﻿<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<bible language="Ukrainian 1962 (Біблія в пер. Івана Огієнка 1962)" status="British and Foreign Bible Society 1962" link="https://www.bible.com/bible/186/DEU.7.UBIO">
	<testament name="Old">
		<book number="1">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">На початку Бог створив Небо та землю.</verse>
				<verse number="2">А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.</verse>
				<verse number="3">І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.</verse>
				<verse number="4">І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.</verse>
				<verse number="5">І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.</verse>
				<verse number="6">І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.</verse>
				<verse number="7">І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.</verse>
				<verse number="8">І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.</verse>
				<verse number="9">І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.</verse>
				<verse number="10">І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.</verse>
				<verse number="11">І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.</verse>
				<verse number="12">І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.</verse>
				<verse number="13">І був вечір, і був ранок, день третій.</verse>
				<verse number="14">І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.</verse>
				<verse number="15">І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.</verse>
				<verse number="16">І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.</verse>
				<verse number="17">І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,</verse>
				<verse number="18">і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.</verse>
				<verse number="19">І був вечір, і був ранок, день четвертий.</verse>
				<verse number="20">І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.</verse>
				<verse number="21">І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.</verse>
				<verse number="22">І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!</verse>
				<verse number="23">І був вечір, і був ранок, день п'ятий.</verse>
				<verse number="24">І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.</verse>
				<verse number="25">І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.</verse>
				<verse number="26">І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.</verse>
				<verse number="27">І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.</verse>
				<verse number="28">І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!</verse>
				<verse number="29">І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!</verse>
				<verse number="30">І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.</verse>
				<verse number="31">І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.</verse>
				<verse number="2">І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.</verse>
				<verse number="3">І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.</verse>
				<verse number="4">Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.</verse>
				<verse number="5">І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.</verse>
				<verse number="6">І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.</verse>
				<verse number="7">І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.</verse>
				<verse number="8">І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.</verse>
				<verse number="9">І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.</verse>
				<verse number="10">І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.</verse>
				<verse number="11">Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.</verse>
				<verse number="12">А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.</verse>
				<verse number="13">Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.</verse>
				<verse number="14">А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.</verse>
				<verse number="15">І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.</verse>
				<verse number="16">І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.</verse>
				<verse number="17">Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!</verse>
				<verse number="18">І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.</verse>
				<verse number="19">І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.</verse>
				<verse number="20">І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.</verse>
				<verse number="21">І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.</verse>
				<verse number="22">І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.</verse>
				<verse number="23">І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.</verse>
				<verse number="24">Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.</verse>
				<verse number="25">І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?</verse>
				<verse number="2">І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,</verse>
				<verse number="3">але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.</verse>
				<verse number="4">І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!</verse>
				<verse number="5">Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.</verse>
				<verse number="6">І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.</verse>
				<verse number="7">І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.</verse>
				<verse number="8">І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.</verse>
				<verse number="9">І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?</verse>
				<verse number="10">А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.</verse>
				<verse number="11">І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?</verse>
				<verse number="12">А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.</verse>
				<verse number="13">Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.</verse>
				<verse number="14">І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.</verse>
				<verse number="15">І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.</verse>
				<verse number="16">До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.</verse>
				<verse number="17">І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.</verse>
				<verse number="18">Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.</verse>
				<verse number="19">У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.</verse>
				<verse number="20">І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.</verse>
				<verse number="21">І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.</verse>
				<verse number="22">І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.</verse>
				<verse number="23">І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.</verse>
				<verse number="24">І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.</verse>
				<verse number="2">А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.</verse>
				<verse number="3">І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.</verse>
				<verse number="4">А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,</verse>
				<verse number="5">а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.</verse>
				<verse number="6">І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?</verse>
				<verse number="7">Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.</verse>
				<verse number="8">І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.</verse>
				<verse number="9">І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?</verse>
				<verse number="10">І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.</verse>
				<verse number="11">А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.</verse>
				<verse number="12">Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.</verse>
				<verse number="13">І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.</verse>
				<verse number="14">Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.</verse>
				<verse number="15">І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.</verse>
				<verse number="16">І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.</verse>
				<verse number="17">І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.</verse>
				<verse number="18">І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.</verse>
				<verse number="19">І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.</verse>
				<verse number="20">І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.</verse>
				<verse number="21">А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.</verse>
				<verse number="22">А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.</verse>
				<verse number="23">І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,</verse>
				<verse number="24">і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!</verse>
				<verse number="25">І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.</verse>
				<verse number="26">А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.</verse>
				<verse number="2">Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.</verse>
				<verse number="3">І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.</verse>
				<verse number="4">І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.</verse>
				<verse number="5">А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.</verse>
				<verse number="6">І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.</verse>
				<verse number="7">І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.</verse>
				<verse number="8">А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.</verse>
				<verse number="9">І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.</verse>
				<verse number="10">І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="11">А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.</verse>
				<verse number="12">І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.</verse>
				<verse number="13">І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="14">А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.</verse>
				<verse number="15">І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.</verse>
				<verse number="16">І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="17">А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.</verse>
				<verse number="18">І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.</verse>
				<verse number="19">І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="20">А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.</verse>
				<verse number="21">І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.</verse>
				<verse number="22">І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="23">А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.</verse>
				<verse number="24">І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.</verse>
				<verse number="25">І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.</verse>
				<verse number="26">І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="27">А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.</verse>
				<verse number="28">І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,</verse>
				<verse number="29">ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.</verse>
				<verse number="30">І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="31">А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.</verse>
				<verse number="32">І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.</verse>
				<verse number="2">І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.</verse>
				<verse number="3">І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.</verse>
				<verse number="4">За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.</verse>
				<verse number="5">І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.</verse>
				<verse number="6">І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.</verse>
				<verse number="7">І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.</verse>
				<verse number="8">Але Ной знайшов милість у Господніх очах.</verse>
				<verse number="9">Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.</verse>
				<verse number="10">І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.</verse>
				<verse number="11">І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.</verse>
				<verse number="12">І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.</verse>
				<verse number="13">І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.</verse>
				<verse number="14">Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.</verse>
				<verse number="15">І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.</verse>
				<verse number="16">Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.</verse>
				<verse number="17">А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!</verse>
				<verse number="18">І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.</verse>
				<verse number="19">І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.</verse>
				<verse number="20">Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.</verse>
				<verse number="21">А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.</verse>
				<verse number="22">І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.</verse>
				<verse number="2">Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.</verse>
				<verse number="3">Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.</verse>
				<verse number="4">Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!</verse>
				<verse number="5">І зробив Ной усе, як звелів був Господь.</verse>
				<verse number="6">А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.</verse>
				<verse number="7">І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.</verse>
				<verse number="8">Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,</verse>
				<verse number="9">по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.</verse>
				<verse number="10">І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.</verse>
				<verse number="11">Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.</verse>
				<verse number="12">І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.</verse>
				<verse number="13">Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,</verse>
				<verse number="14">вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.</verse>
				<verse number="15">І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.</verse>
				<verse number="16">А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.</verse>
				<verse number="17">І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.</verse>
				<verse number="18">І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.</verse>
				<verse number="19">І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.</verse>
				<verse number="20">На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.</verse>
				<verse number="21">І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.</verse>
				<verse number="22">Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.</verse>
				<verse number="23">І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.</verse>
				<verse number="24">І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.</verse>
				<verse number="2">І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.</verse>
				<verse number="3">І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.</verse>
				<verse number="4">А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.</verse>
				<verse number="5">І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.</verse>
				<verse number="6">І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.</verse>
				<verse number="7">І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.</verse>
				<verse number="8">І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.</verse>
				<verse number="9">Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.</verse>
				<verse number="10">І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.</verse>
				<verse number="11">І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.</verse>
				<verse number="12">І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.</verse>
				<verse number="13">І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!</verse>
				<verse number="14">А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.</verse>
				<verse number="15">І промовив Ноєві Господь, кажучи:</verse>
				<verse number="16">Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.</verse>
				<verse number="17">Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.</verse>
				<verse number="18">І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.</verse>
				<verse number="19">Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.</verse>
				<verse number="20">І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.</verse>
				<verse number="21">І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.</verse>
				<verse number="22">Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!</verse>
				<verse number="2">І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.</verse>
				<verse number="3">Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.</verse>
				<verse number="4">Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.</verse>
				<verse number="5">А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.</verse>
				<verse number="6">Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.</verse>
				<verse number="7">Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!</verse>
				<verse number="8">І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:</verse>
				<verse number="9">А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.</verse>
				<verse number="10">І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.</verse>
				<verse number="11">І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.</verse>
				<verse number="12">І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:</verse>
				<verse number="13">Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.</verse>
				<verse number="14">І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.</verse>
				<verse number="15">І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.</verse>
				<verse number="16">І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.</verse>
				<verse number="17">І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.</verse>
				<verse number="18">І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.</verse>
				<verse number="19">Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.</verse>
				<verse number="20">І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.</verse>
				<verse number="21">І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.</verse>
				<verse number="22">І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.</verse>
				<verse number="23">Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.</verse>
				<verse number="24">А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.</verse>
				<verse number="25">І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!</verse>
				<verse number="26">І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!</verse>
				<verse number="27">Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!</verse>
				<verse number="28">А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.</verse>
				<verse number="29">А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:</verse>
				<verse number="2">Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.</verse>
				<verse number="3">А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.</verse>
				<verse number="4">А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.</verse>
				<verse number="5">Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.</verse>
				<verse number="6">А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.</verse>
				<verse number="7">А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.</verse>
				<verse number="8">Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.</verse>
				<verse number="9">Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="10">А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.</verse>
				<verse number="11">З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,</verse>
				<verse number="12">і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.</verse>
				<verse number="13">А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,</verse>
				<verse number="14">і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.</verse>
				<verse number="15">А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,</verse>
				<verse number="16">і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,</verse>
				<verse number="17">і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,</verse>
				<verse number="18">і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.</verse>
				<verse number="19">І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.</verse>
				<verse number="20">Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.</verse>
				<verse number="21">А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.</verse>
				<verse number="22">Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.</verse>
				<verse number="23">А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.</verse>
				<verse number="24">А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.</verse>
				<verse number="25">А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.</verse>
				<verse number="26">А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,</verse>
				<verse number="27">і Гадорама, і Узала, і Диклу,</verse>
				<verse number="28">і Увала, і Авімаїла, і Шеву,</verse>
				<verse number="29">і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.</verse>
				<verse number="30">А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.</verse>
				<verse number="31">Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.</verse>
				<verse number="32">Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І була вся земля одна мова та слова одні.</verse>
				<verse number="2">І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.</verse>
				<verse number="3">І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.</verse>
				<verse number="4">І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.</verse>
				<verse number="5">І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.</verse>
				<verse number="6">І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.</verse>
				<verse number="7">Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.</verse>
				<verse number="8">І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.</verse>
				<verse number="9">І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.</verse>
				<verse number="10">Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.</verse>
				<verse number="11">І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.</verse>
				<verse number="12">А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.</verse>
				<verse number="13">І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="14">Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.</verse>
				<verse number="15">І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="16">Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.</verse>
				<verse number="17">І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="18">Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.</verse>
				<verse number="19">І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="20">А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.</verse>
				<verse number="21">І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="22">А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.</verse>
				<verse number="23">І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="24">А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.</verse>
				<verse number="25">І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.</verse>
				<verse number="26">Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.</verse>
				<verse number="27">А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.</verse>
				<verse number="28">Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.</verse>
				<verse number="29">І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.</verse>
				<verse number="30">А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.</verse>
				<verse number="31">І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.</verse>
				<verse number="32">І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.</verse>
				<verse number="2">І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.</verse>
				<verse number="3">І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!</verse>
				<verse number="4">І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.</verse>
				<verse number="5">І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.</verse>
				<verse number="6">І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.</verse>
				<verse number="7">І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.</verse>
				<verse number="8">А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.</verse>
				<verse number="9">І подавався Аврам усе далі на південь.</verse>
				<verse number="10">І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.</verse>
				<verse number="11">І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.</verse>
				<verse number="12">І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.</verse>
				<verse number="13">Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.</verse>
				<verse number="14">І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.</verse>
				<verse number="15">І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.</verse>
				<verse number="16">І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.</verse>
				<verse number="17">І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.</verse>
				<verse number="18">І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?</verse>
				<verse number="19">Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!</verse>
				<verse number="20">І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І піднявся Аврам із Єгипту, сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.</verse>
				<verse number="2">А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.</verse>
				<verse number="3">І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,</verse>
				<verse number="4">до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.</verse>
				<verse number="5">Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.</verse>
				<verse number="6">І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.</verse>
				<verse number="7">І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.</verse>
				<verse number="8">І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.</verse>
				<verse number="9">Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то піду я ліворуч.</verse>
				<verse number="10">І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!</verse>
				<verse number="11">І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.</verse>
				<verse number="12">Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.</verse>
				<verse number="13">А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.</verse>
				<verse number="14">І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,</verse>
				<verse number="15">бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.</verse>
				<verse number="16">І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.</verse>
				<verse number="17">Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, бо тобі його дам!</verse>
				<verse number="18">І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму,</verse>
				<verse number="2">вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.</verse>
				<verse number="3">Усі ці зібрались були до долини Сіддім, вона тепер море Солоне.</verse>
				<verse number="4">Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.</verse>
				<verse number="5">А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,</verse>
				<verse number="6">і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.</verse>
				<verse number="7">І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.</verse>
				<verse number="8">І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,</verse>
				<verse number="9">із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п'ятьох.</verse>
				<verse number="10">А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.</verse>
				<verse number="11">І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.</verse>
				<verse number="12">І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.</verse>
				<verse number="13">І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.</verse>
				<verse number="14">І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.</verse>
				<verse number="15">І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.</verse>
				<verse number="16">І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.</verse>
				<verse number="17">Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська.</verse>
				<verse number="18">А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.</verse>
				<verse number="19">І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.</verse>
				<verse number="20">І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.</verse>
				<verse number="21">І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.</verse>
				<verse number="22">Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,</verse>
				<verse number="23">що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.</verse>
				<verse number="24">Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.</verse>
				<verse number="2">А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.</verse>
				<verse number="3">І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.</verse>
				<verse number="4">І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.</verse>
				<verse number="5">І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!</verse>
				<verse number="6">І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.</verse>
				<verse number="7">І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.</verse>
				<verse number="8">І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?</verse>
				<verse number="9">Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.</verse>
				<verse number="10">І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.</verse>
				<verse number="11">І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.</verse>
				<verse number="12">Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.</verse>
				<verse number="13">І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.</verse>
				<verse number="14">Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.</verse>
				<verse number="15">А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.</verse>
				<verse number="16">А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.</verse>
				<verse number="17">І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.</verse>
				<verse number="18">І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:</verse>
				<verse number="19">хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,</verse>
				<verse number="20">і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,</verse>
				<verse number="21">і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.</verse>
				<verse number="2">І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.</verse>
				<verse number="3">І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.</verse>
				<verse number="4">І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.</verse>
				<verse number="5">І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!</verse>
				<verse number="6">І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.</verse>
				<verse number="7">І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,</verse>
				<verse number="8">і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї.</verse>
				<verse number="9">А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!</verse>
				<verse number="10">І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.</verse>
				<verse number="11">І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.</verse>
				<verse number="12">А він буде як дикий осел між людьми, рука його на всіх, а рука всіх на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях.</verse>
				<verse number="13">І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?</verse>
				<verse number="14">Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.</verse>
				<verse number="15">І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.</verse>
				<verse number="16">А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!</verse>
				<verse number="2">І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.</verse>
				<verse number="3">І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.</verse>
				<verse number="5">І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.</verse>
				<verse number="6">І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.</verse>
				<verse number="7">І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.</verse>
				<verse number="8">І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.</verse>
				<verse number="9">І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.</verse>
				<verse number="10">То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас.</verse>
				<verse number="11">І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.</verse>
				<verse number="12">А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого.</verse>
				<verse number="13">Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.</verse>
				<verse number="14">А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!</verse>
				<verse number="15">І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.</verse>
				<verse number="16">І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.</verse>
				<verse number="17">І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?</verse>
				<verse number="18">А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!</verse>
				<verse number="19">Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.</verse>
				<verse number="20">А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його.</verse>
				<verse number="21">А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.</verse>
				<verse number="22">І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.</verse>
				<verse number="23">І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.</verse>
				<verse number="24">А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.</verse>
				<verse number="25">А Ізмаїл був віку тринадцяти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.</verse>
				<verse number="26">Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.</verse>
				<verse number="27">І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.</verse>
				<verse number="2">І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,</verse>
				<verse number="3">та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!</verse>
				<verse number="4">Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.</verse>
				<verse number="5">І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.</verse>
				<verse number="6">І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.</verse>
				<verse number="7">І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.</verse>
				<verse number="8">І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.</verse>
				<verse number="9">І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.</verse>
				<verse number="10">І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.</verse>
				<verse number="11">Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.</verse>
				<verse number="12">І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!</verse>
				<verse number="13">І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?</verse>
				<verse number="14">Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.</verse>
				<verse number="15">А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!</verse>
				<verse number="16">І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.</verse>
				<verse number="17">А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?</verse>
				<verse number="18">Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!</verse>
				<verse number="19">Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.</verse>
				<verse number="20">І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,</verse>
				<verse number="21">зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.</verse>
				<verse number="22">І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="23">І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?</verse>
				<verse number="24">Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?</verse>
				<verse number="25">Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?</verse>
				<verse number="26">І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.</verse>
				<verse number="27">І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.</verse>
				<verse number="28">Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!</verse>
				<verse number="29">І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!</verse>
				<verse number="30">І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!</verse>
				<verse number="31">І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!</verse>
				<verse number="32">І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!</verse>
				<verse number="33">І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,</verse>
				<verse number="2">та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.</verse>
				<verse number="3">А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.</verse>
				<verse number="4">Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.</verse>
				<verse number="5">І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!</verse>
				<verse number="6">І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,</verse>
				<verse number="7">і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!</verse>
				<verse number="8">Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.</verse>
				<verse number="9">А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.</verse>
				<verse number="10">Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.</verse>
				<verse number="11">А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.</verse>
				<verse number="12">І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,</verse>
				<verse number="13">бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.</verse>
				<verse number="14">І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.</verse>
				<verse number="15">А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.</verse>
				<verse number="16">А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.</verse>
				<verse number="17">І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.</verse>
				<verse number="18">А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!</verse>
				<verse number="19">Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.</verse>
				<verse number="20">Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.</verse>
				<verse number="21">І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.</verse>
				<verse number="22">Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.</verse>
				<verse number="23">Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.</verse>
				<verse number="24">І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.</verse>
				<verse number="25">І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.</verse>
				<verse number="26">А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...</verse>
				<verse number="27">І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.</verse>
				<verse number="28">І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...</verse>
				<verse number="29">І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.</verse>
				<verse number="30">І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.</verse>
				<verse number="31">І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.</verse>
				<verse number="32">Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.</verse>
				<verse number="33">І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...</verse>
				<verse number="34">І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.</verse>
				<verse number="35">І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...</verse>
				<verse number="36">І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.</verse>
				<verse number="37">І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.</verse>
				<verse number="38">А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.</verse>
				<verse number="2">І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.</verse>
				<verse number="3">І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.</verse>
				<verse number="4">А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?</verse>
				<verse number="5">Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.</verse>
				<verse number="6">І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.</verse>
				<verse number="7">А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє.</verse>
				<verse number="8">І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.</verse>
				<verse number="9">І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!</verse>
				<verse number="10">І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?</verse>
				<verse number="11">І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.</verse>
				<verse number="12">І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.</verse>
				<verse number="13">І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.</verse>
				<verse number="14">І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.</verse>
				<verse number="15">І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.</verse>
				<verse number="16">А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.</verse>
				<verse number="17">І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.</verse>
				<verse number="18">Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.</verse>
				<verse number="2">І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.</verse>
				<verse number="3">І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.</verse>
				<verse number="4">І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.</verse>
				<verse number="5">А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.</verse>
				<verse number="6">І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.</verse>
				<verse number="7">І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.</verse>
				<verse number="8">І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.</verse>
				<verse number="9">І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.</verse>
				<verse number="10">І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.</verse>
				<verse number="11">Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.</verse>
				<verse number="12">І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.</verse>
				<verse number="13">І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.</verse>
				<verse number="14">І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.</verse>
				<verse number="15">І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.</verse>
				<verse number="16">І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.</verse>
				<verse number="17">І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.</verse>
				<verse number="18">Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.</verse>
				<verse number="19">І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.</verse>
				<verse number="20">І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.</verse>
				<verse number="21">І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="22">І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!</verse>
				<verse number="23">А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.</verse>
				<verse number="24">І сказав Авраам: Я присягаю!</verse>
				<verse number="25">І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.</verse>
				<verse number="26">І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.</verse>
				<verse number="27">І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.</verse>
				<verse number="28">І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.</verse>
				<verse number="29">І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?</verse>
				<verse number="30">А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.</verse>
				<verse number="31">Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.</verse>
				<verse number="32">І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.</verse>
				<verse number="33">А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.</verse>
				<verse number="34">І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!</verse>
				<verse number="2">І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.</verse>
				<verse number="3">І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.</verse>
				<verse number="4">А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.</verse>
				<verse number="5">І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.</verse>
				<verse number="6">І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.</verse>
				<verse number="7">І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?</verse>
				<verse number="8">І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.</verse>
				<verse number="9">І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.</verse>
				<verse number="10">І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...</verse>
				<verse number="11">Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!</verse>
				<verse number="12">І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.</verse>
				<verse number="13">А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.</verse>
				<verse number="14">І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.</verse>
				<verse number="15">А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,</verse>
				<verse number="16">і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,</verse>
				<verse number="17">то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.</verse>
				<verse number="18">І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.</verse>
				<verse number="19">І вернувсь Авраам до слуг своїх.</verse>
				<verse number="20">І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:</verse>
				<verse number="21">Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,</verse>
				<verse number="22">І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.</verse>
				<verse number="23">А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.</verse>
				<verse number="24">А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, літа життя Сарриного.</verse>
				<verse number="2">І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.</verse>
				<verse number="3">І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого.</verse>
				<verse number="5">І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:</verse>
				<verse number="6">Послухай нас, пане мій, ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою.</verse>
				<verse number="7">І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,</verse>
				<verse number="8">та й промовив до них і сказав: Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,</verse>
				<verse number="9">і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу.</verse>
				<verse number="10">А Ефрон пробував серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:</verse>
				<verse number="11">Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою.</verse>
				<verse number="12">І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,</verse>
				<verse number="13">та й сказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорячи: Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою.</verse>
				<verse number="14">А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:</verse>
				<verse number="15">Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!</verse>
				<verse number="16">І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.</verse>
				<verse number="17">І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,</verse>
				<verse number="18">купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.</verse>
				<verse number="19">І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанській.</verse>
				<verse number="20">І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.</verse>
				<verse number="2">І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,</verse>
				<verse number="3">і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.</verse>
				<verse number="4">Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.</verse>
				<verse number="5">І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?</verse>
				<verse number="6">І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!</verse>
				<verse number="7">Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!</verse>
				<verse number="8">А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.</verse>
				<verse number="9">І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.</verse>
				<verse number="10">І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.</verse>
				<verse number="11">І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,</verse>
				<verse number="12">та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!</verse>
				<verse number="13">Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.</verse>
				<verse number="14">І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.</verse>
				<verse number="15">І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.</verse>
				<verse number="16">А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.</verse>
				<verse number="17">І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!</verse>
				<verse number="18">А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.</verse>
				<verse number="19">А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.</verse>
				<verse number="20">І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.</verse>
				<verse number="21">А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?</verse>
				<verse number="22">І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,</verse>
				<verse number="23">та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?</verse>
				<verse number="24">Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.</verse>
				<verse number="25">І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.</verse>
				<verse number="26">І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,</verse>
				<verse number="27">та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.</verse>
				<verse number="28">І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.</verse>
				<verse number="29">А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.</verse>
				<verse number="30">І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,</verse>
				<verse number="31">і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.</verse>
				<verse number="32">І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.</verse>
				<verse number="33">І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!</verse>
				<verse number="34">І той став говорити: Я раб Авраамів.</verse>
				<verse number="35">А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.</verse>
				<verse number="36">А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.</verse>
				<verse number="37">І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.</verse>
				<verse number="38">Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.</verse>
				<verse number="39">І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?</verse>
				<verse number="40">І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.</verse>
				<verse number="41">Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.</verse>
				<verse number="42">І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!</verse>
				<verse number="43">Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,</verse>
				<verse number="44">вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.</verse>
				<verse number="45">І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!</verse>
				<verse number="46">І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.</verse>
				<verse number="47">А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.</verse>
				<verse number="48">І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.</verse>
				<verse number="49">А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.</verse>
				<verse number="50">І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.</verse>
				<verse number="51">Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.</verse>
				<verse number="52">І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.</verse>
				<verse number="53">І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.</verse>
				<verse number="54">І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.</verse>
				<verse number="55">І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.</verse>
				<verse number="56">І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.</verse>
				<verse number="57">А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.</verse>
				<verse number="58">І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.</verse>
				<verse number="59">І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.</verse>
				<verse number="60">І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.</verse>
				<verse number="61">І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.</verse>
				<verse number="62">А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.</verse>
				<verse number="63">І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.</verse>
				<verse number="64">І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.</verse>
				<verse number="65">І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.</verse>
				<verse number="66">І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.</verse>
				<verse number="67">І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.</verse>
				<verse number="2">А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.</verse>
				<verse number="3">А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.</verse>
				<verse number="4">А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури.</verse>
				<verse number="5">І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.</verse>
				<verse number="6">А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.</verse>
				<verse number="7">А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.</verse>
				<verse number="8">І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.</verse>
				<verse number="9">І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,</verse>
				<verse number="10">поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.</verse>
				<verse number="11">І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.</verse>
				<verse number="12">А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.</verse>
				<verse number="13">І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,</verse>
				<verse number="14">І Мішма, і Дума, і Масса,</verse>
				<verse number="15">Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.</verse>
				<verse number="16">Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.</verse>
				<verse number="17">А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.</verse>
				<verse number="18">І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.</verse>
				<verse number="19">А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.</verse>
				<verse number="20">І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.</verse>
				<verse number="21">І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.</verse>
				<verse number="22">І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.</verse>
				<verse number="23">І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.</verse>
				<verse number="24">І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її.</verse>
				<verse number="25">І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.</verse>
				<verse number="26">А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.</verse>
				<verse number="27">І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.</verse>
				<verse number="28">І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.</verse>
				<verse number="29">І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.</verse>
				<verse number="30">І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.</verse>
				<verse number="31">А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство.</verse>
				<verse number="32">І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?</verse>
				<verse number="33">А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.</verse>
				<verse number="34">І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.</verse>
				<verse number="2">І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.</verse>
				<verse number="3">Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.</verse>
				<verse number="4">І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,</verse>
				<verse number="5">через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.</verse>
				<verse number="6">І осів Ісак у Ґерарі.</verse>
				<verse number="7">І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.</verse>
				<verse number="8">І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.</verse>
				<verse number="9">І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!</verse>
				<verse number="10">І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!</verse>
				<verse number="11">І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.</verse>
				<verse number="12">І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.</verse>
				<verse number="13">І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.</verse>
				<verse number="14">І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.</verse>
				<verse number="15">І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.</verse>
				<verse number="16">І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!</verse>
				<verse number="17">І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.</verse>
				<verse number="18">І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.</verse>
				<verse number="19">І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.</verse>
				<verse number="20">І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.</verse>
				<verse number="21">І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я: Ситна.</verse>
				<verse number="22">І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось.</verse>
				<verse number="23">А звідти піднявся він до Беер-Шеви.</verse>
				<verse number="24">І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба.</verse>
				<verse number="25">І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.</verse>
				<verse number="26">І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.</verse>
				<verse number="27">І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.</verse>
				<verse number="28">А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,</verse>
				<verse number="29">що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!</verse>
				<verse number="30">І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.</verse>
				<verse number="31">А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.</verse>
				<verse number="32">І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми воду знайшли!</verse>
				<verse number="33">І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.</verse>
				<verse number="34">І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.</verse>
				<verse number="35">І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину! А той відказав йому: Ось я!</verse>
				<verse number="2">І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...</verse>
				<verse number="3">А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську.</verse>
				<verse number="4">І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.</verse>
				<verse number="5">А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.</verse>
				<verse number="6">А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: Ось я чула, як твій батько казав до Ісава, брата твого, говорячи:</verse>
				<verse number="7">Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю.</verse>
				<verse number="8">А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу тобі.</verse>
				<verse number="9">Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.</verse>
				<verse number="10">І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.</verse>
				<verse number="11">І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!</verse>
				<verse number="12">Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення...</verse>
				<verse number="13">І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.</verse>
				<verse number="14">І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.</verse>
				<verse number="15">І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.</verse>
				<verse number="16">А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.</verse>
				<verse number="17">І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.</verse>
				<verse number="18">І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій! А той відказав: Ось я. Хто ти, мій сину?</verse>
				<verse number="19">А Яків промовив до батька свого: Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здобичі мисливської, щоб душа твоя поблагословила мене.</verse>
				<verse number="20">І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій? А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="21">І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.</verse>
				<verse number="22">І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.</verse>
				<verse number="23">І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.</verse>
				<verse number="24">І сказав він: То ти син мій Ісав? А той відказав: Я.</verse>
				<verse number="25">І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.</verse>
				<verse number="26">І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!</verse>
				<verse number="27">І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!</verse>
				<verse number="28">І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!</verse>
				<verse number="29">Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.</verse>
				<verse number="30">І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого...</verse>
				<verse number="31">І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!</verse>
				<verse number="32">І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти? А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.</verse>
				<verse number="33">І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благословенний!</verse>
				<verse number="34">Як Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: Поблагослови мене, також мене, батьку мій!</verse>
				<verse number="35">А той відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!</verse>
				<verse number="36">І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє. І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?</verse>
				<verse number="37">А Ісак відповів і промовив до Ісава: Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю, сину мій?</verse>
				<verse number="38">І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій? Поблагослови мене, також мене, батьку мій! І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...</verse>
				<verse number="39">І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.</verse>
				<verse number="40">І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...</verse>
				<verse number="41">І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.</verse>
				<verse number="42">І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.</verse>
				<verse number="43">А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.</verse>
				<verse number="44">І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,</verse>
				<verse number="45">аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?</verse>
				<verse number="46">І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: Не бери жінки з дочок ханаанських.</verse>
				<verse number="2">Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.</verse>
				<verse number="3">А Бог Всемогутній поблагословить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, і ти станеш громадою народів.</verse>
				<verse number="4">І дасть тобі благословення Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові.</verse>
				<verse number="5">І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.</verse>
				<verse number="6">І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: Не бери жінки з дочок ханаанських,</verse>
				<verse number="7">і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.</verse>
				<verse number="8">І побачив Ісав, що дочки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,</verse>
				<verse number="9">і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.</verse>
				<verse number="10">І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.</verse>
				<verse number="11">І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.</verse>
				<verse number="12">І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.</verse>
				<verse number="13">І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм.</verse>
				<verse number="14">І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.</verse>
				<verse number="15">І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.</verse>
				<verse number="16">І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!</verse>
				<verse number="17">І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.</verse>
				<verse number="18">І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.</verse>
				<verse number="19">І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.</verse>
				<verse number="20">І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,</verse>
				<verse number="21">і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,</verse>
				<verse number="22">і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.</verse>
				<verse number="2">І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.</verse>
				<verse number="3">І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.</verse>
				<verse number="4">І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.</verse>
				<verse number="5">І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.</verse>
				<verse number="6">І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.</verse>
				<verse number="7">І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.</verse>
				<verse number="8">А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.</verse>
				<verse number="9">Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.</verse>
				<verse number="10">І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.</verse>
				<verse number="11">І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...</verse>
				<verse number="12">І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...</verse>
				<verse number="13">І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.</verse>
				<verse number="14">І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.</verse>
				<verse number="15">І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?</verse>
				<verse number="16">А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.</verse>
				<verse number="17">Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.</verse>
				<verse number="18">І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.</verse>
				<verse number="19">І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!</verse>
				<verse number="20">І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.</verse>
				<verse number="21">І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!</verse>
				<verse number="22">І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.</verse>
				<verse number="23">І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.</verse>
				<verse number="24">А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.</verse>
				<verse number="25">А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?</verse>
				<verse number="26">А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.</verse>
				<verse number="27">Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.</verse>
				<verse number="28">І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.</verse>
				<verse number="29">І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.</verse>
				<verse number="30">І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.</verse>
				<verse number="31">І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.</verse>
				<verse number="32">І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!</verse>
				<verse number="33">І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.</verse>
				<verse number="34">І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.</verse>
				<verse number="35">І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!</verse>
				<verse number="2">І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?</verse>
				<verse number="3">І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.</verse>
				<verse number="4">І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.</verse>
				<verse number="5">І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.</verse>
				<verse number="6">І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.</verse>
				<verse number="7">І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.</verse>
				<verse number="8">І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.</verse>
				<verse number="9">І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.</verse>
				<verse number="10">І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.</verse>
				<verse number="11">І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.</verse>
				<verse number="12">І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.</verse>
				<verse number="13">І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.</verse>
				<verse number="14">І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!</verse>
				<verse number="15">А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!</verse>
				<verse number="16">І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.</verse>
				<verse number="17">І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.</verse>
				<verse number="18">І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.</verse>
				<verse number="19">І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.</verse>
				<verse number="20">І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.</verse>
				<verse number="21">А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.</verse>
				<verse number="22">І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.</verse>
				<verse number="23">І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!</verse>
				<verse number="24">І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!</verse>
				<verse number="25">І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.</verse>
				<verse number="26">Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.</verse>
				<verse number="27">І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.</verse>
				<verse number="28">І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.</verse>
				<verse number="29">А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.</verse>
				<verse number="30">Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?</verse>
				<verse number="31">І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.</verse>
				<verse number="32">Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.</verse>
				<verse number="33">І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.</verse>
				<verse number="34">А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!</verse>
				<verse number="35">І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.</verse>
				<verse number="36">І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.</verse>
				<verse number="37">І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.</verse>
				<verse number="38">І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.</verse>
				<verse number="39">І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.</verse>
				<verse number="40">І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.</verse>
				<verse number="41">І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.</verse>
				<verse number="42">А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.</verse>
				<verse number="43">І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...</verse>
				<verse number="2">І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.</verse>
				<verse number="3">І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.</verse>
				<verse number="4">І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,</verse>
				<verse number="5">та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.</verse>
				<verse number="6">А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.</verse>
				<verse number="7">І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.</verse>
				<verse number="8">Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.</verse>
				<verse number="9">І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.</verse>
				<verse number="10">І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.</verse>
				<verse number="11">І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!</verse>
				<verse number="12">Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.</verse>
				<verse number="13">Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.</verse>
				<verse number="14">І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?</verse>
				<verse number="15">Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.</verse>
				<verse number="16">Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.</verse>
				<verse number="17">І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.</verse>
				<verse number="18">І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.</verse>
				<verse number="19">А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.</verse>
				<verse number="20">І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.</verse>
				<verse number="21">І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.</verse>
				<verse number="22">А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.</verse>
				<verse number="23">І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.</verse>
				<verse number="24">І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.</verse>
				<verse number="25">І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.</verse>
				<verse number="26">І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!</verse>
				<verse number="27">Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.</verse>
				<verse number="28">І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!</verse>
				<verse number="29">Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.</verse>
				<verse number="30">А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?</verse>
				<verse number="31">А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!</verse>
				<verse number="32">При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.</verse>
				<verse number="33">І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.</verse>
				<verse number="34">А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.</verse>
				<verse number="35">А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.</verse>
				<verse number="36">І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,</verse>
				<verse number="37">що ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.</verse>
				<verse number="38">Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.</verse>
				<verse number="39">Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.</verse>
				<verse number="40">Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.</verse>
				<verse number="41">Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!</verse>
				<verse number="42">Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.</verse>
				<verse number="43">І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?</verse>
				<verse number="44">А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.</verse>
				<verse number="45">І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.</verse>
				<verse number="46">І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.</verse>
				<verse number="47">І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.</verse>
				<verse number="48">І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед</verse>
				<verse number="49">і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.</verse>
				<verse number="50">Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!</verse>
				<verse number="51">А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.</verse>
				<verse number="52">Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.</verse>
				<verse number="53">Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.</verse>
				<verse number="54">І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.</verse>
				<verse number="55">(32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">(32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.</verse>
				<verse number="2">(32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.</verse>
				<verse number="3">(32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.</verse>
				<verse number="4">(32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.</verse>
				<verse number="5">(32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.</verse>
				<verse number="6">(32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.</verse>
				<verse number="7">(32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.</verse>
				<verse number="8">(32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.</verse>
				<verse number="9">(32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.</verse>
				<verse number="10">(32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.</verse>
				<verse number="11">(32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.</verse>
				<verse number="12">(32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.</verse>
				<verse number="13">(32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:</verse>
				<verse number="14">(32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,</verse>
				<verse number="15">(32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.</verse>
				<verse number="16">(32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.</verse>
				<verse number="17">(32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?</verse>
				<verse number="18">(32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.</verse>
				<verse number="19">(32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,</verse>
				<verse number="20">(32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.</verse>
				<verse number="21">(32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.</verse>
				<verse number="22">(32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.</verse>
				<verse number="23">(32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.</verse>
				<verse number="24">(32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.</verse>
				<verse number="25">(32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.</verse>
				<verse number="26">(32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.</verse>
				<verse number="27">(32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.</verse>
				<verse number="28">(32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.</verse>
				<verse number="29">(32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.</verse>
				<verse number="30">(32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.</verse>
				<verse number="31">(32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.</verse>
				<verse number="32">(32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.</verse>
				<verse number="2">І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.</verse>
				<verse number="3">А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.</verse>
				<verse number="4">І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.</verse>
				<verse number="5">І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.</verse>
				<verse number="6">І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.</verse>
				<verse number="7">І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.</verse>
				<verse number="8">І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.</verse>
				<verse number="9">А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.</verse>
				<verse number="10">А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.</verse>
				<verse number="11">Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.</verse>
				<verse number="12">І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.</verse>
				<verse number="13">А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.</verse>
				<verse number="14">Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.</verse>
				<verse number="15">І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.</verse>
				<verse number="16">І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.</verse>
				<verse number="17">А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.</verse>
				<verse number="18">І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.</verse>
				<verse number="19">І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.</verse>
				<verse number="20">І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.</verse>
				<verse number="2">І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.</verse>
				<verse number="3">І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.</verse>
				<verse number="4">І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!</verse>
				<verse number="5">А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.</verse>
				<verse number="6">І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.</verse>
				<verse number="7">І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.</verse>
				<verse number="8">А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!</verse>
				<verse number="9">І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.</verse>
				<verse number="10">І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.</verse>
				<verse number="11">І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.</verse>
				<verse number="12">Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!</verse>
				<verse number="13">І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.</verse>
				<verse number="14">І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.</verse>
				<verse number="15">Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.</verse>
				<verse number="16">І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.</verse>
				<verse number="17">А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.</verse>
				<verse number="18">І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.</verse>
				<verse number="19">І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.</verse>
				<verse number="20">І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:</verse>
				<verse number="21">Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.</verse>
				<verse number="22">Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.</verse>
				<verse number="23">Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.</verse>
				<verse number="24">І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.</verse>
				<verse number="25">І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.</verse>
				<verse number="26">Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.</verse>
				<verse number="27">Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.</verse>
				<verse number="28">Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,</verse>
				<verse number="29">і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.</verse>
				<verse number="30">І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.</verse>
				<verse number="31">А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.</verse>
				<verse number="2">І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.</verse>
				<verse number="3">І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.</verse>
				<verse number="4">І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.</verse>
				<verse number="5">І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.</verse>
				<verse number="6">І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.</verse>
				<verse number="7">І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.</verse>
				<verse number="8">І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.</verse>
				<verse number="9">І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.</verse>
				<verse number="10">І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.</verse>
				<verse number="11">І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.</verse>
				<verse number="12">А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.</verse>
				<verse number="13">І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.</verse>
				<verse number="14">І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.</verse>
				<verse number="15">І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.</verse>
				<verse number="16">І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.</verse>
				<verse number="17">І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.</verse>
				<verse number="18">І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.</verse>
				<verse number="19">І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.</verse>
				<verse number="20">І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="21">І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.</verse>
				<verse number="22">І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.</verse>
				<verse number="23">Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.</verse>
				<verse number="24">Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.</verse>
				<verse number="25">А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.</verse>
				<verse number="26">А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.</verse>
				<verse number="27">І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.</verse>
				<verse number="28">І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.</verse>
				<verse number="29">І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">А оце нащадки Ісава, цебто Едома.</verse>
				<verse number="2">Ісав узяв жінок своїх з дочок ханаанських, Аду, дочку Елона хіттеянина, та Оголіваму, дочку Ани, дочку Ців'она хівеянина,</verse>
				<verse number="3">та Босмат, дочку Ізмаїлову, сестру Невайотову.</verse>
				<verse number="4">І породила Ада Ісавові Еліфаза, а Босмат породила Реуїла,</verse>
				<verse number="5">а Оголівама породила Суша, і Ялама, і Кораха. Оце сини Ісавові, що були йому народжені в ханаанській землі.</verse>
				<verse number="6">І взяв Ісав жінок своїх, і синів своїх, і дочок своїх, і всі душі дому свого, і худобу свою, і все стадо своє, і все своє майно, що набув у ханаанській землі, та й пішов до Краю від обличчя Якова, брата свого,</verse>
				<verse number="7">бо маєток їх був більший, щоб пробувати їм разом, і край їх часового замешкання не міг вмістити їх через їхню худобу.</verse>
				<verse number="8">І осівся Ісав на горі Сеїр, Ісав він Едом.</verse>
				<verse number="9">А оце нащадки Ісава, батька Едому на горі Сеїр.</verse>
				<verse number="10">Оце ймення синів Ісавових: Еліфаз, син Ади, жінки Ісавової, Реуїл, син Босмати, Ісавової жінки.</verse>
				<verse number="11">А сини Еліфазові були: Теман, Омар, Цефо, і Ґатам, і Кеназ.</verse>
				<verse number="12">А Тимна була наложниця Еліфаза, Ісавового сина, і породила вона Еліфазові Амалика. Оце сини Ади, Ісавової жінки.</verse>
				<verse number="13">А оце сини Реуїлові: Нагат і Зера, Шамма й Мізза. Оце сини Босмати, Ісавової жінки.</verse>
				<verse number="14">А оці були сини Оголівами, дочки Ани, дочки Ців'она, Ісавової жінки, і вродила вона Ісаву, Єуша, і Ялама, і Корея.</verse>
				<verse number="15">А оце провідники Ісавових синів. Сини Еліфаза, Ісавового перворідного: провідник Теман, провідник Омар, провідник Цефо, провідник Кеназ,</verse>
				<verse number="16">провідник Корей, провідник Ґатам, провідник Амалик. Оце провідники Еліфаза в краю Едома, оце сини Ади.</verse>
				<verse number="17">А оце сини Реуїла, Ісавового сина: провідник Нагат, провідник Зерах, провідник Шамма, провідник Мізза. Оце провідники Реуїлові в краю едомському, оце сини Босмати, Ісавової жінки.</verse>
				<verse number="18">А оце сини Оголівами, жінки Ісава: провідник Еуш, провідник Ялам, провідник Корей, оце провідники Оголівами, дочки Ани, Ісавової жінки.</verse>
				<verse number="19">Оце сини Ісава, цебто Едома, і оце їхні провідники.</verse>
				<verse number="20">Оце сини Сеїра, хореянина, мешканці цієї землі: Лотан і Шовал, і Ців'он, і Ана,</verse>
				<verse number="21">і Дішон, і Ецев, і Дішан, оце провідники хореянина, сини Сеїру, краю едомського.</verse>
				<verse number="22">А сини Лотана були: Хорі й Гемам, а Лотанова сестра Тимна.</verse>
				<verse number="23">А оце сини Шовалові: Алван і Манахат, і Евал, Шефо, і Онам.</verse>
				<verse number="24">А ото сини Ців'онові: і Айя, і Ана, той Ана, що знайшов був в пустині гарячі джерела, коли пас осли Ців'она, свого батька.</verse>
				<verse number="25">А оце діти Ани: Дішон, і Оголівама, дочка Ани.</verse>
				<verse number="26">А оце сини Дішонові: Хемдан, і Ешбан, і Ітран, і Керан.</verse>
				<verse number="27">Ото сини Ецера: Білган, і Зааван, і Акан.</verse>
				<verse number="28">Оце сини Дішана: Уц і Аран.</verse>
				<verse number="29">Оце провідники хореянина: провідник Лотан, провідник Шовал, провідник Ців'он, провідник Ана,</verse>
				<verse number="30">провідник Дішон, провідник Ецер, провідник Дішан, оце провідники хореянина за їхніми провідниками в краї Сеїр.</verse>
				<verse number="31">А оце царі, що царювали в краю Едома перед царюванням царя в синів Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="32">І царював в Едомі Бела, син Беора, а ймення його міста Дінгава.</verse>
				<verse number="33">І вмер Бела, і зацарював замість нього Йовав, син Зераха з Боцри.</verse>
				<verse number="34">І вмер Йовав, і зацарював замість нього Хушам із землі теманіянина.</verse>
				<verse number="35">І вмер Хушам, і зацарював замість нього Гадад, син Бедада, що побив мідіян на полі Моава, а ймення його міста Авіт.</verse>
				<verse number="36">І вмер Гадад, і зацарював замість нього Самла з Машеку.</verse>
				<verse number="37">І вмер Самла, і зацарював замість нього Саул з Реховоту надрічного.</verse>
				<verse number="38">І вмер Саул, і зацарював замість нього Баал-Ханан, син Ахборів.</verse>
				<verse number="39">І вмер Баал-Ханан, син Ахборів, і зацарював замість нього Гадад, а ім'я його міста Пау, а ім'я його жінки Мегетав'іл, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.</verse>
				<verse number="40">А оце імена провідників Ісавових за їхніми родами, за місцями їх, їхніми іменами: провідник Тимна, провідник Алва, провідник Етет,</verse>
				<verse number="41">провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,</verse>
				<verse number="42">провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,</verse>
				<verse number="43">провідник Маґдіїл, провідник Ірам. Оце провідники Едома він же Ісав, батько Едому за їхніми оселями в краї їхнього володіння.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.</verse>
				<verse number="2">Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.</verse>
				<verse number="3">А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.</verse>
				<verse number="4">І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.</verse>
				<verse number="5">І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.</verse>
				<verse number="6">І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.</verse>
				<verse number="7">А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.</verse>
				<verse number="8">І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.</verse>
				<verse number="9">І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.</verse>
				<verse number="10">І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?</verse>
				<verse number="11">І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.</verse>
				<verse number="12">І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.</verse>
				<verse number="13">І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!</verse>
				<verse number="14">І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.</verse>
				<verse number="15">І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?</verse>
				<verse number="16">А той відказав: Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?</verse>
				<verse number="17">І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.</verse>
				<verse number="18">А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.</verse>
				<verse number="19">І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!</verse>
				<verse number="20">А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.</verse>
				<verse number="21">І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!</verse>
				<verse number="22">І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.</verse>
				<verse number="23">І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.</verse>
				<verse number="24">І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.</verse>
				<verse number="25">І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.</verse>
				<verse number="26">І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?</verse>
				<verse number="27">Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.</verse>
				<verse number="28">І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.</verse>
				<verse number="29">А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...</verse>
				<verse number="30">І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?</verse>
				<verse number="31">А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.</verse>
				<verse number="32">І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?</verse>
				<verse number="33">А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йосип!</verse>
				<verse number="34">І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...</verse>
				<verse number="35">І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.</verse>
				<verse number="36">І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.</verse>
				<verse number="2">І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.</verse>
				<verse number="3">І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.</verse>
				<verse number="4">І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.</verse>
				<verse number="5">І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.</verse>
				<verse number="6">І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.</verse>
				<verse number="7">І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.</verse>
				<verse number="8">І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.</verse>
				<verse number="9">А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.</verse>
				<verse number="10">І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.</verse>
				<verse number="11">І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.</verse>
				<verse number="12">І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.</verse>
				<verse number="13">А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.</verse>
				<verse number="14">І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.</verse>
				<verse number="15">І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.</verse>
				<verse number="16">І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?</verse>
				<verse number="17">А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.</verse>
				<verse number="18">А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.</verse>
				<verse number="19">І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.</verse>
				<verse number="20">А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.</verse>
				<verse number="21">І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.</verse>
				<verse number="22">І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.</verse>
				<verse number="23">І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.</verse>
				<verse number="24">І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.</verse>
				<verse number="25">Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?</verse>
				<verse number="26">І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.</verse>
				<verse number="27">І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.</verse>
				<verse number="28">І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.</verse>
				<verse number="29">І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.</verse>
				<verse number="30">А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царської сторожі, муж єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.</verse>
				<verse number="2">І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.</verse>
				<verse number="3">І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.</verse>
				<verse number="4">І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.</verse>
				<verse number="5">І сталося, відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у домі й на полі.</verse>
				<verse number="6">І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.</verse>
				<verse number="7">І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: Ляж зо мною!</verse>
				<verse number="8">А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.</verse>
				<verse number="9">Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?</verse>
				<verse number="10">І сталося, що вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.</verse>
				<verse number="11">І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дому.</verse>
				<verse number="12">І схопила вона його за одежу його, кажучи: Лягай же зо мною! А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.</verse>
				<verse number="13">І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,</verse>
				<verse number="14">то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: Дивіться, він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.</verse>
				<verse number="15">І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір...</verse>
				<verse number="16">І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого дому.</verse>
				<verse number="17">І вона переказала йому цими словами, говорячи: До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.</verse>
				<verse number="18">І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір.</verse>
				<verse number="19">І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: Отакі то речі вчинив мені твій раб, то запалився гнів його.</verse>
				<verse number="20">І взяв його Йосипів пан, та й віддав його до дому в'язничного, до місця, де були ув'язнені царські в'язні. І пробував він там у тім домі в'язничнім.</verse>
				<verse number="21">А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.</verse>
				<verse number="22">І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.</verse>
				<verse number="23">Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському.</verse>
				<verse number="2">І розгнівався фараон на двох своїх евнухів, на начальника чашників і на начальника пекарів.</verse>
				<verse number="3">І віддав їх під варту до дому начальника царської сторожі до в'язничного дому, до місця, де Йосип був ув'язнений.</verse>
				<verse number="4">А начальник царської сторожі приставив Йосипа до них, і він їм услуговував. І були вони деякий час під вартою.</verse>
				<verse number="5">І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за значенням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені у в'язничному домі.</verse>
				<verse number="6">І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні.</verse>
				<verse number="7">І запитав він фараонових евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорячи: Чого ваші обличчя сьогодні сумні?</verse>
				<verse number="8">А вони сказали йому: Снився нам сон, а відгадати його немає кому. І сказав до них Йосип: Чи ж не в Бога відгадки? Розповіджте но мені.</verse>
				<verse number="9">І оповів начальник чашників Йосипові свій сон, і сказав йому: Бачив я в сні своїм, ось виноградний кущ передо мною.</verse>
				<verse number="10">А в виноградному кущі три виноградні галузки, а він сам ніби розцвів, пустив цвіт, і дозріли грона його ягід.</verse>
				<verse number="11">А в моїй руці фараонова чаша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в руку фараона.</verse>
				<verse number="12">І сказав йому Йосип: Оце відгадка його: три виноградні галузки це три дні.</verse>
				<verse number="13">Ще за три дні підійме фараон твою голову, і верне тебе на твоє становище, і ти даси чашу фараона до руки його за першим звичаєм, як був ти чашником його.</verse>
				<verse number="14">Коли ти згадаєш собі про мене, як буде тобі добре, то вчиниш милість мені, коли згадаєш про мене перед фараоном, і випровадиш мене з цього дому.</verse>
				<verse number="15">Бо я був справді вкрадений із Краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями.</verse>
				<verse number="16">І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив, ось три коші печива на голові моїй.</verse>
				<verse number="17">А в коші горішньому зо всякого пекарського виробу фараонове їдження, а птах їв його з коша з-над моєї голови.</verse>
				<verse number="18">І відповів Йосип і сказав: Оце відгадка його: три коші то три дні.</verse>
				<verse number="19">Ще за три дні підійме фараон голову твою з тебе, і повісить тебе на дереві, і птах поїсть тіло твоє з тебе.</verse>
				<verse number="20">І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів. І підняв він голову начальника чашників і голову начальника пекарів серед своїх рабів.</verse>
				<verse number="21">І вернув він начальника чашників на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.</verse>
				<verse number="22">А начальника пекарів повісив, як відгадав був їм Йосип.</verse>
				<verse number="23">Та начальник чашників не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="41">
				<verse number="1">І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.</verse>
				<verse number="2">І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.</verse>
				<verse number="3">А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.</verse>
				<verse number="4">І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.</verse>
				<verse number="5">І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.</verse>
				<verse number="6">А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.</verse>
				<verse number="7">І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.</verse>
				<verse number="8">І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.</verse>
				<verse number="9">І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.</verse>
				<verse number="10">Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.</verse>
				<verse number="11">І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.</verse>
				<verse number="12">А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.</verse>
				<verse number="13">І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.</verse>
				<verse number="14">І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.</verse>
				<verse number="15">І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.</verse>
				<verse number="16">А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.</verse>
				<verse number="17">І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.</verse>
				<verse number="18">І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.</verse>
				<verse number="19">А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.</verse>
				<verse number="20">І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.</verse>
				<verse number="21">І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.</verse>
				<verse number="22">І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.</verse>
				<verse number="23">А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.</verse>
				<verse number="24">І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.</verse>
				<verse number="25">І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.</verse>
				<verse number="26">Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.</verse>
				<verse number="27">А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.</verse>
				<verse number="28">Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.</verse>
				<verse number="29">Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.</verse>
				<verse number="30">А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.</verse>
				<verse number="31">І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.</verse>
				<verse number="32">А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.</verse>
				<verse number="33">А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.</verse>
				<verse number="34">Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.</verse>
				<verse number="35">І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.</verse>
				<verse number="36">І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.</verse>
				<verse number="37">І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.</verse>
				<verse number="38">І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?</verse>
				<verse number="39">І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.</verse>
				<verse number="40">Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.</verse>
				<verse number="41">І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.</verse>
				<verse number="42">І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.</verse>
				<verse number="43">І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.</verse>
				<verse number="44">І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.</verse>
				<verse number="45">І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.</verse>
				<verse number="46">А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.</verse>
				<verse number="47">А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.</verse>
				<verse number="48">І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.</verse>
				<verse number="49">І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.</verse>
				<verse number="50">А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.</verse>
				<verse number="51">І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.</verse>
				<verse number="52">А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.</verse>
				<verse number="53">І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="54">І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.</verse>
				<verse number="55">Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.</verse>
				<verse number="56">І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="57">І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="42">
				<verse number="1">А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?</verse>
				<verse number="2">І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.</verse>
				<verse number="3">І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.</verse>
				<verse number="4">А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!</verse>
				<verse number="5">І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.</verse>
				<verse number="6">А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.</verse>
				<verse number="7">І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.</verse>
				<verse number="8">І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.</verse>
				<verse number="9">І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.</verse>
				<verse number="10">А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.</verse>
				<verse number="11">Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!</verse>
				<verse number="12">Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!</verse>
				<verse number="13">А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.</verse>
				<verse number="14">І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.</verse>
				<verse number="15">Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!</verse>
				<verse number="16">Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!</verse>
				<verse number="17">І він забрав їх під варту на три дні.</verse>
				<verse number="18">А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,</verse>
				<verse number="19">якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.</verse>
				<verse number="20">А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.</verse>
				<verse number="21">І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!</verse>
				<verse number="22">І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...</verse>
				<verse number="23">А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.</verse>
				<verse number="24">А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах.</verse>
				<verse number="25">А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.</verse>
				<verse number="26">І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.</verse>
				<verse number="27">І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!</verse>
				<verse number="28">І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?</verse>
				<verse number="29">І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:</verse>
				<verse number="30">Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.</verse>
				<verse number="31">А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!</verse>
				<verse number="32">Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.</verse>
				<verse number="33">І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.</verse>
				<verse number="34">І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.</verse>
				<verse number="35">І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...</verse>
				<verse number="36">І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!</verse>
				<verse number="37">І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.</verse>
				<verse number="38">А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="43">
				<verse number="1">А голод став тяжкий у тім Краї.</verse>
				<verse number="2">І сталося, як вони скінчили їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них батько їх: Верніться, купіть нам трохи їжі!</verse>
				<verse number="3">І сказав йому Юда, говорячи: Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!</verse>
				<verse number="4">Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зійдемо, і купимо тобі їжі.</verse>
				<verse number="5">А коли не пошлеш, не зійдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами.</verse>
				<verse number="6">І промовив Ізраїль: Нащо зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?</verse>
				<verse number="7">А вони відказали: Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?</verse>
				<verse number="8">І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і будемо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.</verse>
				<verse number="9">Я поручуся за нього, з моєї руки будеш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!</verse>
				<verse number="10">А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були два рази.</verse>
				<verse number="11">І сказав їм Ізраїль, їх батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.</verse>
				<verse number="12">А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, може то помилка.</verse>
				<verse number="13">А брата вашого заберіть, і встаньте, ідіть до того мужа.</verse>
				<verse number="14">А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніямина. А я, певно стратив сина свого!...</verse>
				<verse number="15">І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.</verse>
				<verse number="16">І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною будуть їсти ці люди опівдні.</verse>
				<verse number="17">І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому.</verse>
				<verse number="18">І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йосипового дому. І сказали вони: Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли...</verse>
				<verse number="19">І приступили вони до чоловіка, що над домом Йосиповим, та й говорили до нього при вході в дім.</verse>
				<verse number="20">І сказали вони: Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.</verse>
				<verse number="21">І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!</verse>
				<verse number="22">А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків...</verse>
				<verse number="23">А той відказав: Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене. І вивів до них Симеона.</verse>
				<verse number="24">І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.</verse>
				<verse number="25">І вони приготовили дарунки до приходу Йосипа опівдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.</verse>
				<verse number="26">І ввійшов Йосип до дому, а вони принесли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.</verse>
				<verse number="27">А він запитав їх про мир і сказав: Чи гаразд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?</verse>
				<verse number="28">А вони відказали: Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий. І вони схилилися, і вклонилися до землі.</verse>
				<verse number="29">І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І сказав: Нехай Бог буде милостивий до тебе, мій сину!</verse>
				<verse number="30">І Йосип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...</verse>
				<verse number="31">І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: Покладіть хліба!</verse>
				<verse number="32">І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.</verse>
				<verse number="33">І вони посідали перед ним, перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.</verse>
				<verse number="34">І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="44">
				<verse number="1">І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.</verse>
				<verse number="2">А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його. І зробив той за словом Йосиповим, яке він сказав був.</verse>
				<verse number="3">Розвиднилось рано вранці, і люди ці були відпущені, вони та їхні осли.</verse>
				<verse number="4">Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йосип сказав до того, що над домом його: Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: Нащо ви заплатили злом за добро?</verse>
				<verse number="5">Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке.</verse>
				<verse number="6">І той їх догнав, і сказав їм ті слова.</verse>
				<verse number="7">А вони відказали йому: Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...</verse>
				<verse number="8">Таж срібло, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?</verse>
				<verse number="9">У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові.</verse>
				<verse number="10">А той відказав: Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті.</verse>
				<verse number="11">І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.</verse>
				<verse number="12">І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!</verse>
				<verse number="13">І пороздирали вони свою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.</verse>
				<verse number="14">І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.</verse>
				<verse number="15">І сказав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?</verse>
				<verse number="16">А Юда промовив: Що ми скажемо панові моєму? Що будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша.</verse>
				<verse number="17">А Йосип відказав: Далеке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька.</verse>
				<verse number="18">І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.</verse>
				<verse number="19">Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?</verse>
				<verse number="20">І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.</verse>
				<verse number="21">А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину своїм оком на нього.</verse>
				<verse number="22">І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той.</verse>
				<verse number="23">А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого.</verse>
				<verse number="24">І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.</verse>
				<verse number="25">А батько наш сказав: Верніться, купіть нам трохи їжі.</verse>
				<verse number="26">А ми відказали: Не можемо зійти.</verse>
				<verse number="27">І сказав до нас раб твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.</verse>
				<verse number="28">Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він... І я не бачив його аж дотепер.</verse>
				<verse number="29">А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу.</verse>
				<verse number="30">А тепер, коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,</verse>
				<verse number="31">То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу...</verse>
				<verse number="32">Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу його до тебе, то згрішу перед батьком своїм на всі дні!</verse>
				<verse number="33">А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!...</verse>
				<verse number="34">Бо як я прийду до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="45">
				<verse number="1">І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.</verse>
				<verse number="2">І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.</verse>
				<verse number="3">І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...</verse>
				<verse number="4">А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...</verse>
				<verse number="5">А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.</verse>
				<verse number="6">Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.</verse>
				<verse number="7">І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.</verse>
				<verse number="8">І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.</verse>
				<verse number="9">Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.</verse>
				<verse number="10">І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.</verse>
				<verse number="11">І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.</verse>
				<verse number="12">І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.</verse>
				<verse number="13">І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.</verse>
				<verse number="14">І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...</verse>
				<verse number="15">І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.</verse>
				<verse number="16">І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.</verse>
				<verse number="17">І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.</verse>
				<verse number="18">І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.</verse>
				<verse number="19">А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.</verse>
				<verse number="20">А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.</verse>
				<verse number="21">І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.</verse>
				<verse number="22">І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.</verse>
				<verse number="23">А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.</verse>
				<verse number="24">І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!</verse>
				<verse number="25">І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.</verse>
				<verse number="26">І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...</verse>
				<verse number="27">І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.</verse>
				<verse number="28">І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="46">
				<verse number="1">І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.</verse>
				<verse number="2">І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я!</verse>
				<verse number="3">І сказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.</verse>
				<verse number="4">Я зійду з тобою до Єгипту, і Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закриє рукою своєю очі твої.</verse>
				<verse number="5">І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.</verse>
				<verse number="6">І взяли вони стада свої, і маєток свій, що набули в землі ханаанській, і прибули до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.</verse>
				<verse number="7">Він привів із собою до Єгипту синів своїх, і синів своїх синів з собою, дочок своїх, і дочок синів своїх, і ввесь рід свій.</verse>
				<verse number="8">А оце ймення синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: перворідний Яковів Рувим.</verse>
				<verse number="9">І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хецрон, і Кармі.</verse>
				<verse number="10">І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.</verse>
				<verse number="11">І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.</verse>
				<verse number="12">І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.</verse>
				<verse number="13">І сини Іссахарові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.</verse>
				<verse number="14">І сини Завулонові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.</verse>
				<verse number="15">Оце сини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейськім, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок його тридцять три.</verse>
				<verse number="16">І сини Ґадові: Ціфйон, і Хаґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.</verse>
				<verse number="17">І сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.</verse>
				<verse number="18">Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шістнадцять душ.</verse>
				<verse number="19">Сини Рахілі, жінки Якова: Йосип і Веніямин.</verse>
				<verse number="20">І вродилися Йосипові в єгипетськім краї Манасія та Єфрем, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.</verse>
				<verse number="21">І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ехі, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.</verse>
				<verse number="22">Оце сини Рахілині, що вродилися Якову, усіх душ чотирнадцять.</verse>
				<verse number="23">І сини Данові: Хушім.</verse>
				<verse number="24">І сини Нефталимові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.</verse>
				<verse number="25">Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.</verse>
				<verse number="26">Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що походять із стегон його, окрім жінок синів Якова, усіх душ шістдесят і шість.</verse>
				<verse number="27">А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.</verse>
				<verse number="28">І послав він перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену. І прибули вони до краю Ґошен.</verse>
				<verse number="29">І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...</verse>
				<verse number="30">І промовив Ізраїль до Йосипа: Нехай тепер помру я, побачивши обличчя твоє, що ти ще живий!</verse>
				<verse number="31">А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Краї ханаанськім, прибули до мене.</verse>
				<verse number="32">А люди ці пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все, що їхнє було.</verse>
				<verse number="33">І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?</verse>
				<verse number="34">то ви відкажете: Скотарями були твої раби від молодости своєї аж дотепер, і ми, і батьки наші, щоб ви осіли в країні Ґошен, бо для Єгипту кожен пастух отари огида.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="47">
				<verse number="1">І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.</verse>
				<verse number="2">І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.</verse>
				<verse number="3">І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.</verse>
				<verse number="4">І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.</verse>
				<verse number="5">І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.</verse>
				<verse number="6">Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.</verse>
				<verse number="7">І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.</verse>
				<verse number="8">І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?</verse>
				<verse number="9">А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.</verse>
				<verse number="10">І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.</verse>
				<verse number="11">І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.</verse>
				<verse number="12">І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.</verse>
				<verse number="13">А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.</verse>
				<verse number="14">І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.</verse>
				<verse number="15">І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?</verse>
				<verse number="16">А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.</verse>
				<verse number="17">І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.</verse>
				<verse number="18">І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!</verse>
				<verse number="19">Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...</verse>
				<verse number="20">І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.</verse>
				<verse number="21">А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.</verse>
				<verse number="22">Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.</verse>
				<verse number="23">І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.</verse>
				<verse number="24">А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.</verse>
				<verse number="25">А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.</verse>
				<verse number="26">А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.</verse>
				<verse number="27">І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.</verse>
				<verse number="28">І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.</verse>
				<verse number="29">І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!</verse>
				<verse number="30">І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.</verse>
				<verse number="31">А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="48">
				<verse number="1">І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.</verse>
				<verse number="2">І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.</verse>
				<verse number="3">І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.</verse>
				<verse number="4">І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.</verse>
				<verse number="5">А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.</verse>
				<verse number="6">А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.</verse>
				<verse number="7">А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.</verse>
				<verse number="8">А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?</verse>
				<verse number="9">І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.</verse>
				<verse number="10">А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.</verse>
				<verse number="11">І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.</verse>
				<verse number="12">І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.</verse>
				<verse number="13">І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.</verse>
				<verse number="14">І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.</verse>
				<verse number="15">І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,</verse>
				<verse number="16">Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.</verse>
				<verse number="17">А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.</verse>
				<verse number="18">І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову!</verse>
				<verse number="19">А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів.</verse>
				<verse number="20">І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією.</verse>
				<verse number="21">І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!</verse>
				<verse number="22">А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="49">
				<verse number="1">І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.</verse>
				<verse number="2">Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!</verse>
				<verse number="3">Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!</verse>
				<verse number="4">Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!</verse>
				<verse number="5">Симеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства.</verse>
				<verse number="6">Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили...</verse>
				<verse number="7">Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!</verse>
				<verse number="8">О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.</verse>
				<verse number="9">Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його?</verse>
				<verse number="10">Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.</verse>
				<verse number="11">Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові!</verse>
				<verse number="12">Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.</verse>
				<verse number="13">Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону.</verse>
				<verse number="14">Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами.</verse>
				<verse number="15">І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.</verse>
				<verse number="16">Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.</verse>
				<verse number="17">Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.</verse>
				<verse number="18">Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!</verse>
				<verse number="19">Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.</verse>
				<verse number="20">Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.</verse>
				<verse number="21">Нефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає.</verse>
				<verse number="22">Йосип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.</verse>
				<verse number="23">І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.</verse>
				<verse number="24">Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="25">Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.</verse>
				<verse number="26">Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!</verse>
				<verse number="27">Веніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич.</verse>
				<verse number="28">Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх.</verse>
				<verse number="29">І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,</verse>
				<verse number="30">у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.</verse>
				<verse number="31">Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.</verse>
				<verse number="32">Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета.</verse>
				<verse number="33">І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="50">
				<verse number="1">І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.</verse>
				<verse number="2">І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.</verse>
				<verse number="3">І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.</verse>
				<verse number="4">А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:</verse>
				<verse number="5">Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.</verse>
				<verse number="6">І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.</verse>
				<verse number="7">І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,</verse>
				<verse number="8">і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.</verse>
				<verse number="9">І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.</verse>
				<verse number="10">І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.</verse>
				<verse number="11">І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:</verse>
				<verse number="12">І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.</verse>
				<verse number="13">І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.</verse>
				<verse number="14">А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.</verse>
				<verse number="15">І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?</verse>
				<verse number="16">І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:</verse>
				<verse number="17">Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...</verse>
				<verse number="18">І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!</verse>
				<verse number="19">А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?</verse>
				<verse number="20">Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!</verse>
				<verse number="21">А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.</verse>
				<verse number="22">І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.</verse>
				<verse number="23">І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.</verse>
				<verse number="24">І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.</verse>
				<verse number="25">І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!</verse>
				<verse number="26">І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="2">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:</verse>
				<verse number="2">Рувим, Симеон, Левій і Юда,</verse>
				<verse number="3">Іссахар, Завулон і Веніямин,</verse>
				<verse number="4">Дан і Нефталим, Ґад і Асир.</verse>
				<verse number="5">І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.</verse>
				<verse number="6">І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.</verse>
				<verse number="7">А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.</verse>
				<verse number="8">І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.</verse>
				<verse number="9">І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!</verse>
				<verse number="10">Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.</verse>
				<verse number="11">І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.</verse>
				<verse number="12">Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="13">І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.</verse>
				<verse number="14">І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.</verse>
				<verse number="15">І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,</verse>
				<verse number="16">і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.</verse>
				<verse number="17">Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.</verse>
				<verse number="18">І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?</verse>
				<verse number="19">І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.</verse>
				<verse number="20">І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.</verse>
				<verse number="21">І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.</verse>
				<verse number="22">І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.</verse>
				<verse number="2">І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.</verse>
				<verse number="3">Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.</verse>
				<verse number="4">А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.</verse>
				<verse number="5">І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.</verse>
				<verse number="6">І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!</verse>
				<verse number="7">І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?</verse>
				<verse number="8">І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.</verse>
				<verse number="9">А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.</verse>
				<verse number="10">І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.</verse>
				<verse number="11">І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.</verse>
				<verse number="12">І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.</verse>
				<verse number="13">І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?</verse>
				<verse number="14">А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!</verse>
				<verse number="15">І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.</verse>
				<verse number="16">А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.</verse>
				<verse number="17">І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.</verse>
				<verse number="18">І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.</verse>
				<verse number="19">А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.</verse>
				<verse number="20">І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.</verse>
				<verse number="21">І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.</verse>
				<verse number="22">І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.</verse>
				<verse number="23">І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.</verse>
				<verse number="24">І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.</verse>
				<verse number="25">І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.</verse>
				<verse number="2">І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.</verse>
				<verse number="3">І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?</verse>
				<verse number="4">І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!</verse>
				<verse number="5">І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!</verse>
				<verse number="6">І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!</verse>
				<verse number="7">І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.</verse>
				<verse number="8">І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.</verse>
				<verse number="9">А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.</verse>
				<verse number="10">А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!</verse>
				<verse number="11">І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?</verse>
				<verse number="12">А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.</verse>
				<verse number="13">І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?</verse>
				<verse number="14">І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.</verse>
				<verse number="15">І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.</verse>
				<verse number="16">Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.</verse>
				<verse number="17">І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="18">І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!</verse>
				<verse number="19">І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.</verse>
				<verse number="20">І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.</verse>
				<verse number="21">І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!</verse>
				<verse number="22">Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!</verse>
				<verse number="2">І промовив до нього Господь: Що то в руці твоїй? Той відказав: Палиця.</verse>
				<verse number="3">І сказав Він: Кинь її на землю! І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.</verse>
				<verse number="4">І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку, і візьми його за хвоста! І він простяг свою руку й узяв його, і той став палицею в долоні його.</verse>
				<verse number="5">Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова.</verse>
				<verse number="6">І сказав Господь йому ще: Засунь свою руку за пахвину свою! І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!</verse>
				<verse number="7">А Він сказав: Поклади знов свою руку за пахвину свою! І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.</verse>
				<verse number="8">І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.</verse>
				<verse number="9">І станеться коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі.</verse>
				<verse number="10">Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.</verse>
				<verse number="11">І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?</verse>
				<verse number="12">А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.</verse>
				<verse number="13">А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати.</verse>
				<verse number="14">І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.</verse>
				<verse number="15">І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.</verse>
				<verse number="16">І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.</verse>
				<verse number="17">І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.</verse>
				<verse number="18">І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А Їтро сказав до Мойсея: Іди в мирі!</verse>
				<verse number="19">І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі.</verse>
				<verse number="20">І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.</verse>
				<verse number="21">І сказав Господь до Мойсея: Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.</verse>
				<verse number="22">І ти скажеш фараонові: Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.</verse>
				<verse number="23">І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного.</verse>
				<verse number="24">І сталося в дорозі на нічлігу, стрів був його Господь і шукав, щоб убити його.</verse>
				<verse number="25">Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: Бо ти мені наречений крови!</verse>
				<verse number="26">І пустив Він його. Тоді вона сказала: Наречений крови через обрізання.</verse>
				<verse number="27">І сказав Господь до Аарона: Іди назустріч Мойсею в пустиню! І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.</verse>
				<verse number="28">І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.</verse>
				<verse number="29">І пішов був Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старших Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="30">І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу.</verse>
				<verse number="31">І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, і вони схилилися, і поклонилися до землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!</verse>
				<verse number="2">А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!</verse>
				<verse number="3">І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.</verse>
				<verse number="4">І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!</verse>
				<verse number="5">І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.</verse>
				<verse number="6">І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:</verse>
				<verse number="7">Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.</verse>
				<verse number="8">А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!</verse>
				<verse number="9">Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.</verse>
				<verse number="10">І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.</verse>
				<verse number="11">Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.</verse>
				<verse number="12">І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.</verse>
				<verse number="13">А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.</verse>
				<verse number="14">І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?</verse>
				<verse number="15">І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?</verse>
				<verse number="16">Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!</verse>
				<verse number="17">А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.</verse>
				<verse number="18">А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!</verse>
				<verse number="19">І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!</verse>
				<verse number="20">І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,</verse>
				<verse number="21">та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!</verse>
				<verse number="22">І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?</verse>
				<verse number="23">Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.</verse>
				<verse number="2">І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!</verse>
				<verse number="3">І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.</verse>
				<verse number="4">А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.</verse>
				<verse number="5">І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.</verse>
				<verse number="6">Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.</verse>
				<verse number="7">І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!</verse>
				<verse number="8">І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь!</verse>
				<verse number="9">І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.</verse>
				<verse number="10">І казав Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="11">Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.</verse>
				<verse number="12">І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!</verse>
				<verse number="13">І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="14">Оце голови батьківських домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.</verse>
				<verse number="15">А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.</verse>
				<verse number="16">А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.</verse>
				<verse number="17">Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми родинами.</verse>
				<verse number="18">А сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.</verse>
				<verse number="19">А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.</verse>
				<verse number="20">І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея. А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.</verse>
				<verse number="21">А сини Їцгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.</verse>
				<verse number="22">А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.</verse>
				<verse number="23">І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.</verse>
				<verse number="24">А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.</verse>
				<verse number="25">А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.</verse>
				<verse number="26">Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.</verse>
				<verse number="27">Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.</verse>
				<verse number="28">І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,</verse>
				<verse number="29">то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.</verse>
				<verse number="30">І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фараон?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.</verse>
				<verse number="2">Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого краю.</verse>
				<verse number="3">А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="4">І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами.</verse>
				<verse number="5">І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="6">І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.</verse>
				<verse number="7">А Мойсей був віку восьмидесяти літ, а Аарон восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.</verse>
				<verse number="8">І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="9">Коли буде до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай станеться вужем!</verse>
				<verse number="10">І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!</verse>
				<verse number="11">І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.</verse>
				<verse number="12">І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.</verse>
				<verse number="13">Та затверділо фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="14">І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ!</verse>
				<verse number="15">Піди до фараона рано вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку.</verse>
				<verse number="16">І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені на пустині! Та не послухався ти дотепер.</verse>
				<verse number="17">Так сказав Господь: По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, і вона зміниться на кров!</verse>
				<verse number="18">А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!</verse>
				<verse number="19">І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев'янім, і в каміннім.</verse>
				<verse number="20">І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!</verse>
				<verse number="21">А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Річка, і не могли єгиптяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="22">І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="23">І повернувся фараон, і ввійшов до дому свого, і не приклав він свого серця також до цього.</verse>
				<verse number="24">І всі єгиптяни копали біля Річки, щоб дістати води до пиття, бо не могли пити води з Річки.</verse>
				<verse number="25">І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">(7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.</verse>
				<verse number="2">(7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.</verse>
				<verse number="3">(7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.</verse>
				<verse number="4">(7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.</verse>
				<verse number="5">(8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.</verse>
				<verse number="6">(8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.</verse>
				<verse number="7">(8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.</verse>
				<verse number="8">(8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!</verse>
				<verse number="9">(8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.</verse>
				<verse number="10">(8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!</verse>
				<verse number="11">(8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.</verse>
				<verse number="12">(8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.</verse>
				<verse number="13">(8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.</verse>
				<verse number="14">(8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!</verse>
				<verse number="15">(8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="16">(8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!</verse>
				<verse number="17">(8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.</verse>
				<verse number="18">(8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.</verse>
				<verse number="19">(8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="20">(8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!</verse>
				<verse number="21">(8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.</verse>
				<verse number="22">(8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!</verse>
				<verse number="23">(8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!</verse>
				<verse number="24">(8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!</verse>
				<verse number="25">(8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!</verse>
				<verse number="26">(8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?</verse>
				<verse number="27">(8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.</verse>
				<verse number="28">(8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!</verse>
				<verse number="29">(8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.</verse>
				<verse number="30">(8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.</verse>
				<verse number="31">(8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.</verse>
				<verse number="32">(8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!</verse>
				<verse number="2">Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,</verse>
				<verse number="3">то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.</verse>
				<verse number="4">І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.</verse>
				<verse number="5">І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.</verse>
				<verse number="6">І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.</verse>
				<verse number="7">І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!</verse>
				<verse number="8">І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.</verse>
				<verse number="9">І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.</verse>
				<verse number="10">І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.</verse>
				<verse number="11">А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.</verse>
				<verse number="12">І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.</verse>
				<verse number="13">І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!</verse>
				<verse number="14">Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!</verse>
				<verse number="15">Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.</verse>
				<verse number="16">Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.</verse>
				<verse number="17">Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.</verse>
				<verse number="18">Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="19">А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!</verse>
				<verse number="20">Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.</verse>
				<verse number="21">А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.</verse>
				<verse number="22">І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!</verse>
				<verse number="23">І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.</verse>
				<verse number="24">І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.</verse>
				<verse number="25">І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!</verse>
				<verse number="26">Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.</verse>
				<verse number="27">І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!</verse>
				<verse number="28">Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...</verse>
				<verse number="29">І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!</verse>
				<verse number="30">А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!</verse>
				<verse number="31">А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.</verse>
				<verse number="32">А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.</verse>
				<verse number="33">І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.</verse>
				<verse number="34">І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.</verse>
				<verse number="35">І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,</verse>
				<verse number="2">і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!</verse>
				<verse number="3">І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!</verse>
				<verse number="4">Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.</verse>
				<verse number="5">І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.</verse>
				<verse number="6">І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.</verse>
				<verse number="7">І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?</verse>
				<verse number="8">І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?</verse>
				<verse number="9">І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.</verse>
				<verse number="10">А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.</verse>
				<verse number="11">Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового.</verse>
				<verse number="12">І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.</verse>
				<verse number="13">І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!</verse>
				<verse number="14">І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!</verse>
				<verse number="15">І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!</verse>
				<verse number="16">І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!</verse>
				<verse number="17">А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!</verse>
				<verse number="18">І він вийшов від фараона й молився до Господа.</verse>
				<verse number="19">І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="20">Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="21">І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.</verse>
				<verse number="22">І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.</verse>
				<verse number="23">Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.</verse>
				<verse number="24">І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!</verse>
				<verse number="25">Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.</verse>
				<verse number="26">І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.</verse>
				<verse number="27">І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.</verse>
				<verse number="28">І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!</verse>
				<verse number="29">А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея: Ще одну поразу наведу Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він буде відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!</verse>
				<verse number="2">Скажи ж у вуха народу, і нехай позичить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої посуд срібний та посуд золотий,</verse>
				<verse number="3">І дав Господь милість тому народові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.</verse>
				<verse number="4">І промовив Мойсей: Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту.</verse>
				<verse number="5">І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, і все перворідне з худоби.</verse>
				<verse number="6">І здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде.</verse>
				<verse number="7">А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.</verse>
				<verse number="8">І зійдуть усі оці раби твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я вийду. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.</verse>
				<verse number="9">І сказав Господь до Мойсея: Не послухав вас фараон, щоб могли помножитись чуда Мої в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="10">А Мойсей та Аарон учинили всі оці чуда перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.</verse>
				<verse number="3">Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.</verse>
				<verse number="4">А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.</verse>
				<verse number="5">Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.</verse>
				<verse number="6">І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.</verse>
				<verse number="7">І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.</verse>
				<verse number="8">І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.</verse>
				<verse number="9">Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.</verse>
				<verse number="10">І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.</verse>
				<verse number="11">А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!</verse>
				<verse number="12">І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!</verse>
				<verse number="13">І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="14">І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!</verse>
				<verse number="15">Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.</verse>
				<verse number="16">А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.</verse>
				<verse number="17">І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.</verse>
				<verse number="18">Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.</verse>
				<verse number="19">Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.</verse>
				<verse number="20">Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!</verse>
				<verse number="21">І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.</verse>
				<verse number="22">І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!</verse>
				<verse number="23">І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.</verse>
				<verse number="24">А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.</verse>
				<verse number="25">І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.</verse>
				<verse number="26">І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?</verse>
				<verse number="27">то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.</verse>
				<verse number="28">І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.</verse>
				<verse number="29">І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.</verse>
				<verse number="30">І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...</verse>
				<verse number="31">І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!</verse>
				<verse number="32">І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!</verse>
				<verse number="33">І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!</verse>
				<verse number="34">І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.</verse>
				<verse number="35">І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.</verse>
				<verse number="36">А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.</verse>
				<verse number="37">І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,</verse>
				<verse number="38">а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.</verse>
				<verse number="39">І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.</verse>
				<verse number="40">А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.</verse>
				<verse number="41">І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="42">Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.</verse>
				<verse number="43">І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.</verse>
				<verse number="44">А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.</verse>
				<verse number="45">Приходько та наймит не буде їсти її.</verse>
				<verse number="46">В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.</verse>
				<verse number="47">Уся громада Ізраїлева буде справляти її.</verse>
				<verse number="48">А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.</verse>
				<verse number="49">Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.</verse>
				<verse number="50">І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.</verse>
				<verse number="51">І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, для Мене воно!</verse>
				<verse number="3">І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.</verse>
				<verse number="4">Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.</verse>
				<verse number="5">І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.</verse>
				<verse number="6">Сім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого свято для Господа!</verse>
				<verse number="7">Опрісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!</verse>
				<verse number="8">І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту.</verse>
				<verse number="9">І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.</verse>
				<verse number="10">І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.</verse>
				<verse number="11">І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,</verse>
				<verse number="12">то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, самці для Господа!</verse>
				<verse number="13">А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.</verse>
				<verse number="14">І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.</verse>
				<verse number="15">І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.</verse>
				<verse number="16">І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту.</verse>
				<verse number="17">І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту.</verse>
				<verse number="18">І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.</verse>
				<verse number="19">А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси.</verse>
				<verse number="20">І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.</verse>
				<verse number="21">А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.</verse>
				<verse number="22">Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І говорив Господь до Мойсея, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього отаборитесь над морем.</verse>
				<verse number="3">І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.</verse>
				<verse number="4">І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.</verse>
				<verse number="5">І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?</verse>
				<verse number="6">І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.</verse>
				<verse number="7">І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.</verse>
				<verse number="8">І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!</verse>
				<verse number="9">І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.</verse>
				<verse number="10">А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,</verse>
				<verse number="11">а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?</verse>
				<verse number="12">Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!</verse>
				<verse number="13">І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!</verse>
				<verse number="14">Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!</verse>
				<verse number="15">І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!</verse>
				<verse number="16">А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.</verse>
				<verse number="17">А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними. І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.</verse>
				<verse number="18">І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!</verse>
				<verse number="19">І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,</verse>
				<verse number="20">і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до одного цілу ніч.</verse>
				<verse number="21">І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.</verse>
				<verse number="22">І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.</verse>
				<verse number="23">А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.</verse>
				<verse number="24">І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.</verse>
				<verse number="25">І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити. І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!</verse>
				<verse number="26">І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.</verse>
				<verse number="27">І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єгиптян у середину моря!</verse>
				<verse number="28">І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!</verse>
				<verse number="29">А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.</verse>
				<verse number="30">І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.</verse>
				<verse number="31">І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!</verse>
				<verse number="2">Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!</verse>
				<verse number="3">Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення!</verse>
				<verse number="4">Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.</verse>
				<verse number="5">Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!</verse>
				<verse number="6">Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!</verse>
				<verse number="7">А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!</verse>
				<verse number="8">А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!</verse>
				<verse number="9">Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!</verse>
				<verse number="10">Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!</verse>
				<verse number="11">Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!</verse>
				<verse number="12">Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!</verse>
				<verse number="13">Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!</verse>
				<verse number="14">Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!</verse>
				<verse number="15">Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!</verse>
				<verse number="16">Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!</verse>
				<verse number="17">Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,</verse>
				<verse number="18">і Господь зацарює навіки віків!</verse>
				<verse number="19">Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.</verse>
				<verse number="20">І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.</verse>
				<verse number="21">І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!</verse>
				<verse number="22">І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.</verse>
				<verse number="23">І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.</verse>
				<verse number="24">І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?</verse>
				<verse number="25">І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.</verse>
				<verse number="26">І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!</verse>
				<verse number="27">І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="2">І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.</verse>
				<verse number="3">І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...</verse>
				<verse number="4">І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.</verse>
				<verse number="5">А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.</verse>
				<verse number="6">І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.</verse>
				<verse number="7">А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?</verse>
				<verse number="8">І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!</verse>
				<verse number="9">І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!</verse>
				<verse number="10">І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!</verse>
				<verse number="11">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="13">І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.</verse>
				<verse number="14">І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.</verse>
				<verse number="15">І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.</verse>
				<verse number="16">Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.</verse>
				<verse number="17">І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.</verse>
				<verse number="18">І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!</verse>
				<verse number="19">І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!</verse>
				<verse number="20">Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!</verse>
				<verse number="21">І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце і воно розтавало.</verse>
				<verse number="22">І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.</verse>
				<verse number="23">А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.</verse>
				<verse number="24">І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.</verse>
				<verse number="25">І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.</verse>
				<verse number="26">Шість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.</verse>
				<verse number="27">І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.</verse>
				<verse number="28">І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?</verse>
				<verse number="29">Побачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!</verse>
				<verse number="30">І сьомого дня народ відпочивав.</verse>
				<verse number="31">І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.</verse>
				<verse number="32">І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.</verse>
				<verse number="33">І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.</verse>
				<verse number="34">І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.</verse>
				<verse number="35">А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.</verse>
				<verse number="36">А гомер він десята частина ефи.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на походи свої з наказу Господнього, і отаборилася в Рефідімі. І не було води пити народові.</verse>
				<verse number="2">І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: Дайте нам води, і ми будемо пити! А Мойсей їм сказав: Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробовуєте Господа?</verse>
				<verse number="3">І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?</verse>
				<verse number="4">І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, і вони вкаменують мене!</verse>
				<verse number="5">І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!</verse>
				<verse number="6">Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="7">І назвав він ім'я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема?</verse>
				<verse number="8">І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.</verse>
				<verse number="9">І сказав Мойсей до Ісуса: Вибери нам людей, і вийди воюй з Амаликом. Узавтра я стану на верхів'ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці.</verse>
				<verse number="10">І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів'я гори.</verse>
				<verse number="11">І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик.</verse>
				<verse number="12">А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки сталі аж до заходу сонця.</verse>
				<verse number="13">І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча.</verse>
				<verse number="14">І сказав Господь до Мойсея: Напиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам'ять Амаликову з-під неба.</verse>
				<verse number="15">І збудував Мойсей жертівника, і назвав ім'я йому: Єгова-Ніссі.</verse>
				<verse number="16">І проказав він: Бо рука на Господньому прапорі: Господеві війна з Амаликом із роду в рід!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І почув Їтро, жрець мідіянський, Мойсеїв тесть, усе, що зробив був Бог для Мойсея та для Свого народу Ізраїлевого, що вивів Господь Ізраїля з Єгипту.</verse>
				<verse number="2">І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, жінку Мойсеєву Ціппору, по відісланні її,</verse>
				<verse number="3">та обох синів її, що ймення одному Ґершом, бо сказав був: Я став приходьком у чужому краї,</verse>
				<verse number="4">а ймення другому Еліезер, бо Бог мого батька був мені поміччю, і визволив мене від фараонового меча.</verse>
				<verse number="5">І прибув Їтро, тесть Мойсеїв, і сини його та жінка його до Мойсея в пустиню, де він отаборився там біля Божої гори.</verse>
				<verse number="6">І сказав він до Мойсея: Я, тесть твій Їтро, приходжу до тебе, і жінка твоя, і обидва сини її з нею.</verse>
				<verse number="7">І вийшов Мойсей навпроти свого тестя, та й уклонився до землі, і поцілував його. І питали вони один одного про мир, і ввійшли до намету.</verse>
				<verse number="8">І оповів Мойсей своєму тестеві про все, що зробив був Господь фараонові та Єгиптові через Ізраїля, про всі ті труднощі, які він спіткав був по дорозі, та Господь визволив їх.</verse>
				<verse number="9">І тішився Їтро всім тим добром, що вчинив Господь для Ізраїля, що визволив його з єгипетської руки.</verse>
				<verse number="10">І промовив Їтро: Благословенний Господь, що визволив вас з єгипетської руки та з руки фараонової, що визволив народ з-під руки єгипетської.</verse>
				<verse number="11">Тепер я знаю, що Господь більший за всіх богів, бо зробив це за те, що єгиптяни вихвалялись над ними.</verse>
				<verse number="12">І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, цілопалення та жертви для Бога. І прийшов Аарон та всі старші Ізраїлеві їсти хліб з Мойсеєвим тестем перед Божим обличчям.</verse>
				<verse number="13">І сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора.</verse>
				<verse number="14">І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: Що це за річ, що ти робиш народові? Для чого ти сидиш сам один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора?</verse>
				<verse number="15">А Мойсей відказав своєму тестеві: Бо народ приходить до мене питатися суду Бога.</verse>
				<verse number="16">Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його.</verse>
				<verse number="17">І сказав тесть Мойсеїв до нього: Недобра ця річ, що ти чиниш.</verse>
				<verse number="18">Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам один!</verse>
				<verse number="19">Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, і буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.</verse>
				<verse number="20">І ти остережеш їх за постанови та за закони, і об'явиш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять.</verse>
				<verse number="21">А ти наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.</verse>
				<verse number="22">І будуть вони судити народ кожного часу. І станеться, кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу розсудять самі. Полегши собі, і нехай вони несуть тягар із тобою.</verse>
				<verse number="23">Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей прийде на своє місце в мирі.</verse>
				<verse number="24">І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав.</verse>
				<verse number="25">І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом, тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.</verse>
				<verse number="26">І судили вони народ кожного часу. Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу судили самі.</verse>
				<verse number="27">І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов собі до краю свого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Сінайську пустиню.</verse>
				<verse number="2">І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й отаборилися в пустині. І отаборився там Ізраїль навпроти гори.</verse>
				<verse number="3">А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:</verse>
				<verse number="4">Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.</verse>
				<verse number="5">А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!</verse>
				<verse number="6">А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.</verse>
				<verse number="7">І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому.</verse>
				<verse number="8">І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо! А Мойсей доніс слова народу до Господа.</verse>
				<verse number="9">І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки! І переповів Мойсей слова народу до Господа.</verse>
				<verse number="10">І промовив Господь до Мойсея: Іди до людей, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони виперуть одіж свою.</verse>
				<verse number="11">І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу.</verse>
				<verse number="12">І обведеш границею народ довкола, говорячи: Стережіться сходити на гору й доторкуватися до краю її. Кожен, хто доторкнеться до гори, буде конче забитий!</verse>
				<verse number="13">Нехай не доторкнеться до неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде справді застрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона. Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на гору.</verse>
				<verse number="14">І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони випрали одежу свою.</verse>
				<verse number="15">І він сказав до народу: Будьте готові на третій день; не входьте до жінок.</verse>
				<verse number="16">І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у таборі...</verse>
				<verse number="17">І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і вони стали під горою.</verse>
				<verse number="18">А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора...</verse>
				<verse number="19">І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно...</verse>
				<verse number="20">І зійшов Господь на гору Сінай, на верхів'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. І вийшов Мойсей.</verse>
				<verse number="21">І промовив Господь до Мойсея: Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.</verse>
				<verse number="22">А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбивав.</verse>
				<verse number="23">І сказав Мойсей до Господа: Не зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти засвідчив між нами, говорячи: Обведи границею цю гору, і освяти її.</verse>
				<verse number="24">І промовив до нього Господь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбивав їх.</verse>
				<verse number="25">І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.</verse>
				<verse number="3">Хай не буде тобі інших богів передо Мною!</verse>
				<verse number="4">Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.</verse>
				<verse number="5">Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,</verse>
				<verse number="6">і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.</verse>
				<verse number="7">Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.</verse>
				<verse number="8">Пам'ятай день суботній, щоб святити його!</verse>
				<verse number="9">Шість день працюй і роби всю працю свою,</verse>
				<verse number="10">а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.</verse>
				<verse number="11">Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.</verse>
				<verse number="12">Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!</verse>
				<verse number="13">Не вбивай!</verse>
				<verse number="14">Не чини перелюбу!</verse>
				<verse number="15">Не кради!</verse>
				<verse number="16">Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!</verse>
				<verse number="17">Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!</verse>
				<verse number="18">І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека.</verse>
				<verse number="19">І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали.</verse>
				<verse number="20">І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили.</verse>
				<verse number="21">І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог.</verse>
				<verse number="22">І промовив Господь до Мойсея: Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес.</verse>
				<verse number="23">Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі.</verse>
				<verse number="24">Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою. На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе.</verse>
				<verse number="25">А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його.</verse>
				<verse number="26">І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">А оце закони, що ти викладеш перед ними:</verse>
				<verse number="2">Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.</verse>
				<verse number="3">Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.</verse>
				<verse number="4">Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.</verse>
				<verse number="5">А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,</verse>
				<verse number="6">то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!</verse>
				<verse number="7">А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.</verse>
				<verse number="8">Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.</verse>
				<verse number="9">А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.</verse>
				<verse number="10">Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.</verse>
				<verse number="11">А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.</verse>
				<verse number="12">Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.</verse>
				<verse number="13">А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.</verse>
				<verse number="14">А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.</verse>
				<verse number="15">А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.</verse>
				<verse number="16">А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.</verse>
				<verse number="17">І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.</verse>
				<verse number="18">А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,</verse>
				<verse number="19">якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.</verse>
				<verse number="20">А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.</verse>
				<verse number="21">Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.</verse>
				<verse number="22">А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.</verse>
				<verse number="23">А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,</verse>
				<verse number="24">око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,</verse>
				<verse number="25">опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.</verse>
				<verse number="26">А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.</verse>
				<verse number="27">А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.</verse>
				<verse number="28">А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.</verse>
				<verse number="29">А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.</verse>
				<verse number="30">Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.</verse>
				<verse number="31">Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.</verse>
				<verse number="32">Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.</verse>
				<verse number="33">А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,</verse>
				<verse number="34">власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.</verse>
				<verse number="35">А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.</verse>
				<verse number="36">А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">(21-37) Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.</verse>
				<verse number="2">(22-1) Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.</verse>
				<verse number="3">(22-2) Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.</verse>
				<verse number="4">(22-3) Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.</verse>
				<verse number="5">(22-4) Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.</verse>
				<verse number="6">(22-5) Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.</verse>
				<verse number="7">(22-6) Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.</verse>
				<verse number="8">(22-7) Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.</verse>
				<verse number="9">(22-8) У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.</verse>
				<verse number="10">(22-9) Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,</verse>
				<verse number="11">(22-10) присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.</verse>
				<verse number="12">(22-11) А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.</verse>
				<verse number="13">(22-12) Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.</verse>
				<verse number="14">(22-13) А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;</verse>
				<verse number="15">(22-14) якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.</verse>
				<verse number="16">(22-15) А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.</verse>
				<verse number="17">(22-16) Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.</verse>
				<verse number="18">(22-17) Чарівниці не зоставиш при житті.</verse>
				<verse number="19">(22-18) Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.</verse>
				<verse number="20">(22-19) Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.</verse>
				<verse number="21">(22-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="22">(22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;</verse>
				<verse number="23">(22-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,</verse>
				<verse number="24">(22-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.</verse>
				<verse number="25">(22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.</verse>
				<verse number="26">(22-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,</verse>
				<verse number="27">(22-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.</verse>
				<verse number="28">(22-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.</verse>
				<verse number="29">(22-28) Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.</verse>
				<verse number="30">(22-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.</verse>
				<verse number="31">(22-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">Не будеш розносити неправдивих поголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди.</verse>
				<verse number="2">Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.</verse>
				<verse number="3">І не будеш потурати вбогому в його позові.</verse>
				<verse number="4">Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.</verse>
				<verse number="5">Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.</verse>
				<verse number="6">Не перегинай суду на бік вбогого свого в його позові.</verse>
				<verse number="7">Від неправдивої справи віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого.</verse>
				<verse number="8">А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.</verse>
				<verse number="9">А приходька не будеш тиснути, бож ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="10">І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,</verse>
				<verse number="11">а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї.</verse>
				<verse number="12">Шість день будеш робити діла свої, а сьомого дня спочинеш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці твоєї й приходько.</verse>
				<verse number="13">І все, що Я сказав вам, будете виконувати. А ймення інших богів не згадаєте, не буде почуте воно на устах твоїх.</verse>
				<verse number="14">Три рази на рік будеш святкувати Мені.</verse>
				<verse number="15">Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.</verse>
				<verse number="16">І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою.</verse>
				<verse number="17">Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа.</verse>
				<verse number="18">Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку.</verse>
				<verse number="19">Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.</verse>
				<verse number="20">Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив.</verse>
				<verse number="21">Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'я Моє в Ньому.</verse>
				<verse number="22">Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.</verse>
				<verse number="23">Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм, і запровадить тебе до амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, і ханаанеянина, хіввеянина, і євусеянина, а Я знищу його.</verse>
				<verse number="24">Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів.</verse>
				<verse number="25">І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу.</verse>
				<verse number="26">У твоїм Краї не буде такої, що скидає плода, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.</verse>
				<verse number="27">Свій страх пошлю перед лицем твоїм, і приведу в замішання ввесь цей народ, що ти ввійдеш між нього. І всіх ворогів твоїх оберну до тебе потилицею.</verse>
				<verse number="28">І пошлю шершня перед тобою, і він вижене перед тобою хіввеянина, ханаанеянина та хіттеянина.</verse>
				<verse number="29">Не вижену їх перед тобою в однім році, щоб не став той Край спустошеним, і не розмножилася на тебе польова звірина.</verse>
				<verse number="30">Помалу Я буду їх виганяти перед тобою, аж поки ти розродишся, і посядеш цей Край.</verse>
				<verse number="31">І покладу границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до Річки, бо дам в вашу руку мешканців цього Краю, і ти виженеш їх перед собою.</verse>
				<verse number="32">Не складай умови з ними та з їхніми богами.</verse>
				<verse number="33">Не будуть сидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім богам, бо це буде пастка тобі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">А до Мойсея сказав Він: Вийди до Господа ти й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят із Ізраїлевих старших, і вклоніться здалека.</verse>
				<verse number="2">А Мойсей нехай підійде до Господа сам, а вони не підійдуть. А народ з ним не вийде.</verse>
				<verse number="3">І прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: Усе, про що говорив Господь, зробимо!</verse>
				<verse number="4">І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцять кам'яних стовпів для дванадцяти Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="5">І послав він юнаків, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопалення, і принесли жертви, мирні жертви для Господа, бички.</verse>
				<verse number="6">І взяв Мойсей половину крови, і вилив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на жертівника.</verse>
				<verse number="7">І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!</verse>
				<verse number="8">І взяв Мойсей тієї крови, і покропив на народ, та й сказав: Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!</verse>
				<verse number="9">І вийшов Мойсей й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят Ізраїлевих старших,</verse>
				<verse number="10">і вони споглядали на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зроблене з сапфірової плити, і немов саме небо, щодо ясности.</verse>
				<verse number="11">І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, і їли й пили.</verse>
				<verse number="12">І промовив Господь до Мойсея: Вийди до Мене на гору, і будь там. І дам тобі кам'яні таблиці, і закона та заповідь, що Я написав для навчання їх.</verse>
				<verse number="13">І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу гору.</verse>
				<verse number="14">А до старших сказав він: Сидіть нам на цім місці, аж поки ми вернемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай прийде до них.</verse>
				<verse number="15">І вийшов Мойсей на гору, а хмара закрила гору.</verse>
				<verse number="16">І слава Господня спочивала на горі Сінай, а хмара закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з середини хмари.</verse>
				<verse number="17">А вид Господньої слави як огонь, що пожирає на верхів'ї гори, на очах Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="18">І ввійшов Мойсей у середину хмари, і вийшов на гору. І Мойсей пробував на горі сорок день та сорок ночей.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене.</verse>
				<verse number="3">А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь,</verse>
				<verse number="4">і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна,</verse>
				<verse number="5">і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій,</verse>
				<verse number="6">олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила,</verse>
				<verse number="7">і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.</verse>
				<verse number="8">І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.</verse>
				<verse number="9">Як усе, що Я покажу тобі будову скинії та будову речей її, і так зробите.</verse>
				<verse number="10">І зроблять вони ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.</verse>
				<verse number="11">І пообкладаєш його щирим золотом зсередини та іззовні. І зробиш вінця золотого навколо над ним.</verse>
				<verse number="12">І виллєш для нього чотири золоті каблучки, і даси на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.</verse>
				<verse number="13">І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.</verse>
				<verse number="14">І повсовуєш ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ними носити ковчега.</verse>
				<verse number="15">В ковчегових каблучках будуть ці держаки; не відступлять вони від нього.</verse>
				<verse number="16">І покладеш до ковчегу те свідоцтво, що Я тобі дам.</verse>
				<verse number="17">І зробиш віко зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.</verse>
				<verse number="18">І зробиш два золоті херувими, роботою кутою зробиш їх з обох кінців віка.</verse>
				<verse number="19">І зроби одного херувима з кінця звідси, а одного херувима з кінця звідти. Від того віка поробите тих херувимів на обох кінцях його.</verse>
				<verse number="20">І будуть ті херувими простягати крила догори, і затінювати своїми крильми над віком, а їхні обличчя одне до одного; до віка будуть обличчя тих херувимів.</verse>
				<verse number="21">І покладеш те віко згори на ковчега, а до цього ковчега покладеш свідоцтво, яке Я тобі дам.</verse>
				<verse number="22">І Я буду тобі відкриватися там, і буду говорити з тобою з-над віка з-посеред обох херувимів, що над ковчегом свідоцтва, про все, що розповім тобі для синів Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="23">І зробиш стола з акаційного дерева, два лікті довжина його, і лікоть ширина його, і лікоть і пів вишина його.</verse>
				<verse number="24">І пообкладаєш його щирим золотом, і зробиш вінця золотого для нього навколо.</verse>
				<verse number="25">І лиштву зробиш для нього в долоню навколо, і зробиш вінця золотого навколо, для лиштви його.</verse>
				<verse number="26">І зробиш для нього чотири каблучки із золота, та й даси ці каблучки на чотирьох кінцях, що при його чотирьох ніжках.</verse>
				<verse number="27">Навпроти лиштви будуть ці каблучки, на вкладання для держаків, щоб носити стола.</verse>
				<verse number="28">І поробиш ті держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом, і на них будуть носити стола.</verse>
				<verse number="29">І поробиш миски його, і кадильниці його, і чаші його та кухлі його, щоб ними лити, зо щирого золота їх ти поробиш.</verse>
				<verse number="30">А на столі покладеш хліб показний, що завжди перед Моїм лицем.</verse>
				<verse number="31">І зробиш свічника зо щирого золота, роботою кутою нехай буде зроблено цього свічника. Стовп його, і рамена його, келихи його, ґудзі його й квітки його будуть із нього.</verse>
				<verse number="32">І шість рамен виходитимуть із боків його, три рамені свічника з одного боку його, і три рамені свічника з другого боку його.</verse>
				<verse number="33">Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника.</verse>
				<verse number="34">А на стовпі свічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.</verse>
				<verse number="35">І ґудзь під двома раменами з нього, і ґудзь під іншими двома раменами з нього, і ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шости рамен, що виходять із свічника.</verse>
				<verse number="36">Їхні ґудзі та їхні рамена нехай будуть із нього. Увесь він одне куття щирого золота.</verse>
				<verse number="37">І зробиш сім лямпадок до нього, і нехай засвітять його лямпадки, і нехай він світить на передню сторону його.</verse>
				<verse number="38">А його щипчики та його лопатки на вугіль щире золото.</verse>
				<verse number="39">З таланту щирого золота зробиш його та ввесь цей посуд.</verse>
				<verse number="40">І дивись, і зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">А скинію зробиш із десяти покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені. Херувими мистецькою роботою зробиш ти їх.</verse>
				<verse number="2">Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Усім покривалам міра одна.</verse>
				<verse number="3">П'ять покривал буде поспинаних одне до одного, і п'ять покривал інших буде поспинаних одне до одного.</verse>
				<verse number="4">І поробиш блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні. І так само зробиш на краю кінцевого покривала в спинанні другім.</verse>
				<verse number="5">П'ятдесят петельок поробиш у покривалі однім, і п'ятдесят петельок поробиш на кінці покривала, що в другім спинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.</verse>
				<verse number="6">І зробиш п'ятдесят золотих гачків, і поспинаєш ті покривала одне до одного тими гачками, і буде одна скинія.</verse>
				<verse number="7">І проробиш покривала з вовни козиної на намета над внутрішньою скинією, зробиш їх одинадцять покривал.</verse>
				<verse number="8">Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Одинадцятьом покривалам міра одна.</verse>
				<verse number="9">І поспинаєш п'ять покривал осібно, і шість покривал осібно, а шосте покривало складеш удвоє напереді намету.</verse>
				<verse number="10">І поробиш п'ятдесят петельок на краю одного покривала, кінцевого в спинанні, і п'ятдесят петельок на краю покривала другого спинання.</verse>
				<verse number="11">І зробиш п'ятдесят мідяних гачків, і повсовуєш ті гачки в петельки і поспинаєш намета, і буде він один.</verse>
				<verse number="12">А те, що звисає, лишок в наметових покривалах, половина залишку покривала, буде звисати ззаду скинії.</verse>
				<verse number="13">І лікоть із цього, і лікоть із того боку в залишку в довжині наметового покривала буде звішений на боки скинії з цього й з того боку на покриття її.</verse>
				<verse number="14">І зробиш накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.</verse>
				<verse number="15">І поробиш для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.</verse>
				<verse number="16">Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.</verse>
				<verse number="17">В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї. Так зробиш усім дошкам скинійним.</verse>
				<verse number="18">І поробиш дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.</verse>
				<verse number="19">І сорок срібних підстав поробиш під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для двох ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.</verse>
				<verse number="20">А для другого боку скинії, в сторону півночі двадцять дощок.</verse>
				<verse number="21">І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.</verse>
				<verse number="22">А для заднього боку скинії на захід зробиш шість дощок.</verse>
				<verse number="23">І дві дошки зробиш для кутів скинії на заднього бока.</verse>
				<verse number="24">І нехай вони будуть поєднані здолу, і нехай разом будуть поєднані на верху її до однієї каблучки. Так нехай буде для обох них; нехай вони будуть для обох кутів.</verse>
				<verse number="25">І буде вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: дві підставі під одну дошку, і дві під дошку другу.</verse>
				<verse number="26">І зробиш засуви з акаційного дерева, п'ять для дощок одного боку скинії,</verse>
				<verse number="27">і п'ять засувів для дощок другого боку скинії, і п'ять засувів для дощок заднього боку на захід.</verse>
				<verse number="28">А середній засув посередині дощок буде засувати від кінця до кінця.</verse>
				<verse number="29">А ці дошки пообкладаєш золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробиш із золота; і ці засуви пообкладаєш золотом.</verse>
				<verse number="30">І поставиш скинію згідно з приписами, як тобі показано на горі.</verse>
				<verse number="31">І зробиш завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону. Мистецькою роботою зробити її з херувимами.</verse>
				<verse number="32">І повісь її на чотирьох акаційних стовпах, пообкладаних золотом, гаки їх золоті, на чотирьох срібних підставах.</verse>
				<verse number="33">І повісь ту завісу під гачками, і внесеш туди за завісу ковчега свідоцтва. І ця завіса буде відділяти вам між святинею й між Святеє Святих!</verse>
				<verse number="34">І покладеш те віко на ковчега свідоцтва в Святому Святих.</verse>
				<verse number="35">І поставиш стола назовні завіси, а свічника навпроти столу на боці скинії на південь, а стола поставиш на боці півночі.</verse>
				<verse number="36">І зробиш заслону входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.</verse>
				<verse number="37">І зробиш для заслони п'ять акаційних стовпів, і пообкладаєш їх золотом; гаки їх золото; і виллєш для них п'ять мідяних підстав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І зробиш жертівника з акаційного дерева, п'ять ліктів довжина, і п'ять ліктів ширина; квадратовий нехай буде той жертівник, а вишина його три лікті.</verse>
				<verse number="2">І поробиш роги його на чотирьох кутах його, із нього нехай будуть роги його. І пообкладаєш його міддю.</verse>
				<verse number="3">І поробиш горшки на зсипування попелу з нього, і лопатки його, і кропильниці його, і видельця його, і його лопатки на вугіль. Для всього посуду його будеш уживати міді.</verse>
				<verse number="4">І зробиш для нього мідяну мережу роботою сітки, а над мережею зробиш чотири мідяні каблучки на чотирьох кінцях його.</verse>
				<verse number="5">І покладеш її здолу під лиштву жертівника, і буде та мережа аж до половини жертівника.</verse>
				<verse number="6">І поробиш держаки для жертівника, держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх міддю.</verse>
				<verse number="7">І буде всунено держаки його в каблучки; і будуть ті держаки на двох боках жертівника при ношенні його.</verse>
				<verse number="8">Порожнявим усередині зробиш його з дощок. Як показано було тобі на горі, так нехай зроблять.</verse>
				<verse number="9">І зробиш скинійне подвір'я. На південну сторону, на полудень запони для подвір'я, суканий віссон; довжина першій стороні сто літків.</verse>
				<verse number="10">А стовпів для нього двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.</verse>
				<verse number="11">І так само на сторону півночі вдовжину запони: довжина сто ліктів; а стовпів для нього двадцять, а підстав для них двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.</verse>
				<verse number="12">А ширина подвір'я в сторону заходу: запони п'ятдесят ліктів, а для них стовпів десять, а їхніх підстав десять.</verse>
				<verse number="13">А ширина подвір'я в сторону переду, сходу, п'ятдесят ліктів.</verse>
				<verse number="14">І на п'ятнадцять ліктів запони для боку; стовпів для них три, і підстав для них три.</verse>
				<verse number="15">А для боку другого п'ятнадцять ліктів запони; стовпів для них три, і підстав для них три.</verse>
				<verse number="16">А для брами подвір'я заслона на двадцять ліктів із блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника. Для них стовпів чотири, і підстав їхніх чотири.</verse>
				<verse number="17">Усі стовпи подвір'я поспинані навколо сріблом; їхні гаки срібло, а підстави їхні мідь.</verse>
				<verse number="18">Довжина подвір'я сто ліктів, а ширина скрізь п'ятдесят, а вишина п'ять ліктів. Запони з суканого віссону, а підстави стовпів мідь.</verse>
				<verse number="19">Усі речі скинії для всякої служби в ній, усі кілки її й усі кілки подвір'я мідь.</verse>
				<verse number="20">І ти накажеш Ізраїлевим синам, і нехай вони приносять тобі оливу з оливок, чисту, товчену, для освітлення, щоб завжди горіла лямпада.</verse>
				<verse number="21">У скинії заповіту назовні завіси, що на свідоцтві, приготує її на запалення Аарон та сини його від вечора аж до ранку перед лицем Господнім. Це вічна постанова їхнім родам від Ізраїлевих синів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">А ти візьми до себе брата свого Аарона та синів його з ним, з-поміж Ізраїлевих синів, щоб він був священиком для Мене, Аарона, Надава, і Авігу, Елеазара та Ітамара, синів Ааронових.</verse>
				<verse number="2">І зробиш священні шати для брата свого Аарона на славу й красу.</verse>
				<verse number="3">І ти скажеш усім мудросердим, що Я наповнив їх духом мудрости, і вони зроблять Ааронові шати для посвячення його, щоб був священиком для Мене.</verse>
				<verse number="4">А оце ті шати, що вони зроблять: нагрудник, і ефод, і верхню шату, і хітон плетений, завій і пояс. І зробиш священні шати для брата свого Аарона та для синів його, щоб він був священиком для Мене.</verse>
				<verse number="5">І візьмуть вони золота, і блакиті, і пурпуру, і червені та віссону,</verse>
				<verse number="6">і зроблять ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого, робота мистця.</verse>
				<verse number="7">Два злучені нараменники будуть у нього при обох кінцях його, і буде він сполучений.</verse>
				<verse number="8">А пояс мистецький його ефоду, що на нім, тієї ж роботи, нехай буде з нього, з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.</verse>
				<verse number="9">І візьмеш два оніксові камені, та й вирізьбиш на них імена Ізраїлевих синів,</verse>
				<verse number="10">шість із їхніх імен на камені однім, а ймення шости позосталих на камені другім, за їхнім народженням.</verse>
				<verse number="11">Роботою різьбаря каменя, різьбою печатки вирізьбиш на тих обох каменях імена Ізраїлевих синів; оточені золотими гніздами зробиш їх.</verse>
				<verse number="12">І положиш обидва камені на нараменниках ефоду, камені пам'яти для Ізраїлевих синів. І буде носити Аарон їхні ймення перед Божим лицем на обох плечах своїх на пам'ять.</verse>
				<verse number="13">А гнізда поробиш із золота.</verse>
				<verse number="14">І два ланцюги зо щирого золота, плетеними поробиш їх, роботою шнурів. І даси ті плетені ланцюги на гнізда.</verse>
				<verse number="15">І зробиш нагрудника судного, роботою мистця, як робота ефоду зробиш його, із золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого зробиш його.</verse>
				<verse number="16">Квадратовий нехай буде він, зложений удвоє, п'ядь довжина його, і п'ядь ширина його.</verse>
				<verse number="17">І понасаджуєш на ньому каменеве насадження, чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.</verse>
				<verse number="18">А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.</verse>
				<verse number="19">А ряд третій: опаль, агат і аметист.</verse>
				<verse number="20">А четвертий ряд: хризоліт, і онікс, і берил, вони будуть вставлені в золото в своїх гніздах.</verse>
				<verse number="21">А камені нехай будуть на ймення дванадцяти Ізраїлевих синів, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ймення його нехай будуть для дванадцяти родів.</verse>
				<verse number="22">І поробиш на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.</verse>
				<verse number="23">І зробиш на нагруднику дві золоті каблучки, і даси ці дві каблучки на двох кінцях нагрудника.</verse>
				<verse number="24">І даси два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.</verse>
				<verse number="25">А два кінці двох шнурів даси до двох гнізд, і даси на нараменники ефоду спереду його.</verse>
				<verse number="26">І зробиш дві золоті каблучки, і покладеш їх на двох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.</verse>
				<verse number="27">І зробиш дві золоті каблучки, та й даси їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.</verse>
				<verse number="28">І прив'яжуть нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду.</verse>
				<verse number="29">І буде носити Аарон імена Ізраїлевих синів в суднім нагруднику на серці своїм, як буде входити до святині, на повсякчасну пам'ять перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="30">І даси до судного нагрудника урім та туммім, і будуть вони на Аароновім серці при вході його перед Господнє лице. І буде завжди носити Аарон суд Ізраїлевих синів на своїм серці перед Господнім обличчям.</verse>
				<verse number="31">І зробиш верхню шату для ефоду, усю блакитну.</verse>
				<verse number="32">І нехай буде в середині її отвір для голови його; край отвору нехай буде навколо роботою ткача, як панцерний отвір буде їй, щоб їй не дертися.</verse>
				<verse number="33">І поробиш на подолку її гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з червені, на подолку її навколо, і золоті дзвінки поміж ними навколо,</verse>
				<verse number="34">золотий дзвінок і гранатове яблуко, золотий дзвінок і гранатове яблуко на подолку тієї шати навколо.</verse>
				<verse number="35">І нехай вона буде на Ааронові для служення, і нехай буде чутий голос його при вході його до святині перед Господнє обличчя, і при виході його, щоб йому не померти.</verse>
				<verse number="36">І зробиш квітку зо щирого золота, і вирізьбиш на ній, як різьба печатки: Святиня для Господа.</verse>
				<verse number="37">І покладеш її на нитці з блакиті, і нехай вона буде на завої, на переді завою нехай буде вона.</verse>
				<verse number="38">І нехай буде вона на Аароновім чолі, і нехай носить Аарон гріх тієї святощі, що Ізраїлеві сини посвятять її для всіх своїх святих дарунків. І нехай вона буде завжди на його чолі на благовоління для них перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="39">І витчеш хітона з віссону, і зробиш завоя з віссону, і зробиш пояса роботою гаптяра.</verse>
				<verse number="40">І для синів Ааронових поробиш хітони, і поробиш їм пояси, і поробиш їм покриття голови на славу й красу.</verse>
				<verse number="41">І понадягаєш їх на брата свого Аарона та на синів його з ним. І помажеш їх, і рукоположиш їх, і посвятиш їх, і будуть вони священиками Мені.</verse>
				<verse number="42">І пороби їм льняну спідню одіж, щоб закрити тілесну наготу, від стегон аж до голінок нехай будуть вони.</verse>
				<verse number="43">І нехай будуть вони на Ааронові та на синах його при вході їх до скинії заповіту, або при приході їх до жертівника на служення в святині, і не понесуть вони гріха, і не помруть. Це вічна постанова йому та нащадками його по ньому!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвячення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани,</verse>
				<verse number="2">і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, із ліпшої пшеничної муки поробиш їх.</verse>
				<verse number="3">І покладеш їх до одного коша, і принесеш їх у коші, і того бичка та два ті барани.</verse>
				<verse number="4">А Аарона та синів його приведи до входу скинії умовлення, і обмиєш їх водою.</verse>
				<verse number="5">І візьмеш шати та й убереш Аарона в хітона, і в ефодну шату, і в ефода, і в нагрудника, і опережеш його мистецьким поясом ефоду.</verse>
				<verse number="6">І наложиш завоя на його голову, а на завій даси вінця святости.</verse>
				<verse number="7">І візьмеш оливу помазання, і виллєш йому на голову, та й помажеш його.</verse>
				<verse number="8">І приведеш синів його, та й повбираєш їх у хітони.</verse>
				<verse number="9">І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, і буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його.</verse>
				<verse number="10">І приведеш бичка до скинії заповіту, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того бичка.</verse>
				<verse number="11">І заріжеш того бичка перед Господнім обличчям при вході до скинії заповіту.</verse>
				<verse number="12">І візьмеш крови бичка, і помажеш на рогах жертівника пальцем своїм, а всю кров виллєш до основи жертівника.</verse>
				<verse number="13">І візьмеш увесь лій, що покриває нутро, і сальника на печінці, і обидві нирки та лій, що на них, та й спалиш на жертівнику.</verse>
				<verse number="14">А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх.</verse>
				<verse number="15">І візьмеш одного барана, і нехай покладуть Аарон та сини його свої руки на голову того барана.</verse>
				<verse number="16">І заріжеш того барана, і візьмеш кров його, та й покропиш жертівника навколо.</verse>
				<verse number="17">А того барана порозтинаєш на куски його, і виполощеш нутрощі його та голінки його, і покладеш на куски його та на голову його.</verse>
				<verse number="18">І спалиш усього барана на жертівнику, це цілопалення для Господа, пахощі любі, огняна жертва, для Господа вона.</verse>
				<verse number="19">І візьмеш другого барана, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того барана.</verse>
				<verse number="20">І заріжеш того барана, і візьмеш крови його, та й даси на пипку Ааронового вуха, і на пипку правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їхньої, і на великий палець їхньої правої ноги. І покропиш ту кров на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="21">І візьмеш із крови, що на жертівнику, і з оливи помазання, та й покропиш на Аарона й на шати його, та на синів його й на шати синів його з ним. І освятиться він, і шати його та сини й шати синів його з ним!</verse>
				<verse number="22">І візьмеш із того барана лій та курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і сальника на печінці, й обидві нирки, і лій, що на них, і праве стегно, бо це баран посвячення.</verse>
				<verse number="23">І один буханець хліба, і один хлібний оливний калач, і один коржик із коша з прісним, що перед лицем Господнім.</verse>
				<verse number="24">І покладеш усе те на руку Аарона й на руки синів його, і поколихаєш його, як колихання перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="25">І візьмеш його з їхньої руки, та й спалиш на жертівнику на цілопалення, на пахощі любі перед Господнім лицем, це огняна жертва для Господа.</verse>
				<verse number="26">І візьмеш грудину з барана посвячення, що Ааронів, і поколихаєш її, як колихання перед Господнім лицем, і це буде твоя частина.</verse>
				<verse number="27">І посвятиш грудину колихання та стегно приношення, що були колихані, і що було принесене з барана рукоположення, з того, що Ааронове, і з того, що синів його.</verse>
				<verse number="28">І буде це Ааронові та синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів, бо це приношення. І буде воно приношенням від Ізраїлевих синів і мирних їхніх жертов, їхнє приношення для Господа.</verse>
				<verse number="29">А священні шати, що Ааронові, будуть по ньому синам його на помазання в них і на рукоположення їх.</verse>
				<verse number="30">Сім день носитиме їх той із синів його, що буде священиком замість нього, що ввійде до скинії заповіту на служення в святині.</verse>
				<verse number="31">І візьмеш барана посвячення, і звариш м'ясо його в святім місці.</verse>
				<verse number="32">І буде їсти Аарон та сини його м'ясо того барана, та той хліб, що в коші, при вході до скинії заповіту.</verse>
				<verse number="33">І поїдять вони те, чим окуплено їх на рукоположення їх, на посвячення їх. А чужий не буде їсти, бо святість воно!</verse>
				<verse number="34">А якщо позостанеться з м'яса посвячення та з того хліба до ранку, то спалиш позостале в огні, не буде те їджене, бо святість воно!</verse>
				<verse number="35">І зробиш Ааронові та синам його так, як усе, що Я наказав був тобі. Сім день будеш посвячувати їх.</verse>
				<verse number="36">А бичка, жертву за гріх, будеш споряджати щоденно для окуплення. І будеш очищати жертівника, коли будеш чинити окуплення його. І помажеш його на його посвячення.</verse>
				<verse number="37">Сім день будеш складати окупа на жертівнику й освятиш його, і стане той жертівник найсвятішим. Усе, що доторкнеться до жертівника, освятиться.</verse>
				<verse number="38">А оце те, що будеш споряджати на жертівнику: ягнята, однорічного віку, двоє на день завжди.</verse>
				<verse number="39">Одне ягня спорядиш уранці, а друге ягня спорядиш під вечір.</verse>
				<verse number="40">І десятину ефи пшеничної муки, мішаної в товченій оливі, чверть гіну, і на лиття чверть гіну вина на одне ягня.</verse>
				<verse number="41">А ягня друге спорядиш під вечір; як хлібну жертву ранку й як жертву плинну її спорядиш йому, на пахощі любі, огняна жертва для Господа,</verse>
				<verse number="42">стале цілопалення для ваших поколінь при вході до скинії заповіту перед Господнім лицем, що буду там відкриватися вам, щоб говорити до тебе там.</verse>
				<verse number="43">І буду відкриватися там Ізраїлевим синам, і це місце буде освячене Моєю славою.</verse>
				<verse number="44">І освячу скинію заповіту, і жертівника, і Аарона та синів його освячу, щоб вони були священиками Мені.</verse>
				<verse number="45">І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, і буду їм Богом.</verse>
				<verse number="46">І познають вони, що Я Господь, їхній Бог, що вивів їх із єгипетського краю, щоб перебувати Мені серед них. Я Господь, їхній Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">І зробиш жертівника на кадіння кадила, з акаційного дерева зробиш його.</verse>
				<verse number="2">Лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його.</verse>
				<verse number="3">І пообкладаєш його щирим золотом, дах його та стіни його навколо, та роги його. І зробиш йому вінця золотого навколо.</verse>
				<verse number="4">І дві золоті каблучки зробиш йому під вінця його, на двох боках його зробиш, на двох сторонах, і буде це на вкладання для держаків, щоб ними носити його.</verse>
				<verse number="5">І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.</verse>
				<verse number="6">І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі відкриватися там.</verse>
				<verse number="7">І буде Аарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, коли він поправлятиме лямпадки, то буде кадити його.</verse>
				<verse number="8">І при запаленні лямпадок під вечір він буде кадити його. Це постійне кадило перед Господнім лицем на ваші покоління!</verse>
				<verse number="9">Не запалите на ньому чужого кадила, ані цілопалення, ані жертви хлібної, і жертви рідинної не будете лити на ньому.</verse>
				<verse number="10">І складе Аарон окупа на роги його, раз у році, з крови жертви за гріх раз у році дня Окуплення складе він окупа на нього на ваші покоління. Це найсвятіше для Господа!</verse>
				<verse number="11">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, і не буде між ними моровиці при переліку їх.</verse>
				<verse number="13">Оце дасть кожен, що переходить на переліку: половину шекля, на міру шеклем святині, двадцять ґер той шекель; половина цього шекля приношення для Господа.</verse>
				<verse number="14">Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцяти літ і вище, дасть приношення для Господа.</verse>
				<verse number="15">Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі.</verse>
				<verse number="16">І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам'ять перед Господнім обличчям для окуплення за ваші душі.</verse>
				<verse number="17">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="18">І зробиш умивальницю з міді, і підстава її мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води.</verse>
				<verse number="19">І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої.</verse>
				<verse number="20">Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на служення, щоб спалити огняну жертву для Господа.</verse>
				<verse number="21">І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, для нього й для нащадків його на їхні покоління!</verse>
				<verse number="22">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="23">А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п'ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п'ятдесят, і запашної очеретини двісті й п'ятдесят,</verse>
				<verse number="24">і касії п'ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи.</verse>
				<verse number="25">І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання.</verse>
				<verse number="26">І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва,</verse>
				<verse number="27">і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила,</verse>
				<verse number="28">і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її.</verse>
				<verse number="29">І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, усе, що доторкнеться до них, освятиться!</verse>
				<verse number="30">І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені.</verse>
				<verse number="31">А до синів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління.</verse>
				<verse number="32">На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно, святиня воно, воно буде святиня для вас!</verse>
				<verse number="33">Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого.</verse>
				<verse number="34">І промовив Господь до Мойсея: Візьми собі пахощів: бальзаму, і ониху, і хелбану, пахощів, та чистого ладану, кожне буде в рівній частині.</verse>
				<verse number="35">І зробиш з цього кадило, масть, робота робітника масти, посолене, чисте, святе.</verse>
				<verse number="36">І зітреш із неї надрібно, і даси з неї перед обличчям свідоцтва в скинії заповіту, що Я буду являтися тобі там, це буде найсвятіше для вас!</verse>
				<verse number="37">А кадило, що зробите, за постановою про нього це зробите собі, воно буде тобі святість для Господа!</verse>
				<verse number="38">Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий із народу свого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Дивися, Я покликав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного племени,</verse>
				<verse number="3">і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи,</verse>
				<verse number="4">на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,</verse>
				<verse number="5">і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій роботі.</verse>
				<verse number="6">І Я ото дав із ним Оголіява, Ахісамахового сина, Данового племени. А в серце кожного мудросердого Я дав мудрість, і зроблять вони все, що Я наказав був тобі:</verse>
				<verse number="7">скинію заповіту, і ковчега для свідоцтва, і віко, що на ньому, і всі скинійні речі,</verse>
				<verse number="8">і стола та речі його, і чистого свічника та всі речі його, і жертівника кадила,</verse>
				<verse number="9">і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її,</verse>
				<verse number="10">і шати служебні, і шати священні для священика Аарона, і шати синів його на священнослуження,</verse>
				<verse number="11">і оливу помазання, і запашне кадило для святині, як усе, що Я наказав був тобі, вони зроблять.</verse>
				<verse number="12">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="13">А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас!</verse>
				<verse number="14">І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її!</verse>
				<verse number="15">Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий!</verse>
				<verse number="16">І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним заповітом для своїх поколінь.</verse>
				<verse number="17">Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого перервав працю та спочив.</verse>
				<verse number="18">І дав Він Мойсеєві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, писані Божим перстом.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.</verse>
				<verse number="2">І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене.</verse>
				<verse number="3">І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.</verse>
				<verse number="4">І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!</verse>
				<verse number="5">І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа!</verse>
				<verse number="6">І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.</verse>
				<verse number="7">А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.</verse>
				<verse number="8">Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!</verse>
				<verse number="9">І промовив Господь до Мойсея: Я бачив народ той, і ось народ твердошиїй він!</verse>
				<verse number="10">А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.</verse>
				<verse number="11">І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?</verse>
				<verse number="12">Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!</verse>
				<verse number="13">Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.</verse>
				<verse number="14">І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.</verse>
				<verse number="15">І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані.</verse>
				<verse number="16">А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.</verse>
				<verse number="17">І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі!</verse>
				<verse number="18">А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу!</verse>
				<verse number="19">І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!...</verse>
				<verse number="20">І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох... І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="21">І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?</verse>
				<verse number="22">А Аарон відказав: Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.</verse>
				<verse number="23">І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.</verse>
				<verse number="24">І сказав я до них: Хто має золото, поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, і вийшло те теля.</verse>
				<verse number="25">І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.</verse>
				<verse number="26">І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.</verse>
				<verse number="27">І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.</verse>
				<verse number="28">І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="29">І сказав Мойсей: Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення.</verse>
				<verse number="30">І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, може складу окуплення за ваш гріх.</verse>
				<verse number="31">І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів!</verse>
				<verse number="32">А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...</verse>
				<verse number="33">І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.</verse>
				<verse number="34">А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!</verse>
				<verse number="35">І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,</verse>
				<verse number="2">і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,</verse>
				<verse number="3">до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.</verse>
				<verse number="4">І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.</verse>
				<verse number="5">Бо промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.</verse>
				<verse number="6">І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.</verse>
				<verse number="7">А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.</verse>
				<verse number="8">І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.</verse>
				<verse number="9">І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.</verse>
				<verse number="10">І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.</verse>
				<verse number="11">І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.</verse>
				<verse number="12">І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.</verse>
				<verse number="13">Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.</verse>
				<verse number="14">А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.</verse>
				<verse number="15">І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.</verse>
				<verse number="16">Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.</verse>
				<verse number="17">І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.</verse>
				<verse number="18">А він відказав: Покажи мені славу Свою!</verse>
				<verse number="19">І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.</verse>
				<verse number="20">І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.</verse>
				<verse number="21">І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.</verse>
				<verse number="22">І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.</verse>
				<verse number="23">А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.</verse>
				<verse number="2">І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.</verse>
				<verse number="3">А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.</verse>
				<verse number="4">І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.</verse>
				<verse number="5">А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.</verse>
				<verse number="6">І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,</verse>
				<verse number="7">що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.</verse>
				<verse number="8">І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,</verse>
				<verse number="9">та й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.</verse>
				<verse number="10">А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!</verse>
				<verse number="11">Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.</verse>
				<verse number="12">Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.</verse>
				<verse number="13">Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.</verse>
				<verse number="14">Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!</verse>
				<verse number="15">Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.</verse>
				<verse number="16">І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.</verse>
				<verse number="17">Литих богів не зробиш собі.</verse>
				<verse number="18">Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.</verse>
				<verse number="19">Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.</verse>
				<verse number="20">А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.</verse>
				<verse number="21">Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.</verse>
				<verse number="22">І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.</verse>
				<verse number="23">Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="24">Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.</verse>
				<verse number="25">Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.</verse>
				<verse number="26">Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.</verse>
				<verse number="27">І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="28">І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.</verse>
				<verse number="29">І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.</verse>
				<verse number="30">І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!</verse>
				<verse number="31">І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.</verse>
				<verse number="32">А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.</verse>
				<verse number="33">І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.</verse>
				<verse number="34">А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.</verse>
				<verse number="35">І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.</verse>
				<verse number="2">Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!</verse>
				<verse number="3">Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.</verse>
				<verse number="4">І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь,</verse>
				<verse number="6">і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину,</verse>
				<verse number="7">і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева,</verse>
				<verse number="8">і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило,</verse>
				<verse number="9">і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.</verse>
				<verse number="10">А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:</verse>
				<verse number="11">скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;</verse>
				<verse number="12">ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;</verse>
				<verse number="13">стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний;</verse>
				<verse number="14">і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення;</verse>
				<verse number="15">і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході;</verse>
				<verse number="16">жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;</verse>
				<verse number="17">запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я;</verse>
				<verse number="18">кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні;</verse>
				<verse number="19">і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.</verse>
				<verse number="20">І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.</verse>
				<verse number="21">І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати.</verse>
				<verse number="22">І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа.</verse>
				<verse number="23">І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.</verse>
				<verse number="24">Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.</verse>
				<verse number="25">І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.</verse>
				<verse number="26">І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.</verse>
				<verse number="27">А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника,</verse>
				<verse number="28">і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила.</verse>
				<verse number="29">Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа.</verse>
				<verse number="30">І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.</verse>
				<verse number="31">І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи</verse>
				<verse number="32">на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,</verse>
				<verse number="33">і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.</verse>
				<verse number="34">І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени.</verse>
				<verse number="35">Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">І зробить Бецал'їл та Оголіяв, та кожен мудросердий чоловік, кому Господь дав мудрости та розсудку, щоб уміти зробити кожну працю роботи в святині на все, що Господь наказав був.</verse>
				<verse number="2">І покликав Мойсей Бецал'їла та Оголіява, та кожного мудросердого чоловіка, кому Господь подав мудрість у серце, кожного, кого вело серце зблизитися до тієї праці, щоб зробити її.</verse>
				<verse number="3">І взяли вони від Мойсея все приношення, що позносили Ізраїлеві сини для праці служби святині, щоб зробити її. А вони ще приносили до нього щоранку добровільного дара.</verse>
				<verse number="4">І прибули всі мудреці, що роблять усю роботу святині, кожен із праці своєї, яку вони роблять,</verse>
				<verse number="5">і сказали до Мойсея, говорячи: Народ приносить більше, ніж потрібно було для праці, яку Господь звелів був зробити.</verse>
				<verse number="6">І Мойсей наказав проголосити в таборі, говорячи: Ні чоловік, ні жінка нехай не роблять уже нічого на приношення для святині. І був стриманий народ від приносів.</verse>
				<verse number="7">А наготовленого було досить для кожної праці, щоб зробити її, і ще зоставалось.</verse>
				<verse number="8">І зробили кожен мудросердий із тих, що робили скинійну працю: десять покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені. Херувими мистецькою роботою він поробив їх.</verse>
				<verse number="9">Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Усім покривалам міра одна.</verse>
				<verse number="10">І поспинав він п'ять покривал одне до одного, і п'ять інших покривал поспинав одне до одного.</verse>
				<verse number="11">І поробив він блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні. Так само зробив на краю кінцевого покривала в спинанні другім.</verse>
				<verse number="12">П'ятдесят петельок зробив він у покривалі однім, і п'ятдесят петельок зробив він на кінці покривала, що в другім спинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.</verse>
				<verse number="13">І зробив він п'ятдесят золотих гачків, і поспинав ті покривала одне до одного тими гачками, і стала одна скинія.</verse>
				<verse number="14">І зробив він покривала з вовни козиної до намета над внутрішньою скинією, одинадцять покривал зробив таких.</verse>
				<verse number="15">Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Одинадцятьом покривалам міра одна.</verse>
				<verse number="16">І поспинав він п'ять покривал осібно, а шість тих покривал осібно.</verse>
				<verse number="17">І поробив він п'ятдесят петельок на краю кінцевого покривала в спинанні, і п'ятдесят петельок поробив на краю покривала другого спинання.</verse>
				<verse number="18">І зробив він п'ятдесят мідяних гачків на спинання скинії, щоб стала вона одна.</verse>
				<verse number="19">І зробив він накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.</verse>
				<verse number="20">І поробив він для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.</verse>
				<verse number="21">Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.</verse>
				<verse number="22">В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї. Так він поробив усі дошки скинії.</verse>
				<verse number="23">І поробив він дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.</verse>
				<verse number="24">І сорок срібних підстав поробив він під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.</verse>
				<verse number="25">А для другого боку скинії, у бік півночі зробив він двадцять дощок.</verse>
				<verse number="26">І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.</verse>
				<verse number="27">А для заднього боку скинії на захід зробив він шість дощок.</verse>
				<verse number="28">І дві дошки зробив він для скинійних кутів на заднього бока.</verse>
				<verse number="29">І були вони поєднані здолу, і разом були вони поєднані на верху її до однієї каблучки. Так зробив він для них обох, для обох кутів.</verse>
				<verse number="30">І було вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: по дві підставі під одну дошку.</verse>
				<verse number="31">І зробив він засуви з акаційного дерева, п'ять для дощок одного боку скинії,</verse>
				<verse number="32">і п'ять засувів для дощок другого боку скинії, і п'ять засувів для дощок заднього боку на захід.</verse>
				<verse number="33">І зробив він середнього засува, щоб засувати по середині дощок від кінця до кінця.</verse>
				<verse number="34">А ці дошки він пообкладав золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробив із золота; і ці засуви він пообкладав золотом.</verse>
				<verse number="35">І зробив він завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону. Мистецькою роботою зробив її з херувимами.</verse>
				<verse number="36">І він зробив для неї чотири акаційні стовпи, і пообкладав їх золотом, гаки їх золоті, і вилив для них чотири срібних підставі.</verse>
				<verse number="37">І зробив він заслону для входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.</verse>
				<verse number="38">А стовпи її п'ять, а гаки їх золоті; і він пообкладав їх верхи та їх обручі золотом; а підстави їхні п'ять із міді.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">І зробив Бецал'їл ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.</verse>
				<verse number="2">І пообкладав він його щирим золотом зсередини та іззовні. І вінця золотого зробив навколо над ним.</verse>
				<verse number="3">І він вилив для нього чотири золоті каблучки на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.</verse>
				<verse number="4">І він поробив держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх золотом.</verse>
				<verse number="5">І він повсовував ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб носити ковчега.</verse>
				<verse number="6">І віко зробив зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.</verse>
				<verse number="7">І зробив два золоті херувими, роботою кутою зробив їх з обох кінців віка.</verse>
				<verse number="8">І зробив одного херувима з кінця звідти, а одного херувима з кінця звідси. З того віка поробив тих херувимів на обох кінцях його.</verse>
				<verse number="9">І були ті херувими з простягненими догори крилами, і затінювали своїми крилами над віком, а їхні лиця одне до одного; до віка були схилені лиця тих херувимів.</verse>
				<verse number="10">І зробив він стола з акаційного дерева, два лікті довжина його, і лікоть ширина його, і лікоть і пів вишина його.</verse>
				<verse number="11">І пообкладав його щирим золотом, і зробив вінця золотого для нього навколо.</verse>
				<verse number="12">І лиштву зробив він для нього в долоню навколо, і зробив вінця золотого навколо для лиштви його.</verse>
				<verse number="13">І він вилив для нього чотири каблучки із золота, та й дав ті каблучки на чотирьох кінцях, що при його чотирьох ніжках.</verse>
				<verse number="14">При лиштві були ті каблучки, вкладання для держаків, щоб носити стола.</verse>
				<verse number="15">І поробив він ті держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх золотом, щоб носити стола.</verse>
				<verse number="16">І поробив він ті речі, що на столі: миски його, і кадильниці його, і кухлі його та чаші його, що ними лито, золото щире.</verse>
				<verse number="17">І зробив він свічника зо щирого золота, роботою кутою зробив він того свічника. Стовп його, і рамена його, келихи його, ґудзі його й квіти його виходили з нього.</verse>
				<verse number="18">І шість рамен виходило з боків його, три рамені свічника з одного боку його, і три рамені свічника з другого боку його.</verse>
				<verse number="19">Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника.</verse>
				<verse number="20">А на стовпі свічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.</verse>
				<verse number="21">І ґудзь під двома раменами з нього, і ґудзь під другими двома раменами з нього, і ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шости рамен, що виходять із свічника.</verse>
				<verse number="22">Їхні ґудзі та їхні рамена виходили з нього. Увесь він одне куття щирого золота.</verse>
				<verse number="23">І зробив він сім лямпадок до нього; а його щипчики та його лопатки на вугіль зо щирого золота.</verse>
				<verse number="24">З таланту щирого золота зробив він його та всі його речі.</verse>
				<verse number="25">І зробив він кадильного жертівника з акаційного дерева, лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий, а два лікті вишина його. З нього були його роги.</verse>
				<verse number="26">І пообкладав він його щирим золотом, верх його та стіни його навколо, та роги його. І вінця золотого навколо зробив.</verse>
				<verse number="27">І дві золоті каблучки зробив йому під вінця його, зробив на обох боках його, на вкладання для держаків, щоб ними носити його.</verse>
				<verse number="28">І держаки поробив із акаційного дерева, і золотом пообкладав їх.</verse>
				<verse number="29">І зробив він миро святого помазання, і чисте кадило пахощів, робота робітника масти.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">І зробив він жертівника з акаційного дерева, п'ять ліктів довжина його, і п'ять ліктів ширина його, квадратовий, а вишина його три лікті.</verse>
				<verse number="2">І поробив він роги його на чотирьох кутах його, з нього були його роги. І пообкладав його міддю.</verse>
				<verse number="3">І він поробив усі речі жертівника: горшки, і шуфлі, і кропильниці, видельця, і лопатки на вугілля. Усі речі його поробив він із міді.</verse>
				<verse number="4">І мережу зробив він із міді для жертівника роботою сітки, під лиштву його здолу до половини його.</verse>
				<verse number="5">І вилив він чотири каблучки на чотирьох кінцях його для мідяної мережі, на вкладання для держаків.</verse>
				<verse number="6">І поробив він держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх міддю.</verse>
				<verse number="7">І повсовував він ті держаки в каблучки на боках жертівника, щоб ними носити його. Порожнявим усередині зробив його з дощок.</verse>
				<verse number="8">І зробив він умивальницю з міді та підставу її з міді, з дзеркалами жінок, що сповняли службу при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="9">І зробив він подвір'я. На південну сторону, на полудень запони того подвір'я, суканий віссон, сто ліктів.</verse>
				<verse number="10">А стовпів для нього двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.</verse>
				<verse number="11">А в сторону півночі сто ліктів; стовпів для них двадцять і підстав для них двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.</verse>
				<verse number="12">А в сторону заходу, запони, п'ятдесят ліктів; стовпів для них десять, і підстав для них десять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.</verse>
				<verse number="13">А в сторону переду, сходу, п'ятдесят ліктів.</verse>
				<verse number="14">Запони до боку п'ятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підстав для них три.</verse>
				<verse number="15">А для другого боку з цієї й з тієї сторони брами подвір'я запони на п'ятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підстав для них три.</verse>
				<verse number="16">Всі запони подвір'я навколо віссон суканий.</verse>
				<verse number="17">А підстави для стовпів мідь, гаки стовпів та обручів їхніх срібло. А обклад верхів їх срібло, і вони всі стовпи подвір'я поспинані сріблом.</verse>
				<verse number="18">А заслона брами подвір'я робота гаптівника: блакить, і пурпур, і червень та суканий віссон; і двадцять ліктів довжина, а вишина в ширині п'ять ліктів, відповідно запонам подвір'я.</verse>
				<verse number="19">А стовпів для них чотири, і підстав для них чотири, із міді. Гаки їх срібло, і обклад верхів їх та їхніх обручів срібло.</verse>
				<verse number="20">А всі кілки для скинії й для подвір'я навколо мідь.</verse>
				<verse number="21">Оце перелік скинії, скинії свідоцтва, що був обрахований на приказ Мойсея, за допомогою Левитів під рукою Ітамара, сина Аарона, священика.</verse>
				<verse number="22">А Бецал'їл, син Урія, сина Хура, Юдиного племени, поробив усе, що Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="23">А з ним Оголіяв, син Ахісамахів, Данового племени, оброблювач, і мистець, і гаптівник блакиттю, і пурпуром, і червенню, і віссоном.</verse>
				<verse number="24">Усе золото, вжите для праці в усій роботі святині, то було золото колихання, двадцять і п'ять талантів та сім сотень і тридцять шеклів на міру шеклем святині.</verse>
				<verse number="25">А срібло полічених у громаді мужів сто талантів та тисяча, і сімсот і сімдесят і п'ять шеклів на міру шеклем святині,</verse>
				<verse number="26">на голову бека, цебто половина шекля на міру шеклем святині для кожного, хто переходив при переліку від віку двадцяти літ і вище, для шостисот тисяч і трьох тисяч і п'ятисот і п'ятидесяти.</verse>
				<verse number="27">І було сто талантів срібла на відлиття підстав святині та підстав завіси, сотня підстав на сотню талантів, талант на підставу.</verse>
				<verse number="28">А з тисячі й семисот і семидесяти й п'яти шеклів поробив він гаки для стовпів, і пообкладав їхні верхи та поспинав їх.</verse>
				<verse number="29">А міді колихання було сімдесят талантів та дві тисячі й чотириста шеклів.</verse>
				<verse number="30">І поробив він із неї підстави входу скинії заповіту, і жертівника мідяного, і його мідяну мережу, та всі речі жертівника,</verse>
				<verse number="31">і підстави подвір'я навколо, і підстави брами подвір'я, і скинійні кілки, і всі кілки подвір'я навколо.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">А з блакиті й пурпуру та червені поробили вони службові шати для служення в святині. І поробили священні шати, що вони для Аарона, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="2">І зробив він ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.</verse>
				<verse number="3">І повибивали вони золоті бляхи, та й настригли ниток на роботу серед блакиті, і серед пурпуру, і серед червені, і серед віссону, робота мистця.</verse>
				<verse number="4">Вони зробили для нього злучені нараменники, на обох кінцях його він був сполучений.</verse>
				<verse number="5">А пояс мистецький для накладання ефоду, що з ним з'єднаний і однакового з ним виробу, золото, блакить, і пурпур, і червень, і суканий віссон, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="6">І поробили вони камені оніксові, оточені золотими гніздами, вирізьблені різьбою печатки, з іменами Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="7">І він їх поклав на ефодові нараменники, камені на пам'ять для Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="8">І зробив він нагрудника, роботою мистця, як робота ефоду, золото, блакить, і пурпур, і червень, і суканий віссон.</verse>
				<verse number="9">Квадратовий він був, складеним удвоє зробили нагрудника, п'ядь ширина його, складений удвоє.</verse>
				<verse number="10">І понасаджували на ньому чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.</verse>
				<verse number="11">А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.</verse>
				<verse number="12">А ряд третій: опаль, агат і аметист.</verse>
				<verse number="13">А четвертий ряд: хризоліт, онікс і беріл, вони вставлені золотими насадами в своїх гніздах.</verse>
				<verse number="14">А камені ті на ймення дванадцятьох Ізраїлевих синів вони, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ім'я його для дванадцяти племен.</verse>
				<verse number="15">І поробили вони на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.</verse>
				<verse number="16">І зробили вони дві золоті гнізді та дві золоті каблучки, і дали ці каблучки на двох кінцях нагрудника.</verse>
				<verse number="17">І дали два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.</verse>
				<verse number="18">А два кінці обох шнурів дали до двох гнізд, і дали на нараменники ефоду спереду його.</verse>
				<verse number="19">І зробили дві золоті каблучки, та й поклали на обох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.</verse>
				<verse number="20">І зробили вони дві золоті каблучки, та й дали їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.</verse>
				<verse number="21">І прив'язали нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="22">І зробив він шату для ефоду, ткацькою роботою, всю блакитну.</verse>
				<verse number="23">А отвір шати в середині її, як отвір панцера; край отвору її обрамований навколо, щоб не дертися їй.</verse>
				<verse number="24">І поробили вони на подолку шати гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з суканої червені.</verse>
				<verse number="25">І поробили дзвінки зо щирого золота, і дали ті дзвінки поміж гранатові яблука на подолку шати навколо, поміж ті гранатові яблука,</verse>
				<verse number="26">дзвінок і гранатове яблуко, дзвінок і гранатове яблуко на подолку шати тієї навколо, на служення, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="27">І поробили вони хітони з віссону, робота ткача, для Аарона та для синів його,</verse>
				<verse number="28">і завоя з віссону, і шапки накриття з віссону, і льняна спідня одіж із суканого віссону,</verse>
				<verse number="29">і пояса з суканого віссону, і блакиті, і пурпура та з червені, робота гаптяра, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="30">І зробили квітку, вінця святости, зо щирого золота, і написали на нім письмом різьби печатки: Святиня для Господа.</verse>
				<verse number="31">І дали на нім блакитну нитку, щоб була на завої згори, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="32">І скінчилася вся робота скинії, скинії заповіту. І зробили Ізраїлеві сини все, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили вони.</verse>
				<verse number="33">І позносили вони до Мойсея скинію внутрішню, намета зовнішнього та всі речі її: гачки її, дошки її, засуви її, і стовпи її та підстави її,</verse>
				<verse number="34">і накриття з баранячих начервоно пофарбованих шкурок, і накриття з тахашевих шкурок, і завісу заслони,</verse>
				<verse number="35">ковчега свідоцтва, і держаки його, і віко,</verse>
				<verse number="36">стола, усі речі його, і хліб показний,</verse>
				<verse number="37">чистого свічника та лямпадки його, лямпадки розставлені, та всі речі його й оливу освітлення,</verse>
				<verse number="38">і золотого жертівника, миро помазання, і запашне кадило, і завісу при вході скинії,</verse>
				<verse number="39">мідяного жертівника, і його мідяну мережку, держаки його, і всі речі його, умивальницю та підставу її,</verse>
				<verse number="40">запони подвір'я, стовпи його, і підстави його, і заслону для брами подвір'я, шнури його, і кілки його, і всі речі для служби в скинії, у скинії заповіту,</verse>
				<verse number="41">службові шати для служення в святині, священні шати священика Аарона, і шати синів його для священнослуження.</verse>
				<verse number="42">Усе так, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини всю ту роботу.</verse>
				<verse number="43">І побачив Мойсей усю ту роботу, і ось вони зробили її! Як Господь наказав був, так зробили вони. І поблагословив їх Мойсей!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Першого місяця, першого дня місяця поставиш намета для скинії заповіту.</verse>
				<verse number="3">І поставиш там ковчега свідоцтва, і закриєш ковчега завісою.</verse>
				<verse number="4">І внесеш стола, і порозкладаєш належне йому; і внесеш свічника, і запалиш його лямпадки.</verse>
				<verse number="5">І поставиш золотого жертівника для кадила перед ковчегом свідоцтва; і повісиш заслону входу скинії.</verse>
				<verse number="6">І поставиш жертівника цілопалення перед входом скинії, скинії заповіту.</verse>
				<verse number="7">І поставиш умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і даси туди води.</verse>
				<verse number="8">І поставиш подвір'я навколо, і даси заслону брами подвір'я.</verse>
				<verse number="9">І візьмеш миро помазання, та й помажеш скинію та все, що в ній, і освятиш її та всі речі її, і стане вона святістю.</verse>
				<verse number="10">І помажеш жертівника цілопалення та всі речі його, і освятиш жертівника, і стане жертівник Найсвятішим.</verse>
				<verse number="11">І помажеш умивальницю та підставу її, і освятиш її.</verse>
				<verse number="12">І приведеш Аарона та синів його до входу скинії заповіту, та й обмиєш їх водою.</verse>
				<verse number="13">І зодягнеш Аарона в священні шати, і помажеш його, і освятиш його, і він буде священнослужити Мені.</verse>
				<verse number="14">І приведеш синів його, і позодягаєш їх у хітони.</verse>
				<verse number="15">І помажеш їх, як помазав їхнього батька, і будуть вони священнослужити Мені. І станеться, що помазання їх буде на них на вічне священство, на їхні покоління!</verse>
				<verse number="16">І зробив Мойсей усе, як Господь наказав був йому, так він зробив.</verse>
				<verse number="17">І сталося першого місяця другого року, першого дня місяця, була поставлена скинія!</verse>
				<verse number="18">І поставив Мойсей скинію, і дав підстави її, і поклав дошки її, і дав засови її, і поставив стовпи її.</verse>
				<verse number="19">І розтягнув намета над внутрішньою скинією, і поклав скинійне накриття на неї згори, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="20">І взяв він і поклав свідоцтво до ковчега, а на ковчега поклав держаки, і дав на ковчега віко згори.</verse>
				<verse number="21">І вніс він ковчега до скинії, і повісив завісу заслони, і закрив ковчег свідоцтва, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="22">І дав він стола в скинію заповіту, на стороні скинії на північ, поза завісою.</verse>
				<verse number="23">І порозкладав на ньому розклад хліба перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="24">І поставив свічника в скинії заповіту навпроти стола, на стороні скинії на південь.</verse>
				<verse number="25">І позасвічував лямпадки перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="26">І поставив золотого жертівника в скинії заповіту перед завісою.</verse>
				<verse number="27">І кадив він на ньому запашні кадила, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="28">І повісив входову заслону до скинії.</verse>
				<verse number="29">А жертівника цілопалення поставив при вході скинії, скинії заповіту, і приніс на ньому цілопалення та жертву хлібну, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="30">І поставив умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і туди дав води на миття.</verse>
				<verse number="31">І вмивали з нього Мойсей й Аарон та сини його руки свої та ноги свої.</verse>
				<verse number="32">Коли вони входили до скинії заповіту, і коли зближалися до жертівника, вони обмивалися, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="33">І поставив подвір'я навколо скинії та жертівника, і повісив заслону брами подвір'я.</verse>
				<verse number="34">А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію.</verse>
				<verse number="35">І не міг Мойсей увійти до скинії заповіту, бо хмара спочивала над нею, а слава Господня наповнила скинію.</verse>
				<verse number="36">А коли підіймалася хмара з-над скинії, то Ізраїлеві сини рушали в усі свої подорожі.</verse>
				<verse number="37">А якщо хмара не підіймалася, то не рушали вони аж до дня, коли вона підіймалася,</verse>
				<verse number="38">бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, на очах усього Ізраїлевого дому в усіх його подорожах!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="3">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І кликнув Господь до Мойсея, і промовляв до нього з скинії заповіту, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву.</verse>
				<verse number="3">Якщо жертва його цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім.</verse>
				<verse number="4">І покладе він руку свою на голову цілопалення, і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його.</verse>
				<verse number="5">І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покроплять тією кров'ю на жертівника навколо, що при вході до скинії заповіту.</verse>
				<verse number="6">І здере він шкуру з жертви цілопалення, і розітне його на куски його.</verse>
				<verse number="7">І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні.</verse>
				<verse number="8">І порозкладають Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дровах, що на огні, який на жертівнику.</verse>
				<verse number="9">А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="10">А якщо його жертва з дрібної худобини, з овець або з кіз на цілопалення, то нехай приведе його, безвадного самця,</verse>
				<verse number="11">і заріже його на боці жертівника на північ, перед Господнім лицем. І покроплять сини Ааронові, священики, кров'ю його на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="12">І розітне його на куски його, голову його, і товщ його, а священик порозкладає їх на дровах, що на огні, який на жертівнику.</verse>
				<verse number="13">А нутрощі та голінки обмиє водою. І священик принесе все це, та й спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="14">А якщо цілопалення його жертва для Господа з птаства, то нехай з горлиць або з голубенят принесе жертву свою.</verse>
				<verse number="15">І принесе її священик до жертівника, і проб'є йому нігтем великим голову, та й спалить на жертівнику, а кров його буде вилита при стіні жертівника.</verse>
				<verse number="16">І здійме його воло в пір'ї його, і кине його при жертівнику на схід на місце попелу.</verse>
				<verse number="17">І роздере його між крильми його, але не відділить їх. А священик спалить його на жертівнику на дровах, що на огні, воно цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А коли хто принесе жертву, жертву хлібну для Господа, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, і дасть на неї ладану.</verse>
				<verse number="2">І принесе її до Ааронових синів, священиків, і візьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за пригадувальну частину, це огняна жертва, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="3">А позостале з цієї хлібної жертви для Аарона та для синів його, це Найсвятіше з Господніх жертов!</verse>
				<verse number="4">А коли принесеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, прісні калачі, мішані в оливі, та прісні коржики, помазані оливою.</verse>
				<verse number="5">А якщо твоя жертва жертва хлібна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, прісна.</verse>
				<verse number="6">Поламати її на шматочки, і поллєш на неї оливи, це хлібна жертва.</verse>
				<verse number="7">А якщо твоя жертва жертва хлібна смаження, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.</verse>
				<verse number="8">І принесеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, для Господа, і подаси її до священика, а він принесе її до жертівника.</verse>
				<verse number="9">І принесе священик із хлібної жертви за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.</verse>
				<verse number="10">А позостале з цієї хлібної жертви для Аарона та для синів його: це Найсвятіше з Господніх жертов!</verse>
				<verse number="11">Кожна хлібна жертва, яку принесете Господеві, не буде зроблена квашена, бо все квашене й усякий мед не спалите з нього огняної жертви для Господа.</verse>
				<verse number="12">Як жертву первоплоду принесіть її для Господа, а на жертівника вона не приноситься на любі пахощі.</verse>
				<verse number="13">І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, на кожній жертві твоїй принесеш соли.</verse>
				<verse number="14">А якщо принесеш хлібну жертву первоплодів для Господа, то колосся, пряжене в огні, як потовчене зерно принесеш хлібну жертву своїх первоплодів.</verse>
				<verse number="15">І полий на неї оливи, і поклади на неї ладану, це жертва хлібна.</verse>
				<verse number="16">І спалить священик за пригадувальну частину її з потовченого зерна, із оливи її на всім ладані її, це огняна жертва для Господа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А якщо його жертва мирна, якщо з великої худоби він приносить чи самця, чи самицю, він принесе її безвадну перед Господнє лице,</verse>
				<verse number="2">і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її при вході до скинії заповіту. А Ааронові сини, священики, покроплять тією кров'ю на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="3">І принесе він із мирної жертви огняну жертву для Господа, лій, що закриває нутрощі, та ввесь лій, що на нутрощах,</verse>
				<verse number="4">і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.</verse>
				<verse number="5">І спалять те сини Ааронові на жертівнику на цілопалення, що на дровах, яке на огні, це огняна жертва, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="6">А якщо з дрібної худоби його жертва на мирну жертву для Господа, самець чи самиця, то безвадну принесе її.</verse>
				<verse number="7">Якщо приносить він на жертву вівцю, то принесе її перед Господнє лице,</verse>
				<verse number="8">і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покроплять кров'ю її на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="9">І він принесе з мирної жертви огняну жертву для Господа, цілого курдюка, якого здійме при хребті, і лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,</verse>
				<verse number="10">і обидві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.</verse>
				<verse number="11">І священик спалить те на жертівнику, хліб огняної жертви для Господа.</verse>
				<verse number="12">А якщо жертва його коза, то піднесе її перед лице Господнє,</verse>
				<verse number="13">і покладе свою руку на голову її, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покроплять кров'ю її на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="14">І він принесе з неї жертву свою, жертву для Господа, лій, що закриває нутрощі, та ввесь лій, що на нутрощах,</verse>
				<verse number="15">і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.</verse>
				<verse number="16">І священик спалить їх на жертівнику, це пожива, огняна жертва на любі пахощі; увесь лій для Господа.</verse>
				<verse number="17">Оце постанова вічна для ваших родів у всіх осадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли хто невмисне згрішить проти якої зо всіх заповідей Господніх, чого не треба чинити, а він учинить проти однієї з них,</verse>
				<verse number="3">якщо помазаний священик згрішить на провину народу, то він принесе за гріх свій, що згрішив ним, бичка, молоде з худоби великої, безвадного для Господа на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="4">І приведе він того бичка до входу скинії заповіту перед Господнє лице, і покладе свою руку на голову того бичка, та й заріже бичка перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="5">А помазаний священик візьме крови того бичка, та й внесе її до скинії заповіту.</verse>
				<verse number="6">І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покропить тією кров'ю сім раз перед Господнім лицем перед завіси святині.</verse>
				<verse number="7">І дасть священик з тієї крови на роги жертівника кадила пахощів, перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю кров бичка виллє до підстави жертівника цілопалення, що при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="8">А ввесь лій бичка жертви за гріх принесе з нього лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,</verse>
				<verse number="9">і обидві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками,</verse>
				<verse number="10">як приноситься з вола мирної жертви, і священик спалить те на жертівнику цілопалення.</verse>
				<verse number="11">А шкуру бичка та все м'ясо його з головою його та голінками його, і нутрощі його, і нечистість їх,</verse>
				<verse number="12">і всього бичка винесе поза табір до чистого місця, до місця висипання попелу, і спалить його на дровах в огні, на висипанні попелу буде спалений він.</verse>
				<verse number="13">А коли вся Ізраїлева громада помилково згрішить, і діло буде затаєне з очей зборів, і зроблять що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і завинять,</verse>
				<verse number="14">а гріх буде пізнаний, що вони згрішили ним, то збори принесуть бичка, молоде з худоби великої, на жертву за гріх. І вони приведуть його перед скинію заповіту.</verse>
				<verse number="15">А старші громади покладуть свої руки на голову бичка перед Господнім лицем, та й заріже один з них бичка перед лицем Господнім.</verse>
				<verse number="16">А помазаний священик внесе крови бичка до скинії заповіту.</verse>
				<verse number="17">І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покропить сім раз перед Господнім лицем перед завіси.</verse>
				<verse number="18">І дасть він із тієї крови на роги жертівника, що перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю ту кров виллє до підстави жертівника цілопалення, що при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="19">А ввесь його лій принесе з нього та й спалить на жертівнику.</verse>
				<verse number="20">І зробить з тим бичком те саме, що робив бичкові жертви за гріх, так само зробить із ним. І так священик дасть очищення за них, і буде прощено їм.</verse>
				<verse number="21">І винесе бичка поза табір, та й спалить його, як палив бичка першого, він жертва за гріх зборів.</verse>
				<verse number="22">Коли згрішить начальник, і зробить що невмисне проти якої зо всіх заповідей Господа, Бога його, чого робити не можна, та й завинить,</verse>
				<verse number="23">і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив ним, то приведе він жертву свою безвадного козла,</verse>
				<verse number="24">і покладе свою руку на голову того козла, та й заріже його в місці, де ріжеться цілопалення перед Господнім лицем, він жертва за гріх.</verse>
				<verse number="25">А священик візьме з крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а кров його виллє до підстави жертівника цілопалення.</verse>
				<verse number="26">А ввесь лій його спалить на жертівнику, як лій мирної жертви, та й так очистить священик його з гріха його, і буде прощений йому.</verse>
				<verse number="27">А коли яка душа з народу землі невмисне згрішить, коли зробить що проти якої з заповідей Господніх, чого робити не можна, та й завинить,</verse>
				<verse number="28">і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив, то він приведе жертву свою безвадну козу, самицю, за гріх свій, що він згрішив був,</verse>
				<verse number="29">і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже цю жертву за гріх у місці цілопалення.</verse>
				<verse number="30">А священик візьме своїм пальцем із крови її, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю її кров виллє до підстави жертівника.</verse>
				<verse number="31">А ввесь її лій він здійме, як знятий був лій із мирної жертви, і священик спалить на жертівнику на пахощі любі для Господа. І так священик очистить його, і буде прощено йому.</verse>
				<verse number="32">А якщо він приведе вівцю в жертву свою за гріх, то приведе безвадну самицю,</verse>
				<verse number="33">і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже її на жертву за гріх у місці, де ріже він жертву цілопалення.</verse>
				<verse number="34">І візьме священик із крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю кров її виллє до підстави жертівника.</verse>
				<verse number="35">А ввесь лій її здійме, як здіймається лій вівці з мирної жертви, та й спалить священик його на жертівнику на огняні жертви Господні. І так очистить його священик за гріх його, що згрішив був, і буде прощено йому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;</verse>
				<verse number="2">або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або падла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незнане їй, то вона нечиста й завинить;</verse>
				<verse number="3">або коли доторкнеться нечистости людини, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незнане їй, а вона довідається, то завинить;</verse>
				<verse number="4">або коли хто присягне, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє людина в присязі, і буде це незнане йому, а він довідається, що завинив одним із цих,</verse>
				<verse number="5">то станеться, що завинить одним із цих, і визнає, чим він згрішив у тому.</verse>
				<verse number="6">І приведе він Господеві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха його.</verse>
				<verse number="7">А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенят Господеві, одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення.</verse>
				<verse number="8">І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.</verse>
				<verse number="9">І покропить із крови жертви за гріх на стіну жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, це жертва за гріх.</verse>
				<verse number="10">А другого зробить цілопаленням за уставом. І очистить його священик від гріха його, що згрішив той, і буде прощено йому.</verse>
				<verse number="11">А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, бо вона жертва за гріх.</verse>
				<verse number="12">І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господеві, вона жертва за гріх.</verse>
				<verse number="13">І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому прощений; і буде вона для священика, як жертва хлібна.</verse>
				<verse number="14">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="15">Коли хто переступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, безвадного барана з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.</verse>
				<verse number="16">А те, що згрішив проти святощів, поверне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його бараном жертви за гріх, і буде прощено йому.</verse>
				<verse number="17">А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,</verse>
				<verse number="18">то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за помилку його, що нею помилився, бо він не знав, і буде прощена йому.</verse>
				<verse number="19">Це жертва за провину: він справді завинив Господеві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,</verse>
				<verse number="3">(5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,</verse>
				<verse number="4">(5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,</verse>
				<verse number="5">(5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.</verse>
				<verse number="6">(5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.</verse>
				<verse number="7">(5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.</verse>
				<verse number="8">(6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:</verse>
				<verse number="9">(6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.</verse>
				<verse number="10">(6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.</verse>
				<verse number="11">(6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.</verse>
				<verse number="12">(6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.</verse>
				<verse number="13">(6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.</verse>
				<verse number="14">(6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.</verse>
				<verse number="15">(6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.</verse>
				<verse number="16">(6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.</verse>
				<verse number="17">(6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.</verse>
				<verse number="18">(6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.</verse>
				<verse number="19">(6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="20">(6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.</verse>
				<verse number="21">(6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.</verse>
				<verse number="22">(6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.</verse>
				<verse number="23">(6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.</verse>
				<verse number="24">(6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="25">(6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!</verse>
				<verse number="26">(6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.</verse>
				<verse number="27">(6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.</verse>
				<verse number="28">(6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.</verse>
				<verse number="29">(6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.</verse>
				<verse number="30">(6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.</verse>
				<verse number="2">На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="3">А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,</verse>
				<verse number="4">і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,</verse>
				<verse number="5">та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.</verse>
				<verse number="6">Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.</verse>
				<verse number="7">Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.</verse>
				<verse number="8">А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.</verse>
				<verse number="9">І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.</verse>
				<verse number="10">А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.</verse>
				<verse number="11">А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.</verse>
				<verse number="12">Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.</verse>
				<verse number="13">Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.</verse>
				<verse number="14">І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.</verse>
				<verse number="15">А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.</verse>
				<verse number="16">А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.</verse>
				<verse number="17">А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.</verse>
				<verse number="18">А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.</verse>
				<verse number="19">А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.</verse>
				<verse number="20">А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.</verse>
				<verse number="21">А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.</verse>
				<verse number="22">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="23">Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.</verse>
				<verse number="24">А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.</verse>
				<verse number="25">Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.</verse>
				<verse number="26">І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.</verse>
				<verse number="27">Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.</verse>
				<verse number="28">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="29">Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.</verse>
				<verse number="30">Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="31">І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.</verse>
				<verse number="32">А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.</verse>
				<verse number="33">Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.</verse>
				<verse number="34">Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="35">Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,</verse>
				<verse number="36">що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!</verse>
				<verse number="37">Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,</verse>
				<verse number="38">що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Візьми Аарона та синів його з ним, і шати, і оливу помазання, і бичка жертви за гріх, і два барани, і коша з опрісноками.</verse>
				<verse number="3">І збери всю громаду до входу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="4">І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І зібралась громада до входу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="5">І промовив Мойсей до громади: Оце та річ, що Господь наказав зробити.</verse>
				<verse number="6">І привів Мойсей Аарона й синів його, та й умив їх водою.</verse>
				<verse number="7">І дав він на нього хітона, й оперезав його поясом, і зодягнув його шатою, і дав на нього ефода, і оперезав його поясом ефоду, і прикріпив ним ефода на ньому.</verse>
				<verse number="8">І поклав на нього нагрудника, і дав до нагрудника урім та туммім.</verse>
				<verse number="9">І поклав завоя на голову його, і поклав на завоя спереду його золоту квітку, вінця святости, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="10">І взяв Мойсей оливу помазання, і намастив скинію, і все, що в ній, та й освятив їх.</verse>
				<verse number="11">І покропив він із неї сім раз на жертівника, і намастив жертівника та ввесь посуд його, і вмивальницю та підставу її, щоб їх освятити.</verse>
				<verse number="12">І вилив з оливи помазання на Ааронову голову, та й помазав його, щоб його посвятити.</verse>
				<verse number="13">І привів Мойсей Ааронових синів, і зодягнув їх у хітони, й оперезав їх поясом, і поклав на них накриття голови, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="14">І підвів він бичка жертви за гріх, і поклав Аарон та сини його свої руки на голову того бичка жертви за гріх.</verse>
				<verse number="15">І зарізав, і взяв Мойсей крови і дав своїм пальцем на роги навколо жертівника, і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очищання на ньому.</verse>
				<verse number="16">І взяв він увесь лій, що на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки та їхній лій, і Мойсей спалив на жертівнику.</verse>
				<verse number="17">А бичка, і шкуру його, і м'ясо його, і нечистість його спалив в огні поза табором, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="18">І привів він барана цілопалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана.</verse>
				<verse number="19">І зарізав, і покропив Мойсей кров'ю навколо жертівника.</verse>
				<verse number="20">А барана розсік на куски його, і Мойсей спалив голову, і куски, товщ.</verse>
				<verse number="21">А нутрощі та голінки пообмивав водою. І Мойсей спалив цілого барана на жертівнику, це цілопалення на пахощі любі, це огняна жертва для Господа, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="22">І привів барана другого, барана посвячення. І поклали Аарон та сини його руки свої на голову того барана.</verse>
				<verse number="23">І зарізав, і взяв Мойсей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ааронового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його.</verse>
				<verse number="24">І привів Ааронових синів, і дав Мойсей із крови тієї на пипку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров'ю жертівника навколо.</verse>
				<verse number="25">І взяв він лій, і курдюка, і ввесь лій, що на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки й їх лій, і стегно правиці.</verse>
				<verse number="26">А з коша з опрісноками, що перед лицем Господнім, узяв одного прісного калача та калача хлібного, одну оливу та одного коржика, і поклав на лої й на правім стегні.</verse>
				<verse number="27">І дав він усе на руки Аарона, і на руки синів його, і заколихав це, як колихання перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="28">І взяв це Мойсей із їхніх рук, та й спалив на жертівнику на цілопалення, воно жертва посвячення, на пахощі любі, воно огняна жертва для Господа.</verse>
				<verse number="29">І взяв Мойсей грудину та й заколихав її, як колихання перед Господнім лицем, із барана посвячення. Вона була для Мойсея на пайку, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="30">І взяв Мойсей оливи помазання та крови, що на жертівнику, і покропив на Аарона, на шати його, і на синів його, і на шати синів його з ним. І посвятив Аарона, шати його, і синів його, і шати синів його з ним.</verse>
				<verse number="31">І сказав Мойсей до Аарона й до синів його: Варіть м'ясо при вході скинії заповіту, і там будете їсти його, і хліб, що в коші посвячення, як я наказав був, говорячи: Аарон та сини його будуть їсти його.</verse>
				<verse number="32">А позостале з м'яса та з хліба спалите в огні.</verse>
				<verse number="33">А із входу скинії заповіту не вийдете сім день, аж до дня виповнення днів вашого посвячення, бо Він буде сім день посвячувати вас.</verse>
				<verse number="34">Як учинив я сьогодні, так наказав Господь робити, щоб очистити вас.</verse>
				<verse number="35">А при вході скинії заповіту будете сидіти день і ніч сім день, і будете виконувати варту Господню, щоб вам не померти, бо так мені наказано.</verse>
				<verse number="36">І зробив Аарон та сини його все те, як наказав був Господь через Мойсея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І сталося восьмого дня, закликав Мойсей Аарона та синів його, та старших Ізраїлевих,</verse>
				<verse number="2">та й сказав до Аарона: Візьми собі теля з худоби великої, на жертву за гріх, і барана на цілопалення, безвадних, і принеси перед Господнє лице.</verse>
				<verse number="3">А до синів Ізраїлевих будеш казати, говорячи: Візьміть козла на жертву за гріх, і теля й ягня однорічних, без вад, на цілопалення,</verse>
				<verse number="4">і вола, і барана на жертву мирну, на заріз перед Господнім лицем, і хлібну жертву, мішану в оливі, бо сьогодні об'явиться вам Господь.</verse>
				<verse number="5">І вони взяли, що наказав був Мойсей, перед скинію заповіту. І прийшла вся громада, та й стала перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="6">І сказав Мойсей: Оце та річ, що Господь наказав був, зробите, і об'явиться вам слава Господня.</verse>
				<verse number="7">І сказав Мойсей до Аарона: Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе та народ, і вчини жертву за народ, і очисти їх, як наказав був Господь.</verse>
				<verse number="8">І підійшов Аарон до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх.</verse>
				<verse number="9">А сини Ааронові принесли до нього кров, і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги жертівника, а кров вилив до підстави жертівника.</verse>
				<verse number="10">А лій і нирки та сальника на печінці з жертви за гріх спалив на жертівнику, як Господь наказав був Мойсеєві,</verse>
				<verse number="11">а м'ясо та шкуру спалив в огні поза табором.</verse>
				<verse number="12">І зарізав він жертву цілопалення, а Ааронові сини подали йому кров, і він покропив на жертівника навколо.</verse>
				<verse number="13">А цілопалення достачали йому його частинами, і голову, а він палив на жертівнику.</verse>
				<verse number="14">І обмив він нутрощі та голінки, і спалив на цілопаленні на жертівнику.</verse>
				<verse number="15">І приніс він жертву за народ, і взяв козла жертви за гріх народу, та й зарізав його, і склав його в жертві за гріх, як і першого.</verse>
				<verse number="16">І він приніс цілопалення, і вчинив його за постановою.</verse>
				<verse number="17">І він приніс хлібну жертву, і наповнив із неї руку свою, та й спалив на жертівнику, крім цілопалення ранкового.</verse>
				<verse number="18">І зарізав він вола й барана жертву мирну, що належить народові, а сини Ааронові принесли йому кров, і він покропив нею жертівника навколо,</verse>
				<verse number="19">і принесли лій з вола та з барана, курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і нирки, і сальника на печінці.</verse>
				<verse number="20">І поклали вони лій на грудину, а він спалив лій на жертівнику.</verse>
				<verse number="21">А грудину та праве стегно Аарон колихав, як колихання перед Господнім лицем, як наказав був Мойсей.</verse>
				<verse number="22">І підняв Аарон свої руки до народу, та й поблагословив його, і зійшов від приношення жертви за гріх і цілопалення та мирної жертви.</verse>
				<verse number="23">І ввійшов Мойсей та Аарон до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили народ, і слава Господня показалася всьому народові.</verse>
				<verse number="24">І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на жертівнику цілопалення та товщ. А ввесь народ бачив це, і закричали вони з радости, та й попадали на обличчя свої...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.</verse>
				<verse number="2">І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="3">І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.</verse>
				<verse number="4">І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза табір.</verse>
				<verse number="5">І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.</verse>
				<verse number="6">І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спалення, що спалив Господь.</verse>
				<verse number="7">А зо входу скинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання. І зробили вони за Мойсеєвим словом.</verse>
				<verse number="8">А Господь промовляв до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="9">Вина та п'янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,</verse>
				<verse number="10">і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,</verse>
				<verse number="11">і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея.</verse>
				<verse number="12">І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це Найсвятіше.</verse>
				<verse number="13">І будете їсти її в місці святому, бо вона уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.</verse>
				<verse number="14">А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="15">Стегно приношення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь.</verse>
				<verse number="16">А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:</verse>
				<verse number="17">Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="18">Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав.</verse>
				<verse number="19">І промовляв Аарон до Мойсея: От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Господнє лице, і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, чи буде це добре в Господніх очах?</verse>
				<verse number="20">І почув Мойсей, і було це добре в його очах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи їм:</verse>
				<verse number="2">Промовляйте до Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та звірина, що будете їсти зо всієї худоби, що на землі:</verse>
				<verse number="3">Кожну з худоби, що має розділені копита, і що має копита роздвоєні розривом, що жує жуйку, її будете їсти.</verse>
				<verse number="4">Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копита: верблюда, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, нечистий він для вас.</verse>
				<verse number="5">І тушканчика, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечистий він для вас.</verse>
				<verse number="6">І зайця, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечистий він для вас.</verse>
				<verse number="7">І свині, бо вона має розділені ратиці, і має ратиці роздвоєні розривом, та жуйки не жує, нечиста вона для вас.</verse>
				<verse number="8">Їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не будете доторкатися, нечисте воно для вас.</verse>
				<verse number="9">Оце будете їсти зо всього, що в воді: усе, що має плавці та луску в воді, у морях та в річках, їх будете їсти.</verse>
				<verse number="10">А все, що не має плавців та луски в морях і в річках, зо всього, що роїться в воді, і зо всього, що пливає в воді, гидота вони для вас!</verse>
				<verse number="11">І вони будуть гидота для вас, їхнього м'яса не будете їсти, а їхнього падла будете бридитися.</verse>
				<verse number="12">Усе, що не має плавців та луски в воді, гидота воно для вас.</verse>
				<verse number="13">А з птаства будете бридитися оцього, не будете їх їсти, гидота вони: орла, грифа й морського орла,</verse>
				<verse number="14">і коршака, і сокола за родом його,</verse>
				<verse number="15">усякого крука за родом його,</verse>
				<verse number="16">і струся, і сови, і яструба за родом його,</verse>
				<verse number="17">і пугача, і рибалки, та ібіса,</verse>
				<verse number="18">і лебедя, і пелікана, і сича,</verse>
				<verse number="19">і бусла, чаплі за родом її, і одуда, і нетопира.</verse>
				<verse number="20">Уся комашня, що ходить на чотирьох, гидота вона для вас.</verse>
				<verse number="21">Тільки те будете їсти зо всієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище своїх ніг, щоб ними скакати на землі.</verse>
				<verse number="22">Оці серед них будете їсти: сарану за родом її, і сол'ам за родом його, і харґол за родом його, і хаґав за родом його.</verse>
				<verse number="23">А вся гадина летюча, що має чотири ноги, гидота вона для вас.</verse>
				<verse number="24">І через них ви будете ставати нечисті: кожен, хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="25">А кожен, хто понесе що з їхнього падла, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="26">Щодо всякої худоби, що має розділене копито, і що не має роздвоєного розривом копита, і жуйки не жує, нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий.</verse>
				<verse number="27">А кожне серед усякої звірини, що ходить на лапах своїх, що ходить на чотирьох, нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="28">А хто носить їхнє падло, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. Нечисті вони для вас.</verse>
				<verse number="29">А оце вам нечисте серед плазунів, що плазують по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її,</verse>
				<verse number="30">і ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.</verse>
				<verse number="31">Оці нечисті для вас серед усього плазуючого. Кожен, хто доторкнеться до них, коли вони мертві, буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="32">І все, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечисте, кожна річ, з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої тканини, кожна річ, що вживається до праці, в воду треба покласти їх, і будуть нечисті аж до вечора, а потому стануть чистими.</verse>
				<verse number="33">А всякий глиняний посуд, що з них упаде що до його середини, усе, що в середині його, стане нечисте, а його розіб'єте.</verse>
				<verse number="34">Кожна їжа, що їсться, на якій була вода з такого посуду, буде нечиста; а кожен напій, що п'ється, у кожнім такім посуді стане нечистим.</verse>
				<verse number="35">І все, що на нього впаде з їхнього падла, стане нечисте: піч та огнище буде розвалене, вони нечисті, і нечисті будуть для вас.</verse>
				<verse number="36">Тільки джерело та яма, збір води, будуть чисті. А хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий.</verse>
				<verse number="37">А коли що впаде з їхнього падла на всяке насіння сівби, що сіється, чисте воно.</verse>
				<verse number="38">А коли буде налита вода на насіння, і впаде на нього з їхнього падла, нечисте воно для вас.</verse>
				<verse number="39">А коли помре що з худоби, що вона на їжу для вас, то хто доторкнеться падла її, той буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="40">А хто їсть із падла її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І хто носить падло її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="41">А все плазуюче, що плазує по землі, гидота воно, не буде їстися.</verse>
				<verse number="42">Усе, що повзає на животі, і все, що повзає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, не будете їх їсти, бо гидота вони.</verse>
				<verse number="43">Не занечищуйте душ своїх усім плазуючим, що плазує, і не зробитеся нечисті ними, і не станете нечисті ними.</verse>
				<verse number="44">Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.</verse>
				<verse number="45">Бо Я Господь, що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.</verse>
				<verse number="46">Оце закон про худобу, і про птаство, і про всяку живу звірину, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,</verse>
				<verse number="47">щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли жінка зачне, і породить дитя чоловічої статі, то буде нечиста сім день; як за днів нечистоти місячного її, буде нечиста вона.</verse>
				<verse number="3">А восьмого дня буде обрізане тіло крайньої плоті його.</verse>
				<verse number="4">І буде вона сидіти в крові очищення тридцять день і три дні. До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не ввійде аж до виповнення днів очищення її.</verse>
				<verse number="5">А якщо породить дитя жіночої статі, то буде нечиста вона два тижні, як за нечистости її місячної, і буде сидіти вона на крові очищення шістдесят день і шість день.</verse>
				<verse number="6">А по виповненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопалення, та голубеня або горлицю на жертву за гріх, до входу скинії заповіту до священика.</verse>
				<verse number="7">І він принесе це перед Господнє лице, і очистить її, і вона очиститься від джерела своєї крови. Це закон про породіллю дитини чоловічої або жіночої статі.</verse>
				<verse number="8">А коли рука її не спроможеться на ягня, то візьме вона дві горлиці або двоє голубенят, одне на цілопалення й одне на жертву за гріх, й очистить її священик, і вона стане чиста.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея й Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Чоловік, коли буде на шкурі тіла його напухлина, або лишай, або біла пляма, і буде на шкурі тіла його ніби болячка прокази, то буде спроваджений він до священика Аарона або одного з синів його, священиків.</verse>
				<verse number="3">І огляне священик ту болячку на шкурі тіла, а волосся на болячці перемінилося на біле, і вигляд болячки глибший від шкури тіла його, болячка прокази воно. І огляне її священик, і визнає його за нечистого.</verse>
				<verse number="4">А якщо болячка біла вона на шкурі тіла його, а вигляд її не глибший від шкури, і волосся її не перемінилося на біле, то замкне священик хворого на сім день.</verse>
				<verse number="5">І огляне її священик сьомого дня, а ось болячка, на погляд його, спинилася, не поширилася та болячка по шкурі, то замкне його священик удруге на сім день.</verse>
				<verse number="6">І огляне його священик сьомого дня вдруге, а ось болячка поблідла, не поширилася та болячка по шкурі, то священик визнає його за чистого, лишай вона. І випере він одежу свою та й стане чистий.</verse>
				<verse number="7">А якщо справді пошириться лишай той по шкурі по явленні священику на очищення його, то явиться він удруге до священика.</verse>
				<verse number="8">І огляне священик, а ось лишай той поширився по шкурі, то священик визнає його за нечистого, проказа воно.</verse>
				<verse number="9">Коли буде на людині болячка прокази, то буде приведена до священика.</verse>
				<verse number="10">І огляне священик, а ось на шкурі біла напухлина, і вона перемінила волосся на біле, і на напухлині ріст живого м'яса,</verse>
				<verse number="11">то це стара проказа на шкурі тіла його. І священик визнає його за нечистого, але не замкне його, бо справді давно він нечистий.</verse>
				<verse number="12">А якщо справді кинеться та проказа по шкурі, і покриє та проказа всю шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глянуть очі священикові,</verse>
				<verse number="13">і огляне священик, а ось проказа та покрила все тіло його, то він визнає за чисту ту болячку: вся вона перемінилася на білу, чиста вона.</verse>
				<verse number="14">А того дня, коли в ній побачиться живе м'ясо, він стане нечистий.</verse>
				<verse number="15">І огляне священик живе м'ясо, і визнає його за нечистого; те живе м'ясо нечисте воно, проказа воно.</verse>
				<verse number="16">Або коли живе м'ясо знову переміниться на біле, то він прийде до священика.</verse>
				<verse number="17">І огляне його священик, а ось перемінилася болячка на білу, то священик визнає ту болячку за чисту, чиста вона.</verse>
				<verse number="18">А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гнояк, і він вилікуваний,</verse>
				<verse number="19">а на місці гнояка буде біла напухлина, або біла, червонява пляма, то покажеться священикові.</verse>
				<verse number="20">І огляне священик, а ось вигляд її нижчий від шкури, а волосся її перемінилося на біле, то священик визнає її за нечисту, болячка прокази вона, вона кинулась на гнояку.</verse>
				<verse number="21">А якщо огляне її священик, а ось нема в ній білого волосся, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то замкне його священик на сім день.</verse>
				<verse number="22">А якщо справді пошириться по шкурі, то священик визнає його за нечистого, болячка прокази вона.</verse>
				<verse number="23">А якщо біла пляма спинилася на своєму місці, не поширилася, вона струп чиряка, і священик визнає його за чистого.</verse>
				<verse number="24">Або тіло, коли буде на шкурі його опалення від огню, і буде заріст того опалення плямкою білою червонявою або білою,</verse>
				<verse number="25">то огляне її священик, а ось перемінилось волосся в плямі на біле, а вид її глибший від шкури, проказа вона, в опаленні кинулась. І визнає священик його за нечистого, болячка прокази вона.</verse>
				<verse number="26">А якщо священик огляне її, а ось у плямі нема білого волосу, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то священик замкне його на сім день.</verse>
				<verse number="27">І огляне його священик восьмого дня. Якщо справді пошириться по шкурі, то священик визнає його за нечистого, болячка прокази вона.</verse>
				<verse number="28">А якщо пляма спиниться на своїм місці, не поширилася по шкурі, і вона бліда, вона напухлина опалення. І священик визнає його за чистого, бо струп опалення вона.</verse>
				<verse number="29">А чоловік або жінка, коли буде на кому болячка на голові або на бороді,</verse>
				<verse number="30">то священик огляне ту болячку, а ось вид її глибший від шкури, а в ній жовтий, тонкий волос, то священик визнає його за нечисту, парші вона, вона проказа голови або бороди.</verse>
				<verse number="31">А коли священик огляне болячку паршів, а ось вид її не глибший від шкури, і в ній нема чорного волосу, то священик замкне хворого на парші на сім день.</verse>
				<verse number="32">І огляне священик ту болячку сьомого дня, а ось не поширилися парші, і волосся в них не стали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,</verse>
				<verse number="33">то він поголиться, а паршів не поголить. І замкне священик хворого на парші вдруге на сім день.</verse>
				<verse number="34">І огляне священик парші сьомого дня, а ось парші не поширилися по шкурі, і їхній вид не глибший від шкури, то священик визнає його за чистого, і він випере одежу свою, і стане чистий.</verse>
				<verse number="35">А якщо справді поширяться парші по шкурі по його очищенні,</verse>
				<verse number="36">то священик огляне його, а ось поширились парші по шкурі, то священик не буде досліджувати щодо жовтого волосся, нечистий він.</verse>
				<verse number="37">А якщо, на його погляд парші спинилися, і в них виросло чорне волосся, то парші вилікувані, він чистий. І священик визнає його за чистого.</verse>
				<verse number="38">А чоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плям,</verse>
				<verse number="39">то огляне священик, а ось на шкурі їхнього тіла бліді білі плями, лишай воно, кинувся на шкурі, чистий він.</verse>
				<verse number="40">А коли в кого облізе голова його, лисий він, він чистий.</verse>
				<verse number="41">А якщо голова його облізла спереду його, лисий він спереду, він чистий.</verse>
				<verse number="42">А коли на лисині ззаду або на лисині спереду буде біла червонява болячка, це проказа, кинулась вона в лисині задній його або в лисині передній його.</verse>
				<verse number="43">І огляне його священик, а ось напухлина болячки біла червонява в лисині задній його або в лисині передній його, як вигляд прокази на шкурі тіла,</verse>
				<verse number="44">то це чоловік прокажений, нечистий він. Конче визнає священик його за нечистого, на голові його болячка його.</verse>
				<verse number="45">А прокажений, що проказа на ньому, одежа його буде роздерта, а голова його буде відкрита, і по уста закриє, і буде кричати: Нечистий, нечистий!</verse>
				<verse number="46">По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, він нечистий. Самітний буде пробувати він, поза табором оселя його.</verse>
				<verse number="47">А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній або на одежі льняній,</verse>
				<verse number="48">або на нитці прямовісній, або на нитці поземій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім виробі,</verse>
				<verse number="49">і буде та зараза зеленява або червонява на одежі, або на шкурі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій шкуряній речі, зараза прокази воно. І буде воно показане священикові.</verse>
				<verse number="50">І огляне священик ту заразу, та й замкне заразливе на сім день.</verse>
				<verse number="51">А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поширилася на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на всьому, що зроблене зо шкури, та зараза злослива проказа, нечиста вона.</verse>
				<verse number="52">І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну, що буде на ній зараза, бо злослива проказа це, огнем буде спалена.</verse>
				<verse number="53">А якщо священик побачить, а ось не поширилася зараза на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій речі шкуряній,</verse>
				<verse number="54">то священик накаже, і виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне те вдруге на сім день.</verse>
				<verse number="55">І огляне священик заразу по випранні, і ось, зараза не перемінила свого вигляду, і зараза не поширилася, нечиста вона, огнем її спалите; вона заглиблення на стороні його передній або на стороні його задній.</verse>
				<verse number="56">А якщо священик побачив, а ось зараза та зблідла по випранні її, то він відірве її від одежі або від шкури, або від нитки прямовісної, або від нитки поземої.</verse>
				<verse number="57">А якщо вона покажеться ще на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на якій шкуряній речі, то це шириться вона, огнем спалиш те, що на ньому та зараза.</verse>
				<verse number="58">А одежа, або нитка прямовісна, або нитка позема, або яка шкуряна річ, що випереш і зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, і буде чиста.</verse>
				<verse number="59">Оце закон про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на очищення її або на признання її за нечисту.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Оце буде закон про прокаженого в дні очищення його: І буде він приведений до священика.</verse>
				<verse number="3">І вийде священик поза табір, і огляне священик, а ось вилікувана хвороба прокази в прокаженого,</verse>
				<verse number="4">то священик накаже, і візьме для очищуваного двох живих чистих птахів, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу.</verse>
				<verse number="5">І накаже священик, і заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.</verse>
				<verse number="6">Птаха живого він візьме його, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу, і вмочить їх та живого птаха в крові птаха, зарізаного над живою водою.</verse>
				<verse number="7">І покропить на очищуваного від прокази сім раз, та й очистить його, а живого птаха пустить у поле.</verse>
				<verse number="8">А очищуваний випере одежу свою й поголить усе волосся своє, і обмиється в воді, стане чистий. А потому ввійде до табору, і буде жити поза наметом своїм сім день.</verse>
				<verse number="9">І станеться сьомого дня, поголить він усе волосся своє, свою голову, і бороду свою, і брови очей своїх, і все волосся своє оголить, і випере одежу свою, і вимиє тіло своє в воді, і стане він чистий.</verse>
				<verse number="10">А восьмого дня візьме він двоє баранців безвадних, і одну однорічну безвадну вівцю і три десятих пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і одного лоґа оливи.</verse>
				<verse number="11">І поставить священик, що очищує, чоловіка очищуваного з ними перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="12">І візьме священик одного баранця, і принесе його на жертву за гріх, та лоґа оливи, та й буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="13">І він заріже того баранця в місці, де ріже жертву за гріх і цілопалення, у місці святині, бо як жертва за гріх та жертва за провину, вона для священика, найсвятіше вона.</verse>
				<verse number="14">І візьме священик крови жертви за провину, та й дасть священик на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.</verse>
				<verse number="15">І візьме священик з лоґу оливи, та й виллє на ліву долоню свою.</verse>
				<verse number="16">І вмочить священик правого пальця свого в оливу, що на лівій долоні його, і покропить з оливи пальцем своїм сім раз перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="17">А з решти оливи, що на долоні його, священик дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його на кров жертви за провину.</verse>
				<verse number="18">А позостале з оливи, що на долоні священиковій, дасть на голову очищуваного. І священик очистить його перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="19">І вчинить священик жертву за гріх, і очистить очищуваного з нечистоти його, а потім заріже цілопалення.</verse>
				<verse number="20">І зложить священик те цілопалення та ту хлібну жертву на жертівнику, і священик очистить його, і стане він чистий.</verse>
				<verse number="21">А якщо він бідний, і рука його неспроможна, то візьме одного баранця на жертву за провину на колихання, щоб очистити його, і одну десяту ефи пшеничної муки, мішану в оливі, і лоґа оливи,</verse>
				<verse number="22">та дві горлиці або двоє голубенят, на що спроможна рука його, і буде одне жертва за гріх, а одне цілопалення.</verse>
				<verse number="23">І він принесе їх восьмого дня на своє очищення до священика, до входу скинії заповіту перед Господнє лице.</verse>
				<verse number="24">І візьме священик ягня жертви за провину й лоґа оливи, та й буде колихати їх священик, як колихання перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="25">І заріже ягня жертви за провину, і візьме священик крови жертви за провину, та й дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.</verse>
				<verse number="26">А з оливи виллє священик на ліву долоню свою.</verse>
				<verse number="27">І покропить священик своїм правим пальцем з оливи, що на лівій долоні його, сім раз перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="28">І дасть священик із оливи, що на долоні його, на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його, на місце крови жертви за провину.</verse>
				<verse number="29">А позостале з оливи, що на священиковій долоні, дасть на голову очищуваного на очищення його перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="30">І він спорядить одну з горлиць або з голубенят із того, на що спроможна рука його,</verse>
				<verse number="31">на що спроможна рука його, одне жертва за гріх, а одне цілопалення понад жертву хлібну. І очистить священик очищуваного перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="32">Оце закон про того, що в ньому хвороба прокази, що рука його неспроможна при очищенні його.</verse>
				<verse number="33">І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="34">Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, що Я даю вам на володіння, і наведу хворобу прокази на доми Краю вашого володіння,</verse>
				<verse number="35">то прийде той, що його той дім, та й скаже священикові, говорячи: Ніби зараза показалася мені в домі.</verse>
				<verse number="36">І накаже священик, і опорожнять той дім, поки прийде священик, щоб оглянути заразу, щоб не стало нечистим усе, що в домі. А потому ввійде священик, щоб оглянути той дім.</verse>
				<verse number="37">І він огляне заразу, і ось у стінах дому заглиблення зеленяві або червоняві, а їхній вид нижчий від стіни.</verse>
				<verse number="38">І вийде священик із того дому до виходу дому того, і замкне той дім на сім день.</verse>
				<verse number="39">І вернеться священик сьомого дня та й огляне, а ось поширилася та зараза на стінах того дому.</verse>
				<verse number="40">І накаже священик, і витягнуть каміння, що на них та зараза, та й кинуть їх поза місто, до місця нечистого.</verse>
				<verse number="41">А дім той він вишкребе зсередини кругом, а глину, що вишкребли, висиплють поза містом, до нечистого місця.</verse>
				<verse number="42">І візьмуть інше каміння, і покладуть замість того каміння, і візьме інший тинк і обтинкує той дім.</verse>
				<verse number="43">А якщо вернеться та зараза, і кинеться в домі по витягненні того каміння й по вишкребанні того дому й по обтинкуванні,</verse>
				<verse number="44">то ввійде священик і огляне, а ось поширилася та зараза в тім домі, проказа злослива вона в тім домі, нечистий він.</verse>
				<verse number="45">І розвалить той дім, і каміння його, і дерево його, і ввесь тинк дому, і винесе поза місто, до нечистого місця.</verse>
				<verse number="46">А хто входить до того дому всі дні, коли він замикав його, той буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="47">А хто лежить у тім домі, той випере одежу свою, і хто їсть у тім домі, той випере одежу свою.</verse>
				<verse number="48">А якщо знову ввійде священик і побачить, а ось не поширилася зараза в домі по обтинкуванні дому, то священик визнає той дім за чистий, бо зараза вилікувана.</verse>
				<verse number="49">І візьме він на очищення того дому два птахи, і кедрового дерева, і червені, та ісопу.</verse>
				<verse number="50">І заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.</verse>
				<verse number="51">І візьме він кедрового дерева, та ісопу, і червені, і живого птаха, та й умочить їх у крові зарізаного птаха та в живій воді, і сім раз покропить на той дім.</verse>
				<verse number="52">І очистить він той дім пташиною кров'ю, і живою водою, і птахом живим, і кедровим деревом, і ісопом, і червенню.</verse>
				<verse number="53">І пустить він живого птаха поза місто на поле, і очистить дім той, і він стане чистий.</verse>
				<verse number="54">Оце закон для всякої хвороби прокази та для паршів,</verse>
				<verse number="55">і для прокази одежі, і для дому,</verse>
				<verse number="56">і для напухлини, і для лишаю, і для білої плями,</verse>
				<verse number="57">для навчання на день занечищення й на день відчищення. Оце закон про проказу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляйте до Ізраїлевих синів і скажіть їм: Кожен чоловік, коли з його тіла тектиме теча його, нечистий він.</verse>
				<verse number="3">А це буде про нечистість його в течі його: коли тіло його випускає течу свою, або коли в тілі його задержалась теча його, воно нечистість його.</verse>
				<verse number="4">Кожне ложе, що течивий ляже на ньому, буде нечисте, і кожна річ, що він сяде на ній, буде нечиста.</verse>
				<verse number="5">І кожен, хто доторкнеться ложа його, випере свою одежу й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="6">А хто сяде на річ, що на ній сидів течивий, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="7">А хто доторкнеться до тіла течивого, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="8">А коли течивий плюне на чистого, то випере той одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="9">І кожен повіз, що на нім конно їде течивий, буде нечистий.</verse>
				<verse number="10">І кожен, хто доторкнеться до всього, що буде під ним, буде нечистий аж до вечора. А хто їх носить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="11">І кожен, кого доторкнеться течивий, а рук своїх він не обілляв водою, то випере він одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="12">А глиняний посуд, що його доторкнеться течивий, буде розбитий, а кожен посуд дерев'яний буде обмитий водою.</verse>
				<verse number="13">А коли течивий стане чистий від течі своєї, то він відлічить сім день на своє очищення, і випере одежу свою, і обмиє тіло своє в живій воді, і стане чистий.</verse>
				<verse number="14">А восьмого дня він візьме собі дві горлиці або двоє голубенят, та й прийде перед лице Господнє до входу скинії заповіту, і дасть їх священикові.</verse>
				<verse number="15">І спорядить їх священик: одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик його перед Господнім лицем від течі його.</verse>
				<verse number="16">А чоловік, коли вийде з нього насіння парування, то обмиє в воді все тіло своє, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="17">А всяка одежа й всяка шкура, що на ній буде насіння парування, то вона буде випрана в воді, і буде нечиста аж до вечора.</verse>
				<verse number="18">І жінка, що чоловік лежатиме з нею на парування, то обмиються вони в воді, і будуть нечисті аж до вечора.</verse>
				<verse number="19">А жінка, коли буде течива, кров буде течею її в тілі її то сім день буде в своїй нечистості, а кожен, хто доторкнеться її, буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="20">І все, на чому вона лежатиме в нечистості своїй, буде нечисте; і все, на чому вона сяде, буде нечисте.</verse>
				<verse number="21">А кожен, хто доторкнеться до місця лежання її, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="22">А кожен, хто доторкнеться до всякої речі, на якій вона сидить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="23">А якщо було б щось на ложі або на тій речі, що вона сиділа на ній, і він доторкнеться того, то буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="24">А якщо буде лежати чоловік із нею, то нечистість її буде на ньому, і буде він нечистий сім день.</verse>
				<verse number="25">А жінка, коли буде текти теча крови її багато днів не в часі нечистости її, або коли буде текти понад нечистості її, то всі дні течі нечистости її буде вона, як за днів нечистости її, нечиста вона.</verse>
				<verse number="26">Кожне ложе, на якому вона лежатиме всі дні течі її, буде для неї, як ложе її нечистости. І кожна річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечистість місячного очищення її.</verse>
				<verse number="27">І кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і випере одежу свою, і обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="28">А якщо вона очиститься від течі своєї, то відлічить собі сім день, а потому стане чиста.</verse>
				<verse number="29">А восьмого дня візьме собі дві горлиці, або двоє голубенят, та й принесе їх до священика до входу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="30">І спорядить священик одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик її перед Господнім лицем від течі нечистости її.</verse>
				<verse number="31">І відділите Ізраїлевих синів від їхньої нечистости, щоб не повмирали вони в своїй нечистості через занечищення їхнє Моєї скинії, яка серед них.</verse>
				<verse number="32">Оце закон про течивого та про того, що з нього виходить насіння лежання, що ним занечищується,</verse>
				<verse number="33">і про хвору в місячнім очищенні її, і про течивого на течу свою, для чоловіка й для жінки, та для чоловіка, що буде лежати з нечистою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааронових синів, коли вони були наблизилися перед Господнє лице і померли.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь до Мойсея: Промовляй до Аарона, брата свого, і нехай він не входить кожного часу до святині за завісу, перед віко, що на ковчезі, щоб не вмер він, бо Я в хмарі являюся над тим віком.</verse>
				<verse number="3">З оцим увійде Аарон до святині, з телям на жертву за гріх та з бараном на цілопалення.</verse>
				<verse number="4">Він зодягне священного льняного хітона, і льняна спідня одіж буде на тілі його, і підпережеться льняним поясом, і обвинеться льняним завоєм, вони священні шати. І обмиє в воді своє тіло, та й зодягне він їх.</verse>
				<verse number="5">А від громади Ізраїлевих синів візьме він два козли на жертву за гріх та одного барана на цілопалення.</verse>
				<verse number="6">І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім.</verse>
				<verse number="7">І візьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="8">І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля.</verse>
				<verse number="9">І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх.</verse>
				<verse number="10">А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.</verse>
				<verse number="11">І принесе Аарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім; і заріже бичка жертви за гріх, що належить йому.</verse>
				<verse number="12">І візьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертівника перед Господнім лицем, і повні жмені свої тонко товченого запашного кадила, та й внесе за завісу.</verse>
				<verse number="13">І покладе він те кадило на огонь перед Господнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над свідоцтвом, щоб він не помер.</verse>
				<verse number="14">І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на переді віка на схід, а перед віком покропить з крови сім раз своїм пальцем.</verse>
				<verse number="15">І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, і покропить її на віко та перед віком.</verse>
				<verse number="16">І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх переступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.</verse>
				<verse number="17">І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до виходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізраїлеву.</verse>
				<verse number="18">І вийде він до жертівника, що перед Господнім лицем, та й очистить його; і візьме крови теляти й крови козла, та й дасть на роги жертівника навколо.</verse>
				<verse number="19">І покропить на нього з крови пальцем своїм сім раз, та й очистить його, та освятить його від нечистости Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="20">А коли він скінчить очищення святині й скинії заповіту та жертівника, то приведе живого козла.</verse>
				<verse number="21">І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню.</verse>
				<verse number="22">І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню.</verse>
				<verse number="23">І ввійде Аарон до скинії заповіту, і здійме льняні шати, що зодягнув був при вході його до святині, і покладе їх там.</verse>
				<verse number="24">І обмиє він тіло своє в воді в місці святім, і зодягне шати свої та й вийде, і вчинить цілопалення своє та цілопалення за народ, і очистить себе та народ.</verse>
				<verse number="25">А лій жертви за гріх спалить на жертівнику.</verse>
				<verse number="26">А той, хто відводив козла до Азазеля, випере одежу свою й обмиє тіло своє в воді, а потому ввійде до табору.</verse>
				<verse number="27">А теля жертви за гріх та козла жертви за гріх, що їхню кров внесено на очищення в святині, випровадять поза табір, та й спалять в огні їхні шкури, і їхнє м'ясо та їхні нечистости.</verse>
				<verse number="28">А той, хто їх палить, випере одежу свою й обмиє своє тіло в воді, а потому ввійде до табору.</verse>
				<verse number="29">І це стане для вас на вічну постанову, сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас,</verse>
				<verse number="30">бо того дня буде окуп ваш на очищення ваше, зо всіх гріхів ваших станете чисті перед Господом.</verse>
				<verse number="31">Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і ви будете впокоряти душі свої, це вічна постанова.</verse>
				<verse number="32">А очистить той священик, що помазали його, і що посвятили його бути священиком замість батька свого. І зодягне він льняні шати, шати священні,</verse>
				<verse number="33">та й очистить Святеє Святих, і скинію заповіту, і жертівника очистить, і очистить священиків та ввесь народ громади.</verse>
				<verse number="34">І буде це для вас на вічну постанову на очищення Ізраїлевих синів зо всіх їхніх гріхів раз у році. І він учинив, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,</verse>
				<verse number="4">а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,</verse>
				<verse number="5">щоб приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.</verse>
				<verse number="6">І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.</verse>
				<verse number="7">І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.</verse>
				<verse number="8">А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,</verse>
				<verse number="9">а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!</verse>
				<verse number="10">А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,</verse>
				<verse number="11">бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.</verse>
				<verse number="12">Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.</verse>
				<verse number="13">А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.</verse>
				<verse number="14">Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.</verse>
				<verse number="15">А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.</verse>
				<verse number="16">А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="3">За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете.</verse>
				<verse number="4">Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="5">І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!</verse>
				<verse number="6">Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я Господь!</verse>
				<verse number="7">Наготи батька свого й наготи матері своєї не відкриєш, вона мати твоя, не відкриєш наготи її!</verse>
				<verse number="8">Наготи жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого!</verse>
				<verse number="9">Наготи сестри своєї, дочки батька свого або дочки матері своєї, що народилися в домі або народилися назовні, не відкриєш їхньої наготи!</verse>
				<verse number="10">Наготу дочки сина свого або дочки дочки своєї, не відкриєш наготи їхньої, бо вони нагота твоя!</verse>
				<verse number="11">Наготи дочки жінки батька свого, народженої від батька твого, вона сестра твоя, не відкриєш наготи її!</verse>
				<verse number="12">Наготи сестри батька свого не відкриєш, вона однокровна батька твого!</verse>
				<verse number="13">Наготи сестри матері своєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї.</verse>
				<verse number="14">Наготи брата батька свого не відкриєш, до жінки його не наблизишся, вона тітка твоя!</verse>
				<verse number="15">Наготи невістки своєї не відкриєш, вона жінка сина твого, не відкриєш наготи її!</verse>
				<verse number="16">Наготи жінки брата свого не відкриєш, вона нагота брата твого!</verse>
				<verse number="17">Наготи жінки й дочки її не відкриєш; дочки сина її й дочки дочки її не візьмеш, щоб відкрити її наготу, вони однокровні її, це кровозмішання!</verse>
				<verse number="18">І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.</verse>
				<verse number="19">А до жінки в час відділення нечистости її не наблизишся, щоб відкрити наготу її.</verse>
				<verse number="20">А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим.</verse>
				<verse number="21">А з насіння свого не даси на жертву Молохові, і не зневажиш Імени Бога свого. Я Господь!</verse>
				<verse number="22">А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно!</verse>
				<verse number="23">І з жодною худобиною не зляжешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобиною на злягання, це паскудство!</verse>
				<verse number="24">Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами.</verse>
				<verse number="25">І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, і та земля виригнула мешканців своїх!</verse>
				<verse number="26">І ви будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубілець чи приходько, що мешкає серед вас.</verse>
				<verse number="27">Бо всі ті гидоти робили люди тієї землі, які перед вами, і стала нечиста та земля.</verse>
				<verse number="28">І щоб та земля не виригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами.</verse>
				<verse number="29">Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу.</verse>
				<verse number="30">І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постанов, що роблені перед вами, і не споганитеся ними. Я Господь, Бог ваш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="3">Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете додержувати. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="4">Не звертайтеся до ідолів, і не робіть собі литих божків. Я Господь Бог ваш!</verse>
				<verse number="5">А коли ви принесете мирну жертву для Господа, на вподобання вас принесете її.</verse>
				<verse number="6">Ви будете їсти її в день принесення вашого та взавтра, а позостале до дня третього огнем буде спалене.</verse>
				<verse number="7">А якщо справді буде їджене воно третього дня, нечистість воно, не буде вподобане.</verse>
				<verse number="8">А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо споганив він святиню Господню, і буде винищена душа та з-посеред народу свого!</verse>
				<verse number="9">А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати;</verse>
				<verse number="10">а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="11">Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на одного!</verse>
				<verse number="12">І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я Бога свого. Я Господь!</verse>
				<verse number="13">Не будеш гнобити ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.</verse>
				<verse number="14">Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!</verse>
				<verse number="15">Не зробите кривди в суді: не будеш потурати особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, за правдою суди свого ближнього!</verse>
				<verse number="16">Не будеш ходити пліткарем серед народу свого. Не будеш наставати на життя свого ближнього. Я Господь!</verse>
				<verse number="17">Не будеш ненавидіти брата свого в серці своєму. Конче вияви неправду свого ближнього, і не понесеш гріха за нього.</verse>
				<verse number="18">Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!</verse>
				<verse number="19">Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе.</verse>
				<verse number="20">А чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона невільниця, заручена чоловікові, а справді не була вона викуплена, або визволення не було дане їй, то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.</verse>
				<verse number="21">І спровадить він жертву за провину свою Господеві до входу скинії заповіту, барана жертви за провину.</verse>
				<verse number="22">І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І проститься йому гріх його, що він був згрішив.</verse>
				<verse number="23">А коли ви ввійдете до Краю цього, і понасаджуєте всяке їстивне дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.</verse>
				<verse number="24">А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.</verse>
				<verse number="25">А року п'ятого будете їсти плід його, щоб помножився для вас урожай його. Я Господь, Бог ваш.</verse>
				<verse number="26">Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожити, і не будете чарувати!</verse>
				<verse number="27">Не будете стригти волосся довкола голови вашої, і не будеш нищити краю бороди своєї.</verse>
				<verse number="28">І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!</verse>
				<verse number="29">Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудливою, щоб не стала блудливою ця земля, і не наповнилась земля розпустою.</verse>
				<verse number="30">Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!</verse>
				<verse number="31">Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="32">Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!</verse>
				<verse number="33">А коли мешкатиме з тобою приходько в вашім Краї, то не будете гнобити його.</verse>
				<verse number="34">Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами, і ти будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="35">Не будете чинити кривди в суді, у мірі, у вазі та в мірі рідини.</verse>
				<verse number="36">Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю!</verse>
				<verse number="37">І ви будете держати всі постанови Мої та всі устави Мої, і виконуватимете їх. Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, народ краю закидає його камінням.</verse>
				<verse number="3">А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і винищу його з-поміж народу його, бо з насіння свого дав він Молохові, щоб занечистити святиню Мою, збезчестити Моє святе Ймення.</verse>
				<verse number="4">А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його,</verse>
				<verse number="5">то Я зверну Своє лице проти того чоловіка та проти родини його, і винищу його й усіх, що блудять за ним, блудячи за Молохом, з-посеред народу його.</verse>
				<verse number="6">А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, то Я зверну Своє лице проти тієї душі, і винищу того з-посеред народу його.</verse>
				<verse number="7">І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="8">І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я Господь, що освячує вас!</verse>
				<verse number="9">Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою, буде конче забитий, батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому!</verse>
				<verse number="10">А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбниця.</verse>
				<verse number="11">А хто буде лежати із жінкою батька свого, він відкрив наготу свого батька, будуть конче забиті обоє вони, кров їхня на них!</verse>
				<verse number="12">А хто буде лежати з невісткою своєю, будуть конче забиті обоє вони, гидоту вчинили вони, кров їхня на них!</verse>
				<verse number="13">А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!</verse>
				<verse number="14">А хто візьме жінку й матір її, гидота це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання серед вас!</verse>
				<verse number="15">А хто паруватиметься з скотиною, буде конче забитий, і скотину ту заб'єте.</verse>
				<verse number="16">А жінка, що наблизиться до якої скотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та скотину ту, будуть конче забиті вони, кров їхня на них!</verse>
				<verse number="17">А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, ганьба це! І будуть вони знищені на очах синів їхнього народу, він наготу сестри своєї відкрив, він понесе провину свою!</verse>
				<verse number="18">А хто буде лежати із жінкою, часу хвороби місячним, і відкриє її наготу, він джерело її обнажив, а вона відкрила джерело своєї крови, то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого!</verse>
				<verse number="19">І не відкриєш наготи сестри матері своєї й сестри батька свого, бо однокровну свою обнажив би ти, вони понесуть провину свою.</verse>
				<verse number="20">А хто буде лежати з тіткою своєю, він відкрив наготу дядька свого, гріх свій вони понесуть, бездітні помруть!</verse>
				<verse number="21">А хто візьме жінку брата свого, це нечисть, він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть.</verse>
				<verse number="22">І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі устави Мої, і будете виконувати їх, і не виригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній.</verse>
				<verse number="23">І не будете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, і Я їх обридив.</verse>
				<verse number="24">І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню землю, а Я дам її вам на спадщину її, землю, що плине молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих народів!</verse>
				<verse number="25">І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між птаством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте.</verse>
				<verse number="26">І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих народів, щоб ви були Мої.</verse>
				<verse number="27">А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх, кров їхня на них!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.</verse>
				<verse number="2">Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,</verse>
				<verse number="3">і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.</verse>
				<verse number="4">Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.</verse>
				<verse number="5">Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.</verse>
				<verse number="6">Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.</verse>
				<verse number="7">Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.</verse>
				<verse number="8">І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!</verse>
				<verse number="9">А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена.</verse>
				<verse number="10">А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,</verse>
				<verse number="11">і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.</verse>
				<verse number="12">І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь!</verse>
				<verse number="13">І він візьме жінку в дівоцтві її.</verse>
				<verse number="14">Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку.</verse>
				<verse number="15">І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його.</verse>
				<verse number="16">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="17">Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога.</verse>
				<verse number="18">Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий,</verse>
				<verse number="19">або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,</verse>
				<verse number="20">або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами,</verse>
				<verse number="21">кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога.</verse>
				<verse number="22">Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.</verse>
				<verse number="23">Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх.</verse>
				<verse number="24">І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізраїлевих.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!</verse>
				<verse number="3">Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!</verse>
				<verse number="4">Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,</verse>
				<verse number="5">або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,</verse>
				<verse number="6">особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.</verse>
				<verse number="7">А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.</verse>
				<verse number="8">Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!</verse>
				<verse number="9">І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!</verse>
				<verse number="10">А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.</verse>
				<verse number="11">А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.</verse>
				<verse number="12">А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.</verse>
				<verse number="13">А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.</verse>
				<verse number="14">А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,</verse>
				<verse number="15">і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,</verse>
				<verse number="16">і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.</verse>
				<verse number="17">І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,</verse>
				<verse number="19">то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.</verse>
				<verse number="20">Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.</verse>
				<verse number="21">А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:</verse>
				<verse number="22">сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.</verse>
				<verse number="23">А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.</verse>
				<verse number="24">А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.</verse>
				<verse number="25">І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.</verse>
				<verse number="26">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="27">Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.</verse>
				<verse number="28">А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.</verse>
				<verse number="29">А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.</verse>
				<verse number="30">Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!</verse>
				<verse number="31">І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!</verse>
				<verse number="32">І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,</verse>
				<verse number="33">що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої:</verse>
				<verse number="3">Шість день буде робитись робота, а дня сьомого субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших!</verse>
				<verse number="4">Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі:</verse>
				<verse number="5">У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа.</verse>
				<verse number="6">А п'ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім день будете їсти опрісноки.</verse>
				<verse number="7">Першого дня будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="8">І будете приносити для Господа жертву сім день; сьомого дня збори святі, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="9">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="10">Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика,</verse>
				<verse number="11">а він буде колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподобання вам; першого дня по святі священик буде колихати його.</verse>
				<verse number="12">І ви прирядите в дні вашого колихання снопа однорічне безвадне ягня на цілопалення для Господа.</verse>
				<verse number="13">А хлібна його жертва дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна.</verse>
				<verse number="14">А хліба, і пряженого зерна, і свіжих зерен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого принесення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях.</verse>
				<verse number="15">І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони.</verse>
				<verse number="16">А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа.</verse>
				<verse number="17">З ваших осель принесете два хліби колихання, дві десяті ефи пшеничної муки будуть вони, будуть спечені квашені, первоплоди для Господа.</verse>
				<verse number="18">І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть цілопалення для Господа, і жертва хлібна, і жертви литі для них, огняна жертва, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="19">І спорядите одного козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну.</verse>
				<verse number="20">І священик буде колихати їх разом із хлібом первоплодів, як колихання перед Господнім лицем, над двома ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика.</verse>
				<verse number="21">І скличете того самого дня, і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях!</verse>
				<verse number="22">А коли ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю поля твого, а попадалих колосків жнива твого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позоставиш їх. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="23">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="24">Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори.</verse>
				<verse number="25">Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну жертву для Господа.</verse>
				<verse number="26">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="27">А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа.</verse>
				<verse number="28">І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого.</verse>
				<verse number="29">Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні.</verse>
				<verse number="30">А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її.</verse>
				<verse number="31">Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!</verse>
				<verse number="32">Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.</verse>
				<verse number="33">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="34">Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа.</verse>
				<verse number="35">Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="36">Сім день будете приносити огняну жертву для Господа; восьмого дня святі збори будуть для вас, і принесете огняну жертву для Господа; це віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="37">Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити огняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву й заколену жертву, і жертви литі, належне дневі в його дні,</verse>
				<verse number="38">окрім Господніх субіт, і окрім дарів ваших, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господеві.</verse>
				<verse number="39">А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок.</verse>
				<verse number="40">І візьмете собі першого дня плоду гарного дерева, пальмові віття, і галузку многолистого дерева та припоточних тополь, і будете веселитися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.</verse>
				<verse number="41">І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його.</verse>
				<verse number="42">У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках,</verse>
				<verse number="43">щоб ваші покоління пізнали що Я в кучках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="44">І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.</verse>
				<verse number="3">Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!</verse>
				<verse number="4">На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.</verse>
				<verse number="5">І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.</verse>
				<verse number="6">І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,</verse>
				<verse number="7">і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.</verse>
				<verse number="8">Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.</verse>
				<verse number="9">І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.</verse>
				<verse number="10">І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.</verse>
				<verse number="11">І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.</verse>
				<verse number="12">І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.</verse>
				<verse number="13">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="14">Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.</verse>
				<verse number="15">А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.</verse>
				<verse number="16">А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.</verse>
				<verse number="17">І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.</verse>
				<verse number="18">А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.</verse>
				<verse number="19">І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:</verse>
				<verse number="20">зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.</verse>
				<verse number="21">А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.</verse>
				<verse number="22">Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!</verse>
				<verse number="23">І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.</verse>
				<verse number="3">Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,</verse>
				<verse number="4">а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.</verse>
				<verse number="5">Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.</verse>
				<verse number="6">І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,</verse>
				<verse number="7">і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу.</verse>
				<verse number="8">І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.</verse>
				<verse number="9">І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.</verse>
				<verse number="10">І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.</verse>
				<verse number="11">Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,</verse>
				<verse number="12">бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.</verse>
				<verse number="13">У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.</verse>
				<verse number="14">А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.</verse>
				<verse number="15">За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.</verse>
				<verse number="16">За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.</verse>
				<verse number="17">І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="18">І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі.</verse>
				<verse number="19">І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.</verse>
				<verse number="20">А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?</verse>
				<verse number="21">І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки.</verse>
				<verse number="22">І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе.</verse>
				<verse number="23">А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.</verse>
				<verse number="24">А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.</verse>
				<verse number="25">Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.</verse>
				<verse number="26">А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,</verse>
				<verse number="27">то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.</verse>
				<verse number="28">А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.</verse>
				<verse number="29">А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.</verse>
				<verse number="30">А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.</verse>
				<verse number="31">А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.</verse>
				<verse number="32">А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий.</verse>
				<verse number="33">А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="34">А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.</verse>
				<verse number="35">А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.</verse>
				<verse number="36">Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.</verse>
				<verse number="37">Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.</verse>
				<verse number="38">Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.</verse>
				<verse number="39">А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,</verse>
				<verse number="40">як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.</verse>
				<verse number="41">вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:</verse>
				<verse number="42">бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.</verse>
				<verse number="43">Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.</verse>
				<verse number="44">А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.</verse>
				<verse number="45">А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.</verse>
				<verse number="46">І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.</verse>
				<verse number="47">А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,</verse>
				<verse number="48">то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,</verse>
				<verse number="49">або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений.</verse>
				<verse number="50">І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.</verse>
				<verse number="51">Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.</verse>
				<verse number="52">А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа.</verse>
				<verse number="53">Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.</verse>
				<verse number="54">А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,</verse>
				<verse number="55">бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">Не зробите собі божків та ідола, і кам'яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="2">Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!</verse>
				<verse number="3">Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,</verse>
				<verse number="4">то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій.</verse>
				<verse number="5">І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї.</verse>
				<verse number="6">І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.</verse>
				<verse number="7">І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча.</verse>
				<verse number="8">І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, і попадають вороги ваші перед вами від меча.</verse>
				<verse number="9">І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.</verse>
				<verse number="10">І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим.</verse>
				<verse number="11">І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами.</verse>
				<verse number="12">І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.</verse>
				<verse number="13">Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою.</verse>
				<verse number="14">А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,</verse>
				<verse number="15">і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,</verse>
				<verse number="16">то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.</verse>
				<verse number="17">І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.</verse>
				<verse number="18">А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.</verse>
				<verse number="19">І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!</verse>
				<verse number="20">І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.</verse>
				<verse number="21">А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.</verse>
				<verse number="22">І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.</verse>
				<verse number="23">А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,</verse>
				<verse number="24">то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.</verse>
				<verse number="25">І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.</verse>
				<verse number="26">Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся.</verse>
				<verse number="27">А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,</verse>
				<verse number="28">то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи,</verse>
				<verse number="29">і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...</verse>
				<verse number="30">І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!</verse>
				<verse number="31">І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.</verse>
				<verse number="32">І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.</verse>
				<verse number="33">А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною...</verse>
				<verse number="34">Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.</verse>
				<verse number="35">По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.</verse>
				<verse number="36">А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...</verse>
				<verse number="37">І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів...</verse>
				<verse number="38">І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.</verse>
				<verse number="39">А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.</verse>
				<verse number="40">І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.</verse>
				<verse number="41">Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.</verse>
				<verse number="42">І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.</verse>
				<verse number="43">А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.</verse>
				<verse number="44">А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх!</verse>
				<verse number="45">І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь!</verse>
				<verse number="46">Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,</verse>
				<verse number="3">то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;</verse>
				<verse number="4">а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.</verse>
				<verse number="5">А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.</verse>
				<verse number="6">А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.</verse>
				<verse number="7">А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.</verse>
				<verse number="8">А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.</verse>
				<verse number="9">А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.</verse>
				<verse number="10">Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.</verse>
				<verse number="11">А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,</verse>
				<verse number="12">і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.</verse>
				<verse number="13">А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.</verse>
				<verse number="14">А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.</verse>
				<verse number="15">А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.</verse>
				<verse number="16">А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.</verse>
				<verse number="17">Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.</verse>
				<verse number="18">А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.</verse>
				<verse number="19">А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.</verse>
				<verse number="20">А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.</verse>
				<verse number="21">І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.</verse>
				<verse number="22">А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,</verse>
				<verse number="23">то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.</verse>
				<verse number="24">В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.</verse>
				<verse number="25">А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.</verse>
				<verse number="26">Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!</verse>
				<verse number="27">А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.</verse>
				<verse number="28">Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.</verse>
				<verse number="29">Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.</verse>
				<verse number="30">А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!</verse>
				<verse number="31">А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.</verse>
				<verse number="32">А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.</verse>
				<verse number="33">Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.</verse>
				<verse number="34">Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="4">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині в скинії заповіту першого дня другого місяця, другого року від виходу їх з єгипетського краю, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів за родами їхніми, за домами їхніх батьків числом усіх чоловічої статі за їх головами,</verse>
				<verse number="3">від віку двадцяти літ і вище, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі, за військовими відділами їхніми перелічіть їх ти та Аарон.</verse>
				<verse number="4">А з вами будуть по одному мужеві для племени; той муж голова дому батьків своїх він.</verse>
				<verse number="5">А оце ймення тих мужів, що стануть із вами: для Рувима Еліцур, син Шедеурів;</verse>
				<verse number="6">для Симеона Шелуміїл, син Цурішаддаїв;</verse>
				<verse number="7">для Юди Нахшон, син Аммінадавів;</verse>
				<verse number="8">для Іссахара Натанаїл, син Цуарів;</verse>
				<verse number="9">для Завулона Елів, син Хелонів;</verse>
				<verse number="10">для Йосипових синів, від Єфрема Елішама, син Аммігудів; від Манасії Гамаліїл, син Педацурів;</verse>
				<verse number="11">для Веніямина Авідан, син Ґід'оніїв;</verse>
				<verse number="12">для Дана Ахіезер, син Аммішаддаїв;</verse>
				<verse number="13">для Асира Паґ'іїл, син Охранів;</verse>
				<verse number="14">для Ґада Ел'ясаф, син Деуїлів;</verse>
				<verse number="15">для Нефталима Ахіра, син Енанів.</verse>
				<verse number="16">Оце покликані громади, начальники племен їхніх батьків. Вони голови тисяч Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="17">І взяв Мойсей та Аарон тих мужів, що були названі пойменно,</verse>
				<verse number="18">і вони зібрали всю ту громаду першого дня другого місяця. І вони виявили родоводи свої за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, за головами їх,</verse>
				<verse number="19">як Господь наказав був Мойсеєві. І він перелічив їх у Сінайській пустині.</verse>
				<verse number="20">І було синів Рувима, перворідного Ізраїлевого, їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен за головами їх, усіх чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="21">перелічені їхні від Рувимового племені сорок і шість тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="22">У Симеонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків перелік їх числом імен за головами їхніми, усі чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="23">перелічені їхні від Симеонового племени п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.</verse>
				<verse number="24">У Ґадових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="25">перелічені їхні від Ґадового племени сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.</verse>
				<verse number="26">У Юдових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="27">перелічені їхні від Юдового племени сімдесят і чотири тисячі й шістсот.</verse>
				<verse number="28">У Іссахарових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="29">перелічені їхні від Іссахарового племени п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.</verse>
				<verse number="30">У Завулонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="31">перелічені їхні від Завулонового племени п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.</verse>
				<verse number="32">У Йосипових синів: у Єфремових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="33">перелічені їхні від Єфремового племени сорок тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="34">У синів Манасії їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="35">перелічені їхні від племени Манасіїного тридцять і дві тисячі й двісті.</verse>
				<verse number="36">У Веніяминових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="37">перелічені їхні від Веніяминового племени тридцять і п'ять тисяч і чотириста.</verse>
				<verse number="38">У Данових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="39">перелічені їхні від Данового племени шістдесят і дві тисячі й сімсот.</verse>
				<verse number="40">У Асирових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="41">перелічені їхні від Асирового племени, сорок і одна тисяча й п'ятсот.</verse>
				<verse number="42">У синів Нефталимових їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,</verse>
				<verse number="43">перелічені їхні від племени Нефталимового п'ятдесят і три тисячі й чотириста.</verse>
				<verse number="44">Оце ті перелічені, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, дванадцятеро мужа, вони були по одному мужеві для дому батьків своїх.</verse>
				<verse number="45">І були всі перелічені з Ізраїлевих синів за домами батьків своїх від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська, в Ізраїлі,</verse>
				<verse number="46">і були всі перелічені шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.</verse>
				<verse number="47">А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.</verse>
				<verse number="48">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="49">Тільки Левієвого племени не переглянеш і не перелічиш їх серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="50">А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії.</verse>
				<verse number="51">А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.</verse>
				<verse number="52">І отаборяться Ізраїлеві сини кожен у таборі своїм, і кожен при своїм прапорі за своїми військовими відділами.</verse>
				<verse number="53">А Левити отаборяться навколо скинії свідоцтва, щоб не було гніву на громаду Ізраїлевих синів. І будуть Левити виконувати сторожу скинії свідоцтва.</verse>
				<verse number="54">І зробили Ізраїлеві сини, згідно зо всім, як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили вони.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Отаборяться Ізраїлеві сини кожен при прапорі своїм за ознаками домів своїх батьків, навпроти скинії заповіту навколо отаборяться.</verse>
				<verse number="3">Напереді на схід отаборяться: прапор Юдиного табору за своїми військовими відділами, а начальник Юдиних синів Нахшон, син Аммінадавів;</verse>
				<verse number="4">а його військо та його перелік сімдесят і чотири тисячі й шістсот.</verse>
				<verse number="5">А при ньому отабориться Іссахарове плем'я, а начальник Іссахарових синів Натанаїл, син Цуарів;</verse>
				<verse number="6">а його військо та його перелік п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.</verse>
				<verse number="7">Плем'я Завулонове, а начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів;</verse>
				<verse number="8">а його військо та його перелік п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.</verse>
				<verse number="9">Усіх перелічених Юдиного табору сто тисяч і вісімдесят тисяч і шість тисяч і чотириста за своїми військовими відділами. Вони рушать найперше.</verse>
				<verse number="10">Прапор Рувимового табору на південь, за військовими відділами своїми, а начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів;</verse>
				<verse number="11">а його військо та його перелік сорок і шість тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="12">А при ньому отабориться Симеонове плем'я, а начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв;</verse>
				<verse number="13">а його військо та його перелік п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.</verse>
				<verse number="14">І Ґадове плем'я, а начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Реуїлів;</verse>
				<verse number="15">а його військо та його перелік сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.</verse>
				<verse number="16">Усіх перелічених Рувимового табору сто тисяч і п'ятдесят і одна тисяча й чотириста й п'ятдесят за своїми військовими відділами. Вони рушать другі.</verse>
				<verse number="17">І як рушить скинія заповіту, то табір Левитів буде серед таборів. Як вони отаборяться, так вирушать, кожен на своїм місці за своїми прапорами.</verse>
				<verse number="18">Прапор Єфремового табору за військовими відділами своїми на захід, а начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів;</verse>
				<verse number="19">а його військо та їхній перелік сорок тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="20">А при ньому плем'я Манасіїне, а начальник синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів;</verse>
				<verse number="21">а його військо та їхній перелік тридцять і дві тисячі й двісті.</verse>
				<verse number="22">І Веніяминове плем'я, а начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв;</verse>
				<verse number="23">а його військо та їхній перелік тридцять і п'ять тисяч і чотириста.</verse>
				<verse number="24">Усіх перелічених Єфремового табору сто тисяч і вісім тисяч і сто за своїми військовими відділами. Вони рушать треті.</verse>
				<verse number="25">Прапор Данового табору північ, за своїми військовими відділами, а начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв;</verse>
				<verse number="26">а його військо та їхній перелік шістдесят і дві тисячі й сімсот.</verse>
				<verse number="27">А при ньому отабориться Асирове плем'я, а начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів;</verse>
				<verse number="28">а його військо та їхній перелік сорок і одна тисяча й п'ятсот.</verse>
				<verse number="29">І плем'я Нефталимове, а начальник синів Нефталимових Ахіра, син Енанів;</verse>
				<verse number="30">а його військо та їхній перелік п'ятдесят і три тисячі й чотириста.</verse>
				<verse number="31">Усіх перелічених Данового табору сто тисяч і п'ятдесят і сім тисяч і шістсот. Вони рушать наостанку за прапорами своїми.</verse>
				<verse number="32">Оце перелічені Ізраїлевих синів за домами батьків своїх, усіх перелічених тих таборів за своїми військовими відділами шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.</verse>
				<verse number="33">А Левити не перелічені серед Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="34">І Ізраїлеві сини зробили все, що Господь наказав був Мойсеєві, так вони таборували за прапорами своїми, і так рушали кожен за своїми родами при домі своїх батьків.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А оце нащадки Ааронові та Мойсеєві в дні, коли Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі.</verse>
				<verse number="2">І оце імена Ааронових синів: перворідний Надав, і Авігу, Елеазар та Ітамар.</verse>
				<verse number="3">Оце імена Ааронових синів, помазаних священиків, що він посвятив їх бути священиками.</verse>
				<verse number="4">Та помер Надав та Авігу перед Господнім лицем, коли вони принесли були чужий огонь перед Господнім лицем у Сінайській пустині, а синів у них не було. І були священиками Елеазар та Ітамар за життя батька свого Аарона.</verse>
				<verse number="5">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="6">Приведи Левієве плем'я, і постав його перед священиком Аароном, і вони будуть услуговувати йому.</verse>
				<verse number="7">І будуть вони виконувати сторожу його та всієї громади перед скинією заповіту, щоб виконувати службу скинійну.</verse>
				<verse number="8">І будуть вони стерегти всі речі скинії заповіту та сторожу Ізраїлевих синів, щоб виконувати службу скинійну.</verse>
				<verse number="9">І даси Левитів Ааронові та синам його, власне йому вони дані від Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="10">А Аарона та синів його постав, щоб вони пильнували свого священства, а чужий, хто наблизиться, буде забитий.</verse>
				<verse number="11">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="12">А Я оце взяв Левитів з-посеред Ізраїлевих синів замість кожного перворідного, що розкривають утробу, з Ізраїлевих синів. І будуть Левити Мої,</verse>
				<verse number="13">бо Мій кожен перворідний. Того дня, коли Я був ударив кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив Собі кожного перворідного в Ізраїлі від людини аж до скотини, Мої вони будуть. Я Господь!</verse>
				<verse number="14">І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині, говорячи:</verse>
				<verse number="15">Перелічи Левієвих синів за домами їхніх батьків, за родами їхніми, кожного чоловічої статі від місячного віку й вище перелічиш їх.</verse>
				<verse number="16">І Мойсей перелічив їх за Господнім словом, як йому наказано.</verse>
				<verse number="17">І були за йменнями своїми оці Левієві сини: Ґершон, і Кегат, і Мерарі.</verse>
				<verse number="18">А оце імена Ґершонових синів за їхніми родами: Лівні та Шім'ї.</verse>
				<verse number="19">А сини Кегатові за їхніми родами: Амрам і Їцгар, Хеврон і Уззіїл.</verse>
				<verse number="20">А сини Мерарі за їхніми родами: Махлі та Муші. Оце вони, роди Левієві, за домами своїх батьків.</verse>
				<verse number="21">Від Ґершона: рід Лівнієвих та рід Шім'їєвих. Оце вони, роди Ґершонових.</verse>
				<verse number="22">Перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, перелічені їхні сім тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="23">Роди Ґершонових будуть таборувати за наметом на захід.</verse>
				<verse number="24">А начальник батьківського дому Ґершонових Ел'ясаф, син Лаїлів.</verse>
				<verse number="25">А догляд Ґершонових синів у скинії заповіту: скинія внутрішня і намет зовнішній, і покриття його, і завіса входу скинії заповіту,</verse>
				<verse number="26">і запони подвір'я, і заслона входу подвір'я, що на скинії та на жертівнику навколо, і шнури її до всієї служби його.</verse>
				<verse number="27">А від Кегата: рід Амрамових, і рід Іцхарових, і рід Хевронових, і рід Оззіїлових, оце вони, роди Кегатових.</verse>
				<verse number="28">Числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, вісім тисяч і шістсот, що пильнували сторожу святині.</verse>
				<verse number="29">Роди Кегатових синів отаборяться на подовжньому боці скинії на південь.</verse>
				<verse number="30">А начальник батькового дому родів Кегатових Еліцафан, син Уззіїлів.</verse>
				<verse number="31">А їхній догляд: ковчег, і стіл, і свічник, і жертівники, і святі речі, що служать ними, і завіса, і вся служба при тому.</verse>
				<verse number="32">А начальник Левієвих начальників Елеазар, син священика Аарона, що мав догляд над тими, хто пильнує сторожу святині.</verse>
				<verse number="33">Від Мерарі: рід Махлієвих, і рід Мушієвих, оце вони, роди Мерарієві.</verse>
				<verse number="34">А перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, шість тисяч і двісті.</verse>
				<verse number="35">А начальник батьківського дому Мерарієвих родів Цуріїл, син Авіхаїлів. Вони отаборяться на подовжнім боці скинії на північ.</verse>
				<verse number="36">А догляд сторожі Мерарієвих синів: дошки скинії, і засови її, і стовпи її, і підстави її, і всі речі її, і вся служба її,</verse>
				<verse number="37">і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і кілки їхні, і їхні шнури.</verse>
				<verse number="38">А ті, що таборують спереду перед скинією, перед скинією заповіту на схід, Мойсей й Аарон та сини його, вони виконують сторожу святині, сторожу за Ізраїлевих синів. А чужий, хто наблизиться, буде забитий.</verse>
				<verse number="39">Усі перелічені Левитів, що перелічив Мойсей та Аарон на Господній наказ за їхніми родами, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище, двадцять і дві тисячі.</verse>
				<verse number="40">І сказав Господь до Мойсея: Перелічи всіх перворідних чоловічої статі Ізраїлевих синів від місячного віку й вище, і перелічи число імен їх.</verse>
				<verse number="41">І візьми для мене Левитів Я Господь! замість кожного перворідного Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість кожного перворідного серед худоби Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="42">І перелічив Мойсей, як Господь наказав був йому, усіх перворідних серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="43">І було всіх перворідних чоловічої статі числом імен від місячного віку й вище, за їхніми переліченими двадцять і дві тисячі двісті і сімдесят і три.</verse>
				<verse number="44">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="45">Візьми Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість їхньої худоби, і будуть Левити Мої. Я Господь!</verse>
				<verse number="46">А на окуп тих двохсот і семидесяти і трьох, що позостали понад Левитами з перворідного Ізраїлевих синів,</verse>
				<verse number="47">то візьми по п'яти шеклів на голову, на міру шеклем святині візьмеш, двадцять ґер шекель,</verse>
				<verse number="48">і даси ті гроші Ааронові та синам його, як окуп за позосталих серед них.</verse>
				<verse number="49">І взяв Мойсей гроші окупу від позосталих понад викуплених Левитами,</verse>
				<verse number="50">від перворідного Ізраїлевих синів узяв він ті гроші, тисячу і триста і шістдесят і п'ять на міру шеклем святині.</verse>
				<verse number="51">І дав Мойсей гроші окупу Ааронові та синами його за Господнім наказом, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Перелічи Кегатових синів серед синів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків</verse>
				<verse number="3">від віку тридцяти літ і вище й аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто здатний до війська, щоб виконувати працю в наметі скинії заповіту.</verse>
				<verse number="4">Оце служба Кегатових синів у скинії заповіту: носити Святеє Святих.</verse>
				<verse number="5">Коли табір рушатиме, то ввійде Аарон та сини його, та й здіймуть завісу заслони, і покриють нею ковчега свідоцтва.</verse>
				<verse number="6">І дадуть на нього шкуряне тахашеве накриття, і розкладуть згори покривало, усе з блакиті, і накладуть держаки його.</verse>
				<verse number="7">А на столі показних хлібів розкладуть блакитну шату, і дадуть на нього миски, і ложки, і чаші, і кухлі на лиття, і хліб повсякчасний буде на ньому.</verse>
				<verse number="8">І розкладуть на них шату з червені, і покриють її шкуряним тахашевим покриттям, і накладуть держаки його.</verse>
				<verse number="9">І візьмуть блакитну шату, і покриють свічника освітлення, і лямпадки його, і щипці його, і його лопатки на вугіль, і всі посудини для оливи його, якими служать при ньому,</verse>
				<verse number="10">і покриють його і ввесь посуд його шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.</verse>
				<verse number="11">А на золотий жертівник розкладуть блакитну шату, і покриють його шкуряним тахашевим покриттям, і вкладуть його держаки.</verse>
				<verse number="12">І візьмуть увесь посуд служення, що ним служать у святині, і дадуть до блакитної шати, і покриють їх шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.</verse>
				<verse number="13">І заберуть попіл із жертівника, і розкладуть на ньому шату пурпурову,</verse>
				<verse number="14">і покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вугіль, видельця, і шуфлі, і кропильниці, ввесь посуд жертівника; і розкладуть на ньому шкуряне тахашеве покриття, і вкладуть держаки його.</verse>
				<verse number="15">І скінчить Аарон та сини покривати святиню та ввесь святий посуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові сини, щоб нести але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.</verse>
				<verse number="16">А догляд Елеазара, сина священика Аарона, олива освітлення, і кадило пахощів, і повсякчасна хлібна жертва, і олива помазання, догляд усієї скинії та всього, що в ній, у святині та в речах її.</verse>
				<verse number="17">І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Не винищуйте племени Кегатових родів з-посеред Левитів.</verse>
				<verse number="19">І оце зробіть їм, і будуть жити й не повмирають, коли вони підходять до Святого Святих: увійдуть Аарон та сини його, і розмістять їх одного по одному на службі його та на ношенні його.</verse>
				<verse number="20">А самі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити святині, і щоб не повмирати.</verse>
				<verse number="21">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="22">Перелічи також Ґершонових синів, вони за домами свої батьків, за родами своїми,</verse>
				<verse number="23">від віку тридцяти літ і вище аж до віку п'ятидесяти літ перелічиш їх усіх, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.</verse>
				<verse number="24">Оце служба Ґершонових родів, на службу й на ношення:</verse>
				<verse number="25">вони будуть носити покривала скинії, і скинію заповіту, покриття її й покриття тахашеве, що на ній згори, і завісу входу скинії заповіту,</verse>
				<verse number="26">і запони подвір'я, і заслону входу брами подвір'я, що при скинії та при жертівнику навколо, і шнури їхні, і ввесь посуд служби їх, і все, що буде зроблене для них, і будуть служити вони.</verse>
				<verse number="27">На наказ Аарона та синів його буде вся служба Ґершонових синів щодо всього ношення їхнього та щодо всієї служби їхньої. І доручите їм пильнувати про все, що вони будуть носити.</verse>
				<verse number="28">Оце служба родів Ґершонових синів у скинії заповіту, а їхня сторожа у руці Ітамара, сина священика Ааронового.</verse>
				<verse number="29">Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш їх</verse>
				<verse number="30">від віку тридцяти літ і вище, й аж до віку п'ятидесяти літ, перелічиш їх кожного, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.</verse>
				<verse number="31">А оце те, що вони повинні носити під час їхньої служби в скинії заповіту: дошки скинії, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,</verse>
				<verse number="32">і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і їхні кілки, і їхні шнури, зо всіма їхніми речами, і зо всією службою їхньою, і пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношення.</verse>
				<verse number="33">Оце служба родин синів Мерарієвих щодо всієї їхньої служби в скинії заповіту під рукою Ітамара, сина священика Аарона.</verse>
				<verse number="34">І перелічив Мойсей та Аарон, та начальники громади Кегатових синів за їхніми родами й за домами їхніх батьків</verse>
				<verse number="35">від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту.</verse>
				<verse number="36">І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тисячі сімсот і п'ятдесят.</verse>
				<verse number="37">Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.</verse>
				<verse number="38">А перелічені Ґершонових синів за своїми родами та за домами своїх батьків</verse>
				<verse number="39">від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,</verse>
				<verse number="40">і було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами своїх батьків дві тисячі й шістсот і тридцять.</verse>
				<verse number="41">Оце перелічені родів Ґершонових синів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом.</verse>
				<verse number="42">А перелічені родів синів Мерарієвих за їхніми родами, за домами своїх батьків</verse>
				<verse number="43">від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,</verse>
				<verse number="44">і було їхніх перелічених за родами їхніми три тисячі й двісті.</verse>
				<verse number="45">Оце перелічені родів синів Мерарієвих, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.</verse>
				<verse number="46">Усі перелічені Левити, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, за родами своїми, за домами своїх батьків</verse>
				<verse number="47">від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношення в скинії заповіту,</verse>
				<verse number="48">і було їхніх перелічених вісім тисяч і п'ятсот і вісімдесят.</verse>
				<verse number="49">За Господнім наказом перелічено їх через Мойсея кожного на службі його та на ношенні його. І були перелічені, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.</verse>
				<verse number="3">І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.</verse>
				<verse number="4">І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.</verse>
				<verse number="5">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="6">Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа, і завинить душа та,</verse>
				<verse number="7">то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.</verse>
				<verse number="8">А якщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена Господеві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.</verse>
				<verse number="9">А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.</verse>
				<verse number="10">І що хто посвятить, буде йому. Що хто дасть священикові, буде йому.</verse>
				<verse number="11">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його,</verse>
				<verse number="13">і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,</verse>
				<verse number="14">та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,</verse>
				<verse number="15">то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.</verse>
				<verse number="16">І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="17">І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.</verse>
				<verse number="18">І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.</verse>
				<verse number="19">І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!</verse>
				<verse number="20">А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,</verse>
				<verse number="21">і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,</verse>
				<verse number="22">і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!</verse>
				<verse number="23">І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,</verse>
				<verse number="24">і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.</verse>
				<verse number="25">І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.</verse>
				<verse number="26">І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.</verse>
				<verse number="27">І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.</verse>
				<verse number="28">А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.</verse>
				<verse number="29">Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,</verse>
				<verse number="30">або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.</verse>
				<verse number="31">І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішиться скласти обітницю назіра, щоб посвятити себе Господеві,</verse>
				<verse number="3">то він стримається від вина та п'янкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'янкого напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.</verse>
				<verse number="4">Усі дні посвячення свого не буде він їсти нічого, що зроблене з винограду, від зернят аж до лушпиння.</verse>
				<verse number="5">Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї!</verse>
				<verse number="6">Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла,</verse>
				<verse number="7">навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.</verse>
				<verse number="8">Усі дні посвячення його святий він для Господа.</verse>
				<verse number="9">А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечистить цим голову свого посвячення, то оголить голову свою в день очищення свого, сьомого дня оголить її.</verse>
				<verse number="10">А восьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="11">І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його голову того дня.</verse>
				<verse number="12">І почне він знову дні посвячення свого Господеві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.</verse>
				<verse number="13">І оце закон про назіра: того дня, коли виповнюються дні його посвячення, священик приведе його до входу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="14">І принесе він Господеві жертву свою, одне безвадне однорічне ягня на цілопалення, і одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, і одного безвадного барана на жертву мирну,</verse>
				<verse number="15">і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.</verse>
				<verse number="16">І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопалення.</verse>
				<verse number="17">А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.</verse>
				<verse number="18">І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.</verse>
				<verse number="19">І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назіра, як він оголить голову свого посвячення.</verse>
				<verse number="20">І священик буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад грудину колихання й понад стегно приношення. А по цьому той назір може пити вино.</verse>
				<verse number="21">Оце закон про назіра, що обіцяє свою жертву Господеві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обітницею своєю, що обіцює, так він зробить за законом про посвячення його.</verse>
				<verse number="22">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="23">Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:</verse>
				<verse number="24">Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!</verse>
				<verse number="25">Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!</verse>
				<verse number="26">Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!</verse>
				<verse number="27">Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сталося того дня, коли Мойсей закінчив ставити скинію, і помазав її, і посвятив її та всі речі її, і жертівника та всі речі його, і помазав їх та посвятив їх,</verse>
				<verse number="2">то поприносили Ізраїлеві начальники, голови домів своїх батьків, вони начальники племен, вони ті, що стояли над переліком,</verse>
				<verse number="3">і принесли свою жертву перед Господнє лице: шість критих возів, і дванадцять волів, віз на двох начальників, а віл на одного, і поставили їх перед скинію.</verse>
				<verse number="4">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Візьми від них, і будуть вони, щоб виконувати службу скинії заповіту, і даси їх Левитам, кожному за службою його.</verse>
				<verse number="6">І взяв Мойсей вози та воли, та й дав їх Левитам:</verse>
				<verse number="7">два вози та чотири воли дав Ґершоновим синам, за їхньою службою,</verse>
				<verse number="8">а чотири вози та вісім волів дав синам Мерарієвим за їхньою службою під рукою Ітамара, сина священика Аарона.</verse>
				<verse number="9">А Кегатовим синам не дав, бо на них лежить служба святині, на плечах повинні носити.</verse>
				<verse number="10">І поприносили начальники жертву на понову жертівника в день його помазання, і поприносили начальники свою жертву перед жертівника.</verse>
				<verse number="11">А Господь промовляв до Мойсея: По одному начальнику на день нехай приносять своє приношення на понову жертівника.</verse>
				<verse number="12">І був той, хто першого дня приніс своє приношення, Нахшон, син Аммінадавів, Юдиного племени.</verse>
				<verse number="13">А жертва його: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="14">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="15">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="16">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="17">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце приношення Нахшона, Аммінадавого сина.</verse>
				<verse number="18">Другого дня приніс Натанаїл, син Цуарів, начальник Іссахарів.</verse>
				<verse number="19">Приніс він своє приношення: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="20">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="21">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="22">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="23">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Натанаїла, Цуарового сина.</verse>
				<verse number="24">Третього дня начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.</verse>
				<verse number="25">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="26">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="27">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="28">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="29">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліява, Хелонового сина.</verse>
				<verse number="30">Четвертого дня начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів.</verse>
				<verse number="31">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="32">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="33">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="34">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="35">на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліцура, Шедеурового сина.</verse>
				<verse number="36">П'ятого дня начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.</verse>
				<verse number="37">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="38">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="39">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="40">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="41">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Шелуміїла, Цурішаддаєвого сина.</verse>
				<verse number="42">Шостого дня начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.</verse>
				<verse number="43">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="44">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="45">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="46">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="47">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ел'ясафа, Деуїлового сина.</verse>
				<verse number="48">Сьомого дня начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів.</verse>
				<verse number="49">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="50">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="51">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="52">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="53">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Елішами, Аммігудового сина.</verse>
				<verse number="54">Восьмого дня начальник синів Манасії, Гамаліїл, син Педоцурів.</verse>
				<verse number="55">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="56">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="57">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="58">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="59">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Гамаліїла, Педоцурового сина.</verse>
				<verse number="60">Дев'ятого дня начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв.</verse>
				<verse number="61">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="62">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="63">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="64">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="65">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Авідана, Ґід'онієвого сина.</verse>
				<verse number="66">Десятого дня начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв.</verse>
				<verse number="67">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,</verse>
				<verse number="68">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="69">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="70">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="71">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіезера, Аммішаддаєвого сина.</verse>
				<verse number="72">Одинадцятого дня начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів.</verse>
				<verse number="73">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,</verse>
				<verse number="74">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="75">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="76">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="77">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Паґ'іїла, Охранового сина.</verse>
				<verse number="78">Дванадцятого дня начальник Нефталимових синів Ахіра, син Енанів.</verse>
				<verse number="79">Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,</verse>
				<verse number="80">одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,</verse>
				<verse number="81">одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,</verse>
				<verse number="82">один козел на жертву за гріх,</verse>
				<verse number="83">а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіри, Енанового сина.</verse>
				<verse number="84">Оце обряд освячення жертівника в дні його помазання, від Ізраїлевих начальників: срібних мисок дванадцять, срібних кропильниць дванадцять, золотих кадильниць дванадцять,</verse>
				<verse number="85">сто й тридцять шеклів одна срібна миска, і сімдесят одна кропильниця. Усе срібло посудин дві тисячі й чотириста шеклів на міру шеклем святині.</verse>
				<verse number="86">Кадильниць золотих дванадцять, повні кадила, по десяти шеклів кадильниця на міру шеклем святині; усе золото кадильниць сто й двадцять шеклів.</verse>
				<verse number="87">Уся велика худоба на цілопалення: дванадцять телят, баранів дванадцять, ягнят однорічних дванадцять, та жертва хлібна їх, і козлів дванадцять на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="88">А вся худоба мирної жертви: двадцять і чотири теляті, баранів шістдесят, козлів шістдесят, ягнят однорічних шістдесят. Оце обряд освячення жертівника по помазанні його.</verse>
				<verse number="89">А коли Мойсей входив до скинії заповіту, щоб говорити з Ним, то він чув голос, що говорив до нього з-понад віка, яке на ковчезі свідоцтва, з-поміж обох херувимів говорив Він до нього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Аарона та й скажи йому: Коли ти світитимеш лямпадки, то з переду свічника будуть світити сім лямпадок.</verse>
				<verse number="3">І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лямпадки, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="4">А оце робота свічника: він куття золоте аж до підстави його, аж до квіток його куття він. За взірцем, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.</verse>
				<verse number="5">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="6">Візьми Левитів з-посеред Ізраїлевих синів, та й очисть їх.</verse>
				<verse number="7">І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай виперуть одежу свою, і стануть чисті.</verse>
				<verse number="8">І вони візьмуть теля, а його хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, і друге теля візьмеш на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="9">І приведеш Левитів до скинії заповіту, і збереш усю громаду Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="10">І приведеш Левитів перед Господнє лице, а Ізраїлеві сини покладуть свої руки на Левитів.</verse>
				<verse number="11">І буде Аарон посвячувати Левитів, як посвячення перед Господнім лицем від Ізраїлевих синів, і будуть вони на роботу Господньої служби.</verse>
				<verse number="12">А Левити покладуть свої руки на голову телят, і зроби одного жертвою за гріх, а одного цілопаленням для Господа, щоб очистити Левитів.</verse>
				<verse number="13">І поставиш Левитів перед Аароном та перед синами його, і будеш посвячувати їх, як посвячення для Господа.</verse>
				<verse number="14">І відділиш Левитів з-поміж Ізраїлевих синів, і будуть Левити Мої.</verse>
				<verse number="15">А по цьому Левити ввійдуть, щоб служити в скинії заповіту, і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,</verse>
				<verse number="16">бо вони дані, Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих синів; замість перворідного кожного з Ізраїлевих синів, що розкриває кожну утробу, узяв Я їх Собі,</verse>
				<verse number="17">бо Мій кожен перворідний серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби; того дня, коли Я побивав кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив їх Собі.</verse>
				<verse number="18">І взяв Я Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="19">І дав Я Левитів, як дар Ааронові та синам його з-поміж Ізраїлевих синів, щоб вони чинили службу Ізраїлевих синів в скинії заповіту, щоб очищали Ізраїлевих синів, щоб не було поразки серед Ізраїлевих синів, щоб Ізраїлеві сини підходили до святині.</verse>
				<verse number="20">І зробив Мойсей й Аарон та вся громада Ізраїлевих синів для Левитів усе, як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так зробили їм Ізраїлеві сини.</verse>
				<verse number="21">І очистилися Левити, і випрали одяг свій, а Аарон посвятив їх перед Господнім лицем, і очистив їх Аарон, щоб стали чистими.</verse>
				<verse number="22">А по тому ввійшли Левити, щоб виконувати свою службу в скинії заповіту перед Аароном та перед синами його. Як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так їм зробили вони.</verse>
				<verse number="23">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="24">Оце щодо Левитів: від віку двадцяти й п'яти літ і вище ввійдуть вони до праці на службу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="25">А від віку п'ятидесяти літ відійдуть від служби, і не будуть уже служити.</verse>
				<verse number="26">І будуть вони обслуговувати братів своїх у скинії заповіту, щоб виконувати сторожу, а служби не будуть робити. Так зробиш Левитам у їхній службі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:</verse>
				<verse number="2">І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.</verse>
				<verse number="3">Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.</verse>
				<verse number="4">І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.</verse>
				<verse number="5">І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.</verse>
				<verse number="6">Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,</verse>
				<verse number="7">та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?</verse>
				<verse number="8">І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.</verse>
				<verse number="9">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="10">Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.</verse>
				<verse number="11">Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.</verse>
				<verse number="12">Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.</verse>
				<verse number="13">А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!</verse>
				<verse number="14">А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.</verse>
				<verse number="15">А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.</verse>
				<verse number="16">Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.</verse>
				<verse number="17">І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.</verse>
				<verse number="18">На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.</verse>
				<verse number="19">А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.</verse>
				<verse number="20">І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.</verse>
				<verse number="21">І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.</verse>
				<verse number="22">Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.</verse>
				<verse number="23">На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.</verse>
				<verse number="3">І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.</verse>
				<verse number="4">А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.</verse>
				<verse number="5">А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.</verse>
				<verse number="6">А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.</verse>
				<verse number="7">А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.</verse>
				<verse number="8">А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.</verse>
				<verse number="9">А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.</verse>
				<verse number="10">А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="11">І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.</verse>
				<verse number="12">І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.</verse>
				<verse number="13">І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.</verse>
				<verse number="14">І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.</verse>
				<verse number="15">А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.</verse>
				<verse number="16">А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.</verse>
				<verse number="17">І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.</verse>
				<verse number="18">І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.</verse>
				<verse number="19">А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.</verse>
				<verse number="20">А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.</verse>
				<verse number="21">І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.</verse>
				<verse number="22">І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.</verse>
				<verse number="23">А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.</verse>
				<verse number="24">А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.</verse>
				<verse number="25">І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.</verse>
				<verse number="26">А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.</verse>
				<verse number="27">А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.</verse>
				<verse number="28">Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.</verse>
				<verse number="29">І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.</verse>
				<verse number="30">Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.</verse>
				<verse number="31">А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.</verse>
				<verse number="32">І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.</verse>
				<verse number="33">І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.</verse>
				<verse number="34">А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.</verse>
				<verse number="35">І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.</verse>
				<verse number="36">А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.</verse>
				<verse number="2">І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.</verse>
				<verse number="3">І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.</verse>
				<verse number="4">А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?</verse>
				<verse number="5">Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.</verse>
				<verse number="6">А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.</verse>
				<verse number="7">А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.</verse>
				<verse number="8">Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.</verse>
				<verse number="9">А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.</verse>
				<verse number="10">І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.</verse>
				<verse number="11">І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?</verse>
				<verse number="12">Чи я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?</verse>
				<verse number="13">Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми будемо їсти!</verse>
				<verse number="14">Не подолаю я сам носити всього цього народа, бо він тяжчий за мене!</verse>
				<verse number="15">А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!</verse>
				<verse number="16">І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.</verse>
				<verse number="17">І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.</verse>
				<verse number="18">А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.</verse>
				<verse number="19">Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,</verse>
				<verse number="20">але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?</verse>
				<verse number="21">І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.</verse>
				<verse number="22">Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, і вистачить їм?</verse>
				<verse number="23">А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи сповниться тобі Моє слово, чи ні.</verse>
				<verse number="24">І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.</verse>
				<verse number="25">І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.</verse>
				<verse number="26">І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.</verse>
				<verse number="27">І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!</verse>
				<verse number="28">І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!</verse>
				<verse number="29">І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!</verse>
				<verse number="30">І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="31">І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі.</verse>
				<verse number="32">І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору.</verse>
				<verse number="33">Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...</verse>
				<verse number="34">І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.</verse>
				<verse number="35">З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.</verse>
				<verse number="2">І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.</verse>
				<verse number="3">А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.</verse>
				<verse number="4">І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.</verse>
				<verse number="5">І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.</verse>
				<verse number="6">І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.</verse>
				<verse number="7">Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!</verse>
				<verse number="8">Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?</verse>
				<verse number="9">І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,</verse>
				<verse number="10">а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!</verse>
				<verse number="11">І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!</verse>
				<verse number="12">Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.</verse>
				<verse number="13">І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!</verse>
				<verse number="14">І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.</verse>
				<verse number="15">І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.</verse>
				<verse number="16">А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Пошли людей, і вони розвідають ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одному чоловікові від племени своїх батьків, кожного начальника в них.</verse>
				<verse number="3">І послав їх Мойсей з пустині Паран за Господнім наказом. Усі вони мужі достойні, вони голови Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="4">А оце ймення їх: для Рувимового племени Шаммуа, син Заккурів;</verse>
				<verse number="5">для Симеонового племени Шафат, син Хоріїв;</verse>
				<verse number="6">для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;</verse>
				<verse number="7">для Іссахарового племени Їґ'ал, син Йосипів;</verse>
				<verse number="8">для Єфремового племени Осія, син Навинів;</verse>
				<verse number="9">для Веніяминового племени Палті, син Рафуїв;</verse>
				<verse number="10">для Завулонового племени Ґаддіїл, син Содіїв;</verse>
				<verse number="11">для Йосипового племени, для племени Манасіїного Ґадді, син Сусіїв;</verse>
				<verse number="12">для Данового племени Амміїл, син Ґемалліїв;</verse>
				<verse number="13">для Асирового племени Сетур, син Михаїлів;</verse>
				<verse number="14">для Нефталимового племени Нахбі, син Вофсіїв;</verse>
				<verse number="15">для Ґадового племени Ґеуїл, син Махіїв.</verse>
				<verse number="16">Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розвідати той Край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісус.</verse>
				<verse number="17">І послав їх Мойсей розвідати Край ханаанський, та й промовив до них: Підіть тут на південь, і ввійдете на гору,</verse>
				<verse number="18">та й побачите той Край який він, і народ, що сидить у ньому, чи сильний він, чи слабий, чи малий він, чи численний?</verse>
				<verse number="19">І який той Край, що він сидить у ньому, чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, чи в таборах, чи в твердинях?</verse>
				<verse number="20">І яка та земля, чи масна вона, чи пісна? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відважні, і візьміть з плоду землі; а дні ці дні виноградного первоплоду.</verse>
				<verse number="21">І знялися вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.</verse>
				<verse number="22">І пішли вони на південь, і прибули аж до Хеврону, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, нащадки велетня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.</verse>
				<verse number="23">І прибули вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох понесли його на жердині; також узяли із гранатів та з фіґ.</verse>
				<verse number="24">Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.</verse>
				<verse number="25">І вернулися вони з розвідки того Краю по сорока днях.</verse>
				<verse number="26">І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Аарона та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали справу їм та всій тій громаді, і показали плід того Краю.</verse>
				<verse number="27">І вони розповіли йому та й сказали: Прибули ми до Краю, куди ти послав був нас, а він тече молоком та медом, а оце плід його!</verse>
				<verse number="28">Та народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків велетня...</verse>
				<verse number="29">Амалик сидить у краї південнім, а хіттеянин, і євусеянин, і амореянин сидять на горі, а ханаанеянин сидить над морем та при Йордані.</verse>
				<verse number="30">А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!</verse>
				<verse number="31">Та люди, що ходили з ним, сказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він сильніший за нас...</verse>
				<verse number="32">І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.</verse>
				<verse number="33">І там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І зняла зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.</verse>
				<verse number="2">І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: О, якби ми померли були в єгипетськім краї, або щоб ми померли були в цій пустині!</verse>
				<verse number="3">І нащо Господь провадить нас до того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші стануть здобиччю... Чи не краще нам вернутися до Єгипту?</verse>
				<verse number="4">І сказали вони один до одного: Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту!</verse>
				<verse number="5">І впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="6">А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,</verse>
				<verse number="7">та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший!</verse>
				<verse number="8">Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="9">Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх!</verse>
				<verse number="10">І сказала була вся громада, щоб камінням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам...</verse>
				<verse number="11">І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?</verse>
				<verse number="12">Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього.</verse>
				<verse number="13">І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей,</verse>
				<verse number="14">та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі,</verse>
				<verse number="15">якщо заб'єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині...</verse>
				<verse number="17">А тепер нехай же звеличиться сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Господь довготерпеливий, і багатомилостивий, Він прощає провину та переступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколіннях.</verse>
				<verse number="19">Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!</verse>
				<verse number="20">А Господь сказав: Я простив за словом твоїм.</verse>
				<verse number="21">Але, як Я живий, слава Господня наповнить увесь оцей Край.</verse>
				<verse number="22">Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,</verse>
				<verse number="23">поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його!</verse>
				<verse number="24">Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним.</verse>
				<verse number="25">А амаликитянин та ханаанеянин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й рушайте на пустиню дорогою Червоного моря!</verse>
				<verse number="26">І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="27">Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.</verse>
				<verse number="28">Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.</verse>
				<verse number="29">У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.</verse>
				<verse number="30">Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.</verse>
				<verse number="31">А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.</verse>
				<verse number="32">І ваші власні трупи попадають у цій пустині!</verse>
				<verse number="33">А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.</verse>
				<verse number="34">Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!</verse>
				<verse number="35">Я, Господь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають.</verse>
				<verse number="36">А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край,</verse>
				<verse number="37">то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="38">А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.</verse>
				<verse number="39">І говорив Мойсей ці слова до всіх Ізраїлевих синів, і народ був у тяжкій жалобі!</verse>
				<verse number="40">І повставали вони рано вранці, та й повиходили на верхів'я гори, говорячи: Ось ми, і ми підемо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили.</verse>
				<verse number="41">А Мойсей сказав: Чому ж ви переступаєте наказ Господній? Таж це не вдасться!</verse>
				<verse number="42">Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то будете побиті своїми ворогами.</verse>
				<verse number="43">Бо там перед вами амаликитянин і ханаанеянин, і ви попадаєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами.</verse>
				<verse number="44">Але вони осмілилися вийти на верхів'я гори, а ковчег свідоцтва Господнього та Мойсей не рушилися з-посеред табору.</verse>
				<verse number="45">І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам,</verse>
				<verse number="3">і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,</verse>
				<verse number="4">то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,</verse>
				<verse number="5">і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.</verse>
				<verse number="6">Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.</verse>
				<verse number="7">І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="8">А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,</verse>
				<verse number="9">то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.</verse>
				<verse number="10">І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="11">Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.</verse>
				<verse number="12">За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.</verse>
				<verse number="13">Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.</verse>
				<verse number="14">А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він.</verse>
				<verse number="15">Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!</verse>
				<verse number="16">Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.</verse>
				<verse number="17">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди,</verse>
				<verse number="19">то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа.</verse>
				<verse number="20">Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його.</verse>
				<verse number="21">Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь!</verse>
				<verse number="22">А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,</verse>
				<verse number="23">усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,</verse>
				<verse number="24">то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="25">І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.</verse>
				<verse number="26">І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.</verse>
				<verse number="27">А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="28">І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.</verse>
				<verse number="29">Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.</verse>
				<verse number="30">А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.</verse>
				<verse number="31">Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.</verse>
				<verse number="32">І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.</verse>
				<verse number="33">І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.</verse>
				<verse number="34">І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.</verse>
				<verse number="35">І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!</verse>
				<verse number="36">І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="37">І сказав Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="38">Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.</verse>
				<verse number="39">І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,</verse>
				<verse number="40">щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!</verse>
				<verse number="41">Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,</verse>
				<verse number="2">та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.</verse>
				<verse number="3">І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?</verse>
				<verse number="4">І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.</verse>
				<verse number="5">І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.</verse>
				<verse number="6">Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,</verse>
				<verse number="7">і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!</verse>
				<verse number="8">І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,</verse>
				<verse number="9">чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?</verse>
				<verse number="10">І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.</verse>
				<verse number="11">Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?</verse>
				<verse number="12">І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!</verse>
				<verse number="13">Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?</verse>
				<verse number="14">Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!</verse>
				<verse number="15">А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!</verse>
				<verse number="16">І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.</verse>
				<verse number="17">І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.</verse>
				<verse number="18">І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.</verse>
				<verse number="19">І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!</verse>
				<verse number="20">І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="21">Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!</verse>
				<verse number="22">А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?</verse>
				<verse number="23">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="24">Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!</verse>
				<verse number="25">І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="26">І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!</verse>
				<verse number="27">І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.</verse>
				<verse number="28">І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.</verse>
				<verse number="29">Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!</verse>
				<verse number="30">А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.</verse>
				<verse number="31">І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!</verse>
				<verse number="32">А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.</verse>
				<verse number="33">І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!</verse>
				<verse number="34">А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!</verse>
				<verse number="35">І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!</verse>
				<verse number="36">(17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="37">(17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,</verse>
				<verse number="38">(17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="39">(17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,</verse>
				<verse number="40">(17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.</verse>
				<verse number="41">(17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!</verse>
				<verse number="42">(17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!</verse>
				<verse number="43">(17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.</verse>
				<verse number="44">(17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="45">(17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.</verse>
				<verse number="46">(17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.</verse>
				<verse number="47">(17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.</verse>
				<verse number="48">(17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.</verse>
				<verse number="49">(17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.</verse>
				<verse number="50">(17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">(17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">(17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.</verse>
				<verse number="3">(17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.</verse>
				<verse number="4">(17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.</verse>
				<verse number="5">(17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.</verse>
				<verse number="6">(17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.</verse>
				<verse number="7">(17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.</verse>
				<verse number="8">(17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!</verse>
				<verse number="9">(17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.</verse>
				<verse number="10">(17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.</verse>
				<verse number="11">(17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.</verse>
				<verse number="12">(17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!</verse>
				<verse number="13">(17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І сказав Господь до Аарона: Ти й сини твої та дім батька твого з тобою понесете на собі гріх щодо святині; і ти, і сини твої з тобою понесете на собі гріх щодо вашого священства.</verse>
				<verse number="2">А також ти наблизиш до себе братів своїх, плем'я Левіїне, плем'я батька свого, і вони злучаться з тобою, і будуть прислужувати тобі, а ти й сини твої з тобою будете перед скинією свідоцтва.</verse>
				<verse number="3">І будуть вони виконувати твою сторожу та строжу всієї скинії, тільки до речей святині та до жертівника не приступлять, щоб не повмирали як вони, так і ви.</verse>
				<verse number="4">І злучаться вони з тобою, і будуть виконувати сторожу скинії заповіту, для всякої служби в скинії, а чужий не приступить до вас.</verse>
				<verse number="5">І будете ви виконувати сторожу святині та сторожу жертівника, щоб не було вже гніву на Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="6">А Я оце взяв ваших братів Левитів з-посеред Ізраїлевих синів для вас, як дар вони дані Господеві, щоб виконувати службу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="7">А ти та сини твої з тобою будете допильновувати ваше священство для всякої речі жертівника та для того, що поза завісою, і будете робити. Як службу дару даю Я священство вам, а чужий, хто приступить, буде забитий.</verse>
				<verse number="8">І Господь промовляв до Аарона: Я оце доручив тобі пильнувати за приношеннями Моїми. Від усього посвяченого синами Ізраїлевими Я дав частку тобі та для синів твоїх на вічну постанову.</verse>
				<verse number="9">Оце буде тобі з найсвятіших жертов, без огню: кожна їхня хлібна жертва, і кожна їхня жертва за гріх, і кожна їхня жертва за провину, що звернуть Мені як найсвятіше, тобі це та для твоїх синів!</verse>
				<verse number="10">На найсвятішому місці будеш ти їсти оце. Кожен чоловічої статі буде їсти, це буде святість для тебе.</verse>
				<verse number="11">А це тобі приношення їхнього дару всіх колихань Ізраїлевих синів, Я дав їх тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм з тобою на вічну постанову, кожен чистий у твоїм домі буде це їсти.</verse>
				<verse number="12">Усе найкраще зо свіжої оливи, і все найкраще з молодого вина та збіжжя, їхні первоплоди, що вони дадуть Господеві, Я віддав їх тобі.</verse>
				<verse number="13">Первоплоди усього, що в їхньому Краю, що вони принесуть Господеві, будуть для тебе, кожен чистий у твоїм домі буде те їсти.</verse>
				<verse number="14">Усе закляте між Ізраїлем буде тобі.</verse>
				<verse number="15">Усе, що розкриває утробу кожного тіла, що принесуть Господеві з-поміж людей та з-поміж скотини, буде для тебе. Тільки конче викупиш перворідного людини, і перворідне з нечистої худобини викупиш.</verse>
				<verse number="16">А викуп його: від місячного віку викупиш за твоєю оцінкою, п'ять шеклів срібла на міру шеклем святині, двадцять ґер він.</verse>
				<verse number="17">Тільки перворідного з волів, або перворідного з овечок, або перворідного з кіз не викупиш, вони святість: їхньою кров'ю окропиш жертівника, а їхній лій спалиш, як огняну жертву на любі пахощі для Господа.</verse>
				<verse number="18">А їхнє м'ясо буде для тебе, як грудина колихання, і як стегно правиці буде для тебе.</verse>
				<verse number="19">Усі святощі приношення, що Ізраїлеві сини принесуть для Господа, Я віддав тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм із тобою, вічною постановою. Це міцний заповіт, він вічний перед Господнім лицем для тебе та для насіння твого з тобою.</verse>
				<verse number="20">І сказав Господь до Аарона: У їхньому Краю ти не будеш мати власности, і не буде тобі частки між ними, Я частка твоя та власність твоя поміж Ізраїлевими синами!</verse>
				<verse number="21">А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спадщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту.</verse>
				<verse number="22">І Ізраїлеві сини не приступлять уже до скинії заповіту, щоб не понести гріха, і не вмерти.</verse>
				<verse number="23">І буде Левит сам виконувати службу скинії заповіту, і сам понесе вину свою. Це вічна постанова для ваших поколінь, а між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину,</verse>
				<verse number="24">бо десятину Ізраїлевих синів, що вони принесуть як приношення для Господа, Я дав Левитам за спадщину. Тому Я сказав до них: Між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину.</verse>
				<verse number="25">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="26">А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли візьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спадщину, то ви принесете з неї Господнє приношення, десятину з десятини.</verse>
				<verse number="27">І буде пораховане ваше приношення як збіжжя з току, і як повня з кадки чавила.</verse>
				<verse number="28">Так принесете й ви Господнє приношення зо всіх ваших десятин, що візьмете від Ізраїлевих синів, і дасте з того Господнє приношення священикові Ааронові.</verse>
				<verse number="29">Зо всіх ваших дарів принесе кожен Господнє приношення, зо всього найкращого посвячення з нього.</verse>
				<verse number="30">І скажи їм: коли ви будете приносити найкраще з нього, то це порахується Левитам, як урожай току, і як урожай кадки чавила.</verse>
				<verse number="31">І будете їсти це на кожному місці ви та дім ваш, бо це нагорода для вас взамін за вашу службу в скинії заповіту.</verse>
				<verse number="32">І ви не понесете через це гріха, коли будете приносити найкраще з нього, а святощів Ізраїлевих синів не збезчестите, і не повмираєте.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для тебе безвадну руду ялівку, що в ній нема вади, що на неї не накладали ярма.</verse>
				<verse number="3">І дасте її до священика Елеазара, а він виведе її поза табір. І заріжуть її перед ним.</verse>
				<verse number="4">І візьме Елеазар пальцем своїм її крови, та й покропить кров'ю її перед скинії заповіту сім раз.</verse>
				<verse number="5">І спалиться та ялівка на його очах, шкура її, і м'ясо її, і кров її з її нечистостями спалиться.</verse>
				<verse number="6">І візьме священик кедрове дерево, і ісоп та червень, та й кине до середини погорілища тієї ялівки.</verse>
				<verse number="7">І випере той священик шати свої та обмиє тіло своє в воді, а потім увійде до табору. І буде той священик нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="8">А той, хто палить її, випере одежу свою в воді й обмиє тіло своє в воді, та й буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="9">І збере чистий чоловік попіл тієї ялівки, і покладе поза табором в чистому місці, і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очищальної води, це жертва за гріх.</verse>
				<verse number="10">А той, хто збирає попіл тієї ялівки, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І це буде на вічну постанову для Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає серед них тимчасово.</verse>
				<verse number="11">А той, хто доторкається до всякого мертвого тіла людини, то буде нечистий сім день.</verse>
				<verse number="12">Він очиститься тим попелом дня третього та дня сьомого, і буде чистий. А якщо він не очиститься дня третього та дня сьомого, не буде чистий.</verse>
				<verse number="13">Кожен, хто доторкується до померлого, до тіла людини, що померла, і не очиститься, він занечистив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечистий він буде, нечистість його в ньому.</verse>
				<verse number="14">Оце той закон: коли в наметі помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та все, що в наметі, буде нечисте сім день.</verse>
				<verse number="15">І кожна відкрита посудина, що на ній нема міцно прив'язаного накриття, нечиста вона.</verse>
				<verse number="16">А кожен, хто доторкнеться на поверхні поля до трупа від меча, або до померлого, або до костей людини, або до гробу, буде нечистий сім день.</verse>
				<verse number="17">І візьмуть для того нечистого пороху з погорілища жертви за гріх, і наллють на нього живої води до посуду.</verse>
				<verse number="18">А чистий чоловік візьме ісопу, і вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, і на всі посудини, і на душі ті, що були там, та на того, хто доторкується до тієї кістки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.</verse>
				<verse number="19">І покропить той чистий на нечистого дня третього та дня сьомого, та й очистить його сьомого дня. І випере він одежу свою й обмиє в воді, і стане чистий увечері.</verse>
				<verse number="20">А чоловік, що стане нечистим і не очиститься, то буде знищена душа та з-посеред збору, бо він занечистив Господню святиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечистий він.</verse>
				<verse number="21">І буде це для них на вічну постанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу свою, а хто доторкається до очищальної води, буде нечистий аж до вечора.</verse>
				<verse number="22">А кожен, до кого доторкнеться нечистий, буде нечистий, а особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.</verse>
				<verse number="2">І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.</verse>
				<verse number="3">І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!</verse>
				<verse number="4">І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?</verse>
				<verse number="5">І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!</verse>
				<verse number="6">І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!</verse>
				<verse number="7">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="8">Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.</verse>
				<verse number="9">І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.</verse>
				<verse number="10">І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?</verse>
				<verse number="11">І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...</verse>
				<verse number="12">І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.</verse>
				<verse number="13">Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.</verse>
				<verse number="14">І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.</verse>
				<verse number="15">І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.</verse>
				<verse number="16">І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.</verse>
				<verse number="17">Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.</verse>
				<verse number="18">І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!</verse>
				<verse number="19">І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!</verse>
				<verse number="20">А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.</verse>
				<verse number="21">І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.</verse>
				<verse number="22">І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.</verse>
				<verse number="23">І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:</verse>
				<verse number="24">Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.</verse>
				<verse number="25">Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.</verse>
				<verse number="26">І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.</verse>
				<verse number="27">І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.</verse>
				<verse number="28">І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.</verse>
				<verse number="29">І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.</verse>
				<verse number="2">І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.</verse>
				<verse number="3">І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім'я тому міста: Хорма.</verse>
				<verse number="4">І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.</verse>
				<verse number="5">І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.</verse>
				<verse number="6">І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.</verse>
				<verse number="7">І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.</verse>
				<verse number="8">І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.</verse>
				<verse number="9">І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!</verse>
				<verse number="10">І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.</verse>
				<verse number="11">І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.</verse>
				<verse number="12">Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.</verse>
				<verse number="13">Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.</verse>
				<verse number="14">Тому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,</verse>
				<verse number="15">і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.</verse>
				<verse number="16">А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.</verse>
				<verse number="17">Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!</verse>
				<verse number="18">Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,</verse>
				<verse number="19">а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,</verse>
				<verse number="20">а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.</verse>
				<verse number="21">І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:</verse>
				<verse number="22">Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.</verse>
				<verse number="23">І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="24">І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.</verse>
				<verse number="25">І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.</verse>
				<verse number="26">Бо Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.</verse>
				<verse number="27">Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.</verse>
				<verse number="28">Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум'я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.</verse>
				<verse number="29">Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.</verse>
				<verse number="30">І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.</verse>
				<verse number="31">І Ізраїль осів в аморейському краї.</verse>
				<verse number="32">І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.</verse>
				<verse number="33">І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.</verse>
				<verse number="34">І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.</verse>
				<verse number="35">І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.</verse>
				<verse number="2">І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.</verse>
				<verse number="3">І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="4">І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.</verse>
				<verse number="5">І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.</verse>
				<verse number="6">А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.</verse>
				<verse number="7">І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.</verse>
				<verse number="8">А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама.</verse>
				<verse number="9">І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?</verse>
				<verse number="10">І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:</verse>
				<verse number="11">Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.</verse>
				<verse number="12">І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!</verse>
				<verse number="13">І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.</verse>
				<verse number="14">І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.</verse>
				<verse number="15">А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.</verse>
				<verse number="16">І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,</verse>
				<verse number="17">бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!</verse>
				<verse number="18">І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.</verse>
				<verse number="19">А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.</verse>
				<verse number="20">І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.</verse>
				<verse number="21">І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.</verse>
				<verse number="22">І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.</verse>
				<verse number="23">І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.</verse>
				<verse number="24">І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.</verse>
				<verse number="25">І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.</verse>
				<verse number="26">І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.</verse>
				<verse number="27">І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.</verse>
				<verse number="28">І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?</verse>
				<verse number="29">І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!</verse>
				<verse number="30">І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!</verse>
				<verse number="31">І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.</verse>
				<verse number="32">І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.</verse>
				<verse number="33">І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.</verse>
				<verse number="34">І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.</verse>
				<verse number="35">І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.</verse>
				<verse number="36">І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.</verse>
				<verse number="37">І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?</verse>
				<verse number="38">І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.</verse>
				<verse number="39">І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.</verse>
				<verse number="40">І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.</verse>
				<verse number="41">І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.</verse>
				<verse number="2">І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.</verse>
				<verse number="3">І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.</verse>
				<verse number="4">І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.</verse>
				<verse number="5">І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.</verse>
				<verse number="6">І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.</verse>
				<verse number="7">І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!</verse>
				<verse number="8">Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?</verse>
				<verse number="9">Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.</verse>
				<verse number="10">Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!</verse>
				<verse number="11">І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!</verse>
				<verse number="12">А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?</verse>
				<verse number="13">І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!</verse>
				<verse number="14">І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.</verse>
				<verse number="15">І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.</verse>
				<verse number="16">І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.</verse>
				<verse number="17">І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?</verse>
				<verse number="18">І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!</verse>
				<verse number="19">Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?</verse>
				<verse number="20">Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!</verse>
				<verse number="21">Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!</verse>
				<verse number="22">Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!</verse>
				<verse number="23">Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.</verse>
				<verse number="24">Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!</verse>
				<verse number="25">І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!</verse>
				<verse number="26">І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?</verse>
				<verse number="27">І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.</verse>
				<verse number="28">І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.</verse>
				<verse number="29">І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.</verse>
				<verse number="30">І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.</verse>
				<verse number="2">І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!</verse>
				<verse number="3">І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,</verse>
				<verse number="4">це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.</verse>
				<verse number="5">Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!</verse>
				<verse number="6">Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!</verse>
				<verse number="7">Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.</verse>
				<verse number="8">Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.</verse>
				<verse number="9">Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!</verse>
				<verse number="10">І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!</verse>
				<verse number="11">А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.</verse>
				<verse number="12">І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:</verse>
				<verse number="13">Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!</verse>
				<verse number="14">А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.</verse>
				<verse number="15">І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,</verse>
				<verse number="16">мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.</verse>
				<verse number="17">Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!</verse>
				<verse number="18">І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!</verse>
				<verse number="19">І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.</verse>
				<verse number="20">І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!</verse>
				<verse number="21">І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!</verse>
				<verse number="22">Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!</verse>
				<verse number="23">І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?</verse>
				<verse number="24">І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!</verse>
				<verse number="25">І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,</verse>
				<verse number="2">а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.</verse>
				<verse number="3">І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.</verse>
				<verse number="4">І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.</verse>
				<verse number="5">І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.</verse>
				<verse number="6">Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="7">І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.</verse>
				<verse number="8">І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="9">І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="10">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="11">Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.</verse>
				<verse number="12">Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.</verse>
				<verse number="13">І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="14">А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.</verse>
				<verse number="15">І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.</verse>
				<verse number="16">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="17">Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!</verse>
				<verse number="18">Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І сталося по поразці, і сказав Господь до Мойсея й до Елеазара, сина священика Аарона, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів від віку двадцяти літ і вище за домами їхніх батьків, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі.</verse>
				<verse number="3">І говорив до них Мойсей та священик Елеазар у моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Перелічіть від віку двадцяти літ і вище, як наказав був Господь Мойсеєві і Ізраїлевим синам, що виходили з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="5">Рувим, перворідний Ізраїлів. Рувимові сини: Ханох рід Ханохів, від Паллу рід Паллуїв,</verse>
				<verse number="6">від Хецрона рід Хецронів, від Кармі рід Карміїв.</verse>
				<verse number="7">Оце Рувимові роди. І були їхні перелічені: сорок і три тисячі й сімсот і тридцять.</verse>
				<verse number="8">А сини Паллуєві: Еліяв.</verse>
				<verse number="9">А сини Еліявові: Немуїл, і Датан, і Авірон. Це той Датан та Авірон, покликані громади, що підбурювали проти Мойсея та проти Аарона в Кореєвій громаді, коли вони підбурювали на Господа.</verse>
				<verse number="10">І відкрила земля свої уста, та й поглинула їх та Корея при смерті тієї громади, коли огонь пожер був двісті і п'ятдесят люда, і стали вони за ознаку.</verse>
				<verse number="11">А Кореєві сини не померли.</verse>
				<verse number="12">Сини Симеонові за їхніми родами: від Немуїла рід Немуїлів, від Яміна рід Ямінів, від Яхіна рід Яхінів,</verse>
				<verse number="13">від Зераха рід Зерахів, від Саула рід Саулів.</verse>
				<verse number="14">Оце Симеонові роди, двадцять і дві тисячі й двісті.</verse>
				<verse number="15">Сини Ґадові за їхніми родами: від Цефона рід Цефонів, від Хаґґі рід Хаґґіїв, від Шуні рід Шуніїв,</verse>
				<verse number="16">від Озні рід Озніїв, від Ері рід Еріїв,</verse>
				<verse number="17">від Арода рід Ародів, від Ар'елі рід Ар'еліїв.</verse>
				<verse number="18">Оце роди Ґадових синів, за їхнім переліченням: сорок тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="19">Сини Юдині: Ер та Онан; і помер Ер та Онан у ханаанськім Краї.</verse>
				<verse number="20">І були Юдині сини за їхніми родами: від Шели рід Шелин, від Переца рід Переців, від Зераха рід Зерахів.</verse>
				<verse number="21">А Перецеві сини були: від Хецрона рід Хецронів, від Хамула рід Хамулів.</verse>
				<verse number="22">Оце Юдини роди за їхнім переліченням: сімдесят і шість тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="23">Сини Іссахарові за їхніми родами: Тола рід Толин, від Цувви рід Цуввин,</verse>
				<verse number="24">від Яшува рід Яшувів, від Шімрона рід Шімронів.</verse>
				<verse number="25">Оце Іссахарові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі й триста.</verse>
				<verse number="26">Сини Завулонові за їхніми родами: від Середа рід Середів, від Елона рід Елонів, від Яхлеїла рід Яхлеїлів.</verse>
				<verse number="27">Оце Завулонові роди за їхнім переліченням: шістдесят тисяч і п'ятсот.</verse>
				<verse number="28">Сини Йосипа за їхніми родами: Манасія та Єфрем.</verse>
				<verse number="29">Сини Манасіїні: від Махіра рід Махірів, а Махір породив Ґілеада, від Ґілеада рід Ґілеадів.</verse>
				<verse number="30">Оце Ґілеадові сини: Єзер рід Єзерів, від Хелека рід Хелеків,</verse>
				<verse number="31">і Асріїл рід Асріїлів, і Шехем рід Шехемів,</verse>
				<verse number="32">і Шеміда рід Шемідин, і Хефер рід Хеферів.</verse>
				<verse number="33">А Целофхад, син Хеферів, не мав синів, а тільки дочок. А ймення дочок: Махла й Ноа, Хоґла, Мілка й Тірца.</verse>
				<verse number="34">Оце роди Манасіїні, а їхні перелічені: п'ятдесят і дві тисячі й сімсот.</verse>
				<verse number="35">Оце Єфремові сини за їхніми родами: від Шутелаха рід Шутелахів, від Бехера рід Бехерів, від Тахана рід Таханів.</verse>
				<verse number="36">А оце Шутелахові сини: від Ерана рід Еранів.</verse>
				<verse number="37">Оце роди Єфремових синів за їхнім переліченням: тридцять і дві тисячі і п'ятсот. Оце Йосипові сини за їхніми родами.</verse>
				<verse number="38">Сини Веніяминові за їхніми родами: від Бели рід Белин, від Ашбела рід Ашбелів, від Ахірама рід Ахірамів,</verse>
				<verse number="39">від Шефуфама рід Шефуфамів, від Хуфама рід Хуфамів.</verse>
				<verse number="40">А сини Белині були: Ард, і Нааман, від Арда рід Ардів, від Наамана рід Нааманів.</verse>
				<verse number="41">Оце Веніяминові сини за їхніми родами, а перелічені їхні: сорок і п'ять тисяч і шістсот.</verse>
				<verse number="42">Оце Данові сини за їхніми родами: від Шухама рід Шухамів. Оце Данові роди за їхніми родами.</verse>
				<verse number="43">Всі Шухамові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі і чотириста.</verse>
				<verse number="44">Асирові сини за їхніми родами: від Їмни рід Їмнин, від Їшві рід Їшвіїв, від Берії рід Беріїв.</verse>
				<verse number="45">Сини Берії: від Хевера рід Хеверів, від Малкіїла рід Малкіїлів,</verse>
				<verse number="46">а ймення Асирової дочки Сарах.</verse>
				<verse number="47">Оце роди Асирових синів за їхнім переліченням: п'ятдесят і три тисячі й чотириста.</verse>
				<verse number="48">Сини Нефталимові за їхніми родами: від Яхцеїла рід Яхцеїлів, від Ґуні рід Ґуніїв,</verse>
				<verse number="49">від Єцера рід Єцерів, від Шіллема рід Шіллемів.</verse>
				<verse number="50">Оце роди Нефталимові за їхніми родами й за їхнім переліченням: сорок і п'ять тисяч і чотириста.</verse>
				<verse number="51">Оце перелічені Ізраїлевих синів: шістсот тисяч і тисяча й сімсот і тридцять.</verse>
				<verse number="52">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="53">Для цих буде поділений Край у спадок за числом імен.</verse>
				<verse number="54">Численному примножиш спадщину його, а малому зменшиш спадок його, кожному за переліченням його буде дана спадщина його.</verse>
				<verse number="55">Тільки жеребком поділиться землю, вони будуть володіти за іменами племен їхніх батьків.</verse>
				<verse number="56">За жеребком буде поділена спадщина його поміж численним та малим.</verse>
				<verse number="57">А оце перелічені Левити за їхніми родами: від Ґершона рід Ґершонів, від Кегата рід Кегатів, від Мерарі рід Мераріїв.</verse>
				<verse number="58">Оце роди Левієві: рід Левіїв, рід Хевроніїв, рід Махліїв, рід Мушіїв, рід Кореїв, а Кегат породив Амрама.</verse>
				<verse number="59">А ймення Амрамової жінки Йохевед, дочка Левієва, що вродила її Левієві жінка його в Єгипті, а вона вродила Амрамові Аарона, і Мойсея, і сестру їх Маріям.</verse>
				<verse number="60">І вродилися Ааронові Надав, й Авігу, й Елеазар, й Ітамар.</verse>
				<verse number="61">А Надав та Авігу померли, коли вони приносили чужий огонь перед Господнє лице.</verse>
				<verse number="62">І були їхні перелічені двадцять і три тисячі, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище; бо вони не були перелічені серед Ізраїлевих синів, не дана бо їм спадщина серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="63">Оце перелічені Мойсея та священика Елеазара, що перелічували Ізраїлевих синів у моавських степах над приєрихонським Йорданом.</verse>
				<verse number="64">А серед тих не було вже нікого з перелічених Мойсея та священика Аарона, що перелічували Ізраїлевих синів на Сінайській пустині,</verse>
				<verse number="65">бо Господь був сказав їм: Конче повмираєте ви на пустині. І не позостався з них ніхто, крім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І прийшли дочки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з родів Манасії, сина Йосипового, а оце ймення дочок його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца.</verse>
				<verse number="2">І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Наш батько помер у пустині, і він не був серед громади змовників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав.</verse>
				<verse number="4">Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька!</verse>
				<verse number="5">І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице.</verse>
				<verse number="6">І сказав Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="7">Целофхадові дочки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька.</verse>
				<verse number="8">А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його.</verse>
				<verse number="9">А якщо в нього немає дочки, то дасте спадщину його братам його.</verse>
				<verse number="10">А якщо в нього немає братів, то дасте спадок його братам батька його.</verse>
				<verse number="11">А якщо в його батька немає братів, то дасте спадщину його родичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="12">І сказав Господь до Мойсея: Вийди на цю гору Аварім, і побач той Край, що Я дав Ізраїлевим синам.</verse>
				<verse number="13">І побачиш його, і будеш прилучений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Аарон,</verse>
				<verse number="14">бо ви були неслухняні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх очах. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін.</verse>
				<verse number="15">І промовив Господь до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Нехай призначить Господь, Бог духів і кожного тіла, чоловіка над громадою,</verse>
				<verse number="17">що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха.</verse>
				<verse number="18">І сказав Господь до Мойсея: Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього.</verse>
				<verse number="19">І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах.</verse>
				<verse number="20">І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="21">І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього вироку уріму перед Господнім лицем. І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада.</verse>
				<verse number="22">І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою.</verse>
				<verse number="23">І поклав він руки свої на нього, і заповів йому, як Господь промовляв через Мойсея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Накажи Ізраїлевим синам, і скажи їм: Ви будете пильнувати жертву Мою, хліб Мій для огняних Моїх жертов, пахощі любі Мої, щоб приносити Мені означеного часу.</verse>
				<verse number="3">І скажи їм: Оце огняна жертва, що принесете Господеві: безвадні однорічні ягнята, двоє на день, цілопалення завжди.</verse>
				<verse number="4">Одне ягня принесеш уранці, а ягня друге принесеш надвечір.</verse>
				<verse number="5">І десяту частину ефи пшеничної муки на хлібну жертву, мішану в товченій оливі чверть гіна.</verse>
				<verse number="6">Це стале цілопалення, принесене на Сінайській горі на пахощі любі, огняна жертва для Господа.</verse>
				<verse number="7">А лита жертва його чверть гіна для одного ягняти. У святині принесеш литу жертву вина для Господа.</verse>
				<verse number="8">А друге ягня принесеш надвечір, принесеш як хлібну жертву ранку й як жертву литу його, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.</verse>
				<verse number="9">А суботнього дня двоє однорічних безвадних ягнят, і дві десяті пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і жертва лита його.</verse>
				<verse number="10">Це суботнє цілопалення щосуботи його, окрім цілопалення сталого та його литої жертви.</verse>
				<verse number="11">А першого дня ваших місяців принесете цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, однорічні ягнята сім безвадних,</verse>
				<verse number="12">і три десяті ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного бичка, і дві десяті пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного барана,</verse>
				<verse number="13">і по десятій частині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного ягняти. Це цілопалення, пахощі любі, огняна жертва для Господа.</verse>
				<verse number="14">А їхні литі жертви: пів гіна вина буде для бика, а третина гіна для барана, а четвертина гіна для ягняти. Це новомісячне цілопалення кожного молодика, для всіх молодиків року.</verse>
				<verse number="15">І буде принесений один козел на жертву за гріх для Господа, крім сталого цілопалення, і лита жертва його.</verse>
				<verse number="16">А першого місяця, чотирнадцятого дня місяця Пасха для Господа.</verse>
				<verse number="17">А п'ятнадцятого дня того місяця свято, сім день опрісноки їсти.</verse>
				<verse number="18">Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="19">І принесете огняну жертву, цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, і сім однорічних ягнят, безвадні вони будуть у вас.</verse>
				<verse number="20">А їхня хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, принесете три десяті ефи для бичка й дві десяті для барана.</verse>
				<verse number="21">По десятій частині ефи принесеш для одного ягняти, так для семи ягнят.</verse>
				<verse number="22">І одного козла жертви за гріх на очищення вас,</verse>
				<verse number="23">окрім цілопалення ранку, що належить до сталого цілопалення, принесете оце.</verse>
				<verse number="24">Як оце, будете приносити щоденно сім день хліб огняної жертви, любі пахощі для Господа; окрім сталого цілопалення буде це принесене, і лита жертва його.</verse>
				<verse number="25">А сьомого дня будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="26">А дня первоплодів, коли приносите нову хлібну жертву для Господа в ваших тижнях, будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="27">І принесете цілопалення на любі пахощі для Господа: бички, молоде з великої худоби два, барана одного, сім ягнят однорічних.</verse>
				<verse number="28">А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для одного бичка, дві десяті для одного барана,</verse>
				<verse number="29">по десятій частині ефи для одного ягняти, так для семи ягнят.</verse>
				<verse number="30">Козел один, на очищення вас,</verse>
				<verse number="31">окрім сталого цілопалення та хлібної його жертви це принесете, вони будуть безвадні у вас, і їхні литі жертви.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">А сьомого місяця, першого дня місяця святі збори будуть для вас, жодного робочого зайняття не будете робити, це буде для вас день сурмлення.</verse>
				<verse number="2">І спорядите цілопалення на пахощі любі для Господа: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічні ягнята, семеро безвадних.</verse>
				<verse number="3">А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для барана,</verse>
				<verse number="4">і одна десята для одного ягняти, так для семи ягнят,</verse>
				<verse number="5">і один козел, жертва за гріх, на очищення вас,</verse>
				<verse number="6">окрім новомісячного цілопалення й хлібної його жертви та цілопалення сталого, і хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою постановою, на любі пахощі, огняна жертва для Господа.</verse>
				<verse number="7">А десятого дня того сьомого місяця будуть для вас святі збори, і будете впокоряти свої душі, жодного зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="8">І принесете цілопалення для Господа, любі пахощі: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні будуть у вас.</verse>
				<verse number="9">А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для одного барана,</verse>
				<verse number="10">по десятій для одного ягняти, так для семи ягнят.</verse>
				<verse number="11">Козел один, жертва за гріх, окрім жертви за гріх очищення й сталого цілопалення, і його жертви хлібної та їхніх литих жертов.</verse>
				<verse number="12">А п'ятнадцятого дня сьомого місяця будуть для вас святі збори, жодного робочого заняття не будете робити, і будете святкувати сім день для Господа.</verse>
				<verse number="13">І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бички, молоде з великої худоби, тринадцятеро, барани два, однорічних ягнят чотирнадцятеро, безвадні будуть вони.</verse>
				<verse number="14">А хлібна їхня жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для кожного з тринадцяти бичків, дві десяті для одного барана, для двох баранів,</verse>
				<verse number="15">і по десятій для кожного з чотирнадцяти ягнят,</verse>
				<verse number="16">і один козел, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення, його хлібної жертви та його жертви литої.</verse>
				<verse number="17">А другого дня: бички, молоде з великої худоби, дванадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.</verse>
				<verse number="18">А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.</verse>
				<verse number="19">І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення й хлібної його жертви та їхніх литих жертов.</verse>
				<verse number="20">А третього дня: бички одинадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.</verse>
				<verse number="21">А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.</verse>
				<verse number="22">І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення й його хлібної жертви та його литої жертви.</verse>
				<verse number="23">А четвертого дня: бички десятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.</verse>
				<verse number="24">Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.</verse>
				<verse number="25">І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення їхньої хлібної жертви та їхньої литої жертви.</verse>
				<verse number="26">А п'ятого дня: бички дев'ятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.</verse>
				<verse number="27">А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.</verse>
				<verse number="28">І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.</verse>
				<verse number="29">А шостого дня: бички восьмеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.</verse>
				<verse number="30">А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх за постановою.</verse>
				<verse number="31">І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литих жертов.</verse>
				<verse number="32">А сьомого дня: бички семеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.</verse>
				<verse number="33">А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.</verse>
				<verse number="34">І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литої жертви.</verse>
				<verse number="35">А восьмого дня буде для вас віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.</verse>
				<verse number="36">І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бичка одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні.</verse>
				<verse number="37">Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичка, для барана й для ягнят за числом їх, за постановою.</verse>
				<verse number="38">І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.</verse>
				<verse number="39">це принесете для Господа в ваші свята, окрім ваших обітниць та ваших дарів, для ваших цілопалень, і для ваших хлібних жертов, і для ваших литих жертов, і для ваших жертов мирних.</verse>
				<verse number="40">(30-1) І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">(30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:</verse>
				<verse number="2">(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.</verse>
				<verse number="3">(30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,</verse>
				<verse number="4">(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.</verse>
				<verse number="5">(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.</verse>
				<verse number="6">(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,</verse>
				<verse number="7">(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.</verse>
				<verse number="8">(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.</verse>
				<verse number="9">(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.</verse>
				<verse number="10">(30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,</verse>
				<verse number="11">(30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.</verse>
				<verse number="12">(30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.</verse>
				<verse number="13">(30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.</verse>
				<verse number="14">(30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.</verse>
				<verse number="15">(30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.</verse>
				<verse number="16">(30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні.</verse>
				<verse number="3">І промовив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.</verse>
				<verse number="4">По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.</verse>
				<verse number="5">І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.</verse>
				<verse number="6">І послав їх Мойсей тисячу з кожного племени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.</verse>
				<verse number="7">І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.</verse>
				<verse number="8">І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.</verse>
				<verse number="9">І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.</verse>
				<verse number="10">А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.</verse>
				<verse number="11">І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.</verse>
				<verse number="12">І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.</verse>
				<verse number="13">І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.</verse>
				<verse number="14">І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.</verse>
				<verse number="15">І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?</verse>
				<verse number="16">Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.</verse>
				<verse number="17">А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.</verse>
				<verse number="18">А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.</verse>
				<verse number="19">А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.</verse>
				<verse number="20">І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ.</verse>
				<verse number="21">І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:</verse>
				<verse number="22">Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,</verse>
				<verse number="23">кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.</verse>
				<verse number="24">І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.</verse>
				<verse number="25">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="26">Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.</verse>
				<verse number="27">І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.</verse>
				<verse number="28">І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.</verse>
				<verse number="29">З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.</verse>
				<verse number="30">А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії.</verse>
				<verse number="31">І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="32">І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тисяч.</verse>
				<verse number="33">А худоба велика сімдесят і дві тисячі.</verse>
				<verse number="34">І осли шістдесят і одна тисяча.</verse>
				<verse number="35">А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.</verse>
				<verse number="36">І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.</verse>
				<verse number="37">І була данина для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.</verse>
				<verse number="38">А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдесят і двоє.</verse>
				<verse number="39">А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.</verse>
				<verse number="40">А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тридцять і дві душі.</verse>
				<verse number="41">І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="42">І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну,</verse>
				<verse number="43">і була громадська половина з дрібної худоби триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.</verse>
				<verse number="44">А худоба велика тридцять і шість тисяч.</verse>
				<verse number="45">А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.</verse>
				<verse number="46">А людських душ шістнадцять тисяч,</verse>
				<verse number="47">і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="48">І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,</verse>
				<verse number="49">та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.</verse>
				<verse number="50">І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="51">І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.</verse>
				<verse number="52">І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.</verse>
				<verse number="53">Військові грабували кожен для себе.</verse>
				<verse number="54">І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.</verse>
				<verse number="2">І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,</verse>
				<verse number="4">та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.</verse>
				<verse number="5">І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!</verse>
				<verse number="6">І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?</verse>
				<verse number="7">І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?</verse>
				<verse number="8">Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.</verse>
				<verse number="9">І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.</verse>
				<verse number="10">І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:</verse>
				<verse number="11">Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,</verse>
				<verse number="12">окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.</verse>
				<verse number="13">І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.</verse>
				<verse number="14">А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.</verse>
				<verse number="15">Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.</verse>
				<verse number="16">А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,</verse>
				<verse number="17">а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.</verse>
				<verse number="18">Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.</verse>
				<verse number="19">Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.</verse>
				<verse number="20">І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,</verse>
				<verse number="21">і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,</verse>
				<verse number="22">то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="23">А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!</verse>
				<verse number="24">Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.</verse>
				<verse number="25">І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.</verse>
				<verse number="26">Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.</verse>
				<verse number="27">А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.</verse>
				<verse number="28">І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="29">І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.</verse>
				<verse number="30">А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.</verse>
				<verse number="31">І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.</verse>
				<verse number="32">Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.</verse>
				<verse number="33">І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.</verse>
				<verse number="34">І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,</verse>
				<verse number="35">і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,</verse>
				<verse number="36">і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.</verse>
				<verse number="37">У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,</verse>
				<verse number="38">і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.</verse>
				<verse number="39">І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.</verse>
				<verse number="40">І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.</verse>
				<verse number="41">А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.</verse>
				<verse number="42">А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.</verse>
				<verse number="2">А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.</verse>
				<verse number="3">І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.</verse>
				<verse number="4">А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.</verse>
				<verse number="5">І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.</verse>
				<verse number="6">І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.</verse>
				<verse number="7">І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.</verse>
				<verse number="8">І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.</verse>
				<verse number="9">І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.</verse>
				<verse number="10">І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.</verse>
				<verse number="11">І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.</verse>
				<verse number="12">І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.</verse>
				<verse number="13">І рушили з Дофки й таборували в Алуші.</verse>
				<verse number="14">І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.</verse>
				<verse number="15">І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.</verse>
				<verse number="16">І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.</verse>
				<verse number="17">І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.</verse>
				<verse number="18">І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.</verse>
				<verse number="19">І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.</verse>
				<verse number="20">І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.</verse>
				<verse number="21">І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.</verse>
				<verse number="22">І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.</verse>
				<verse number="23">І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.</verse>
				<verse number="24">І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.</verse>
				<verse number="25">І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.</verse>
				<verse number="26">І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.</verse>
				<verse number="27">І рушили з Тахату й таборували в Тераху.</verse>
				<verse number="28">І рушили з Тераху й таборували в Мітці.</verse>
				<verse number="29">І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.</verse>
				<verse number="30">І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.</verse>
				<verse number="31">І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.</verse>
				<verse number="32">І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.</verse>
				<verse number="33">І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.</verse>
				<verse number="34">І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.</verse>
				<verse number="35">І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.</verse>
				<verse number="36">І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.</verse>
				<verse number="37">І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.</verse>
				<verse number="38">І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.</verse>
				<verse number="39">А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.</verse>
				<verse number="40">І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.</verse>
				<verse number="41">І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.</verse>
				<verse number="42">І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.</verse>
				<verse number="43">І рушили з Пунону й таборували в Овоті.</verse>
				<verse number="44">І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.</verse>
				<verse number="45">І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.</verse>
				<verse number="46">І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.</verse>
				<verse number="47">І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.</verse>
				<verse number="48">І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.</verse>
				<verse number="49">І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.</verse>
				<verse number="50">І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:</verse>
				<verse number="51">Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,</verse>
				<verse number="52">то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.</verse>
				<verse number="53">І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.</verse>
				<verse number="54">І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.</verse>
				<verse number="55">А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.</verse>
				<verse number="56">І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.</verse>
				<verse number="3">І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.</verse>
				<verse number="4">І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.</verse>
				<verse number="5">І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.</verse>
				<verse number="6">А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.</verse>
				<verse number="7">А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.</verse>
				<verse number="8">Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.</verse>
				<verse number="9">І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.</verse>
				<verse number="10">І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.</verse>
				<verse number="11">І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.</verse>
				<verse number="12">І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.</verse>
				<verse number="13">І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.</verse>
				<verse number="14">Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,</verse>
				<verse number="15">два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.</verse>
				<verse number="16">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="17">Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,</verse>
				<verse number="18">та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.</verse>
				<verse number="19">А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;</verse>
				<verse number="20">а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;</verse>
				<verse number="21">а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;</verse>
				<verse number="22">для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;</verse>
				<verse number="23">для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;</verse>
				<verse number="24">а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;</verse>
				<verse number="25">а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;</verse>
				<verse number="26">а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;</verse>
				<verse number="27">а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;</verse>
				<verse number="28">а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.</verse>
				<verse number="29">Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.</verse>
				<verse number="3">І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.</verse>
				<verse number="4">А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.</verse>
				<verse number="5">І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.</verse>
				<verse number="6">А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.</verse>
				<verse number="7">Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="8">А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.</verse>
				<verse number="9">І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:</verse>
				<verse number="10">Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,</verse>
				<verse number="11">то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.</verse>
				<verse number="12">І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.</verse>
				<verse number="13">А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.</verse>
				<verse number="14">Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.</verse>
				<verse number="15">Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.</verse>
				<verse number="16">А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.</verse>
				<verse number="17">А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.</verse>
				<verse number="18">Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.</verse>
				<verse number="19">Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.</verse>
				<verse number="20">А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,</verse>
				<verse number="21">або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.</verse>
				<verse number="22">А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,</verse>
				<verse number="23">або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,</verse>
				<verse number="24">то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.</verse>
				<verse number="25">І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.</verse>
				<verse number="26">А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,</verse>
				<verse number="27">і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!</verse>
				<verse number="28">Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.</verse>
				<verse number="29">І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.</verse>
				<verse number="30">Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.</verse>
				<verse number="31">І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.</verse>
				<verse number="32">І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.</verse>
				<verse number="33">І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.</verse>
				<verse number="34">І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,</verse>
				<verse number="2">і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.</verse>
				<verse number="3">І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.</verse>
				<verse number="4">А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.</verse>
				<verse number="5">І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.</verse>
				<verse number="6">Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.</verse>
				<verse number="7">І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.</verse>
				<verse number="8">А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.</verse>
				<verse number="9">І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.</verse>
				<verse number="10">Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.</verse>
				<verse number="11">І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.</verse>
				<verse number="12">Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.</verse>
				<verse number="13">Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="5">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,</verse>
				<verse number="2">одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.</verse>
				<verse number="3">І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,</verse>
				<verse number="4">по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.</verse>
				<verse number="5">На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:</verse>
				<verse number="6">Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!</verse>
				<verse number="7">Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.</verse>
				<verse number="8">Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.</verse>
				<verse number="9">І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.</verse>
				<verse number="10">Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!</verse>
				<verse number="11">Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.</verse>
				<verse number="12">Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?</verse>
				<verse number="13">Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.</verse>
				<verse number="14">І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.</verse>
				<verse number="15">І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.</verse>
				<verse number="16">І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.</verse>
				<verse number="17">Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.</verse>
				<verse number="18">І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.</verse>
				<verse number="19">І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.</verse>
				<verse number="20">І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.</verse>
				<verse number="21">Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!</verse>
				<verse number="22">А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.</verse>
				<verse number="23">І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.</verse>
				<verse number="24">І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.</verse>
				<verse number="25">І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!</verse>
				<verse number="26">Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.</verse>
				<verse number="27">І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.</verse>
				<verse number="28">Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.</verse>
				<verse number="29">І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!</verse>
				<verse number="30">Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,</verse>
				<verse number="31">і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.</verse>
				<verse number="32">Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,</verse>
				<verse number="33">що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.</verse>
				<verse number="34">І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:</verse>
				<verse number="35">Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,</verse>
				<verse number="36">окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.</verse>
				<verse number="37">Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!</verse>
				<verse number="38">Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.</verse>
				<verse number="39">А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.</verse>
				<verse number="40">А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.</verse>
				<verse number="41">А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.</verse>
				<verse number="42">Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.</verse>
				<verse number="43">І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.</verse>
				<verse number="44">І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.</verse>
				<verse number="45">І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.</verse>
				<verse number="46">І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь до мене, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Досить вам кружляти навколо цієї гори, оберніться на північ!</verse>
				<verse number="4">А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!</verse>
				<verse number="5">Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.</verse>
				<verse number="6">Їжу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.</verse>
				<verse number="7">Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недостачі ні в чому.</verse>
				<verse number="8">І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.</verse>
				<verse number="9">І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок.</verse>
				<verse number="10">Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.</verse>
				<verse number="11">Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.</verse>
				<verse number="12">А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.</verse>
				<verse number="13">Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред. І перейшли ми потік Зеред.</verse>
				<verse number="14">А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.</verse>
				<verse number="15">Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.</verse>
				<verse number="16">І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,</verse>
				<verse number="17">то Господь промовляв до мене, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Ти сьогодні проходиш моавську границю Ар.</verse>
				<verse number="19">І прийдеш близько до Аммонових синів, не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину.</verse>
				<verse number="20">За край рефаїв вважався також він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,</verse>
				<verse number="21">народ великий, і численний, і високий, як велетні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,</verse>
				<verse number="22">як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="23">А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.</verse>
				<verse number="24">Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон! Ось Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.</verse>
				<verse number="25">Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою.</verse>
				<verse number="26">І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:</verse>
				<verse number="27">Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.</verse>
				<verse number="28">Їжу за срібло продаси мені, і я їстиму, і воду даси мені за срібло, і я питиму. Нехай тільки перейду я ногами,</verse>
				<verse number="29">як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш.</verse>
				<verse number="30">Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко.</verse>
				<verse number="31">І сказав Господь мені: Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб успадкувати його край.</verse>
				<verse number="32">І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.</verse>
				<verse number="33">І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.</verse>
				<verse number="34">І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.</verse>
				<verse number="35">Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.</verse>
				<verse number="36">Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.</verse>
				<verse number="37">Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І обернулися ми, та й пішли дорогою до Башану. І вийшов навперейми нас Оґ, цар башанський, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь до мене: Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні.</verse>
				<verse number="3">І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, і побили ми його, так що нікого не позосталося в нього.</verse>
				<verse number="4">І здобули ми всі міста його, і того часу не було міста, що не взяли б ми від них, шістдесят міст, усю арґовську околицю, царство Оґа в Башані.</verse>
				<verse number="5">Усі ці міста укріплені, мур високий, ворота й засув, окрім дуже багатьох відкритих міст.</verse>
				<verse number="6">І вчинили ми їх закляттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей.</verse>
				<verse number="7">А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здобич.</verse>
				<verse number="8">І взяли ми того часу той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йордану, від Арнонського потоку аж до гори Гермон,</verse>
				<verse number="9">сидоняни кличуть на Гермон Сірйон, а амореяни кличуть на нього Сенір,</verse>
				<verse number="10">усі міста на рівнині, і ввесь Ґілеад, і ввесь Башан аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані.</verse>
				<verse number="11">Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ложе, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, дев'ять ліктів довжина його, і чотири лікті ширина його, на міру ліктем чоловіка.</verse>
				<verse number="12">А Край той того часу посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським потоком, і половину гори Ґілеад, і міста його я дав Рувимовим та Ґадовим.</verse>
				<verse number="13">А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині племени Манасіїного, усю околицю арґовську, на ввесь той Башан кличеться: Край рефаїв.</verse>
				<verse number="14">Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм іменем: Башан, села Яіра, і так їх кличуть аж до цього дня.</verse>
				<verse number="15">А Махірові дав я Ґілеад.</verse>
				<verse number="16">А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського потоку, середину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів,</verse>
				<verse number="17">і степ, і Йордан, і границю його від Кіннерету аж до моря степу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід.</verse>
				<verse number="18">І часу того наказав я вам, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам цей Край, щоб ви посіли його; узброєні перейдете перед вашими братами, Ізраїлевими синами, усі військові.</verse>
				<verse number="19">Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, я знаю, що худоба ваша велика! будуть сидіти по ваших містах, що я дав вам,</verse>
				<verse number="20">аж Господь дасть спочинок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йордану, і вернетесь кожен до спадку свого, що я дав вам.</verse>
				<verse number="21">А Ісусові наказав я того часу, говорячи: Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, так зробить Господь усім царствам, куди ти переходиш.</verse>
				<verse number="22">Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас.</verse>
				<verse number="23">І благав я того часу Господа, говорячи:</verse>
				<verse number="24">Владико Господи, Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чини Твої, як великі діла Твої?</verse>
				<verse number="25">Нехай перейду ж я та побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану, ту гарну гірську землю та Ливан!</verse>
				<verse number="26">Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: Досить тобі, не говори більше до Мене в цій справі!</verse>
				<verse number="27">Вийди на верхів'я Пісґі, і зведи свої очі на захід, і на північ, і на південь, і на схід, і побач своїми очима, бо ти не перейдеш цього Йордану!</verse>
				<verse number="28">І напоуми Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він перейде перед цим народом, і він зробить, що вони посядуть той Край, який ти побачиш.</verse>
				<verse number="29">І осіли ми в долині навпроти Бет-Пеору.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А тепер, Ізраїлю, послухай постанов та законів, що я навчаю вас чинити, щоб жили ви, і ввійшли, й посіли цей Край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам.</verse>
				<verse number="2">Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.</verse>
				<verse number="3">Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе.</verse>
				<verse number="4">А ви, що линули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні.</verse>
				<verse number="5">Дивіться, навчив я вас постанов та законів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Краю, куди ви входите, щоб посісти його.</verse>
				<verse number="6">Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!</verse>
				<verse number="7">Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього?</verse>
				<verse number="8">І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?</verse>
				<verse number="9">Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів,</verse>
				<verse number="10">про день, коли стояв ти перед лицем Господа, Бога твого, на Хориві, як Господь говорив був до мене: Збери Мені той народ, і вони слухатимуть слів Моїх, із яких навчаться боятися Мене по всі дні, скільки вони житимуть на землі, та й синів своїх понавчають.</verse>
				<verse number="11">І поприходили ви, та й поставали під горою, а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка.</verse>
				<verse number="12">І промовляв Господь до вас із середини огню, голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу.</verse>
				<verse number="13">І Він оголосив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, Десять Заповідей, і написав їх на двох камінних таблицях.</verse>
				<verse number="14">А мені Господь наказав того часу навчати вас постанов та законів, щоб виконували ви їх у Краю, куди ви переходите володіти ним.</verse>
				<verse number="15">І будете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь до вас на Хориві з середини огню,</verse>
				<verse number="16">щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось боввана, зображення самця чи самиці,</verse>
				<verse number="17">зображення всякої худобини, що на землі, зображення всякого крилатого птаха, що літає під небом,</verse>
				<verse number="18">зображення всякого плазуючого по землі, зображення всякої риби, що в воді під землею,</verse>
				<verse number="19">і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом.</verse>
				<verse number="20">А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутничої печі, з Єгипту, щоб ви стали для Нього народом наділу, як сьогодні це видко.</verse>
				<verse number="21">А Господь був розгнівався на мене за ваші діла, і поклявся, що не перейду я Йордану, і не ввійду до того хорошого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадщину.</verse>
				<verse number="22">Бо я умру в цьому краї, я не перейду Йордану, а ви перейдете й посядете той хороший Край.</verse>
				<verse number="23">Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі боввана на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="24">Бо Господь, Бог твій, Він палючий огонь, Бог заздрісний.</verse>
				<verse number="25">Коли ти породиш синів, і синів твоїх синів, і постарієте ви в Краю, і зіпсуєтеся, і зробите боввана на подобу чогось, і зробите зло в очах Господа, Бога свого, та Його розгнівите,</verse>
				<verse number="26">то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незабаром конче погинете в Краю, на вспадкування якого ви переходите туди Йордан. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете вигублені.</verse>
				<verse number="27">І розпорошить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисленні поміж людами, куди попровадить вас Господь.</verse>
				<verse number="28">І будете служити там богам, ділу рук людських, дереву та каменеві, які не бачать, і не чують, і не їдять, і не нюхають.</verse>
				<verse number="29">Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то знайдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю.</verse>
				<verse number="30">Як будеш у біді своїй, і коли спіткають тебе в кінці днів усі оці речі, то вернешся ти до Господа, Бога свого, і послухаєш Його голосу.</verse>
				<verse number="31">Бо Господь, Бог твій Бог милостивий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був.</verse>
				<verse number="32">Бо питай но про перші дні, що були перше тебе, від того дня, коли Бог створив людину на землі, і від кінця неба й аж до кінця неба, чи бувало щось таке, як ця велика річ, або чи чуте було щось таке, як вона:</verse>
				<verse number="33">чи чув народ голос Бога, що говорив із середини огню, як чув ти і жив?</verse>
				<verse number="34">Або чи намагався який бог піти взяти собі народ з-посеред іншого народу пробами, ознаками, і чудами, і війною, і сильною рукою, і раменом витягненим, і страхами великими, як усе те, що зробив був вам Господь, Бог ваш, в Єгипті на очах твоїх?</verse>
				<verse number="35">Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що Господь Він Бог, і нема іншого, окрім Нього.</verse>
				<verse number="36">Він дав тобі з неба почути Його голос, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, і слова Його чув ти з середини огню.</verse>
				<verse number="37">І тому, що кохав Він батьків твоїх, то вибрав їхнє насіння по них, і Сам Він вивів тебе Своєю великою силою з Єгипту,</verse>
				<verse number="38">щоб прогнати перед тобою народи, більші й сильніші за тебе, щоб ввести тебе, та дати тобі їхній Край на спадок, як сьогодні це видко.</verse>
				<verse number="39">І пізнаєш сьогодні, і візьмеш до серця свого, що Господь Він Бог на небі вгорі й на землі долі, іншого нема.</verse>
				<verse number="40">І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні.</verse>
				<verse number="41">Тоді виділив Мойсей три місті по той бік Йордану на схід сонця,</verse>
				<verse number="42">щоб утікав туди убійник, що замордує свого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом ні вчора, ані позавчора. І втече він до одного з цих міст, і буде жити:</verse>
				<verse number="43">Бецер у пустині, у краї рівниннім, Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.</verse>
				<verse number="44">І оце Закон, що Мойсей поклав перед Ізраїлевими синами,</verse>
				<verse number="45">оце свідоцтва, і постанови, і закони, що Мойсей говорив їх до Ізраїлевих синів при виході їх із Єгипту,</verse>
				<verse number="46">по той бік Йордану в долині навпроти Бет-Пеору в краю Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, якого побив Мойсей та Ізраїлеві сини при виході їх із Єгипту.</verse>
				<verse number="47">І вони оволоділи краєм його та краєм Оґа, башанського царя, обох аморейських царів, що по той бік Йордану на схід сонця,</verse>
				<verse number="48">від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і аж до гори Сіон, цебто Гермон,</verse>
				<verse number="49">і ввесь степ по тім боці Йордану на схід і аж до моря степу під узбіччям Пісґі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.</verse>
				<verse number="2">Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.</verse>
				<verse number="3">Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.</verse>
				<verse number="4">Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.</verse>
				<verse number="5">Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:</verse>
				<verse number="6">Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.</verse>
				<verse number="7">Хай не буде тобі інших богів при Мені!</verse>
				<verse number="8">Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.</verse>
				<verse number="9">Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,</verse>
				<verse number="10">і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.</verse>
				<verse number="11">Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.</verse>
				<verse number="12">Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="13">Шість день працюй, і роби всю працю свою,</verse>
				<verse number="14">а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.</verse>
				<verse number="15">І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.</verse>
				<verse number="16">Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.</verse>
				<verse number="17">Не вбивай!</verse>
				<verse number="18">Не чини перелюбу!</verse>
				<verse number="19">Не кради!</verse>
				<verse number="20">Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!</verse>
				<verse number="21">І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!</verse>
				<verse number="22">Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.</verse>
				<verse number="23">І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,</verse>
				<verse number="24">та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!</verse>
				<verse number="25">А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.</verse>
				<verse number="26">Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?</verse>
				<verse number="27">Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.</verse>
				<verse number="28">І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.</verse>
				<verse number="29">О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!</verse>
				<verse number="30">Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!</verse>
				<verse number="31">А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.</verse>
				<verse number="32">І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.</verse>
				<verse number="33">Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">А оце заповідь, постанови та закони, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у Краї, що ви переходите туди посісти його,</verse>
				<verse number="2">щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.</verse>
				<verse number="3">І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви сильно розмножились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="4">Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!</verse>
				<verse number="5">І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!</verse>
				<verse number="6">І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.</verse>
				<verse number="7">І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.</verse>
				<verse number="8">І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми.</verse>
				<verse number="9">І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх.</verse>
				<verse number="10">І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста, яких ти не будував,</verse>
				<verse number="11">та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся,</verse>
				<verse number="12">стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства!</verse>
				<verse number="13">Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.</verse>
				<verse number="14">Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших,</verse>
				<verse number="15">бо Господь, Бог твій Бог заздрісний посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.</verse>
				<verse number="16">Не будете спокушати Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.</verse>
				<verse number="17">Будете конче пильнувати заповідей Господа, Бога вашого, і свідоцтва Його, і постанови Його, що наказав Він тобі.</verse>
				<verse number="18">І будеш робити справедливе та добре в Господніх очах, щоб було тобі добре, і щоб увійшов ти та посів той хороший Край, що Господь присягнув був батькам твоїм,</verse>
				<verse number="19">щоб вигнати всіх ворогів твоїх перед тобою, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="20">Коли запитає тебе син твій колись, говорячи: Що це за свідоцтва й постанови та закони, що вам наказав Господь, Бог наш?</verse>
				<verse number="21">то скажеш синові своєму: Ми були раби фараонові в Єгипті, а Господь вивів нас із Єгипту сильною рукою.</verse>
				<verse number="22">І дав Господь ознаки та чуда великі та страшні на Єгипет, і на фараона та ввесь дім його на наших очах.</verse>
				<verse number="23">А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той Край, що присягнув був Він нашим батькам.</verse>
				<verse number="24">І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було добре нам усі дні, щоб утримати нас при житті, як дня цього.</verse>
				<verse number="25">І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, сім народів, численніших та міцніших за тебе.</verse>
				<verse number="2">І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.</verse>
				<verse number="3">І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого,</verse>
				<verse number="4">бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.</verse>
				<verse number="5">Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,</verse>
				<verse number="6">бо ти святий народ для Господа, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.</verse>
				<verse number="7">Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,</verse>
				<verse number="8">але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.</verse>
				<verse number="9">І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,</verse>
				<verse number="10">і що надолужить ненависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого ненависника, відплатить йому самому.</verse>
				<verse number="11">А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні наказую виконувати їх.</verse>
				<verse number="12">І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.</verse>
				<verse number="13">І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.</verse>
				<verse number="14">Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.</verse>
				<verse number="15">І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.</verse>
				<verse number="16">І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.</verse>
				<verse number="17">Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зможу вигнати їх?</verse>
				<verse number="18">не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Господь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,</verse>
				<verse number="19">ті великі випробовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягнене рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учинить усім тим народом, що ти їх боїшся.</verse>
				<verse number="20">Також і шершнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.</verse>
				<verse number="21">Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний.</verse>
				<verse number="22">І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.</verse>
				<verse number="23">І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.</verse>
				<verse number="24">І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.</verse>
				<verse number="25">Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.</verse>
				<verse number="26">І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й посіли той Край, що Господь присягнув вашим батькам.</verse>
				<verse number="2">І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.</verse>
				<verse number="3">І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.</verse>
				<verse number="4">Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.</verse>
				<verse number="5">І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="6">І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,</verse>
				<verse number="7">бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі,</verse>
				<verse number="8">до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду,</verse>
				<verse number="9">до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь.</verse>
				<verse number="10">І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.</verse>
				<verse number="11">Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,</verse>
				<verse number="12">щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,</verse>
				<verse number="13">а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться,</verse>
				<verse number="14">то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства,</verse>
				<verse number="15">що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яної скелі,</verse>
				<verse number="16">що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку,</verse>
				<verse number="17">щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.</verse>
				<verse number="18">І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.</verse>
				<verse number="19">І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете!</verse>
				<verse number="20">Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,</verse>
				<verse number="2">народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?</verse>
				<verse number="3">І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.</verse>
				<verse number="4">Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.</verse>
				<verse number="5">Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.</verse>
				<verse number="6">І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.</verse>
				<verse number="7">Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.</verse>
				<verse number="8">І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.</verse>
				<verse number="9">Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.</verse>
				<verse number="10">І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.</verse>
				<verse number="11">І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.</verse>
				<verse number="12">І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.</verse>
				<verse number="13">І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.</verse>
				<verse number="14">Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.</verse>
				<verse number="15">І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.</verse>
				<verse number="16">І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!</verse>
				<verse number="17">І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...</verse>
				<verse number="18">І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,</verse>
				<verse number="19">бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.</verse>
				<verse number="20">А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.</verse>
				<verse number="21">А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.</verse>
				<verse number="22">І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.</verse>
				<verse number="23">А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.</verse>
				<verse number="24">Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.</verse>
				<verse number="25">І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.</verse>
				<verse number="26">І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!</verse>
				<verse number="27">Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,</verse>
				<verse number="28">щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.</verse>
				<verse number="29">А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Того часу сказав був до мене Господь: Витеши собі дві камінні таблиці, як перші, та й вийде до Мене на гору, і зроби собі дерев'яного ковчега.</verse>
				<verse number="2">А Я напишу на тих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти побив, і покладеш їх у ковчезі.</verse>
				<verse number="3">І зробив я ковчега з акаційного дерева, і витесав я дві камінні таблиці, як перші, та й зійшов на гору, а обидві таблиці в руці моїй.</verse>
				<verse number="4">І Він написав на тих таблицях, як перше письмо, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з середини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.</verse>
				<verse number="5">І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті таблиці, що зробив, до ковчегу. І були вони там, як наказав був Господь.</verse>
				<verse number="6">А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Аарон, і був там похований, а священиком став замість нього його син Елеазар.</verse>
				<verse number="7">А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до краю водних потоків.</verse>
				<verse number="8">Того часу Господь відділив був Левієве плем'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословляло Його Йменням аж до цього дня.</verse>
				<verse number="9">Тому не було Левієві частки та спадку з братами. Господь Він спадщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.</verse>
				<verse number="10">А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ночей. І вислухав Господь мене також цього разу, не захотів Господь погубити тебе.</verse>
				<verse number="11">І сказав був до мене Господь: Устань, іди в похід перед народом. І ввійдуть вони, і посядуть той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.</verse>
				<verse number="12">А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,</verse>
				<verse number="13">виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.</verse>
				<verse number="14">Тож належить Господеві, Богу твоєму, небо, і небо небес, земля й усе, що на ній.</verse>
				<verse number="15">Тільки батьків твоїх уподобав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх народів, як бачиш цього дня.</verse>
				<verse number="16">І ви обріжете крайню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердою,</verse>
				<verse number="17">бо Господь, Бог ваш Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний, та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме.</verse>
				<verse number="18">Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу.</verse>
				<verse number="19">І будете ви любити приходька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї.</verse>
				<verse number="20">Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горнутись, а Йменням Його будеш присягати.</verse>
				<verse number="21">Він хвала твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні діла, які бачили очі твої.</verse>
				<verse number="22">Сімдесятьма душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зорі на небі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І будеш ти любити Господа, Бога свого, і будеш додержувати постанови Його, і звичаї Його і закони Його, і заповіді Його по всі дні.</verse>
				<verse number="2">І ви пізнаєте сьогодні, бо я навчаю не синів ваших, які не пізнали й не бачили карання Господа, Бога вашого, величність Його, руку Його сильну й рамено Його витягнене,</verse>
				<verse number="3">і ознаки Його, і чини Його, що зробив був серед Єгипту фараонові, єгипетському цареві та всьому його краєві,</verse>
				<verse number="4">і що Він зробив був війську Єгипта, коням його та колесницям його, що пустив над ними воду Червоного моря, коли вони гнались за вами, і вигубив їх Господь, і так є аж до дня цього,</verse>
				<verse number="5">і що Він зробив був для вас у пустині аж до вашого приходу до цього місця,</verse>
				<verse number="6">і що Він зробив був Датанові й Авіронові, синам Еліява, Рувимового сина, що земля відкрила була свої уста й поглинула їх, і їхні доми, і їхні намети, і всю власність, що була з ними, посеред усього Ізраїля.</verse>
				<verse number="7">Бо очі ваші то ті, що бачили всякий великий чин Господа, що Він зробив.</verse>
				<verse number="8">І будете ви виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую, щоб стали ви сильні, і ввійшли, і заволоділи тим Краєм, куди переходите ви, щоб посісти його,</verse>
				<verse number="9">і щоб довго жили ви на тій землі, що Господь присягнув був вашим батькам дати їм та їхньому насінню Край, що тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="10">Бо цей Край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, як єгипетський край, звідки вийшли ви, де ти засієш було насіння своє й поливаєш працею ніг своїх, як город варивний.</verse>
				<verse number="11">А цей Край, куди ви переходите посісти його, то край гір та долин, із небесного дощу він напоюється.</verse>
				<verse number="12">Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року аж до кінця року.</verse>
				<verse number="13">І станеться, якщо справді ви будете слухати Моїх заповідей, що Я вам сьогодні наказую, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею,</verse>
				<verse number="14">то Я дам вам дощ вашого Краю своєчасно, дощ ранній і дощ пізній, і збереш ти своє збіжжя, і свій сік виноградний, і оливу свою.</verse>
				<verse number="15">І дам Я траву на твоїм полі для твоєї худоби, і будеш ти їсти й наситишся.</verse>
				<verse number="16">Стережіться, щоб не було зведене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим богам, і не вклонялися їм.</verse>
				<verse number="17">А то запалиться гнів Господній на вас, і замкне небо, і не буде дощу, а земля не дасть свого урожаю, і ви скоро погинете з тієї доброї землі, що Господь дає вам.</verse>
				<verse number="18">І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив'яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов'язкою між вашими очима.</verse>
				<verse number="19">І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш.</verse>
				<verse number="20">І ти понаписуєш їх на бічних одвірках дому свого і на брамах своїх,</verse>
				<verse number="21">щоб дні ваші та дні синів ваших на землі, яку Господь присягнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, як дні неба над землею.</verse>
				<verse number="22">Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма дорогами Його, і щоб горнутись до Нього,</verse>
				<verse number="23">то Господь вижене всі ті народи перед вами, і ви посядете народи більші й міцніші від вас.</verse>
				<verse number="24">Кожне місце, що на нього ступить ваша нога, буде ваше. Від пустині й Ливану, від Річки, річки Ефрату й аж до моря Останнього буде ваша границя.</verse>
				<verse number="25">Не встоїть ніхто перед вами, ляк перед вами й страх перед вами дасть Господь, Бог ваш, на кожен той край, що ви ступите на нього, як Він говорив вам.</verse>
				<verse number="26">Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття:</verse>
				<verse number="27">благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні,</verse>
				<verse number="28">і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа, Бога свого, і збочите з дороги, яку я наказую вам сьогодні, щоб ходити за іншими богами, яких ви не знали.</verse>
				<verse number="29">І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до Краю, куди ти входиш посісти його, то даси благословення на горі Ґарізім, а прокляття на горі Евал.</verse>
				<verse number="30">От вони на тому боці Йордану за дорогою заходу сонця, у краю ханаанеянина, що сидить у степу навпроти Ґілґалу при діброві Море.</verse>
				<verse number="31">Бо ви переходите Йордан, щоб увійти посісти той Край, що дає вам Господь, Бог ваш. І посядете його, й осядете в ньому,</verse>
				<verse number="32">і будете додержувати, щоб виконувати всі постанови й закони Його, які я сьогодні даю вам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Оце постанови та закони, які ви пильнуватимете виконувати в Краї, що дав Господь, Бог батьків твоїх, на насліддя його всі дні, які житимете на цій землі.</verse>
				<verse number="2">Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом.</verse>
				<verse number="3">І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця.</verse>
				<verse number="4">Не робитимете так Господеві, вашому Богові,</verse>
				<verse number="5">бо тільки на місці, яке вибере Господь, Бог ваш, зо всіх ваших племен, щоб покласти там Ім'я Своє, на місці перебування Його будете шукати, і ти прийдеш туди.</verse>
				<verse number="6">І принесете туди свої цілопалення, і свої жертви, і свої десятини та приношення рук своїх, і обітниці свої, і дари свої, і перворідних худоби своєї великої та худоби своєї дрібної.</verse>
				<verse number="7">І будете їсти там перед лицем Господа, Бога вашого, і будете тішитися всім, до чого доторкнеться ваша рука, ви та доми ваші, якими поблагословив тебе Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="8">Там ви не зробите так, як ми робимо сьогодні тут, кожен усе, що йому здається справедливим в очах тільки його,</verse>
				<verse number="9">бо ви дотепер не ввійшли до місця відпочинку й до спадщини, що Господь, Бог твій, дає тобі.</verse>
				<verse number="10">А коли ви перейдете Йордан і осядете в Краї, що Господь, Бог ваш, дає вам на спадщину, і Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших навколо, і ви сидітимете безпечно,</verse>
				<verse number="11">то станеться, на те місце, що його вибере Господь, Бог ваш, щоб Ім'я Його перебувало там, туди принесете все, що я вам наказую: свої цілопалення, і свої жертви, десятини свої та приношення рук своїх, і всі добірні жертви обітниць своїх, що обіцяєте Господеві.</verse>
				<verse number="12">І будете тішитися перед лицем Господа, Бога вашого, ви й сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і невільниці ваші, і Левит, що в ваших брамах, бо нема йому частки й спадку з вами.</verse>
				<verse number="13">Стережися, щоб не приносив ти своїх цілопалень на кожному місці, яке побачиш,</verse>
				<verse number="14">бо тільки на тому місці, яке вибере Господь в одному з племен твоїх, там принесеш свої цілопалення, і там зробиш усе, що я наказую тобі.</verse>
				<verse number="15">Але скільки запрагне душа твоя, будеш різати й будеш їсти м'ясо, за благословенням Господа, Бога твого, що його дав тобі в усіх брамах твоїх; нечистий і чистий буде їсти його, як сарну й як оленя.</verse>
				<verse number="16">Тільки крови не їстимеш, на землю виллєш її, як воду.</verse>
				<verse number="17">Не зможеш ти їсти в брамах своїх десятини збіжжя свого, і соку виноградного свого, і оливи своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, і всіх обітниць своїх, що будеш обіцяти, і добровільних дарів своїх, і приношення своєї руки,</verse>
				<verse number="18">бо тільки перед лицем Господа, Бога свого, будеш їсти його в місці, яке вибере Господь, Бог твій, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх. І будеш ти радіти перед лицем Господа, Бога свого, усім, до чого доторкнеться рука твоя.</verse>
				<verse number="19">Стережися, щоб не залишив ти Левита по всі дні на землі своїй.</verse>
				<verse number="20">Коли Господь, Бог твій, поширить границю твою, як Він говорив тобі, і ти скажеш: Нехай я їм м'ясо, бо буде жадати душа твоя їсти м'ясо, то за всім жаданням душі своєї будеш ти їсти м'ясо.</verse>
				<verse number="21">Коли буде далеке від тебе те місце, що вибере Господь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'я Його, то заріжеш із худоби своєї великої та з худоби своєї дрібної, щоб дав Господь тобі, як наказав я тобі, і будеш їсти в брамах своїх усім жаданням своєї душі.</verse>
				<verse number="22">Тільки як їсться сарну й оленя, так будеш їсти його, нечистий та чистий однаково можуть їсти його.</verse>
				<verse number="23">Тільки будь обережним, щоб не їсти крови, бо кров вона душа, і ти не будеш їсти душі разом з м'ясом.</verse>
				<verse number="24">Не будеш їсти її, на землю виллєш її, як воду.</verse>
				<verse number="25">Не будеш їсти її, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.</verse>
				<verse number="26">Тільки святощі свої, що будуть у тебе, та обітниці свої понесеш, і прийдеш до місця, яке вибере Господь.</verse>
				<verse number="27">І принесеш своє цілопалення, м'ясо та кров, на жертівнику Господа, Бога свого, а кров твоїх інших жертов буде вилита на жертівнику Господа, Бога твого, а м'ясо будеш їсти.</verse>
				<verse number="28">Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="29">Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб посісти їх перед собою, і посядеш їх, і осядеш у їхньому Краї,</verse>
				<verse number="30">то стережися, щоб не впасти до пастки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, і щоб не шукав ти їхніх богів, говорячи: Як служать ті люди богам своїм, то зроблю так і я.</verse>
				<verse number="31">Не зробиш так Господеві, Богу своєму; бо всяку гидоту, яку Господь зненавидів, робили вони богам своїм, бо навіть синів своїх та дочок своїх вони палять в огні для богів своїх.</verse>
				<verse number="32">(13-1) Кожне слово, що я наказую його вам, будете додержувати виконувати, не додаси до нього, і не відіймеш від нього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">(13-2) Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо,</verse>
				<verse number="2">(13-3) і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити,</verse>
				<verse number="3">(13-4) то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею.</verse>
				<verse number="4">(13-5) За Господом, Богом вашим, будете ходити, і Його будете боятися, і заповіді його будете виконувати, і голосу Його будете слухатися, і Йому будете служити, і до Нього будете линути.</verse>
				<verse number="5">(13-6) А пророк той або той сновидець нехай буде забитий, бо намовляв на відступство від Господа, Бога вашого, що вивів вас із єгипетського краю й викупив вас з дому рабства, щоб звести тебе з дороги, що наказав тобі Господь, Бог твій, ходити нею; і вигубиш зло з-посеред себе.</verse>
				<verse number="6">(13-7) Коли намовить тебе брат твій, син твоєї матері, або син твій, або дочка твоя, або жінка твого лоня, або твій приятель, який тобі як душа твоя, таємно говорячи: Ходімо ж і служім іншим богам, яких не знав ти та батьки твої,</verse>
				<verse number="7">(13-8) з богів тих народів, що навколо вас, близьких тобі або далеких від тебе, від кінця землі й аж до кінця землі,</verse>
				<verse number="8">(13-9) то не будеш згоджуватися з ним і не будеш слухатися його, і не буде милосердитися око твоє над ним, і не змилосердишся й не сховаєш його,</verse>
				<verse number="9">(13-10) бо конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.</verse>
				<verse number="10">(13-11) І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.</verse>
				<verse number="11">(13-12) А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе.</verse>
				<verse number="12">(13-13) Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:</verse>
				<verse number="13">(13-14) вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали,</verse>
				<verse number="14">(13-15) то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе,</verse>
				<verse number="15">(13-16) то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.</verse>
				<verse number="16">(13-17) А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.</verse>
				<verse number="17">(13-18) І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм,</verse>
				<verse number="18">(13-19) коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що справедливе в очах Господа, Бога твого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Ви сини Господа, Бога вашого, не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого,</verse>
				<verse number="2">бо ти святий народ для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.</verse>
				<verse number="3">Не будеш їсти жодної гидоти.</verse>
				<verse number="4">Оце та худоба, що ви будете їсти: віл, кожне з овець і кожне з кіз,</verse>
				<verse number="5">олень, і сарна, і буйвіл, і ланя, і зубр, і антилопа, і жирафа.</verse>
				<verse number="6">Кожну з худоби, що має розділені копита та що має копита, роздвоєні розривом, що жує жуйку між худобою, те будете їсти.</verse>
				<verse number="7">Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, і зайця, і тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, нечисті вони для вас.</verse>
				<verse number="8">І свині, бо має розділені ратиці, а жуйки не жує, нечиста вона для вас: їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не доторкнетеся.</verse>
				<verse number="9">Оце будете їсти зо всього, що в воді, усе, що має плавці та луску, будете їсти.</verse>
				<verse number="10">А все, що не має плавців та луски, не будете їсти, нечисте воно для вас.</verse>
				<verse number="11">Кожного чистого птаха будете їсти.</verse>
				<verse number="12">А оце, чого з них ви не будете їсти: орла, і ґрифа, і морського орла,</verse>
				<verse number="13">і коршака, і сокола за родом його,</verse>
				<verse number="14">і всякого крука за родом його,</verse>
				<verse number="15">і струся, і сови, і яструба за родом його,</verse>
				<verse number="16">пугача, й ібіса, і лебедя,</verse>
				<verse number="17">і пелікана, і сича, і рибалки,</verse>
				<verse number="18">і бусла, і чаплі за родом її, і одуда, і кажана.</verse>
				<verse number="19">І кожне плазуюче з птаства нечисте воно для вас, не будете їсти.</verse>
				<verse number="20">Кожного чистого птаха будете їсти.</verse>
				<verse number="21">Не будете їсти жодного падла, даси його приходькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужинцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.</verse>
				<verse number="22">Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте.</verse>
				<verse number="23">І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні.</verse>
				<verse number="24">А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій,</verse>
				<verse number="25">то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="26">І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій.</verse>
				<verse number="27">А Левит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому частки й спадку з тобою.</verse>
				<verse number="28">На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх.</verse>
				<verse number="29">І прийде Левит, бо нема йому частки й спадку з тобою, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наситяться, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">У кінці семи літ зробиш відпущення.</verse>
				<verse number="2">А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.</verse>
				<verse number="3">На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,</verse>
				<verse number="4">та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,</verse>
				<verse number="5">якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.</verse>
				<verse number="6">Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.</verse>
				<verse number="7">Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,</verse>
				<verse number="8">бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.</verse>
				<verse number="9">Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.</verse>
				<verse number="10">Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.</verse>
				<verse number="11">Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.</verse>
				<verse number="12">Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.</verse>
				<verse number="13">А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,</verse>
				<verse number="14">конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.</verse>
				<verse number="15">І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.</verse>
				<verse number="16">І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,</verse>
				<verse number="17">то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.</verse>
				<verse number="18">Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.</verse>
				<verse number="19">Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.</verse>
				<verse number="20">Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.</verse>
				<verse number="21">А коли буде в нім вада, кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого,</verse>
				<verse number="22">у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.</verse>
				<verse number="23">Тільки крови його не будеш їсти, на землю виллєш її, як воду.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Додержуй місяця авіва, і справиш Пасху для Господа, Бога свого, бо в місяці авіві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.</verse>
				<verse number="2">І заколи пасху для Господа, Бога свого, з худоби дрібної та з худоби великої в місці, яке вибере Господь, щоб там перебувало Ім'я Його.</verse>
				<verse number="3">Не будеш їсти при тому квашеного, сім день будеш їсти при тому опрісноки, хліб бідування, бо в поспіху вийшов ти з єгипетського краю, щоб усі дні життя свого пам'ятати день свого виходу з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="4">І не буде бачене в тебе квашене сім день у всім краї твоїм. А з м'яса, що заколеш у жертву ввечері першого дня, ніщо не буде ночувати до ранку.</verse>
				<verse number="5">Не будеш заколювати пасху в одному з тих твоїх міст, які Господь, Бог твій дає тобі.</verse>
				<verse number="6">Але тільки на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його, заколеш пасху ввечері, при заході сонця, у час твого виходу з Єгипту.</verse>
				<verse number="7">І будеш варити, і будеш їсти на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій. А рано обернешся, і підеш до наметів своїх.</verse>
				<verse number="8">Шість день будеш їсти опрісноки, а сьомого дня віддання свята для Господа, Бога твого, не будеш робити зайняття.</verse>
				<verse number="9">Сім тижнів відлічиш собі, від початку праці серпа на дозрілому збіжжі зачнеш лічити сім тижнів.</verse>
				<verse number="10">І справиш свято Тижнів для Господа, Бога свого, у міру добровільного дару своєї руки, що нею даси, як поблагословить тебе Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="11">І будеш радіти перед лицем Господа, Бога свого, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх, і приходько, і сирота, і вдова, що серед тебе в місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його.</verse>
				<verse number="12">І будеш пам'ятати, що ти сам був рабом в Єгипті, і будеш додержувати це, і будеш виконувати ці постанови.</verse>
				<verse number="13">Свято Кучок будеш справляти собі сім день, коли збереш з току свого та з кадки чавила свого.</verse>
				<verse number="14">І будеш радіти в святі своїм ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх.</verse>
				<verse number="15">Сім день будеш святкувати Господеві, Богові своєму, у місці, яке вибере Господь, бо поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім урожаї твоїм, і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш тільки радісний.</verse>
				<verse number="16">Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок, і ніхто не буде бачений перед лицем Господнім упорожні,</verse>
				<verse number="17">кожен принесе дар руки своєї, за благословенням Господа, Бога свого, що дав Він тобі.</verse>
				<verse number="18">Суддів та урядників настановиш собі в усіх містах своїх, які Господь, Бог твій, дає тобі по племенах твоїх, і вони будуть судити народ справедливим судом.</verse>
				<verse number="19">Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих.</verse>
				<verse number="20">За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити й заволодіти Краєм, що Господь, Бог твій, дає тобі.</verse>
				<verse number="21">Не посадиш собі святого дерева, усякого дерева при жертівнику Господа, Бога твого, що зробиш собі,</verse>
				<verse number="22">і не поставиш собі стовпа, що ненавидить Господь, Бог твій.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Не будеш приносити в жертву Господеві, Богові своєму вола або одне з дрібної худоби, що буде на ньому вада, усяка зла річ, бо це гидота для Господа, Бога твого.</verse>
				<verse number="2">Коли буде знайдений серед тебе в одному з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, що зробить зле в очах Господа, Бога твого, щоб недотримати заповіту,</verse>
				<verse number="3">що пішов би й служив би іншим богам, і вклонявся б їм та сонцеві або місяцеві, або всім зорям небесним, чого я не наказав,</verse>
				<verse number="4">і буде розказано тобі, і ти почуєш, і будеш добре допитуватися, а ото воно правда, дійсна та річ, була зроблена ота гидота серед Ізраїля,</verse>
				<verse number="5">то випровадиш того чоловіка або ту жінку, що зробили ту злу річ, до брам своїх, того чоловіка або ту жінку, і вкаменуєш їх камінням, і вони погинуть.</verse>
				<verse number="6">На слова двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одного свідка не буде забитий.</verse>
				<verse number="7">Рука свідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука всього народу наостанку. І вигубиш зло з-посеред себе.</verse>
				<verse number="8">Коли б у суді була тобі неясна справа між кров'ю та кров'ю, між суперечкою та суперечкою, і між раною та раною справи суперечки в брамах твоїх, то встанеш, і підеш до місця, яке вибере його Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="9">І прийдеш до священиків-Левитів і до судді, що буде в тих днях, і допитаєшся, і вони дадуть тобі слово присуду.</verse>
				<verse number="10">І ти поступиш за тим словом, що подадуть тобі з того місця, яке вибере Господь, і будеш пильнувати робити все так, як навчать тебе.</verse>
				<verse number="11">Ти поступиш за законом, що навчать тебе, і за вироком, що скажуть тобі, не відступиш ні праворуч ні ліворуч від слова, що подадуть тобі.</verse>
				<verse number="12">А коли хто через зухвалість не послухається священика, що стоїть там на служенні Господеві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.</verse>
				<verse number="13">А ввесь народ буде слухати та буде боятися, і вже не буде поступати зухвало.</verse>
				<verse number="14">Коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх околицях,</verse>
				<verse number="15">то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужинця, що він не брат твій.</verse>
				<verse number="16">Тільки щоб він не примножував собі коней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примножити коней, бож Господь сказав вам: Не вертайтеся вже більше тією дорогою.</verse>
				<verse number="17">І хай не примножить він собі жінок, щоб не відступило його серце, і срібла та золота хай він не примножить собі дуже.</verse>
				<verse number="18">І станеться, як буде він сидіти на троні царства свого, то напише собі відписа цього Закону з книги, що перед лицем священиків-Левитів.</verse>
				<verse number="19">І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб учився боятися Господа, Бога свого, щоб додержувати всіх слів цього Закону та тих постанов, щоб виконувати їх,</verse>
				<verse number="20">щоб не гордувало серце його своїми братами, і щоб не збочував він ні праворуч, ні ліворуч від цієї заповіді, щоб продожив дні на своїм царстві він та сини його серед Ізраїля.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Священикам-Левитам, усьому Левієвому племені не буде частки та спадку разом з Ізраїлем, огняні жертви Господа та частки Його будуть їм.</verse>
				<verse number="2">А спадку не буде йому серед братів його: Господь Він спадок його, як Він говорив був йому.</verse>
				<verse number="3">А оце буде належати священикам від народу, від тих, хто приносить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даси священикові плече, і щоки, і шлунок.</verse>
				<verse number="4">Початок від збіжжя свого, від виноградного соку свого, і від оливки своєї, і початок стриження отари своєї даси ти йому.</verse>
				<verse number="5">Бо його вибрав Господь, Бог твій, зо всіх племен твоїх, щоб ставав він служити в Господнє Ім'я, він та сини його по всі дні.</verse>
				<verse number="6">А коли прийде Левит з одної з брам твоїх з усього Ізраїля, де він мешкає там, і прибуде за всім жаданням своєї душі до місця, яке вибере Господь,</verse>
				<verse number="7">і буде він служити в Ім'я Господа, Бога свого, як усі його браття Левити, що стоять там перед Господнім лицем,</verse>
				<verse number="8">то по рівній частці будуть вони їсти, опріч маєтку, проданого по батьках.</verse>
				<verse number="9">Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів.</verse>
				<verse number="10">Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник,</verse>
				<verse number="11">і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих.</verse>
				<verse number="12">Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою.</verse>
				<verse number="13">Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм,</verse>
				<verse number="14">бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="15">Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,</verse>
				<verse number="16">згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.</verse>
				<verse number="17">І сказав до мене Господь: Добре сказали вони.</verse>
				<verse number="18">Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.</verse>
				<verse number="19">І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.</verse>
				<verse number="20">А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк.</verse>
				<verse number="21">А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив?</verse>
				<verse number="22">Що буде говорити той пророк Ім'ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній Край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,</verse>
				<verse number="2">то три місті відділиш собі в середині свого Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.</verse>
				<verse number="3">Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і це буде на втікання туди кожного убійника.</verse>
				<verse number="4">А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненароком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;</verse>
				<verse number="5">або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дерева, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо спаде з топорища й попаде в його ближнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,</verse>
				<verse number="6">щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.</verse>
				<verse number="7">Тому то я наказую тобі, говорячи: Три місті відділиш собі.</verse>
				<verse number="8">А якщо Господь, Бог твій, розширить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,</verse>
				<verse number="9">коли ти будеш додержувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, то додаси собі ще три місті понад ті три,</verse>
				<verse number="10">щоб не була пролита неповинна кров серед твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і не буде на тобі кров.</verse>
				<verse number="11">А коли хто буде ненавидіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,</verse>
				<verse number="12">то пошлють старші його міста, і візьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.</verse>
				<verse number="13">Не змилосердиться око твоє над ним, і ти усунеш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі.</verse>
				<verse number="14">Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежували предки в наділі твоїм, яке посядеш ти в Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.</verse>
				<verse number="15">Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха, у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа.</verse>
				<verse number="16">Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб свідчити проти нього підступно,</verse>
				<verse number="17">то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.</verse>
				<verse number="18">І судді добре дослідять, а ось свідок неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого,</verse>
				<verse number="19">то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму братові, і вигубиш зло з-посеред себе.</verse>
				<verse number="20">А позосталі будуть слухати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла.</verse>
				<verse number="21">І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="2">І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,</verse>
				<verse number="3">та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,</verse>
				<verse number="4">бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!</verse>
				<verse number="5">А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.</verse>
				<verse number="6">І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.</verse>
				<verse number="7">А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її.</verse>
				<verse number="8">І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м'якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.</verse>
				<verse number="9">І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.</verse>
				<verse number="10">Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.</verse>
				<verse number="11">І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.</verse>
				<verse number="12">А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.</verse>
				<verse number="13">І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.</verse>
				<verse number="14">Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="15">Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.</verse>
				<verse number="16">Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,</verse>
				<verse number="17">бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,</verse>
				<verse number="18">щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.</verse>
				<verse number="19">Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?</verse>
				<verse number="20">Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,</verse>
				<verse number="2">то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.</verse>
				<verse number="3">І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.</verse>
				<verse number="4">І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.</verse>
				<verse number="5">І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.</verse>
				<verse number="6">І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку їй перерізана шия.</verse>
				<verse number="7">І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.</verse>
				<verse number="8">Прости народові своєму, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.</verse>
				<verse number="9">А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.</verse>
				<verse number="10">Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,</verse>
				<verse number="11">і побачиш серед полонених гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,</verse>
				<verse number="12">то впровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.</verse>
				<verse number="13">І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.</verse>
				<verse number="14">І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.</verse>
				<verse number="15">Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і буде перворідний син від зненавидженої,</verse>
				<verse number="16">то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,</verse>
				<verse number="17">але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.</verse>
				<verse number="18">Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,</verse>
				<verse number="19">то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.</verse>
				<verse number="20">І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.</verse>
				<verse number="21">І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.</verse>
				<verse number="22">А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,</verse>
				<verse number="23">то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.</verse>
				<verse number="2">А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.</verse>
				<verse number="3">І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.</verse>
				<verse number="4">Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.</verse>
				<verse number="5">Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="6">Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,</verse>
				<verse number="7">конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.</verse>
				<verse number="8">Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.</verse>
				<verse number="9">Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.</verse>
				<verse number="10">Не будеш орати волом і ослом разом.</verse>
				<verse number="11">Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.</verse>
				<verse number="12">Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.</verse>
				<verse number="13">Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,</verse>
				<verse number="14">і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,</verse>
				<verse number="15">то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.</verse>
				<verse number="16">І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.</verse>
				<verse number="17">І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.</verse>
				<verse number="18">А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,</verse>
				<verse number="19">і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.</verse>
				<verse number="20">А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,</verse>
				<verse number="21">то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.</verse>
				<verse number="22">Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.</verse>
				<verse number="23">Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,</verse>
				<verse number="24">то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.</verse>
				<verse number="25">А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,</verse>
				<verse number="26">а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.</verse>
				<verse number="27">Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.</verse>
				<verse number="28">Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,</verse>
				<verse number="29">то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.</verse>
				<verse number="30">(23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">(23-2) Не ввійде на збори Господні ранений розчавленням ятер та з відрізаним членом.</verse>
				<verse number="2">(23-3) Неправоложний не ввійде на збори Господні, також десяте покоління його не ввійде на збори Господні.</verse>
				<verse number="3">(23-4) Не ввійде на збори Господні аммонітянин та моавітянин, також десяте їхнє покоління не ввійде на збори Господні, аж навіки,</verse>
				<verse number="4">(23-5) за те, що вони не вийшли назустріч вас із хлібом та водою в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, і що найняли були на тебе Валаама, Беорового сина з Петору Араму двох річок, щоб проклясти тебе.</verse>
				<verse number="5">(23-6) Та не хотів Господь, Бог твій, слухати Валаама, і перемінив тобі Господь, Бог твій, те прокляття на благословення, бо любить тебе Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="6">(23-7) Не будеш бажати для них миру й добра по всі свої дні навіки.</verse>
				<verse number="7">(23-8) Не обридиш собі Ідумеянина, бо він твій брат; не обридиш собі Єгиптянина, бо був ти приходьком у краї його.</verse>
				<verse number="8">(23-9) Сини, що народяться їм, покоління третє ввійде з них на збори Господні.</verse>
				<verse number="9">(23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш стерегтися всякої злої речі.</verse>
				<verse number="10">(23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечистий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до середини табору не ввійде.</verse>
				<verse number="11">(23-12) А коли наступатиме вечір, обмиється в воді, а по заході сонця ввійде до середини табору.</verse>
				<verse number="12">(23-13) А місце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.</verse>
				<verse number="13">(23-14) А лопатка буде в тебе на поясі твоїм; і станеться, коли ти сидітимеш назовні, то будеш копати нею, і знову закриєш свою нечистість,</verse>
				<verse number="14">(23-15) бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати, і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться.</verse>
				<verse number="15">(23-16) Не видавай панові раба його, який сховається до тебе від пана свого.</verse>
				<verse number="16">(23-17) З тобою він сидітиме серед вас у місці, яке він вибере за добре собі в одній з твоїх брам, і ти не будеш гнобити його.</verse>
				<verse number="17">(23-18) Блудниця не буде з Ізраїлевих дочок, і блудодій не буде з Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="18">(23-19) Не принесеш дару розпусниці й ціни пса до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє гидота перед Господом, Богом твоїм.</verse>
				<verse number="19">(23-20) Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток.</verse>
				<verse number="20">(23-21) Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її.</verse>
				<verse number="21">(23-22) Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.</verse>
				<verse number="22">(23-23) А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха.</verse>
				<verse number="23">(23-24) Що вийшло з уст твоїх, будеш додержувати й будеш виконувати, як обіцяв ти Господеві, Богові своєму, добровільну жертву, що промовляв ти своїми устами.</verse>
				<verse number="24">(23-25) Коли ввійдеш до виноградника свого ближнього, то будеш їсти виноград, скільки схоче душа твоя, до свого насичення, а до посуду свого не візьмеш.</verse>
				<verse number="25">(23-26) Коли ти ввійдеш на дозріле збіжжя свого ближнього, то будеш рвати колоски рукою своєю, а серпом не будеш жати на дозрілім збіжжі свого ближнього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.</verse>
				<verse number="2">І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка,</verse>
				<verse number="3">і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому. Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,</verse>
				<verse number="4">не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.</verse>
				<verse number="5">Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.</verse>
				<verse number="6">Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.</verse>
				<verse number="7">Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.</verse>
				<verse number="8">Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити; як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.</verse>
				<verse number="9">Пам'ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.</verse>
				<verse number="10">Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,</verse>
				<verse number="11">назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.</verse>
				<verse number="12">А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,</verse>
				<verse number="13">конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.</verse>
				<verse number="14">Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.</verse>
				<verse number="15">Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.</verse>
				<verse number="16">Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.</verse>
				<verse number="17">Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.</verse>
				<verse number="18">І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.</verse>
				<verse number="19">Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.</verse>
				<verse number="20">Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.</verse>
				<verse number="21">Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.</verse>
				<verse number="22">І будеш пам'ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">Коли буде суперечка між людьми, і вони прийдуть до суду, то розсудять їх, і оправдають справедливого, а несправедливого осудять.</verse>
				<verse number="2">І станеться, якщо вартий биття той несправедливий, то покладе його суддя, і буде його бити перед собою, число ударів згідно з його несправедливістю.</verse>
				<verse number="3">Сорока ударами буде його бити, не більше; щоб не бити його більше над те великим биттям, і щоб не був злегковажений брат твій на очах твоїх.</verse>
				<verse number="4">Не зав'яжеш рота волові, коли він молотить.</verse>
				<verse number="5">Коли браття сидітимуть разом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер її прийде до неї та й візьме її собі за жінку, і подіверує її.</verse>
				<verse number="6">І буде перворідний, що вона породить, стане він ім'ям його брата, що помер, і не буде стерте ім'я його з Ізраїля.</verse>
				<verse number="7">А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братової, то братова його вийде до брами до старших та й скаже: Дівер мій відмовився відновити своєму братові ім'я в Ізраїлі, не хотів подіверувати мене.</verse>
				<verse number="8">І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: Не хочу взяти її,</verse>
				<verse number="9">то підійде його братова до нього на очах старших, і здійме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата.</verse>
				<verse number="10">І буде зване ім'я його в Ізраїлі: Дім роззутого.</verse>
				<verse number="11">Коли чоловіки будуть сваритися разом один з одним, і підійде жінка одного, щоб оберегти свого чоловіка від руки того, що б'є, і простягне свою руку, і схопить за сором його,</verse>
				<verse number="12">то відрубаєш руку її, нехай не змилосердиться око твоє!</verse>
				<verse number="13">Не буде в тебе в торбі твоїй подвійного каменя до ваги, великого й малого,</verse>
				<verse number="14">не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи, великої й малої.</verse>
				<verse number="15">Камінь до ваги буде в тебе повний і справедливий, ефа буде в тебе повна й справедлива, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.</verse>
				<verse number="16">Бо огида перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто чинить таке, хто чинить несправедливість.</verse>
				<verse number="17">Пам'ятайте, що зробив був тобі Амалик у дорозі, коли ви виходили з Єгипту,</verse>
				<verse number="18">що спіткав тебе в дорозі, і повбивав між тобою всіх задніх ослаблених, коли ти був змучений та струджений, а він не боявся Бога.</verse>
				<verse number="19">І станеться, коли Господь, Бог твій, дасть тобі мир від усіх ворогів твоїх навколо в Краї, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, щоб посісти його, то зітреш пам'ять Амалика з-під неба. Не забудь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,</verse>
				<verse number="2">то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'я Його.</verse>
				<verse number="3">І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.</verse>
				<verse number="4">І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.</verse>
				<verse number="5">А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.</verse>
				<verse number="6">І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.</verse>
				<verse number="7">І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.</verse>
				<verse number="8">І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.</verse>
				<verse number="9">І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="10">А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="11">І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.</verse>
				<verse number="12">А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,</verse>
				<verse number="13">то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.</verse>
				<verse number="14">Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.</verse>
				<verse number="15">Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="16">Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.</verse>
				<verse number="17">Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.</verse>
				<verse number="18">А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,</verse>
				<verse number="19">і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім'я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І наказав Мойсей та Ізраїлеві старші народові, говорячи: Додержуйте всіх заповідей, що я сьогодні наказую вам!</verse>
				<verse number="2">І станеться того дня, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном.</verse>
				<verse number="3">І понаписуєш на них усі слова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, як промовляв був Господь, Бог батьків твоїх, до тебе.</verse>
				<verse number="4">І станеться, коли ви перейдете Йордан, поставите те каміння, що я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і повапните їх вапном.</verse>
				<verse number="5">І збудуєш там жертівника для Господа, Бога свого, жертівника з каміння, не піднесеш над ними заліза.</verse>
				<verse number="6">З нетесаного каміння збудуєш жертівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопалення Господеві, Богові своєму.</verse>
				<verse number="7">І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="8">І напишеш на тих каміннях усі слова цього Закону дуже виразно.</verse>
				<verse number="9">І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: Уважай та слухай, Ізраїлю, ти цього дня став народом Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="10">І будеш ти слухатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні.</verse>
				<verse number="11">І наказав Мойсей того дня народові, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Оці стануть на горі Ґарізім, щоб благословляти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Йосип, і Веніямин.</verse>
				<verse number="13">А оці стануть для клятви на горі Евал: Рувим, Ґад, і Асир, і Завулон, Дан і Нефталим.</verse>
				<verse number="14">І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:</verse>
				<verse number="15">Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!</verse>
				<verse number="16">Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="17">Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!</verse>
				<verse number="18">Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="19">Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="20">Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="21">Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="22">Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="23">Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="24">Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="25">Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
				<verse number="26">Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.</verse>
				<verse number="2">І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="3">Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!</verse>
				<verse number="4">Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!</verse>
				<verse number="5">Благословенний твій кіш та діжа твоя!</verse>
				<verse number="6">Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!</verse>
				<verse number="7">Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.</verse>
				<verse number="8">Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.</verse>
				<verse number="9">Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.</verse>
				<verse number="10">І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.</verse>
				<verse number="11">І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.</verse>
				<verse number="12">Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.</verse>
				<verse number="13">І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,</verse>
				<verse number="14">і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.</verse>
				<verse number="15">Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:</verse>
				<verse number="16">Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі!</verse>
				<verse number="17">Проклятий кіш твій та діжа твоя!</verse>
				<verse number="18">Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї!</verse>
				<verse number="19">Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!</verse>
				<verse number="20">Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене.</verse>
				<verse number="21">Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її.</verse>
				<verse number="22">Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.</verse>
				<verse number="23">І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.</verse>
				<verse number="24">Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.</verse>
				<verse number="25">Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі.</verse>
				<verse number="26">І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив.</verse>
				<verse number="27">Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати.</verse>
				<verse number="28">Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством.</verse>
				<verse number="29">І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.</verse>
				<verse number="30">Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним.</verse>
				<verse number="31">Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.</verse>
				<verse number="32">Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили.</verse>
				<verse number="33">Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.</verse>
				<verse number="34">І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої.</verse>
				<verse number="35">Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого.</verse>
				<verse number="36">Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.</verse>
				<verse number="37">І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь.</verse>
				<verse number="38">Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана.</verse>
				<verse number="39">Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва.</verse>
				<verse number="40">Будуть у тебе оливки по всім краї твоїм, та оливою не будеш маститися, бо поспадає оливка твоя.</verse>
				<verse number="41">Ти породиш синів і дочок, та не будуть для тебе вони, бо підуть у неволю.</verse>
				<verse number="42">Усяке твоє дерево та плід твоєї землі обсяде черва.</verse>
				<verse number="43">Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько.</verse>
				<verse number="44">Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом.</verse>
				<verse number="45">І прийдуть на тебе всі оці прокляття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.</verse>
				<verse number="46">І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на насінні твоєму аж навіки.</verse>
				<verse number="47">За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього,</verse>
				<verse number="48">то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.</verse>
				<verse number="49">Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,</verse>
				<verse number="50">народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий.</verse>
				<verse number="51">І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.</verse>
				<verse number="52">І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="53">І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог.</verse>
				<verse number="54">Кожен найлагідніший серед тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата свого, і на жінку лоня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог,</verse>
				<verse number="55">щоб не дати ані одному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позостанеться нічого в облозі та в утискові, яким буде утискати тебе твій ворог по всіх твоїх брамах.</verse>
				<verse number="56">Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою,</verse>
				<verse number="57">і на послід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що породить, бо поїсть їх таємно через недостаток усього в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.</verse>
				<verse number="58">Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,</verse>
				<verse number="59">то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.</verse>
				<verse number="60">І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.</verse>
				<verse number="61">Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.</verse>
				<verse number="62">І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="63">І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.</verse>
				<verse number="64">І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.</verse>
				<verse number="65">І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.</verse>
				<verse number="66">І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.</verse>
				<verse number="67">Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.</verse>
				<verse number="68">І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">(28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.</verse>
				<verse number="2">(29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,</verse>
				<verse number="3">(29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,</verse>
				<verse number="4">(29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.</verse>
				<verse number="5">(29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.</verse>
				<verse number="6">(29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.</verse>
				<verse number="7">(29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,</verse>
				<verse number="8">(29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.</verse>
				<verse number="9">(29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.</verse>
				<verse number="10">(29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,</verse>
				<verse number="11">(29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,</verse>
				<verse number="12">(29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,</verse>
				<verse number="13">(29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.</verse>
				<verse number="14">(29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,</verse>
				<verse number="15">(29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.</verse>
				<verse number="16">(29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,</verse>
				<verse number="17">(29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.</verse>
				<verse number="18">(29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,</verse>
				<verse number="19">(29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.</verse>
				<verse number="20">(29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.</verse>
				<verse number="21">(29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.</verse>
				<verse number="22">(29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:</verse>
				<verse number="23">(29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.</verse>
				<verse number="24">(29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?</verse>
				<verse number="25">(29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="26">(29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.</verse>
				<verse number="27">(29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.</verse>
				<verse number="28">(29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.</verse>
				<verse number="29">(29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">І станеться, коли прийдуть на тебе всі ці слова, благословення та прокляття, що я дав перед тобою, і ти візьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,</verse>
				<verse number="2">і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,</verse>
				<verse number="3">то поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосердиться над тобою, і знову позбирає тебе зо всіх народів, куди розпорошив тебе Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="4">Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.</verse>
				<verse number="5">І введе тебе Господь, Бог твій, до Краю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і Він учинить добро тобі, і розмножить тебе більше за батьків твоїх.</verse>
				<verse number="6">І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.</verse>
				<verse number="7">І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокляття на ворогів твоїх, та на тих, хто ненавидить тебе, хто гнав тебе.</verse>
				<verse number="8">А ти вернешся, і будеш слухатися Господнього голосу, і будеш виконувати всі Його заповіді, які я сьогодні наказую тобі.</verse>
				<verse number="9">І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати надмір у кожному чині своєї руки, у плоді утроби своєї, і в плоді худоби своєї, і в плоді своєї землі на добре, бо Господь знову буде радіти тобою на добро, як радів був твоїми батьками,</verse>
				<verse number="10">коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Закону, коли навернешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,</verse>
				<verse number="11">бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка вона для тебе, і не далека вона.</verse>
				<verse number="12">Не на небі вона, щоб сказати: Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її?</verse>
				<verse number="13">І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто піде для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її?</verse>
				<verse number="14">Бож дуже близька до тебе та річ, вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її.</verse>
				<verse number="15">Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.</verse>
				<verse number="16">Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.</verse>
				<verse number="17">А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,</verse>
				<verse number="18">я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.</verse>
				<verse number="19">Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,</verse>
				<verse number="20">щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,</verse>
				<verse number="2">та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.</verse>
				<verse number="3">Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="4">І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.</verse>
				<verse number="5">І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.</verse>
				<verse number="6">Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.</verse>
				<verse number="7">І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.</verse>
				<verse number="8">А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.</verse>
				<verse number="9">І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.</verse>
				<verse number="10">І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,</verse>
				<verse number="11">коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.</verse>
				<verse number="12">Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.</verse>
				<verse number="13">А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.</verse>
				<verse number="14">І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.</verse>
				<verse number="15">І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.</verse>
				<verse number="16">І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.</verse>
				<verse number="17">І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?</verse>
				<verse number="18">А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.</verse>
				<verse number="19">А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="20">Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,</verse>
				<verse number="21">то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.</verse>
				<verse number="22">І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="23">І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.</verse>
				<verse number="24">І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,</verse>
				<verse number="25">то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:</verse>
				<verse number="26">Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.</verse>
				<verse number="27">Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!</verse>
				<verse number="28">Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.</verse>
				<verse number="29">Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.</verse>
				<verse number="30">І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!</verse>
				<verse number="2">Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.</verse>
				<verse number="3">Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!</verse>
				<verse number="4">Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.</verse>
				<verse number="5">Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.</verse>
				<verse number="6">Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.</verse>
				<verse number="7">Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.</verse>
				<verse number="8">Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="9">Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.</verse>
				<verse number="10">Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.</verse>
				<verse number="11">Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,</verse>
				<verse number="12">так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.</verse>
				<verse number="13">Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,</verse>
				<verse number="14">маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.</verse>
				<verse number="15">І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.</verse>
				<verse number="16">Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.</verse>
				<verse number="17">Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!</verse>
				<verse number="18">Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.</verse>
				<verse number="19">І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,</verse>
				<verse number="20">та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.</verse>
				<verse number="21">Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.</verse>
				<verse number="22">Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.</verse>
				<verse number="23">Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.</verse>
				<verse number="24">Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.</verse>
				<verse number="25">Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.</verse>
				<verse number="26">Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,</verse>
				<verse number="27">та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.</verse>
				<verse number="28">Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.</verse>
				<verse number="29">Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.</verse>
				<verse number="30">Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?</verse>
				<verse number="31">Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.</verse>
				<verse number="32">Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,</verse>
				<verse number="33">вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!</verse>
				<verse number="34">Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?</verse>
				<verse number="35">Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.</verse>
				<verse number="36">Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.</verse>
				<verse number="37">І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,</verse>
				<verse number="38">що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.</verse>
				<verse number="39">Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.</verse>
				<verse number="40">Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!</verse>
				<verse number="41">Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.</verse>
				<verse number="42">Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.</verse>
				<verse number="43">Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.</verse>
				<verse number="44">І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.</verse>
				<verse number="45">А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,</verse>
				<verse number="46">то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.</verse>
				<verse number="47">Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.</verse>
				<verse number="48">І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:</verse>
				<verse number="49">Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.</verse>
				<verse number="50">І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,</verse>
				<verse number="51">за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="52">Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">А оце благословення, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,</verse>
				<verse number="2">та й сказав: Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону для них.</verse>
				<verse number="3">Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.</verse>
				<verse number="4">Дав Мойсей нам Закона, спадщину зборові Якова.</verse>
				<verse number="5">І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="6">Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике.</verse>
				<verse number="7">А це про Юду. І він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди, і до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів.</verse>
				<verse number="8">А про Левія сказав: Твій туммім і твій урім для чоловіка святого Твого, що його Ти був випробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Меріви,</verse>
				<verse number="9">що каже про батька свого та про матір свою: Не бачив тебе, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.</verse>
				<verse number="10">Навчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого Ізраїля, приносять кадило Тобі та на жертівник Твій цілопалення.</verse>
				<verse number="11">Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай стегна тим, що стають проти нього, та ненависть мають на нього, щоб більш не повстали вони!</verse>
				<verse number="12">Про Веніямина сказав: Він Господній улюбленець, перебуває безпечно при Ньому, а Він окриває його цілий день і в раменах Його спочиває.</verse>
				<verse number="13">А про Йосипа він сказав: Благословенний від Господа Край Його дарами з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,</verse>
				<verse number="14">і з дару врожаїв від сонця, і з дару рослини від місяців,</verse>
				<verse number="15">і з верхів'я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,</verse>
				<verse number="16">і з дару землі та її повноти. А милість Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову Йосипа та на тім'я вирізненого між братами своїми.</verse>
				<verse number="17">Величність його як вола його перворідного, а роги його роги буйвола, ними буде колоти народи всі разом, аж до кінців землі, а вони міріяди Єфремові, а вони Манасіїні тисячі.</verse>
				<verse number="18">А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити, і ти, Іссахаре, у наметах своїх!</verse>
				<verse number="19">Вони кличуть народи на гори, приносять там праведні жертви, бо будуть вони споживати достаток морський та скарби, зариті в піску.</verse>
				<verse number="20">А про Ґада сказав: Благословенний, хто Ґада розширює! Він ліг, як левиця, і жере рам'я й череп.</verse>
				<verse number="21">Забезпечив він частку для себе, бо там частка прихована від Праводавця, і прийшов із головами народу, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="22">А на Дана сказав: Дан левів левчук, що з Башану вискакує.</verse>
				<verse number="23">А на Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю, і повен Господнього благословення, захід та південь посядь!</verse>
				<verse number="24">А про Асира сказав: Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою.</verse>
				<verse number="25">Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні.</verse>
				<verse number="26">Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах.</verse>
				<verse number="27">Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!</verse>
				<verse number="28">І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело в Краї збіжжя й вина, а небо його сипле краплями росу.</verse>
				<verse number="29">Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">І вийшов Мойсей із моавських степів на гору Нево, на верхів'я Пісґі, що навпроти Єрихону, а Господь дав йому побачити ввесь Край: Ґілеад аж до Дану,</verse>
				<verse number="2">і ввесь Нефталим, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди аж до Останнього моря,</verse>
				<verse number="3">і південь, і рівнину долини Єрихону, пальмового міста аж до Цоару.</verse>
				<verse number="4">І сказав Господь до нього: Оце той Край, що Я присягнув Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Насінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його власними очима, та туди не перейдеш.</verse>
				<verse number="5">І впокоївся там Мойсей, Господній раб, у моавському краї на приказ Господа.</verse>
				<verse number="6">І похований він у долині в моавському краї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гробу його аж до цього дня.</verse>
				<verse number="7">А Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась.</verse>
				<verse number="8">І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в моавських степах тридцять день, та й покінчилися дні оплакування жалоби за Мойсеєм.</verse>
				<verse number="9">А Ісус, син Навинів, був повний духа мудрости, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="10">І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,</verse>
				<verse number="11">щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім краї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,</verse>
				<verse number="12">і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей чинив на очах усього Ізраїля.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="6">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І сталося по смерті Мойсея, раба Божого, і сказав Господь до Ісуса, сина Навинового, Мойсеєвого слуги, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.</verse>
				<verse number="3">Кожне місце, що стопа ноги вашої ступить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="4">Від пустині й цього Ливану й аж до Великої Річки, річки Ефрату, увесь край хіттеян, і аж до Великого моря на захід буде ваша границя.</verse>
				<verse number="5">Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе.</verse>
				<verse number="6">Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.</verse>
				<verse number="7">Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.</verse>
				<verse number="8">Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.</verse>
				<verse number="9">Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.</verse>
				<verse number="10">І наказав Ісус урядникам народу, говорячи:</verse>
				<verse number="11">Перейдіть посеред табору, і накажіть народові, говорячи: Приготуйте собі поживу на дорогу, бо по трьох днях ви переходите цей Йордан, щоб увійти посісти той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину.</verse>
				<verse number="12">А Рувимовому й Ґадовому та половині племени Манасіїного Ісус сказав, говорячи:</verse>
				<verse number="13">Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, що відпочинок дає вам, дав вам цей Край.</verse>
				<verse number="14">Ваші жінки, діти ваші та ваша худоба зостануться в Краї, що дав вам Мойсей по той бік Йордану, а ви перейдете озброєні перед вашими братами, усі сильні військові, і допоможете їм,</verse>
				<verse number="15">аж поки Господь не дасть відпочинку вашим братам, як вам, і посядуть і вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає їм. І ви вернетеся до Краю вашого спадку, і посядете його, що дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йордану на схід сонця.</verse>
				<verse number="16">А вони відповіли Ісусові, говорячи: Усе, що накажеш нам, ми зробимо, і до всього, куди пошлеш нас, підемо.</verse>
				<verse number="17">Усе так, як слухалися ми Мойсея, так будемо слухатися тебе, тільки нехай буде Господь, Бог твій, з тобою, як був Він із Мойсеєм.</verse>
				<verse number="18">Кожен, хто буде неслухняний наказам твоїм, і не буде слухатися слів твоїх щодо всього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь сильний та відважний!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.</verse>
				<verse number="2">І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.</verse>
				<verse number="3">І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.</verse>
				<verse number="4">А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.</verse>
				<verse number="5">А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.</verse>
				<verse number="6">А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.</verse>
				<verse number="7">А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.</verse>
				<verse number="8">І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,</verse>
				<verse number="9">і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.</verse>
				<verse number="10">Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.</verse>
				<verse number="11">І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!</verse>
				<verse number="12">А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.</verse>
				<verse number="13">І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.</verse>
				<verse number="14">І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.</verse>
				<verse number="15">І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.</verse>
				<verse number="16">І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.</verse>
				<verse number="17">І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.</verse>
				<verse number="18">Оце, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.</verse>
				<verse number="19">І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.</verse>
				<verse number="20">А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.</verse>
				<verse number="21">А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.</verse>
				<verse number="22">І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.</verse>
				<verse number="23">І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.</verse>
				<verse number="24">І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І встав Ісус рано вранці, і вони рушили з Ситтіму, та й прийшли аж до Йордану він та всі Ізраїлеві сини. І переночували вони там перше, ніж перейшли.</verse>
				<verse number="2">І сталося по трьох днях, і перейшли урядники між табором,</verse>
				<verse number="3">і наказали народові, говорячи: Коли ви побачите ковчега заповіту Господа, Бога вашого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і підете за ним.</verse>
				<verse number="4">Тільки віддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тисяч ліктів. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора.</verse>
				<verse number="5">І сказав Ісус до народу: Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами.</verse>
				<verse number="6">І сказав Ісус до священиків, говорячи: Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йордан перед народом. І понесли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом.</verse>
				<verse number="7">І сказав Господь до Ісуса: Цього дня розпічну Я звеличувати тебе на очах усього Ізраїля, який буде бачити, що як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою.</verse>
				<verse number="8">А ти накажеш священикам, що носять ковчега заповіту, говорячи: Коли ви ввійдете до краю води Йордану, станете в Йордані.</verse>
				<verse number="9">І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Підійдіть сюди, і послухайте слів Господа, Бога вашого.</verse>
				<verse number="10">І Ісус сказав: По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, і конче Він вижене перед вами ханаанеянина, і хіттеянина, і хіввеянина, і періззеянина, і ґірґашеянина, і євусеянина.</verse>
				<verse number="11">Оце ковчег заповіту Владики всієї землі переходить перед вами через Йордан.</verse>
				<verse number="12">А тепер візьміть собі дванадцять мужів з Ізраїлевих племен, по одному мужеві на плем'я.</verse>
				<verse number="13">І станеться, коли спиняться стопи ніг священиків, що носять ковчега Господа, Владики всієї землі, у воді Йордану, буде спинена вода, що тече зверху, і стане одним валом.</verse>
				<verse number="14">І сталося, коли рушив народ зо своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчега заповіту перед народом,</verse>
				<verse number="15">і коли носії ковчегу прийшли до Йордану, а ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю, а Йордан був повний по всі береги свої всі дні жнив,</verse>
				<verse number="16">то спинилась вода, що зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цортану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була відділена, а народ перейшов навпроти Єрихону.</verse>
				<verse number="17">А священики, що несли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки не скінчив переходити Йордан увесь народ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.</verse>
				<verse number="3">І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.</verse>
				<verse number="4">І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,</verse>
				<verse number="5">та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,</verse>
				<verse number="6">щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?</verse>
				<verse number="7">то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.</verse>
				<verse number="8">І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.</verse>
				<verse number="9">А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.</verse>
				<verse number="10">А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.</verse>
				<verse number="11">І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.</verse>
				<verse number="12">І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.</verse>
				<verse number="13">Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.</verse>
				<verse number="14">Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.</verse>
				<verse number="15">І сказав Господь до Ісуса, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.</verse>
				<verse number="17">І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!</verse>
				<verse number="18">І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.</verse>
				<verse number="19">А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.</verse>
				<verse number="20">А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.</verse>
				<verse number="21">І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?</verse>
				<verse number="22">то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,</verse>
				<verse number="23">бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,</verse>
				<verse number="24">щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="2">Того часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.</verse>
				<verse number="3">І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.</verse>
				<verse number="4">А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.</verse>
				<verse number="5">Бо був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.</verse>
				<verse number="6">Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.</verse>
				<verse number="7">А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.</verse>
				<verse number="8">І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.</verse>
				<verse number="9">І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім'ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.</verse>
				<verse number="10">І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.</verse>
				<verse number="11">А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.</verse>
				<verse number="12">І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.</verse>
				<verse number="13">І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?</verse>
				<verse number="14">А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?</verse>
				<verse number="15">І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">А Єрихон замкнувся, і був замкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, ніхто не виходив і не входив.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь до Ісуса: Ось, Я дав у твою руку Єрихон та царя його, сильних вояків.</verse>
				<verse number="3">І обійдете навколо це місто, всі вояки, обхід навколо міста один раз. Так зробиш шість день.</verse>
				<verse number="4">А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом. А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги.</verse>
				<verse number="5">І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе.</verse>
				<verse number="6">І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом.</verse>
				<verse number="7">А до народу сказав: Підіть, обійдіть навколо це місто, а озброєний піде перед Господнім ковчегом.</verse>
				<verse number="8">І сталося, як Ісус сказав це народові, то сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, ішли та сурмили в ці сурми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.</verse>
				<verse number="9">А озброєні йшли перед священиками, що сурмили в роги, а військо заднє йшло за ковчегом. І все сурмили в сурми.</verse>
				<verse number="10">А народові Ісус наказав, говорячи: Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу вам: Закричіть! І ви закричите.</verse>
				<verse number="11">І Господній ковчег пішов навколо міста, обійшов один раз. І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.</verse>
				<verse number="12">І встав Ісус рано вранці, і понесли священики Господнього ковчега.</verse>
				<verse number="13">А сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурмили в сурми, а озброєні йшли перед ними, а військо заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурмили в сурми.</verse>
				<verse number="14">І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табору. Так зробили шість день.</verse>
				<verse number="15">І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.</verse>
				<verse number="16">І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!</verse>
				<verse number="17">І станеться це місто закляттям, воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.</verse>
				<verse number="18">Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.</verse>
				<verse number="19">А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, це святість для Господа, воно ввійде до Господньої скарбниці.</verse>
				<verse number="20">І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто.</verse>
				<verse number="21">І зробили вони закляттям усе, що в місті, від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібної худоби, і осла, усе знищили вістрям меча.</verse>
				<verse number="22">А до двох тих людей, що вивідували Край, Ісус сказав: Увійдіть до дому тієї жінки блудниці, і виведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були їй.</verse>
				<verse number="23">І ввійшли юнаки, вивідувачі, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі роди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табором.</verse>
				<verse number="24">А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбниці Господнього дому.</verse>
				<verse number="25">А блудницю Рахав, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус вивідати Єрихон.</verse>
				<verse number="26">І того часу заприсягнув Ісус, говорячи: Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його.</verse>
				<verse number="27">І був Господь з Ісусом, а слава його розійшлася по всім Краї.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="2">І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.</verse>
				<verse number="3">І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні.</verse>
				<verse number="4">І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми.</verse>
				<verse number="5">І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.</verse>
				<verse number="6">І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.</verse>
				<verse number="7">І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!</verse>
				<verse number="8">О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?</verse>
				<verse number="9">І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?</verse>
				<verse number="10">І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє?</verse>
				<verse number="11">Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.</verse>
				<verse number="12">І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе!</verse>
				<verse number="13">Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.</verse>
				<verse number="14">І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.</verse>
				<verse number="15">І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.</verse>
				<verse number="16">І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.</verse>
				<verse number="17">І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.</verse>
				<verse number="18">І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.</verse>
				<verse number="19">І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!</verse>
				<verse number="20">І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.</verse>
				<verse number="21">І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.</verse>
				<verse number="22">І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.</verse>
				<verse number="23">І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="24">І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.</verse>
				<verse number="25">І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.</verse>
				<verse number="26">І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я того місця: Ахор, аж до цього дня.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сказав Господь до Ісуса: Не бійся й не лякайся, візьми з собою ввесь військовий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і народ його, і місто його, і край його.</verse>
				<verse number="2">І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете собі. Постав собі засідку на місто позад нього.</verse>
				<verse number="3">І встав Ісус та ввесь військовий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних вояків, та й послав їх уночі.</verse>
				<verse number="4">І він наказав їм, говорячи: Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.</verse>
				<verse number="5">А я та ввесь народ, що зо мною, прийдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навперейми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.</verse>
				<verse number="6">І вийдуть вони за нами, а ми відтягнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.</verse>
				<verse number="7">А ви встанете з засідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.</verse>
				<verse number="8">І станеться, як ви візьмете місто, то підпалите місто огнем, зробите за Господнім словом. Глядіть, я вам наказав.</verse>
				<verse number="9">І послав їх Ісус, і пішли вони на засідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із заходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед народу.</verse>
				<verse number="10">І встав Ісус рано вранці, і переглянув народ, і пішов він та Ізраїлеві старші перед народом до Аю.</verse>
				<verse number="11">А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.</verse>
				<verse number="12">І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як засідку між Бет-Елом та між Аєм з заходу міста.</verse>
				<verse number="13">І розклав народ, увесь табір, що з півночі міста, а задню частину його з заходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини.</verse>
				<verse number="14">І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навперейми Ізраїля на бій, він та ввесь його народ, на означений час перед степ. А він не знав, що є засідка на нього з-позад міста.</verse>
				<verse number="15">А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.</verse>
				<verse number="16">А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддалилися від міста.</verse>
				<verse number="17">І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоставили вони місто відчиненим, та й гналися за Ізраїлем.</verse>
				<verse number="18">І сказав Господь до Ісуса: Простягни списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам. І простягнув Ісус списа, що в руці його, до міста.</verse>
				<verse number="19">А засідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягнув свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули його, і поквапилися та й підпалили те місто огнем.</verse>
				<verse number="20">І обернулися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.</verse>
				<verse number="21">А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що засідка здобула те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.</verse>
				<verse number="22">А ті повиходили з міста навперейми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позосталося з них нікого, хто врятувався б чи втік.</verse>
				<verse number="23">А айського царя вони схопили живого, і привели його до Ісуса.</verse>
				<verse number="24">І сталося, як покінчив Ізраїль забивати всіх айських мешканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попадали вони від вістря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його вістрям меча.</verse>
				<verse number="25">І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські мешканці.</verse>
				<verse number="26">А Ісус не опускав своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закляттям усіх айських мешканців.</verse>
				<verse number="27">Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізраїль за словом Господа, що наказав був Ісусові.</verse>
				<verse number="28">І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.</verse>
				<verse number="29">А айського царя повісив на дереві аж до вечірнього часу. А коли сонце заходило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І накидали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.</verse>
				<verse number="30">Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал,</verse>
				<verse number="31">як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, жертівника з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза. І принесли на ньому цілопалення для Господа, і приносили мирні жертви.</verse>
				<verse number="32">І він написав там на тих каміннях відписа Мойсеєвого Закону, що той написав перед Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="33">А ввесь Ізраїль, і старші його, і урядники, і судді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як приходько, так і тубілець, половина його навпроти гори Ґарізім, а половина його навпроти гори Евал, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.</verse>
				<verse number="34">А потім він читав усі слова того Закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в Законі.</verse>
				<verse number="35">Не було слова зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма зборами Ізраїля, і жінок, і дітей, і приходька, що ходить серед них.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всім березі Великого моря навпроти Ливану: хіттеянин, і амореянин, ханаанеянин, періззеянин, хіввеянин і євусеянин,</verse>
				<verse number="2">то вони зібралися разом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.</verse>
				<verse number="3">А мешканці Ґів'ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,</verse>
				<verse number="4">то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взяли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потріскані, і пов'язані,</verse>
				<verse number="5">і взуття повитиране та полатане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, запліснілий.</verse>
				<verse number="6">І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер складіть з нами умову.</verse>
				<verse number="7">І сказали Ізраїлеві мужі до хіввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?</verse>
				<verse number="8">І сказали вони до Ісуса: Ми твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?</verse>
				<verse number="9">І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгипті,</verse>
				<verse number="10">і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.</verse>
				<verse number="11">І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашого краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.</verse>
				<verse number="12">Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став запліснілий.</verse>
				<verse number="13">А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось подерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далекої дороги.</verse>
				<verse number="14">І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.</verse>
				<verse number="15">І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.</verse>
				<verse number="16">І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.</verse>
				<verse number="17">І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.</verse>
				<verse number="18">І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.</verse>
				<verse number="19">І сказали всі начальники до всієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.</verse>
				<verse number="20">Оце зробімо їм, позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.</verse>
				<verse number="21">І сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.</verse>
				<verse number="22">І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?</verse>
				<verse number="23">А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.</verse>
				<verse number="24">А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.</verse>
				<verse number="25">А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.</verse>
				<verse number="26">І він зробив їм так, і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.</verse>
				<verse number="27">І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,</verse>
				<verse number="2">то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.</verse>
				<verse number="3">І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="5">І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.</verse>
				<verse number="6">І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.</verse>
				<verse number="7">І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.</verse>
				<verse number="8">І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.</verse>
				<verse number="9">І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.</verse>
				<verse number="10">І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.</verse>
				<verse number="11">І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.</verse>
				<verse number="12">Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!</verse>
				<verse number="13">І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.</verse>
				<verse number="14">І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.</verse>
				<verse number="15">І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.</verse>
				<verse number="16">А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.</verse>
				<verse number="17">І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.</verse>
				<verse number="18">А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.</verse>
				<verse number="19">А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.</verse>
				<verse number="20">І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,</verse>
				<verse number="21">то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!</verse>
				<verse number="22">І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.</verse>
				<verse number="23">І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.</verse>
				<verse number="24">І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.</verse>
				<verse number="25">І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.</verse>
				<verse number="26">А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.</verse>
				<verse number="27">І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.</verse>
				<verse number="28">А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.</verse>
				<verse number="29">А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.</verse>
				<verse number="30">І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.</verse>
				<verse number="31">І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.</verse>
				<verse number="32">І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.</verse>
				<verse number="33">Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.</verse>
				<verse number="34">І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.</verse>
				<verse number="35">І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.</verse>
				<verse number="36">І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.</verse>
				<verse number="37">І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.</verse>
				<verse number="38">І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.</verse>
				<verse number="39">І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.</verse>
				<verse number="40">І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.</verse>
				<verse number="41">І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.</verse>
				<verse number="42">А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.</verse>
				<verse number="43">І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,</verse>
				<verse number="2">і до царів, що з півночі на горі та в степу на південь Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з заходу,</verse>
				<verse number="3">ханаанеянин зо сходу та з заходу, а амореянин, і хіттеянин, і періззеянин, і євусеянин, а хіввеянин під Гермоном, у краї Міцпи.</verse>
				<verse number="4">І вийшли вони та всі їхні табори з ними, народ, численний кількістю, як пісок, що на березі моря, і коней та колесниць дуже багато.</verse>
				<verse number="5">І змовилися всі ці царі, і прийшли й таборували разом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="6">І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо взавтра коло цього часу Я покладу їх усіх трупами перед Ізраїлем; їхнім коням попідрізуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні.</verse>
				<verse number="7">І вийшов на них зненацька Ісус та всі вояки з ним при озері Мером, та й напали на них.</verse>
				<verse number="8">І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибивали їх, так що не зоставили їм жодного врятованого.</verse>
				<verse number="9">І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім коням попідрізував жили, а їхні колесниці попалив ув огні.</verse>
				<verse number="10">І вернувся Ісус того часу, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.</verse>
				<verse number="11">І вони повбивали вістрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.</verse>
				<verse number="12">А всі царські міста та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх вістрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.</verse>
				<verse number="13">Тільки всі міста, що стоять на згір'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, одного його спалив Ісус.</verse>
				<verse number="14">А всю здобич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну людину побили вістрям меча, аж поки вони не вигубили їх, не позоставили жодної душі.</verse>
				<verse number="15">Як Господь наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, не занехав ані слова зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="16">І взяв Ісус ввесь той Край: гори Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізраїлеві, і їхню надморську низину,</verse>
				<verse number="17">від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в ливанській долині під горою Гермон. А всіх їхніх царів він забрав, і бив їх, і повбивав їх.</verse>
				<verse number="18">Довгий час провадив Ісус війну зо всіма тими царями.</verse>
				<verse number="19">Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хіввеянина, ґів'онських мешканців, усе взяли війною.</verse>
				<verse number="20">Бо від Господа було, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.</verse>
				<verse number="21">І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.</verse>
				<verse number="22">Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.</verse>
				<verse number="23">І взяв Ісус увесь Край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізраїлеві на спадок, за їхнім поділом на їхні племена. А Край заспокоївся від війни.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">А оце царі того Краю, яких побили Ізраїлеві сини, і посіли їхній Край по тім боці Йордану на схід сонця, від арнонського потоку аж до гори Гермон, та ввесь степ на схід:</verse>
				<verse number="2">Сигон, цар аморейський, що сидів у Хешбоні, що панував від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і середина потоку, і половина Ґілеаду, і аж до потоку Яббоку, границі синів Аммонових,</verse>
				<verse number="3">і степ аж до озера Кінроту на схід, і аж до степового моря, моря Солоного на схід, дорогою на Бет-Гаєшімот, і від Теману під узбіччями Пісґі.</verse>
				<verse number="4">І границя Оґа, царя башанського, із остатку рефаїв, що сидів в Аштароті, і в Едреї,</verse>
				<verse number="5">і що панував на горі Гермон, і на Салха, і на всім Башані аж до границі ґешурейської та маахатейської, і половина Ґілеаду, границя Сигона, царя хешбонського.</verse>
				<verse number="6">Мойсей, раб Господній, та Ізраїлеві сини повбивали їх. І дав його Мойсей раб Господній, на спадок Рувимовому та Ґадовому та половині племени Манасіїного.</verse>
				<verse number="7">А оце царі того Краю, що повбивав Ісус та Ізраїлеві сини по той бік Йордану на захід від Баал-Ґаду в ливанській долині аж до гори Халак, що підіймається до Сеїру, і Ісус віддав її Ізраїлевим племенам на спадок за їхнім поділом,</verse>
				<verse number="8">на горі, і в Шефілі, і в Араві, і на узбіччі, і в пустині, і на півдні, хіттеянина, амореянина, і ханаанеянина, періззеянина, хіввеянина й євусеянина:</verse>
				<verse number="9">цар єрихонський один, цар гайський, що з боку Бет-Елу, один,</verse>
				<verse number="10">цар єрусалимський один, цар хевронський один,</verse>
				<verse number="11">цар ярмутський один, цар лахіський один,</verse>
				<verse number="12">цар єґлонський один, цар ґезерський один,</verse>
				<verse number="13">цар девірський один, цар ґедерський один,</verse>
				<verse number="14">цар хоремський один, цар арадський один,</verse>
				<verse number="15">цар лівенський один, цар адулламський один,</verse>
				<verse number="16">цар маккедський один, цар бет-елський один,</verse>
				<verse number="17">цар таппуахський один, цар хеферський один,</verse>
				<verse number="18">цар афекський один, цар шаронський один,</verse>
				<verse number="19">цар мадонський один, цар хацорський один,</verse>
				<verse number="20">цар шімронський один, цар ахшафський один,</verse>
				<verse number="21">цар таанахський один, цар меґіддівський один,</verse>
				<verse number="22">цар кедеський один, цар йокнеамський при Кармелі один,</verse>
				<verse number="23">цар дорський при Нафат-Дорі один, цар ґоїмський при Ґілґалі один,</verse>
				<verse number="24">цар тірцький один. Усіх царів тридцять і один.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">А Ісус постарівся й увійшов у дні. І сказав Господь до нього: Ти постарівся та ввійшов у дні, а Краю позостається ще дуже багато, щоб посісти його.</verse>
				<verse number="2">Оце позосталий Край: усі округи филистимські, і ввесь Ґешурей,</verse>
				<verse number="3">від Шіхору, що навпроти Єгипту, і аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеянина залічений, п'ять филистимських князів: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґаттійський і екронський, та аввеї.</verse>
				<verse number="4">Від півдня вся ханаанська земля та Меара, що сидонська, аж до Афеки, аж до аморейської границі,</verse>
				<verse number="5">і ґівлейська земля, і ввесь Ливан на схід сонця від Баал-Ґаду під горою Гермон аж до входу до Хамату.</verse>
				<verse number="6">Усіх мешканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидонян, Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Тільки поділи її жеребком на спадок Ізраїлеві, як Я наказав був тобі.</verse>
				<verse number="7">А тепер поділи цей Край на спадок дев'яти племенам та половині племени Манасіїному.</verse>
				<verse number="8">Разом із ним Рувимові та Ґадові взяли свій спадок що дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, раб Господній,</verse>
				<verse number="9">від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся медевська рівнина аж до Дівону,</verse>
				<verse number="10">і всі міста Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, аж до границі Аммонових синів,</verse>
				<verse number="11">і Ґілеад, і границя ґешурейська та маахейська, і вся гора Гермон, і ввесь Башан аж до Салхи,</verse>
				<verse number="12">усе царство Оґа в Башані, що царював в Аштароті та в Едреї, він позостався з останку рефаїв, а Мойсей повбивав їх та повиганяв їх.</verse>
				<verse number="13">І не вигнали Ізраїлеві сини ґешуреянина, і маахатеянина, і сидів Ґешур та Маахат серед Ізраїля, і так є аж до цього дня.</verse>
				<verse number="14">Тільки Левієвому племені не дав він спадку, огняні жертви Господа, Бога Ізраїля, то спадок його, як Я говорив був йому.</verse>
				<verse number="15">І дав Мойсей племені Рувимових синів спадок за їхніми родами.</verse>
				<verse number="16">І була їм границя від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся рівнина при Медеві,</verse>
				<verse number="17">Хешбон і всі міста його, що на рівнині, Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,</verse>
				<verse number="18">і Ягца, і Кедемот, і Мефаат,</verse>
				<verse number="19">і Кір'ятаїм, і Сівма, і Церет-Гашшахар на горі Емеку,</verse>
				<verse number="20">і Бет-Пеор, і узбіччя Пісґі, і Бет-Гаєшімот,</verse>
				<verse number="21">і всі міста рівнини, і все царство Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, що Мойсей убив його та мідіянських начальників: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, сигонових князів, мешканців того краю.</verse>
				<verse number="22">А Валаама, Беорового сина, чарівника, Ізраїлеві сини забили мечем серед інших, яких вони побили.</verse>
				<verse number="23">І була границя Рувимових синів: Йордан і границя. Це спадок Рувимових синів за їхніми родами, їхні міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="24">І дав Мойсей Ґадовому племені, синам Ґада за їхніми родами,</verse>
				<verse number="25">і була їм границя: Язер, і всі ґілеадські міста, і половина краю аммонових синів аж до Ароеру, що навпроти Рабби,</verse>
				<verse number="26">А з Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,</verse>
				<verse number="27">і в долині Бет-Гараму, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, останок царства Сигона, царя хешбонського, Йордан і границя аж до кінця озера Кіннерет по тім боці Йордану на схід.</verse>
				<verse number="28">Це спадок Ґадових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="29">І дав Мойсей половині племени Манасіїного, і воно було половині племени Манасіїних синів за їхніми родами.</verse>
				<verse number="30">І була їхня границя від Манахаїму, увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського, і всі села Яіру, що в Башані, шістдесят міст.</verse>
				<verse number="31">А половина Ґілеаду, і Аштарот, і Едрея, міста Оґового царства в Башані, синам Махіра, Манасіїного сина, половині синів Махіра за їхніми родами.</verse>
				<verse number="32">Оце те, що Мойсей дав на спадок в моавських степах по тім боці Йордану на схід.</verse>
				<verse number="33">А Левієвому племені Мойсей не дав спадку, Господь, Бог Ізраїлів, Він їхній спадок, як говорив їм.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="2">Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.</verse>
				<verse number="3">Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.</verse>
				<verse number="4">Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.</verse>
				<verse number="5">Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.</verse>
				<verse number="6">І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.</verse>
				<verse number="7">Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.</verse>
				<verse number="8">А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.</verse>
				<verse number="9">І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.</verse>
				<verse number="10">А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.</verse>
				<verse number="11">Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.</verse>
				<verse number="12">А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.</verse>
				<verse number="13">І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.</verse>
				<verse number="14">Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.</verse>
				<verse number="15">А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І був жеребок для племени Юдиних синів за їхніми родами: до едомської границі пустиня Цін, на південь від теманського краю.</verse>
				<verse number="2">І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь.</verse>
				<verse number="3">І йде вона на південь від Маале-Акраббіму, і переходить до Ціну, і підіймається з півдня, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.</verse>
				<verse number="4">І переходить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закінчується на захід. Це буде для вас південна границя.</verse>
				<verse number="5">А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану. А границя у бік півночі: від морської затоки з кінця Йордану,</verse>
				<verse number="6">і підіймається границя до Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.</verse>
				<verse number="7">І підіймається та границя від ахорської долини, а на півночі звертається до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.</verse>
				<verse number="8">І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.</verse>
				<verse number="9">І біжить та границя від верхів'я гори до джерела Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефрону; і біжить та границя до Баали, це Кір'ят-Єарім.</verse>
				<verse number="10">І обертається та границя з Баали на захід до гори Сеїр, і переходить до плеча гори Єарім з півночі, це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.</verse>
				<verse number="11">І йде та границя по край Екрону на північ, і біжить та границя до Шіккарону, і переходить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при заході.</verse>
				<verse number="12">А західня границя до Великого моря. А границя ця границя Юдиних синів навколо за їхніми родами.</verse>
				<verse number="13">А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім наказом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька велетнів, воно Хеврон.</verse>
				<verse number="14">І Калев повиганяв звідти трьох велетнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уроджених велетнів.</verse>
				<verse number="15">І пішов він звідти до девірських мешканців, а ім'я Девіра давніше Кір'ят-Сефер.</verse>
				<verse number="16">І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.</verse>
				<verse number="17">І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.</verse>
				<verse number="18">І сталося, коли вона відходила, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?</verse>
				<verse number="19">І вона сказала: Дай мені дар благословення! Бо ти дав мені землю суху, то даси мені це й водні джерела. І він дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.</verse>
				<verse number="20">Оце спадок племени Юдиних синів за їхніми родами.</verse>
				<verse number="21">І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,</verse>
				<verse number="22">і Кіна, і Дімона, і Ад'ада,</verse>
				<verse number="23">і Кедеш, і Хацор, і Їтнан,</verse>
				<verse number="24">Зіф, і Телем, і Беалот,</verse>
				<verse number="25">і Хацор-Хадатта, і Керійот-Хецрон, це Хацор,</verse>
				<verse number="26">Амам, і Шема, і Молада,</verse>
				<verse number="27">і Хацор-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Пелет,</verse>
				<verse number="28">і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйотея,</verse>
				<verse number="29">Баала, і Ійїм, і Ецем,</verse>
				<verse number="30">і Елтолад, і Хесіл, і Хорма,</verse>
				<verse number="31">і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,</verse>
				<verse number="32">і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.</verse>
				<verse number="33">На Шефалі: Ештаол, і Цор'а, і Ашна,</verse>
				<verse number="34">і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах і Гаенам,</verse>
				<verse number="35">Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,</verse>
				<verse number="36">і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм, чотирнадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="37">Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,</verse>
				<verse number="38">і Діл'ан, і Міцпе, і Йоктеїл,</verse>
				<verse number="39">Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,</verse>
				<verse number="40">і Каббон, і Лахмас, і Кітліш,</verse>
				<verse number="41">і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда, шістнадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="42">Лівна, і Етер, і Ашан,</verse>
				<verse number="43">і Ївтах, і Ашна, і Неців,</verse>
				<verse number="44">і Кеіла, і Ахзів, і Мареша, дев'ять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="45">Екрон і підлеглі міста його та оселі його.</verse>
				<verse number="46">Від Екрону й до моря усе, що при Ашдоді та їхні оселі.</verse>
				<verse number="47">Ашдод, підлеглі міста його та оселі його; Азза, підлеглі міста її та оселі її до єгипетського потоку, і море Велике, і границя.</verse>
				<verse number="48">І на горах: Шамір, і Яттір, і Сохо,</verse>
				<verse number="49">і Данна, і Кір'ят-Санна, він Девір,</verse>
				<verse number="50">і Анав, і Ештемо, і Анім,</verse>
				<verse number="51">і Ґошен, і Холон, і Ґіло, одинадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="52">Арав, і Дума, і Еш'ан,</verse>
				<verse number="53">і Янім, і Бет-Таппуах, і Афека,</verse>
				<verse number="54">і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, дев'ять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="55">Маон, Кармел, і Зіф, і Юта,</verse>
				<verse number="56">Їзреїл, і Йокдеам, і Заноах,</verse>
				<verse number="57">Каїн, Ґів'а, і Тімна, десять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="58">Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,</verse>
				<verse number="59">і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон, шість міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="60">Кір'ят-Баал, він Кір'ят-Єарім, і Рабба, двоє міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="61">На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,</verse>
				<verse number="62">і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="63">А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І вийшов жеребок для Йосипових синів: від єрихонського Йордану до єрихонської води на схід пустиня, що тягнеться від Єрихону по горі до Бет-Елу.</verse>
				<verse number="2">І виходить вона з Бет-Елу до Луз, і переходить до границі Арки до Атароту,</verse>
				<verse number="3">і сходить на захід до границі яфлетської, аж до границі Бет-Хорону долішнього, і аж до Ґезеру, і закінчується при морі.</verse>
				<verse number="4">І посіли це Йосипові сини, Манасія та Єфрем.</verse>
				<verse number="5">І була границя Єфремових синів за їхніми родами, а границя їхнього спадку на схід була: Атрот-Аддар аж до горішнього Бет-Хорону.</verse>
				<verse number="6">І виходить та границя до Міхметату з півночі, і повертається границя на схід до Таанат-Шіло, та й переходить його зо сходу до Яноаху.</verse>
				<verse number="7">І сходить вона з Яноаху до Атароту та до Наари, і дотикає Єрихону, і виходить до Йордану.</verse>
				<verse number="8">А з Таппуаху границя йде на захід до потоку Кана, та й закінчується при морі. Це спадок племени Єфремових синів за їхніми родами.</verse>
				<verse number="9">І міста, відділені для Єфремових синів, були серед спадку Манасіїних синів, усі ті міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="10">Та не вигнали вони ханаанеянина, що сидів у Ґезері. І сидів ханаанеянин посеред Єфрема і так є аж до цього дня, і давав данину працею.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І вийшов жеребок для Манасіїного племени, бо він первенець Йосипів, Махірові, Манасіїному первенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був вояк, то був йому Ґілеад та Башан.</verse>
				<verse number="2">І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми родами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йосипового сина, мужі, за їхніми родами.</verse>
				<verse number="3">А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки дочки. А оце імена його дочок: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.</verse>
				<verse number="4">І прийшли вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: Господь наказав був Мойсеєві дати нам спадок серед наших братів. І дав їм на Господній наказ спадок серед братів їхнього батька.</verse>
				<verse number="5">І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йордану,</verse>
				<verse number="6">бо Манасіїні дочки посіли спадок серед синів його, а ґілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.</verse>
				<verse number="7">І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на південь до мешканців Ен-Таппуаху.</verse>
				<verse number="8">Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі для Єфремових синів.</verse>
				<verse number="9">І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста Єфремові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від півночі до потоку, а кінчалася при морі.</verse>
				<verse number="10">На південь Єфремове, а на північ Манасіїне, а границею того було море. А в Асирі вони стикалися з півночі, а в Іссахарі зо сходу.</verse>
				<verse number="11">І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і мешканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.</verse>
				<verse number="12">Та Манасіїні сини не могли повиганяти мешканців цих міст, і ханаанеянин продовжував сидіти в тому краї.</verse>
				<verse number="13">І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на данину, а вигнати не вигнали його.</verse>
				<verse number="14">І говорили Йосипові сини з Ісусом, кажучи: Чому ти дав мені на спадок один жеребок та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословив мене Господь.</verse>
				<verse number="15">І сказав до них Ісус: Якщо ти народ численний, то піди до лісу, та й повикорчовуєш собі там у краї періззеянина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна для тебе.</verse>
				<verse number="16">І сказали Йосипові сини: Не вистачить нам тієї гори, та й залізна колесниця в кожного ханаанеянина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізреельській.</verse>
				<verse number="17">І сказав Ісус до Йосипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: Ти численний народ, і в тебе сила велика, не буде тобі один жеребок,</verse>
				<verse number="18">але буде тобі гористий край; а що там ліс, то викорчуй його, і будуть тобі й його кінці. Бо ти виженеш ханаанеянина, хоч у нього колесниці залізні, хоч він сильний.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий Край.</verse>
				<verse number="2">І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племен, що не поділили ще спадку свого.</verse>
				<verse number="3">І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків?</verse>
				<verse number="4">Дайте від себе по три мужі на плем'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по Краю, і опишуть його за їхнім спадком, та й прийдуть до мене.</verse>
				<verse number="5">І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з півдня, а Йосипів дім стане на своїй границі з півночі.</verse>
				<verse number="6">А ви опишете той Край, сім частин, і принесете описа мені сюди, а я кину вам жеребка тут перед лицем Господа, Бога нашого.</verse>
				<verse number="7">А Левитам нема частки поміж вами, бо священнодіяння Господнє спадщина його. А Ґад, і Рувим, та половина Манасіїного племени взяли свій спадок по той бік Йордану на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній.</verse>
				<verse number="8">І встали ті мужі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли описувати Край, говорячи: Ідіть і походіть по Краю, і опишіть його, та й вертайтеся до мене. А я кину вам жеребка тут перед Господнім лицем у Шіло.</verse>
				<verse number="9">І пішли ті мужі, і перейшли по Краю, та й описали його за містами на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табору в Шіло.</verse>
				<verse number="10">І кинув їм Ісус жеребка в Шіло перед Господнім лицем. І поділив там Ісус Край для Ізраїлевих синів за їхніми поділами.</verse>
				<verse number="11">І вийшов жеребок для племени Веніяминових синів за їхніми родами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йосиповими.</verse>
				<verse number="12">І була їм границя на північну сторону від Йордану. І підіймається та границя до краю Єрихону з півночі, і підіймається на гору на захід, і закінчується при пустині Бет-Евен.</verse>
				<verse number="13">А звідти переходить та границя до Лузу, до краю Лузу на південь, це Бет-Ел. І сходить та границя до Атрот-Аддару на гору, що з півдня до долішнього Бет-Хорону.</verse>
				<verse number="14">І тягнеться та границя, і повертається на західній бік, на південь від гори, що навпроти Бет-Хорону на південь, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це західня сторона.</verse>
				<verse number="15">А південна сторона від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на захід, і виходить до джерела Ме-Нефтоаху.</verse>
				<verse number="16">І сходить та границя до кінця гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на північ. І сходить Ґе-Гінном побіч євусеянина на південь, і сходить до Ен-Роґелу,</verse>
				<verse number="17">і тягнеться вона з півночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І сходить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.</verse>
				<verse number="18">І переходить побіч навпроти Арави на північ, та й сходить до Арави.</verse>
				<verse number="19">І переходить та границя побіч Бет-Хоґли на північ, і закінчується границя при затоці Солоного моря на північ, до кінця Йордану з півдня. Це границя південна.</verse>
				<verse number="20">А Йордан граничить його зо східньої сторони. Це спадок Веніяминових синів за границями його навколо, за родами його.</verse>
				<verse number="21">І були міста для племени Веніяминових синів за їхніми родами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,</verse>
				<verse number="22">і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,</verse>
				<verse number="23">і Аввім, і Пара, і Офра,</verse>
				<verse number="24">і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, дванадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="25">Ґів'он, і Рама, і Беерот,</verse>
				<verse number="26">і Міцпе, і Кефіра, і Моца,</verse>
				<verse number="27">і Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала,</verse>
				<verse number="28">і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, чотирнадцять міст та їхні оселі. Це спадок Веніяминових синів за їхніми родами.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">А другий жеребок вийшов Симеонові, племені Симеонових синів за їхніми родами. І був їхній спадок серед спадку Юдиних синів.</verse>
				<verse number="2">І був їм у спадку: Беер-Шева, і Молада,</verse>
				<verse number="3">і Хацар-Шуал, і Бала, і Ецем,</verse>
				<verse number="4">і Елтолад, і Бетул, і Хорма,</verse>
				<verse number="5">і Ціклаґ, і Бет-Гаммаркавот, і Хацар-Суса,</verse>
				<verse number="6">і Бет-Леваот, і Шарухен, тринадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="7">Аїн, Ріммон, і Етер, і Ашан, чотири місті та їхні оселі.</verse>
				<verse number="8">А всі оселі, що навколо тих міст аж до Баалат-Беер-Рамат-Неґеву, це спадок племени Симеонових синів за їхніми родами.</verse>
				<verse number="9">З наділу Юдиних синів спадок синів Симеонових, бо наділ Юдиних синів був численніший від них. І посіли Симеонові сини в середині їхнього спадку.</verse>
				<verse number="10">А третій жеребок вийшов Завулоновим синам за їхніми родами, і була границя їхнього спадку аж до Саріду.</verse>
				<verse number="11">І підіймається їхня границя до Яму та Мар'али, і стикається з Даббешетом, і стикається з потоком, що навпроти Йокнеаму,</verse>
				<verse number="12">і вертається з Саріду на схід, до сходу сонця, на границю Кіслот-Фавору, і виходить до Доврату, і підіймається до Яфія.</verse>
				<verse number="13">А звідти переходить на схід, на схід до Ґат-Хеферу, Ет-Каціну, до Ріммон-Гамметоару, до Неї.</verse>
				<verse number="14">І повертається його границя з півночі Ханнатону, і закінчується при Ґе-Їфтах-Елі.</verse>
				<verse number="15">І Каттат, і Нагалал, і Шімрон, і Їд'ала, і Віфлеєм, дванадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="16">Це спадок Завулонових синів за їхніми родами, оці міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="17">Четвертий жеребок вийшов Іссахарові, Іссахаровим синам за їхніми родами.</verse>
				<verse number="18">І була їхня границя: їзреел, і Кесуллот, і Шунем,</verse>
				<verse number="19">і Хафараїм, і Шіон, і Анахарат,</verse>
				<verse number="20">і Раббіт, і Кішйон, Евес,</verse>
				<verse number="21">і Ремет, і Ен-Ґаннім, і Ен-Хадда, і Бет-Паццец.</verse>
				<verse number="22">І дотикається та границя до Фавору, і Шахаціми, і Бет-Шемету, і їхня границя закінчується при Йордані, шістнадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="23">Оце спадок племени Іссахарових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="24">А п'ятий жеребок вийшов племені Асирових синів за їхніми родами.</verse>
				<verse number="25">І була їхня границя: Хелкат, і Халі, і Бетен, і Ахшат,</verse>
				<verse number="26">і Алламмелех, і Ам'ад, і Міш'ал, і дотикається Кармелю на захід та Шіхор-Лівнату,</verse>
				<verse number="27">і вертається на схід сонця до Бет-Даґону, і дотикається Завулона та Ґе-Їфтах-Елу, на північ Бет-Гаемеку та Ніелу, і виходить до Кавулу зліва.</verse>
				<verse number="28">І Еврон, і Рехов, і Хаммон, і Кана аж до Сидону Великого.</verse>
				<verse number="29">І вертається та границя до Рами та аж до міста Мівцар-Цору, і вертається границя до Хоси, і закінчується при заході від околиці Ахзіву,</verse>
				<verse number="30">і Умма, і Афек, і Рехов, двадцять і двоє міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="31">Оце спадок племени Асирових синів за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="32">Синам Нефталимовим вийшов шостий жеребок, для синів Нефталимових за їхніми родами.</verse>
				<verse number="33">І була їхня границя: від Хелефу, від Елону при Цаананнімі, і Адамі Ганнекев, і Явнеїл аж до Лаккуму, і кінчалася вона при Йордані.</verse>
				<verse number="34">І повертається та границя на захід до Ашнот-Фавору, і виходить звідти до Хуккоку та дотикається Завулона з полудня, а Асира дотикається з заходу, а Юди при Йордані на схід сонця.</verse>
				<verse number="35">А міста твердинні: Ціддім, Цер, і Хаммат, Раккат і Кіннерет,</verse>
				<verse number="36">і Адама, і Рама, І Хацор,</verse>
				<verse number="37">і Кедеш, і Едреї, і Ен-Хасор,</verse>
				<verse number="38">і Їр'он, і Міґдал-Ел, Хорем, і Бет-Анат, і Бет-Шамеш, дев'ятнадцять міст та їхні оселі.</verse>
				<verse number="39">Оце спадок племени синів Нефталимових за їхніми родами, міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="40">А племені Данових синів за їхніми родами вийшов сьомий жеребок.</verse>
				<verse number="41">І була границя їхнього насліддя: Цор'а, і Ештаол, і Ір-Шемеш,</verse>
				<verse number="42">і Шаалаббін, і Айялон, і Їтла,</verse>
				<verse number="43">і Елон, і Тімната, і Екрон,</verse>
				<verse number="44">і Елтеке, і Ґіббетон, і Баалат,</verse>
				<verse number="45">і Єгуд, і Бене-Берак, і Ґат-Ріммон,</verse>
				<verse number="46">і Ме-Яркон, і Раккон із границею навпроти Яфи.</verse>
				<verse number="47">І вийшла границя Данових синів від них. А Данові сини пішли й воювали з Лешемом, і здобули його, і побили вістрям меча, і посіли його, та й осілися в ньому. І вони назвали Лешему ім'я: Дан, як ім'я їхнього батька Дана.</verse>
				<verse number="48">Оце спадок племени Данових синів за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.</verse>
				<verse number="49">І скінчили вони посідати Край згідно з його границями. І дали Ізраїлеві сини спадок Ісусові, синові Навиновому, посеред себе.</verse>
				<verse number="50">На Господній наказ дали йому те місто, яке він жадав: Тімнат-Серах на Єфремовій горі. І збудував він місто, та й осівся в ньому.</verse>
				<verse number="51">Оце той спадок, що священик Елеазар і Ісус, син Навинів, та голови домів батьків давали племенам Ізраїлевих синів жеребком у Шіло перед Господнім лицем при вході до скинії заповіту. І покінчили вони ділити Край.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І Господь промовляв до Ісуса, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,</verse>
				<verse number="3">щоб утікав туди убійник, що заб'є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.</verse>
				<verse number="4">І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.</verse>
				<verse number="5">А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.</verse>
				<verse number="6">І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік.</verse>
				<verse number="7">І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.</verse>
				<verse number="8">А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.</verse>
				<verse number="9">Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб'є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І підійшли голови домів батьків Левієвих до священика Елеазара й до Ісуса, сина Навинового, та до голів домів батьків племен Ізраїлевих синів,</verse>
				<verse number="2">та й говорили до них у Шіло в ханаанському Краї, кажучи: Господь наказав був через Мойсея дати нам міста на сидіння, а їхні пасовиська для нашої худоби.</verse>
				<verse number="3">І дали Ізраїлеві сини Левитам зо свого наділу на наказ Господній ті міста та їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="4">І вийшов жеребок для родів кегатеянина. І були синам священика Аарона з Левитів від племени Юдиного, і від племени Симеонового, і від племени Веніяминового тринадцять міст.</verse>
				<verse number="5">А Кегатовим синам, що позосталися з родів племени Єфремового й з племени Данового та з половини племени Манасіїного жеребком дісталося десять міст.</verse>
				<verse number="6">А для Ґершонових синів від родів Іссахарового племени, і від Асирового племени, і від Нефталимового племени, і від половини Манасіїного племени в Башані жеребком дісталося тринадцять міст.</verse>
				<verse number="7">Мерарієвим синам за їхніми родами дісталося від племени Рувимового, і від племени Ґадового, і від племени Завулонового дванадцять міст.</verse>
				<verse number="8">І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська, як наказав був Господь через Мойсея, жеребком.</verse>
				<verse number="9">І дали вони з племени синів Юдиних та з племени синів Симеонових ті міста, що будуть нижче названі йменням своїм.</verse>
				<verse number="10">І було для Ааронових синів із родів кегатеянина, з Левієвих синів, бо їм був жеребок найперше.</verse>
				<verse number="11">І дали їм місто Кір'ят, батька велетнів Арби, воно Хеврон, на Юдиних горах, та його пасовиська навколо нього.</verse>
				<verse number="12">А мійське поле та оселі його дали Калеву, синові Єфуннеєвому, на власність його.</verse>
				<verse number="13">А синам священика Аарона дали місто сховища вбійника: Хеврон та його пасовиська, і Лівну та її пасовиська,</verse>
				<verse number="14">і Яттір та його пасовиська, і Ештемоа та її пасовиська,</verse>
				<verse number="15">і Холон та його пасовиська, і Девір та його пасовиська,</verse>
				<verse number="16">і Аїн та його пасовиська, і Ютту та її пасовиська, Бет-Шемеш та його пасовиська, дев'ять міст від двох тих племен.</verse>
				<verse number="17">А від Веніяминового племени: Ґів'он та його пасовиська, Ґеву та її пасовиська,</verse>
				<verse number="18">Анатоль та його пасовиська, і Алмон та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="19">Усіх міст Ааронових синів, священиків, тринадцять міст та їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="20">А родам Кегатових синів, Левитам, що позостали від Кегатових синів, міста їхнього жеребка були від Єфремового племени.</verse>
				<verse number="21">І дали їм місто сховища вбійника: Сихем та його пасовиська, на Єфремовій горі, і Ґезер та його пасовиська.</verse>
				<verse number="22">І Ківцаїм та його пасовиська, і Бет-Хорон та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="23">А від Данового племени: Елтеке та його пасовиська, Ґіббетон та його пасовиська,</verse>
				<verse number="24">Айялон та його пасовиська, Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="25">А від половини Манасіїного племени: Таанах та його пасовиська, і Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст двоє.</verse>
				<verse number="26">Усіх міст десять та їхні пасовиська для родів позосталих Кегатових синів.</verse>
				<verse number="27">А для Ґершонових синів з Левієвих родів від половини Манасіїного племени місто сховища вбійника: Ґолан у Башані та його пасовиська, і Беештера та її пасовиська, міст двоє.</verse>
				<verse number="28">А від Іссахарового племени: Кіш'йон та його пасовиська, Доврат та його пасовиська,</verse>
				<verse number="29">Ярмут та його пасовиська, Ен-Ґаннім та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="30">А від Асирового племени: Міш'ал та його пасовиська, Ардон та його пасовиська,</verse>
				<verse number="31">Хелкат та його пасовиська, Рехов та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="32">А від Нефталимового племени місто сховища вбійника: Кедеш у Ґаліл та його пасовиська, і Хаммот-Дор та його пасовиська, і Картан та його пасовиська, міст троє.</verse>
				<verse number="33">Усіх міст Ґершонових за їхніми родами тринадцять міст та їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="34">А для родів Мерарієвих синів, Левитів, позосталих від племени Завулонового: Йокнеам та його пасовиська, Карта та її пасовиська.</verse>
				<verse number="35">Дімна та її пасовиська, Нагалал та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="36">А від Рувимового племени: Бецар та його пасовиська, і Ягца та її пасовиська,</verse>
				<verse number="37">Кедемот та його пасовиська, і Мефаат та його пасовиська, міст четверо.</verse>
				<verse number="38">А від Ґадового племени місто сховища вбійника: Рамот у Ґілеаді та його пасовиська, і Маханаїм та його пасовиська,</verse>
				<verse number="39">Хешбон та його пасовиська, Язер та його пасовиська, усіх міст четверо.</verse>
				<verse number="40">Усіх міст для Мерарієвих синів за їхніми родами, що позосталися з Левієвих родів, було за їхнім жеребком дванадцять міст.</verse>
				<verse number="41">Усіх Левієвих міст серед власности Ізраїлевих синів сорок і вісім міст та їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="42">Будуть ті міста такі: кожне місто з пасовиськом його навколо нього, так для всіх тих міст.</verse>
				<verse number="43">І дав Господь Ізраїлеві ввесь той Край, що присягнув був дати його їхнім батькам, і вони посіли його та й осілися в ньому.</verse>
				<verse number="44">І Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягнув був їхнім батькам. І ніхто зо всіх їхніх ворогів на встояв перед ними, усіх їхніх ворогів Господь дав у їхню руку.</verse>
				<verse number="45">Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому, усе збулося.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Тоді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,</verse>
				<verse number="2">та й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.</verse>
				<verse number="3">Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.</verse>
				<verse number="4">А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.</verse>
				<verse number="5">Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.</verse>
				<verse number="6">І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.</verse>
				<verse number="7">А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,</verse>
				<verse number="8">та й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.</verse>
				<verse number="9">І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.</verse>
				<verse number="10">І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.</verse>
				<verse number="11">І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="12">І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.</verse>
				<verse number="13">І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,</verse>
				<verse number="14">та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="15">І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:</verse>
				<verse number="16">Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.</verse>
				<verse number="17">Чи нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?</verse>
				<verse number="18">А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.</verse>
				<verse number="19">І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.</verse>
				<verse number="20">Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.</verse>
				<verse number="21">І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:</verse>
				<verse number="22">Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,</verse>
				<verse number="23">якщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,</verse>
				<verse number="24">і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?</verse>
				<verse number="25">Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.</verse>
				<verse number="26">Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,</verse>
				<verse number="27">але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!</verse>
				<verse number="28">І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.</verse>
				<verse number="29">Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.</verse>
				<verse number="30">І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.</verse>
				<verse number="31">І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.</verse>
				<verse number="32">І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.</verse>
				<verse number="33">І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.</verse>
				<verse number="34">І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І сталося по багатьох днях по тому, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, а Ісус постарів, увійшов у літа,</verse>
				<verse number="2">то покликав Ісус усього Ізраїля, його старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, та й сказав до них: Я постарів, увійшов у літа.</verse>
				<verse number="3">А ви бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, усім цим людям для вас, бо Господь, Бог ваш, Він Той воюючий для вас!</verse>
				<verse number="4">Дивіться, ось я поділив вам жеребком цих позосталих людей на спадок для ваших племен від Йордану, і всі народи, що вигубив я, аж по море Велике, місце заходу сонця.</verse>
				<verse number="5">А Господь, Бог ваш, Він пожене їх перед вами, і вижене їх перед вами, і ви посядете їхній Край, як говорив був Господь, Бог ваш, до вас.</verse>
				<verse number="6">І ви будете дуже сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч,</verse>
				<verse number="7">щоб ви не змішувалися з цими людьми, цими позосталими з вами, а ім'я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете заприсягати ними, і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм,</verse>
				<verse number="8">бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня.</verse>
				<verse number="9">І вигнав Господь перед вами народи великі та сильні, а ви не встояв ніхто перед вами аж до цього дня.</verse>
				<verse number="10">Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам.</verse>
				<verse number="11">І будете ви дуже пильнувати про свої душі, щоб любити Господа, Бога вашого.</verse>
				<verse number="12">Бо якщо справді будете ви відвертатися й приліпитеся до решти цих народів, цих позосталих із вами, і будете свататися з ними, і будете змішуватися з ними, а вони з вами,</verse>
				<verse number="13">то дійсно будете ви знати, що Господь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, і вони стануть для вас сіткою й пасткою, та батогом на ваші боки, та терням на ваші очі, аж поки ви не вигинете з-над цієї доброї землі, яку дав вам Господь, Бог ваш.</verse>
				<verse number="14">А я оце сьогодні відходжу дорогою всієї землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово.</verse>
				<verse number="15">І станеться, отак, як збулося вам усе те добре слово, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, так наведе Господь на вас усе те слово зле, аж поки Він вигубить вас з-над цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.</verse>
				<verse number="16">Коли ви переступите заповіта Господа, Бога вашого, що Він наказав вам, і підете й будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм, то запалиться гнів Господній на вас, і ви скоро погинете з того хорошого Краю, що його Він вам дав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племена до Сихему, і покликав Ізраїлевих старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, і поставали вони перед Божим лицем.</verse>
				<verse number="2">І сказав Ісус до всього народу: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам.</verse>
				<verse number="3">І взяв Я вашого батька Авраама з того боку Річки, і водив його по всьому ханаанському Краї, і розмножив насіння його, і дав йому Ісака.</verse>
				<verse number="4">І дав Я Ісакові Якова та Ісава, і дав Ісавові гору Сеїр, щоб її посів, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.</verse>
				<verse number="5">І послав Я Мойсея та Аарона, та й ударив Єгипет, як зробив Я серед нього, а потому Я вивів вас.</verse>
				<verse number="6">І вивів Я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батьками колесницями та верхівцями до Червоного моря.</verse>
				<verse number="7">І кликали вони до Господа, і Він поклав темряву між вами та між Єгиптянином, і навів на нього море, і воно покрило його, і ваші очі бачили те, що зробив Я в Єгипті. І сиділи ви в пустині багато днів.</verse>
				<verse number="8">І ввів я вас до краю амореян, що сидять по тім боці Йордану, і вони воювали з вами, а Я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і Я вигубив їх перед вами.</verse>
				<verse number="9">І встав був Балак, син Ціппорів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він послав і покликав Валаама, Беорового сина, щоб проклясти вас.</verse>
				<verse number="10">Та не хотів Я слухати Валаама, і він, благословляючи, поблагословив вас, і Я врятував вас від його руки.</verse>
				<verse number="11">І перейшли ви Йордан, і прийшли до Єрихону. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанеянин, і хіттеянин, і ґірґашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а Я дав їх у вашу руку.</verse>
				<verse number="12">І послав Я перед вами шершня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, не мечем твоїм і не луком твоїм.</verse>
				<verse number="13">І дав Я вам Край, що над ним ти не трудився, і міста, що їх ви не будували, і ви осілися в них; виноградники та оливки, яких ви не садили, ви їли.</verse>
				<verse number="14">А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві.</verse>
				<verse number="15">А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві.</verse>
				<verse number="16">І відповів народ та й сказав: Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!</verse>
				<verse number="17">Бо Господь, Бог наш, Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і що зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.</verse>
				<verse number="18">І повиганяв Господь усі народи та амореянина, мешканця цього Краю, перед нами. І ми будемо служити Господеві, бо Він Бог наш.</verse>
				<verse number="19">І сказав Ісус до народу: Ви не здолієте служити Господеві, бо Він Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів.</verse>
				<verse number="20">Коли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то Він вернеться, і зробить вам зло, і вигубить вас по тому, як робив був добро вам.</verse>
				<verse number="21">І сказав народ до Ісуса: Ні, таки Господеві будемо служити!</verse>
				<verse number="22">І сказав Ісус до народу: Ви свідки на себе, що ви вибрали Господа служити Йому. І сказали вони: Свідки!</verse>
				<verse number="23">А тепер покиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="24">І сказав народ до Ісуса: Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!</verse>
				<verse number="25">І склав Ісус заповіта з народом того дня, і дав йому постанови та закони в Сихемі.</verse>
				<verse number="26">І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.</verse>
				<verse number="27">І сказав Ісус до всього народу: Ось оцей камінь буде на нас на свідчення, бо він чув усі Господні слова, що Він говорив з нами. І він буде на вас за свідка, щоб ви не виреклися вашого Бога.</verse>
				<verse number="28">І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.</verse>
				<verse number="29">І сталося по тих випадках, і вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.</verse>
				<verse number="30">І поховали його в границі спадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.</verse>
				<verse number="31">І служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="32">А Йосипові кості, які Ізраїлеві сини винесли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.</verse>
				<verse number="33">І Елеазар, син Ааронів, умер, і поховали його на верхів'ї Пінхаса, його сина, яке було йому дане на Єфремовій горі.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="7">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.</verse>
				<verse number="3">І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.</verse>
				<verse number="4">І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="5">І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.</verse>
				<verse number="6">І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.</verse>
				<verse number="7">І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!</verse>
				<verse number="8">І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.</verse>
				<verse number="9">А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.</verse>
				<verse number="10">І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.</verse>
				<verse number="11">А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.</verse>
				<verse number="12">І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.</verse>
				<verse number="13">І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.</verse>
				<verse number="14">І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?</verse>
				<verse number="15">І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.</verse>
				<verse number="16">А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.</verse>
				<verse number="17">І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.</verse>
				<verse number="18">І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.</verse>
				<verse number="19">І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.</verse>
				<verse number="20">І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.</verse>
				<verse number="21">А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.</verse>
				<verse number="22">І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.</verse>
				<verse number="23">І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.</verse>
				<verse number="24">І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!</verse>
				<verse number="25">І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.</verse>
				<verse number="26">І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.</verse>
				<verse number="27">А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.</verse>
				<verse number="28">І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.</verse>
				<verse number="29">І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.</verse>
				<verse number="30">Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.</verse>
				<verse number="31">Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.</verse>
				<verse number="32">І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.</verse>
				<verse number="33">Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.</verse>
				<verse number="34">І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.</verse>
				<verse number="35">І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.</verse>
				<verse number="36">А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!</verse>
				<verse number="2">А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?</verse>
				<verse number="3">І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.</verse>
				<verse number="4">І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.</verse>
				<verse number="5">І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.</verse>
				<verse number="6">А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.</verse>
				<verse number="7">І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="8">І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.</verse>
				<verse number="9">І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.</verse>
				<verse number="10">І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="11">І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.</verse>
				<verse number="12">І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.</verse>
				<verse number="13">І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.</verse>
				<verse number="14">І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.</verse>
				<verse number="15">У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.</verse>
				<verse number="16">І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.</verse>
				<verse number="17">Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!</verse>
				<verse number="18">А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.</verse>
				<verse number="19">І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.</verse>
				<verse number="20">І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,</verse>
				<verse number="21">тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умираючи,</verse>
				<verse number="22">щоб випробувати ними Ізраїля, чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.</verse>
				<verse number="23">І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,</verse>
				<verse number="2">тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:</verse>
				<verse number="3">п'ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.</verse>
				<verse number="4">І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.</verse>
				<verse number="5">А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.</verse>
				<verse number="6">І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.</verse>
				<verse number="7">І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.</verse>
				<verse number="8">І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.</verse>
				<verse number="9">І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.</verse>
				<verse number="10">І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.</verse>
				<verse number="11">І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.</verse>
				<verse number="12">А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.</verse>
				<verse number="13">І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.</verse>
				<verse number="14">І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.</verse>
				<verse number="15">І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.</verse>
				<verse number="16">І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.</verse>
				<verse number="17">І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.</verse>
				<verse number="18">І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.</verse>
				<verse number="19">А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.</verse>
				<verse number="20">І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.</verse>
				<verse number="21">І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.</verse>
				<verse number="22">І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.</verse>
				<verse number="23">І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.</verse>
				<verse number="24">І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.</verse>
				<verse number="25">І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!</verse>
				<verse number="26">А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.</verse>
				<verse number="27">І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.</verse>
				<verse number="28">І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.</verse>
				<verse number="29">І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.</verse>
				<verse number="30">І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.</verse>
				<verse number="31">А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.</verse>
				<verse number="2">І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.</verse>
				<verse number="3">І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.</verse>
				<verse number="4">А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.</verse>
				<verse number="5">І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.</verse>
				<verse number="6">І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.</verse>
				<verse number="7">А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.</verse>
				<verse number="8">І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, не піду.</verse>
				<verse number="9">А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.</verse>
				<verse number="10">І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.</verse>
				<verse number="11">А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.</verse>
				<verse number="12">І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.</verse>
				<verse number="13">І скликав Сісера всі свої колесниці, дев'ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.</verse>
				<verse number="14">І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="15">І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.</verse>
				<verse number="16">А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.</verse>
				<verse number="17">А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.</verse>
				<verse number="18">І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся! І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.</verse>
				<verse number="19">І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.</verse>
				<verse number="20">І сказав він до неї: Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема.</verse>
				<verse number="21">І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер.</verse>
				<verse number="22">А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!...</verse>
				<verse number="23">Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="24">А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа!</verse>
				<verse number="3">Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля!</verse>
				<verse number="4">Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.</verse>
				<verse number="5">Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.</verse>
				<verse number="6">За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.</verse>
				<verse number="7">Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.</verse>
				<verse number="8">Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. Поправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!</verse>
				<verse number="9">Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поблагословіте ви Господа!</verse>
				<verse number="10">Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте!</verse>
				<verse number="11">Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній народ.</verse>
				<verse number="12">Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів!</verse>
				<verse number="13">Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.</verse>
				<verse number="14">Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корень; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря.</verse>
				<verse number="15">І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах!</verse>
				<verse number="16">Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах!</verse>
				<verse number="17">Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває.</verse>
				<verse number="18">Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах.</verse>
				<verse number="19">Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли.</verse>
				<verse number="20">Із неба войовано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.</verse>
				<verse number="21">Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя!</verse>
				<verse number="22">Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів!</verse>
				<verse number="23">Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими!</verse>
				<verse number="24">Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі.</verse>
				<verse number="25">Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко.</verse>
				<verse number="26">Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому..</verse>
				<verse number="27">Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, де схиливсь, там забитий упав.</verse>
				<verse number="28">Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його?</verse>
				<verse number="29">Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:</verse>
				<verse number="30">Ось здобич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию.</verse>
				<verse number="31">Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй! І Край мав мир сорок літ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.</verse>
				<verse number="2">І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.</verse>
				<verse number="3">І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.</verse>
				<verse number="4">І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,</verse>
				<verse number="5">бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.</verse>
				<verse number="6">І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.</verse>
				<verse number="7">І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,</verse>
				<verse number="8">то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа пророка, а він сказав їм: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.</verse>
				<verse number="9">І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.</verse>
				<verse number="10">І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!</verse>
				<verse number="11">І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.</verse>
				<verse number="12">І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: Господь з тобою, хоробрий мужу!</verse>
				<verse number="13">А Гедеон сказав до нього: О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.</verse>
				<verse number="14">І обернувся до нього Господь і сказав: Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе.</verse>
				<verse number="15">І відказав Йому Гедеон: О, Господи мій, чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого.</verse>
				<verse number="16">І сказав йому Господь: Але Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка.</verse>
				<verse number="17">А той до Нього сказав: Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.</verse>
				<verse number="18">Не відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм. А Той відказав: Я буду сидіти аж до твого повернення.</verse>
				<verse number="19">І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м'ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.</verse>
				<verse number="20">І сказав до нього Ангол Божий: Візьми це м'ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий. І той так зробив.</verse>
				<verse number="21">І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрісноків, і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.</verse>
				<verse number="22">І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя.</verse>
				<verse number="23">І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся, не помреш!</verse>
				<verse number="24">І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім'я йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.</verse>
				<verse number="25">І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.</verse>
				<verse number="26">І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш.</verse>
				<verse number="27">І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.</verse>
				<verse number="28">І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.</verse>
				<verse number="29">І говорили вони один одному: Хто зробив оцю річ? І вони вивідували й шукали, та й сказали: Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ.</verse>
				<verse number="30">І сказали люди того міста до Йоаша: Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому.</verse>
				<verse number="31">І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника.</verse>
				<verse number="32">І він назвав ім'я йому того дня: Єруббаал, говорячи: Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника.</verse>
				<verse number="33">А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан, і таборували в долині Ізреел.</verse>
				<verse number="34">А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авіезер за ним.</verse>
				<verse number="35">І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, і вони вийшли навперейми них.</verse>
				<verse number="36">І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив,</verse>
				<verse number="37">то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!</verse>
				<verse number="38">І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, повне горня води.</verse>
				<verse number="39">І сказав Гедеон до Бога: Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса.</verse>
				<verse number="40">І Бог зробив так тієї ночі, і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат-Гамморев долині.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.</verse>
				<verse number="3">А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.</verse>
				<verse number="4">І сказав Господь до Гедеона: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.</verse>
				<verse number="5">І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.</verse>
				<verse number="6">І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.</verse>
				<verse number="7">І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце.</verse>
				<verse number="8">І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.</verse>
				<verse number="9">І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.</verse>
				<verse number="10">А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.</verse>
				<verse number="11">І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.</verse>
				<verse number="12">А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.</verse>
				<verse number="13">І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.</verse>
				<verse number="14">І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір.</verse>
				<verse number="15">І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!</verse>
				<verse number="16">І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.</verse>
				<verse number="17">І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви.</verse>
				<verse number="18">І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!</verse>
				<verse number="19">І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.</verse>
				<verse number="20">І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!</verse>
				<verse number="21">І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.</verse>
				<verse number="22">І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.</verse>
				<verse number="23">І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і вони гналися за мідіянітянами.</verse>
				<verse number="24">А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йордан.</verse>
				<verse number="25">І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.</verse>
				<verse number="2">І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?</verse>
				<verse number="3">У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.</verse>
				<verse number="4">І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.</verse>
				<verse number="5">І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.</verse>
				<verse number="6">І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?</verse>
				<verse number="7">І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!</verse>
				<verse number="8">І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.</verse>
				<verse number="9">І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.</verse>
				<verse number="10">А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.</verse>
				<verse number="11">А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.</verse>
				<verse number="12">І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.</verse>
				<verse number="13">І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.</verse>
				<verse number="14">І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.</verse>
				<verse number="15">І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?</verse>
				<verse number="16">І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.</verse>
				<verse number="17">А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.</verse>
				<verse number="18">І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.</verse>
				<verse number="19">А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!</verse>
				<verse number="20">І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.</verse>
				<verse number="21">І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.</verse>
				<verse number="22">І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.</verse>
				<verse number="23">І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.</verse>
				<verse number="24">І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.</verse>
				<verse number="25">І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.</verse>
				<verse number="26">І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.</verse>
				<verse number="27">А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.</verse>
				<verse number="28">І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.</verse>
				<verse number="29">І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.</verse>
				<verse number="30">А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.</verse>
				<verse number="31">А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.</verse>
				<verse number="32">І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.</verse>
				<verse number="33">І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.</verse>
				<verse number="34">І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.</verse>
				<verse number="35">І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.</verse>
				<verse number="3">І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.</verse>
				<verse number="4">І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.</verse>
				<verse number="5">А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.</verse>
				<verse number="6">І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.</verse>
				<verse number="7">І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!</verse>
				<verse number="8">Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!</verse>
				<verse number="9">А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?</verse>
				<verse number="10">І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!</verse>
				<verse number="11">І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?</verse>
				<verse number="12">І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!</verse>
				<verse number="13">І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?</verse>
				<verse number="14">Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!</verse>
				<verse number="15">А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!</verse>
				<verse number="16">А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,</verse>
				<verse number="17">бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,</verse>
				<verse number="18">а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,</verse>
				<verse number="19">і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!</verse>
				<verse number="20">А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.</verse>
				<verse number="21">І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.</verse>
				<verse number="22">І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.</verse>
				<verse number="23">І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,</verse>
				<verse number="24">щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.</verse>
				<verse number="25">І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.</verse>
				<verse number="26">І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.</verse>
				<verse number="27">І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.</verse>
				<verse number="28">І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?</verse>
				<verse number="29">А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!</verse>
				<verse number="30">І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.</verse>
				<verse number="31">І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.</verse>
				<verse number="32">А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.</verse>
				<verse number="33">І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.</verse>
				<verse number="34">І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.</verse>
				<verse number="35">І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.</verse>
				<verse number="36">А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!</verse>
				<verse number="37">А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.</verse>
				<verse number="38">І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!</verse>
				<verse number="39">І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.</verse>
				<verse number="40">І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.</verse>
				<verse number="41">І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.</verse>
				<verse number="42">І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.</verse>
				<verse number="43">І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.</verse>
				<verse number="44">А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.</verse>
				<verse number="45">І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.</verse>
				<verse number="46">І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.</verse>
				<verse number="47">І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.</verse>
				<verse number="48">І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.</verse>
				<verse number="49">І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.</verse>
				<verse number="50">І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.</verse>
				<verse number="51">А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.</verse>
				<verse number="52">І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.</verse>
				<verse number="53">Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.</verse>
				<verse number="54">І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.</verse>
				<verse number="55">І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.</verse>
				<verse number="56">І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.</verse>
				<verse number="57">А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І став по Авімелехові на спасіння Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, муж Іссахарів. І він сидів у Шамірі в Єфремових горах.</verse>
				<verse number="2">І судив він Ізраїля двадцять і три роки, та й помер, і був похований в Шамірі.</verse>
				<verse number="3">І став по ньому Яір ґілеадеянин, і судив Ізраїля двадцять і два роки.</verse>
				<verse number="4">І було в нього тридцять синів, що їздили на тридцяти молодих ослах, а в них тридцять міст, їх кличуть аж до цього дня: Яірові села, що в ґілеадському краї.</verse>
				<verse number="5">І помер Яір, і був похований в Камоні.</verse>
				<verse number="6">А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам та Астартам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филистимським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.</verse>
				<verse number="7">І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.</verse>
				<verse number="8">І вони били й мучили Ізраїлевих синів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.</verse>
				<verse number="9">І перейшли Аммонові сини Йордан, щоб воювати також з Юдою й з Веніямином та з Єфремовим домом. І Ізраїлеві було дуже тісно!</verse>
				<verse number="10">І кликали Ізраїлеві сини до Господа, говорячи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули свого Бога, і служили Ваалам.</verse>
				<verse number="11">І сказав Господь до Ізраїлевих синів: Чи ж не спас Я вас від Єгипту, і від амореянина, і від Аммонових синів, і від филистимлян?</verse>
				<verse number="12">А сидоняни, і Амалик, і Маон гнобили вас, і ви кликали до Мене, і Я спас вас від їхньої руки.</verse>
				<verse number="13">А ви полишили Мене, і служили іншим богам, тому більше не спасатиму вас.</verse>
				<verse number="14">Ідіть, і кличте до тих богів, що ви вибрали їх, вони спасуть вас у часі вашого утиску.</verse>
				<verse number="15">І сказали Ізраїлеві сини до Господа: Згрішили ми! Зроби Ти нам усе, як добре в очах Твоїх. Тільки спаси нас цього дня!</verse>
				<verse number="16">І повикидали вони з-поміж себе чужих богів, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве страждання.</verse>
				<verse number="17">А Аммонові сини були скликані, та й таборували в Ґілеаді. І були зібрані Ізраїлеві сини, та й таборували в Міцпі.</verse>
				<verse number="18">І сказали той народ та ґілеадські князі, один до одного: Хто той чоловік, що зачне воювати з Аммоновими синами? Він стане головою для всіх ґілеадських мешканців.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">А ґілеадянин Їфтах був хоробрий вояк. А він був син блудливої жінки, і з нею Ґілеад породив Їфтаха.</verse>
				<verse number="2">І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиростали сини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, і сказали йому: Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!</verse>
				<verse number="3">І втік Їфтах перед своїми братами, і осівся в краї Тов. І зібралися до Їфтаха гулящі люди, та й виходили з ним.</verse>
				<verse number="4">І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="5">І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші, щоб забрати Їфтаха з краю Тов.</verse>
				<verse number="6">І сказали вони до Їфтаха: Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими синами.</verse>
				<verse number="7">І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Чи ж не ви зненавидили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?</verse>
				<verse number="8">І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і будемо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх мешканців ґілеадських.</verse>
				<verse number="9">І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою?</verse>
				<verse number="10">І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зробимо.</verse>
				<verse number="11">І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а Їфтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі.</verse>
				<verse number="12">І послав Їфтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм краєм?</verse>
				<verse number="13">І сказав цар Аммонових синів до Їфтахових послів: Бо Ізраїль забрав мій край, коли він виходив з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йордану. А тепер верни ж їх у мирі.</verse>
				<verse number="14">А Їфтах ще послав послів до царя Аммонових синів,</verse>
				<verse number="15">і сказав йому: Так сказав Їфтах: Не взяв Ізраїль краю Моавого та краю Аммонових синів,</verse>
				<verse number="16">бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Кадешу.</verse>
				<verse number="17">І послав Ізраїль послів до едомського царя, говорячи: Нехай я перейду твоїм краєм, та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моавського, та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Кадешу.</verse>
				<verse number="18">І пішов він пустинею, і обійшов край едомський та край моавський, і прийшов зо сходу сонця до моавського краю, та й таборували по тім боці Арнону, а в моавські границі не входили, бо Арнон границя Моава.</verse>
				<verse number="19">І послав Ізраїль послів до Сихона, царя аморейського, царя хешбонського, і сказав йому Ізраїль: Нехай ми перейдемо твоїм краєм аж до місця свого.</verse>
				<verse number="20">І не вірив Сихон Ізраїлеві, щоб він мирно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборували в Йохці, і воювали з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="21">І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край амореянина, мешканця того краю.</verse>
				<verse number="22">І вони посіли всю аморейську країну від Арнону й аж до Яббоку, і від пустині та аж до Йордану.</verse>
				<verse number="23">А тепер Господь, Бог Ізраїлів, вигнав Амореянина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його?</verse>
				<verse number="24">Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо.</verse>
				<verse number="25">А тепер чи справді ти ліпший від Балака, Ціппорового сина, царя моавського? Чи сваритися сварився він з Ізраїлем? Чи воювати воював із ними?</verse>
				<verse number="26">Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому не відібрали ви їх за той час?</verse>
				<verse number="27">А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими.</verse>
				<verse number="28">Та цар Аммонових синів не послухався слів Їфтаха, що до нього посилав.</verse>
				<verse number="29">І Дух Господній перебував на Їфтахові, і він перейшов Ґілеад та Манасію, і перейшов ґілеадську Міцпе, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів.</verse>
				<verse number="30">І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку,</verse>
				<verse number="31">то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення.</verse>
				<verse number="32">І прийшов Їфтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку.</verse>
				<verse number="33">І він побив їх дуже великою поразкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.</verse>
				<verse number="34">І прийшов Їфтах до Міцпи до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки.</verse>
				<verse number="35">І сталося, як він побачив її, то роздер одежу свою та й сказав: Ах, дочко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасливлять мене. Бо я дав Господеві обіта, і не можу відмовитися від нього.</verse>
				<verse number="36">А вона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господеві, зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пімсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів.</verse>
				<verse number="37">І сказала вона до свого батька: Нехай буде мені зроблена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду й зійду на гору, і нехай оплачу дівування своє я та приятельки мої.</verse>
				<verse number="38">А він сказав: Іди! І послав її на два місяці. І пішла вона та її приятельки, і оплакувала дівування своє.</verse>
				<verse number="39">І сталося в кінці двох місяців, і вернулася вона до батька свого, а він учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:</verse>
				<verse number="40">рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.</verse>
				<verse number="2">І сказав їм Їфтах: Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки.</verse>
				<verse number="3">І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?</verse>
				<verse number="4">І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.</verse>
				<verse number="5">І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні.</verse>
				<verse number="6">І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі.</verse>
				<verse number="7">І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.</verse>
				<verse number="8">А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.</verse>
				<verse number="9">І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж назовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх з-назовні. І судив він Ізраїля сім літ.</verse>
				<verse number="10">І помер Івцан і був похований в Віфлеємі.</verse>
				<verse number="11">А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив Ізраїля десять літ.</verse>
				<verse number="12">І помер завулонівець Елон, і був похований в Айялоні, у Завулоновім краї.</verse>
				<verse number="13">А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, пір'атонянин.</verse>
				<verse number="14">І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім літ.</verse>
				<verse number="15">І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеянина.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.</verse>
				<verse number="2">І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.</verse>
				<verse number="3">І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.</verse>
				<verse number="4">А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,</verse>
				<verse number="5">бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.</verse>
				<verse number="6">І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.</verse>
				<verse number="7">І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.</verse>
				<verse number="8">І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.</verse>
				<verse number="9">І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.</verse>
				<verse number="10">І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.</verse>
				<verse number="11">І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.</verse>
				<verse number="12">І сказав Маноах: Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що чинити з нею?</verse>
				<verse number="13">І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, нехай вона стережеться.</verse>
				<verse number="14">Усього, що виходить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав.</verse>
				<verse number="15">І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержимо тебе, і приготовимо для тебе козля.</verse>
				<verse number="16">І сказав Ангол Господній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо приготуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.</verse>
				<verse number="17">І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке ім'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.</verse>
				<verse number="18">І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.</verse>
				<verse number="19">І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.</verse>
				<verse number="20">І сталося, коли полум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.</verse>
				<verse number="21">І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.</verse>
				<verse number="22">І сказав Маноах до своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.</verse>
				<verse number="23">І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цього, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.</verse>
				<verse number="24">І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.</verse>
				<verse number="25">А Дух Господній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.</verse>
				<verse number="2">І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.</verse>
				<verse number="3">І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм.</verse>
				<verse number="4">А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="5">І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.</verse>
				<verse number="6">І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.</verse>
				<verse number="7">І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.</verse>
				<verse number="8">А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.</verse>
				<verse number="9">І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.</verse>
				<verse number="10">І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.</verse>
				<verse number="11">І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.</verse>
				<verse number="12">І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.</verse>
				<verse number="13">А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.</verse>
				<verse number="14">І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.</verse>
				<verse number="15">І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?</verse>
				<verse number="16">І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?</verse>
				<verse number="17">А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.</verse>
				<verse number="18">І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.</verse>
				<verse number="19">І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.</verse>
				<verse number="20">А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.</verse>
				<verse number="2">І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.</verse>
				<verse number="3">І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.</verse>
				<verse number="4">І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.</verse>
				<verse number="5">І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.</verse>
				<verse number="6">І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.</verse>
				<verse number="7">І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.</verse>
				<verse number="8">І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.</verse>
				<verse number="9">І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.</verse>
				<verse number="10">І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.</verse>
				<verse number="11">І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.</verse>
				<verse number="12">І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.</verse>
				<verse number="13">А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.</verse>
				<verse number="14">Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.</verse>
				<verse number="15">І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.</verse>
				<verse number="16">І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.</verse>
				<verse number="17">І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.</verse>
				<verse number="18">І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.</verse>
				<verse number="19">І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.</verse>
				<verse number="20">І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввійшов до неї.</verse>
				<verse number="2">А аззеянам донесли, говорячи: Самсон прийшов сюди! І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі. І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: Будемо чатувати аж до ранішнього світу, і заб'ємо його.</verse>
				<verse number="3">І лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, і схопив за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів'я гори, що навпроти Хеврону.</verse>
				<verse number="4">І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я їй Деліла.</verse>
				<verse number="5">І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокорити його? А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.</verse>
				<verse number="6">І сказала Деліла до Самсона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокорити тебе?</verse>
				<verse number="7">І сказав їй Самсон: Якщо зв'яжуть мене сімома мокрими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.</verse>
				<verse number="8">І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.</verse>
				<verse number="9">А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.</verse>
				<verse number="10">І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обманив мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?</verse>
				<verse number="11">А він їй сказав: Якщо справді зв'яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.</verse>
				<verse number="12">І взяла Деліла нові шнури, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірвав їх зо своїх плечей, немов нитку.</verse>
				<verse number="13">І сказала Деліла Самсонові: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе? А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою.</verse>
				<verse number="14">І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А він обудився зо сну свого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.</verse>
				<verse number="15">І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.</verse>
				<verse number="16">І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.</verse>
				<verse number="17">І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина.</verse>
				<verse number="18">І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце. І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.</verse>
				<verse number="19">А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголити сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нього сила його.</verse>
				<verse number="20">І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне! І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся. А він не знав, що Господь відступився від нього.</verse>
				<verse number="21">І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув'язнених.</verse>
				<verse number="22">А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.</verse>
				<verse number="23">А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.</verse>
				<verse number="24">І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.</verse>
				<verse number="25">І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас. І покликали Самсона з дому ув'язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.</verse>
				<verse number="26">І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.</verse>
				<verse number="27">А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жартів Самсона.</verse>
				<verse number="28">І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!</verse>
				<verse number="29">І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.</verse>
				<verse number="30">І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами! І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому... І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.</verse>
				<verse number="31">І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понесли його, і винесли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.</verse>
				<verse number="2">І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!</verse>
				<verse number="3">І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.</verse>
				<verse number="4">Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.</verse>
				<verse number="5">А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.</verse>
				<verse number="6">Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.</verse>
				<verse number="7">І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.</verse>
				<verse number="8">І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.</verse>
				<verse number="9">І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.</verse>
				<verse number="10">І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,</verse>
				<verse number="11">і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.</verse>
				<verse number="12">І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.</verse>
				<verse number="13">І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="2">І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.</verse>
				<verse number="3">Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?</verse>
				<verse number="4">І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.</verse>
				<verse number="5">А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.</verse>
				<verse number="6">І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.</verse>
				<verse number="7">І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.</verse>
				<verse number="8">І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?</verse>
				<verse number="9">А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.</verse>
				<verse number="10">Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.</verse>
				<verse number="11">І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.</verse>
				<verse number="12">І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.</verse>
				<verse number="13">І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.</verse>
				<verse number="14">І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.</verse>
				<verse number="15">І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.</verse>
				<verse number="16">А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.</verse>
				<verse number="17">І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.</verse>
				<verse number="18">І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?</verse>
				<verse number="19">А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?</verse>
				<verse number="20">І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.</verse>
				<verse number="21">І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.</verse>
				<verse number="22">Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.</verse>
				<verse number="23">І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?</verse>
				<verse number="24">І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?</verse>
				<verse number="25">І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.</verse>
				<verse number="26">І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.</verse>
				<verse number="27">А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.</verse>
				<verse number="28">А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.</verse>
				<verse number="29">І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.</verse>
				<verse number="30">І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.</verse>
				<verse number="31">І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І сталося тими днями, а царя в Ізраїлі не було і був один Левит приходько на узбіччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.</verse>
				<verse number="2">А наложниця його чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці часу.</verse>
				<verse number="3">І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела його до дому батька свого. І побачив його батько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назустріч йому.</verse>
				<verse number="4">І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, і їли й пили вони та ночували там.</verse>
				<verse number="5">І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім підете.</verse>
				<verse number="6">І сіли вони, і обоє разом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!</verse>
				<verse number="7">Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.</verse>
				<verse number="8">І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: Підкріпи ж своє серце! І зволікали вони аж до схилку дня, і їли обоє вони.</verse>
				<verse number="9">І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: Ось день схилився на вечір, переночуй же! Ось день кладеться, ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у дорогу свою, та й підеш до намету свого.</verse>
				<verse number="10">Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, це Єрусалим. А з ним пара нав'ючених ослів, і його наложниця з ним.</verse>
				<verse number="11">Вони були при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: Ходім, і зайдімо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому.</verse>
				<verse number="12">І сказав до нього пан його: Не заходьмо до міста чужинців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и.</verse>
				<verse number="13">І сказав він до слуги свого: Ходім, і прийдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі.</verse>
				<verse number="14">І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була Веніяминова.</verse>
				<verse number="15">І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майдані того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.</verse>
				<verse number="16">Аж ось старий чоловік іде ввечорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був приходько в Ґів'ї. А люди того місця сини Веніяминові.</verse>
				<verse number="17">І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника на міському майдані. І сказав той старий чоловік: Куди ти йдеш та звідки приходиш?</verse>
				<verse number="18">А той до нього сказав: Ми переходимо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлеєму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.</verse>
				<verse number="19">Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, не бракує жодної речі.</verse>
				<verse number="20">І сказав той старий чоловік: Мир тобі, нехай уся недостача твоя на мені, тільки на майдані не ночуй!</verse>
				<verse number="21">І він увів його до свого дому, і дав ослам корму, а самі вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.</verse>
				<verse number="22">Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та стукали в двері. І казали вони тому старому чоловікові, власникові того дому, говорячи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, і ми пізнаєм його!</verse>
				<verse number="23">І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По тому, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидоти!</verse>
				<verse number="24">Ось дочка моя дівчина, та його наложниця, я їх виведу, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї огидної речі!</verse>
				<verse number="25">Та ті люди не хотіли слухати його. І схопив той чоловік свою наложницю, і вивів до них назовні. І вони познали її, і безчестили її цілу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла рання зоря.</verse>
				<verse number="26">І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.</verse>
				<verse number="27">А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж ось та жінка, його наложниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.</verse>
				<verse number="28">І сказав він до неї: Уставай і підемо! Та вона не відповіла, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.</verse>
				<verse number="29">І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопив свою наложницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.</verse>
				<verse number="30">І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: Не бувало й не бачено такого, як це, від дня виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.</verse>
				<verse number="2">І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.</verse>
				<verse number="3">І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?</verse>
				<verse number="4">І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.</verse>
				<verse number="5">І встали на мене господарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.</verse>
				<verse number="6">І схопив я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.</verse>
				<verse number="7">Ось ви всі Ізраїлеві сини, дайте собі тут слово та раду!</verse>
				<verse number="8">І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!</verse>
				<verse number="9">А тепер оце та річ, що зробимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребком!</verse>
				<verse number="10">І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="11">І був зібраний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.</verse>
				<verse number="12">І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Що це за зло, що сталось між вами?</verse>
				<verse number="13">А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="14">І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="15">І Веніяминові сини з міст були перелічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів'и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.</verse>
				<verse number="16">З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.</verse>
				<verse number="17">І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніямина, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.</verse>
				<verse number="18">І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами? І сказав Господь: Юда спереду.</verse>
				<verse number="19">І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів'ї.</verse>
				<verse number="20">І вийшов Ізраїльтянин на війну з Веніямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів'ї.</verse>
				<verse number="21">І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.</verse>
				<verse number="22">І зміцнився народ, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.</verse>
				<verse number="23">І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!</verse>
				<verse number="24">І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.</verse>
				<verse number="25">А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.</verse>
				<verse number="26">І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="27">І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.</verse>
				<verse number="28">А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся? А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.</verse>
				<verse number="29">І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів'ї.</verse>
				<verse number="30">І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.</verse>
				<verse number="31">І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.</verse>
				<verse number="32">І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як перше! А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дороги.</verse>
				<verse number="33">І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.</verse>
				<verse number="34">І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий. А вони не знали, що суне на них те зло.</verse>
				<verse number="35">І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, що витягають меча.</verse>
				<verse number="36">І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку поставили на Ґів'у.</verse>
				<verse number="37">А засідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І засідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.</verse>
				<verse number="38">А Ізраїльтянин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.</verse>
				<verse number="39">І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!</verse>
				<verse number="40">А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!</verse>
				<verse number="41">І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець перестрашився, бо побачив, що досягло його те зло.</verse>
				<verse number="42">І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.</verse>
				<verse number="43">Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.</verse>
				<verse number="44">Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, усе це люди хоробрі.</verse>
				<verse number="45">І повернулися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.</verse>
				<verse number="46">І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.</verse>
				<verse number="47">І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.</verse>
				<verse number="48">А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І присягнув Ізраїльтянин в Міцпі, говорячи: Жоден із нас не дасть своєї дочки Веніяминові за жінку!</verse>
				<verse number="2">І посходився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І піднесли вони голос свій, та й плакали плачем великим.</verse>
				<verse number="3">І сказали вони: Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне плем'я?</verse>
				<verse number="4">І сталося назавтра, і встав рано народ, та й збудували жертівника, і принесли цілопалення та мирні жертви.</verse>
				<verse number="5">І сказали Ізраїлеві сини: Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та присяга була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: Такий буде конче забитий.</verse>
				<verse number="6">І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: Сьогодні відрубане з Ізраїля одне плем'я!</verse>
				<verse number="7">Що ми зробимо їм, позосталим, щодо жінок? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочок наших за жінок.</verse>
				<verse number="8">І сказали вони: Яке одне з Ізраїлевих племен не прийшло до Господа до Міцпи? Аж ось виявилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не приходив до табору на збори.</verse>
				<verse number="9">І був переглянений народ, а оце не було там нікого з мешканців Явешу ґілеадського!</verse>
				<verse number="10">І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: Ідіть, і повбиваєте мешканців ґілеадського Явешу вістрям меча, і жінок і дітей.</verse>
				<verse number="11">А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізнала чоловіка, зробите закляттям.</verse>
				<verse number="12">І знайшли вони з мешканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізнали чоловіка, і спровадили їх до табору в Шіло, що в ханаанському Краї.</verse>
				<verse number="13">І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: Мир!</verse>
				<verse number="14">І вернувся Веніямин того часу, і дали їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм досить.</verse>
				<verse number="15">А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив пролома в Ізраїлевих племенах.</verse>
				<verse number="16">І сказали старші громади: Що ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина.</verse>
				<verse number="17">І сказали вони: Останки насліддя для Веніямина, і не буде витерте плем'я з Ізраїля.</verse>
				<verse number="18">А ми не можемо дати їм жінок із наших дочок, бо Ізраїлеві сини присягли, говорячи: Проклятий, хто дає жінку Веніяминові!</verse>
				<verse number="19">І сказали вони: Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.</verse>
				<verse number="20">І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: Ідіть, і будете чатувати в виноградниках.</verse>
				<verse number="21">І побачите, аж ось дочки Шіла вийдуть танцювати танці, то ви вийдете з виноградників, та й схопите собі кожен свою жінку з дочок Шіла, і підете в Веніяминів край.</verse>
				<verse number="22">І буде, коли їхні батьки або їхні брати прийдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали їж, тому цього часу ви винні.</verse>
				<verse number="23">І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наділу свого, і побудували міста, та й осілися в них.</verse>
				<verse number="24">І порозходилися звідти Ізраїлеві сини того часу кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спадку свого.</verse>
				<verse number="25">Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="8">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І сталось за часу, коли судді судили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.</verse>
				<verse number="2">А ім'я тому чоловікові Елімелех, а ім'я жінці його Ноомі; і ім'я двох синів його Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля, та й залишилися.</verse>
				<verse number="3">І помер Елімелех, муж Ноомі, і зосталася вона та два їхні сини.</verse>
				<verse number="4">І взяли вони собі за жінок моавітянок, ім'я одній Орпа, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.</verse>
				<verse number="5">І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох дітях своїх та по чоловікові своєму.</verse>
				<verse number="6">І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.</verse>
				<verse number="7">І вийшла вона з того місця, де була там, та обидві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного краю.</verse>
				<verse number="8">І сказала Ноомі до двох своїх невісток: Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.</verse>
				<verse number="9">Нехай Господь дасть вам, і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа! І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос та плакали.</verse>
				<verse number="10">І вони сказали до неї: Ні, з тобою ми вернемось до народу твого!</verse>
				<verse number="11">А Ноомі сказала: Вертайтеся, дочки мої, чого ви підете зо мною? Чи я маю ще в утробі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?</verse>
				<verse number="12">Верніться, дочки мої, ідіть, бо я занадто стара, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів,</verse>
				<verse number="13">чи ж ви чекали б їх, аж поки повиростають? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, дочки мої, бо мені значно гірше, як вам, бо Господня рука знайшла мене.</verse>
				<verse number="14">І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї.</verse>
				<verse number="15">І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх, вернися й ти за зовицею своєю!</verse>
				<verse number="16">А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.</verse>
				<verse number="17">Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.</verse>
				<verse number="18">І побачила Ноомі, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.</verse>
				<verse number="19">І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони входили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: Чи це Ноомі?</verse>
				<verse number="20">А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній.</verse>
				<verse number="21">Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?</verse>
				<verse number="22">І вернулася Ноомі та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячменю.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.</verse>
				<verse number="2">І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!</verse>
				<verse number="3">І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.</verse>
				<verse number="4">Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!</verse>
				<verse number="5">І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?</verse>
				<verse number="6">І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.</verse>
				<verse number="7">А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.</verse>
				<verse number="8">І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.</verse>
				<verse number="9">Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!</verse>
				<verse number="10">І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?</verse>
				<verse number="11">І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.</verse>
				<verse number="12">Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!</verse>
				<verse number="13">А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!</verse>
				<verse number="14">І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.</verse>
				<verse number="15">І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.</verse>
				<verse number="16">І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.</verse>
				<verse number="17">І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.</verse>
				<verse number="18">І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.</verse>
				<verse number="19">І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.</verse>
				<verse number="20">І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.</verse>
				<verse number="21">І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.</verse>
				<verse number="22">І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.</verse>
				<verse number="23">І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.</verse>
				<verse number="2">А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.</verse>
				<verse number="3">А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.</verse>
				<verse number="4">І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.</verse>
				<verse number="5">А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.</verse>
				<verse number="6">І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.</verse>
				<verse number="7">А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.</verse>
				<verse number="8">І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!</verse>
				<verse number="9">І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.</verse>
				<verse number="10">А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.</verse>
				<verse number="11">А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!</verse>
				<verse number="12">А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.</verse>
				<verse number="13">Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.</verse>
				<verse number="14">І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.</verse>
				<verse number="15">І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.</verse>
				<verse number="16">А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.</verse>
				<verse number="17">І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.</verse>
				<verse number="18">А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.</verse>
				<verse number="2">А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.</verse>
				<verse number="3">І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.</verse>
				<verse number="4">А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.</verse>
				<verse number="5">І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.</verse>
				<verse number="6">А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.</verse>
				<verse number="7">А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.</verse>
				<verse number="8">І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.</verse>
				<verse number="9">І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.</verse>
				<verse number="10">А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!</verse>
				<verse number="11">І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.</verse>
				<verse number="12">А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.</verse>
				<verse number="13">І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.</verse>
				<verse number="14">І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.</verse>
				<verse number="15">І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.</verse>
				<verse number="16">І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.</verse>
				<verse number="17">А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.</verse>
				<verse number="18">А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,</verse>
				<verse number="19">а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,</verse>
				<verse number="20">а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;</verse>
				<verse number="21">а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;</verse>
				<verse number="22">а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="9">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я йому Елкана, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа, єфремлянин.</verse>
				<verse number="2">А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.</verse>
				<verse number="3">А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господу Саваоту. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.</verse>
				<verse number="4">І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини,</verse>
				<verse number="5">а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утробу.</verse>
				<verse number="6">А її суперниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утробу.</verse>
				<verse number="7">І так робив він рік-у-рік, коли вона входила до Господнього дому, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла.</verse>
				<verse number="8">І сказав їй чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і чому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?</verse>
				<verse number="9">І встала Анна по їді та по питті в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.</verse>
				<verse number="10">А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.</verse>
				<verse number="11">І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.</verse>
				<verse number="12">І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами.</verse>
				<verse number="13">А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну.</verse>
				<verse number="14">І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезись зо свого вина!</verse>
				<verse number="15">А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="16">Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.</verse>
				<verse number="17">І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала.</verse>
				<verse number="18">А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.</verse>
				<verse number="19">І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.</verse>
				<verse number="20">І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.</verse>
				<verse number="21">І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої.</verse>
				<verse number="22">А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, і він з'явиться перед Господнім лицем, і назавжди позостанеться там!</verse>
				<verse number="23">І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.</verse>
				<verse number="24">А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Господнього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий.</verse>
				<verse number="25">І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілія.</verse>
				<verse number="26">І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господеві.</verse>
				<verse number="27">Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього.</verse>
				<verse number="28">А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!</verse>
				<verse number="2">Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!</verse>
				<verse number="3">Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!</verse>
				<verse number="4">Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!</verse>
				<verse number="5">Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.</verse>
				<verse number="6">Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.</verse>
				<verse number="7">Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.</verse>
				<verse number="8">Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.</verse>
				<verse number="9">Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.</verse>
				<verse number="10">Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!</verse>
				<verse number="11">І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.</verse>
				<verse number="12">А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,</verse>
				<verse number="13">ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.</verse>
				<verse number="14">І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.</verse>
				<verse number="15">Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!</verse>
				<verse number="16">А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!</verse>
				<verse number="17">І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.</verse>
				<verse number="18">А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.</verse>
				<verse number="19">А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.</verse>
				<verse number="20">А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.</verse>
				<verse number="21">І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.</verse>
				<verse number="22">А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="23">І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.</verse>
				<verse number="24">Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!</verse>
				<verse number="25">Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.</verse>
				<verse number="26">А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.</verse>
				<verse number="27">І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?</verse>
				<verse number="28">Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="29">Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.</verse>
				<verse number="30">Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!</verse>
				<verse number="31">Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.</verse>
				<verse number="32">І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.</verse>
				<verse number="33">Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.</verse>
				<verse number="34">А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.</verse>
				<verse number="35">А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.</verse>
				<verse number="36">І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.</verse>
				<verse number="2">І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,</verse>
				<verse number="3">і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,</verse>
				<verse number="4">то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я!</verse>
				<verse number="5">І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав. Вернися, лягай. І він пішов і ліг.</verse>
				<verse number="6">А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай.</verse>
				<verse number="7">А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.</verse>
				<verse number="8">А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.</verse>
				<verse number="9">І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.</verse>
				<verse number="10">І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!</verse>
				<verse number="11">І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.</verse>
				<verse number="12">Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.</verse>
				<verse number="13">І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.</verse>
				<verse number="14">Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.</verse>
				<verse number="15">І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.</verse>
				<verse number="16">І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!</verse>
				<verse number="17">І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!</verse>
				<verse number="18">І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!</verse>
				<verse number="19">І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.</verse>
				<verse number="20">І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.</verse>
				<verse number="21">А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.</verse>
				<verse number="2">І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="3">І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.</verse>
				<verse number="4">І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.</verse>
				<verse number="5">І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!</verse>
				<verse number="6">А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.</verse>
				<verse number="7">І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!</verse>
				<verse number="8">Біда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!</verse>
				<verse number="9">Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!</verse>
				<verse number="10">І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.</verse>
				<verse number="11">А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...</verse>
				<verse number="12">І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.</verse>
				<verse number="13">І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!</verse>
				<verse number="14">А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.</verse>
				<verse number="15">А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.</verse>
				<verse number="16">І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?</verse>
				<verse number="17">І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!</verse>
				<verse number="18">І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.</verse>
				<verse number="19">А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.</verse>
				<verse number="20">А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.</verse>
				<verse number="21">І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,</verse>
				<verse number="22">та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.</verse>
				<verse number="2">І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.</verse>
				<verse number="3">А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.</verse>
				<verse number="4">А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.</verse>
				<verse number="5">Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.</verse>
				<verse number="6">І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.</verse>
				<verse number="7">І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!</verse>
				<verse number="8">І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.</verse>
				<verse number="9">І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.</verse>
				<verse number="10">І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!</verse>
				<verse number="11">І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.</verse>
				<verse number="12">А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.</verse>
				<verse number="2">І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?</verse>
				<verse number="3">А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.</verse>
				<verse number="4">І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ять золотих болячок та п'ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.</verse>
				<verse number="5">І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.</verse>
				<verse number="6">І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?</verse>
				<verse number="7">А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.</verse>
				<verse number="8">І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде.</verse>
				<verse number="9">І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.</verse>
				<verse number="10">І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.</verse>
				<verse number="11">І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.</verse>
				<verse number="12">І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.</verse>
				<verse number="13">А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!</verse>
				<verse number="14">А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.</verse>
				<verse number="15">А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.</verse>
				<verse number="16">А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.</verse>
				<verse number="17">А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.</verse>
				<verse number="18">А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.</verse>
				<verse number="19">І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між народом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.</verse>
				<verse number="20">І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?</verse>
				<verse number="21">І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до себе.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.</verse>
				<verse number="2">І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.</verse>
				<verse number="3">І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.</verse>
				<verse number="4">І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.</verse>
				<verse number="5">І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!</verse>
				<verse number="6">І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.</verse>
				<verse number="7">І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.</verse>
				<verse number="8">І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.</verse>
				<verse number="9">І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.</verse>
				<verse number="10">І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.</verse>
				<verse number="11">І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.</verse>
				<verse number="12">І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.</verse>
				<verse number="13">І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.</verse>
				<verse number="14">І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.</verse>
				<verse number="15">І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.</verse>
				<verse number="16">І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.</verse>
				<verse number="17">І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.</verse>
				<verse number="2">І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.</verse>
				<verse number="3">А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.</verse>
				<verse number="4">І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,</verse>
				<verse number="5">та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.</verse>
				<verse number="6">І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.</verse>
				<verse number="7">І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.</verse>
				<verse number="8">Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.</verse>
				<verse number="9">А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.</verse>
				<verse number="10">І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,</verse>
				<verse number="11">і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;</verse>
				<verse number="12">і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.</verse>
				<verse number="13">А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.</verse>
				<verse number="14">І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.</verse>
				<verse number="15">А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.</verse>
				<verse number="16">І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.</verse>
				<verse number="17">Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.</verse>
				<verse number="18">І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!</verse>
				<verse number="19">Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!</verse>
				<verse number="20">І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.</verse>
				<verse number="21">І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.</verse>
				<verse number="22">А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І був чоловік із Веніяминового племени, а ім'я йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніяминівець, людина заможна.</verse>
				<verse number="2">І був у нього син, а ім'я йому Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.</verse>
				<verse number="3">І пропали були Кішові, Сауловому батькові, ослиці. І сказав Кіш до свого сина Саула: Візьми з собою одного із слуг, і встань, іди, пошукай ослиці!</verse>
				<verse number="4">І він перейшов Єфремові гори, і перейшов край Шаліша, та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.</verse>
				<verse number="5">Увійшли вони до краю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: Давай вернімося, щоб не занехав батько ослиць, та не став журитися за нами!</verse>
				<verse number="6">А той відказав йому: Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче справджується. Тепер сходімо туди, може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б.</verse>
				<verse number="7">І сказав Саул до свого слуги: Ось ми підемо, та що ми принесемо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подарунка нема, щоб принести Божому чоловікові. Що ми маємо?</verse>
				<verse number="8">А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу.</verse>
				<verse number="9">Колись в Ізраїлі, коли хто ходив питатися Бога, то так говорив: Давайте підемо до провидця. Бо що сьогодні, пророк, колись звалося провидець.</verse>
				<verse number="10">І сказав Саул до свого слуги: Добре твоє слово. Давай підемо! І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.</verse>
				<verse number="11">Коли вони підіймалися по узбіччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: Чи є тут провидець?</verse>
				<verse number="12">А ті відповіли їм та й сказали: Є, ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, бо сьогодні в народа жертва на пагірку.</verse>
				<verse number="13">Як увійдете до міста, так знайдете його, поки він не вийде на пагірок їсти, бо народ не їсть аж до його приходу, бо він благословляє жертву, потім їдять покликані. А тепер увійдіть, бо зараз ви знайдете його.</verse>
				<verse number="14">І піднялися вони до міста. Як вони входили до середини того міста, аж ось Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагірок.</verse>
				<verse number="15">А Господь, за день перед Сауловим приходом, виявив був Самуїлові, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Цього часу взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе народ Мій від руки филистимлян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосіння його дійшло до Мене!</verse>
				<verse number="17">А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: Оце той чоловік, що Я казав тобі, він володітиме народом Моїм.</verse>
				<verse number="18">І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: Скажи мені, де тут дім провидця?</verse>
				<verse number="19">І відповів Самуїл Саулові та й сказав: Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, і ви будете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу тебе, і про все, що в серці твоїм, я розповім тобі.</verse>
				<verse number="20">А щодо ослиць, що пропали тобі, сьогодні вже три дні, не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всього дому батька твого?</verse>
				<verse number="21">І відповів Саул та й сказав: Чи ж я не веніяминівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового племени. І чого ти говориш мені отаке слово?</verse>
				<verse number="22">І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти чоловіка.</verse>
				<verse number="23">І сказав Самуїл до кухаря: Дай же ту частку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!</verse>
				<verse number="24">І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: Оце позоставлене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, коли я сказав: Покликав я народ. І Саул їв із Самуїлом того дня.</verse>
				<verse number="25">І зійшли вони з пагірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху свого дому.</verse>
				<verse number="26">І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла рання зоря, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: Уставай же, і я відпушу тебе! І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.</verse>
				<verse number="27">Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами. І той пішов. А ти зараз спинися, я оголошу тобі Боже слово!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)</verse>
				<verse number="2">Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?</verse>
				<verse number="3">І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.</verse>
				<verse number="4">І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.</verse>
				<verse number="5">Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.</verse>
				<verse number="6">І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.</verse>
				<verse number="7">І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.</verse>
				<verse number="8">І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.</verse>
				<verse number="9">І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.</verse>
				<verse number="10">І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.</verse>
				<verse number="11">І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?</verse>
				<verse number="12">І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?</verse>
				<verse number="13">І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.</verse>
				<verse number="14">І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.</verse>
				<verse number="15">А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?</verse>
				<verse number="16">І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.</verse>
				<verse number="17">І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,</verse>
				<verse number="18">та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.</verse>
				<verse number="19">А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.</verse>
				<verse number="20">І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.</verse>
				<verse number="21">І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.</verse>
				<verse number="22">І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами!</verse>
				<verse number="23">І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.</verse>
				<verse number="24">І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!</verse>
				<verse number="25">А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.</verse>
				<verse number="26">І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.</verse>
				<verse number="27">А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І вийшов аммонітянин Нахаш, і таборував при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: Склади з нами умову, і ми будемо служити тобі!</verse>
				<verse number="2">І сказав до них аммонітянин Нахаш: Про це складу з вами умову, щоб кожному з вас вибрати праве око, і я вчиню це на ганьбу для всього Ізраїля.</verse>
				<verse number="3">І сказали до нього явеські старші: Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе.</verse>
				<verse number="4">І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.</verse>
				<verse number="5">Аж ось Саул іде худобою з поля. І сказав Саул: Що народові, що плачуть? І розповіли йому слова явеських людей.</verse>
				<verse number="6">І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова, і дуже запалав його гнів!</verse>
				<verse number="7">І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі його! І великий страх спав на людей, і вони повиходили, як один чоловік.</verse>
				<verse number="8">І він перелічив їх у Безеку, і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей тридцять тисяч.</verse>
				<verse number="9">І сказали вони до послів, що прийшли: Так скажете мешканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам порятунок. І прийшли ті посли, і розповіли явеським людям, і вони зраділи.</verse>
				<verse number="10">І сказали явеські люди: Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в очах ваших.</verse>
				<verse number="11">І сталося назавтра, і склав Саул із народу три відділи, і вони пройшли в середину табору за ранньої сторожі, та й били Аммона аж до спекоти дня. І сталося, позосталі розбіглися, і не позосталося між ними двох разом.</verse>
				<verse number="12">І сказав народ до Самуїла: Хто той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!</verse>
				<verse number="13">Та Саул сказав: Ніхто не буде забитий цього дня, бо Господь сьогодні зробив спасіння серед Ізраїля.</verse>
				<verse number="14">А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і підемо в Ґілґал, та й відновимо там царство!</verse>
				<verse number="15">І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і приносили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І сказав Самуїл до всього Ізраїля: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, і поставив над вами царя.</verse>
				<verse number="2">А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до до цього дня.</verse>
				<verse number="3">Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.</verse>
				<verse number="4">А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.</verse>
				<verse number="5">І він сказав: Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці. А народ сказав: Свідок!</verse>
				<verse number="6">І сказав Самуїл до народу: Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона, і що вивів наших батьків із єгипетського краю.</verse>
				<verse number="7">А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.</verse>
				<verse number="8">Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці.</verse>
				<verse number="9">Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них.</verse>
				<verse number="10">І кликали вони до Господа та говорили: Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі.</verse>
				<verse number="11">І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.</verse>
				<verse number="12">А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, нехай царює над нами цар! А Цар ваш Господь, Бог ваш.</verse>
				<verse number="13">А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.</verse>
				<verse number="14">Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.</verse>
				<verse number="15">А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!</verse>
				<verse number="16">І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.</verse>
				<verse number="17">Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя.</verse>
				<verse number="18">І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!</verse>
				<verse number="19">І сказав увесь народ до Самуїла: Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя.</verse>
				<verse number="20">І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!</verse>
				<verse number="21">І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.</verse>
				<verse number="22">Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.</verse>
				<verse number="23">Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.</verse>
				<verse number="24">Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!</verse>
				<verse number="25">А якщо справді будете чинити зло, погинете й ви, і цар ваш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="2">І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.</verse>
				<verse number="3">І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: Нехай почують євреї!</verse>
				<verse number="4">А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.</verse>
				<verse number="5">А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет-Авену.</verse>
				<verse number="6">А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах.</verse>
				<verse number="7">А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.</verse>
				<verse number="8">І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, і народ став розбігатися від нього.</verse>
				<verse number="9">І сказав Саул: Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви. І він приніс цілопалення.</verse>
				<verse number="10">І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.</verse>
				<verse number="11">І сказав Самуїл: Що ти зробив? А Саул відказав: Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші.</verse>
				<verse number="12">І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення!</verse>
				<verse number="13">І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="14">А тепер царство твоє не буде стояти, Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь.</verse>
				<verse number="15">І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, близько шости сотень чоловіка.</verse>
				<verse number="16">І Саул і син його Йонатан та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.</verse>
				<verse number="17">І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал,</verse>
				<verse number="18">і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.</verse>
				<verse number="19">А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: Щоб не робили євреї меча чи списа!</verse>
				<verse number="20">І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,</verse>
				<verse number="21">коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити, щоб направити вістря рожна.</verse>
				<verse number="22">І сталося за днів війни, і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.</verse>
				<verse number="23">І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до филистимської залоги, що з того боку. А батькові своєму він цього не розповів.</verse>
				<verse number="2">А Саул сидів на кінці згір'я під гранатовим деревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.</verse>
				<verse number="3">А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефода. А народ не знав, що пішов Йонатан.</verse>
				<verse number="4">А між тими переходами, що Йонатан хотів перейти до филистимської залоги, була зубчаста скеля з цього боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я одній Боцец, а ім'я другій Сенне.</verse>
				<verse number="5">Один зуб скеля стовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півдня, навпроти Ґеви.</verse>
				<verse number="6">І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох.</verse>
				<verse number="7">І сказав йому його зброєноша: Роби все, що на серці твоїм! Звертай собі, ось я з тобою, куди хоче серце твоє.</verse>
				<verse number="8">І сказав Йонатан: Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.</verse>
				<verse number="9">Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми прийдемо до вас, то ми станемо на своєму місці, і не підіймемося до них.</verse>
				<verse number="10">А якщо вони скажуть так: Підійміться до нас, то підіймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде знаком.</verse>
				<verse number="11">І вони обидва показалися филистимській сторожі. І сказали филистимляни: Ось виходять із щілин євреї, що поховалися там.</verse>
				<verse number="12">І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші та й сказали: Підіймися до нас, і ми вам щось скажемо! І сказав Йонатан зброєноші своєму: Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!</verse>
				<verse number="13">І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша. І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.</verse>
				<verse number="14">І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.</verse>
				<verse number="15">І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі. Залога та нищителі затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий сполох!</verse>
				<verse number="16">І побачили Саулові вартівники в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось натовп розпливається, і біжить сюди та туди.</verse>
				<verse number="17">І сказав Саул до народу, що був з ним: Перегляньте й побачте, хто пішов від нас? І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.</verse>
				<verse number="18">І сказав Саул до Ахійї: Принеси Божого ковчега! Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="19">І сталося, коли Саул говорив до священика, то замішання в филистимському таборі все більшало та ширилось. І сказав Саул до священика: Спини свою руку!</verse>
				<verse number="20">І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, замішання дуже велике!</verse>
				<verse number="21">А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприходили з ними з табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йонатаном.</verse>
				<verse number="22">А всі ізраїльтяни, що ховалися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ними й вони до бою.</verse>
				<verse number="23">І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.</verse>
				<verse number="24">Та ізраїльтянин був пригноблений того дня. А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба.</verse>
				<verse number="25">І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині.</verse>
				<verse number="26">І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.</verse>
				<verse number="27">А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому!</verse>
				<verse number="28">А на це один із народу промовив і сказав: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ.</verse>
				<verse number="29">І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'яснилися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.</verse>
				<verse number="30">А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільшилася б поразка филистимлян?</verse>
				<verse number="31">І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.</verse>
				<verse number="32">І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!</verse>
				<verse number="33">І розповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров'ю! А той відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.</verse>
				<verse number="34">І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров'ю. І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.</verse>
				<verse number="35">І збудував Саул жертівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.</verse>
				<verse number="36">І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого. А вони сказали: Роби все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Приступімо тут до Бога!</verse>
				<verse number="37">І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того дня.</verse>
				<verse number="38">І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.</verse>
				<verse number="39">Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з усього народу.</verse>
				<verse number="40">І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бік. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!</verse>
				<verse number="41">І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.</verse>
				<verse number="42">І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.</verse>
				<verse number="43">І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розповів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!</verse>
				<verse number="44">І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!</verse>
				<verse number="45">А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасіння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і він не помер.</verse>
				<verse number="46">І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.</verse>
				<verse number="47">І здобув Саул царювання над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він обертався, мав успіх.</verse>
				<verse number="48">І склав він військо, та й побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.</verse>
				<verse number="49">І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я двох дочок його: ім'я старшій Мерав, а ім'я молодшій Мелхола.</verse>
				<verse number="50">А ім'я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца. А ім'я провідника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.</verse>
				<verse number="51">А Кіш батько Саулів, а Нер батько Авнера, син Авіїлів.</verse>
				<verse number="52">І була сильна війна на филистимлян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до себе.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.</verse>
				<verse number="2">Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.</verse>
				<verse number="3">Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.</verse>
				<verse number="4">І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.</verse>
				<verse number="5">І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.</verse>
				<verse number="6">І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.</verse>
				<verse number="7">А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.</verse>
				<verse number="8">І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.</verse>
				<verse number="9">Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.</verse>
				<verse number="10">І було Господнє слово до Самуїла й казало:</verse>
				<verse number="11">Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.</verse>
				<verse number="12">А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.</verse>
				<verse number="13">І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.</verse>
				<verse number="14">А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?</verse>
				<verse number="15">І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.</verse>
				<verse number="16">А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори.</verse>
				<verse number="17">І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?</verse>
				<verse number="18">І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.</verse>
				<verse number="19">І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?</verse>
				<verse number="20">І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.</verse>
				<verse number="21">А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.</verse>
				<verse number="22">І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!</verse>
				<verse number="23">Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.</verse>
				<verse number="24">І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.</verse>
				<verse number="25">А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.</verse>
				<verse number="26">Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="27">І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.</verse>
				<verse number="28">І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!</verse>
				<verse number="29">І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.</verse>
				<verse number="30">А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.</verse>
				<verse number="31">І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.</verse>
				<verse number="32">І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!</verse>
				<verse number="33">А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.</verse>
				<verse number="34">І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.</verse>
				<verse number="35">І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.</verse>
				<verse number="2">І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, то вб'є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.</verse>
				<verse number="3">І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі.</verse>
				<verse number="4">І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: Чи твій прихід то мир?</verse>
				<verse number="5">А він відказав: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.</verse>
				<verse number="6">І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його!</verse>
				<verse number="7">Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.</verse>
				<verse number="8">І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибрав Господь!</verse>
				<verse number="9">І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цього не вибрав Господь.</verse>
				<verse number="10">І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.</verse>
				<verse number="11">І сказав Самуїл до Єссея: Чи то всі твої діти? А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.</verse>
				<verse number="12">І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!</verse>
				<verse number="13">І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.</verse>
				<verse number="14">І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.</verse>
				<verse number="15">І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе.</verse>
				<verse number="16">Нехай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.</verse>
				<verse number="17">І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене.</verse>
				<verse number="18">І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним.</verse>
				<verse number="19">І послав Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі.</verse>
				<verse number="20">І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.</verse>
				<verse number="21">І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.</verse>
				<verse number="22">І послав Саул до Єссея, говорячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.</verse>
				<verse number="23">І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.</verse>
				<verse number="2">І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.</verse>
				<verse number="3">І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.</verse>
				<verse number="4">І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.</verse>
				<verse number="5">А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.</verse>
				<verse number="6">А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.</verse>
				<verse number="7">А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.</verse>
				<verse number="8">І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.</verse>
				<verse number="9">Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.</verse>
				<verse number="10">І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.</verse>
				<verse number="11">І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.</verse>
				<verse number="12">А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.</verse>
				<verse number="13">І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.</verse>
				<verse number="14">А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.</verse>
				<verse number="15">А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.</verse>
				<verse number="16">А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.</verse>
				<verse number="17">І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.</verse>
				<verse number="18">А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.</verse>
				<verse number="19">А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.</verse>
				<verse number="20">І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.</verse>
				<verse number="21">І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.</verse>
				<verse number="22">І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.</verse>
				<verse number="23">А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.</verse>
				<verse number="24">А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.</verse>
				<verse number="25">І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.</verse>
				<verse number="26">І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?</verse>
				<verse number="27">А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.</verse>
				<verse number="28">І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!</verse>
				<verse number="29">А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?</verse>
				<verse number="30">І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.</verse>
				<verse number="31">І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.</verse>
				<verse number="32">І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.</verse>
				<verse number="33">І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.</verse>
				<verse number="34">І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,</verse>
				<verse number="35">а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.</verse>
				<verse number="36">І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!</verse>
				<verse number="37">І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!</verse>
				<verse number="38">І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.</verse>
				<verse number="39">І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.</verse>
				<verse number="40">І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.</verse>
				<verse number="41">А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.</verse>
				<verse number="42">І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.</verse>
				<verse number="43">І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.</verse>
				<verse number="44">І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.</verse>
				<verse number="45">І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.</verse>
				<verse number="46">Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!</verse>
				<verse number="47">І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.</verse>
				<verse number="48">І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.</verse>
				<verse number="49">І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.</verse>
				<verse number="50">І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.</verse>
				<verse number="51">І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!</verse>
				<verse number="52">А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.</verse>
				<verse number="53">І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.</verse>
				<verse number="54">А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.</verse>
				<verse number="55">А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!</verse>
				<verse number="56">І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?</verse>
				<verse number="57">А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.</verse>
				<verse number="58">І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І сталося, як скінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв'язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою.</verse>
				<verse number="2">І того дня взяв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.</verse>
				<verse number="3">І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.</verse>
				<verse number="4">І зняв Йонатан із себе плаща, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання своє, і все аж до меча свого, і аж до лука свого, і аж до пояса свого.</verse>
				<verse number="5">І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настановив його Саул над вояками, і він подобався усьому народові, а також Сауловим рабам.</verse>
				<verse number="6">І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, щоб співати та танцювати назустріч царя Саула, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.</verse>
				<verse number="7">І викрикували ті жінки, що грали, та й казали: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!</verse>
				<verse number="8">І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!</verse>
				<verse number="9">І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.</verse>
				<verse number="10">І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.</verse>
				<verse number="11">І кинув Саул списа, кажучи про себе: Ударю в Давида, і приб'ю його до стіни! Та Давид два рази ухилився від нього.</verse>
				<verse number="12">І боявся Саул Давида, бо з ним був Господь, а від Саула Він відступив.</verse>
				<verse number="13">І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.</verse>
				<verse number="14">І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.</verse>
				<verse number="15">І побачив Саул, що той має велике поводження, і налякався його.</verse>
				<verse number="16">А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, і вертався перед ними.</verse>
				<verse number="17">І сказав Саул до Давида: Ось моя найстарша дочка Мерав, її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні війни! А про себе Саул сказав: Нехай не буде на ньому моя рука, а нехай буде на ньому рука филистимлян!</verse>
				<verse number="18">А Давид сказав до Саула: Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?</verse>
				<verse number="19">І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,</verse>
				<verse number="20">а Давида покохала Мелхола, друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.</verse>
				<verse number="21">І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку, і нехай буде на ньому рука филистимлян! А до Давида Саул сказав удруге: Посвоячишся сьогодні зо мною.</verse>
				<verse number="22">І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.</verse>
				<verse number="23">І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Таж я людина вбога та маловажна!</verse>
				<verse number="24">І розповіли це раби Саула йому, говорячи: Отак говорив Давид.</verse>
				<verse number="25">І сказав Саул: Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на неприятелях царя. А Саул думав тим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.</verse>
				<verse number="26">І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем. І в недовгому часі</verse>
				<verse number="27">встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоячитися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.</verse>
				<verse number="28">І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.</verse>
				<verse number="29">А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.</verse>
				<verse number="30">І виходили воювати филистимські провідники, і бувало скільки вони виходили, то Давид мав найбільше поводження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я його дуже шановане.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.</verse>
				<verse number="2">І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.</verse>
				<verse number="3">А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що побачу, те розповім тобі.</verse>
				<verse number="4">І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.</verse>
				<verse number="5">І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?</verse>
				<verse number="6">І послухався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!</verse>
				<verse number="7">І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.</verse>
				<verse number="8">А війна була далі. І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.</verse>
				<verse number="9">А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.</verse>
				<verse number="10">А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.</verse>
				<verse number="11">І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.</verse>
				<verse number="12">І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.</verse>
				<verse number="13">І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.</verse>
				<verse number="14">І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!</verse>
				<verse number="15">І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!</verse>
				<verse number="16">І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!</verse>
				<verse number="17">І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!</verse>
				<verse number="18">А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.</verse>
				<verse number="19">І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.</verse>
				<verse number="20">І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.</verse>
				<verse number="21">І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.</verse>
				<verse number="22">І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.</verse>
				<verse number="23">І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.</verse>
				<verse number="24">І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І втік Давид з Найоту в Рамі, і прийшов та й сказав перед Йонатаном: Що я зробив, яка провина моя й який мій гріх перед батьком твоїм, що він шукає моєї душі?</verse>
				<verse number="2">А той відказав: Борони Боже, ти не помреш! Таж батько мій не робить жодної справи, великої чи справи малої, коли не відкриває на вухо мені, то чому мій батько заховає від мене цю справу? Цього не буде!</verse>
				<verse number="3">А Давид іще присягнув та й сказав: Добре пізнав твій батько, що я знайшов милість в очах твоїх. І сказав він: Нехай не довідається про те Йонатан, щоб не був він засмучений. Але як живий Господь і як жива душа твоя, між мною та смертю не більше кроку!</verse>
				<verse number="4">І сказав Йонатан до Давида: Що підкаже душа твоя, те зроблю тобі!</verse>
				<verse number="5">І сказав Давид до Йонатана: Ось узавтра новомісяччя, коли звичайно сиджу я з царем, щоб їсти з ним. Але ти відпусти мене, а я сховаюся в полі аж до третього вечора.</verse>
				<verse number="6">Якщо дійсно згадає про мене твій батько, то скажеш, що конче жадав від мене Давид, щоб йому забігти до свого міста Віфлеєму, бо там річна жертва для всього роду його.</verse>
				<verse number="7">Якщо він скаже так: Добре! то мир твоєму рабові. А якщо дійсно запалає йому гнів, то знай, що постановлене те зло від нього.</verse>
				<verse number="8">І зробиш милість своєму рабові, бо ти ввів свого раба в Господній заповіт із собою. А якщо є на мені провина, убий мене ти, а до батька твого пощо мене вести?</verse>
				<verse number="9">І відказав Йонатан: Борони тебе, Боже! Бо якщо справді пізнаю, що в мого батька постановлене зло, щоб прийшло на тебе, чи ж того я не розкажу тобі?</verse>
				<verse number="10">І сказав Давид до Йонатана: Хто повідомить мене, якщо батько твій відповість тобі жорстоке?</verse>
				<verse number="11">А Йонатан сказав до Давида: Ходи ж, і вийдемо на поле. І вийшли вони обидва на поле.</verse>
				<verse number="12">І сказав Йонатан до Давида: Свідок Господь, Бог Ізраїлів, що післязавтра цього часу вивідаю я батька свого. Нехай скарає мене Бог, якщо тоді не пошлю до тебе, і не сповіщу тебе,</verse>
				<verse number="13">так нехай зробить Господь Йонатану, і так нехай додасть! А якщо моєму батькові вгодно зробити зло тобі, то сповіщу тебе, і відішлю тебе, і ти підеш у мирі, а Господь буде з тобою, як Він був із моїм батьком.</verse>
				<verse number="14">І ти, якщо я буду ще живий, хіба не зробиш зо мною Господньої милости? Коли ж я помру,</verse>
				<verse number="15">то не відбирай своєї милости від дому мого навіки, а навіть тоді, як Господь понищить усіх Давидових ворогів із поверхні землі.</verse>
				<verse number="16">І нехай пошукає Господь душі від Давидових ворогів! І склав Йонатан умову з Давидовим домом.</verse>
				<verse number="17">І Йонатан далі присягався Давидові в своїй любові до нього, бо він покохав його, як свою душу.</verse>
				<verse number="18">І сказав йому Йонатан: Узавтра новомісяччя, і ти будеш згаданий, бо буде порожнє твоє місце.</verse>
				<verse number="19">А третього дня скоро зійдеш, і прийдеш до місця, де ти ховався у день твого чину, і сядеш при камені Азел.</verse>
				<verse number="20">А я пущу три стрілі набік, ніби стріляючи собі до мети.</verse>
				<verse number="21">І ось пошлю я слугу: Іди, знайди ті стріли! Якщо, говорячи, скажу я до хлопця: Он ті стріли тут перед тобою, візьми їх, то приходь, бо мир тобі, і нема нічого злого, як живий Господь!</verse>
				<verse number="22">А якщо я скажу до того юнака так: Он ті стріли з а тобою далі, то втікай, бо Господь відпускає тебе.</verse>
				<verse number="23">А та річ, що про неї говорили ми, я та ти, ось Господь буде свідком між мною та між тобою аж навіки!</verse>
				<verse number="24">І сховався Давид у полі. І було новомісяччя, а цар засів до їжі.</verse>
				<verse number="25">І сів цар на стільці своїм, як раз-у-раз, на стільці при стіні. І встав Йонатан, а Авнер сів збоку Саула, а Давидове місце було порожнє.</verse>
				<verse number="26">Та Саул нічого не говорив того дня, бо сказав собі: Це випадок, Давид не чистий, бо не очистився.</verse>
				<verse number="27">І сталося другого дня, на другий день новомісяччя, було порожнє Давидове місце. І сказав Саул до сина свого Йонатана: Чому не прийшов на хліб Єссеїв син і вчора, і сьогодні?</verse>
				<verse number="28">І відповів Йонатан Саулові: Дійсно просився Давид у мене до Віфлеєму.</verse>
				<verse number="29">І він говорив: Пусти мене, бо в тому місті для нас родова жертва, і запросив мене брат мій. А тепер, якщо знайшов я милість в очах твоїх, нехай я побіжу та побачу братів моїх. Тому не прийшов він до царського столу.</verse>
				<verse number="30">І запалав Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: Негідний і неслухняний сину! Чи ж не знаю я, що ти вибрав Єссеєвого сина на свій сором та на сором і неславу своєї матері?</verse>
				<verse number="31">Бо всі дні, поки Єссеїв син живий на землі, не будеш міцно стояти ані ти, ані царство твоє. А тепер пошли, і приведи його до мене, бо він призначений на смерть.</verse>
				<verse number="32">І відповів Йонатан своєму батькові Саулові та й сказав йому: Чому він буде забитий? Що він зробив?</verse>
				<verse number="33">Тоді Саул кинув списа на нього, щоб убити його. І пізнав Йонатан, що то постановлене від батька, щоб убити Давида.</verse>
				<verse number="34">І встав Йонатан від столу, розпалений гнівом, і не їв хліба і другого дня новомісяччя, бо був засмучений за Давида, бо його образив його батько.</verse>
				<verse number="35">І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умовлений з Давидом час, а з ним був малий хлопець.</verse>
				<verse number="36">І сказав він до хлопця свого: Побіжи, знайди ті стріли, що я вистріляю. Хлопець побіг, а він пустив стрілу поза нього.</verse>
				<verse number="37">І прийшов хлопець до місця стріли, що пустив Йонатан, а Йонатан кликнув за хлопцем і сказав: Он та стріла за тобою далі!</verse>
				<verse number="38">І кликнув Йонатан за хлопцем: Скоро, поспіши, не ставай! І зібрав Йонатанів хлопець стріли, та й прийшов до свого пана.</verse>
				<verse number="39">А той хлопець нічого не знав, тільки Йонатан та Давид знали ту справу.</verse>
				<verse number="40">І віддав Йонатан свою зброю юнакові, якого мав, та й сказав йому: Іди, занеси це до міста!</verse>
				<verse number="41">Той юнак пішов, а Давид устав із південного боку, і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували вони один одного, і оплакували один одного, а Давид гірко плакав.</verse>
				<verse number="42">І сказав Йонатан до Давида: Іди з миром! А що присягнули ми двоє в Господнє Ім'я, говорячи: Господь нехай буде свідком між мною та між тобою, і між насінням моїм та насінням твоїм, нехай буде аж навіки! (21-1) І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">(21-2) І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?</verse>
				<verse number="2">(21-3) І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.</verse>
				<verse number="3">(21-4) А тепер, що є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться.</verse>
				<verse number="4">(21-5) А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.</verse>
				<verse number="5">(21-6) І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.</verse>
				<verse number="6">(21-7) І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.</verse>
				<verse number="7">(21-8) А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.</verse>
				<verse number="8">(21-9) І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла.</verse>
				<verse number="9">(21-10) А священик сказав: Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!</verse>
				<verse number="10">(21-11) І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.</verse>
				<verse number="11">(21-12) І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.</verse>
				<verse number="12">(21-13) І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.</verse>
				<verse number="13">(21-14) І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.</verse>
				<verse number="14">(21-15) І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?</verse>
				<verse number="15">(21-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.</verse>
				<verse number="2">І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.</verse>
				<verse number="3">І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.</verse>
				<verse number="4">І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.</verse>
				<verse number="5">А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.</verse>
				<verse number="6">І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.</verse>
				<verse number="7">І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,</verse>
				<verse number="8">що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?</verse>
				<verse number="9">І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,</verse>
				<verse number="10">і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.</verse>
				<verse number="11">І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.</verse>
				<verse number="12">А Саул сказав: Слухай но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!</verse>
				<verse number="13">І сказав до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?</verse>
				<verse number="14">І відповів Ахімелех цареві та й сказав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?</verse>
				<verse number="15">Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.</verse>
				<verse number="16">А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!</verse>
				<verse number="17">І сказав цар слугам, що стояли при ньому: Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.</verse>
				<verse number="18">Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят і п'ять чоловіка, що носять лляного ефода.</verse>
				<verse number="19">А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.</verse>
				<verse number="20">Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я йому: Евіятар. І втік він до Давида.</verse>
				<verse number="21">І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.</verse>
				<verse number="22">А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!</verse>
				<verse number="23">Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І донесли Давидові, говорячи: Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні.</verse>
				<verse number="2">І запитав Давид Господа, говорячи: Чи піду й переможу тих филистимлян? А Господь сказав до Давида: Іди, і поб'єш филистимлян та спасеш Кеїлу.</verse>
				<verse number="3">А Давидові люди сказали до нього: Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?</verse>
				<verse number="4">А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку.</verse>
				<verse number="5">І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.</verse>
				<verse number="6">І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.</verse>
				<verse number="7">А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом.</verse>
				<verse number="8">І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.</verse>
				<verse number="9">І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: Принеси ефода!</verse>
				<verse number="10">І Давид сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.</verse>
				<verse number="11">Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І сказав Господь: Зійде.</verse>
				<verse number="12">І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: Видадуть.</verse>
				<verse number="13">І встав Давид та його люди, близько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.</verse>
				<verse number="14">І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.</verse>
				<verse number="15">І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші.</verse>
				<verse number="16">І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,</verse>
				<verse number="17">та й сказав до нього: Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул.</verse>
				<verse number="18">І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.</verse>
				<verse number="19">А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.</verse>
				<verse number="20">А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.</verse>
				<verse number="21">І сказав Саул: Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!</verse>
				<verse number="22">Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!</verse>
				<verse number="23">І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах.</verse>
				<verse number="24">І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.</verse>
				<verse number="25">А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.</verse>
				<verse number="26">І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.</verse>
				<verse number="27">І прийшов посланець до Саула, говорячи: Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!</verse>
				<verse number="28">І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому то назвали ім'я тому місцю: Села-Гаммахлекот.</verse>
				<verse number="29">(24-1) А Давид вийшов звідти, і осівся в твердинях Ен-Ґеді.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">(24-2) І сталося, як вернувся Саул із погоні за филистимлянами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.</verse>
				<verse number="2">(24-3) І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.</verse>
				<verse number="3">(24-4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.</verse>
				<verse number="4">(24-5) І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах. А Давид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.</verse>
				<verse number="5">(24-6) І сталося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.</verse>
				<verse number="6">(24-7) І сказав він до своїх людей: Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!</verse>
				<verse number="7">(24-8) І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.</verse>
				<verse number="8">(24-9) А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озирнувся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.</verse>
				<verse number="9">(24-10) І сказав Давид до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?</verse>
				<verse number="10">(24-11) Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосердився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазанець Господній!</verse>
				<verse number="11">(24-12) І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!</verse>
				<verse number="12">(24-13) Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!</verse>
				<verse number="13">(24-14) Як говорить стародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!</verse>
				<verse number="14">(24-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?</verse>
				<verse number="15">(24-16) І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.</verse>
				<verse number="16">(24-17) І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то Саул сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплакав.</verse>
				<verse number="17">(24-18) І сказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.</verse>
				<verse number="18">(24-19) Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.</verse>
				<verse number="19">(24-20) Як чоловік знайде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.</verse>
				<verse number="20">(24-21) А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве царство.</verse>
				<verse number="21">(24-22) А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насіння мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.</verse>
				<verse number="22">(24-23) І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Давид та люди його ввійшли до твердині.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.</verse>
				<verse number="2">І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.</verse>
				<verse number="3">А ім'я тому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.</verse>
				<verse number="4">А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.</verse>
				<verse number="5">І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,</verse>
				<verse number="6">та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!</verse>
				<verse number="7">А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.</verse>
				<verse number="8">Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!</verse>
				<verse number="9">І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.</verse>
				<verse number="10">І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!</verse>
				<verse number="11">І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?</verse>
				<verse number="12">І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.</verse>
				<verse number="13">А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.</verse>
				<verse number="14">А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.</verse>
				<verse number="15">А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.</verse>
				<verse number="16">Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.</verse>
				<verse number="17">А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.</verse>
				<verse number="18">Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.</verse>
				<verse number="19">І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.</verse>
				<verse number="20">І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.</verse>
				<verse number="21">А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!</verse>
				<verse number="22">Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!</verse>
				<verse number="23">А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.</verse>
				<verse number="24">І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.</verse>
				<verse number="25">Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.</verse>
				<verse number="26">А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!</verse>
				<verse number="27">А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.</verse>
				<verse number="28">Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.</verse>
				<verse number="29">І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!</verse>
				<verse number="30">І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,</verse>
				<verse number="31">то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!</verse>
				<verse number="32">І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!</verse>
				<verse number="33">І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.</verse>
				<verse number="34">Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!</verse>
				<verse number="35">І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!</verse>
				<verse number="36">І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.</verse>
				<verse number="37">І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.</verse>
				<verse number="38">І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.</verse>
				<verse number="39">І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.</verse>
				<verse number="40">І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.</verse>
				<verse number="41">А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!</verse>
				<verse number="42">І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.</verse>
				<verse number="43">А Ахіноам узяв Давида з Їзреелу, і вони обидві стали йому за жінок.</verse>
				<verse number="44">А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І прийшли зіфеяни до Саула до Ґів'ї, говорячи: Он Давид ховається на взгір'ях Гахіли навпроти Єшімону!</verse>
				<verse number="2">І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.</verse>
				<verse number="3">І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробував у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині.</verse>
				<verse number="4">І послав Давид підглядачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов.</verse>
				<verse number="5">А Давид устав, і прийшов до місця, де таборував Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авнер, син Нерів, керівник його війська. А Саул лежав у таборі, а народ таборував навколо нього.</verse>
				<verse number="6">І звернувся Давид, і сказав до хіттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І сказав Авішай: Я зійду з тобою!</verse>
				<verse number="7">І прийшов Давид та Авішай до Саулового народу вночі, аж ось Саул лежить, спить у таборі, а спис його встромлений у землю в приголів'ї його, а Авнер та народ лежать навколо нього.</verse>
				<verse number="8">І сказав Авішай до Давида: Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю йому!</verse>
				<verse number="9">І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний?</verse>
				<verse number="10">І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине.</verse>
				<verse number="11">Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця! А тепер візьми цього списа, що в приголів'ї його, та горня води, і ходімо собі!</verse>
				<verse number="12">І взяв Давид списа та горня води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа.</verse>
				<verse number="13">І перейшов Давид на той бік, і став здалека на верховині гори, а між ними велика просторінь.</verse>
				<verse number="14">І крикнув Давид до народу та до Авнера, Нерового сина, говорячи: Чи ж не відповіси, Авнере? А Авнер відповів та сказав: Хто ти, що кликав до царя?</verse>
				<verse number="15">І сказав Давид до Авнера: Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо приходив один із народу, щоб погубити царя, твого пана.</verse>
				<verse number="16">Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього помазанця! А тепер побач, де царів спис, та де горня води, що були в приголів'ї його?</verse>
				<verse number="17">І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? А Давид сказав: Мій голос, пане мій, царю!</verse>
				<verse number="18">І далі сказав: Нащо то пан мій ганяється за своїм рабом? Бо що я зробив, і яке зло в моїй руці?</verse>
				<verse number="19">А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!</verse>
				<verse number="20">А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропатву в горах!</verse>
				<verse number="21">І сказав Саул: Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню вже тобі зла за те, що дороге було моє життя в очах твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помилявся.</verse>
				<verse number="22">А Давид відповів та й сказав: Ось царів спис, і нехай прийде один із слуг, і нехай його візьме.</verse>
				<verse number="23">А Господь відплатить кожному за його справедливість та правду його, що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього помазанця.</verse>
				<verse number="24">І ось, яке велике було життя твоє цього дня в очах моїх, таке велике нехай буде моє життя в очах Господа, і нехай Він урятує мене від усякого утиску!</verse>
				<verse number="25">І сказав Саул до Давида: Благословенний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зробиш, і дійсно зможеш ти! І пішов Давид на свою дорогу, а Саул вернувся на своє місце.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І сказав Давид у серці своїм: Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його.</verse>
				<verse number="2">І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.</verse>
				<verse number="3">І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноан та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.</verse>
				<verse number="4">І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.</verse>
				<verse number="5">А Давид сказав до Ахіша: Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?</verse>
				<verse number="6">І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.</verse>
				<verse number="7">А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.</verse>
				<verse number="8">І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.</verse>
				<verse number="9">І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, і вертався, і приходив до Ахіша.</verse>
				<verse number="10">І питався Ахіш: На кого нападали ви сьогодні? А Давид казав: На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина.</verse>
				<verse number="11">А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі.</verse>
				<verse number="12">І вірив Ахіш Давидові, говорячи: Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військові табори, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: Щоб ти певно знав, що вийдеш зо мною в таборі, ти та люди твої.</verse>
				<verse number="2">І сказав Давид до Ахіша: Тому тепер ти пізнаєш, що зробить твій раб. А Ахіш сказав до Давида: Тому то зроблю тебе сторожем моєї голови по всі дні.</verse>
				<verse number="3">А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганяв із Краю ворожбитів та віщунів.</verse>
				<verse number="4">І зібралися филистимляни, і прийшли, і таборували в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборували в Ґілбоа.</verse>
				<verse number="5">І побачив Саул филистимський табір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.</verse>
				<verse number="6">І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урімом, ані пророками.</verse>
				<verse number="7">І сказав Саул до своїх рабів: Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду до неї, і запитаю її. І відповіли йому раби його: Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі.</verse>
				<verse number="8">І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: Поворожи мені, і виклич мені того, кого скажу тобі.</verse>
				<verse number="9">А та жінка відповіла йому: Ти ж знаєш, що зробив Саул, що в Краю він вигубив ворожбитів та віщунів. І нащо ти важиш на мою душу, щоб забити її?</verse>
				<verse number="10">І Саул присягнув їй Господом, говорячи: Як живий Господь, не спіткає тебе вина за цю річ!</verse>
				<verse number="11">І сказала та жінка: Кого я викличу тобі? А він відказав: Самуїла виклич мені.</verse>
				<verse number="12">І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: Нащо ти обманив мене, таж ти Саул!</verse>
				<verse number="13">І сказав їй цар; Не бійся! Але що ти бачиш? А та жінка відказала Саулові: Я бачу ніби богів, що виходять із землі!</verse>
				<verse number="14">І він їй сказав: Який його вид? А та відказала: Виходить старий чоловік, зодягнений у довгу одежу. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.</verse>
				<verse number="15">І сказав Самуїл до Саула: Нащо ти непокоїш мене, мене викликаючи? А Саул сказав: Дуже тяжко мені, филистимляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що я маю робити.</verse>
				<verse number="16">І сказав Самуїл: І нащо ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?</verse>
				<verse number="17">І Господь зробив йому, як говорив був через мене, Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, Давидові.</verse>
				<verse number="18">Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'яного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.</verse>
				<verse number="19">І Господь віддав із тобою також Ізраїля до руки филистимлян. А взавтра ти та сини твої будете разом зо мною; також Ізраїлевого табора віддасть Господь до руки филистимлян.</verse>
				<verse number="20">І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба цілий той день та цілу ту ніч.</verse>
				<verse number="21">І підійшла та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригнічений. І сказала до нього: Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, і наразила життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.</verse>
				<verse number="22">А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли підеш дорогою.</verse>
				<verse number="23">А він відмовився й сказав: Не буду їсти! Та сильно просили його слуги його та тая жінка, і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.</verse>
				<verse number="24">А та жінка мала в домі годоване теля, і поспішно зарізала його. І взяла вона муки й замісила, і спекла з того прісне.</verse>
				<verse number="25">І принесла те перед Саула та перед слуг його, і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">І зібрали филистимляни всі свої війська до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.</verse>
				<verse number="2">А филистимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ахішем.</verse>
				<verse number="3">І казали филистимські князі: Що це за євреї? А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.</verse>
				<verse number="4">І гнівалися на нього филистимські князі. І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подобатися своєму панові? Хіба головами цих людей?</verse>
				<verse number="5">Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!</verse>
				<verse number="6">І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдивий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня. Та в очах князів ти не добрий.</verse>
				<verse number="7">А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах филистимських князів.</verse>
				<verse number="8">А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я? І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?</verse>
				<verse number="9">І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!</verse>
				<verse number="10">А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!</verse>
				<verse number="11">І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филистимського краю. А филистимляни пішли до Ізраїля.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">І сталося, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем.</verse>
				<verse number="2">І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою.</verse>
				<verse number="3">І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.</verse>
				<verse number="4">І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати.</verse>
				<verse number="5">І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала.</verse>
				<verse number="6">І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.</verse>
				<verse number="7">І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Давида.</verse>
				<verse number="8">І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш.</verse>
				<verse number="9">І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися.</verse>
				<verse number="10">І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор.</verse>
				<verse number="11">І знайшли вони в полі єгиптянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою.</verse>
				<verse number="12">І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзинок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі.</verse>
				<verse number="13">І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому.</verse>
				<verse number="14">Ми були вдерлися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем.</verse>
				<verse number="15">І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди.</verse>
				<verse number="16">І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного.</verse>
				<verse number="17">І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.</verse>
				<verse number="18">І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував.</verse>
				<verse number="19">І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до синів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вернув Давид!</verse>
				<verse number="20">І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!</verse>
				<verse number="21">Потому прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир.</verse>
				<verse number="22">І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!</verse>
				<verse number="23">А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у нашу руку.</verse>
				<verse number="24">А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно поділять.</verse>
				<verse number="25">І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня.</verse>
				<verse number="26">І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів,</verse>
				<verse number="27">тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері,</verse>
				<verse number="28">і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа,</verse>
				<verse number="29">і тим, що в Рахалі, і тим, що в містах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина,</verse>
				<verse number="30">і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,</verse>
				<verse number="31">і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.</verse>
				<verse number="2">І догнали филистимляни Саула та його синів. І повбивали филистимляни Йонатана й Авінадава та Малкі-Шуя, Саулових синів.</verse>
				<verse number="3">І став бій тяжкий для Саула, і його знайшли лучники, він був дуже поранений тими лучниками.</verse>
				<verse number="4">І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!</verse>
				<verse number="5">І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.</verse>
				<verse number="6">І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також усі люди разом.</verse>
				<verse number="7">А ізраїльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтяни, і що померли Саул та сини його, покидали ті міста й повтікали, а филистимляни поприходили й осілися в них.</verse>
				<verse number="8">І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.</verse>
				<verse number="9">І вони стяли йому голову, і поздирали зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах їхніх божків та народові.</verse>
				<verse number="10">І вони поклали зброю його в домі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.</verse>
				<verse number="11">І почули мешканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,</verse>
				<verse number="12">і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.</verse>
				<verse number="13">І взяли вони їхні кості, і поховали під тамариском в Явешу, та й постили сім день.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="10">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.</verse>
				<verse number="2">І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.</verse>
				<verse number="3">І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.</verse>
				<verse number="4">І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.</verse>
				<verse number="5">А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?</verse>
				<verse number="6">І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.</verse>
				<verse number="7">І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!</verse>
				<verse number="8">І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.</verse>
				<verse number="9">І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...</verse>
				<verse number="10">І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.</verse>
				<verse number="11">І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.</verse>
				<verse number="12">І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.</verse>
				<verse number="13">І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.</verse>
				<verse number="14">І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?</verse>
				<verse number="15">І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.</verse>
				<verse number="16">І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.</verse>
				<verse number="17">І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,</verse>
				<verse number="18">та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:</verse>
				<verse number="19">О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!</verse>
				<verse number="20">Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!</verse>
				<verse number="21">Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!</verse>
				<verse number="22">Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!</verse>
				<verse number="23">Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!</verse>
				<verse number="24">Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!</verse>
				<verse number="25">Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!</verse>
				<verse number="26">Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!</verse>
				<verse number="27">Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відказав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!</verse>
				<verse number="2">І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.</verse>
				<verse number="3">І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронських містах.</verse>
				<verse number="4">І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.</verse>
				<verse number="5">І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та поховали його!</verse>
				<verse number="6">А тепер нехай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.</verse>
				<verse number="7">А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над собою.</verse>
				<verse number="8">А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.</verse>
				<verse number="9">І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.</verse>
				<verse number="10">Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.</verse>
				<verse number="11">А число днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, сім літ і шість місяців.</verse>
				<verse number="12">І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.</verse>
				<verse number="13">А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів'онському ставі. І засіли вони ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.</verse>
				<verse number="14">І сказав Авнер до Йоава: Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами! І сказав Йоав: Нехай встануть.</verse>
				<verse number="15">І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.</verse>
				<verse number="16">І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.</verse>
				<verse number="17">І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.</verse>
				<verse number="18">І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.</verse>
				<verse number="19">І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.</verse>
				<verse number="20">І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.</verse>
				<verse number="21">І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.</verse>
				<verse number="22">А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?</verse>
				<verse number="23">А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.</verse>
				<verse number="24">І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'онської пустині.</verse>
				<verse number="25">І зібралися Веніяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів'ї одного взгір'я.</verse>
				<verse number="26">І кликнув Авнер до Йоава й сказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?</verse>
				<verse number="27">А Йоав відказав: Як живий Бог, коли б ти не сказав був іншого, то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм.</verse>
				<verse number="28">І засурмив Йоав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.</verse>
				<verse number="29">А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.</verse>
				<verse number="30">І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забракло з Давидових слуг дев'ятнадцяти чоловіка та Асаїла.</verse>
				<verse number="31">А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, три сотні й шістдесят чоловіка, що померли.</verse>
				<verse number="32">І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло їм у Хевроні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.</verse>
				<verse number="2">І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від їзреелітки Ахіноам;</verse>
				<verse number="3">а другий син його Кіл'ав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала; а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;</verse>
				<verse number="4">а четвертий Адонійя, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал,</verse>
				<verse number="5">а шостий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.</verse>
				<verse number="6">І сталося, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авнер тримався Саулового дому.</verse>
				<verse number="7">І мав Саул наложницю, а ім'я їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?</verse>
				<verse number="8">І дуже запалився Авнерові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: Чи я псяча юдська голова? Сьогодні я роблю ласку домові твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?</verse>
				<verse number="9">Нехай так зробить Бог Авнерові, і нехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув був йому,</verse>
				<verse number="10">щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.</verse>
				<verse number="11">І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його.</verse>
				<verse number="12">І послав Авнер замість себе послів до Давида сказати: Чия це земля? І ще сказати: Склади ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.</verse>
				<verse number="13">А Давид відказав: Добре, я складу з тобою умову! Тільки однієї речі я жадаю від тебе, а саме: ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене.</verse>
				<verse number="14">І послав Давид послів до Іш-Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив був собі за сотню крайніх плотів филистимських.</verse>
				<verse number="15">І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.</verse>
				<verse number="16">І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: Іди, вернися! І той вернувся.</verse>
				<verse number="17">А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.</verse>
				<verse number="18">А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його.</verse>
				<verse number="19">І говорив Авнер також до ушей Веніяминових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усього дому Веніяминового.</verse>
				<verse number="20">І прийшов Авнер до Давида до Хеврону, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття Авнерові та людям, що з ним.</verse>
				<verse number="21">І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складуть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром.</verse>
				<verse number="22">Аж ось прийшли слуги Давидові та Йоав із походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.</verse>
				<verse number="23">А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву, говорячи: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов із миром.</verse>
				<verse number="24">І прийшов Йоав до царя та й сказав: Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов?</verse>
				<verse number="25">Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш.</verse>
				<verse number="26">І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.</verse>
				<verse number="27">І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.</verse>
				<verse number="28">А потім почув про це Давид і сказав: Невинний я та царство моє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина.</verse>
				<verse number="29">Нехай вона спаде на голову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течивий, і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!</verse>
				<verse number="30">А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою.</verse>
				<verse number="31">І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: Роздеріть вашу одежу, і опережіться веретищем, та й голосіть за Авнером! А цар Давид ішов за марами.</verse>
				<verse number="32">І поховали Авнера в Хевроні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авнеровим гробом, і плакав увесь народ.</verse>
				<verse number="33">І заспівав цар жалобну пісню над Авнером та й сказав: Чи Авнер мав загинути смертю негідного?</verse>
				<verse number="34">Твої руки були не пов'язані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають! І ввесь народ ще більше плакав над ним.</verse>
				<verse number="35">І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь!</verse>
				<verse number="36">А ввесь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що робив цар, було добре в очах усього народу.</verse>
				<verse number="37">І того дня довідалися ввесь народ та ввесь Ізраїль, що то не було від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового.</verse>
				<verse number="38">І сказав цар своїм слугам: Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня!</verse>
				<verse number="39">А я сьогодні слабий, хоч помазаний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочинцеві за його зло!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І почув Саулів син, що помер Авнер у Хевроні, і опустилися руки його, а ввесь Ізраїль збентежився.</verse>
				<verse number="2">А Саулів син мав двох мужів, керівників відділів, ім'я одному Баана, а ім'я другому Рехав, сини бееротянина Ріммона, а Веніяминових синів, бо й Беерот залічений був на Веніямина.</verse>
				<verse number="3">Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і мешкали там приходьками, і так є аж до цього дня.</verse>
				<verse number="4">А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я його Мефівошет.</verse>
				<verse number="5">І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спекота, до Іш-Бошетового дому, а він лежав у південному спочинку.</verse>
				<verse number="6">І ото ввійшли вони аж до середини дому, ніби взяти пшениці, та й ударили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли.</verse>
				<verse number="7">Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на ліжку своїм у своїй спальні, і вони вдарили його, і вбили його, і зняли йому голову. І взяли вони його голову, і йшли степовою дорогою всю ніч.</verse>
				<verse number="8">І принесли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й сказали цареві: Оце голова Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моєму, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його.</verse>
				<verse number="9">І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,</verse>
				<verse number="10">коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, а він був в очах своїх, як приємний вісник, я схопив його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагороду за звістку,</verse>
				<verse number="11">тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка в домі його на постелі його! А тепер чи я не пошукаю його крови з вашої руки, і не вигублю вас із Краю?</verse>
				<verse number="12">І Давид наказав слугам, і вони вбили їх, і відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повісили над ставом у Хевроні. А Іш-Бошетову голову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!</verse>
				<verse number="2">І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="3">І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="4">Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.</verse>
				<verse number="5">У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.</verse>
				<verse number="6">І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!</verse>
				<verse number="7">Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.</verse>
				<verse number="8">І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!</verse>
				<verse number="9">І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.</verse>
				<verse number="10">І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.</verse>
				<verse number="11">І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.</verse>
				<verse number="12">І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.</verse>
				<verse number="13">А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.</verse>
				<verse number="14">А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,</verse>
				<verse number="15">і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,</verse>
				<verse number="16">і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.</verse>
				<verse number="17">І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до твердині.</verse>
				<verse number="18">А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.</verse>
				<verse number="19">А Давид запитався Господа, говорячи: Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку? І Господь відказав до Давида: Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!</verse>
				<verse number="20">І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води. Тому він назвав ім'я тому місцю: Баал-Перацім.</verse>
				<verse number="21">І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.</verse>
				<verse number="22">А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.</verse>
				<verse number="23">І запитався Давид Господа, а Він сказав: Не виходь, оточи їх з-позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.</verse>
				<verse number="24">І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір.</verse>
				<verse number="25">І Давид зробив так, як наказав йому Господь, і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.</verse>
				<verse number="2">І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.</verse>
				<verse number="3">І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.</verse>
				<verse number="4">І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.</verse>
				<verse number="5">А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.</verse>
				<verse number="6">І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.</verse>
				<verse number="7">І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.</verse>
				<verse number="8">І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.</verse>
				<verse number="9">І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?</verse>
				<verse number="10">І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.</verse>
				<verse number="11">І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.</verse>
				<verse number="12">І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.</verse>
				<verse number="13">І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.</verse>
				<verse number="14">А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.</verse>
				<verse number="15">І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.</verse>
				<verse number="16">І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.</verse>
				<verse number="17">І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.</verse>
				<verse number="18">А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.</verse>
				<verse number="19">І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.</verse>
				<verse number="20">І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!</verse>
				<verse number="21">І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!</verse>
				<verse number="22">І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!</verse>
				<verse number="23">І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Господь дав йому відпочинути від усіх ворогів його навколо,</verse>
				<verse number="2">то цар сказав до пророка Натана: Подивися, я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою!</verse>
				<verse number="3">І сказав Натан до царя: Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою.</verse>
				<verse number="4">І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Натана, кажучи:</verse>
				<verse number="5">Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробування?</verse>
				<verse number="6">Бо Я не пробував у домі від дня виведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.</verse>
				<verse number="7">Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?</verse>
				<verse number="8">А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="9">І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і вигубив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я, як ім'я великих на землі.</verse>
				<verse number="10">І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим.</verse>
				<verse number="11">А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побудує тобі дім.</verse>
				<verse number="12">Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство.</verse>
				<verse number="13">Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки.</verse>
				<verse number="14">Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів.</verse>
				<verse number="15">Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.</verse>
				<verse number="16">І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!</verse>
				<verse number="17">Як усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида.</verse>
				<verse number="18">Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди?</verse>
				<verse number="19">Та й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже!</verse>
				<verse number="20">І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, Господи Боже!</verse>
				<verse number="21">Ради слова Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю величність, звіщаючи це Своєму рабові.</verse>
				<verse number="22">Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми ушима.</verse>
				<verse number="23">А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?</verse>
				<verse number="24">І Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, Собі за народ аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.</verse>
				<verse number="25">А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говорив!</verse>
				<verse number="26">Нехай буде великим Ім'я Твоє аж навіки, щоб говорити: Господь Саваот Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!</verse>
				<verse number="27">Бо Ти, Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, об'явив Своєму рабові, говорячи: Збудую тобі дім, тому раб Твій здобувся на відвагу помолитися до Тебе цією молитвою!</verse>
				<verse number="28">А тепер, Господи Боже, Ти Той Бог, а слова Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.</verse>
				<verse number="29">А тепер зволь поблагословити дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благословення буде поблагословлений навіки дім раба Твого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сталося по тому, і побив Давид филистимлян, і поконав їх. І взяв Давид керму влади з руки филистимлян.</verse>
				<verse number="2">І побив він Моава, і переміряв їх шнуром, поклав їх на землю, і відміряв два шнури на побиття, а повен шнур на позоставлення при житті. І стали моавитяни Давидовими рабами, які приносили йому данину.</verse>
				<verse number="3">І побив Давид Ґадад'езера, сина Рехова, царя Цови, коли той ішов був відновити владу свою при річці Ефраті.</verse>
				<verse number="4">І здобув Давид від нього тисячу й сім сотень їздців та двадцять тисяч чоловіка пішого. А коням усіх тих колесниць Давид попідрізував жили, і позоставив із того сто колесниць.</verse>
				<verse number="5">І прийшов Арам дамаський, щоб допомогти Гадад'езерові, цареві Цови, та Давид побив в Арамі двадцять і дві тисячі чоловіка.</verse>
				<verse number="6">І настановив Давид залоги в дамаському Арамі, і став Арам для Давида за рабів, що приносили данину йому, а Господь допомагав Давидові в усьому, де він ходив.</verse>
				<verse number="7">І забрав Давид золоті щити, що були в рабів Ґадад'езера, і приніс їх до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="8">А з Бетаху та з Беротаю, міст Гадад'езерових, цар Давид узяв дуже багато міді.</verse>
				<verse number="9">А коли почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив усе військо Гадад'езера,</verse>
				<verse number="10">то Тоі послав свого сина Йорама до царя Давида, щоб повітати його, та щоб поблагословити його за те, що він завжди воював з Гадад'езером та побив його, бо Тоі воював проти Гадад'езера. А в руці його були речі золоті, і речі срібні, і речі мідяні.</verse>
				<verse number="11">Також їх присвятив цар Давид Господеві разом зо сріблом та золотом, що він присвятив був із забраного в усіх народів, яких він здобув:</verse>
				<verse number="12">з Араму, і з Моаву, і з синів Аммона, і з филистимлян, і з Амалика, і зо здобичі Гадад'езера, сина Рехова, царя Цови.</verse>
				<verse number="13">І здобув Давид собі ім'я, коли він вернувся з побиття вісімнадцяти тисяч Араму в Беґе-Мелах.</verse>
				<verse number="14">І він поставив залоги в Едомі, в усьому Едомі поставив залоги. І став увесь Едом за рабів для Давида. І допомагав Господь Давидові в усьому, де він ходив.</verse>
				<verse number="15">І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд та справедливість для всього народу свого.</verse>
				<verse number="16">А Йоав, син Церуї, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.</verse>
				<verse number="17">А Садок, син Ахітува, та Ахімелех, син Евіятара, були священики, Серая був писарем.</verse>
				<verse number="18">А Беная, син Єгояди, був над Керетянином та над Пелетянином. А Давидові сини були начальниками царського двору.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.</verse>
				<verse number="2">А при Сауловім домі був раб, а ім'я йому Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: Чи ти Ціва? А той відказав: Раб твій!</verse>
				<verse number="3">І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги.</verse>
				<verse number="4">І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.</verse>
				<verse number="5">І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.</verse>
				<verse number="6">І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб!</verse>
				<verse number="7">І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.</verse>
				<verse number="8">А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?</verse>
				<verse number="9">А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.</verse>
				<verse number="10">І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.</verse>
				<verse number="11">І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.</verse>
				<verse number="12">А Мефівошет мав малого сина, а ім'я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.</verse>
				<verse number="13">А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.</verse>
				<verse number="2">І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю.</verse>
				<verse number="3">А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?</verse>
				<verse number="4">І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.</verse>
				<verse number="5">І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.</verse>
				<verse number="6">І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітяни послали й найняли Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="7">А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все лицарське військо.</verse>
				<verse number="8">І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, вони самі були на полі.</verse>
				<verse number="9">І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.</verse>
				<verse number="10">А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,</verse>
				<verse number="11">і сказав: Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.</verse>
				<verse number="12">Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!</verse>
				<verse number="13">А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.</verse>
				<verse number="14">А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І вернувся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="15">А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.</verse>
				<verse number="16">І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, провідник Гадад'езерового війська, був перед ними.</verse>
				<verse number="17">І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.</verse>
				<verse number="18">І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.</verse>
				<verse number="19">А коли всі царі, підлеглі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="2">І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.</verse>
				<verse number="3">І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!</verse>
				<verse number="4">І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.</verse>
				<verse number="5">І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!</verse>
				<verse number="6">А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.</verse>
				<verse number="7">І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.</verse>
				<verse number="8">І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.</verse>
				<verse number="9">Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.</verse>
				<verse number="10">І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?</verse>
				<verse number="11">І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!</verse>
				<verse number="12">І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.</verse>
				<verse number="13">І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.</verse>
				<verse number="14">І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.</verse>
				<verse number="15">А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.</verse>
				<verse number="16">І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.</verse>
				<verse number="17">І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.</verse>
				<verse number="18">І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.</verse>
				<verse number="19">І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,</verse>
				<verse number="20">і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?</verse>
				<verse number="21">Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.</verse>
				<verse number="22">І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.</verse>
				<verse number="23">І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.</verse>
				<verse number="24">А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.</verse>
				<verse number="25">І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!</verse>
				<verse number="26">І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.</verse>
				<verse number="27">А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І послав Господь Натана до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий.</verse>
				<verse number="2">У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої.</verse>
				<verse number="3">А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка.</verse>
				<verse number="4">І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов...</verse>
				<verse number="5">І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке.</verse>
				<verse number="6">А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився.</verse>
				<verse number="7">І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки.</verse>
				<verse number="8">І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.</verse>
				<verse number="9">І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.</verse>
				<verse number="10">А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.</verse>
				<verse number="11">Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця.</verse>
				<verse number="12">Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.</verse>
				<verse number="13">І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!</verse>
				<verse number="14">Та що ти спонукав зневаження Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре.</verse>
				<verse number="15">І пішов Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жінка, і воно захворіло.</verse>
				<verse number="16">А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.</verse>
				<verse number="17">І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом.</verse>
				<verse number="18">І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.</verse>
				<verse number="19">А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло.</verse>
				<verse number="20">І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв.</verse>
				<verse number="21">І сказали йому слуги його: Що це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, ти встав та й їв хліб?</verse>
				<verse number="22">А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?</verse>
				<verse number="23">А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене...</verse>
				<verse number="24">І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,</verse>
				<verse number="25">і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа.</verse>
				<verse number="26">А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто.</verse>
				<verse number="27">І послав Йоав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води.</verse>
				<verse number="28">А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям.</verse>
				<verse number="29">І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її.</verse>
				<verse number="30">І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І він виніс дуже багато здобичі з того міста.</verse>
				<verse number="31">А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І сталося по тому, мав Авесалом, син Давидів, уродливу сестру, а ім'я їй Тамара. І покохав її Амнон, син Давидів.</verse>
				<verse number="2">І вболівав Амнон так, що він аж захворів через свою сестру Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зробити.</verse>
				<verse number="3">А Амнон мав товариша, а ім'я йому Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата. І Йонадав був чоловік дуже хитрий.</verse>
				<verse number="4">І він сказав йому: Чого ти, царевичу, такий марний щоранку? Чи ж не розповіси мені? І сказав йому Амнон: Я кохаю Тамару, сестру брата свого Авесалома.</verse>
				<verse number="5">І сказав йому Йонадав: Ляж на ложі своєму, і вдавай хворого. А коли прийде твій батько, щоб побачити тебе, то скажи йому: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай підкріпить мене хлібом, і нехай зробить на моїх очах ту їжу, щоб я бачив та їв із руки її.</verse>
				<verse number="6">І поклався Амнон, і вдавав хворого, а цар прийшов побачити його. І сказав Амнон до царя: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай спече на моїх очах два млинці, і я попоїм з її руки.</verse>
				<verse number="7">І послав Давид до Тамари, до дому, говорячи: Іди до дому твого брата Амнона, і приготов йому їжу.</verse>
				<verse number="8">І прийшла Тамара до дому свого брата Амнона, а він лежить. І взяла вона тіста, і замісила, і приготовила на очах його, та й спекла млинці.</verse>
				<verse number="9">І взяла вона сковорідку, і виложила перед ним, та він відмовився їсти. І сказав Амнон: Випровадь від мене всіх людей. І повиходили від нього всі люди.</verse>
				<verse number="10">І сказав Амнон: Принеси їжу до кімнати, і я з'їм із твоєї руки. І взяла Тамара млинці, що приготовила, та й принесла своєму братові Амнонові до кімнати.</verse>
				<verse number="11">І вона принесла до нього, щоб їв, а він схопив її, та й сказав до неї: Ходи, ляж зо мною, моя сестро!...</verse>
				<verse number="12">А вона йому відказала: Ні, брате мій, не безчесть мене, бо не робиться так в Ізраїлі! Не роби цієї гидоти.</verse>
				<verse number="13">І куди я понесу свою ганьбу? А ти станеш, як один із мерзотників в Ізраїлі. Ти переговори з царем, і він не відмовить віддати мене тобі...</verse>
				<verse number="14">Та він не хотів слухати її голосу. І був він сильніший від неї, і збезчестив її, і лежав із нею...</verse>
				<verse number="15">І по цьому дуже зненавидів її Амнон великою ненавистю, бо ця ненависть, якою він зненавидів її, була більша від любови, якою любив її. І сказав до неї Амнон: Уставай, іди собі...</verse>
				<verse number="16">А вона відказав йому: Через це велике зло, по тому, що зробив ти зо мною, хочеш ще вигнати мене? Та він не хотів її слухати.</verse>
				<verse number="17">І покликав він юнака свого, слугу свого, та й сказав: Виженіть оцю від мене геть, і замкни за нею двері...</verse>
				<verse number="18">А на ній була квітчаста туніка, бо так завжди вбиралися царські дочки, панни. І його слуга випровадив її назовні, і замкнув за нею двері.</verse>
				<verse number="19">А Тамара посипала попелом свою голову, а квітчасту туніку, що була на ній, роздерла, і поклала руку свою на голову свою, і все ходила та голосила...</verse>
				<verse number="20">І сказав до неї брат її Авесалом: Чи брат твій Амнон був із тобою? А тепер, сестро моя, мовчи, брат же твій він! Не бери цієї речі до серця свого... І осіла Тамара, знівечена, у домі брата свого Авесалома.</verse>
				<verse number="21">А цар Давид почув про це все, і сильно розгнівався!</verse>
				<verse number="22">І не говорив Авесалом з Амноном ні про добре, ні про зле, бо Авесалом зненавидів Амнона за те, що той збезчестив сестру його Тамару.</verse>
				<verse number="23">І сталося по двох роках, і мав Авесалом стриження овець у Баал-Хацорі, що при Єфремі, і Авесалом закликав усіх царських синів.</verse>
				<verse number="24">І прийшов Авесалом до царя та й сказав: Ось у раба твого стриження, нехай піде цар та раби його з твоїм рабом.</verse>
				<verse number="25">І сказав цар до Авесалома: Ні, сину мій, не підемо ж ми всі, щоб не бути тобі на тяготу. І той сильно просив його, та він не хотів піти, але поблагословив його.</verse>
				<verse number="26">І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон! І сказав йому цар: Чого від піде з тобою?</verse>
				<verse number="27">Та Авесалом сильно просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.</verse>
				<verse number="28">А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...</verse>
				<verse number="29">І зробили Авесаломові юнаки Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські сини повставали, і сіли верхи кожен на мула свого, та й повтікали.</verse>
				<verse number="30">І сталося, були вони ще в дорозі, а вістка прийшла до Давида така: Авесалом повбивав усіх царських синів, і не позосталося з них ні одного...</verse>
				<verse number="31">І цар устав, і роздер шати свої, та й упав на землю, і всі слуги його стояли при ньому з роздертими шатами.</verse>
				<verse number="32">І відповів Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата, та й сказав: Нехай не каже мій пан: Усіх юнаків, царських синів, повбивали, бо помер тільки сам Амнон. Бо на наказ Авесалома це було вирішене від дня, як той збезчестив сестру його Тамару.</verse>
				<verse number="33">А тепер нехай мій пан цар не кладе на своє серце такого, говорячи: Усі царські сини повмирали, бо помер тільки сам Амнон.</verse>
				<verse number="34">І Авесалом утік. А юнак вартівник звів свої очі й побачив, аж ось численний народ іде дорогою, що була за ним, від боку гори.</verse>
				<verse number="35">І сказав Йонадав до царя: Ось прийшли царські сини, як слово раба твого, так сталося.</verse>
				<verse number="36">І сталося, як скінчив він говорити, аж ось поприходили царські сини, і піднесли свій голос та й плакали. А також цар та всі слуги його плакали вельми ревним плачем...</verse>
				<verse number="37">А Авесалом утік, і пішов до Талмая, Амміхурового сина, царя ґешурського. А Давид був у жалобі за сином своїм усі ті дні.</verse>
				<verse number="38">А Авесалом утік, і пішов до Ґешуру, і пробув там три роки.</verse>
				<verse number="39">І перестав цар Давид гніватися на Авесалома, бо він був зчасом потішений за Амнона, що помер.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">А Йоав, син Церуї, пізнав, що цареве серце прихилилося до Авесалома.</verse>
				<verse number="2">І послав Йоав до Текої, і взяв звідти мудру жінку, та й сказав до неї: Удавай жалобу, і вберись у жалобні шати, і не намащуйся оливою, і будеш, як та жінка, що багато днів у жалобі за померлим.</verse>
				<verse number="3">І прийдеш ти до царя, та й скажеш до нього таке то слово. І Йоав поклав ці слова в її уста.</verse>
				<verse number="4">І говорила та текоїтянка до царя, і впала на обличчя своє на землю, і вклонилася та й сказала: Поможи, царю!</verse>
				<verse number="5">І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Та я жінка вдова, а чоловік мій помер.</verse>
				<verse number="6">А в невільниці твоєї двоє синів. І посварилися вони обидва в полі, а рятівника між ними не було, і вдарив один одного, та й убив його.</verse>
				<verse number="7">А ось увесь рід устав на невільницю твою та й кажуть: Видай убійника свого брата, і ми вб'ємо його за душу його брата, якого він убив, і вигубимо також спадкоємця. І погасять вони останню іскру мою, яка позосталася, щоб не лишити моєму чоловікові ані ймення, ані нащадків на поверхні землі...</verse>
				<verse number="8">І сказав цар до тієї жінки: Іди до свого дому, а я накажу про тебе.</verse>
				<verse number="9">І сказала та текоїтянка до царя: На мене, пане мій царю, той гріх, та на дім мого батька, а цар та трон його невинні.</verse>
				<verse number="10">І сказав цар: Того, хто буде говорити на тебе, приведеш його до мене, і він більш уже не займе тебе.</verse>
				<verse number="11">Та вона відказала: Нехай згадає цар Господа, Бога свого, щоб не помножити на згубу месника за кров та щоб вони не погубили мого сина. А він відказав: Як живий Господь, не впаде на землю й волосина сина твого!</verse>
				<verse number="12">І сказала та жінка: Нехай но невільниця твоя скаже слово до свого пана царя! А він відказав: Говори!</verse>
				<verse number="13">І сказала та жінка: А чому ти так думаєш проти Божого народу? Бо цар, коли сказав таке слово, сам себе обвинуватив, бо цар не вертає свого вигнанця.</verse>
				<verse number="14">Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він задумав не відвернути від Себе відігнаного.</verse>
				<verse number="15">І оце тепер прийшла я сказати панові моєму цареві оцю справу, бо той народ настрашив мене. І сказала твоя невільниця: Нехай скажу я цареві, може виконає цар слово своєї невільниці.</verse>
				<verse number="16">Бо цар вислухає, щоб урятувати свою невільницю з руки того чоловіка, що хоче вигубити мене та мого сина разом із Божого спадку.</verse>
				<verse number="17">І сказала твоя невільниця: Нехай станеться слово мого пана царя на втіху мені, бо мій пан цар як Ангол Божий, і розуміє добре та зле. А Господь, Бог твій, буде з тобою!</verse>
				<verse number="18">А цар відповів та й сказав до тієї жінки: Не заховай передо мною нічого, про що я спитаю тебе. І сказала та жінка: Нехай же говорить пан мій цар!</verse>
				<verse number="19">І цар сказав: Чи не Йоавова рука з тобою в усьому цьому? І відповіла та жінка та й сказала: Як жива душа моя, пане мій царю, не можна відхилитися ані праворуч, ані ліворуч від усього, що говорив мій пан цар, бо твій раб Йоав він наказав мені це, і він уклав в уста твоєї невільниці всі ці слова.</verse>
				<verse number="20">Щоб змінити вигляд тієї справи, раб твій Йоав зробив оцю річ. А пан мій мудрий, як мудрий Божий Ангол, щоб знати про все, що на землі.</verse>
				<verse number="21">І сказав цар до Йоава: Ось зробив ти цю річ, тож піди, поверни того юнака, Авесалома!</verse>
				<verse number="22">І впав Йоав на обличчя своє на землю, і поклонився, та й поблагословив царя. І сказав Йоав: Сьогодні раб твій пізнав, що знайшов ласку в очах твоїх, пане мій царю, бо цар виконав прохання свого раба.</verse>
				<verse number="23">І встав Йоав і пішов до Ґешуру, і привів Авесалома до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="24">А цар сказав: Нехай він вернеться до свого дому, але обличчя мого не побачить. І вернувся Авесалом до дому свого, та царського обличчя не бачив.</verse>
				<verse number="25">А такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений, від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади.</verse>
				<verse number="26">А коли він голив свою голову, а голив він щороку, бо тяжке було волосся на ньому, тому голив його то важив волосся голови своєї на двісті шеклів царської ваги.</verse>
				<verse number="27">І народилися Авесаломові троє синів та одна дочка, а ім'я їй Тамара. Вона була жінка вродлива з вигляду.</verse>
				<verse number="28">І сидів Авесалом в Єрусалимі два роки часу, а царського обличчя не бачив.</verse>
				<verse number="29">І послав Авесалом до Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. І послав він іще другий раз, та той не хотів прийти.</verse>
				<verse number="30">І сказав він до своїх слуг: Погляньте на Йоавову ділянку поля, що поруч мого, а в нього там ячмінь, ідіть і підпаліть його огнем. І Авесаломові слуги підпалили ту ділянку поля огнем.</verse>
				<verse number="31">Тоді Йоав устав і прийшов до Авесалома до дому, та й сказав йому: Нащо слуги твої підпалили огнем ту мою ділянку поля?</verse>
				<verse number="32">І сказав Авесалом до Йоава: Я ж посилав до тебе, говорячи: Прийди сюди, і нехай я пошлю тебе до царя сказати: Чого я прийшов із Ґешуру? Добре було б мені ще лишатися там. А тепер нехай я побачу царське обличчя, а якщо є на мені гріх, то нехай уб'є мене...</verse>
				<verse number="33">І прийшов Йоав до царя, і розповів йому те. І покликав він Авесалома, а той прийшов до царя та й поклонився йому обличчям своїм до землі. А цар поцілував Авесалома...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І сталося по тому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.</verse>
				<verse number="2">І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міста? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.</verse>
				<verse number="3">І говорив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати.</verse>
				<verse number="4">І говорив Авесалом: Коли б мене настановлено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечку чи судову справу, а я виправдував би його.</verse>
				<verse number="5">І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його.</verse>
				<verse number="6">І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!</verse>
				<verse number="7">І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітницю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні.</verse>
				<verse number="8">Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві.</verse>
				<verse number="9">І сказав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону.</verse>
				<verse number="10">І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!</verse>
				<verse number="11">А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали.</verse>
				<verse number="12">І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його міста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.</verse>
				<verse number="13">І прийшов вісник до Давида, говорячи: Серце ізраїльтян стало за Авесаломом.</verse>
				<verse number="14">І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста вістрям меча.</verse>
				<verse number="15">І сказали цареві царські раби: Усе, що вибере наш пан цар, то при тому твої раби!</verse>
				<verse number="16">І вийшов цар та ввесь його дім пішки, а цар позоставив десять жінок наложниць, щоб стерегли дім.</verse>
				<verse number="17">І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.</verse>
				<verse number="18">А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень чоловіка, що прийшли були пішки з Ґату, ішли перед царем.</verse>
				<verse number="19">А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо свого місця.</verse>
				<verse number="20">Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду, куди доведеться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!</verse>
				<verse number="21">І відповів Іттай до царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!</verse>
				<verse number="22">І сказав Давид до Іттая: Іди й перейди! І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.</verse>
				<verse number="23">А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ переходив. А цар переходив потік Кедрон, і ввесь народ переходив дорогою до пустині.</verse>
				<verse number="24">А ось ішли й Садок та всі Левити з ним, що несли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки ввесь народ не вийшов із міста.</verse>
				<verse number="25">І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та мешкання Його.</verse>
				<verse number="26">А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, ось я: нехай зробить мені, як добре в очах Його.</verse>
				<verse number="27">І сказав цар до священика Садока: Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан, обидва ваші сини будуть із вами.</verse>
				<verse number="28">Глядіть, я буду проволікати в степах цієї пустині, аж поки не прийде від вас слово, щоб повідомити мене.</verse>
				<verse number="29">І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.</verse>
				<verse number="30">А Давид сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов босий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали голову свою, і все йшли та плакали...</verse>
				<verse number="31">А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!</verse>
				<verse number="32">І сталося, коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.</verse>
				<verse number="33">І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то будеш мені тягарем.</verse>
				<verse number="34">А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зламаєш мені Ахітофелеву раду.</verse>
				<verse number="35">І чи ж не будуть там із тобою священики Садок та Евіятар? І станеться, усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.</verse>
				<verse number="36">Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.</verse>
				<verse number="37">І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, аж ось Ціва, Мефівошетів слуга назустріч йому, та пара в'ючених ослів, а на них двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.</verse>
				<verse number="2">І сказав цар до Ціви: Що це тобі? А Ціва відказав: Ці осли для царського дому на їзду, а хліб та літні плоди на їду юнакам, а вино на пиття змученому в пустині.</verse>
				<verse number="3">І сказав цар: А де син твого пана? А Ціва відказав цареві: Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлів дім поверне мені царство мого батька.</verse>
				<verse number="4">І сказав цар до Ціви: Ось тобі все, що в Мефівошета. А Ціва відказав, уклонившись: Нехай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю.</verse>
				<verse number="5">І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім'я йому Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.</verse>
				<verse number="6">І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів царя Давида, хоч увесь народ та всі лицарі були на правиці його та на лівиці його.</verse>
				<verse number="7">І отак говорив Шім'ї в прокльоні своїм: Іди, іди геть, кривавий переступнику та чоловіче негідний!</verse>
				<verse number="8">Господь обернув на тебе всю кров Саулового дому, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, а ти ось у своєму злі, бо ти кривавий переступник!...</verse>
				<verse number="9">І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!</verse>
				<verse number="10">А цар відказав: Що обходить це мене та вас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив?</verse>
				<verse number="11">І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і нехай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!</verse>
				<verse number="12">Може зглянеться Господь над моєю бідою, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття...</verse>
				<verse number="13">І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього. І він ішов та все проклинав, і кидав камінням на нього, та порошив порохом.</verse>
				<verse number="14">І прийшов цар та ввесь народ, що був із ним, змучені, і відідхнули там.</verse>
				<verse number="15">А Авесалом та ввесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.</verse>
				<verse number="16">І сталося, як прийшов аркеянин Хушай, Давидів товариш, до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе цар, нехай живе цар!</verse>
				<verse number="17">І сказав Авесалом до Хушая: Це така ласка твоя з приятелем твоїм? Чому не пішов ти з своїм приятелем?</verse>
				<verse number="18">І сказав Хушай до Авесалома: Ні, бо кого вибрав Господь та цей народ, та кожен Ізраїлів муж, то я буду його, і з ним позостануся.</verse>
				<verse number="19">А подруге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі.</verse>
				<verse number="20">І сказав Авесалом до Ахітофела: Дайте пораду, що маємо робити.</verse>
				<verse number="21">І сказав Ахітофел до Авесалома: Прийди до наложниць свого батька, яких він позоставив стерегти дім. І коли почує ввесь Ізраїль, що став ти зненавиджений у свого батька, то зміцняться руки всім, хто з тобою.</verse>
				<verse number="22">І розтягли Авесаломові намета на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.</verse>
				<verse number="23">А Ахітофелова порада, яку він радив тими днями, була така певна, як питати про Боже слово, така була Ахітофелова порада і для Давида, і для Авесалома!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І сказав Ахітофел до Авесалома: Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.</verse>
				<verse number="2">І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.</verse>
				<verse number="3">І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир.</verse>
				<verse number="4">І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших.</verse>
				<verse number="5">І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, нехай скаже також він.</verse>
				<verse number="6">І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти.</verse>
				<verse number="7">І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел.</verse>
				<verse number="8">І сказав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.</verse>
				<verse number="9">Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом,</verse>
				<verse number="10">а хоча б він і хоробрий, якого серце як серце лев'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.</verse>
				<verse number="11">Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою.</verse>
				<verse number="12">І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.</verse>
				<verse number="13">А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика.</verse>
				<verse number="14">І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.</verse>
				<verse number="15">І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.</verse>
				<verse number="16">А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним.</verse>
				<verse number="17">А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.</verse>
				<verse number="18">Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спустилися туди.</verse>
				<verse number="19">А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, і нічого не було пізнано.</verse>
				<verse number="20">І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала:</verse>
				<verse number="21">І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел.</verse>
				<verse number="22">І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану.</verse>
				<verse number="23">А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька...</verse>
				<verse number="24">А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.</verse>
				<verse number="25">І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.</verse>
				<verse number="26">І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.</verse>
				<verse number="27">І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму</verse>
				<verse number="28">поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна,</verse>
				<verse number="29">і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">А Давид переглянув народ, що з ним, і настановив над ними тисячників та сотників.</verse>
				<verse number="2">І послав Давид народ, третину під рукою Йоава, і третину під рукою Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Іттая. І сказав цар до народу: Конче піду також і я з вами!</verse>
				<verse number="3">Та народ сказав: Ти не підеш! Бо якщо ми справді втечемо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як будеш допомагати нам із міста.</verse>
				<verse number="4">І сказав до них цар: Що буде добре в очах ваших, зроблю. І став цар при брамі, а ввесь народ повиходив за сотнями та за тисячами.</verse>
				<verse number="5">А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Обережно будьте мені з моїм юнаком Авесаломом! А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідникам про Авесалома.</verse>
				<verse number="6">І вийшов народ на поле навперейми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.</verse>
				<verse number="7">І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими рабами. І була там того дня велика поразка, полягло двадцять тисяч!</verse>
				<verse number="8">І поширився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.</verse>
				<verse number="9">І спіткався Авесалом із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гущавину великого дуба, а його волосся заплуталося в дубі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг...</verse>
				<verse number="10">І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: Ось я бачив Авесалома, що висить на дубі.</verse>
				<verse number="11">І сказав Йоав до чоловіка, що доносив йому: Ось ти бачив, а чому ти не вразив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одного пояса.</verse>
				<verse number="12">І сказав той чоловік до Йоава: А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, не простягну своєї руки на царського сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака Авесалома!</verse>
				<verse number="13">Або коли б я допустився в душі своїй неправди, а всяка річ не затаїться перед царем! то й ти став би проти мене.</verse>
				<verse number="14">І сказав Йоав: Не буду отак зволікати з тобою! І він узяв три стрілі в руку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий висів на середині дуба...</verse>
				<verse number="15">І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вдарили Авесалома, та й убили його...</verse>
				<verse number="16">І засурмив Йоав у сурму, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.</verse>
				<verse number="17">І взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і накидали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтікав кожен до намету свого.</verse>
				<verse number="18">А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царській долині, бо він казав: Нема в мене сина, щоб згадувати про ймення моє. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.</verse>
				<verse number="19">А Ахімаац, Садоків син, сказав: Побіжу я й сповіщу цареві, що Господь визволив його від руки його ворогів.</verse>
				<verse number="20">І сказав йому Йоав: Не ти вісник цього дня, а сповістиш іншого дня. А цього дня не сповістиш тому, що це ж царський син помер.</verse>
				<verse number="21">І сказав Йоав до кушита: Іди, донеси цареві, що ти бачив. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.</verse>
				<verse number="22">А Ахімаац, син Садока, знову сказав до Йоава: А нехай буде, що буде! Побіжу й я за кушитом! Йоав же відказав: Пощо ти побіжиш, мій сину, коли нема доброї вістки?</verse>
				<verse number="23">А нехай буде, що буде, побіжу! І той сказав йому: Біжи! І побіг Ахімаац дорогою рівнини, і випередив кушита.</verse>
				<verse number="24">А Давид сидів між двома брамами. А вартівник пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, аж ось біжить самітний чоловік.</verse>
				<verse number="25">І кликнув вартівник, і доніс цареві. А цар сказав: Якщо він сам, вістка в устах його! А чоловік усе йшов та зближався.</verse>
				<verse number="26">І побачив вартівник іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: Ось біжить самітний чоловік. А цар сказав: І цей зо звісткою!</verse>
				<verse number="27">І сказав вартівник: Я бачу біг першого, як біг Ахімааца, Садокового сина. А цар сказав: То чоловік добрий, і приходить з доброю звісткою.</verse>
				<verse number="28">І кликнув Ахімаац, і сказав до царя: Мир! І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які піднесли були руку свою проти мого пана царя!</verse>
				<verse number="29">А цар сказав: Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом? І сказав Ахімаац: Я бачив велике замішання, коли Йоав посилав царського раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що то...</verse>
				<verse number="30">І сказав цар: Відійди набік, стань отут. І той відійшов набік та й став.</verse>
				<verse number="31">Аж ось приходить кушит. І сказав кушит: Нехай прийме звістку мій пан цар, бо сьогодні визволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе.</verse>
				<verse number="32">І сказав цар до кушита: Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом? І сказав кушит: Нехай станетья, як тому юнакові, ворогам мого пана царя та всім, що повстали на тебе на зло!...</verse>
				<verse number="33">(19-1) І затремтів цар, і вийшов на горішній поверх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: Сину мій, Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">(19-2) А Йоаву донесено: Ось цар плаче, і зачав жалобу по Авесаломові.</verse>
				<verse number="2">(19-3) І того дня ця перемога обернулася на жалобу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: Засмутився цар за своїм сином!</verse>
				<verse number="3">(19-4) І прокрадався народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоромлений своєю втечею з бою...</verse>
				<verse number="4">(19-5) А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!...</verse>
				<verse number="5">(19-6) І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: Сьогодні ти засоромив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочок твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,</verse>
				<verse number="6">(19-7) через те, що ти любиш тих, хто тебе ненавидить, і ненавидиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вождів ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесалом був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в очах твоїх...</verse>
				<verse number="7">(19-8) А тепер устань, і говори до серця своїх рабів. Бо присягаю Господом, якщо ти не вийдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночувати з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що приходило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!</verse>
				<verse number="8">(19-9) І цар устав та й засів у брамі, а всьому народові донесли, говорячи: Ось цар сидить у брамі! І посходився ввесь народ перед царське обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.</verse>
				<verse number="9">(19-10) І сперечався ввесь народ по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филистимлян, а тепер утік із краю перед Авесаломом.</verse>
				<verse number="10">(19-11) А Авесалом, якого ми помазали були над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?</verse>
				<verse number="11">(19-12) І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.</verse>
				<verse number="12">(19-13) Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?</verse>
				<verse number="13">(19-14) А Амасі скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не будеш у мене вождем війська по всі дні замість Йоава.</verse>
				<verse number="14">(19-15) І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одного чоловіка. І послали вони до царя: Вернися ти та всі твої слуги!</verse>
				<verse number="15">(19-16) І вернувся цар, і прийшов аж до Йордану, а Юда прийшов до Ґілґалу назустріч цареві, щоб перепровадити царя через Йордан.</verse>
				<verse number="16">(19-17) А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зустріч царя Давида.</verse>
				<verse number="17">(19-18) І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.</verse>
				<verse number="18">(19-19) І перейшов порон, щоб перепровадити царський дім та зробити, що було добре в очах його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той переходив Йордан,</verse>
				<verse number="19">(19-20) та й цареві сказав: Нехай пан не порахує мені переступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, щоб цар не поклав це до серця свого!</verse>
				<verse number="20">(19-21) Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йосипового дому перший, щоб вийти зустріти мого пана царя.</verse>
				<verse number="21">(19-22) А Авішай, син Церуїн, відповів та й сказав: Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього помазанця?</verse>
				<verse number="22">(19-23) А Давид відказав: Що вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?</verse>
				<verse number="23">(19-24) А до Шім'ї цар сказав: Не помреш! І заприсягнув йому цар.</verse>
				<verse number="24">(19-25) І зійшов спіткати царя й Мефівошет, онук Саулів. А він не оправляв ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.</verse>
				<verse number="25">(19-26) І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?</verse>
				<verse number="26">(19-27) А той відказав: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.</verse>
				<verse number="27">(19-28) Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, немов Божий Ангол, тому зроби, що добре в очах твоїх!</verse>
				<verse number="28">(19-29) Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого столу. І яке ж я маю право скаржитися перед царем?</verse>
				<verse number="29">(19-30) І сказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поділите поле.</verse>
				<verse number="30">(19-31) І сказав Мефівошет до царя: Нехай він візьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого!.</verse>
				<verse number="31">(19-32) А ґілеадянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан.</verse>
				<verse number="32">(19-33) А Барзіллай був дуже старий, віку восьмидесяти літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людина.</verse>
				<verse number="33">(19-34) І сказав цар до Барзіллая: Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="34">(19-35) І сказав Барзіллай до царя: Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму?</verse>
				<verse number="35">(19-36) Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пити? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? І пощо буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?</verse>
				<verse number="36">(19-37) Трохи перейде твій раб із царем за Йордан. І чого цар висвідчує мені оце?</verse>
				<verse number="37">(19-38) Нехай раб твій вернеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.</verse>
				<verse number="38">(19-39) І сказав цар: Кімган перейде зо мною, а я зроблю йому, що миле в очах твоїх. І все, що вибереш у мене, я зроблю тобі!</verse>
				<verse number="39">(19-40) І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзіллая, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.</verse>
				<verse number="40">(19-41) І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепровадили царя, а також перейшла половина Ізраїлевого народу.</verse>
				<verse number="41">(19-42) Аж ось усі ізраїльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепровадили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?</verse>
				<verse number="42">(19-43) І відповіли всі Юдині люди Ізраїлеві: Бо близький цар до нас! І чого то запалився тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дарунки?</verse>
				<verse number="43">(19-44) І відповіли ізраїльтяни юдеям та й сказали: Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя? Але слово юдеїв було гостріше від слова ізраїльтян.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!</verse>
				<verse number="2">І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.</verse>
				<verse number="4">І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!</verse>
				<verse number="5">І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.</verse>
				<verse number="6">І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.</verse>
				<verse number="7">І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.</verse>
				<verse number="8">Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.</verse>
				<verse number="9">І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.</verse>
				<verse number="10">А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.</verse>
				<verse number="11">А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!</verse>
				<verse number="12">А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.</verse>
				<verse number="13">Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.</verse>
				<verse number="14">А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зібрані, і теж пішли за ним.</verse>
				<verse number="15">А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур'ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.</verse>
				<verse number="16">І покликала мудра жінка з міста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говорити до тебе!</verse>
				<verse number="17">І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав? А він відказав: Я. І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниці!. А він відказав: Я слухаю.</verse>
				<verse number="18">І сказала вона, говорячи: Колись треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу.</verse>
				<verse number="19">Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господню?</verse>
				<verse number="20">А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не знищу й не вигублю!</verse>
				<verse number="21">Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім'я йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його самого, й я піду від міста. І сказала та жінка до Йоава: Ось голову його кинуть тобі через мур!</verse>
				<verse number="22">І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.</verse>
				<verse number="23">І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;</verse>
				<verse number="24">а Адорам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;</verse>
				<verse number="25">а Сева писарем, а Садок та Евіятар священиками.</verse>
				<verse number="26">А також яірянин Іра був священиком у Давида.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: Кров на Саула та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітян.</verse>
				<verse number="2">І покликав цар ґів'онітян та й сказав їм про це. А ґів'онітяни, вони не з Ізраїлевих синів, а з останку амореянина, а Ізраїлеві сини були присягнули їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.</verse>
				<verse number="3">І сказав Давид до ґів'онітян: Що я зроблю вам і чим надолужу, щоб ви поблагословили Господню спадщину?</verse>
				<verse number="4">І сказали йому ґів'онітяни: Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі. А він сказав: Що ви скажете, зроблю вам.</verse>
				<verse number="5">І сказали вони до царя: Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас винищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі,</verse>
				<verse number="6">нехай буде нам дано семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибранця. А цар сказав: Я дам.</verse>
				<verse number="7">Та змилосердився цар над Мефівошетом, сином Йонатана, Саулового сина, через Господню присягу, що була поміж ними, між Давидом та між Йонатаном, Сауловим сином.</verse>
				<verse number="8">І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,</verse>
				<verse number="9">та й дав їх у руку ґів'онітян, і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро разом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли початок жнив ячменю.</verse>
				<verse number="10">А Ріцпа, дочка Айїна, взяла веретище, і простягла його собі на скелі, і була там від початку жнив аж поки не зійшли на них води з неба, і не дала вона спочити на них птаству небесному вдень, а польовій звірині вночі...</verse>
				<verse number="11">І було донесено Давидові, що зробила Ріцпа, Айїна дочка, Саулова наложниця.</verse>
				<verse number="12">А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йонатана від господарів ґілеадського Явешу, що викрали були їх із майдану Бет-Шану що їх повісили там филистимляни того дня, коли филистимляни побили Саула в Ґілбоа.</verse>
				<verse number="13">І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості повішаних.</verse>
				<verse number="14">І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому краї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, і потому Бог був ублаганий Краєм.</verse>
				<verse number="15">І була ще війна филистимлян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филистимлянами. І змучився Давид.</verse>
				<verse number="16">І був Ішбі в Нові, що з нащадків Рафи, а вага його списа три сотні шеклів міді, і оперезаний він був новою зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.</verse>
				<verse number="17">Та поміг йому Авішай, син Церуїн, і він ударив филистимлянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли йому, говорячи: Ти не вийдеш уже з нами на війну, і не погасиш Ізраїлевого світильника!</verse>
				<verse number="18">І сталося потім, і була ще війна в Нові з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, що з нащадків Рафи.</verse>
				<verse number="19">І була ще війна в Нові з филистимлянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, і побив ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал.</verse>
				<verse number="20">І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на ногах по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був народжений тому Рафі.</verse>
				<verse number="21">І зневажав він Ізраїля, та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!</verse>
				<verse number="22">Четверо тих були народжені тому Рафі в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,</verse>
				<verse number="2">та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!</verse>
				<verse number="3">Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!</verse>
				<verse number="4">Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!</verse>
				<verse number="5">Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.</verse>
				<verse number="6">Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!</verse>
				<verse number="7">В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.</verse>
				<verse number="8">Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!</verse>
				<verse number="9">з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!</verse>
				<verse number="10">Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.</verse>
				<verse number="11">Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.</verse>
				<verse number="12">А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.</verse>
				<verse number="13">Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.</verse>
				<verse number="14">Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.</verse>
				<verse number="15">Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.</verse>
				<verse number="16">І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.</verse>
				<verse number="17">Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.</verse>
				<verse number="18">Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.</verse>
				<verse number="19">Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.</verse>
				<verse number="20">І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!</verse>
				<verse number="21">Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!</verse>
				<verse number="22">Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,</verse>
				<verse number="23">бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!</verse>
				<verse number="24">І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.</verse>
				<verse number="25">Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.</verse>
				<verse number="26">З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,</verse>
				<verse number="27">із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!</verse>
				<verse number="28">І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.</verse>
				<verse number="29">Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!</verse>
				<verse number="30">Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!</verse>
				<verse number="31">Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!</verse>
				<verse number="32">Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?</verse>
				<verse number="33">Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.</verse>
				<verse number="34">Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,</verse>
				<verse number="35">Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.</verse>
				<verse number="36">І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!</verse>
				<verse number="37">Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.</verse>
				<verse number="38">Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!</verse>
				<verse number="39">Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.</verse>
				<verse number="40">Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.</verse>
				<verse number="41">Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!</verse>
				<verse number="42">Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!</verse>
				<verse number="43">І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!</verse>
				<verse number="44">Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!</verse>
				<verse number="45">Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.</verse>
				<verse number="46">В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.</verse>
				<verse number="47">Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!</verse>
				<verse number="48">Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,</verse>
				<verse number="49">що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!</verse>
				<verse number="50">Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!</verse>
				<verse number="51">Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="2">Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!</verse>
				<verse number="3">Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!</verse>
				<verse number="4">І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!</verse>
				<verse number="5">Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?</verse>
				<verse number="6">А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.</verse>
				<verse number="7">А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!</verse>
				<verse number="8">А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.</verse>
				<verse number="9">По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,</verse>
				<verse number="10">він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.</verse>
				<verse number="11">А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.</verse>
				<verse number="12">І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.</verse>
				<verse number="13">І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.</verse>
				<verse number="14">Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.</verse>
				<verse number="15">І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?</verse>
				<verse number="16">І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,</verse>
				<verse number="17">та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.</verse>
				<verse number="18">А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.</verse>
				<verse number="19">Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.</verse>
				<verse number="20">А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.</verse>
				<verse number="21">Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.</verse>
				<verse number="22">Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.</verse>
				<verse number="23">З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.</verse>
				<verse number="24">Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;</verse>
				<verse number="25">Шамма хародянин, Еліка хародянин,</verse>
				<verse number="26">Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;</verse>
				<verse number="27">Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,</verse>
				<verse number="28">Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,</verse>
				<verse number="29">Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;</verse>
				<verse number="30">Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,</verse>
				<verse number="31">Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,</verse>
				<verse number="32">Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,</verse>
				<verse number="33">Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;</verse>
				<verse number="34">Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;</verse>
				<verse number="35">Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,</verse>
				<verse number="36">Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,</verse>
				<verse number="37">Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;</verse>
				<verse number="38">Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,</verse>
				<verse number="39">Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!</verse>
				<verse number="2">І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.</verse>
				<verse number="3">І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?</verse>
				<verse number="4">Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.</verse>
				<verse number="5">І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.</verse>
				<verse number="6">І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.</verse>
				<verse number="7">І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.</verse>
				<verse number="8">І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="9">І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п'ятьсот тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="10">І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...</verse>
				<verse number="11">І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.</verse>
				<verse number="13">І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.</verse>
				<verse number="14">І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...</verse>
				<verse number="15">І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...</verse>
				<verse number="16">І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.</verse>
				<verse number="17">І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...</verse>
				<verse number="18">І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.</verse>
				<verse number="19">І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.</verse>
				<verse number="20">І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.</verse>
				<verse number="21">І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.</verse>
				<verse number="22">І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.</verse>
				<verse number="23">Усе віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!</verse>
				<verse number="24">І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.</verse>
				<verse number="25">І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="11">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.</verse>
				<verse number="2">І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві!</verse>
				<verse number="3">І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя.</verse>
				<verse number="4">А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її.</verse>
				<verse number="5">А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.</verse>
				<verse number="6">А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі.</verse>
				<verse number="7">І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії.</verse>
				<verse number="8">А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.</verse>
				<verse number="9">І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг.</verse>
				<verse number="10">А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав.</verse>
				<verse number="11">І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?</verse>
				<verse number="12">А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона!</verse>
				<verse number="13">Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія?</verse>
				<verse number="14">Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої.</verse>
				<verse number="15">І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві.</verse>
				<verse number="16">І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі?</verse>
				<verse number="17">І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.</verse>
				<verse number="18">А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...</verse>
				<verse number="19">І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.</verse>
				<verse number="20">А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.</verse>
				<verse number="21">Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.</verse>
				<verse number="22">І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.</verse>
				<verse number="23">І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.</verse>
				<verse number="24">І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?</verse>
				<verse number="25">Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія!</verse>
				<verse number="26">А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав.</verse>
				<verse number="27">Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?</verse>
				<verse number="28">А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем.</verse>
				<verse number="29">І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха,</verse>
				<verse number="30">як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня!</verse>
				<verse number="31">І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!</verse>
				<verse number="32">І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя.</verse>
				<verse number="33">І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону.</verse>
				<verse number="34">А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!</verse>
				<verse number="35">Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою.</verse>
				<verse number="36">І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!</verse>
				<verse number="37">Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида!</verse>
				<verse number="38">І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.</verse>
				<verse number="39">І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон!</verse>
				<verse number="40">І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу!</verse>
				<verse number="41">І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті?</verse>
				<verse number="42">Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!</verse>
				<verse number="43">І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона!</verse>
				<verse number="44">І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю.</verse>
				<verse number="45">І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.</verse>
				<verse number="46">І Соломон уже засів на троні царства.</verse>
				<verse number="47">І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм.</verse>
				<verse number="48">І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!</verse>
				<verse number="49">І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою...</verse>
				<verse number="50">А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника.</verse>
				<verse number="51">І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем!</verse>
				<verse number="52">І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре.</verse>
				<verse number="53">І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І наблизилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцний та станеш мужем.</verse>
				<verse number="3">І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся,</verse>
				<verse number="4">щоб виповнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім!</verse>
				<verse number="5">А також ти знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуїн, що зробив він двом провідникам Ізраїлевих військ, Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і поплямив воєнною кров'ю свого пояса, що на стегнах його, та сандалі свої, що на ногах його.</verse>
				<verse number="6">І ти зробиш за своєю мудрістю, і не даси знизитися сивині його мирно до шеолу.</verse>
				<verse number="7">А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до мене, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.</verse>
				<verse number="8">А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокляв був мене гострим прокляттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йордану стрінути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!</verse>
				<verse number="9">А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу.</verse>
				<verse number="10">І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті.</verse>
				<verse number="11">А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.</verse>
				<verse number="12">І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царювання було дуже міцне.</verse>
				<verse number="13">І прийшов Адонія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: Чи прихід твій з миром? І він відказав: З миром.</verse>
				<verse number="14">І сказав: Справа в мене до тебе. А вона відказала: Говори!</verse>
				<verse number="15">І він сказав: Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і досталось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.</verse>
				<verse number="16">А тепер одне бажання жадаю я від тебе: Не відмовляй мені! А вона сказала йому: Говори!</verse>
				<verse number="17">І він сказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку.</verse>
				<verse number="18">І сказала Вірсавія: Добре, я скажу про тебе цареві.</verse>
				<verse number="19">І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по правиці його.</verse>
				<verse number="20">І сказала вона: Одне мале жадання бажаю я від тебе, не відмов мені. І сказав їй цар: Жадай, мати моя, бо я не відмовлю тобі.</verse>
				<verse number="21">І сказала вона: Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку.</verse>
				<verse number="22">І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: І нащо ти просиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, старший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина!...</verse>
				<verse number="23">І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...</verse>
				<verse number="24">А тепер, як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, сьогодні буде вбитий Адонія!</verse>
				<verse number="25">І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, і він уразив його, і той помер...</verse>
				<verse number="26">А священикові Евіятарові цар сказав: Іди до Анатоту на поля свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько.</verse>
				<verse number="27">І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб виповнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло на дім Іліїв.</verse>
				<verse number="28">А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопився за роги жертівника...</verse>
				<verse number="29">І донесено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: Іди, урази його!</verse>
				<verse number="30">І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: Так сказав цар: Вийди! А той відказав: Ні, я тут помру! І передав Беная цареві це слово, говорячи: Так сказав Йоав, і так відповів мені.</verse>
				<verse number="31">І сказав йому цар: Зроби, як я говорив, і врази його. І поховаєш його, і здіймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.</verse>
				<verse number="32">І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мечем, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника Юдиного війська.</verse>
				<verse number="33">І нехай звернеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки.</verse>
				<verse number="34">І пішов Беная, Єгоядин син, і вразив його, та й убив його. І був він похований у своїм домі в пустині.</verse>
				<verse number="35">А цар, замість нього, настановив над військом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.</verse>
				<verse number="36">І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не вийдеш звідти ані сюди, ані туди.</verse>
				<verse number="37">І буде того дня, як ти вийдеш і перейдеш поток Кедрон, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!</verse>
				<verse number="38">І сказав Шім'ї до царя: Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій. І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.</verse>
				<verse number="39">І сталося в кінці трьох років, і втекли двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І донесли Шім'ї, говорячи: Ось раби твої в Ґаті!</verse>
				<verse number="40">І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.</verse>
				<verse number="41">А Соломонові донесено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.</verse>
				<verse number="42">І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.</verse>
				<verse number="43">І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа, що я наказав був тобі?</verse>
				<verse number="44">І сказав цар до Шім'ї: Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.</verse>
				<verse number="45">А цар Соломон благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки.</verse>
				<verse number="46">І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вразив його, і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І посвоячився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчив будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">Та народ приносив жертви на пагірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.</verse>
				<verse number="3">І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках.</verse>
				<verse number="4">І пішов був цар до Ґів'ону, щоб приносити там жертви, бо то найбільший пагірок. Тисячу цілопалень приніс Соломон на тому жертівникові.</verse>
				<verse number="5">У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!</verse>
				<verse number="6">А Соломон відказав: Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простотою серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.</verse>
				<verse number="7">А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.</verse>
				<verse number="8">А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.</verse>
				<verse number="9">Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?</verse>
				<verse number="10">І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ.</verse>
				<verse number="11">І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,</verse>
				<verse number="12">то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.</verse>
				<verse number="13">А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.</verse>
				<verse number="14">А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!</verse>
				<verse number="15">І прокинувся Соломон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.</verse>
				<verse number="16">І прийшли до царя дві жінки блудниці, та й стали перед обличчям його.</verse>
				<verse number="17">І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, я та ця жінка сидимо в одному домі. І породила я при ній у цьому домі.</verse>
				<verse number="18">І сталося третього дня по породі моїм, і породила теж оця жінка. А ми були разом, нікого чужого в домі з нами не було, тільки двоє нас було в домі.</verse>
				<verse number="19">А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.</verse>
				<verse number="20">І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм...</verse>
				<verse number="21">І встала я рано, щоб погодувати сина свого, аж ось помер він! І придивилася я до нього рано, а ото не був це син мій, що я породила...</verse>
				<verse number="22">А інша жінка відказала: Ні, то мій син живий, а твій син мертвий! А та говорила: Ні, то твій син мертвий, а мій син живий! І так сперечались вони перед царем.</verse>
				<verse number="23">І сказав цар: Ця говорить: Це мій син живий, а син твій мертвий, а та говорить: Ні, то син твій мертвий, а мій син живий.</verse>
				<verse number="24">І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед цареве обличчя.</verse>
				<verse number="25">І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину другій!...</verse>
				<verse number="26">І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запалилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...</verse>
				<verse number="27">А цар відповів та й сказав: Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!</verse>
				<verse number="28">І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.</verse>
				<verse number="2">А оце його провідники: Азарія, Садоків син, священик.</verse>
				<verse number="3">Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі. Йосафат, син Ахілудів, канцлер.</verse>
				<verse number="4">А Беная, Єгоядин син, над військом, а Садок та Евіятар священики.</verse>
				<verse number="5">А Азарія, Натанів син, над намісниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів.</verse>
				<verse number="6">А Ахішар над домом, а Адонірам, Авдин син над даниною.</verse>
				<verse number="7">А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування.</verse>
				<verse number="8">А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,</verse>
				<verse number="9">Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.</verse>
				<verse number="10">Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу.</verse>
				<verse number="11">Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.</verse>
				<verse number="12">Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.</verse>
				<verse number="13">Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом.</verse>
				<verse number="14">Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі.</verse>
				<verse number="15">Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.</verse>
				<verse number="16">Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.</verse>
				<verse number="17">Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.</verse>
				<verse number="18">Шім'ї, Елин син, у Веніямині.</verse>
				<verse number="19">Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Краї.</verse>
				<verse number="20">Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!</verse>
				<verse number="21">(5-1) А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.</verse>
				<verse number="22">(5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.</verse>
				<verse number="23">(5-3) Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.</verse>
				<verse number="24">(5-4) Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.</verse>
				<verse number="25">(5-5) І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.</verse>
				<verse number="26">(5-6) І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.</verse>
				<verse number="27">(5-7) І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.</verse>
				<verse number="28">(5-8) А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.</verse>
				<verse number="29">(5-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.</verse>
				<verse number="30">(5-10) І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.</verse>
				<verse number="31">(5-11) І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх людей навколо.</verse>
				<verse number="32">(5-12) І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п'ять.</verse>
				<verse number="33">(5-13) І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.</verse>
				<verse number="34">(5-14) І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">(5-15) І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.</verse>
				<verse number="2">(5-16) І послав Соломон до Хірама, говорячи:</verse>
				<verse number="3">(5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.</verse>
				<verse number="4">(5-18) А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.</verse>
				<verse number="5">(5-19) І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.</verse>
				<verse number="6">(5-20) А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.</verse>
				<verse number="7">(5-21) І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!</verse>
				<verse number="8">(5-22) І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.</verse>
				<verse number="9">(5-23) Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.</verse>
				<verse number="10">(5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.</verse>
				<verse number="11">(5-25) А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.</verse>
				<verse number="12">(5-26) А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.</verse>
				<verse number="13">(5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.</verse>
				<verse number="14">(5-28) І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.</verse>
				<verse number="15">(5-29) І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,</verse>
				<verse number="16">(5-30) окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.</verse>
				<verse number="17">(5-31) І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.</verse>
				<verse number="18">(5-32) І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І сталося, року чотирисотого й вісімдесятого по виході Ізраїлевих синів з єгипетського краю, четвертого року Соломонового царювання над Ізраїлем, місяця зіва, почав він будувати той храм для Господа.</verse>
				<verse number="2">А той храм, що цар Соломон збудував для Господа, шістдесят ліктів довжина його, а двадцять ширина його, а тридцять ліктів вишина його.</verse>
				<verse number="3">А притвор перед храмом цього дому двадцять ліктів довжина його, відповідно широкости храму, десять ліктів ширина його перед храмом.</verse>
				<verse number="4">І зробив він для храму прозорі вікна, широкі знадвору й вузькі всередині.</verse>
				<verse number="5">А до стіни храму збудував він прибудівку навколо, зо стінами дому навколо храму та найсвятішого, і поробив бічні кімнати навколо.</verse>
				<verse number="6">Долішня прибудівка ширина її п'ять ліктів, а середня шість ліктів ширина її, а третя сім ліктів ширина її, бо він дав навколо храму знадвору виступи, щоб не тримати їх у стінах храму.</verse>
				<verse number="7">А храм, коли був будований, будувався з викінченого каменя з каменоломні, а молотки та сокира, всяке залізне знаряддя не було чуте в храмі, коли його будували.</verse>
				<verse number="8">Вхід до середньої бічної кімнати був з правого боку храму, а крученими сходами входили до середньої, а з середньої до третьої.</verse>
				<verse number="9">І збудував він той храм та й покінчив його. І покрив він храм дошками та брусками кедрових дерев.</verse>
				<verse number="10">І збудував він прибудівку на ввесь храм, п'ять ліктів вишина її, і вона трималася храму кедровими деревинами.</verse>
				<verse number="11">І було Господнє слово до Соломона, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Цей храм, що ти будуєш, якщо ти ходитимеш Моїми уставами й постанови Мої будеш виконувати, і будеш дотримувати всі Мої заповіді, щоб ними ходити, то Я виповню на тобі Своє слово, яке Я говорив був батькові твоєму Давидові.</verse>
				<verse number="13">І пробуватиму посеред Ізраїлевих синів, і не покину Свого Ізраїлевого народу.</verse>
				<verse number="14">І збудував Соломон той храм та й скінчив його.</verse>
				<verse number="15">І побудував він стіни храму зсередини з кедрових дощок, від підлоги храму аж до стін стропу покрив усередині деревом, а підлогу храму покрив кипарисовими дошками.</verse>
				<verse number="16">І збудував тих двадцять ліктів стіни з-заду храму з кедрових дощок, від підлоги аж до стін стропу, і це збудував йому зсередини за девіра, за Святеє Святих.</verse>
				<verse number="17">А той храм був на сорок ліктів, він той, що перед девіром.</verse>
				<verse number="18">А на кедрині всередині храму була різьба огірків та відкритих квітів. Усе кедрина, камінь був невидний.</verse>
				<verse number="19">А найсвятіше він приготовив усередині храму, щоб дати туди ковчега Господнього заповіту.</verse>
				<verse number="20">А середина найсвятішого двадцять ліктів довжина, і двадцять ліктів ширина, і двадцять ліктів вишина його, і він покрив його щирим золотом, і також покрив кедрового жертівника.</verse>
				<verse number="21">І Соломон покрив той храм зсередини щирим золотом, а перед найсвятішим перетягнув золотими ланцюгами, та покрив його золотом.</verse>
				<verse number="22">І ввесь храм він покрив золотом аж до кінця всього храму і всього жертівника, що при найсвятішому, покрив золотом.</verse>
				<verse number="23">І зробив у найсвятішому двох херувимів з оливкового дерева, десять ліктів вишина його.</verse>
				<verse number="24">І п'ять ліктів одне крило херувима, і п'ять ліктів друге крило херувима; десять ліктів від кінця одного його крила і аж до кінця другого його крила.</verse>
				<verse number="25">І десять ліктів був і другий херувим, одна міра й один вид обом херувимам.</verse>
				<verse number="26">Височина одного херувима десять ліктів, і так і другого херувима.</verse>
				<verse number="27">І дав він тих херувимів усередині внутрішнього храму. І херувими простягали свої крила, і торкалося крило одного однієї стіни, а крило другого херувима торкалося другої стіни. А їхні внутрішні крила дотикалися крило до крила.</verse>
				<verse number="28">І він покрив херувимів золотом.</verse>
				<verse number="29">А всі стіни храму навколо приоздобив ритими різьбами херувимів і пальм та розкритих квітів, зсередини та від зовнішньої частини.</verse>
				<verse number="30">А підлогу храму він покрив золотом для внутрішньої та для зовнішньої частини.</verse>
				<verse number="31">А на вхід до найсвятішого зробив двері з оливкового дерева; стовп, бічні одвірки п'ятикутні.</verse>
				<verse number="32">І двоє дверей були з оливкового дерева, і на них були пороблені різьби херувимів і пальм та розкритих квітів, і покрив золотом; і обклав золотом тих херувимів та ті пальми.</verse>
				<verse number="33">І так поробив і одвірки для входу до храму, з оливкового дерева, одвірки чотирикутні.</verse>
				<verse number="34">А двоє дверей були з кипарисового дерева. Дві частині одних дверей та дві частині других дверей були рухомі.</verse>
				<verse number="35">І повирізував на них херувимів і пальми та розкриті квіти, і покрив золотом, викутим по різьбі.</verse>
				<verse number="36">І збудував він унутрішній двір, три ряди тесаного каменя та ряд стятого кедрового брусся.</verse>
				<verse number="37">Року четвертого був заложений храм Господній, у місяці зів,</verse>
				<verse number="38">а року одинадцятого, у місяці бул, він місяць восьмий був закінчений той храм зо всіма речами його та за всіма планами його. І він будував його сім років.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А свій дім Соломон будував тринадцять років, та й скінчив увесь свій дім.</verse>
				<verse number="2">І збудував він дім Ливанського Лісу, сто ліктів довжина його, і п'ятдесят ліктів ширина його, і тридцять ліктів вишина його, на чотирьох рядах кедрових стовпів, а кедрові брусся на стовпах.</verse>
				<verse number="3">І покритий він був кедриною зверху на бічних кімнатах, що на сорока й п'яти стовпах, по п'ятнадцять на ряд.</verse>
				<verse number="4">А лутків було три ряди, вікно до вікна три рази.</verse>
				<verse number="5">А всі двері та бічні одвірки чотирикутні, з порогами, а навпроти вікно до вікна три рази.</verse>
				<verse number="6">І зробив він сіни зо стовпів, п'ятдесят ліктів довжина їх та тридцять ліктів ширина їх, і інші сіни перед ними, і стовпи, і причілок даху.</verse>
				<verse number="7">І зробив він тронову залю, де судив, залю судову, і покрив кедриною від підлоги до стелі.</verse>
				<verse number="8">А його дім, де жив, на іншому дворі, зсередини сіней, був такий, як та робота. І зробив він дім для фараонової дочки, яку взяв Соломон, як ті сіни.</verse>
				<verse number="9">Усе це з дорогого каміння, тесаного за мірою, обрізаного пилкою зсередини та іззовні, і від основи аж до стелі, а іззовні аж до великого двора.</verse>
				<verse number="10">А заснований він був на дорогих каміннях, каміннях великих, каміння десяти ліктів та каміння восьми ліктів.</verse>
				<verse number="11">А згори дорогі каміння, тесані за мірою, та кедрина.</verse>
				<verse number="12">А навколо великий двір, три ряди тесаного каміння та ряд стятого кедрового брусся; те саме й для внутрішнього двору Господнього храму та для сіней храму.</verse>
				<verse number="13">І послав цар Соломон, і взяв із Тиру Хірама,</verse>
				<verse number="14">це син однієї вдови, з племени Нефталимового, а батько його тирянин, що робив на міді. І був він наповнений мудрістю й розумом, та вмінням робити всяку роботу на міді. І прийшов він до царя Соломона, і зробив усю його роботу.</verse>
				<verse number="15">І він відлив два мідяні стовпи, вісімнадцять ліктів височина одного стовпа, а шнур дванадцяти ліктів оточив би його; такий і стовп другий.</verse>
				<verse number="16">І зробив він дві маковиці, щоб дати на верхи тих стовпів, відлив їх із міді; п'ять ліктів височина однієї маковиці, і п'ять ліктів височина маковиці другої.</verse>
				<verse number="17">А на тих маковицях, що були на верхах стовпів, було мереживо плетеної роботи та шнурки роботою ланцюжків, сім на маковиці одній і сім на маковиці другій.</verse>
				<verse number="18">І поробив він ті стовпи так, що два ряди гранатових яблук були навколо на одному мереживі, щоб покрити маковиці, що на верху; і так зробив і маковиці другій.</verse>
				<verse number="19">А маковиці, що на верху тих стовпів, були зроблені як лілеї, на чотири лікті, у притворі.</verse>
				<verse number="20">І маковиці на обох стовпах також зверху, навпроти випуклини, що з боку мережива. А тих гранатових яблук двісті, рядами навколо на маковиці другій.</verse>
				<verse number="21">І поставив він ті стовпи до притвору храму. І поставив він правого стовпа, і назвав ім'я йому: Яхін; і поставив стовпа лівого, і назвав ім'я йому: Боаз.</verse>
				<verse number="22">А на верху стовпів зроблено як лілеї. І була скінчена робота стовпів.</verse>
				<verse number="23">І зробив він лите море, десять ліктів від краю його аж до краю його, навколо круглясте, і п'ять ліктів височина його. А шнур на тридцять ліктів оточив би його навколо.</verse>
				<verse number="24">А здолу на краях його оточували його подоби огірків, по десять у лікті, вони оточували море навколо. Було два ряди тих огірків, вилитих при литті його.</verse>
				<verse number="25">Воно стояло на дванадцятьох волах, три обернені на північ, і три обернені на захід, і три обернені на південь, і три обернені на схід. А море на них зверху, а ввесь зад їх до нутра.</verse>
				<verse number="26">А грубина його долоня, а краї його подібні до краю келиха, як квітки лілеї. Містило воно дві тисячі батів.</verse>
				<verse number="27">І зробив він десять мідяних підстав, чотири лікті довжина однієї підстави, і чотири лікті ширина її, а три лікті вишина її.</verse>
				<verse number="28">А оце робота підстави: у них лиштви, а ті лиштви поміж прутами.</verse>
				<verse number="29">А на лиштвах, що між прутами, леви, воли та херувими. А на прутах зверху підніжки, а під левами та волами китиці, зроблені розложистими.</verse>
				<verse number="30">І чотири мідяні кола для однієї підстави та мідяні осі. А на чотирьох рогах їхні рамена, під мідницею рамена литі, з кожного боку китиці.</verse>
				<verse number="31">А гирло його з нутра маковиці й вище лікоть; а гирло круглясте, роботи підніжка, лікоть і півліктя; і також на гирлі його різьби, а рамено їх квадратове, не круглясте.</verse>
				<verse number="32">І чотири ті кола були під лиштвами, а осі колес у підставі. А вишина одного кола лікоть і півліктя.</verse>
				<verse number="33">А робота тих кіл як робота кола возового; їхні осі, і їхні обіддя, і їхні шпиці, і їхні маточини усе лите.</verse>
				<verse number="34">І чотири рамена на чотирьох рогах однієї підстави; з підстави виходили рамена її.</verse>
				<verse number="35">А на верху підстави було округле навкілля, півліктя вишини; а на верху підстави ручки її та лиштви її з неї.</verse>
				<verse number="36">І він повирізував на таблицях ручок її та на лиштвах її херувимів левів та пальми, на кожнім вільнім місці, та китиці навколо.</verse>
				<verse number="37">Як це, він зробив десять підстав, лиття одне, міра одна, одна робота для них усіх.</verse>
				<verse number="38">І зробив він десять мідяних умивальниць, сорок батів мала кожна вмивальниця; чотири лікті кожна вмивальниця; одна вмивальниця на одній підставі, так для десяти підстав.</verse>
				<verse number="39">І дав ті підстави п'ять на боці храму з правиці, і п'ять на боці храму з лівиці його, а море дав на правому боці храму, наперед, навпроти полудня.</verse>
				<verse number="40">І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці. І покінчив Хірам робити всю ту роботу, що зробив цареві Соломонові для храму Господнього:</verse>
				<verse number="41">два стовпи та дві голівки маковиць, що на верху стовпів, і два мережива на покриття двох голівок маковиць, що на верху стовпів;</verse>
				<verse number="42">і чотири сотні гранатових яблук для двох мережив, два ряди гранатових яблук для одного мережива, на покриття обох голівок маковиць, що на верху стовпів;</verse>
				<verse number="43">і підстави десять, і вмивальниці десять;</verse>
				<verse number="44">і одне море, і воли дванадцять під морем;</verse>
				<verse number="45">і горнята, і лопатки, і кропильниці та всі ті речі, що Хірам поробив цареві Соломонові в Господньому домі, усе виполірувана мідь.</verse>
				<verse number="46">На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном.</verse>
				<verse number="47">І порозставляв Соломон усі ці речі; через дуже велику многоту їх не була справджена вага міді.</verse>
				<verse number="48">І поробив Соломон усі речі, що в Господньому храмі: золотого жертівника, і золотого стола, що на ньому хліб показний,</verse>
				<verse number="49">і свічники, п'ять з правиці та п'ять з лівиці, перед найсвятішим, зо щирого золота; і квітки, і лямпади, і щипчики, з золота;</verse>
				<verse number="50">і миски, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і лопатки, золото щире; і чопи для дверей внутрішнього храму, для Святого Святих, для дверей дому для храму золото.</verse>
				<verse number="51">І була покінчена вся ця праця, яку цар Соломон зробив в Господньому храмі. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен, керівників батьківських домів Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.</verse>
				<verse number="2">І були зібрані до царя Соломона всі ізраїльтяни в свято в місяці етанім, він місяць сьомий.</verse>
				<verse number="3">І поприходили всі Ізраїлеві старші, а священики понесли ковчега.</verse>
				<verse number="4">І понесли вони Господнього ковчега, і скинію заповіту та всі святі речі, що в ковчезі; і понесли їх священики та Левити.</verse>
				<verse number="5">А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралися при ньому, були з ним перед ковчегом, і приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многість не була вона ані записувана, ані лічена.</verse>
				<verse number="6">І внесли священики ковчега Господнього заповіту до девіру храму, до Святого Святих, під крила херувимів.</verse>
				<verse number="7">Бо херувими простягали крила над місцем ковчегу, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.</verse>
				<verse number="8">А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з святині перед найсвятішим, а зназовні не були видні. І вони там аж до цього дня.</verse>
				<verse number="9">У ковчезі не було нічого, тільки дві камінні таблиці, що поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="10">І сталося, як священики виходили з святині, то хмара наповнила Господній храм.</verse>
				<verse number="11">І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила Господній храм!</verse>
				<verse number="12">Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.</verse>
				<verse number="13">Будуючи, я збудував оцей храм, на оселю Тобі, місце Твого пробування навіки!</verse>
				<verse number="14">І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.</verse>
				<verse number="15">І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і рукою Своєю тепер виконав, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Від того дня, коли Я вивів Свій народ, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Ймення там. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Ізраїлевим народом.</verse>
				<verse number="17">І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїля.</verse>
				<verse number="18">Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі це на серці.</verse>
				<verse number="19">Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей дім для Ймення Мого!</verse>
				<verse number="20">І виконав Господь Своє слово, що Він говорив. І став я на місце батька мого Давида, та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="21">І встановив я там місце для ковчега, де Господній заповіт, якого Він склав із нашими батьками, коли виводив їх з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="22">І став Соломон перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг руки свої до неба та й сказав:</verse>
				<verse number="23">Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небесах угорі та на землі долі. Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.</verse>
				<verse number="24">Ти додержав Своєму рабові, Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виконав, як цього дня.</verse>
				<verse number="25">А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, додерж для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив був йому, кажучи: Не буде в тебе переводу з-перед лиця Мого нікому з тих, що сидітимуть на Ізраїлевім троні, якщо тільки сини твої будуть держатися своїх доріг, щоб ходити перед Моїм лицем, як ти ходив перед лицем Моїм.</verse>
				<verse number="26">А тепер, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові, моєму батькові.</verse>
				<verse number="27">Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?</verse>
				<verse number="28">Та ти зглянешся на молитву Свого раба та на його благання, Господи, Боже мій, щоб почути спів та молитву, якою раб твій молиться перед лицем Твоїм сьогодні,</verse>
				<verse number="29">щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Ймення Моє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці!</verse>
				<verse number="30">І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого пробування, на небесах, і почуєш, і простиш.</verse>
				<verse number="31">Як згрішить людина проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі,</verse>
				<verse number="32">то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю.</verse>
				<verse number="33">Коли Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом за те, що прогрішив Тобі, і коли вони звернуться до Тебе, і будуть славити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,</verse>
				<verse number="34">то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їхнім батькам.</verse>
				<verse number="35">Коли замкнеться небо й не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то коли знову вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і від гріха свого відвернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,</verse>
				<verse number="36">то Ти почуєш на небесах, і простиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину.</verse>
				<verse number="37">Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його ворог стане тіснити його в краю міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,</verse>
				<verse number="38">усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простягне руки свої до цього храму,</verse>
				<verse number="39">то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і простиш, і зробиш, і даси кожному за всіма його дорогами, бо Ти Сам знаєш серце всіх людських синів,</verse>
				<verse number="40">щоб вони боялися Тебе по всі дні, доки вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим.</verse>
				<verse number="41">Також і чужинця, що він не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого,</verse>
				<verse number="42">бо почують і вони про велике Ім'я Твоє, і про сильну руку Твою та про витягнене рамено Твоє, і прийде він і помолиться в цьому храмі,</verse>
				<verse number="43">Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'ям Твоїм названо цей храм, що я збудував.</verse>
				<verse number="44">Коли народ Твій вийде на війну на свого ворога, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Господа в напрямі до міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,</verse>
				<verse number="45">то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!</verse>
				<verse number="46">Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,</verse>
				<verse number="47">і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: Ми згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;</verse>
				<verse number="48">і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів своїх, що їх поневолили, і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю, що Ти дав їхнім батькам, у напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Імени Твого,</verse>
				<verse number="49">то Ти почуєш на небесах, постійному місті пробування Свого, їхню молитву та їхнє благання, і зробиш їм суд,</verse>
				<verse number="50">і пробачиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі, і всі їхні провини, що завинили проти Тебе, і нахилиш до любови полонителів їхніх, і вони змилосердяться над ними,</verse>
				<verse number="51">бо вони народ Твій та наділ Твій, яке Ти вивів з Єгипту, з середини залізної гутничої печі,</verse>
				<verse number="52">щоб очі Твої були відкриті на благання Твого раба та на благання народу Твого, Ізраїля, щоб прислухуватися до них, коли вони кликатимуть до Тебе.</verse>
				<verse number="53">Бо Ти виділив їх зо всіх народів Собі на наділ, як говорив був через Мойсея, Свого раба, коли Ти виводив наших батьків із Єгипту, Владико мій, Господи!</verse>
				<verse number="54">І сталося, як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа, то він устав від Господнього жертівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простягнені до неба.</verse>
				<verse number="55">І встав він, і поблагословив усі Ізраїлеві збори, говорячи сильним голосом:</verse>
				<verse number="56">Благословенний Господь, що дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, усе, як обіцяв був, не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів, які Він говорив був через раба Свого Мойсея.</verse>
				<verse number="57">Нехай буде Господь, Бог наш, з нами, як був Він із нашими батьками, нехай Він не опустить нас, нехай Він не покине нас,</verse>
				<verse number="58">щоб прихиляти наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами, щоб ми дотримувалися наказів Його, і уставів Його та постанов Його, як і Він наказав був нашим батькам.</verse>
				<verse number="59">І нехай будуть оці слова мої, якими я благав перед Господнім лицем, близькі до Господа вдень та вночі, щоб чинити суд для раба Свого та суд для Свого народу, Ізраїля, день-у-день,</verse>
				<verse number="60">щоб знали всі народи землі, що Господь Він Бог, і нема вже іншого!</verse>
				<verse number="61">І нехай буде все серце ваше з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його, як цього дня!</verse>
				<verse number="62">А цар та ввесь Ізраїль з ним принесли жертву перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="63">І приніс Соломон жертву для мирних жертов, що приносив для Господа: двадцять і дві тисячі худоби великої, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали освячення Господнього храму цар та всі Ізраїлеві сини.</verse>
				<verse number="64">Того дня цар освятив середину двору, що перед храмом Господнім, бо приготовив там цілопалення й хлібну жертву та лій мирних жертов, бо мідяний жертівник, що перед Господнім лицем, був малий для прийняття цілопалення й хлібної жертви та лою мирних жертов.</verse>
				<verse number="65">І вчинив Соломон того часу свято, і з ним увесь Ізраїль, збір великий, що зійшовся звідти, де йдеться до Гамату аж до єгипетського потоку, перед лицем Господа, нашого Бога, сім день і сім день, чотирнадцять день.</verse>
				<verse number="66">Восьмого дня він відпустив народ, а вони поблагословили царя та й пішли до наметів своїх, радісні та веселосерді через усе те добро, що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,</verse>
				<verse number="2">то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.</verse>
				<verse number="3">І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.</verse>
				<verse number="4">А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,</verse>
				<verse number="5">то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.</verse>
				<verse number="6">Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,</verse>
				<verse number="7">то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!</verse>
				<verse number="8">І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...</verse>
				<verse number="9">І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!</verse>
				<verse number="10">І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,</verse>
				<verse number="11">а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.</verse>
				<verse number="12">І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.</verse>
				<verse number="13">І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.</verse>
				<verse number="14">І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.</verse>
				<verse number="15">А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.</verse>
				<verse number="16">Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.</verse>
				<verse number="17">І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,</verse>
				<verse number="18">і Баалата, і Тамара в пустині того краю,</verse>
				<verse number="19">і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.</verse>
				<verse number="20">Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,</verse>
				<verse number="21">їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.</verse>
				<verse number="22">А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.</verse>
				<verse number="23">Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці.</verse>
				<verse number="24">Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.</verse>
				<verse number="25">І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.</verse>
				<verse number="26">І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.</verse>
				<verse number="27">І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.</verse>
				<verse number="28">І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.</verse>
				<verse number="2">І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.</verse>
				<verse number="3">І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.</verse>
				<verse number="4">І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,</verse>
				<verse number="5">і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!</verse>
				<verse number="6">І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.</verse>
				<verse number="7">І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!</verse>
				<verse number="8">Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!</verse>
				<verse number="9">Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.</verse>
				<verse number="10">І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!</verse>
				<verse number="11">І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.</verse>
				<verse number="12">І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!</verse>
				<verse number="13">А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.</verse>
				<verse number="14">І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,</verse>
				<verse number="15">окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.</verse>
				<verse number="16">І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,</verse>
				<verse number="17">та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.</verse>
				<verse number="18">І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.</verse>
				<verse number="19">У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.</verse>
				<verse number="20">І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!</verse>
				<verse number="21">І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.</verse>
				<verse number="22">Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.</verse>
				<verse number="23">І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.</verse>
				<verse number="24">І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.</verse>
				<verse number="25">І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.</verse>
				<verse number="26">І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="27">І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!</verse>
				<verse number="28">А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.</verse>
				<verse number="29">І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,</verse>
				<verse number="2">із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.</verse>
				<verse number="3">І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.</verse>
				<verse number="4">І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.</verse>
				<verse number="5">І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.</verse>
				<verse number="6">І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.</verse>
				<verse number="7">Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.</verse>
				<verse number="8">І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.</verse>
				<verse number="9">І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,</verse>
				<verse number="10">і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.</verse>
				<verse number="11">І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.</verse>
				<verse number="12">Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!</verse>
				<verse number="13">Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.</verse>
				<verse number="14">І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі.</verse>
				<verse number="15">І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.</verse>
				<verse number="16">Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.</verse>
				<verse number="17">І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.</verse>
				<verse number="18">І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.</verse>
				<verse number="19">І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.</verse>
				<verse number="20">І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.</verse>
				<verse number="21">І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!</verse>
				<verse number="22">А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене!</verse>
				<verse number="23">І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.</verse>
				<verse number="24">І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.</verse>
				<verse number="25">І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією.</verse>
				<verse number="26">А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.</verse>
				<verse number="27">А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.</verse>
				<verse number="28">А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.</verse>
				<verse number="29">І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.</verse>
				<verse number="30">І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.</verse>
				<verse number="31">І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.</verse>
				<verse number="32">А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="33">Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.</verse>
				<verse number="34">Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.</verse>
				<verse number="35">І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.</verse>
				<verse number="36">А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.</verse>
				<verse number="37">А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="38">І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.</verse>
				<verse number="39">І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні.</verse>
				<verse number="40">І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.</verse>
				<verse number="41">А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.</verse>
				<verse number="42">А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.</verse>
				<verse number="43">І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.</verse>
				<verse number="2">І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.</verse>
				<verse number="3">І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:</verse>
				<verse number="4">Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.</verse>
				<verse number="5">А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.</verse>
				<verse number="6">І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?</verse>
				<verse number="7">І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.</verse>
				<verse number="8">Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.</verse>
				<verse number="9">І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.</verse>
				<verse number="10">І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!</verse>
				<verse number="11">А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!</verse>
				<verse number="12">І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.</verse>
				<verse number="13">І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.</verse>
				<verse number="14">І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...</verse>
				<verse number="15">І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.</verse>
				<verse number="16">І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.</verse>
				<verse number="17">А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.</verse>
				<verse number="18">І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="19">І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.</verse>
				<verse number="20">І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.</verse>
				<verse number="21">І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.</verse>
				<verse number="22">І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:</verse>
				<verse number="23">Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:</verse>
				<verse number="24">Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.</verse>
				<verse number="25">І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.</verse>
				<verse number="26">І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!</verse>
				<verse number="27">Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.</verse>
				<verse number="28">І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="29">І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.</verse>
				<verse number="30">І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.</verse>
				<verse number="31">І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.</verse>
				<verse number="32">І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.</verse>
				<verse number="33">І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.</verse>
				<verse number="2">І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.</verse>
				<verse number="3">І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...</verse>
				<verse number="4">І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...</verse>
				<verse number="5">А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...</verse>
				<verse number="6">А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...</verse>
				<verse number="7">І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!</verse>
				<verse number="8">А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...</verse>
				<verse number="9">Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!</verse>
				<verse number="10">І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.</verse>
				<verse number="11">А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.</verse>
				<verse number="12">І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.</verse>
				<verse number="13">І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.</verse>
				<verse number="14">І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.</verse>
				<verse number="15">І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!</verse>
				<verse number="16">А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!</verse>
				<verse number="17">Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!</verse>
				<verse number="18">А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!</verse>
				<verse number="19">І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...</verse>
				<verse number="20">І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.</verse>
				<verse number="21">І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,</verse>
				<verse number="22">і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...</verse>
				<verse number="23">І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.</verse>
				<verse number="24">І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...</verse>
				<verse number="25">Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.</verse>
				<verse number="26">І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.</verse>
				<verse number="27">І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.</verse>
				<verse number="28">І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.</verse>
				<verse number="29">І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.</verse>
				<verse number="30">І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!</verse>
				<verse number="31">І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!</verse>
				<verse number="32">Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.</verse>
				<verse number="33">По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.</verse>
				<verse number="34">І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Того часу заслаб Авійя, Єровоамів син</verse>
				<verse number="2">І сказав Єровоам до своєї жінки: Устань та переберися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І підеш до Шіло, ото там пророк Ахійя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.</verse>
				<verse number="3">І візьми в свою руку десять хлібів і калачі та дзбанок меду, і ввійдеш до нього. Він скаже тобі, що буде хлопцеві.</verse>
				<verse number="4">І зробила так Єровоамова жінка. І встала вона, та й пішла до Шіло, і ввійшла до Ахійєвого дому. А Ахійя не міг бачити, бо очі йому стемніли через його старість.</verse>
				<verse number="5">І Господь сказав до Ахійї: Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слабий. Отак і так будеш їй говорити. І станеться, коли вона ввійде, то вдаватиме чужу.</verse>
				<verse number="6">І сталося, як Ахійя почув шарудіння ніг її, як вона входила до входу, то сказав: Увійди, Єровоамова жінко! Чому то ти вдаєш чужу? А я посланий до тебе з твердою звісткою.</verse>
				<verse number="7">Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за князя над Моїм народом, Ізраїлем,</verse>
				<verse number="8">і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував заповідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах Моїх,</verse>
				<verse number="9">і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів, щоб гнівити Мене, а Мене ти відкинув геть,</verse>
				<verse number="10">тому ось Я наводжу 935 8688 лихо 7451 на Єровоамів 3379 дім 1004, і вигублю 3772 8689 в Єровоама 3379 навіть те, що мочить 8366 8688 на стіну 7023, невільника 6113 8803 й вільного 5800 8803 в Ізраїлі 3478, і вимету 1197 8765 позостале 310 по Єровоамовім 3379 домі 1004, як вимітається 1197 8762 сміття 1557, аж не 8552 8800 0 зостанеться 8552 8800 0 нічого.</verse>
				<verse number="11">Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне. Так сказав Господь.</verse>
				<verse number="12">А ти встань, іди до свого дому. Як ноги твої входитимуть до міста, то помре той хлопець.</verse>
				<verse number="13">І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він один в Єровоама ввійде до гробу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="14">А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем, який вигубить Єровоамів дім того дня. Та що станеться тепер?</verse>
				<verse number="15">І поб'є Господь Ізраїля, і він захитається, як хитається очерет на воді! І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі, яку дав їхнім батькам, і порозкидає їх по той бік Річки за те, що вони поробили собі Астарти, що гнівають Господа.</verse>
				<verse number="16">І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоама, що грішив сам, і що ввів у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="17">І встала Єровоамова жінка, і пішла, і прийшла до Тірци. Як вона входила до порога дому, то той хлопець помер...</verse>
				<verse number="18">І поховали його, й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа, що говорив через раба Свого пророка Ахійю.</verse>
				<verse number="19">А решта Єровоамових діл, як він воював та як він царював, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="20">А час, який царював Єровоам, двадцять і два роки. І спочив він із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Надав.</verse>
				<verse number="21">А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юді. Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері: аммонітка Наама.</verse>
				<verse number="22">А Юда робив зло в Господніх очах, і вони гнівили Його більш від усього того, що чинили їхні батьки своїм гріхом, яким грішили.</verse>
				<verse number="23">І також вони будували собі жертівники на пагірках, і стовпи, і Астарти на кожному високому взгір'ї та під кожним зеленим деревом.</verse>
				<verse number="24">І також були блудодії в тому краї, вони чинили всю гидоту тих людей, що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя.</verse>
				<verse number="25">І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шушак, єгипетський цар, на Єрусалим.</verse>
				<verse number="26">І позабирав він скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все забрав. І забрав він усі золоті щити, що Соломон поробив був.</verse>
				<verse number="27">А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і віддав їх на руки провідників бігунів, що стерегли вхід до царського дому.</verse>
				<verse number="28">І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, бігуни носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.</verse>
				<verse number="29">А решта Рехав'амових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="30">А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні.</verse>
				<verse number="31">І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований зо своїми батьками в Давидовому Місті. А ім'я його матері аммонітянка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">А вісімнадцятого року царя Єровоама, Неватового сина, над Юдою зацарював Авійям.</verse>
				<verse number="2">Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Мааха, Авесаломова дочка.</verse>
				<verse number="3">І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.</verse>
				<verse number="4">Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світильника в Єрусалимі, щоб поставити сина його по ньому та укріпити Єрусалим.</verse>
				<verse number="5">Бо Давид робив добре в Господніх очах, і не відступав від усього що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіттянина Урії.</verse>
				<verse number="6">А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні життя його.</verse>
				<verse number="7">А решта Авійямових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точилася між Авійямом та між Єровоамом.</verse>
				<verse number="8">І спочив Авійям зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса.</verse>
				<verse number="9">А року двадцятого Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Аса, цар Юдин.</verse>
				<verse number="10">І він царював в Єрусалимі сорок і один рік. А ім'я його матері Мааха, Авесаломова дочка.</verse>
				<verse number="11">І робив Аса добре в Господніх очах, як батько його Давид.</verse>
				<verse number="12">І вигнав він блудодіїв із краю, і повикидав усіх божків, яких поробили були їхні батьки.</verse>
				<verse number="13">І навіть матір свою Мааху, і її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола для Астарти. І Аса порубав ідола її, та й спалив у долині Кедрон.</verse>
				<verse number="14">А пагірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.</verse>
				<verse number="15">І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, срібло, і золото, і посуд.</verse>
				<verse number="16">А війна точилася між Асою та між Башою по всі їхні дні.</verse>
				<verse number="17">І пішов Баша, цар Ізраїлів, на Юду, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.</verse>
				<verse number="18">І взяв Аса все срібло та золото, позостале в скарбницях храму Господнього та дому царевого, та й дав його до руки своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дамаску, говорячи:</verse>
				<verse number="19">Є умова між мною та між тобою, між батьком моїм та між батьком твоїм. Ось послав я тобі дара, срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.</verse>
				<verse number="20">І послухався Бен-Гаддад царя Аси, і послав провідників свойого війська на Ізраїлеві міста, та й побив Іййона, і Дана, і Авела, Бат-Мааху, і всього Кінерота та всю землю Нефталимову.</verse>
				<verse number="21">І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, й осівся в Тірці.</verse>
				<verse number="22">А цар Аса закликав до послуху всього Юду, нікого не виключаючи, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву.</verse>
				<verse number="23">А решта діл Аси та вся лицарськість його, і все, що він зробив був, і міста, які побудував, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів; тільки на час старости своєї він заслаб був на свої ноги.</verse>
				<verse number="24">І спочив Аса з батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька. А замість нього зацарював його син Йосафат.</verse>
				<verse number="25">А над Ізраїлем зацарював Надав, Єровоамів син, у другому році Аси, царя Юдиного, та й царював над Ізраїлем два роки.</verse>
				<verse number="26">І робив він зле в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого та в гріху його, що вводив теж у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="27">І змовився на нього Баша, син Ахійї, з Іссахарового дому, та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському. А Надав та ввесь Ізраїль облягали Ґіббетон.</verse>
				<verse number="28">І вбив його Баша в третьому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.</verse>
				<verse number="29">І сталося, як зацарював він, то побив увесь Єровоамів дім, не позоставив Єровоамові жодної душі, аж поки не вигубив його, за словом Господа, що говорив через Свого раба шілонянина Ахійю,</verse>
				<verse number="30">за гріх Єровоама, що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля, через свій гнів, яким гнівив Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="31">А решта діл Надава та все, що він був зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="32">А війна точилася між Асою та між Башею, Ізраїлевим царем, по всі дні їх.</verse>
				<verse number="33">Третього року Аси, царя Юдиного, зацарював Баша, син Ахійїн, над усім Ізраїлем у Тірці, на двадцять і чотири роки.</verse>
				<verse number="34">І робив він зло в Господніх очах, і ходив дорогою Єровоама та в гріху його, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І було Господнє слово до Єгу, Хананієвого сина, про Башу, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Тому, що Я підніс тебе з пороху, і настановив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій, Ізраїля, щоб гнівити Мене гріхами їх,</verse>
				<verse number="3">то ось Я вигублю по Баші та по домі його, зроблю твій дім, як дім Єровоама, Неватового сина.</verse>
				<verse number="4">Померлого в Баші в місті з'їдять пси, а померлого йому на полі, поїсть птаство небесне.</verse>
				<verse number="5">А решта діл Баші, і що він зробив був, і лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="6">І спочив Баша зо своїми батьками, і був похований в Тірці, а замість нього зацарював син його Ела.</verse>
				<verse number="7">І було слово Господнє через пророка Єгу, сина Хананієвого, до Баші та до дому його, а то через усе те зло, що коїв він у Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук, щоб бути, як Єровоамів дім, що Він побив його.</verse>
				<verse number="8">Двадцять і шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, Башин син, над Ізраїлем у Тірці, на два роки.</verse>
				<verse number="9">І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці,</verse>
				<verse number="10">то прийшов Зімрі й убив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.</verse>
				<verse number="11">І сталося, як він зацарював та сів на його троні, то він вибив увесь Башин дім, не позоставив навіть того, що мочить на стіну, ані рідних його, ані друзів його.</verse>
				<verse number="12">І вигубив Зімрі ввесь Башин дім, за словом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу,</verse>
				<verse number="13">за всі гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі, і що вводили в гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, своїми гидотами.</verse>
				<verse number="14">А решта діл Елі та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="15">У році двадцятому й сьомому Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі в Тірці на сім день, коли народ облягав филистимський Ґіббетон.</verse>
				<verse number="16">І прочув народ, що облягав, таке: Змовився Зімрі та й убив царя! І ввесь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі, провідника війська, того дня в таборі.</verse>
				<verse number="17">І піднялися Омрі та ввесь Ізраїль із ним із Ґіббетону, і облягли Тірцу.</verse>
				<verse number="18">І сталося, як побачив Зімрі, що місто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й спалив над собою царський дім огнем, і помер</verse>
				<verse number="19">за гріх свій, що грішив ним, щоб робити зло в Господніх очах, щоб ходити дорогою Єровоама та в гріху його, який він чинив, щоб вводити в гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="20">А решта діл Зімрі та змова його, що вчинив був, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="21">Тоді Ізраїлів народ поділився пополовині: половина народу була за Тівні, Ґінатового сина, щоб настановити його царем, а половина за Омрі.</verse>
				<verse number="22">Та був сильніший народ, що стояв за Омрі, від народу, що був за Тівні, Ґінатового сина. І помер Тівні, а зацарював Омрі.</verse>
				<verse number="23">У році тридцятому й першому Аси, царя Юдиного, над Ізраїлем зацарював на дванадцять літ Омрі. У Тірці царював він шість років.</verse>
				<verse number="24">І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, іменем пана тієї гори: Шомерон.</verse>
				<verse number="25">І робив Омрі зло в Господніх очах, і чинив зло більше від усіх, хто був перед ним.</verse>
				<verse number="26">І ходив він усією дорогою Єровоама, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїля, гидотами своїми.</verse>
				<verse number="27">А решта діл Омрі, що робив він, та лицарськість його, яку він чинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="28">І спочив Омрі з своїми батьками, і був похований у Самарії. А замість нього зацарював його син Ахав.</verse>
				<verse number="29">Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем у році тридцятому й восьмому Аси, царя Юдиного. І царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки.</verse>
				<verse number="30">І робив Ахав, син Омрі, зло в Господніх очах більше від усіх, хто був перед ним.</verse>
				<verse number="31">І було йому мало ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, і він узяв за жінку Єзавель, дочку Етбаала, сидонського царя. І він пішов, і служив Ваалові, і вклонявся йому.</verse>
				<verse number="32">І він поставив жертівника для Ваала в Вааловому домі, якого збудував у Шомероні.</verse>
				<verse number="33">І зробив Ахав Астарту. І Ахав далі чинив, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, більше від усіх Ізраїлевих царів, що були перед ним.</verse>
				<verse number="34">За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона, на перворіднім своїм Авірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його, за словом Господа, що говорив через Ісуса, Навинового сина.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!</verse>
				<verse number="2">І було до нього слово Господнє, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.</verse>
				<verse number="4">І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.</verse>
				<verse number="5">І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.</verse>
				<verse number="6">А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.</verse>
				<verse number="7">І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.</verse>
				<verse number="8">І було Господнє слово до нього, говорячи:</verse>
				<verse number="9">Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.</verse>
				<verse number="10">І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.</verse>
				<verse number="11">І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!</verse>
				<verse number="12">А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...</verse>
				<verse number="13">І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.</verse>
				<verse number="14">Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.</verse>
				<verse number="15">І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,</verse>
				<verse number="16">дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.</verse>
				<verse number="17">І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.</verse>
				<verse number="18">І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...</verse>
				<verse number="19">І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.</verse>
				<verse number="20">І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?</verse>
				<verse number="21">І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!</verse>
				<verse number="22">І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...</verse>
				<verse number="23">І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!</verse>
				<verse number="24">І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі.</verse>
				<verse number="2">І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.</verse>
				<verse number="3">І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.</verse>
				<verse number="4">І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою.</verse>
				<verse number="5">І сказав Ахав до Овдія: Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, може знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби..</verse>
				<verse number="6">І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою.</verse>
				<verse number="7">І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: Чи то ти, пане мій Іллє?</verse>
				<verse number="8">А той відказав йому: Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!</verse>
				<verse number="9">А він сказав: Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?</verse>
				<verse number="10">Як живий Господь, Бог твій, немає народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що знайдуть тебе.</verse>
				<verse number="11">А тепер ти говориш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!</verse>
				<verse number="12">І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.</verse>
				<verse number="13">Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?</verse>
				<verse number="14">А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, і він мене вб'є!...</verse>
				<verse number="15">Та Ілля відказав: Як живий Господь Саваот, що я стою перед Його лицем, сьогодні я покажуся йому!</verse>
				<verse number="16">І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпроти Іллі.</verse>
				<verse number="17">І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?</verse>
				<verse number="18">А той відказав: Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.</verse>
				<verse number="19">А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо столу Єзавелі.</verse>
				<verse number="20">І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.</verse>
				<verse number="21">І підійшов Ілля до всього народу й сказав: Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані слова.</verse>
				<verse number="22">І сказав Ілля до народу: Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.</verse>
				<verse number="23">І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.</verse>
				<verse number="24">І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово!</verse>
				<verse number="25">І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете.</verse>
				<verse number="26">І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.</verse>
				<verse number="27">І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться!</verse>
				<verse number="28">І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.</verse>
				<verse number="29">І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...</verse>
				<verse number="30">І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.</verse>
				<verse number="31">І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: Ізраїль буде ім'я твоє!</verse>
				<verse number="32">і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.</verse>
				<verse number="33">І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.</verse>
				<verse number="34">І він сказав: Наповніть чотири відрі води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.</verse>
				<verse number="35">І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.</verse>
				<verse number="36">І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.</verse>
				<verse number="37">Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!</verse>
				<verse number="38">І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...</verse>
				<verse number="39">І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог!</verse>
				<verse number="40">І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх...</verse>
				<verse number="41">І сказав Ілля до Ахава: Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу.</verse>
				<verse number="42">І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.</verse>
				<verse number="43">І сказав він до свого хлопця: Вийди, подивися в напрямі моря! І той вийшов і подивився та й сказав: Нема нічого. Та він відказав: Вернися сім раз!</verse>
				<verse number="44">І сталося сьомого разу, і він сказав: Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря. А він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ.</verse>
				<verse number="45">І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.</verse>
				<verse number="46">А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем.</verse>
				<verse number="2">І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!</verse>
				<verse number="3">І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.</verse>
				<verse number="4">А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...</verse>
				<verse number="5">І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж!</verse>
				<verse number="6">І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався.</verse>
				<verse number="7">І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.</verse>
				<verse number="8">І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.</verse>
				<verse number="9">І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?</verse>
				<verse number="10">А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.</verse>
				<verse number="11">А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь.</verse>
				<verse number="12">А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.</verse>
				<verse number="13">І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?</verse>
				<verse number="14">А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.</verse>
				<verse number="15">І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.</verse>
				<verse number="16">А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.</verse>
				<verse number="17">І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.</verse>
				<verse number="18">А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його.</verse>
				<verse number="19">І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре. Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.</verse>
				<verse number="20">І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й піду за тобою! А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?</verse>
				<verse number="21">І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс його в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.</verse>
				<verse number="2">І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,</verse>
				<verse number="3">та й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!</verse>
				<verse number="4">І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє!</verse>
				<verse number="5">І знову вернулися ті посли та й сказали: Так сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.</verse>
				<verse number="6">А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть...</verse>
				<verse number="7">І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.</verse>
				<verse number="8">І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся!</verse>
				<verse number="9">І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.</verse>
				<verse number="10">І послав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!...</verse>
				<verse number="11">І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!</verse>
				<verse number="12">І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто.</verse>
				<verse number="13">Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!</verse>
				<verse number="14">І сказав Ахав: Ким? А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ. І сказав: Хто розпічне війну? А той відказав: Ти.</verse>
				<verse number="15">І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.</verse>
				<verse number="16">І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.</verse>
				<verse number="17">І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.</verse>
				<verse number="18">А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!</verse>
				<verse number="19">А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.</verse>
				<verse number="20">І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.</verse>
				<verse number="21">І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.</verse>
				<verse number="22">І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.</verse>
				<verse number="23">А слуги сирійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!</verse>
				<verse number="24">І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них.</verse>
				<verse number="25">А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми будемо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так.</verse>
				<verse number="26">І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.</verse>
				<verse number="27">А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край.</verse>
				<verse number="28">І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь!</verse>
				<verse number="29">І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня.</verse>
				<verse number="30">А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.</verse>
				<verse number="31">І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.</verse>
				<verse number="32">І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя! А той відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!</verse>
				<verse number="33">А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен-Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.</verse>
				<verse number="34">І сказав до нього Бен-Гадад: Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його.</verse>
				<verse number="35">Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його.</verse>
				<verse number="36">І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.</verse>
				<verse number="37">І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.</verse>
				<verse number="38">І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.</verse>
				<verse number="39">І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.</verse>
				<verse number="40">І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.</verse>
				<verse number="41">А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.</verse>
				<verse number="42">А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!...</verse>
				<verse number="43">І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І сталося по цих пригодах таке. У їзреелянина Навота, що в Їзреелі, був виноградник при палаті Ахава, самарійського царя.</verse>
				<verse number="2">І говорив Ахав до Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його.</verse>
				<verse number="3">І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.</verse>
				<verse number="4">І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.</verse>
				<verse number="5">І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?</verse>
				<verse number="6">І сказав він до неї: Бо я говорив до їзреелянина Навота. І сказав я йому: Дай мені свого виноградника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого виноградника!</verse>
				<verse number="7">І сказала до нього його жінка Єзавель: Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я.</verse>
				<verse number="8">І понаписувала вона листи в імені Ахава, і позапечатувала їх його печаткою, та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.</verse>
				<verse number="9">А в тих листах вона понаписувала так: Оголосіть піст, і посадіть Навота на чолі народу.</verse>
				<verse number="10">І посадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай свідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, і нехай він помре...</verse>
				<verse number="11">І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.</verse>
				<verse number="12">Оголосили вони піст, і посадили Навота на чолі народу.</verse>
				<verse number="13">І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...</verse>
				<verse number="14">І послали вони до Єзавелі, говорячи: Навот укаменований і помер.</verse>
				<verse number="15">І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменований і помер, то сказала Єзавель до Ахава: Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер.</verse>
				<verse number="16">І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.</verse>
				<verse number="17">І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Устань, зійди назустріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Сирії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.</verse>
				<verse number="19">І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!</verse>
				<verse number="20">І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.</verse>
				<verse number="21">Ось Я спроваджую на тебе лихо, і вигублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!</verse>
				<verse number="22">І зроблю з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="23">І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: Пси з'їдять Єзавель на передмур'ї Їзреелу.</verse>
				<verse number="24">Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.</verse>
				<verse number="25">Бо ще не було такого, як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.</verse>
				<verse number="26">І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили амореяни, що їх Господь повиганяв перед Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="27">І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито...</verse>
				<verse number="28">І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:</verse>
				<verse number="29">Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його сина наведу Я те лихо на його дім.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.</verse>
				<verse number="2">І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="3">І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.</verse>
				<verse number="4">І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!</verse>
				<verse number="5">І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!</verse>
				<verse number="6">І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.</verse>
				<verse number="7">І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.</verse>
				<verse number="8">І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!</verse>
				<verse number="9">І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!</verse>
				<verse number="10">І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.</verse>
				<verse number="11">А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!</verse>
				<verse number="12">І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.</verse>
				<verse number="13">А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.</verse>
				<verse number="14">І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!</verse>
				<verse number="15">І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.</verse>
				<verse number="16">І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?</verse>
				<verse number="17">А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.</verse>
				<verse number="18">І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?</verse>
				<verse number="19">А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.</verse>
				<verse number="20">І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.</verse>
				<verse number="21">І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?</verse>
				<verse number="22">А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!</verse>
				<verse number="23">А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...</verse>
				<verse number="24">І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?</verse>
				<verse number="25">А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.</verse>
				<verse number="26">І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,</verse>
				<verse number="27">та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.</verse>
				<verse number="28">А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!</verse>
				<verse number="29">І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.</verse>
				<verse number="30">І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.</verse>
				<verse number="31">А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.</verse>
				<verse number="32">І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.</verse>
				<verse number="33">І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.</verse>
				<verse number="34">А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...</verse>
				<verse number="35">І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.</verse>
				<verse number="36">А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!</verse>
				<verse number="37">І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.</verse>
				<verse number="38">І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.</verse>
				<verse number="39">А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="40">І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.</verse>
				<verse number="41">А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="42">Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.</verse>
				<verse number="43">І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.</verse>
				<verse number="44">І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.</verse>
				<verse number="45">А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="46">А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.</verse>
				<verse number="47">А царя не було в Едомі, був намісник царів.</verse>
				<verse number="48">А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.</verse>
				<verse number="49">Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.</verse>
				<verse number="50">І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.</verse>
				<verse number="51">Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.</verse>
				<verse number="52">І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="53">І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="12">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.</verse>
				<verse number="2">А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?</verse>
				<verse number="3">А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?</verse>
				<verse number="4">Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля.</verse>
				<verse number="5">І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?</verse>
				<verse number="6">А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш...</verse>
				<verse number="7">А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?</verse>
				<verse number="8">Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав: Це тішб'янин Ілля!</verse>
				<verse number="9">І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!</verse>
				<verse number="10">А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...</verse>
				<verse number="11">І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!</verse>
				<verse number="12">І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...</verse>
				<verse number="13">І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!</verse>
				<verse number="14">Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п'ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!</verse>
				<verse number="15">А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійшов з ним до царя,</verse>
				<verse number="16">Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!</verse>
				<verse number="17">І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.</verse>
				<verse number="18">А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в вихрі на небо, то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу.</verse>
				<verse number="2">І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І зійшли вони до Бет-Елу.</verse>
				<verse number="3">І повиходили бет-ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!</verse>
				<verse number="4">І сказав йому Ілля: Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону. Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.</verse>
				<verse number="5">І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!</verse>
				<verse number="6">І сказав йому Ілля: Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану! Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вони обоє.</verse>
				<verse number="7">І п'ятдесят чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.</verse>
				<verse number="8">І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і вона розділилась пополовині туди та сюди...</verse>
				<verse number="9">І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Нехай же буде на мені подвійний твій дух!</verse>
				<verse number="10">А той відказав: Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщо ні не буде.</verse>
				<verse number="11">І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...</verse>
				<verse number="12">А Єлисей це бачив, і він закричав: Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив його... І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частині.</verse>
				<verse number="13">І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і став на березі Йордану.</verse>
				<verse number="14">І взяв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: Де Господь, Бог Іллі? І також він ударив по воді, і вона розділилася пополовині туди та сюди!...</verse>
				<verse number="15">І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: На Єлисеї спочив дух Іллів! І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,</verse>
				<verse number="16">та й сказали до нього: Ось із твоїми рабами є п'ятдесят чоловіка хоробрих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Дух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин! А той відказав: Не посилайте!</verse>
				<verse number="17">Та вони сильно благали його, аж докучили йому, то він сказав: Посилайте! І послали вони п'ятдесят чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його.</verse>
				<verse number="18">І вони вернулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: Чи ж не казав я вам: Не йдіть?</verse>
				<verse number="19">І сказали люди того міста Єлисеєві: Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна.</verse>
				<verse number="20">А він сказав: Подайте мені нового дзбанка, і покладіть туди соли. І вони подали йому.</verse>
				<verse number="21">І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказав: Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані непліддя!</verse>
				<verse number="22">І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.</verse>
				<verse number="23">І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: Ходи, лисий! Ходи, лисий!</verse>
				<verse number="24">І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей...</verse>
				<verse number="25">А він пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.</verse>
				<verse number="2">І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.</verse>
				<verse number="3">Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.</verse>
				<verse number="4">А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.</verse>
				<verse number="5">І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="6">І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.</verse>
				<verse number="7">І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!</verse>
				<verse number="8">І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Дорогою едомської пустині.</verse>
				<verse number="9">І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.</verse>
				<verse number="10">І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.</verse>
				<verse number="11">І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.</verse>
				<verse number="12">І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.</verse>
				<verse number="13">І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.</verse>
				<verse number="14">І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.</verse>
				<verse number="15">А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,</verse>
				<verse number="16">і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!</verse>
				<verse number="17">Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.</verse>
				<verse number="18">Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.</verse>
				<verse number="19">І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.</verse>
				<verse number="20">І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги. І наповнилася земля водою.</verse>
				<verse number="21">А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.</verse>
				<verse number="22">І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.</verse>
				<verse number="23">І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!</verse>
				<verse number="24">І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,</verse>
				<verse number="25">а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, та й били його.</verse>
				<verse number="26">І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.</verse>
				<verse number="27">І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А одна з жінок пророчих синів кликала до Єлисея, говорячи: Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів...</verse>
				<verse number="2">І сказав до неї Єлисей: Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в тебе в домі. А та відказала: Нічого нема в домі твоєї невільниці, є тільки горня оливи.</verse>
				<verse number="3">А він сказав: Іди, позич собі настороні посуд від усіх сусідок твоїх, посуд порожній. Не бери мало!</verse>
				<verse number="4">І ввійдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і поналиваєш у всі ті посудини, а повні повідставляй.</verse>
				<verse number="5">І пішла вона від нього, і замкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона наливала.</verse>
				<verse number="6">І сталося, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: Подай мені ще посуду! А він відказав їй: Нема вже посуду. І спинилася олива.</verse>
				<verse number="7">І вона прийшла, і донесла Божому чоловікові. І він сказав: Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на позостале.</verse>
				<verse number="8">І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.</verse>
				<verse number="9">І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.</verse>
				<verse number="10">Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.</verse>
				<verse number="11">Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.</verse>
				<verse number="12">І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.</verse>
				<verse number="13">І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого!</verse>
				<verse number="14">І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.</verse>
				<verse number="15">А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.</verse>
				<verse number="16">І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! А вона відказала: Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!</verse>
				<verse number="17">Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.</verse>
				<verse number="18">І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.</verse>
				<verse number="19">І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!... А той сказав слузі: Занеси його до його матері!</verse>
				<verse number="20">І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло...</verse>
				<verse number="21">І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.</verse>
				<verse number="22">І покликала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.</verse>
				<verse number="23">А він сказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відказала: Добре!</verse>
				<verse number="24">І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги: Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі.</verse>
				<verse number="25">І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: Ось та шунамітянка!</verse>
				<verse number="26">Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказала: Усе гаразд!</verse>
				<verse number="27">І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені.</verse>
				<verse number="28">А вона сказала: Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?</verse>
				<verse number="29">І він сказав до Ґехазі: Опережи стегна свої, і візьми мою палицю в руку свою та й іди. Коли спіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя.</verse>
				<verse number="30">А мати того хлопця сказала: Як живий Господь і жива душа твоя, я не полишу тебе! І він устав і пішов за нею.</verse>
				<verse number="31">А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: Не збудився той хлопець!</verse>
				<verse number="32">І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...</verse>
				<verse number="33">І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.</verse>
				<verse number="34">І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...</verse>
				<verse number="35">І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.</verse>
				<verse number="36">І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!</verse>
				<verse number="37">І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...</verse>
				<verse number="38">І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: Пристав великого горшка, і звари їжу для пророчих синів.</verse>
				<verse number="39">І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там витку рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків. І він прийшов, і накришив до горшка їжі, бо вони не знали того.</verse>
				<verse number="40">І поналивали вони людям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони їсти...</verse>
				<verse number="41">А він сказав: Дайте муки! І він всипав її до горшка і сказав: Наливай народові, і нехай їдять! І вже не було нічого злого в горшку.</verse>
				<verse number="42">І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: Дай народові, і нехай вони їдять!</verse>
				<verse number="43">А слуга його сказав: Що оце покладу я перед сотнею чоловіка? Та він відказав: Дай народові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: Їжте й позоставте!</verse>
				<verse number="44">І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.</verse>
				<verse number="2">А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.</verse>
				<verse number="3">І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!</verse>
				<verse number="4">А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.</verse>
				<verse number="5">І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.</verse>
				<verse number="6">І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його.</verse>
				<verse number="7">І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.</verse>
				<verse number="8">І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!</verse>
				<verse number="9">І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.</verse>
				<verse number="10">І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.</verse>
				<verse number="11">І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого...</verse>
				<verse number="12">Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.</verse>
				<verse number="13">І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!</verse>
				<verse number="14">І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!</verse>
				<verse number="15">І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми дарунка від свого раба.</verse>
				<verse number="16">Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та він відмовився.</verse>
				<verse number="17">І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!</verse>
				<verse number="18">Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!</verse>
				<verse number="19">А той відказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відстань.</verse>
				<verse number="20">І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!...</verse>
				<verse number="21">І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд?</verse>
				<verse number="22">А той відказав: Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!</verse>
				<verse number="23">А Нааман відказав: Будь ласкав, візьми два таланти! І він упрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.</verse>
				<verse number="24">І прийшов він до згір'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.</verse>
				<verse number="25">А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди...</verse>
				<verse number="26">І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?</verse>
				<verse number="27">Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.</verse>
				<verse number="2">Ходім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.</verse>
				<verse number="3">І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду.</verse>
				<verse number="4">І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.</verse>
				<verse number="5">І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!</verse>
				<verse number="6">І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...</verse>
				<verse number="7">І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...</verse>
				<verse number="8">Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.</verse>
				<verse number="9">А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!</verse>
				<verse number="10">І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.</verse>
				<verse number="11">І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?</verse>
				<verse number="12">І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти говориш у спальні своїй!...</verse>
				<verse number="13">А він відказав: Ідіть, і подивіться, де він, і я пошлю й візьму його! І донесено йому, кажучи: Ось він у Дотані!</verse>
				<verse number="14">І послав він туди коні, і колесниці та військо. І прийшли вони вночі й оточили те місто.</verse>
				<verse number="15">А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?</verse>
				<verse number="16">А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.</verse>
				<verse number="17">І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...</verse>
				<verse number="18">І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...</verse>
				<verse number="19">І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.</verse>
				<verse number="20">І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!...</verse>
				<verse number="21">І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?</verse>
				<verse number="22">А той відказав: Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана.</verse>
				<verse number="23">І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.</verse>
				<verse number="24">І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій табір, і він зійшов і обліг Самарію.</verse>
				<verse number="25">І був великий голод у Самарії. І ось ті облягали їх, а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного помету п'ять шеклів срібла.</verse>
				<verse number="26">І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!</verse>
				<verse number="27">А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі? Чи з току, або з чавила?</verse>
				<verse number="28">І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо взавтра.</verse>
				<verse number="29">І зварили ми мого сина та й з'їли його... І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.</verse>
				<verse number="30">І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду!</verse>
				<verse number="31">І він сказав: Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позостанеться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!</verse>
				<verse number="32">А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старших: Чи ви бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Глядіть, як прийде цей посол, то замкніть двері, і притиснете його в дверях. Ось і шарудіння ніг пана його за ним.</verse>
				<verse number="33">Ще він говорив із ними, аж ось приходить до нього посланець. І він сказав: Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сказав Єлисей: Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Цього часу взавтра буде сея пшеничної муки за шекля, і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії.</verse>
				<verse number="2">І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.</verse>
				<verse number="3">І були при вході до брами чотири прокажені чоловіки. І сказали вони один до одного: Чого ми сидимо тут, аж поки не помремо?</verse>
				<verse number="4">Якщо ми скажемо: Увійдімо до міста, а в місті голод, то помремо там; а якщо сидітимемо тут, то теж помремо. Отож, ходіть, і перейдімо до сирійського табору, якщо там позоставлять нас при житті, будемо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо...</verse>
				<verse number="5">І встали вони надвечір, щоб іти до сирійського табору. І прибули вони до краю сирійського табору, аж ось нема там нікого!</verse>
				<verse number="6">Бо Господь учинив, що сирійський табір почув стукотняву колесниць і їржання коней, та галас великого війська. І сказали вони один до одного: Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!</verse>
				<verse number="7">І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і табір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!</verse>
				<verse number="8">І прийшли ті прокажені аж до краю табору, і ввійшли до одного намету, і їли й пили, і повиносили звідти срібло й золото та вбрання, і пішли й заховали. І вони знову ввійшли до іншого намету, і повиносили звідти, і пішли та й сховали.</verse>
				<verse number="9">І сказали вони один до одного: Неслушно ми робимо. Цей день він день доброї звістки, а ми мовчимо. Як ми будемо чекати аж до ранішнього світла, то впаде на нас провина. А тепер ходімо, і ввійдімо й донесімо царевому дому!</verse>
				<verse number="10">І прийшли вони, і покликали міських воротарів, та й донесли їм, говорячи: Увійшли ми до сирійського табору, а там нема ані людини, ані людського голосу, а тільки поприв'язувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!</verse>
				<verse number="11">І воротарі покликали, і донесли про це до самого царського дому.</verse>
				<verse number="12">І встав цар уночі й сказав своїм слугам: Розкажу я вам, що нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повиходили з табору, щоб сховатися на полі, говорячи: Коли ті повиходять із міста, то ми схопимо їх живих, та й увійдемо до міста!</verse>
				<verse number="13">І відповів один із його слуг і сказав: Нехай візьмуть п'ятеро позосталих коней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), і пошлемо, і побачимо.</verse>
				<verse number="14">І взяли вони дві колесниці з кіньми, і цар послав їх услід за сирійським табором, говорячи: Ідіть і подивіться.</verse>
				<verse number="15">І пішли вони за ними аж до Йордану, аж ось уся дорога повна вбрання та речей, що покидали сирійці, як поспішали! І вернулися ці посли, і донесли цареві.</verse>
				<verse number="16">І вийшов народ, і розграбували сирійський табір. І коштувала сея пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячменю по шеклю за словом Господнім!</verse>
				<verse number="17">І цар призначив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затоптав його народ у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли приходив до нього цар.</verse>
				<verse number="18">І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки по шеклю буде того часу взавтра в брамі Самарії,</verse>
				<verse number="19">то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.</verse>
				<verse number="20">І сталося йому так, і затоптав його народ у брамі, і він помер...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ.</verse>
				<verse number="2">І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.</verse>
				<verse number="3">І сталося наприкінці семи років, вернулася та жінка з филистимського краю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.</verse>
				<verse number="4">А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей.</verse>
				<verse number="5">І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.</verse>
				<verse number="6">І сказав Ґехазі: Пане мій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!</verse>
				<verse number="7">І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І донесено йому, кажучи: Божий чоловік прийшов аж сюди!</verse>
				<verse number="8">І сказав цар до Газаїла: Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: Чи видужаю я від оцієї хвороби?</verse>
				<verse number="9">І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подарунка в руку свою, та зо всього добра Дамаску тягару на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?</verse>
				<verse number="10">І сказав до нього Єлисей: Іди, скажи йому: Жити житимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він.</verse>
				<verse number="11">І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.</verse>
				<verse number="12">А Газаїл сказав: Чого плаче мій пан? А той відказав: Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні твердині пустиш з огнем, і їхніх вояків позабиваєш мечем, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхне вагітне посічеш...</verse>
				<verse number="13">А Газаїл сказав: Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ? І сказав Єлисей: Господь показав мені тебе царем над Сирією!</verse>
				<verse number="14">І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: Що говорив тобі Єлисей? І він сказав: Говорив мені: жити житимеш!</verse>
				<verse number="15">І сталося другого дня, і взяв він покривало, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.</verse>
				<verse number="16">А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.</verse>
				<verse number="17">Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="18">І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.</verse>
				<verse number="19">Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.</verse>
				<verse number="20">За його днів збунтувався був Едом, вийшли з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.</verse>
				<verse number="21">І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесниці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівників колесниць, то народ повтікав до наметів своїх.</verse>
				<verse number="22">І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.</verse>
				<verse number="23">А решта діл Йорама, та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="24">І спочив Йорам із батьками своїми, і був похований із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахазія.</verse>
				<verse number="25">У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="26">Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрі, Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="27">І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх очах, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.</verse>
				<verse number="28">І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сиріяни Йорама.</verse>
				<verse number="29">І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран, що вчинили йому сиріяни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слабий.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.</verse>
				<verse number="2">І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з-між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.</verse>
				<verse number="3">І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати.</verse>
				<verse number="4">І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.</verse>
				<verse number="5">І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І він сказав: Слово мені до тебе, о керівнику! А Єгу відказав: До кого з усіх нас? І той сказав: До тебе, о керівнику!</verse>
				<verse number="6">І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!...</verse>
				<verse number="7">І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.</verse>
				<verse number="8">І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!</verse>
				<verse number="9">І зроблю Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.</verse>
				<verse number="10">А Єзавелю з'їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...</verse>
				<verse number="11">А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе? А він відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.</verse>
				<verse number="12">А вони відказали: Неправда! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!</verse>
				<verse number="13">А ті поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!</verse>
				<verse number="14">І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.</verse>
				<verse number="15">І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі.</verse>
				<verse number="16">І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.</verse>
				<verse number="17">А на башті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і сказав: Я бачу натовп! А Єгорам відказав: Візьми верхівця, і пошли назустріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?</verse>
				<verse number="18">І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І доніс вартовий, говорячи: Прийшов той посол аж до них, та не вернувся.</verse>
				<verse number="19">І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!</verse>
				<verse number="20">І доніс вартовий, говорячи: Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито.</verse>
				<verse number="21">І сказав Єгорам: Запрягай! І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота.</verse>
				<verse number="22">І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: Чи все гаразд, Єгу? А той відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?</verse>
				<verse number="23">І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!</verse>
				<verse number="24">А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, і пробила стріла його серце, і він похилився на колесниці своїй...</verse>
				<verse number="25">І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:</verse>
				<verse number="26">Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім.</verse>
				<verse number="27">А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колесниці! І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.</verse>
				<verse number="28">А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.</verse>
				<verse number="29">А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.</verse>
				<verse number="30">І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.</verse>
				<verse number="31">А Єгу входить до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?</verse>
				<verse number="32">І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зо мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.</verse>
				<verse number="33">А він сказав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...</verse>
				<verse number="34">І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!</verse>
				<verse number="35">І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...</verse>
				<verse number="36">І вони вернулися, і донесли йому про це. А він відказав: Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з'їдять Єзавелине тіло!</verse>
				<verse number="37">І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,</verse>
				<verse number="3">то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!</verse>
				<verse number="4">А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?</verse>
				<verse number="5">І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!</verse>
				<verse number="6">А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).</verse>
				<verse number="7">І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Їзреел...</verse>
				<verse number="8">І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.</verse>
				<verse number="9">І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?</verse>
				<verse number="10">Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.</verse>
				<verse number="11">І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!</verse>
				<verse number="12">І встав він і відійшов, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,</verse>
				<verse number="13">то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!</verse>
				<verse number="14">А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!</verse>
				<verse number="15">І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відказав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,</verse>
				<verse number="16">і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.</verse>
				<verse number="17">І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.</verse>
				<verse number="18">І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!</verse>
				<verse number="19">А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.</verse>
				<verse number="20">І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони оголосили.</verse>
				<verse number="21">І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.</verse>
				<verse number="22">І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.</verse>
				<verse number="23">І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.</verse>
				<verse number="24">І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!</verse>
				<verse number="25">І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.</verse>
				<verse number="26">І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.</verse>
				<verse number="27">І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="28">І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.</verse>
				<verse number="29">Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.</verse>
				<verse number="30">І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.</verse>
				<verse number="31">Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="32">За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,</verse>
				<verse number="33">від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.</verse>
				<verse number="34">А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="35">І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.</verse>
				<verse number="36">А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.</verse>
				<verse number="2">А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.</verse>
				<verse number="3">І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.</verse>
				<verse number="4">А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.</verse>
				<verse number="5">І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.</verse>
				<verse number="6">А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.</verse>
				<verse number="7">А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.</verse>
				<verse number="8">І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.</verse>
				<verse number="9">І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.</verse>
				<verse number="10">І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.</verse>
				<verse number="11">І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.</verse>
				<verse number="12">А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!</verse>
				<verse number="13">І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.</verse>
				<verse number="14">І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!</verse>
				<verse number="15">А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!</verse>
				<verse number="16">І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.</verse>
				<verse number="17">І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.</verse>
				<verse number="18">І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.</verse>
				<verse number="19">І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.</verse>
				<verse number="20">І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.</verse>
				<verse number="21">(12-1) Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">(12-2) Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.</verse>
				<verse number="2">(12-3) І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.</verse>
				<verse number="3">(12-4) Тільки пагірки не були понищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагірках.</verse>
				<verse number="4">(12-5) І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому,</verse>
				<verse number="5">(12-6) візьмуть собі священики, кожен від знайомого свого, і вони зроблять направу Господнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.</verse>
				<verse number="6">(12-7) І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не направили ушкодження храму.</verse>
				<verse number="7">(12-8) І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: Чому ви не направляєте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих, а на направу ушкодження храму віддасте його.</verse>
				<verse number="8">(12-9) І погодилися священики не брати срібла від народу, і не направляти ушкодження храму.</verse>
				<verse number="9">(12-10) І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертівнику праворуч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли порога, усе срібло, що приносилося до Господнього дому.</verse>
				<verse number="10">(12-11) І бувало, як вони бачили, що намножилося те срібло в скрині, то приходив царський писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.</verse>
				<verse number="11">(12-12) І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його теслям та будівничим, що робили в Господньому домі.</verse>
				<verse number="12">(12-13) І мулярам, і каменярам, і на закуп дерева та тесаного каменя, та на направу ушкодження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.</verse>
				<verse number="13">(12-14) Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропильниці, сурми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що приносилося до Господнього дому,</verse>
				<verse number="14">(12-15) бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній.</verse>
				<verse number="15">(12-16) І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо ті робили чесно.</verse>
				<verse number="16">(12-17) Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому, воно було для священиків.</verse>
				<verse number="17">(12-18) Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.</verse>
				<verse number="18">(12-19) І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, і той відійшов від Єрусалиму...</verse>
				<verse number="19">(12-20) А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="20">(12-21) І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.</verse>
				<verse number="21">(12-22) Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амація.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.</verse>
				<verse number="2">І робив він зло в Господніх очах, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхилявся від того.</verse>
				<verse number="3">І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.</verse>
				<verse number="4">Та вблагав Єгоахаз лице Господнє, і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув їх сирійський цар.</verse>
				<verse number="5">І дав Господь Ізраїлеві спасителя, і вони вийшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.</verse>
				<verse number="6">Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.</verse>
				<verse number="7">А Сирія не позоставила Єгоахазові народу, як тільки п'ятдесят верхівців та десять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив їх порохом на топтання.</verse>
				<verse number="8">А решта діл Єгоахаза, і все, що він робив, та його лицарськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="9">І спочив Єгоахаз з батьками своїми, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Йоаш.</verse>
				<verse number="10">Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.</verse>
				<verse number="11">І робив він зле в Господніх очах, і не відходив від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому ходив.</verse>
				<verse number="12">А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лицарськість його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="13">І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.</verse>
				<verse number="14">А Єлисей заслаб на недугу, що з неї й помер. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: Батьку мій, батьку мій, колеснице Ізраїлева та верхівці його!</verse>
				<verse number="15">І сказав йому Єлисей: Візьми лука та стріли. І приніс той до нього лука та стріли.</verse>
				<verse number="16">А він сказав Ізраїлевому цареві: Поклади свою руку на лука! І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки цареві.</verse>
				<verse number="17">І він сказав: Відчини вікно на схід! І той відчинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І той вистрілив, а він сказав: Стріла спасіння Господнього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кінця!</verse>
				<verse number="18">І він сказав: Візьми стріли! І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: Удар по землі! І він ударив три рази та й став.</verse>
				<verse number="19">І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію.</verse>
				<verse number="20">І спочив Єлисей, і поховали його. А моавські орди прийшли до Краю наступного року.</verse>
				<verse number="21">І сталося, як ховали одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої...</verse>
				<verse number="22">А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.</verse>
				<verse number="23">Та Господь був милостивий до них, і змилувався над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів вигубити їх, і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер.</verse>
				<verse number="24">І спочив Газаїл, сирійський цар, а замість нього зацарював син його Бен-Гадад.</verse>
				<verse number="25">І Йоаш, Єгоахазів син, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три рази побив його Йоаш, і вернув Ізраїлеві міста.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.</verse>
				<verse number="2">Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">І робив він угодне в Господніх очах, тільки не так, як його батько Давид, він робив усе, що робив його батько Йоаш.</verse>
				<verse number="4">Тільки пагірки не були знищені, народ приносив жертву та кадив на пагірках.</verse>
				<verse number="5">І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.</verse>
				<verse number="6">А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий.</verse>
				<verse number="7">Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я їй: Йоктеїл, і так вона зветься аж до цього дня.</verse>
				<verse number="8">Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди ж, поміряємось!</verse>
				<verse number="9">І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Терен, що на Ливані, послав до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала той терен.</verse>
				<verse number="10">Побити побив ти Едома, і піднесло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо будеш ти дрочитися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?</verse>
				<verse number="11">Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.</verse>
				<verse number="12">І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.</verse>
				<verse number="13">А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами наріжної, чотири сотні ліктів.</verse>
				<verse number="14">І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, та запоручників, і вернувся в Самарію.</verse>
				<verse number="15">А решта діл Йоаша, що зробив він, та лицарськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="16">І спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоам.</verse>
				<verse number="17">І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.</verse>
				<verse number="18">А решта діл Амації, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="19">І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.</verse>
				<verse number="20">І повезли його на конях, і він був похований з батьками своїми в Давидовому Місті.</verse>
				<verse number="21">І взяв ввесь Юдин народ Азарію, а він був віку шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.</verse>
				<verse number="22">Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.</verse>
				<verse number="23">П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоам, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.</verse>
				<verse number="24">І робив він зло в Господніх очах, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="25">Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степового моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,</verse>
				<verse number="26">бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="27">Та не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім'я з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.</verse>
				<verse number="28">А решта діл Єровоама та лицарськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="29">І спочив Єровоам із батьками своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Двадцятого й сьомого року Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="2">Він був віку шістнадцяти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і два роки. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив його батько Амація.</verse>
				<verse number="4">Тільки пагірки не були знищені, народ ще приносив жертву та кадив на пагірках.</verse>
				<verse number="5">І вдарив Господь царя, і він був прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів ув осібному домі. А над домом був Йотам, царів син, він судив народ Краю.</verse>
				<verse number="6">А решта діл Азарії та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="7">І спочив Азарія з своїми батьками, і його поховали з його батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Йотам.</verse>
				<verse number="8">Тридцятого й восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій, син Єровоама, на шість місяців.</verse>
				<verse number="9">І робив він зле в Господніх очах, як робили батьки його, не відступився від гріхів Єровоама, Наватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="10">І вчинив змову на нього Шаллум, Явешів син, і бив його перед народом і вбив його, і зацарював замість нього.</verse>
				<verse number="11">А решта діл Захарія, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="12">Оце Господнє слово, що Він промовляв до Єгу, говорячи: Сини чотирьох поколінь будуть сидіти тобі на Ізраїлевому троні. І сталося так.</verse>
				<verse number="13">Шаллум, Явешів син, зацарював тридцятого й дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював місяць часу в Самарії.</verse>
				<verse number="14">І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прибув у Самарію, та й побив Шаллума, Явешового сина, в Самарії, і вбив його, і зацарював замість нього.</verse>
				<verse number="15">А решта днів Шаллума та змова його, яку він учинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="16">Тоді побив Менахем місто Тіфсах та все, що в ньому, і границі його від Тірци, бо не відчинило воно брами. І він вибив його, а все вагітне повитинав.</verse>
				<verse number="17">Тридцятого й дев'ятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, на десять літ.</verse>
				<verse number="18">І робив він зле в Господніх очах, не вступився від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. За його днів</verse>
				<verse number="19">прийшов Пул, асирійський цар, на край. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царство в його руці.</verse>
				<verse number="20">А Менахем розклав це срібло на Ізраїля, на всіх вояків, щоб дати асирійському цареві, по п'ятдесят шеклів срібла від кожного чоловіка. І вернувся асирійський цар, і не стояв там у Краю.</verse>
				<verse number="21">А решта діл Менахема та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="22">І спочив Менахем з батьками своїми, а замість нього зацарював син його Пекахія.</verse>
				<verse number="23">П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Пекахія, син Менахемів, на два роки.</verse>
				<verse number="24">І робив він зло в Господніх очах, не відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="25">І вчинив на нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арґовом та з Ар'єм, а з ним було п'ятдесят чоловіка з ґілеадян. І він убив його, і зацарював замість нього.</verse>
				<verse number="26">А решта діл Пекахії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="27">П'ятдесятого й другого року Азарії, Юдиного царя, зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках, син Ремалії, на двадцять років.</verse>
				<verse number="28">І робив він зло в Господніх очах, ні відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.</verse>
				<verse number="29">За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Асирії.</verse>
				<verse number="30">А Осія, син Елин, склав змову на Пекаха, сина Ремалії, і вдарив його та й убив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.</verse>
				<verse number="31">А решта діл Пекаха та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="32">Другого року Пекаха, сина Ремалії, Ізраїлевого царя, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="33">Він був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.</verse>
				<verse number="34">І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя, робив він.</verse>
				<verse number="35">Тільки пагірки не були знищені, народ іще приносив жертви та кадив на пагірках. Він збудував горішню браму Господнього дому.</verse>
				<verse number="36">А решта діл Йотама та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="37">За тих днів зачав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії.</verse>
				<verse number="38">І спочив Йотам із своїми батьками, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Ахаз.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="2">Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в очах Господа, Бога свого, як батько його Давид.</verse>
				<verse number="3">І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидотою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="4">І приносив він жертву та кадив на пагірках, і на згір'ях, та під усяким зеленим деревом.</verse>
				<verse number="5">Тоді прийшов Рецін, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли вони Ахаза, та не змогли звоювати.</verse>
				<verse number="6">Того часу Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едомляни прибули до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.</verse>
				<verse number="7">І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: Я твій раб та син твій, вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на мене.</verse>
				<verse number="8">І взяв Ахаз срібло та золото, знайдене в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, і послав дарунка до асирійського царя.</verse>
				<verse number="9">І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.</verse>
				<verse number="10">І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського жертівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу жертівника та взір його всієї його будови.</verse>
				<verse number="11">І збудував священик Урія жертівника, як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до приходу царя Ахаза з Дамаску.</verse>
				<verse number="12">І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.</verse>
				<verse number="13">І спалив він своє цілопалення та свою жертву хлібну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того жертівника.</verse>
				<verse number="14">А мідяного жертівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.</verse>
				<verse number="15">І наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: На великому жертівнику пали ранішнє цілопалення та вечірню хлібну жертву, і цілопалення цареве та хлібну його жертву, і цілопалення всього народу Краю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопалення та всю кров жертви покропиш на нього. А щодо мідяного жертівника, то я розважу.</verse>
				<verse number="16">І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.</verse>
				<verse number="17">А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяних волів, що під ним, і поставив його на камінну підлогу.</verse>
				<verse number="18">І закритий суботній перехід, що збудували при храмі, і зовнішній царський вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.</verse>
				<verse number="19">А решта діл Ахаза, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="20">І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Хізкійя.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.</verse>
				<verse number="2">І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.</verse>
				<verse number="3">На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.</verse>
				<verse number="4">Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.</verse>
				<verse number="5">І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.</verse>
				<verse number="6">Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.</verse>
				<verse number="7">І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,</verse>
				<verse number="8">і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,</verse>
				<verse number="9">а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,</verse>
				<verse number="10">і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,</verse>
				<verse number="11">і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,</verse>
				<verse number="12">і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,</verse>
				<verse number="13">то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.</verse>
				<verse number="14">Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="15">І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.</verse>
				<verse number="16">І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.</verse>
				<verse number="17">І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.</verse>
				<verse number="18">І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.</verse>
				<verse number="19">Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.</verse>
				<verse number="20">І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,</verse>
				<verse number="21">бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.</verse>
				<verse number="22">І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,</verse>
				<verse number="23">аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.</verse>
				<verse number="24">І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.</verse>
				<verse number="25">І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.</verse>
				<verse number="26">І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.</verse>
				<verse number="27">І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.</verse>
				<verse number="28">І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.</verse>
				<verse number="29">Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.</verse>
				<verse number="30">А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,</verse>
				<verse number="31">а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.</verse>
				<verse number="32">І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.</verse>
				<verse number="33">Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.</verse>
				<verse number="34">Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.</verse>
				<verse number="35">І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,</verse>
				<verse number="36">а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.</verse>
				<verse number="37">І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.</verse>
				<verse number="38">А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,</verse>
				<verse number="39">а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.</verse>
				<verse number="40">Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.</verse>
				<verse number="41">І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.</verse>
				<verse number="2">Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.</verse>
				<verse number="3">І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.</verse>
				<verse number="4">Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.</verse>
				<verse number="5">Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.</verse>
				<verse number="6">І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.</verse>
				<verse number="7">І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.</verse>
				<verse number="8">Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.</verse>
				<verse number="9">І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.</verse>
				<verse number="10">І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, це дев'ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.</verse>
				<verse number="11">І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.</verse>
				<verse number="12">Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.</verse>
				<verse number="13">А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.</verse>
				<verse number="14">І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.</verse>
				<verse number="15">І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.</verse>
				<verse number="16">Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його асирійському цареві.</verse>
				<verse number="17">А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.</verse>
				<verse number="18">І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.</verse>
				<verse number="19">І сказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?</verse>
				<verse number="20">Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?</verse>
				<verse number="21">Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.</verse>
				<verse number="22">А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?</verse>
				<verse number="23">А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.</verse>
				<verse number="24">І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!</verse>
				<verse number="25">Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!</verse>
				<verse number="26">І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мурі.</verse>
				<verse number="27">І сказав до них великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?</verse>
				<verse number="28">І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:</verse>
				<verse number="29">Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!</verse>
				<verse number="30">І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.</verse>
				<verse number="31">Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,</verse>
				<verse number="32">аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!</verse>
				<verse number="33">Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?</verse>
				<verse number="34">Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?</verse>
				<verse number="35">Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?</verse>
				<verse number="36">І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!</verse>
				<verse number="37">І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.</verse>
				<verse number="2">І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.</verse>
				<verse number="3">І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!</verse>
				<verse number="4">Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.</verse>
				<verse number="5">І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.</verse>
				<verse number="6">І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!</verse>
				<verse number="7">Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.</verse>
				<verse number="8">І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.</verse>
				<verse number="9">А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:</verse>
				<verse number="10">Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.</verse>
				<verse number="11">Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?</verse>
				<verse number="12">Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?</verse>
				<verse number="13">Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?</verse>
				<verse number="14">І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="15">І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!</verse>
				<verse number="16">Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!</verse>
				<verse number="17">Справді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.</verse>
				<verse number="18">І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.</verse>
				<verse number="19">А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!</verse>
				<verse number="20">І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.</verse>
				<verse number="21">Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!</verse>
				<verse number="22">Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="23">Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.</verse>
				<verse number="24">Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!</verse>
				<verse number="25">Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...</verse>
				<verse number="26">А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...</verse>
				<verse number="27">І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.</verse>
				<verse number="28">За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!</verse>
				<verse number="29">А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.</verse>
				<verse number="30">А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.</verse>
				<verse number="31">Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!</verse>
				<verse number="32">Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!</verse>
				<verse number="33">Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!</verse>
				<verse number="34">І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!</verse>
				<verse number="35">І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!...</verse>
				<verse number="36">А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії.</verse>
				<verse number="37">І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш.</verse>
				<verse number="2">А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:</verse>
				<verse number="3">О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем...</verse>
				<verse number="4">І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому!</verse>
				<verse number="6">І до днів твоїх Я додам п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида.</verse>
				<verse number="7">А Ісая сказав: Візьміть грудку фіґ. І взяли й поклали на того гнояка, і він видужав...</verse>
				<verse number="8">І сказав Єзекія до Ісаї: Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?</verse>
				<verse number="9">І сказав Ісая: Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?</verse>
				<verse number="10">І сказав Єзекія: Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів; ні, а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!</verse>
				<verse number="11">І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів...</verse>
				<verse number="12">Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.</verse>
				<verse number="13">І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.</verse>
				<verse number="14">І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону.</verse>
				<verse number="15">І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.</verse>
				<verse number="16">І сказав Ісая до Єзекії: Послухай Господнього слова:</verse>
				<verse number="17">Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!</verse>
				<verse number="18">А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавилонського царя!</verse>
				<verse number="19">І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!</verse>
				<verse number="20">А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="21">І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ. А ім'я його матері Хевці-Ваг.</verse>
				<verse number="2">І робив він зло в Господніх очах, за гидотою тих народів, яких Господь повиганяв з-перед обличчя Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="3">І він знову побудував пагірки, що їх винищив був його батько Єзекія, і понаставляв жертівників Ваалові, і зробив Астарту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світилам та служив їм.</verse>
				<verse number="4">І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі покладу Я Ім'я Своє!</verse>
				<verse number="5">І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обох подвір'ях Господнього дому.</verse>
				<verse number="6">І він перепровадив свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настановив викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.</verse>
				<verse number="7">І поставив він боввана Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!</verse>
				<verse number="8">І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, та ввесь Закон, що наказав їм Мій раб Мойсей.</verse>
				<verse number="9">Та не послухалися вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="10">І говорив Господь через Своїх рабів пророків, кажучи:</verse>
				<verse number="11">За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці гидоти, учинив гірше від усього, що робили були амореяни, що були перед ним, і ввів у гріх також Юду божками своїми,</verse>
				<verse number="12">тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу таке зло на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах!...</verse>
				<verse number="13">І протягну Я на Єрусалим мірку Самарії, та вагу Ахавого дому, і витру Єрусалим, як витирають миску: витер і перевернув її догори дном!</verse>
				<verse number="14">І Я покину останок наділу Мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на грабіж та на здобич для всіх їхніх ворогів,</verse>
				<verse number="15">тому, що вони робили зло в Моїх очах, і все гнівили Мене від дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього...</verse>
				<verse number="16">А також Манасія пролив дуже багато невинної крови, аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу, окрім свого гріха, що ввів у гріх Юду, щоб чинити зле в Господніх очах.</verse>
				<verse number="17">А решта діл Манасії, та все, що він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="18">І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований в садку свого дому, в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Амон.</verse>
				<verse number="19">Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. А ім'я його матері Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.</verse>
				<verse number="20">І робив він зло в Господніх очах, як робив його батько Манасія.</verse>
				<verse number="21">І ходив він усією тією дорогою, якою ходив його батько, і служив тим бовванам, яким служив батько його, і вклонявся їм.</verse>
				<verse number="22">І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господньою дорогою.</verse>
				<verse number="23">І вчинили змову слуги Амона на нього, і вбили царя в його домі.</verse>
				<verse number="24">Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І народ настановив царем Краю замість нього сина його Йосію.</verse>
				<verse number="25">А решта діл Амона, усе, що робив він, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="26">І поховали його в його гробі в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Йосія.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.</verse>
				<verse number="2">І робив він угодне в Господніх очах, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.</verse>
				<verse number="3">І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелічить те срібло, що знесене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі порога.</verse>
				<verse number="5">І нехай дадуть його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушкодження храму,</verse>
				<verse number="6">теслярам, і будівничим, і мулярам, щоб купувати дерево та тесане каміння на направу храму.</verse>
				<verse number="7">Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що дане на їхню руку, бо чесно вони роблять.</verse>
				<verse number="8">І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі Книгу Закону! І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.</verse>
				<verse number="9">І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: Раби твої висипали те срібло, що знайдене в домі, і дали його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі.</verse>
				<verse number="10">І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав її перед царем.</verse>
				<verse number="11">І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати...</verse>
				<verse number="12">І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому слузі, говорячи:</verse>
				<verse number="13">Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї знайденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас.</verse>
				<verse number="14">І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, вона сиділа в Єрусалимі, на Новому Місті, і говорили до неї.</verse>
				<verse number="15">А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:</verse>
				<verse number="16">Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар,</verse>
				<verse number="17">за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всім ділом своїх рук. І розпалився Мій гнів на це місце, і він не погасне!</verse>
				<verse number="18">А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ті слова, які ти чув:</verse>
				<verse number="19">За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.</verse>
				<verse number="20">Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.</verse>
				<verse number="3">І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.</verse>
				<verse number="4">І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.</verse>
				<verse number="5">І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.</verse>
				<verse number="6">І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.</verse>
				<verse number="7">І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.</verse>
				<verse number="8">І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.</verse>
				<verse number="9">Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.</verse>
				<verse number="10">І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.</verse>
				<verse number="11">І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.</verse>
				<verse number="12">А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.</verse>
				<verse number="13">А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.</verse>
				<verse number="14">І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.</verse>
				<verse number="15">А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.</verse>
				<verse number="16">І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.</verse>
				<verse number="17">І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.</verse>
				<verse number="18">А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.</verse>
				<verse number="19">А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.</verse>
				<verse number="20">І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="21">І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.</verse>
				<verse number="22">Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.</verse>
				<verse number="23">І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="24">А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.</verse>
				<verse number="25">А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.</verse>
				<verse number="26">Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.</verse>
				<verse number="27">І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!</verse>
				<verse number="28">А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="29">За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...</verse>
				<verse number="30">І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.</verse>
				<verse number="31">Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.</verse>
				<verse number="32">І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.</verse>
				<verse number="33">І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.</verse>
				<verse number="34">А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.</verse>
				<verse number="35">І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.</verse>
				<verse number="36">Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.</verse>
				<verse number="37">І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.</verse>
				<verse number="2">А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.</verse>
				<verse number="3">Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив,</verse>
				<verse number="4">а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простити.</verse>
				<verse number="5">А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.</verse>
				<verse number="6">І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.</verse>
				<verse number="7">І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.</verse>
				<verse number="8">Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.</verse>
				<verse number="9">І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько.</verse>
				<verse number="10">Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу.</verse>
				<verse number="11">І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його.</verse>
				<verse number="12">І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.</verse>
				<verse number="13">І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.</verse>
				<verse number="14">І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішло до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю...</verse>
				<verse number="15">І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.</verse>
				<verse number="16">І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.</verse>
				<verse number="17">А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.</verse>
				<verse number="18">Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.</verse>
				<verse number="19">І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.</verse>
				<verse number="20">Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.</verse>
				<verse number="2">І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.</verse>
				<verse number="3">Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.</verse>
				<verse number="4">І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.</verse>
				<verse number="5">А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.</verse>
				<verse number="6">І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.</verse>
				<verse number="7">А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...</verse>
				<verse number="8">А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.</verse>
				<verse number="9">І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.</verse>
				<verse number="10">І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.</verse>
				<verse number="11">А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.</verse>
				<verse number="12">А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.</verse>
				<verse number="13">А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.</verse>
				<verse number="14">І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.</verse>
				<verse number="15">І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.</verse>
				<verse number="16">Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!</verse>
				<verse number="17">Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.</verse>
				<verse number="18">І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.</verse>
				<verse number="19">А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.</verse>
				<verse number="20">І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.</verse>
				<verse number="21">І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.</verse>
				<verse number="22">А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.</verse>
				<verse number="23">І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.</verse>
				<verse number="24">І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!</verse>
				<verse number="25">І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.</verse>
				<verse number="26">І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.</verse>
				<verse number="27">І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.</verse>
				<verse number="28">І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.</verse>
				<verse number="29">І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.</verse>
				<verse number="30">А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="13">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Адам 121, Сиф 8352, Енош 583,</verse>
				<verse number="2">Кенан 7018, Магалел'їл 4111, Яред 3382,</verse>
				<verse number="3">Енох 2585, Метушелах 4968, Ламех 3929,</verse>
				<verse number="4">Ной 5146, Сим 8035, Хам 2526 та Яфет 3315.</verse>
				<verse number="5">Сини 1121 Яфетові 3315: Ґомер 1586, і Маґоґ 4031, і Мадай 4074, і Яван 3120, і Тувал 8422, і Мешех 4902, і Тірас 8494.</verse>
				<verse number="6">А сини 1121 Ґомерові 1586: Ашкеназ 813 і Діфат 7384, і Тоґарма 8425.</verse>
				<verse number="7">А сини 1121 Яванові 3120: Еліша 473 й Таршіша 8659, кіттяни 3794 й роданяни 1721.</verse>
				<verse number="8">Сини 1121 Хамові 2526: Куш 3568 і Міцраїм 4714, Пут 6316 і Ханаан 3667.</verse>
				<verse number="9">А сини 1121 Кушеві 3568: Шева 5434, і Хавіла 2341, і Савта 5454, і Раама 7484, і Савтеха 5455. А сини 1121 Рамині 7484: Шева 7614 й Дедан 1719.</verse>
				<verse number="10">А Куш 3568 породив 3205 8804 Німрода 5248, він зачав 2490 8689 бути велетом 1368 на землі 776.</verse>
				<verse number="11">А Міцраїм 4714 породив 3205 8804 лудян 3866, і анам'ян 6047, і легав'ян 3853, і нафтух'ян 5320,</verse>
				<verse number="12">і патрусян 6625, і каслух'ян 3695, що вийшли 3318 8804 звідти филистимляни 6430, і кафторян 3732.</verse>
				<verse number="13">А Ханаан породив Сидона, свого первородженого, і Хета,</verse>
				<verse number="14">і євусеянина, і амореянина, і ґірґашеянина,</verse>
				<verse number="15">і хіввеянина, і аркеянина, і сінеянина,</verse>
				<verse number="16">і арвадянина, і цемарянина, і хаматянина.</verse>
				<verse number="17">Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам. Сини Арамові: і Уц, і Хул, і Ґетер, і Мешех.</verse>
				<verse number="18">А Арпахшад породив Шалаха, а Шалах породив Евера.</verse>
				<verse number="19">А Еверові народилося двоє синів, ім'я одному Пелеґ, бо за його днів була поділена земля, а ім'я брата його Йоктан.</verse>
				<verse number="20">А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хацармавета, і Єраха,</verse>
				<verse number="21">і Гадорама, і Узала, і Діклу,</verse>
				<verse number="22">і Евала, і Авімаїла, і Шеву,</verse>
				<verse number="23">і Офіра, і Хавілу, і Йовава, усі вони сини Йоктанові.</verse>
				<verse number="24">Сим, Арпахшад, Шелах,</verse>
				<verse number="25">Пелеґ, Реу,</verse>
				<verse number="26">Серуґ, Нахор, Терах,</verse>
				<verse number="27">Аврам, він же Авраам.</verse>
				<verse number="28">Сини Авраамові: Ісак та Ізмаїл.</verse>
				<verse number="29">Оце їхні нащадки: первороджений Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,</verse>
				<verse number="30">Мішма, і Дума, Масса, Хадад, і Тема,</verse>
				<verse number="31">Єтур, Нафіш, і Кедема, оце вони сини Ізмаїлові.</verse>
				<verse number="32">А сини Кетури, Авраамової наложниці: вона породила Зімрана, і Йокшана, і Медана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха. А Йокшанові сини: Шева й Дедан.</verse>
				<verse number="33">А Мідіянові сини: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, ці всі сини Кетури.</verse>
				<verse number="34">А Авраам породив Ісака. Ісакові сини: Ісав і Ізраїль.</verse>
				<verse number="35">Ісавові сини: Еліфаз, Реуїл, і Єуш, і Йалам, і Кора.</verse>
				<verse number="36">Сини Еліфазові: Теман і Омар, Цефі й Ґатам, Кеназ і Тімна, і Амалик.</verse>
				<verse number="37">Сини Реуїлові: Нахат, Зерах, Шамма й Мізза.</verse>
				<verse number="38">А сини Сеїрові: Лотан, і Шовал, і Ців'он, і Ана, і Дішон, і Ецер, і Дішан.</verse>
				<verse number="39">А сини Лотанові: Хорі, і Гомам, і Ахот, Лотан, Тімна.</verse>
				<verse number="40">Сини Шовалові: Ал'ян, і Манахат, і Евал, Шефі, і Онам. А сини Ців'онові: Айя й Ана.</verse>
				<verse number="41">А сини Анині: Дішон. А сини Дішонові: Хамран, і Ешбан, і Їтран, і Керан.</verse>
				<verse number="42">Сини Ецерові: Білган, і Зааван, Яакан. Сини Дішонові: Уц та Аран.</verse>
				<verse number="43">А оце царі, що царювали в Едомовому краї перед зацарюванням царя в Ізраїлевих синів: Бела, Беорів син, а ім'я його міста Дінгава.</verse>
				<verse number="44">І помер Бела, а замість нього зацарював Йовав, Зерахів син з Боцри.</verse>
				<verse number="45">І помер Йовав, а замість нього зацарював Хушам із краю теманянина.</verse>
				<verse number="46">І помер Хушам, а замість нього зацарював Гадад, Бедадів син, що побив був Мідіяна на Моавському полі, а ім'я місту його Авіт.</verse>
				<verse number="47">І помер Гадад, а замість нього зацарював Самла з Масреки.</verse>
				<verse number="48">І помер Самла, а замість нього зацарював Саул з Рехевот-Ганнагару.</verse>
				<verse number="49">І помер Саул, а замість нього зацарював Баал-Ханан, син Ахборів.</verse>
				<verse number="50">І помер Баал-Ханан, а замість нього зацарював Гадад, а ім'я його міста Раї, а ім'я жінки його Мегетав'їл, дочка Матреда, дочки Ме-Загавової.</verse>
				<verse number="51">І помер Гадад. І були потому провідники Едому: провідник Тімна, провідник Ал'я, провідник Єтет,</verse>
				<verse number="52">провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,</verse>
				<verse number="53">провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,</verse>
				<verse number="54">провідник Маґдіїл, провідник Ірам, оце провідники Едому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Оце Ізраїлеві сини: Рувим, Симеон, Левій, і Юда, Іссахар, і Завулон,</verse>
				<verse number="2">Дан, Йосип, Веніямин, Нефталим, Ґад і Асир.</verse>
				<verse number="3">Юдині сини: Ер, і Онан, і Шела, троє народилися йому від ханаанеянки Бат-Шуї. І був Ер, Юдин первороджений, нечестивий в очах Господа, і Він забив його.</verse>
				<verse number="4">А Тамар, невістка його, породила йому Переца та Зеваха, усіх Юдиних синів п'ятеро.</verse>
				<verse number="5">Сини Перецові: Хецрон та Хамул.</verse>
				<verse number="6">А сини Зерахові: Зімрі, і Етан, і Геман, і Калкол, і Дера, усіх їх п'ятеро.</verse>
				<verse number="7">А Кармієві сини: Ахар, що напровадив біду на Ізраїля, що спроневірився в заклятті.</verse>
				<verse number="8">А сини Етанові: Азарія.</verse>
				<verse number="9">А сини Хецронові, що народилися йому: Єрахмеїл, і Рам, і Келувай.</verse>
				<verse number="10">А Рам породив Аммінадава, а Аммінадав породив Нахшона, начальника синів Юдиних.</verse>
				<verse number="11">А Нахшон породив Салму, а Салма породив Боаза,</verse>
				<verse number="12">а Боаз породив Оведа, а Овед породив Єссея.</verse>
				<verse number="13">А Єссей породив свого первородженого Еліава, і Авінадава другого, і Шім'у третього,</verse>
				<verse number="14">Натаніїла четвертого, Раддая п'ятого,</verse>
				<verse number="15">Оцема шостого, Давида сьомого.</verse>
				<verse number="16">А їхні сестри: Церуя й Авідаїл. А Церуїні сини: Авшай, і Йоав, і Аса-Ел, усіх троє.</verse>
				<verse number="17">А Авіґаїл породила Амасу, а батько Амасин їшмеелянин Єтер.</verse>
				<verse number="18">А Калев, Хецронів син, породив зо своєю жінкою Азувою та з Еріот дітей. А оце сини її: Єшер, і Шовав, і Ардон.</verse>
				<verse number="19">І померла Азува, а Калев узяв собі Ефрату, і вона породила йому Хура.</verse>
				<verse number="20">А Хур породив Урі, а Урі породив Бецаліїла.</verse>
				<verse number="21">А потому прийшов Хецрон до дочки Махіра, Ґілеадового батька, і він узяв її, а він був віку шостидесяти років, і вона породила йому Сеґува.</verse>
				<verse number="22">А Сеґув породив Яіра, і він мав двадцять і три місті в ґілеадському краї.</verse>
				<verse number="23">Але Ґешур та Арам забрали від них Яірові оселі, Кенат та залежні від нього міста, шістдесят міст. Усе це сини Махіра, Ґілеадового батька.</verse>
				<verse number="24">А по Хецроновій смерті прийшов Калев до Єфрати, і Хецронова жінка Авійя породила йому Ашхура, батька Текої.</verse>
				<verse number="25">А сини Єрахмеїла, Хецронового первородженого, були: первороджений Рам, і Буна, і Орен, і Оцем, Ахійя.</verse>
				<verse number="26">І була в Єрахмеїла інша жінка, а ім'я їй Атара, вона мати Онама.</verse>
				<verse number="27">А сини Рама, Єрахмеїлового первородженого, були: Маац, і Ямін, і Екер.</verse>
				<verse number="28">А сини Онамові були: Шаммай, і Яда. А сини Шаммая: Надав та Авішур.</verse>
				<verse number="29">А ім'я Авішуровій жінці Авіхаїл, і вона породила йому Ахбана та Моліда.</verse>
				<verse number="30">А сини Надавові: Селед та Аппаїм, а Селед помер без дітей.</verse>
				<verse number="31">А сини Аппаїмові: Їш'ї. А сини Їш'ї: Шешан. А сини Шешанові: Ахлай.</verse>
				<verse number="32">А сини Яди, Шаммаєвого брата: Єтер і Йонатан. І помер Єтер без дітей.</verse>
				<verse number="33">А Йонатанові сини: Пелет, і Заза, оце були сини Єрахмеїлові.</verse>
				<verse number="34">А в Шешана не було синів, а тільки дочки. Був у Шешана раб єгиптянин, а ім'я йому Ярха.</verse>
				<verse number="35">І дав Шешан рабові своєму Ярсі свою дочку за жінку, і вона породила йому Аттая.</verse>
				<verse number="36">А Аттай породив Натана, а Натан породив Завада,</verse>
				<verse number="37">А Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Оведа.</verse>
				<verse number="38">А Овед породив Єгу, а Єгу породив Азарію,</verse>
				<verse number="39">а Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Ел'асу.</verse>
				<verse number="40">А Ел'аса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.</verse>
				<verse number="41">А Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.</verse>
				<verse number="42">А сини Калева, Єрахмеїлового брата: Меша, його первороджений, він батько Зіфа. І сини Мареші, Хевронового батька.</verse>
				<verse number="43">А Хевронові сини: Корах, і Таппуах, і Рекем, і Шама.</verse>
				<verse number="44">А Шама породив Рахама, Єракеамового батька, а Рекем породив Шаммая.</verse>
				<verse number="45">А сини Шаммаєві: Маон, а Маон був основник Бет-Цуру.</verse>
				<verse number="46">А Ефа, наложниця Калева, породила Харана, і Моцу, і Ґазеза. А Харан породив Ґазеза.</verse>
				<verse number="47">А сини Єгдаєві: Реґем, і Йотам, і Ґешан, і Фелет, і Ефа, і Шааф.</verse>
				<verse number="48">Калевова наложниця Мааха породила Шевера та Тірхату.</verse>
				<verse number="49">І породила вона Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени, та батька Ґів'и. А дочка Калевова Ахса.</verse>
				<verse number="50">Оце були сини Калева, сина Гура, первородженого Ефрати: Шовал, батько Кір'ят-Єаріму,</verse>
				<verse number="51">Салма, батько Віфлеєма, Гареф, батько Бе-Ґадеру.</verse>
				<verse number="52">У Шовала, батька Кір'ят-Єаріму, були сини: Гарое, Хаці-Гамменухот.</verse>
				<verse number="53">А роди Кір'ят-Єаріма: їтряни, путяни, шуматяни, мішраяни, від них пішли цор'атяни та єштауляни.</verse>
				<verse number="54">Сини Салмині: Бет-Лехем, і нетофаляни, Атрот, Бет-Йоав, і хаці-гаммонахтяни, цоряни.</verse>
				<verse number="55">А роди писарів, мешканців Ябецу, тір'атяни, шім'атяни, сухатяни, вони кіняни, що походять від Хамата, батька Бет-Рехавового.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А оце були Давидові сини, що народилися йому в Хевроні: первороджений Амнон, від їзреелітянки Ахіноам; другий Даниїл, від кармелітянки Авіґаїл;</verse>
				<verse number="2">третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського; четвертий Адонійя, син Хаґґіт;</verse>
				<verse number="3">п'ятий Шефатія, від Авітал; шостий Їтреам, від жінки його Еґли;</verse>
				<verse number="4">шестеро народжено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="5">А оці народилися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, четверо від Вірсавії, Амміїлової дочки,</verse>
				<verse number="6">і Ївхар, і Елішама, і Еліфалет,</verse>
				<verse number="7">і Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,</verse>
				<verse number="8">і Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, дев'ятеро.</verse>
				<verse number="9">Усе це Давидові сини, окрім синів наложниць та сестри їх Тамари.</verse>
				<verse number="10">А син Соломонів Рехав'ам, його син Авійя, його син Аса, його син Йосафат,</verse>
				<verse number="11">його син Йорам, його син Ахазія, його син Йоаш,</verse>
				<verse number="12">його син Амація, його син Азарія, його син Йотам,</verse>
				<verse number="13">його син Ахаз, його син Хізкійя, його син Манасія,</verse>
				<verse number="14">його син Амон, його син Йосія.</verse>
				<verse number="15">А сини Йосії: первороджений Йоханан, другий Єгояким, третій Седекія, четвертий Шаллум.</verse>
				<verse number="16">А сини Єгоякимові: Єхонія син його, та син його Седекія.</verse>
				<verse number="17">А сини Єхонії: Ассір, Шеал'тіїл, син його,</verse>
				<verse number="18">і Малкірам, і Педая, і Шен'аццар, Єкам'я, Гошама, і Недав'я.</verse>
				<verse number="19">А сини Педаї: Зоровавель і Шім'ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам, і Хананія, і сестра їхня Шеломіт,</verse>
				<verse number="20">і Хашува, і Огел, і Верех'я, і Хасад'я, Юшав-Хесед, п'ятеро.</verse>
				<verse number="21">А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.</verse>
				<verse number="22">А сини Шеханії: Шемая. А сини Шемаї: Хаттиш, і Їґ'ал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, шестеро.</verse>
				<verse number="23">А сини Неарії: Ел'йоенай, і Хізкійя, і Азрікам, троє.</verse>
				<verse number="24">А сини Ел'йоенаєві: Годав'я, і Ел'яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, семеро.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал.</verse>
				<verse number="2">А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лахада, оце роди цор'атян.</verse>
				<verse number="3">А оці Аві-Етамові: Їзреел, і Їшма, і Їдбаш, а ім'я їхній сестрі Гаццелелпоні.</verse>
				<verse number="4">А Пенуїл батько Ґедора, а Езер батько Хуші. Оце сини Хура, Єфремового первородженого, батька Віфлеєму.</verse>
				<verse number="5">А в Ашхура, батька Текої, були дві жінки: Хел'а та Наара.</verse>
				<verse number="6">І породила йому Наара Ахуззама, і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, оце сини Наарині.</verse>
				<verse number="7">А сини Хел'ині: Церет, і Цохар, і Етнан.</verse>
				<verse number="8">А Коц породив Анува, і Гаццовеву, і роди Ахархела, сина Гарумового.</verse>
				<verse number="9">А Ябец був поважаний більше від своїх братів, і мати його назвала йому ім'я Ябец, говорячи: Я породила його в болісті.</verse>
				<verse number="10">кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільшив границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене! І Бог послав, чого він просив.</verse>
				<verse number="11">А Келув, брат Шухи, породив Мехіра, він батько Ештона.</verse>
				<verse number="12">А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це люди Рехи.</verse>
				<verse number="13">А сини Кеназа: Отніїл та Серая. А сини Отніїлові: Хатат.</verse>
				<verse number="14">А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісники.</verse>
				<verse number="15">А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син Кеназ.</verse>
				<verse number="16">А сини Єгаллел'їлові: Зіф і Зіфа, Тір'я й Асар'їл.</verse>
				<verse number="17">А сини Езри: Єтер, і Меред, і Ефер, і Ялон. А оце сини Біт'ї, фараонової дочки, що взяв Меред; і вона зачала й породила Мір'яма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.</verse>
				<verse number="18">А жінка його юдеянка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.</verse>
				<verse number="19">А сини жінки Годійї, сестри Нахама, батька ґарм'янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,</verse>
				<verse number="20">а сини Симеонові: Амнон, і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш'ї: Зохет та Бен-Зохет.</verse>
				<verse number="21">Сини Шели, Юдиного сина: Ер, батько Лехи, і Лада, батько Мареші, і роди дому робітників віссону, з дому Ашбеа.</verse>
				<verse number="22">І Йокін, і люди Козеви, і Йоаш, і Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Та це справи стародавні.</verse>
				<verse number="23">Вони були ганчарі, і замешкували садки та городи; вони жили там у царя для його роботи.</verse>
				<verse number="24">Сини Симеонові: Немуїл, і Ямім, Ярів, Зерах, Саул,</verse>
				<verse number="25">його син Шаллум, його син Мівсам, його син Мішма.</verse>
				<verse number="26">А сини Мішми: Хаммуїл син його, його син Заккур, його син Шім'ї.</verse>
				<verse number="27">А в Шім'ї було шістнадцять синів та шість дочок, а брати його не мали багатьох синів, і не помножили ввесь свій рід так, як сини Юдині.</verse>
				<verse number="28">І осілися вони в Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,</verse>
				<verse number="29">і в Білзі, і в Ецемі, і в Толаді,</verse>
				<verse number="30">і в Бетуїлі, і в Хормі, і в Ціклаґу,</verse>
				<verse number="31">і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, оце їхні міста аж до зацарювання Давидового.</verse>
				<verse number="32">А їхні осади: Етам, і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, п'ятеро міст.</verse>
				<verse number="33">А всі їхні осади, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їх оселення та родоводи їх про них.</verse>
				<verse number="34">А Мешовав, і Ямлех, і Йоша, син Амації,</verse>
				<verse number="35">і Йоїл, і Єгу, син Йошів'ї, сина Сераї, сина Асіїлового,</verse>
				<verse number="36">і Елйоенай, і Якова, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная,</verse>
				<verse number="37">і Зіза, син Шіф'і, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.</verse>
				<verse number="38">Це ті, що входять в імена князів у свої роди, а дім своїх батьків сильно розмножили.</verse>
				<verse number="39">І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до східнього боку долини, щоб пошукати пасовиська для своїх отар.</verse>
				<verse number="40">І знайшли вони пасовисько сите та добре, а той край був просторий, і тихий та спокійний, бо від Хама походили ті, що сиділи там колись.</verse>
				<verse number="41">І пішли ці, записані іменами за днів Єзекії, царя Юдиного, і розбили їхні намети там, і побили меінітів, що були знайдені там, що їх учинили закляттям аж до цього дня, й осілися замість них, бо там пасовисько для їхньої дрібної худоби.</verse>
				<verse number="42">А з них, з Симеонових синів, пішли на гору Сеїр п'ять сотень чоловіка, а Пелатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш'ї, були на чолі їх.</verse>
				<verse number="43">І вони побили останок урятованих Амалика, й осілися там аж до цього дня.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А сини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за збезчещення ним ложа свого батька перворідство було дане синам Йосипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворідства.</verse>
				<verse number="2">Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і князем, сильнішим від нього, а перворідство дісталося Йосипові.</verse>
				<verse number="3">Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.</verse>
				<verse number="4">Йоїлові сини: Шемая син його, його син Ґоґ, син його Шім'ї,</verse>
				<verse number="5">син його Міха, син його Реая, син його Баал,</verse>
				<verse number="6">син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Рувимівців.</verse>
				<verse number="7">А брати його, за його родами, у приписуванні за потомством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,</verse>
				<verse number="8">і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.</verse>
				<verse number="9">А на схід він сидів аж до виходу на пустиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадському краї стали численні.</verse>
				<verse number="10">А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наметах на всім просторі на схід від Ґілеаду.</verse>
				<verse number="11">А Ґадові сини сиділи навпроти них у башанському краї аж до Салхи.</verse>
				<verse number="12">Йоїл голова, а Шафам другий, і Янай, і Шафат у Башані.</verse>
				<verse number="13">А їхні браття за домами своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, семеро.</verse>
				<verse number="14">Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.</verse>
				<verse number="15">Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови дому батьків їх.</verse>
				<verse number="16">І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасовиськах Шарону, на місцях виходу їх.</verse>
				<verse number="17">Усі вони були переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="18">Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.</verse>
				<verse number="19">І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.</verse>
				<verse number="20">І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.</verse>
				<verse number="21">І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.</verse>
				<verse number="22">Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.</verse>
				<verse number="23">А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.</verse>
				<verse number="24">А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.</verse>
				<verse number="25">Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.</verse>
				<verse number="26">І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">(5-27) Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі.</verse>
				<verse number="2">(5-28) А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл.</verse>
				<verse number="3">(5-29) А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.</verse>
				<verse number="4">(5-30) Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую,</verse>
				<verse number="5">(5-31) а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі.</verse>
				<verse number="6">(5-32) А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота.</verse>
				<verse number="7">(5-33) Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.</verse>
				<verse number="8">(5-34) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца.</verse>
				<verse number="9">(5-35) А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана.</verse>
				<verse number="10">(5-36) А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="11">(5-37) І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.</verse>
				<verse number="12">(5-38) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума.</verse>
				<verse number="13">(5-39) А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію.</verse>
				<verse number="14">(5-40) А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака.</verse>
				<verse number="15">(5-41) А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.</verse>
				<verse number="16">(6-1) Сини Левієві: Ґершом, Кегат та Мерарі.</verse>
				<verse number="17">(6-2) А оце ймення Ґершомових синів: Лівні та Шім'ї.</verse>
				<verse number="18">(6-3) А сини Кегатові: Амрам, і Їцхар, і Хеврон, і Уззіїл.</verse>
				<verse number="19">(6-4) Сини Мерарієві: Махлі та Муші. А оце Левієві роди за їхніми батьками:</verse>
				<verse number="20">(6-5) у Ґершома: Лівні його син, син його Яхат, його син Зімма,</verse>
				<verse number="21">(6-6) його син Йоах, його син Іддо, його син Зерах, його син Єатрай.</verse>
				<verse number="22">(6-7) Сини Кегатові: Аммінадав син його, його син Корах, син його Ассір,</verse>
				<verse number="23">(6-8) син його Елкана, син його Ев'ясаф, син його Ассір,</verse>
				<verse number="24">(6-9) син його Тахат, син його Уріїл, син його Уззійя та Саул син його.</verse>
				<verse number="25">(6-10) А сини Елкани: Амасай та Ахімот.</verse>
				<verse number="26">(6-11) Елкана його син, Цофай син його, і Нахат син його,</verse>
				<verse number="27">(6-12) Еліяв син його, Єрохам син його, Елкана син його.</verse>
				<verse number="28">(6-13) А Самуїлові сини: первороджений Йоїл, а другий Авійя.</verse>
				<verse number="29">(6-14) Сини Мерарієві: Махлі, його син Лівні, його син Шім'ї, його син Узза,</verse>
				<verse number="30">(6-15) син його Шім'а, син його Хаґґійя, син його Асая.</verse>
				<verse number="31">(6-16) А оце ті, яких Давид поставив для співання в Господньому домі, від часу миру ковчега.</verse>
				<verse number="32">(6-17) І вони служили перед скинією, скинією заповіту, піснею, аж поки Соломон не збудував Господнього дому в Єрусалимі. І вони ставали, за уставом своїм, на свою службу.</verse>
				<verse number="33">(6-18) А оце ті, що стояли, та їхні сини: співак Геман, син Йоїла, сина Самуїла,</verse>
				<verse number="34">(6-19) сина Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха,</verse>
				<verse number="35">(6-20) сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,</verse>
				<verse number="36">(6-21) сина Елкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії,</verse>
				<verse number="37">(6-22) сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев'ясафа, сина Кораха,</verse>
				<verse number="38">(6-23) сина Їцхара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.</verse>
				<verse number="39">(6-24) А брат його Асаф, що стояв на правиці його: Асаф був сином Берехії, сина Шім'ї,</verse>
				<verse number="40">(6-25) сина Михаїла, сина Баасеї, сина Малкійї,</verse>
				<verse number="41">(6-26) сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,</verse>
				<verse number="42">(6-27) сина Етана, сина Зіммі, сина Шім'ї,</verse>
				<verse number="43">(6-28) сина Йахата, сина Ґершома, сина Леві.</verse>
				<verse number="44">(6-29) А сини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха,</verse>
				<verse number="45">(6-30) сина Хашав'ї, сина Амації, сина Хілкійї,</verse>
				<verse number="46">(6-31) сина Амці, сина Бані, сина Шамері</verse>
				<verse number="47">(6-32) сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.</verse>
				<verse number="48">(6-33) А брати їх Левити дані на всяку роботу скинії Божого дому.</verse>
				<verse number="49">(6-34) А Аарон та сини його палили на жертівнику цілопалення та на кадильному жертівнику, і були на всяку роботу Святого Святих, та на очищення Ізраїля, згідно зо всім тим, що наказав був Мойсей, раб Божий.</verse>
				<verse number="50">(6-35) А оце Ааронові сини: Елеазар син його, його син Пінхас, його син Авішуя,</verse>
				<verse number="51">(6-36) його син Буккі, його син Уззі, його син Зерахія,</verse>
				<verse number="52">(6-37) його син Мерайот, його син Амарія, його син Ахітув,</verse>
				<verse number="53">(6-38) його син Садок, його син Ахімаац.</verse>
				<verse number="54">(6-39) А оце місце їхнього сидіння за їхніми осадами, в їхніх границях, синам Аароновим, з роду Кегатівців, бо для них був такий жеребок.</verse>
				<verse number="55">(6-40) І дали їм Хеврон в Юдиному краї, та пасовиська його навколо нього.</verse>
				<verse number="56">(6-41) А міське поле та осади його дали Калеву, синові Ефунне.</verse>
				<verse number="57">(6-42) А Аароновим синам дали міста сховища: Хеврон, і Лівну та її пасовиська, і Яттір, і Ештемоа та пасовиська його,</verse>
				<verse number="58">(6-43) і Хілен та пасовиська його, Девір та пасовиська його,</verse>
				<verse number="59">(6-44) і Ашон та пасовиська його, і Бет-Шемеш та пасовиська його.</verse>
				<verse number="60">(6-45) А з племени Веніяминового: Ґеву та пасовиська її, і Алемет та пасовиська його, і Анатот та пасовиська його, усіх їхніх міст в їхніх родах тринадцять міст.</verse>
				<verse number="61">(6-46) А Кегатовим синам, позосталим із роду племени, дано з половини племени, племени Манасіїного, жеребком десять міст.</verse>
				<verse number="62">(6-47) А Ґершомовим синам, за їхніми родами, з племени Іссахарового, і з племени Асирового, і з племени Нефталимового, і з племени Манасіїного в Башані дано тринадцять міст.</verse>
				<verse number="63">(6-48) Синам Мерарієвим за родами їх із племени Рувимового, і з племени Ґадового, і з племени Завулонового дано за жеребком дванадцять міст.</verse>
				<verse number="64">(6-49) І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="65">(6-50) Вони дали жеребком із племени Юдиних синів, і з племени Симеонових синів, і з племени Веніяминових синів ті міста, що їх вони назвали іменами.</verse>
				<verse number="66">(6-51) А щодо тих, що з родів Кегатових синів, то міста границь їх були від Єфремового племени.</verse>
				<verse number="67">(6-52) І дали їм міста сховища: Сихем та пасовиська його, в Єфремових горах, і Ґезер та пасовиська його,</verse>
				<verse number="68">(6-53) і Йокмеам та пасовиська його, і Бет-Хорон та пасовиська його,</verse>
				<verse number="69">(6-54) і Айялон та пасовиська його, і Ґат-Ріммон та пасовиська його.</verse>
				<verse number="70">(6-55) А з половини Манасіїного племени: Анер та пасовиська його, і Біл'ам та пасовиська його, за родами позосталих Кегатових синів.</verse>
				<verse number="71">(6-56) Ґершомовим синам із роду половини Манасіїного племени: Ґолан у Башані та пасовиська його, і Аштарот та пасовиська його.</verse>
				<verse number="72">(6-57) А з Іссахарового племени: Кедеш та пасовиська його, і Доврат та пасовиська його,</verse>
				<verse number="73">(6-58) і Рамот та пасовиська його, і Анем та пасовиська його.</verse>
				<verse number="74">(6-59) А з Асирового племени: Машал та пасовиська його, і Авдон та пасовиська його,</verse>
				<verse number="75">(6-60) і Хукок та пасовиська його, і Рехов та пасовиська його.</verse>
				<verse number="76">(6-61) А з племени Нефталимового: Кедеш у Ґалілі та пасовиська його, і Хаммон та пасовиська його, і Кір'ятаїм та пасовиська його.</verse>
				<verse number="77">(6-62) А позосталим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасовиська його, Фавор та пасовиська його.</verse>
				<verse number="78">(6-63) А з другого боку Йордану при Єрихоні, на схід від Йордану, з Рувимового племени: Бецер на пустині та пасовиська його, і Ягца та пасовиська її,</verse>
				<verse number="79">(6-64) і Кедемот та пасовиська його, і Мефаат та пасовиська його.</verse>
				<verse number="80">(6-65) А з Ґадового племени: Рамот у Ґілеаді та пасовиська його, і Маханаїм та пасовиська його,</verse>
				<verse number="81">(6-66) і Хешбон та пасовиська його, і Яазір та пасовиська його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А Іссахарові сини: Тола, і Пуа, Яшув і Шімрон, четверо.</verse>
				<verse number="2">А Толині сини: Уззі, і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл, голови їхніх батьківських домів Толи, хоробрі вояки своїх родів. Число їх за Давидових днів двадцять і дві тисячі і шість сотень.</verse>
				<verse number="3">А сини Уззі: Їзрахія. А сини Їзрахії: Михаїл, і Овадія, і Йоїл, Їшшійя, п'ятеро, вони всі голови.</verse>
				<verse number="4">А в них, за їхніми нащадками, за домом їхніх батьків, були бойові військові ватаги, тридцять і шість тисяч, бо вони мали багато жінок та синів.</verse>
				<verse number="5">А їхніх братів по всіх Іссахарових родах, хоробрих вояків, було вісімдесят і сім тисяч, усі вони переписані.</verse>
				<verse number="6">Веніямин: Бела, і Бекер, і Єдіяїл, троє.</verse>
				<verse number="7">А сини Белині: Ецбон, і Уззі, і Уззіїл, і Єрімот, і Ірі, п'ятеро голів батьківських домів, хоробрі вояки. А в родоводах їх двадцять і дві тисячі тридцять і чотири.</verse>
				<verse number="8">А сини Бехерові: Земіра, і Йоаш, і Еліезер, і Елйоенай, і Омрі, і Єремот, і Авійя, і Анатот, і Алемет, усе це Бехерові сини.</verse>
				<verse number="9">А в родоводах їх, за їхніми нащадками, головами дому їхніх батьків, хоробрих вояків, двадцять тисяч і двісті.</verse>
				<verse number="10">А сини Єдіяїлові: Білган. А сини Білганові: Єуш, і Веніямин, і Егуд, і Кенаана, і Зетан, і Таршіш, і Ахішахар.</verse>
				<verse number="11">Усіх цих Едіяїлових синів, за головами дому батьків, хоробрих вояків, було сімнадцять тисяч і двісті, що виходили з військовим відділом на війну.</verse>
				<verse number="12">І Шуппім, і Хуппім, сини Іра, Хушім син Ахера.</verse>
				<verse number="13">Сини Нефталимові: Яхціїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, сини Білги.</verse>
				<verse number="14">Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила його наложниця арамітка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.</verse>
				<verse number="15">А Махір узяв жінку для Хуппіма та Шуппіма, а ім'я його сестрі Мааха, а ім'я другому Целофхад. А в Целофхада були тільки дочки.</verse>
				<verse number="16">І породила Мааха, Махірова жінка, сина, і назвала ім'я йому Переш, а ім'я братові його Шареш. А його сини Улам і Рекем.</verse>
				<verse number="17">А Уламові сини: Бедан. Оце сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.</verse>
				<verse number="18">А сестра його Молехет породила Ішгода, і Авіезера, і Махлу.</verse>
				<verse number="19">А сини Шеміди були: Ахіян, і Шехем, і Лікхі, і Аніям.</verse>
				<verse number="20">А сини Єфремові: Шутелах, і Веред, син його, і син його Тахат, і син його Ел'ада, і син його Тахат,</verse>
				<verse number="21">і син його Завад, і син його Шутелах, і Езер, і Ел'ад. І повбивали їх люди Ґату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди.</verse>
				<verse number="22">І був у жалобі їх батько Єфрем численні дні, а брати його приходили розважати його.</verse>
				<verse number="23">І ввійшов він до жінки своєї, і зачала вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Берія, бо зло було в домі його.</verse>
				<verse number="24">А дочка його Шеера. І вона збудувала Бет-Хорон долішній і горішній та Уззен-Шееру.</verse>
				<verse number="25">І син його Рефах, і Решеф, і син його Телах, і син його Тахан,</verse>
				<verse number="26">син його Ладан, син його Аммігуд, син його Елішама,</verse>
				<verse number="27">син його Нон, син його Ісус.</verse>
				<verse number="28">А їхня посілість та місця їхнього оселення Бет-Ел та належні йому міста, а на схід Нааран, а на захід Ґезер та належні йому міста, і Сихем та належні йому міста, аж до Айї та належних йому міст.</verse>
				<verse number="29">А на руки Манасіїних синів: Бет-Шеан та належні йому міста, Танах та належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста, Дор та належні йому міста, у них сиділи сини Йосипа, Ізраїлевого сина.</verse>
				<verse number="30">Сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Берія, та сестра їх Серах.</verse>
				<verse number="31">А сини Беріїні: Хевер і Малкіїл, він батько Бірзаіта.</verse>
				<verse number="32">А Хевер породив Яфлета, і Шомера, і Хотама, і сестру їх Шую.</verse>
				<verse number="33">А сини Яфлетові: Пасах, і Бімхал, і Ашват, оце сини Яфлетові.</verse>
				<verse number="34">А сини Шемерові: Ахі і Рогаґґа, Яхебба та Арам.</verse>
				<verse number="35">А сини Гелема, його брата: Цофах, і Їмна, і Шелеш, і Амал.</verse>
				<verse number="36">Сини Цофахові: Суах, і Харнефер, і Шуал, і Бері, і Їмра,</verse>
				<verse number="37">Бецер, і Год, і Шамма, і Шілша, і Їтран, і Беера.</verse>
				<verse number="38">А сини Єтерові: Єфунне, і Піспа, і Ара.</verse>
				<verse number="39">А сини Улли: Арах, і Ханніїл, і Ріція.</verse>
				<verse number="40">Усе це Асирові сини, голови батьківських домів, вибрані лицарі вояки, голови начальників. А в родовідних книгах військових записано, число їхніх людей було двадцять і шість тисяч.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">А Веніямин породив первородженого свого Белу, другого Ашбелу, і третього Ахраха,</verse>
				<verse number="2">четвертого Наху, і п'ятого Рафу.</verse>
				<verse number="3">А в Бели були сини: Аддар, і Ґера, і Авігуд,</verse>
				<verse number="4">і Авішуя, і Нааман, і Ахоах,</verse>
				<verse number="5">і Ґера, і Шефуфан, і Хурам.</verse>
				<verse number="6">А оце сини Ехудові, вони були голови дому батьків, мешканців Ґеви, та переселено їх до Манахату:</verse>
				<verse number="7">і Нааман, і Ахійя, і Ґера, він їх переселив, і породив Уззу та Ахіхуда.</verse>
				<verse number="8">А Шахараїм породив дітей на моавському полі по тому, як він відіслав своїх жінок Хушім та Баару.</verse>
				<verse number="9">І породив він від Ходеш, своєї жінки: Йовава, і Цівію, і Мешу, і Малкам,</verse>
				<verse number="10">і Єуц, і Сохію, і Мірму, це сини його, голови батьківських домів.</verse>
				<verse number="11">А від Хушім він породив Авітува та Елпаала.</verse>
				<verse number="12">А сини Елпаалові: Евер, і Міш'ам, і Шемер, він збудував Оно й Лод та належні йому міста.</verse>
				<verse number="13">А Берія та Шема вони голови дому батьків, мешканців Айялону; вони вигнали мешканців Ґату.</verse>
				<verse number="14">А Ахйо, Шашак і Єремот,</verse>
				<verse number="15">і Зевадія, і Арад, і Адер,</verse>
				<verse number="16">і Михаїл, і Їшпа, і Йоха сини Берії.</verse>
				<verse number="17">А Зевадія, і Мешуллам, і Хізкі, і Хевер,</verse>
				<verse number="18">і Їшмерай, і Їзлія, і Йовав, сини Елпаалові.</verse>
				<verse number="19">А Яким, і Зіхрі, і Завді,</verse>
				<verse number="20">і Еліенай, і Ціллетай, і Еліїл,</verse>
				<verse number="21">і Адая, і Берая, і Шімрат, сини Шімеієві.</verse>
				<verse number="22">А Їшпан, і Евер, і Еліїл,</verse>
				<verse number="23">і Авдон, і Зіхрі, і Ханан,</verse>
				<verse number="24">і Хананія, і Елам, і Антотійя,</verse>
				<verse number="25">і Їфдея, і Пенуїл, сини Шашакові.</verse>
				<verse number="26">А Шамшерай, і Шехарія, і Аталія,</verse>
				<verse number="27">і Яарешія, і Елійя, і Зіхрі, сини Єрохамові.</verse>
				<verse number="28">Оце голови дому батьків за їхніми нащадками, голови, що вони сиділи в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="29">А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону, а ім'я його жінці Мааха,</verse>
				<verse number="30">і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,</verse>
				<verse number="31">і Ґедор, і Ахйо, і Зехер.</verse>
				<verse number="32">А Міклот породив Шім'у. І вони теж сиділи в Єрусалимі, при братах своїх, зо своїми братами.</verse>
				<verse number="33">А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шуя, і Авінадава, і Ешбаала.</verse>
				<verse number="34">А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.</verse>
				<verse number="35">А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тареа, і Ахаз.</verse>
				<verse number="36">А Ахаз породив Єгоадду, а Єгоадда породив Алемета, і Азмавета, і Зімрі: а Зімрі породив Моцу.</verse>
				<verse number="37">А Моца породив Бін'ю, його син Рафа, його син Ел'аса, його син Ацел.</verse>
				<verse number="38">А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, усі вони сини Ацелові.</verse>
				<verse number="39">А сини Ешека, брата його: первороджений його Улам, другий Єуш, третій Еліфелет.</verse>
				<verse number="40">А Уламові сини були мужі хоробрі вояки, що натягували лука й що мали багато синів та онуків, сотню й п'ятдесят. Усі вони з Веніяминових синів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А ввесь Ізраїль був переписаний, й ось вони були записані в книзі Ізраїлевих царів. А Юда був переселений до Вавилону за своє спроневірення.</verse>
				<verse number="2">А перші мешканці, що сиділи в своїй посілості, по своїх містах, були: Ізраїль, священики, Левити та слуги храму.</verse>
				<verse number="3">А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з Веніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:</verse>
				<verse number="4">Утай, син Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.</verse>
				<verse number="5">А з шілонян: первороджений Асая та сини його.</verse>
				<verse number="6">А з синів Зерахових: Єуїл, та брати їх, шість сотень і дев'ятдесят.</verse>
				<verse number="7">А з синів Веніяминових: Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,</verse>
				<verse number="8">і Ївнея, син Єрохамів; і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам, син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,</verse>
				<verse number="9">і брати їхні за їхніми нащадками, дев'ять сотень і п'ятдесят і шість. Усі ці мужі голови батьків, дому батьків своїх.</verse>
				<verse number="10">А із священиків: Єдая, і Єгоярів, і Яхін.</verse>
				<verse number="11">А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітава, управитель Божого дому;</verse>
				<verse number="12">і Адая, син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;</verse>
				<verse number="13">і брати їх, голови дому своїх батьків тисяча й сім сотень і шістдесят, дуже добрі мужі на працю в ділі Божого дому.</verse>
				<verse number="14">А з Левитів: Шемая, син Хассува, сина Азрікама, сина Хашав'ї, з синів Мерарі;</verse>
				<verse number="15">і Бакбаккар, Хереш, і Балал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;</verse>
				<verse number="16">і Авадія, син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що сидів в осадах нетоф'ян.</verse>
				<verse number="17">А придверні: Шаллум, і Аккув, і Талмон, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум був голова.</verse>
				<verse number="18">І аж дотепер вони в царській брамі на схід, вони придверні таборів Левієвих синів.</verse>
				<verse number="19">А Шаллум, син Коре, сина Ев'ясафа, сина Кораха, і брати його з дому його батька, корахівці, на праці служби, стерегли пороги скинії, а їхні батьки були над Господнім табором, стерегли вхід.</verse>
				<verse number="20">І Пінхас, син Елеазарів, був над ними колись зверхником, і Господь був із ним.</verse>
				<verse number="21">Захарій, син Мешелемії, був придверний при вході скинії заповіту.</verse>
				<verse number="22">Усіх їх, вибраних на придверних при порогах, було двісті й дванадцять. Вони переписані по своїх осадах. Їх поставив Давид та прозорливець Самуїл за їх вірність.</verse>
				<verse number="23">І вони та їхні сини були при брамах Господнього дому, дому скинії, за вартами.</verse>
				<verse number="24">На чотири боки були придверні: на схід, на захід, на північ, на південь.</verse>
				<verse number="25">А брати їхні були по селах, мусіли приходити на сім день, від часу до часу, щоб бути з ними на службі,</verse>
				<verse number="26">бо в службі були чотири перші придверні, вони Левити; вони ж доглядали помешкань та скарбів Божого дому.</verse>
				<verse number="27">І вони всю ніч перебували навколо Божого дому, бо на них був обов'язок варти, і вона щоранку відмикали двері.</verse>
				<verse number="28">І з них були дехто коло службового посуду, бо за числом його приносили, і за числом його виносили.</verse>
				<verse number="29">І з них дехто були призначені до посуду та до всяких святих речей: і над пшеничною мукою, і над вином, і над оливою, і над ладаном, і над пахощами.</verse>
				<verse number="30">А з священичих синів були ті, що мішали запашне на кадило.</verse>
				<verse number="31">А Маттітія з Левитів, він первороджений корахівця Шаллума, був у службі над справою сковорід.</verse>
				<verse number="32">А з синів кегатівців, з їхніх братів, були над хлібом показним, щоб приготовляти щосуботи.</verse>
				<verse number="33">А оце співаки, голови батьківських домів Левитів, по кімнатах, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були вони при своїй роботі.</verse>
				<verse number="34">Оце голови батьківських домів Левитів за їхніми нащадками, голови, що сиділи в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="35">А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону Єіїл, а ім'я його жінці Мааха,</verse>
				<verse number="36">і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,</verse>
				<verse number="37">і Ґедор, і Ахйо, і Захарій, і Міклот.</verse>
				<verse number="38">А Міклот породив Шім'ама. І вони теж сиділи в Єрусалимі при братах своїх, зо своїми братами.</verse>
				<verse number="39">А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.</verse>
				<verse number="40">А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.</verse>
				<verse number="41">А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея.</verse>
				<verse number="42">А Ахаз породив Яру, а Яра породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.</verse>
				<verse number="43">А Моца породив Бін'ю, його син Рефая, його син Ел'аса, його син Ацел.</verse>
				<verse number="44">А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, оце сини Ацелові.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.</verse>
				<verse number="2">І гналися филистимляни за Саулом та за його синами. І повбивали филистимляни Йонатана, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Саулових синів...</verse>
				<verse number="3">І став бій тяжкий для Саула, і лучники кинулися на нього, і він злякався тих лучників.</verse>
				<verse number="4">І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча та й упав на нього...</verse>
				<verse number="5">І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на меча, та й помер...</verse>
				<verse number="6">І помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім померли разом.</verse>
				<verse number="7">І побачили всі ізраїльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то покидали свої міста й повтікали, а филистимляни поприходили, й осілися в них...</verse>
				<verse number="8">І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та синів його, що лежали на горі Ґілбоа.</verse>
				<verse number="9">І вони пообдирали його, і понесли голову його та зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах своїх божків та народові.</verse>
				<verse number="10">І вони поклали зброю його в домі свого бога, а голову його прибили в домі Даґона.</verse>
				<verse number="11">І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що филистимляни зробили Саулові,</verse>
				<verse number="12">і встали всі хоробрі, і понесли Саулове тіло та тіла синів його, і принесли до Явешу, та й поховали їхні кості під дубом в Явеші, і постили сім день.</verse>
				<verse number="13">І помер Саул за своє беззаконня, що він ним спроневірився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб вивідати,</verse>
				<verse number="14">а не вивідував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Давидові, Єссеєвому синові.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І зібрався ввесь Ізраїль до Давида в Хеврон, говорячи: Оце ми кість твоя та тіло твоє!</verse>
				<verse number="2">І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приводив Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш князем над народом Моїм, Ізраїлем.</verse>
				<verse number="3">І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.</verse>
				<verse number="4">І пішов Давид та ввесь Ізраїль до Єрусалиму, він Євус, і там були євусеяни, мешканці того краю.</verse>
				<verse number="5">І сказали мешканці Євусу до Давида: Ти не ввійдеш сюди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він Місто Давида.</verse>
				<verse number="6">І сказав Давид: Кожен, хто найперше поб'є євусеянина, той стане за голову та за зверхника. І ввійшов найперше Йоав, син Церуїн, і став за голову.</verse>
				<verse number="7">І осівся Давид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.</verse>
				<verse number="8">І він збудував місто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту міста.</verse>
				<verse number="9">І Давид ставав усе більшим, а Господь Саваот був із ним.</verse>
				<verse number="10">А оце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="11">А оце число Давидових лицарів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, він махнув своїм списом і побив за один раз три сотні!</verse>
				<verse number="12">А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, він один із трьох лицарів.</verse>
				<verse number="13">Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, повна ячменю, а народ утікав перед филистимлянами.</verse>
				<verse number="14">Та вони стали посеред ділянки, і врятували її та й побили филистимлян. І Господь подав велику перемогу!</verse>
				<verse number="15">І зійшли троє з тих тридцяти на переді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський табір таборував у долині Рефаїм.</verse>
				<verse number="16">Давид же був тоді в твердині, а филистимська залога була тоді в Віфлеємі.</verse>
				<verse number="17">І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємської криниці, що в брамі?</verse>
				<verse number="18">І продерлися ці троє до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господа,</verse>
				<verse number="19">та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.</verse>
				<verse number="20">А Авшай, Йоавів брат, він голова тих трьох. І він махнув своїм списом і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я серед трьох.</verse>
				<verse number="21">З тих трьох серед двох він був найшановніший, і став їм за провідника. А до тих трьох не досяг.</verse>
				<verse number="22">Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в середині ями сніжного дня.</verse>
				<verse number="23">І він побив одного єгиптянина, мужа поставного, на п'ять ліктів, а в руці єгиптянина був спис, як ткацький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа з руки того єгиптянина, та й його забив його списом.</verse>
				<verse number="24">Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я було серед тих трьох хоробрих.</verse>
				<verse number="25">З тих тридцяти він був найповажніший, а до тих трьох не досяг. І Давид призначив його до своєї прибічної сторожі.</verse>
				<verse number="26">А хоробрі мужі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,</verse>
				<verse number="27">гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,</verse>
				<verse number="28">Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,</verse>
				<verse number="29">хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,</verse>
				<verse number="30">нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,</verse>
				<verse number="31">Ітай, син Ріваїв, з Ґів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,</verse>
				<verse number="32">Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,</verse>
				<verse number="33">бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,</verse>
				<verse number="34">сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,</verse>
				<verse number="35">Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,</verse>
				<verse number="36">мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,</verse>
				<verse number="37">кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,</verse>
				<verse number="38">Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Ґаґрі,</verse>
				<verse number="39">аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєноша Йоава, Церуїного сина,</verse>
				<verse number="40">їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,</verse>
				<verse number="41">хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,</verse>
				<verse number="42">Адіна, син Шізин, Рувимівець, голова Рувимівців і над тридцятьма,</verse>
				<verse number="43">Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,</verse>
				<verse number="44">аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,</verse>
				<verse number="45">Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,</verse>
				<verse number="46">махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,</verse>
				<verse number="47">Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,</verse>
				<verse number="2">що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:</verse>
				<verse number="3">голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,</verse>
				<verse number="4">і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,</verse>
				<verse number="5">Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,</verse>
				<verse number="6">Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,</verse>
				<verse number="7">і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.</verse>
				<verse number="8">А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.</verse>
				<verse number="9">Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,</verse>
				<verse number="10">четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,</verse>
				<verse number="11">шостий Аттай, сьомий Еліїл,</verse>
				<verse number="12">восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,</verse>
				<verse number="13">десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.</verse>
				<verse number="14">Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.</verse>
				<verse number="15">Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.</verse>
				<verse number="16">І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.</verse>
				<verse number="17">А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!</verse>
				<verse number="18">І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.</verse>
				<verse number="19">І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!</verse>
				<verse number="20">Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.</verse>
				<verse number="21">І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.</verse>
				<verse number="22">Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.</verse>
				<verse number="23">А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:</verse>
				<verse number="24">Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.</verse>
				<verse number="25">З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.</verse>
				<verse number="26">З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.</verse>
				<verse number="27">І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.</verse>
				<verse number="28">І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.</verse>
				<verse number="29">А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.</verse>
				<verse number="30">А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.</verse>
				<verse number="31">А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.</verse>
				<verse number="32">А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.</verse>
				<verse number="33">Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.</verse>
				<verse number="34">А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.</verse>
				<verse number="35">А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.</verse>
				<verse number="36">А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.</verse>
				<verse number="37">А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.</verse>
				<verse number="38">Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.</verse>
				<verse number="39">І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.</verse>
				<verse number="40">А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.</verse>
				<verse number="2">І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.</verse>
				<verse number="3">І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів.</verse>
				<verse number="4">І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.</verse>
				<verse number="5">І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.</verse>
				<verse number="6">І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я Його прикликається.</verse>
				<verse number="7">І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.</verse>
				<verse number="8">А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.</verse>
				<verse number="9">І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.</verse>
				<verse number="10">І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...</verse>
				<verse number="11">І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.</verse>
				<verse number="12">І того дня Давид злякався Бога, говорячи: Як я внесу до себе Божого ковчега?</verse>
				<verse number="13">І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.</verse>
				<verse number="14">І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед-Едома, та все, що було його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.</verse>
				<verse number="2">І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.</verse>
				<verse number="3">І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.</verse>
				<verse number="4">А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,</verse>
				<verse number="5">і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,</verse>
				<verse number="6">і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,</verse>
				<verse number="7">і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.</verse>
				<verse number="8">І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.</verse>
				<verse number="9">А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.</verse>
				<verse number="10">І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.</verse>
				<verse number="11">І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!</verse>
				<verse number="12">А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.</verse>
				<verse number="13">А филистимляни ще отаборилися в долині.</verse>
				<verse number="14">А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.</verse>
				<verse number="15">І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.</verse>
				<verse number="16">І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.</verse>
				<verse number="17">І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.</verse>
				<verse number="2">Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.</verse>
				<verse number="3">І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.</verse>
				<verse number="4">І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.</verse>
				<verse number="5">Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.</verse>
				<verse number="6">Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.</verse>
				<verse number="7">Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.</verse>
				<verse number="8">Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.</verse>
				<verse number="9">Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.</verse>
				<verse number="10">Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.</verse>
				<verse number="11">І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава</verse>
				<verse number="12">та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.</verse>
				<verse number="13">Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.</verse>
				<verse number="14">І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="15">І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.</verse>
				<verse number="16">І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.</verse>
				<verse number="17">І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.</verse>
				<verse number="18">А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.</verse>
				<verse number="19">А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.</verse>
				<verse number="20">А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.</verse>
				<verse number="21">А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.</verse>
				<verse number="22">А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.</verse>
				<verse number="23">А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.</verse>
				<verse number="24">А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.</verse>
				<verse number="25">І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.</verse>
				<verse number="26">І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.</verse>
				<verse number="27">А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.</verse>
				<verse number="28">І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.</verse>
				<verse number="29">І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.</verse>
				<verse number="2">І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім'ям Господнім.</verse>
				<verse number="3">І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м'яса та по виноградному калачеві.</verse>
				<verse number="4">І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:</verse>
				<verse number="5">Асаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.</verse>
				<verse number="6">А священики Беная та Яхазіїл на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.</verse>
				<verse number="7">Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:</verse>
				<verse number="8">Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!</verse>
				<verse number="9">Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!</verse>
				<verse number="10">Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!</verse>
				<verse number="11">Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!</verse>
				<verse number="12">Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його</verse>
				<verse number="13">ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!</verse>
				<verse number="14">Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!</verse>
				<verse number="15">Пам'ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,</verse>
				<verse number="16">що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його для Ісака.</verse>
				<verse number="17">І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,</verse>
				<verse number="18">говорячи: Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!</verse>
				<verse number="19">Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,</verse>
				<verse number="20">і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.</verse>
				<verse number="21">Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:</verse>
				<verse number="22">Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!</verse>
				<verse number="23">Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його!</verse>
				<verse number="24">Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами.</verse>
				<verse number="25">Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!</verse>
				<verse number="26">Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив!</verse>
				<verse number="27">Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його.</verse>
				<verse number="28">Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,</verse>
				<verse number="29">дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!</verse>
				<verse number="30">Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!</verse>
				<verse number="31">Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!</verse>
				<verse number="32">Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!</verse>
				<verse number="33">Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.</verse>
				<verse number="34">Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="35">І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!</verse>
				<verse number="36">Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!</verse>
				<verse number="37">І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,</verse>
				<verse number="38">і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;</verse>
				<verse number="39">а священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів'оні,</verse>
				<verse number="40">щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечорі, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="41">А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="42">А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.</verse>
				<verse number="43">І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...</verse>
				<verse number="2">І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!</verse>
				<verse number="3">І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.</verse>
				<verse number="5">Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.</verse>
				<verse number="6">Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?</verse>
				<verse number="7">А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.</verse>
				<verse number="8">І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.</verse>
				<verse number="9">І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.</verse>
				<verse number="10">А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.</verse>
				<verse number="11">І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.</verse>
				<verse number="12">Він збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.</verse>
				<verse number="13">Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.</verse>
				<verse number="14">І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.</verse>
				<verse number="15">За всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.</verse>
				<verse number="16">І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?</verse>
				<verse number="17">Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!</verse>
				<verse number="18">Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!</verse>
				<verse number="19">Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.</verse>
				<verse number="20">Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.</verse>
				<verse number="21">І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?</verse>
				<verse number="22">І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!</verse>
				<verse number="23">А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!</verse>
				<verse number="24">А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.</verse>
				<verse number="25">Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.</verse>
				<verse number="26">А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.</verse>
				<verse number="27">А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І сталося по тому, і побив Давид филистимлян та поконав їх; і взяв він Ґат та належні йому міста з руки филистимлян.</verse>
				<verse number="2">І побив він Моава, і стали моавітяни Давидовими рабами, що приносили дари.</verse>
				<verse number="3">І побив Давид Гадад'езера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити владу свою на річці Ефраті.</verse>
				<verse number="4">І здобув Давид від нього тисячі колесниць і сім тисяч верхівців та двадцять тисяч пішого люду. І попідрізував Давид жили коням усіх колесниць, і позоставив із них тільки сотню для колесниць.</verse>
				<verse number="5">І прийшов Арам із Дамаску на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, та Давид вибив серед сиріян двадцять і дві тисячі чоловіка.</verse>
				<verse number="6">І поставив Давид у Сирії Дамаській залогу, і сиріяни стали для Давида рабами, що приносили дари. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.</verse>
				<verse number="7">І позабирав Давид золоті щити, що були на Гадад'езерових рабах, і позносив їх до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="8">А з Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді, з неї поробив Соломон мідяне море й стовпи, та мідяні речі.</verse>
				<verse number="9">І прочув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе військо Гадад'езера, царя цовського.</verse>
				<verse number="10">І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, бо Гадад'езер провадив війну з Тоу, а з ним послав всякі речі золоті, і срібні, і мідяні.</verse>
				<verse number="11">І Давид присвятив їх Господеві разом із тим сріблом та золотом, що повиносив від усіх народів з Едому, і з Моаву, і від Аммонових синів та від Амалика.</verse>
				<verse number="12">А Авшай, син Церуїн, побив Едома в Соляній долині, вісімнадцять тисяч.</verse>
				<verse number="13">І поставив він в Едомі залогу, і став увесь Едом Давидовими рабами. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.</verse>
				<verse number="14">І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьому своєму народові.</verse>
				<verse number="15">А Йоав, син Церуїн, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, канцлер.</verse>
				<verse number="16">А Садок, син Ахітувів, та Авімелех, син Ев'ятарів, були священики, а Шавша писар.</verse>
				<verse number="17">А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини перші при царевій руці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.</verse>
				<verse number="2">І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.</verse>
				<verse number="3">А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?</verse>
				<verse number="4">І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...</verse>
				<verse number="5">І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.</verse>
				<verse number="6">І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.</verse>
				<verse number="7">І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.</verse>
				<verse number="8">А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.</verse>
				<verse number="9">І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.</verse>
				<verse number="10">І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.</verse>
				<verse number="11">А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,</verse>
				<verse number="12">і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.</verse>
				<verse number="13">Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!</verse>
				<verse number="14">А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.</verse>
				<verse number="15">А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="16">А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.</verse>
				<verse number="17">І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.</verse>
				<verse number="18">І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...</verse>
				<verse number="19">А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І сталося по році, того часу, як царі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.</verse>
				<verse number="2">І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста.</verse>
				<verse number="3">А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="4">І сталося по тому, і була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були поконані.</verse>
				<verse number="5">І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал!</verse>
				<verse number="6">І була ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири. І він також був із нащадків Рефая.</verse>
				<verse number="7">І зневажав він Ізраїля, та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.</verse>
				<verse number="8">Ці також походили від Рефая в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.</verse>
				<verse number="2">І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!</verse>
				<verse number="3">І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?</verse>
				<verse number="4">Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="5">І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.</verse>
				<verse number="6">А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава...</verse>
				<verse number="7">І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!</verse>
				<verse number="8">І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!...</verse>
				<verse number="9">І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:</verse>
				<verse number="10">Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі.</verse>
				<verse number="11">І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі:</verse>
				<verse number="12">чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене...</verse>
				<verse number="13">І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...</verse>
				<verse number="14">І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!</verse>
				<verse number="15">І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.</verse>
				<verse number="16">І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої...</verse>
				<verse number="17">І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його...</verse>
				<verse number="18">А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.</verse>
				<verse number="19">І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.</verse>
				<verse number="20">І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.</verse>
				<verse number="21">І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.</verse>
				<verse number="22">І сказав Давид до Орнана: Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.</verse>
				<verse number="23">І сказав Орнан до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!</verse>
				<verse number="24">І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!</verse>
				<verse number="25">І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.</verse>
				<verse number="26">І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.</verse>
				<verse number="27">І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.</verse>
				<verse number="28">Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.</verse>
				<verse number="29">А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів'оні.</verse>
				<verse number="30">Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І Давид сказав: Це той дім Господа Бога, і це жертівник на цілопалення для Ізраїля!</verse>
				<verse number="2">І сказав Давид, щоб зібрати приходьків, що були в Ізраїлевому Краї, і поставив каменярів тесати брили каміння, щоб збудувати Божого дома.</verse>
				<verse number="3">І заготовив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,</verse>
				<verse number="4">і кедрового дерева без числа, бо сидоняни та тиряни спровадили Давидові силу кедрового дерева.</verse>
				<verse number="5">І сказав Давид: Мій син Соломон ще юнак та тендітний, приготую ж йому все на цей храм на збудування для Господа, щоб піднести його високо на славу та на велич для всіх країв. Приготую ж я все для нього! І Давид заготовив безліч усього перед своєю смертю.</verse>
				<verse number="6">І він покликав сина свого Соломона, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.</verse>
				<verse number="7">І сказав Давид до Соломона: Сину мій, я мав на своєму серці вибудувати храм для Ймення Господа, Бога мого.</verse>
				<verse number="8">Та було про мене Господнє слово, кажучи: Безліч крови пролив ти та війни великі провадив. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на землю перед лицем Моїм!</verse>
				<verse number="9">Ось народиться тобі син, він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'я йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу.</verse>
				<verse number="10">Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!</verse>
				<verse number="11">Тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш ти дім для Господа, Бога свого, як говорив Він про тебе.</verse>
				<verse number="12">Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти Закон Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="13">Тоді буде щастити тобі, якщо будеш додержувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцний, не бійся й не страхайся!</verse>
				<verse number="14">І ось я в скудоті своїй заготовив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза нема ваги, бо безліч того; і дерева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси.</verse>
				<verse number="15">А в тебе безліч робітників для праці, теслярів і каменярів та дереворубів, та всяких здібних на всяку роботу.</verse>
				<verse number="16">Золоту, сріблу, і міді та залізу нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!</verse>
				<verse number="17">І наказав Давид усім Ізраїлевим князям, щоб допомагали синові його Соломонові:</verse>
				<verse number="18">Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навколо, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, і була здобута ця земля перед лицем Господа та перед народом Його.</verse>
				<verse number="19">Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудованого для Господнього Ймення.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.</verse>
				<verse number="2">І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, і священиків та Левитів.</verse>
				<verse number="3">І були перелічені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, за мужчинами тридцять і вісім тисяч.</verse>
				<verse number="4">Із них для керування над роботою Господнього дому двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів шість тисяч,</verse>
				<verse number="5">і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаряддях, які я зробив на славлення.</verse>
				<verse number="6">І поділив їх Давид на черги за синами Левія, для Ґершона, Кегата та Мерарі.</verse>
				<verse number="7">З Ґершонівців Ладан і Шім'ї.</verse>
				<verse number="8">Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.</verse>
				<verse number="9">Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони голови батьківських домів Ладана.</verse>
				<verse number="10">А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, оце сини Шім'ї, четверо.</verse>
				<verse number="11">І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один батьківський дім при переліченні.</verse>
				<verse number="12">Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.</verse>
				<verse number="13">Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.</verse>
				<verse number="14">А Мойсей Божий чоловік, сини його полічені до Левієвого племени.</verse>
				<verse number="15">Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.</verse>
				<verse number="16">Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.</verse>
				<verse number="17">А сини Еліезерові були: Рехавія, голова; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помножились.</verse>
				<verse number="18">Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.</verse>
				<verse number="19">Сини Хевронові: Єрійя голова, Амарія другий, Яхазіїл третій, і Єкам'ам четвертий.</verse>
				<verse number="20">Сини Уззіїлові: Міхал голова, а Їшшійя другий.</verse>
				<verse number="21">Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.</verse>
				<verse number="22">І помер Елеазар, і не було в нього синів, бо тільки дочки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати.</verse>
				<verse number="23">Сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, троє.</verse>
				<verse number="24">Оце сини Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегляненням їхнім, числом імен за особами їх, що чинили роботу для будови Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.</verse>
				<verse number="25">Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму народові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.</verse>
				<verse number="26">І також Левитам не треба носити скинії та всіх речей її для служби їй,</verse>
				<verse number="27">бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих синів від віку двадцяти літ і вище.</verse>
				<verse number="28">Бо їхнє становище при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подвір'ями, і над кімнатами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,</verse>
				<verse number="29">і при хлібі виставнім, і при пшеничній муці на хлібну жертву та на прісні коржі, і при сковородах, і при праженні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини.</verse>
				<verse number="30">І щоб ставати щоранку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.</verse>
				<verse number="31">І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.</verse>
				<verse number="32">І чинили вони охорону скинії заповіту, і сторожу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">А в Ааронових синів такі їхні черги: Ааронові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.</verse>
				<verse number="2">Та повмирали Надав та Авігу за життя їхнього батька, і не мали вони синів, тому священнодіяли Елеазар та Ітамар.</verse>
				<verse number="3">І поділив їх Давид і Садок, з Елеазарових синів, та Ахімелех, з Ітамарових синів, за їхнім урядом в їхній службі.</verse>
				<verse number="4">І були знайдені Елеазарові сини численнішими, щодо голів чоловіків, від синів Ітамарових. І вони поділили їх: для Елеазарових синів голів дому батьків було шістнадцять, а для Ітамарових синів для дому батьків їх вісім.</verse>
				<verse number="5">І поділили їх жеребками, тих з тими, бо головними в святині та головними перед Богом були з синів Елеазарових та серед синів Ітамарових.</verse>
				<verse number="6">І записав їх Шемая, син Натанаїлів, писар із Левитів, перед царем, і головними, і священиком Садоком, і Ахімелехом, сином Евіятаровим, і головами дому батьків священиків та Левитів. Один батьківський дім був узятий для Елеазара, а один був узятий для Ітамара.</verse>
				<verse number="7">І вийшов перший жеребок для Єгояріва, другий для Єдаї,</verse>
				<verse number="8">третій для Харіма, четвертий для Сеоріма,</verse>
				<verse number="9">п'ятий для Малкійї, шостий для Мійяміна,</verse>
				<verse number="10">сьомий для Гаккоца, восьмий для Авійї,</verse>
				<verse number="11">дев'ятий для Єшуї, десятий для Шеханії,</verse>
				<verse number="12">одинадцятий для Ел'яшіва, дванадцятий для Якіма,</verse>
				<verse number="13">тринадцятий для Хуппи, чотирнадцятий для Єшев'ава,</verse>
				<verse number="14">п'ятнадцятий для Білґи, шістнадцятий для Іммера,</verse>
				<verse number="15">сімнадцятий для Хезіра, вісімнадцятий для Гаппіццеца,</verse>
				<verse number="16">дев'ятнадцятий для Петах'ї, двадцятий для Єхезкела,</verse>
				<verse number="17">двадцять і перший для Яхіна, двадцять і другий для Ґамула,</verse>
				<verse number="18">двадцять і третій для Делаї, двадцять і четвертий для Маазії.</verse>
				<verse number="19">Оце порядок їхньої служби, щоб приходити до Господнього дому за їхньою постановою через Аарона, їхнього батька, як йому наказав був Господь, Бог Ізраїлів.</verse>
				<verse number="20">А від позосталих Левієвих синів: від Амрамових синів Шуваїл, від синів Шуваїлових Єхедія.</verse>
				<verse number="21">Від Рехавії, від синів Рехавії: голова Їшшійя.</verse>
				<verse number="22">Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових синів: Яхат.</verse>
				<verse number="23">А сини Хевронові: Єрійя, другий Амарія, третій Яхазіїл, четвертий Єкам'ам.</verse>
				<verse number="24">Сини Уззіїлові: Міха, сини Міхині: Шамір.</verse>
				<verse number="25">Брат Міхи Їшшійя, сини Їшшійїні Захарій.</verse>
				<verse number="26">Сини Мерарієві: Махлі та Муші, сини Яазійї Бено.</verse>
				<verse number="27">Сини Мерарієві, від Яазійї: Бено, і Шогам, і Заккур, і Іврі.</verse>
				<verse number="28">У Махлі: Елеазар, у нього не було синів.</verse>
				<verse number="29">Від Кіша, сини Кішові: Єрахмеїл.</verse>
				<verse number="30">А сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єрімот. Оце сини Левитів, за домом їхніх батьків.</verse>
				<verse number="31">І кидали жеребки і вони відповідно до братів своїх, Ааронових синів, перед царем Давидом, і Садоком, і Ахімелехом, і головами дому батьків священиків та Левитів, голови родин нарівні зо своїм меншим братом.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І відділив Давид та зверхники війська на службу синів Асафа, і Гемана, і Єдутуна, що провіщували на цитрах, і на арфах, і на цимбалах. А число їх, людей праці до служби, було таке:</verse>
				<verse number="2">від Асафових синів: Заккур, і Йосип, і Нетанія, і Асар'їла, Асафові сини, при Асафі, що пророкував при царі.</verse>
				<verse number="3">Від Єдутуна, Єдутунові сини: Ґедалія, і Цері, і Ісая, Хашавія, і Маттітія, шестеро при своєму батькові Єдутуні, що пророкував на цитрі на дяку та на хвалу Господеві.</verse>
				<verse number="4">Від Гемана, Геманові сини: Буккійя, Маттанія, Уззіїл, Шевуїл, і Єрімот, Хананія, Ханані, Еліата, Ґіддалті, і Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот.</verse>
				<verse number="5">Усі ці сини Гемана, царського прозорливця в Божих словах, щоб підвищувати силу. І дав Бог Геманові чотирнадцять синів та три дочки.</verse>
				<verse number="6">Усі вони були при своєму батькові, на співі Господнього дому, на цимбалах, на арфах та цитрах для служби в Божому домі; при царі Асаф, Єдутун та Геман.</verse>
				<verse number="7">І було їхнє число з їхніми братами, вивченими співу для Господа, усіх розуміючих, двісті й вісімдесят і вісім.</verse>
				<verse number="8">І кинули вони жеребки, черга відповідно черзі, як малий, так і великий, учитель з учнем.</verse>
				<verse number="9">І вийшов перший жеребок від Асафа для Йосипа, другий Ґедалія, він і брати його та сини його, дванадцять.</verse>
				<verse number="10">Третій Заккур, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="11">Четвертий для Їцрі, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="12">П'ятий Нетанія, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="13">Шостий Буккійя, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="14">Сьомий Єсар'їла, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="15">Восьмий Ісая, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="16">Дев'ятий Маттанія, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="17">Десятий Шім'ї, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="18">Одинадцятий Азаріїл, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="19">Дванадцятий для Хашав'ї, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="20">Тринадцятий для Шуваїла, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="21">Чотирнадцятий для Маттітії, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="22">П'ятнадцятий для Єремота, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="23">Шістнадцятий для Хананії, сини його брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="24">Сімнадцятий для Йошбекаші, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="25">Вісімнадцятий для Ханані, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="26">Дев'ятнадцятий для Маллоті, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="27">Двадцятий для Елійяти, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="28">Двадцять і перший для Готіра, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="29">Двадцять і другий для Ґіддалті, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="30">Двадцять і третій для Махазіота, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
				<verse number="31">Двадцять і четвертий для Ромамті-Езера, сини його та брати його, дванадцять.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">Черги придверних, від Корахівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів.</verse>
				<verse number="2">А в Мешелемії сини: первороджений Захарій, другий Єдіаїл, третій Зевадія, четвертий Ятніїл,</verse>
				<verse number="3">п'ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Ел'єгоенай.</verse>
				<verse number="4">А в Овед-Едома сини: первороджений Шемая, другий Єгозавад, третій Йоах, четвертий Сахар, і п'ятий Натанаїл,</verse>
				<verse number="5">шостий Амміїл, сьомий Іссахар, восьмий Пеуллетай, бо поблагословив його Бог.</verse>
				<verse number="6">У сина його Шемаї народилися сини, що панували над домом їхнього батька, бо вони хоробрі вояки.</verse>
				<verse number="7">Сини Шемаї: Отні, і Рефаїл, і Овед, Елзавад; його брати, мужі хоробрі, Елігу та Шемахія.</verse>
				<verse number="8">Усі ці з Оведових синів; вони й сини та брати їхні кожен хоробрий муж у силі до праці, шістдесят і два для Овед-Едома.</verse>
				<verse number="9">А в Мешелемії було синів та братів, мужів хоробрих, вісімнадцять.</verse>
				<verse number="10">А в Хоси, з синів Мерарі, сини: голова Шімрі, бо хоч не був він первороджений, та батько його настановив його за голову:</verse>
				<verse number="11">другий Хілкійя, третій Тевалія, четвертий Захарій; усіх синів та братів у Хоси тринадцять.</verse>
				<verse number="12">У цих були черги придверних, за головами мужчин, черги відповідно до їхніх братів на служення в Господньому домі.</verse>
				<verse number="13">І кинули вони жеребки, як малий, так і великий, за домом їхніх батьків, для кожної брами.</verse>
				<verse number="14">І впав жеребок на схід для Шелемії. І кинули жеребки для сина його Захарія, мудрого дорадника, і вийшов жеребок його на північ,</verse>
				<verse number="15">для Овед-Едома, на південь, а для синів його комори.</verse>
				<verse number="16">Для Шуппіма та для Хоси на захід, разом із брамою Шаллехет, де підіймається битий шлях, варта навпроти варти.</verse>
				<verse number="17">На схід шість Левитів, на північ четверо на день, на південь четверо на день, а для комори по двоє.</verse>
				<verse number="18">Для Парбару на захід четверо для битого шляху, двоє для Парбару.</verse>
				<verse number="19">Оце черги придверних із синів Корахівців та з синів Мерарі.</verse>
				<verse number="20">А Левити: Ахійя був над скарбами Божого дому та до скарбів святині.</verse>
				<verse number="21">Сини Ладана, сини Ґершонівців, від Ладана, голови дому батьків, від Ладана Ґершонівця: Єхіїлі.</verse>
				<verse number="22">Сини Єхіїлі: Зетам та Йоїл, брат його, над скарбами Господнього дому.</verse>
				<verse number="23">Для Амрамівців, для Їцгарівців, для Хевронівців, для Аззіїлівців:</verse>
				<verse number="24">Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, володар над скарбами.</verse>
				<verse number="25">А брати його від Еліезера: його син Рехавія, і його син Ісая, і його син Йорам, і його син Зіхрі, і його син Шеломіт.</verse>
				<verse number="26">Цей Шеломіт та брати його були над усіма скарбами святині, які посвятив цар Давид та голови дому батьків, і тисячники, і сотники та зверхники війська,</verse>
				<verse number="27">з воєн та зо здобичі вони присвячували на підтримання Господнього дому,</verse>
				<verse number="28">і все, що посвятив прозорливець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, усе посвячене було в руці Шеломіта та братів його.</verse>
				<verse number="29">Від Їцгарівців: Кенанія та сини його на зовнішню роботу над Ізраїлем, на писарів та на суддів.</verse>
				<verse number="30">Від Хевронівців: Хашавія та брати його, мужі хоробрі, тисяча й сім сотень, над переглядом Ізраїля з другого боку Йордану на захід, для всякої Господньої праці та для роботи царської.</verse>
				<verse number="31">Від Хевронівців: Єрійя голова для Хевронівця, для його нащадків, за домом батьків. У сороковому році Давидового царювання вони були досліджені, і серед них знайдено хоробрих мужів в гілеадському Язері.</verse>
				<verse number="32">А брати його мужі хоробрі, дві тисячі й сім сотень, голови дому батьків. І цар Давид настановив їх над Рувимівцями і над Ґадівцями та над половиною племени Манасіїного для всякої Божої справи та справи царської.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">А Ізраїлеві сини, за їхнім числом, голови батьківських родів і тисячники, і сотники та їхні урядники служили цареві щодо всякої справи відділів, що приходив та відходив місяць у місяць для всіх місяців року; один відділ мав двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="2">Над першим відділом, на перший місяць Яшов'ам, син Завдіїлів, а на відділ його двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="3">Він був з Перецових синів, голова всіх військових зверхників на перший місяць.</verse>
				<verse number="4">А над відділом другого місяця Ахохівець Додай, а володар його відділу Міклот; а на його відділ ішло двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="5">Третій зверхник війська на третій місяць священик Беная, голова, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="6">Цей Беная лицар із тридцяти й над тридцятьма; а над його відділом був син його Аммізавад.</verse>
				<verse number="7">Четвертий на місяць четвертий Асаїл, брат Йоавів, а по ньому син його Зевадія; а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="8">П'ятий на місяць п'ятий зверхник ізрах'янин Шамут, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="9">Шостий на місяць шостий Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="10">Сьомий на місяць сьомий пелонянин Хелец з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="11">Восьмий на місяць восьмий хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="12">Дев'ятий на місяць дев'ятий анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="13">Десятий на місяць десятий нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="14">Одинадцятий на одинадцятий місяць пір'атонянин Беная з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="15">Дванадцятий на дванадцятий місяць нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.</verse>
				<verse number="16">А над Ізраїлевими племенами були: для Рувимівців володар Еліезер, син Зіхрі; для Симеонівців Шефатія, син Маахи.</verse>
				<verse number="17">Для Левія Хашавія, син Кемуїла, для Аарона Садок.</verse>
				<verse number="18">Для Юди Елігу, з Давидових братів, для Іссахара Омрі, син Михаїлів.</verse>
				<verse number="19">Для Завулона Їшмая, син Овадії, для Нефталима Єрімот син Азріїлів.</verse>
				<verse number="20">Для Єфремових синів Осія, син Азазії, для половини Манасіїного племени Йоїл, син Педаї.</verse>
				<verse number="21">Для половини Манасії в Ґілеаді Їддо, син Захарія, для Веніямина Яасіїл, син Авнерів.</verse>
				<verse number="22">Для Дана Азаріїл, син Єрохамів. Оце зверхники Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="23">А Давид не перелічив їхнього числа від віку двадцяти літ і нижче, бо Господь сказав був, що розмножить Ізраїля, як зорі небесні.</verse>
				<verse number="24">Йоав, син Церуїн, зачав був лічити, та не скінчив. І був за те гнів на Ізраїля, і не ввійшло те число в число хроніки царя Давида.</verse>
				<verse number="25">А над скарбами царськими Азмавет, Адіїлів син, а над скарбами на полі, у містах, і в селах та в баштах Єгонатан, син Уззійї.</verse>
				<verse number="26">А над тими, що робили польову роботу, для праці, на землі Езрі, син Келувів.</verse>
				<verse number="27">А над виноградниками рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запасів вина шефам'янин Завді.</verse>
				<verse number="28">А над оливками та над сикоморами, що в Шефелі, ґедерянин Баал-Ханан; а над скарбами оливи Йоаш.</verse>
				<verse number="29">А над великою худобою, що пасеться в Шароні, шаронянин Шітрай, а над великою худобою в долинах Шафат, син Адлаїв.</verse>
				<verse number="30">А над верблюдами їзмаїльтянин Овіл, а над ослицями меронотянин Єхдея.</verse>
				<verse number="31">А над дрібною худобою гаґрянин Язіз. Усі оці зверхники маєтку, що мав цар Давид.</verse>
				<verse number="32">А Йонатан, Давидів дядько, був радник, він чоловік розумний та писар. А Єхіїл, син Нахмоніїв, був із царськими синами.</verse>
				<verse number="33">А Ахітофель радник цареві, а арк'янин Хушай приятель царів.</verse>
				<verse number="34">А по Ахітофелю Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а зверхник царського війська Йоав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І зібрав Давид усіх Ізраїлевих князів, зверхників племен, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його разом з евнухами та лицарями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">І встав цар Давид на ноги свої та й сказав: Послухайте мене, брати мої та народе мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підніжок ніг нашого Бога, й я приготовив потрібне на збудування.</verse>
				<verse number="3">А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Ймення, бо ти муж воєн і кров проливав.</verse>
				<verse number="4">Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому дім батька мого, а серед синів мого батька мене уподобав Собі, щоб настановити царем над усім Ізраїлем.</verse>
				<verse number="5">А зо всіх моїх синів, бо багатьох синів дав мені Господь то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="6">І Він сказав мені: Соломон, син твій, він збудує храма Мого та двори Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я буду йому за Отця.</verse>
				<verse number="7">І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде сильний, щоб виконувати заповіді Мої та постанови Мої, як цього дня.</verse>
				<verse number="8">А тепер на очах усього Ізраїля, Господнього збору, та в ушах нашого Бога говорю вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спадщину по собі синам вашим аж навіки.</verse>
				<verse number="9">А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.</verse>
				<verse number="10">Тепер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцний та роби!</verse>
				<verse number="11">І Давид дав своєму синові Соломонові взори Господнього дому: притвору, і домів його, і скарбниць його, і горниць його, і кімнат його внутрішніх, і дому для ковчегу,</verse>
				<verse number="12">і взір усього, що було в дусі його для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімнат навколо, для скарбів Божого дому та для скарбів святині,</verse>
				<verse number="13">і для відділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких речей для служби Господнього дому.</verse>
				<verse number="14">І дав він золота вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей вагою, для всіх речей кожної служби;</verse>
				<verse number="15">і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпадок, вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, вагою для свічника та лямпадок його, за роботою кожного свічника.</verse>
				<verse number="16">І дав золота вагою для столів хлібів показних, для кожного столу і срібла для срібних столів,</verse>
				<verse number="17">і видельця, і кропильниці, і чарки чисте золото, і для золотих келіхів вагою для кожного келіха, і для келіхів срібних, вагою для кожного келіха.</verse>
				<verse number="18">А для кадильного жертівника дав очищеного золота вагою, і на подобу воза, для золотих херувимів, що простягають крила свої й покривають над ковчегом Господнього заповіту.</verse>
				<verse number="19">Усе це він зрозумів із письма з Господньої руки, що була над ним, усі роботи взору.</verse>
				<verse number="20">І сказав Давид до сина свого Соломона: Будь сильний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, Він не покине тебе й не позоставить тебе аж до закінчення всієї праці роботи Господнього дому...</verse>
				<verse number="21">А оце черги священиків та Левитів для всякої служби Божого дому. І будуть з тобою в усякій праці ревні люди, здібні на всяку службу, а начальники та ввесь народ, на всі накази твої.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.</verse>
				<verse number="2">А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.</verse>
				<verse number="3">І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:</verse>
				<verse number="4">три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;</verse>
				<verse number="5">на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?</verse>
				<verse number="6">І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.</verse>
				<verse number="7">І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.</verse>
				<verse number="8">А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.</verse>
				<verse number="9">І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.</verse>
				<verse number="10">І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!</verse>
				<verse number="11">Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!</verse>
				<verse number="12">І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.</verse>
				<verse number="13">А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.</verse>
				<verse number="14">І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.</verse>
				<verse number="15">Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!</verse>
				<verse number="16">Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!</verse>
				<verse number="17">І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.</verse>
				<verse number="18">Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!</verse>
				<verse number="19">А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!</verse>
				<verse number="20">І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!</verse>
				<verse number="21">І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.</verse>
				<verse number="22">І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.</verse>
				<verse number="23">І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.</verse>
				<verse number="24">І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.</verse>
				<verse number="25">І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="26">І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.</verse>
				<verse number="27">А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.</verse>
				<verse number="28">І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.</verse>
				<verse number="29">А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,</verse>
				<verse number="30">разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="14">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І зміцнився Соломон, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та високо звеличив його.</verse>
				<verse number="2">І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до суддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голів батьківських родів.</verse>
				<verse number="3">І пішли Соломон та ввесь збір із ним до пагірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.</verse>
				<verse number="4">Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де приготовив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="5">А мідяного жертівника, що зробив був Веселіїл, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.</verse>
				<verse number="6">І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний жертівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопалень.</verse>
				<verse number="7">Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: Зажадай, чого дати тобі!</verse>
				<verse number="8">І сказав Соломон до Бога: Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість нього.</verse>
				<verse number="9">Тепер, Господи, Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настановив мене царем над народом численним, як порох землі.</verse>
				<verse number="10">Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?</verse>
				<verse number="11">І сказав Бог до Соломона: За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив тебе царем,</verse>
				<verse number="12">то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!</verse>
				<verse number="13">І прийшов Соломон із пагірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="14">І зібрав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="15">І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов каміння, а кедрів зібрав, щодо численности, як сикомор, що в Шефелі.</verse>
				<verse number="16">А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці купували їх з Кеве.</verse>
				<verse number="17">І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесницю за шість сотень срібла, а коня за сотню й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">(1-18) І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царський для себе.</verse>
				<verse number="2">(2-1) І відлічив Соломон сімдесят тисяч чоловіка носіїв та вісімдесят тисяч чоловіка каменотесів у горах, а керівників над ними три тисячі й шість сотень.</verse>
				<verse number="3">(2-2) І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: Як зробив ти з батьком моїм Давидом, і послав був йому кедри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.</verse>
				<verse number="4">(2-3) Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!</verse>
				<verse number="5">(2-4) А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!</verse>
				<verse number="6">(2-5) А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його!</verse>
				<verse number="7">(2-6) А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в червені, і в блакиті, і що вміє вирізувати різьби, разом із тими мистцями, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких приготовив батько мій Давид.</verse>
				<verse number="8">(2-7) І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипарисового та сандалового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дерева ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,</verse>
				<verse number="9">(2-8) щоб наготовити мені безліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!</verse>
				<verse number="10">(2-9) А ось дереворубам, що стинають дерева, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч корів, та ячменю двадцять тисяч корів, і вина двадцять тисяч батів, і оливи двадцять тисяч батів.</verse>
				<verse number="11">(2-10) І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя.</verse>
				<verse number="12">(2-11) І сказав Хірам: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання, що збудує дім Господній та дім царський для себе!</verse>
				<verse number="13">(2-12) А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання, Хурам-Аві,</verse>
				<verse number="14">(2-13) сина жінки з Данових дочок, а батько його тирянин, що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в деревах, у пурпурі й у блакиті, і в віссоні, і в червені, і різати всяку різьбу, і виконувати всяку думку, що буде дана йому з мистцями твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.</verse>
				<verse number="15">(2-14) А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.</verse>
				<verse number="16">(2-15) А ми нарубаємо дерев із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плотами морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="17">(2-16) І перелічив Соломон усіх людей приходьків, що в Ізраїлевому Краї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було знайдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.</verse>
				<verse number="18">(2-17) І він зробив із них сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах, та тридцять тисяч і шість сотень керівників, що спонукували той народ до праці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І зачав Соломон будувати Господній дім в Єрусалимі на горі Морійя, що вказана була батькові його Давидові, на місці, яке приготовив Давид на тоці євусеянина Орнана.</verse>
				<verse number="2">І зачав він будувати другого місяця, другого дня, четвертого року свого царювання.</verse>
				<verse number="3">А це основа будови Божого дому: довжина шістдесят ліктів старою мірою, а ширина двадцять ліктів.</verse>
				<verse number="4">А притвор, щодо довжини, був за шириною храму, двадцять ліктів, а вишина сто й двадцять. І покрив він його зсередини чистим золотом.</verse>
				<verse number="5">А великий храм він покрив кипарисовим деревом, і покрив його добрим золотом, і наробив на ньому пальм та ланцюгів.</verse>
				<verse number="6">І покрив він той храм дорогим каменем на оздобу, а золото золото було з Парваїму.</verse>
				<verse number="7">І покрив він золотом храм, балки, пороги, і стіни його та його двері, а на стінах повирізував херувимів.</verse>
				<verse number="8">І зробив дім Святого Святих: довжина його за шириною храму двадцять ліктів, і ширина його двадцять ліктів. І покрив він його добрим золотом, на таланти шість сотень.</verse>
				<verse number="9">А вага цвяхів на шеклі золота п'ятдесят; і горниці покрив золотом.</verse>
				<verse number="10">І зробив він у домі Святого Святих двох херувимів різьб'яною роботою, і покрив їх золотом.</verse>
				<verse number="11">А крила херувимів: довжина їх двадцять ліктів, крило одного на п'ять ліктів, дотикалося стіни храму, а крило інше п'ять ліктів, дотикалося крила другого херувима.</verse>
				<verse number="12">А крило другого херувима п'ять ліктів, дотикалося стіни храму, а крило інше п'ять ліктів, прилягало до крила іншого херувима.</verse>
				<verse number="13">Розтягнені крила цих херувимів двадцять ліктів; і вони стояли на ногах своїх, а їхні обличчя до храму.</verse>
				<verse number="14">І зробив він завісу, блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і наробив на ній херувимів.</verse>
				<verse number="15">І зробив він перед храмом два стовпи, тридцять і п'ять ліктів завдовжки, а маковиці, що на верху його, п'ять ліктів.</verse>
				<verse number="16">І поробив ланцюги, як у девірі, і дав їх на верхи тих стовпів. І зробив сотню гранатових яблук, і дав на ланцюги.</verse>
				<verse number="17">І поставив стовпи перед храмом, один з правиці, а один з лівиці. І назвав ім'я правому: Яхін, а ім'я лівому Боаз.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І зробив мідяного жертівника, двадцять ліктів довжина йому і двадцять ліктів ширина йому, і десять ліктів височина йому.</verse>
				<verse number="2">І зробив він лите море, десять на міру ліктем від краю його до краю його, навколо круглясте, і п'ять на міру ліктем височина йому. А шнур тридцять на міру ліктем оточував його навколо.</verse>
				<verse number="3">А під ним постать волів, що зо всіх сторін оточують його, на десять ліктів на міру ліктем оточують море навколо; два ряди волів відлиті при відливанні його.</verse>
				<verse number="4">Воно стояло на дванадцятьох волах, три обернені на північ, і три обернені на захід, і три обернені на південь, і три обернені на схід. А море на них зверху, а всі зади їх до нутра.</verse>
				<verse number="5">А грубина його долоня, а край його як робота краю келіха, квітки лілеї. Містило воно три тисячі батів.</verse>
				<verse number="6">І зробив десять умивальниць, і поставив п'ять з правиці, а п'ять з лівиці, щоб мити в них, приготовлене на цілопалення полощуть у них, а море для священиків, щоб митися в ньому.</verse>
				<verse number="7">І зробив десять золотих свічників, як належалося, і поставив їх у храмі п'ять з правиці, а п'ять з лівиці.</verse>
				<verse number="8">І зробив десять столів, і поставив у храмі, п'ять з правиці, а п'ять з лівиці. І зробив сто золотих кропильниць.</verse>
				<verse number="9">І зробив священиче подвір'я та подвір'я велике, і двері до подвір'я, і їхні двері покрив міддю.</verse>
				<verse number="10">А море поставив з правого боку на південний схід.</verse>
				<verse number="11">І поробив Хурам горнята, і лопатки, і кропильниці. І покінчив Хурам робити працю, яку зробив для царя Соломона в Божому домі:</verse>
				<verse number="12">два стовпи, і кулі, і дві маковиці на верху тих стовпів, і дві мережки на покриття обидвох куль маковиць, що на верхах стовпів,</verse>
				<verse number="13">і чотири сотні гранатових яблук для обох мережок, два ряди гранатових яблук для однієї мережки, щоб покрити обидві кулі маковиць, що на переді тих стовпів.</verse>
				<verse number="14">І поробив підстави, і поробив умивальниці на тих підставах,</verse>
				<verse number="15">одне море, і дванадцять волів під ним,</verse>
				<verse number="16">і горнята, і лопатки, і видельця, і всі їхні речі поробив Хурам-Авів цареві Соломонові для Господнього дому з виполіруваної міді.</verse>
				<verse number="17">На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глинистій землі між Суккотом та між Цередою.</verse>
				<verse number="18">І наробив Соломон усіх цих речей дуже багато, бо не досліджена була вага міді.</verse>
				<verse number="19">І поробив Соломон усі речі, що в Божому домі, та золотого жертівника й столи, а на них хліб показний,</verse>
				<verse number="20">і свічники, і їхні лямпадки, щоб запалювати їх за постановою перед девіром, зо щирого золота.</verse>
				<verse number="21">А квітки, і лямпадки, і щипчики із золота, з досконалого золота.</verse>
				<verse number="22">А ножиці, і кропильниці, і ложки, і кадильниці зо щирого золота; а вхід до дому, його внутрішні двері до Святого Святих та двері дому до храму із золота.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І була закінчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида, і срібло, і золото, і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому.</verse>
				<verse number="2">Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.</verse>
				<verse number="3">І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято, воно сьомого місяця.</verse>
				<verse number="4">І поприходили всі Ізраїлеві старші, і Левити понесли ковчега.</verse>
				<verse number="5">І понесли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, несли їх священики та Левити.</verse>
				<verse number="6">А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані записувана, ані лічена!</verse>
				<verse number="7">І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під крила херувимів.</verse>
				<verse number="8">А херувими простягали крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.</verse>
				<verse number="9">А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні. І були вони там аж до цього дня.</verse>
				<verse number="10">У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.</verse>
				<verse number="11">І сталося, як священики виходили із святині, а всі священики, що були там, освятилися, без додержання черг,</verse>
				<verse number="12">а Левити співаки, усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, убрані в віссон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, стояли на схід від жертівника, а з ними сто й двадцять священиків, що сурмили на сурмах,</verse>
				<verse number="13">і було воно для сурмачів та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві, і як загримів голос на сурмах, і на цимбалах, і на музичних знаряддях, і як хвалили Господа: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! то дім, дім Господній наповнився хмарою!...</verse>
				<verse number="14">І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.</verse>
				<verse number="2">А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки!</verse>
				<verse number="3">І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.</verse>
				<verse number="4">А він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми виконав, кажучи:</verse>
				<verse number="5">Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.</verse>
				<verse number="6">Та вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.</verse>
				<verse number="7">І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="8">Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.</verse>
				<verse number="9">Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей храм для Ймення Мого!</verse>
				<verse number="10">І сповнив Господь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="11">І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="12">І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки.</verse>
				<verse number="13">А Соломон зробив був мідяне стояло, і поставив його на середину подвір'я, п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,</verse>
				<verse number="14">та й сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.</verse>
				<verse number="15">Ти сповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виповнив, як цього дня.</verse>
				<verse number="16">А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, сповни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.</verse>
				<verse number="17">А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.</verse>
				<verse number="18">Бо чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?</verse>
				<verse number="19">І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання, Господи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм,</verse>
				<verse number="20">щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладеш Ім'я Своє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці.</verse>
				<verse number="21">І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес і почуєш, і пробачиш.</verse>
				<verse number="22">Якщо згрішить людина про ти свого ближнього, і буде примушена принести клятву, щоб присягнути, і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,</verse>
				<verse number="23">то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, обвинуватиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й усправедливиш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.</verse>
				<verse number="24">А якщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони звернуться, і будуть хвалити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,</verse>
				<verse number="25">то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!</verse>
				<verse number="26">Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і з гріха свого навернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,</verse>
				<verse number="27">то Ти почуєш на небесах, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину!</verse>
				<verse number="28">Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,</verse>
				<verse number="29">усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен буде знати поразу свою та горе своє, і простягне руки свої до цього храму,</verse>
				<verse number="30">то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів,</verse>
				<verse number="31">щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим!</verse>
				<verse number="32">Також і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі,</verse>
				<verse number="33">то Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!</verse>
				<verse number="34">Коли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,</verse>
				<verse number="35">то почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!</verse>
				<verse number="36">Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,</verse>
				<verse number="37">і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,</verse>
				<verse number="38">і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого,</verse>
				<verse number="39">то Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!</verse>
				<verse number="40">Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця!</verse>
				<verse number="41">А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!</verse>
				<verse number="42">Господи Боже, не відвертай лиця від Свого помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А коли Соломон закінчив молитися, то зійшов огонь із небес, поїв цілопалення та жертви, а слава Господня наповнила храм той!</verse>
				<verse number="2">І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня наповнила дім Господній!</verse>
				<verse number="3">А всі Ізраїлеві сини бачили, як сходив огонь та Господня слава на храм той, і вони попадали обличчям до землі на підлогу з камінних плит, і вклонилися до землі, і дякували Господеві: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="4">А цар та ввесь народ приносили жертву перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="5">І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали обряд освячення Божого дому цар та ввесь народ.</verse>
				<verse number="6">А священики стояли на вартах своїх, а Левити зо знаряддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господеві, Бо навіки Його милосердя, коли Давид хвалив ними; і священики сурмили навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв...</verse>
				<verse number="7">І посвятив Соломон середину подвір'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопалення та лій мирних жертв, бо мідяний жертівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопалення й хлібної жертви та лою.</verse>
				<verse number="8">І справив Соломон того часу те свято на сім день, а ввесь Ізраїль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.</verse>
				<verse number="9">А восьмого дня справили віддання свята, бо обряд освячення жертівника справляли сім день, і свято сім день.</verse>
				<verse number="10">А дня двадцятого й третього сьомого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="11">І закінчив Соломон дім Господній та дім царський, та все, що приходило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощастило йому.</verse>
				<verse number="12">І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: Вислухав Я молитви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.</verse>
				<verse number="13">Якщо Я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ Мій,</verse>
				<verse number="14">і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!</verse>
				<verse number="15">Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наставлені на слухання молитви цього місця.</verse>
				<verse number="16">І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє будуть там по всі дні.</verse>
				<verse number="17">А тепер, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, щоб зробити все, що наказав Я тобі, і якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та прав Моїх,</verse>
				<verse number="18">то поставлю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі!</verse>
				<verse number="19">А якщо ви відвернетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,</verse>
				<verse number="20">то Я повириваю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за приповістку та за посміховище серед усіх народів!</verse>
				<verse number="21">А храм цей, що був найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та й скаже: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...</verse>
				<verse number="22">І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Він навів на них усе оце лихо!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сталося по двадцятьох роках, коли Соломон будував дім Господній та свій дім,</verse>
				<verse number="2">то міста, які дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="3">І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її.</verse>
				<verse number="4">І збудував він Тадмора в пустині, та всі міста для запасів, що побудував у Хаматі.</verse>
				<verse number="5">І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міста, мури, двері та засуви,</verse>
				<verse number="6">і Баалат, і всі міста для запасів, що були в Соломона, і всі міста для колесниць, і міста для верхівців, і всяке пожадання Соломона, що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані, та в усьому Краї його панування.</verse>
				<verse number="7">Увесь народ, позосталий з хіттеян, і з амореян, і з періззеян, і з хіввеян, і з євусеян, що вони не з Ізраїля,</verse>
				<verse number="8">з їхніх синів, що зосталися по них у Краї, що їх не повигублювали Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на данину, і це позосталося аж до цього дня.</verse>
				<verse number="9">А Ізраїлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці, але вони були військові, і зверхники сторожі його, і зверхники колесниць його та його верхівців.</verse>
				<verse number="10">І оце вони були зверхники-намісники царя Соломона, двісті і п'ятдесят, що панували над народом.</verse>
				<verse number="11">А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього.</verse>
				<verse number="12">Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором,</verse>
				<verse number="13">щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята три рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.</verse>
				<verse number="14">І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо такий був наказ Давида, Божого чоловіка.</verse>
				<verse number="15">І не відступали вони від наказів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів.</verse>
				<verse number="16">І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від заложення Господнього дому й аж до закінчення його, коли був закінчений дім Господній.</verse>
				<verse number="17">Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї.</verse>
				<verse number="18">І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота, і привезли до царя Соломона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.</verse>
				<verse number="2">І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.</verse>
				<verse number="3">І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,</verse>
				<verse number="4">і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!</verse>
				<verse number="5">І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.</verse>
				<verse number="6">І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!</verse>
				<verse number="7">Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!</verse>
				<verse number="8">Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!</verse>
				<verse number="9">І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!</verse>
				<verse number="10">І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.</verse>
				<verse number="11">І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!</verse>
				<verse number="12">А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.</verse>
				<verse number="13">І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,</verse>
				<verse number="14">окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.</verse>
				<verse number="15">І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,</verse>
				<verse number="16">та три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.</verse>
				<verse number="17">І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.</verse>
				<verse number="18">У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.</verse>
				<verse number="19">І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!</verse>
				<verse number="20">І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.</verse>
				<verse number="21">Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.</verse>
				<verse number="22">І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.</verse>
				<verse number="23">І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.</verse>
				<verse number="24">І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.</verse>
				<verse number="25">І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="26">І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.</verse>
				<verse number="27">І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!</verse>
				<verse number="28">А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.</verse>
				<verse number="29">А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.</verse>
				<verse number="30">І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.</verse>
				<verse number="31">І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.</verse>
				<verse number="2">І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.</verse>
				<verse number="3">І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:</verse>
				<verse number="4">Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.</verse>
				<verse number="5">А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.</verse>
				<verse number="6">І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?</verse>
				<verse number="7">І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.</verse>
				<verse number="8">Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.</verse>
				<verse number="9">І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.</verse>
				<verse number="10">І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!</verse>
				<verse number="11">А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...</verse>
				<verse number="12">І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.</verse>
				<verse number="13">І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,</verse>
				<verse number="14">і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...</verse>
				<verse number="15">І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.</verse>
				<verse number="16">І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...</verse>
				<verse number="17">А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.</verse>
				<verse number="18">І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...</verse>
				<verse number="19">І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав дім Юдин та Веніяминів, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлем, щоб вернути царство Рехав'амові.</verse>
				<verse number="2">І було Господнє слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Скажи Рехав'амові, Соломонову синові, цареві Юдиному, та всьому Ізраїлеві в Юді та в Веніямині, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Так сказав Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господніх слів, і вернулися з походу на Єровоама.</verse>
				<verse number="5">І осівся Рехав'ам в Єрусалимі, і побудував твердинні міста в Юді.</verse>
				<verse number="6">І збудував він Віфлеєма, і Етама, і Текою,</verse>
				<verse number="7">і Бет-Цура, і Сохо, і Адуллама,</verse>
				<verse number="8">і Ґата, і Марешу, і Зіфа,</verse>
				<verse number="9">і Адораїма, і Лахіша, і Азеку,</verse>
				<verse number="10">і Цор'у, і Айялона, і Хеврона, що в Юді та в Веніямині, міста твердинні.</verse>
				<verse number="11">І зміцнив він ті твердині, і дав у них начальників, і запаси, і оливи, і вина,</verse>
				<verse number="12">а до кожного окремого міста великі щити та ратища, і дуже сильно їх позміцнював. І був його Юда та Веніямин.</verse>
				<verse number="13">А священики та Левити, що були в усьому Ізраїлі, зібралися до нього з усієї їхньої границі.</verse>
				<verse number="14">Бо Левити кидали пасовиська свої та власність свою, і приходили до Юди та до Єрусалиму, бо Єровоам та сини його усунули їх від священичого служіння Господеві,</verse>
				<verse number="15">і понаставляли собі священиків для пагірків та демонів, та для тельців, що він понароблював.</verse>
				<verse number="16">А за ними, зо всіх Ізраїлевих племен ті, що віддавали своє серце шукати Господа, Бога Ізраїля, приходили до Єрусалиму приносити жертви Господеві, Богові батьків своїх.</verse>
				<verse number="17">І зміцнили вони Юдине царство, і підсилили Рехав'ама, Соломонового сина, на три роки, бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соломона.</verse>
				<verse number="18">І взяв собі Рехав'ам жінку Махалат, дочку Єрімота, Давидового сина, та Авіхаїл, дочку Еліава, Ісаєвого сина.</verse>
				<verse number="19">І вона породила йому синів: Єуша, і Шемарію, Загама.</verse>
				<verse number="20">А по ній він узяв Мааху, дочку Авесаломову, і вона породила йому Авійю, і Аттая, і Зізу, і Шеломіта.</verse>
				<verse number="21">І покохав Рехав'ам Мааху, Авесаломову дочку, над усіх жінок своїх та наложниць своїх, бо він узяв вісімнадцять жінок та шістдесят наложниць, і породив двадцять і вісім синів та шістдесят дочок.</verse>
				<verse number="22">А за голову Рехав'ам поставив Авійю, Маахиного сина, за володаря серед братів його, бо він хотів настановити його царем.</verse>
				<verse number="23">І мудро він чинив, і порозсилав усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина, до всіх твердинних міст, і дав їм багате утримання, і підшукав їм багато жінок.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.</verse>
				<verse number="2">І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві,</verse>
				<verse number="3">з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, суккійянам та кушанам.</verse>
				<verse number="4">І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="5">А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!</verse>
				<verse number="6">І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь!</verse>
				<verse number="7">А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.</verse>
				<verse number="8">Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним.</verse>
				<verse number="9">І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.</verse>
				<verse number="10">А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.</verse>
				<verse number="11">І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.</verse>
				<verse number="12">А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.</verse>
				<verse number="13">І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері аммонітка Наама.</verse>
				<verse number="14">І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.</verse>
				<verse number="15">А Рехав'амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: Родословні книги. І точилися війни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.</verse>
				<verse number="16">І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.</verse>
				<verse number="2">Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.</verse>
				<verse number="3">І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоробрих вояків.</verse>
				<verse number="4">І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!</verse>
				<verse number="5">Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?</verse>
				<verse number="6">Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.</verse>
				<verse number="7">І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.</verse>
				<verse number="8">А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понароблював вам за богів.</verse>
				<verse number="9">Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та Левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.</verse>
				<verse number="10">А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.</verse>
				<verse number="11">І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!</verse>
				<verse number="12">І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!</verse>
				<verse number="13">А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.</verse>
				<verse number="14">І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...</verse>
				<verse number="15">І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.</verse>
				<verse number="16">І повтікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.</verse>
				<verse number="17">І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень тисяч вибраних мужів!</verse>
				<verse number="18">І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.</verse>
				<verse number="19">І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.</verse>
				<verse number="20">І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.</verse>
				<verse number="21">І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок.</verse>
				<verse number="22">А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">(13-23) І спочив Авійя зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспокоївся Край на десять літ.</verse>
				<verse number="2">(14-1) І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="3">(14-2) І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.</verse>
				<verse number="4">(14-3) І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.</verse>
				<verse number="5">(14-4) І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.</verse>
				<verse number="6">(14-5) І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.</verse>
				<verse number="7">(14-6) І сказав він до Юди: Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо. І побудували, і їм щастило.</verse>
				<verse number="8">(14-7) І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.</verse>
				<verse number="9">(14-8) І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.</verse>
				<verse number="10">(14-9) І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.</verse>
				<verse number="11">(14-10) І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!</verse>
				<verse number="12">(14-11) І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.</verse>
				<verse number="13">(14-12) І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.</verse>
				<verse number="14">(14-13) І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.</verse>
				<verse number="15">(14-14) Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.</verse>
				<verse number="2">І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!</verse>
				<verse number="3">У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.</verse>
				<verse number="4">І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.</verse>
				<verse number="5">А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.</verse>
				<verse number="6">І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.</verse>
				<verse number="7">А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!</verse>
				<verse number="8">А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.</verse>
				<verse number="9">І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.</verse>
				<verse number="10">І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.</verse>
				<verse number="11">І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.</verse>
				<verse number="12">І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.</verse>
				<verse number="13">А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.</verse>
				<verse number="14">І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.</verse>
				<verse number="15">І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.</verse>
				<verse number="16">І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.</verse>
				<verse number="17">Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.</verse>
				<verse number="18">І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.</verse>
				<verse number="19">А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.</verse>
				<verse number="2">І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.</verse>
				<verse number="4">І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.</verse>
				<verse number="5">І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.</verse>
				<verse number="6">А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.</verse>
				<verse number="7">А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.</verse>
				<verse number="8">Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.</verse>
				<verse number="9">Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!</verse>
				<verse number="10">І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.</verse>
				<verse number="11">І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="12">І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.</verse>
				<verse number="13">І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.</verse>
				<verse number="14">І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.</verse>
				<verse number="2">І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.</verse>
				<verse number="3">І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.</verse>
				<verse number="4">Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.</verse>
				<verse number="5">І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та слави.</verse>
				<verse number="6">І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди.</verse>
				<verse number="7">А третього року свого царювання послав він до своїх зверхників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захарія, і до Натанаїла, і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.</verse>
				<verse number="8">А з ними були Левити: Шемая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот, і Єгонатан, і Адонійя, і Товійя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики.</verse>
				<verse number="9">І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.</verse>
				<verse number="10">І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.</verse>
				<verse number="11">А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів.</verse>
				<verse number="12">І Йосафат усе зростав угору. І побудував він в Юді твердині та міста на запаси.</verse>
				<verse number="13">І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="14">А оце їхній перегляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків.</verse>
				<verse number="15">А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двісті й вісімдесят тисяч.</verse>
				<verse number="16">А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.</verse>
				<verse number="17">А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом.</verse>
				<verse number="18">А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська.</verse>
				<verse number="19">Оці служили цареві, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.</verse>
				<verse number="2">А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.</verse>
				<verse number="3">І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.</verse>
				<verse number="4">І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!</verse>
				<verse number="5">І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!</verse>
				<verse number="6">І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.</verse>
				<verse number="7">І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!</verse>
				<verse number="8">І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!</verse>
				<verse number="9">А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.</verse>
				<verse number="10">А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!</verse>
				<verse number="11">І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!</verse>
				<verse number="12">А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.</verse>
				<verse number="13">І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!</verse>
				<verse number="14">І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.</verse>
				<verse number="15">І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?</verse>
				<verse number="16">А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!</verse>
				<verse number="17">І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?</verse>
				<verse number="18">А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.</verse>
				<verse number="19">І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.</verse>
				<verse number="20">І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?</verse>
				<verse number="21">А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!</verse>
				<verse number="22">А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...</verse>
				<verse number="23">І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?</verse>
				<verse number="24">А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...</verse>
				<verse number="25">І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,</verse>
				<verse number="26">та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.</verse>
				<verse number="27">А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!</verse>
				<verse number="28">І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.</verse>
				<verse number="29">І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.</verse>
				<verse number="30">А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!</verse>
				<verse number="31">І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.</verse>
				<verse number="32">І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.</verse>
				<verse number="33">А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...</verse>
				<verse number="34">І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І вернувся Йосафат, цар Юдин, із миром до дому свого до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">І вийшов перед нього прозорливець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: Чи будеш допомагати несправедливому, а тих, хто ненавидить Господа, будеш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця.</verse>
				<verse number="3">Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигублював Астарти з Краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа.</verse>
				<verse number="4">І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і навертав їх до Господа, Бога їхніх батьків.</verse>
				<verse number="5">І понаставляв він суддів у Краю, по всіх укріплених Юдиних містах, для кожного міста.</verse>
				<verse number="6">І сказав він до суддів: Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.</verse>
				<verse number="7">А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка.</verse>
				<verse number="8">А також в Єрусалимі понаставляв Йосафат з Левитів і з священиків та з голів батьківських домів Ізраїля для Господнього суду та для суперечок. І вернулися вони до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="9">І він наказав їм, говорячи: Отак чиніть у страху Господньому, вірністю та цілим серцем.</verse>
				<verse number="10">А щодо всякої суперечки, що прийде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Закон, чи то за заповідь, устави, чи за права, то остережете їх, і вони не згрішать Господеві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!</verse>
				<verse number="11">А ось священик Амарія голова над вами до всяких Господніх речей, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому, до всякої царевої речі, і писарі Левити перед вами. Будьте міцні й зробіть, і нехай буде Господь з добрим!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І сталося по тому, пішли моавітяни та аммонітяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну.</verse>
				<verse number="2">І прийшли, і донесли Йосафатові, говорячи: Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді.</verse>
				<verse number="3">І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.</verse>
				<verse number="4">І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа.</verse>
				<verse number="5">І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір'ям,</verse>
				<verse number="6">та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!</verse>
				<verse number="7">Чи ж не Ти, Боже наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки?</verse>
				<verse number="8">І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:</verse>
				<verse number="9">Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш.</verse>
				<verse number="10">А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського краю, і вони минули їх, і не вигубили їх,</verse>
				<verse number="11">і оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам.</verse>
				<verse number="12">Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!</verse>
				<verse number="13">А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.</verse>
				<verse number="14">А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, був на ньому Дух Господній серед збору,</verse>
				<verse number="15">і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!</verse>
				<verse number="16">Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.</verse>
				<verse number="17">Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!</verse>
				<verse number="18">І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися Господеві.</verse>
				<verse number="19">І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.</verse>
				<verse number="20">І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!</verse>
				<verse number="21">І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="22">А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті,</verse>
				<verse number="23">бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе.</verse>
				<verse number="24">І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!</verse>
				<verse number="25">І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували ту здобич, бо численна була вона!</verse>
				<verse number="26">А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я тому місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="27">І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.</verse>
				<verse number="28">І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому.</verse>
				<verse number="29">І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...</verse>
				<verse number="30">І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.</verse>
				<verse number="31">І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.</verse>
				<verse number="32">І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступався з неї, щоб робити вгодне в Господніх очах.</verse>
				<verse number="33">Тільки пагірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога своїх батьків.</verse>
				<verse number="34">А решта Йосафатових діл, перші й останні, ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="35">А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.</verse>
				<verse number="36">І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.</verse>
				<verse number="37">Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чини твої! І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.</verse>
				<verse number="2">І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="3">І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, і золота, і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він первороджений.</verse>
				<verse number="4">І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і позабивав усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.</verse>
				<verse number="5">Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="6">І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.</verse>
				<verse number="7">Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.</verse>
				<verse number="8">За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.</verse>
				<verse number="9">І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесниці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесниць.</verse>
				<verse number="10">І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.</verse>
				<verse number="11">Також він наробив пагірків по Юдиних містах, і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців, а Юду звів.</verse>
				<verse number="12">І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,</verse>
				<verse number="13">а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як чинив перелюбниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,</verse>
				<verse number="14">то ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.</verse>
				<verse number="15">А ти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу.</verse>
				<verse number="16">І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.</verse>
				<verse number="17">І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знаходився в царському домі, а також синів його та жінок його. І не позосталося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.</verse>
				<verse number="18">А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою.</verse>
				<verse number="19">І сталося по певному часі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.</verse>
				<verse number="20">Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="2">Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.</verse>
				<verse number="3">Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.</verse>
				<verse number="4">І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.</verse>
				<verse number="5">Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.</verse>
				<verse number="6">І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.</verse>
				<verse number="7">І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.</verse>
				<verse number="8">І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.</verse>
				<verse number="9">І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа. І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.</verse>
				<verse number="10">А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому...</verse>
				<verse number="11">А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати. І сховала його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.</verse>
				<verse number="12">І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.</verse>
				<verse number="2">І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.</verse>
				<verse number="4">Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.</verse>
				<verse number="5">А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому.</verse>
				<verse number="6">І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.</verse>
				<verse number="7">І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.</verse>
				<verse number="8">І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.</verse>
				<verse number="9">І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.</verse>
				<verse number="10">І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.</verse>
				<verse number="11">І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!</verse>
				<verse number="12">І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.</verse>
				<verse number="13">І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!</verse>
				<verse number="14">А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб'єте її в Господньому домі!</verse>
				<verse number="15">І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.</verse>
				<verse number="16">І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.</verse>
				<verse number="17">І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.</verse>
				<verse number="18">А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.</verse>
				<verse number="19">А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.</verse>
				<verse number="20">І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.</verse>
				<verse number="21">І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.</verse>
				<verse number="2">І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.</verse>
				<verse number="3">І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.</verse>
				<verse number="4">І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.</verse>
				<verse number="5">І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.</verse>
				<verse number="6">І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?</verse>
				<verse number="7">Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.</verse>
				<verse number="8">І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.</verse>
				<verse number="9">І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.</verse>
				<verse number="10">І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.</verse>
				<verse number="11">І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.</verse>
				<verse number="12">А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.</verse>
				<verse number="13">І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.</verse>
				<verse number="14">А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.</verse>
				<verse number="15">І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.</verse>
				<verse number="16">І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.</verse>
				<verse number="17">А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.</verse>
				<verse number="18">І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.</verse>
				<verse number="19">І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.</verse>
				<verse number="20">А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...</verse>
				<verse number="21">І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому...</verse>
				<verse number="22">І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...</verse>
				<verse number="23">І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.</verse>
				<verse number="24">Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.</verse>
				<verse number="25">А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.</verse>
				<verse number="26">А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.</verse>
				<verse number="27">А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.</verse>
				<verse number="3">І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.</verse>
				<verse number="4">А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.</verse>
				<verse number="5">І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.</verse>
				<verse number="6">І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.</verse>
				<verse number="7">І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.</verse>
				<verse number="8">Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.</verse>
				<verse number="9">І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказав: Господь може дати тобі більше від цього!</verse>
				<verse number="10">І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.</verse>
				<verse number="11">А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,</verse>
				<verse number="12">а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...</verse>
				<verse number="13">А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.</verse>
				<verse number="14">І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.</verse>
				<verse number="15">І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?</verse>
				<verse number="16">І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...</verse>
				<verse number="17">І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!</verse>
				<verse number="18">І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину...</verse>
				<verse number="19">Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?</verse>
				<verse number="20">Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони до едомських богів.</verse>
				<verse number="21">І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.</verse>
				<verse number="22">І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.</verse>
				<verse number="23">А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.</verse>
				<verse number="24">І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.</verse>
				<verse number="25">І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.</verse>
				<verse number="26">А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="27">А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.</verse>
				<verse number="28">І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І взяв увесь Юдин народ Уззійю, а він був шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.</verse>
				<verse number="2">Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.</verse>
				<verse number="3">Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдесят і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.</verse>
				<verse number="4">І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.</verse>
				<verse number="5">І став він звертатися до Бога за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому успіх.</verse>
				<verse number="6">І він вийшов, і воював із филистимлянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.</verse>
				<verse number="7">І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.</verse>
				<verse number="8">І давали аммонітяни данину для Уззійї, а ім'я його пронеслося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцнився.</verse>
				<verse number="9">І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позміцнював їх.</verse>
				<verse number="10">І побудував він башти в пустині, і повисікував багато ям для води, бо мав великі череди і на долині, і на рівнині, рільників, і виноградарів у горах, і садки, бо він любив хліборобство.</verse>
				<verse number="11">І було в Уззійї військо, що провадило війну, яке виходило на війну відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царевих зверхників.</verse>
				<verse number="12">Усе число голів батьківських родів, хоробрих вояків, дві тисячі й шість сотень.</verse>
				<verse number="13">А при них війська, три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати цареві на ворога.</verse>
				<verse number="14">І наготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.</verse>
				<verse number="15">І наробив він в Єрусалимі військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рогах на стріляння стрілами та великим камінням. І пронеслося ім'я його аж надто далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став сильним.</verse>
				<verse number="16">А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.</verse>
				<verse number="17">А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих мужів.</verse>
				<verse number="18">І стали вони проти царя Узійї та й сказали йому: Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневірився, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!</verse>
				<verse number="19">І розгнівався Уззійя, а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його показалася проказа, перед священиками в Господньому домі, при кадильному жертівнику...</verse>
				<verse number="20">І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своїм! І вони поспішно вигнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вразив його Господь!</verse>
				<verse number="21">І був цар Уззійя прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокажений, бо був вилучений від Господнього дому. А над царським домом був син його Йотам, він судив народ Краю.</verse>
				<verse number="22">А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.</verse>
				<verse number="23">І спочив Уззійя з своїми батьками, і поховали його з батьками його на погребовому царському полі, бо сказали: Він прокажений. А замість нього зацарював син його Йотам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">Йотам був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.</verse>
				<verse number="2">І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя. Тільки він не входив до Господнього храму, та народ іще грішив.</verse>
				<verse number="3">Він збудував горішню браму Господнього дому, і багато побудував на мурі Офел.</verse>
				<verse number="4">І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував твердині та башти.</verse>
				<verse number="5">І він воював з царем аммонітян, і був сильніший від них. І дали йому аммонітяни того року сотню талантів срібла, і десять тисяч корів пшениці та десять тисяч ячменю. Це давали йому аммонітяни й року другого та третього.</verse>
				<verse number="6">І став сильний Йотам, бо поправив дороги свої перед лицем Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="7">А решта Йотамових діл, і всі війни його та дороги його, ось вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.</verse>
				<verse number="8">Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="9">І спочив Йотам із своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахаз.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="2">І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.</verse>
				<verse number="3">І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.</verse>
				<verse number="4">І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.</verse>
				<verse number="5">І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.</verse>
				<verse number="6">І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.</verse>
				<verse number="7">А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.</verse>
				<verse number="8">І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.</verse>
				<verse number="9">А там був Господній пророк, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.</verse>
				<verse number="10">А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?</verse>
				<verse number="11">Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!</verse>
				<verse number="12">І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,</verse>
				<verse number="13">та й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!</verse>
				<verse number="14">І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.</verse>
				<verse number="15">І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.</verse>
				<verse number="16">Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.</verse>
				<verse number="17">Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.</verse>
				<verse number="18">А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.</verse>
				<verse number="19">Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.</verse>
				<verse number="20">І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.</verse>
				<verse number="21">Бо Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.</verse>
				<verse number="22">А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.</verse>
				<verse number="23">І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!</verse>
				<verse number="24">І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі...</verse>
				<verse number="25">І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.</verse>
				<verse number="26">А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="27">І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">Єзекія зацарював у віці двадцяти й п'яти літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Авійя, дочка Захарії.</verse>
				<verse number="2">І робив він угодне в Господніх очах, як усе, що робив був його батько Давид.</verse>
				<verse number="3">Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього дому, і поправив їх.</verse>
				<verse number="4">І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на східню площу,</verse>
				<verse number="5">та й сказав їм: Послухайте мене, Левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечисть із святині.</verse>
				<verse number="6">Бо наші батьки спроневірилися, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спиною до неї.</verse>
				<verse number="7">Також замкнули вони двері притвору, і погасили лямпадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога.</verse>
				<verse number="8">І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховище, як ви бачите своїми очима.</verse>
				<verse number="9">І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, і наші дочки, і жінки наші в неволі за це!</verse>
				<verse number="10">Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого.</verse>
				<verse number="11">Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!</verse>
				<verse number="12">І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;</verse>
				<verse number="13">а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.</verse>
				<verse number="14">А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.</verse>
				<verse number="15">І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.</verse>
				<verse number="16">І повходили священики до середини Господнього дому на очищення. І повиносили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли це, щоб винести назовні до долини Кедрон.</verse>
				<verse number="17">І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.</verse>
				<verse number="18">І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали: Очистили ми ввесь Господній дім, і жертівника цілопалення, та всі його речі, і стіл укладання хлібів та всі його речі.</verse>
				<verse number="19">А всі ті речі, які цар Ахаз занехав був за свого царювання, коли спроневірився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім жертівником.</verse>
				<verse number="20">І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.</verse>
				<verse number="21">І привели вони сім биків, і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Аароновим синам, священикам, принести це в жертву на Господньому жертівнику.</verse>
				<verse number="22">І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника.</verse>
				<verse number="23">І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.</verse>
				<verse number="24">І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.</verse>
				<verse number="25">І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого прозорливця, та пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.</verse>
				<verse number="26">І поставали Левити з Давидовим знаряддям, а священики із сурмами.</verse>
				<verse number="27">І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="28">І ввесь збір вклонився, і співаки співали, а сурми сурмили, це все аж до кінця цілопалення!</verse>
				<verse number="29">А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися.</verse>
				<verse number="30">І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.</verse>
				<verse number="31">І відповів Єзекія й сказав: Тепер ви освячені для Господа. Підійдіть, і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому. І привів збір жертви та приноси вдячні, і кожен, хто мав жертвенне серце, приносив цілопалення.</verse>
				<verse number="32">І було число цілопалення, що спровадив збір: худоби великої сімдесят, баранів сотня, овечок двісті, для цілопалення Господеві все це.</verse>
				<verse number="33">А для святости: худоби великої шість сотень, а худоби дрібної три тисячі.</verse>
				<verse number="34">Тільки священиків було мало, і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освячення, аніж священики.</verse>
				<verse number="35">І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього дому.</verse>
				<verse number="36">І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.</verse>
				<verse number="2">І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.</verse>
				<verse number="3">Бо не могли справити її того часу, бо священики не освятилися в потрібному числі, а народ не зібрався до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="4">І була вгодна та річ в очах царевих та в очах усього збору.</verse>
				<verse number="5">І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.</verse>
				<verse number="6">І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя говорили: Ізраїлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, і Він повернеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.</verse>
				<verse number="7">І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневірилися Господеві, Богові їхніх батьків, і Він дав їх на спустошення, як ви бачите.</verse>
				<verse number="8">Тепер не будьте твердошиї, як ваші батьки. Покоріться Господеві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господеві, Богові вашому, і Він відверне від вас жар гніву Свого.</verse>
				<verse number="9">Бо як ви навернетесь до Господа, то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневільників, і зможуть вернутися до цього Краю, бо милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.</verse>
				<verse number="10">І сторожі все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, і висміювали їх.</verse>
				<verse number="11">Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокорилися, і поприходили до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="12">Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та зверхників за Господнім словом.</verse>
				<verse number="13">І зібрався до Єрусалиму численний народ, щоб справити свято Опрісноків другого місяця, збір дуже численний.</verse>
				<verse number="14">І встали вони, і повикидали ідольські жертівники, що були в Єрусалимі, і повикидали всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон.</verse>
				<verse number="15">І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоромилися й освятилися, і принесли цілопалення до Господнього дому.</verse>
				<verse number="16">І поставали вони на своєму місці за їхнім правом, за Законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи з руки Левитів.</verse>
				<verse number="17">Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для різання пасхальних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.</verse>
				<verse number="18">Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Господь простить кожному,</verse>
				<verse number="19">хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині.</verse>
				<verse number="20">І послухав Господь Єзекію, і простив народ.</verse>
				<verse number="21">І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день славили Господа всією силою.</verse>
				<verse number="22">І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святкову жертву сім день, і приносили мирні жертви, і сповідалися Господеві, Богові батьків своїх.</verse>
				<verse number="23">І ввесь збір нарадився справити свято ще другі сім день, і справляли сім день в радості.</verse>
				<verse number="24">Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібної, а зверхники дали для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібної. І освятилося багато священиків.</verse>
				<verse number="25">І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і приходьки, що поприходили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.</verse>
				<verse number="26">І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!</verse>
				<verse number="27">І встали священики та Левити, і поблагословили народ. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його, до небес!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">А коли це все скінчилося, вийшов увесь Ізраїль, що знаходився там, до Юдиних міст, і поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали пагірки та жертівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця. Потому вернулися всі Ізраїлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.</verse>
				<verse number="2">І Єзекія поставив черги священиків та Левитів за їхніми відділами, кожного за його служенням, зо священиків та з Левитів, на цілопалення, і на мирні жертви, на служення й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.</verse>
				<verse number="3">А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.</verse>
				<verse number="4">І наказав він народові, мешканцям Єрусалиму, давати частку священичу та левитську, щоб вони були ревними з Законі Господньому.</verse>
				<verse number="5">А як поширився той наказ, поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя, виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всякого полевого врожаю; і як десятину того всього багато поназносили.</verse>
				<verse number="6">А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господеві, їхньому Богові, і понадавали того багато куп.</verse>
				<verse number="7">Третього місяця зачали складати ті купи, а місяця сьомого закінчили.</verse>
				<verse number="8">І прийшли Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, і поблагословили Господа та народ Його, Ізраїля.</verse>
				<verse number="9">І вивідував Єзекія священиків та Левитів про ті купи.</verse>
				<verse number="10">І говорив до нього священик Азарія, голова Садокового дому, і сказав: Відколи зачали приносити приношення до Господнього дому, ми їли й були ситі, і багато позосталося, бо Господь поблагословив народ Свій. А з останків складено оцю многоту.</verse>
				<verse number="11">Тоді Єзекія наказав приготовити комори в Господньому домі, і приготовили.</verse>
				<verse number="12">І вірно перенесли туди приношення, і десятину, і святощі, а над ними володарем був Левит Конанія, а брат його Шім'ї другим.</verse>
				<verse number="13">А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призначені царем та Азарієм, володарем при Божому домі.</verse>
				<verse number="14">А Коре, син Їмни, Левит, придверний зо східнього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші.</verse>
				<verse number="15">А при ньому були: Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, Амарія, і Шеханія по священичих містах, щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,</verse>
				<verse number="16">окрім їхніх позаписуваних: для мужчин від віку трьох літ і вище, для кожного, хто приходив до Господнього дому на щоденне діло, на їхнє служення, за їхніми сторожами та за їхніми чергами,</verse>
				<verse number="17">і приписаним священикам до дому їхніх батьків, та Левитам від віку двадцяти літ і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,</verse>
				<verse number="18">і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, і їхніми синами, і їхніми дочками, для всього збору, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.</verse>
				<verse number="19">А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були мужі, що зазначені поіменно, щоб давати частки кожному мужчині серед священиків та всякому приписаному серед Левитів.</verse>
				<verse number="20">І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="21">І в усякому ділі, яке він зачинав, у роботі Божого дому, і в Законі, і в заповіді, щоб звертатися до Бога свого, робив він усім своїм серцем, і мав успіх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">По цих справах та по цій вірності прийшов Санхерів, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.</verse>
				<verse number="2">І побачив Єзекія, що прийшов Санхерів, і що він задумує війну на Єрусалим,</verse>
				<verse number="3">то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води, що назовні міста. І вони допомогли йому.</verse>
				<verse number="4">І було зібрано багато народу, і вони позатикали всі джерела й потік, що плив у Краю, говорячи: Нащо б мали так багато води асирійські царі, коли прийдуть?</verse>
				<verse number="5">І він підбадьорився, і забудував увесь виломаний мур, і поставив на нього башту, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ратищ та щитів.</verse>
				<verse number="6">І понаставляв він над народом військових зверхників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:</verse>
				<verse number="7">Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.</verse>
				<verse number="8">З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="9">По цьому послав Санхерів, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, а він сам таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:</verse>
				<verse number="10">Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі?</verse>
				<verse number="11">Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.</verse>
				<verse number="12">Чи ж не він, Єзекія, поруйнував пагірки його та жертівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним жертівником будете вклонятися й на ньому будете кадити?</verse>
				<verse number="13">Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народом земель? Чи справді могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?</verse>
				<verse number="14">Хто з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?</verse>
				<verse number="15">А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зводить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки!</verse>
				<verse number="16">І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.</verse>
				<verse number="17">І писав він листи з лайкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: Як боги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!</verse>
				<verse number="18">І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх та налякати їх, щоб здобути місто.</verse>
				<verse number="19">І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богів землі, чин людських рук.</verse>
				<verse number="20">І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.</verse>
				<verse number="21">І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем...</verse>
				<verse number="22">І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо.</verse>
				<verse number="23">І багато-хто приносили дара для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьому піднісся в очах усіх народів!</verse>
				<verse number="24">Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, і Він відповів йому, і дав йому знака.</verse>
				<verse number="25">Та Єзекія не віддав так, як було зроблено йому, бо запишнилося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.</verse>
				<verse number="26">Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.</verse>
				<verse number="27">І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбниці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на пахощі, і на щити, і на всякі дорогі речі,</verse>
				<verse number="28">і клуні на врожай збіжжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби для всякої худоби, і жолоби для черід.</verse>
				<verse number="29">І побудував він собі міста, і мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.</verse>
				<verse number="30">І він, Єзекія, заткнув вихід води горішнього Ґіхону, і вивів її вдолину на захід від Давидового Міста. І мав Єзекія успіх в усіх своїх ділах.</verse>
				<verse number="31">Тільки при послах вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його, щоб пізнати все в його серці.</verse>
				<verse number="32">А решта діл Єзекії та його чесноти, ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="33">І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ.</verse>
				<verse number="2">І робив він лихе в Господніх очах, за поганською гидотою тих народів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="3">І він знову побудував пагірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертівники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.</verse>
				<verse number="4">І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі буде Ім'я Моє навіки!</verse>
				<verse number="5">І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір'ях Господнього дому.</verse>
				<verse number="6">І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.</verse>
				<verse number="7">І поставив він різаного боввана, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!</verse>
				<verse number="8">І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея.</verse>
				<verse number="9">Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="10">І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.</verse>
				<verse number="11">І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.</verse>
				<verse number="12">А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.</verse>
				<verse number="13">І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!</verse>
				<verse number="14">По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже високо підняв його. І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї.</verse>
				<verse number="15">І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому, і всі жертівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.</verse>
				<verse number="16">І збудував він Господнього жертівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господеві, Богові Ізраїлевому.</verse>
				<verse number="17">Але народ приносив жертви ще на пагірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.</verse>
				<verse number="18">А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорливців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="19">А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.</verse>
				<verse number="20">І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амон.</verse>
				<verse number="21">Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.</verse>
				<verse number="22">І робив він зло Господніх очах, як робив його батько Манасія. А всім бовванам, яких наробив його батько Манасія, Амон приносив жертви та служив їм.</verse>
				<verse number="23">І не впокорився він перед Господнім лицем, як упокорився був його батько Манасія, і він, Амон, побільшив провину.</verse>
				<verse number="24">І змовилися раби його на нього, і забили його в його домі.</verse>
				<verse number="25">Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосію.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.</verse>
				<verse number="2">І робив він угодне в Господніх очах, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.</verse>
				<verse number="3">І восьмого року царювання свого, бувши ще юнаком, розпочав він звертатися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від пагірків, і Астарт, і бовванів різаних та литих.</verse>
				<verse number="4">І порозбивали перед ним Ваалові жертівники, а стовпи сонця, що були на них, він повирубував, а Астарти, і боввани різані та литі поламав і розтер, і розкидав на гроби тих, хто приносив їм жертви.</verse>
				<verse number="5">А кості жерців попалив на їхніх жертівниках, і очистив Юдею та Єрусалим.</verse>
				<verse number="6">А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навколо</verse>
				<verse number="7">порозбивав жертівники та Астарти, і потовк боввани на порох, а всі ідоли сонця повирубував в усьому Ізраїлевому краї, і вернувся до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="8">А вісімнадцятого року царювання його, по очищенні Краю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та канцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб направити дім Господа, Бога його.</verse>
				<verse number="9">І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було знесене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли порога, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та мешканців Єрусалиму.</verse>
				<verse number="10">І дали на руку робітників праці, приставлених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали на відбудову та на направу Божого дому.</verse>
				<verse number="11">І дали вони теслям, і будівничим, щоб купувати тесане каміння та дерева на зв'язування та на покриття домів, що їх понищили Юдині царі.</verse>
				<verse number="12">А ті люди чесно виконували працю, а над ними були поставлені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керування. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаряддях,</verse>
				<verse number="13">були над носіями, і керували всіма робітниками на кожну роботу; а з Левитів були писарі й урядники та придверні.</verse>
				<verse number="14">А коли вони виймали срібло, принесене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Закону, даного через Мойсея.</verse>
				<verse number="15">І відповів Хілкійя й сказав до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі книгу Закону! І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.</verse>
				<verse number="16">І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс цареві ще відповідь, говорячи: Усе, що дано через твоїх рабів, вони роблять.</verse>
				<verse number="17">І вони висипали те срібло, що знайдене в Господньому домі, і дали його на руку приставлених та на руку робітників праці.</verse>
				<verse number="18">І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав з неї перед царем.</verse>
				<verse number="19">І сталося, як цар почув слова книги Закону, то роздер свої шати...</verse>
				<verse number="20">І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:</verse>
				<verse number="21">Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова цієї книги, що знайдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші це дотримували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі.</verse>
				<verse number="22">І пішов Хілкійя та ті, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сторожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Новому Місті, і говорили до неї про це.</verse>
				<verse number="23">А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:</verse>
				<verse number="24">Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі ті прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,</verse>
				<verse number="25">за те, що вони покинули Мене й кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, і він не погасне...</verse>
				<verse number="26">А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:</verse>
				<verse number="27">За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед лицем Бога свого, коли ти почув слова Його на це місце та на мешканців його, і ти впокорився перед лицем Моїм, і роздер свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.</verse>
				<verse number="28">Ось Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у спокої, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу на оце місце та на мешканців його! І вони принесли відповідь цареві.</verse>
				<verse number="29">А цар послав, і зібрав усіх старших Юдеї та Єрусалиму.</verse>
				<verse number="30">І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до малого, і він прочитав уголос слова книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.</verse>
				<verse number="31">І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.</verse>
				<verse number="32">І наставив він кожного, хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І мешканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.</verse>
				<verse number="33">І Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господеві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.</verse>
				<verse number="2">І поставив він священиків на їхні становища, і підбадьорував їх на службу Господнього дому.</verse>
				<verse number="3">І сказав він Левитам, наставникам усього Ізраїля, посвяченим для Господа: Дайте святого ковчега до храму, що його збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раменах, служіть тепер Господеві, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="4">І приготуйтеся за родом ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, Ізраїлевого царя, та за писанням його сина Соломона.</verse>
				<verse number="5">І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів, синів народу, а поділ за батьківськими домами в Левитів.</verse>
				<verse number="6">І заріжте пасхальне ягня, й освятіться, і приготуйте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея.</verse>
				<verse number="7">І дав Йосія для людських синів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це все на пасхальне ягня для кожного, хто знаходився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої три тисячі. Це з набутку царевого.</verse>
				<verse number="8">А його зверхники дали на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші в Божому домі, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі й шість сотень худоби дрібної, а худоби великої три тисячі.</verse>
				<verse number="9">А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали для Левитів на пасхальні жертви п'ять тисяч худоби дрібної, а худоби великої п'ять сотень.</verse>
				<verse number="10">І була міцно встановлена служба, і стали священики на своїм становищі, а Левити при своїх чергах, за наказом царя.</verse>
				<verse number="11">І різали пасхальне ягня, а священики кропили кров'ю, беручи з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.</verse>
				<verse number="12">І відділили, що було на цілопалення, щоб дати їх за відділами, по батьківських домах синам народу на приношення Господеві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.</verse>
				<verse number="13">І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшках, і в котлах, і в горнятах, і швидко несли всім синам народу.</verse>
				<verse number="14">А потім наварили собі та священикам, бо священики, Ааронові сини, були зайняті приношенням цілопалення та лою аж до ночі, то Левити наготовили їжі собі та священикам, Аароновим синам.</verse>
				<verse number="15">А співаки, Асафові сини, були на своїх місцях за наказом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого прозорливця, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відходити від своїх робіт, бо їхні брати Левити наготовили їм.</verse>
				<verse number="16">І була міцно встановлена вся Господня служба того дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертівнику, за наказом царя Йосії.</verse>
				<verse number="17">І Ізраїлеві сини, що знаходилися там, справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день.</verse>
				<verse number="18">І не справлялася Пасха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Пасха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знаходився там, та мешканці Єрусалиму.</verse>
				<verse number="19">Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха.</verse>
				<verse number="20">По всьому цьому, коли Йосія приготовив дім Божий, прийшов Нехо, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.</verse>
				<verse number="21">І послав той до нього послів, говорячи: Що мені до тебе, царю Юдин? Не проти тебе приходжу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спішити. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!</verse>
				<verse number="22">Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.</verse>
				<verse number="23">І вистрілили стрільці на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: Відведіть мене, бо я сильно ранений...</verse>
				<verse number="24">І перевели його його раби з військової колесниці на його другий повіз, і відвезли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гробах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.</verse>
				<verse number="25">І Єремія співав жалобну пісню по Йосії. А всі співаки та співачки оповідали в жалобних своїх піснях про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в Жалобних Піснях.</verse>
				<verse number="26">А решта діл Йосії та його чесноти, за написаним у Господнім Законі,</verse>
				<verse number="27">і дії його перші та останні, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.</verse>
				<verse number="2">Йоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.</verse>
				<verse number="3">І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав кару на цей Край, сто талантів срібла та талант золота.</verse>
				<verse number="4">І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.</verse>
				<verse number="5">Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в очах Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="6">На нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.</verse>
				<verse number="7">А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.</verse>
				<verse number="8">А решта Єгоякимових діл та гидоти його, які він робив, і що знайдено проти нього, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.</verse>
				<verse number="9">Єгояхін був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.</verse>
				<verse number="10">А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.</verse>
				<verse number="11">Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років.</verse>
				<verse number="12">І робив він зло в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.</verse>
				<verse number="13">І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="14">Також усі зверхники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони занечистили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="15">А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.</verse>
				<verse number="16">Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.</verse>
				<verse number="17">І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...</verse>
				<verse number="18">І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників, усе переніс до Вавилону.</verse>
				<verse number="19">І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили...</verse>
				<verse number="20">І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,</verse>
				<verse number="21">щоб виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ.</verse>
				<verse number="22">А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:</verse>
				<verse number="23">Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="15">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">А першого року Кіра, царя перського, щоб сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.</verse>
				<verse number="3">Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="4">А кожному позосталому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="5">І повставали голови батьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="6">А все їхнє довкілля зміцнило їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і коштовностями, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.</verse>
				<verse number="7">А цар Кір повиносив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоносор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого,</verse>
				<verse number="8">і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.</verse>
				<verse number="9">І оце їхнє число: мисок золотих тридцять, мисок срібних тисяча, ножів двадцять і дев'ять,</verse>
				<verse number="10">келіхів золотих тридцять, келіхів срібних подвійних чотири сотні й десять, посуду іншого тисяча.</verse>
				<verse number="11">Усього золотого й срібного посуду п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці верталися з Вавилону до Єрусалиму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, до Вавилону, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,</verse>
				<verse number="2">ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:</verse>
				<verse number="3">синів Пар'ошових дві тисячі сто сімдесят і два,</verse>
				<verse number="4">синів Шефатіїних три сотні сімдесят і два,</verse>
				<verse number="5">синів Арахових сім сотень сімдесят і п'ять,</verse>
				<verse number="6">синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі вісім сотень і дванадцять,</verse>
				<verse number="7">синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,</verse>
				<verse number="8">синів Заттуєвих дев'ять сотень і сорок і п'ять,</verse>
				<verse number="9">синів Заккеєвих сім сотень і шістдесят,</verse>
				<verse number="10">синів Банієвих шість сотень сорок і два,</verse>
				<verse number="11">синів Беваєвих шість сотень двадцять і три,</verse>
				<verse number="12">синів Азґадових тисяча двісті двадцять і два,</verse>
				<verse number="13">синів Адонікамових шість сотень шістдесят і шість,</verse>
				<verse number="14">синів Біґваєвих дві тисячі п'ятдесят і шість,</verse>
				<verse number="15">синів Адінових чотири сотні п'ятдесят і чотири,</verse>
				<verse number="16">синів Атерових, від Єзекії дев'ятдесят і вісім,</verse>
				<verse number="17">синів Бецаєвих три сотні двадцять і три,</verse>
				<verse number="18">синів Йориних сто й дванадцять,</verse>
				<verse number="19">синів Хашумових двісті двадцять і три,</verse>
				<verse number="20">синів Ґіббарових дев'ятдесят і п'ять,</verse>
				<verse number="21">виходьків з Віфлеєму сто двадцять і три,</verse>
				<verse number="22">людей з Нетофи п'ятдесят і шість,</verse>
				<verse number="23">людей з Анатоту сто двадцять і вісім,</verse>
				<verse number="24">виходьків з Азмавету сорок і два,</verse>
				<verse number="25">виходьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту сім сотень і сорок і три,</verse>
				<verse number="26">виходьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,</verse>
				<verse number="27">людей з Міхмасу сто двадцять і два,</verse>
				<verse number="28">людей з Бет-Елу та Аю двісті двадцять і три,</verse>
				<verse number="29">виходьків з Нево п'ятдесят і два,</verse>
				<verse number="30">виходьків з Маґбішу сто п'ятдесят і шість,</verse>
				<verse number="31">виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,</verse>
				<verse number="32">виходьків з Харіму три сотні й двадцять,</verse>
				<verse number="33">виходьків з Лоду, Хадіду та Оно сім сотень двадцять і п'ять,</verse>
				<verse number="34">виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,</verse>
				<verse number="35">виходьків з Сенаї три тисячі і шість сотень і тридцять.</verse>
				<verse number="36">Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,</verse>
				<verse number="37">синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,</verse>
				<verse number="38">синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,</verse>
				<verse number="39">синів Харімових тисяча й сімнадцять.</verse>
				<verse number="40">Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії сімдесят і чотири.</verse>
				<verse number="41">Співаків: синів Асафових сто двадцять і вісім.</verse>
				<verse number="42">Синів придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, усіх сто тридцять і дев'ять.</verse>
				<verse number="43">Храмових підданців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,</verse>
				<verse number="44">синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,</verse>
				<verse number="45">синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,</verse>
				<verse number="46">синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,</verse>
				<verse number="47">синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,</verse>
				<verse number="48">синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,</verse>
				<verse number="49">синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,</verse>
				<verse number="50">синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,</verse>
				<verse number="51">синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,</verse>
				<verse number="52">синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,</verse>
				<verse number="53">синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,</verse>
				<verse number="54">синів Незіхових, синів Хатіфиних,</verse>
				<verse number="55">синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,</verse>
				<verse number="56">Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,</verse>
				<verse number="57">синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих,</verse>
				<verse number="58">усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.</verse>
				<verse number="59">А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:</verse>
				<verse number="60">синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень п'ятдесят і два.</verse>
				<verse number="61">І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'ям.</verse>
				<verse number="62">Вони шукали свого запису родоводу, та не знайшли, і були вони вилучені зо священства,</verse>
				<verse number="63">а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.</verse>
				<verse number="64">Усього збору разом сорок дві тисячі три сотні шістдесят,</verse>
				<verse number="65">окрім їхніх рабів та невільниць, цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок двісті.</verse>
				<verse number="66">Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,</verse>
				<verse number="67">їхніх верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч сім сотень і двадцять.</verse>
				<verse number="68">А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони жертвували до Божого дому, щоб поставити його на його становищі.</verse>
				<verse number="69">За своєю спроможністю вони дали до скарбу на працю: золота шістдесят одну тисячу дарейків, а срібла п'ять тисяч мін, а священичих убрань сто.</verse>
				<verse number="70">І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки, і придверні, і храмові підданці по своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.</verse>
				<verse number="3">І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.</verse>
				<verse number="4">І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,</verse>
				<verse number="5">а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.</verse>
				<verse number="6">Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.</verse>
				<verse number="7">І дали срібла каменярам та теслям, і їжі, і питва та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достачали кедрові дерева з Ливану до Яфського моря за дозволом їм Кіра, царя перського.</verse>
				<verse number="8">А другого року по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею Господнього дому.</verse>
				<verse number="9">І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на догляд над робітниками праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.</verse>
				<verse number="10">А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="11">І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!</verse>
				<verse number="12">А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів батьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато-хто покликували піднесеним голосом у радості...</verse>
				<verse number="13">І не міг народ розпізнати голосу поклику радости від голосу плачу народу, бо народ сильно викликував, а голос був чутий аж далеко...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І почули Юдині та Веніяминові вороги, що вигнанці будують храма Господеві, Богові Ізраїля.</verse>
				<verse number="2">І прийшли вони до Зоровавеля та до голів батьківських родів, та й сказали їм: І ми будемо будувати з вами, бо ми звертаємось, як ви, до вашого Бога, і ми приносимо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди.</verse>
				<verse number="3">І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми будемо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказав нам цар Кір, цар перський.</verse>
				<verse number="4">І став народ тієї землі ослаблювати руки Юдиного народу та страхати їх при будуванні.</verse>
				<verse number="5">І підкуплювали вони проти них дорадників царських, щоб заламати їхній задум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царювання Дарія, царя перського.</verse>
				<verse number="6">А за царя Ахашвероша, на початку його царювання, написали вони оскарження на мешканців Юдеї та Єрусалиму.</verse>
				<verse number="7">А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-арамейськи, а перекладений по-перськи.</verse>
				<verse number="8">Начальник Рехум та писар Шімай написали одного листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.</verse>
				<verse number="9">Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товаришів його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'яни, вавилоняни, шушаняни, цебто еламіти,</verse>
				<verse number="10">та решта народів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.</verse>
				<verse number="11">Оце відпис листа, що послали до нього: До царя Артаксеркса твої раби, люди Заріччя. І ось</verse>
				<verse number="12">щоб було відоме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівниче та шкідливе, і вдосконалюють мури, а підвалини поліпшили.</verse>
				<verse number="13">А тепер щоб було відоме цареві, що коли тільки це місто буде збудоване, а мури закінчаться, вони не будуть давати ані данини, ані податку, ані мита, а це буде шкодити царському прибуткові.</verse>
				<verse number="14">І ото, беручи на увагу, що сіль царського палацу сіль наша, а царський сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомляємо царя,</verse>
				<verse number="15">щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти знайдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це місто бунтівниче та шкідливе царям та округам, і що в ньому підіймали бунт від правіку, чому місто це було зруйноване.</verse>
				<verse number="16">Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудоване, а мури закінчаться, то через те не буде тобі частки в Заріччі.</verse>
				<verse number="17">Цар послав відповідь: Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер,</verse>
				<verse number="18">лист, якого ви послали до нас, виразно прочитаний передо мною.</verse>
				<verse number="19">І був виданий від мене наказ, і шукали та й знайшли, що місто це з давніх-давен підіймалося на царів, і повстання та бунт робилися в ньому.</verse>
				<verse number="20">І могутні царі були над Єрусалимом, і панували в усьому Заріччі, а данина, податок та мито давалися їм.</verse>
				<verse number="21">А тепер видайте наказа, щоб спинилися ці люди, а місто це не будувалося, поки від мене не буде виданий новий наказ.</verse>
				<verse number="22">І будьте бережні, щоб через це не зробити помилки. Нащо ростиме зло на шкоду царям?</verse>
				<verse number="23">Тоді, як тільки був прочитаний відпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товаришами, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спинили роботу їх зброєю та насиллям!</verse>
				<verse number="24">Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спинилася вона аж до другого року царювання Дарія, царя перського...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І пророкував пророк Огій та Захарій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я Бога Ізраїля, що над ними.</verse>
				<verse number="2">Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.</verse>
				<verse number="3">Того часу прийшов до них Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю будову?</verse>
				<verse number="4">Тоді ми сказали їм імена тих мужів, що будують цього будинка.</verse>
				<verse number="5">Та око їхнього Бога було на юдейських старших, і вони не спинили їх, аж поки не піде донесення до Дарія, і тоді дадуть писемну відповідь про це.</verse>
				<verse number="6">Ось відпис листа, що послав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, та товариство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія,</verse>
				<verse number="7">вони послали йому донесення, а в ньому писано так: Цареві Дарієві усякого миру!</verse>
				<verse number="8">Щоб було відоме цареві, що ми ходили до Юдейської округи, до дому великого Бога, а він будується з великого каменя, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докладно, і успіх у їхній руці.</verse>
				<verse number="9">Тоді ми питалися тих старших, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю святиню?</verse>
				<verse number="10">А також питалися ми їх про їхні імена, щоб повідомити тебе, що запишемо ім'я тих мужів, які за голову в них.</verse>
				<verse number="11">А вони так відповіли нам та сказали: Ми то раби Бога небес та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчив його великий Ізраїлів цар.</verse>
				<verse number="12">Але згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небес, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея, а храм той він зруйнував його, а народ вигнав до Вавилону.</verse>
				<verse number="13">Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав наказа будувати цей дім Божий.</verse>
				<verse number="14">А також посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я його Шешбаццар, якого він настановив намісником.</verse>
				<verse number="15">І сказав він йому: Візьми цей посуд, іди, віднеси його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай будується на своєму місці.</verse>
				<verse number="16">Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підвалини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді й аж до цього часу він будується, і не скінчений.</verse>
				<verse number="17">І ось, якщо це цареві добре, нехай пошукається в домі царських скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра виданий був наказ будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську волю про це нехай пошлють до нас.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Тоді цар Дарій видав наказа, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні.</verse>
				<verse number="2">І був знайдений один звій в замку Ахметі, що в мідійській окрузі, а в ньому написано так: На пам'ять.</verse>
				<verse number="3">Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі дім той нехай будується на місці, де приносять жертви, а його підвалини заложені. Вишина його шістдесят ліктів, ширина його шістдесят ліктів.</verse>
				<verse number="4">Три ряди з великого каменю, й один ряд з дерева, а видатки будуть дані з царського дому.</verse>
				<verse number="5">А посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай повернуть, і нехай він піде до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладеш те в Божому домі...</verse>
				<verse number="6">Тепер же ти, Таттенаю, наміснику Заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, віддаліться звідти!</verse>
				<verse number="7">Позоставте працю цього Божого дому, юдейський намісник та юдейські старші збудують той Божий дім на його місці.</verse>
				<verse number="8">А від мене даний наказ про те, що ви будете робити з тими юдейськими старшими, щоб збудувати цей Божий дім, а з царського добра, з данини Заріччя, нехай докладно дається видаток тим людям, щоб не спиняти роботи.</verse>
				<verse number="9">А що буде потрібне, чи телят, чи баранів, чи овечок на принесення Небесному Богові, пшеницю, сіль, вино та оливу, що скажуть священики, які в Єрусалимі, щоб без омани видавалося їм день-у-день,</verse>
				<verse number="10">щоб вони завжди приносили пахощі в жертву Небесному Богові та молилися за життя царя та синів його.</verse>
				<verse number="11">А від мене виданий наказ, що коли який чоловік змінить це моє слово, то буде вирване дерево з дому його, і буде поставлене, а він буде прибитий на ньому, а дім його буде обернений за це в руїну!</verse>
				<verse number="12">А Бог, що вчинив, щоб там пробувало Ім'я Його, знищить кожного царя та народ, що простягне свою руку, щоб змінити це, щоб ушкодити той Божий дім, що в Єрусалимі! Я, Дарій, видав цього наказа, нехай він докладно буде виконаний!</verse>
				<verse number="13">Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхні товариші докладно зробили згідно з тим, як послав цар Дарій.</verse>
				<verse number="14">А юдейські старші будували, і щастило їм за пророцтвом пророка Огія та Захарія, сина Іддо. І вони збудували й закінчили з наказу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царя перського.</verse>
				<verse number="15">І закінчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царювання царя Дарія.</verse>
				<verse number="16">І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигнанців свято відновлення того Божого дому з радістю.</verse>
				<verse number="17">І принесли в жертву на свято відновлення того Божого дому: волів сотню, баранів двісті, ягнят чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля дванадцять, за числом Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="18">І поставили священиків за їхніми частинами, а Левитів за чергами їхніми на службу Божого дому, що в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.</verse>
				<verse number="19">А поверненці справили Пасху чотирнадцятого дня першого місяця,</verse>
				<verse number="20">бо очистилися священики та Левити, як один, усі вони чисті. І вони зарізали пасхальне ягня для всіх поверненців, для своїх братів священиків та для себе.</verse>
				<verse number="21">І їли Ізраїлеві сини, що вернулися з вигнання, і також усі, хто відділився до них від нечистости народів землі, щоб звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="22">І справляли вони свято Опрісноків сім день у радості, бо Господь їх потішив і обернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А по цих пригодах, за царювання Артаксеркса, царя перського, Ездра, син Азарії, сина Хійлкійї,</verse>
				<verse number="2">сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,</verse>
				<verse number="3">сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,</verse>
				<verse number="4">сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,</verse>
				<verse number="5">сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,</verse>
				<verse number="6">цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання.</verse>
				<verse number="7">І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придверних, і храмових підданців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.</verse>
				<verse number="8">І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царювання.</verse>
				<verse number="9">Бо першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.</verse>
				<verse number="10">Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.</verse>
				<verse number="11">А оце відпис писання, що цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:</verse>
				<verse number="12">Артаксеркс, цар над царями, до священика Ездри, досконалого вчителя Закону Бога Небесного, і так далі.</verse>
				<verse number="13">А ось виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого народу, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,</verse>
				<verse number="14">через те, що ти посланий від царя та семи його дорадників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,</verse>
				<verse number="15">і щоб відправити срібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,</verse>
				<verse number="16">і все срібло та золото, яке ти знайдеш у всій вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="17">Тому ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлібні та їх жертви ливні, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="18">А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробіть за вподобанням вашого Бога.</verse>
				<verse number="19">А посуд, що даний тобі на служення дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.</verse>
				<verse number="20">А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царських скарбів.</verse>
				<verse number="21">А від мене я цар Артаксеркс виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Закону Бога Небесного, нехай буде докладно зроблене:</verse>
				<verse number="22">срібла аж до сотні талантів, і пшениці аж до сотні корів, і вина аж до сотні батів, і оливи аж до сотні батів, за соли без запису.</verse>
				<verse number="23">Усе, що з наказу Небесного Бога, нехай буде горливо зроблене для дому Небесного Бога, бо нащо був би гнів на царство царя та на синів його?</verse>
				<verse number="24">І вас завідомляємо, що всі священики та Левити, співаки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!</verse>
				<verse number="25">А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.</verse>
				<verse number="26">А кожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царського докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигнання, чи то на кару маєткову, чи то на ув'язнення.</verse>
				<verse number="27">Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у цареве серце, щоб оздобити дім Господній, що в Єрусалимі,</verse>
				<verse number="28">а на мене нахилив милість перед царем та його дорадниками, та всіма хоробрими царевими зверхниками! А я зміцнився, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідних людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">А оце голови їхніх батьків та їх родовід, що пішли зо мною, за царювання царя Артаксеркса, з Вавилону:</verse>
				<verse number="2">з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.</verse>
				<verse number="3">З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родоводом сто й п'ятдесят мужчин.</verse>
				<verse number="4">З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахіїн, а з ним двісті мужчин.</verse>
				<verse number="5">З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.</verse>
				<verse number="6">А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдесят мужчин.</verse>
				<verse number="7">А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдесят мужчин.</verse>
				<verse number="8">А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдесят мужчин.</verse>
				<verse number="9">З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.</verse>
				<verse number="10">А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдесят мужчин.</verse>
				<verse number="11">А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.</verse>
				<verse number="12">А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.</verse>
				<verse number="13">А з Адонікамових синів останні, а оце їхні імена: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдесят мужчин.</verse>
				<verse number="14">А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдесят мужчин.</verse>
				<verse number="15">І зібрав я їх до річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні. І переглянув я народ та священиків, і не знайшов там нікого з Левієвих синів.</verse>
				<verse number="16">І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.</verse>
				<verse number="17">І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова, щоб говорити до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели нам служителів для дому нашого Бога.</verse>
				<verse number="18">І привели вони нам, бо рука нашого Бога була добра до нас, чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, вісімнадцять,</verse>
				<verse number="19">та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його двадцять,</verse>
				<verse number="20">а з підданців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, двісті й двадцять підданців: усі вони були означені поіменно.</verse>
				<verse number="21">І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,</verse>
				<verse number="22">бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його!</verse>
				<verse number="23">І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.</verse>
				<verse number="24">І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.</verse>
				<verse number="25">І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там.</verse>
				<verse number="26">І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдесят талантів срібла, а срібних речей сто талантів, золота сто талантів,</verse>
				<verse number="27">а золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, як золото.</verse>
				<verse number="28">І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.</verse>
				<verse number="29">Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому.</verse>
				<verse number="30">І прийняли священики та Левити вагу того срібла та золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.</verse>
				<verse number="31">І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника на дорозі.</verse>
				<verse number="32">І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.</verse>
				<verse number="33">А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити,</verse>
				<verse number="34">за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.</verse>
				<verse number="35">Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдесят і шість баранів, сімдесят і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, це все цілопалення для Господа.</verse>
				<verse number="36">І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божий дім.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А як скінчилося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділилися від народів цих країв з їхніми гидотами, від хананеян, періззеян, євусеян, аммонеян, моавітян, єгиптян та амореян,</verse>
				<verse number="2">бо побрали з їхніх дочок собі та своїм синам, змішалося святе насіння з народами цих країв, а рука зверхників та представників була перша в цьому спроневіренні.</verse>
				<verse number="3">А коли я почув це слово, то роздер я одежу свою та плаща свого, і рвав волосся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпілий...</verse>
				<verse number="4">І зібралися до мене всі тремтячі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневірення поверненців, а я сидів остовпілий аж до жертви вечірньої.</verse>
				<verse number="5">А за вечірньої жертви встав я з упокорення свого, і, роздерши шату свою та плаща свого, упав я на коліна свої, і простягнув руки свої до Господа, Бога мого...</verse>
				<verse number="6">І сказав я: Боже мій, соромлюся я та стидаюся піднести, Боже мій, обличчя своє до Тебе, бо беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!...</verse>
				<verse number="7">Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззаконня були віддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих країв на меча, на полон, і на грабіж, і на посоромлення обличчя, як цього дня.</verse>
				<verse number="8">А тепер на малу хвилю сталася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоставити нам останок, і дати нам затвердитися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!</verse>
				<verse number="9">Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед перськими царями, щоб дати нам ожити, щоб піднести дім нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захист в Юдеї та в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="10">А тепер що скажемо, Боже наш, по цьому? Бо ми покинули заповіді Твої,</verse>
				<verse number="11">які Ти наказав через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість народу цих країв, через їхні гидоти, що наповнили його від краю до краю своєю нечистістю.</verse>
				<verse number="12">А тепер дочок своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочок не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та споживали добро цієї землі, і віддали на спадок вашим синам аж навіки.</verse>
				<verse number="13">А по тому всьому, що прийшло на нас за наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого, і дав нам таку рештку,</verse>
				<verse number="14">чи знову ми ламатимемо заповіді Твої, і будемо посвоячуватися з оцими мерзотними народами? Чи ж Ти не розгніваєшся на нас аж до вигублення нас, так що ніхто не позостався б і не врятувався?</verse>
				<verse number="15">Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позосталися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не встояти нам за це перед лицем Твоїм!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">А коли Ездра молився та сповідався, плакав та припадав перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, чоловіки, і жінки та діти, бо народ плакав ревним плачем...</verse>
				<verse number="2">І відповів Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, та й сказав до Ездри: Ми спроневірилися нашому Богові, бо взяли ми чужинок із народів цього краю за жінок. Але є ще надія для Ізраїля в цьому!</verse>
				<verse number="3">А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та народжене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, і буде зроблене за Законом.</verse>
				<verse number="4">Устань, бо на тобі ця річ, а ми з тобою. Будь мужній і дій!</verse>
				<verse number="5">І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли.</verse>
				<verse number="6">І Ездра встав з-перед Божого дому й пішов до кімнати Єгохонана, Ел'яшівового сина, і ночував там. Хліба він не їв і води не пив, бо був у жалобі за спроневірення поверненців.</verse>
				<verse number="7">І оголосили в Юдеї та в Єрусалимі до всіх поверненців, щоб зібратися до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="8">А кожен, хто не прийде до трьох день, за порадою зверхників та старших, увесь маєток того буде зроблений закляттям, а він буде вилучений із громади поверненців.</verse>
				<verse number="9">І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи від цієї справи та від дощу.</verse>
				<verse number="10">І встав священик Ездра та й сказав до них: Ви спроневірилися, і взяли чужинних жінок, щоб побільшити Ізраїлеву провину.</verse>
				<verse number="11">А тепер повиніться Господеві, Богові ваших батьків, і чиніть Його волю! І віддаліться від народів цього Краю та від тих чужих жінок!</verse>
				<verse number="12">І відповіла вся громада, і сказали гучним голосом: Так, за словом твоїм, ми повинні зробити!</verse>
				<verse number="13">Але народ численний, і час дощів, і нема сили стояти на вулиці. Та й праці не на один день і не на два, бо ми багато нагрішили в цій справі.</verse>
				<verse number="14">Нехай же стануть наші зверхники за ввесь збір, а кожен, хто є в наших містах, хто взяв чужинних жінок, нехай прийде на означені часи, а з ними старші кожного міста та судді його, аж поки не відвернеться від нас жар гніву нашого Бога за цю річ.</verse>
				<verse number="15">Особливо стали над цим Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, а Мешуллам та Левит Шеббетай допомагали їм.</verse>
				<verse number="16">І зробили так поверненці. І відділив собі священик Ездра людей, голів батьків за родом їхніх батьків, і всі вони поіменно. І сіли вони першого дня десятого місяця, щоб дослідити цю справу.</verse>
				<verse number="17">І скінчили до першого дня першого місяця справи про всіх тих людей, що взяли були чужинних жінок.</verse>
				<verse number="18">І знайшлися поміж священичими синами, що взяли чужинних жінок, із синів Єшуї, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезер, і Ярів, і Ґедалія.</verse>
				<verse number="19">І дали вони руку свою, що повипроваджують жінок своїх, а винні принесли в жертву барана з отари за провину свою.</verse>
				<verse number="20">А з синів Іммерових: Ханані та Зевадія.</verse>
				<verse number="21">І з синів Харімових: Массея, і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.</verse>
				<verse number="22">І з синів Пашхурових: Ел'йоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Ел'аса.</verse>
				<verse number="23">А з Левитів: Йозавад, і Шім'ї, і Келая, він Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.</verse>
				<verse number="24">А з співаків: Ел'яшів. А з придверних: Шаллум, і Телем, та Урі.</verse>
				<verse number="25">А з Ізраїля, з синів Пар'ошових: Рам'я, і Їззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.</verse>
				<verse number="26">А з синів Еламових: Маттанія, Захарій, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя.</verse>
				<verse number="27">І з синів Затту: Ел'йоенай, Ел'яшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.</verse>
				<verse number="28">А з синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.</verse>
				<verse number="29">І з синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.</verse>
				<verse number="30">І з синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселіїл, і Біннуй та Манасія.</verse>
				<verse number="31">І з синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон,</verse>
				<verse number="32">Веніямин, Маллух, Шемарія.</verse>
				<verse number="33">З синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шім'ї.</verse>
				<verse number="34">З синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл,</verse>
				<verse number="35">Беная, Бедея, Келугу,</verse>
				<verse number="36">Ванія, Меремот, Ел'ятів,</verse>
				<verse number="37">Маттанія, Маттенай, і Яасай,</verse>
				<verse number="38">і Бані, і Біннуй, Шім'ї,</verse>
				<verse number="39">і Шелемія, і Натан, і Адая,</verse>
				<verse number="40">Махнадвай, Шашай, Шарай,</verse>
				<verse number="41">Азаріїл, і Шелемія, Шемарія,</verse>
				<verse number="42">Шаллум, Амарія, Йосип.</verse>
				<verse number="43">А з синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.</verse>
				<verse number="44">Усі оці взяли були чужинних жінок, а деякі з цих жінок і дітей породили.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="16">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан.</verse>
				<verse number="2">І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону, та про Єрусалим.</verse>
				<verse number="3">А вони сказали мені: Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...</verse>
				<verse number="4">І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів, і постив, і молився перед лицем Небесного Бога.</verse>
				<verse number="5">І сказав я: Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої,</verse>
				<verse number="6">нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили!</verse>
				<verse number="7">Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.</verse>
				<verse number="8">Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами!</verse>
				<verse number="9">Та коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я Моє!</verse>
				<verse number="10">А вони раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.</verse>
				<verse number="11">Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем! А я був чашником царевим.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І я, здавалося, не був сумний перед ним.</verse>
				<verse number="2">Та сказав мені цар: Чому обличчя твоє сумне, чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця... І я вельми сильно злякався!</verse>
				<verse number="3">І сказав я до царя: Нехай цар живе навіки! Чому не буде сумне обличчя моє, коли місто дому гробів батьків моїх поруйноване, а брами його попалені огнем!...</verse>
				<verse number="4">І сказав мені цар: Чого ж ти просиш? І я помолився до Небесного Бога,</verse>
				<verse number="5">і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподобаний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробів батьків моїх, і я відбудую його!</verse>
				<verse number="6">І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньому): Скільки часу буде дорога твоя, і коли ти повернешся? І сподобалось це цареві, і він послав мене, а я призначив йому час.</verse>
				<verse number="7">І сказав я цареві: Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи до намісників Заріччя, щоб провадили мене, аж поки не прийду до Юдеї,</verse>
				<verse number="8">і листа до Асафа, дозорця царевого лісу, щоб дав мені дерева на брусся для замкових брам, що належать до Божого дому, і для міського муру, і для дому, що до нього ввійду. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною.</verse>
				<verse number="9">І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи. А цар послав зо мною зверхників війська та верхівців.</verse>
				<verse number="10">І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммонітянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопотатися про добро для Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="11">І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні.</verse>
				<verse number="12">І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я нікому, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив.</verse>
				<verse number="13">І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно оглянув мури Єрусалиму, що були поруйновані, а брами його були попалені огнем.</verse>
				<verse number="14">І перейшов я до Джерельної брами та до царського ставу, та там не було місця для переходу худоби, що була підо мною.</verse>
				<verse number="15">І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся.</verse>
				<verse number="16">А заступники не знали, куди я пішов та що я роблю, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічого не розповідав.</verse>
				<verse number="17">І сказав я до них: Ви бачите біду, що ми в ній, що Єрусалим зруйнований, а брами його попалені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не будемо ми ганьбою!...</verse>
				<verse number="18">І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: Станемо й збудуємо! І зміцнили вони руки свої на добре діло.</verse>
				<verse number="19">І почув це хоронянин Санваллат та аммонітянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і погорджували нами й говорили: Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?</verse>
				<verse number="20">А я їм відповів і сказав до них: Небесний Бог Він дасть нам успіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І встав Еліяшів, первосвященик, та брати його священики, і збудували Овечу браму. Вони освятили її, і повставляли її двері, й аж до башти Меа освятили її, аж до башти Ханан'їла.</verse>
				<verse number="2">А поруч нього будували єрихоняни, а поруч них будував Заккур, син Імріїв.</verse>
				<verse number="3">А браму Рибну збудували сини Сенаїні, і вони покрили її бруссями, і повставляли двері її, замки її та засуви її.</verse>
				<verse number="4">А поруч них направляв Меремот, син Урії, Коцового сина, а поруч них направляв Мешуллам, син Берехії, Мешав'їлового сина, а поруч них направляв Садок, Баанин син.</verse>
				<verse number="5">А поруч них направляли текояни, але їхні вельможі не схилили своєї шиї в службу свого Господа.</verse>
				<verse number="6">А браму Стару направляли Йояда, син Пасеахів, та Мешуллам, син Бесодеїн, вони покривали бруссями, і вставляли двері її, і замки її та засуви її.</verse>
				<verse number="7">А поруч них направляв ґів'онеянин Мелатія та меронотеянин Ядон, люди Ґів'ону та Міцпи, що належали до володіння намісника Заріччя.</verse>
				<verse number="8">Поруч нього направляв Уззіїл, син Хархаїн, з золотарів, а поруч нього направляв Хананія, син Раккахімів, і вони відновили Єрусалима аж до Широкого муру.</verse>
				<verse number="9">А поруч нього направляв Рефая, син Хурів, зверхник половини єрусалимської округи.</verse>
				<verse number="10">А поруч нього направляв Єдая, син Харумафів, а то навпроти дому свого, а при його руці направляв Хаттуш, син Хашавнеїн.</verse>
				<verse number="11">Другу міру направляв Малкійя, син Харімів, та Хашшув, син Пахат-Моавів, та башту Печей.</verse>
				<verse number="12">А поруч нього направляв Шаллум, син Лохеша, зверхник половини єрусалимської округи, він та дочка його.</verse>
				<verse number="13">Браму Долинну направляв Ханун та мешканці Заноаху, вони збудували її, і повставляли двері її, замки її та засуви її, і тисячу ліктів у мурі аж до Смітникової брами.</verse>
				<verse number="14">А Смітникову браму направив Малкійя, син Рехавів, зверхник бет-керемської округи, він збудував її, і повставляв її двері, замки її та засуви її.</verse>
				<verse number="15">А Джерельну браму направив Шаллум, син Кол-Хезеїв, зверхник округи Міцпи, він збудував її, і покрив її, і повставляв її двері, замки її та засуви її, і направив мура ставу Шелах до царського садка, і аж до ступенів, що спускаються з Давидового Міста.</verse>
				<verse number="16">За ним направляв Неемія, син Азбуків, зверхник половини бетцурської округи аж до місця навпроти Давидових гробів і аж до зробленого ставу, і аж до дому Лицарів.</verse>
				<verse number="17">За ним направляли Левити: Рехум, син Баніїв, поруч нього направляв зверхник половини округи Кеїла, для своєї округи.</verse>
				<verse number="18">За ним направляли їхні брати: Баввай, син Хенададів, зверхник половини округи Кеїла.</verse>
				<verse number="19">І направляв поруч нього Езер, син Єшуїн, зверхник округи, міру другу, від місця навпроти виходу до зброярні наріжника.</verse>
				<verse number="20">За ним ревно направляв Барух, Заббаїв син, міру другу, від наріжника аж до входу до дому первосвященика Еліяшіва.</verse>
				<verse number="21">За ним направляв Меремот, син Урійї, сина Коцового, міру другу, від входу до Еліяшівового дому й аж до кінця Еліяшівового дому.</verse>
				<verse number="22">А за ним направляли священики, люди йорданської округи.</verse>
				<verse number="23">За ним направляв Веніямин, син Хашшувів, навпроти свого дому; за ним направляв Азарія, син Маасеї, сина Ананіїного, при своєму домі.</verse>
				<verse number="24">За ним направляв Біннуй, син Хенададів, міру другу, від Азаріїного дому аж до наріжника й аж до рогу.</verse>
				<verse number="25">Палал, син Узаїв, від місця навпроти наріжника та в горішній башті, що виходить із царського дому, що при в'язничному подвір'ї. За ним Педая, син Пар'ошів.</verse>
				<verse number="26">А підданці храму сиділи в Офелі аж до місця навпроти Водної брами на схід та навпроти виступаючої башти.</verse>
				<verse number="27">За ним направляли техояни, міру другу, від місця навпроти великої виступаючої башти й аж до офельського муру.</verse>
				<verse number="28">З-над Кінської брами направляли священики, кожен навпроти дому свого.</verse>
				<verse number="29">За ними направляв Садок, син Іммерів, навпроти свого дому, а за ним направляв Шемая, син Шеханіїн, сторож Східньої брами.</verse>
				<verse number="30">За ним направляв Хананія, син Шелеміїн, та Ханун, шостий син Цалафів, міру другу; за ним направляв Мешуллам, син Берехіїн, навпроти своєї кімнати.</verse>
				<verse number="31">За ним направляв Малкійя, син золотаря, аж до дому храмових підданців та крамарів, навпроти брами Міфкад і аж до наріжної горниці.</verse>
				<verse number="32">А між наріжною горницею до Овечої брами направляли золотарі та крамарі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">(3-33) І сталося, як почув Санваллат, що ми будуємо того мура, то він запалився гнівом, і дуже розгнівався, і сміявся з юдеїв.</verse>
				<verse number="2">(3-34) І говорив він перед своїми братами та самарійським військом і сказав: Що це роблять ці мізерні юдеї? Чи їм це позоставлять? Чи будуть вони приносити жертву? Чи закінчать цього дня? Чи оживлять вони ці каміння з куп пороху, а вони ж попалені?</verse>
				<verse number="3">(3-35) А аммонітянин Товійя був при ньому й сказав: Та й що вони будують? Якщо вийде лисиця, то вона зробить дірку в їхній камінній стіні!...</verse>
				<verse number="4">(3-36) Почуй, Боже наш, що ми стали погордою, і поверни їхню ганьбу на голову їхню, і дай їх на здобич у край полону!</verse>
				<verse number="5">(3-37) І не закрий їхньої провини, а їхній гріх нехай не буде стертий з-перед лиця Твого, бо вони образили будівничих!</verse>
				<verse number="6">(3-38) І збудували ми того мура, і був пов'язаний увесь той мур аж до половини його. А серце народу було, щоб далі робити!</verse>
				<verse number="7">(4-1) І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що виломи в стіні стали затарасовуватися, то дуже запалилися гнівом.</verse>
				<verse number="8">(4-2) І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання.</verse>
				<verse number="9">(4-3) І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі, перед ними.</verse>
				<verse number="10">(4-4) І сказав Юда: Ослабла сила носія, а звалищ багато, і ми не зможемо далі будувати мура!...</verse>
				<verse number="11">(4-5) А наші ненависники говорили: Вони не знатимуть і не побачать, як ми прийдемо до середини їх, і позабиваємо їх, та й спинимо працю!</verse>
				<verse number="12">(4-6) І сталося, як приходили ті юдеяни, що сиділи при них, то говорили нам про це разів десять, зо всіх місць, де вони пробували.</verse>
				<verse number="13">(4-7) Тоді поставив я сторожу здолу того місця за муром у печерах. І поставив я народ за їхніми родами, з їхніми мечами, їхніми ратищами та їхніми луками.</verse>
				<verse number="14">(4-8) І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!</verse>
				<verse number="15">(4-9) І сталося, як почули наші вороги, що нам те відоме, то Господь зламав їхній задум, і всі ми вернулися до муру, кожен до праці своєї.</verse>
				<verse number="16">(4-10) І було від того дня, що половина моїх юнаків робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити, і луки та панцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.</verse>
				<verse number="17">(4-11) Будівничі працювали на мурі, а носії наладовували тягар, вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа...</verse>
				<verse number="18">(4-12) А в кожного будівничого його меч був прив'язаний на стегнах його, і так вони будували, а біля мене був сурмач.</verse>
				<verse number="19">(4-13) І сказав я до шляхетних, до заступників та до решти народу: Праця велика й простора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного.</verse>
				<verse number="20">(4-14) Тому то в місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!</verse>
				<verse number="21">(4-15) І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір.</verse>
				<verse number="22">(4-16) Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю.</verse>
				<verse number="23">(4-17) І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своєму стегні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв.</verse>
				<verse number="2">І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо!</verse>
				<verse number="3">І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді!</verse>
				<verse number="4">І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники.</verse>
				<verse number="5">А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим...</verse>
				<verse number="6">І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова!</verse>
				<verse number="7">А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: Ви заставою тиснете один одного! І скликав я на них великі збори.</verse>
				<verse number="8">І сказав я до них: Ми викуповуємо своїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою спромогою, а ви будете продавати своїх братів, і вони продаються нам? І мовчали вони, і не знаходили слова...</verse>
				<verse number="9">І сказав я: Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів?</verse>
				<verse number="10">Також і я, брати мої та юнаки мої були позикодавцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг!</verse>
				<verse number="11">Верніть їм зараз їхні поля, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відсоток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову оливу, що ви дали їм у заставу за них!</verse>
				<verse number="12">І вони сказали: Повернемо, і не будемо жадати від них! Зробимо так, як ти говориш! І покликав я священиків, і заприсягнув їх зробити за цим словом.</verse>
				<verse number="13">Витрусив я й свою пазуху та й сказав: Нехай отак витрусить Бог кожного чоловіка, хто не сповнить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай буде такий витрушений та порожній! І сказали всі збори: Амінь! І славили вони Господа, і народ зробив за цим словом.</verse>
				<verse number="14">Також від дня, коли цар наказав мені бути їхнім намісником в Юдиному краї від року двадцятого й аж до року тридцять другого царя Артаксеркса, дванадцять літ не їв намісничого хліба ані я, ані брати мої.</verse>
				<verse number="15">А намісники попередні, що були передо мною, чинили тяжке над народом, і брали від них хлібом та вином одного дня сорок шеклів срібла; також їхні слуги панували над народом. А я не робив так через страх Божий.</verse>
				<verse number="16">також у праці того муру я підтримував, і поля не купували ми, а всі мої слуги були зібрані там над працею.</verse>
				<verse number="17">А за столом моїм були юдеї та заступники, сто й п'ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас.</verse>
				<verse number="18">А що готовилося на один день, було: віл один, худоби дрібної шестеро вибраних, і птиця готувалася в мене, а за десять день виходило багато всякого вина. А при тому я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка на тому народі.</verse>
				<verse number="19">Запам'ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,</verse>
				<verse number="2">то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...</verse>
				<verse number="3">І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?</verse>
				<verse number="4">І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.</verse>
				<verse number="5">І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.</verse>
				<verse number="6">А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.</verse>
				<verse number="7">Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!</verse>
				<verse number="8">І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...</verse>
				<verse number="9">Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!</verse>
				<verse number="10">І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...</verse>
				<verse number="11">Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!</verse>
				<verse number="12">І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...</verse>
				<verse number="13">Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.</verse>
				<verse number="14">Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!</verse>
				<verse number="15">І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.</verse>
				<verse number="16">І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!</verse>
				<verse number="17">Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.</verse>
				<verse number="18">Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.</verse>
				<verse number="19">І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.</verse>
				<verse number="2">І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.</verse>
				<verse number="3">І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!</verse>
				<verse number="4">А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.</verse>
				<verse number="5">І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:</verse>
				<verse number="6">Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,</verse>
				<verse number="7">ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:</verse>
				<verse number="8">синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,</verse>
				<verse number="9">синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,</verse>
				<verse number="10">синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,</verse>
				<verse number="11">синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,</verse>
				<verse number="12">синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,</verse>
				<verse number="13">синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,</verse>
				<verse number="14">синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,</verse>
				<verse number="15">синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,</verse>
				<verse number="16">синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,</verse>
				<verse number="17">синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,</verse>
				<verse number="18">синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,</verse>
				<verse number="19">синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,</verse>
				<verse number="20">синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,</verse>
				<verse number="21">синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,</verse>
				<verse number="22">синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,</verse>
				<verse number="23">синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,</verse>
				<verse number="24">синів Харіфових сто дванадцять,</verse>
				<verse number="25">синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,</verse>
				<verse number="26">людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,</verse>
				<verse number="27">людей з Анототу сто двадцять і вісім,</verse>
				<verse number="28">людей з Бет-Азмавету сорок і два,</verse>
				<verse number="29">людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,</verse>
				<verse number="30">людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,</verse>
				<verse number="31">людей з Міхмасу сто двадцять і два,</verse>
				<verse number="32">людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,</verse>
				<verse number="33">людей з Нево Другого п'ятдесят і два,</verse>
				<verse number="34">виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,</verse>
				<verse number="35">виходьків з Харіму три сотні й двадцять,</verse>
				<verse number="36">виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,</verse>
				<verse number="37">виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,</verse>
				<verse number="38">виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.</verse>
				<verse number="39">Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,</verse>
				<verse number="40">синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,</verse>
				<verse number="41">синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,</verse>
				<verse number="42">синів Харімових тисяча сімнадцять.</verse>
				<verse number="43">Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.</verse>
				<verse number="44">Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.</verse>
				<verse number="45">Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.</verse>
				<verse number="46">Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,</verse>
				<verse number="47">сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,</verse>
				<verse number="48">сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,</verse>
				<verse number="49">сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,</verse>
				<verse number="50">сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,</verse>
				<verse number="51">сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,</verse>
				<verse number="52">сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,</verse>
				<verse number="53">сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,</verse>
				<verse number="54">сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,</verse>
				<verse number="55">сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,</verse>
				<verse number="56">сини Неціяхові, сини Хатіфині.</verse>
				<verse number="57">Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,</verse>
				<verse number="58">сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,</verse>
				<verse number="59">сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,</verse>
				<verse number="60">усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.</verse>
				<verse number="61">А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:</verse>
				<verse number="62">синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.</verse>
				<verse number="63">А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.</verse>
				<verse number="64">Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,</verse>
				<verse number="65">а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.</verse>
				<verse number="66">Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,</verse>
				<verse number="67">окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.</verse>
				<verse number="68">Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,</verse>
				<verse number="69">верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.</verse>
				<verse number="70">А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.</verse>
				<verse number="71">А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.</verse>
				<verse number="72">А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.</verse>
				<verse number="73">І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.</verse>
				<verse number="2">І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.</verse>
				<verse number="3">І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.</verse>
				<verse number="4">І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.</verse>
				<verse number="5">І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.</verse>
				<verse number="6">І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!</verse>
				<verse number="7">А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.</verse>
				<verse number="8">І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.</verse>
				<verse number="9">І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону...</verse>
				<verse number="10">І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!</verse>
				<verse number="11">І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!</verse>
				<verse number="12">І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.</verse>
				<verse number="13">А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.</verse>
				<verse number="14">І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,</verse>
				<verse number="15">і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і галуззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.</verse>
				<verse number="16">І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.</verse>
				<verse number="17">І поробила кучки вся громада, що вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!</verse>
				<verse number="18">І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день; а восьмого дня віддання, за уставом.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.</verse>
				<verse number="2">А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.</verse>
				<verse number="3">І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Богові своєму.</verse>
				<verse number="4">І стали не левитському підвищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали сильним голосом до Господа, Бога свого.</verse>
				<verse number="5">І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!</verse>
				<verse number="6">Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!</verse>
				<verse number="7">Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.</verse>
				<verse number="8">І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!</verse>
				<verse number="9">І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.</verse>
				<verse number="10">І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах, і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я, як видно цього дня.</verse>
				<verse number="11">І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.</verse>
				<verse number="12">І Ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.</verse>
				<verse number="13">І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.</verse>
				<verse number="14">І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.</verse>
				<verse number="15">І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.</verse>
				<verse number="16">Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.</verse>
				<verse number="17">І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!</verse>
				<verse number="18">Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,</verse>
				<verse number="19">та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.</verse>
				<verse number="20">І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.</verse>
				<verse number="21">І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.</verse>
				<verse number="22">І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.</verse>
				<verse number="23">А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти.</verse>
				<verse number="24">І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею.</verse>
				<verse number="25">І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.</verse>
				<verse number="26">І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи.</verse>
				<verse number="27">І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.</verse>
				<verse number="28">Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними. І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба їх вислуховував, і спасав їх за милосердям Своїм довгий час.</verse>
				<verse number="29">І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.</verse>
				<verse number="30">І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.</verse>
				<verse number="31">І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!</verse>
				<verse number="32">А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш заповіта та милість, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій народ від днів асирійських царів аж до цього дня!</verse>
				<verse number="33">А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедливі.</verse>
				<verse number="34">А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки не виконували Закона Твого, і не слухалися заповідей Твоїх та свідоцтв Твоїх, що Ти свідчив проти них.</verse>
				<verse number="35">І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в тому просторому та ситому Краї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відвернулися від своїх злих чинів.</verse>
				<verse number="36">Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб їсти плід його та добро його, ось ми раби в ньому!</verse>
				<verse number="37">І він множить свій урожай для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за своїм уподобанням, і ми в великому утискові!</verse>
				<verse number="38">(10-1) Через те все ми складаємо певну умову, і підписуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші священики.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">(10-2) А між тих, що поклали печатки, були: намісник Неемія, син Хахаліїн, і Цідкійя,</verse>
				<verse number="2">(10-3) Серая, Азарія, Єремія,</verse>
				<verse number="3">(10-4) Пашхур, Амарія, Малкійя,</verse>
				<verse number="4">(10-5) Хаттуш, Шеванія, Маллух,</verse>
				<verse number="5">(10-6) Харім, Меремот, Овадія,</verse>
				<verse number="6">(10-7) Даніїл, Ґіннетон, Барух,</verse>
				<verse number="7">(10-8) Мешуллам, Авійя, Мійямін,</verse>
				<verse number="8">(10-9) Маазія, Білґай, Шемая, оце священики.</verse>
				<verse number="9">(10-10) А Левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадміїл.</verse>
				<verse number="10">(10-11) А їхні брати: Шеванія, Годійя, Келіта, Пелая, Ханан,</verse>
				<verse number="11">(10-12) Міха, Рехов, Хашавія,</verse>
				<verse number="12">(10-13) Заккур, Шеревія, Шеванія,</verse>
				<verse number="13">(10-14) Годійя, Бані, Беніну.</verse>
				<verse number="14">(10-15) Голови народу: Пар'ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,</verse>
				<verse number="15">(10-16) Бунні, Аз'дад, Бевай,</verse>
				<verse number="16">(10-17) Адонійя, Біґвай, Адін,</verse>
				<verse number="17">(10-18) Атер, Хізкійя, Аззур,</verse>
				<verse number="18">(10-19) Годійя, Хашум, Бецай,</verse>
				<verse number="19">(10-20) Харіф, Анатот, Невай,</verse>
				<verse number="20">(10-21) Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,</verse>
				<verse number="21">(10-22) Мешезав'їл, Садок, Яддуя,</verse>
				<verse number="22">(10-23) Пелатія, Ханан, Аная,</verse>
				<verse number="23">(10-24) Осія, Хананія, Хашшув,</verse>
				<verse number="24">(10-25) Галлохеш, Пілха, Шовек,</verse>
				<verse number="25">(10-26) Рехум, Хашавна, Маасея,</verse>
				<verse number="26">(10-27) і Ахійя, Ханан, Анан,</verse>
				<verse number="27">(10-28) Маллух, Харім, Баана.</verse>
				<verse number="28">(10-29) І решта народу, священики, Левити, придверні, співаки, храмові підданці, і кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий,</verse>
				<verse number="29">(10-30) зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його,</verse>
				<verse number="30">(10-31) і що не дамо наших синів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів.</verse>
				<verse number="31">(10-32) А від народів цього Краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року понехаємо землю та всякого роду борги.</verse>
				<verse number="32">(10-33) І поставили ми собі за обов'язок, щоб давати нам третину шекля в рік на службу дому нашого Бога,</verse>
				<verse number="33">(10-34) на хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на окуплення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога.</verse>
				<verse number="34">(10-35) І кинули ми жеребки про пожертву дров, священики, Левити та народ, щоб приносити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені часи рік-річно, щоб палити на жертівнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі,</verse>
				<verse number="35">(10-36) і щоб приносити первоплоди нашої землі та первоплоди всякого плоду зо всякого дерева рік-річно до Господнього дому,</verse>
				<verse number="36">(10-37) і первороджених синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приносити до дому нашого Бога до священиків, що служать у домі нашого Бога,</verse>
				<verse number="37">(10-38) і первопочаток наших діж, і наші приношення, і плід усякого дерева, молоде вино та оливу спровадимо священикам до кімнат дому нашого Бога, а десятину нашої землі Левитам. А вони, Левити, будуть збирати десятину по всіх містах нашої роботи.</verse>
				<verse number="38">(10-39) І буде священик, син Ааронів, із Левитами, коли Левити будуть збирати десятину, і Левити віднесуть десятину від десятини до дому нашого Бога до комір, до скарбниці.</verse>
				<verse number="39">(10-40) Бо до комір будуть зносити сини Ізраїлеві та сини Левитів приношення збіжжя, молодого вина та оливи, і там є речі святині, служачі священики, і придверні, і співаки. І ми не опустимо дому нашого Бога!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І сиділи зверхники народу в Єрусалимі, а решта народу кинули жеребки, щоб привести одного з десяти сидіти в Єрусалимі, місті святому, а дев'ять частин зостаються по інших містах.</verse>
				<verse number="2">І поблагословив народ усіх тих людей, що пожертвувалися сидіти в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="3">А оце голови округи, що сиділи в Єрусалимі, а по Юдиних містах сиділи, кожен у своїй посілості, по своїх містах, Ізраїль, священики, і Левити, і храмові підданці, і сини Соломонових рабів.</verse>
				<verse number="4">А в Єрусалимі сиділи оці з синів Юдиних та з синів Веніяминових. Із синів Юдиних: Атая, син Уззійї, сина Захарія, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магаліїла, із синів Перецових.</verse>
				<verse number="5">І Маасея, син Баруха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йояріва, сина Захарія, сина Шілоні.</verse>
				<verse number="6">Усіх синів Перецових, що сиділи в Єрусалимі, було чотири сотні шістдесят і вісім хоробрих людей.</verse>
				<verse number="7">А оце Веніяминові сини: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеда, сина Педаї, сина Кадаї, сина Маасеї, сина Ітіїла, сина Ісаї.</verse>
				<verse number="8">А по ньому: Ґаббай, Саллай, дев'ять сотень двадцять і вісім.</verse>
				<verse number="9">А Йоїл, син Зіхрі, був провідником над ними, а Юда, син Сенуїн, другий над містом.</verse>
				<verse number="10">Із священиків: Єдая, син Йоярів, Яхін,</verse>
				<verse number="11">Серая, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітува, начальник у Божому домі.</verse>
				<verse number="12">А їхніх братів, що робили службу для Божого дому, вісім сотень і двадцять і два. І Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарія, сина Пашхура, сина Малкійї,</verse>
				<verse number="13">а їхніх братів, голів батьківських родів, двісті сорок і два. І Амашсай, син Азаріїла, сина Ахезая, сина Мешіллемота, сина Іммера,</verse>
				<verse number="14">а їхніх братів, хоробрих вояків, сто двадцять і вісім, а провідник над ними Завдіїл, син Ґедоліма.</verse>
				<verse number="15">А з Левитів: Шемая, син Хашшува, сина Азрікама, сина Хашавії, сина Бунні.</verse>
				<verse number="16">А Шаббетай та Йозавад були над зовнішньою службою для Божого дому, з голів Левитів.</verse>
				<verse number="17">А Матанія, син Міхи, сина Завді, сина Асафового, був головою, що починав славословити при молитві, і Бакбукія, другий з братів його, і Авда, син Шаммуї, сина Ґалала, сина Єдутунового.</verse>
				<verse number="18">Усіх Левитів у святому місті було двісті вісімдесят і чотири.</verse>
				<verse number="19">А придверні: Аккув, Талмон та їхні брати, що сторожили при брамах, сто сімдесят і два.</verse>
				<verse number="20">А решта Ізраїля, священики, Левити були по всіх Юдиних містах, кожен у наділі своїм.</verse>
				<verse number="21">А храмові підданці сиділи в Офелі, а Ціха та Ґішпа були над підданцями.</verse>
				<verse number="22">А провідником Левитів в Єрусалимі був Уззі, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з Асафових синів, співаків при службі Божого дому,</verse>
				<verse number="23">бо був царів наказ про них та певна оплата на співаків про кожен день.</verse>
				<verse number="24">А Петахія, син Мешезав'їла, із синів Зераха, сина Юдиного, був при руці царя для всіх справ народу.</verse>
				<verse number="25">А по дворах на полях своїх з Юдиних синів сиділи: в Кір'ят-Арбі та залежних її містах, і в Дівоні та залежних його містах, і в Єкавцеїлі та залежних його містах,</verse>
				<verse number="26">і в Єшуї, і в Моладі, і в Бет-Пелеті,</verse>
				<verse number="27">і в Хасар-Шуалі, і в Беер-Шеві та залежних його містах,</verse>
				<verse number="28">і в Ціклаґу, і в Мехоні та в залежних її містах,</verse>
				<verse number="29">і в Ен-Ріммоні, і в Цор'ї, і в Ярмуті,</verse>
				<verse number="30">Заноаху, Адулламі та дворах її, в Лахішу та полях його, в Азці та залежних її містах. І таборували вони від Беер-Шеви аж до долини Гінном.</verse>
				<verse number="31">А Веніяминові сини, починаючи від Ґеви, заселили оці міста: Міхмаш, і Айя, і Бет-Ел та залежні його міста,</verse>
				<verse number="32">Анатот, Нов, Ананія,</verse>
				<verse number="33">Хацор, Рама, Ґіттаїм,</verse>
				<verse number="34">Хадід, Цевоїм, Неваллат,</verse>
				<verse number="35">Лод і Оно, долина Харашім.</verse>
				<verse number="36">А з Левитів Юдині відділи жили в краю Веніямина.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">А оце священики та Левити, що прийшли з Зоровавелем, сином Шеалтіїловим, та з Ісусом: Серая, Їрмея, Ездра,</verse>
				<verse number="2">Амарія, Маллух, Хаттуш,</verse>
				<verse number="3">Шеханія, Рехум, Меремот,</verse>
				<verse number="4">Іддо, Ґіннетой, Авійя,</verse>
				<verse number="5">Мійямін, Маадія, Білґа,</verse>
				<verse number="6">Шемая, і Йоярів, Єдая,</verse>
				<verse number="7">Саллу, Амок, Хілкійя, Єдая. Це голови священиків та брати їхні за днів Ісуса.</verse>
				<verse number="8">А Левити: Ісус, Біннуй, Кадміїл, Шеревея, Юда, Матанія, головний над славослов'ям він та брати його.</verse>
				<verse number="9">І Бакбукія та Унні, їхні брати, були навпроти них на сторожі.</verse>
				<verse number="10">А Ісус породив Йоякима, а Йояким породив Ел'яшіва, а Ел'яшів породив Йояду,</verse>
				<verse number="11">а Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуя.</verse>
				<verse number="12">А за Йоякимових днів були священики, голови батьківських родів: з роду Сераїного Мерая, з Їрмеїного Хананія,</verse>
				<verse number="13">з Ездриного Мешуллам, з Амаріїного Єгоханан,</verse>
				<verse number="14">з Меліхового Йонатан, з Шеваніїного Йосип,</verse>
				<verse number="15">з Харімового Адна, з Мерайотового Хелкай,</verse>
				<verse number="16">з Іддового Захарій, з Ґіннетонового Мешуллам,</verse>
				<verse number="17">з Авійїного Зіхрі, з Мін'ямінового та з Моадеїного Пілтай,</verse>
				<verse number="18">з Білґиного Шаммуя, з Шемаїного Йонатан,</verse>
				<verse number="19">а з Йоярівового Маттенай, з Єдаїного Уззі,</verse>
				<verse number="20">з Саллаєвого Каллай, з Амокового Евер,</verse>
				<verse number="21">з Хілкійїного Хашавія, з Єдаїного Натанаїл.</verse>
				<verse number="22">Левити, голови батьківських родів, були записані за днів Ел'яшіва, Йояди, і Йоханана, і Яддуя, а священики за царювання Дарія перського.</verse>
				<verse number="23">Сини Левія, голови батьківських родів, записані в Книгу Хронік, і аж до днів Йоханана, сина Ел'яшівового.</verse>
				<verse number="24">А голови Левитів: Хашавія, Шеревія, і Ісус, син Кадміїлів, та брати їхні були навпроти них, щоб хвалити та славити за наказом Давида, Божого чоловіка, черга за чергою.</verse>
				<verse number="25">Матанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув, придверні, сторожа в брамних складах.</verse>
				<verse number="26">Вони були за днів Йоякима, сина Ісуса, сина Йоцадакового, та за днів намісника Неемії та священика вчителя Ездри.</verse>
				<verse number="27">А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами.</verse>
				<verse number="28">І позбиралися сини співаків та з округи навколо Єрусалиму та з осель нетофатян,</verse>
				<verse number="29">і з Бет-Гаґґілґала, і з піль Ґеви та Азмавету, бо співаки побудували собі двори навколо Єрусалиму.</verse>
				<verse number="30">І очистилися священики та Левити, і вони очистили народ, і брами та мур.</verse>
				<verse number="31">І повводив я Юдиних зверхників на мур, і поставив два великі збори славословників та походи, з них один пішов праворуч по муру до Смітникової брами.</verse>
				<verse number="32">А за ними йшов Гошая та половина Юдиних зверхників,</verse>
				<verse number="33">і Азарія, Ездра, і Мешуллам,</verse>
				<verse number="34">Юда, і Веніямин, Шемая, і Ірмея.</verse>
				<verse number="35">А з священичих синів із сурмами: Захарій, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафового,</verse>
				<verse number="36">а брати його: Шемая, і Азаріїл, Мілай, Ґілалай, Маай, Натанаїл, і Юда, Ханані з музичними знаряддями Давида, Божого чоловіка, а вчитель Ездра перед ними.</verse>
				<verse number="37">А при Джерельній брамі, навпроти них, вони йшли ступенями Давидового Міста, входом на стіну над Давидовим домом і аж до Водної брами на схід.</verse>
				<verse number="38">А другий збір славословників ішов ліворуч, а за ним я та половина народу, зверху по муру вище башти Печей та аж до Широкого муру,</verse>
				<verse number="39">і від Єфремової брами та до брами Старої, і до брами Рибної, і башти Ханан'їла, і башти Меа, і аж до брами Овечої, і спинилися біля брами Ув'язнення.</verse>
				<verse number="40">І стали обидва збори славословників біля Божого дому, і я, і половина заступників зо мною,</verse>
				<verse number="41">і священики: Ел'яким, Маасея, Мін'ямин, Міхая, Елйоенай, Захарій, Хананія з сурмами,</verse>
				<verse number="42">і Маасея, і Шемая, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкійя, і Елам, і Езер. І співаки співали, а Їзрахія був провідником.</verse>
				<verse number="43">І вони приносили того дня великі жертви та раділи, бо Бог порадував їх великою радістю. І раділи також жінки та діти, і аж далеко чута була радість Єрусалиму!</verse>
				<verse number="44">І того дня були попризначувані люди над коморами для скарбів, для приношень, для первоплодів та для десятин, щоб зносити в них з міських піль законні частки священикам та Левитам, бо радість Юдеї була дивитися на священиків та на Левитів, що стояли!</verse>
				<verse number="45">І вони стерегли постанови свого Бога, і постанови про очищення, і були співаками та придверними за наказом Давида та сина його Соломона.</verse>
				<verse number="46">Бо віддавна, за днів Давида та Асафа, були голови співаків та пісні хвали й збори славословників для Бога.</verse>
				<verse number="47">І ввесь Ізраїль за днів Зоровавеля та за днів Неемії давав частки співацькі та придверничі, щодня належне, і освячував це Левитам, а Левити освячували Аароновим синам.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,</verse>
				<verse number="2">бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.</verse>
				<verse number="3">І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.</verse>
				<verse number="4">А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,</verse>
				<verse number="5">то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.</verse>
				<verse number="6">А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.</verse>
				<verse number="7">І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.</verse>
				<verse number="8">І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.</verse>
				<verse number="9">І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.</verse>
				<verse number="10">І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.</verse>
				<verse number="11">І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.</verse>
				<verse number="12">І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.</verse>
				<verse number="13">І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.</verse>
				<verse number="14">Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!</verse>
				<verse number="15">Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.</verse>
				<verse number="16">А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="17">І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?</verse>
				<verse number="18">Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.</verse>
				<verse number="19">І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!</verse>
				<verse number="20">І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.</verse>
				<verse number="21">І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.</verse>
				<verse number="22">І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!</verse>
				<verse number="23">Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.</verse>
				<verse number="24">А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.</verse>
				<verse number="25">І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.</verse>
				<verse number="26">Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?</verse>
				<verse number="27">І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?</verse>
				<verse number="28">А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!</verse>
				<verse number="29">Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!</verse>
				<verse number="30">І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,</verse>
				<verse number="31">і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="17">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І сталося за днів Ахашвероша, це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім округ,</verse>
				<verse number="2">за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Сузи.</verse>
				<verse number="3">Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ,</verse>
				<verse number="4">показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день.</verse>
				<verse number="5">А по скінченні цих днів справив цар для всього народу, що знаходився в замку Сузи, від великого й аж до малого, гостину на сім день на садковому подвір'ї царського палацу.</verse>
				<verse number="6">Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віссоновими та пурпуровими шнурами, висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах. Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру.</verse>
				<verse number="7">А напої подавали в золотому посуді, в посуді все різному, і царського вина було вельми щедро, за великою спроможністю царя.</verse>
				<verse number="8">А пиття було за встановленим порядком, ніхто не примушував, бо цар так установив усім значним свого дому, щоб чинили за вподобою кожного.</verse>
				<verse number="9">Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша.</verse>
				<verse number="10">Сьомого дня, коли цареві стало весело на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом евнухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,</verse>
				<verse number="11">привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, щоб показати народам та зверхникам її красу, бо була вона вродливого вигляду.</verse>
				<verse number="12">Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом, що було передане їй через евнухів. І сильно загнівався цар, і в ньому горіла його лютість!</verse>
				<verse number="13">І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право,</verse>
				<verse number="14">а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перських та мідійських, які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві:</verse>
				<verse number="15">Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала слова царя Ахашвероша, переданого їй через евнухів?</verse>
				<verse number="16">І сказав Мемухан перед царем та князями: Не перед самим царем провинилася цариця Вашті, але й перед усіма князями та перед усіма народами, що по всіх округах царя Ахашвероша.</verse>
				<verse number="17">Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла!</verse>
				<verse number="18">І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву!</verse>
				<verse number="19">Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї.</verse>
				<verse number="20">А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.</verse>
				<verse number="21">І була приємна ця рада в очах царя та князів, і цар зробив за Мемухановим словом.</verse>
				<verse number="22">І порозсилав він листи до всіх царських округ, до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі своєму, і говорив про це мовою свого народу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашвероша, згадав він про Вашті, і що вона зробила, і що було заряджене про неї.</verse>
				<verse number="2">І сказали царські отроки, його слуги: Нехай пошукають для царя дівчат, уродливих на вигляд паннів,</verse>
				<verse number="3">і нехай цар призначить урядників по всіх округах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, паннів уродливого вигляду, до замку Сузи, до дому жінок під руку Геґая, царського євнуха, сторожа жінок, і дати їм потрібне для їхнього причепурення.</verse>
				<verse number="4">А та дівчина, що буде найкраща в царських очах, буде царювати замість Вашті. І була приємна ця рада у царевих очах, і він зробив так.</verse>
				<verse number="5">А в замку Сузи був один юдеянин, а ім'я йому Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, муж Веніяминівець,</verse>
				<verse number="6">що був узятий з Єрусалиму з тим полоном, який був узятий разом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоносор, цар вавилонський.</verse>
				<verse number="7">І він виховував Гадассу, вона ж Естер, дочку свого дядька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку.</verse>
				<verse number="8">І сталося, коли був оголошений царський наказ та закон його, і коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку Геґая, то взята була й Естер до царського дому під руку Геґая, сторожа жінок.</verse>
				<verse number="9">І була та дівчина хороша в його очах, і мала ласку перед ним, і він приспішив видати їй потрібне для її причепурення й її частки, та дати їй сімох відповідних дівчат із царського дому. І він перемістив її та дівчат її до найкращого місця в домі жінок.</verse>
				<verse number="10">Естер не виявила ні про народ свій, ні про місце свого народження, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виявляла.</verse>
				<verse number="11">А кожного дня Мордехай ходив до подвір'я дому жінок, щоб довідатись, як мається Естер та що вона робить.</verse>
				<verse number="12">А коли приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ахашвероша, коли кінчалися дванадцять місяців установленого порядку для жінок, бо так виповнялися дні їхнього причепурювання: шість місяців мирровою оливою, а шість місяців пахощами та іншим потрібним для причепурювання жінок,</verse>
				<verse number="13">то з тим дівчина приходила до царя: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царського.</verse>
				<verse number="14">Ввечорі вона приходила, а ранком вона верталася до другого дому жінок під руку Шаазґаза, царського евнуха, сторожа наложниць. Вона вже не входила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покликана за ім'ям.</verse>
				<verse number="15">А коли настала черга для Естери, дочки Авіхая, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за дочку, щоб іти до царя, вона нічого не жадала, як тільки того, що казав Геґай, царський евнух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!</verse>
				<verse number="16">І була взята Естер до царя Ахашвероша, до царського дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царювання його.</verse>
				<verse number="17">І цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям понад усіх дівчат, і він поклав царську корону на її голову, і зробив її царицею замість Вашті.</verse>
				<verse number="18">І справив цар велику гостину для всіх своїх князів та своїх слуг, гостину для Естери, і зробив полегшення для округ, і дав дарунка за царською спроможністю.</verse>
				<verse number="19">А коли збирали дівчат другий раз, то Мордехай сидів при царській брамі.</verse>
				<verse number="20">Естер же не виявляла місця свого народження та народу свого, як наказав був їй Мордехай, бо Естер виконувала Мордехаєве слово так, як коли була в нього на вихованні.</verse>
				<verse number="21">Тими днями, коли Мордехай сидів у царській брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські евнухи зо сторожів порогів, і задумували простягнути руку на царя Ахашвероша.</verse>
				<verse number="22">І стала відома ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Естер, а Естер переказала цареві в імені Мордехая.</verse>
				<verse number="23">І була розвідана ця справа, і знайдено так, і ті обоє були повішені на шибениці. І було записане це в хроніці перед обличчям царським.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.</verse>
				<verse number="2">А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.</verse>
				<verse number="3">І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?</verse>
				<verse number="4">І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.</verse>
				<verse number="5">І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...</verse>
				<verse number="6">І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.</verse>
				<verse number="7">Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.</verse>
				<verse number="8">І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.</verse>
				<verse number="9">Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!</verse>
				<verse number="10">І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.</verse>
				<verse number="11">І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!</verse>
				<verse number="12">І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.</verse>
				<verse number="13">І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.</verse>
				<verse number="14">Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.</verse>
				<verse number="15">Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!</verse>
				<verse number="2">І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні.</verse>
				<verse number="3">А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...</verse>
				<verse number="4">І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це. І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.</verse>
				<verse number="5">І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого то жалоба?</verse>
				<verse number="6">І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.</verse>
				<verse number="7">І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.</verse>
				<verse number="8">І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.</verse>
				<verse number="9">І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.</verse>
				<verse number="10">І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:</verse>
				<verse number="11">Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір'я непокликаний, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар простягне золоте берло, і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...</verse>
				<verse number="12">І переказали Мордехаєві Естерині слова.</verse>
				<verse number="13">І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв...</verse>
				<verse number="14">Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...</verse>
				<verse number="15">І сказала Естер відповісти Мордехаєві:</verse>
				<verse number="16">Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...</verse>
				<verse number="17">І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І сталося третього дня, і вбрала Естер царські шати, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царського дому. А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому.</verse>
				<verse number="2">І сталося, як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.</verse>
				<verse number="3">І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!</verse>
				<verse number="4">А Естер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я вчиню йому!</verse>
				<verse number="5">І сказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман у гостину, що вчинила Естер.</verse>
				<verse number="6">І сказав цар до Естери при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!</verse>
				<verse number="7">І відповіла Естер та й сказала: Моє жадання та моє прохання таке:</verse>
				<verse number="8">Якщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві вгодне, щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє, нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом.</verse>
				<verse number="9">І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая.</verse>
				<verse number="10">Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.</verse>
				<verse number="11">І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.</verse>
				<verse number="12">І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!</verse>
				<verse number="13">Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...</verse>
				<verse number="14">І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав принести Книгу пам'яток, Хроніки, і вони читалися перед обличчям царським.</verse>
				<verse number="2">І знайдене було написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царських евнухів, зо сторожів порога, що задумували були простягнути руку на царя Ахашвероша.</verse>
				<verse number="3">І сказав цар: Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це? І сказали цареві отроки, що прислуговували йому: Нічого йому не зроблено...</verse>
				<verse number="4">І спитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського дому, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготовив для нього.</verse>
				<verse number="5">І сказали отроки царя до нього: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Нехай увійде!</verse>
				<verse number="6">І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче чести? І подумав Гаман у серці своїм: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?</verse>
				<verse number="7">І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар жадає чести,</verse>
				<verse number="8">нехай принесуть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.</verse>
				<verse number="9">І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І нехай зодягнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай возять його на коні на міській площі, і нехай кличуть перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!</verse>
				<verse number="10">І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що ти говорив!</verse>
				<verse number="11">І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і кричав перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!</verse>
				<verse number="12">І вернувся Мордехай до царської брами, а Гаман поспішив до дому свого сумний та закривши голову...</verse>
				<verse number="13">І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впадеш перед ним!...</verse>
				<verse number="14">Ще вони говорили з ним, а евнухи царські прибули й поспішили відвести Гамана на гостину, яку зробила Естер.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.</verse>
				<verse number="2">І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!</verse>
				<verse number="3">І відповіла цариця Естер та й сказала: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій на прохання моє!</verse>
				<verse number="4">Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння...</verse>
				<verse number="5">Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?</verse>
				<verse number="6">І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...</verse>
				<verse number="7">А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...</verse>
				<verse number="8">І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...</verse>
				<verse number="9">І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній!</verse>
				<verse number="10">І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.</verse>
				<verse number="2">І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.</verse>
				<verse number="3">І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...</verse>
				<verse number="4">І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,</verse>
				<verse number="5">та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.</verse>
				<verse number="6">Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?</verse>
				<verse number="7">І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.</verse>
				<verse number="8">А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.</verse>
				<verse number="9">І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.</verse>
				<verse number="10">І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,</verse>
				<verse number="11">що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,</verse>
				<verse number="12">одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.</verse>
				<verse number="13">Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.</verse>
				<verse number="14">Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.</verse>
				<verse number="15">А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!</verse>
				<verse number="16">Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!</verse>
				<verse number="17">І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,</verse>
				<verse number="2">зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.</verse>
				<verse number="3">А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.</verse>
				<verse number="4">Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.</verse>
				<verse number="5">І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.</verse>
				<verse number="6">А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,</verse>
				<verse number="7">і Паршандату, і Далфона, і Аспату,</verse>
				<verse number="8">і Пората, і Адалію, і Арідата,</verse>
				<verse number="9">і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,</verse>
				<verse number="10">десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.</verse>
				<verse number="11">Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.</verse>
				<verse number="12">І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.</verse>
				<verse number="13">І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.</verse>
				<verse number="14">І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.</verse>
				<verse number="15">І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.</verse>
				<verse number="16">А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.</verse>
				<verse number="17">Це було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.</verse>
				<verse number="18">А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.</verse>
				<verse number="19">Тому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.</verse>
				<verse number="20">А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,</verse>
				<verse number="21">щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,</verse>
				<verse number="22">які ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.</verse>
				<verse number="23">І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,</verse>
				<verse number="24">що аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.</verse>
				<verse number="25">Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.</verse>
				<verse number="26">Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,</verse>
				<verse number="27">юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.</verse>
				<verse number="28">А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.</verse>
				<verse number="29">І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.</verse>
				<verse number="30">І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,</verse>
				<verse number="31">щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.</verse>
				<verse number="32">А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І наклав цар Ахашверош данину на землю та на морські острови.</verse>
				<verse number="2">А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар, ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських.</verse>
				<verse number="3">Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив мир! для всіх нащадків своїх.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="18">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.</verse>
				<verse number="2">І народилися йому семеро синів та три дочки.</verse>
				<verse number="3">А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.</verse>
				<verse number="4">А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.</verse>
				<verse number="5">І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.</verse>
				<verse number="6">І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.</verse>
				<verse number="7">І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.</verse>
				<verse number="8">І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.</verse>
				<verse number="9">І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?</verse>
				<verse number="10">Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.</verse>
				<verse number="11">Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?</verse>
				<verse number="12">І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.</verse>
				<verse number="13">І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,</verse>
				<verse number="14">то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.</verse>
				<verse number="15">Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...</verse>
				<verse number="16">Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...</verse>
				<verse number="17">Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...</verse>
				<verse number="18">Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.</verse>
				<verse number="19">Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...</verse>
				<verse number="20">І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,</verse>
				<verse number="21">та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!</verse>
				<verse number="22">При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:</verse>
				<verse number="3">І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...</verse>
				<verse number="4">І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.</verse>
				<verse number="5">Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?</verse>
				<verse number="6">І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!</verse>
				<verse number="7">І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...</verse>
				<verse number="8">А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...</verse>
				<verse number="9">І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...</verse>
				<verse number="10">А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...</verse>
				<verse number="11">І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.</verse>
				<verse number="12">І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...</verse>
				<verse number="13">І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.</verse>
				<verse number="2">І Йов заговорив та й сказав:</verse>
				<verse number="3">Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!</verse>
				<verse number="4">Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...</verse>
				<verse number="5">Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...</verse>
				<verse number="6">Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...</verse>
				<verse number="7">Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!</verse>
				<verse number="8">Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!</verse>
				<verse number="9">Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,</verse>
				<verse number="10">бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...</verse>
				<verse number="11">Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?</verse>
				<verse number="12">Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?</verse>
				<verse number="13">Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок</verse>
				<verse number="14">з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,</verse>
				<verse number="15">або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...</verse>
				<verse number="16">Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?</verse>
				<verse number="17">Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,</verse>
				<verse number="18">разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...</verse>
				<verse number="19">Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...</verse>
				<verse number="20">І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,</verse>
				<verse number="21">що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,</verse>
				<verse number="22">тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,</verse>
				<verse number="23">мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...</verse>
				<verse number="24">Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,</verse>
				<verse number="25">бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...</verse>
				<verse number="26">Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?</verse>
				<verse number="3">Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,</verse>
				<verse number="4">того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!</verse>
				<verse number="5">А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...</verse>
				<verse number="6">Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?</verse>
				<verse number="7">Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?</verse>
				<verse number="8">Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:</verse>
				<verse number="9">вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!</verse>
				<verse number="10">Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.</verse>
				<verse number="11">Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.</verse>
				<verse number="12">І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.</verse>
				<verse number="13">у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,</verse>
				<verse number="14">спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,</verse>
				<verse number="15">і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...</verse>
				<verse number="16">Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:</verse>
				<verse number="17">Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?</verse>
				<verse number="18">Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!</verse>
				<verse number="19">Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!</verse>
				<verse number="20">Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...</verse>
				<verse number="21">Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?</verse>
				<verse number="2">Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!</verse>
				<verse number="3">Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...</verse>
				<verse number="4">Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!</verse>
				<verse number="5">Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!</verse>
				<verse number="6">Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,</verse>
				<verse number="7">бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...</verse>
				<verse number="8">А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,</verse>
				<verse number="9">Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,</verse>
				<verse number="10">бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,</verse>
				<verse number="11">щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.</verse>
				<verse number="12">Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,</verse>
				<verse number="13">Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,</verse>
				<verse number="14">вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...</verse>
				<verse number="15">І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,</verse>
				<verse number="16">і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!</verse>
				<verse number="17">Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:</verse>
				<verse number="18">Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!</verse>
				<verse number="19">В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:</verse>
				<verse number="20">Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.</verse>
				<verse number="21">Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.</verse>
				<verse number="22">З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.</verse>
				<verse number="23">Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.</verse>
				<verse number="24">І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.</verse>
				<verse number="25">І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!</verse>
				<verse number="26">І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!</verse>
				<verse number="27">Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,</verse>
				<verse number="3">то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...</verse>
				<verse number="4">Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...</verse>
				<verse number="5">Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?</verse>
				<verse number="6">Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?</verse>
				<verse number="7">Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...</verse>
				<verse number="8">О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!</verse>
				<verse number="9">О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,</verse>
				<verse number="10">то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...</verse>
				<verse number="11">Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?</verse>
				<verse number="12">Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?</verse>
				<verse number="13">Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?</verse>
				<verse number="14">Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...</verse>
				<verse number="15">Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,</verse>
				<verse number="16">темніші від льоду вони, в них ховається сніг.</verse>
				<verse number="17">Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.</verse>
				<verse number="18">Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.</verse>
				<verse number="19">Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.</verse>
				<verse number="20">І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.</verse>
				<verse number="21">Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!</verse>
				<verse number="22">Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,</verse>
				<verse number="23">і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?</verse>
				<verse number="24">Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...</verse>
				<verse number="25">Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?</verse>
				<verse number="26">Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,</verse>
				<verse number="27">і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...</verse>
				<verse number="28">Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.</verse>
				<verse number="29">Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!</verse>
				<verse number="30">Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...</verse>
				<verse number="2">Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,</verse>
				<verse number="3">так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...</verse>
				<verse number="4">Коли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку...</verse>
				<verse number="5">Зодяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка...</verse>
				<verse number="6">А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...</verse>
				<verse number="7">Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...</verse>
				<verse number="8">Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...</verse>
				<verse number="9">Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,</verse>
				<verse number="10">не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...</verse>
				<verse number="11">Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:</verse>
				<verse number="12">Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?</verse>
				<verse number="13">Коли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,</verse>
				<verse number="14">то Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене...</verse>
				<verse number="15">І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості.</verse>
				<verse number="16">Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...</verse>
				<verse number="17">Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?</verse>
				<verse number="18">Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш...</verse>
				<verse number="19">Як довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою?</verse>
				<verse number="20">Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?</verse>
				<verse number="21">І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?</verse>
				<verse number="3">Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?</verse>
				<verse number="4">Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!</verse>
				<verse number="5">Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,</verse>
				<verse number="6">якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,</verse>
				<verse number="7">і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!</verse>
				<verse number="8">Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,</verse>
				<verse number="9">бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,</verse>
				<verse number="10">отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:</verse>
				<verse number="11">Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?</verse>
				<verse number="12">Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:</verse>
				<verse number="13">отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,</verse>
				<verse number="14">бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...</verse>
				<verse number="15">На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...</verse>
				<verse number="16">Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,</verse>
				<verse number="17">на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:</verse>
				<verse number="18">Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...</verse>
				<verse number="19">Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.</verse>
				<verse number="20">Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,</verse>
				<verse number="21">аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...</verse>
				<verse number="22">Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?</verse>
				<verse number="3">Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...</verse>
				<verse number="4">Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?</verse>
				<verse number="5">Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.</verse>
				<verse number="6">Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.</verse>
				<verse number="7">Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.</verse>
				<verse number="8">Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,</verse>
				<verse number="9">Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.</verse>
				<verse number="10">Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...</verse>
				<verse number="11">Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...</verse>
				<verse number="12">Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?</verse>
				<verse number="13">Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,</verse>
				<verse number="14">що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,</verse>
				<verse number="15">я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?</verse>
				<verse number="16">Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,</verse>
				<verse number="17">Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...</verse>
				<verse number="18">Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.</verse>
				<verse number="19">Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?</verse>
				<verse number="20">Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...</verse>
				<verse number="21">Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...</verse>
				<verse number="22">Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...</verse>
				<verse number="23">Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...</verse>
				<verse number="24">У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?</verse>
				<verse number="25">А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,</verse>
				<verse number="26">проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...</verse>
				<verse number="27">Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,</verse>
				<verse number="28">то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...</verse>
				<verse number="29">Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?</verse>
				<verse number="30">Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,</verse>
				<verse number="31">то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...</verse>
				<verse number="32">Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,</verse>
				<verse number="33">поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...</verse>
				<verse number="34">Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,</verse>
				<verse number="35">тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!</verse>
				<verse number="2">Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?</verse>
				<verse number="3">Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?</verse>
				<verse number="4">Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?</verse>
				<verse number="5">Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,</verse>
				<verse number="6">що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,</verse>
				<verse number="7">хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?</verse>
				<verse number="8">Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...</verse>
				<verse number="9">Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.</verse>
				<verse number="10">Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?</verse>
				<verse number="11">Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.</verse>
				<verse number="12">Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.</verse>
				<verse number="13">А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:</verse>
				<verse number="14">якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...</verse>
				<verse number="15">Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...</verse>
				<verse number="16">А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:</verse>
				<verse number="17">поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...</verse>
				<verse number="18">І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,</verse>
				<verse number="19">як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...</verse>
				<verse number="20">Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,</verse>
				<verse number="21">поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,</verse>
				<verse number="22">до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?</verse>
				<verse number="3">Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?</verse>
				<verse number="4">Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!</verse>
				<verse number="5">О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,</verse>
				<verse number="6">і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!</verse>
				<verse number="7">Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?</verse>
				<verse number="8">Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?</verse>
				<verse number="9">Її міра довша за землю, і ширша за море вона!</verse>
				<verse number="10">Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?</verse>
				<verse number="11">Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?</verse>
				<verse number="12">Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!</verse>
				<verse number="13">Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,</verse>
				<verse number="14">якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,</verse>
				<verse number="15">тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!</verse>
				<verse number="16">Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...</verse>
				<verse number="17">Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.</verse>
				<verse number="18">І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,</verse>
				<verse number="19">і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...</verse>
				<verse number="20">А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...</verse>
				<verse number="3">Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?</verse>
				<verse number="4">Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...</verse>
				<verse number="5">Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!</verse>
				<verse number="6">Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.</verse>
				<verse number="7">Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.</verse>
				<verse number="8">Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.</verse>
				<verse number="9">Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?</verse>
				<verse number="10">Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?</verse>
				<verse number="11">Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?</verse>
				<verse number="12">Мудрість у старших, бо довгість днів розум.</verse>
				<verse number="13">Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.</verse>
				<verse number="14">Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.</verse>
				<verse number="15">Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.</verse>
				<verse number="16">В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.</verse>
				<verse number="17">Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,</verse>
				<verse number="18">Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.</verse>
				<verse number="19">Він провадить священиків босо, і потужних повалює,</verse>
				<verse number="20">Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.</verse>
				<verse number="21">На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.</verse>
				<verse number="22">Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.</verse>
				<verse number="23">Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.</verse>
				<verse number="24">Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,</verse>
				<verse number="25">вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...</verse>
				<verse number="2">Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,</verse>
				<verse number="3">і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!</verse>
				<verse number="4">Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!</verse>
				<verse number="5">О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...</verse>
				<verse number="6">Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.</verse>
				<verse number="7">Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?</verse>
				<verse number="8">Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?</verse>
				<verse number="9">Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?</verse>
				<verse number="10">Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!</verse>
				<verse number="11">Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?</verse>
				<verse number="12">Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!</verse>
				<verse number="13">Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!</verse>
				<verse number="14">Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?</verse>
				<verse number="15">Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!</verse>
				<verse number="16">І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.</verse>
				<verse number="17">Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.</verse>
				<verse number="18">Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!</verse>
				<verse number="19">Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...</verse>
				<verse number="20">Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:</verse>
				<verse number="21">віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...</verse>
				<verse number="22">Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!</verse>
				<verse number="23">Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!</verse>
				<verse number="24">Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?</verse>
				<verse number="25">Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?</verse>
				<verse number="26">Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,</verse>
				<verse number="27">і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,</verse>
				<verse number="28">і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:</verse>
				<verse number="2">вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...</verse>
				<verse number="3">І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!</verse>
				<verse number="4">Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!</verse>
				<verse number="5">Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,</verse>
				<verse number="6">відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...</verse>
				<verse number="7">Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;</verse>
				<verse number="8">якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,</verse>
				<verse number="9">то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!</verse>
				<verse number="10">А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...</verse>
				<verse number="11">Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,</verse>
				<verse number="12">так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...</verse>
				<verse number="13">О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!</verse>
				<verse number="14">Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!</verse>
				<verse number="15">Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,</verse>
				<verse number="16">бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,</verse>
				<verse number="17">провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...</verse>
				<verse number="18">Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,</verse>
				<verse number="19">каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...</verse>
				<verse number="20">Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...</verse>
				<verse number="21">Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...</verse>
				<verse number="22">Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?</verse>
				<verse number="3">Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?</verse>
				<verse number="4">Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,</verse>
				<verse number="5">бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.</verse>
				<verse number="6">Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:</verse>
				<verse number="7">Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?</verse>
				<verse number="8">Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?</verse>
				<verse number="9">Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?</verse>
				<verse number="10">Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.</verse>
				<verse number="11">Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?</verse>
				<verse number="12">Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,</verse>
				<verse number="13">що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?</verse>
				<verse number="14">Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?</verse>
				<verse number="15">Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,</verse>
				<verse number="16">що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?</verse>
				<verse number="17">Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,</verse>
				<verse number="18">про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,</verse>
				<verse number="19">їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.</verse>
				<verse number="20">Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.</verse>
				<verse number="21">Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.</verse>
				<verse number="22">Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.</verse>
				<verse number="23">Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...</verse>
				<verse number="24">Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,</verse>
				<verse number="25">бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,</verse>
				<verse number="26">проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.</verse>
				<verse number="27">Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,</verse>
				<verse number="28">і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.</verse>
				<verse number="29">Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.</verse>
				<verse number="30">Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.</verse>
				<verse number="31">Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,</verse>
				<verse number="32">вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!</verse>
				<verse number="33">Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,</verse>
				<verse number="34">бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:</verse>
				<verse number="35">він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!</verse>
				<verse number="3">Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?</verse>
				<verse number="4">І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,</verse>
				<verse number="5">устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!</verse>
				<verse number="6">Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?</verse>
				<verse number="7">Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,</verse>
				<verse number="8">і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!</verse>
				<verse number="9">Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...</verse>
				<verse number="10">Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:</verse>
				<verse number="11">Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...</verse>
				<verse number="12">Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:</verse>
				<verse number="13">Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...</verse>
				<verse number="14">Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...</verse>
				<verse number="15">Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...</verse>
				<verse number="16">Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,</verse>
				<verse number="17">хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!</verse>
				<verse number="18">Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,</verse>
				<verse number="19">бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...</verse>
				<verse number="20">Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,</verse>
				<verse number="21">і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,</verse>
				<verse number="22">бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...</verse>
				<verse number="2">Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...</verse>
				<verse number="3">Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?</verse>
				<verse number="4">Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.</verse>
				<verse number="5">Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,</verse>
				<verse number="6">Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...</verse>
				<verse number="7">З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...</verse>
				<verse number="8">Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.</verse>
				<verse number="9">І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.</verse>
				<verse number="10">Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...</verse>
				<verse number="11">Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,</verse>
				<verse number="12">вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!</verse>
				<verse number="13">Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...</verse>
				<verse number="14">До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...</verse>
				<verse number="15">Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?</verse>
				<verse number="16">До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!</verse>
				<verse number="3">Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?</verse>
				<verse number="4">О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?</verse>
				<verse number="5">Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:</verse>
				<verse number="6">його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,</verse>
				<verse number="7">стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...</verse>
				<verse number="8">Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:</verse>
				<verse number="9">пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,</verse>
				<verse number="10">на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...</verse>
				<verse number="11">Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.</verse>
				<verse number="12">Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.</verse>
				<verse number="13">Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.</verse>
				<verse number="14">Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...</verse>
				<verse number="15">Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.</verse>
				<verse number="16">Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.</verse>
				<verse number="17">Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.</verse>
				<verse number="18">Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.</verse>
				<verse number="19">У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.</verse>
				<verse number="20">На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...</verse>
				<verse number="21">Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?</verse>
				<verse number="3">Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...</verse>
				<verse number="4">Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.</verse>
				<verse number="5">Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?</verse>
				<verse number="6">Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!</verse>
				<verse number="7">Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...</verse>
				<verse number="8">Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!</verse>
				<verse number="9">Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!</verse>
				<verse number="10">Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...</verse>
				<verse number="11">І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:</verse>
				<verse number="12">полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...</verse>
				<verse number="13">Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,</verse>
				<verse number="14">мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...</verse>
				<verse number="15">Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...</verse>
				<verse number="16">Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...</verse>
				<verse number="17">Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...</verse>
				<verse number="18">Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...</verse>
				<verse number="19">Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...</verse>
				<verse number="20">До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...</verse>
				<verse number="21">Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...</verse>
				<verse number="22">Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?</verse>
				<verse number="23">О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,</verse>
				<verse number="24">коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!</verse>
				<verse number="25">Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху</verse>
				<verse number="26">цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,</verse>
				<verse number="27">сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...</verse>
				<verse number="28">Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!</verse>
				<verse number="29">то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І відповів нааматянин Цофар та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!</verse>
				<verse number="3">Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.</verse>
				<verse number="4">Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,</verse>
				<verse number="5">то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?</verse>
				<verse number="6">Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,</verse>
				<verse number="7">проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?</verse>
				<verse number="8">Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:</verse>
				<verse number="9">його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...</verse>
				<verse number="10">Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...</verse>
				<verse number="11">Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!</verse>
				<verse number="12">Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,</verse>
				<verse number="13">над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,</verse>
				<verse number="14">то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...</verse>
				<verse number="15">Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...</verse>
				<verse number="16">Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!</verse>
				<verse number="17">Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.</verse>
				<verse number="18">Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...</verse>
				<verse number="19">Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!</verse>
				<verse number="20">Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.</verse>
				<verse number="21">Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:</verse>
				<verse number="22">за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!</verse>
				<verse number="23">Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...</verse>
				<verse number="24">Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...</verse>
				<verse number="25">Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!</verse>
				<verse number="26">При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...</verse>
				<verse number="27">Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,</verse>
				<verse number="28">урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...</verse>
				<verse number="29">Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!</verse>
				<verse number="3">Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.</verse>
				<verse number="4">Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?</verse>
				<verse number="5">Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...</verse>
				<verse number="6">І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...</verse>
				<verse number="7">Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?</verse>
				<verse number="8">Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...</verse>
				<verse number="9">Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.</verse>
				<verse number="10">Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.</verse>
				<verse number="11">Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.</verse>
				<verse number="12">Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.</verse>
				<verse number="13">Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.</verse>
				<verse number="14">А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!</verse>
				<verse number="15">Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?</verse>
				<verse number="16">Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...</verse>
				<verse number="17">Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!</verse>
				<verse number="18">Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!</verse>
				<verse number="19">Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!</verse>
				<verse number="20">Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!</verse>
				<verse number="21">Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?</verse>
				<verse number="22">Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?</verse>
				<verse number="23">Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,</verse>
				<verse number="24">діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.</verse>
				<verse number="25">А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,</verse>
				<verse number="26">та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...</verse>
				<verse number="27">Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.</verse>
				<verse number="28">Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?</verse>
				<verse number="29">Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:</verse>
				<verse number="30">що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!</verse>
				<verse number="31">Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?</verse>
				<verse number="32">І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...</verse>
				<verse number="33">Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...</verse>
				<verse number="34">І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!</verse>
				<verse number="3">Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?</verse>
				<verse number="4">Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?</verse>
				<verse number="5">Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!</verse>
				<verse number="6">Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!</verse>
				<verse number="7">Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...</verse>
				<verse number="8">А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.</verse>
				<verse number="9">Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,</verse>
				<verse number="10">тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,</verse>
				<verse number="11">твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...</verse>
				<verse number="12">Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!</verse>
				<verse number="13">А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?</verse>
				<verse number="14">Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.</verse>
				<verse number="15">Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,</verse>
				<verse number="16">що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,</verse>
				<verse number="17">що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?</verse>
				<verse number="18">А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!</verse>
				<verse number="19">Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:</verse>
				<verse number="20">Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!</verse>
				<verse number="21">Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.</verse>
				<verse number="22">Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.</verse>
				<verse number="23">Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.</verse>
				<verse number="24">І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,</verse>
				<verse number="25">і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!</verse>
				<verse number="26">Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,</verse>
				<verse number="27">будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.</verse>
				<verse number="28">А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.</verse>
				<verse number="29">Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.</verse>
				<verse number="30">Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...</verse>
				<verse number="3">О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!</verse>
				<verse number="4">Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,</verse>
				<verse number="5">розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.</verse>
				<verse number="6">Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!</verse>
				<verse number="7">Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.</verse>
				<verse number="8">Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,</verse>
				<verse number="9">на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...</verse>
				<verse number="10">А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!</verse>
				<verse number="11">Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.</verse>
				<verse number="12">Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.</verse>
				<verse number="13">Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:</verse>
				<verse number="14">бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!</verse>
				<verse number="15">Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...</verse>
				<verse number="16">А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,</verse>
				<verse number="17">бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!</verse>
				<verse number="2">Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,</verse>
				<verse number="3">займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,</verse>
				<verse number="4">вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...</verse>
				<verse number="5">Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...</verse>
				<verse number="6">На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,</verse>
				<verse number="7">наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,</verse>
				<verse number="8">мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...</verse>
				<verse number="9">Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...</verse>
				<verse number="10">Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.</verse>
				<verse number="11">Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!</verse>
				<verse number="12">Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...</verse>
				<verse number="13">Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.</verse>
				<verse number="14">На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...</verse>
				<verse number="15">А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...</verse>
				<verse number="16">Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,</verse>
				<verse number="17">бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...</verse>
				<verse number="18">Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...</verse>
				<verse number="19">Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!</verse>
				<verse number="20">Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...</verse>
				<verse number="21">Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.</verse>
				<verse number="22">А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!</verse>
				<verse number="23">Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:</verse>
				<verse number="24">підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...</verse>
				<verse number="25">Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Панування та острах у Нього, Який на висотах Своїх чинить мир.</verse>
				<verse number="3">Чи війську Його є число? І над ким Його світло не сходить?</verse>
				<verse number="4">І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?</verse>
				<verse number="5">Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!</verse>
				<verse number="6">Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">А Йов відповів та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?</verse>
				<verse number="3">Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?</verse>
				<verse number="4">Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?</verse>
				<verse number="5">Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.</verse>
				<verse number="6">Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.</verse>
				<verse number="7">Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.</verse>
				<verse number="8">Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.</verse>
				<verse number="9">Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.</verse>
				<verse number="10">На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.</verse>
				<verse number="11">Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.</verse>
				<verse number="12">Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.</verse>
				<verse number="13">Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.</verse>
				<verse number="14">Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І Йов далі вів мову свою та й казав:</verse>
				<verse number="2">Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,</verse>
				<verse number="3">і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,</verse>
				<verse number="4">неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!</verse>
				<verse number="5">Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,</verse>
				<verse number="6">за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,</verse>
				<verse number="7">нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!</verse>
				<verse number="8">Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?</verse>
				<verse number="9">Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?</verse>
				<verse number="10">Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?</verse>
				<verse number="11">Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,</verse>
				<verse number="12">таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?</verse>
				<verse number="13">Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:</verse>
				<verse number="14">Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!</verse>
				<verse number="15">Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...</verse>
				<verse number="16">Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,</verse>
				<verse number="17">то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...</verse>
				<verse number="18">Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,</verse>
				<verse number="19">він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...</verse>
				<verse number="20">Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,</verse>
				<verse number="21">східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...</verse>
				<verse number="22">Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!</verse>
				<verse number="23">Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,</verse>
				<verse number="2">залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.</verse>
				<verse number="3">Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:</verse>
				<verse number="4">ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.</verse>
				<verse number="5">Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,</verse>
				<verse number="6">місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.</verse>
				<verse number="7">Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,</verse>
				<verse number="8">не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.</verse>
				<verse number="9">Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,</verse>
				<verse number="10">пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!</verse>
				<verse number="11">Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.</verse>
				<verse number="12">Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?</verse>
				<verse number="13">Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.</verse>
				<verse number="14">Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!</verse>
				<verse number="15">Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.</verse>
				<verse number="16">Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.</verse>
				<verse number="17">Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.</verse>
				<verse number="18">Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!</verse>
				<verse number="19">Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.</verse>
				<verse number="20">А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?</verse>
				<verse number="21">Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.</verse>
				<verse number="22">Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!</verse>
				<verse number="23">Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!</verse>
				<verse number="24">Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.</verse>
				<verse number="25">Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,</verse>
				<verse number="26">коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,</verse>
				<verse number="27">тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!</verse>
				<verse number="28">І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">І Йов далі вів мову свою та й сказав:</verse>
				<verse number="2">О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,</verse>
				<verse number="3">коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,</verse>
				<verse number="4">як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,</verse>
				<verse number="5">коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,</verse>
				<verse number="6">коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...</verse>
				<verse number="7">Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,</verse>
				<verse number="8">як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,</verse>
				<verse number="9">зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,</verse>
				<verse number="10">ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...</verse>
				<verse number="11">Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,</verse>
				<verse number="12">бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.</verse>
				<verse number="13">Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!</verse>
				<verse number="14">Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.</verse>
				<verse number="15">Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.</verse>
				<verse number="16">Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.</verse>
				<verse number="17">Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.</verse>
				<verse number="18">І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:</verse>
				<verse number="19">для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...</verse>
				<verse number="20">Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.</verse>
				<verse number="21">Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.</verse>
				<verse number="22">По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.</verse>
				<verse number="23">І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...</verse>
				<verse number="24">Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.</verse>
				<verse number="25">Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...</verse>
				<verse number="2">Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!</verse>
				<verse number="3">Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!</verse>
				<verse number="4">рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...</verse>
				<verse number="5">Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,</verse>
				<verse number="6">так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,</verse>
				<verse number="7">ревіли вони між кущами, збирались під терням,</verse>
				<verse number="8">сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!</verse>
				<verse number="9">А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...</verse>
				<verse number="10">Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,</verse>
				<verse number="11">бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...</verse>
				<verse number="12">По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...</verse>
				<verse number="13">Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,</verse>
				<verse number="14">немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...</verse>
				<verse number="15">Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...</verse>
				<verse number="16">А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!</verse>
				<verse number="17">Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...</verse>
				<verse number="18">З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.</verse>
				<verse number="19">Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.</verse>
				<verse number="20">Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...</verse>
				<verse number="21">Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...</verse>
				<verse number="22">На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!</verse>
				<verse number="23">Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...</verse>
				<verse number="24">Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?</verse>
				<verse number="25">Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?</verse>
				<verse number="26">Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...</verse>
				<verse number="27">Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,</verse>
				<verse number="28">ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...</verse>
				<verse number="29">Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,</verse>
				<verse number="30">моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...</verse>
				<verse number="31">І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?</verse>
				<verse number="2">І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?</verse>
				<verse number="3">Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?</verse>
				<verse number="4">Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?</verse>
				<verse number="5">Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,</verse>
				<verse number="6">то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!</verse>
				<verse number="7">Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,</verse>
				<verse number="8">то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!</verse>
				<verse number="9">Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,</verse>
				<verse number="10">то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!</verse>
				<verse number="11">Бо гидота оце, й це провина підсудна,</verse>
				<verse number="12">бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...</verse>
				<verse number="13">Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,</verse>
				<verse number="14">то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?</verse>
				<verse number="15">Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?</verse>
				<verse number="16">Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?</verse>
				<verse number="17">Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?</verse>
				<verse number="18">Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!</verse>
				<verse number="19">Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,</verse>
				<verse number="20">чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?</verse>
				<verse number="21">Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,</verse>
				<verse number="22">хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!</verse>
				<verse number="23">Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...</verse>
				<verse number="24">Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?</verse>
				<verse number="25">Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?</verse>
				<verse number="26">Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,</verse>
				<verse number="27">то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,</verse>
				<verse number="28">це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!</verse>
				<verse number="29">Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?</verse>
				<verse number="30">Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.</verse>
				<verse number="31">Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?</verse>
				<verse number="32">Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.</verse>
				<verse number="33">Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?</verse>
				<verse number="34">Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...</verse>
				<verse number="35">О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...</verse>
				<verse number="36">Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?</verse>
				<verse number="37">Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.</verse>
				<verse number="38">Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,</verse>
				<verse number="39">якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,</verse>
				<verse number="40">то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.</verse>
				<verse number="2">І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.</verse>
				<verse number="3">Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.</verse>
				<verse number="4">А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.</verse>
				<verse number="5">І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!</verse>
				<verse number="6">І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.</verse>
				<verse number="7">Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!</verse>
				<verse number="8">Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.</verse>
				<verse number="9">Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.</verse>
				<verse number="10">Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!</verse>
				<verse number="11">Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.</verse>
				<verse number="12">І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!</verse>
				<verse number="13">Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!</verse>
				<verse number="14">Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.</verse>
				<verse number="15">Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...</verse>
				<verse number="16">Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.</verse>
				<verse number="17">Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.</verse>
				<verse number="18">Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...</verse>
				<verse number="19">Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!</verse>
				<verse number="20">Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!</verse>
				<verse number="21">На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,</verse>
				<verse number="22">бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.</verse>
				<verse number="2">Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.</verse>
				<verse number="3">Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.</verse>
				<verse number="4">Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.</verse>
				<verse number="5">Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!</verse>
				<verse number="6">Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!</verse>
				<verse number="7">Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.</verse>
				<verse number="8">Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:</verse>
				<verse number="9">Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!</verse>
				<verse number="10">Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.</verse>
				<verse number="11">У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...</verse>
				<verse number="12">Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!</verse>
				<verse number="13">Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?</verse>
				<verse number="14">Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:</verse>
				<verse number="15">у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,</verse>
				<verse number="16">тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,</verse>
				<verse number="17">щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,</verse>
				<verse number="18">щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.</verse>
				<verse number="19">І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.</verse>
				<verse number="20">І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.</verse>
				<verse number="21">Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.</verse>
				<verse number="22">І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.</verse>
				<verse number="23">Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,</verse>
				<verse number="24">то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.</verse>
				<verse number="25">Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.</verse>
				<verse number="26">Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.</verse>
				<verse number="27">Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.</verse>
				<verse number="28">Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.</verse>
				<verse number="29">Бог робить це все двічі-тричі з людиною,</verse>
				<verse number="30">щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.</verse>
				<verse number="31">Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!</verse>
				<verse number="32">Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.</verse>
				<verse number="33">Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">І говорив Елігу та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!</verse>
				<verse number="3">Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.</verse>
				<verse number="4">Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.</verse>
				<verse number="5">Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.</verse>
				<verse number="6">Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...</verse>
				<verse number="7">Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,</verse>
				<verse number="8">і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?</verse>
				<verse number="9">Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.</verse>
				<verse number="10">Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!</verse>
				<verse number="11">Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!</verse>
				<verse number="12">Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.</verse>
				<verse number="13">Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?</verse>
				<verse number="14">Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,</verse>
				<verse number="15">всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...</verse>
				<verse number="16">Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:</verse>
				<verse number="17">Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?</verse>
				<verse number="18">Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?</verse>
				<verse number="19">Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,</verse>
				<verse number="20">за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.</verse>
				<verse number="21">Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,</verse>
				<verse number="22">немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.</verse>
				<verse number="23">Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.</verse>
				<verse number="24">Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.</verse>
				<verse number="25">Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!</verse>
				<verse number="26">Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,</verse>
				<verse number="27">за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,</verse>
				<verse number="28">щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.</verse>
				<verse number="29">Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,</verse>
				<verse number="30">щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.</verse>
				<verse number="31">Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!</verse>
				<verse number="32">Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!</verse>
				<verse number="33">Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!</verse>
				<verse number="34">Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:</verse>
				<verse number="35">Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.</verse>
				<verse number="36">О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,</verse>
				<verse number="37">бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">І говорив Елігу та й сказав:</verse>
				<verse number="2">Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?</verse>
				<verse number="3">Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?</verse>
				<verse number="4">Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.</verse>
				<verse number="5">Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.</verse>
				<verse number="6">Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?</verse>
				<verse number="7">Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?</verse>
				<verse number="8">Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...</verse>
				<verse number="9">Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...</verse>
				<verse number="10">Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,</verse>
				<verse number="11">що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?</verse>
				<verse number="12">Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.</verse>
				<verse number="13">Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.</verse>
				<verse number="14">Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!</verse>
				<verse number="15">А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,</verse>
				<verse number="16">то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">І далі Елігу казав:</verse>
				<verse number="2">Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.</verse>
				<verse number="3">Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.</verse>
				<verse number="4">Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.</verse>
				<verse number="5">Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.</verse>
				<verse number="6">Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.</verse>
				<verse number="7">Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.</verse>
				<verse number="8">А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,</verse>
				<verse number="9">то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.</verse>
				<verse number="10">Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.</verse>
				<verse number="11">Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.</verse>
				<verse number="12">Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.</verse>
				<verse number="13">А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.</verse>
				<verse number="14">У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.</verse>
				<verse number="15">Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.</verse>
				<verse number="16">Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.</verse>
				<verse number="17">Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.</verse>
				<verse number="18">Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.</verse>
				<verse number="19">Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?</verse>
				<verse number="20">Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.</verse>
				<verse number="21">Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.</verse>
				<verse number="22">Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?</verse>
				<verse number="23">Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?</verse>
				<verse number="24">Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,</verse>
				<verse number="25">що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.</verse>
				<verse number="26">Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!</verse>
				<verse number="27">Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,</verse>
				<verse number="28">що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.</verse>
				<verse number="29">Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?</verse>
				<verse number="30">Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,</verse>
				<verse number="31">бо ними Він судить народи, багато поживи дає.</verse>
				<verse number="32">Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.</verse>
				<verse number="33">Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.</verse>
				<verse number="2">Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,</verse>
				<verse number="3">його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.</verse>
				<verse number="4">За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.</verse>
				<verse number="5">Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.</verse>
				<verse number="6">До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!</verse>
				<verse number="7">Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.</verse>
				<verse number="8">І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.</verse>
				<verse number="9">Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.</verse>
				<verse number="10">Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.</verse>
				<verse number="11">Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,</verse>
				<verse number="12">і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,</verse>
				<verse number="13">він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.</verse>
				<verse number="14">Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!</verse>
				<verse number="15">Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?</verse>
				<verse number="16">Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,</verse>
				<verse number="17">ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?</verse>
				<verse number="18">Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?</verse>
				<verse number="19">Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.</verse>
				<verse number="20">Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?</verse>
				<verse number="21">І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.</verse>
				<verse number="22">Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.</verse>
				<verse number="23">Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.</verse>
				<verse number="24">Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:</verse>
				<verse number="2">Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?</verse>
				<verse number="3">Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!</verse>
				<verse number="4">Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!</verse>
				<verse number="5">Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?</verse>
				<verse number="6">У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,</verse>
				<verse number="7">коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?</verse>
				<verse number="8">І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,</verse>
				<verse number="9">коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,</verse>
				<verse number="10">і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,</verse>
				<verse number="11">і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?</verse>
				<verse number="12">Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,</verse>
				<verse number="13">щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?</verse>
				<verse number="14">Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!</verse>
				<verse number="15">І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!</verse>
				<verse number="16">Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?</verse>
				<verse number="17">Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?</verse>
				<verse number="18">Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!</verse>
				<verse number="19">Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,</verse>
				<verse number="20">щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?</verse>
				<verse number="21">Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!</verse>
				<verse number="22">Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,</verse>
				<verse number="23">які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?</verse>
				<verse number="24">Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?</verse>
				<verse number="25">Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,</verse>
				<verse number="26">щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,</verse>
				<verse number="27">щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?</verse>
				<verse number="28">Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?</verse>
				<verse number="29">Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?</verse>
				<verse number="30">Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.</verse>
				<verse number="31">Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?</verse>
				<verse number="32">Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?</verse>
				<verse number="33">Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?</verse>
				<verse number="34">Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?</verse>
				<verse number="35">Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?</verse>
				<verse number="36">Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?</verse>
				<verse number="37">Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,</verse>
				<verse number="38">коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?</verse>
				<verse number="39">Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,</verse>
				<verse number="40">як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?</verse>
				<verse number="41">Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?</verse>
				<verse number="2">Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,</verse>
				<verse number="3">коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?</verse>
				<verse number="4">Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.</verse>
				<verse number="5">Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,</verse>
				<verse number="6">якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?</verse>
				<verse number="7">Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.</verse>
				<verse number="8">Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.</verse>
				<verse number="9">Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?</verse>
				<verse number="10">Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?</verse>
				<verse number="11">Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?</verse>
				<verse number="12">Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?</verse>
				<verse number="13">Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?</verse>
				<verse number="14">Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,</verse>
				<verse number="15">і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.</verse>
				<verse number="16">Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,</verse>
				<verse number="17">бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.</verse>
				<verse number="18">А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!</verse>
				<verse number="19">Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?</verse>
				<verse number="20">Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!</verse>
				<verse number="21">Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,</verse>
				<verse number="22">сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,</verse>
				<verse number="23">хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!</verse>
				<verse number="24">Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.</verse>
				<verse number="25">При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.</verse>
				<verse number="26">Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?</verse>
				<verse number="27">Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?</verse>
				<verse number="28">На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,</verse>
				<verse number="29">ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,</verse>
				<verse number="30">а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">І говорив Господь Йову й сказав:</verse>
				<verse number="2">Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!</verse>
				<verse number="3">І Йов відповів Господеві й сказав:</verse>
				<verse number="4">Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...</verse>
				<verse number="5">Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...</verse>
				<verse number="6">І відповів Господь Йову із бурі й сказав:</verse>
				<verse number="7">Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!</verse>
				<verse number="8">Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?</verse>
				<verse number="9">Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,</verse>
				<verse number="10">то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!</verse>
				<verse number="11">Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!</verse>
				<verse number="12">Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,</verse>
				<verse number="13">поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.</verse>
				<verse number="14">Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!</verse>
				<verse number="15">А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.</verse>
				<verse number="16">Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.</verse>
				<verse number="17">Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.</verse>
				<verse number="18">Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.</verse>
				<verse number="19">Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...</verse>
				<verse number="20">Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.</verse>
				<verse number="21">Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.</verse>
				<verse number="22">Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.</verse>
				<verse number="23">Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!</verse>
				<verse number="24">Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="41">
				<verse number="1">(40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?</verse>
				<verse number="2">(40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?</verse>
				<verse number="3">(40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?</verse>
				<verse number="4">(40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?</verse>
				<verse number="5">(40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?</verse>
				<verse number="6">(40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?</verse>
				<verse number="7">(40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?</verse>
				<verse number="8">(40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!</verse>
				<verse number="9">(41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.</verse>
				<verse number="10">(41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?</verse>
				<verse number="11">(41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!</verse>
				<verse number="12">(41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.</verse>
				<verse number="13">(41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?</verse>
				<verse number="14">(41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!</verse>
				<verse number="15">(41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.</verse>
				<verse number="16">(41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.</verse>
				<verse number="17">(41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.</verse>
				<verse number="18">(41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!</verse>
				<verse number="19">(41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!</verse>
				<verse number="20">(41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.</verse>
				<verse number="21">(41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.</verse>
				<verse number="22">(41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.</verse>
				<verse number="23">(41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.</verse>
				<verse number="24">(41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!</verse>
				<verse number="25">(41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.</verse>
				<verse number="26">(41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.</verse>
				<verse number="27">(41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!</verse>
				<verse number="28">(41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.</verse>
				<verse number="29">(41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.</verse>
				<verse number="30">(41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.</verse>
				<verse number="31">(41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.</verse>
				<verse number="32">(41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.</verse>
				<verse number="33">(41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,</verse>
				<verse number="34">(41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="42">
				<verse number="1">А Йов відповів Господеві й сказав:</verse>
				<verse number="2">Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!</verse>
				<verse number="3">Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:</verse>
				<verse number="4">Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...</verse>
				<verse number="5">Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...</verse>
				<verse number="6">Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...</verse>
				<verse number="7">І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.</verse>
				<verse number="8">А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.</verse>
				<verse number="9">І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.</verse>
				<verse number="10">І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.</verse>
				<verse number="11">І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці.</verse>
				<verse number="12">А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.</verse>
				<verse number="13">І було в нього семеро синів та три дочки.</verse>
				<verse number="14">І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.</verse>
				<verse number="15">І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.</verse>
				<verse number="16">А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.</verse>
				<verse number="17">І впокоївся Йов старим та насиченим днями.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="19">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,</verse>
				<verse number="2">та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!</verse>
				<verse number="3">І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!</verse>
				<verse number="4">Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!</verse>
				<verse number="5">Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,</verse>
				<verse number="6">дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?</verse>
				<verse number="2">Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:</verse>
				<verse number="3">Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!</verse>
				<verse number="4">Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!</verse>
				<verse number="5">Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:</verse>
				<verse number="6">Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.</verse>
				<verse number="7">Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.</verse>
				<verse number="8">Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!</verse>
				<verse number="9">Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...</verse>
				<verse number="10">А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:</verse>
				<verse number="11">Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!</verse>
				<verse number="12">Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином. (3-2) Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!</verse>
				<verse number="2">(3-3) Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.</verse>
				<verse number="3">(3-4) Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!</verse>
				<verse number="4">(3-5) Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.</verse>
				<verse number="5">(3-6) Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,</verse>
				<verse number="6">(3-7) і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!</verse>
				<verse number="7">(3-8) Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!</verse>
				<verse number="8">(3-9) Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. Псалом Давидів. (4-2) Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!</verse>
				<verse number="2">(4-3) Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.</verse>
				<verse number="3">(4-4) і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!</verse>
				<verse number="4">(4-5) Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.</verse>
				<verse number="5">(4-6) Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.</verse>
				<verse number="6">(4-7) Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!</verse>
				<verse number="7">(4-8) Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.</verse>
				<verse number="8">(4-9) У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. (5-2) Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.</verse>
				<verse number="2">(5-3) Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!</verse>
				<verse number="3">(5-4) Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,</verse>
				<verse number="4">(5-5) бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!</verse>
				<verse number="5">(5-6) Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.</verse>
				<verse number="6">(5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.</verse>
				<verse number="7">(5-8) А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.</verse>
				<verse number="8">(5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,</verse>
				<verse number="9">(5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!</verse>
				<verse number="10">(5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!</verse>
				<verse number="11">(5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!</verse>
				<verse number="12">(5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. (6-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!</verse>
				<verse number="2">(6-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,</verse>
				<verse number="3">(6-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?</verse>
				<verse number="4">(6-5) Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!</verse>
				<verse number="5">(6-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?</verse>
				<verse number="6">(6-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...</verse>
				<verse number="7">(6-8) Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...</verse>
				<verse number="8">(6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!</verse>
				<verse number="9">(6-10) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,</verse>
				<verse number="10">(6-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.</verse>
				<verse number="2">(7-3) щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!</verse>
				<verse number="3">(7-4) Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,</verse>
				<verse number="4">(7-5) коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,</verse>
				<verse number="5">(7-6) ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.</verse>
				<verse number="6">(7-7) Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!</verse>
				<verse number="7">(7-8) і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!</verse>
				<verse number="8">(7-9) Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.</verse>
				<verse number="9">(7-10) Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!</verse>
				<verse number="10">(7-11) Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.</verse>
				<verse number="11">(7-12) Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,</verse>
				<verse number="12">(7-13) коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,</verse>
				<verse number="13">(7-14) і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.</verse>
				<verse number="14">(7-15) Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.</verse>
				<verse number="15">(7-16) Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,</verse>
				<verse number="16">(7-17) обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!</verse>
				<verse number="17">(7-18) Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів. (8-2) Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!</verse>
				<verse number="2">(8-3) З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.</verse>
				<verse number="3">(8-4) Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,</verse>
				<verse number="4">(8-5) то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?</verse>
				<verse number="5">(8-6) А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!</verse>
				<verse number="6">(8-7) Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:</verse>
				<verse number="7">(8-8) худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,</verse>
				<verse number="8">(8-9) птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!</verse>
				<verse number="9">(8-10) Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!</verse>
				<verse number="2">(9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!</verse>
				<verse number="3">(9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!</verse>
				<verse number="4">(9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!</verse>
				<verse number="5">(9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!</verse>
				<verse number="6">(9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!</verse>
				<verse number="7">(9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,</verse>
				<verse number="8">(9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.</verse>
				<verse number="9">(9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.</verse>
				<verse number="10">(9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!</verse>
				<verse number="11">(9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,</verse>
				<verse number="12">(9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!</verse>
				<verse number="13">(9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,</verse>
				<verse number="14">(9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!</verse>
				<verse number="15">(9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.</verse>
				<verse number="16">(9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.</verse>
				<verse number="17">(9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,</verse>
				<verse number="18">(9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!</verse>
				<verse number="19">(9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!</verse>
				<verse number="20">(9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?</verse>
				<verse number="2">Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!</verse>
				<verse number="3">Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.</verse>
				<verse number="4">У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...</verse>
				<verse number="5">Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...</verse>
				<verse number="6">Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...</verse>
				<verse number="7">Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.</verse>
				<verse number="8">Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...</verse>
				<verse number="9">В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...</verse>
				<verse number="10">Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...</verse>
				<verse number="11">Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.</verse>
				<verse number="12">Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!</verse>
				<verse number="13">Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?</verse>
				<verse number="14">Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.</verse>
				<verse number="15">Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!</verse>
				<verse number="16">Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!</verse>
				<verse number="17">Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,</verse>
				<verse number="18">щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?</verse>
				<verse number="2">Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...</verse>
				<verse number="3">Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?</verse>
				<verse number="4">Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!</verse>
				<verse number="5">Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!</verse>
				<verse number="6">Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.</verse>
				<verse number="7">Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!</verse>
				<verse number="2">(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...</verse>
				<verse number="3">(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого</verse>
				<verse number="4">(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?</verse>
				<verse number="5">(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!</verse>
				<verse number="6">(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!</verse>
				<verse number="7">(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!</verse>
				<verse number="8">(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (13-2) Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?</verse>
				<verse number="2">(13-3) Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?</verse>
				<verse number="3">(13-4) Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!</verse>
				<verse number="4">(13-5) Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!</verse>
				<verse number="5">(13-6) Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!</verse>
				<verse number="6">(13-7) Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...</verse>
				<verse number="2">Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.</verse>
				<verse number="3">Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...</verse>
				<verse number="4">Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...</verse>
				<verse number="5">Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.</verse>
				<verse number="6">Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.</verse>
				<verse number="7">Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?</verse>
				<verse number="2">Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,</verse>
				<verse number="3">хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!</verse>
				<verse number="4">Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;</verse>
				<verse number="5">не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!</verse>
				<verse number="2">Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!</verse>
				<verse number="3">До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!</verse>
				<verse number="4">Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!</verse>
				<verse number="5">Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!</verse>
				<verse number="6">Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!</verse>
				<verse number="7">Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.</verse>
				<verse number="8">Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!</verse>
				<verse number="9">Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!</verse>
				<verse number="10">Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!</verse>
				<verse number="11">Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!</verse>
				<verse number="2">Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!</verse>
				<verse number="3">Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,</verse>
				<verse number="4">а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.</verse>
				<verse number="5">Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!</verse>
				<verse number="6">Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,</verse>
				<verse number="7">покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.</verse>
				<verse number="8">Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене</verse>
				<verse number="9">від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!</verse>
				<verse number="10">Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.</verse>
				<verse number="11">Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...</verse>
				<verse number="12">із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...</verse>
				<verse number="13">Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,</verse>
				<verse number="14">від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.</verse>
				<verse number="15">А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,</verse>
				<verse number="2">(18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!</verse>
				<verse number="3">(18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!</verse>
				<verse number="4">(18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!</verse>
				<verse number="5">(18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.</verse>
				<verse number="6">(18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!</verse>
				<verse number="7">(18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:</verse>
				<verse number="8">(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!</verse>
				<verse number="9">(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.</verse>
				<verse number="10">(18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...</verse>
				<verse number="11">(18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!</verse>
				<verse number="12">(18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...</verse>
				<verse number="13">(18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!</verse>
				<verse number="14">(18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.</verse>
				<verse number="15">(18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...</verse>
				<verse number="16">(18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,</verse>
				<verse number="17">(18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!</verse>
				<verse number="18">(18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,</verse>
				<verse number="19">(18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!</verse>
				<verse number="20">(18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,</verse>
				<verse number="21">(18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,</verse>
				<verse number="22">(18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!</verse>
				<verse number="23">(18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,</verse>
				<verse number="24">(18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.</verse>
				<verse number="25">(18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,</verse>
				<verse number="26">(18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,</verse>
				<verse number="27">(18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,</verse>
				<verse number="28">(18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!</verse>
				<verse number="29">(18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.</verse>
				<verse number="30">(18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!</verse>
				<verse number="31">(18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?</verse>
				<verse number="32">(18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,</verse>
				<verse number="33">(18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,</verse>
				<verse number="34">(18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.</verse>
				<verse number="35">(18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.</verse>
				<verse number="36">(18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.</verse>
				<verse number="37">(18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,</verse>
				<verse number="38">(18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!</verse>
				<verse number="39">(18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.</verse>
				<verse number="40">(18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!</verse>
				<verse number="41">(18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.</verse>
				<verse number="42">(18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!</verse>
				<verse number="43">(18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!</verse>
				<verse number="44">(18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,</verse>
				<verse number="45">(18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...</verse>
				<verse number="46">(18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,</verse>
				<verse number="47">(18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,</verse>
				<verse number="48">(18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!</verse>
				<verse number="49">(18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!</verse>
				<verse number="50">(18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.</verse>
				<verse number="2">(19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,</verse>
				<verse number="3">(19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,</verse>
				<verse number="4">(19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,</verse>
				<verse number="5">(19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!</verse>
				<verse number="6">(19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.</verse>
				<verse number="7">(19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.</verse>
				<verse number="8">(19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.</verse>
				<verse number="9">(19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,</verse>
				<verse number="10">(19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,</verse>
				<verse number="11">(19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.</verse>
				<verse number="12">(19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,</verse>
				<verse number="13">(19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.</verse>
				<verse number="14">(19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (20-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!</verse>
				<verse number="2">(20-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!</verse>
				<verse number="3">(20-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.</verse>
				<verse number="4">(20-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!</verse>
				<verse number="5">(20-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!</verse>
				<verse number="6">(20-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.</verse>
				<verse number="7">(20-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:</verse>
				<verse number="8">(20-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!</verse>
				<verse number="9">(20-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (21-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!</verse>
				<verse number="2">(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.</verse>
				<verse number="3">(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.</verse>
				<verse number="4">(21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!</verse>
				<verse number="5">(21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,</verse>
				<verse number="6">(21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!</verse>
				<verse number="7">(21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.</verse>
				<verse number="8">(21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.</verse>
				<verse number="9">(21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.</verse>
				<verse number="10">(21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.</verse>
				<verse number="11">(21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,</verse>
				<verse number="12">(21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.</verse>
				<verse number="13">(21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...</verse>
				<verse number="2">(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!</verse>
				<verse number="3">(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!</verse>
				<verse number="4">(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.</verse>
				<verse number="5">(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.</verse>
				<verse number="6">(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.</verse>
				<verse number="7">(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!</verse>
				<verse number="8">(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!</verse>
				<verse number="9">(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!</verse>
				<verse number="10">(22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!</verse>
				<verse number="11">(22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!</verse>
				<verse number="12">(22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,</verse>
				<verse number="13">(22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!</verse>
				<verse number="14">(22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.</verse>
				<verse number="15">(22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.</verse>
				<verse number="16">(22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...</verse>
				<verse number="17">(22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!</verse>
				<verse number="18">(22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...</verse>
				<verse number="19">(22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!</verse>
				<verse number="20">(22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!</verse>
				<verse number="21">(22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.</verse>
				<verse number="22">(22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!</verse>
				<verse number="23">(22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,</verse>
				<verse number="24">(22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!</verse>
				<verse number="25">(22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,</verse>
				<verse number="26">(22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!</verse>
				<verse number="27">(22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,</verse>
				<verse number="28">(22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!</verse>
				<verse number="29">(22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!</verse>
				<verse number="30">(22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.</verse>
				<verse number="31">(22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,</verse>
				<verse number="2">на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!</verse>
				<verse number="3">Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.</verse>
				<verse number="4">Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!</verse>
				<verse number="5">Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!</verse>
				<verse number="6">Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,</verse>
				<verse number="2">бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.</verse>
				<verse number="3">Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?</verse>
				<verse number="4">У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,</verse>
				<verse number="5">нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!</verse>
				<verse number="6">Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.</verse>
				<verse number="7">Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!</verse>
				<verse number="8">Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!</verse>
				<verse number="9">Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!</verse>
				<verse number="10">Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,</verse>
				<verse number="2">Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!</verse>
				<verse number="3">Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!</verse>
				<verse number="4">Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,</verse>
				<verse number="5">провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!</verse>
				<verse number="6">Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!</verse>
				<verse number="7">Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!</verse>
				<verse number="8">Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,</verse>
				<verse number="9">Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!</verse>
				<verse number="10">Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.</verse>
				<verse number="11">Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!</verse>
				<verse number="12">Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:</verse>
				<verse number="13">душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!</verse>
				<verse number="14">Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.</verse>
				<verse number="15">Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.</verse>
				<verse number="16">Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!</verse>
				<verse number="17">Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!</verse>
				<verse number="18">Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!</verse>
				<verse number="19">Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...</verse>
				<verse number="20">Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!</verse>
				<verse number="21">Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!</verse>
				<verse number="22">Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!</verse>
				<verse number="2">Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,</verse>
				<verse number="3">бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.</verse>
				<verse number="4">Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,</verse>
				<verse number="5">я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.</verse>
				<verse number="6">Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,</verse>
				<verse number="7">щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.</verse>
				<verse number="8">Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.</verse>
				<verse number="9">Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,</verse>
				<verse number="10">що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.</verse>
				<verse number="11">А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!</verse>
				<verse number="12">Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?</verse>
				<verse number="2">Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...</verse>
				<verse number="3">коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!</verse>
				<verse number="4">Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!</verse>
				<verse number="5">бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!</verse>
				<verse number="6">А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!</verse>
				<verse number="7">Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!</verse>
				<verse number="8">За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:</verse>
				<verse number="9">не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,</verse>
				<verse number="10">бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!</verse>
				<verse number="11">Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!</verse>
				<verse number="12">Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,</verse>
				<verse number="13">немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!</verse>
				<verse number="14">Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...</verse>
				<verse number="2">Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!</verse>
				<verse number="3">Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!</verse>
				<verse number="4">Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,</verse>
				<verse number="5">бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!</verse>
				<verse number="6">Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!</verse>
				<verse number="7">Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!</verse>
				<verse number="8">Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!</verse>
				<verse number="9">Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!</verse>
				<verse number="2">Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!</verse>
				<verse number="3">Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!</verse>
				<verse number="4">Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.</verse>
				<verse number="5">Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.</verse>
				<verse number="6">Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.</verse>
				<verse number="7">Голос Господній викрешує полум'я огняне,</verse>
				<verse number="8">голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.</verse>
				<verse number="9">Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!</verse>
				<verse number="10">Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!</verse>
				<verse number="11">Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!</verse>
				<verse number="2">(30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.</verse>
				<verse number="3">(30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!</verse>
				<verse number="4">(30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!</verse>
				<verse number="5">(30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!</verse>
				<verse number="6">(30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!</verse>
				<verse number="7">(30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.</verse>
				<verse number="8">(30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:</verse>
				<verse number="9">(30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?</verse>
				<verse number="10">(30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!</verse>
				<verse number="11">(30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,</verse>
				<verse number="12">(30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!</verse>
				<verse number="2">(31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!</verse>
				<verse number="3">(31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!</verse>
				<verse number="4">(31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!</verse>
				<verse number="5">(31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!</verse>
				<verse number="6">(31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.</verse>
				<verse number="7">(31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,</verse>
				<verse number="8">(31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!</verse>
				<verse number="9">(31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,</verse>
				<verse number="10">(31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!</verse>
				<verse number="11">(31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!</verse>
				<verse number="12">(31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...</verse>
				<verse number="13">(31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,</verse>
				<verse number="14">(31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!</verse>
				<verse number="15">(31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!</verse>
				<verse number="16">(31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,</verse>
				<verse number="17">(31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,</verse>
				<verse number="18">(31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!</verse>
				<verse number="19">(31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!</verse>
				<verse number="20">(31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!</verse>
				<verse number="21">(31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!</verse>
				<verse number="22">(31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...</verse>
				<verse number="23">(31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.</verse>
				<verse number="24">(31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,</verse>
				<verse number="2">блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!</verse>
				<verse number="3">Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,</verse>
				<verse number="4">бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.</verse>
				<verse number="5">Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.</verse>
				<verse number="6">Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!</verse>
				<verse number="7">Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.</verse>
				<verse number="8">Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!</verse>
				<verse number="9">Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.</verse>
				<verse number="10">Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!</verse>
				<verse number="11">Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!</verse>
				<verse number="2">Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,</verse>
				<verse number="3">заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,</verse>
				<verse number="4">бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!</verse>
				<verse number="5">Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!</verse>
				<verse number="6">Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.</verse>
				<verse number="7">Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.</verse>
				<verse number="8">Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,</verse>
				<verse number="9">бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.</verse>
				<verse number="10">Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,</verse>
				<verse number="11">а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!</verse>
				<verse number="12">Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!</verse>
				<verse number="13">Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,</verse>
				<verse number="14">приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:</verse>
				<verse number="15">Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!</verse>
				<verse number="16">Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,</verse>
				<verse number="17">для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,</verse>
				<verse number="18">ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,</verse>
				<verse number="19">щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!</verse>
				<verse number="20">Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,</verse>
				<verse number="21">бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!</verse>
				<verse number="22">Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!</verse>
				<verse number="2">(34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!</verse>
				<verse number="3">(34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!</verse>
				<verse number="4">(34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.</verse>
				<verse number="5">(34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!</verse>
				<verse number="6">(34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.</verse>
				<verse number="7">(34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.</verse>
				<verse number="8">(34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!</verse>
				<verse number="9">(34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!</verse>
				<verse number="10">(34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.</verse>
				<verse number="11">(34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!</verse>
				<verse number="12">(34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?</verse>
				<verse number="13">(34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.</verse>
				<verse number="14">(34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!</verse>
				<verse number="15">(34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,</verse>
				<verse number="16">(34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.</verse>
				<verse number="17">(34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.</verse>
				<verse number="18">(34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.</verse>
				<verse number="19">(34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:</verse>
				<verse number="20">(34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!</verse>
				<verse number="21">(34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.</verse>
				<verse number="22">(34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,</verse>
				<verse number="2">візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!</verse>
				<verse number="3">Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!</verse>
				<verse number="4">Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.</verse>
				<verse number="5">Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;</verse>
				<verse number="6">нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,</verse>
				<verse number="7">бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!</verse>
				<verse number="8">Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!</verse>
				<verse number="9">А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!</verse>
				<verse number="10">Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.</verse>
				<verse number="11">Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,</verse>
				<verse number="12">віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!</verse>
				<verse number="13">А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...</verse>
				<verse number="14">Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...</verse>
				<verse number="15">А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,</verse>
				<verse number="16">з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...</verse>
				<verse number="17">Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!</verse>
				<verse number="18">Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!</verse>
				<verse number="19">Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,</verse>
				<verse number="20">бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,</verse>
				<verse number="21">свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!</verse>
				<verse number="22">Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!</verse>
				<verse number="23">Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,</verse>
				<verse number="24">розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,</verse>
				<verse number="25">нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...</verse>
				<verse number="26">Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!</verse>
				<verse number="27">Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!</verse>
				<verse number="28">А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,</verse>
				<verse number="2">(36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.</verse>
				<verse number="3">(36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.</verse>
				<verse number="4">(36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.</verse>
				<verse number="5">(36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,</verse>
				<verse number="6">(36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!</verse>
				<verse number="7">(36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:</verse>
				<verse number="8">(36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,</verse>
				<verse number="9">(36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!</verse>
				<verse number="10">(36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!</verse>
				<verse number="11">(36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!</verse>
				<verse number="12">(36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,</verse>
				<verse number="2">бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!</verse>
				<verse number="3">Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!</verse>
				<verse number="4">Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!</verse>
				<verse number="5">На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,</verse>
				<verse number="6">і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.</verse>
				<verse number="7">Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.</verse>
				<verse number="8">Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,</verse>
				<verse number="9">бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!</verse>
				<verse number="10">А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,</verse>
				<verse number="11">а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!</verse>
				<verse number="12">Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,</verse>
				<verse number="13">та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!</verse>
				<verse number="14">Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,</verse>
				<verse number="15">та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!</verse>
				<verse number="16">Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,</verse>
				<verse number="17">бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!</verse>
				<verse number="18">Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,</verse>
				<verse number="19">за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.</verse>
				<verse number="20">Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!</verse>
				<verse number="21">Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,</verse>
				<verse number="22">бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!</verse>
				<verse number="23">Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;</verse>
				<verse number="24">коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.</verse>
				<verse number="25">Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.</verse>
				<verse number="26">Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.</verse>
				<verse number="27">Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!</verse>
				<verse number="28">Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!</verse>
				<verse number="29">Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.</verse>
				<verse number="30">Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,</verse>
				<verse number="31">Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.</verse>
				<verse number="32">А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,</verse>
				<verse number="33">та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.</verse>
				<verse number="34">Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.</verse>
				<verse number="35">Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,</verse>
				<verse number="36">та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!</verse>
				<verse number="37">Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,</verse>
				<verse number="38">переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!</verse>
				<verse number="39">А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,</verse>
				<verse number="40">і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,</verse>
				<verse number="2">(38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...</verse>
				<verse number="3">(38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,</verse>
				<verse number="4">(38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,</verse>
				<verse number="5">(38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...</verse>
				<verse number="6">(38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,</verse>
				<verse number="7">(38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...</verse>
				<verse number="8">(38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...</verse>
				<verse number="9">(38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.</verse>
				<verse number="10">(38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...</verse>
				<verse number="11">(38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...</verse>
				<verse number="12">(38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!</verse>
				<verse number="13">(38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...</verse>
				<verse number="14">(38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,</verse>
				<verse number="15">(38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!</verse>
				<verse number="16">(38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!</verse>
				<verse number="17">(38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,</verse>
				<verse number="18">(38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!</verse>
				<verse number="19">(38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...</verse>
				<verse number="20">(38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...</verse>
				<verse number="21">(38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,</verse>
				<verse number="22">(38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.</verse>
				<verse number="2">(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.</verse>
				<verse number="3">(39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:</verse>
				<verse number="4">(39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!</verse>
				<verse number="5">(39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.</verse>
				<verse number="6">(39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!</verse>
				<verse number="7">(39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!</verse>
				<verse number="8">(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!</verse>
				<verse number="9">(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,</verse>
				<verse number="10">(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...</verse>
				<verse number="11">(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.</verse>
				<verse number="12">(39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!</verse>
				<verse number="13">(39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (40-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.</verse>
				<verse number="2">(40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,</verse>
				<verse number="3">(40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!</verse>
				<verse number="4">(40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!</verse>
				<verse number="5">(40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.</verse>
				<verse number="6">(40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.</verse>
				<verse number="7">(40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.</verse>
				<verse number="8">(40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.</verse>
				<verse number="9">(40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,</verse>
				<verse number="10">(40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.</verse>
				<verse number="11">(40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,</verse>
				<verse number="12">(40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...</verse>
				<verse number="13">(40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,</verse>
				<verse number="14">(40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!</verse>
				<verse number="15">(40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!</verse>
				<verse number="16">(40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!</verse>
				<verse number="17">(40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="41">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!</verse>
				<verse number="2">(41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!</verse>
				<verse number="3">(41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.</verse>
				<verse number="4">(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!</verse>
				<verse number="5">(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?</verse>
				<verse number="6">(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...</verse>
				<verse number="7">(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:</verse>
				<verse number="8">(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...</verse>
				<verse number="9">(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!</verse>
				<verse number="10">(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,</verse>
				<verse number="11">(41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.</verse>
				<verse number="12">(41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!</verse>
				<verse number="13">(41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="42">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,</verse>
				<verse number="2">(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?</verse>
				<verse number="3">(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?</verse>
				<verse number="4">(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...</verse>
				<verse number="5">(42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!</verse>
				<verse number="6">(42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.</verse>
				<verse number="7">(42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.</verse>
				<verse number="8">(42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!</verse>
				<verse number="9">(42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?</verse>
				<verse number="10">(42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?</verse>
				<verse number="11">(42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="43">
				<verse number="1">Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!</verse>
				<verse number="2">Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?</verse>
				<verse number="3">Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.</verse>
				<verse number="4">і нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!</verse>
				<verse number="5">Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="44">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:</verse>
				<verse number="2">(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!</verse>
				<verse number="3">(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!</verse>
				<verse number="4">(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:</verse>
				<verse number="5">(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,</verse>
				<verse number="6">(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,</verse>
				<verse number="7">(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!</verse>
				<verse number="8">(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,</verse>
				<verse number="9">(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:</verse>
				<verse number="10">(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...</verse>
				<verse number="11">(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,</verse>
				<verse number="12">(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!</verse>
				<verse number="13">(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,</verse>
				<verse number="14">(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...</verse>
				<verse number="15">(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,</verse>
				<verse number="16">(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...</verse>
				<verse number="17">(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,</verse>
				<verse number="18">(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!</verse>
				<verse number="19">(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,</verse>
				<verse number="20">(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?</verse>
				<verse number="21">(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,</verse>
				<verse number="22">(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...</verse>
				<verse number="23">(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!</verse>
				<verse number="24">(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?</verse>
				<verse number="25">(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...</verse>
				<verse number="26">(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="45">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На „Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. (45-2) Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!</verse>
				<verse number="2">(45-3) Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.</verse>
				<verse number="3">(45-4) Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,</verse>
				<verse number="4">(45-5) і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!</verse>
				<verse number="5">(45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.</verse>
				<verse number="6">(45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.</verse>
				<verse number="7">(45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.</verse>
				<verse number="8">(45-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.</verse>
				<verse number="9">(45-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.</verse>
				<verse number="10">(45-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!</verse>
				<verse number="11">(45-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.</verse>
				<verse number="12">(45-13) А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.</verse>
				<verse number="13">(45-14) Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.</verse>
				<verse number="14">(45-15) У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.</verse>
				<verse number="15">(45-16) Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.</verse>
				<verse number="16">(45-17) Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.</verse>
				<verse number="17">(45-18) Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="46">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,</verse>
				<verse number="2">(46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!</verse>
				<verse number="3">(46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.</verse>
				<verse number="4">(46-5) Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.</verse>
				<verse number="5">(46-6) Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.</verse>
				<verse number="6">(46-7) Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.</verse>
				<verse number="7">(46-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.</verse>
				<verse number="8">(46-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!</verse>
				<verse number="9">(46-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!</verse>
				<verse number="10">(46-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!</verse>
				<verse number="11">(46-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="47">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (47-2) Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости,</verse>
				<verse number="2">(47-3) грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!</verse>
				<verse number="3">(47-4) Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,</verse>
				<verse number="4">(47-5) Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.</verse>
				<verse number="5">(47-6) Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога.</verse>
				<verse number="6">(47-7) Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте,</verse>
				<verse number="7">(47-8) бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом!</verse>
				<verse number="8">(47-9) Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!</verse>
				<verse number="9">(47-10) Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="48">
				<verse number="1">Пісня. Псалом синів Кореєвих. (48-2) Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!</verse>
				<verse number="2">(48-3) Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!</verse>
				<verse number="3">(48-4) Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.</verse>
				<verse number="4">(48-5) Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,</verse>
				<verse number="5">(48-6) але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...</verse>
				<verse number="6">(48-7) Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;</verse>
				<verse number="7">(48-8) Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.</verse>
				<verse number="8">(48-9) Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.</verse>
				<verse number="9">(48-10) Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.</verse>
				<verse number="10">(48-11) Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!</verse>
				<verse number="11">(48-12) Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.</verse>
				<verse number="12">(48-13) Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,</verse>
				<verse number="13">(48-14) зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,</verse>
				<verse number="14">(48-15) бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="49">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,</verse>
				<verse number="2">(49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,</verse>
				<verse number="3">(49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,</verse>
				<verse number="4">(49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!</verse>
				<verse number="5">(49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,</verse>
				<verse number="6">(49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?</verse>
				<verse number="7">(49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,</verse>
				<verse number="8">(49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,</verse>
				<verse number="9">(49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!</verse>
				<verse number="10">(49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...</verse>
				<verse number="11">(49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,</verse>
				<verse number="12">(49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!</verse>
				<verse number="13">(49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.</verse>
				<verse number="14">(49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...</verse>
				<verse number="15">(49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.</verse>
				<verse number="16">(49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,</verse>
				<verse number="17">(49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!</verse>
				<verse number="18">(49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,</verse>
				<verse number="19">(49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!</verse>
				<verse number="20">(49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="50">
				<verse number="1">Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.</verse>
				<verse number="2">із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!</verse>
				<verse number="3">Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!</verse>
				<verse number="4">Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:</verse>
				<verse number="5">Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.</verse>
				<verse number="6">і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.</verse>
				<verse number="7">Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!</verse>
				<verse number="8">Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,</verse>
				<verse number="9">не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,</verse>
				<verse number="10">бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,</verse>
				<verse number="11">Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!</verse>
				<verse number="12">Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!</verse>
				<verse number="13">Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?</verse>
				<verse number="14">Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,</verse>
				<verse number="15">і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!</verse>
				<verse number="16">А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?</verse>
				<verse number="17">Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.</verse>
				<verse number="18">Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.</verse>
				<verse number="19">Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.</verse>
				<verse number="20">Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...</verse>
				<verse number="21">Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!</verse>
				<verse number="22">Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!</verse>
				<verse number="23">Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="51">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!</verse>
				<verse number="2">(51-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,</verse>
				<verse number="3">(51-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.</verse>
				<verse number="4">(51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.</verse>
				<verse number="5">(51-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.</verse>
				<verse number="6">(51-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.</verse>
				<verse number="7">(51-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.</verse>
				<verse number="8">(51-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.</verse>
				<verse number="9">(51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.</verse>
				<verse number="10">(51-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.</verse>
				<verse number="11">(51-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.</verse>
				<verse number="12">(51-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.</verse>
				<verse number="13">(51-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.</verse>
				<verse number="14">(51-16) Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!</verse>
				<verse number="15">(51-17) Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,</verse>
				<verse number="16">(51-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.</verse>
				<verse number="17">(51-19) Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!</verse>
				<verse number="18">(51-20) Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,</verse>
				<verse number="19">(51-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="52">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів. (52-3) Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.</verse>
				<verse number="2">(52-4) Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!</verse>
				<verse number="3">(52-5) Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,</verse>
				<verse number="4">(52-6) ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!</verse>
				<verse number="5">(52-7) Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.</verse>
				<verse number="6">(52-8) і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:</verse>
				<verse number="7">(52-9) Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого...</verse>
				<verse number="8">(52-10) А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!</verse>
				<verse number="9">(52-11) Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="53">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На „Махалат". Навчальний псалом. Давидів. (53-2) Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...</verse>
				<verse number="2">(53-3) Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.</verse>
				<verse number="3">(53-4) Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!...</verse>
				<verse number="4">(53-5) Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!</verse>
				<verse number="5">(53-6) Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!</verse>
				<verse number="6">(53-7) Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде ізраїль!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="54">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (54-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (54-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!</verse>
				<verse number="2">(54-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,</verse>
				<verse number="3">(54-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.</verse>
				<verse number="4">(54-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.</verse>
				<verse number="5">(54-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.</verse>
				<verse number="6">(54-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,</verse>
				<verse number="7">(54-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="55">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!</verse>
				<verse number="2">(55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,</verse>
				<verse number="3">(55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...</verse>
				<verse number="4">(55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,</verse>
				<verse number="5">(55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...</verse>
				<verse number="6">(55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!</verse>
				<verse number="7">(55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.</verse>
				<verse number="8">(55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...</verse>
				<verse number="9">(55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,</verse>
				<verse number="10">(55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,</verse>
				<verse number="11">(55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,</verse>
				<verse number="12">(55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,</verse>
				<verse number="13">(55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,</verse>
				<verse number="14">(55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...</verse>
				<verse number="15">(55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!</verse>
				<verse number="16">(55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:</verse>
				<verse number="17">(55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!</verse>
				<verse number="18">(55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!</verse>
				<verse number="19">(55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,</verse>
				<verse number="20">(55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,</verse>
				<verse number="21">(55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...</verse>
				<verse number="22">(55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!</verse>
				<verse number="23">(55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="56">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!</verse>
				<verse number="2">(56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!</verse>
				<verse number="3">(56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,</verse>
				<verse number="4">(56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?</verse>
				<verse number="5">(56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:</verse>
				<verse number="6">(56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,</verse>
				<verse number="7">(56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!</verse>
				<verse number="8">(56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?</verse>
				<verse number="9">(56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,</verse>
				<verse number="10">(56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!</verse>
				<verse number="11">(56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?</verse>
				<verse number="12">(56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.</verse>
				<verse number="13">(56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="57">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!</verse>
				<verse number="2">(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.</verse>
				<verse number="3">(57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою</verse>
				<verse number="4">(57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.</verse>
				<verse number="5">(57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!</verse>
				<verse number="6">(57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.</verse>
				<verse number="7">(57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!</verse>
				<verse number="8">(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!</verse>
				<verse number="9">(57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,</verse>
				<verse number="10">(57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!</verse>
				<verse number="11">(57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="58">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?</verse>
				<verse number="2">(58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.</verse>
				<verse number="3">(58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,</verse>
				<verse number="4">(58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,</verse>
				<verse number="5">(58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!</verse>
				<verse number="6">(58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,</verse>
				<verse number="7">(58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,</verse>
				<verse number="8">(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!</verse>
				<verse number="9">(58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!</verse>
				<verse number="10">(58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!</verse>
				<verse number="11">(58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="59">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!</verse>
				<verse number="2">(59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,</verse>
				<verse number="3">(59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!</verse>
				<verse number="4">(59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!</verse>
				<verse number="5">(59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.</verse>
				<verse number="6">(59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,</verse>
				<verse number="7">(59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...</verse>
				<verse number="8">(59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!</verse>
				<verse number="9">(59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!</verse>
				<verse number="10">(59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!</verse>
				<verse number="11">(59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!</verse>
				<verse number="12">(59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!</verse>
				<verse number="13">(59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.</verse>
				<verse number="14">(59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.</verse>
				<verse number="15">(59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.</verse>
				<verse number="16">(59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!</verse>
				<verse number="17">(59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="60">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!</verse>
				<verse number="2">(60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!</verse>
				<verse number="3">(60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...</verse>
				<verse number="4">(60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.</verse>
				<verse number="5">(60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!</verse>
				<verse number="6">(60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!</verse>
				<verse number="7">(60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.</verse>
				<verse number="8">(60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!</verse>
				<verse number="9">(60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?</verse>
				<verse number="10">(60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?</verse>
				<verse number="11">(60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!</verse>
				<verse number="12">(60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="61">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів. (61-2) Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,</verse>
				<verse number="2">(61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,</verse>
				<verse number="3">(61-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!</verse>
				<verse number="4">(61-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,</verse>
				<verse number="5">(61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!</verse>
				<verse number="6">(61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,</verse>
				<verse number="7">(61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!</verse>
				<verse number="8">(61-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="62">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів. (62-2) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!</verse>
				<verse number="2">(62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!</verse>
				<verse number="3">(62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!</verse>
				<verse number="4">(62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.</verse>
				<verse number="5">(62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!</verse>
				<verse number="6">(62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!</verse>
				<verse number="7">(62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!</verse>
				<verse number="8">(62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.</verse>
				<verse number="9">(62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!</verse>
				<verse number="10">(62-11) Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!</verse>
				<verse number="11">(62-12) Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!</verse>
				<verse number="12">(62-13) і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="63">
				<verse number="1">Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...</verse>
				<verse number="2">(63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,</verse>
				<verse number="3">(63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!</verse>
				<verse number="4">(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!</verse>
				<verse number="5">(63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.</verse>
				<verse number="6">(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:</verse>
				<verse number="7">(63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!</verse>
				<verse number="8">(63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.</verse>
				<verse number="9">(63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,</verse>
				<verse number="10">(63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!</verse>
				<verse number="11">(63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="64">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!</verse>
				<verse number="2">(64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,</verse>
				<verse number="3">(64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,</verse>
				<verse number="4">(64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...</verse>
				<verse number="5">(64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?</verse>
				<verse number="6">(64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!</verse>
				<verse number="7">(64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,</verse>
				<verse number="8">(64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...</verse>
				<verse number="9">(64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!</verse>
				<verse number="10">(64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="65">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:</verse>
				<verse number="2">Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!</verse>
				<verse number="3">Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!</verse>
				<verse number="4">Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!</verse>
				<verse number="5">Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!</verse>
				<verse number="6">Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,</verse>
				<verse number="7">що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,</verse>
				<verse number="8">що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...</verse>
				<verse number="9">і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.</verse>
				<verse number="10">Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!</verse>
				<verse number="11">Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!</verse>
				<verse number="12">Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!</verse>
				<verse number="13">Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="66">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,</verse>
				<verse number="2">виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!</verse>
				<verse number="3">Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,</verse>
				<verse number="4">вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.</verse>
				<verse number="5">ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!</verse>
				<verse number="6">Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!</verse>
				<verse number="7">Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.</verse>
				<verse number="8">Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,</verse>
				<verse number="9">що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,</verse>
				<verse number="10">бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...</verse>
				<verse number="11">Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,</verse>
				<verse number="12">Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!</verse>
				<verse number="13">Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,</verse>
				<verse number="14">що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!</verse>
				<verse number="15">Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.</verse>
				<verse number="16">ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:</verse>
				<verse number="17">До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!</verse>
				<verse number="18">Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,</verse>
				<verse number="19">але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!</verse>
				<verse number="20">Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="67">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,</verse>
				<verse number="2">(67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!</verse>
				<verse number="3">(67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!</verse>
				<verse number="4">(67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.</verse>
				<verse number="5">(67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!</verse>
				<verse number="6">(67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!</verse>
				<verse number="7">(67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="68">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!</verse>
				<verse number="2">(68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!</verse>
				<verse number="3">(68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!</verse>
				<verse number="4">(68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!</verse>
				<verse number="5">(68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!</verse>
				<verse number="6">(68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!</verse>
				<verse number="7">(68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,</verse>
				<verse number="8">(68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!</verse>
				<verse number="9">(68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.</verse>
				<verse number="10">(68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!</verse>
				<verse number="11">(68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:</verse>
				<verse number="12">(68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.</verse>
				<verse number="13">(68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.</verse>
				<verse number="14">(68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.</verse>
				<verse number="15">(68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.</verse>
				<verse number="16">(68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?</verse>
				<verse number="17">(68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.</verse>
				<verse number="18">(68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.</verse>
				<verse number="19">(68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.</verse>
				<verse number="20">(68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!</verse>
				<verse number="21">(68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!</verse>
				<verse number="22">(68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,</verse>
				<verse number="23">(68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!</verse>
				<verse number="24">(68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:</verse>
				<verse number="25">(68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:</verse>
				<verse number="26">(68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!</verse>
				<verse number="27">(68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.</verse>
				<verse number="28">(68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!</verse>
				<verse number="29">(68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.</verse>
				<verse number="30">(68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!</verse>
				<verse number="31">(68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.</verse>
				<verse number="32">(68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,</verse>
				<verse number="33">(68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.</verse>
				<verse number="34">(68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!</verse>
				<verse number="35">(68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="69">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!</verse>
				<verse number="2">(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!</verse>
				<verse number="3">(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...</verse>
				<verse number="4">(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!</verse>
				<verse number="5">(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!</verse>
				<verse number="6">(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,</verse>
				<verse number="7">(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...</verse>
				<verse number="8">(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,</verse>
				<verse number="9">(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,</verse>
				<verse number="10">(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...</verse>
				<verse number="11">(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:</verse>
				<verse number="12">(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...</verse>
				<verse number="13">(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,</verse>
				<verse number="14">(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!</verse>
				<verse number="15">(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!</verse>
				<verse number="16">(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,</verse>
				<verse number="17">(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,</verse>
				<verse number="18">(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...</verse>
				<verse number="19">(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!</verse>
				<verse number="20">(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!</verse>
				<verse number="21">(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...</verse>
				<verse number="22">(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,</verse>
				<verse number="23">(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!</verse>
				<verse number="24">(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!</verse>
				<verse number="25">(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!</verse>
				<verse number="26">(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...</verse>
				<verse number="27">(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,</verse>
				<verse number="28">(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...</verse>
				<verse number="29">(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,</verse>
				<verse number="30">(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!</verse>
				<verse number="31">(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.</verse>
				<verse number="32">(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,</verse>
				<verse number="33">(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!</verse>
				<verse number="34">(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,</verse>
				<verse number="35">(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,</verse>
				<verse number="36">(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="70">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Давидів. На пам'ятку. (70-2) Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!</verse>
				<verse number="2">(70-3) Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!</verse>
				<verse number="3">(70-4) Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!</verse>
				<verse number="4">(70-5) Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!</verse>
				<verse number="5">(70-6) А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="71">
				<verse number="1">До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!</verse>
				<verse number="2">визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,</verse>
				<verse number="3">стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!</verse>
				<verse number="4">Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,</verse>
				<verse number="5">Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!</verse>
				<verse number="6">На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!</verse>
				<verse number="7">Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!</verse>
				<verse number="8">Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!</verse>
				<verse number="9">Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,</verse>
				<verse number="10">бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,</verse>
				<verse number="11">говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...</verse>
				<verse number="12">Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!</verse>
				<verse number="13">Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!</verse>
				<verse number="14">А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!</verse>
				<verse number="15">Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,</verse>
				<verse number="16">буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!</verse>
				<verse number="17">Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.</verse>
				<verse number="18">А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!</verse>
				<verse number="19">Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?</verse>
				<verse number="20">Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,</verse>
				<verse number="21">Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!</verse>
				<verse number="22">А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!</verse>
				<verse number="23">Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!</verse>
				<verse number="24">Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="72">
				<verse number="1">Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,</verse>
				<verse number="2">хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!</verse>
				<verse number="3">Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.</verse>
				<verse number="4">Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!</verse>
				<verse number="5">Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!</verse>
				<verse number="6">Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!</verse>
				<verse number="7">Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,</verse>
				<verse number="8">і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!</verse>
				<verse number="9">Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...</verse>
				<verse number="10">Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!</verse>
				<verse number="11">і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,</verse>
				<verse number="12">бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!</verse>
				<verse number="13">Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,</verse>
				<verse number="14">від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!</verse>
				<verse number="15">і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!</verse>
				<verse number="16">На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!</verse>
				<verse number="17">Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!</verse>
				<verse number="18">Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,</verse>
				<verse number="19">і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!</verse>
				<verse number="20">Скінчились молитви Давида, сина Єссея.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="73">
				<verse number="1">Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!</verse>
				<verse number="2">А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,</verse>
				<verse number="3">бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,</verse>
				<verse number="4">бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,</verse>
				<verse number="5">на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.</verse>
				<verse number="6">Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,</verse>
				<verse number="7">вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,</verse>
				<verse number="8">сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:</verse>
				<verse number="9">свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...</verse>
				<verse number="10">Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду</verse>
				<verse number="11">та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,</verse>
				<verse number="12">як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?</verse>
				<verse number="13">Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,</verse>
				<verse number="14">і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...</verse>
				<verse number="15">Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.</verse>
				<verse number="16">і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,</verse>
				<verse number="17">аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:</verse>
				<verse number="18">направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!</verse>
				<verse number="19">Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!</verse>
				<verse number="20">Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!</verse>
				<verse number="21">Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,</verse>
				<verse number="22">а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...</verse>
				<verse number="23">Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,</verse>
				<verse number="24">Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!</verse>
				<verse number="25">Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!</verse>
				<verse number="26">Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,</verse>
				<verse number="27">бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!</verse>
				<verse number="28">А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="74">
				<verse number="1">Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?</verse>
				<verse number="2">Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,</verse>
				<verse number="3">підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...</verse>
				<verse number="4">Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,</verse>
				<verse number="5">виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...</verse>
				<verse number="6">А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,</verse>
				<verse number="7">Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...</verse>
				<verse number="8">Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...</verse>
				<verse number="9">Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...</verse>
				<verse number="10">Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?</verse>
				<verse number="11">Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!</verse>
				<verse number="12">А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!</verse>
				<verse number="13">Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,</verse>
				<verse number="14">Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,</verse>
				<verse number="15">Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!</verse>
				<verse number="16">Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,</verse>
				<verse number="17">всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!</verse>
				<verse number="18">Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!</verse>
				<verse number="19">Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!</verse>
				<verse number="20">Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!</verse>
				<verse number="21">Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!</verse>
				<verse number="22">Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!</verse>
				<verse number="23">Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="75">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.</verse>
				<verse number="2">(75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.</verse>
				<verse number="3">(75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.</verse>
				<verse number="4">(75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!</verse>
				<verse number="5">(75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,</verse>
				<verse number="6">(75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,</verse>
				<verse number="7">(75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,</verse>
				<verse number="8">(75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!</verse>
				<verse number="9">(75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,</verse>
				<verse number="10">(75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="76">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!</verse>
				<verse number="2">(76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,</verse>
				<verse number="3">(76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.</verse>
				<verse number="4">(76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.</verse>
				<verse number="5">(76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...</verse>
				<verse number="6">(76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:</verse>
				<verse number="7">(76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...</verse>
				<verse number="8">(76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,</verse>
				<verse number="9">(76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.</verse>
				<verse number="10">(76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.</verse>
				<verse number="11">(76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:</verse>
				<verse number="12">(76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="77">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!</verse>
				<verse number="2">(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:</verse>
				<verse number="3">(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.</verse>
				<verse number="4">(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...</verse>
				<verse number="5">(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,</verse>
				<verse number="6">(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:</verse>
				<verse number="7">(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?</verse>
				<verse number="8">(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?</verse>
				<verse number="9">(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.</verse>
				<verse number="10">(77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.</verse>
				<verse number="11">(77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,</verse>
				<verse number="12">(77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!</verse>
				<verse number="13">(77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?</verse>
				<verse number="14">(77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,</verse>
				<verse number="15">(77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.</verse>
				<verse number="16">(77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.</verse>
				<verse number="17">(77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.</verse>
				<verse number="18">(77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!</verse>
				<verse number="19">(77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.</verse>
				<verse number="20">(77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="78">
				<verse number="1">Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,</verse>
				<verse number="2">нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!</verse>
				<verse number="3">Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,</verse>
				<verse number="4">того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!</verse>
				<verse number="5">Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,</verse>
				<verse number="6">щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.</verse>
				<verse number="7">і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.</verse>
				<verse number="8">і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.</verse>
				<verse number="9">Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:</verse>
				<verse number="10">вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,</verse>
				<verse number="11">і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.</verse>
				<verse number="12">Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:</verse>
				<verse number="13">Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;</verse>
				<verse number="14">і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;</verse>
				<verse number="15">на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.</verse>
				<verse number="16">Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.</verse>
				<verse number="17">Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,</verse>
				<verse number="18">і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.</verse>
				<verse number="19">і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?</verse>
				<verse number="20">Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?</verse>
				<verse number="21">Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,</verse>
				<verse number="22">бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.</verse>
				<verse number="23">А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,</verse>
				<verse number="24">і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:</verse>
				<verse number="25">Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!</verse>
				<verse number="26">Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,</verse>
				<verse number="27">і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,</verse>
				<verse number="28">і спустив його серед табору його, коло наметів його.</verse>
				<verse number="29">і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!</verse>
				<verse number="30">Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,</verse>
				<verse number="31">а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...</verse>
				<verse number="32">Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,</verse>
				<verse number="33">і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.</verse>
				<verse number="34">Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,</verse>
				<verse number="35">і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.</verse>
				<verse number="36">і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,</verse>
				<verse number="37">бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...</verse>
				<verse number="38">Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,</verse>
				<verse number="39">і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!</verse>
				<verse number="40">Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!</verse>
				<verse number="41">і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,</verse>
				<verse number="42">вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,</verse>
				<verse number="43">як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,</verse>
				<verse number="44">і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...</verse>
				<verse number="45">Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.</verse>
				<verse number="46">А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.</verse>
				<verse number="47">Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.</verse>
				<verse number="48">і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.</verse>
				<verse number="49">Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.</verse>
				<verse number="50">Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.</verse>
				<verse number="51">і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.</verse>
				<verse number="52">і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.</verse>
				<verse number="53">і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.</verse>
				<verse number="54">і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.</verse>
				<verse number="55">і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.</verse>
				<verse number="56">Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,</verse>
				<verse number="57">і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.</verse>
				<verse number="58">і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.</verse>
				<verse number="59">Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,</verse>
				<verse number="60">і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,</verse>
				<verse number="61">і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...</verse>
				<verse number="62">і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:</verse>
				<verse number="63">його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,</verse>
				<verse number="64">його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.</verse>
				<verse number="65">Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,</verse>
				<verse number="66">і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!</verse>
				<verse number="67">Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,</verse>
				<verse number="68">а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!</verse>
				<verse number="69">і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.</verse>
				<verse number="70">і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,</verse>
				<verse number="71">від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,</verse>
				<verse number="72">і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="79">
				<verse number="1">Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!</verse>
				<verse number="2">Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...</verse>
				<verse number="3">Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...</verse>
				<verse number="4">Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...</verse>
				<verse number="5">Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?</verse>
				<verse number="6">Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,</verse>
				<verse number="7">бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!</verse>
				<verse number="8">Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...</verse>
				<verse number="9">Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!</verse>
				<verse number="10">Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,</verse>
				<verse number="11">нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!</verse>
				<verse number="12">А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!</verse>
				<verse number="13">А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="80">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися</verse>
				<verse number="2">(80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!</verse>
				<verse number="3">(80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!</verse>
				<verse number="4">(80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?</verse>
				<verse number="5">(80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...</verse>
				<verse number="6">(80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...</verse>
				<verse number="7">(80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!</verse>
				<verse number="8">(80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,</verse>
				<verse number="9">(80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,</verse>
				<verse number="10">(80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,</verse>
				<verse number="11">(80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!</verse>
				<verse number="12">(80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?</verse>
				<verse number="13">(80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!</verse>
				<verse number="14">(80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,</verse>
				<verse number="15">(80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!</verse>
				<verse number="16">(80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,</verse>
				<verse number="17">(80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!</verse>
				<verse number="18">(80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!</verse>
				<verse number="19">(80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="81">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів. (81-2) Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,</verse>
				<verse number="2">(81-3) заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,</verse>
				<verse number="3">(81-4) засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,</verse>
				<verse number="4">(81-5) бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!</verse>
				<verse number="5">(81-6) На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:</verse>
				<verse number="6">(81-7) Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.</verse>
				<verse number="7">(81-8) Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.</verse>
				<verse number="8">(81-9) Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:</verse>
				<verse number="9">(81-10) нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!</verse>
				<verse number="10">(81-11) Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!</verse>
				<verse number="11">(81-12) Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,</verse>
				<verse number="12">(81-13) і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!</verse>
				<verse number="13">(81-14) Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,</verse>
				<verse number="14">(81-15) ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!</verse>
				<verse number="15">(81-16) Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,</verse>
				<verse number="16">(81-17) і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="82">
				<verse number="1">Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:</verse>
				<verse number="2">Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.</verse>
				<verse number="3">Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,</verse>
				<verse number="4">порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!</verse>
				<verse number="5">Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...</verse>
				<verse number="6">Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,</verse>
				<verse number="7">та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.</verse>
				<verse number="8">Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="83">
				<verse number="1">Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,</verse>
				<verse number="2">(83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!</verse>
				<verse number="3">(83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!</verse>
				<verse number="4">(83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!</verse>
				<verse number="5">(83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,</verse>
				<verse number="6">(83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,</verse>
				<verse number="7">(83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.</verse>
				<verse number="8">(83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.</verse>
				<verse number="9">(83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,</verse>
				<verse number="10">(83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!</verse>
				<verse number="11">(83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,</verse>
				<verse number="12">(83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!</verse>
				<verse number="13">(83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!</verse>
				<verse number="14">(83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,</verse>
				<verse number="15">(83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!</verse>
				<verse number="16">(83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!</verse>
				<verse number="17">(83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!</verse>
				<verse number="18">(83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="84">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. На ґітійськомім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом. (84-2) Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!</verse>
				<verse number="2">(84-3) Затужена та омліває душа моя за подвір'ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!</verse>
				<verse number="3">(84-4) і пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!</verse>
				<verse number="4">(84-5) Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.</verse>
				<verse number="5">(84-6) Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,</verse>
				<verse number="6">(84-7) ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!</verse>
				<verse number="7">(84-8) Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.</verse>
				<verse number="8">(84-9) Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.</verse>
				<verse number="9">(84-10) Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!</verse>
				<verse number="10">(84-11) Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!</verse>
				<verse number="11">(84-12) Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.</verse>
				<verse number="12">(84-13) Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="85">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,</verse>
				<verse number="2">(85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.</verse>
				<verse number="3">(85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!</verse>
				<verse number="4">(85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!</verse>
				<verse number="5">(85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?</verse>
				<verse number="6">(85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!</verse>
				<verse number="7">(85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,</verse>
				<verse number="8">(85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!</verse>
				<verse number="9">(85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.</verse>
				<verse number="10">(85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,</verse>
				<verse number="11">(85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.</verse>
				<verse number="12">(85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.</verse>
				<verse number="13">(85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="86">
				<verse number="1">Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!</verse>
				<verse number="2">Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!</verse>
				<verse number="3">Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,</verse>
				<verse number="4">потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,</verse>
				<verse number="5">бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!</verse>
				<verse number="6">Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,</verse>
				<verse number="7">в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!</verse>
				<verse number="8">Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!</verse>
				<verse number="9">Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,</verse>
				<verse number="10">великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!</verse>
				<verse number="11">Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!</verse>
				<verse number="12">Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,</verse>
				<verse number="13">велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!</verse>
				<verse number="14">Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...</verse>
				<verse number="15">А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,</verse>
				<verse number="16">зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!</verse>
				<verse number="17">Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="87">
				<verse number="1">Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,</verse>
				<verse number="2">Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.</verse>
				<verse number="3">Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.</verse>
				<verse number="4">Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.</verse>
				<verse number="5">і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!</verse>
				<verse number="6">Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.</verse>
				<verse number="7">і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="88">
				<verse number="1">Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:</verse>
				<verse number="2">(88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,</verse>
				<verse number="3">(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!</verse>
				<verse number="4">(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...</verse>
				<verse number="5">(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...</verse>
				<verse number="6">(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.</verse>
				<verse number="7">(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.</verse>
				<verse number="8">(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,</verse>
				<verse number="9">(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...</verse>
				<verse number="10">(88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.</verse>
				<verse number="11">(88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?</verse>
				<verse number="12">(88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?</verse>
				<verse number="13">(88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...</verse>
				<verse number="14">(88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?</verse>
				<verse number="15">(88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...</verse>
				<verse number="16">(88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,</verse>
				<verse number="17">(88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...</verse>
				<verse number="18">(88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="89">
				<verse number="1">Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!</verse>
				<verse number="2">(89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.</verse>
				<verse number="3">(89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:</verse>
				<verse number="4">(89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.</verse>
				<verse number="5">(89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,</verse>
				<verse number="6">(89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?</verse>
				<verse number="7">(89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!</verse>
				<verse number="8">(89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!</verse>
				<verse number="9">(89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.</verse>
				<verse number="10">(89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.</verse>
				<verse number="11">(89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!</verse>
				<verse number="12">(89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.</verse>
				<verse number="13">(89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!</verse>
				<verse number="14">(89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!</verse>
				<verse number="15">(89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!</verse>
				<verse number="16">(89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,</verse>
				<verse number="17">(89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,</verse>
				<verse number="18">(89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!</verse>
				<verse number="19">(89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:</verse>
				<verse number="20">(89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,</verse>
				<verse number="21">(89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!</verse>
				<verse number="22">(89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,</verse>
				<verse number="23">(89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!</verse>
				<verse number="24">(89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,</verse>
				<verse number="25">(89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.</verse>
				<verse number="26">(89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!</verse>
				<verse number="27">(89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.</verse>
				<verse number="28">(89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,</verse>
				<verse number="29">(89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!</verse>
				<verse number="30">(89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,</verse>
				<verse number="31">(89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,</verse>
				<verse number="32">(89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!</verse>
				<verse number="33">(89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,</verse>
				<verse number="34">(89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!</verse>
				<verse number="35">(89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:</verse>
				<verse number="36">(89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,</verse>
				<verse number="37">(89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.</verse>
				<verse number="38">(89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,</verse>
				<verse number="39">(89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,</verse>
				<verse number="40">(89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...</verse>
				<verse number="41">(89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...</verse>
				<verse number="42">(89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,</verse>
				<verse number="43">(89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...</verse>
				<verse number="44">(89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,</verse>
				<verse number="45">(89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.</verse>
				<verse number="46">(89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?</verse>
				<verse number="47">(89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?</verse>
				<verse number="48">(89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.</verse>
				<verse number="49">(89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?</verse>
				<verse number="50">(89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,</verse>
				<verse number="51">(89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!</verse>
				<verse number="52">(89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="90">
				<verse number="1">Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!</verse>
				<verse number="2">Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!</verse>
				<verse number="3">Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!</verse>
				<verse number="4">Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...</verse>
				<verse number="5">Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:</verse>
				<verse number="6">уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!</verse>
				<verse number="7">Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,</verse>
				<verse number="8">Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!</verse>
				<verse number="9">Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...</verse>
				<verse number="10">Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...</verse>
				<verse number="11">Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!</verse>
				<verse number="12">Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!</verse>
				<verse number="13">Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!</verse>
				<verse number="14">Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!</verse>
				<verse number="15">Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!</verse>
				<verse number="16">Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,</verse>
				<verse number="17">і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="91">
				<verse number="1">Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,</verse>
				<verse number="2">той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!</verse>
				<verse number="3">Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,</verse>
				<verse number="4">Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.</verse>
				<verse number="5">Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,</verse>
				<verse number="6">ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,</verse>
				<verse number="7">впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...</verse>
				<verse number="8">Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,</verse>
				<verse number="9">бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!</verse>
				<verse number="10">Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,</verse>
				<verse number="11">бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,</verse>
				<verse number="12">на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!</verse>
				<verse number="13">На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!</verse>
				<verse number="14">Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;</verse>
				<verse number="15">як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,</verse>
				<verse number="16">і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="92">
				<verse number="1">Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,</verse>
				<verse number="2">(92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою</verse>
				<verse number="3">(92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,</verse>
				<verse number="4">(92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!</verse>
				<verse number="5">(92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,</verse>
				<verse number="6">(92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!</verse>
				<verse number="7">(92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,</verse>
				<verse number="8">(92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!</verse>
				<verse number="9">(92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!</verse>
				<verse number="10">(92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.</verse>
				<verse number="11">(92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!</verse>
				<verse number="12">(92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,</verse>
				<verse number="13">(92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,</verse>
				<verse number="14">(92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,</verse>
				<verse number="15">(92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="93">
				<verse number="1">Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!</verse>
				<verse number="2">Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!</verse>
				<verse number="3">Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,</verse>
				<verse number="4">та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!</verse>
				<verse number="5">Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="94">
				<verse number="1">Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,</verse>
				<verse number="2">піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!</verse>
				<verse number="3">Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?</verse>
				<verse number="4">Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?</verse>
				<verse number="5">Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...</verse>
				<verse number="6">Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт</verse>
				<verse number="7">та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...</verse>
				<verse number="8">Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?</verse>
				<verse number="9">Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?</verse>
				<verse number="10">Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?</verse>
				<verse number="11">Господь знає всі людські думки, що марнота вони!</verse>
				<verse number="12">Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,</verse>
				<verse number="13">щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,</verse>
				<verse number="14">бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,</verse>
				<verse number="15">бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!</verse>
				<verse number="16">Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?</verse>
				<verse number="17">Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...</verse>
				<verse number="18">Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!</verse>
				<verse number="19">Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!</verse>
				<verse number="20">Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?</verse>
				<verse number="21">Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.</verse>
				<verse number="22">і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,</verse>
				<verse number="23">і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="95">
				<verse number="1">Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,</verse>
				<verse number="2">хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,</verse>
				<verse number="3">бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,</verse>
				<verse number="4">що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,</verse>
				<verse number="5">що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!</verse>
				<verse number="6">Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!</verse>
				<verse number="7">Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,</verse>
				<verse number="8">не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,</verse>
				<verse number="9">коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.</verse>
				<verse number="10">Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,</verse>
				<verse number="11">тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="96">
				<verse number="1">Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!</verse>
				<verse number="2">Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!</verse>
				<verse number="3">Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,</verse>
				<verse number="4">бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!</verse>
				<verse number="5">Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,</verse>
				<verse number="6">перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!</verse>
				<verse number="7">Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,</verse>
				<verse number="8">дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!</verse>
				<verse number="9">Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,</verse>
				<verse number="10">сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!</verse>
				<verse number="11">Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,</verse>
				<verse number="12">нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,</verse>
				<verse number="13">перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="97">
				<verse number="1">Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!</verse>
				<verse number="2">Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.</verse>
				<verse number="3">Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.</verse>
				<verse number="4">Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!</verse>
				<verse number="5">Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.</verse>
				<verse number="6">Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.</verse>
				<verse number="7">Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!</verse>
				<verse number="8">Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,</verse>
				<verse number="9">бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!</verse>
				<verse number="10">Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.</verse>
				<verse number="11">Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.</verse>
				<verse number="12">Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="98">
				<verse number="1">Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.</verse>
				<verse number="2">Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.</verse>
				<verse number="3">Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.</verse>
				<verse number="4">Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!</verse>
				<verse number="5">Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,</verse>
				<verse number="6">на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!</verse>
				<verse number="7">Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,</verse>
				<verse number="8">ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори</verse>
				<verse number="9">перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="99">
				<verse number="1">Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!</verse>
				<verse number="2">Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!</verse>
				<verse number="3">Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!</verse>
				<verse number="4">А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!</verse>
				<verse number="5">Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!</verse>
				<verse number="6">Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,</verse>
				<verse number="7">у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.</verse>
				<verse number="8">Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.</verse>
				<verse number="9">Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="100">
				<verse number="1">Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!</verse>
				<verse number="2">Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!</verse>
				<verse number="3">Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.</verse>
				<verse number="4">Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,</verse>
				<verse number="5">бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="101">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,</verse>
				<verse number="2">придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,</verse>
				<verse number="3">не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,</verse>
				<verse number="4">перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!</verse>
				<verse number="5">Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!</verse>
				<verse number="6">Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.</verse>
				<verse number="7">Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!</verse>
				<verse number="8">Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="102">
				<verse number="1">Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!</verse>
				<verse number="2">(102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!</verse>
				<verse number="3">(102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...</verse>
				<verse number="4">(102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...</verse>
				<verse number="5">(102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...</verse>
				<verse number="6">(102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!</verse>
				<verse number="7">(102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...</verse>
				<verse number="8">(102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!</verse>
				<verse number="9">(102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,</verse>
				<verse number="10">(102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...</verse>
				<verse number="11">(102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!</verse>
				<verse number="12">(102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.</verse>
				<verse number="13">(102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,</verse>
				<verse number="14">(102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!</verse>
				<verse number="15">(102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.</verse>
				<verse number="16">(102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.</verse>
				<verse number="17">(102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.</verse>
				<verse number="18">(102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,</verse>
				<verse number="19">(102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,</verse>
				<verse number="20">(102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,</verse>
				<verse number="21">(102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,</verse>
				<verse number="22">(102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.</verse>
				<verse number="23">(102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...</verse>
				<verse number="24">(102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.</verse>
				<verse number="25">(102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,</verse>
				<verse number="26">(102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...</verse>
				<verse number="27">(102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!</verse>
				<verse number="28">(102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="103">
				<verse number="1">Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!</verse>
				<verse number="2">Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!</verse>
				<verse number="3">Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.</verse>
				<verse number="4">Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.</verse>
				<verse number="5">Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!</verse>
				<verse number="6">Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.</verse>
				<verse number="7">Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.</verse>
				<verse number="8">Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.</verse>
				<verse number="9">Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.</verse>
				<verse number="10">Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.</verse>
				<verse number="11">Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,</verse>
				<verse number="12">як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!</verse>
				<verse number="13">Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,</verse>
				<verse number="14">бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:</verse>
				<verse number="15">чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,</verse>
				<verse number="16">та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...</verse>
				<verse number="17">А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,</verse>
				<verse number="18">що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!</verse>
				<verse number="19">Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.</verse>
				<verse number="20">Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!</verse>
				<verse number="21">Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!</verse>
				<verse number="22">Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="104">
				<verse number="1">Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!</verse>
				<verse number="2">Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.</verse>
				<verse number="3">Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!</verse>
				<verse number="4">Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.</verse>
				<verse number="5">Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,</verse>
				<verse number="6">безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,</verse>
				<verse number="7">від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,</verse>
				<verse number="8">виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.</verse>
				<verse number="9">Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.</verse>
				<verse number="10">Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,</verse>
				<verse number="11">напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.</verse>
				<verse number="12">Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.</verse>
				<verse number="13">Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.</verse>
				<verse number="14">Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,</verse>
				<verse number="15">і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.</verse>
				<verse number="16">Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,</verse>
				<verse number="17">що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.</verse>
				<verse number="18">Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.</verse>
				<verse number="19">і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.</verse>
				<verse number="20">Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,</verse>
				<verse number="21">ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.</verse>
				<verse number="22">Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.</verse>
				<verse number="23">Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.</verse>
				<verse number="24">Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!</verse>
				<verse number="25">Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!</verse>
				<verse number="26">Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.</verse>
				<verse number="27">Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.</verse>
				<verse number="28">Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.</verse>
				<verse number="29">Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.</verse>
				<verse number="30">Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.</verse>
				<verse number="31">Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!</verse>
				<verse number="32">Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!</verse>
				<verse number="33">Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!</verse>
				<verse number="34">Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!</verse>
				<verse number="35">Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="105">
				<verse number="1">Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!</verse>
				<verse number="2">Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!</verse>
				<verse number="3">Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!</verse>
				<verse number="4">Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!</verse>
				<verse number="5">Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,</verse>
				<verse number="6">ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!</verse>
				<verse number="7">Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!</verse>
				<verse number="8">Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,</verse>
				<verse number="9">що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.</verse>
				<verse number="10">Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,</verse>
				<verse number="11">говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!</verse>
				<verse number="12">Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,</verse>
				<verse number="13">і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.</verse>
				<verse number="14">Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:</verse>
				<verse number="15">Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!</verse>
				<verse number="16">і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.</verse>
				<verse number="17">Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.</verse>
				<verse number="18">Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,</verse>
				<verse number="19">аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.</verse>
				<verse number="20">Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.</verse>
				<verse number="21">Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,</verse>
				<verse number="22">щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.</verse>
				<verse number="23">і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.</verse>
				<verse number="24">А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.</verse>
				<verse number="25">Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.</verse>
				<verse number="26">Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,</verse>
				<verse number="27">вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.</verse>
				<verse number="28">Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.</verse>
				<verse number="29">Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.</verse>
				<verse number="30">Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.</verse>
				<verse number="31">Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.</verse>
				<verse number="32">Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.</verse>
				<verse number="33">і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.</verse>
				<verse number="34">Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,</verse>
				<verse number="35">усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.</verse>
				<verse number="36">і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.</verse>
				<verse number="37">і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.</verse>
				<verse number="38">Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.</verse>
				<verse number="39">Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.</verse>
				<verse number="40">Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.</verse>
				<verse number="41">Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,</verse>
				<verse number="42">бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.</verse>
				<verse number="43">і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,</verse>
				<verse number="44">і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,</verse>
				<verse number="45">щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="106">
				<verse number="1">Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="2">Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?</verse>
				<verse number="3">Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!</verse>
				<verse number="4">Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,</verse>
				<verse number="5">щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!</verse>
				<verse number="6">Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...</verse>
				<verse number="7">Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.</verse>
				<verse number="8">Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.</verse>
				<verse number="9">Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...</verse>
				<verse number="10">і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,</verse>
				<verse number="11">і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!</verse>
				<verse number="12">Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.</verse>
				<verse number="13">Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,</verse>
				<verse number="14">і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,</verse>
				<verse number="15">і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...</verse>
				<verse number="16">Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.</verse>
				<verse number="17">Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,</verse>
				<verse number="18">і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...</verse>
				<verse number="19">Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,</verse>
				<verse number="20">і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,</verse>
				<verse number="21">забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,</verse>
				<verse number="22">у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...</verse>
				<verse number="23">і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!</verse>
				<verse number="24">Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,</verse>
				<verse number="25">і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.</verse>
				<verse number="26">і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,</verse>
				<verse number="27">і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!</verse>
				<verse number="28">і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,</verse>
				<verse number="29">і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!</verse>
				<verse number="30">і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,</verse>
				<verse number="31">і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.</verse>
				<verse number="32">і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,</verse>
				<verse number="33">бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...</verse>
				<verse number="34">Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,</verse>
				<verse number="35">і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.</verse>
				<verse number="36">і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...</verse>
				<verse number="37">і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,</verse>
				<verse number="38">і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,</verse>
				<verse number="39">і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...</verse>
				<verse number="40">і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,</verse>
				<verse number="41">і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,</verse>
				<verse number="42">і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...</verse>
				<verse number="43">Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!</verse>
				<verse number="44">Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,</verse>
				<verse number="45">і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,</verse>
				<verse number="46">і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!</verse>
				<verse number="47">Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!</verse>
				<verse number="48">Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="107">
				<verse number="1">Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="2">хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,</verse>
				<verse number="3">і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!</verse>
				<verse number="4">Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,</verse>
				<verse number="5">голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...</verse>
				<verse number="6">і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!</verse>
				<verse number="7">і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.</verse>
				<verse number="8">Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,</verse>
				<verse number="9">бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!</verse>
				<verse number="10">Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,</verse>
				<verse number="11">бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.</verse>
				<verse number="12">Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,</verse>
				<verse number="13">і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!</verse>
				<verse number="14">і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.</verse>
				<verse number="15">Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,</verse>
				<verse number="16">бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!</verse>
				<verse number="17">Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.</verse>
				<verse number="18">Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,</verse>
				<verse number="19">і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,</verse>
				<verse number="20">Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!</verse>
				<verse number="21">Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,</verse>
				<verse number="22">і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!</verse>
				<verse number="23">Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,</verse>
				<verse number="24">вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!</verse>
				<verse number="25">Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,</verse>
				<verse number="26">до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!</verse>
				<verse number="27">Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!</verse>
				<verse number="28">Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!</verse>
				<verse number="29">Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,</verse>
				<verse number="30">і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.</verse>
				<verse number="31">Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!</verse>
				<verse number="32">Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!</verse>
				<verse number="33">Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,</verse>
				<verse number="34">плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.</verse>
				<verse number="35">Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,</verse>
				<verse number="36">і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,</verse>
				<verse number="37">і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!</verse>
				<verse number="38">і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!</verse>
				<verse number="39">Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.</verse>
				<verse number="40">Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,</verse>
				<verse number="41">а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.</verse>
				<verse number="42">Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.</verse>
				<verse number="43">Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="108">
				<verse number="1">Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!</verse>
				<verse number="2">(108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!</verse>
				<verse number="3">(108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,</verse>
				<verse number="4">(108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!</verse>
				<verse number="5">(108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!</verse>
				<verse number="6">(108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!</verse>
				<verse number="7">(108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.</verse>
				<verse number="8">(108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.</verse>
				<verse number="9">(108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!</verse>
				<verse number="10">(108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?</verse>
				<verse number="11">(108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?</verse>
				<verse number="12">(108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!</verse>
				<verse number="13">(108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="109">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,</verse>
				<verse number="2">бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!</verse>
				<verse number="3">і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,</verse>
				<verse number="4">обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,</verse>
				<verse number="5">вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!</verse>
				<verse number="6">Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!</verse>
				<verse number="7">Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!</verse>
				<verse number="8">Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!</verse>
				<verse number="9">Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!</verse>
				<verse number="10">і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!</verse>
				<verse number="11">Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!</verse>
				<verse number="12">Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!</verse>
				<verse number="13">Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!</verse>
				<verse number="14">Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!</verse>
				<verse number="15">Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,</verse>
				<verse number="16">ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!</verse>
				<verse number="17">Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!</verse>
				<verse number="18">Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!</verse>
				<verse number="19">Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!</verse>
				<verse number="20">Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!</verse>
				<verse number="21">А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,</verse>
				<verse number="22">бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...</verse>
				<verse number="23">Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!</verse>
				<verse number="24">Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,</verse>
				<verse number="25">і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...</verse>
				<verse number="26">Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!</verse>
				<verse number="27">і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!</verse>
				<verse number="28">Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!</verse>
				<verse number="29">Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!</verse>
				<verse number="30">Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,</verse>
				<verse number="31">бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="110">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!</verse>
				<verse number="2">Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!</verse>
				<verse number="3">Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.</verse>
				<verse number="4">Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.</verse>
				<verse number="5">По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,</verse>
				<verse number="6">Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...</verse>
				<verse number="7">Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="111">
				<verse number="1">Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!</verse>
				<verse number="2">Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!</verse>
				<verse number="3">Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!</verse>
				<verse number="4">Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!</verse>
				<verse number="5">Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!</verse>
				<verse number="6">Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.</verse>
				<verse number="7">Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,</verse>
				<verse number="8">вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!</verse>
				<verse number="9">Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!</verse>
				<verse number="10">Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="112">
				<verse number="1">Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!</verse>
				<verse number="2">Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!</verse>
				<verse number="3">Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!</verse>
				<verse number="4">Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!</verse>
				<verse number="5">Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,</verse>
				<verse number="6">і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!</verse>
				<verse number="7">Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!</verse>
				<verse number="8">Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!</verse>
				<verse number="9">Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!</verse>
				<verse number="10">Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="113">
				<verse number="1">Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!</verse>
				<verse number="2">Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!</verse>
				<verse number="3">Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!</verse>
				<verse number="4">Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!</verse>
				<verse number="5">Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,</verse>
				<verse number="6">та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?</verse>
				<verse number="7">Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,</verse>
				<verse number="8">щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!</verse>
				<verse number="9">Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="114">
				<verse number="1">Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,</verse>
				<verse number="2">Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!</verse>
				<verse number="3">Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!</verse>
				<verse number="4">Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!</verse>
				<verse number="5">Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?</verse>
				<verse number="6">Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?</verse>
				<verse number="7">Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,</verse>
				<verse number="8">що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="115">
				<verse number="1">(114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!</verse>
				<verse number="2">(114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?</verse>
				<verse number="3">(114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.</verse>
				<verse number="4">(114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:</verse>
				<verse number="5">(114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,</verse>
				<verse number="6">(114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,</verse>
				<verse number="7">(114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!</verse>
				<verse number="8">(114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!</verse>
				<verse number="9">(114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!</verse>
				<verse number="10">(114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!</verse>
				<verse number="11">(114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!</verse>
				<verse number="12">(114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!</verse>
				<verse number="13">(114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!</verse>
				<verse number="14">(114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!</verse>
				<verse number="15">(114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!</verse>
				<verse number="16">(114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!</verse>
				<verse number="17">(114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,</verse>
				<verse number="18">(114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="116">
				<verse number="1">(115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,</verse>
				<verse number="2">(115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!</verse>
				<verse number="3">(115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!</verse>
				<verse number="4">(115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!</verse>
				<verse number="5">(115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!</verse>
				<verse number="6">(115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!</verse>
				<verse number="7">(115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,</verse>
				<verse number="8">(115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.</verse>
				<verse number="9">(115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!</verse>
				<verse number="10">(116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!</verse>
				<verse number="11">(116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!</verse>
				<verse number="12">(116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?</verse>
				<verse number="13">(116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!</verse>
				<verse number="14">(116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!</verse>
				<verse number="15">(116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!</verse>
				<verse number="16">(116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!</verse>
				<verse number="17">(116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!</verse>
				<verse number="18">(116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,</verse>
				<verse number="19">(116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="117">
				<verse number="1">Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,</verse>
				<verse number="2">бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="118">
				<verse number="1">Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="2">Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="3">Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="4">Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="5">У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!</verse>
				<verse number="6">Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?</verse>
				<verse number="7">Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.</verse>
				<verse number="8">Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,</verse>
				<verse number="9">краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!</verse>
				<verse number="10">Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!</verse>
				<verse number="11">Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!</verse>
				<verse number="12">Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!</verse>
				<verse number="13">Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!</verse>
				<verse number="14">Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!</verse>
				<verse number="15">Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!</verse>
				<verse number="16">Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!</verse>
				<verse number="17">Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!</verse>
				<verse number="18">Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.</verse>
				<verse number="19">Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!</verse>
				<verse number="20">Це брама Господня, праведники в неї входять.</verse>
				<verse number="21">Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!</verse>
				<verse number="22">Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,</verse>
				<verse number="23">від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!</verse>
				<verse number="24">Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!</verse>
				<verse number="25">Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!</verse>
				<verse number="26">Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!</verse>
				<verse number="27">Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!</verse>
				<verse number="28">Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!</verse>
				<verse number="29">Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="119">
				<verse number="1">Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!</verse>
				<verse number="2">Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,</verse>
				<verse number="3">і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!</verse>
				<verse number="4">Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.</verse>
				<verse number="5">Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,</verse>
				<verse number="6">не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!</verse>
				<verse number="7">Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.</verse>
				<verse number="8">Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!</verse>
				<verse number="9">Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!</verse>
				<verse number="10">Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!</verse>
				<verse number="11">Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.</verse>
				<verse number="12">Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!</verse>
				<verse number="13">Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.</verse>
				<verse number="14">З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.</verse>
				<verse number="15">Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.</verse>
				<verse number="16">Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!</verse>
				<verse number="17">Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!</verse>
				<verse number="18">Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!</verse>
				<verse number="19">На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!</verse>
				<verse number="20">Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...</verse>
				<verse number="21">Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.</verse>
				<verse number="22">Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!</verse>
				<verse number="23">Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,</verse>
				<verse number="24">і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!</verse>
				<verse number="25">Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!</verse>
				<verse number="26">Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!</verse>
				<verse number="27">Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.</verse>
				<verse number="28">Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!</verse>
				<verse number="29">Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!</verse>
				<verse number="30">Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.</verse>
				<verse number="31">До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!</verse>
				<verse number="32">Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.</verse>
				<verse number="33">Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!</verse>
				<verse number="34">Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!</verse>
				<verse number="35">Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.</verse>
				<verse number="36">Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.</verse>
				<verse number="37">Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!</verse>
				<verse number="38">Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.</verse>
				<verse number="39">Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.</verse>
				<verse number="40">Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!</verse>
				<verse number="41">і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,</verse>
				<verse number="42">і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!</verse>
				<verse number="43">і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!</verse>
				<verse number="44">А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!</verse>
				<verse number="45">і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.</verse>
				<verse number="46">і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!</verse>
				<verse number="47">і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,</verse>
				<verse number="48">і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!</verse>
				<verse number="49">Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.</verse>
				<verse number="50">Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.</verse>
				<verse number="51">Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!</verse>
				<verse number="52">Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!</verse>
				<verse number="53">Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!</verse>
				<verse number="54">Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.</verse>
				<verse number="55">Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!</verse>
				<verse number="56">Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.</verse>
				<verse number="57">Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.</verse>
				<verse number="58">Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!</verse>
				<verse number="59">Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.</verse>
				<verse number="60">Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.</verse>
				<verse number="61">Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.</verse>
				<verse number="62">Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.</verse>
				<verse number="63">Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!</verse>
				<verse number="64">Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!</verse>
				<verse number="65">Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.</verse>
				<verse number="66">Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!</verse>
				<verse number="67">Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.</verse>
				<verse number="68">Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!</verse>
				<verse number="69">Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.</verse>
				<verse number="70">Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.</verse>
				<verse number="71">Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!</verse>
				<verse number="72">Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.</verse>
				<verse number="73">Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!</verse>
				<verse number="74">Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!</verse>
				<verse number="75">Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.</verse>
				<verse number="76">Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.</verse>
				<verse number="77">Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.</verse>
				<verse number="78">Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.</verse>
				<verse number="79">До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.</verse>
				<verse number="80">Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!</verse>
				<verse number="81">Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!</verse>
				<verse number="82">За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...</verse>
				<verse number="83">Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.</verse>
				<verse number="84">Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?</verse>
				<verse number="85">Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.</verse>
				<verse number="86">Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!</verse>
				<verse number="87">Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!</verse>
				<verse number="88">Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!</verse>
				<verse number="89">Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.</verse>
				<verse number="90">З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,</verse>
				<verse number="91">усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.</verse>
				<verse number="92">Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!</verse>
				<verse number="93">Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.</verse>
				<verse number="94">Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!</verse>
				<verse number="95">Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.</verse>
				<verse number="96">Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!</verse>
				<verse number="97">Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!</verse>
				<verse number="98">Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!</verse>
				<verse number="99">Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!</verse>
				<verse number="100">Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!</verse>
				<verse number="101">Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.</verse>
				<verse number="102">Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.</verse>
				<verse number="103">Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!</verse>
				<verse number="104">Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!</verse>
				<verse number="105">Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.</verse>
				<verse number="106">Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.</verse>
				<verse number="107">Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!</verse>
				<verse number="108">Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!</verse>
				<verse number="109">У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.</verse>
				<verse number="110">Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.</verse>
				<verse number="111">Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.</verse>
				<verse number="112">Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.</verse>
				<verse number="113">Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.</verse>
				<verse number="114">Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.</verse>
				<verse number="115">Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!</verse>
				<verse number="116">За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!</verse>
				<verse number="117">Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!</verse>
				<verse number="118">Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.</verse>
				<verse number="119">Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.</verse>
				<verse number="120">Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!</verse>
				<verse number="121">Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.</verse>
				<verse number="122">Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.</verse>
				<verse number="123">Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.</verse>
				<verse number="124">Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!</verse>
				<verse number="125">Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!</verse>
				<verse number="126">Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.</verse>
				<verse number="127">Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.</verse>
				<verse number="128">Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!</verse>
				<verse number="129">Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.</verse>
				<verse number="130">Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.</verse>
				<verse number="131">Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.</verse>
				<verse number="132">Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.</verse>
				<verse number="133">Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.</verse>
				<verse number="134">Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!</verse>
				<verse number="135">Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!</verse>
				<verse number="136">Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...</verse>
				<verse number="137">Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,</verse>
				<verse number="138">бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!</verse>
				<verse number="139">Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.</verse>
				<verse number="140">Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.</verse>
				<verse number="141">Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.</verse>
				<verse number="142">Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.</verse>
				<verse number="143">Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!</verse>
				<verse number="144">Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!</verse>
				<verse number="145">Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!</verse>
				<verse number="146">Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!</verse>
				<verse number="147">Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.</verse>
				<verse number="148">Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.</verse>
				<verse number="149">Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!</verse>
				<verse number="150">Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,</verse>
				<verse number="151">та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!</verse>
				<verse number="152">Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!</verse>
				<verse number="153">Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!</verse>
				<verse number="154">Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!</verse>
				<verse number="155">Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.</verse>
				<verse number="156">Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!</verse>
				<verse number="157">Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!</verse>
				<verse number="158">Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.</verse>
				<verse number="159">Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!</verse>
				<verse number="160">Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.</verse>
				<verse number="161">Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.</verse>
				<verse number="162">Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.</verse>
				<verse number="163">Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!</verse>
				<verse number="164">Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.</verse>
				<verse number="165">Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.</verse>
				<verse number="166">На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.</verse>
				<verse number="167">Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.</verse>
				<verse number="168">Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!</verse>
				<verse number="169">Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!</verse>
				<verse number="170">Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!</verse>
				<verse number="171">Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.</verse>
				<verse number="172">Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.</verse>
				<verse number="173">Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.</verse>
				<verse number="174">Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!</verse>
				<verse number="175">Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!</verse>
				<verse number="176">Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="120">
				<verse number="1">Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,</verse>
				<verse number="2">Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!</verse>
				<verse number="3">Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?</verse>
				<verse number="4">Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!</verse>
				<verse number="5">Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!</verse>
				<verse number="6">Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:</verse>
				<verse number="7">я за мир, та коли говорю, то вони за війну!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="121">
				<verse number="1">Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,</verse>
				<verse number="2">мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!</verse>
				<verse number="3">Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:</verse>
				<verse number="4">оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!</verse>
				<verse number="5">Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,</verse>
				<verse number="6">удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!</verse>
				<verse number="7">Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,</verse>
				<verse number="8">Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="122">
				<verse number="1">Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!</verse>
				<verse number="2">Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.</verse>
				<verse number="3">Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,</verse>
				<verse number="4">куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!</verse>
				<verse number="5">Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.</verse>
				<verse number="6">Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!</verse>
				<verse number="7">Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!</verse>
				<verse number="8">Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!</verse>
				<verse number="9">Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="123">
				<verse number="1">Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!</verse>
				<verse number="2">Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!</verse>
				<verse number="3">Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!</verse>
				<verse number="4">Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="124">
				<verse number="1">Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!</verse>
				<verse number="2">коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,</verse>
				<verse number="3">то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,</verse>
				<verse number="4">то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,</verse>
				<verse number="5">душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!</verse>
				<verse number="6">Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!</verse>
				<verse number="7">Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!</verse>
				<verse number="8">Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="125">
				<verse number="1">Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!</verse>
				<verse number="2">Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!</verse>
				<verse number="3">Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.</verse>
				<verse number="4">Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!</verse>
				<verse number="5">Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="126">
				<verse number="1">Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...</verse>
				<verse number="2">Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!</verse>
				<verse number="3">Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!</verse>
				<verse number="4">Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!</verse>
				<verse number="5">Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:</verse>
				<verse number="6">все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="127">
				<verse number="1">Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!</verse>
				<verse number="2">Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!</verse>
				<verse number="3">Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!</verse>
				<verse number="4">Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:</verse>
				<verse number="5">блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="128">
				<verse number="1">Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!</verse>
				<verse number="2">Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!</verse>
				<verse number="3">Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!</verse>
				<verse number="4">Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!</verse>
				<verse number="5">Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,</verse>
				<verse number="6">і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="129">
				<verse number="1">Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!</verse>
				<verse number="2">Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!</verse>
				<verse number="3">Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,</verse>
				<verse number="4">та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!</verse>
				<verse number="5">Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!</verse>
				<verse number="6">Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,</verse>
				<verse number="7">що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,</verse>
				<verse number="8">і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="130">
				<verse number="1">Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:</verse>
				<verse number="2">Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!</verse>
				<verse number="3">Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?</verse>
				<verse number="4">Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...</verse>
				<verse number="5">Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.</verse>
				<verse number="6">Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.</verse>
				<verse number="7">Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,</verse>
				<verse number="8">і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="131">
				<verse number="1">Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!</verse>
				<verse number="2">Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!</verse>
				<verse number="3">Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="132">
				<verse number="1">Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,</verse>
				<verse number="2">що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:</verse>
				<verse number="3">Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,</verse>
				<verse number="4">не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,</verse>
				<verse number="5">аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!</verse>
				<verse number="6">Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.</verse>
				<verse number="7">Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!</verse>
				<verse number="8">Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!</verse>
				<verse number="9">Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!</verse>
				<verse number="10">Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.</verse>
				<verse number="11">Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!</verse>
				<verse number="12">Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!</verse>
				<verse number="13">Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:</verse>
				<verse number="14">То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,</verse>
				<verse number="15">поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!</verse>
				<verse number="16">Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.</verse>
				<verse number="17">Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,</verse>
				<verse number="18">ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="133">
				<verse number="1">Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!</verse>
				<verse number="2">Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!</verse>
				<verse number="3">Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="134">
				<verse number="1">Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!</verse>
				<verse number="2">Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!</verse>
				<verse number="3">Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="135">
				<verse number="1">Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби,</verse>
				<verse number="2">що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!</verse>
				<verse number="3">Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,</verse>
				<verse number="4">бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!</verse>
				<verse number="5">Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!</verse>
				<verse number="6">Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!</verse>
				<verse number="7">Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.</verse>
				<verse number="8">Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.</verse>
				<verse number="9">Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.</verse>
				<verse number="10">Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:</verse>
				<verse number="11">Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.</verse>
				<verse number="12">і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.</verse>
				<verse number="13">Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!</verse>
				<verse number="14">Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.</verse>
				<verse number="15">Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:</verse>
				<verse number="16">вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,</verse>
				<verse number="17">мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!</verse>
				<verse number="18">Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!</verse>
				<verse number="19">Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!</verse>
				<verse number="20">Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!</verse>
				<verse number="21">Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="136">
				<verse number="1">Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="2">Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="3">Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="4">Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="5">Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="6">Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="7">Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="8">сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="9">місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="10">Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="11">і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="12">рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="13">Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="14">і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="15">і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="16">Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="17">Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="18">і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="19">Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="20">і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="21">і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="22">на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="23">Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="24">і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="25">Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!</verse>
				<verse number="26">Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="137">
				<verse number="1">Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!</verse>
				<verse number="2">На вербах у ньому повісили ми свої арфи,</verse>
				<verse number="3">співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!</verse>
				<verse number="4">Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?</verse>
				<verse number="5">Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!</verse>
				<verse number="6">Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...</verse>
				<verse number="7">Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...</verse>
				<verse number="8">Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!</verse>
				<verse number="9">Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="138">
				<verse number="1">Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!</verse>
				<verse number="2">Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!</verse>
				<verse number="3">Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!</verse>
				<verse number="4">Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,</verse>
				<verse number="5">і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,</verse>
				<verse number="6">бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!</verse>
				<verse number="7">Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,</verse>
				<verse number="8">для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="139">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,</verse>
				<verse number="2">Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.</verse>
				<verse number="3">Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,</verse>
				<verse number="4">бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!</verse>
				<verse number="5">Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.</verse>
				<verse number="6">Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!</verse>
				<verse number="7">Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?</verse>
				<verse number="8">Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!</verse>
				<verse number="9">Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,</verse>
				<verse number="10">то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!</verse>
				<verse number="11">Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,</verse>
				<verse number="12">то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!</verse>
				<verse number="13">Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,</verse>
				<verse number="14">Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!</verse>
				<verse number="15">і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!</verse>
				<verse number="16">Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...</verse>
				<verse number="17">Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,</verse>
				<verse number="18">перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.</verse>
				<verse number="19">Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!</verse>
				<verse number="20">Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!</verse>
				<verse number="21">Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:</verse>
				<verse number="22">повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...</verse>
				<verse number="23">Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,</verse>
				<verse number="24">і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="140">
				<verse number="1">Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (140-2) Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,</verse>
				<verse number="2">(140-3) що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!</verse>
				<verse number="3">(140-4) Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.</verse>
				<verse number="4">(140-5) Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...</verse>
				<verse number="5">(140-6) Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.</verse>
				<verse number="6">(140-7) Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!</verse>
				<verse number="7">(140-8) Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,</verse>
				<verse number="8">(140-9) не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.</verse>
				<verse number="9">(140-10) Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!</verse>
				<verse number="10">(140-11) Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...</verse>
				<verse number="11">(140-12) Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!</verse>
				<verse number="12">(140-13) Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,</verse>
				<verse number="13">(140-14) тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="141">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!</verse>
				<verse number="2">Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!</verse>
				<verse number="3">Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!</verse>
				<verse number="4">Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!</verse>
				<verse number="5">Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.</verse>
				<verse number="6">Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...</verse>
				<verse number="7">Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.</verse>
				<verse number="8">Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!</verse>
				<verse number="9">Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!</verse>
				<verse number="10">Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="142">
				<verse number="1">Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!</verse>
				<verse number="2">(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,</verse>
				<verse number="3">(142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!</verse>
				<verse number="4">(142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...</verse>
				<verse number="5">(142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!</verse>
				<verse number="6">(142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!</verse>
				<verse number="7">(142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="143">
				<verse number="1">Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!</verse>
				<verse number="2">і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!</verse>
				<verse number="3">Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!</verse>
				<verse number="4">Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...</verse>
				<verse number="5">Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.</verse>
				<verse number="6">Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.</verse>
				<verse number="7">Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!</verse>
				<verse number="8">Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!</verse>
				<verse number="9">Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!</verse>
				<verse number="10">Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!</verse>
				<verse number="11">Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!</verse>
				<verse number="12">А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="144">
				<verse number="1">Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!</verse>
				<verse number="2">Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!</verse>
				<verse number="3">Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?</verse>
				<verse number="4">Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!</verse>
				<verse number="5">Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!</verse>
				<verse number="6">Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!</verse>
				<verse number="7">Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,</verse>
				<verse number="8">що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!</verse>
				<verse number="9">Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,</verse>
				<verse number="10">що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!</verse>
				<verse number="11">Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,</verse>
				<verse number="12">щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!</verse>
				<verse number="13">Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!</verse>
				<verse number="14">Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!</verse>
				<verse number="15">Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="145">
				<verse number="1">Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!</verse>
				<verse number="2">Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!</verse>
				<verse number="3">Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!</verse>
				<verse number="4">Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!</verse>
				<verse number="5">Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!</verse>
				<verse number="6">Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.</verse>
				<verse number="7">Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!</verse>
				<verse number="8">Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,</verse>
				<verse number="9">Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!</verse>
				<verse number="10">Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,</verse>
				<verse number="11">про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,</verse>
				<verse number="12">щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!</verse>
				<verse number="13">Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!</verse>
				<verse number="14">Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!</verse>
				<verse number="15">Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,</verse>
				<verse number="16">Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!</verse>
				<verse number="17">Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,</verse>
				<verse number="18">Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!</verse>
				<verse number="19">Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,</verse>
				<verse number="20">Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!</verse>
				<verse number="21">Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="146">
				<verse number="1">Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,</verse>
				<verse number="2">хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!</verse>
				<verse number="3">Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:</verse>
				<verse number="4">вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!</verse>
				<verse number="5">Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,</verse>
				<verse number="6">що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,</verse>
				<verse number="7">правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,</verse>
				<verse number="8">Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!</verse>
				<verse number="9">Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!</verse>
				<verse number="10">Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="147">
				<verse number="1">Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!</verse>
				<verse number="2">Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.</verse>
				<verse number="3">Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,</verse>
				<verse number="4">вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.</verse>
				<verse number="5">Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!</verse>
				<verse number="6">Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.</verse>
				<verse number="7">Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:</verse>
				<verse number="8">Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,</verse>
				<verse number="9">худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!</verse>
				<verse number="10">Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,</verse>
				<verse number="11">Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!</verse>
				<verse number="12">Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,</verse>
				<verse number="13">бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,</verse>
				<verse number="14">чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,</verse>
				<verse number="15">посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!</verse>
				<verse number="16">Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,</verse>
				<verse number="17">Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?</verse>
				<verse number="18">Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!</verse>
				<verse number="19">Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:</verse>
				<verse number="20">для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="148">
				<verse number="1">Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!</verse>
				<verse number="2">Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:</verse>
				<verse number="3">Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!</verse>
				<verse number="4">Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!</verse>
				<verse number="5">Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,</verse>
				<verse number="6">Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!</verse>
				<verse number="7">Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,</verse>
				<verse number="8">огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,</verse>
				<verse number="9">гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,</verse>
				<verse number="10">звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,</verse>
				<verse number="11">земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,</verse>
				<verse number="12">юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,</verse>
				<verse number="13">нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!</verse>
				<verse number="14">Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="149">
				<verse number="1">Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!</verse>
				<verse number="2">Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!</verse>
				<verse number="3">Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,</verse>
				<verse number="4">бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!</verse>
				<verse number="5">Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,</verse>
				<verse number="6">прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,</verse>
				<verse number="7">щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,</verse>
				<verse number="8">щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,</verse>
				<verse number="9">щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="150">
				<verse number="1">Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!</verse>
				<verse number="2">Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!</verse>
				<verse number="3">Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!</verse>
				<verse number="4">Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!</verse>
				<verse number="5">Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!</verse>
				<verse number="6">Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="20">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,</verse>
				<verse number="2">щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,</verse>
				<verse number="3">щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,</verse>
				<verse number="4">щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.</verse>
				<verse number="5">Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,</verse>
				<verse number="6">щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.</verse>
				<verse number="7">Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.</verse>
				<verse number="8">Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,</verse>
				<verse number="9">вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.</verse>
				<verse number="10">Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!</verse>
				<verse number="11">Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,</verse>
				<verse number="12">живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!</verse>
				<verse number="13">Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.</verse>
				<verse number="14">Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,</verse>
				<verse number="15">сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,</verse>
				<verse number="16">бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!</verse>
				<verse number="17">Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:</verse>
				<verse number="18">то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!</verse>
				<verse number="19">Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!</verse>
				<verse number="20">Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,</verse>
				<verse number="21">на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:</verse>
				<verse number="22">Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?</verse>
				<verse number="23">Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!</verse>
				<verse number="24">Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!</verse>
				<verse number="25">І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!</verse>
				<verse number="26">Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.</verse>
				<verse number="27">Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,</verse>
				<verse number="28">тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,</verse>
				<verse number="29">за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,</verse>
				<verse number="30">не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!</verse>
				<verse number="31">І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,</verse>
				<verse number="32">бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!</verse>
				<verse number="33">А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,</verse>
				<verse number="2">щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,</verse>
				<verse number="3">якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,</verse>
				<verse number="4">якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,</verse>
				<verse number="5">тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,</verse>
				<verse number="6">бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!</verse>
				<verse number="7">Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,</verse>
				<verse number="8">щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!</verse>
				<verse number="9">Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,</verse>
				<verse number="10">бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!</verse>
				<verse number="11">розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,</verse>
				<verse number="12">щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,</verse>
				<verse number="13">від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,</verse>
				<verse number="14">що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,</verse>
				<verse number="15">що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,</verse>
				<verse number="16">щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,</verse>
				<verse number="17">що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,</verse>
				<verse number="18">вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,</verse>
				<verse number="19">ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,</verse>
				<verse number="20">щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!</verse>
				<verse number="21">Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,</verse>
				<verse number="22">а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,</verse>
				<verse number="2">бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!</verse>
				<verse number="3">Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,</verse>
				<verse number="4">і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!</verse>
				<verse number="5">Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!</verse>
				<verse number="6">Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.</verse>
				<verse number="7">Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!</verse>
				<verse number="8">Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.</verse>
				<verse number="9">Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,</verse>
				<verse number="10">і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!</verse>
				<verse number="11">Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,</verse>
				<verse number="12">бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!</verse>
				<verse number="13">Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,</verse>
				<verse number="14">бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,</verse>
				<verse number="15">дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.</verse>
				<verse number="16">Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.</verse>
				<verse number="17">Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.</verse>
				<verse number="18">Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!</verse>
				<verse number="19">Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.</verse>
				<verse number="20">Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.</verse>
				<verse number="21">Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,</verse>
				<verse number="22">і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,</verse>
				<verse number="23">Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!</verse>
				<verse number="24">Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.</verse>
				<verse number="25">Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,</verse>
				<verse number="26">бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!</verse>
				<verse number="27">Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,</verse>
				<verse number="28">не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.</verse>
				<verse number="29">Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.</verse>
				<verse number="30">Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.</verse>
				<verse number="31">Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,</verse>
				<verse number="32">бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.</verse>
				<verse number="33">Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,</verse>
				<verse number="34">з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.</verse>
				<verse number="35">Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,</verse>
				<verse number="2">бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,</verse>
				<verse number="3">бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.</verse>
				<verse number="4">І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!</verse>
				<verse number="5">Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,</verse>
				<verse number="6">не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!</verse>
				<verse number="7">Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!</verse>
				<verse number="8">Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:</verse>
				<verse number="9">вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!</verse>
				<verse number="10">Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,</verse>
				<verse number="11">дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:</verse>
				<verse number="12">коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!</verse>
				<verse number="13">Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!</verse>
				<verse number="14">На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,</verse>
				<verse number="15">покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,</verse>
				<verse number="16">бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...</verse>
				<verse number="17">Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.</verse>
				<verse number="18">А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!</verse>
				<verse number="19">Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...</verse>
				<verse number="20">Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!</verse>
				<verse number="21">Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!</verse>
				<verse number="22">Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.</verse>
				<verse number="23">Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.</verse>
				<verse number="24">Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.</verse>
				<verse number="25">Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.</verse>
				<verse number="26">Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:</verse>
				<verse number="27">не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,</verse>
				<verse number="2">щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!</verse>
				<verse number="3">Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,</verse>
				<verse number="4">та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,</verse>
				<verse number="5">її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!</verse>
				<verse number="6">Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.</verse>
				<verse number="7">Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:</verse>
				<verse number="8">віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,</verse>
				<verse number="9">щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,</verse>
				<verse number="10">щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...</verse>
				<verse number="11">І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,</verse>
				<verse number="12">і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!</verse>
				<verse number="13">І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...</verse>
				<verse number="14">Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...</verse>
				<verse number="15">Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:</verse>
				<verse number="16">чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?</verse>
				<verse number="17">Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!</verse>
				<verse number="18">Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,</verse>
				<verse number="19">вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!</verse>
				<verse number="20">І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?</verse>
				<verse number="21">Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:</verse>
				<verse number="22">власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,</verse>
				<verse number="23">помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,</verse>
				<verse number="2">ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!</verse>
				<verse number="3">Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,</verse>
				<verse number="4">не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,</verse>
				<verse number="5">рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!</verse>
				<verse number="6">Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:</verse>
				<verse number="7">нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;</verse>
				<verse number="8">вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.</verse>
				<verse number="9">Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?</verse>
				<verse number="10">Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,</verse>
				<verse number="11">і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...</verse>
				<verse number="12">Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,</verse>
				<verse number="13">він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,</verse>
				<verse number="14">в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,</verse>
				<verse number="15">тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!</verse>
				<verse number="16">Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:</verse>
				<verse number="17">очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,</verse>
				<verse number="18">серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,</verse>
				<verse number="19">свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!</verse>
				<verse number="20">Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!</verse>
				<verse number="21">Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!</verse>
				<verse number="22">Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!</verse>
				<verse number="23">Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,</verse>
				<verse number="24">щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.</verse>
				<verse number="25">Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,</verse>
				<verse number="26">бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...</verse>
				<verse number="27">Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?</verse>
				<verse number="28">Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?</verse>
				<verse number="29">Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!</verse>
				<verse number="30">Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,</verse>
				<verse number="31">та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!</verse>
				<verse number="32">Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,</verse>
				<verse number="33">побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,</verse>
				<verse number="34">бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:</verse>
				<verse number="35">він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,</verse>
				<verse number="2">бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,</verse>
				<verse number="3">прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!</verse>
				<verse number="4">На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!</verse>
				<verse number="5">щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.</verse>
				<verse number="6">Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,</verse>
				<verse number="7">і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,</verse>
				<verse number="8">проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,</verse>
				<verse number="9">коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.</verse>
				<verse number="10">Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,</verse>
				<verse number="11">галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:</verse>
				<verse number="12">раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...</verse>
				<verse number="13">І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:</verse>
				<verse number="14">У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!</verse>
				<verse number="15">Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!</verse>
				<verse number="16">Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,</verse>
				<verse number="17">постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...</verse>
				<verse number="18">Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!</verse>
				<verse number="19">Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:</verse>
				<verse number="20">вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...</verse>
				<verse number="21">Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,</verse>
				<verse number="22">він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,</verse>
				<verse number="23">як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...</verse>
				<verse number="24">А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:</verse>
				<verse number="25">Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,</verse>
				<verse number="26">бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!</verse>
				<verse number="27">Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?</verse>
				<verse number="2">На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!</verse>
				<verse number="3">При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:</verse>
				<verse number="4">До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:</verse>
				<verse number="5">Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!</verse>
				<verse number="6">Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.</verse>
				<verse number="7">Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.</verse>
				<verse number="8">Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.</verse>
				<verse number="9">Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.</verse>
				<verse number="10">Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:</verse>
				<verse number="11">ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!</verse>
				<verse number="12">Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.</verse>
				<verse number="13">Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!</verse>
				<verse number="14">В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.</verse>
				<verse number="15">Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.</verse>
				<verse number="16">Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.</verse>
				<verse number="17">Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!</verse>
				<verse number="18">Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:</verse>
				<verse number="19">ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!</verse>
				<verse number="20">Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,</verse>
				<verse number="21">щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!</verse>
				<verse number="22">Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,</verse>
				<verse number="23">відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.</verse>
				<verse number="24">Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.</verse>
				<verse number="25">Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,</verse>
				<verse number="26">коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.</verse>
				<verse number="27">Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,</verse>
				<verse number="28">коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,</verse>
				<verse number="29">коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,</verse>
				<verse number="30">то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,</verse>
				<verse number="31">радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!</verse>
				<verse number="32">Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!</verse>
				<verse number="33">Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!</verse>
				<verse number="34">Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!</verse>
				<verse number="35">Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.</verse>
				<verse number="36">А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.</verse>
				<verse number="2">Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.</verse>
				<verse number="3">Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:</verse>
				<verse number="4">Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:</verse>
				<verse number="5">Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!</verse>
				<verse number="6">Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!</verse>
				<verse number="7">Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.</verse>
				<verse number="8">Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.</verse>
				<verse number="9">Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!</verse>
				<verse number="10">Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,</verse>
				<verse number="11">бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.</verse>
				<verse number="12">Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!</verse>
				<verse number="13">Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!</verse>
				<verse number="14">Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,</verse>
				<verse number="15">щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:</verse>
				<verse number="16">Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:</verse>
				<verse number="17">Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...</verse>
				<verse number="18">І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.</verse>
				<verse number="2">Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.</verse>
				<verse number="3">Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.</verse>
				<verse number="4">Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.</verse>
				<verse number="5">Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.</verse>
				<verse number="6">Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.</verse>
				<verse number="7">Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.</verse>
				<verse number="8">Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.</verse>
				<verse number="9">Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.</verse>
				<verse number="10">Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.</verse>
				<verse number="11">Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.</verse>
				<verse number="12">Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.</verse>
				<verse number="13">В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.</verse>
				<verse number="14">Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.</verse>
				<verse number="15">Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.</verse>
				<verse number="16">Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.</verse>
				<verse number="17">Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.</verse>
				<verse number="18">Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.</verse>
				<verse number="19">Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.</verse>
				<verse number="20">Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.</verse>
				<verse number="21">Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.</verse>
				<verse number="22">Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.</verse>
				<verse number="23">Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.</verse>
				<verse number="24">Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.</verse>
				<verse number="25">Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.</verse>
				<verse number="26">Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.</verse>
				<verse number="27">Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.</verse>
				<verse number="28">Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.</verse>
				<verse number="29">Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.</verse>
				<verse number="30">Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.</verse>
				<verse number="31">Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.</verse>
				<verse number="32">Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.</verse>
				<verse number="2">Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.</verse>
				<verse number="3">Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.</verse>
				<verse number="4">Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.</verse>
				<verse number="5">Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.</verse>
				<verse number="6">Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.</verse>
				<verse number="7">При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.</verse>
				<verse number="8">Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.</verse>
				<verse number="9">Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.</verse>
				<verse number="10">Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.</verse>
				<verse number="11">Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.</verse>
				<verse number="12">Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.</verse>
				<verse number="13">Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.</verse>
				<verse number="14">Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.</verse>
				<verse number="15">Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.</verse>
				<verse number="16">Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.</verse>
				<verse number="17">Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.</verse>
				<verse number="18">Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.</verse>
				<verse number="19">Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.</verse>
				<verse number="20">Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.</verse>
				<verse number="21">Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.</verse>
				<verse number="22">Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.</verse>
				<verse number="23">Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.</verse>
				<verse number="24">Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.</verse>
				<verse number="25">Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.</verse>
				<verse number="26">Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.</verse>
				<verse number="27">Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.</verse>
				<verse number="28">Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.</verse>
				<verse number="29">Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.</verse>
				<verse number="30">Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.</verse>
				<verse number="31">Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.</verse>
				<verse number="2">Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.</verse>
				<verse number="3">Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.</verse>
				<verse number="4">Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.</verse>
				<verse number="5">Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.</verse>
				<verse number="6">Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.</verse>
				<verse number="7">Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.</verse>
				<verse number="8">Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.</verse>
				<verse number="9">Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.</verse>
				<verse number="10">Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.</verse>
				<verse number="11">Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.</verse>
				<verse number="12">Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.</verse>
				<verse number="13">Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.</verse>
				<verse number="14">Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.</verse>
				<verse number="15">Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.</verse>
				<verse number="16">Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.</verse>
				<verse number="17">Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.</verse>
				<verse number="18">Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.</verse>
				<verse number="19">Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.</verse>
				<verse number="20">В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.</verse>
				<verse number="21">Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.</verse>
				<verse number="22">Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.</verse>
				<verse number="23">Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.</verse>
				<verse number="24">Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.</verse>
				<verse number="25">Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.</verse>
				<verse number="26">Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.</verse>
				<verse number="27">Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.</verse>
				<verse number="28">В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.</verse>
				<verse number="2">З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.</verse>
				<verse number="3">Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.</verse>
				<verse number="4">Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.</verse>
				<verse number="5">Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.</verse>
				<verse number="6">Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.</verse>
				<verse number="7">Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.</verse>
				<verse number="8">Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.</verse>
				<verse number="9">Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.</verse>
				<verse number="10">Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.</verse>
				<verse number="11">Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.</verse>
				<verse number="12">Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.</verse>
				<verse number="13">Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.</verse>
				<verse number="14">Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.</verse>
				<verse number="15">Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.</verse>
				<verse number="16">Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.</verse>
				<verse number="17">Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.</verse>
				<verse number="18">Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.</verse>
				<verse number="19">Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.</verse>
				<verse number="20">Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.</verse>
				<verse number="21">Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.</verse>
				<verse number="22">Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.</verse>
				<verse number="23">Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.</verse>
				<verse number="24">Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.</verse>
				<verse number="25">Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.</verse>
				<verse number="2">Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.</verse>
				<verse number="3">На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.</verse>
				<verse number="4">Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.</verse>
				<verse number="5">Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.</verse>
				<verse number="6">Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.</verse>
				<verse number="7">Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.</verse>
				<verse number="8">Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.</verse>
				<verse number="9">Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.</verse>
				<verse number="10">Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.</verse>
				<verse number="11">Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.</verse>
				<verse number="12">Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.</verse>
				<verse number="13">Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.</verse>
				<verse number="14">Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.</verse>
				<verse number="15">Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.</verse>
				<verse number="16">Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.</verse>
				<verse number="17">Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.</verse>
				<verse number="18">Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.</verse>
				<verse number="19">Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.</verse>
				<verse number="20">Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.</verse>
				<verse number="21">Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.</verse>
				<verse number="22">Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.</verse>
				<verse number="23">Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.</verse>
				<verse number="24">Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.</verse>
				<verse number="25">Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.</verse>
				<verse number="26">У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.</verse>
				<verse number="27">Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.</verse>
				<verse number="28">У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.</verse>
				<verse number="29">Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.</verse>
				<verse number="30">Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.</verse>
				<verse number="31">Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.</verse>
				<verse number="32">Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.</verse>
				<verse number="33">Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.</verse>
				<verse number="34">Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.</verse>
				<verse number="35">Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.</verse>
				<verse number="2">Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.</verse>
				<verse number="3">Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.</verse>
				<verse number="4">Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.</verse>
				<verse number="5">Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.</verse>
				<verse number="6">Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.</verse>
				<verse number="7">Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.</verse>
				<verse number="8">Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.</verse>
				<verse number="9">Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.</verse>
				<verse number="10">Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.</verse>
				<verse number="11">Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!</verse>
				<verse number="12">Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.</verse>
				<verse number="13">Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.</verse>
				<verse number="14">Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.</verse>
				<verse number="15">Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.</verse>
				<verse number="16">Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.</verse>
				<verse number="17">Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.</verse>
				<verse number="18">Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.</verse>
				<verse number="19">Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.</verse>
				<verse number="20">Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.</verse>
				<verse number="21">Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.</verse>
				<verse number="22">Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.</verse>
				<verse number="23">Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!</verse>
				<verse number="24">Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.</verse>
				<verse number="25">Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.</verse>
				<verse number="26">Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.</verse>
				<verse number="27">Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.</verse>
				<verse number="28">Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.</verse>
				<verse number="29">Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.</verse>
				<verse number="30">Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.</verse>
				<verse number="31">Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.</verse>
				<verse number="32">Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.</verse>
				<verse number="33">Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.</verse>
				<verse number="2">Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.</verse>
				<verse number="3">Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.</verse>
				<verse number="4">Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.</verse>
				<verse number="5">Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!</verse>
				<verse number="6">Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.</verse>
				<verse number="7">Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.</verse>
				<verse number="8">Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.</verse>
				<verse number="9">Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.</verse>
				<verse number="10">Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.</verse>
				<verse number="11">Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.</verse>
				<verse number="12">Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.</verse>
				<verse number="13">Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.</verse>
				<verse number="14">Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.</verse>
				<verse number="15">У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.</verse>
				<verse number="16">Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!</verse>
				<verse number="17">Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.</verse>
				<verse number="18">Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.</verse>
				<verse number="19">Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.</verse>
				<verse number="20">Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.</verse>
				<verse number="21">Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.</verse>
				<verse number="22">Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.</verse>
				<verse number="23">Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.</verse>
				<verse number="24">Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.</verse>
				<verse number="25">Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.</verse>
				<verse number="26">Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.</verse>
				<verse number="27">Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.</verse>
				<verse number="28">Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.</verse>
				<verse number="29">Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.</verse>
				<verse number="30">Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.</verse>
				<verse number="31">Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.</verse>
				<verse number="32">Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.</verse>
				<verse number="33">За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.</verse>
				<verse number="2">Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.</verse>
				<verse number="3">Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.</verse>
				<verse number="4">Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.</verse>
				<verse number="5">Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.</verse>
				<verse number="6">Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.</verse>
				<verse number="7">Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.</verse>
				<verse number="8">Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.</verse>
				<verse number="9">Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.</verse>
				<verse number="10">На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.</verse>
				<verse number="11">Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.</verse>
				<verse number="12">Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.</verse>
				<verse number="13">Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.</verse>
				<verse number="14">Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!</verse>
				<verse number="15">Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.</verse>
				<verse number="16">Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?</verse>
				<verse number="17">Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.</verse>
				<verse number="18">Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.</verse>
				<verse number="19">Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.</verse>
				<verse number="20">Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.</verse>
				<verse number="21">Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.</verse>
				<verse number="22">Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.</verse>
				<verse number="23">Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.</verse>
				<verse number="24">З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.</verse>
				<verse number="25">Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.</verse>
				<verse number="26">Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!</verse>
				<verse number="27">Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.</verse>
				<verse number="28">І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.</verse>
				<verse number="2">Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.</verse>
				<verse number="3">З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.</verse>
				<verse number="4">Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.</verse>
				<verse number="5">Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.</verse>
				<verse number="6">Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.</verse>
				<verse number="7">Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.</verse>
				<verse number="8">Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.</verse>
				<verse number="9">Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.</verse>
				<verse number="10">Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.</verse>
				<verse number="11">Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.</verse>
				<verse number="12">Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.</verse>
				<verse number="13">Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!</verse>
				<verse number="14">Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?</verse>
				<verse number="15">Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.</verse>
				<verse number="16">Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.</verse>
				<verse number="17">Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.</verse>
				<verse number="18">Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.</verse>
				<verse number="19">Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.</verse>
				<verse number="20">Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.</verse>
				<verse number="21">Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.</verse>
				<verse number="22">Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.</verse>
				<verse number="23">Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.</verse>
				<verse number="24">Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.</verse>
				<verse number="2">Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.</verse>
				<verse number="3">Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.</verse>
				<verse number="4">Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...</verse>
				<verse number="5">Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.</verse>
				<verse number="6">Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.</verse>
				<verse number="7">Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!</verse>
				<verse number="8">Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.</verse>
				<verse number="9">Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.</verse>
				<verse number="10">Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.</verse>
				<verse number="11">Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.</verse>
				<verse number="12">Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.</verse>
				<verse number="13">Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.</verse>
				<verse number="14">Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.</verse>
				<verse number="15">Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.</verse>
				<verse number="16">Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.</verse>
				<verse number="17">Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.</verse>
				<verse number="18">Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.</verse>
				<verse number="19">Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.</verse>
				<verse number="20">Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.</verse>
				<verse number="21">У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.</verse>
				<verse number="22">Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.</verse>
				<verse number="23">Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.</verse>
				<verse number="24">У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.</verse>
				<verse number="25">Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.</verse>
				<verse number="26">Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,</verse>
				<verse number="27">перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!</verse>
				<verse number="28">Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.</verse>
				<verse number="29">На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.</verse>
				<verse number="2">Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.</verse>
				<verse number="3">Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.</verse>
				<verse number="4">Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.</verse>
				<verse number="5">Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.</verse>
				<verse number="6">Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?</verse>
				<verse number="7">У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!</verse>
				<verse number="8">Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.</verse>
				<verse number="9">Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?</verse>
				<verse number="10">Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.</verse>
				<verse number="11">Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.</verse>
				<verse number="12">Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.</verse>
				<verse number="13">Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!</verse>
				<verse number="14">Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.</verse>
				<verse number="15">Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.</verse>
				<verse number="16">Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.</verse>
				<verse number="17">Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.</verse>
				<verse number="18">Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.</verse>
				<verse number="19">Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.</verse>
				<verse number="20">Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!</verse>
				<verse number="21">Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!</verse>
				<verse number="22">Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.</verse>
				<verse number="23">Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.</verse>
				<verse number="24">Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?</verse>
				<verse number="25">Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.</verse>
				<verse number="26">Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.</verse>
				<verse number="27">Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.</verse>
				<verse number="28">Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.</verse>
				<verse number="29">Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.</verse>
				<verse number="30">Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.</verse>
				<verse number="2">Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.</verse>
				<verse number="3">Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву.</verse>
				<verse number="4">Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх.</verse>
				<verse number="5">Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.</verse>
				<verse number="6">Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти.</verse>
				<verse number="7">Насильство безбожних прямує на них, бо права чинити не хочуть.</verse>
				<verse number="8">Дорога злочинця крута, а чистий прямий його чин.</verse>
				<verse number="9">Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.</verse>
				<verse number="10">Лихого жадає душа нечестивого, і в очах його ближній його не отримає милости.</verse>
				<verse number="11">Як карають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває.</verse>
				<verse number="12">До дому свого приглядається праведний, а безбожний доводить до зла.</verse>
				<verse number="13">Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.</verse>
				<verse number="14">Таємний дарунок погашує гнів, а неявний гостинець лють сильну.</verse>
				<verse number="15">Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх.</verse>
				<verse number="16">Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.</verse>
				<verse number="17">Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.</verse>
				<verse number="18">Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого.</verse>
				<verse number="19">Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.</verse>
				<verse number="20">Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.</verse>
				<verse number="21">Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу.</verse>
				<verse number="22">До міста хоробрих увійде премудрий, і твердиню надії його поруйнує.</verse>
				<verse number="23">Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха.</verse>
				<verse number="24">Надутий пихою насмішник ім'я йому, він робить усе із бундючним зухвальством.</verse>
				<verse number="25">Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити,</verse>
				<verse number="26">він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує.</verse>
				<verse number="27">Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.</verse>
				<verse number="28">Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди.</verse>
				<verse number="29">Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою.</verse>
				<verse number="30">Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.</verse>
				<verse number="31">Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.</verse>
				<verse number="2">Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.</verse>
				<verse number="3">Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.</verse>
				<verse number="4">Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.</verse>
				<verse number="5">Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.</verse>
				<verse number="6">Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.</verse>
				<verse number="7">Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.</verse>
				<verse number="8">Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.</verse>
				<verse number="9">Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.</verse>
				<verse number="10">Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.</verse>
				<verse number="11">Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.</verse>
				<verse number="12">Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.</verse>
				<verse number="13">Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!</verse>
				<verse number="14">Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.</verse>
				<verse number="15">До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.</verse>
				<verse number="16">Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.</verse>
				<verse number="17">Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,</verse>
				<verse number="18">бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!</verse>
				<verse number="19">Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.</verse>
				<verse number="20">Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,</verse>
				<verse number="21">щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.</verse>
				<verse number="22">Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,</verse>
				<verse number="23">бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.</verse>
				<verse number="24">Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,</verse>
				<verse number="25">щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.</verse>
				<verse number="26">Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:</verse>
				<verse number="27">коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?</verse>
				<verse number="28">Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.</verse>
				<verse number="29">Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,</verse>
				<verse number="2">і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:</verse>
				<verse number="3">не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!</verse>
				<verse number="4">Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,</verse>
				<verse number="5">свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...</verse>
				<verse number="6">Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,</verse>
				<verse number="7">бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,</verse>
				<verse number="8">той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!</verse>
				<verse number="9">Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.</verse>
				<verse number="10">Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,</verse>
				<verse number="11">бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!</verse>
				<verse number="12">Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.</verse>
				<verse number="13">Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:</verse>
				<verse number="14">ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.</verse>
				<verse number="15">Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,</verse>
				<verse number="16">і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.</verse>
				<verse number="17">Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,</verse>
				<verse number="18">бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.</verse>
				<verse number="19">Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.</verse>
				<verse number="20">Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,</verse>
				<verse number="21">бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.</verse>
				<verse number="22">Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.</verse>
				<verse number="23">Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.</verse>
				<verse number="24">Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.</verse>
				<verse number="25">Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.</verse>
				<verse number="26">Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.</verse>
				<verse number="27">Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.</verse>
				<verse number="28">І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.</verse>
				<verse number="29">В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?</verse>
				<verse number="30">У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.</verse>
				<verse number="31">Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,</verse>
				<verse number="32">кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,</verse>
				<verse number="33">пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...</verse>
				<verse number="34">І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.</verse>
				<verse number="35">І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,</verse>
				<verse number="2">бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.</verse>
				<verse number="3">Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.</verse>
				<verse number="4">А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.</verse>
				<verse number="5">Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.</verse>
				<verse number="6">Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.</verse>
				<verse number="7">Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.</verse>
				<verse number="8">Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.</verse>
				<verse number="9">Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.</verse>
				<verse number="10">Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.</verse>
				<verse number="11">Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?</verse>
				<verse number="12">Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.</verse>
				<verse number="13">Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,</verse>
				<verse number="14">отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!</verse>
				<verse number="15">Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,</verse>
				<verse number="16">бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!</verse>
				<verse number="17">Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,</verse>
				<verse number="18">щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!</verse>
				<verse number="19">Не пались на злочинців, не заздри безбожним,</verse>
				<verse number="20">бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.</verse>
				<verse number="21">Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,</verse>
				<verse number="22">бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?</verse>
				<verse number="23">І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.</verse>
				<verse number="24">Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.</verse>
				<verse number="25">А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!</verse>
				<verse number="26">Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.</verse>
				<verse number="27">Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.</verse>
				<verse number="28">Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.</verse>
				<verse number="29">Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!</verse>
				<verse number="30">Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,</verse>
				<verse number="31">і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...</verse>
				<verse number="32">І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:</verse>
				<verse number="33">Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,</verse>
				<verse number="34">і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="2">Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.</verse>
				<verse number="3">Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.</verse>
				<verse number="4">Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,</verse>
				<verse number="5">коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.</verse>
				<verse number="6">Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,</verse>
				<verse number="7">бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.</verse>
				<verse number="8">Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?</verse>
				<verse number="9">Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,</verse>
				<verse number="10">щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.</verse>
				<verse number="11">Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.</verse>
				<verse number="12">Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.</verse>
				<verse number="13">Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.</verse>
				<verse number="14">Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.</verse>
				<verse number="15">Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.</verse>
				<verse number="16">Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.</verse>
				<verse number="17">Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.</verse>
				<verse number="18">Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.</verse>
				<verse number="19">Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.</verse>
				<verse number="20">Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.</verse>
				<verse number="21">Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,</verse>
				<verse number="22">бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!</verse>
				<verse number="23">Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.</verse>
				<verse number="24">Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.</verse>
				<verse number="25">Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.</verse>
				<verse number="26">Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.</verse>
				<verse number="27">Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.</verse>
				<verse number="28">Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.</verse>
				<verse number="2">Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.</verse>
				<verse number="3">Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.</verse>
				<verse number="4">Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.</verse>
				<verse number="5">Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.</verse>
				<verse number="6">Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.</verse>
				<verse number="7">Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.</verse>
				<verse number="8">Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.</verse>
				<verse number="9">Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.</verse>
				<verse number="10">Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.</verse>
				<verse number="11">Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.</verse>
				<verse number="12">Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.</verse>
				<verse number="13">Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!</verse>
				<verse number="14">Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.</verse>
				<verse number="15">Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.</verse>
				<verse number="16">Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.</verse>
				<verse number="17">Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.</verse>
				<verse number="18">Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,</verse>
				<verse number="19">так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...</verse>
				<verse number="20">З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.</verse>
				<verse number="21">Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.</verse>
				<verse number="22">Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.</verse>
				<verse number="23">Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,</verse>
				<verse number="24">устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:</verse>
				<verse number="25">коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!</verse>
				<verse number="26">Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.</verse>
				<verse number="27">Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.</verse>
				<verse number="28">Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.</verse>
				<verse number="2">Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.</verse>
				<verse number="3">Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.</verse>
				<verse number="4">Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?</verse>
				<verse number="5">Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.</verse>
				<verse number="6">Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.</verse>
				<verse number="7">Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.</verse>
				<verse number="8">Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.</verse>
				<verse number="9">Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.</verse>
				<verse number="10">Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!</verse>
				<verse number="11">Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.</verse>
				<verse number="12">Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.</verse>
				<verse number="13">Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.</verse>
				<verse number="14">Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.</verse>
				<verse number="15">Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:</verse>
				<verse number="16">хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.</verse>
				<verse number="17">Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.</verse>
				<verse number="18">Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.</verse>
				<verse number="19">Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.</verse>
				<verse number="20">Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.</verse>
				<verse number="21">Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.</verse>
				<verse number="22">Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!</verse>
				<verse number="23">Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,</verse>
				<verse number="24">бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?</verse>
				<verse number="25">Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,</verse>
				<verse number="26">будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,</verse>
				<verse number="27">і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.</verse>
				<verse number="2">Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.</verse>
				<verse number="3">Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.</verse>
				<verse number="4">Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.</verse>
				<verse number="5">Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.</verse>
				<verse number="6">Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.</verse>
				<verse number="7">Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.</verse>
				<verse number="8">Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.</verse>
				<verse number="9">Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.</verse>
				<verse number="10">Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.</verse>
				<verse number="11">Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.</verse>
				<verse number="12">Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.</verse>
				<verse number="13">Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.</verse>
				<verse number="14">Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.</verse>
				<verse number="15">Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.</verse>
				<verse number="16">Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.</verse>
				<verse number="17">Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!</verse>
				<verse number="18">Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.</verse>
				<verse number="19">Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.</verse>
				<verse number="20">Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.</verse>
				<verse number="21">Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.</verse>
				<verse number="22">Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.</verse>
				<verse number="23">Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.</verse>
				<verse number="24">Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.</verse>
				<verse number="25">Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.</verse>
				<verse number="26">Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.</verse>
				<verse number="27">Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.</verse>
				<verse number="28">Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.</verse>
				<verse number="2">Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.</verse>
				<verse number="3">Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.</verse>
				<verse number="4">Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.</verse>
				<verse number="5">Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.</verse>
				<verse number="6">У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.</verse>
				<verse number="7">Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.</verse>
				<verse number="8">Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.</verse>
				<verse number="9">Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.</verse>
				<verse number="10">Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.</verse>
				<verse number="11">Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.</verse>
				<verse number="12">Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!</verse>
				<verse number="13">Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.</verse>
				<verse number="14">Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.</verse>
				<verse number="15">Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.</verse>
				<verse number="16">Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.</verse>
				<verse number="17">Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.</verse>
				<verse number="18">Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.</verse>
				<verse number="19">Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.</verse>
				<verse number="20">Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!</verse>
				<verse number="21">Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.</verse>
				<verse number="22">Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.</verse>
				<verse number="23">Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.</verse>
				<verse number="24">Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.</verse>
				<verse number="25">Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.</verse>
				<verse number="26">Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.</verse>
				<verse number="27">Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!</verse>
				<verse number="2">Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,</verse>
				<verse number="3">і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...</verse>
				<verse number="4">Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?</verse>
				<verse number="5">Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.</verse>
				<verse number="6">До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.</verse>
				<verse number="7">Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:</verse>
				<verse number="8">віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,</verse>
				<verse number="9">щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.</verse>
				<verse number="10">Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.</verse>
				<verse number="11">Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,</verse>
				<verse number="12">покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,</verse>
				<verse number="13">покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!</verse>
				<verse number="14">Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!</verse>
				<verse number="15">Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:</verse>
				<verse number="16">шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!</verse>
				<verse number="17">Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!</verse>
				<verse number="18">Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:</verse>
				<verse number="19">дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...</verse>
				<verse number="20">Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...</verse>
				<verse number="21">Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:</verse>
				<verse number="22">під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,</verse>
				<verse number="23">під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...</verse>
				<verse number="24">Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:</verse>
				<verse number="25">мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;</verse>
				<verse number="26">борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;</verse>
				<verse number="27">немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;</verse>
				<verse number="28">павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!</verse>
				<verse number="29">Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:</verse>
				<verse number="30">лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,</verse>
				<verse number="31">осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!</verse>
				<verse number="32">Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!</verse>
				<verse number="33">Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:</verse>
				<verse number="2">Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?</verse>
				<verse number="3">Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!</verse>
				<verse number="4">Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,</verse>
				<verse number="5">щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!</verse>
				<verse number="6">Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:</verse>
				<verse number="7">він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!</verse>
				<verse number="8">Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.</verse>
				<verse number="9">Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.</verse>
				<verse number="10">Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:</verse>
				<verse number="11">довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!</verse>
				<verse number="12">Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.</verse>
				<verse number="13">Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.</verse>
				<verse number="14">Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.</verse>
				<verse number="15">І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.</verse>
				<verse number="16">Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.</verse>
				<verse number="17">Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.</verse>
				<verse number="18">Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.</verse>
				<verse number="19">Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.</verse>
				<verse number="20">Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.</verse>
				<verse number="21">Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.</verse>
				<verse number="22">Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.</verse>
				<verse number="23">Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.</verse>
				<verse number="24">Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.</verse>
				<verse number="25">Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.</verse>
				<verse number="26">Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.</verse>
				<verse number="27">Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.</verse>
				<verse number="28">Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:</verse>
				<verse number="29">Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!</verse>
				<verse number="30">Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!</verse>
				<verse number="31">Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="21">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="2">Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!</verse>
				<verse number="3">Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?</verse>
				<verse number="4">Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!</verse>
				<verse number="5">І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.</verse>
				<verse number="6">Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...</verse>
				<verse number="7">Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!</verse>
				<verse number="8">Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...</verse>
				<verse number="9">Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...</verse>
				<verse number="10">Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!</verse>
				<verse number="11">Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...</verse>
				<verse number="12">Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="13">І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.</verse>
				<verse number="14">Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...</verse>
				<verse number="15">Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!</verse>
				<verse number="16">Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.</verse>
				<verse number="17">І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...</verse>
				<verse number="18">Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...</verse>
				<verse number="2">На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?</verse>
				<verse number="3">Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.</verse>
				<verse number="4">Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,</verse>
				<verse number="5">запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.</verse>
				<verse number="6">Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.</verse>
				<verse number="7">Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!</verse>
				<verse number="8">Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.</verse>
				<verse number="9">І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.</verse>
				<verse number="10">І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!</verse>
				<verse number="11">Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...</verse>
				<verse number="12">І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!</verse>
				<verse number="13">І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:</verse>
				<verse number="14">у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!</verse>
				<verse number="15">І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...</verse>
				<verse number="16">Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...</verse>
				<verse number="17">І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...</verse>
				<verse number="18">І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,</verse>
				<verse number="19">а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...</verse>
				<verse number="20">І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...</verse>
				<verse number="21">Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!</verse>
				<verse number="22">Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?</verse>
				<verse number="23">Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...</verse>
				<verse number="24">Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!</verse>
				<verse number="25">Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?</verse>
				<verse number="26">Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:</verse>
				<verse number="2">час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,</verse>
				<verse number="3">час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,</verse>
				<verse number="4">час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,</verse>
				<verse number="5">час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,</verse>
				<verse number="6">час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,</verse>
				<verse number="7">час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,</verse>
				<verse number="8">час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!</verse>
				<verse number="9">Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?</verse>
				<verse number="10">Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,</verse>
				<verse number="11">усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...</verse>
				<verse number="12">Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.</verse>
				<verse number="13">І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!</verse>
				<verse number="14">Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!</verse>
				<verse number="15">Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!</verse>
				<verse number="16">І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...</verse>
				<verse number="17">Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.</verse>
				<verse number="18">Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,</verse>
				<verse number="19">бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...</verse>
				<verse number="20">Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...</verse>
				<verse number="21">Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?</verse>
				<verse number="22">І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...</verse>
				<verse number="2">І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...</verse>
				<verse number="3">А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!</verse>
				<verse number="4">І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...</verse>
				<verse number="5">Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,</verse>
				<verse number="6">краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...</verse>
				<verse number="7">І знову я бачив марноту під сонцем:</verse>
				<verse number="8">Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...</verse>
				<verse number="9">Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,</verse>
				<verse number="10">і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...</verse>
				<verse number="11">Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?</verse>
				<verse number="12">А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!</verse>
				<verse number="13">Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,</verse>
				<verse number="14">бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!</verse>
				<verse number="15">Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.</verse>
				<verse number="16">Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">(4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!</verse>
				<verse number="2">(5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!</verse>
				<verse number="3">(5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.</verse>
				<verse number="4">(5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!</verse>
				<verse number="5">(5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!</verse>
				<verse number="6">(5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?</verse>
				<verse number="7">(5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!</verse>
				<verse number="8">(5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.</verse>
				<verse number="9">(5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.</verse>
				<verse number="10">(5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!</verse>
				<verse number="11">(5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?</verse>
				<verse number="12">(5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.</verse>
				<verse number="13">(5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,</verse>
				<verse number="14">(5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:</verse>
				<verse number="15">(5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...</verse>
				<verse number="16">(5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?</verse>
				<verse number="17">(5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...</verse>
				<verse number="18">(5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!</verse>
				<verse number="19">(5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!</verse>
				<verse number="20">(5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:</verse>
				<verse number="2">Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...</verse>
				<verse number="3">Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...</verse>
				<verse number="4">Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,</verse>
				<verse number="5">ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...</verse>
				<verse number="6">А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?</verse>
				<verse number="7">Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.</verse>
				<verse number="8">Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?</verse>
				<verse number="9">Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...</verse>
				<verse number="10">Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,</verse>
				<verse number="11">бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?</verse>
				<verse number="12">Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!</verse>
				<verse number="2">Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!</verse>
				<verse number="3">Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!</verse>
				<verse number="4">Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.</verse>
				<verse number="5">Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,</verse>
				<verse number="6">бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...</verse>
				<verse number="7">Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.</verse>
				<verse number="8">Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!</verse>
				<verse number="9">Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.</verse>
				<verse number="10">Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.</verse>
				<verse number="11">Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,</verse>
				<verse number="12">бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.</verse>
				<verse number="13">Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?</verse>
				<verse number="14">За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!</verse>
				<verse number="15">В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.</verse>
				<verse number="16">Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?</verse>
				<verse number="17">Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?</verse>
				<verse number="18">Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.</verse>
				<verse number="19">Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.</verse>
				<verse number="20">Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,</verse>
				<verse number="21">тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,</verse>
				<verse number="22">знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!</verse>
				<verse number="23">Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!</verse>
				<verse number="24">Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?</verse>
				<verse number="25">Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!</verse>
				<verse number="26">І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!</verse>
				<verse number="27">Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!</verse>
				<verse number="28">Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...</verse>
				<verse number="29">Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.</verse>
				<verse number="2">Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.</verse>
				<verse number="3">Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,</verse>
				<verse number="4">бо слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?</verse>
				<verse number="5">Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.</verse>
				<verse number="6">Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,</verse>
				<verse number="7">бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?</verse>
				<verse number="8">Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.</verse>
				<verse number="9">Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.</verse>
				<verse number="10">І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!</verse>
				<verse number="11">Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.</verse>
				<verse number="12">Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!</verse>
				<verse number="13">А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!</verse>
				<verse number="14">Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...</verse>
				<verse number="15">І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.</verse>
				<verse number="16">Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,</verse>
				<verse number="17">і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!</verse>
				<verse number="2">Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...</verse>
				<verse number="3">Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...</verse>
				<verse number="4">Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!</verse>
				<verse number="5">Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,</verse>
				<verse number="6">і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...</verse>
				<verse number="7">Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!</verse>
				<verse number="8">Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!</verse>
				<verse number="9">Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!</verse>
				<verse number="10">Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!</verse>
				<verse number="11">Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!</verse>
				<verse number="12">Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...</verse>
				<verse number="13">Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:</verse>
				<verse number="14">Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.</verse>
				<verse number="15">Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!</verse>
				<verse number="16">І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!</verse>
				<verse number="17">Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.</verse>
				<verse number="18">Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.</verse>
				<verse number="2">Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.</verse>
				<verse number="3">Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.</verse>
				<verse number="4">Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.</verse>
				<verse number="5">Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:</verse>
				<verse number="6">на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!</verse>
				<verse number="7">Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...</verse>
				<verse number="8">Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.</verse>
				<verse number="9">Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.</verse>
				<verse number="10">Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!</verse>
				<verse number="11">Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.</verse>
				<verse number="12">Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:</verse>
				<verse number="13">початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.</verse>
				<verse number="14">Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?</verse>
				<verse number="15">Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.</verse>
				<verse number="16">Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!</verse>
				<verse number="17">Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!</verse>
				<verse number="18">Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.</verse>
				<verse number="19">Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.</verse>
				<verse number="20">Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.</verse>
				<verse number="2">Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.</verse>
				<verse number="3">Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.</verse>
				<verse number="4">Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.</verse>
				<verse number="5">Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.</verse>
				<verse number="6">Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.</verse>
				<verse number="7">І світло солодке, і добре очам сонце бачити,</verse>
				<verse number="8">і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!</verse>
				<verse number="9">Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!</verse>
				<verse number="10">Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!</verse>
				<verse number="2">аж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,</verse>
				<verse number="3">у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,</verse>
				<verse number="4">і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,</verse>
				<verse number="5">і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,</verse>
				<verse number="6">аж поки не пірветься срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...</verse>
				<verse number="7">І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!</verse>
				<verse number="8">Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...</verse>
				<verse number="9">Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.</verse>
				<verse number="10">Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.</verse>
				<verse number="11">Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.</verse>
				<verse number="12">А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!</verse>
				<verse number="13">Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!</verse>
				<verse number="14">Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="22">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Соломонова Пісня над піснями.</verse>
				<verse number="2">Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!</verse>
				<verse number="3">На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!</verse>
				<verse number="4">Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!</verse>
				<verse number="5">Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!</verse>
				<verse number="6">Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...</verse>
				<verse number="7">Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?</verse>
				<verse number="8">Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.</verse>
				<verse number="9">Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!</verse>
				<verse number="10">Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!</verse>
				<verse number="11">Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!</verse>
				<verse number="12">Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.</verse>
				<verse number="13">Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!</verse>
				<verse number="14">Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!</verse>
				<verse number="15">Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!</verse>
				<verse number="16">Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!</verse>
				<verse number="17">Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Я саронська троянда, я долинна лілея!</verse>
				<verse number="2">Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!</verse>
				<verse number="3">Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!</verse>
				<verse number="4">Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!</verse>
				<verse number="5">Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!</verse>
				<verse number="6">Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...</verse>
				<verse number="7">Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...</verse>
				<verse number="8">Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...</verse>
				<verse number="9">Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...</verse>
				<verse number="10">Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!</verse>
				<verse number="11">Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.</verse>
				<verse number="12">Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!</verse>
				<verse number="13">Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!</verse>
				<verse number="14">Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!</verse>
				<verse number="15">Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!</verse>
				<verse number="16">Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!</verse>
				<verse number="17">Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...</verse>
				<verse number="2">Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...</verse>
				<verse number="3">Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?</verse>
				<verse number="4">Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...</verse>
				<verse number="5">Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...</verse>
				<verse number="6">Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?</verse>
				<verse number="7">Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!</verse>
				<verse number="8">Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.</verse>
				<verse number="9">Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:</verse>
				<verse number="10">стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...</verse>
				<verse number="11">Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!</verse>
				<verse number="2">Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...</verse>
				<verse number="3">Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!</verse>
				<verse number="4">Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!</verse>
				<verse number="5">Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...</verse>
				<verse number="6">Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...</verse>
				<verse number="7">Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!</verse>
				<verse number="8">Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.</verse>
				<verse number="9">Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...</verse>
				<verse number="10">Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...</verse>
				<verse number="11">Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!</verse>
				<verse number="12">Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...</verse>
				<verse number="13">Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,</verse>
				<verse number="14">нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,</verse>
				<verse number="15">ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...</verse>
				<verse number="16">Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!</verse>
				<verse number="2">Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...</verse>
				<verse number="3">Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...</verse>
				<verse number="4">Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...</verse>
				<verse number="5">Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...</verse>
				<verse number="6">Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...</verse>
				<verse number="7">Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!</verse>
				<verse number="8">Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!</verse>
				<verse number="9">Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?</verse>
				<verse number="10">Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...</verse>
				<verse number="11">Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...</verse>
				<verse number="12">Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!</verse>
				<verse number="13">Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!</verse>
				<verse number="14">Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!</verse>
				<verse number="15">Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!</verse>
				<verse number="16">Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.</verse>
				<verse number="2">Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.</verse>
				<verse number="3">Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!</verse>
				<verse number="4">Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!</verse>
				<verse number="5">Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!</verse>
				<verse number="6">Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!</verse>
				<verse number="7">Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!</verse>
				<verse number="8">Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,</verse>
				<verse number="9">та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:</verse>
				<verse number="10">Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?</verse>
				<verse number="11">Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?</verse>
				<verse number="12">І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...</verse>
				<verse number="13">(7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">(7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!</verse>
				<verse number="2">(7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!</verse>
				<verse number="3">(7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!</verse>
				<verse number="4">(7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!</verse>
				<verse number="5">(7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!</verse>
				<verse number="6">(7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!</verse>
				<verse number="7">(7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!</verse>
				<verse number="8">(7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...</verse>
				<verse number="9">(7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!</verse>
				<verse number="10">(7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!</verse>
				<verse number="11">(7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!</verse>
				<verse number="12">(7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!</verse>
				<verse number="13">(7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!</verse>
				<verse number="2">Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!</verse>
				<verse number="3">Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...</verse>
				<verse number="4">Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!</verse>
				<verse number="5">Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!</verse>
				<verse number="6">Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!</verse>
				<verse number="7">Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...</verse>
				<verse number="8">Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?</verse>
				<verse number="9">Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...</verse>
				<verse number="10">Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...</verse>
				<verse number="11">Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.</verse>
				<verse number="12">Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!</verse>
				<verse number="13">О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!</verse>
				<verse number="14">Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="23">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Видіння 2377 Ісаї 3470, Амосового 531 сина 1121, яке він був бачив 2372 8804 про Юдею 3063 та про Єрусалим 3389 за днів 3117 Уззії 5818, Йотама 3147, Ахаза 271 та Єзекії 3169, Юдиних 3063 царів 4428.</verse>
				<verse number="2">Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!...</verse>
				<verse number="3">Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене...</verse>
				<verse number="4">О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!</verse>
				<verse number="5">У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...</verse>
				<verse number="6">Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані...</verse>
				<verse number="7">Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!...</verse>
				<verse number="8">І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене...</verse>
				<verse number="9">Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...</verse>
				<verse number="10">Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,</verse>
				<verse number="11">нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!</verse>
				<verse number="12">Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?</verse>
				<verse number="13">Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...</verse>
				<verse number="14">Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...</verse>
				<verse number="15">Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...</verse>
				<verse number="16">Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!</verse>
				<verse number="17">Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!</verse>
				<verse number="18">Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!</verse>
				<verse number="19">Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.</verse>
				<verse number="20">А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!</verse>
				<verse number="21">Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!</verse>
				<verse number="22">Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене...</verse>
				<verse number="23">Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...</verse>
				<verse number="24">Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!</verse>
				<verse number="25">І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!</verse>
				<verse number="26">І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!</verse>
				<verse number="27">Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю.</verse>
				<verse number="28">А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.</verse>
				<verse number="29">І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.</verse>
				<verse number="30">Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.</verse>
				<verse number="31">І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:</verse>
				<verse number="2">І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.</verse>
				<verse number="3">І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.</verse>
				<verse number="4">І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!</verse>
				<verse number="5">Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!</verse>
				<verse number="6">Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.</verse>
				<verse number="7">І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.</verse>
				<verse number="8">І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,</verse>
				<verse number="9">і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!</verse>
				<verse number="10">Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!</verse>
				<verse number="11">Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!</verse>
				<verse number="12">Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,</verse>
				<verse number="13">і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,</verse>
				<verse number="14">і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,</verse>
				<verse number="15">і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,</verse>
				<verse number="16">і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!</verse>
				<verse number="17">І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,</verse>
				<verse number="18">а божища зовсім минуться!</verse>
				<verse number="19">І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!</verse>
				<verse number="20">Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,</verse>
				<verse number="21">щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!</verse>
				<verse number="22">Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,</verse>
				<verse number="2">лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,</verse>
				<verse number="3">п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,</verse>
				<verse number="4">і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!</verse>
				<verse number="5">І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...</verse>
				<verse number="6">Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!</verse>
				<verse number="7">Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!</verse>
				<verse number="8">Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...</verse>
				<verse number="9">Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!</verse>
				<verse number="10">Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.</verse>
				<verse number="11">Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!</verse>
				<verse number="12">Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!</verse>
				<verse number="13">Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.</verse>
				<verse number="14">Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!</verse>
				<verse number="15">Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.</verse>
				<verse number="16">І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,</verse>
				<verse number="17">тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...</verse>
				<verse number="18">Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,</verse>
				<verse number="19">сережки, нараменники, і серпанки,</verse>
				<verse number="20">і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,</verse>
				<verse number="21">персні, і сережки носові,</verse>
				<verse number="22">чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,</verse>
				<verse number="23">дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.</verse>
				<verse number="24">І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!</verse>
				<verse number="25">Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,</verse>
				<verse number="26">і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери ти наш сором!</verse>
				<verse number="2">Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.</verse>
				<verse number="3">І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,</verse>
				<verse number="4">коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.</verse>
				<verse number="5">І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...</verse>
				<verse number="6">І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.</verse>
				<verse number="2">І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!</verse>
				<verse number="3">Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:</verse>
				<verse number="4">що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?</verse>
				<verse number="5">А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,</verse>
				<verse number="6">зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!</verse>
				<verse number="7">Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...</verse>
				<verse number="8">Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!</verse>
				<verse number="9">В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.</verse>
				<verse number="10">Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.</verse>
				<verse number="11">Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!</verse>
				<verse number="12">І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.</verse>
				<verse number="13">Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...</verse>
				<verse number="14">Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.</verse>
				<verse number="15">І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,</verse>
				<verse number="16">а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!</verse>
				<verse number="17">І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.</verse>
				<verse number="18">Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,</verse>
				<verse number="19">та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!</verse>
				<verse number="20">Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!</verse>
				<verse number="21">Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!</verse>
				<verse number="22">Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,</verse>
				<verse number="23">що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...</verse>
				<verse number="24">Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="25">Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!</verse>
				<verse number="26">І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,</verse>
				<verse number="27">немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.</verse>
				<verse number="28">Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.</verse>
				<verse number="29">Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!</verse>
				<verse number="30">І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.</verse>
				<verse number="2">Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.</verse>
				<verse number="3">І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!</verse>
				<verse number="4">І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!</verse>
				<verse number="5">Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!</verse>
				<verse number="6">І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.</verse>
				<verse number="7">І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.</verse>
				<verse number="8">І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!</verse>
				<verse number="9">А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.</verse>
				<verse number="10">Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!</verse>
				<verse number="11">І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...</verse>
				<verse number="12">І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...</verse>
				<verse number="13">І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.</verse>
				<verse number="2">І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!</verse>
				<verse number="3">І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.</verse>
				<verse number="4">І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,</verse>
				<verse number="5">за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:</verse>
				<verse number="6">Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.</verse>
				<verse number="7">Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!</verse>
				<verse number="8">Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!</verse>
				<verse number="9">А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.</verse>
				<verse number="10">І Господь далі говорив до Ахаза й казав:</verse>
				<verse number="11">Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!</verse>
				<verse number="12">А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.</verse>
				<verse number="13">І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?</verse>
				<verse number="14">Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.</verse>
				<verse number="15">Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.</verse>
				<verse number="16">Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.</verse>
				<verse number="17">Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.</verse>
				<verse number="18">І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,</verse>
				<verse number="19">і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...</verse>
				<verse number="20">Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.</verse>
				<verse number="21">І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,</verse>
				<verse number="22">то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.</verse>
				<verse number="23">І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!</verse>
				<verse number="24">Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...</verse>
				<verse number="25">А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.</verse>
				<verse number="2">І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.</verse>
				<verse number="3">І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.</verse>
				<verse number="4">Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.</verse>
				<verse number="5">І Господь ще далі говорив до мене й казав:</verse>
				<verse number="6">За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,</verse>
				<verse number="7">то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.</verse>
				<verse number="8">І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!</verse>
				<verse number="9">Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!</verse>
				<verse number="10">Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!</verse>
				<verse number="11">Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:</verse>
				<verse number="12">Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!</verse>
				<verse number="13">Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!</verse>
				<verse number="14">І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.</verse>
				<verse number="15">І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.</verse>
				<verse number="16">Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.</verse>
				<verse number="17">І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.</verse>
				<verse number="18">Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.</verse>
				<verse number="19">А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?</verse>
				<verse number="20">До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!</verse>
				<verse number="21">І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,</verse>
				<verse number="22">і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">(8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.</verse>
				<verse number="2">(9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!</verse>
				<verse number="3">(9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!</verse>
				<verse number="4">(9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.</verse>
				<verse number="5">(9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!</verse>
				<verse number="6">(9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.</verse>
				<verse number="7">(9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!</verse>
				<verse number="8">(9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,</verse>
				<verse number="9">(9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:</verse>
				<verse number="10">(9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!</verse>
				<verse number="11">(9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:</verse>
				<verse number="12">(9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!</verse>
				<verse number="13">(9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...</verse>
				<verse number="14">(9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.</verse>
				<verse number="15">(9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.</verse>
				<verse number="16">(9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.</verse>
				<verse number="17">(9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...</verse>
				<verse number="18">(9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...</verse>
				<verse number="19">(9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...</verse>
				<verse number="20">(9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:</verse>
				<verse number="21">(9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,</verse>
				<verse number="2">щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...</verse>
				<verse number="3">А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?</verse>
				<verse number="4">Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...</verse>
				<verse number="5">Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!</verse>
				<verse number="6">На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.</verse>
				<verse number="7">Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!</verse>
				<verse number="8">Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?</verse>
				<verse number="9">Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?</verse>
				<verse number="10">Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,</verse>
				<verse number="11">то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?</verse>
				<verse number="12">І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!</verse>
				<verse number="13">Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!</verse>
				<verse number="14">І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...</verse>
				<verse number="15">Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!</verse>
				<verse number="16">Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!</verse>
				<verse number="17">І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!</verse>
				<verse number="18">І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,</verse>
				<verse number="19">і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!</verse>
				<verse number="20">І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="21">Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.</verse>
				<verse number="22">Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,</verse>
				<verse number="23">бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.</verse>
				<verse number="24">Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.</verse>
				<verse number="25">Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!</verse>
				<verse number="26">І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!</verse>
				<verse number="27">І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!</verse>
				<verse number="28">Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.</verse>
				<verse number="29">Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.</verse>
				<verse number="30">Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!</verse>
				<verse number="31">Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...</verse>
				<verse number="32">Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.</verse>
				<verse number="33">Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.</verse>
				<verse number="34">І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.</verse>
				<verse number="2">І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.</verse>
				<verse number="3">Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати,</verse>
				<verse number="4">але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному.</verse>
				<verse number="5">І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його!</verse>
				<verse number="6">І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме!</verse>
				<verse number="7">А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!</verse>
				<verse number="8">І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки,</verse>
				<verse number="9">не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!</verse>
				<verse number="10">І станеться в день той: до Кореня Єссеєвого, що стане прапором народам, погани звертатися будуть до Нього, і буде славою місце спочинку Його!</verse>
				<verse number="11">І станеться в день той, і знову подруге простягне Господь Свою руку, щоб набути останок народу Свого, що полишиться з Ашшуру й з Єгипту, і з Патросу та з Етіопії, і з Еламу й з Шін'ару, і з Хамату, та з морських островів.</verse>
				<verse number="12">І поганам підійме Він прапора, і згромадить вигнанців Ізраїля, і розпорошення Юди збере з чотирьох країв світу!</verse>
				<verse number="13">І спиниться заздрість Єфрема, і витяті будуть супротивники Юди, не буде вже заздрити Юді Єфрем, а Юда не буде гнобити Єфрема.</verse>
				<verse number="14">І вони полетять на плече филистимлян до моря, пограбують гуртом синів сходу, на Едома й Моава вони накладуть свою руку, і діти Аммона їх слухати будуть.</verse>
				<verse number="15">І вчинить закляттям Господь затоку моря Єгипетського, і руку Свою простягне на ріку в сильнім вітрі Своїм, і на сім потоків розділить її, й буде можна її у взутті переходити.</verse>
				<verse number="16">І буде широка дорога для решти народу Його, що з Ашшуру зостанеться, як була для Ізраїля в день, коли він виходив із краю єгипетського.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,</verse>
				<verse number="2">оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!</verse>
				<verse number="3">І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!</verse>
				<verse number="4">І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне!</verse>
				<verse number="5">Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!</verse>
				<verse number="6">Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.</verse>
				<verse number="2">Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!</verse>
				<verse number="3">Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.</verse>
				<verse number="4">Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!</verse>
				<verse number="5">Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!</verse>
				<verse number="6">Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...</verse>
				<verse number="7">Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.</verse>
				<verse number="8">І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...</verse>
				<verse number="9">Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!</verse>
				<verse number="10">Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...</verse>
				<verse number="11">І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!</verse>
				<verse number="12">Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.</verse>
				<verse number="13">Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...</verse>
				<verse number="14">І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.</verse>
				<verse number="15">Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...</verse>
				<verse number="16">А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!</verse>
				<verse number="17">Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,</verse>
				<verse number="18">і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...</verse>
				<verse number="19">І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!</verse>
				<verse number="20">Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...</verse>
				<verse number="21">Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...</verse>
				<verse number="22">І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.</verse>
				<verse number="2">І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!</verse>
				<verse number="3">І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,</verse>
				<verse number="4">то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!</verse>
				<verse number="5">Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,</verse>
				<verse number="6">що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.</verse>
				<verse number="7">Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.</verse>
				<verse number="8">Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!</verse>
				<verse number="9">Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.</verse>
				<verse number="10">Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!</verse>
				<verse number="11">Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...</verse>
				<verse number="12">Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!</verse>
				<verse number="13">Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,</verse>
				<verse number="14">підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!</verse>
				<verse number="15">Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!</verse>
				<verse number="16">Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,</verse>
				<verse number="17">що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?</verse>
				<verse number="18">Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,</verse>
				<verse number="19">ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...</verse>
				<verse number="20">Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!</verse>
				<verse number="21">Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.</verse>
				<verse number="22">І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!</verse>
				<verse number="23">І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!</verse>
				<verse number="24">Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,</verse>
				<verse number="25">щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!</verse>
				<verse number="26">Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.</verse>
				<verse number="27">Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?</verse>
				<verse number="28">У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:</verse>
				<verse number="29">Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!</verse>
				<verse number="30">І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!</verse>
				<verse number="31">Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!</verse>
				<verse number="32">І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.</verse>
				<verse number="2">Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,</verse>
				<verse number="3">на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...</verse>
				<verse number="4">І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.</verse>
				<verse number="5">Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,</verse>
				<verse number="6">бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...</verse>
				<verse number="7">Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.</verse>
				<verse number="8">Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.</verse>
				<verse number="9">Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.</verse>
				<verse number="2">І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:</verse>
				<verse number="3">Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...</verse>
				<verse number="4">Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...</verse>
				<verse number="5">І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.</verse>
				<verse number="6">Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...</verse>
				<verse number="7">Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,</verse>
				<verse number="8">бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.</verse>
				<verse number="9">Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.</verse>
				<verse number="10">І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!</verse>
				<verse number="11">Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.</verse>
				<verse number="12">І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.</verse>
				<verse number="13">Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.</verse>
				<verse number="14">А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.</verse>
				<verse number="2">Покинені будуть міста Ароеру, для черід вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...</verse>
				<verse number="3">Заникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!</verse>
				<verse number="4">І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.</verse>
				<verse number="5">І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.</verse>
				<verse number="6">І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ять на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.</verse>
				<verse number="7">Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.</verse>
				<verse number="8">І не буде звертатись людина до жертівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.</verse>
				<verse number="9">Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.</verse>
				<verse number="10">Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.</verse>
				<verse number="11">Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій подбала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю!...</verse>
				<verse number="12">Біда, рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони галасують, як гуркіт міцної води.</verse>
				<verse number="13">Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...</verse>
				<verse number="14">Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,</verse>
				<verse number="2">що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.</verse>
				<verse number="3">Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.</verse>
				<verse number="4">Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!</verse>
				<verse number="5">Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.</verse>
				<verse number="6">Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.</verse>
				<verse number="7">Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">Пророцтво про Єгипет. Ось на хмарі легенькій несеться Господь і прибуде в Єгипет, і затремтять перед лицем Його боввани Єгипту, і серце Єгипту розтане посеред нього.</verse>
				<verse number="2">І підбурю єгиптянина на єгиптянина, і будуть точити війну кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство із царством.</verse>
				<verse number="3">І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі, а раду його Я поплутаю, і вони будуть питати бовванів своїх, і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів.</verse>
				<verse number="4">І віддам Я Єгипет у руку жорстокого пана, і цар лютий над ним запанує, говорить Господь, Господь Саваот!</verse>
				<verse number="5">І зникне із Моря вода, і висохне Річка, та й стане суха.</verse>
				<verse number="6">І засмердяться річки та нужденними стануть, і повисихають притоки Єгипту, пов'яне комиш та очерет.</verse>
				<verse number="7">Луги над рікою, над берегом річки, і все, що при річці посіяне, повисихає, розвіється все, і не буде його.</verse>
				<verse number="8">І заплачуть рибалки, і будуть ридати всі ті, що гачка закидають до річки, а ті, що розтягують невід на воду, стратять надію.</verse>
				<verse number="9">А ті, що працюють при чесанім льоні та тчуть полотно, засоромляться.</verse>
				<verse number="10">І будуть основи Єгипту розбиті, всі ж працюючі за плату на дусі впадуть.</verse>
				<verse number="11">Дійсно, вельможі Цоану безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників. І як фараонові скажете: Я син мудреців, я син давніх царів?</verse>
				<verse number="12">Де ж вони, де твої мудреці? І хай розкажуть тобі й хай пізнають, що порадив Господь Саваот на Єгипет.</verse>
				<verse number="13">Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обманені, учинили блудячим Єгипет головніші з племен його.</verse>
				<verse number="14">Господь влив у нього дух одуру, і вони вчинили блудячим Єгипет в усякому чині його, як блудить п'яниця в блювоті своїй...</verse>
				<verse number="15">І Єгипет не матиме діла, що вміли б вчинити його голова або хвіст, пальмова галузка чи очеретина.</verse>
				<verse number="16">Того дня стане Єгипет, немов ті жінки, і тремтітиме, і буде лякатись помаху руки Господа Саваота, що Він нею над ним помахає.</verse>
				<verse number="17">І стане юдейська земля для Єгипту за пострах: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед задумом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.</verse>
				<verse number="18">Того дня буде п'ять міст в єгипетськім краї, що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом. Одне буде зватися Ір-Гахерес.</verse>
				<verse number="19">Того дня серед краю єгипетського буде жертівник Господу, і стовп при границі його Господеві.</verse>
				<verse number="20">І він буде в єгипетськім краї ознакою й свідком для Господа Саваота, коли будуть взивати до Господа перед гнобителями, то пошле їм спасителя та оборонця, який їх спасе.</verse>
				<verse number="21">І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня познають єгиптяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господеві, і виповнять.</verse>
				<verse number="22">І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа звернуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.</verse>
				<verse number="23">Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і прийдуть асирійці до єгиптян, а єгиптяни до асирійців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві.</verse>
				<verse number="24">Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі,</verse>
				<verse number="25">бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,</verse>
				<verse number="2">того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв'яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та босий.</verse>
				<verse number="3">І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,</verse>
				<verse number="4">так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!</verse>
				<verse number="5">І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.</verse>
				<verse number="6">І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І як ми втечемо?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.</verse>
				<verse number="2">Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.</verse>
				<verse number="3">Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.</verse>
				<verse number="4">Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.</verse>
				<verse number="5">Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!</verse>
				<verse number="6">Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.</verse>
				<verse number="7">І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.</verse>
				<verse number="8">І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!</verse>
				<verse number="9">Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!</verse>
				<verse number="10">О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="11">Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?</verse>
				<verse number="12">А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!</verse>
				<verse number="13">Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.</verse>
				<verse number="14">Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!</verse>
				<verse number="15">Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.</verse>
				<verse number="16">Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.</verse>
				<verse number="17">А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?</verse>
				<verse number="2">Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.</verse>
				<verse number="3">Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, хоч вони повтікали далеко.</verse>
				<verse number="4">Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,</verse>
				<verse number="5">бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!</verse>
				<verse number="6">А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.</verse>
				<verse number="7">І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.</verse>
				<verse number="8">І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.</verse>
				<verse number="9">І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;</verse>
				<verse number="10">і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;</verse>
				<verse number="11">і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.</verse>
				<verse number="12">І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.</verse>
				<verse number="13">Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!</verse>
				<verse number="14">І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.</verse>
				<verse number="15">Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:</verse>
				<verse number="16">Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,</verse>
				<verse number="17">та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,</verse>
				<verse number="18">звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!</verse>
				<verse number="19">І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.</verse>
				<verse number="20">І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,</verse>
				<verse number="21">і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!</verse>
				<verse number="22">І дам ключа дому Давидового на рамено його, і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.</verse>
				<verse number="23">І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.</verse>
				<verse number="24">І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!</verse>
				<verse number="25">Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.</verse>
				<verse number="2">Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.</verse>
				<verse number="3">І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.</verse>
				<verse number="4">Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.</verse>
				<verse number="5">Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.</verse>
				<verse number="6">Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!</verse>
				<verse number="7">Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.</verse>
				<verse number="8">Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?</verse>
				<verse number="9">Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.</verse>
				<verse number="10">Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони</verse>
				<verse number="11">Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,</verse>
				<verse number="12">і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.</verse>
				<verse number="13">Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.</verse>
				<verse number="14">Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!</verse>
				<verse number="15">І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:</verse>
				<verse number="16">Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!</verse>
				<verse number="17">І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.</verse>
				<verse number="18">І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.</verse>
				<verse number="2">І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.</verse>
				<verse number="3">Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,</verse>
				<verse number="4">засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...</verse>
				<verse number="5">Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...</verse>
				<verse number="6">Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...</verse>
				<verse number="7">Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,</verse>
				<verse number="8">спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!</verse>
				<verse number="9">При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...</verse>
				<verse number="10">Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...</verse>
				<verse number="11">На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,</verse>
				<verse number="12">позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...</verse>
				<verse number="13">Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.</verse>
				<verse number="14">Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.</verse>
				<verse number="15">Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="16">Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!</verse>
				<verse number="17">Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!</verse>
				<verse number="18">І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...</verse>
				<verse number="19">Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...</verse>
				<verse number="20">Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!</verse>
				<verse number="21">І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,</verse>
				<verse number="22">і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!</verse>
				<verse number="23">Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!</verse>
				<verse number="2">Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!</verse>
				<verse number="3">Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,</verse>
				<verse number="4">бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!</verse>
				<verse number="5">Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.</verse>
				<verse number="6">І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.</verse>
				<verse number="7">І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.</verse>
				<verse number="8">Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.</verse>
				<verse number="9">І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!</verse>
				<verse number="10">Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,</verse>
				<verse number="11">і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.</verse>
				<verse number="12">А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.</verse>
				<verse number="2">Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!</verse>
				<verse number="3">Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.</verse>
				<verse number="4">Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!</verse>
				<verse number="5">Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!</verse>
				<verse number="6">Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...</verse>
				<verse number="7">Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.</verse>
				<verse number="8">І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,</verse>
				<verse number="9">за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!</verse>
				<verse number="10">Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!</verse>
				<verse number="11">Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!</verse>
				<verse number="12">Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!</verse>
				<verse number="13">Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.</verse>
				<verse number="14">Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.</verse>
				<verse number="15">Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.</verse>
				<verse number="16">Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.</verse>
				<verse number="17">Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:</verse>
				<verse number="18">ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...</verse>
				<verse number="19">Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!</verse>
				<verse number="20">Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!</verse>
				<verse number="21">Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.</verse>
				<verse number="2">У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:</verse>
				<verse number="3">Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі,</verse>
				<verse number="4">Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...</verse>
				<verse number="5">Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!</verse>
				<verse number="6">Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.</verse>
				<verse number="7">Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?</verse>
				<verse number="8">Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.</verse>
				<verse number="9">Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.</verse>
				<verse number="10">Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.</verse>
				<verse number="11">Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...</verse>
				<verse number="12">І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля!</verse>
				<verse number="13">І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!</verse>
				<verse number="2">Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!</verse>
				<verse number="3">Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,</verse>
				<verse number="4">і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!</verse>
				<verse number="5">Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,</verse>
				<verse number="6">і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!</verse>
				<verse number="7">І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...</verse>
				<verse number="8">Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...</verse>
				<verse number="9">Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?</verse>
				<verse number="10">Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.</verse>
				<verse number="11">Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому</verse>
				<verse number="12">Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.</verse>
				<verse number="13">І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...</verse>
				<verse number="14">Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!</verse>
				<verse number="15">Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!</verse>
				<verse number="16">Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!</verse>
				<verse number="17">І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!</verse>
				<verse number="18">І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!</verse>
				<verse number="19">Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...</verse>
				<verse number="20">Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...</verse>
				<verse number="21">Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!</verse>
				<verse number="22">Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...</verse>
				<verse number="23">Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!</verse>
				<verse number="24">Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?</verse>
				<verse number="25">Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?</verse>
				<verse number="26">І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:</verse>
				<verse number="27">Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.</verse>
				<verse number="28">Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.</verse>
				<verse number="29">І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!</verse>
				<verse number="2">І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.</verse>
				<verse number="3">І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.</verse>
				<verse number="4">І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.</verse>
				<verse number="5">І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..</verse>
				<verse number="6">Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.</verse>
				<verse number="7">І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.</verse>
				<verse number="8">І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.</verse>
				<verse number="9">Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,</verse>
				<verse number="10">бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!</verse>
				<verse number="11">І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.</verse>
				<verse number="12">І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.</verse>
				<verse number="13">І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,</verse>
				<verse number="14">тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.</verse>
				<verse number="15">Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?</verse>
				<verse number="16">О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?</verse>
				<verse number="17">Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?</verse>
				<verse number="18">І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,</verse>
				<verse number="19">і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!</verse>
				<verse number="20">Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,</verse>
				<verse number="21">хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.</verse>
				<verse number="22">Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,</verse>
				<verse number="23">бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!</verse>
				<verse number="24">Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">Горе синам неслухняним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх,</verse>
				<verse number="2">що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб захисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!</verse>
				<verse number="3">І стане вам соромом захист отой фараонів, а ховання у тіні Єгипту за ганьбу,</verse>
				<verse number="4">бо в Цоані були його провідники, і його посланці до Ханесу прийшли.</verse>
				<verse number="5">Вони посоромлені будуть усі за народ, що не буде корисний для них, що не буде на поміч і не на пожиток, а на сором та ганьбу...</verse>
				<verse number="6">Пророцтво 4853 про Бегемота 929 півдня 5045. В краю 776 утиску 6869 та переслідування 6695, звідки левиця 3833 та лев 3918, гадюка 660 й огнистий 8314 0 летючий 5774 8789 дракон 8314 0, носять 5375 8799 багатство 2428 своє на хребті 3802 молодих 5895 0 ослюків 5895 0, і скарби 214 свої на верблюжім 1581 горбі 1707 до народу 5971, який не поможе 3276 8686.</verse>
				<verse number="7">А Єгипет 4714, його поміч 5826 8799 марна 1892 та пуста 7385, тому то я кликнув 7121 8804 на теє 2063: Рагав 7293, сидіти 7674 0 спокійно 7674 0!</verse>
				<verse number="8">Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки.</verse>
				<verse number="9">Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої,</verse>
				<verse number="10">що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,</verse>
				<verse number="11">уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="12">Тому промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і надію кладете на тиск та крутійство, і на це опираєтеся,</verse>
				<verse number="13">тому буде для вас ця провина, як вилім, що має впасти, що зяє на мурі високім, що нагло, раптовно приходить руїна його!</verse>
				<verse number="14">І Він поруйнує його, як руйнується посуд ганчарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички...</verse>
				<verse number="15">Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в утишенні та в сподіванні. Та ви не хотіли,</verse>
				<verse number="16">і казали: О ні, бо на конях втечемо, тому то втікати ви будете, На баских ми поїдемо, тому стануть баскими погоничі ваші!...</verse>
				<verse number="17">Від крику одного полине одна тисяча, від крику п'ятьох дременете ви всі, аж зостанетеся, немов щогла ота на вершечку гори, і немов прапор на взгір'ї!</verse>
				<verse number="18">І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!</verse>
				<verse number="19">Бо ти, о народе в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати не будеш ти плакати: милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість Він тобі.</verse>
				<verse number="20">І дасть вам Господь хліба в утиску і воду в гнобительстві, та твої вчителі вже не будуть ховатись, і очі твої вчителів твоїх бачити будуть.</verse>
				<verse number="21">А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!</verse>
				<verse number="22">І нечистим учините ви поволоку бовванів своїх із срібла й покриття на божка золотого свого, розпорошиш ти їх, як нечисте, і геть скажеш йому.</verse>
				<verse number="23">І Він пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, та хліб урожаю землі, і поживний та ситий він буде. Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда,</verse>
				<verse number="24">а воли й віслюки, що оброблюють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену.</verse>
				<verse number="25">І на кожній високій горі та на кожному взгір'ї високому будуть струмки та потоки води в день великого бою, коли башти попадають.</verse>
				<verse number="26">І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого!</verse>
				<verse number="27">Ось Імення Господнє приходить здалека, палахкотить Його гнів, і здіймається тяжко: Його уста обурення повні, язик же Його, як жерущий огонь,</verse>
				<verse number="28">Його ж дух, як потоп заливний, що до шиї сягає, щоб просіяти люди на ситі погибелі... І буде на щелепах людів вуздечка, що тягне до блуду.</verse>
				<verse number="29">Буде пісня для вас, як за ночі освячення свята, і радість сердечна, мов у того, хто ходить з сопілкою, щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля.</verse>
				<verse number="30">І Господь дасть почути велич голосу Свого, опускання ж рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огняному жерущому полум'ї, у бурі й дощі, та в камінному граді!</verse>
				<verse number="31">Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшур, що жезлом буде битий.</verse>
				<verse number="32">І станеться, кожне ударення кия карання Його, що на нього Господь покладе, буде з бубнами й арфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боях.</verse>
				<verse number="33">Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він і для царя, глибоким, широким учинений; на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух Господній, немов би потока сірчаного!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, вони бо численні! та на верхівців, бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються!</verse>
				<verse number="2">Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підійметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.</verse>
				<verse number="3">А Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, і разом вони всі погинуть!</verse>
				<verse number="4">Бо до мене Господь сказав так: Як муркає лев чи левчук над своєю здобиччю, хоч покликана буде на нього юрба пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, так зійде Господь Саваот воювати на Сіонській горі та на взгір'ї її!</verse>
				<verse number="5">Як птахи летючі пташат, так Єрусалима Господь Саваот охоронить, охоронить літаючи, та збереже, пощадить та врятує!</verse>
				<verse number="6">Верніться до Того, від Кого далеко відпали, синове Ізраїлеві!</verse>
				<verse number="7">Бо дня того обридить собі чоловік божків срібних своїх та бовванів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.</verse>
				<verse number="8">І Ашшур упаде від меча того нелюда, і його пожере меч нелюдський; і він побіжить не перед мечем, і стануть його юнаки кріпаками...</verse>
				<verse number="9">А скеля його проминеться від страху, і владики його затривожаться перед прапором... Так говорить Господь, що має огонь на Сіоні, а в Єрусалимі у Нього горнило.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.</verse>
				<verse number="2">І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...</verse>
				<verse number="3">І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!</verse>
				<verse number="4">І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.</verse>
				<verse number="5">Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,</verse>
				<verse number="6">бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!</verse>
				<verse number="7">А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,</verse>
				<verse number="8">а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.</verse>
				<verse number="9">Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!</verse>
				<verse number="10">Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!</verse>
				<verse number="11">Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!</verse>
				<verse number="12">За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...</verse>
				<verse number="13">На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...</verse>
				<verse number="14">Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,</verse>
				<verse number="15">аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!</verse>
				<verse number="16">Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.</verse>
				<verse number="17">І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.</verse>
				<verse number="18">І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.</verse>
				<verse number="19">І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...</verse>
				<verse number="20">Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...</verse>
				<verse number="2">Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!</verse>
				<verse number="3">Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.</verse>
				<verse number="4">І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.</verse>
				<verse number="5">Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.</verse>
				<verse number="6">І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.</verse>
				<verse number="7">Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.</verse>
				<verse number="8">Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...</verse>
				<verse number="9">Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...</verse>
				<verse number="10">Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!</verse>
				<verse number="11">Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...</verse>
				<verse number="12">І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...</verse>
				<verse number="13">Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!</verse>
				<verse number="14">Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?</verse>
				<verse number="15">Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,</verse>
				<verse number="16">той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!</verse>
				<verse number="17">Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.</verse>
				<verse number="18">Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?</verse>
				<verse number="19">Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.</verse>
				<verse number="20">Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.</verse>
				<verse number="21">Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.</verse>
				<verse number="22">Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!</verse>
				<verse number="23">Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.</verse>
				<verse number="24">І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте! Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!</verse>
				<verse number="2">Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!</verse>
				<verse number="3">І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови...</verse>
				<verse number="4">І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!...</verse>
				<verse number="5">Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:</verse>
				<verse number="6">меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...</verse>
				<verse number="7">І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох,</verse>
				<verse number="8">бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!</verse>
				<verse number="9">І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край...</verse>
				<verse number="10">Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.</verse>
				<verse number="11">І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення...</verse>
				<verse number="12">Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.</verse>
				<verse number="13">І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір'ям для струсів...</verse>
				<verse number="14">І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!</verse>
				<verse number="15">Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої... Там теж яструби будуть збиратись один до одного...</verse>
				<verse number="16">Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уста Його то вони наказали, а Дух Його Він їх зібрав!</verse>
				<verse number="17">І Він кинув для них жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила для них, і посядуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,</verse>
				<verse number="2">розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!</verse>
				<verse number="3">Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна!</verse>
				<verse number="4">Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, Він прийде й спасе вас!</verse>
				<verse number="5">Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим,</verse>
				<verse number="6">Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу!</verse>
				<verse number="7">І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу.</verse>
				<verse number="8">І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.</verse>
				<verse number="9">Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені.</verse>
				<verse number="10">І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">І сталося, чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.</verse>
				<verse number="2">І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водоводі горішнього ставу, на битій дорозі поля Валюшників.</verse>
				<verse number="3">І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.</verse>
				<verse number="4">І сказав їм великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?</verse>
				<verse number="5">Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?</verse>
				<verse number="6">Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!</verse>
				<verse number="7">А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися?</verse>
				<verse number="8">А тепер увійди но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.</verse>
				<verse number="9">І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців!</verse>
				<verse number="10">Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та й знищ його!</verse>
				<verse number="11">І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-юдейському в голос при тих людях, що на мурі.</verse>
				<verse number="12">І сказав великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?</verse>
				<verse number="13">І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: Послухайте слів великого царя, царя асирійського!</verse>
				<verse number="14">Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!</verse>
				<verse number="15">І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.</verse>
				<verse number="16">Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,</verse>
				<verse number="17">аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.</verse>
				<verse number="18">Щоб не намовив вас Єзекія, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?</verse>
				<verse number="19">Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?</verse>
				<verse number="20">Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?</verse>
				<verse number="21">І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав Не відповідайте йому!</verse>
				<verse number="22">І прийшов Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...</verse>
				<verse number="2">І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.</verse>
				<verse number="3">І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!</verse>
				<verse number="4">Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...</verse>
				<verse number="5">І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.</verse>
				<verse number="6">І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.</verse>
				<verse number="7">Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!</verse>
				<verse number="8">І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.</verse>
				<verse number="9">І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:</verse>
				<verse number="10">Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.</verse>
				<verse number="11">Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?</verse>
				<verse number="12">Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?</verse>
				<verse number="13">Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?</verse>
				<verse number="14">І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="15">І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!</verse>
				<verse number="17">Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.</verse>
				<verse number="18">Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.</verse>
				<verse number="19">І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.</verse>
				<verse number="20">А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!</verse>
				<verse number="21">І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.</verse>
				<verse number="22">Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!</verse>
				<verse number="23">Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="24">Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,</verse>
				<verse number="25">я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!</verse>
				<verse number="26">Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.</verse>
				<verse number="27">А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...</verse>
				<verse number="28">І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.</verse>
				<verse number="29">За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!</verse>
				<verse number="30">А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.</verse>
				<verse number="31">А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.</verse>
				<verse number="32">Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.</verse>
				<verse number="33">Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.</verse>
				<verse number="34">Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!</verse>
				<verse number="35">І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!</verse>
				<verse number="36">І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...</verse>
				<verse number="37">А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.</verse>
				<verse number="38">І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...</verse>
				<verse number="2">І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,</verse>
				<verse number="3">та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!</verse>
				<verse number="4">І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,</verse>
				<verse number="6">і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.</verse>
				<verse number="7">І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:</verse>
				<verse number="8">ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.</verse>
				<verse number="9">Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:</verse>
				<verse number="10">Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...</verse>
				<verse number="11">Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...</verse>
				<verse number="12">Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...</verse>
				<verse number="13">Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...</verse>
				<verse number="14">Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!</verse>
				<verse number="15">Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!</verse>
				<verse number="16">Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!</verse>
				<verse number="17">Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,</verse>
				<verse number="18">бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.</verse>
				<verse number="19">Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!</verse>
				<verse number="20">Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!</verse>
				<verse number="21">А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!</verse>
				<verse number="22">А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">Того часу послав Меродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листи та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.</verse>
				<verse number="2">І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.</verse>
				<verse number="3">І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону.</verse>
				<verse number="4">І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.</verse>
				<verse number="5">І сказав Ісая до Єзекії: Послухай же слова Господа Саваота:</verse>
				<verse number="6">Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь...</verse>
				<verse number="7">А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!...</verse>
				<verse number="8">І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!</verse>
				<verse number="2">Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!</verse>
				<verse number="3">Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!</verse>
				<verse number="4">Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!</verse>
				<verse number="5">І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!</verse>
				<verse number="6">Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:</verse>
				<verse number="7">трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:</verse>
				<verse number="8">Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!</verse>
				<verse number="9">На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!</verse>
				<verse number="10">Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.</verse>
				<verse number="11">Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!</verse>
				<verse number="12">Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?</verse>
				<verse number="13">Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?</verse>
				<verse number="14">З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?</verse>
				<verse number="15">Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!</verse>
				<verse number="16">І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!</verse>
				<verse number="17">Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.</verse>
				<verse number="18">І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?</verse>
				<verse number="19">Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.</verse>
				<verse number="20">Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.</verse>
				<verse number="21">Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?</verse>
				<verse number="22">Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.</verse>
				<verse number="23">Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:</verse>
				<verse number="24">вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!</verse>
				<verse number="25">І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.</verse>
				<verse number="26">Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.</verse>
				<verse number="27">Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.</verse>
				<verse number="28">Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.</verse>
				<verse number="29">Він змученому дає силу, а безсилому міць.</verse>
				<verse number="30">І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,</verse>
				<verse number="31">а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="41">
				<verse number="1">Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!</verse>
				<verse number="2">Хто зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.</verse>
				<verse number="3">Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.</verse>
				<verse number="4">Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!</verse>
				<verse number="5">Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.</verse>
				<verse number="6">Один одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!</verse>
				<verse number="7">І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.</verse>
				<verse number="8">Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,</verse>
				<verse number="9">ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,</verse>
				<verse number="10">не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.</verse>
				<verse number="11">Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.</verse>
				<verse number="12">Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.</verse>
				<verse number="13">Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!</verse>
				<verse number="14">Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!</verse>
				<verse number="15">Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!</verse>
				<verse number="16">Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.</verse>
				<verse number="17">Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!</verse>
				<verse number="18">Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!</verse>
				<verse number="19">На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,</verse>
				<verse number="20">щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!</verse>
				<verse number="21">Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.</verse>
				<verse number="22">Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.</verse>
				<verse number="23">Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.</verse>
				<verse number="24">Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!</verse>
				<verse number="25">Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!</verse>
				<verse number="26">Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...</verse>
				<verse number="27">Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.</verse>
				<verse number="28">І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.</verse>
				<verse number="29">Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="42">
				<verse number="1">Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.</verse>
				<verse number="2">Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.</verse>
				<verse number="3">Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.</verse>
				<verse number="4">Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.</verse>
				<verse number="5">Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.</verse>
				<verse number="6">Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,</verse>
				<verse number="7">щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!</verse>
				<verse number="8">Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.</verse>
				<verse number="9">Речі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.</verse>
				<verse number="10">Заспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!</verse>
				<verse number="11">Хай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!</verse>
				<verse number="12">Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!</verse>
				<verse number="13">Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!</verse>
				<verse number="14">Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!</verse>
				<verse number="15">Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!</verse>
				<verse number="16">І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!</verse>
				<verse number="17">Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!</verse>
				<verse number="18">Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!</verse>
				<verse number="19">Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?</verse>
				<verse number="20">Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.</verse>
				<verse number="21">Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.</verse>
				<verse number="22">Але він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!</verse>
				<verse number="23">Хто з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?</verse>
				<verse number="24">Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?</verse>
				<verse number="25">І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="43">
				<verse number="1">А тепер отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє, Мій ти!</verse>
				<verse number="2">Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.</verse>
				<verse number="3">Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель! Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість тебе.</verse>
				<verse number="4">Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою.</verse>
				<verse number="5">Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю.</verse>
				<verse number="6">Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй! Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої від окраїн землі,</verse>
				<verse number="7">і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив.</verse>
				<verse number="8">Приведи ти народа сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч вуха в них є!</verse>
				<verse number="9">Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться: хто поміж ними розкаже про це, і хто розповість про минуле? Нехай дадуть свідків своїх і оправдані будуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!</verse>
				<verse number="10">Ви свідки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, ще це Я. До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!</verse>
				<verse number="11">Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!</verse>
				<verse number="12">Я розказав, і споміг, і звістив, і Бога чужого немає між вами, ви ж свідки Мої, говорить Господь, а Я Бог!</verse>
				<verse number="13">І Я здавна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки, як що Я вчиню, то хто це перемінить?</verse>
				<verse number="14">Так говорить Господь, ваш Відкупитель, Святий Ізраїлів: Ради вас Я послав у Вавилон, і зганяю усіх втікачів, а халдеїв кораблі їх утіхи.</verse>
				<verse number="15">Я Господь, ваш Святий, Творець Ізраїля, Цар ваш!</verse>
				<verse number="16">Так говорить Господь, що дорогу на морі дає, а стежку в могутній воді,</verse>
				<verse number="17">що випровадив колесницю й коня, військо та силу, що разом лягли і не встали, зотліли, як льон, та погасли...</verse>
				<verse number="18">Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте!</verse>
				<verse number="19">Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю Я дорогу в степу, а в пустині річки.</verse>
				<verse number="20">Буде славити Мене польова звірина, шакали та струсі, бо воду Я дам на степу, а в пустині річки, щоб напувати народ Мій, вибранця Мого.</verse>
				<verse number="21">Цей народ Я Собі вформував, він буде звіщати про славу Мою.</verse>
				<verse number="22">Та Мене ти не кликав, о Якове, не змагався за Мене, Ізраїлю.</verse>
				<verse number="23">Ти Мені не приводив ягнят цілопалень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не силував, щоб приносити жертву хлібну, і кадилом не мучив тебе.</verse>
				<verse number="24">Очерету запашного не купував ти за срібло Мені, і не напував ти Мене лоєм жертов своїх, тільки своїми гріхами Мене ти турбував та своїми провинами мучив Мене!...</verse>
				<verse number="25">Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає!</verse>
				<verse number="26">Пригадай ти Мені і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!</verse>
				<verse number="27">Твій батько був перший згрішив, і відпали від Мене твої посередники,</verse>
				<verse number="28">тому Я позбавив священства священиків, і Якова дав на прокляття, і на зневагу Ізраїля!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="44">
				<verse number="1">А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав.</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав!</verse>
				<verse number="3">Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,</verse>
				<verse number="4">і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!</verse>
				<verse number="5">Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йменням Ізраїля.</verse>
				<verse number="6">Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!</verse>
				<verse number="7">І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє.</verse>
				<verse number="8">Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної!</verse>
				<verse number="9">Всі, що роблять бовванів, марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись!</verse>
				<verse number="10">Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає?</verse>
				<verse number="11">Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом!</verse>
				<verse number="12">Коваль тне з заліза сокиру, і в горючім вугіллі працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й мучиться...</verse>
				<verse number="13">А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити.</verse>
				<verse number="14">Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує.</verse>
				<verse number="15">І стане людині оце все на паливо, і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його, і перед ним на коліна впадає.</verse>
				<verse number="16">Половину його він попалить в огні, на половині його варить м'ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я огонь...</verse>
				<verse number="17">А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!</verse>
				<verse number="18">Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти!</verse>
				<verse number="19">І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за огиду вчиню, буду кланятися дерев'яній колоді?</verse>
				<verse number="20">Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?</verse>
				<verse number="21">Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!</verse>
				<verse number="22">Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!</verse>
				<verse number="23">Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі!</verse>
				<verse number="24">Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?</verse>
				<verse number="25">Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум,</verse>
				<verse number="26">Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: Ти будеш заселений! а юдейським містам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!</verse>
				<verse number="27">Хто глибіні проказує: Висохни, а річки твої Я повисушую,</verse>
				<verse number="28">Хто до Кіра говорить: Мій пастирю, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="45">
				<verse number="1">Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв'яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані.</verse>
				<verse number="2">Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви.</verse>
				<verse number="3">І дам тобі скарби, що в темряві, та багатства заховані, щоб пізнав ти, що Я то Господь, Який кличе тебе за йменням твоїм, Бог Ізраїлів,</verse>
				<verse number="4">ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля, і кличу тебе твоїм іменням, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене.</verse>
				<verse number="5">Я Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене,</verse>
				<verse number="6">щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу, що крім Мене немає нічого; Я Господь, і нема вже нікого,</verse>
				<verse number="7">Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!</verse>
				<verse number="8">Спустіть росу згори, небеса, а із хмар хай спливе справедливість! Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду, хай разом ростуть! Я, Господь, це вчинив!</verse>
				<verse number="9">Горе тому, хто з Творцем своїм свариться, черепок із земних черепків! Чи глина повість ганчареві своєму: Що робиш? а діло його: Ти без рук!</verse>
				<verse number="10">Горе тому, хто патякає батькові: Пощо ти плодиш? а жінці: Пощо ти родиш?</verse>
				<verse number="11">Так говорить Господь, Святий Ізраїлів, і Той, Хто його вформував: Питайте Мене про майбутнє, а долю синів Моїх й чин Моїх рук позоставте Мені!</verse>
				<verse number="12">Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів.</verse>
				<verse number="13">Я збудив його в правді, і зрівняю йому всі дороги. Він місто Моє побудує і відпустить вигнанців Моїх не за викуп і не за дарунка, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="14">Так говорить Господь: Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої. Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, і будуть вклонятись тобі та благати тебе: Тільки в тебе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!</verse>
				<verse number="15">Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!</verse>
				<verse number="16">Всі вони засоромляться й зніяковіють, майстрі ідолів підуть у соромі разом,</verse>
				<verse number="17">Ізраїль же буде спасений від Господа вічним спасінням: не будете ви засоромлені ані знеславлені аж на вічні віки!</verse>
				<verse number="18">Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!</verse>
				<verse number="19">Я не говорив в укритті, на темному місці землі. Я не говорив до насіння Якова: Шукаєте дармо Мене! Я Господь, говорю справедливість, звіщаю правдиве!</verse>
				<verse number="20">Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе.</verse>
				<verse number="21">Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: Хто розповів це віддавна, із давніх часів це звістив? Чи ж не Я, ваш Господь? Бож немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя!</verse>
				<verse number="22">Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!</verse>
				<verse number="23">Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне</verse>
				<verse number="24">й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються.</verse>
				<verse number="25">Через Господа усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="46">
				<verse number="1">Бел упав на коліна, зігнувся Нево, стали ідоли їхні для звірини й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тягар на худобу помучену.</verse>
				<verse number="2">Зігнулися й разом упали вони на коліна; не могли врятувати тягара, і самі до полону пішли...</verse>
				<verse number="3">Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь залишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утроби,</verse>
				<verse number="4">і Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!</verse>
				<verse number="5">До кого Мене ви вподобите та прирівняєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб схожому бути?</verse>
				<verse number="6">Ті, що золото сиплють з киси, срібло ж важать вагою, винаймлюють золотаря, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоняються,</verse>
				<verse number="7">носять його на плечі, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі.</verse>
				<verse number="8">Пам'ятайте про це та змужнійте, візьміть це на розум, провинники!</verse>
				<verse number="9">Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,</verse>
				<verse number="10">що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,</verse>
				<verse number="11">що хижого птаха зо сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!</verse>
				<verse number="12">Почуйте Мене, твердосерді, далекі від справедливости!</verse>
				<verse number="13">Я Свою справедливість наблизив, вона недалеко, а спасіння Моє не припізниться, і дам на Сіоні спасіння, дам Ізраїлеві Свою велич!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="47">
				<verse number="1">Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!</verse>
				<verse number="2">Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,</verse>
				<verse number="3">і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!</verse>
				<verse number="4">Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.</verse>
				<verse number="5">Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!</verse>
				<verse number="6">Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,</verse>
				<verse number="7">та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...</verse>
				<verse number="8">А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!</verse>
				<verse number="9">Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...</verse>
				<verse number="10">Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!</verse>
				<verse number="11">І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш...</verse>
				<verse number="12">Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!</verse>
				<verse number="13">Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!</verse>
				<verse number="14">Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум'я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум'я, щоб сидіти біля нього...</verse>
				<verse number="15">Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="48">
				<verse number="1">Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!</verse>
				<verse number="2">Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, Йому Ймення Господь Саваот!</verse>
				<verse number="3">Я віддавна звіщав про минуле, із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, і прийшло.</verse>
				<verse number="4">Тому, що Я знав, що впертий ти є, твоя ж шия то м'язи залізні, а чоло твоє мідяне,</verse>
				<verse number="5">то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол.</verse>
				<verse number="6">Ти чув, переглянь усе це; і ви хіба не визнаєте цього? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, яких ти не знав.</verse>
				<verse number="7">Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: Оце я їх знав.</verse>
				<verse number="8">Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень.</verse>
				<verse number="9">Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.</verse>
				<verse number="10">Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.</verse>
				<verse number="11">Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє? А іншому слави Своєї не дам.</verse>
				<verse number="12">Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!</verse>
				<verse number="13">Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.</verse>
				<verse number="14">Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях.</verse>
				<verse number="15">Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження.</verse>
				<verse number="16">Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.</verse>
				<verse number="17">Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.</verse>
				<verse number="18">О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!</verse>
				<verse number="19">А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!</verse>
				<verse number="20">Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!</verse>
				<verse number="21">І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм, Він скелю розбив і вода потекла!</verse>
				<verse number="22">Для безбожних спокою немає, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="49">
				<verse number="1">Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.</verse>
				<verse number="2">І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.</verse>
				<verse number="3">І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!</verse>
				<verse number="4">І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.</verse>
				<verse number="5">Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.</verse>
				<verse number="6">І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!</verse>
				<verse number="7">Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.</verse>
				<verse number="8">Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,</verse>
				<verse number="9">щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.</verse>
				<verse number="10">Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.</verse>
				<verse number="11">І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої.</verse>
				<verse number="12">Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.</verse>
				<verse number="13">Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!</verse>
				<verse number="14">І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув...</verse>
				<verse number="15">Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!</verse>
				<verse number="16">Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.</verse>
				<verse number="17">Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе.</verse>
				<verse number="18">Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.</verse>
				<verse number="19">Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.</verse>
				<verse number="20">Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!</verse>
				<verse number="21">І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони?</verse>
				<verse number="22">Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.</verse>
				<verse number="23">І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!</verse>
				<verse number="24">Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?</verse>
				<verse number="25">Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.</verse>
				<verse number="26">І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="50">
				<verse number="1">Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.</verse>
				<verse number="2">Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!</verse>
				<verse number="3">Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.</verse>
				<verse number="4">Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.</verse>
				<verse number="5">Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.</verse>
				<verse number="6">Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.</verse>
				<verse number="7">Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я.</verse>
				<verse number="8">Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!</verse>
				<verse number="9">Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?</verse>
				<verse number="10">Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!</verse>
				<verse number="11">Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="51">
				<verse number="1">Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.</verse>
				<verse number="2">Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його.</verse>
				<verse number="3">Бо Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.</verse>
				<verse number="4">Послухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!</verse>
				<verse number="5">Близька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.</verse>
				<verse number="6">Здійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!</verse>
				<verse number="7">Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,</verse>
				<verse number="8">бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід!</verse>
				<verse number="9">Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?</verse>
				<verse number="10">Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?</verse>
				<verse number="11">Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!</verse>
				<verse number="12">Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?</verse>
				<verse number="13">І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?</verse>
				<verse number="14">Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.</verse>
				<verse number="15">Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!</verse>
				<verse number="16">І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!</verse>
				<verse number="17">Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...</verse>
				<verse number="18">Зо всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...</verse>
				<verse number="19">Ці дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, хто розважить тебе?</verse>
				<verse number="20">Синове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...</verse>
				<verse number="21">Тому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина:</verse>
				<verse number="22">Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!</verse>
				<verse number="23">І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="52">
				<verse number="1">Збудися, збудись, зодягнися, Сіоне, у силу свою, зодягнися у щати пишноти своєї, о Єрусалиме, о місто святе, бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе!</verse>
				<verse number="2">Обтруси з себе порох, устань та сідай, Єрусалиме! Розв'яжи пута шиї своєї, о бранко, о дочко Сіону!</verse>
				<verse number="3">Бо Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за срібло.</verse>
				<verse number="4">Бо так Господь Бог промовляє: До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув.</verse>
				<verse number="5">А тепер що Мені тут, говорить Господь, коли взятий даремно народ Мій? Шаліють володарі їхні, говорить Господь, і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене...</verse>
				<verse number="6">Тому Моє Ймення пізнає народ Мій, тому того дня він пізнає, що Я то Отой, що говорить: Ось Я!</verse>
				<verse number="7">Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!</verse>
				<verse number="8">Слухай, твої сторожі зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається.</verse>
				<verse number="9">Радійте, співайте сумісно, о єрусалимські руїни, бо народа Свого Господь звеселив, викупив Єрусалима!</verse>
				<verse number="10">Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє, і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі!</verse>
				<verse number="11">Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!</verse>
				<verse number="12">Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог.</verse>
				<verse number="13">Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!</verse>
				<verse number="14">Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!</verse>
				<verse number="15">так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="53">
				<verse number="1">Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?</verse>
				<verse number="2">Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!</verse>
				<verse number="3">Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...</verse>
				<verse number="4">Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...</verse>
				<verse number="5">А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!</verse>
				<verse number="6">Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!</verse>
				<verse number="7">Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...</verse>
				<verse number="8">Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...</verse>
				<verse number="9">І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...</verse>
				<verse number="10">Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!</verse>
				<verse number="11">Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.</verse>
				<verse number="12">Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="54">
				<verse number="1">Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!</verse>
				<verse number="2">Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!</verse>
				<verse number="3">Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.</verse>
				<verse number="4">Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...</verse>
				<verse number="5">Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!</verse>
				<verse number="6">Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.</verse>
				<verse number="7">На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.</verse>
				<verse number="8">У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.</verse>
				<verse number="9">Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!</verse>
				<verse number="10">Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.</verse>
				<verse number="11">Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!</verse>
				<verse number="12">І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.</verse>
				<verse number="13">Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!</verse>
				<verse number="14">Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.</verse>
				<verse number="15">Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.</verse>
				<verse number="16">Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.</verse>
				<verse number="17">Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="55">
				<verse number="1">О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!</verse>
				<verse number="2">Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!</verse>
				<verse number="3">Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! І з Я вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості.</verse>
				<verse number="4">Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам.</verse>
				<verse number="5">Тож покличеш народ, що не знаєш його, і той люд, що не знає тебе, і вони поспішаться до тебе, ради Господа, Бога твого, і ради Святого Ізраїлевого, що прославив тебе.</verse>
				<verse number="6">Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!</verse>
				<verse number="7">Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!</verse>
				<verse number="8">Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.</verse>
				<verse number="9">Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.</verse>
				<verse number="10">Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові,</verse>
				<verse number="11">так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!</verse>
				<verse number="12">Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні.</verse>
				<verse number="13">На місце тернини зросте кипарис, а замість кропиви появиться мирт. І стане усе Господеві на славу, на вічну ознаку, яка не понищиться!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="56">
				<verse number="1">Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя.</verse>
				<verse number="2">Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!</verse>
				<verse number="3">І нехай не повість чужинець, який прилучився до Господа, кажучи: Насправді мене відділив від народу Свого Господь, і скопець хай не скаже: Таж я сухе дерево!</verse>
				<verse number="4">Бо так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту:</verse>
				<verse number="5">Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок, Я дам йому вічне ім'я, яке не понищиться!</verse>
				<verse number="6">А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту,</verse>
				<verse number="7">їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!</verse>
				<verse number="8">Слово Господа Бога, що збирає вигнанців Ізраїля: Я ще позбираю до нього, до його зібраних!</verse>
				<verse number="9">Польова вся звірино, прибудьте спожити, також лісова вся звірино!</verse>
				<verse number="10">Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати!</verse>
				<verse number="11">І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...</verse>
				<verse number="12">Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п'янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="57">
				<verse number="1">Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!</verse>
				<verse number="2">Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.</verse>
				<verse number="3">Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,</verse>
				<verse number="4">над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,</verse>
				<verse number="5">ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?</verse>
				<verse number="6">У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?</verse>
				<verse number="7">На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.</verse>
				<verse number="8">І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.</verse>
				<verse number="9">І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.</verse>
				<verse number="10">Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.</verse>
				<verse number="11">І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?</verse>
				<verse number="12">Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!</verse>
				<verse number="13">Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!</verse>
				<verse number="14">І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!</verse>
				<verse number="15">Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!</verse>
				<verse number="16">Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.</verse>
				<verse number="17">Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.</verse>
				<verse number="18">Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.</verse>
				<verse number="19">Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.</verse>
				<verse number="20">А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.</verse>
				<verse number="21">Для безбожних спокою немає, говорить Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="58">
				<verse number="1">Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!</verse>
				<verse number="2">Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:</verse>
				<verse number="3">Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!</verse>
				<verse number="4">Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!</verse>
				<verse number="5">Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?</verse>
				<verse number="6">Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?</verse>
				<verse number="7">Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?</verse>
				<verse number="8">Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!</verse>
				<verse number="9">Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,</verse>
				<verse number="10">і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,</verse>
				<verse number="11">і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!</verse>
				<verse number="12">І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!</verse>
				<verse number="13">Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,</verse>
				<verse number="14">тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="59">
				<verse number="1">Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути,</verse>
				<verse number="2">бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,</verse>
				<verse number="3">бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!</verse>
				<verse number="4">Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!</verse>
				<verse number="5">Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...</verse>
				<verse number="6">Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...</verse>
				<verse number="7">Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!</verse>
				<verse number="8">Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.</verse>
				<verse number="9">Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!</verse>
				<verse number="10">Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...</verse>
				<verse number="11">Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...</verse>
				<verse number="12">Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!</verse>
				<verse number="13">Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...</verse>
				<verse number="14">І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,</verse>
				<verse number="15">і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!</verse>
				<verse number="16">І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,</verse>
				<verse number="17">і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!</verse>
				<verse number="18">Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.</verse>
				<verse number="19">І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене,</verse>
				<verse number="20">і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь.</verse>
				<verse number="21">А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="60">
				<verse number="1">Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!</verse>
				<verse number="2">Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'являється!</verse>
				<verse number="3">І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.</verse>
				<verse number="4">Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!</verse>
				<verse number="5">Побачиш тоді і роз'яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!</verse>
				<verse number="6">Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи, усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть.</verse>
				<verse number="7">Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї!</verse>
				<verse number="8">Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?</verse>
				<verse number="9">Бо до Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе.</verse>
				<verse number="10">І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!</verse>
				<verse number="11">І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.</verse>
				<verse number="12">Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, і ці народи понищені будуть зовсім!</verse>
				<verse number="13">Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную.</verse>
				<verse number="14">І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="15">За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною, радістю з роду в рід!</verse>
				<verse number="16">І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель Потужний Яковів!</verse>
				<verse number="17">Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!</verse>
				<verse number="18">В твоїм краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої похвалою!</verse>
				<verse number="19">Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!</verse>
				<verse number="20">Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!</verse>
				<verse number="21">А народ твій усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!</verse>
				<verse number="22">Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="61">
				<verse number="1">Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,</verse>
				<verse number="2">щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,</verse>
				<verse number="3">щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!</verse>
				<verse number="4">І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.</verse>
				<verse number="5">І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!</verse>
				<verse number="6">І будуть вас кликати: Господні, священики будуть казати на вас: слуги нашого Бога! Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись.</verse>
				<verse number="7">За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ, тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде!</verse>
				<verse number="8">Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!</verse>
				<verse number="9">І буде насіння їхнє знане між людами, і між народами їхні нащадки, усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони те насіння, яке благословив був Господь!</verse>
				<verse number="10">Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!</verse>
				<verse number="11">Бо так як земля та виводить рослинність свою, й як насіння своє родить сад, так Господь Бог учинить, що виросте правда й хвала перед усіма народами!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="62">
				<verse number="1">Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник!</verse>
				<verse number="2">І побачать народи твою справедливість, а славу твою всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його.</verse>
				<verse number="3">І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!</verse>
				<verse number="4">Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!</verse>
				<verse number="5">Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!</verse>
				<verse number="6">На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,</verse>
				<verse number="7">і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!</verse>
				<verse number="8">Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!</verse>
				<verse number="9">Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ях святині Моєї!</verse>
				<verse number="10">Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора!</verse>
				<verse number="11">Ось звіщає Господь аж до краю землі: Розкажіте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним!</verse>
				<verse number="12">І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="63">
				<verse number="1">Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!</verse>
				<verse number="2">Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?</verse>
				<verse number="3">Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...</verse>
				<verse number="4">Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!</verse>
				<verse number="5">Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!</verse>
				<verse number="6">І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!</verse>
				<verse number="7">Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!</verse>
				<verse number="8">І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.</verse>
				<verse number="9">В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.</verse>
				<verse number="10">Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...</verse>
				<verse number="11">Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?</verse>
				<verse number="12">Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?</verse>
				<verse number="13">Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?</verse>
				<verse number="14">Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!</verse>
				<verse number="15">Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?</verse>
				<verse number="16">Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!</verse>
				<verse number="17">Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!</verse>
				<verse number="18">Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!</verse>
				<verse number="19">Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="64">
				<verse number="1">О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,</verse>
				<verse number="2">як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!</verse>
				<verse number="3">Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!</verse>
				<verse number="4">І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!</verse>
				<verse number="5">Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!</verse>
				<verse number="6">І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...</verse>
				<verse number="7">І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти...</verse>
				<verse number="8">Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!</verse>
				<verse number="9">Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі!</verse>
				<verse number="10">Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим...</verse>
				<verse number="11">Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...</verse>
				<verse number="12">Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="65">
				<verse number="1">Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.</verse>
				<verse number="2">Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,</verse>
				<verse number="3">до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,</verse>
				<verse number="4">що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,</verse>
				<verse number="5">що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!</verse>
				<verse number="6">Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!</verse>
				<verse number="7">Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір'ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!...</verse>
				<verse number="8">Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!</verse>
				<verse number="9">І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.</verse>
				<verse number="10">І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене.</verse>
				<verse number="11">А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,</verse>
				<verse number="12">то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!...</verse>
				<verse number="13">Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...</verse>
				<verse number="14">Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...</verse>
				<verse number="15">І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення,</verse>
				<verse number="16">так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!</verse>
				<verse number="17">Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!</verse>
				<verse number="18">Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!</verse>
				<verse number="19">І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!</verse>
				<verse number="20">З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!</verse>
				<verse number="21">І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.</verse>
				<verse number="22">Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!</verse>
				<verse number="23">Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.</verse>
				<verse number="24">І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!</verse>
				<verse number="25">Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="66">
				<verse number="1">Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку?</verse>
				<verse number="2">Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.</verse>
				<verse number="3">Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину, приносить у жертву ягня переломлює шию собаці, дарунка приносить вживає свинячої крови, складає з кадила частину пригадувальну, одночасно божка благословить... Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня,</verse>
				<verse number="4">так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав і ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!...</verse>
				<verse number="5">Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо! Та будуть вони посоромлені!</verse>
				<verse number="6">Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів!</verse>
				<verse number="7">Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела...</verse>
				<verse number="8">Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила...</verse>
				<verse number="9">Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю? каже твій Бог.</verse>
				<verse number="10">Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!</verse>
				<verse number="11">Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!</verse>
				<verse number="12">Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах!</verse>
				<verse number="13">Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом.</verse>
				<verse number="14">І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів.</verse>
				<verse number="15">Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем!</verse>
				<verse number="16">Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа...</verse>
				<verse number="17">А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь!...</verse>
				<verse number="18">І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать!</verse>
				<verse number="19">І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами!</verse>
				<verse number="20">І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього.</verse>
				<verse number="21">І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь.</verse>
				<verse number="22">Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я!</verse>
				<verse number="23">І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.</verse>
				<verse number="24">І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="24">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слова Єремії, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,</verse>
				<verse number="2">що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання.</verse>
				<verse number="3">І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п'ятому місяці.</verse>
				<verse number="4">І прийшло мені слово Господнє, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!</verse>
				<verse number="6">А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!...</verse>
				<verse number="7">Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу.</verse>
				<verse number="8">Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!</verse>
				<verse number="9">І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої!</verse>
				<verse number="10">Дивись, Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!</verse>
				<verse number="11">І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку.</verse>
				<verse number="12">І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.</verse>
				<verse number="13">І було мені слово Господнє подруге таке: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипляче горня, а перед його звернений з півночі на південь.</verse>
				<verse number="14">І сказав мені Господь: З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.</verse>
				<verse number="15">Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, говорить Господь, і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах.</verse>
				<verse number="16">І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук.</verse>
				<verse number="17">А ти підпережеш стегна свої та й устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!</verse>
				<verse number="18">Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі.</verse>
				<verse number="19">І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.</verse>
				<verse number="3">Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.</verse>
				<verse number="4">Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?</verse>
				<verse number="6">І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?</verse>
				<verse number="7">І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...</verse>
				<verse number="8">Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...</verse>
				<verse number="9">Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!</verse>
				<verse number="10">Бо перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?</verse>
				<verse number="11">Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...</verse>
				<verse number="12">Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!</verse>
				<verse number="13">Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.</verse>
				<verse number="14">Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?</verse>
				<verse number="15">На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...</verse>
				<verse number="16">Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.</verse>
				<verse number="17">Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?</verse>
				<verse number="18">І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?</verse>
				<verse number="19">Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.</verse>
				<verse number="20">Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...</verse>
				<verse number="21">А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?</verse>
				<verse number="22">Тому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="23">Як ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!</verse>
				<verse number="24">Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!</verse>
				<verse number="25">Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...</verse>
				<verse number="26">Як для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,</verse>
				<verse number="27">що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!</verse>
				<verse number="28">А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!</verse>
				<verse number="29">Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.</verse>
				<verse number="30">Надармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!</verse>
				<verse number="31">О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?</verse>
				<verse number="32">Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!</verse>
				<verse number="33">Як ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,</verse>
				<verse number="34">і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим</verse>
				<verse number="35">ти кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!</verse>
				<verse number="36">Нащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!</verse>
				<verse number="37">І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.</verse>
				<verse number="2">Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!</verse>
				<verse number="3">І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...</verse>
				<verse number="4">Чи ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!</verse>
				<verse number="5">Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...</verse>
				<verse number="6">І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...</verse>
				<verse number="7">Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.</verse>
				<verse number="8">І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...</verse>
				<verse number="9">І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.</verse>
				<verse number="10">І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...</verse>
				<verse number="11">І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.</verse>
				<verse number="12">Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.</verse>
				<verse number="13">Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.</verse>
				<verse number="14">Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!</verse>
				<verse number="15">І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.</verse>
				<verse number="16">І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...</verse>
				<verse number="17">Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...</verse>
				<verse number="18">Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.</verse>
				<verse number="19">І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.</verse>
				<verse number="20">Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.</verse>
				<verse number="21">Чути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:</verse>
				<verse number="22">Верніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!</verse>
				<verse number="23">Справді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!</verse>
				<verse number="24">А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.</verse>
				<verse number="25">Лежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Якщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!</verse>
				<verse number="2">І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.</verse>
				<verse number="3">Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!</verse>
				<verse number="4">Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!</verse>
				<verse number="5">Оповістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!</verse>
				<verse number="6">Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...</verse>
				<verse number="7">Лев виходить із своєї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушає із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...</verse>
				<verse number="8">Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!</verse>
				<verse number="9">І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються</verse>
				<verse number="10">й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...</verse>
				<verse number="11">Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!</verse>
				<verse number="12">Та вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...</verse>
				<verse number="13">Ось він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...</verse>
				<verse number="14">Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї?</verse>
				<verse number="15">Бо голос доносить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір...</verse>
				<verse number="16">Пригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!</verse>
				<verse number="17">Як сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!</verse>
				<verse number="18">Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...</verse>
				<verse number="19">Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!</verse>
				<verse number="20">Біда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...</verse>
				<verse number="21">Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?</verse>
				<verse number="22">Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!</verse>
				<verse number="23">Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!</verse>
				<verse number="24">Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!</verse>
				<verse number="25">Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.</verse>
				<verse number="26">Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...</verse>
				<verse number="27">Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!</verse>
				<verse number="28">І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...</verse>
				<verse number="29">Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...</verse>
				<verse number="30">А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!</verse>
				<verse number="31">Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!</verse>
				<verse number="2">Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.</verse>
				<verse number="3">Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!</verse>
				<verse number="4">А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.</verse>
				<verse number="5">Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!</verse>
				<verse number="6">Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!</verse>
				<verse number="7">Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,</verse>
				<verse number="8">волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...</verse>
				<verse number="9">Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?</verse>
				<verse number="10">Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,</verse>
				<verse number="11">бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.</verse>
				<verse number="12">Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!</verse>
				<verse number="13">А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!</verse>
				<verse number="14">Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!</verse>
				<verse number="15">Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.</verse>
				<verse number="16">Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.</verse>
				<verse number="17">І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...</verse>
				<verse number="18">Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!</verse>
				<verse number="19">І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...</verse>
				<verse number="20">Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.</verse>
				<verse number="21">Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!</verse>
				<verse number="22">Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!</verse>
				<verse number="23">А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.</verse>
				<verse number="24">І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.</verse>
				<verse number="25">Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.</verse>
				<verse number="26">Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...</verse>
				<verse number="27">Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!</verse>
				<verse number="28">Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.</verse>
				<verse number="29">Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?</verse>
				<verse number="30">Чудне та страшне стало в краї:</verse>
				<verse number="31">пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!</verse>
				<verse number="2">І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.</verse>
				<verse number="3">Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.</verse>
				<verse number="4">Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!</verse>
				<verse number="5">Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!</verse>
				<verse number="6">Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:</verse>
				<verse number="7">як виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...</verse>
				<verse number="8">Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона!</verse>
				<verse number="10">До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його!</verse>
				<verse number="11">І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,</verse>
				<verse number="12">і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.</verse>
				<verse number="13">Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...</verse>
				<verse number="14">І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!</verse>
				<verse number="15">Чи вони засоромилися, що гидоту робили? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють... Тому то впадуть між упалими в часі, коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь.</verse>
				<verse number="16">Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: Не підемо!</verse>
				<verse number="17">І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: Не будем прислухуватись!</verse>
				<verse number="18">Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними.</verse>
				<verse number="19">Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!</verse>
				<verse number="20">Навіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!</verse>
				<verse number="21">Тому то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, і загинуть!</verse>
				<verse number="22">Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.</verse>
				<verse number="23">Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!</verse>
				<verse number="24">Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі...</verse>
				<verse number="25">Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!</verse>
				<verse number="26">Дочко народу Мого, веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, бо прийде зненацька руїнник на нас!</verse>
				<verse number="27">Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.</verse>
				<verse number="28">Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!...</verse>
				<verse number="29">Спалилося духало, від огню зникло оливо, надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...</verse>
				<verse number="30">Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.</verse>
				<verse number="3">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!</verse>
				<verse number="4">Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!</verse>
				<verse number="5">Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,</verse>
				<verse number="6">не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,</verse>
				<verse number="7">то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!</verse>
				<verse number="8">Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:</verse>
				<verse number="9">Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,</verse>
				<verse number="10">а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?</verse>
				<verse number="11">Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...</verse>
				<verse number="12">Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...</verse>
				<verse number="13">Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,</verse>
				<verse number="14">то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,</verse>
				<verse number="15">і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...</verse>
				<verse number="16">А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!</verse>
				<verse number="17">Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:</verse>
				<verse number="18">Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...</verse>
				<verse number="19">Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?</verse>
				<verse number="20">Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!</verse>
				<verse number="21">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,</verse>
				<verse number="22">бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.</verse>
				<verse number="23">Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.</verse>
				<verse number="24">Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.</verse>
				<verse number="25">Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.</verse>
				<verse number="26">Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...</verse>
				<verse number="27">І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...</verse>
				<verse number="28">І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст...</verse>
				<verse number="29">Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!</verse>
				<verse number="30">Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...</verse>
				<verse number="31">І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...</verse>
				<verse number="32">Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.</verse>
				<verse number="33">І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...</verse>
				<verse number="34">І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Того часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,</verse>
				<verse number="2">і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!</verse>
				<verse number="3">І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="4">І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?</verse>
				<verse number="5">Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.</verse>
				<verse number="6">Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...</verse>
				<verse number="7">І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...</verse>
				<verse number="8">Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!</verse>
				<verse number="9">Засоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?</verse>
				<verse number="10">Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...</verse>
				<verse number="11">І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!</verse>
				<verse number="12">Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...</verse>
				<verse number="13">Зберу їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...</verse>
				<verse number="14">Пощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...</verse>
				<verse number="15">Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!</verse>
				<verse number="16">Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...</verse>
				<verse number="17">Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!</verse>
				<verse number="18">Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...</verse>
				<verse number="19">Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?</verse>
				<verse number="20">Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...</verse>
				<verse number="21">Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...</verse>
				<verse number="22">Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">(8-23) Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...</verse>
				<verse number="2">(9-1) Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!</verse>
				<verse number="3">(9-2) Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!</verse>
				<verse number="4">(9-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!</verse>
				<verse number="5">(9-4) Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!</verse>
				<verse number="6">(9-5) Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.</verse>
				<verse number="7">(9-6) Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?</verse>
				<verse number="8">(9-7) Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...</verse>
				<verse number="9">(9-8) Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?</verse>
				<verse number="10">(9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!</verse>
				<verse number="11">(9-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!</verse>
				<verse number="12">(9-11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?</verse>
				<verse number="13">(9-12) А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,</verse>
				<verse number="14">(9-13) а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...</verse>
				<verse number="15">(9-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!</verse>
				<verse number="16">(9-15) І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!</verse>
				<verse number="17">(9-16) Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!</verse>
				<verse number="18">(9-17) І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!</verse>
				<verse number="19">(9-18) Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...</verse>
				<verse number="20">(9-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!</verse>
				<verse number="21">(9-20) Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...</verse>
				<verse number="22">(9-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...</verse>
				<verse number="23">(9-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!</verse>
				<verse number="24">(9-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!</verse>
				<verse number="25">(9-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,</verse>
				<verse number="26">(9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів!</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх!</verse>
				<verse number="3">Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!</verse>
				<verse number="4">Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитається.</verse>
				<verse number="5">Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!</verse>
				<verse number="6">Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я Твоє могутністю!</verse>
				<verse number="7">Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти!</verse>
				<verse number="8">Вони стали всі разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево!</verse>
				<verse number="9">Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура їхня одіж, усі вони праця мистців.</verse>
				<verse number="10">А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.</verse>
				<verse number="11">Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!</verse>
				<verse number="12">Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.</verse>
				<verse number="13">Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,</verse>
				<verse number="14">тоді кожна людина дуріє в своєму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!...</verse>
				<verse number="15">Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!</verse>
				<verse number="16">Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував, а Ізраїль племено спадку Його, Господь Саваот Його Ймення!</verse>
				<verse number="17">Забери із землі свій товар, ти, що сидиш ув облозі!</verse>
				<verse number="18">Бо Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців цієї землі, мов із пращі, і притисну їх так, щоб пізнання знайшли...</verse>
				<verse number="19">Ой, горе мені з-за нещастя мого, моя рана болюча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу я її.</verse>
				<verse number="20">Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури. Розійшлись мої діти від мене й нема їх, нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої...</verse>
				<verse number="21">Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнє стадо...</verse>
				<verse number="22">Голос звістки: Іде ось, і гуркіт великий з північного краю, щоб юдські міста обернути в спустошення, на мешкання шакалів...</verse>
				<verse number="23">Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком.</verse>
				<verse number="24">Карай мене, Господи, тільки ж за судом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене!</verse>
				<verse number="25">Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,</verse>
				<verse number="3">і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,</verse>
				<verse number="4">що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,</verse>
				<verse number="5">щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!</verse>
				<verse number="6">І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!</verse>
				<verse number="7">Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!</verse>
				<verse number="8">Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого... І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.</verse>
				<verse number="9">І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!</verse>
				<verse number="10">Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.</verse>
				<verse number="11">Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!</verse>
				<verse number="12">І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха!</verse>
				<verse number="13">Бо богів твоїх за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.</verse>
				<verse number="14">А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!</verse>
				<verse number="15">Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!</verse>
				<verse number="16">Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!</verse>
				<verse number="17">А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.</verse>
				<verse number="18">А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.</verse>
				<verse number="19">А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!</verse>
				<verse number="20">Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!</verse>
				<verse number="21">Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: Не пророкуй Ім'ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!</verse>
				<verse number="22">Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!</verse>
				<verse number="23">І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?</verse>
				<verse number="2">Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.</verse>
				<verse number="3">А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!</verse>
				<verse number="4">Аж доки в жалобі земля пробуватиме, і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців? Гине худоба та птаство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!</verse>
				<verse number="5">Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш змагатися з кіньми? Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?</verse>
				<verse number="6">Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!</verse>
				<verse number="7">Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.</verse>
				<verse number="8">Спадок Мій Мені став, мов лев той у лісі, свій голос дав проти Мене, тому то його Я зненавидив...</verse>
				<verse number="9">Чи для Мене спадок Мій, хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позлітались круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову звірину, спровадьте, щоб жерли!</verse>
				<verse number="10">Численні пастирі попсували Мого виноградника, потоптали Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню!</verse>
				<verse number="11">Обернули його на спустошення, він при Мені у жалобі, спустошений, увесь Край опустілий, бо нікого нема, хто б поклав це на серце собі!</verse>
				<verse number="12">Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжирає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде для всякого тіла!...</verse>
				<verse number="13">Пшеницю посіяли, терня ж пожали, намучилися, та не мали користи... І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву!</verse>
				<verse number="14">Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотикаються того спадку, що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраїлеві: Ось Я повириваю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з середини їхньої.</verse>
				<verse number="15">І станеться, як Я їх повириваю, то вернуся й помилую їх, і кожного з них приверну до спадщини його, і кожного до краю його.</verse>
				<verse number="16">І буде, якщо вони справді навчаться доріг народу Мого, щоб присягатися Йменням Моїм: Як живий Господь, як вони присягати навчили народ Мій Ваалом, то збудуються серед народу Мого!</verse>
				<verse number="17">А якщо не послухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигубляючи, каже Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.</verse>
				<verse number="2">І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.</verse>
				<verse number="3">І було мені слово Господнє удруге, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.</verse>
				<verse number="5">І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.</verse>
				<verse number="6">І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.</verse>
				<verse number="7">І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!</verse>
				<verse number="8">І було мені слово Господнє, говорячи:</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,</verse>
				<verse number="10">цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...</verse>
				<verse number="11">Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!</verse>
				<verse number="12">І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?</verse>
				<verse number="13">І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.</verse>
				<verse number="14">І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!</verse>
				<verse number="15">Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!</verse>
				<verse number="16">Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...</verse>
				<verse number="17">А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...</verse>
				<verse number="18">Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!</verse>
				<verse number="19">Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!</verse>
				<verse number="20">Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?</verse>
				<verse number="21">Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?</verse>
				<verse number="22">коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!</verse>
				<verse number="23">Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!</verse>
				<verse number="24">Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:</verse>
				<verse number="25">Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!</verse>
				<verse number="26">І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:</verse>
				<verse number="27">твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.</verse>
				<verse number="2">Упала в жалобу Юдея, а брами її ослабіли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">А вельможі її своїх слуг посилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходять, їхній посуд порожній вертається... Засоромляться та зашаріють вони, і свої голови понакривають.</verse>
				<verse number="4">Тому, що земля стала спрагла, бо дощу не було на землі, засоромилися рільники, свої голови понакривали.</verse>
				<verse number="5">Навіть ланя на полі породить сарнятко та й кине, бо немає трави...</verse>
				<verse number="6">Навіть дикі осли поставали на голих горах, вітер втягують, мов ті шакали, і меркнуть їм очі, бо немає трави...</verse>
				<verse number="7">Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступники, ми Тобі нагрішили!</verse>
				<verse number="8">О надіє Ізраїлева, о Спасителю в часі недолі, нащо будеш Ти в Краї, як той чужаниця, й як той подорожній, що намета лише на ночліг розтягає?</verse>
				<verse number="9">Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твоє на нас кличеться, не залишай нас!</verse>
				<verse number="10">Так говорить Господь до народу цього: Так люблять вони волочитись, а не стримувати своїх ніг, тому то не має Господь уподобання в них, Він тепер їхню провину згадає, і їхній гріх покарає!</verse>
				<verse number="11">І промовив до мене Господь: Не молись за народ цей на добре йому:</verse>
				<verse number="12">Як вони будуть постити, Я не послухаю їхніх благань, а коли принесуть цілопалення й дар, Я їх не прийму, бо Я повигублюю всіх їх мечем, і голодом, і моровицею!...</verse>
				<verse number="13">А я відказав: О Господи, Боже! Ось пророки говорять до них: Ви не будете бачити меча, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам!</verse>
				<verse number="14">Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця...</verse>
				<verse number="15">Тому так промовляє Господь на пророків, які пророкують Іменням Моїм, хоч Я не посилав їх, та що кажуть вони: Меч та голод не буде в цім Краї: від меча та від голоду згинуть пророки такі!</verse>
				<verse number="16">А народ, що таке пророкують йому, розкиданий буде по вулицях Єрусалиму від голоду та від меча, і не буде кому поховати його, вони й їхні жінки, й їхні сини та їхні дочки, і виллю на них їхнє зло!</verse>
				<verse number="17">І ти скажеш до них оце слово: Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми, і нехай не затихнуть, бо дівчина, доня народу мого, буде побита великим нещастям, дуже болючим ударом!</verse>
				<verse number="18">Якщо вийду на поле ось побиті мечем, й якщо вийду до міста ось помлілі із голоду, і навіть пророк та священик шмигляють по краю, якого не знають...</verse>
				<verse number="19">Чи насправді покинув Ти Юду? Чи й Сіоном гидує душа Твоя? Чому вразив Ти нас і немає нам ліку? Ми чекаємо миру й немає добра, і часу вздоровлення та ось тільки жах!...</verse>
				<verse number="20">Знаємо, Господи, нашу безбожність, вину наших батьків, бо ми проти Тебе згрішили,</verse>
				<verse number="21">та не відкидай нас ради Ймення Свого, не безчесть трону слави Своєї, пам'ятай, не зламай заповіту Свого із нами!</verse>
				<verse number="22">Хіба є між марними божками поганів такі, що спускають дощі? І чи небо саме дає зливу? Чи ж не Ти Господь Бог наш? Тому то на Тебе надіємось ми, бо Ти це все чиниш!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, то душа Моя до народу цього не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повиходять!</verse>
				<verse number="2">І буде, як скажуть до тебе вони: Куди підемо? то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть ті на смерть, і хто на меча на меча, і хто на голод на голод, а хто до полону в полон...</verse>
				<verse number="3">І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили...</verse>
				<verse number="4">І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що зробив був він в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="5">Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття тобі виявить? І хто зверне з путі, щоб тебе запитати про поводження?</verse>
				<verse number="6">Ти покинув Мене, промовляє Господь, відступився назад, тому Я простягнув Свою руку на тебе, і знищив тебе, утомився Я жалувати!</verse>
				<verse number="7">І віячкою їх розвіяв по брамах землі, позбавив дітей, і погубив Свій народ, бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх,</verse>
				<verse number="8">у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах,</verse>
				<verse number="9">зомліла вона, що сімох породила, видихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоромилася та збентежилась... А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить Господь...</verse>
				<verse number="10">Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене...</verse>
				<verse number="11">Промовив Господь: Я справді підсилю на добре тебе, Я справді вчиню, що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску!</verse>
				<verse number="12">Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?</verse>
				<verse number="13">Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, і не за ціну, але за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.</verse>
				<verse number="14">І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, і над вами палатиме він!</verse>
				<verse number="15">Ти, Господи, знаєш усе, згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!</verse>
				<verse number="16">Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!</verse>
				<verse number="17">Не сидів я на зборі веселому та не радів, через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.</verse>
				<verse number="18">Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?</verse>
				<verse number="19">Тому Господь так відказав: Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої: до тебе самі вони звернуться, а не ти до них звернешся!</verse>
				<verse number="20">І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати, говорить Господь!</verse>
				<verse number="21">І врятую тебе з руки злих, і з рук насильників тих тебе визволю!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І було слово Господнє до мене, промовляючи:</verse>
				<verse number="2">Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.</verse>
				<verse number="3">Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:</verse>
				<verse number="4">Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині...</verse>
				<verse number="5">Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім смутку, і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить Господь, ласку та милість.</verse>
				<verse number="6">І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини...</verse>
				<verse number="7">І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю...</verse>
				<verse number="8">І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.</verse>
				<verse number="9">Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!</verse>
				<verse number="10">І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?</verse>
				<verse number="11">І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!</verse>
				<verse number="12">А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити...</verse>
				<verse number="13">Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.</verse>
				<verse number="14">Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,</verse>
				<verse number="15">а тільки: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх... Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.</verse>
				<verse number="16">Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.</verse>
				<verse number="17">Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина.</verse>
				<verse number="18">І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили...</verse>
				<verse number="19">О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...</verse>
				<verse number="20">Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?</verse>
				<verse number="21">Тому то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Моє це Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.</verse>
				<verse number="2">Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,</verse>
				<verse number="3">про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх.</verse>
				<verse number="4">І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!</verse>
				<verse number="6">І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...</verse>
				<verse number="7">Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!</verse>
				<verse number="8">І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!</verse>
				<verse number="9">Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?</verse>
				<verse number="10">Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.</verse>
				<verse number="11">Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...</verse>
				<verse number="12">Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині!</verse>
				<verse number="13">Надіє Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.</verse>
				<verse number="14">Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, бо Ти слава моя!</verse>
				<verse number="15">Ось вони мені кажуть: Де слово Господнє? Нехай воно прийде!</verse>
				<verse number="16">А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.</verse>
				<verse number="17">Не будь Ти для мене страхіттям, на день зла Ти моє пристановище!</verse>
				<verse number="18">Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!</verse>
				<verse number="19">Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.</verse>
				<verse number="20">І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.</verse>
				<verse number="21">Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.</verse>
				<verse number="22">І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!</verse>
				<verse number="23">Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.</verse>
				<verse number="24">І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, каже Господь, щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити,</verse>
				<verse number="25">то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!</verse>
				<verse number="26">І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.</verse>
				<verse number="27">А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, і не погасне!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.</verse>
				<verse number="3">І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.</verse>
				<verse number="4">І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.</verse>
				<verse number="5">І було мені слово Господнє, говорячи:</verse>
				<verse number="6">Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!</verse>
				<verse number="7">Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,</verse>
				<verse number="8">та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.</verse>
				<verse number="9">А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,</verse>
				<verse number="10">та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.</verse>
				<verse number="11">А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!</verse>
				<verse number="12">Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.</verse>
				<verse number="13">Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!</verse>
				<verse number="14">Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?</verse>
				<verse number="15">Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,</verse>
				<verse number="16">щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...</verse>
				<verse number="17">Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!</verse>
				<verse number="18">І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!</verse>
				<verse number="19">Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!</verse>
				<verse number="20">Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!</verse>
				<verse number="21">Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!</verse>
				<verse number="22">Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...</verse>
				<verse number="23">А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">Господь сказав так: Іди, і купиш баньку в ганчара, і візьми собі з старших народу та з старших священиків.</verse>
				<verse number="2">І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'яної брами, і будеш там оголошувати ті слова, що до тебе Я їх говоритиму.</verse>
				<verse number="3">І скажеш: Послухайте слова Господнього, царі Юди та мешканці Єрусалиму! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зло наведу на це місце, так що всякому, хто почує про нього, задзвенить в його вухах!</verse>
				<verse number="4">Це за те, що вони залишили Мене, і вчинили чужим оце місце, і кадили у ньому для інших богів, що не знали їх ані вони, ні батьки їхні, ані юдейські царі, і кров'ю невинних наповнили місце оце,</verse>
				<verse number="5">і пагірки побудували Ваалові, щоб палити дітей своїх на огні цілопалення для Ваала, чого не велів Я і не говорив, і що на серце Мені не приходило!</verse>
				<verse number="6">Тому наступають ось дні, говорить Господь, що не буде вже зватися місце це Тофет і Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина Убивства.</verse>
				<verse number="7">І знищу на місці цьому раду Юдину та Єрусалиму, і впадуть від меча перед їхніми ворогами та від руки тих, хто шукає їхньої душі, і дам падло їхнє на стерво для птаства небесного та для земної звірини...</verse>
				<verse number="8">І вчиню оце місце страхіттям і посміхом, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, побачивши всі його врази...</verse>
				<verse number="9">І вчиню, що вони будуть їсти тіло синів своїх й тіло дочок своїх, і тіло один одного їсти вони будуть в облозі та в утискові, яким будуть тиснути їх вороги їхні та ті, хто буде шукати їхню душу...</verse>
				<verse number="10">І розіб'єш баньку на очах тих людей, що ходять з тобою,</verse>
				<verse number="11">та й скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак розіб'ю Я народ цей та місто оце, як розбивається посуд ганчарський, що не може вже бути направленим, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб...</verse>
				<verse number="12">Так зроблю цьому місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб зробити це місто, як Тофет...</verse>
				<verse number="13">І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди, як місце те Тофет, нечисті усі ті доми, що кадили на їхніх дахах усім небесним світилам, та лили жертви литі для інших богів!</verse>
				<verse number="14">І прийшов Єремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, і став у дворі Господнього дому, і сказав до всього народу:</verse>
				<verse number="15">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось спроваджу до міста цього та до всіх його міст усе те лихо, що Я говорив був на нього, бо вчинили вони свою шию твердою, щоб не слухатися Моїх слів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І почув Пашхур, Іммерів син, священик, що був старшим наглядачем, начальник Господнього дому, Єремію, що пророкував ці слова.</verse>
				<verse number="2">І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язницю, що була в горішній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі...</verse>
				<verse number="3">І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я тобі, а тільки Маґор-Міссавів.</verse>
				<verse number="4">Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.</verse>
				<verse number="5">І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здобуток, і всю коштовність його, та всі скарби юдських царів, усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону...</verse>
				<verse number="6">А ти, Пашхуре, та всі мешканці дому твого підете до полону. І прийдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої приятелі, яким ти неправдиво пророкував.</verse>
				<verse number="7">Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене...</verse>
				<verse number="8">Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище...</verse>
				<verse number="9">І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!</verse>
				<verse number="10">Бо чув я обмову численних, ось острах навколо: Розкажіть, донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений і переможемо його, і помстимося над ним!</verse>
				<verse number="11">Та зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть! Будуть сильно вони посоромлені, бо робили без розуму, вічний сором їм буде, який не забудеться!</verse>
				<verse number="12">А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!</verse>
				<verse number="13">Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!</verse>
				<verse number="14">Проклятий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благословенний не буде!</verse>
				<verse number="15">Проклятий той муж, який сповістив мого батька, говорячи: Народилось тобі дитя-хлопець, а тим справді потішив його!</verse>
				<verse number="16">І бодай стався муж той, немов ті міста, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він уранці, а лемент військовий у часі полудня,</verse>
				<verse number="17">за те, що в утробі мене не забив, і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утроба її вагітною навіки була б!...</verse>
				<verse number="18">Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа, коли цар Седекія послав був до нього Пашхура, сина Малкійїного, та священика Цефанію, сина Маасеїного, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Звернися, за нас до Господа, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами, і той відійде від нас!</verse>
				<verse number="3">І сказав Єремія до них: Так скажіть до Седекії:</verse>
				<verse number="4">Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну військові знаряддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халдеями, які облягають вас, і позбираю їх до середини цього міста.</verse>
				<verse number="5">І буду Я воювати з вами рукою витягненою та сильним раменом, і в гніві, і в люті, і в великому пересерді!</verse>
				<verse number="6">І вражу мешканців цього міста, і чоловіка, і худобу, від великої моровиці повмирають вони!</verse>
				<verse number="7">А потому говорить Господь Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і народ, і врятованих у цьому місті від моровиці, від меча та від голоду в руку Навуходоносора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх вістрям меча, не змилується над ними й не змилосердиться, і не матиме любови!</verse>
				<verse number="8">А цьому народові скажеш: Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.</verse>
				<verse number="9">Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці; а той, хто перейде і прийде до халдеїв, що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич.</verse>
				<verse number="10">Бо Я обернув лице Своє на це місто на зле, а не на добре, говорить Господь, воно буде дане в руку царя вавилонського, а він спалить його огнем!...</verse>
				<verse number="11">А домові царя Юди скажи так: Послухайте слова Господнього:</verse>
				<verse number="12">Доме Давидів, отак промовляє Господь: Судіть вранці суд і рятуйте грабованого від руки переслідника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, і вона запалає за зло ваших учинків, і не буде кому погасити!</verse>
				<verse number="13">Ось Я проти тебе, мешканко долини, о скеле рівнини, говорить Господь, на вас, що говорите: Хто прийде на нас і хто ввійде в помешкання наші?</verse>
				<verse number="14">Бо Я покараю вас згідно із плодом ваших учинків, говорить Господь, і огонь запалю в його лісі, і він пожере всі довкілля його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,</verse>
				<verse number="2">та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.</verse>
				<verse number="3">Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!</verse>
				<verse number="4">Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.</verse>
				<verse number="5">А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!</verse>
				<verse number="6">Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!</verse>
				<verse number="7">І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!</verse>
				<verse number="8">І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?</verse>
				<verse number="9">І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.</verse>
				<verse number="10">Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...</verse>
				<verse number="11">Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!</verse>
				<verse number="12">Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...</verse>
				<verse number="13">Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,</verse>
				<verse number="14">що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.</verse>
				<verse number="15">Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,</verse>
				<verse number="16">він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.</verse>
				<verse number="17">Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...</verse>
				<verse number="18">Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!</verse>
				<verse number="19">Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...</verse>
				<verse number="20">Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...</verse>
				<verse number="21">Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...</verse>
				<verse number="22">Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...</verse>
				<verse number="23">О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!</verse>
				<verse number="24">Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!</verse>
				<verse number="25">І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...</verse>
				<verse number="26">І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!</verse>
				<verse number="27">А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!</verse>
				<verse number="28">Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?</verse>
				<verse number="29">О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:</verse>
				<verse number="30">Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!</verse>
				<verse number="2">Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!</verse>
				<verse number="3">А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.</verse>
				<verse number="4">І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!</verse>
				<verse number="5">Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.</verse>
				<verse number="6">За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.</verse>
				<verse number="7">Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,</verse>
				<verse number="8">а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.</verse>
				<verse number="9">Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...</verse>
				<verse number="10">Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...</verse>
				<verse number="11">Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.</verse>
				<verse number="12">Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...</verse>
				<verse number="13">А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!</verse>
				<verse number="14">А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...</verse>
				<verse number="15">Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!</verse>
				<verse number="16">Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.</verse>
				<verse number="17">Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!</verse>
				<verse number="18">А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?</verse>
				<verse number="19">Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...</verse>
				<verse number="20">Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!</verse>
				<verse number="21">Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.</verse>
				<verse number="22">А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.</verse>
				<verse number="23">Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?</verse>
				<verse number="24">Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.</verse>
				<verse number="25">Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...</verse>
				<verse number="26">Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?</verse>
				<verse number="27">Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення.</verse>
				<verse number="28">Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь.</verse>
				<verse number="29">Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?</verse>
				<verse number="30">Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.</verse>
				<verse number="31">Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!</verse>
				<verse number="32">Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....</verse>
				<verse number="33">А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.</verse>
				<verse number="34">А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!</verse>
				<verse number="35">Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?</verse>
				<verse number="36">А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.</verse>
				<verse number="37">Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?</verse>
				<verse number="38">Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,</verse>
				<verse number="39">тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...</verse>
				<verse number="40">І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">Господь показав мені, і ось два коші фіґ стояли перед храмом Господнім, потому, як Навуходоносор, цар вавилонський, вигнав Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юдиного, та правителів Юдських, і майстра, і слюсаря з Єрусалиму, та й привів їх до Вавилону.</verse>
				<verse number="2">Один кіш фіґи дуже добрі, як фіґи першого врожаю, а один кіш фіґи дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.</verse>
				<verse number="3">І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Фіґи. Фіґи добрі дуже добрі, а злі дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.</verse>
				<verse number="4">І було мені слово Господнє, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Як фіґи ці добрі, так оберну Я на добре вигнанців Юдиних, яких Я послав із цього місця до краю халдейського.</verse>
				<verse number="6">І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб'ю, і засаджу їх, а не вирву.</verse>
				<verse number="7">І дам Я їм серце пізнати Мене, що Я Господь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм!</verse>
				<verse number="8">А як фіґи ті злі, яких не їдять через їхню непридатність, то так говорить Господь: За такого Я дам Седекію, царя Юдиного, і його правителів та решту Єрусалиму, що залишилися в цьому Краї та що сидять у краї єгипетському.</verse>
				<verse number="9">І дам їх за острах, на зло для всіх царств землі, на ганьбу та за притчу, на глум та на прокляття в усіх тих місцях, куди вижену їх.</verse>
				<verse number="10">І пошлю на них меча, і голод та моровицю, аж поки не вигублені будуть на землі, яку Я був дав їм та їхнім батькам!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,</verse>
				<verse number="2">що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:</verse>
				<verse number="3">Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.</verse>
				<verse number="4">І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.</verse>
				<verse number="5">А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.</verse>
				<verse number="6">І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого.</verse>
				<verse number="7">Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.</verse>
				<verse number="8">Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,</verse>
				<verse number="9">ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.</verse>
				<verse number="10">І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...</verse>
				<verse number="11">І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!</verse>
				<verse number="12">І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.</verse>
				<verse number="13">І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.</verse>
				<verse number="14">Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.</verse>
				<verse number="15">Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.</verse>
				<verse number="16">І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...</verse>
				<verse number="17">І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:</verse>
				<verse number="18">Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,</verse>
				<verse number="19">фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,</verse>
				<verse number="20">і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,</verse>
				<verse number="21">Едома й Моава та синів Аммона,</verse>
				<verse number="22">і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,</verse>
				<verse number="23">і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,</verse>
				<verse number="24">і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,</verse>
				<verse number="25">і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,</verse>
				<verse number="26">і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.</verse>
				<verse number="27">І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.</verse>
				<verse number="28">І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!</verse>
				<verse number="29">Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!</verse>
				<verse number="30">А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!</verse>
				<verse number="31">Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь.</verse>
				<verse number="32">Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі,</verse>
				<verse number="33">і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...</verse>
				<verse number="34">Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!...</verse>
				<verse number="35">І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...</verse>
				<verse number="36">І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,</verse>
				<verse number="37">і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву...</verse>
				<verse number="38">Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.</verse>
				<verse number="3">Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!</verse>
				<verse number="4">І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,</verse>
				<verse number="5">щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,</verse>
				<verse number="6">то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...</verse>
				<verse number="7">І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.</verse>
				<verse number="8">І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!</verse>
				<verse number="9">Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.</verse>
				<verse number="10">І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.</verse>
				<verse number="11">І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!</verse>
				<verse number="12">І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.</verse>
				<verse number="13">А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.</verse>
				<verse number="14">А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!</verse>
				<verse number="15">Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.</verse>
				<verse number="16">І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!</verse>
				<verse number="17">І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:</verse>
				<verse number="18">Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...</verse>
				<verse number="19">Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?</verse>
				<verse number="20">І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.</verse>
				<verse number="21">І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.</verse>
				<verse number="22">І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.</verse>
				<verse number="23">І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...</verse>
				<verse number="24">Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворозки та ярма, і надінь їх на шию свою.</verse>
				<verse number="3">І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що приходять до Єрусалиму до Седекії, царя Юдиного.</verse>
				<verse number="4">І накажеш їм, щоб до своїх володарів говорили: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так скажете вашим володарям:</verse>
				<verse number="5">Я вчинив землю й людину, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм, і дав її тому, хто сподобався в очах Моїх.</verse>
				<verse number="6">А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, а також польову звірину дав Я йому, щоб служила йому.</verse>
				<verse number="7">І будуть служити всі народи йому та синові його, і синові сина його, аж поки не прийде час також його власному краєві, і поневолять його численні народи та великі царі.</verse>
				<verse number="8">І станеться, той народ і те царство, що не будуть служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо вавилонського царя, покараю Я народ цей мечем, і голодом, і заразою, говорить Господь, аж поки не зроблю їм кінця рукою його!</verse>
				<verse number="9">А ви не прислухайтесь до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що говорять до вас, кажучи: Не служіть вавилонському цареві!</verse>
				<verse number="10">Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете.</verse>
				<verse number="11">А народ, що вкладе свою шию в ярмо вавилонського царя й буде служити йому, то залишу його на його землі, говорить Господь, і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.</verse>
				<verse number="12">І до Седекії, царя Юдиного, говорив Я згідно з усіма цими словами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя, і служіть йому та його народові, і будете жити.</verse>
				<verse number="13">Пощо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, як говорив був Господь про той люд, що не буде служити вавилонському цареві?</verse>
				<verse number="14">І не прислухуйтеся до слів пророків, що кажуть до вас, говорячи: Не будете служити вавилонському цареві, бо неправду вони вам пророкують.</verse>
				<verse number="15">Бо Я не посилав їх, говорить Господь, і вони пророкують неправду в Ім'я Моє, щоб Я вигнав вас, і погинете ви та пророки, що вам те пророкують!...</verse>
				<verse number="16">А до священиків та до всього цього народу говорив я, кажучи: Так говорить Господь: Не прислухуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось тепер незабаром вертається з Вавилону посуд Господнього дому, бо лжу вони пророкують.</verse>
				<verse number="17">Не прислухуйтеся до них, служіть цареві вавилонському, то будете жити, нащо буде це місто руїною?</verse>
				<verse number="18">А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, нехай же просять вони Господа Саваота, щоб не перейшов посуд, позосталий в Господньому домі, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі до Вавилону.</verse>
				<verse number="19">Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи, і про море, і про підстави, і про решту посуду, позосталого в цьому місті,</verse>
				<verse number="20">що не забрав їх Навуходоносор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму.</verse>
				<verse number="21">Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посуд, позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму:</verse>
				<verse number="22">До Вавилону буде він спроваджений, і там пробуватиме аж до дня Моїх відвідин їх, говорить Господь, тоді випроваджу його, і верну його до цього місця...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів'ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!</verse>
				<verse number="3">За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.</verse>
				<verse number="4">І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!</verse>
				<verse number="5">І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.</verse>
				<verse number="6">І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.</verse>
				<verse number="7">Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:</verse>
				<verse number="8">Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.</verse>
				<verse number="9">Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.</verse>
				<verse number="10">І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.</verse>
				<verse number="11">І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.</verse>
				<verse number="12">І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:</verse>
				<verse number="13">Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.</verse>
				<verse number="14">Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!</verse>
				<verse number="15">І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.</verse>
				<verse number="16">Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!...</verse>
				<verse number="17">І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">А оце слова листа, якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старших, і до священиків, і до пророків, і до всього народу, що його вигнав Навуходоносор з Єрусалиму до Вавилону, в неволю,</verse>
				<verse number="2">по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,</verse>
				<verse number="3">через Ел'асу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар Юди, до Навуходоносора, царя вавилонського, до Вавилону, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, до всього вигнання в неволю, що Я вигнав з Єрусалиму до Вавилону:</verse>
				<verse number="5">Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!</verse>
				<verse number="6">Поберіть жінок, і зродіть синів та дочок, і візьміть для ваших синів жінок, а свої дочки віддайте людям, і нехай вони породять синів та дочок, і помножтеся там, і не малійте!</verse>
				<verse number="7">І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій.</verse>
				<verse number="8">Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші чарівники, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться.</verse>
				<verse number="9">Бо лжу вони вам пророкують Ім'ям Моїм, Я їх не посилав, говорить Господь.</verse>
				<verse number="10">Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця.</verse>
				<verse number="11">Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.</verse>
				<verse number="12">І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.</verse>
				<verse number="13">І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.</verse>
				<verse number="14">І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас, і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць, куди Я вигнав був вас, говорить Господь, верну вас до того місця, звідки вас Я був вигнав.</verse>
				<verse number="15">Якщо ви кажете: Господь поставив нам пророків і в Вавилоні,</verse>
				<verse number="16">то так говорить Господь до царя, що сидить на Давидовому троні, та до всього народу, що сидить у цьому місті, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнання:</verse>
				<verse number="17">Так говорить Господь Саваот: Ось Я пошлю на вас меча, голод та моровицю, і дам їх, як обридливі фіґи, яких не їдять через їхню непридатність.</verse>
				<verse number="18">І буду гнатися за ними мечем, голодом та моровицею, і дам їх на пострах для всіх земних царств, на прокляття, і на остовпіння, і на посміховище, і на ганьбу серед усіх народів, куди Я їх був повиганяв,</verse>
				<verse number="19">за те, що не слухалися слів Моїх, говорить Господь, що посилав Я до них рабів Моїх пророків, рано та пізно, та не слухали ви, говорить Господь.</verse>
				<verse number="20">А ви, все вигнання, що послав Я з Єрусалиму до Вавилону, послухайте слова Господнього:</verse>
				<verse number="21">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він повбиває їх на ваших очах!</verse>
				<verse number="22">І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавилоні, говорячи: Нехай учинить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавилонський цар пік на огні,</verse>
				<verse number="23">за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.</verse>
				<verse number="24">А до Шемаї нехеламітянина скажеш, говорячи:</verse>
				<verse number="25">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: За те, що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу, що в Єрусалимі, і до священика Цефанії, Маасеїного сина, і до всіх священиків, говорячи:</verse>
				<verse number="26">Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути наглядачем у Господньому домі для кожного чоловіка, що божевільний і що вдає пророка, і даси його до в'язниці, а на шию кайдани надінеш.</verse>
				<verse number="27">А тепер, чому ти не скартав Єремію з Анатоту, що вдає з себе пророка?</verse>
				<verse number="28">Бо він послав до нас, до Вавилону, говорячи: Довге воно, вигнання! Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!</verse>
				<verse number="29">І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії.</verse>
				<verse number="30">І було слово Господнє до Єремії, говорячи:</verse>
				<verse number="31">Пошли всьому вигнанню, говорячи: Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая, хоч Я не посилав його, і зробив, щоб ви надіялись на неправду,</verse>
				<verse number="32">тому так промовляє Господь: Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його: не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке Я зроблю для народу Свого, говорить Господь, бо про відступство від Господа говорив він!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.</verse>
				<verse number="3">Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.</verse>
				<verse number="4">А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:</verse>
				<verse number="5">Бо так промовляє Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немає спокою...</verse>
				<verse number="6">Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?</verse>
				<verse number="7">Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!</verse>
				<verse number="8">І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!</verse>
				<verse number="9">І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю Я їм.</verse>
				<verse number="10">А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,</verse>
				<verse number="11">бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!</verse>
				<verse number="12">Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!</verse>
				<verse number="13">Немає того, хто б справу твою розсудив для твоєї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло!</verse>
				<verse number="14">Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...</verse>
				<verse number="15">Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...</verse>
				<verse number="16">Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабунок віддам!</verse>
				<verse number="17">Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.</verse>
				<verse number="18">Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудується місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.</verse>
				<verse number="19">І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!</verse>
				<verse number="20">І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!</verse>
				<verse number="21">І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись? каже Господь.</verse>
				<verse number="22">І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!</verse>
				<verse number="23">Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.</verse>
				<verse number="24">Не спиниться полум'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконає замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.</verse>
				<verse number="3">Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!</verse>
				<verse number="4">Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,</verse>
				<verse number="5">на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!</verse>
				<verse number="6">Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!</verse>
				<verse number="7">Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!</verse>
				<verse number="8">Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!</verse>
				<verse number="9">Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!</verse>
				<verse number="10">Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!</verse>
				<verse number="11">Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.</verse>
				<verse number="12">І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!</verse>
				<verse number="13">Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!</verse>
				<verse number="14">І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!</verse>
				<verse number="15">Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...</verse>
				<verse number="16">Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!</verse>
				<verse number="17">І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!</verse>
				<verse number="18">Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!</verse>
				<verse number="19">Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.</verse>
				<verse number="20">Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!</verse>
				<verse number="21">Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!</verse>
				<verse number="22">Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!</verse>
				<verse number="23">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!</verse>
				<verse number="24">І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.</verse>
				<verse number="25">Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.</verse>
				<verse number="26">На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.</verse>
				<verse number="27">Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.</verse>
				<verse number="28">І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!</verse>
				<verse number="29">Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!</verse>
				<verse number="30">бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!</verse>
				<verse number="31">Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.</verse>
				<verse number="32">Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!</verse>
				<verse number="33">Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!</verse>
				<verse number="34">І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!</verse>
				<verse number="35">Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!</verse>
				<verse number="36">Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.</verse>
				<verse number="37">Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!</verse>
				<verse number="38">Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.</verse>
				<verse number="39">І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.</verse>
				<verse number="40">І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.</verse>
				<verse number="2">А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,</verse>
				<verse number="3">що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...</verse>
				<verse number="4">А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...</verse>
				<verse number="5">І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...</verse>
				<verse number="6">А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="7">Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.</verse>
				<verse number="8">І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.</verse>
				<verse number="9">І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.</verse>
				<verse number="10">А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.</verse>
				<verse number="11">І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.</verse>
				<verse number="12">І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.</verse>
				<verse number="13">І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:</verse>
				<verse number="14">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.</verse>
				<verse number="15">Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!</verse>
				<verse number="16">І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:</verse>
				<verse number="17">О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!</verse>
				<verse number="18">Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!</verse>
				<verse number="19">Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,</verse>
				<verse number="20">що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!</verse>
				<verse number="21">І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.</verse>
				<verse number="22">І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.</verse>
				<verse number="23">І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...</verse>
				<verse number="24">Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.</verse>
				<verse number="25">А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...</verse>
				<verse number="26">І було Господнє слово до Єремії, говорячи:</verse>
				<verse number="27">Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?</verse>
				<verse number="28">Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!</verse>
				<verse number="29">І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...</verse>
				<verse number="30">Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...</verse>
				<verse number="31">Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця</verse>
				<verse number="32">за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...</verse>
				<verse number="33">І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...</verse>
				<verse number="34">І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити...</verse>
				<verse number="35">І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.</verse>
				<verse number="36">Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:</verse>
				<verse number="37">Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,</verse>
				<verse number="38">і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!</verse>
				<verse number="39">І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.</verse>
				<verse number="40">І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!</verse>
				<verse number="41">І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.</verse>
				<verse number="42">Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!</verse>
				<verse number="43">І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.</verse>
				<verse number="44">І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">І було Єремії Господнє слово вдруге, коли він ще замкнений був на подвір'ї в'язниці, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь, що чинить оце, Господь, що вформовує це, щоб поставити міцно оце, Господь Його Ймення:</verse>
				<verse number="3">Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!</verse>
				<verse number="4">Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про доми цього міста й про доми царів Юди, що їх поруйновано на оборонні вали,</verse>
				<verse number="5">приходять вони воювати з халдеями, щоб доми понаповнювати людськими трупами, що вразив Я гнівом Своїм та люттю Своєю, і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло:</verse>
				<verse number="6">Ось Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них!</verse>
				<verse number="7">І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку.</verse>
				<verse number="8">І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагрішили Мені, і пробачу всі їхні провини, якими нагрішили Мені, та відпали від Мене.</verse>
				<verse number="9">І Єрусалим Мені стане за радісне ймення, за хвалу та пишноту всім людям землі, що почують про все те добро, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтять через все те добро та ввесь спокій, який Я для нього вчинив!</verse>
				<verse number="10">Так говорить Господь: Ще буде почутий на місці оцьому, про яке ви говорите: Воно поруйноване, так що немає людини й немає скотини, у містах Юди й на вулицях Єрусалиму, спустошених так, що немає людини, й немає мешканця, й немає скотини,</verse>
				<verse number="11">радісний голос та голос веселий, голос молодого та голос молодої, голос тих, що говорять: Хваліть Господа Саваота, бо добрий Господь, бо навіки Його милосердя! що жертву хвали до Господнього дому приносять, бо Я поверну долю Краю цього, як було напочатку, говорить Господь!</verse>
				<verse number="12">Так говорить Господь Саваот: Ще буде на місці оцьому спустошеному, що немає нічого воно від людини та аж до скотини, та по містах його всіх ще буде пасовисько для пастухів, куди приведуть вони череду на відпочинок!</verse>
				<verse number="13">У містах у горішніх, у містах долішніх, і в південних містах, і в Веніяминовому краї, і в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних ще проходитиме череда через руки рахуючого, говорить Господь!</verse>
				<verse number="14">Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин:</verse>
				<verse number="15">тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливости, Він буде чинити на землі правосуддя та правду!</verse>
				<verse number="16">Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь наша правда!</verse>
				<verse number="17">Бо так промовляє Господь: Нема переводу Давидовим мужам, що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого,</verse>
				<verse number="18">і нема переводу в Левитів священиків перед обличчям Моїм тому мужеві, що буде приносити цілопалення, і спалювати хлібну жертву, і приносити жертву всі дні!</verse>
				<verse number="19">І було слово Господа до Єремії таке:</verse>
				<verse number="20">Так говорить Господь: Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня та Мого заповіта щодо ночі, щоб не було дня та ночі в їхньому часі,</verse>
				<verse number="21">то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм, щоб він сина не мав, який не царював би на троні його, і з Левитами-священиками, слугами Моїми!</verse>
				<verse number="22">І як незчисленні ті зорі небесні, а морський пісок незміренний, так помножу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!</verse>
				<verse number="23">І було слово Господа до Єремії таке:</verse>
				<verse number="24">Хіба ж ти не завважив, як народ цей казав був, говорячи: Обидва ті роди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх? І народом Моїм вони нехтують, наче б не був він уже перед ними народом.</verse>
				<verse number="25">Так говорить Господь: Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема, якщо Я уставів для неба й землі не поклав,</verse>
				<verse number="26">то відкину й насіння Якова та раба Мого Давида, щоб не брати володарів із насіння його для насіння Авраама, Ісака та Якова... Та не буде того, бо верну їхню долю, й помилую їх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар вавилонський, і все військо його, і всі царства землі, панування руки його, та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звістиш йому: Так говорить Господь: Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю його огнем.</verse>
				<verse number="3">А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.</verse>
				<verse number="4">Але послухай Господнього слова, Седекіє, царю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча!</verse>
				<verse number="5">У мирі помреш ти; і як палили на погребі батькам твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й О пане будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь.</verse>
				<verse number="6">І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="7">А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними.</verse>
				<verse number="8">Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім народом, що в Єрусалимі, щоб оголосити їм волю,</verse>
				<verse number="9">щоб кожен відпустив раба свого, і кожен свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.</verse>
				<verse number="10">І послухалися всі князі та ввесь народ, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен свою невільницю, вільними, щоб більш не неволити їх. І вони послухалися, і повідпускали.</verse>
				<verse number="11">Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпускали були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.</verse>
				<verse number="12">І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:</verse>
				<verse number="13">Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського краю, з дому рабства, кажучи:</verse>
				<verse number="14">З кінцем семи років відпустите кожен свого брата єврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього.</verse>
				<verse number="15">А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім'я Моє.</verse>
				<verse number="16">Та ви знову збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.</verse>
				<verse number="17">Тому так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!...</verse>
				<verse number="18">І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвоє теля та перейшли між його кавалками,</verse>
				<verse number="19">також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,</verse>
				<verse number="20">то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане падло їхнє стервом для птаства небесного та для земної звірини...</verse>
				<verse number="21">А Седекію, царя Юдиного, та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку війська вавилонського царя, що відходить від вас.</verse>
				<verse number="22">Ось Я накажу, говорить Господь, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, і не буде в них мешканця!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Іди до дому Рехавітів, і будеш говорити з ними, і введеш їх до Господнього дому, до однієї з кімнат, і напоїш їх вином.</verse>
				<verse number="3">І взяв я Яазанію, Єреміїного сина, сина Хаваццініїного, і братів його, і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів.</verse>
				<verse number="4">І ввів я їх до Господнього дому, до кімнати синів Ханана, сина Їґдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті князів, що над кімнатою Маасеї, Шаллумового сина, який пильнував порога.</verse>
				<verse number="5">І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й сказав до них: Пийте вино!</verse>
				<verse number="6">А вони відказали: Не будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, син Рехавів, наказав нам, говорячи: Не пийте вина ані ви, ані ваші сини аж навіки!</verse>
				<verse number="7">І не будуйте дому, і не сійте, і не засаджуйте виноградника, і не майте їх, але сидіть у наметах по всі ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруєте!</verse>
				<verse number="8">І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава, Рехавового сина, про все, що він наказав був нам, щоб не пили вина по всі наші дні ми, наші жінки, наші сини та дочки наші,</verse>
				<verse number="9">і щоб ні будувати домів для нашого пробування, а виноградник і поле та насіння не будуть наші.</verse>
				<verse number="10">І осіли ми в наметах, і послухалися, та й зробили все, що наказав нам наш батько Йонадав.</verse>
				<verse number="11">І сталося, коли Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов був на цей Край, то ми сказали: Ходіть, і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму. І осілися ми в Єрусалимі.</verse>
				<verse number="12">І було слово Господа до Єремії таке:</verse>
				<verse number="13">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму: Чи з цього не витягнете науки, щоб слухатися Моїх слів? говорить Господь.</verse>
				<verse number="14">Додержано слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, і не пили вони аж до дня цього, бо послухалися наказу свого батька; а Я говорив до вас рано та пізно, та не слухалися ви Мене!</verse>
				<verse number="15">І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.</verse>
				<verse number="16">Бо додержали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказа свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухався Мене.</verse>
				<verse number="17">Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали...</verse>
				<verse number="18">А до дому Рехавітів Єремія сказав: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава, та держитеся всіх наказів його, і зробили те все, що Я заповів вам,</verse>
				<verse number="19">тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Візьми собі книжкового звоя, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.</verse>
				<verse number="3">Може почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх.</verse>
				<verse number="4">І покликав Єремія Баруха, Нерійїного сина, і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова, що Він говорив йому, на книжковий звій.</verse>
				<verse number="5">І наказав Єремія Барухові, кажучи: Я задержаний, не можу ввійти до Господнього дому.</verse>
				<verse number="6">Тому піди сам, прочитай зо звою, що написав ти з моїх уст, Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту, а також в вуха всього Юди, що приходить зо своїх міст, відчитаєш їх.</verse>
				<verse number="7">Може впаде їхнє благання перед Господнє лице, і вони вернуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!</verse>
				<verse number="8">І зробив Барух, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі.</verse>
				<verse number="9">І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="10">І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір'ї, при вході до нової брами Господнього дому, в вуха всього народу.</verse>
				<verse number="11">І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова з книги,</verse>
				<verse number="12">і зійшов до царського дому, до кімнати писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі зверхники.</verse>
				<verse number="13">І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.</verse>
				<verse number="14">І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди! І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.</verse>
				<verse number="15">А ті сказали до нього: Сідай же, і прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.</verse>
				<verse number="16">І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: Конче перекажімо цареві всі ці слова!</verse>
				<verse number="17">І запитали вони Баруха, говорячи: Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?</verse>
				<verse number="18">І сказав їм Барух: Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом.</verse>
				<verse number="19">І сказали зверхники до Баруха: Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви!</verse>
				<verse number="20">І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.</verse>
				<verse number="21">І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.</verse>
				<verse number="22">А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.</verse>
				<verse number="23">І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку...</verse>
				<verse number="24">Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.</verse>
				<verse number="25">І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.</verse>
				<verse number="26">І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.</verse>
				<verse number="27">І було Господнє слово до Єремії потому, як цар спалив був звоя та ті слова, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:</verse>
				<verse number="28">Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.</verse>
				<verse number="29">А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього звоя, говорячи: Нащо написав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край, і вигубить в ньому людину й скотину.</verse>
				<verse number="30">Тому так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі...</verse>
				<verse number="31">І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали...</verse>
				<verse number="32">І Єремія взяв іншого звоя, і дав його писареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було додано ще багато подібних слів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.</verse>
				<verse number="2">Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.</verse>
				<verse number="3">І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!</verse>
				<verse number="4">А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.</verse>
				<verse number="5">А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.</verse>
				<verse number="6">І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:</verse>
				<verse number="7">Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.</verse>
				<verse number="8">А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.</verse>
				<verse number="10">Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем...</verse>
				<verse number="11">І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,</verse>
				<verse number="12">то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.</verse>
				<verse number="13">Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!</verse>
				<verse number="14">А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.</verse>
				<verse number="15">І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.</verse>
				<verse number="16">І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів...</verse>
				<verse number="17">І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...</verse>
				<verse number="18">І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?</verse>
				<verse number="19">І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?</verse>
				<verse number="20">А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...</verse>
				<verse number="21">І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!</verse>
				<verse number="3">Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!</verse>
				<verse number="4">І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...</verse>
				<verse number="5">І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.</verse>
				<verse number="6">І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!</verse>
				<verse number="7">І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.</verse>
				<verse number="8">І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:</verse>
				<verse number="9">Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...</verse>
				<verse number="10">І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!</verse>
				<verse number="11">І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.</verse>
				<verse number="12">І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.</verse>
				<verse number="13">І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.</verse>
				<verse number="14">І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!</verse>
				<verse number="15">І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...</verse>
				<verse number="16">І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!</verse>
				<verse number="17">І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.</verse>
				<verse number="18">А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...</verse>
				<verse number="19">І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...</verse>
				<verse number="20">І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!</verse>
				<verse number="21">А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:</verse>
				<verse number="22">І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.</verse>
				<verse number="23">А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...</verse>
				<verse number="24">І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.</verse>
				<verse number="25">Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?</verse>
				<verse number="26">то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.</verse>
				<verse number="27">І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.</verse>
				<verse number="28">І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, та все його військо до Єрусалиму та й облягли його.</verse>
				<verse number="2">Одинадцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий пролім до міста...</verse>
				<verse number="3">І поприходили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середущій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, старший евнух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.</verse>
				<verse number="4">І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки, то вони повтікали, і повиходили вночі з міста дорогою царського садка, брамою між обома мурами, і вийшли дорогою в степ.</verse>
				<verse number="5">І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.</verse>
				<verse number="6">І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...</verse>
				<verse number="7">А очі Седекії він вибрав, і скував його мідяними кайданами, щоб відвести його до Вавилону...</verse>
				<verse number="8">А дім царя та дому народу халдеї попалили огнем, і порозбивали мури Єрусалиму.</verse>
				<verse number="9">А решту народу, позосталих у місті, та перебіжців, що попереходили до нього, і решту народу, що позосталися, вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, до Вавилону.</verse>
				<verse number="10">А з бідноти народу, що не мали нічого, Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля.</verse>
				<verse number="11">І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царської сторожі, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки як він скаже тобі, так з ним зроби!</verse>
				<verse number="13">І послав Невузар'адан, начальник царської сторожі, і Невушазбан, старший евнух, і Нерґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,</verse>
				<verse number="14">і послали вони, і взяли Єремію з подвір'я в'язниці, і дали його до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб вивести його до дому. І осівся він серед народу.</verse>
				<verse number="15">А до Єремії було Господнє слово, коли він був затриманий в подвір'ї в'язниці, таке:</verse>
				<verse number="16">Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дня.</verse>
				<verse number="17">Але тебе врятую цього дня, говорить Господь, і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.</verse>
				<verse number="18">Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як Невузар'адан, начальник царської сторожі, відпустив його з Рами, коли його він узяв, а він був закутий кайданами серед усього вигнання Єрусалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.</verse>
				<verse number="2">І взяв начальник царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.</verse>
				<verse number="3">І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господеві, і не слухалися Його голосу, і сталася вам ця річ.</verse>
				<verse number="4">А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх руках. Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну я своє око на тебе. А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись. Дивися, увесь Край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедливе піти, туди йди!</verse>
				<verse number="5">І коли той не навертався на це, сказав далі: То вернися до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу; або куди тобі подобається, туди йди. І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.</verse>
				<verse number="6">І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.</verse>
				<verse number="7">А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жінок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,</verse>
				<verse number="8">то поприходили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.</verse>
				<verse number="9">І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!</verse>
				<verse number="10">А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!</verse>
				<verse number="11">І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.</verse>
				<verse number="12">І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.</verse>
				<verse number="13">А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,</verse>
				<verse number="14">та й сказали до нього: Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе? Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.</verse>
				<verse number="15">А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине останок Юди?</verse>
				<verse number="16">І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="41">
				<verse number="1">І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.</verse>
				<verse number="2">І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм...</verse>
				<verse number="3">І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.</verse>
				<verse number="4">І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, а ніхто про це не знав,</verse>
				<verse number="5">і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люда оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.</verse>
				<verse number="6">І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!</verse>
				<verse number="7">І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...</verse>
				<verse number="8">Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.</verse>
				<verse number="9">А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.</verse>
				<verse number="10">І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.</verse>
				<verse number="11">І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.</verse>
				<verse number="12">І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.</verse>
				<verse number="13">І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.</verse>
				<verse number="14">І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.</verse>
				<verse number="15">А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.</verse>
				<verse number="16">І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів'ону.</verse>
				<verse number="17">І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту</verse>
				<verse number="18">від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="42">
				<verse number="1">І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,</verse>
				<verse number="2">та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас...</verse>
				<verse number="3">І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.</verse>
				<verse number="4">І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.</verse>
				<verse number="5">А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.</verse>
				<verse number="6">Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.</verse>
				<verse number="7">І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.</verse>
				<verse number="8">І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,</verse>
				<verse number="9">та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:</verse>
				<verse number="10">Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.</verse>
				<verse number="11">Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!</verse>
				<verse number="12">І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.</verse>
				<verse number="13">А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,</verse>
				<verse number="14">кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,</verse>
				<verse number="15">то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,</verse>
				<verse number="16">то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте...</verse>
				<verse number="17">І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них...</verse>
				<verse number="18">Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця...</verse>
				<verse number="19">Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!</verse>
				<verse number="20">Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.</verse>
				<verse number="21">І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.</verse>
				<verse number="22">А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="43">
				<verse number="1">І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,</verse>
				<verse number="2">то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там,</verse>
				<verse number="3">то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону...</verse>
				<verse number="4">І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.</verse>
				<verse number="5">І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,</verse>
				<verse number="6">мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Нерійїним,</verse>
				<verse number="7">і прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.</verse>
				<verse number="8">І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:</verse>
				<verse number="9">Візьми в свою руку великі каміння, і сховай їх у глині на цегляному майдані, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей.</verse>
				<verse number="10">І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і поставлю його трона над тими каміннями, що Я поховав, і він своє царське шатро розтягне над ними.</verse>
				<verse number="11">І він прийде, і вдарить єгипетський край: що призначене на смерть піде на смерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча...</verse>
				<verse number="12">І підпалю огонь у домах єгипетських богів, і він попалить їх, і забере їх у полон, і він очистить єгипетський край, як чистить пастух свою одіж, і вийде звідти в спокої...</verse>
				<verse number="13">І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в єгипетському краї, а доми єгипетських богів попалить огнем.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="44">
				<verse number="1">Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському краї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, говорячи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і немає в них мешканця...</verse>
				<verse number="3">Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити, служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.</verse>
				<verse number="4">І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидив!</verse>
				<verse number="5">Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.</verse>
				<verse number="6">І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пустинею, як бачите цього дня...</verse>
				<verse number="7">А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, вигублюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля з-серед Юди, щоб не залишилася вам решта?</verse>
				<verse number="8">Нащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями замешкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі?</verse>
				<verse number="9">Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?</verse>
				<verse number="10">Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.</verse>
				<verse number="11">Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну обличчя Своє на вас вам на зло, щоб викоренити всього Юду!</verse>
				<verse number="12">І візьму Я залишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужинцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбою, застрашенням, і прокляттям та ганьбою...</verse>
				<verse number="13">І покараю замешкалих в єгипетському краї, як покарав Я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею...</verse>
				<verse number="14">І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужинцями замешкати там в єгипетському краї, щоб вернутися до Юдиного краю, куди вони бажають усією душею своєю вернутися й оселитися там. Але не вернуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі!</verse>
				<verse number="15">І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там, великий збір, і ввесь народ, що сидів в єгипетському краї в Патросі, говорячи:</verse>
				<verse number="16">Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім'ям, ми не слухаємо тебе.</verse>
				<verse number="17">Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.</verse>
				<verse number="18">А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!</verse>
				<verse number="19">А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллємо їй литі жертви?</verse>
				<verse number="20">І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:</verse>
				<verse number="21">Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?</verse>
				<verse number="22">І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немає мешканця, як бачите цього дня...</verse>
				<verse number="23">За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.</verse>
				<verse number="24">І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському краї!</verse>
				<verse number="25">Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.</verse>
				<verse number="26">Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому єгипетському краї.</verse>
				<verse number="27">Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.</verse>
				<verse number="28">А врятовані від меча вернуться з єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського краю чужинцями замешкати там, чиє слово виконається: Моє чи їхнє?</verse>
				<verse number="29">А оце вам той знак, говорить Господь, що Я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче справдяться Мої слова на вас на зло.</verse>
				<verse number="30">Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="45">
				<verse number="1">Слово, що говорив пророк Єремія до Баруха, Нерійїного сина, коли той писав ці слова в книзі з Єреміїних уст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Баруху:</verse>
				<verse number="3">Ти сказав був: Ой горе мені, бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку!</verse>
				<verse number="4">Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою.</verse>
				<verse number="5">А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу зло на кожне тіло, говорить Господь, а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="46">
				<verse number="1">Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи.</verse>
				<verse number="2">На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавилонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:</verse>
				<verse number="3">Приготуйте щитка та щита, і приступіть до війни!</verse>
				<verse number="4">Запрягайте но коні й сідайте, верхівці, і поставайте в шоломах! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги!</verse>
				<verse number="5">Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь!</verse>
				<verse number="6">Швидкий не втече, і не врятується лицар, на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають!</verse>
				<verse number="7">Хто то такий підіймається, мов та Ріка, як річки, його води хвилюються?</verse>
				<verse number="8">Єгипет, немов та Ріка, підіймається він, мов річки, його води хвилюються, і каже: Підіймуся, покрию я землю, і вигублю місто й мешканців його!</verse>
				<verse number="9">Сідайте на коні й шалійте, колесниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натягують лука!</verse>
				<verse number="10">А день цей Господа, Бога Саваота, день помсти, щоб помститися над ворогами Своїми, і меч буде жерти й насититься, і досить нап'ється їхньої крови, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!</verse>
				<verse number="11">Піди до Ґілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, своїх ран не загоїш!</verse>
				<verse number="12">Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони!</verse>
				<verse number="13">Слово, що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб побити єгипетську землю:</verse>
				<verse number="14">Розкажіте в Єгипті, і розголосіте в Міґдолі, і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: стань, і собі приготуйся, бо меч пожирає круг тебе!</verse>
				<verse number="15">Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо пхнув їх Господь!...</verse>
				<verse number="16">Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й говорять: Уставай, і до свого народу вернімось, і до краю народження нашого, перед згубним мечем!</verse>
				<verse number="17">Назвіте ім'я фараону, цареві єгипетському: Загибіль, пропустив він усталений час!</verse>
				<verse number="18">Як живий Я, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення, він прийде, немов би Фавор у горах, й як при морі Кармел!</verse>
				<verse number="19">Приготуй необхідне собі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо стане спустошенням Ноф, і він спалений буде, і в ньому не буде мешканця!</verse>
				<verse number="20">Єгипет теля гарноусте, та летить он із півночі ґедзь!...</verse>
				<verse number="21">Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх...</verse>
				<verse number="22">Розлягається голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби...</verse>
				<verse number="23">Вони ліс його витнуть, говорить Господь, хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, і не буде числа їм.</verse>
				<verse number="24">Засоромлена буде єгипетська донька, буде видана в руку народу північного...</verse>
				<verse number="25">Говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього надіються.</verse>
				<verse number="26">І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, говорить Господь!</verse>
				<verse number="27">А ти не лякайся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе здалека, і насіння твоє з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив!</verse>
				<verse number="28">А ти не лякайся, рабе Мій Якове, каже Господь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="47">
				<verse number="1">Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Аззу.</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь: Ось підіймаються води із півночі, і стануть вони за потік заливний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто й замешкалих в ньому, і буде кричати людина, і кожен мешканець землі заголосить...</verse>
				<verse number="3">Через гук тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колесниць, через скрип його кіл не звернулись батьки до синів, бо зомліли їм руки,</verse>
				<verse number="4">бо настав це той день, щоб понищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку... Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора,</verse>
				<verse number="5">шолудивою стане Азза, згине Ашкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі?</verse>
				<verse number="6">О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Вернися до піхви своєї, заспокойся й замовкни!</verse>
				<verse number="7">Але як заспокоїться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, туди Він призначив його!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="48">
				<verse number="1">На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...</verse>
				<verse number="2">Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!</verse>
				<verse number="3">Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!</verse>
				<verse number="4">Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,</verse>
				<verse number="5">бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...</verse>
				<verse number="6">Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!</verse>
				<verse number="7">Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...</verse>
				<verse number="8">І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...</verse>
				<verse number="9">Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...</verse>
				<verse number="10">Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!</verse>
				<verse number="11">Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.</verse>
				<verse number="12">Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...</verse>
				<verse number="13">І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.</verse>
				<verse number="14">Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?</verse>
				<verse number="15">Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...</verse>
				<verse number="16">Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...</verse>
				<verse number="17">Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!</verse>
				<verse number="18">Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!</verse>
				<verse number="19">Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?</verse>
				<verse number="20">Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!</verse>
				<verse number="21">І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,</verse>
				<verse number="22">і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,</verse>
				<verse number="23">і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,</verse>
				<verse number="24">і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...</verse>
				<verse number="25">І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.</verse>
				<verse number="26">Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...</verse>
				<verse number="27">І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?</verse>
				<verse number="28">Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!</verse>
				<verse number="29">Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.</verse>
				<verse number="30">Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!</verse>
				<verse number="31">Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...</verse>
				<verse number="32">Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє,</verse>
				<verse number="33">і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...</verse>
				<verse number="34">Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...</verse>
				<verse number="35">І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму.</verse>
				<verse number="36">Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...</verse>
				<verse number="37">Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...</verse>
				<verse number="38">На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...</verse>
				<verse number="39">Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!</verse>
				<verse number="40">Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,</verse>
				<verse number="41">міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!</verse>
				<verse number="42">І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...</verse>
				<verse number="43">Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.</verse>
				<verse number="44">Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.</verse>
				<verse number="45">Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...</verse>
				<verse number="46">Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...</verse>
				<verse number="47">І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="49">
				<verse number="1">На Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?</verse>
				<verse number="2">Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.</verse>
				<verse number="3">Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!</verse>
				<verse number="4">Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?</verse>
				<verse number="5">Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!...</verse>
				<verse number="6">А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.</verse>
				<verse number="7">На Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?</verse>
				<verse number="8">Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!</verse>
				<verse number="9">Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.</verse>
				<verse number="10">Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!</verse>
				<verse number="11">Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!</verse>
				<verse number="12">Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!</verse>
				<verse number="13">Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!</verse>
				<verse number="14">Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,</verse>
				<verse number="15">бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!</verse>
				<verse number="16">Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.</verse>
				<verse number="17">І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить...</verse>
				<verse number="18">Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.</verse>
				<verse number="19">Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?</verse>
				<verse number="20">Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!</verse>
				<verse number="21">Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.</verse>
				<verse number="22">Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі...</verse>
				<verse number="23">На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.</verse>
				<verse number="24">Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...</verse>
				<verse number="25">Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!</verse>
				<verse number="26">Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="27">І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!...</verse>
				<verse number="28">На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!</verse>
				<verse number="29">Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!</verse>
				<verse number="30">Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!</verse>
				<verse number="31">Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.</verse>
				<verse number="32">І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь...</verse>
				<verse number="33">І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!...</verse>
				<verse number="34">Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:</verse>
				<verse number="35">Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!</verse>
				<verse number="36">І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...</verse>
				<verse number="37">І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!</verse>
				<verse number="38">І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь...</verse>
				<verse number="39">Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="50">
				<verse number="1">Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:</verse>
				<verse number="2">Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!</verse>
				<verse number="3">Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!...</verse>
				<verse number="4">За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати...</verse>
				<verse number="5">Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!</verse>
				<verse number="6">Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір'я, забули про ложе своє...</verse>
				<verse number="7">Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.</verse>
				<verse number="8">Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!</verse>
				<verse number="9">Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде! Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,</verse>
				<verse number="10">і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь...</verse>
				<verse number="11">Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки...</verse>
				<verse number="12">Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша... Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!</verse>
				<verse number="13">Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся... Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!</verse>
				<verse number="14">Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує! Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!</verse>
				<verse number="15">Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня... Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!</verse>
				<verse number="16">Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.</verse>
				<verse number="17">Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості...</verse>
				<verse number="18">Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.</verse>
				<verse number="19">І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.</verse>
				<verse number="20">За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!</verse>
				<verse number="21">На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!</verse>
				<verse number="22">Гуркіт бою в краю та велике спустошення!</verse>
				<verse number="23">Як побитий й поламаний молот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!</verse>
				<verse number="24">Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!</verse>
				<verse number="25">Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.</verse>
				<verse number="26">Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!</verse>
				<verse number="27">Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!</verse>
				<verse number="28">Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.</verse>
				<verse number="29">Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="30">Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.</verse>
				<verse number="31">Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!</verse>
				<verse number="32">І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її. І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його...</verse>
				<verse number="33">Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.</verse>
				<verse number="34">Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.</verse>
				<verse number="35">Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!</verse>
				<verse number="36">Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!</verse>
				<verse number="37">Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки! Меч на скарби його й пограбовані будуть!</verse>
				<verse number="38">Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів...</verse>
				<verse number="39">Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід...</verse>
				<verse number="40">Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!</verse>
				<verse number="41">Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:</verse>
				<verse number="42">Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!</verse>
				<verse number="43">Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!...</verse>
				<verse number="44">Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?</verse>
				<verse number="45">Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!</verse>
				<verse number="46">Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="51">
				<verse number="1">Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене.</verse>
				<verse number="2">І на Вавилон Я пошлю віяча, і розвіють його, і випорожнять його край, бо оточать його у день зла.</verse>
				<verse number="3">Нехай лука свого напинає стрілець проти того, хто й собі напинає, проти того, хто своїм панцерем чваниться! І не змилуйтеся над його юнаками, закляттям учиніть усе військо його!</verse>
				<verse number="4">І попадають вбиті в халдейському краї, і попробивані на його вулицях...</verse>
				<verse number="5">Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="6">Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому!</verse>
				<verse number="7">Вавилон у Господній руці золотая це чаша, що всю землю напоювала: народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи!</verse>
				<verse number="8">Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальзаму для болю його, може буде загоєний він!</verse>
				<verse number="9">Вавилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, і підемо кожен до краю свого, бо присуд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!...</verse>
				<verse number="10">Вивів Господь справедливості наші, прийдіть, і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!</verse>
				<verse number="11">Вигостріть стріли, візьміте щити! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помста Господня, помста за храма Його!</verse>
				<verse number="12">Проти мурів Вавилону підійміте прапора, сторожу зміцніть, сторожів порозставляйте, і чати поставте, бо Господь і задумав, і зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону.</verse>
				<verse number="13">О ти, що живеш над великими водами, що маєш скарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоєї захланности!</verse>
				<verse number="14">Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми тебе, мов сараною, і на тебе вони крик військовий підіймуть!</verse>
				<verse number="15">Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо розтяг Своїм розумом.</verse>
				<verse number="16">Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блискавки та випроваджує вітер зо сховищ Своїх,</verse>
				<verse number="17">тоді кожна людина в знанні туманіє, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!</verse>
				<verse number="18">Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!</verse>
				<verse number="19">Не така, як оці, частка Яковова, бо все це Він створив, і Ізраїль племено спадщини Його, Господь Саваот Йому Ймення!</verse>
				<verse number="20">Ти Мій молот, знаряддя військове, тобою поб'ю Я народи, і тобою Я вигублю царства!</verse>
				<verse number="21">І тобою поб'ю Я коня й верхівця, і тобою поб'ю колесницю й її візника!</verse>
				<verse number="22">І тобою поб'ю чоловіка та жінку, старого та хлопця тобою поб'ю, і тобою поб'ю юнака та дівчину!</verse>
				<verse number="23">І тобою поб'ю пастуха й його стадо, і тобою поб'ю селянина та запряг його, і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників!</verse>
				<verse number="24">І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляє Господь!</verse>
				<verse number="25">Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!</verse>
				<verse number="26">І не братимуть з тебе наріжного каменя, ані каменя на підвалини, бо спустошенням вічним ти станеш, говорить Господь...</verse>
				<verse number="27">Підійміте прапор на землі, засурміть у сурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьмана над ними, коней спровадьте, немов ту шорстку сарану!</verse>
				<verse number="28">Приготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, намісників її та всіх її заступників, та ввесь край панування її!</verse>
				<verse number="29">І затряслася земля, і корчитись стала від болю, бо здійснилися задуми Господа на Вавилон, щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця...</verse>
				<verse number="30">Силачі вавилонські воювати перестали, у твердинях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки, оселі його попідпалювані, його засуви зламані...</verse>
				<verse number="31">Бігун бігунові назустріч біжить, а посол назустріч послові, щоб звістити царю вавилонському, що з кінця до кінця взяте місто його,</verse>
				<verse number="32">і броди захоплені, і фортеці огнем попалили, вояки перестрашені...</verse>
				<verse number="33">Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонська мов тік в час топтання його: іще трохи й настане для неї час жнив!</verse>
				<verse number="34">Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...</verse>
				<verse number="35">Насилля моє й моє тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же моя на мешканців халдеїв, говорить Єрусалим!</verse>
				<verse number="36">Тому так промовляє Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу.</verse>
				<verse number="37">І стане руїною цей Вавилон, мешканням шакалів, страхіттям та посміхом, і в ньому мешканця не буде!...</verse>
				<verse number="38">Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята...</verse>
				<verse number="39">Як вони порозпалюються, то зроблю їм бенкета та їх упою, щоб раділи й заснули сном вічним, і вже не пробудяться, каже Господь!</verse>
				<verse number="40">Поспускаю Я їх, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами.</verse>
				<verse number="41">Як здобутий Шешах, і як схоплена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів!</verse>
				<verse number="42">На Вавилон вийшло море, і вкрився він безліччю хвиль тих його.</verse>
				<verse number="43">Міста його стануть спустошенням, краєм пустині та степу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка людина, і не буде ходити по ньому син людський!</verse>
				<verse number="44">І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!</verse>
				<verse number="45">Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!</verse>
				<verse number="46">І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого...</verse>
				<verse number="47">Тому то ось дні настають, і навіщу Я божків Вавилону, і ввесь його край посоромлений буде, і всі його вбиті попадають в ньому!</verse>
				<verse number="48">І над Вавилоном співатимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього приходять спустошники з півночі, каже Господь.</verse>
				<verse number="49">Вавилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі...</verse>
				<verse number="50">Хто втік від меча, ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й здалека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!</verse>
				<verse number="51">Застидалися ми, як почули цю ганьбу, сором покрив нам обличчя, бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому...</verse>
				<verse number="52">Тому то ось дні настають, говорить Господь, і бовванів його навіщу, і буде стогнати поранений по всім краї його!</verse>
				<verse number="53">Коли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники, каже Господь!</verse>
				<verse number="54">Чується крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв,</verse>
				<verse number="55">бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягається гуркіт їхнього голосу...</verse>
				<verse number="56">Бо прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламається, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить!</verse>
				<verse number="57">І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення...</verse>
				<verse number="58">Так говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!...</verse>
				<verse number="59">Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником.</verse>
				<verse number="60">І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон.</verse>
				<verse number="61">Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова.</verse>
				<verse number="62">І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним.</verse>
				<verse number="63">І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату,</verse>
				<verse number="64">та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єремієні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="52">
				<verse number="1">Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.</verse>
				<verse number="2">І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.</verse>
				<verse number="3">Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.</verse>
				<verse number="4">І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.</verse>
				<verse number="5">І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.</verse>
				<verse number="6">Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.</verse>
				<verse number="7">І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.</verse>
				<verse number="8">А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...</verse>
				<verse number="9">І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.</verse>
				<verse number="10">І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...</verse>
				<verse number="11">А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...</verse>
				<verse number="12">А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.</verse>
				<verse number="13">І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.</verse>
				<verse number="14">І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.</verse>
				<verse number="15">А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.</verse>
				<verse number="16">А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.</verse>
				<verse number="17">А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.</verse>
				<verse number="18">І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.</verse>
				<verse number="19">І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.</verse>
				<verse number="20">Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!</verse>
				<verse number="21">А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.</verse>
				<verse number="22">І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.</verse>
				<verse number="23">І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.</verse>
				<verse number="24">начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.</verse>
				<verse number="25">А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.</verse>
				<verse number="26">І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.</verse>
				<verse number="27">І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!</verse>
				<verse number="28">Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.</verse>
				<verse number="29">У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.</verse>
				<verse number="30">У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.</verse>
				<verse number="31">І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.</verse>
				<verse number="32">І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.</verse>
				<verse number="33">І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.</verse>
				<verse number="34">А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="25">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Як самітно сидить колись велелюдне це місто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!...</verse>
				<verse number="2">Гірко плаче по ночах вона, і сльози гарячі на щоках у неї... Нема потішителя в неї зо всіх, що кохали її, її зрадили всі її друзі, вони ворогами їй стали!</verse>
				<verse number="3">Юдея пішла на вигнання з біди та з роботи тяжкої, вона оселилася поміж поганами, спочинку собі не знайшла! Догнали її всі її переслідники серед тіснот...</verse>
				<verse number="4">Дороги сіонської доньки сумні, бо немає на свято прочан! Усі брами її попустіли, зідхає священство її, посумнілі дівчата її, а вона гірко їй!</verse>
				<verse number="5">Її грабівники взяли гору над нею, і добре ведеться її ворогам, бо їй завдав смутку Господь за численність у неї гріхів: Немовлята її до полону пішли перед ворогом...</verse>
				<verse number="6">І відійшла від сіонської доньки вся величність її... Її князі стали, немов олені ті, що паші собі не знаходять, і йдуть у безсиллі перед переслідником...</verse>
				<verse number="7">У дні лиха свого та страждання свого дочка єрусалимська спогадує всі свої скарби, що були від днів давніх, як народ її впав був у руку ворожу, і не було, хто б їй поміч подав... Вороги споглядали на неї, і сміялись з руїни її...</verse>
				<verse number="8">Дочка єрусалимська гріхом прогрішилась, тому то нечистою стала, усі, що її шанували, погорджують нею, наготу бо її вони бачили! І зідхає вона, й відвертається взад...</verse>
				<verse number="9">Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала предивно, і нікого нема, хто б потішив її... Побач, Господи, горе моє, бо звеличився ворог!</verse>
				<verse number="10">Гнобитель простяг свою руку на всі її скарби, і бачить вона, що в святиню її увіходять погани, про яких наказав Ти: Не ввійдуть вони в твої збори!</verse>
				<verse number="11">Увесь народ її стогне, шукаючи хліба, свої скарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу свою проживити... Зглянься, Господи, і подивися, яка стала погорджена я!</verse>
				<verse number="12">Не вам кажучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завданий мені, що Господь засмутив ним мене у день лютого гніву Свого?...</verse>
				<verse number="13">Із височини Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанував! Розтяг сітку на ноги мої, повернув мене взад, учинив Він мене спустошілою, увесь день болящою...</verse>
				<verse number="14">Ярмо моїх прогріхів зв'язане міцно рукою Його, плетуться вони та приходять на шию мою! Він зробив, що спіткнулася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й звестись не можу...</verse>
				<verse number="15">Усіх моїх сильних Господь поскидав серед мене, мов на свято зібрання, Він скликав на мене, щоб моїх юнаків поторощити, як у чавилі, стоптав Господь дівчину, Юдину доньку...</verse>
				<verse number="16">За оцим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішитель, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо посилився ворог!</verse>
				<verse number="17">Сіонська дочка простягла свої руки, немає розрадника їй: Господь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єрусалимська нечистою стала між ними...</verse>
				<verse number="18">Справедливий Господь, а я слову Його неслухняна була... Послухайте но, всі народи, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки у неволю пішли!</verse>
				<verse number="19">Взивала до друзів своїх, та вони обманули мене! Священство моє й мої старші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживити...</verse>
				<verse number="20">Зглянься, Господи, тісно мені! Моє нутро бентежиться, перевертається серце моє у мені, бо була зовсім неслухняна... На вулиці меч осирочував, а в домі смерть...</verse>
				<verse number="21">Почули, що я ось стогну, й немає мені потішителя, вчули про лихо моє всі мої вороги, та й зраділи, що Ти це зробив... Спровадив Ти день, що його заповів, бодай сталося їм, як мені!</verse>
				<verse number="22">Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, бо численні стогнання мої, моє ж серце боляще...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Як захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! Він кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,</verse>
				<verse number="2">понищив Господь, не помилував житла всі Яковові... Він позбурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчестив Він царство й князів усіх його...</verse>
				<verse number="3">В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!</verse>
				<verse number="4">Він нап'яв Свого лука, як ворог, противником стала правиця Його, і Він вибив усе, що для ока було пожадане, у скинії доньки сіонської вилив запеклість Свою, як огонь...</verse>
				<verse number="5">Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!</verse>
				<verse number="6">Понищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх попустошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув царя та священика в лютості гніву Свого...</verse>
				<verse number="7">Покинув Господь Свого жертівника, допустив побезчестити святиню Свою, передав в руку ворога мури палаців її, вороги зашуміли в Господньому домі, немов би святкового дня!</verse>
				<verse number="8">Задумав Господь зруйнувати мур сіонської доньки, Він витягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумними вчинив передмур'я та мур, вони разом ослабли...</verse>
				<verse number="9">Її брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...</verse>
				<verse number="10">Сидять на землі та мовчать старші доньки сіонської, порох посипали на свою голову, підперезались веретами, аж до землі свою голову єрусалимські дівчата схилили...</verse>
				<verse number="11">Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.</verse>
				<verse number="12">Вони квилять своїм матерям: Де пожива й вино? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...</verse>
				<verse number="13">Що засвідчу тобі, що вподоблю до тебе, о єрусалимськая дочко? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеселити, о діво, о дочко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя, хто тебе полікує?</verse>
				<verse number="14">Пророки твої провіщали для тебе марноту й фальшиве, і не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, для тебе вбачали пророцтва марноти й вигнання...</verse>
				<verse number="15">Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?</verse>
				<verse number="16">Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...</verse>
				<verse number="17">Учинив Господь те, що задумав, Він виповнив слово Своє, що його наказав від днів давніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він рога підійняв супротивних твоїх...</verse>
				<verse number="18">Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочинку собі, нехай не спочине зіниця твоя!</verse>
				<verse number="19">Уставай, голоси уночі на початку сторожі! Виливай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!...</verse>
				<verse number="20">Споглянь, Господи, і подивися, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід свій, своїх немовлят, яких виплекали? Щоб був у святині Господній забитий священик і пророк?</verse>
				<verse number="21">Лежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...</verse>
				<verse number="22">Ти викликував, мов на день свята, жахоти мої із довкілля, і врятованого не було, і позостальця в день гніву Господнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зростила була...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,</verse>
				<verse number="2">Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...</verse>
				<verse number="3">Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...</verse>
				<verse number="4">Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,</verse>
				<verse number="5">обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,</verse>
				<verse number="6">у темноті мене посадив, мов померлих давно...</verse>
				<verse number="7">Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...</verse>
				<verse number="8">І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...</verse>
				<verse number="9">Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...</verse>
				<verse number="10">Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!</verse>
				<verse number="11">Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!</verse>
				<verse number="12">Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,</verse>
				<verse number="13">пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...</verse>
				<verse number="14">Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...</verse>
				<verse number="15">Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...</verse>
				<verse number="16">І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,</verse>
				<verse number="17">і душа моя спокій згубила, забув я добро...</verse>
				<verse number="18">І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...</verse>
				<verse number="19">Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,</verse>
				<verse number="20">душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...</verse>
				<verse number="21">Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:</verse>
				<verse number="22">Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,</verse>
				<verse number="23">нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!</verse>
				<verse number="24">Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!</verse>
				<verse number="25">Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!</verse>
				<verse number="26">Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.</verse>
				<verse number="27">Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,</verse>
				<verse number="28">нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;</verse>
				<verse number="29">хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;</verse>
				<verse number="30">хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...</verse>
				<verse number="31">Бо Господь не навіки ж покине!</verse>
				<verse number="32">Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,</verse>
				<verse number="33">бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.</verse>
				<verse number="34">Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,</verse>
				<verse number="35">щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,</verse>
				<verse number="36">щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!</verse>
				<verse number="37">Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?</verse>
				<verse number="38">Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?</verse>
				<verse number="39">Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.</verse>
				<verse number="40">Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!</verse>
				<verse number="41">підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!</verse>
				<verse number="42">Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,</verse>
				<verse number="43">закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,</verse>
				<verse number="44">закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...</verse>
				<verse number="45">Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,</verse>
				<verse number="46">наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,</verse>
				<verse number="47">страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...</verse>
				<verse number="48">Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...</verse>
				<verse number="49">Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,</verse>
				<verse number="50">аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,</verse>
				<verse number="51">моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...</verse>
				<verse number="52">Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,</verse>
				<verse number="53">життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...</verse>
				<verse number="54">Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...</verse>
				<verse number="55">Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,</verse>
				<verse number="56">Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!</verse>
				<verse number="57">Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!</verse>
				<verse number="58">За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.</verse>
				<verse number="59">Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!</verse>
				<verse number="60">Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,</verse>
				<verse number="61">Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,</verse>
				<verse number="62">мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...</verse>
				<verse number="63">Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!</verse>
				<verse number="64">Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!</verse>
				<verse number="65">Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!</verse>
				<verse number="66">Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Як потемніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на розі всіх вулиць каміння святе порозкидане!</verse>
				<verse number="2">Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських!</verse>
				<verse number="3">Навіть шакали витягують перса, годують своїх молодят, а доня народу мого жорстока, мов струсі в пустині:</verse>
				<verse number="4">язик сосунця до його піднебіння від спраги прилип... Хліба жадають собі немовлята, й немає нікого, хто б їм відломив...</verse>
				<verse number="5">Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що виплекані на пурпурі, тепер смітники обіймають...</verse>
				<verse number="6">І більшою стала вина доньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, і не торкалися руки до нього...</verse>
				<verse number="7">Її можновладці чистіші від снігу були, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній вигляд сапфір,</verse>
				<verse number="8">а тепер їхній вигляд чорніший за сажу, не розпізнають їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості, зробилась сухою, як дерево...</verse>
				<verse number="9">Забитим мечем стало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових...</verse>
				<verse number="10">Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду...</verse>
				<verse number="11">Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його!</verse>
				<verse number="12">Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...</verse>
				<verse number="13">Усе сталося це за провини пророків його, за неправду священства його, що кров праведників серед нього лили...</verse>
				<verse number="14">По вулицях бродять, немов ті сліпці, поплямовані кров'ю, так що люди не можуть діткнутись до одягу їхнього.</verse>
				<verse number="15">Уступіться, нечисті! кричали до них, уступіться, збочуйте, не доторкуйтеся!... І повтікали вони й мандрували, і казали між людьми: Мешкати в нас більш не будуть!</verse>
				<verse number="16">Господнє лице розпорошило їх, не дивиться більше на них, бо вони не звертали уваги на обличчя священиків, до старих вони ласки не мали...</verse>
				<verse number="17">Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми чекали народу, який нас не спас...</verse>
				<verse number="18">Чатують вони наші кроки, щоб ходити не могли ми по площах своїх. Кінець наш наблизився, сповнилися наші дні, бо прийшов нам кінець...</verse>
				<verse number="19">Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганялись за нами по горах, на нас чатували в пустині...</verse>
				<verse number="20">Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів.</verse>
				<verse number="21">Веселися та тішся, о дочко Едому, що сидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшся й оголишся й ти!</verse>
				<verse number="22">Скінчилася кара твоя, дочко Сіону, не буде Він більше тебе виганяти, та твоє беззаконня скарає Він, дочко Едому, відкриє провини твої!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,</verse>
				<verse number="2">наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!</verse>
				<verse number="3">Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...</verse>
				<verse number="4">Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...</verse>
				<verse number="5">У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!</verse>
				<verse number="6">До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!</verse>
				<verse number="7">Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!</verse>
				<verse number="8">Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...</verse>
				<verse number="9">Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...</verse>
				<verse number="10">Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...</verse>
				<verse number="11">Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...</verse>
				<verse number="12">Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...</verse>
				<verse number="13">Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...</verse>
				<verse number="14">Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,</verse>
				<verse number="15">втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...</verse>
				<verse number="16">Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,</verse>
				<verse number="17">тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,</verse>
				<verse number="18">через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...</verse>
				<verse number="19">Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:</verse>
				<verse number="20">Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?</verse>
				<verse number="21">Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!</verse>
				<verse number="22">Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="26">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.</verse>
				<verse number="2">П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,</verse>
				<verse number="3">сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.</verse>
				<verse number="4">І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.</verse>
				<verse number="5">А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.</verse>
				<verse number="6">І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.</verse>
				<verse number="7">А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.</verse>
				<verse number="8">А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.</verse>
				<verse number="9">Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.</verse>
				<verse number="10">А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.</verse>
				<verse number="11">А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.</verse>
				<verse number="12">І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.</verse>
				<verse number="13">А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.</verse>
				<verse number="14">І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.</verse>
				<verse number="15">І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.</verse>
				<verse number="16">Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.</verse>
				<verse number="17">Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.</verse>
				<verse number="18">А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.</verse>
				<verse number="19">І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.</verse>
				<verse number="20">Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.</verse>
				<verse number="21">Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.</verse>
				<verse number="22">А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.</verse>
				<verse number="23">А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.</verse>
				<verse number="24">А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.</verse>
				<verse number="25">І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.</verse>
				<verse number="26">А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.</verse>
				<verse number="27">І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.</verse>
				<verse number="28">Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!</verse>
				<verse number="2">І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.</verse>
				<verse number="3">І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!</verse>
				<verse number="4">А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="5">А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.</verse>
				<verse number="6">А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.</verse>
				<verse number="7">І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.</verse>
				<verse number="8">А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.</verse>
				<verse number="9">І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.</verse>
				<verse number="10">І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!</verse>
				<verse number="2">І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.</verse>
				<verse number="3">І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.</verse>
				<verse number="4">І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.</verse>
				<verse number="5">Бо ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,</verse>
				<verse number="6">не до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!</verse>
				<verse number="7">Але Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!</verse>
				<verse number="8">Ось Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.</verse>
				<verse number="9">Як той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!</verse>
				<verse number="10">І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.</verse>
				<verse number="11">І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.</verse>
				<verse number="12">І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,</verse>
				<verse number="13">і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...</verse>
				<verse number="14">І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!</verse>
				<verse number="15">І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.</verse>
				<verse number="16">І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:</verse>
				<verse number="17">Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.</verse>
				<verse number="18">Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!</verse>
				<verse number="19">Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.</verse>
				<verse number="20">А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!</verse>
				<verse number="21">А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.</verse>
				<verse number="22">І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.</verse>
				<verse number="23">І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...</verse>
				<verse number="24">Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!</verse>
				<verse number="25">А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!</verse>
				<verse number="26">А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.</verse>
				<verse number="27">А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А ти, сину людський, візьми собі цеглину, і поклади її перед собою, і накреслиш на ній місто Єрусалим.</verse>
				<verse number="2">І постав проти нього облогу, і збудуй проти нього башту, і висип вала навколо нього, і постав проти нього табори війська, і постав проти нього муроломи.</verse>
				<verse number="3">І візьми собі залізну сковороду, і постав її ніби залізною стіною поміж собою та між тим містом, і зверни своє обличчя до нього, і буде воно в облозі, і ти обляжеш його. Це ознака для Ізраїлевого дому!</verse>
				<verse number="4">А ти лягай на лівий свій бік, і поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За числом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш носити їхню провину.</verse>
				<verse number="5">І Я призначив тобі роки їхньої провини за числом днів, три сотні й дев'ятдесят днів, і ти будеш носити провину Ізраїлевого дому.</verse>
				<verse number="6">А коли ти це скінчиш, то ляжеш удруге, на правий свій бік, і будеш носити провину Юдиного дому сорок день, один день за один рік Я тобі призначив.</verse>
				<verse number="7">І на облогу Єрусалиму зверни своє обличчя та відкрите рамено своє, і будеш пророкувати на нього.</verse>
				<verse number="8">І ось Я накладу на тебе шнури, і ти не повернешся з боку одного на інший бік, аж поки ти не закінчиш днів своєї облоги.</verse>
				<verse number="9">А ти візьми собі пшениці та ячменю, і бобів та сочевиці, і проса та вики, і даси їх до одного посуду, і зробиш із них собі хліб, за кількістю днів, що лежатимеш на боці своєму, три сотні й дев'ятдесят день будеш те їсти.</verse>
				<verse number="10">А їжа твоя, яку будеш ти їсти, буде вагою двадцять шеклів на день, час від часу будеш це їсти.</verse>
				<verse number="11">І воду будеш пити мірою, шоста частина гіна, час від часу будеш пити.</verse>
				<verse number="12">І їстимеш це, як ячмінного калача, і будеш пекти це на кавалках людського калу, перед їхніми очима...</verse>
				<verse number="13">І сказав Господь: Так будуть їсти Ізраїлеві сини свій нечистий хліб серед тих народів, куди Я їх вижену...</verse>
				<verse number="14">А я відказав: О Господи, Боже, ось душа моя не занечищена, і падла та розшматованого звірями я не їв від молодости своєї й аж дотепер, і м'ясо нечисте не входило в мої уста.</verse>
				<verse number="15">І сказав Він до мене: Дивися, Я дав тобі товарячий гній замість людського калу, і ти зроби на ньому свій хліб!</verse>
				<verse number="16">І сказав Він до мене: Сину людський, ось Я поламаю підпору хліба в Єрусалимі, і будуть їсти хліб за вагою та в страху, а воду будуть пити за мірою та зо смутком,</verse>
				<verse number="17">щоб відчули вони брак хліба та води, і жахнулися один з одним, і вони знидіють за свій гріх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А ти, сину людський, візьми собі гострого меча, як бритву стрижіїв; візьми його собі, і проведи ним по голові своїй та по бороді своїй. І візьми собі вагові шальки, і поділи те волосся.</verse>
				<verse number="2">Третину спали в огні посеред міста, коли виповняться дні облоги; і візьми другу третину, і посічи мечем навколо нього, а третину розпороши на вітер, і Я витягну меча за ними.</verse>
				<verse number="3">І візьми звідти мале число волосся, і зав'яжи його в своїх полах.</verse>
				<verse number="4">І візьми із нього ще, і кинь його до середини огню, і спали його в огні, з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім...</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь Бог: Цей Єрусалим Я поставив його в середині народів, а довкілля його країни.</verse>
				<verse number="6">Та він став проти постанов Моїх більше від поганів, а проти устав Моїх більше від тих країн, що навколо нього, бо права Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними.</verse>
				<verse number="7">Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви ворохобилися більше від тих поган, що навколо вас, й уставами Моїми не ходили, і постанов Моїх не виконували, а робили за постановами тих поган, що навколо вас,</verse>
				<verse number="8">тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти тебе, Сам Я, і зроблю серед тебе суди перед очима тих поган!</verse>
				<verse number="9">І зроблю на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю, за гидоти твої.</verse>
				<verse number="10">Тому серед тебе батьки будуть їсти синів, а сини будуть їсти батьків своїх, і виконаю над тобою присуди, і розпорошу ввесь останок твій на всі вітри!...</verse>
				<verse number="11">Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що ти занечистив святиню Мою всіма гидотами своїми та всіма обридженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосерджуся!</verse>
				<verse number="12">Третина твоя помре від моровиці й загине від голоду серед тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицях, а третину розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча!</verse>
				<verse number="13">І докінчиться гнів Мій, і Я заспокою Свою лють проти них, і задовольнюся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горливості Своїй, коли доконаю Свою лютість на них!</verse>
				<verse number="14">І зроблю тебе руїною та ганьбою серед людів, що навколо тебе, перед очима кожного, хто буде проходити...</verse>
				<verse number="15">І станеш ганьбою та посміховиськом, осторогою та остовпінням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі присуди гнівом та люттю, та лютими картаннями. Я, Господь, оце говорив!</verse>
				<verse number="16">Коли Я пошлю на них злі стріли голоду, що будуть нищівними, що пошлю їх понищити вас та примножу голод на вас, то Я зламаю вам підпору хліба,</verse>
				<verse number="17">і пошлю на вас голод та злу звірину, і позбавлю тебе дітей, і моровиця та кров перейде серед тебе, і спроваджу на тебе меча. Я, Господь, оце говорив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,</verse>
				<verse number="3">та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте слова Господа Бога! Так говорить Господь Бог горам та підгіркам, і річищам та долинам: Ось Я спроваджу на вас меча, і вигублю ваші пагірки,</verse>
				<verse number="4">і будуть опустошені ваші жертівники, і будуть розбиті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божками!</verse>
				<verse number="5">І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божками, і розпорошу ваші кості навколо ваших жертівників...</verse>
				<verse number="6">По всіх місцях вашого перебування міста будуть поруйновані, а пагірки попустошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, і щоб були розтрощені й перестали існувати ваші божки, і були розбиті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла...</verse>
				<verse number="7">І впаде забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я Господь!</verse>
				<verse number="8">А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врятованих від меча серед народів, коли ви будете розпорошені серед країн.</verse>
				<verse number="9">І ваші врятовані згадають про Мене серед народів, куди будуть забрані до полону, коли Я зламаю їхнє блудне серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що перелюб чинили з своїми божками, і вони самі будуть бридитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидот.</verse>
				<verse number="10">І пізнають вони, що Я Господь, і що Я не надармо говорив, що вчиню їм оцю злу річ!</verse>
				<verse number="11">Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й тупни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попадають від меча, голоду та моровиці!</verse>
				<verse number="12">Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький впаде від меча, а хто позостане та буде врятований помре від голоду. І так Я викінчу Свою лютість на них!</verse>
				<verse number="13">І пізнаєте ви, що Я Господь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божків навколо їхніх жертівників на всякім високім підгір'ї, на всіх щитах гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони приносили приємні пахощі для всіх своїх божків.</verse>
				<verse number="14">І Я витягну руку Свою на них, і зроблю цей Край спустошенням та пусткою, від пустині аж до Рівли, по всіх місцях їхнього сидіння... І пізнають вони, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!</verse>
				<verse number="3">На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.</verse>
				<verse number="4">І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!</verse>
				<verse number="5">Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!</verse>
				<verse number="6">Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!</verse>
				<verse number="7">Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости...</verse>
				<verse number="8">Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!</verse>
				<verse number="9">І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!</verse>
				<verse number="10">Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,</verse>
				<verse number="11">розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти...</verse>
				<verse number="12">Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!</verse>
				<verse number="13">Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя...</verse>
				<verse number="14">Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!</verse>
				<verse number="15">На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор...</verse>
				<verse number="16">І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій...</verse>
				<verse number="17">Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,</verse>
				<verse number="18">і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина...</verse>
				<verse number="19">Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!</verse>
				<verse number="20">А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,</verse>
				<verse number="21">і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич...</verse>
				<verse number="22">І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його...</verse>
				<verse number="23">Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось...</verse>
				<verse number="24">І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!</verse>
				<verse number="25">Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його...</verse>
				<verse number="26">Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших...</verse>
				<verse number="27">Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.</verse>
				<verse number="2">І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.</verse>
				<verse number="3">І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.</verse>
				<verse number="4">І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!</verse>
				<verse number="5">І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.</verse>
				<verse number="6">І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.</verse>
				<verse number="7">І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!</verse>
				<verse number="8">І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!</verse>
				<verse number="9">І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!</verse>
				<verse number="10">І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...</verse>
				<verse number="11">А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.</verse>
				<verse number="12">І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...</verse>
				<verse number="13">І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.</verse>
				<verse number="14">І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.</verse>
				<verse number="15">І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!</verse>
				<verse number="16">І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.</verse>
				<verse number="17">І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.</verse>
				<verse number="18">Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.</verse>
				<verse number="2">І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.</verse>
				<verse number="3">А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.</verse>
				<verse number="4">І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.</verse>
				<verse number="5">А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!</verse>
				<verse number="6">Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.</verse>
				<verse number="7">І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.</verse>
				<verse number="8">І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?</verse>
				<verse number="9">І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...</verse>
				<verse number="10">І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!</verse>
				<verse number="11">І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І побачив я, аж ось на небозводі, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.</verse>
				<verse number="2">І Він промовив до того чоловіка, одягненого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під Херувимом, і наповни свої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.</verse>
				<verse number="3">А Херувими стояли з правого боку дому, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.</verse>
				<verse number="4">І піднялася слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і наповнився дім хмарою, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.</verse>
				<verse number="5">А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.</verse>
				<verse number="6">І сталося, коли Він наказав чоловікові, одягненому в льняне, кажучи: Візьми огонь поміж колесами з-під Херувимів, то той прийшов і став при колесі.</verse>
				<verse number="7">І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одягненого в льняне, а той узяв і вийшов.</verse>
				<verse number="8">І показалася в Херувимів подоба людської руки під їхніми крилами.</verse>
				<verse number="9">І я побачив, аж ось чотири колесі при Херувимах, по одному колесі при кожному Херувимі, а вид тих колес, ніби вигляд каменя хризоліта.</verse>
				<verse number="10">А їхній вигляд подоба одна чотирьом їм, як коли б колесо було в колесі.</verse>
				<verse number="11">В ході своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберталися в ході своїй, бо до того місця, куди обернеться голова, за нею йшли вони, не оберталися в ході своїй.</verse>
				<verse number="12">А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були повні очей навколо, всі чотири мали колеса.</verse>
				<verse number="13">А ці колеса були кликані при мені Ґалґал.</verse>
				<verse number="14">А в кожного чотири обличчі: обличчя одного обличчя Херувима, обличчя другого обличчя людини, а третій обличчя лева, а четвертий обличчя орла.</verse>
				<verse number="15">І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар.</verse>
				<verse number="16">А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті колеса при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відвертаються також ті колеса від них.</verse>
				<verse number="17">Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.</verse>
				<verse number="18">І вийшла слава Господня з-над порога дому, і стала над Херувимами.</verse>
				<verse number="19">І підняли Херувими свої крила, і знялися з землі на моїх очах, коли вони йшли, а ті колеса побіч них, і стали при вході до східньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.</verse>
				<verse number="20">Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я пізнав, що це Херувими.</verse>
				<verse number="21">У кожного було по чотири обличчі, у кожного чотири крилі, а під їхніми крилами подоба людських рук.</verse>
				<verse number="22">А подоба їхнього обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.</verse>
				<verse number="2">І сказав Він до мене: Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,</verse>
				<verse number="3">що говорять: Не скоро будувати доми. Воно казан, а ми м'ясо.</verse>
				<verse number="4">Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!</verse>
				<verse number="5">І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа Я знаю їх.</verse>
				<verse number="6">Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.</verse>
				<verse number="7">Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та Я випроваджу вас із нього!</verse>
				<verse number="8">Ви боїтеся меча і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="9">І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!</verse>
				<verse number="10">Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я то Господь!</verse>
				<verse number="11">Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!</verse>
				<verse number="12">І пізнаєте ви, що Я Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас.</verse>
				<verse number="13">І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!...</verse>
				<verse number="14">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="15">Сину людський, брати твої, брати твої мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,</verse>
				<verse number="16">тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.</verse>
				<verse number="17">Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.</verse>
				<verse number="18">І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.</verse>
				<verse number="19">І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,</verse>
				<verse number="20">щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!</verse>
				<verse number="21">А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог...</verse>
				<verse number="22">І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.</verse>
				<verse number="23">І піднялася слава Господня з-над середини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.</verse>
				<verse number="24">І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.</verse>
				<verse number="25">І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.</verse>
				<verse number="3">А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.</verse>
				<verse number="4">І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.</verse>
				<verse number="5">На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.</verse>
				<verse number="6">На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.</verse>
				<verse number="7">І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.</verse>
				<verse number="8">А ранком було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="9">Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?</verse>
				<verse number="10">Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.</verse>
				<verse number="11">Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!</verse>
				<verse number="12">А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.</verse>
				<verse number="13">І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.</verse>
				<verse number="14">А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...</verse>
				<verse number="15">І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!</verse>
				<verse number="16">А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!</verse>
				<verse number="17">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="18">Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.</verse>
				<verse number="19">І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.</verse>
				<verse number="20">І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!</verse>
				<verse number="21">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="22">Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?</verse>
				<verse number="23">Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.</verse>
				<verse number="24">Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.</verse>
				<verse number="25">Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="26">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="27">Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.</verse>
				<verse number="28">Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророкують, і скажи пророкам, що провіщають із власного серця: Послухайте Господнього слова!</verse>
				<verse number="3">Так говорить Господь Бог: Горе на пророків безумних, що ходять за своїм духом та за тим, чого не бачили!</verse>
				<verse number="4">Твої пророки, Ізраїлю, як ті лисиці в руїнах!</verse>
				<verse number="5">Не ввійшли ви в проломи, і не загородили загороди над Ізраїлевим домом, щоб стати на бій Господнього дня.</verse>
				<verse number="6">Вони бачать марноту та фальшиве чарування, говорячи: Говорить Господь, а Господь не посилав їх, та вони мають надію, що сповниться слово.</verse>
				<verse number="7">Хіба ж не марне видіння ви бачили, і не фальшиве чарування ви говорили? А ви кажете: Говорить Господь, а Я не говорив!</verse>
				<verse number="8">Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви говорите марноту, і бачите лжу, тому ось Я проти вас, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="9">І буде рука Моя проти пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, і в перепису Ізраїлевого дому не будуть записані, і до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я Господь Бог!</verse>
				<verse number="10">Саме за те, що вони впровадили народ Мій у помилку, говорячи мир, а миру нема. І він будує мура, а вони тинкують його будьяким тинком.</verse>
				<verse number="11">Скажи до тих, що тинкують будьяким тинком, що мур упаде. Буде дощ заливний, і ви, каміння великого граду, впадете, і вітер бурхливий розвалить мура.</verse>
				<verse number="12">І ось стіна впаде. Чи ж не скажуть вам: Де той тинк, яким ви тинкували?</verse>
				<verse number="13">Тому так говорить Господь Бог: Я вчиню, що бурхливий вітер валитиме в лютості Моїй, і буде дощ заливний в Моїм гніві, і каміння великого граду в лютості на вигублення.</verse>
				<verse number="14">І розіб'ю Я ту стіну, яку ви обтинкували будьяким тинком, і повалю її до землі, й оголиться підвалина її, і впаде, і ви загинете в середині його, Єрусалима, і пізнаєте, що Я Господь!</verse>
				<verse number="15">І докінчу Я лютість Свою на стіні та на тих, що тинкують її якимбудь тинком, і скажу вам: Немає стіни та її тинкувальників,</verse>
				<verse number="16">Ізраїлевих пророків, що пророкували на Єрусалим і бачили для нього видіння миру, та немає миру, говорить Господь!</verse>
				<verse number="17">А ти, сину людський, зверни своє обличчя до дочок свого народу, що пророкують з власного серця, і пророкуй на них,</verse>
				<verse number="18">та й скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють чародійні обв'язки на суглоби рук, і роблять хустки на голову всякого зросту, щоб ловити душі. Невже, ловлячи душі Мого народу, ви свої душі спасете?</verse>
				<verse number="19">І ви безчестите Мене в Мого народу за жмені ячменю та за кришки хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, своїми обманами Моєму народові, що слухають лжу.</verse>
				<verse number="20">Тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти ваших чародійних обв'язок, ув які ви ловите душі. І позриваю їх із ваших рамен, і повипускаю ті душі, ті душі, що ви ловите, щоб були вільні, як птахи.</verse>
				<verse number="21">І позриваю ваші хустки, і врятую народ Свій з вашої руки, і не будуть вони вже в вашій руці за здобич, і пізнаєте ви, що Я Господь.</verse>
				<verse number="22">За те, що ви лжею заподіяли біль серцю праведного, хоч Я не зробив йому болю, і за те, що ви зміцнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувся від своєї злої дороги, щоб спасти його при житті,</verse>
				<verse number="23">тому більш не будете бачити марноти та не будете віщувати, і Я врятую народ Свій з вашої руки, і ви пізнаєте, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І прийшли до мене мужі з Ізраїлевих старших, і посідали передо мною.</verse>
				<verse number="2">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="3">Сину людський, ці мужі допустили своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?</verse>
				<verse number="4">Тому говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї покладе перед обличчям своїм, і прийде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,</verse>
				<verse number="5">щоб схопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддалилися від Мене через своїх божків!</verse>
				<verse number="6">Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверніться, і відступіть від ваших божків, і від усіх ваших гидот відверніть свої обличчя!</verse>
				<verse number="7">Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають серед Ізраїля, коли відступить від Мене, і допустить своїх божків у своє серце, і покладе спотикання своєї провини перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.</verse>
				<verse number="8">І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, і вчиню його за знака та за приповістку, і вигублю його з-посеред Свого народу, і пізнаєте ви, що Я Господь!</verse>
				<verse number="9">А пророк, коли б був зведений, і говорив би слово, Я, Господь, зведу цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="10">І понесуть вони свою провину, яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,</verse>
				<verse number="11">щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечищувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="12">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="13">Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.</verse>
				<verse number="14">А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="15">Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,</verse>
				<verse number="16">той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...</verse>
				<verse number="17">Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину,</verse>
				<verse number="18">то ці три мужі серед нього, як живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони!</verse>
				<verse number="19">Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину,</verse>
				<verse number="20">а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, як живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу.</verse>
				<verse number="21">Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,</verse>
				<verse number="22">то все таки залишаться в ньому рештки, що будуть випроваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.</verse>
				<verse number="23">І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових?</verse>
				<verse number="3">Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ?</verse>
				<verse number="4">Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?</verse>
				<verse number="5">Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?</verse>
				<verse number="6">Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!</verse>
				<verse number="7">І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!</verse>
				<verse number="8">І віддам цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, повідом Єрусалим про його гидоти,</verse>
				<verse number="3">та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки Єрусалиму: Походження твоє й народження твоє з краю ханаанського, твій батько амореєць, а мати твоя хіттеянка.</verse>
				<verse number="4">При твоєму народженні, того дня, як ти народилася, не був обрізаний пупок твій, і водою не була ти обмита на очищення, ані не була ти посолена, ані не була ти сповита.</verse>
				<verse number="5">Не змилувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але була ти викинена на відкрите поле, так мало ціновано душу твою в день твойого народження!</verse>
				<verse number="6">І проходив Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!</verse>
				<verse number="7">Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!</verse>
				<verse number="8">І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, говорить Господь Бог, і стала ти Моєю.</verse>
				<verse number="9">І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою.</verse>
				<verse number="10">І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.</verse>
				<verse number="11">І приоздобив тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.</verse>
				<verse number="12">І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.</verse>
				<verse number="13">І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!</verse>
				<verse number="14">І розійшлося ім'я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пишноту Мою, яку Я на тебе поклав, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="15">І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була.</verse>
				<verse number="16">І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.</verse>
				<verse number="17">І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила розпусту із ними.</verse>
				<verse number="18">І брала ти свою різнокольорову одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.</verse>
				<verse number="19">А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="20">І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,</verse>
				<verse number="21">що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?</verse>
				<verse number="22">І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй...</verse>
				<verse number="23">І сталося по всьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! говорить Господь Бог,</verse>
				<verse number="24">і побудувала ти собі місця розпусти, і поробила собі підвищення на кожному майдані.</verse>
				<verse number="25">На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...</verse>
				<verse number="26">І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.</verse>
				<verse number="27">І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.</verse>
				<verse number="28">Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.</verse>
				<verse number="29">І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.</verse>
				<verse number="30">Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!</verse>
				<verse number="31">Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані, то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,</verse>
				<verse number="32">але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.</verse>
				<verse number="33">Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки свої всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.</verse>
				<verse number="34">І було тобі при твоїй розпусті навпаки від інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки.</verse>
				<verse number="35">Тому то, розпуснице, послухай Господнього слова:</verse>
				<verse number="36">Так говорить Господь Бог: За те, що виливалась твоя розпуста, і відкривалась твоя нагота в блудодійстві твоїм з твоїми коханцями та зо всіма божками гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,</verse>
				<verse number="37">тому ось Я позбираю всіх коханців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, разом з тими, кого ти зненавиділа, і зберу їх коло тебе знавкола, і відкрию їм наготу твою, і вони побачать увесь твій сором!</verse>
				<verse number="38">І засуджу тебе присудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та заздрости...</verse>
				<verse number="39">І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйнують твоє місце розпусти, і порозвалюють підвищення твої, і постягають з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання твої, і покладуть тебе зовсім нагою...</verse>
				<verse number="40">І зберуть проти тебе збори, і закидають тебе камінням, і порубають тебе своїми мечами...</verse>
				<verse number="41">І попалять доми твої огнем, і зроблять на тебе присуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпусницею, і ти вже не будеш давати дарунка за розпусту!</verse>
				<verse number="42">І заспокоїться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя заздрість, і я заспокоюся, і не буду вже гніватися.</verse>
				<verse number="43">За те, що ти не пам'ятала про дні своєї молодости, і гнівила Мене всім тим, то й Я ось поверну дорогу твою на твою голову, говорить Господь Бог, щоб не чинила ти розпусти після всіх гидот своїх!...</verse>
				<verse number="44">Ось кожен приповістник говоритиме про тебе приповістку, кажучи: Яка мати така її донька!</verse>
				<verse number="45">Ти дочка своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сестер, що покидали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хіттейка, а ваш батько амореєць!</verse>
				<verse number="46">А старша сестра твоя Самарія та дочки її, що сидять по лівиці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по правиці твоїй це Содома та дочки її.</verse>
				<verse number="47">А ти хіба не ходила їхніми дорогами й не робила за їхніми гидотами? Мало бракувало, і зіпсулася б ти більше від них на всіх своїх дорогах!</verse>
				<verse number="48">Як живий Я, говорить Господь Бог, не зробила Содома, сестра твоя, вона та дочки її, як зробила ти та твої дочки!</verse>
				<verse number="49">Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.</verse>
				<verse number="50">І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.</verse>
				<verse number="51">А Самарія не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільшила гидоти свої більш від них, і оправдала сестер своїх усіма своїми гидотами, які ти зробила.</verse>
				<verse number="52">Тож носи свою ганьбу ти, що чинила її для своїх сестер, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедливлення своїх сестер!</verse>
				<verse number="53">І поверну Я їхню долю, долю Содоми та дочок її, і Самарію та дочок її, і поверну долю твою серед них,</verse>
				<verse number="54">щоб носила ти свій сором, і соромилася всього того, що ти наробила, потішаючи їх.</verse>
				<verse number="55">А твої сестри, Содома та дочки її, вернуться до свого попереднього стану, і Самарія та дочки її вернуться до свого попереднього стану, і ти та дочки твої вернетесь до свого попереднього стану.</verse>
				<verse number="56">І не була сестра твоя Содома згадувана в устах твоїх за днів твоїх гордощів,</verse>
				<verse number="57">поки не відкрилося зло твоє, коли ганьбили тебе дочки Сирії та всіх околиць його, і дочки филистимські погорджували тебе звідусіль.</verse>
				<verse number="58">Свою розпусту та гидоти свої, ти їх понесеш, говорить Господь.</verse>
				<verse number="59">Бо так говорить Господь Бог: І зроблю Я з тобою, як робила ти, що погордила присягою, щоб зламати заповіта.</verse>
				<verse number="60">І згадаю Я Свого заповіта з тобою за днів твоєї молодости, і поставлю тобі заповіта вічного.</verse>
				<verse number="61">І ти згадаєш про свої дороги й засоромишся, коли ти візьмеш сестер своїх, старших від тебе, разом з меншими від тебе і дам їх тобі за дочок, але не з твого заповіту.</verse>
				<verse number="62">І відновлю Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я Господь,</verse>
				<verse number="63">щоб згадала ти й засоромилася, і не могла більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли прощу тобі все, що ти наробила, говорить Господь Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові,</verse>
				<verse number="3">та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.</verse>
				<verse number="4">Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його.</verse>
				<verse number="5">І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.</verse>
				<verse number="6">І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки.</verse>
				<verse number="7">Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження.</verse>
				<verse number="8">Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.</verse>
				<verse number="9">Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне? Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння.</verse>
				<verse number="10">І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений...</verse>
				<verse number="11">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="12">Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.</verse>
				<verse number="13">І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі,</verse>
				<verse number="14">щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.</verse>
				<verse number="15">Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?</verse>
				<verse number="16">Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!</verse>
				<verse number="17">І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.</verse>
				<verse number="18">І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.</verse>
				<verse number="19">Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову!</verse>
				<verse number="20">І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене.</verse>
				<verse number="21">І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!</verse>
				<verse number="22">Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.</verse>
				<verse number="23">На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.</verse>
				<verse number="24">І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!</verse>
				<verse number="3">Як живий Я, говорить Господь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!</verse>
				<verse number="4">Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.</verse>
				<verse number="5">А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,</verse>
				<verse number="6">на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,</verse>
				<verse number="7">і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,</verse>
				<verse number="8">на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,</verse>
				<verse number="9">уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="10">А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,</verse>
				<verse number="11">чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,</verse>
				<verse number="12">убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,</verse>
				<verse number="13">на лихву давав, і відсоток брав, то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидоти чинив, він мусить конче померти, кров його буде на ньому!</verse>
				<verse number="14">А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:</verse>
				<verse number="15">на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,</verse>
				<verse number="16">і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,</verse>
				<verse number="17">від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, такий не помре за провину свого батька, він конче буде жити!</verse>
				<verse number="18">Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата, і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!</verse>
				<verse number="19">А скажете ви: Чому той син не поніс провину за батька? Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, він конче буде жити!</verse>
				<verse number="20">Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.</verse>
				<verse number="21">А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, буде конче він жити, не помре!</verse>
				<verse number="22">Усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому, він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!</verse>
				<verse number="23">Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?</verse>
				<verse number="24">А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!</verse>
				<verse number="25">А ви кажете: Неправа Господня дорога! Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?</verse>
				<verse number="26">Коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.</verse>
				<verse number="27">А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.</verse>
				<verse number="28">І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!</verse>
				<verse number="29">А Ізраїлів дім каже: Неправа Господня дорога! Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?</verse>
				<verse number="30">Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!</verse>
				<verse number="31">Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?</verse>
				<verse number="32">Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,</verse>
				<verse number="2">та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!</verse>
				<verse number="3">І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!</verse>
				<verse number="4">І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...</verse>
				<verse number="5">Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.</verse>
				<verse number="6">І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!</verse>
				<verse number="7">І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!</verse>
				<verse number="8">Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!</verse>
				<verse number="9">І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...</verse>
				<verse number="10">Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.</verse>
				<verse number="11">І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!</verse>
				<verse number="12">Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...</verse>
				<verse number="13">А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,</verse>
				<verse number="14">і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.</verse>
				<verse number="2">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="3">Сину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="4">Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,</verse>
				<verse number="5">та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,</verse>
				<verse number="6">того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.</verse>
				<verse number="7">І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="8">Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.</verse>
				<verse number="9">І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="10">І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.</verse>
				<verse number="11">І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.</verse>
				<verse number="12">І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.</verse>
				<verse number="13">Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.</verse>
				<verse number="14">Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.</verse>
				<verse number="15">Але й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,</verse>
				<verse number="16">за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...</verse>
				<verse number="17">І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.</verse>
				<verse number="18">І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!</verse>
				<verse number="19">Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.</verse>
				<verse number="20">І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!</verse>
				<verse number="21">Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.</verse>
				<verse number="22">І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.</verse>
				<verse number="23">Та й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,</verse>
				<verse number="24">за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.</verse>
				<verse number="25">І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.</verse>
				<verse number="26">І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!</verse>
				<verse number="27">Тому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:</verse>
				<verse number="28">коли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.</verse>
				<verse number="29">І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.</verse>
				<verse number="30">Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?</verse>
				<verse number="31">А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!</verse>
				<verse number="32">А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.</verse>
				<verse number="33">Як живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!</verse>
				<verse number="34">І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.</verse>
				<verse number="35">І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,</verse>
				<verse number="36">як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="37">І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.</verse>
				<verse number="38">І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!</verse>
				<verse number="39">А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...</verse>
				<verse number="40">Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!</verse>
				<verse number="41">Любими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.</verse>
				<verse number="42">І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.</verse>
				<verse number="43">І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...</verse>
				<verse number="44">І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="45">(21-1) І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="46">(21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.</verse>
				<verse number="47">(21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.</verse>
				<verse number="48">(21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!</verse>
				<verse number="49">(21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">(21-6) І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">(21-7) Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.</verse>
				<verse number="3">(21-8) І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.</verse>
				<verse number="4">(21-9) Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.</verse>
				<verse number="5">(21-10) І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!</verse>
				<verse number="6">(21-11) А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!</verse>
				<verse number="7">(21-12) І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.</verse>
				<verse number="8">(21-13) І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="9">(21-14) Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!</verse>
				<verse number="10">(21-15) Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?</verse>
				<verse number="11">(21-16) І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...</verse>
				<verse number="12">(21-17) Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!</verse>
				<verse number="13">(21-18) Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.</verse>
				<verse number="14">(21-19) А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.</verse>
				<verse number="15">(21-20) Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!</verse>
				<verse number="16">(21-21) Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...</verse>
				<verse number="17">(21-22) І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!</verse>
				<verse number="18">(21-23) І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="19">(21-24) А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.</verse>
				<verse number="20">(21-25) Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.</verse>
				<verse number="21">(21-26) Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.</verse>
				<verse number="22">(21-27) У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.</verse>
				<verse number="23">(21-28) Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.</verse>
				<verse number="24">(21-29) Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!</verse>
				<verse number="25">(21-30) А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,</verse>
				<verse number="26">(21-31) так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!</verse>
				<verse number="27">(21-32) Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!</verse>
				<verse number="28">(21-33) А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,</verse>
				<verse number="29">(21-34) для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.</verse>
				<verse number="30">(21-35) Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!</verse>
				<verse number="31">(21-36) І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!</verse>
				<verse number="32">(21-37) Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,</verse>
				<verse number="3">та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!</verse>
				<verse number="4">Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!</verse>
				<verse number="5">Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!</verse>
				<verse number="6">Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.</verse>
				<verse number="7">Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.</verse>
				<verse number="8">Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.</verse>
				<verse number="9">У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.</verse>
				<verse number="10">Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.</verse>
				<verse number="11">І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого...</verse>
				<verse number="12">Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог...</verse>
				<verse number="13">І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.</verse>
				<verse number="14">Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!</verse>
				<verse number="15">І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.</verse>
				<verse number="16">І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!...</verse>
				<verse number="17">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="18">Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.</verse>
				<verse number="19">Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму.</verse>
				<verse number="20">Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!</verse>
				<verse number="21">І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його...</verse>
				<verse number="22">Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!...</verse>
				<verse number="23">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="24">Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!</verse>
				<verse number="25">Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.</verse>
				<verse number="26">Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.</verse>
				<verse number="27">Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.</verse>
				<verse number="28">А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...</verse>
				<verse number="29">Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...</verse>
				<verse number="30">І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!</verse>
				<verse number="31">І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.</verse>
				<verse number="3">І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.</verse>
				<verse number="4">А їхні імена: Огола старша та Оголива сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія Огола, а Єрусалим Оголива.</verse>
				<verse number="5">І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,</verse>
				<verse number="6">що їхнє убрання блакить, намісники та заступники вони, усі вони юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.</verse>
				<verse number="7">І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.</verse>
				<verse number="8">Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї...</verse>
				<verse number="9">Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.</verse>
				<verse number="10">Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем... І стала вона неславним ім'ям для жінок, і присуди зробили на ній.</verse>
				<verse number="11">А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою більшою від розпусти своєї сестри.</verse>
				<verse number="12">Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони юнаки вродливі.</verse>
				<verse number="13">І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.</verse>
				<verse number="14">Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,</verse>
				<verse number="15">підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея край народження їхнього,</verse>
				<verse number="16">то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.</verse>
				<verse number="17">І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, і відвернулася душа її від них...</verse>
				<verse number="18">І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.</verse>
				<verse number="19">І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.</verse>
				<verse number="20">І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть плоть ослина, а їхня похіть похіть жеребця.</verse>
				<verse number="21">І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.</verse>
				<verse number="22">Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулася душа твоя, і спроваджу їх на тебе з довкілля,</verse>
				<verse number="23">синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродливі то юнаки, усі вони начальники та заступники, військові старшини та славні, усі вони гарцюють на конях.</verse>
				<verse number="24">І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зо збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.</verse>
				<verse number="25">І зверну Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтинають носа твого та вуха твої, а що полишиться в тебе, від меча упаде. Вони позабирають синів твоїх та дочок твоїх, а що залишиться в тебе, буде пожерте огнем...</verse>
				<verse number="26">І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишноти твоєї.</verse>
				<verse number="27">І спиню Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського краю, і ти не зведеш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.</verse>
				<verse number="28">Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулася душа твоя.</verse>
				<verse number="29">І зроблять з тобою в ненависті, і візьмуть здобуток твій, і поставлять тебе нагою та голою, і буде відкрита нагота перелюбу твого, і розпуста твоя та твій блуд...</verse>
				<verse number="30">Будуть робити це тобі за твоє ходіння в розпусті з народами, за те, що ти збезчестилась їхніми божками.</verse>
				<verse number="31">Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її келіха в твою руку.</verse>
				<verse number="32">Так говорить Господь Бог: Келіха своєї сестри ти вип'єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміховисько, це багатомісткий келіх.</verse>
				<verse number="33">П'янством та смутком будеш наповнена, буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.</verse>
				<verse number="34">І ти вип'єш його, і витягнеш усе, а череп'я його порозбиваєш, і перса свої порозриваєш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.</verse>
				<verse number="35">Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула мене за спину свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!</verse>
				<verse number="36">І сказав Господь до мене: Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!</verse>
				<verse number="37">Бо вони перелюб чинили, і кров на їхніх руках, і з божками своїми перелюб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепроваджували через огонь для них на їжу...</verse>
				<verse number="38">Ще оце чинили Мені: Занечистили святиню Мою того дня, і суботи Мої зневажили.</verse>
				<verse number="39">А коли вони різали синів своїх для своїх божків, то приходили до Моєї святині того дня, щоб збезчестити її, і оце так робили вони в середині Мого дому...</verse>
				<verse number="40">А що більше, посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.</verse>
				<verse number="41">І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.</verse>
				<verse number="42">І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п'яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.</verse>
				<verse number="43">І сказав Я до тієї, що в'янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?</verse>
				<verse number="44">І прийшли до неї, як приходять до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпусних жінок.</verse>
				<verse number="45">А люди справедливі вони розсудять їх правом про тих, що чинять перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять перелюб, і кров на їхніх руках.</verse>
				<verse number="46">Бо так говорить Господь Бог: Скликати б на них збори, і дати їх на страх та на здобич!</verse>
				<verse number="47">І збори закидають їх камінням, і порозсікають їх своїми мечами, синів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалять огнем...</verse>
				<verse number="48">І спиню Я розпусту в Краю, і буде наука всім жінкам, і вони не будуть робити такого, як ваша розпуста!</verse>
				<verse number="49">І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я Господь Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, напиши собі ім'я цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.</verse>
				<verse number="3">І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього.</verse>
				<verse number="4">Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними.</verse>
				<verse number="5">Візьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кості його.</verse>
				<verse number="6">Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!</verse>
				<verse number="7">Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.</verse>
				<verse number="8">Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була.</verse>
				<verse number="9">Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я!</verse>
				<verse number="10">Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть.</verse>
				<verse number="11">І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.</verse>
				<verse number="12">Увесь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!</verse>
				<verse number="13">У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.</verse>
				<verse number="14">Я, Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!</verse>
				<verse number="15">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="16">Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.</verse>
				<verse number="17">Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.</verse>
				<verse number="18">І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.</verse>
				<verse number="19">І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш?</verse>
				<verse number="20">І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="21">Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча...</verse>
				<verse number="22">І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти...</verse>
				<verse number="23">А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного...</verse>
				<verse number="24">І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог.</verse>
				<verse number="25">А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх,</verse>
				<verse number="26">того дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха.</verse>
				<verse number="27">Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, зверни своє обличчя до Аммонових синів, і пророкуй на них.</verse>
				<verse number="3">І скажеш Аммоновим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти говориш Ага! про Мою святиню, бо вона збезчещена, і про Ізраїлеву землю, бо спустошена, і про Юдин дім, бо пішов у полон,</verse>
				<verse number="4">тому ось Я дам тебе синам сходу на спадок, і поставлять вони в тебе шатра свої, і зроблять у тебе місця свого пробування. Вони будуть їсти твій плід, і вони будуть пити твоє молоко.</verse>
				<verse number="5">І дам я Раббу на стайню для верблюдів, а Аммонових синів на лігво отари, і ви пізнаєте, що Я Господь!</verse>
				<verse number="6">Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої землі,</verse>
				<verse number="7">тому ось Я витягну Свою руку на тебе, і дам тебе на здобич для народів, і витну тебе з народів, і вигублю тебе з країв, знищу тебе, і пізнаєш, що Я Господь!</verse>
				<verse number="8">Так сказав Господь Бог: За те, що Моав та Сеїр говорять: Ось Юдин дім як усі народи,</verse>
				<verse number="9">тому ось Я відкрию Моавове збіччя від міст, від його міст, від його кінця, пишноту землі: Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму.</verse>
				<verse number="10">Я дам його на спадок для синів сходу разом з синами Аммоновими, щоб не згадувались Аммонові сини серед народів.</verse>
				<verse number="11">А над Моавом зроблю присуди, і пізнають вони, що Я Господь!</verse>
				<verse number="12">Так говорить Господь Бог: За те, що Едом мстився мстою над Юдиним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними,</verse>
				<verse number="13">тому так говорить Господь Бог: І витягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!</verse>
				<verse number="14">І дам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="15">Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни чинили в помсті, і мстилися мстою через погорду в душі, щоб нищити в вічній ненависті,</verse>
				<verse number="16">тому так говорить Господь Бог: Ось Я витягну Свою руку на филистимлян, і витну керетян, і вигублю останок морського берега,</verse>
				<verse number="17">і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,</verse>
				<verse number="3">тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі...</verse>
				<verse number="4">І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю...</verse>
				<verse number="5">Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів,</verse>
				<verse number="6">а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь!</verse>
				<verse number="7">Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.</verse>
				<verse number="8">Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита...</verse>
				<verse number="9">І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!</verse>
				<verse number="10">Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром...</verse>
				<verse number="11">Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности...</verse>
				<verse number="12">І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!...</verse>
				<verse number="13">І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде...</verse>
				<verse number="14">І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!</verse>
				<verse number="15">Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?</verse>
				<verse number="16">І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою...</verse>
				<verse number="17">І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!</verse>
				<verse number="18">Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою...</verse>
				<verse number="19">Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,</verse>
				<verse number="20">то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!...</verse>
				<verse number="21">За пострах тебе учиню, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">А ти, сину людський, здійми пісню жалобну про Тир!</verse>
				<verse number="3">І скажеш до Тиру: Ти, що при входах морських пробуваєш, що торгуєш з народами на численних островах: Так говорить Господь Бог: Тире, ти сказав: я то корона краси!</verse>
				<verse number="4">У серці морів границі твої; будівничі твої довершили твою красу!</verse>
				<verse number="5">З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щоглу зробити на тобі.</verse>
				<verse number="6">З башанських дубів твої весла зробили, твій поклад зробили із кости слонової, із смереки з островів тих Кіттійських.</verse>
				<verse number="7">Сорокатий з Єгипту віссон був вітрилом твоїм, щоб за прапора бути тобі; блакить та пурпура з островів Еліші стали твоїм покриттям.</verse>
				<verse number="8">Мешканці Сидону й Арваду були веслярами тобі, мудреці твої, Тире, у тебе були, вони мореплавці твої.</verse>
				<verse number="9">Старші із Ґевалу й його мудреці були в тебе за тих, що латали проломи твої. Всі морські кораблі й мореплавці їхні в тебе були, щоб міняти крам твій.</verse>
				<verse number="10">Перс, і Луд, і Пут були в війську твоїм вояками твоїми, вішали в тебе щита та шолома, вони то давали тобі пишноту.</verse>
				<verse number="11">Синове Арваду та військо твоє навколо на мурах твоїх, а Ґаммадеї на баштах твоїх пробували, щити свої вішали навколо на мурах твоїх, вони довершили окрасу твою.</verse>
				<verse number="12">Таршіш був для тебе купцем через многоту багатства усякого; сріблом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.</verse>
				<verse number="13">Яван, Тувал та Мешех це купці твої, людську душу та мідяні речі давали вони за замінний крам твій.</verse>
				<verse number="14">З дому Тоґарми давали коні, і верхівців, і мулів за крам твій.</verse>
				<verse number="15">Синове Дедану твої покупці; численні острови торгували з тобою, рогами слонової кости й гебановим деревом звертали данину твою.</verse>
				<verse number="16">Арам твій купець через многість виробів твоїх; рубин, пурпуру, і квітчасту тканину, і віссон, і коралі та дорогоцінний камінь давали тобі за крам твій.</verse>
				<verse number="17">Юда й Ізраїлів Край це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодощі, і мед, і оливу й бальзам давали вони за замінний крам твій.</verse>
				<verse number="18">Дамаск твій купець через многість виробів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.</verse>
				<verse number="19">Ведан та Яван із Уззалу давали тобі за крам залізо оброблене, бальзам та очерет, було це замінним крамом твоїм.</verse>
				<verse number="20">Дедан твій купець килимками до сідел при їждженні.</verse>
				<verse number="21">Арабія та всі кедарські князі покупці це твоєї руки; ягнятами, і баранами, і козлами, ними торгівля твоя.</verse>
				<verse number="22">Купці Шеви й Рами покупці це твої, коштовним бальзамом, і дорогим усіляким камінням та злотом давали вони за товар твій.</verse>
				<verse number="23">Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшур та Кілмад це твої покупці.</verse>
				<verse number="24">Це твої покупці коштовним убранням: покривалами блакитними, і квітчастими, і багатокольоровими тканими виробами, міцними шнурами пов'язаними за крам твій.</verse>
				<verse number="25">Кораблі із Таршішу твої каравани, для краму твого замінного, і став ти багатим, і став дуже славним у серці морів.</verse>
				<verse number="26">На воду велику тебе завели твої веслярі, і в серці морів східній вітер розіб'є тебе.</verse>
				<verse number="27">Багатство твоє та крам твій, і вироби твої замінні, мореплавці твої і твої щоглярі, ті, що латають пробої твої, і ті, що міняють замінний крам твій, і всі твої вояки, які в тебе, і всі збори твої, що серед тебе, попадають в серці морів в дні упадку твого!</verse>
				<verse number="28">На лемент твоїх щоглярів затремтять вали морські,</verse>
				<verse number="29">і посходять з своїх кораблів усі веслярі, мореплавці, всі морські щоглярі, на землі постають.</verse>
				<verse number="30">І заголосять за тебе вони тужним голосом, і кричатимуть гірко, і свої голови порохом пообсипають, у попелі будуть качатись!</verse>
				<verse number="31">І зроблять собі ради тебе жалобную лисину, і себе опережуть веретами, і плакатимуть за тобою в гіркоті душі гірким голосінням....</verse>
				<verse number="32">І пісню жалоби сини їхні здіймуть про тебе, і над тобою співатимуть жалібно: Хто інший, як Тир, посередині моря зруйнований?</verse>
				<verse number="33">Коли припливали вироби твої із морів, насищав ти численні народи; многотою багатства твого та виробів замінних твоїх ти збагачував земських царів!</verse>
				<verse number="34">Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глибинах, то замінний виріб твій і всі збори твої серед тебе попадали...</verse>
				<verse number="35">Над тобою стовпіють усі остров'яни, а їхні царі затремтіли від жаху, засльозилися їхні обличчя!</verse>
				<verse number="36">Купці серед народів глузливо свистять над тобою, ти пострахом став, і не буде навіки тебе!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим...</verse>
				<verse number="3">Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе.</verse>
				<verse number="4">Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгромадив золота та срібла в скарбницях своїх.</verse>
				<verse number="5">Великою своєю мудрістю та торгівлею свою помножив ти багатство своє, і повищилось твоє серце багатством своїм!</verse>
				<verse number="6">Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,</verse>
				<verse number="7">тому ось Я спроваджу на тебе чужих, насильників поміж народами, і вони повитягають мечі свої на красу твоєї мудрости, і зневажать красу твою.</verse>
				<verse number="8">Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.</verse>
				<verse number="9">Чи справді ти скажеш: Я бог! перед убивником своїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе?</verse>
				<verse number="10">Ти помреш смертю необрізанців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="11">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="12">Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси.</verse>
				<verse number="13">Ти пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені.</verse>
				<verse number="14">Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння.</verse>
				<verse number="15">Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.</verse>
				<verse number="16">Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння.</verse>
				<verse number="17">Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.</verse>
				<verse number="18">Многотою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе.</verse>
				<verse number="19">Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!...</verse>
				<verse number="20">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="21">Сину людський, зверни своє обличчя до Сидону, і пророкуй на нього,</verse>
				<verse number="22">та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидоне, і буду шанований серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли робитиму на нього присуди, і коли покажу Свою святість серед нього.</verse>
				<verse number="23">І пошлю на нього моровицю та кров на його вулиці, і впаде серед нього пробитий, що прийде на нього знавкола, і пізнають, що Я Господь.</verse>
				<verse number="24">І не буде вже для Ізраїлевого дому колючої тернини та будяччя, що приносить біль зо всіх їхніх околиць, що погорджують ними, і пізнають вони, що Я Господь Бог.</verse>
				<verse number="25">Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із народів, між якими вони розпорошені, то Я покажу на ньому Свою святість на очах народів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.</verse>
				<verse number="26">І осядуть вони на ній безпечно, і будуватимуть доми та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму присуди на всіх тих, що погорджують ними з їхнього довкілля. І пізнають вони, що Я Господь, їхній Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="29">
				<verse number="1">За десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, зверни своє обличчя до фараона, єгипетського царя, і пророкуй на нього та на ввесь Єгипет.</verse>
				<verse number="3">Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!</verse>
				<verse number="4">І вкладу гачки в щелепи твої, і поприліплюю рибу твоїх річок до твоєї луски, і підійму тебе з середини твоїх річок, і всі риби твоїх річок поприліплюються до твоєї луски!</verse>
				<verse number="5">І вирву тебе й кину в пустиню, тебе та всі риби річок твоїх; ти впадеш на поверхні поля, не будеш згромаджений і не будеш позбираний, для земної звірини та для птаства небесного дам Я на їжу тебе...</verse>
				<verse number="6">І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь, бо вони були для Ізраїлевого дому очеретяною палицею.</verse>
				<verse number="7">Коли вони хапались за тебе долонею, ти ламався й роздирав їм усе рамено; а коли вони опиралися на тебе, ти ламався й чинив, що їм тряслися всі стегна.</verse>
				<verse number="8">Тому так говорить Господь Бог: Ось Я наведу на тебе меча, і витну з-між тебе людину й скотину.</verse>
				<verse number="9">І стане єгипетський край спустошенням та руїною, і пізнають вони, що Я Господь, за те, що він говорив: Річка моя, і то я її утворив!</verse>
				<verse number="10">Тому ось Я проти тебе та проти річок твоїх, і оберну єгипетський край на поруйновані руїни, на спустошення від Міґдолу аж до Севене, і аж до границі Етіопії,</verse>
				<verse number="11">не перейде по ньому нога людська, і нога звірини не перейде по ньому, і не буде він замешканий сорок років...</verse>
				<verse number="12">І оберну Я єгипетський край на спустошення серед спустошених країв, а його міста серед поруйнованих міст будуть спустошенням сорок років, і розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях...</verse>
				<verse number="13">Бо так говорить Господь Бог: Наприкінці сорока років позбираю Єгипет з-між народів, де вони були розпорошені.</verse>
				<verse number="14">І верну долю Єгипту, і верну їх до краю Патрос, до краю їхнього походження, і вони будуть там царством слабим.</verse>
				<verse number="15">З-поміж царств воно буде найнижче, і не підійметься вже понад народами, і поменшу їх, щоб не панували над народами.</verse>
				<verse number="16">І не буде вже воно для Ізраїлевого дому надією, яка пригадувала б беззаконня, коли вони, зверталися до нього. І пізнають вони що Я Господь Бог!</verse>
				<verse number="17">І сталося за двадцятого й сьомого року, першого місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="18">Сину людський, Навуходоносор, цар вавилонський, змусив своє військо робити велику працю проти Тиру. Кожна голова вилисіла, і всяке рамено витерте, та нема нагороди ані йому, ані війську його від Тиру за ту працю, яку він робив проти нього.</verse>
				<verse number="19">Тому так говорить Господь Бог: Ось Я дам Навуходоносорові, цареві вавилонському, єгипетську землю, і він забере багатство її, і ограбує грабунком її, і забере її здобиччю, і вона стане нагородою для війська його.</verse>
				<verse number="20">За працю його, яку він робив у ній, Я даю йому єгипетську землю, бо вони це зробили Мені, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="21">Того дня вирощу рога Ізраїлевому домові, а тобі відкрию уста серед них. І вони пізнають, що Я Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="30">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, пророкуй, і скажеш: Так говорить Господь Бог: Голосіть Ой! цього дня!</verse>
				<verse number="3">Бо близький день, і близький день Господній, день хмарний, настає час народів!</verse>
				<verse number="4">І прийде меч на Єгипет, і буде тремтіння в Етіопії, коли будуть падати забиті в Єгипті, і заберуть багатство його, і будуть розбиті основи його.</verse>
				<verse number="5">Куш, і Пут, і Луд, і ввесь помішаний народ, і Кув, і сини землі заповіту попадають з ними від меча.</verse>
				<verse number="6">Так говорить Господь: І попадають підпори Єгипту, і так упаде гординя сили його, від Міґдолу аж до Севене, від меча попадають у ньому, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="7">І буде він спустошений серед попустошених країв, а міста його будуть серед міст поруйнованих.</verse>
				<verse number="8">І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам огонь на Єгипет, і будуть поторощені всі, хто йому помагає.</verse>
				<verse number="9">Того дня повиходять посланці з-перед Мого лиця на кораблях, щоб налякати безпечну Етіопію, і буде через них жах, як у день Єгипту, бо це ось надходить!</verse>
				<verse number="10">Так говорить Господь Бог: І Я зроблю кінець єгипетському многолюдству рукою Навуходоносора, вавилонського царя.</verse>
				<verse number="11">Він та народ його з ним, насильники людів, будуть спроваджені знищити землю, і вони повитягують мечі свої на Єгипет, і наповнять край побитими!</verse>
				<verse number="12">І оберну Я річки на суходіл, і передам землю в руку злочинців, і спустошу край та все, що в ньому, рукою чужих. Я, Господь, це сказав!</verse>
				<verse number="13">Так говорить Господь Бог: І повигублюю божків, і зроблю кінець бовванам з Нофу, і не буде вже князів в єгипетському краї, і дам пострах на єгипетську землю.</verse>
				<verse number="14">І Патрос спустошу, і дам огонь у Цоан, і буду виконувати присуди в Но.</verse>
				<verse number="15">І виллю Я гнів Свій на Сіна, твердиню єгипетську, і витну многолюдство Но.</verse>
				<verse number="16">І пошлю Я огонь на Єгипет, сильно буде корчитись Сін, а Но буде проламаний, а на Ноф нападуть вороги вдень.</verse>
				<verse number="17">Юнаки Авену та Пі-Весету попадають від меча, а інші підуть у полон.</verse>
				<verse number="18">А в Тахпанхесі потемніє день, коли Я ламатиму там єгипетські ярма, і скінчиться в ньому пиха сили його. Самого його хмара закриє, а його дочки підуть у полон...</verse>
				<verse number="19">І буду виконувати присуди над Єгиптом, і вони пізнають, що Я Господь!</verse>
				<verse number="20">І сталося, за одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="21">Сину людський, Я зламав рамено фараона, єгипетського царя, і ось воно не буде перев'язане, щоб дати ліки, щоб покласти пов'язку, щоб обвинути його, і щоб зміцнити його вхопитися за меча.</verse>
				<verse number="22">Тому так говорить Господь Бог: Ось Я на фараона, єгипетського царя, і поламаю рамена його, те дуже та те зламане, і викину меча з його руки.</verse>
				<verse number="23">І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях.</verse>
				<verse number="24">І зміцню рамена вавилонського царя, і дам меча Свого в його руку, і зламаю Я фараонові рамена, і він буде стогнати стогоном проколеного перед ним.</verse>
				<verse number="25">І зміцню Я рамена вавилонського царя, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонського царя, і простягну його на єгипетську землю.</verse>
				<verse number="26">І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях. І пізнають вони, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="31">
				<verse number="1">І сталося за одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі?</verse>
				<verse number="3">Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його.</verse>
				<verse number="4">Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових.</verse>
				<verse number="5">Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він.</verse>
				<verse number="6">В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.</verse>
				<verse number="7">І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах.</verse>
				<verse number="8">Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!</verse>
				<verse number="9">Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.</verse>
				<verse number="10">Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим,</verse>
				<verse number="11">то дай його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його!</verse>
				<verse number="12">І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його.</verse>
				<verse number="13">Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина,</verse>
				<verse number="14">щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.</verse>
				<verse number="15">Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним.</verse>
				<verse number="16">Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п'ють воду.</verse>
				<verse number="17">Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.</verse>
				<verse number="18">До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="32">
				<verse number="1">І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!</verse>
				<verse number="3">Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!</verse>
				<verse number="4">І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...</verse>
				<verse number="5">І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...</verse>
				<verse number="6">І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...</verse>
				<verse number="7">А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла...</verse>
				<verse number="8">Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="9">І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.</verse>
				<verse number="10">І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...</verse>
				<verse number="11">Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!</verse>
				<verse number="12">Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене...</verse>
				<verse number="13">І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.</verse>
				<verse number="14">Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="15">Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!...</verse>
				<verse number="16">Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="17">І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="18">Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!</verse>
				<verse number="19">Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!</verse>
				<verse number="20">Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...</verse>
				<verse number="21">Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:</verse>
				<verse number="22">Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,</verse>
				<verse number="23">що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...</verse>
				<verse number="24">Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...</verse>
				<verse number="25">Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він...</verse>
				<verse number="26">Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...</verse>
				<verse number="27">І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,</verse>
				<verse number="28">а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем...</verse>
				<verse number="29">Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу...</verse>
				<verse number="30">Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...</verse>
				<verse number="31">Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!...</verse>
				<verse number="32">Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="33">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, говори синам свого народу, та й скажеш до них: Коли б Я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартовим,</verse>
				<verse number="3">і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й остеріг народ,</verse>
				<verse number="4">і почув би хто голос сурми, та не був би обережний, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!</verse>
				<verse number="5">Голос сурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урятував би свою душу.</verse>
				<verse number="6">А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би обережний, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартового.</verse>
				<verse number="7">А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене.</verse>
				<verse number="8">Коли б Я сказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.</verse>
				<verse number="9">А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував.</verse>
				<verse number="10">А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?</verse>
				<verse number="11">Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?</verse>
				<verse number="12">А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого не врятує його в дні гріха його, а несправедливість несправедливого не спіткнеться він об неї в дні навернення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха.</verse>
				<verse number="13">Коли Я скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре!</verse>
				<verse number="14">А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість:</verse>
				<verse number="15">заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!</verse>
				<verse number="16">Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити!</verse>
				<verse number="17">І кажуть сини твого народу: Несправедлива Господня дорога! тоді як несправедлива їхня власна дорога.</verse>
				<verse number="18">Коли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!</verse>
				<verse number="19">А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!</verse>
				<verse number="20">А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його дорогами!</verse>
				<verse number="21">І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигнання, прийшов був до мене втікач з Єрусалиму, говорячи: Побите це місто!...</verse>
				<verse number="22">А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, і Він відкрив мої уста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!</verse>
				<verse number="23">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="24">Сину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину!</verse>
				<verse number="25">Тому скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви?</verse>
				<verse number="26">Ви спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви?</verse>
				<verse number="27">Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, ті, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а ті, хто в твердинях та в печерах, помруть від моровиці!</verse>
				<verse number="28">І оберну Я цей Край на спустошення та на сплюндрування, і скінчиться пиха сили його, і опустошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого...</verse>
				<verse number="29">І пізнають вони, що Я Господь, коли Я оберну цей Край на спустошення та на сплюндрування за всі їхні гидоти, що зробили вони.</verse>
				<verse number="30">А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?</verse>
				<verse number="31">І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.</verse>
				<verse number="32">І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!</verse>
				<verse number="33">А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="34">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?</verse>
				<verse number="3">Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!</verse>
				<verse number="4">Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!</verse>
				<verse number="5">І порозпорошувалися вони з браку пастиря, і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися...</verse>
				<verse number="6">Блукає отара Моя по всіх горах та по всіх високих згір'ях, і по всій широкій землі розпорошена отара Моя, і немає нікого, хто турбувався б про них, і немає нікого, хто б їх шукав!...</verse>
				<verse number="7">Тому, пастирі, послухайте слова Господнього:</verse>
				<verse number="8">Як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,</verse>
				<verse number="9">тому, пастирі, послухайте слова Господнього:</verse>
				<verse number="10">Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих пастирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву їх від пасіння отари, і ті пастирі не будуть уже пасти самих себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за їжу.</verse>
				<verse number="11">Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.</verse>
				<verse number="12">Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.</verse>
				<verse number="13">І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.</verse>
				<verse number="14">На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах!</verse>
				<verse number="15">Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="16">Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!</verse>
				<verse number="17">А ви, отаро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я буду судити між вівцею й вівцею, між бараном і козлами.</verse>
				<verse number="18">Чи мало вам того, що ви спасуєте хороше пасовище, а решту ваших пасовищ ви топчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте, а позосталу ногами своїми каламутите?</verse>
				<verse number="19">І отара Моя мусить випасати потоптане вашими ногами, і пити скаламучене вашими ногами!</verse>
				<verse number="20">Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу між вівцею ситою й між вівцею худою.</verse>
				<verse number="21">За те, що ви боком і раменом попихаєте, і рогами вашими колете всіх слабих, аж поки не порозпорошуєте їх геть,</verse>
				<verse number="22">то Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею!</verse>
				<verse number="23">І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!</verse>
				<verse number="24">А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид князем серед них. Я, Господь, це сказав!</verse>
				<verse number="25">І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.</verse>
				<verse number="26">І вчиню їх та довкілля Мого взгір'я благословенням, і спущу дощ в його часі, будуть це дощі благословенні.</verse>
				<verse number="27">І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив.</verse>
				<verse number="28">І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив.</verse>
				<verse number="29">І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів.</verse>
				<verse number="30">І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="31">А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="35">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї</verse>
				<verse number="3">та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.</verse>
				<verse number="4">Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!</verse>
				<verse number="5">За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,</verse>
				<verse number="6">тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!</verse>
				<verse number="7">Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.</verse>
				<verse number="8">І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!</verse>
				<verse number="9">На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!</verse>
				<verse number="10">За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,</verse>
				<verse number="11">тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.</verse>
				<verse number="12">І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!</verse>
				<verse number="13">І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!</verse>
				<verse number="14">Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!</verse>
				<verse number="15">Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="36">
				<verse number="1">А ти, сину людський, пророкуй на Ізраїлеві гори, та й скажеш: Ізраїлеві гори, послухайте слова Господнього!</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь Бог: За те, що ворог говорить на вас Ага! і вічні пагірки стали вам за спадщину,</verse>
				<verse number="3">тому пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пустошено й топтано вас знавкола, щоб були ви спадком для останку народів, і були ви взяті на кінчик язика й на балаканину народу,</verse>
				<verse number="4">тому, Ізраїлеві гори, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згір'їв, до річищ та до долин, і до спустошілих руїн, і до опущених міст, що стали за здобич та за посміховисько для решти тих народів, що навколо.</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь Бог: Поправді кажу, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих народів та на ввесь Едом, що взяли собі Мій Край за спадок у радості всього серця, у погорді душі, щоб вигнати його на здобич.</verse>
				<verse number="6">Тому пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до річищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ревності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили ганьбу народів.</verse>
				<verse number="7">Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою руку, що ті люди, які навколо вас, вони понесуть свою ганьбу!</verse>
				<verse number="8">А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше віття, і будете приносити плід свій для Мого народу Ізраїля, бо вони зблизилися, щоб прийти.</verse>
				<verse number="9">Бо ось Я прийду до вас, і звернуся до вас, і ви будете оброблені та обсіяні.</verse>
				<verse number="10">І розмножу на вас людину, увесь Ізраїлів дім, усього його, і будуть заселені ці міста, а руїни будуть забудовані.</verse>
				<verse number="11">І розмножу на вас людину та скотину, і вони помножаться та розплодяться, і позаселюю вас, як за вашої давнини, і буду чинити вам краще, як за ваших початків, і ви пізнаєте, що Я Господь!</verse>
				<verse number="12">І попроваджу на вас людину, мій народ Ізраїлів, і вони посядуть тебе, і станеш ти їм на спадок, і не будеш уже більше позбавляти їх дітей.</verse>
				<verse number="13">Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси людину, і позбавляєш народ свій дітей,</verse>
				<verse number="14">тому ти не будеш уже їсти людини, і більше не позбавиш свій народ дітей, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="15">І не почуєш уже ти більше ганьби від поган, і наруги народів не будеш більше носити, і не вчиниш більше, щоб народ твій спотикався, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="16">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="17">Сину людський, Ізраїлів дім вони жили на землі своїй, та й занечистили її своєю дорогою та своїми вчинками, як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!</verse>
				<verse number="18">І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовванами своїми занечистили її.</verse>
				<verse number="19">І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсудив Я їх.</verse>
				<verse number="20">І коли прийшли вони до тих народів, куди поприходили, то зневажили святе Моє Ймення, коли стали до них говорити: Вони народ Господа, та з землі Його повиходили!</verse>
				<verse number="21">І змилувався Я над Своїм святим Ім'ям, що його зневажив Ізраїлів дім серед народів, куди вони поприходили.</verse>
				<verse number="22">Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Ймення, яке ви зневажили серед народів, куди ви поприходили.</verse>
				<verse number="23">І освячу Я велике Ім'я Своє, зневажене серед народів, що ви зневажили серед них, і пізнають ті люди, що Я Господь, говорить Господь Бог, коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах.</verse>
				<verse number="24">І візьму вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу вас до вашої землі.</verse>
				<verse number="25">І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас.</verse>
				<verse number="26">І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.</verse>
				<verse number="27">І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.</verse>
				<verse number="28">І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом!</verse>
				<verse number="29">І спасу вас від усіх ваших нечистот, і покличу збіжжя, і помножу його, і не дам на вас голоду.</verse>
				<verse number="30">І намножу плід дерева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися сорому через голод між народами.</verse>
				<verse number="31">І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бридитися самих себе за свої провини та за гидоти свої.</verse>
				<verse number="32">Не для вас Я це робитиму, говорить Господь Бог, нехай буде це вам відоме! Зашарійтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів доме!</verse>
				<verse number="33">Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очищу вас зо всіх ваших провин, то позаселюю ці міста, і будуть забудовані руїни.</verse>
				<verse number="34">А спустошена земля буде оброблювана за те, що була спустошенням на очах кожного перехожого.</verse>
				<verse number="35">І скажуть: Цей опустошілий Край став як той еденський садок, а ці міста, повалені й попустошені та поруйновані, тепер укріплені та замешкані!</verse>
				<verse number="36">І пізнають народи, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйноване, засадив спустошіле. Я, Господь, говорив це і зробив!</verse>
				<verse number="37">Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилюся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помножу їх, як людську отару!</verse>
				<verse number="38">Як освячена отара, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйновані міста, повні отари людської, і пізнають вони, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="37">
				<verse number="1">Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток!</verse>
				<verse number="2">І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!</verse>
				<verse number="3">І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!</verse>
				<verse number="4">І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете!</verse>
				<verse number="6">І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!</verse>
				<verse number="7">І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.</verse>
				<verse number="8">І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.</verse>
				<verse number="9">І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть!</verse>
				<verse number="10">І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!...</verse>
				<verse number="11">І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!</verse>
				<verse number="12">Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!</verse>
				<verse number="13">І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!</verse>
				<verse number="14">І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!</verse>
				<verse number="15">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="16">А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.</verse>
				<verse number="17">І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!</verse>
				<verse number="18">І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?</verse>
				<verse number="19">то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!</verse>
				<verse number="20">І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.</verse>
				<verse number="21">І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.</verse>
				<verse number="22">І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.</verse>
				<verse number="23">І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!</verse>
				<verse number="24">А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.</verse>
				<verse number="25">І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!</verse>
				<verse number="26">І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!</verse>
				<verse number="27">І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.</verse>
				<verse number="28">І пізнають ці народи, що Я Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="38">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Сину людський, зверни своє обличчя до Ґоґа, краю Маґоґа, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього</verse>
				<verse number="3">та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Ґоґу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!</verse>
				<verse number="4">І заверну тебе, і вкладу гачки в щелепи твої, і виведу тебе та все військо твоє, коней та верхівців, усі вони досконало озброєні, велике зборище, зо щитами та щитками, усі озброєні мечами.</verse>
				<verse number="5">Парас, Куш і Пут із ними, усі вони зо щитом та з шоломом.</verse>
				<verse number="6">Ґомер і всі орди його, дім Тоґарми, кінці північні та всі відділи його, численні народи з тобою.</verse>
				<verse number="7">Приготуйся, і приготуй собі ти та все зборище твоє, зібрані при тобі, і будеш для них сторожею.</verse>
				<verse number="8">По багатьох днях ти будеш потрібний, у кінці років прийдеш до Краю, що повернений від меча, що зібраний від численних народів, на Ізраїлеві гори, що завжди були руїною, а він був виведений від народів, і всі вони сидять безпечно.</verse>
				<verse number="9">І вийдеш, прийдеш як буря, будеш як хмара, щоб покрити землю, ти та всі відділи твої, та численні народи з тобою.</verse>
				<verse number="10">Так говорить Господь Бог: І станеться того дня, увійдуть слова на твоє серце, і ти будеш думати злу думку,</verse>
				<verse number="11">та й скажеш: Піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт,</verse>
				<verse number="12">щоб набрати здобичі, і чинити грабунок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі.</verse>
				<verse number="13">Шева та Дедан, і купці Таршішу, і всі левчуки його скажуть тобі: Чи ти прийшов набрати здобичі, чи ти зібрав своє зборище, щоб чинити грабунок, щоб винести срібло та золото, щоб набрати добутку та маєтку, щоб набрати великої здобичі?</verse>
				<verse number="14">Тому пророкуй, сину людський, та й скажеш до Ґоґа: Так говорить Господь Бог: Чи того дня, коли народ Мій сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це?</verse>
				<verse number="15">І прийдеш із свого місця, із північних кінців, ти та численні народи з тобою, всі вони гарцюють на конях, зборище велике й військо численне!</verse>
				<verse number="16">І здіймешся на народ Мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і виведу тебе на Мій Край, щоб народи пізнали Мене, коли Я покажу Свою святість тобі, Ґоґу, на їхніх очах.</verse>
				<verse number="17">Так говорить Господь Бог: Чи ти той, що про нього говорив Я за давніх днів через Моїх рабів, Ізраїлевих пророків, що пророкували за тих днів про роки, щоб привести тебе на них?</verse>
				<verse number="18">І станеться того дня, у дні приходу Ґоґа на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог, увійде ревність Моя в ніздрі Мої.</verse>
				<verse number="19">І в ревності своїй, в огні Свого гніву Я сказав: цього дня буде великий трус на Ізраїлевій землі.</verse>
				<verse number="20">І затремтять перед Моїм лицем морські риби та птаство небесне, і польова звірина, всяке гаддя, що плазує по землі, і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища, і всякий мур на землю впаде.</verse>
				<verse number="21">І покличу проти нього меча на всіх горах Моїх, говорить Господь Бог, меч кожного буде на брата його!</verse>
				<verse number="22">І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ та камінний град, огонь та сірку на нього та на відділи його, та на численні народи, що з ним.</verse>
				<verse number="23">І звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="39">
				<verse number="1">А ти, сину людський, пророкуй на Ґоґа та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ото Я на тебе, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!</verse>
				<verse number="2">І верну тебе, і попроваджу тебе, і підійму тебе з північних кінців, і впроваджу тебе на Ізраїлеві гори.</verse>
				<verse number="3">І виб'ю лука твого з твоєї лівиці, а твої стріли кину з твоєї правиці.</verse>
				<verse number="4">Упадеш на Ізраїлевих горах ти й усі відділи твої та народи, що з тобою; віддам тебе на з'їдження хижому птаству, усякому крилатому та польовій звірині.</verse>
				<verse number="5">На відкритому полі впадеш ти, бо це Я говорив, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="6">І пошлю Я огонь на Маґоґа та на тих, що безпечно замешкують острови, і пізнають вони, що Я Господь!</verse>
				<verse number="7">А Своє святе Ім'я розголошу посеред Мого народу Ізраїля, і більше не дам зневажити святе Моє Ймення, і народи пізнають, що Я Господь, Святий Ізраїлів!</verse>
				<verse number="8">Ось прийде і станеться, говорить Господь Бог, це той день, що Я говорив.</verse>
				<verse number="9">І повиходять мешканці Ізраїлевих міст, і накладуть огонь, і палитимуть зброю та щитка й щита, лука та стріли, і ручноно кия та ратище, і будуть ними палити огонь сім років.</verse>
				<verse number="10">І не будуть носити дров з поля, і не будуть рубати з лісів, бо зброєю будуть палити огонь, і візьмуть здобич із тих, хто брав здобич із них, і пограбують тих, хто їх грабував, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="11">І станеться того дня, дам Я там Ґоґові місце гробу в Ізраїлі, Долину Перехожих, на схід від моря, і що замикає дорогу перехожим. І поховають там Ґоґа й усе його многолюдство, та й назвуть: Долина Многолюдства Ґоґа.</verse>
				<verse number="12">І буде ховати їх Ізраїлів дім, щоб очистити землю, сім місяців.</verse>
				<verse number="13">І буде ховати ввесь народ краю, і він стане для них за пам'ятку, того дня, коли Я прославлю Себе, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="14">І відділять людей, які без перерви ходитимуть по краю й ховатимуть з перехожими позосталих ще на поверхні землі, щоб її очистити. По семи місяцях вони ще будуть вишукувати.</verse>
				<verse number="15">І перейдуть ті обхідники по краю, і коли хто побачить людську кістку, то поставить при ній знака, аж поки не поховають її похоронники в Долині Многолюдства Ґоґа.</verse>
				<verse number="16">А ім'я міста Гамона. І очистять землю.</verse>
				<verse number="17">А ти, сину людський, так говорить Господь Бог: Скажи птахові, усякому крилатому, та всій польовій звірині: Згромадьтеся й прийдіть, зберіться навколо над жертвою, що Я принесу для вас, велика жертва на Ізраїлевих горах, і ви будете їсти м'ясо, і будете пити кров.</verse>
				<verse number="18">Ви будете їсти тіло лицарів, а кров князів землі будете пити, барани, і вівці, і козли, бики, ситі башанські бики всі вони.</verse>
				<verse number="19">І будете їсти лій аж до ситости, і будете пити кров аж до впоєння з Моєї жертви, яку Я приніс для вас,</verse>
				<verse number="20">і насититеся при Моєму столі кіньми та верхівцями, лицарями та всякими вояками, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="21">І дам Свою славу між народами, і побачать усі народи Мій суд, що зроблю Я, та Мою руку, що на них покладу.</verse>
				<verse number="22">І пізнає Ізраїлів дім, що Я Господь, їхній Бог, від цього дня й далі.</verse>
				<verse number="23">І пізнають народи, що Ізраїлів дім пішов на вигнання за провини свої, за те, що спроневірилися Мені, а Я сховав був від них лице Своє, і віддав їх у руку їхніх неприятелів, і всі вони попадали від меча.</verse>
				<verse number="24">За їхньою нечистістю та за їхнє беззаконня зробив Я це з ними, і сховав від них лице Своє.</verse>
				<verse number="25">Тому так говорить Господь Бог: Тепер поверну долю Якова, і змилуюся над усім Ізраїлевим домом, і буду ревний за Своє святе Ймення.</verse>
				<verse number="26">І відчують вони свою ганьбу та все своє спроневірення, яким спроневірилися Мені, коли сядуть безпечно на своїй землі, і не буде вже нікого, хто б їх страшив,</verse>
				<verse number="27">коли поверну їх з народів, і позбираю їх із країв їхніх ворогів, і покажу Свою святість у них на очах численних народів.</verse>
				<verse number="28">І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, коли вижену їх у полон до народів, а потому позбираю їх на їхню землю, і більш не позоставлю там нікого з них.</verse>
				<verse number="29">І не сховаю вже від них Свого лиця, бо виллю Духа Свого на Ізраїлів дім, говорить Господь Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="40">
				<verse number="1">Двадцятого й п'ятого року нашого вигнання, на початку року, десятого дня місяця, чотирнадцятого року по тому, як було зруйноване місто, того самого дня була на мені Господня рука, і Він упровадив мене туди.</verse>
				<verse number="2">У Божих видіннях упровадив Він мене до Ізраїлевого Краю, і дав спочити мені на дуже високій горі, а на ній була ніби будова міста, з полудня.</verse>
				<verse number="3">І привів мене туди, і ось чоловік, що його вид, ніби вид блискучої міді, а в його руці льняна нитка та мірнича палиця, і він стояв у брамі.</verse>
				<verse number="4">І сказав мені цей чоловік: Сину людський, дивися своїми очима й слухай своїми вухами, і зверни своє серце на все, що я покажу тобі, бо ти приведений сюди, щоб показати тобі. Усе, що ти побачиш, об'яви Ізраїлевому домові.</verse>
				<verse number="5">І ось мур назовні храму навколо, а в руці того чоловіка мірнича палиця на шість ліктів, на міру ліктем та долонею. І зміряв він ширину тієї будівлі одна палиця, і заввишки одна палиця.</verse>
				<verse number="6">І прийшов він до брами, що її перед у напрямі до сходу, і ввійшов її сходами, і зміряв порога тієї брами одна палиця завширшки, і другий поріг одна палиця завширшки.</verse>
				<verse number="7">А вартівня одна палиця завдовжки й одна палиця завширшки, а поміж вартівнями п'ять ліктів; а поріг брами з боку сінечок тієї брами, зсередини одна палиця.</verse>
				<verse number="8">І зміряв він сіни тієї брами зсередини одна палиця.</verse>
				<verse number="9">І зміряв сіни брами вісім ліктів, а стовпи її два лікті, а сіни брами зсередини.</verse>
				<verse number="10">А брамні вартівні в напрямі на схід три звідси й три звідти, і міра одна їм трьом, і міра одна стовпам звідси та звідти.</verse>
				<verse number="11">І зміряв він ширину входу до брами десять ліктів, довжина брами тринадцять ліктів.</verse>
				<verse number="12">А розмежування перед вартівнями один лікоть, і один лікоть звідти, а вартівня шість ліктів звідси й шість ліктів звідти.</verse>
				<verse number="13">І зміряв браму з даху вартівні до даху її, завширшки двадцять і п'ять ліктів, двері навпроти дверей.</verse>
				<verse number="14">І поробив стовпи, шістдесят ліктів, і до стовпів підходить подвір'я, навколо брами.</verse>
				<verse number="15">А від переду брамного входу аж до переду сіней внутрішньої брами п'ятдесят ліктів.</verse>
				<verse number="16">І були вікна, широкі знадвору й вузькі в середині, до вартівень та до їхніх стовпів у середині брами навколо, і так до сіней, і вікна навколо до середини, а на стовпах вирізьблені пальми.</verse>
				<verse number="17">І він впровадив мене до зовнішнього подвір'я. І ось комори та підлога, викладена з каміння, зроблена для подвір'я навколо, тридцять комір на підлозі.</verse>
				<verse number="18">А ця підлога була позад брам, по довжині брам, долішня підлога.</verse>
				<verse number="19">І зміряв він ширину від переду долішньої брами до переду внутрішнього подвір'я назовні, сто ліктів, на схід та на північ.</verse>
				<verse number="20">А та брама, що перед її в напрямі на північ до зовнішнього подвір'я, він зміряв довжину її та ширину її.</verse>
				<verse number="21">І вартівні її три звідси й три звідти, і стовпи її, і сіни її були за мірою першої брами, п'ятдесят ліктів довжина її, а ширина двадцять і п'ять на міру ліктем.</verse>
				<verse number="22">А вікна її, і сіни її та вирізьблені пальми її за мірою брами, що перед її в напрямі на схід, а сімома східцями входять у неї, а її сіни перед ними.</verse>
				<verse number="23">І брама внутрішнього подвір'я навпроти брами на північ та на схід. І зміряв він від брами до брами сто ліктів.</verse>
				<verse number="24">І він попровадив мене в напрямі на південь, аж ось брама в напрямі на південь. І він зміряв стовпи її та сіни її за тими мірами.</verse>
				<verse number="25">А в неї вікна та сіни її навколо, які ті вікна, п'ятдесят ліктів завдовжки, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.</verse>
				<verse number="26">А семеро східців вхід до неї, і сіни її перед ними, а вирізьблені пальми її одна звідси, а одна звідти при стовпах її.</verse>
				<verse number="27">А брама внутрішнього подвір'я у напрямі на південь, і він зміряв від брами до брами в напрямі на південь сто ліктів.</verse>
				<verse number="28">І впровадив мене до внутрішнього подвір'я південною брамою, і зміряв південну браму за тими мірами.</verse>
				<verse number="29">І вартівні її, і стовпи її, і сіни її за тими мірами, і вікна її, і в сінях її навколо п'ятдесят ліктів завдовжки, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.</verse>
				<verse number="30">А сіни її навколо завдовжки двадцять і п'ять ліктів, а завширшки п'ять ліктів.</verse>
				<verse number="31">І сіни її при зовнішньому подвір'ї, і пальми при стовпах її, а вісім сходів її вхід.</verse>
				<verse number="32">І він упровадив мене до внутрішнього подвір'я в напрямі на схід, і зміряв брами за тими мірами.</verse>
				<verse number="33">І вартівні її, і стовпи її, і сіни її за тими мірами, а в неї вікна та в її сінях навколо, завдовжки п'ятдесят ліктів, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.</verse>
				<verse number="34">А її сіни були до зовнішнього подвір'я, а пальми її при її стовпах звідси й звідти, а вісім східців її вхід.</verse>
				<verse number="35">І впровадив мене до північної брами, і зміряв тими мірами.</verse>
				<verse number="36">Вартівні її, стовпи її, і її сіни та вікна в неї навколо, завдовжки п'ятдесят ліктів, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.</verse>
				<verse number="37">А стовпи її до зовнішнього подвір'я, а пальми при стовпах її з цього й з того боку, а вісім сходів її вхід.</verse>
				<verse number="38">І комора, і її вхід у стовпах брам, там полощуть цілопалення.</verse>
				<verse number="39">А в сінях брами два столи звідси й два столи звідти, щоб різати на них цілопалення й жертви за гріх та жертви за провину.</verse>
				<verse number="40">А при зовнішньому боці, що підіймається до входу північної брами, два столи, і при боці іншому, що при сінях брами, два столи.</verse>
				<verse number="41">Чотири столи звідси й чотири столи звідти при боці брами, вісім столів, що на них ріжуть.</verse>
				<verse number="42">І чотири столи на цілопалення, каміння тесане, завдовжки лікоть один і і пів, а заввишки один лікоть; на них кладуть знаряддя, що ними ріжуть цілопалення та жертву.</verse>
				<verse number="43">І гаки, на одну долоню, були приготовлені в домі навколо, а на столах жертовне м'ясо.</verse>
				<verse number="44">А назовні внутрішньої брами були дві кімнаті у внутрішньому подвір'ї, що при північному боці брами, а їхній перед у напрямі на південь, одна при боці східньої брами, перед її у напрямі на північ.</verse>
				<verse number="45">І сказав він до мене: Ця кімната, що перед її в напрямі на південь, для священиків, що стережуть сторожу храму.</verse>
				<verse number="46">А та кімната, що перед її в напрямі на північ, для священиків, що виконують сторожу жертівника. Це Садокові сини, що з Левієвих синів наближуються до Господа, щоб служити Йому.</verse>
				<verse number="47">І зміряв подвір'я завдовжки сто ліктів, і завширшки сто ліктів, чотирикутнє, а жертівник був перед храмом.</verse>
				<verse number="48">І впровадив мене до сіней храму, і зміряв стовпа сіней, п'ять ліктів звідси, і п'ять ліктів звідти, а ширина брами три лікті звідси й три лікті звідти.</verse>
				<verse number="49">Довжина сіней двадцять ліктів, а завширшки одинадцять ліктів, а десятьма сходами ходять до нього; а стовпи при стовпах, один звідси, а один звідти.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="41">
				<verse number="1">І впровадив мене до храму, і він зміряв стовпи, шість ліктів завширшки звідси, і шість ліктів завширшки звідти, ширина скинії.</verse>
				<verse number="2">А ширина входу десять ліктів, а боки входу п'ять ліктів звідси й п'ять ліктів звідти; і зміряв довжину його сорок ліктів, а завширшки двадцять ліктів.</verse>
				<verse number="3">І ввійшов він до середини, і зміряв входового стовпа два лікті, а вхід шість ліктів, а ширина входу сім ліктів.</verse>
				<verse number="4">І зміряв довжину його двадцять ліктів, а завширшки двадцять ліктів на переді храму. І сказав він мені: Це Святеє Святих!</verse>
				<verse number="5">І зміряв він стіну храму шість ліктів, а ширина бічної кімнати чотири лікті кругом навколо храму.</verse>
				<verse number="6">А кімнати бічні, кімната при кімнаті, тридцять в трьох поверхах, і входили в стіну, що храм мав для бічних кімнат навколо кругом, щоб держалися, і не держалися в стіні того храму.</verse>
				<verse number="7">І він ставав ширший, і обертався все більше вгору до бічних кімнат, бо той храм був обернений більше вгору, кругом навколо храму, тому храм був ширший вгору, і так долішній поверх входить на горішній через середній.</verse>
				<verse number="8">І бачив я вишину храму навколо, підвалини бічних кімнат повна палиця, шість ліктів.</verse>
				<verse number="9">Ширина стіни, що в бічній кімнаті назовні, п'ять ліктів, а вільне місце між бічними кімнатами, що належить до храму.</verse>
				<verse number="10">І поміж коморами завширшки двадцять ліктів кругом навколо храму.</verse>
				<verse number="11">А вхід з бічної кімнати до вільного місця вхід один у напрямі на північ, і вхід один на південь, а ширина вільного місця п'ять ліктів кругом навколо.</verse>
				<verse number="12">А будівля, що перед відгородженим майданом у напрямі на захід, завширшки сімдесят ліктів, а стіна будівлі п'ять ліктів, ширина кругом навколо, а довжина її дев'ятдесят ліктів.</verse>
				<verse number="13">І він зміряв той храм, завдовжки сто ліктів, а відгороджений майдан і будівля та стіни її, завдовжки сто ліктів.</verse>
				<verse number="14">А ширина передньої частини храму та відгородженого майдану на схід сто ліктів.</verse>
				<verse number="15">І зміряв він довжину будівлі до переду відгородженого майдану, що позад неї, ґалерія звідси й звідти, сто ліктів, і так внутрішній храм і сінечки подвір'я.</verse>
				<verse number="16">Пороги та вікна, широкі знадвору, і вузькі всередині, ґалерія навколо них трьох, навпроти порогу дерев'яний обклад навколо й земля до вікон, а вікна зачинені.</verse>
				<verse number="17">Усе понад входом і аж до внутрішнього храму, і назовні при кожній стіні кругом навколо, у внутрішньому й у зовнішньому, вирізьблене,</verse>
				<verse number="18">і було зроблене херувимами та пальмами, і пальма була між херувимом та херувимом, два обличчя в херувима.</verse>
				<verse number="19">І людське обличчя мали пальми звідси, а обличчя левчука мали пальми звідти, пороблені при всьому домі навколо.</verse>
				<verse number="20">Від землі аж понад вхід пороблені херувими та пальми на стіні храму.</verse>
				<verse number="21">Храм мав чотирикутні одвірки, а перед святині мав такий самий вигляд.</verse>
				<verse number="22">Жертівник був із дерева, три лікті високий, а довжина його два лікті, а в нього його кути й підніжжя його та стіни його дерево. І сказав він мені: Це той стіл, що перед Господнім лицем!</verse>
				<verse number="23">А в храмі та в святині було двоє дверей.</verse>
				<verse number="24">І в тих дверях було по дві дошці, обидві дошки оберталися, дві в одних дверях, і дві в інших дверях.</verse>
				<verse number="25">І були зроблені на них, на дверях храму, херувими та пальми, як пороблені були в стінах, а дерев'яний ґанок при переді сіней назовні.</verse>
				<verse number="26">І вікна, широкі знадвору й вузькі всередині, і пальми звідси та звідти при боках сіней, і такі бічні кімнати храму та стріхи.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="42">
				<verse number="1">І він вивів мене до зовнішнього подвір'я дорогою в напрямі на північ, і ввів мене до кімнат, що навпроти відгородженої площі, і що навпроти будівлі на північ.</verse>
				<verse number="2">Навпроти завдовжки сто ліктів, вхід північний, а завширшки п'ятдесят ліктів.</verse>
				<verse number="3">Навпроти двадцять ліктів, що у внутрішньому подвір'ї, і навпроти викладеної підлоги, що в зовнішньому подвір'ї, ґалерія до переду ґалерії на три поверхи.</verse>
				<verse number="4">А перед кімнатами був хід на десять ліктів ширини до внутрішнього подвір'я, дорогою ста ліктів, а виходи їхні на північ.</verse>
				<verse number="5">А горішні кімнати були коротші, бо ґалерії забирали від них більше місця, ніж з долішніх та з середніх тієї будівлі.</verse>
				<verse number="6">Бо вони були триповерхові, і не було в них стовпів, як стовпи подвір'я, тому вони були вужчі від долішніх та від середніх на землі.</verse>
				<verse number="7">А мур, що назовні навпроти кімнат, у напрямі зовнішнього подвір'я, до переду кімнат довжина його п'ятдесят ліктів.</verse>
				<verse number="8">Бо довжина тих кімнат, що в зовнішнього подвір'я, п'ятдесят ліктів, і ось на переді храму сто ліктів.</verse>
				<verse number="9">А під тими кімнатами хід від сходу, коли входити до них з зовнішнього подвір'я.</verse>
				<verse number="10">По ширині муру подвір'я в напрямі на схід до переду вільного місця й до переду будівлі кімнати.</verse>
				<verse number="11">А дорога перед ними як вид кімнат, що в напрямі на північ; яка довжина, така ширина їхня, а всі виходи були за їхніми способами та за їхніми виходами.</verse>
				<verse number="12">І як входи кімнат, що в напрямі півдня, такий був вхід на початку дороги, дороги перед відповідним муром у напрямі на схід, коли йти до них.</verse>
				<verse number="13">І сказав він мені: Кімнати північні і кімнати південні, що на переді вільного місця, це кімнати священні, де їдять священики, що наближуються до Господа, найсвятіше, там складають найсвятіше, і жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, бо це місце святе.</verse>
				<verse number="14">Коли священики ввійдуть, то не сміють виходити зо святині до зовнішнього подвір'я, і мають там складати свої шати, в яких служать, бо вони святощі. І зодягнуть вони інші шати, і тоді тільки можуть зближатися до того, що належить народові.</verse>
				<verse number="15">І скінчив він вимірювання внутрішнього храму, і випровадив мене в напрямі брами, що перед її в напрямі на схід, і зміряв те кругом навколо.</verse>
				<verse number="16">Він зміряв мірничою палицею східній бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею навколо.</verse>
				<verse number="17">Зміряв північний бік, п'ять сотень палиць мірничною палицею навколо.</verse>
				<verse number="18">Зміряв південний бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею.</verse>
				<verse number="19">Обернувся до західнього боку, наміряв п'ять сотень палиць мірничою палицею.</verse>
				<verse number="20">На чотири сторони відміряв те. Мало воно мур кругом навколо, завдовжки п'ять сотень, і завширшки п'ять сотень, щоб відділити між святим та звичайним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="43">
				<verse number="1">І попровадив мене до брами, до брами, що звернена в напрямі сходу.</verse>
				<verse number="2">І ось слава Ізраїлевого Бога йшла в напрямі від сходу, а голос Його був, як шум великої води, а земля засвітилася від слави Його!</verse>
				<verse number="3">І вид був такий же, як я бачив: як те видиво, що я бачив, коли я приходив руйнувати місто, і види були, як той вид, що я бачив при річці Кевар. І впав я на обличчя своє!</verse>
				<verse number="4">І слава Господня ввійшла в храм у напрямі брами, що перед її в напрямі сходу!</verse>
				<verse number="5">І підняв мене Дух, і впровадив мене до внутрішнього подвір'я, і ось слава Господня наповнила храм!</verse>
				<verse number="6">І почув я Промовляючого до мене з храму, а той муж стояв при мені.</verse>
				<verse number="7">І сказав Він мені: Сину людський, це місце престолу Мого, і місце стіп Моїх ніг, де Я буду перебувати навіки посеред Ізраїлевих синів, не занечистить уже Ізраїлів дім святе Ім'я Моє, вони та їхні царі розпустою своєю та трупами їхніх царів при їхньому вмиранні!</verse>
				<verse number="8">Вони ставили свого порога при Моєму порозі, і свої одвірки при одвірках Моїх, так що тільки стіна була між Мною та між ними, і вони занечистили святе Ім'я Моє своїми гидотами, яких наробили, і Я вигубив їх у Своїм гніві...</verse>
				<verse number="9">Тепер нехай вони віддалять від Мене розпусту свою та трупи своїх царів, і Я буду пробувати між ними навіки.</verse>
				<verse number="10">Ти, сину людський, об'яви Ізраїлевому домові про цей храм, і вони посоромляться від своїх провин, і зміряють міру.</verse>
				<verse number="11">А якщо вони засоромляться від усього, чого наробили, то виясни їм вигляд храму, і план його, і виходи його та його входи, і всі устави його, і всі начерки його, і всі закони його, і напиши це на очах їх, і нехай вони стережуть усякий начерк його, і всі устави його, і нехай вони роблять їх!</verse>
				<verse number="12">Оце закон храму: на вершині гори вся границя його кругом навколо має бути Святеє Святих. Ось це закон храму.</verse>
				<verse number="13">А оце міри жертівника ліктями, лікоть це лікоть та долоня. І основа жертівника лікоть, і лікоть завширшки, а його границя до його краю навколо одна п'ядь, і це задня сторона жертівника.</verse>
				<verse number="14">А від основи на землі аж до долішнього обкладу жертівника два лікті, а завширшки один лікоть, а від малого відступу жертівника аж до великого чотири лікті, а завширшки лікоть.</verse>
				<verse number="15">А жертівник чотири лікті високий, а від жертівника й вище чотири роги.</verse>
				<verse number="16">А огнище дванадцять ліктів завдовжки на дванадцять завширшки, чотирикутнє при чотирьох своїх боках.</verse>
				<verse number="17">А долішній обклад чотирнадцять ліктів завдовжки на чотирнадцять завширшки при чотирьох боках її, а границя навколо нього півліктя, а основа його лікоть навколо, а сходи його звернені на схід.</verse>
				<verse number="18">І сказав Він мені: Сину людський, так говорить Господь Бог: Оце устави жертівника на день, коли він буде зроблений, щоб приносити на ньому цілопалення, і кропити на нього кров.</verse>
				<verse number="19">І даси священикам-Левитам, що вони з Садокового насіння, що наближуються до Мене, говорить Господь Бог, щоб служили Мені, молодого бика з великої худоби на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="20">І візьмеш з його крови, і покропи на чотири його роги й до чотирьох кутів оправи та до границі навколо, і очисти його та освяти його.</verse>
				<verse number="21">І візьмеш бика тієї жертви за гріх, і спалять його на означеному місці храму назовні святині.</verse>
				<verse number="22">А другого дня принесеш у жертву козла безвадного на жертву за гріх, і очистять жертівника, як очистили биком.</verse>
				<verse number="23">А коли покінчиш очищати, принесеш у жертву молодого бика з великої худоби, безвадного, і безвадного барана з отари.</verse>
				<verse number="24">І приведи їх перед Господнє лице, і кинуть священики на них сіль, і принесуть їх цілопаленням для Господа.</verse>
				<verse number="25">Сім день будеш приготовляти козла жертви за гріх на кожен день, і молодого бика з великої худоби, і барана з отари, безвадних приготовлять.</verse>
				<verse number="26">Сім день будуть очищати того жертівника, і очистять його, і освятять його.</verse>
				<verse number="27">І скінчаться ті дні, і станеться, восьмого дня й далі приготовлять священики на жертівнику ваші цілопалення та ваші жертви мирні, і вподобаю Собі вас, говорить Господь Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="44">
				<verse number="1">І вернув мене в напрямі брами зовнішньої святині, що обернена на схід, а вона замкнена.</verse>
				<verse number="2">І сказав мені Господь: Брама ця буде замкнена, не буде відчинена, і ніхто не ввійде в неї, бо в неї ввійшов Господь, Бог Ізраїлів, і вона буде замкнена.</verse>
				<verse number="3">Князь, сам князь буде сидіти в ній, щоб їсти хліб перед Господнім лицем; сіньми брами він увійде, і сіньми вийде.</verse>
				<verse number="4">І випровадив мене в напрямі північної брами до переду храму, і побачив я, аж ось слава Господня наповнила Господній дім! І впав я на обличчя своє...</verse>
				<verse number="5">І сказав мені Господь: Сину людський, зверни своє серце, і побач своїми очима, а своїми вухами послухай усе, що Я говоритиму з тобою щодо всіх постанов Господнього дому, і щодо всяких законів його, і звернеш своє серце до входу того храму в усіх виходах святині.</verse>
				<verse number="6">І скажеш до ворохобників, до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Досить вам усіх ваших гидот, Ізраїлів доме,</verse>
				<verse number="7">що ви вводили чужинців, необрізаносердих та необрізанотілих, щоб були в Моїй святині, щоб зневажити його, Мій храм, коли приносили Мій хліб, лій та кров, і, крім усіх ваших гидот, зламали Мого заповіта.</verse>
				<verse number="8">І ви не несли сторожі святощів Моїх, але поставили їх собі за сторожів Моєї варти в Моїй святині.</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь Бог: Кожен чужинець, необрізаносердий та необрізанотілий не ввійде до Моєї святині; це і про всякого чужинця, що живе серед Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="10">І навіть Левити, що були віддалилися від Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за своїми божками, і вони понесуть кару за свою вину,</verse>
				<verse number="11">і будуть вони в святині Моїй служити сторожами при брамах храму, і обслуговувати храм, вони будуть приносити цілопалення й жертву народові, і вони будуть ставати перед ними, щоб служити їм.</verse>
				<verse number="12">За те, що вони служили їм перед їхніми бовванами, і стали для Ізраїлевого дому за спотикання на провину, тому підняв Я Свою руку на них, говорить Господь Бог, і вони понесуть провину свою!</verse>
				<verse number="13">І вони не підійдуть до Мене, щоб бути священиками Мені, і щоб підходити до всіх святощів Моїх, до Святого Святих, і будуть носити ганьбу свою та гидоти свої, які наробили...</verse>
				<verse number="14">І дам Я їх сторожами варти храму щодо всієї його праці, і щодо всього, що робиться в ньому.</verse>
				<verse number="15">А священики-Левити, Садокові сини, що несли сторожу Моєї святині, коли Ізраїлеві сини зблудили були від Мене, вони наблизяться до Мене на службу Мені, і будуть стояти перед Моїм лицем, щоб приносити Мені лій та кров, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="16">Вони ввійдуть до Моєї святині, і вони наблизяться до Мого столу на службу Мені, і будуть нести Мої сторожі.</verse>
				<verse number="17">І станеться, коли вони входитимуть до брами внутрішнього подвір'я, то зодягатимуть льняну одіж, і не ввійде на них вовна, коли вони служитимуть у брамах внутрішнього подвір'я та назовні.</verse>
				<verse number="18">Льняні завої будуть на їхній голові, а льняна спідня одежа буде на їхніх стегнах; не будуть оперізуватися тим, що викликає піт.</verse>
				<verse number="19">А коли вони будуть виходити до зовнішнього подвір'я, до народу, здійматимуть шати свої, в яких служили, і поскладають їх у священних кімнатах, і зодягнуть іншу одежу, щоб своїми священними шатами не торкатися народу.</verse>
				<verse number="20">А голови своєї вони не будуть голити, і волосся не запустять, конче будуть стригти волосся своє.</verse>
				<verse number="21">І вина не будуть пити кожен із священиків, коли мають входити до внутрішнього подвір'я.</verse>
				<verse number="22">А вдів та розвідок не братимуть собі за жінок, а братимуть тільки дівчат із насіння Ізраїлевого дому, та вдову, що буде вдовою по священикові.</verse>
				<verse number="23">А народ Мій будуть вони навчати розрізняти між святим та звичайним, і зроблять їх знаючими різницю між нечистим та чистим.</verse>
				<verse number="24">А в суперечці вони стануть, щоб судити, правосуддям Моїм розсудять її, і будуть стерегти Закони Мої, і устави Мої при всіх святах Моїх, і суботи Мої будуть святити!</verse>
				<verse number="25">І до мертвої людини не підійдуть, щоб не занечистити себе, а тільки ради батька й матері, і ради сина, і дочки, і ради брата й сестри, що не належала чоловікові, занечистяться.</verse>
				<verse number="26">А по його очищенні прирахують йому ще сім день.</verse>
				<verse number="27">А того дня, коли він входить до святині, до внутрішнього подвір'я, щоб служити в святині, він принесе свою жертву за гріх, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="28">І оце буде їм за спадщину: Я їхня спадщина, а володіння не дасте їм в Ізраїлі, Я їхнє володіння!</verse>
				<verse number="29">Жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, оце будуть вони їсти, і все закляте в Ізраїлі буде їхнє.</verse>
				<verse number="30">І перше з усяких первонароджених зо всього, і всякі приношення всього зо всіх ваших приношень буде священикам, і початок ваших діж дасте священикові, щоб він поклав благословення на вашому домі.</verse>
				<verse number="31">Усякого падла та пошматованого з птаства та скотини священики не будуть їсти.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="45">
				<verse number="1">А коли ви будете кидати жеребка про землю в спадщину, то дасте приношення Господеві, святе із землі, двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовжки, а десять тисяч завширшки йому. Це буде святе в усій його границі навколо.</verse>
				<verse number="2">З того буде для святині чотирикутнє місце довкола, п'ять сотень на п'ять сотень, і п'ятдесят ліктів вигін йому навколо.</verse>
				<verse number="3">А з цієї міри відміряєш двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж та десять тисяч завшир, і в цьому буде святиня, Святеє Святих.</verse>
				<verse number="4">Це святість із землі; вона буде для священиків, що служать святині, для тих, що наближуються, щоб служити Господеві, і буде їм місцем для домів і святим місцем.</verse>
				<verse number="5">А двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж і десять тисяч завшир буде для Левитів, що служать храмові, їм на володіння, міста на сидіння.</verse>
				<verse number="6">А на володіння місту дасте п'ять тисяч завшир і двадцять і п'ять тисяч завдовж, навпроти святого приношення; воно буде для всього Ізраїлевого дому.</verse>
				<verse number="7">А для князя буде з того й з того боку святого приношення й володіння міста, навпроти святого приношення й на переді володіння міста від західнього краю на захід, і від східнього краю на схід, а завдовж відповідно одній частині племена від західньої границі до границі східньої</verse>
				<verse number="8">землі; це буде йому за володіння в Ізраїлі, і Мої князі не будуть уже тиснути народу Мого, а Край дадуть Ізраїлевому домові, їхнім племенам.</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог!</verse>
				<verse number="10">Майте справедливу вагу, і справедливу ефу та справедливого бата.</verse>
				<verse number="11">Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виносив десяту частину хомеру, а десята частина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його.</verse>
				<verse number="12">А шекель двадцять ґерів; двадцять шеклів, двадцять і п'ять шеклів, та п'ятнадцять шеклів буде вам міна.</verse>
				<verse number="13">Оце те приношення, що ви принесете: шоста частина ефи з хомеру пшениці й шоста частина ефи з хомеру ячменю.</verse>
				<verse number="14">А постанова про оливу з бата оливи: десята частина бата з кору, десять батів хомер, бо десять батів хомер.</verse>
				<verse number="15">І одна штука з отари з двохсот штук з доброго пасовиська Ізраїлевого на жертву хлібну, і на цілопалення, і на жертви мирні, щоб очистити їх, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="16">Увесь народ цього Краю повинен давати приношення для князя в Ізраїлі.</verse>
				<verse number="17">А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім.</verse>
				<verse number="18">Так говорить Господь Бог: У першому місяці, першого дня місяця візьмеш молодого бика з великої худоби, безвадного, й очистиш святиню.</verse>
				<verse number="19">І візьме священик з крови жертви за гріх, і покропить на одвірок храму та на чотири кути відступу жертівника, і на одвірок брами внутрішнього подвір'я.</verse>
				<verse number="20">І так зробиш сьомого дня першого місяця за кожного, хто прогрішиться через помилку або з глупоти, і очистите храма.</verse>
				<verse number="21">У першому місяці, чотирнадцятого дня місяця буде вам Пасха, свято семиденне; будете їсти опрісноки.</verse>
				<verse number="22">І приготує того дня князь за себе та за ввесь народ Краю бика на жертву за гріх.</verse>
				<verse number="23">І сім день свята буде він приготовлювати цілопалення для Господа, сім биків і сім баранів безвадних на день, сім день, і жертву за гріх, козла на день.</verse>
				<verse number="24">І приготовить жертву хлібну, ефу на бика й ефу на барана, а оливи гін на ефу.</verse>
				<verse number="25">Сьомого місяця, п'ятнадцятого дня місяця в свято буде він приготовлювати те саме, сім день, як жертву за гріх, як цілопалення, так і жертву хлібну, так і оливу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="46">
				<verse number="1">Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.</verse>
				<verse number="2">І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.</verse>
				<verse number="3">І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.</verse>
				<verse number="4">А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.</verse>
				<verse number="5">А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.</verse>
				<verse number="6">А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.</verse>
				<verse number="7">І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу.</verse>
				<verse number="8">А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.</verse>
				<verse number="9">А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.</verse>
				<verse number="10">А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.</verse>
				<verse number="11">А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.</verse>
				<verse number="12">А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.</verse>
				<verse number="13">А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.</verse>
				<verse number="14">А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.</verse>
				<verse number="15">І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.</verse>
				<verse number="16">Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.</verse>
				<verse number="17">А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.</verse>
				<verse number="18">А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.</verse>
				<verse number="19">І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.</verse>
				<verse number="20">І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір'я, і не посвятити народа.</verse>
				<verse number="21">І він вивів мене до зовнішнього подвір'я, і провів мене по чотирьох рогах подвір'я, і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.</verse>
				<verse number="22">На чотирьох рогах подвір'я були малі подвір'я, сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.</verse>
				<verse number="23">І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.</verse>
				<verse number="24">І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="47">
				<verse number="1">І він вернув мене до дверей храму, аж ось виходить вода з-під порога храму на схід, бо перед того храму на схід. А вода сходила здолу, з правого боку храму, з півдня від жертівника.</verse>
				<verse number="2">І він випровадив мене в напрямі брами на північ, і провів мене навколо зовнішньою дорогою до зовнішньої брами, дорогою, зверненою на схід; і ось вода виприскувала з правого боку.</verse>
				<verse number="3">І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відміряв тисячу ліктів, і перепровадив мене водою, водою по кістки.</verse>
				<verse number="4">І відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою по стегна.</verse>
				<verse number="5">І відміряв він ще тисячу, і був потік, якого я не міг перейти, бо стала великою та вода на пливання, потік, що був неперехідний.</verse>
				<verse number="6">І сказав він мені: Чи ти бачив це, сину людський? І повів мене, і вернув мене на берег цього потоку.</verse>
				<verse number="7">А коли я вернувся, то ось на березі потоку дуже багато дерев з цього й з того боку.</verse>
				<verse number="8">І сказав він до мене: Ця вода виходить до східньої округи, і сходить на степ, і сходить до моря, до води солоної, і вздоровиться вода.</verse>
				<verse number="9">І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла туди та вода, і буде вздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік.</verse>
				<verse number="10">І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтягнення неводу, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже численна.</verse>
				<verse number="11">Його ж багна та калюжі його не будуть уздоровлені, на сіль вони дані.</verse>
				<verse number="12">А над потоком виросте на його березі з цього й з того боку всяке дерево їстивне; не опаде його листя, і не перестане плід його, кожного місяця буде давати первоплоди, бо вода його вона зо святині виходить, і буде плід його на їжу, а його листя на лік.</verse>
				<verse number="13">Так говорить Господь Бог: Оце границя, що ви посядете собі цю землю для дванадцяти Ізраїлевих племен; Йосип матиме два уділи.</verse>
				<verse number="14">І посядете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батькам, і припаде цей Край вам у спадщину.</verse>
				<verse number="15">А оце границя Краю: на північному кінці від Великого моря напрямець до Хетлону, як іти до Цедаду,</verse>
				<verse number="16">Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середущий Хацар, що при границі Хаврану.</verse>
				<verse number="17">І буде границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на північ, і границя Хамату. Це північний кінець.</verse>
				<verse number="18">А східній кінець, з-між Хаврану та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого краю Йордан; від границі аж до східнього моря відміряєте. Це східній кінець.</verse>
				<verse number="19">А південний кінець, на південь: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, потоку, до Великого моря. Це південний кінець, на південь.</verse>
				<verse number="20">А західній кінець Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це західній кінець.</verse>
				<verse number="21">І поділите цю землю собі, Ізраїлевим племенам.</verse>
				<verse number="22">І станеться, поділите її жеребком на спадок собі та чужинцям, що мешкають серед вас, що породили синів серед вас, і стануть вам, як тубільці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка про спадок серед Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="23">І станеться, у тому племені, де мешкатиме з ним той чужинець, там дасте його спадок, говорить Господь Бог.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="48">
				<verse number="1">А оце імена племен: Від північного кінця по боці дороги до Хетлону, де йти до Хамату, Хацар-Енан, на границі Дамаску на північ, по боці Хамату, і будуть вони йому від східнього кінця аж до моря, один уділ Данові.</verse>
				<verse number="2">А при границі Дана від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Ассирові.</verse>
				<verse number="3">А при границі Ассира від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Нефталимові.</verse>
				<verse number="4">А при границі Нефталима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Манасії.</verse>
				<verse number="5">А при границі Манасії від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Єфремові.</verse>
				<verse number="6">А при границі Єфрема від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Рувимові.</verse>
				<verse number="7">А при границі Рувима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Юді.</verse>
				<verse number="8">А при границі Юди від східнього кінця аж до кінця західнього буде те приношення, що ви принесете, ділянка на двадцять і п'ять тисяч завшир, а завдовж як одна з частин племен зо східнього кінця аж до кінця західнього, і буде в ній святиня.</verse>
				<verse number="9">Те приношення, що принесете Господеві, ділянка буде завдовж двадцять і п'ять тисяч, а завшир двадцять тисяч.</verse>
				<verse number="10">А святе приношення буде для оцих: ділянка священикам на північ двадцять і п'ять тисяч, а на захід завшир десять тисяч, а на схід завшир десять тисяч, а на південь завдовж двадцять і п'ять тисяч, і Господня святиня буде серед того.</verse>
				<verse number="11">Священиками, посвяченим із синів Садока, що виконували Мою сторожу, що не блукали блуканиною Ізраїлевих синів, як блукали Левити,</verse>
				<verse number="12">то буде їм приношення з приношення цієї землі, найсвятіша святість, при границі Левитів.</verse>
				<verse number="13">А Левити відповідно границі священиків, ділянка їм на двадцять і п'ять тисяч завдовж, а завшир десять тисяч, уся довжина двадцять і п'ять тисяч, а ширина десять тисяч.</verse>
				<verse number="14">І вони не продадуть із цього, і не виміняють, і первоплід землі ні до кого не перейде, бо це святість для Господа.</verse>
				<verse number="15">А ділянка на п'ять тисяч завширшки й на двадцять і п'ять тисяч завдовжки призначається на оселення й на пасовиська, а саме те місто буде всередині.</verse>
				<verse number="16">А оце розміри його: північний край чотири тисячі й п'ять сотень, і південний край чотири тисячі й п'ять сотень, і від східнього краю чотири тисячі й п'ять сотень, а західній край чотири тисячі й п'ять сотень.</verse>
				<verse number="17">І буде пасовисько для міста, на північ двісті й п'ятдесят, і на південь двісті й п'ятдесят, і на схід двісті й п'ятдесят, і на захід двісті й п'ятдесят.</verse>
				<verse number="18">А позостале на довжину навпроти святого приношення десять тисяч на схід і десять тисяч на захід, і буде воно навпроти святого приношення, і буде плід його на хліб робітникам міста.</verse>
				<verse number="19">А робітники міста будуть оброблювати його зо всіх Ізраїлевих племен.</verse>
				<verse number="20">Усе приношення ділянка на двадцять і п'ять тисяч завдовж і на двадцять і п'ять тисяч завшир, чотирикутнє, і піднесене святе приношення понад володіння міста.</verse>
				<verse number="21">А позостале для князя, з цього й з того боку святого приношення та володіння міста перед тими двадцятьма й п'ятьма тисячами приношення аж до границі на схід та на захід, навпроти тих двадцяти й п'яти тисяч аж до границі на захід, навпроти частин племен, це князеві, і буде святе приношення, а святиня дому серед них.</verse>
				<verse number="22">А з володіння Левитів і з володіння міста серед того, що буде князеві, між границею Юди й між границею Веніямина, буде це князеві.</verse>
				<verse number="23">А решта племен від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Веніяминові.</verse>
				<verse number="24">А при границі Веніямина від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Симеонові.</verse>
				<verse number="25">А при границі Симеона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Іссахарові.</verse>
				<verse number="26">А при границі Іссахара від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Завулонові.</verse>
				<verse number="27">А при границі Завулона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Ґадові.</verse>
				<verse number="28">А при границі Ґада до границі південної, на півдні, то буде границя від Тамару до води Меріват-Кадешу, потоку, до Великого моря.</verse>
				<verse number="29">Оце Край, що поділите жеребком у спадок Ізраїлевим племенам, і це їхні уділи, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="30">А оце виходи міста: з північного кінця чотири тисячі й п'ять сотень міри.</verse>
				<verse number="31">А міські брами на імена Ізраїлевих племен, три брамі на північ: одна брама Рувимова, одна брама Юдина, одна брама Левієва.</verse>
				<verse number="32">А при східньому кінці чотири тисячі й п'ять сотень, а брам троє: одна брама Йосипова, одна брама Веніяминова, одна брама Данова.</verse>
				<verse number="33">І південний край чотири тисячі й п'ять сотень міри, а брам троє: одна брама Симеонова, одна брама Іссахарова, одна брама Завулонова.</verse>
				<verse number="34">Західній кінець чотири тисячі й п'ятьсот, три їхні брамі: одна брама Ґадова, одна брама Ассирова, одна брама Нефталимова.</verse>
				<verse number="35">Навколо вісімнадцять тисяч. А ім'я міста з того дня: Тут Господь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="27">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">За третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.</verse>
				<verse number="2">І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.</verse>
				<verse number="3">І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,</verse>
				<verse number="4">юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.</verse>
				<verse number="5">І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.</verse>
				<verse number="6">І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.</verse>
				<verse number="7">А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.</verse>
				<verse number="8">І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.</verse>
				<verse number="9">І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.</verse>
				<verse number="10">І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.</verse>
				<verse number="11">І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:</verse>
				<verse number="12">Випробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.</verse>
				<verse number="13">І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.</verse>
				<verse number="14">І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.</verse>
				<verse number="15">А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.</verse>
				<verse number="16">І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.</verse>
				<verse number="17">А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.</verse>
				<verse number="18">А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.</verse>
				<verse number="19">І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.</verse>
				<verse number="20">А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.</verse>
				<verse number="21">І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.</verse>
				<verse number="2">І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.</verse>
				<verse number="3">І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.</verse>
				<verse number="4">А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.</verse>
				<verse number="5">Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.</verse>
				<verse number="6">А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.</verse>
				<verse number="7">Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.</verse>
				<verse number="8">Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.</verse>
				<verse number="9">Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.</verse>
				<verse number="10">Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.</verse>
				<verse number="11">А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.</verse>
				<verse number="12">За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.</verse>
				<verse number="13">І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.</verse>
				<verse number="14">Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.</verse>
				<verse number="15">Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.</verse>
				<verse number="16">І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.</verse>
				<verse number="17">Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,</verse>
				<verse number="18">щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.</verse>
				<verse number="19">Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.</verse>
				<verse number="20">Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.</verse>
				<verse number="21">І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.</verse>
				<verse number="22">Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.</verse>
				<verse number="23">Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.</verse>
				<verse number="24">Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.</verse>
				<verse number="25">Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.</verse>
				<verse number="26">Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?</verse>
				<verse number="27">Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.</verse>
				<verse number="28">Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:</verse>
				<verse number="29">Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.</verse>
				<verse number="30">А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.</verse>
				<verse number="31">Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.</verse>
				<verse number="32">Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,</verse>
				<verse number="33">голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.</verse>
				<verse number="34">Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.</verse>
				<verse number="35">Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.</verse>
				<verse number="36">Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.</verse>
				<verse number="37">Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.</verse>
				<verse number="38">І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.</verse>
				<verse number="39">А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.</verse>
				<verse number="40">А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.</verse>
				<verse number="41">А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.</verse>
				<verse number="42">А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.</verse>
				<verse number="43">А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.</verse>
				<verse number="44">А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.</verse>
				<verse number="45">Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!</verse>
				<verse number="46">Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!</verse>
				<verse number="47">Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!</verse>
				<verse number="48">Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.</verse>
				<verse number="49">А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана, заввишки йому шістдесят ліктів, завширшки йому шість ліктів. Він поставив його в долині Дура в вавилонській окрузі.</verse>
				<verse number="2">І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, заступників, підсатрапів, радників, суддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.</verse>
				<verse number="3">Того часу зібралися сатрапи, заступники, підсатрапи, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор.</verse>
				<verse number="4">А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики!</verse>
				<verse number="5">Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.</verse>
				<verse number="6">А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.</verse>
				<verse number="7">Тому того часу, як усі народи почують голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря та всілякого роду музику, попадають всі народи, люди та язики, і поклоняться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.</verse>
				<verse number="8">А цього часу наблизилися халдейські мужі, і доносили на юдеїв.</verse>
				<verse number="9">Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи навіки!</verse>
				<verse number="10">Ти царю, видав наказа, щоб кожен чоловік, хто почує голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всілякої музики, упав і поклонився золотому бовванові.</verse>
				<verse number="11">А той, хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.</verse>
				<verse number="12">Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються.</verse>
				<verse number="13">Тоді Навуходоносор у гніві та в лютості наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і того часу цих людей привели перед царя.</verse>
				<verse number="14">Навуходоносор заговорив та й сказав їм: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся?</verse>
				<verse number="15">Тепер, якщо ви готові, щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?</verse>
				<verse number="16">Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.</verse>
				<verse number="17">Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю!</verse>
				<verse number="18">А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!</verse>
				<verse number="19">Тоді Навуходоносор переповнився лютістю, і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напалити піч усемеро понад те, як повинно було напалити її.</verse>
				<verse number="20">І він наказав хоробрим військовим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.</verse>
				<verse number="21">Того часу ці мужі були пов'язані в своїх плащах, у своїх сорочках і в своїх шапках, і в своїх убраннях, і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі.</verse>
				<verse number="22">А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум'я.</verse>
				<verse number="23">А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до середини палахкотючої огненної печі пов'язані.</verse>
				<verse number="24">Тоді цар Навуходоносор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню? Ті відповіли та й сказали цареві: Певне, царю!</verse>
				<verse number="25">Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!</verse>
				<verse number="26">Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню.</verse>
				<verse number="27">І зібралися сатрапи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них.</verse>
				<verse number="28">Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого.</verse>
				<verse number="29">А тепер від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце.</verse>
				<verse number="30">Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">(3-31) Цар Навуходоносор, до всіх народів, племен та язиків, що мешкають на всій землі: Нехай вам примножиться мир!</verse>
				<verse number="2">(3-32) Знаки та чуда, які зробив зо мною Всевишній Бог, уважаю за відповідне об'явити.</verse>
				<verse number="3">(3-33) Які великі Його знаки, й які потужні Його чуда! Царство Його царство вічне, а Його панування з покоління в покоління!</verse>
				<verse number="4">(4-1) Я, Навуходоносор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у палаті своїй.</verse>
				<verse number="5">(4-2) Я бачив сон, і він настрашив мене, а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене.</verse>
				<verse number="6">(4-3) І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені розв'язку сна.</verse>
				<verse number="7">(4-4) Того часу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його розв'язки.</verse>
				<verse number="8">(4-5) І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:</verse>
				<verse number="9">(4-6) Валтасаре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв'язку.</verse>
				<verse number="10">(4-7) А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.</verse>
				<verse number="11">(4-8) Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до Неба, а його обвід до кінця всієї землі.</verse>
				<verse number="12">(4-9) Віття його гарне, плід його великий, а в ньому пожива для всіх. Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.</verse>
				<verse number="13">(4-10) Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.</verse>
				<verse number="14">(4-11) І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!</verse>
				<verse number="15">(4-12) Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві. І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.</verse>
				<verse number="16">(4-13) Його людське серце змінять, і буде дане йому серце звірине, і сім часів перейдуть над ним.</verse>
				<verse number="17">(4-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.</verse>
				<verse number="18">(4-15) Оцей сон бачив я, цар Навуходоносор, а ти, Валтасаре, скажи його розв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв'язки, а ти можеш, бо в тобі дух Святого Бога.</verse>
				<verse number="19">(4-16) Тоді Даниїл, що ім'я йому Валтасар, остовпів на одну годину, і думки його перестрашили його. Цар заговорив та й сказав: Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв'язка! Валтасар відповів та й сказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв'язка на твоїх би неприятелів!</verse>
				<verse number="20">(4-17) Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне, і вишина його сягала до неба, а обвід його на всю землю,</verse>
				<verse number="21">(4-18) а віття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожива для всіх, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззях перебували птахи небесні,</verse>
				<verse number="22">(4-19) ти, царю, той, що став великий та потужний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небес, а панування твоє до кінців землі.</verse>
				<verse number="23">(4-20) А що цар бачив Божого Сторожа та Святого, який сходив із небес, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві; і небесною росою нехай він зрошується, а його частка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,</verse>
				<verse number="24">(4-21) то ось розв'язка, царю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:</verse>
				<verse number="25">(4-22) І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.</verse>
				<verse number="26">(4-23) А що сказали позоставити пня кореня дерева, твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.</verse>
				<verse number="27">(4-24) Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий.</verse>
				<verse number="28">(4-25) Усе це сталося над царем Навуходоносором.</verse>
				<verse number="29">(4-26) На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.</verse>
				<verse number="30">(4-27) Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?</verse>
				<verse number="31">(4-28) Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!</verse>
				<verse number="32">(4-29) І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.</verse>
				<verse number="33">(4-30) Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.</verse>
				<verse number="34">(4-31) А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління.</verse>
				<verse number="35">(4-32) А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?</verse>
				<verse number="36">(4-33) Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.</verse>
				<verse number="37">(4-34) Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.</verse>
				<verse number="2">Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.</verse>
				<verse number="3">Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.</verse>
				<verse number="4">Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.</verse>
				<verse number="5">Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.</verse>
				<verse number="6">Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.</verse>
				<verse number="7">Цар сильно закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям: Кожен муж, що прочитає це писання й об'явить мені його розв'язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві.</verse>
				<verse number="8">Тоді поприходили всі царські мудреці, та не могли прочитати писання й об'явити цареві його розв'язку.</verse>
				<verse number="9">Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.</verse>
				<verse number="10">На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!</verse>
				<verse number="11">Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,</verse>
				<verse number="12">бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім'я Валтасар, знаходився надмірний дух, і знання та розум розв'язувати сни, і висловлювати загадки та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв'язку!</verse>
				<verse number="13">Того часу Даниїл був приведений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?</verse>
				<verse number="14">І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна мудрість.</verse>
				<verse number="15">А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв'язку, та не могли вони висловити розв'язки цієї речі.</verse>
				<verse number="16">А я чув про тебе, що ти можеш розв'язувати недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писання, і розповісти мені його розв'язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцюг на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві.</verse>
				<verse number="17">Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв'язку.</verse>
				<verse number="18">Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.</verse>
				<verse number="19">А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.</verse>
				<verse number="20">А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.</verse>
				<verse number="21">І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.</verse>
				<verse number="22">А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.</verse>
				<verse number="23">І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.</verse>
				<verse number="24">Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання.</verse>
				<verse number="25">А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін.</verse>
				<verse number="26">Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.</verse>
				<verse number="27">Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.</verse>
				<verse number="28">Перес поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.</verse>
				<verse number="29">Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.</verse>
				<verse number="30">Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.</verse>
				<verse number="31">(6-1) А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">(6-2) Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством.</verse>
				<verse number="2">(6-3) А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.</verse>
				<verse number="3">(6-4) Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством.</verse>
				<verse number="4">(6-5) Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.</verse>
				<verse number="5">(6-6) Тоді ці люди сказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.</verse>
				<verse number="6">(6-7) Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!</verse>
				<verse number="7">(6-8) Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.</verse>
				<verse number="8">(6-9) Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений.</verse>
				<verse number="9">(6-10) Тому цар Дарій написав це писання та заборону.</verse>
				<verse number="10">(6-11) А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.</verse>
				<verse number="11">(6-12) Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.</verse>
				<verse number="12">(6-13) Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями? Цар відповів та й сказав: Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене.</verse>
				<verse number="13">(6-14) Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.</verse>
				<verse number="14">(6-15) Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.</verse>
				<verse number="15">(6-16) Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.</verse>
				<verse number="16">(6-17) Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!</verse>
				<verse number="17">(6-18) І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа.</verse>
				<verse number="18">(6-19) Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.</verse>
				<verse number="19">(6-20) Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.</verse>
				<verse number="20">(6-21) А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?</verse>
				<verse number="21">(6-22) Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!</verse>
				<verse number="22">(6-23) Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.</verse>
				<verse number="23">(6-24) Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.</verse>
				<verse number="24">(6-25) І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.</verse>
				<verse number="25">(6-26) Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: Нехай мир вам примножиться!</verse>
				<verse number="26">(6-27) Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.</verse>
				<verse number="27">(6-28) Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.</verse>
				<verse number="28">(6-29) І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">За першого року Валтасара, царя вавилонського, бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі. Того часу записав він сон, сказавши з нього головне.</verse>
				<verse number="2">Даниїл заговорив та й сказав: Бачив я в своєму видінні вночі, аж ось чотири небесні вітри вдарили на Велике море.</verse>
				<verse number="3">І чотири великі звірі піднялися з моря, різні один від одного.</verse>
				<verse number="4">Передній був, як лев, а крила в нього орлині. Я бачив, аж ось були вирвані йому крила, і він був піднятий від землі, і поставлений на ноги, як людина, і серце людське було йому дане.</verse>
				<verse number="5">А ось звір інший, другий, подібний до ведмедя, і був поставлений на одному боці, і було три ребрі в його пащі між зубами його. І йому сказали так: Уставай, їж багато м'яса!</verse>
				<verse number="6">Потому я бачив, аж ось звір інший, мов пантера, а в нього на спині чотири пташині крилі. Цей звір мав чотири голові, і була йому дана влада.</verse>
				<verse number="7">Потому я бачив у видіннях тієї ночі, аж ось четвертий звір, страшний і грізний, та надмірно міцний, і в нього великі залізні зуби. Він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав, і він різнився від усіх звірів, що були перед ним, і мав десять рогів.</verse>
				<verse number="8">Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі.</verse>
				<verse number="9">Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його огняне полум'я, колеса Його палахкотючий огонь.</verse>
				<verse number="10">Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.</verse>
				<verse number="11">Я бачив того часу, що від голосу великих слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.</verse>
				<verse number="12">А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.</verse>
				<verse number="13">Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.</verse>
				<verse number="14">І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.</verse>
				<verse number="15">Дух мій, Даниїлів, був засумований через це, і видіння голови моєї стурбували мене.</verse>
				<verse number="16">Я наблизився до одного з тих, що стояли, і поспитався від нього про істоту всього того. І він сказав мені, і познайомив мене з розв'язкою цих речей.</verse>
				<verse number="17">Ці великі звірі, що їх чотири, це чотири царі встануть з землі.</verse>
				<verse number="18">І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків.</verse>
				<verse number="19">Тоді хотів я знати певне про четвертого звіра, що різнився від їх усіх, він страшний, надмірний, зуби його залізні, а пазурі його мідяні, він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав,</verse>
				<verse number="20">і про десять рогів, що на його голові, і про іншого, що піднісся, а три через нього випали, і про цього рога, що мав очі, а уста говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.</verse>
				<verse number="21">Я бачив, що цей ріг учинив бій зо святими, і переміг їх.</verse>
				<verse number="22">Аж ось прийшов Старий днями, і даний був суд святим Всевишнього, і надійшов умовлений час, і царство взяли святі.</verse>
				<verse number="23">Він так сказав: Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її.</verse>
				<verse number="24">А десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів.</verse>
				<verse number="25">І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.</verse>
				<verse number="26">Та засяде суд, і скинуть його панування, щоб його знищити та вигубити аж до кінця.</verse>
				<verse number="27">А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування Йому будуть служити й будуть слухняні.</verse>
				<verse number="28">Аж поти кінець цього слова. Мене, Даниїла, сильно лякали думки мої, і змінилася ясність моя, але це слово я заховав у своїм серці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">За третього року царювання царя Валтасара з'явилося мені, Даниїлові, видіння по тому, що з'явилося мені перше.</verse>
				<verse number="2">І бачив я в видінні, і сталося в моєму видінні, а я був у твердині Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Улай.</verse>
				<verse number="3">І звів я очі свої та й побачив, аж ось один баран стоїть перед потоком, і в нього два роги. А обидва ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.</verse>
				<verse number="4">Я бачив барана, що колов на захід, і на північ, і на південь, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було нікого, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподобанням, і став величний.</verse>
				<verse number="5">І я придивлявся, аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.</verse>
				<verse number="6">І прийшов він до того барана, що мав ті два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в лютості своєї сили.</verse>
				<verse number="7">І я бачив його, що він добіг аж до барана, і роз'ярився на нього, та й ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від його руки.</verse>
				<verse number="8">А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба.</verse>
				<verse number="9">А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти.</verse>
				<verse number="10">І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх.</verse>
				<verse number="11">І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.</verse>
				<verse number="12">І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх.</verse>
				<verse number="13">І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?</verse>
				<verse number="14">І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.</verse>
				<verse number="15">І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось став передо мною ніби муж.</verse>
				<verse number="16">І почув я поміж берегами Улаю людський голос, що кликнув і сказав: Гавриїле, виясни йому це видіння!</verse>
				<verse number="17">І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настрашився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: Зрозумій, сину людський, бо на час кінця це видіння!</verse>
				<verse number="18">А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткнувся до мене, і поставив мене на моєму місці,</verse>
				<verse number="19">та й сказав: Ось я об'являю тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного часу це видіння.</verse>
				<verse number="20">Той козел, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідян та персів.</verse>
				<verse number="21">А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.</verse>
				<verse number="22">А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі.</verse>
				<verse number="23">А в кінці їхнього царства, коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах.</verse>
				<verse number="24">І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно винищить він, і буде мати успіх, і діятиме. І винищить він сильних і народ святих.</verse>
				<verse number="25">А через свою мудрість буде мати успіх, омана буде в його руці, і він звеличиться в своєму серці. І в часі миру він понищить багатьох, і повстане на Владику над владиками, але без руки буде зламаний.</verse>
				<verse number="26">А видіння вечора та ранку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відноситься на далекі часи.</verse>
				<verse number="27">А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив цареву працю, і остовпів з того видіння, але ніхто того не завважив.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">За першого року Дарія, Ахашверошового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством,</verse>
				<verse number="2">за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було Господнє слово до пророка Єремії, що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років.</verse>
				<verse number="3">І звернув я своє обличчя до Господа Бога, прохати з молитвою та з благаннями, у пості, у веретищі та в попелі.</verse>
				<verse number="4">І молився я Господеві, Богові своєму, і сповідався й казав: О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої заповіді!</verse>
				<verse number="5">Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх.</verse>
				<verse number="6">І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі.</verse>
				<verse number="7">Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для мешканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьких та далеких, по всіх тих краях, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневірення, що допустилися його перед Тобою.</verse>
				<verse number="8">Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князям нашим та нашим батькам, що згрішили перед Тобою!</verse>
				<verse number="9">А Господеві, нашому Богові, милість та прощення, бо ми бунтувалися проти Нього,</verse>
				<verse number="10">і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити законами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків.</verse>
				<verse number="11">І ввесь Ізраїль переступив Закона Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокляття й та присяга, що написана в Законі Мойсея, Божого раба, бо ми прогрішилися Йому.</verse>
				<verse number="12">І Він сповнив Своє слово, яке говорив на нас та на наших суддів, що судили нас, щоб спровадити на нас велике зло, такого не було вчинено під цілим небом, яке було вчинене в Єрусалимі!</verse>
				<verse number="13">Як написано в Мойсеєвому Законі, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха, і щоб порозумнішати в Твоїй правді.</verse>
				<verse number="14">І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чинах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу.</verse>
				<verse number="15">А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій народ потужною рукою, і зробив Собі славне Ім'я, як цього дня, згрішили ми, стали несправедливі!</verse>
				<verse number="16">Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць.</verse>
				<verse number="17">І нині прислухайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його благань, і нехай засвітиться Твоє лице над Твоєю спустошеною святинею, ради Господа!</verse>
				<verse number="18">Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося Ім'я Твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість.</verse>
				<verse number="19">Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом!</verse>
				<verse number="20">А ще я говорив і молився, та ісповідував гріх свій та народу мого Ізраїля, і клав свою молитву перед лице Господа, мого Бога, за святу гору мого Бога,</verse>
				<verse number="21">і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напочатку, швидко прилетів, і доторкнувся до мене за часу вечірньої хлібної жертви.</verse>
				<verse number="22">І він напучував мене, і говорив зо мною та й сказав: Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудрити тебе в розумінні.</verse>
				<verse number="23">На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улюблений, і приглянься до цього слова, і придивися до видіння.</verse>
				<verse number="24">Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.</verse>
				<verse number="25">Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу.</verse>
				<verse number="26">І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.</verse>
				<verse number="27">І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'ям Валтасар, а слово це правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння.</verse>
				<verse number="2">Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу.</verse>
				<verse number="3">Любої страви я не їв, а м'ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу.</verse>
				<verse number="4">А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, це Хіддекел.</verse>
				<verse number="5">І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу.</verse>
				<verse number="6">А тіло його як топаз, а обличчя його як вид блискавки, а очі його як огняне полум'я, а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь, а звук слів його як гук натовпу.</verse>
				<verse number="7">А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття.</verse>
				<verse number="8">А я зостався сам, і бачив це велике видіння, і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили...</verse>
				<verse number="9">І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.</verse>
				<verse number="10">І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.</verse>
				<verse number="11">І сказав він до мене: Даниїле, мужу любий, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я посланий до тебе! А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.</verse>
				<verse number="12">А він промовив до мене: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів.</verse>
				<verse number="13">Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.</verse>
				<verse number="14">І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні.</verse>
				<verse number="15">А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.</verse>
				<verse number="16">І ось хтось, як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: Мій пане, у цьому видінні обернулися на мене болі мої, і я не задержав сили в собі.</verse>
				<verse number="17">І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?</verse>
				<verse number="18">І знов доторкнувся до мене хтось, як вид людини, і зміцнив мене,</verse>
				<verse number="19">та й сказав: Не бійся, любий мужу, мир тобі! Будь міцний і будь сильний! А коли він говорив зо мною, я зміцнився й сказав: Нехай говорить мій пан, бо я зміцнився!</verse>
				<verse number="20">І він сказав: Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я вертаюсь, щоб воювати з перським князем, а коли вийду, то ось прийде грецький князь.</verse>
				<verse number="21">Але об'являю тобі записане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">А я в першому році мідянина Дарія стояв, щоб зміцнити й посилити його.</verse>
				<verse number="2">А тепер об'явлю тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагатиться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства.</verse>
				<verse number="3">І повстане хоробрий цар, і запанує великим пануванням, і робитиме за своїм уподобанням.</verse>
				<verse number="4">Та коли він повстане, буде зруйноване його царство, і буде розділене на чотири небесні вітри, а не на його нащадків, і не за його пануванням, яким він панував, бо царство його буде вирване й дане іншим, а не їм.</verse>
				<verse number="5">І зміцниться південний цар, але один з його князів пересилить його й запанує, його панування панування велике.</verse>
				<verse number="6">Але по роках вони поєднаються, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб зробити мир. Але не затримає він сили свого рамена, і не встане потомство його, але буде видана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.</verse>
				<verse number="7">І повстане один із галузки її кореня на його місце, і він вийде проти війська, і ввійде в твердиню північного царя, і буде діяти проти них, і опанує їх.</verse>
				<verse number="8">І їхніх богів з їхніми литими бовванами, разом з їхнім улюбленим посудом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.</verse>
				<verse number="9">І він увійде в царство південного царя, але вернеться до своєї землі.</verse>
				<verse number="10">А сини його озброються, і зберуть натовп численних войовників, і один із них конче піде, і все позаливає, і перейде край, і вернеться, і воюватиме аж до його твердині.</verse>
				<verse number="11">І розлютиться південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолюдство, і цей натовп буде відданий у його руку.</verse>
				<verse number="12">І буде знищений той натовп, і повищиться його серце, і він кине десятитисячки, та не буде сильний.</verse>
				<verse number="13">І вернеться північний цар, і виставить натовп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче прийде з великим військом та з численним маєтком.</verse>
				<verse number="14">І за того часу багато-хто повстануть на південного царя, а сини насильників твого народу підіймуться, щоб справдилось видіння, і вони спіткнуться.</verse>
				<verse number="15">І прийде північний цар, і насипле вала, і здобуде твердинне місто, і не встоять рамена півдня та його добірний народ, і не буде сили встояти.</verse>
				<verse number="16">І робитиме той, хто прийде на нього, за своєю вподобою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Краї, і буде погибель у його руці.</verse>
				<verse number="17">І зверне він своє обличчя, щоб прийти з потугою всього свого царства, і складе договора з ним. І дасть йому молоду дочку за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.</verse>
				<verse number="18">І зверне він обличчя своє на острови, і здобуде багато. Але вождь спинить йому наругу його, всемеро заплатить йому за наруги його.</verse>
				<verse number="19">І зверне він своє обличчя до твердинь свого краю, і спіткнеться й упаде, і не буде знайдений.</verse>
				<verse number="20">А на його місці стане той, що скаже побірникові податків перейти пишноту царства, та за кілька днів від загине, але не від гніву й не від бою.</verse>
				<verse number="21">І стане на його місці погорджуваний, та не дадуть йому царської пошани, але він прийде непомітно, й опанує царство лестощами.</verse>
				<verse number="22">А війська, що затоплювали, він затопить і знищить, і навіть самого володаря, що з ним поєднався.</verse>
				<verse number="23">А від часу поєднання з ним він робитиме оману, і підійметься, і зміцниться малим народом.</verse>
				<verse number="24">Він увійде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкидає їм награбоване, і здобич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої задуми, але до часу.</verse>
				<verse number="25">І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підготовиться до війни з військом великим та дуже міцним, та не встоїть, бо замишляють на нього задуми.</verse>
				<verse number="26">А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його військо позаливає край, і попадають численні забиті.</verse>
				<verse number="27">А серце обох цих царів буде на лихе, і при одному столі вони будуть говорити неправду, але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час.</verse>
				<verse number="28">І він вернеться до свого краю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і вернеться до свого краю.</verse>
				<verse number="29">На умовлений час він повернеться, і прийде на південь, але останнє не буде, як перше.</verse>
				<verse number="30">І прийдуть на нього кіттейські кораблі, і він налякається, і вернеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він вернеться, і погодиться з тими, хто покинув святий заповіт.</verse>
				<verse number="31">І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення.</verse>
				<verse number="32">А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через лестощі. А народ, що знає свого Бога, зміцніє та й діятиме.</verse>
				<verse number="33">А розумні з народу навчать багатьох, але спіткнуться об меча та полум'я, об полон та грабіж якийсь час.</verse>
				<verse number="34">А коли вони спіткнуться, будуть споможені малою поміччю, хоч до них прилучаться багато-хто лестощами.</verse>
				<verse number="35">А дехто з тих розумних спіткнуться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінцевого часу, бо ще час до умовленого часу.</verse>
				<verse number="36">І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене.</verse>
				<verse number="37">І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на пожадливість жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звеличить себе понад кожного.</verse>
				<verse number="38">Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і сріблом, і дорогоцінним камінням, і речами коштовними.</verse>
				<verse number="39">І він посадить у твердині народа чужого бога. Тому, хто пізнає його, примножить славу, і вчинить їх панами над багатьма, і поділить землю на заплату.</verse>
				<verse number="40">А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.</verse>
				<verse number="41">І він прийде до Пишного Краю, і багато-хто спіткнуться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.</verse>
				<verse number="42">І він простягне свою руку на краї, і не втече єгипетський край.</verse>
				<verse number="43">І він запанує над скарбами золота й срібла, та над усіма коштовними речами Єгипту. А лівійці та етіопляни підуть за ним.</verse>
				<verse number="44">Але його налякають вістки зо сходу та з півночі, і він вийде з великою лютістю, щоб багатьох погубити та зробити закляттям.</verse>
				<verse number="45">І поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині. Та він прийде до свого кінця, але не буде йому помічника.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.</verse>
				<verse number="2">І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.</verse>
				<verse number="3">А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.</verse>
				<verse number="4">А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.</verse>
				<verse number="5">І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.</verse>
				<verse number="6">І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?</verse>
				<verse number="7">І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.</verse>
				<verse number="8">А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?</verse>
				<verse number="9">І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.</verse>
				<verse number="10">Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.</verse>
				<verse number="11">А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.</verse>
				<verse number="12">Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!</verse>
				<verse number="13">А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="28">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слово Господнє, що було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя.</verse>
				<verse number="2">Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа.</verse>
				<verse number="3">І він пішов, і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.</verse>
				<verse number="4">І сказав Господь до нього: Назви ім'я йому Їзреел, бо ще трохи, і покараю кров Їзреелу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізраїлевого дому.</verse>
				<verse number="5">І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел.</verse>
				<verse number="6">І зачала вона ще, і породила дочку. І сказав Він йому: Назви ім'я їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу Я їм.</verse>
				<verse number="7">А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.</verse>
				<verse number="8">І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина.</verse>
				<verse number="9">А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!</verse>
				<verse number="10">(2-1) І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.</verse>
				<verse number="11">(2-2) І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">(2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.</verse>
				<verse number="2">(2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,</verse>
				<verse number="3">(2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.</verse>
				<verse number="4">(2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,</verse>
				<verse number="5">(2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.</verse>
				<verse number="6">(2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.</verse>
				<verse number="7">(2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.</verse>
				<verse number="8">(2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.</verse>
				<verse number="9">(2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.</verse>
				<verse number="10">(2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.</verse>
				<verse number="11">(2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.</verse>
				<verse number="12">(2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!</verse>
				<verse number="13">(2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.</verse>
				<verse number="14">(2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.</verse>
				<verse number="15">(2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.</verse>
				<verse number="16">(2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.</verse>
				<verse number="17">(2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.</verse>
				<verse number="18">(2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.</verse>
				<verse number="19">(2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.</verse>
				<verse number="20">(2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.</verse>
				<verse number="21">(2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,</verse>
				<verse number="22">(2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.</verse>
				<verse number="23">(2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.</verse>
				<verse number="2">І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю.</verse>
				<verse number="3">І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.</verse>
				<verse number="4">Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків.</verse>
				<verse number="5">Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.</verse>
				<verse number="2">Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови.</verse>
				<verse number="3">Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть.</verse>
				<verse number="4">Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.</verse>
				<verse number="5">І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!</verse>
				<verse number="6">Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!</verse>
				<verse number="7">Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!</verse>
				<verse number="8">Вони жертву за прогріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиляють.</verse>
				<verse number="9">І буде священикові, як і народові, і дороги його навіщу Я на нім, і йому відплачу згідно вчинків його.</verse>
				<verse number="10">І вони будуть їсти, але не наситяться, чинитимуть блуд, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.</verse>
				<verse number="11">Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.</verse>
				<verse number="12">Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця, бо дух блудодійства заводить до блуду, і вони заблудили від Бога свого.</verse>
				<verse number="13">На верховинах гірських вони жертви приносять, і кадять на взгір'ях під дубом, і тополею та теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки блудливими стали, а ваші невістки вчиняють перелюб.</verse>
				<verse number="14">Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невісток, що чинять перелюб, як відходять вони з блудодійками і жертви приносять з розпусницями. А народ без знання загибає!</verse>
				<verse number="15">Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!</verse>
				<verse number="16">Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на привіллі!</verse>
				<verse number="17">Прилучивсь до бовванів Єфрем, покинь ти його!</verse>
				<verse number="18">Збір п'яниць звироднілих учинився розпусним, їхні провідники покохали нечистість.</verse>
				<verse number="19">Вітер їх похапає на крила свої, і вони посоромляться жертов своїх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.</verse>
				<verse number="2">І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.</verse>
				<verse number="3">Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.</verse>
				<verse number="4">Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.</verse>
				<verse number="5">І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.</verse>
				<verse number="6">З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.</verse>
				<verse number="7">Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля.</verse>
				<verse number="8">Засурміте у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!</verse>
				<verse number="9">В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.</verse>
				<verse number="10">Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!</verse>
				<verse number="11">Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.</verse>
				<verse number="12">І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.</verse>
				<verse number="13">І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!</verse>
				<verse number="14">Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!</verse>
				<verse number="15">Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!</verse>
				<verse number="2">Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його.</verse>
				<verse number="3">І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.</verse>
				<verse number="4">Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,</verse>
				<verse number="5">тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.</verse>
				<verse number="6">Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.</verse>
				<verse number="7">Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.</verse>
				<verse number="8">Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.</verse>
				<verse number="9">І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.</verse>
				<verse number="10">У домі Ізраїля бачу жахливе, там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.</verse>
				<verse number="11">Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.</verse>
				<verse number="2">І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.</verse>
				<verse number="3">Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.</verse>
				<verse number="4">Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.</verse>
				<verse number="5">У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.</verse>
				<verse number="6">Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.</verse>
				<verse number="7">Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.</verse>
				<verse number="8">Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.</verse>
				<verse number="9">Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.</verse>
				<verse number="10">І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.</verse>
				<verse number="11">А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.</verse>
				<verse number="12">Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.</verse>
				<verse number="13">Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.</verse>
				<verse number="14">І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.</verse>
				<verse number="15">А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...</verse>
				<verse number="16">Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.</verse>
				<verse number="2">До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!</verse>
				<verse number="3">Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!</verse>
				<verse number="4">Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,</verse>
				<verse number="5">відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?</verse>
				<verse number="6">Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.</verse>
				<verse number="7">А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.</verse>
				<verse number="8">Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.</verse>
				<verse number="9">Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.</verse>
				<verse number="10">І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.</verse>
				<verse number="11">Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!</verse>
				<verse number="12">Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!</verse>
				<verse number="13">Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!</verse>
				<verse number="14">Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті народи, бо ти чиниш блуд, відступаючи від свого Бога, дар блудодійний кохаєш на всіх токах збіжжевих.</verse>
				<verse number="2">Годувати не буде їх тік та чавило, а сік виноградний зведе їх.</verse>
				<verse number="3">Не будуть сидіти в Господньому Краї вони, і Єфрем до Єгипту повернеться, і вони будуть їсти нечисте в Асирії.</verse>
				<verse number="4">Господеві вина вони лити не будуть, і жертви не будуть приємні Йому; це буде для них, немов хліб похоронний, усі, що будуть його споживати, занечистяться, бо їхній хліб для насичення їх, не для дому Господнього.</verse>
				<verse number="5">Що зробите ви на день урочистий та на день свята Господнього?</verse>
				<verse number="6">Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфіс їх ховає, коштовність їхнього срібла посяде кропива, будяччя по їхніх наметах.</verse>
				<verse number="7">Прийшли дні навіщення, прийшли дні заплати, Ізраїль пізнає оце: Нерозумний пророк цей, шалений муж духа, за численність провин твоїх і велике зненавидження!</verse>
				<verse number="8">Єфрем сторож із Богом моїм, пророк пастка птахолова на всіх дорогах його, ненависть у домі Бога його.</verse>
				<verse number="9">Глибоко зіпсулись вони, як за днів тих Ґів'ї, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!</verse>
				<verse number="10">Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фіґу поранню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як полюблене ними.</verse>
				<verse number="11">Єфремова слава, як птах, відлетить: не буде народження, ані зачаття, ані вагітности.</verse>
				<verse number="12">Бо якщо вони викохають свої діти, то їх повбиваю, так що не буде людини, бо горе їм, як відступлю Я від них.</verse>
				<verse number="13">Єфрем, як Я бачу, для вловів йому подали його власних дітей, і Єфрем поведе своїх власних дітей на заріз...</verse>
				<verse number="14">Дай їм, Господи, що ж Ти даси? дай їм утробу неплідну та висохлі груди!</verse>
				<verse number="15">Усе їхнє зло у Ґілґалі, бо там Я зненавидів їх; за зло їхніх учинків Я вижену їх з Свого дому. Не буду їх більше любити, всі їхні князі ворохобники!</verse>
				<verse number="16">Побитий Єфрем, їхній корень посох, він плоду не зродить. А коли вони зродять, то Я повбиваю улюблених їхнього лона.</verse>
				<verse number="17">Відкине їх Бог мій, бо вони неслухняні для Нього були, і будуть вони мандрувати між народами.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.</verse>
				<verse number="2">Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.</verse>
				<verse number="3">Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?</verse>
				<verse number="4">Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.</verse>
				<verse number="5">За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.</verse>
				<verse number="6">Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.</verse>
				<verse number="7">Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!</verse>
				<verse number="8">І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!</verse>
				<verse number="9">Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?</verse>
				<verse number="10">За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.</verse>
				<verse number="11">А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.</verse>
				<verse number="12">Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.</verse>
				<verse number="13">Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.</verse>
				<verse number="14">І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.</verse>
				<verse number="15">Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.</verse>
				<verse number="2">Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.</verse>
				<verse number="3">Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.</verse>
				<verse number="4">Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.</verse>
				<verse number="5">До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.</verse>
				<verse number="6">А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.</verse>
				<verse number="7">А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.</verse>
				<verse number="8">Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!</verse>
				<verse number="9">Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.</verse>
				<verse number="10">За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.</verse>
				<verse number="11">Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.</verse>
				<verse number="12">(12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">(12-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.</verse>
				<verse number="2">(12-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.</verse>
				<verse number="3">(12-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,</verse>
				<verse number="4">(12-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.</verse>
				<verse number="5">(12-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь.</verse>
				<verse number="6">(12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!</verse>
				<verse number="7">(12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.</verse>
				<verse number="8">(12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.</verse>
				<verse number="9">(12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.</verse>
				<verse number="10">(12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.</verse>
				<verse number="11">(12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.</verse>
				<verse number="12">(12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.</verse>
				<verse number="13">(12-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.</verse>
				<verse number="14">(12-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.</verse>
				<verse number="2">А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.</verse>
				<verse number="3">Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.</verse>
				<verse number="4">А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.</verse>
				<verse number="5">Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.</verse>
				<verse number="6">Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!</verse>
				<verse number="7">І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.</verse>
				<verse number="8">Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.</verse>
				<verse number="9">Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.</verse>
				<verse number="10">Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?</verse>
				<verse number="11">Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.</verse>
				<verse number="12">Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.</verse>
				<verse number="13">Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.</verse>
				<verse number="14">З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!</verse>
				<verse number="15">Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!</verse>
				<verse number="16">(14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">(14-2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!</verse>
				<verse number="2">(14-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!</verse>
				<verse number="3">(14-4) Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.</verse>
				<verse number="4">(14-5) Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.</verse>
				<verse number="5">(14-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.</verse>
				<verse number="6">(14-7) Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.</verse>
				<verse number="7">(14-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.</verse>
				<verse number="8">(14-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.</verse>
				<verse number="9">(14-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="29">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.</verse>
				<verse number="2">Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?</verse>
				<verse number="3">Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.</verse>
				<verse number="4">Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.</verse>
				<verse number="5">Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!</verse>
				<verse number="6">Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.</verse>
				<verse number="7">Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.</verse>
				<verse number="8">Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.</verse>
				<verse number="9">Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.</verse>
				<verse number="10">Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.</verse>
				<verse number="11">Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.</verse>
				<verse number="12">Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.</verse>
				<verse number="13">Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!</verse>
				<verse number="14">Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.</verse>
				<verse number="15">Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!</verse>
				<verse number="16">Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?</verse>
				<verse number="17">Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.</verse>
				<verse number="18">Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!</verse>
				<verse number="19">До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.</verse>
				<verse number="20">Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,</verse>
				<verse number="2">день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!</verse>
				<verse number="3">Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!</verse>
				<verse number="4">Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці!</verse>
				<verse number="5">Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів'ями, як вереск огнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.</verse>
				<verse number="6">Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.</verse>
				<verse number="7">Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,</verse>
				<verse number="8">не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.</verse>
				<verse number="9">По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.</verse>
				<verse number="10">Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.</verse>
				<verse number="11">І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?</verse>
				<verse number="12">Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!</verse>
				<verse number="13">І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!</verse>
				<verse number="14">Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.</verse>
				<verse number="15">Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!</verse>
				<verse number="16">Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!</verse>
				<verse number="17">Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?</verse>
				<verse number="18">І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.</verse>
				<verse number="19">І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.</verse>
				<verse number="20">А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив.</verse>
				<verse number="21">Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!</verse>
				<verse number="22">Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.</verse>
				<verse number="23">А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.</verse>
				<verse number="24">І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою.</verse>
				<verse number="25">І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас.</verse>
				<verse number="26">А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!</verse>
				<verse number="27">І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!</verse>
				<verse number="28">(3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.</verse>
				<verse number="29">(3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.</verse>
				<verse number="30">(3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.</verse>
				<verse number="31">(3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!</verse>
				<verse number="32">(3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">(4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну,</verse>
				<verse number="2">(4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили.</verse>
				<verse number="3">(4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили.</verse>
				<verse number="4">(4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову,</verse>
				<verse number="5">(4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили...</verse>
				<verse number="6">(4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь...</verse>
				<verse number="7">(4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову!</verse>
				<verse number="8">(4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.</verse>
				<verse number="9">(4-9) Кличте про це між народами, оголосіте святую війну, збудіте лицарство, хай сходяться, нехай підіймаються всі вояки.</verse>
				<verse number="10">(4-10) Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий говорить: Я лицар!</verse>
				<verse number="11">(4-11) Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля, й зберіться, туди, Господи, спустиш лицарство Своє.</verse>
				<verse number="12">(4-12) Нехай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду Я там, щоб судити всі народи з довкілля.</verse>
				<verse number="13">(4-13) Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо зло їхнє розмножилось!</verse>
				<verse number="14">(4-14) Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині.</verse>
				<verse number="15">(4-15) Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск,</verse>
				<verse number="16">(4-16) і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим!</verse>
				<verse number="17">(4-17) І пізнаєте ви, що Я Господь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому.</verse>
				<verse number="18">(4-18) І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі Юдські потоки водою заб'ють, а з дому Господнього вийде джерело, і напоїть долину Шіттім.</verse>
				<verse number="19">(4-19) Єгипет спустошенням стане, і пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї.</verse>
				<verse number="20">(4-20) А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід,</verse>
				<verse number="21">(4-21) і помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помстив, і буде Господь пробувати на Сіоні!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="30">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слова Амоса, що був між вівчарями з Текої, які він бачив на Ізраїля за днів Уззійї, Юдиного царя, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя, за два роки перед землетрусом.</verse>
				<verse number="2">І він проказав: Загримить із Сіону Господь, і з Єрусалиму Свій голос подасть, і впадуть пасовища пастуші в жалобу та всохне вершина Кармелу!</verse>
				<verse number="3">Так говорить Господь: За три переступи Дамаску й за чотири цього не прощу: за те, що вони молотили Ґілеада ціпами залізними.</verse>
				<verse number="4">І пошлю Я огонь на дім Хазаїла, і пожере він палати Бен-Гадада.</verse>
				<verse number="5">І зламаю засува Дамаску, і мешканця витну з долини Авен, і того, хто держатиме берло з Бет-Едене, і арамський народ піде в Кір на вигнання, говорить Господь.</verse>
				<verse number="6">Так говорить Господь: За три переступи Аззи й за чотири цього не прощу: що всіх гнали в полон, щоб віддати Едомові.</verse>
				<verse number="7">І пошлю Я огонь на мур Ґази, і поїсть він палати її.</verse>
				<verse number="8">І мешканця витну з Ашдоду, і берлодержця з Ашкелону, і зверну Свою руку на Екрон, і вигинуть рештки филистимлян, говорить Господь.</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь: За три переступи Тиру й за чотири цього не прощу: за те, що він видав усіх на вигнання в Едом, і не пам'ятав заповіту братів.</verse>
				<verse number="10">І пошлю Я огонь на мур Тиру, і пожере він палати його!</verse>
				<verse number="11">Так говорить Господь: За три переступи Едому й за чотири цього не прощу: за те, що мечем він гнав брата свого, і знищив своє милосердя, свій гнів завжди стеріг, а лютість свою пильнував повсякчасно.</verse>
				<verse number="12">І пошлю Я огонь до Теману і пожере він палати Боцри!</verse>
				<verse number="13">Так говорить Господь: За три переступи Аммонових синів й за чотири цього не прощу: за те, що пороли ґілеадських вагітних, щоб поширити границі свої!</verse>
				<verse number="14">І огонь запалю Я на мурі Рабби, і пожере він палати її, із криком в день бою, із вихром в день бурі.</verse>
				<verse number="15">І піде їхній цар на вигнання, він і князі його разом, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Так говорить Господь: За три переступи Моава й за чотири цього не прощу: за те, що спалив на вапно кості едомського царя!</verse>
				<verse number="2">І пошлю Я огонь на Моава, і пожере він палати Керіййоту, і загине Моав серед галасу, серед крику, при голосі рога.</verse>
				<verse number="3">І витну суддю з-серед нього, а з ним позабиваю князів його всіх, говорить Господь.</verse>
				<verse number="4">Так говорить Господь: За три прогріхи Юди й за чотири цього не прощу: за те, що повідкидали Господній Закон, і постанов Його не стерегли, і що на манівці їх звели їхні лжебоги, за якими пішли їхні батьки.</verse>
				<verse number="5">І пошлю Я на Юду огонь, і пожере він палати Єрусалиму!</verse>
				<verse number="6">Так говорить Господь: За три переступи Ізраїлеві й за чотири цього не прощу: за те, що за срібло вони продають справедливого, а за чоботи вбогого!</verse>
				<verse number="7">Вони топчуть у земному поросі голову бідних, а дорогу сумирних викривлюють. А син й його батько вчащають до однієї блудниці, щоб святе Моє Ймення зневажити.</verse>
				<verse number="8">І вони стелять одіж заставлену, щоб півлежати при кожному жертівнику, і п'ють в домі Бога свого вино від покараних.</verse>
				<verse number="9">І Я вигубив був з-перед них Аморея, що його височінь, як високий той кедр, і він міцний, як дуб. Та Я плід його знищив згори, а здолу коріння його.</verse>
				<verse number="10">А вас Я був вивів із краю єгипетського, і сорок років провадив пустинею вас, щоб ви Край аморейський успадкували.</verse>
				<verse number="11">І пророків Я збуджував з ваших синів, а з ваших юнців назореїв. Хіба ж то не так, синове Ізраїлеві? говорить Господь.</verse>
				<verse number="12">А ви назореїв поїли вином, а пророкам наказували й говорили: Не пророкуйте!</verse>
				<verse number="13">Отож Я потисну на вас, як тисне снопами наповнений віз,</verse>
				<verse number="14">і згине й в моторного втеча, і потужний не втримає сили своєї, а лицар свого життя не врятує.</verse>
				<verse number="15">І не встоїть із лука стрілець, і своїми ногами прудкий не втече, і верхівець не врятує свого життя.</verse>
				<verse number="16">І наймужніший з лицарства нагим утече того дня, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Послухайте слова того, що Господь говорив проти вас, синове Ізраїлеві, на ввесь оцей рід, що його Я підніс був із краю єгипетського, промовляючи:</verse>
				<verse number="2">Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі, тому вас навіщу за всі ваші провини!</verse>
				<verse number="3">Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?</verse>
				<verse number="4">Чи реве в лісі лев, як нема йому здобичі? Чи левчук видає голос свій із своєї нори, якщо він не зловив?</verse>
				<verse number="5">Чи впаде на землі пташка в сітку, як немає сільця? Чи підійметься сітка з землі, як нічого не зловить?</verse>
				<verse number="6">Чи в місті засурмлять у сурму, а народ не тремтітиме? Чи станеться в місті нещастя, що його не Господь допустив?</verse>
				<verse number="7">Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.</verse>
				<verse number="8">Лев зареве, хто того не злякається? Господь Бог заговорить, хто пророкувати не буде?</verse>
				<verse number="9">Розголосіть над палацами в Ашдоді, і над палатами в краї єгипетському, та й скажіть: Позбирайтеся на горах Самарії, і побачте велике збентеження в ній, та утиск у ній!</verse>
				<verse number="10">І правдиво не вміють робити вони, говорить Господь, насильство громадять та грабунок в палатах своїх.</verse>
				<verse number="11">Тому так Господь Бог промовляє: Ворог обляже навколо цієї землі, і скине із тебе він силу твою, і пограбовані будуть палати твої.</verse>
				<verse number="12">Так говорить Господь: Як часом рятує пастух з пащі лев'ячої дві коліні, або пипку вуха, так будуть врятовані діти Ізраїлеві, що сидять в Самарії в закуточку ліжка, та на адамашку постелі.</verse>
				<verse number="13">Послухайте ви та й засвідчіть ув Якововім домі, говорить Господь Бог, Бог Саваот.</verse>
				<verse number="14">Бо в той день, коли Я покараю Ізраїля за провини його, то Я покараю за жертівники Бет-Елу, і будуть відрубані роги жертівника, і на землю попадають.</verse>
				<verse number="15">І Я розіб'ю дім зимовий разом з домом літнім, і загинуть доми із слонової кости, і не стане багато домів, говорить Господь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Послухайте слова оцього, корови башанські, які на горі самарійській, що тиснете бідних, торощите вбогих, що своїм хазяям ви говорите: Принеси, і ми будемо пити!</verse>
				<verse number="2">Присягав Господь Бог Своєю святістю, що ось дні настають на вас, і будуть тягти вас гаками, а ваших нащадків гачками для ловлення риби!</verse>
				<verse number="3">І ви повиходите виломами, кожна окремо собі, і кинетеся до Хермону, говорить Господь.</verse>
				<verse number="4">Прийдіть до Бет-Елу й грішіть, до Ґілґалу примножте грішити. І свої жертви приносьте щоранку, на три дні ваші десятини.</verse>
				<verse number="5">І з димом пустіть жертву вдячну квасну, і сповістіть добровільні дарунки, розголосіть, бо ви любите так, синове Ізраїлеві, говорить Господь Бог.</verse>
				<verse number="6">І тому Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...</verse>
				<verse number="7">І Я стримав вам дощ за три місяці перед жнивами, і дощ посилав на одне місто, а на друге місто не посилав; одна ділянка була побита дощем, а ділянка, на яку не пустив Я дощу, висихала.</verse>
				<verse number="8">І два-три міста рушали до міста одного напитись води, але не насичувались, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...</verse>
				<verse number="9">Я бив вас посухою та зеленячкою, сарана жерла безліч ваших садків й виноградників ваших, і ваших фіґовниць та ваших олив, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...</verse>
				<verse number="10">Я на вас посилав моровицю, немов на Єгипет, мечем побивав ваших хлопців, полонячи разом і коней у вас, підіймав до ніздер сморід ваших таборів, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...</verse>
				<verse number="11">Я винищив вас, як Содом та Гоморру Бог винищив, і ви стали, немов головешка, з пожару врятована, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...</verse>
				<verse number="12">Тому то зроблю тобі так, о Ізраїлю, а що Я зроблю тобі це, приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!</verse>
				<verse number="13">Бо це Той, що вформовує гори, і що створює вітра, що людині показує задум її, що робить зірницю темнотою, і ступає по згір'ях землі, Господь Бог Саваот Йому Ймення!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Послухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!</verse>
				<verse number="2">Упала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, немає, хто звів би її!</verse>
				<verse number="3">Бо так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.</verse>
				<verse number="4">Бо так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене й живіть!</verse>
				<verse number="5">І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.</verse>
				<verse number="6">Наверніться до Господа, і будете жити, щоб Він не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі,</verse>
				<verse number="7">вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.</verse>
				<verse number="8">Той, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, Господь Ймення Йому!</verse>
				<verse number="9">Він наводить погибіль на сильного, і прийде погибіль твердині!</verse>
				<verse number="10">Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.</verse>
				<verse number="11">Тому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!</verse>
				<verse number="12">Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.</verse>
				<verse number="13">Тому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий.</verse>
				<verse number="14">Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.</verse>
				<verse number="15">Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.</verse>
				<verse number="16">Тому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільниць, що вміють плачливі пісні,</verse>
				<verse number="17">і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!</verse>
				<verse number="18">Горе тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!</verse>
				<verse number="19">Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...</verse>
				<verse number="20">Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?</verse>
				<verse number="21">Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...</verse>
				<verse number="22">І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...</verse>
				<verse number="23">Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,</verse>
				<verse number="24">і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!</verse>
				<verse number="25">Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?</verse>
				<verse number="26">Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.</verse>
				<verse number="27">Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!</verse>
				<verse number="2">Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?</verse>
				<verse number="3">День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!</verse>
				<verse number="4">Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.</verse>
				<verse number="5">Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.</verse>
				<verse number="6">Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.</verse>
				<verse number="7">Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.</verse>
				<verse number="8">Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.</verse>
				<verse number="9">І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.</verse>
				<verse number="10">І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!</verse>
				<verse number="11">Бо Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.</verse>
				<verse number="12">Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!</verse>
				<verse number="13">Ви марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?</verse>
				<verse number="14">Бо ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, і ось отава як по сінокосі царському!</verse>
				<verse number="2">І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?</verse>
				<verse number="3">І Господь пожалів був про те. Не станеться це, промовив Господь.</verse>
				<verse number="4">Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.</verse>
				<verse number="5">І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?</verse>
				<verse number="6">І Господь пожалів був про те. Не станеться й це! сказав Господь Бог!</verse>
				<verse number="7">І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог, а в руці Його висок.</verse>
				<verse number="8">І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? А я відказав: Виска. І промовив Господь: Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, уже більше йому не прощу!</verse>
				<verse number="9">І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів.</verse>
				<verse number="10">І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, не може земля змістити всіх його слів!</verse>
				<verse number="11">Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!</verse>
				<verse number="12">І сказав Амація до Амоса: Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.</verse>
				<verse number="13">А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства.</verse>
				<verse number="14">І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць.</verse>
				<verse number="15">І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!</verse>
				<verse number="16">А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.</verse>
				<verse number="17">Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.</verse>
				<verse number="2">І сказав Він: Що бачиш, Амосе? А я відказав: Кіш доспілих плодів. І промовив до мене Господь: Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!</verse>
				<verse number="3">І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, говорить Господь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному місці накидає їх!</verse>
				<verse number="4">Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,</verse>
				<verse number="5">кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,</verse>
				<verse number="6">щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?</verse>
				<verse number="7">Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!</verse>
				<verse number="8">Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.</verse>
				<verse number="9">І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.</verse>
				<verse number="10">І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!</verse>
				<verse number="11">Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!</verse>
				<verse number="12">І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!</verse>
				<verse number="13">Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,</verse>
				<verse number="14">що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Я бачив Господа, що стояв над жертівником, і Він сказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затряслися пороги, і порозбивай їх на всіх їхніх головах, а їхній останок заб'ю Я мечем. Не втече їм втікач, і гонець не врятується в них!</verse>
				<verse number="2">Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!</verse>
				<verse number="3">А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!</verse>
				<verse number="4">А якщо вони підуть в полон перед своїми ворогами, то й там накажу Я мечеві і він їх повбиває, і на них Я зверну Своє око на зле, а не на добре.</verse>
				<verse number="5">Бо коли Господь Бог Саваот доторкнеться землі, то розтане вона, і в жалобу впадуть всі мешканці її. І вся вона вийде, немов та Ріка, і мов річка Єгипту обнизиться.</verse>
				<verse number="6">Він будує на небі чертоги Свої, а Свій небозвід заклав над землею, воду морську Він кличе, і виливає її на поверхню землі, Господь Йому Ймення!</verse>
				<verse number="7">Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіоплян? говорить Господь. Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору, а Арама із Кіру?</verse>
				<verse number="8">Ось очі Господа Бога на грішне це царство, і з поверхні землі його вигублю, та вигублюючи, не погублю дому Якового, говорить Господь.</verse>
				<verse number="9">Бо ось Я звелів, і серед народів усіх пересію Ізраїлів дім, як пересівається решетом, і жодне зеренце на землю не випаде!</verse>
				<verse number="10">Упадуть усі грішні народу Мого від меча, що говорять: Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя!</verse>
				<verse number="11">Того дня Я поставлю упалу Давидову скинію і проломи в ній загороджу, і поставлю руїни його, і відбудую його, як за днів стародавніх,</verse>
				<verse number="12">щоб решту Едому посіли вони, і всі ті народи, що в них кликалося Моє Ймення, говорить Господь, Який чинить оце.</verse>
				<verse number="13">Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір'я добром потечуть.</verse>
				<verse number="14">І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.</verse>
				<verse number="15">І Я посаджу їх на їхній землі, і не будуть їх більш виривати з своєї землі, яку Я їм дав, говорить Господь, Бог твій!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="31">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Видіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом: Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бою!</verse>
				<verse number="2">Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.</verse>
				<verse number="3">Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?</verse>
				<verse number="4">Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!</verse>
				<verse number="5">Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?</verse>
				<verse number="6">Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!</verse>
				<verse number="7">Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе, нема в тому розуму!</verse>
				<verse number="8">Чи ж не станеться це того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?</verse>
				<verse number="9">І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.</verse>
				<verse number="10">Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.</verse>
				<verse number="11">Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!</verse>
				<verse number="12">І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.</verse>
				<verse number="13">І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!</verse>
				<verse number="14">І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!</verse>
				<verse number="15">Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!</verse>
				<verse number="16">Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.</verse>
				<verse number="17">А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.</verse>
				<verse number="18">І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.</verse>
				<verse number="19">І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин Ґілеад.</verse>
				<verse number="20">А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.</verse>
				<verse number="21">І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="32">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:</verse>
				<verse number="2">Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.</verse>
				<verse number="3">І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.</verse>
				<verse number="4">А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.</verse>
				<verse number="5">І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.</verse>
				<verse number="6">І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.</verse>
				<verse number="7">І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.</verse>
				<verse number="8">І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?</verse>
				<verse number="9">І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.</verse>
				<verse number="10">І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.</verse>
				<verse number="11">І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.</verse>
				<verse number="12">І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.</verse>
				<verse number="13">І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.</verse>
				<verse number="14">І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!</verse>
				<verse number="15">І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.</verse>
				<verse number="16">І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.</verse>
				<verse number="17">(2-1) І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">(2-2) І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,</verse>
				<verse number="2">(2-3) та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!</verse>
				<verse number="3">(2-4) І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.</verse>
				<verse number="4">(2-5) І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.</verse>
				<verse number="5">(2-6) Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!</verse>
				<verse number="6">(2-7) Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!</verse>
				<verse number="7">(2-8) Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!</verse>
				<verse number="8">(2-9) Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.</verse>
				<verse number="9">(2-10) А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!</verse>
				<verse number="10">(2-11) І Господь звелів рибі, і вона викинула Йону на суходіл.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І було Господнє слово до Йони вдруге таке:</verse>
				<verse number="2">Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!</verse>
				<verse number="3">І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.</verse>
				<verse number="4">І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!</verse>
				<verse number="5">І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.</verse>
				<verse number="6">І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.</verse>
				<verse number="7">І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!</verse>
				<verse number="8">І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.</verse>
				<verse number="9">Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!</verse>
				<verse number="10">І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.</verse>
				<verse number="2">І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.</verse>
				<verse number="3">А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!</verse>
				<verse number="4">А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?</verse>
				<verse number="5">І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.</verse>
				<verse number="6">І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.</verse>
				<verse number="7">А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.</verse>
				<verse number="8">І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!</verse>
				<verse number="9">І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!</verse>
				<verse number="10">І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.</verse>
				<verse number="11">А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="33">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.</verse>
				<verse number="2">Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого!</verse>
				<verse number="3">Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.</verse>
				<verse number="4">І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.</verse>
				<verse number="5">Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим?</verse>
				<verse number="6">І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її.</verse>
				<verse number="7">І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться.</verse>
				<verse number="8">Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі!</verse>
				<verse number="9">Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="10">Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі.</verse>
				<verse number="11">Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому.</verse>
				<verse number="12">Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.</verse>
				<verse number="13">Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві,</verse>
				<verse number="14">тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів.</verse>
				<verse number="15">Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.</verse>
				<verse number="16">Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.</verse>
				<verse number="2">Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.</verse>
				<verse number="3">Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий.</verse>
				<verse number="4">Того дня проголосять на вас приповістку, і співатимуть пісню жалобну, говорячи: Сталось! До пня опустошені ми, уділ народу мого змінився, як це діткнуло мене! Наше поле поділене буде чужинцями,</verse>
				<verse number="5">тому в тебе не буде нікого, хто кидав би шнура мірничого, як жеребка на Господнім зібранні.</verse>
				<verse number="6">Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба.</verse>
				<verse number="7">О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво?</verse>
				<verse number="8">Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни.</verse>
				<verse number="9">Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.</verse>
				<verse number="10">Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу.</verse>
				<verse number="11">Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові.</verse>
				<verse number="12">Невідмінно зберу тебе всього, о Якове, невідмінно згромаджу останок Ізраїлів, разом поставлю його, як отару в Боцрі, як ту череду на пасовищі, і будуть гомоніти вони від многолюдства!</verse>
				<verse number="13">Перед ними виламувач піде, вони продеруться та браму перейдуть і вийдуть із неї. І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право?</verse>
				<verse number="2">Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх.</verse>
				<verse number="3">Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м'ясо в котел.</verse>
				<verse number="4">Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.</verse>
				<verse number="5">Так говорить Господь на пророків, що вводять народ Мій у блуд, що зубами своїми гризуть та покликують: Мир! А на того, хто їм не дає що до рота, на нього святую війну оголошують.</verse>
				<verse number="6">Тому буде вам ніч, щоб не стало видіння, і стемніє вам, щоб не чарувати. І над тими пророками сонце закотиться, і над ними потемніє день.</verse>
				<verse number="7">І посоромлені будуть такі прозорливці, і будуть застиджені чарівники, і всі вони свої уста закриють, бо не буде їм Божої відповіді.</verse>
				<verse number="8">А я повний сили й Господнього Духа, і правди й відваги, щоб представити Якову прогріх його, а Ізраїлеві його гріх.</verse>
				<verse number="9">Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють,</verse>
				<verse number="10">вони кров'ю будують Сіона, а кривдою Єрусалима.</verse>
				<verse number="11">Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!</verse>
				<verse number="12">О так, через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір'ями лісу...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.</verse>
				<verse number="2">І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!</verse>
				<verse number="4">І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.</verse>
				<verse number="5">Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!</verse>
				<verse number="6">Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.</verse>
				<verse number="7">І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!</verse>
				<verse number="8">А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.</verse>
				<verse number="9">Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?</verse>
				<verse number="10">Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!</verse>
				<verse number="11">А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!</verse>
				<verse number="12">Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.</verse>
				<verse number="13">Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">(4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...</verse>
				<verse number="2">(5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.</verse>
				<verse number="3">(5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.</verse>
				<verse number="4">(5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!</verse>
				<verse number="5">(5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.</verse>
				<verse number="6">(5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях.</verse>
				<verse number="7">(5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів.</verse>
				<verse number="8">(5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати.</verse>
				<verse number="9">(5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!</verse>
				<verse number="10">(5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю.</verse>
				<verse number="11">(5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю.</verse>
				<verse number="12">(5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.</verse>
				<verse number="13">(5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися.</verse>
				<verse number="14">(5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю.</verse>
				<verse number="15">(5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Послухайте, що промовляє Господь: Устань, сперечайсь перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!</verse>
				<verse number="2">Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря із народом Своїм, і з Ізраїлем буде судитися Він!</verse>
				<verse number="3">Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене!</verse>
				<verse number="4">Бо Я з краю єгипетського тебе вивів, і тебе викупив з дому рабів, і перед тобою послав Я Мойсея, Аарона та Маріям.</verse>
				<verse number="5">Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа.</verse>
				<verse number="6">З чим піду перед Господа, схилюсь перед Богом Високости? Чи піду перед Нього з цілопаленнями, з річними телятами?</verse>
				<verse number="7">Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятитисячки потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первенця, плід утроби моєї за гріх моєї душі?</verse>
				<verse number="8">Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.</verse>
				<verse number="9">Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той Ймення Твого: Послухайте жезла й Того, Хто призначив його:</verse>
				<verse number="10">Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа?</verse>
				<verse number="11">Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними?</verse>
				<verse number="12">Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана,</verse>
				<verse number="13">то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.</verse>
				<verse number="14">Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам.</verse>
				<verse number="15">Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститись оливою, і молодий виноград, та вина ти не питимеш!</verse>
				<verse number="16">Бо ще переховуються всі устави Омрі та всі вчинки дому Ахава, і за їхніми радами ходите ви, тому то Я видам тебе на спустошення, і на посміх мешканців його, і ви ганьбу народу Мого понесете!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!</verse>
				<verse number="2">Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.</verse>
				<verse number="3">Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.</verse>
				<verse number="4">Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!</verse>
				<verse number="5">І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!</verse>
				<verse number="6">Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!</verse>
				<verse number="7">А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!</verse>
				<verse number="8">Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!</verse>
				<verse number="9">Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!</verse>
				<verse number="10">І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.</verse>
				<verse number="11">Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!</verse>
				<verse number="12">Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.</verse>
				<verse number="13">І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.</verse>
				<verse number="14">Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.</verse>
				<verse number="15">Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.</verse>
				<verse number="16">Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.</verse>
				<verse number="17">Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!</verse>
				<verse number="18">Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?</verse>
				<verse number="19">Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.</verse>
				<verse number="20">Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="34">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.</verse>
				<verse number="2">Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів.</verse>
				<verse number="3">Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного Він не очистить. Господь у бурі та в вихрі дорога Його, а хмара від стіп Його курява.</verse>
				<verse number="4">Як загнівається Він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.</verse>
				<verse number="5">Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.</verse>
				<verse number="6">Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього!</verse>
				<verse number="7">Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється!</verse>
				<verse number="8">Але в зливі навальній Він зробить кінця між Його заколотниками, і ворогів зажене у темноту.</verse>
				<verse number="9">Що ви думаєте проти Господа? Бо Він зробить кінця, не постане два рази насильство.</verse>
				<verse number="10">Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!</verse>
				<verse number="11">З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихо, радник нікчемний.</verse>
				<verse number="12">Так говорить Господь: Хоч були б найсильніші і дуже численні, та постинані будуть вони, та й минуться! І хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!</verse>
				<verse number="13">А тепер Я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю.</verse>
				<verse number="14">І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Більш не буде вже сіятися з твого ймення! З дому бога твого Я боввана та ідола витну, зроблю тобі гроба із них, бо ти став легковажений.</verse>
				<verse number="15">(2-1) Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, він витятий ввесь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">(2-2) На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,</verse>
				<verse number="2">(2-3) бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.</verse>
				<verse number="3">(2-4) Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.</verse>
				<verse number="4">(2-5) Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум'я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.</verse>
				<verse number="5">(2-6) Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.</verse>
				<verse number="6">(2-7) Брами річок відчиняються, а палата руйнується.</verse>
				<verse number="7">(2-8) І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.</verse>
				<verse number="8">(2-9) І Ніневія як саджавка водна, що води її відпливають. Стійте, стійте! Та немає нікого, хто б їх завернув!</verse>
				<verse number="9">(2-10) Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.</verse>
				<verse number="10">(2-11) Знищення та зруйнування й спустошення буде... І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.</verse>
				<verse number="11">(2-12) Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав?</verse>
				<verse number="12">(2-13) Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої награбованим.</verse>
				<verse number="13">(2-14) Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!</verse>
				<verse number="2">Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,</verse>
				<verse number="3">і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,</verse>
				<verse number="4">це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.</verse>
				<verse number="5">Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!</verse>
				<verse number="6">І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!</verse>
				<verse number="7">І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?</verse>
				<verse number="8">Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?</verse>
				<verse number="9">Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,</verse>
				<verse number="10">та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.</verse>
				<verse number="11">Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!</verse>
				<verse number="12">Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.</verse>
				<verse number="13">Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.</verse>
				<verse number="14">Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.</verse>
				<verse number="15">Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,</verse>
				<verse number="16">понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!</verse>
				<verse number="17">Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.</verse>
				<verse number="18">Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.</verse>
				<verse number="19">Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="35">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.</verse>
				<verse number="2">Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!</verse>
				<verse number="3">Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.</verse>
				<verse number="4">Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.</verse>
				<verse number="5">Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.</verse>
				<verse number="6">Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.</verse>
				<verse number="7">Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.</verse>
				<verse number="8">І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.</verse>
				<verse number="9">Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.</verse>
				<verse number="10">І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!</verse>
				<verse number="11">Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.</verse>
				<verse number="12">Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!</verse>
				<verse number="13">Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?</verse>
				<verse number="14">Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.</verse>
				<verse number="15">Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.</verse>
				<verse number="16">Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!</verse>
				<verse number="17">Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.</verse>
				<verse number="2">А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.</verse>
				<verse number="3">Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.</verse>
				<verse number="4">Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.</verse>
				<verse number="5">І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.</verse>
				<verse number="6">Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!</verse>
				<verse number="7">Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?</verse>
				<verse number="8">За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.</verse>
				<verse number="9">Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!</verse>
				<verse number="10">Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.</verse>
				<verse number="11">Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.</verse>
				<verse number="12">Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!</verse>
				<verse number="13">Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?</verse>
				<verse number="14">Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.</verse>
				<verse number="15">Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!</verse>
				<verse number="16">Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!</verse>
				<verse number="17">Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.</verse>
				<verse number="18">Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?</verse>
				<verse number="19">Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!</verse>
				<verse number="20">А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:</verse>
				<verse number="2">Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!</verse>
				<verse number="3">Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!</verse>
				<verse number="4">А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.</verse>
				<verse number="5">Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.</verse>
				<verse number="6">Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.</verse>
				<verse number="7">Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.</verse>
				<verse number="8">Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?</verse>
				<verse number="9">Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.</verse>
				<verse number="10">Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.</verse>
				<verse number="11">Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.</verse>
				<verse number="12">У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.</verse>
				<verse number="13">Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.</verse>
				<verse number="14">Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.</verse>
				<verse number="15">Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.</verse>
				<verse number="16">Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.</verse>
				<verse number="17">Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,</verse>
				<verse number="18">то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!</verse>
				<verse number="19">Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="36">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.</verse>
				<verse number="2">Забираючи, все заберу з-над поверхні землі, промовляє Господь.</verse>
				<verse number="3">Заберу Я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, промовляє Господь.</verse>
				<verse number="4">І руку Свою простягну Я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і вигублю з місця оцього останок Ваала, імення жерців зо священиками,</verse>
				<verse number="5">і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,</verse>
				<verse number="6">і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.</verse>
				<verse number="7">Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготовив, посвятив Своїх покликаних.</verse>
				<verse number="8">І станеться в день Господньої жертви, і навіщу Я князів, і синів царя, і всіх, хто зодягає одежу чужинну.</verse>
				<verse number="9">І навіщу Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.</verse>
				<verse number="10">І буде в дні тому, говорить Господь, голос крику із Рибної брами, і завивання із Міста Нового, і велика руїна із пагірків.</verse>
				<verse number="11">Ридайте, мешканці Махтешу, бо понищений буде ввесь купецький народ, будуть вигублені всі, хто важить срібло.</verse>
				<verse number="12">І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.</verse>
				<verse number="13">І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми за спустошення, і будуть вони будувати доми, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.</verse>
				<verse number="14">Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!</verse>
				<verse number="15">День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли,</verse>
				<verse number="16">день сурмлення й окрику проти укріплених міст та проти високих міських заборолів.</verse>
				<verse number="17">І буду чинити Я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.</verse>
				<verse number="18">Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому,</verse>
				<verse number="2">поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!</verse>
				<verse number="3">Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!</verse>
				<verse number="4">Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний.</verse>
				<verse number="5">Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця!</verse>
				<verse number="6">І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари,</verse>
				<verse number="7">і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне.</verse>
				<verse number="8">Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою.</verse>
				<verse number="9">Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде.</verse>
				<verse number="10">Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.</verse>
				<verse number="11">Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.</verse>
				<verse number="12">Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете.</verse>
				<verse number="13">І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю.</verse>
				<verse number="14">І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його.</verse>
				<verse number="15">Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!</verse>
				<verse number="2">Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.</verse>
				<verse number="3">Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.</verse>
				<verse number="4">Пророки його чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.</verse>
				<verse number="5">Серед нього Господь справедливий, Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.</verse>
				<verse number="6">Народи Я вигубив, попустошені їхні заборола, Я вулиці їхні зруйнував, і нема перехожого, їхні міста поруйновані, так що немає й людини, немає й мешканця!</verse>
				<verse number="7">Я йому говорив: Тільки будеш боятись Мене, тільки приймеш картання, і не витяте буде мешкання його, усе, що про нього Я постановив, та вони ревно псули всі чини свої!</verse>
				<verse number="8">Тому то чекайте Мене, промовляє Господь, на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!</verse>
				<verse number="9">Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому.</verse>
				<verse number="10">З другого боку річок Етіопії Моїх поклонників, Моїх розпорошених дарунком Мені принесуть.</verse>
				<verse number="11">Того дня ти не будеш соромитись всіма своїми ділами, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пишнотою, і ти високо більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.</verse>
				<verse number="12">І серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони.</verse>
				<verse number="13">Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив.</verse>
				<verse number="14">Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!</verse>
				<verse number="15">Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не будеш боятися зла!</verse>
				<verse number="16">Того дня буде сказане Єрусалимові: Не бійся! Сіонові: Нехай не опустяться руки твої!</verse>
				<verse number="17">Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!</verse>
				<verse number="18">Тих, що сумують за святами, Я позбираю, від тебе вони, тягарем над ними був сором.</verse>
				<verse number="19">Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому.</verse>
				<verse number="20">Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="37">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Другого року царя Дарія, шостого місяця, першого дня місяця, було Господнє слово через пророка Огія до Зоровавеля, Шеалтіїлового сина, Юдиного намісника, та до Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Народ цей говорить: Не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим!</verse>
				<verse number="3">І було Господнє слово через пророка Огія, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч дім цей збурений?</verse>
				<verse number="5">А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!</verse>
				<verse number="6">Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, зодягаєтеся та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця.</verse>
				<verse number="7">Так говорить Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!</verse>
				<verse number="8">Виходьте на гору, і спроваджуйте дерево, і храм цей будуйте, і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований, каже Господь.</verse>
				<verse number="9">Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. Защо? питає Господь Саваот. За храм Мій, що збурений він, а ви кожен женете до дому свого.</verse>
				<verse number="10">Тому то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала.</verse>
				<verse number="11">І Я кликав посуху на Край, і на гори, і на збіжжя, і на сік виноградний, і на молоду оливку, і на те, що земля видає, і на людину, і на худобу, і на всю працю рук.</verse>
				<verse number="12">І Зоровавель, син Шалтіелів, та Ісус, син Єгосадака, великого священика, та вся решта народу послухалися голосу Господа, Бога свого, і слів пророка Огія, як послав його Господь, їхній Бог. І боявся народ лиця Господнього.</verse>
				<verse number="13">І сказав Огій, посол Господній, від Господа посланий до народу, говорячи: Я з вами, говорить Господь!</verse>
				<verse number="14">І збудив Господь духа Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і духа Ісуса, сина Єгосадака, великого священика, і духа всієї решти народу, і вони поприходили, і зробили роботу в домі Господа Саваота, їхнього Бога,</verse>
				<verse number="15">двадцятого й четвертого дня шостого місяця, другого року царя Дарія.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Сьомого місяця, двадцятого й першого дня місяця було слово Господнє через пророка Огія таке:</verse>
				<verse number="2">Скажи но до Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і до Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика, та до решти народу, говорячи.</verse>
				<verse number="3">Хто серед вас позостався, що бачив цей дім у першій його славі? А яким ви бачите його тепер? Чи ж не є він супроти того, як ніщо в ваших очах?</verse>
				<verse number="4">А тепер будь мужній, Зоровавелю, говорить Господь, і зміцнися, Ісусе, сину Єгосадаків, священику великий, і зміцнися, ввесь народе землі, говорить Господь, і робіть, бо Я з вами, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="5">Слова, яким Я склав з вами заповіта, коли ви виходили з Єгипту, а дух Мій пробуває серед вас, не бійтеся!</verse>
				<verse number="6">Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, а станеться це незабаром, і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!</verse>
				<verse number="7">І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="8">Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="9">Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="10">Двадцятого й четвертого дня, дев'ятого місяця, другого року Дарія було слово Господнє через пророка Огія таке:</verse>
				<verse number="11">Так говорить Господь Саваот: Запитай но священиків про Закона, говорячи:</verse>
				<verse number="12">Ось несе хтось освячене м'ясо в полі своєї одежі, і доторкнеться полою своєю до хліба, чи до потрави, чи до вина, чи до оливи, чи до якої поживи, чи стане те освяченим? І священики відповіли та й сказали: Ні!</verse>
				<verse number="13">Тоді Огій сказав: Якщо б нечистий через мертвого доторкнувся до всього цього, чи стане воно нечистим? І відповіли священики та й сказали: Стане нечистим!</verse>
				<verse number="14">І відповів Огій та й сказав: Отакий народ цей, і такий цей люд перед Моїм лицем, говорить Господь, і такий усякий чин їхніх рук, і що вони складають там, нечисте воно!</verse>
				<verse number="15">А тепер зверніть но своє серце на час від цього дня й далі, ще поки не був покладений камінь до каменя в Господньому храмі.</verse>
				<verse number="16">Відколи то було, що приходив бувало до копиці набирати двадцять мір, а було тільки десять, приходив до чавила набрати п'ятдесят мір, а було двадцять.</verse>
				<verse number="17">Бив Я вас посухою й зеленячкою та градом, усі чини ваших рук, та не кликали ви до Мене, говорить Господь.</verse>
				<verse number="18">Зверніть ваші серця на час від цього дня й далі, від дня двадцятого й четвертого, дев'ятого місяця, від того дня, коли був заснований Господній храм, зверніть ваше серце на це.</verse>
				<verse number="19">Чи є ще насіння в коморі? Бо ще виноград, і фіґове дерево, і дерево гранатове, і дерево оливкове, ніщо не приносило плоду. Від цього дня Я поблагословлю їх.</verse>
				<verse number="20">І було слово Господнє до Огія вдруге двадцятого й четвертого дня того ж місяця таке:</verse>
				<verse number="21">Скажи Зоровавелю, намісникові Юдиному, говорячи: Я затрясу небо та землю,</verse>
				<verse number="22">і поперевертаю трони царств, і повигублюю силу поганських царств, і поперевертаю колесниці та тих, хто їздить у них, і попадають коні та їхні верхівці, один мечем одного.</verse>
				<verse number="23">Того дня, говорить Господь Саваот, візьму Я тебе, Зоровавелю, сину Шеалтіїлів, Мій рабе, говорить Господь, і покладу тебе, немов ту печатку, бо Я тебе вибрав, говорить Господь Саваот.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="38">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Восьмого місяця другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:</verse>
				<verse number="2">Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом.</verse>
				<verse number="3">І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="4">Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь.</verse>
				<verse number="5">Де вони, батьки ваші? А пророки чи ж навіки живуть?</verse>
				<verse number="6">Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами.</verse>
				<verse number="7">Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, це місяць шеват, за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:</verse>
				<verse number="8">Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі.</verse>
				<verse number="9">І сказав я: Що це, мій пане? І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: Я тобі покажу, що це таке.</verse>
				<verse number="10">І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: Це ті, що Господь їх послав обійти землю.</verse>
				<verse number="11">І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно.</verse>
				<verse number="12">І відповів Ангол Господній та й сказав: Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ?</verse>
				<verse number="13">І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі.</verse>
				<verse number="14">І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням.</verse>
				<verse number="15">І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому.</verse>
				<verse number="16">Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, говорить Господь Саваот, а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом.</verse>
				<verse number="17">Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима!</verse>
				<verse number="18">(2-1) І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.</verse>
				<verse number="19">(2-2) І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.</verse>
				<verse number="20">(2-3) І Господь показав мені чотирьох майстрів.</verse>
				<verse number="21">(2-4) І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">(2-5) І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.</verse>
				<verse number="2">(2-6) І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.</verse>
				<verse number="3">(2-7) Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.</verse>
				<verse number="4">(2-8) І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.</verse>
				<verse number="5">(2-9) А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.</verse>
				<verse number="6">(2-10) Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.</verse>
				<verse number="7">(2-11) Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!</verse>
				<verse number="8">(2-12) Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.</verse>
				<verse number="9">(2-13) Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.</verse>
				<verse number="10">(2-14) Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь!</verse>
				<verse number="11">(2-15) І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.</verse>
				<verse number="12">(2-16) І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!</verse>
				<verse number="13">(2-17) Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.</verse>
				<verse number="2">І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?</verse>
				<verse number="3">А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.</verse>
				<verse number="4">І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні.</verse>
				<verse number="5">І він сказав: Нехай покладуть чистого завоя на його голову! І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв.</verse>
				<verse number="6">І освідчив Ангол Господній Ісусові, промовляючи:</verse>
				<verse number="7">Так говорить Господь Саваот: Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.</verse>
				<verse number="8">Послухай но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні, бо ось Я приведу Свого раба Пагінця.</verse>
				<verse number="9">Бо оце той камінь, що його Я поклав перед Ісусом. На одному камені сім очей. Ось Я вирізьблю на ньому різьбу його, говорить Господь Саваот, і відкину вину цієї землі за один день.</verse>
				<verse number="10">Того дня, говорить Господь Саваот, ви будете кликати один одного під виноград і під фіґове дерево.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.</verse>
				<verse number="2">І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.</verse>
				<verse number="3">І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її.</verse>
				<verse number="4">І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане?</verse>
				<verse number="5">І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке? А я відказав: Ні, пане!</verse>
				<verse number="6">І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="7">Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!</verse>
				<verse number="8">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="9">Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.</verse>
				<verse number="10">Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.</verse>
				<verse number="11">І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?</verse>
				<verse number="12">І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?</verse>
				<verse number="13">І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане!</verse>
				<verse number="14">І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.</verse>
				<verse number="2">І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.</verse>
				<verse number="3">І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.</verse>
				<verse number="4">І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.</verse>
				<verse number="5">І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?</verse>
				<verse number="6">І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.</verse>
				<verse number="7">Аж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.</verse>
				<verse number="8">І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.</verse>
				<verse number="9">І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.</verse>
				<verse number="10">І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?</verse>
				<verse number="11">І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І знову звів я очі свої та й побачив, аж ось чотири колесниці виходять з-між двох гір, а ті гори гори з міді.</verse>
				<verse number="2">В колесниці першій коні червоні, а в колесниці другій коні чорні,</verse>
				<verse number="3">а в колесниці третій коні білі, а в колесниці четвертій коні пасасті, міцні.</verse>
				<verse number="4">І відповів я та й сказав до Ангола, що говорив зо мною: Що це таке, мій пане?</verse>
				<verse number="5">І Ангол відповів та й сказав до мене: Це чотири небесні вітри, що виходять після стояння перед Господом усієї землі.</verse>
				<verse number="6">У котрім коні чорні, ті виходять до північного краю, а ті білі вийшли за ними, а ті пасасті вийшли до південного краю,</verse>
				<verse number="7">а ті сильні вийшли й шукали ходи, щоб перейти по землі. І він сказав: Ідіть, ходіть по землі! І ходили вони по землі.</verse>
				<verse number="8">І кликнув він до мене й казав мені, говорячи: Побач, ті, що вийшли до північного краю, заспокоїли духа мого в північному краї.</verse>
				<verse number="9">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="10">Візьми від вигнання, від Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і прийдеш ти того дня, і ввійдеш до дому Йошійї, Цефанієвого сина, що прийшли з Вавилону.</verse>
				<verse number="11">І візьмеш срібло та золото, і зробиш корону, і покладеш на голову Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика.</verse>
				<verse number="12">І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.</verse>
				<verse number="13">І він збудує храма Господнього, і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома.</verse>
				<verse number="14">А ті корони будуть Хелдаєві, і Товійї, і Єдаї, і Хенові, сину Цефанії, на пам'ятку в храмі Господньому.</verse>
				<verse number="15">І далекі прийдуть, і побудують у храмі Господньому, і ви пізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас. І це станеться, якщо ви конче будете слухати голосу Господа, вашого Бога!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.</verse>
				<verse number="2">І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,</verse>
				<verse number="3">щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?</verse>
				<verse number="4">І було слово Господа Саваота таке:</verse>
				<verse number="5">Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?</verse>
				<verse number="6">А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?</verse>
				<verse number="7">Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?</verse>
				<verse number="8">І було до Захарія слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.</verse>
				<verse number="10">А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!</verse>
				<verse number="11">Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,</verse>
				<verse number="12">і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.</verse>
				<verse number="13">І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.</verse>
				<verse number="14">І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="2">Так говорить Господь Саваот: Заздрю Я за Сіон великою заздрістю, і великою ревністю Я заздрю за нього.</verse>
				<verse number="3">Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим Містом Правди, а гора Господа Саваота горою святою.</verse>
				<verse number="4">Так говорить Господь Саваот: Ще будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби, і кожен з палицею в своїй руці через довгий вік.</verse>
				<verse number="5">А міські майдани будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його.</verse>
				<verse number="6">Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот.</verse>
				<verse number="7">Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу Свій народ із східнього краю та з краю заходу сонця.</verse>
				<verse number="8">І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності.</verse>
				<verse number="9">Так говорить Господь Саваот: Нехай стануть сильними ваші руки, ви, що слухаєте цими днями слова ці з уст пророків, що були в день закладин дому Господа Саваота, храму, щоб був побудований.</verse>
				<verse number="10">Бо перед цими днями не було нагороди для людини, ані нагороди для худоби, і для того, хто виходив, і для того, хто входив не було спокою від ворога, і пускав Я всіх людей одного проти одного.</verse>
				<verse number="11">Тому Я тепер для останку оцього народу не буду такий, як за тих давніх днів, промовляє Господь Саваот.</verse>
				<verse number="12">Бо буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть, а небо дасть росу свою, і вчиню Я, що решта оцього народу це все посяде.</verse>
				<verse number="13">І станеться, як були ви прокляттям серед народів, доме Юдин та доме Ізраїлів, так Я вас спасу, і ви станете благословенням. Не бійтесь, хай зміцніють ваші руки!</verse>
				<verse number="14">Бо так промовляє Господь Саваот: Як Я думав зробити вам зле, коли ваші батьки прогнівляли Мене, промовляє Господь Саваот, і не жалував Я,</verse>
				<verse number="15">так знову задумав Я днями оцими вчинити добро Єрусалимові та Юдиному домові. Не бійтесь!</verse>
				<verse number="16">Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах.</verse>
				<verse number="17">І не думайте зла в своїм серці один проти одного, і не любіть неправдивої присяги, бо це все оте, що зненавидив Я, промовляє Господь.</verse>
				<verse number="18">І було мені слово Господнє таке:</verse>
				<verse number="19">Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свята, але правду та мир кохайте!</verse>
				<verse number="20">Так говорить Господь Саваот: Ще прийдуть народи та мешканці численних міст.</verse>
				<verse number="21">І прийдуть мешканці одного міста до другого, кажучи: Ходімо, ходімо вблагати Господа, шукати Господа Саваота! Піду також я.</verse>
				<verse number="22">І поприходять численні народи та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і благати Господа.</verse>
				<verse number="23">Так говорить Господь Саваот: І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Пророцтво Господнього слова на землю Хадрах та Дамаск, місця спочинку його, бо око Господнє на Арам та на всі Ізраїлеві племена,</verse>
				<verse number="2">а також на Гамат, що межує із ним, на Тир та Сидон, бо він став дуже мудрий.</verse>
				<verse number="3">І Тир твердиню собі збудував, і срібла нагромадив, як пороху, а щирого золота як багна на вулицях.</verse>
				<verse number="4">Ось Господь зробить бідним його, і на морі поб'є його потугу, і він сам буде пожертий огнем.</verse>
				<verse number="5">Побачить це Ашкелон, та й злякається, і Азза, і дуже настрашиться, і Екрон, бо надія його засоромиться. І згине цар із Аззи, а Ашкелон не буде заселений.</verse>
				<verse number="6">І буде в Ашдоді сидіти байстрюк, і Я вигублю гордість филистимлян.</verse>
				<verse number="7">І викину кров його з його уст, а гидоту його з-між зубів його, і для нашого Бога достанеться й він, і він буде, як князь той у Юді, а Екрон як євусей.</verse>
				<verse number="8">І стану табором біля Свого дому проти війська, проти того, хто переходить і хто вертається; і вже не перейде гнобитель повз них, бо тепер Я це бачив Своїми очима.</verse>
				<verse number="9">Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.</verse>
				<verse number="10">І вигублю Я колесниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і військовий лук знищений буде. І народам Він мир сповістить, а Його панування від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі.</verse>
				<verse number="11">Також ти, за кров заповіту твого Я пустив твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.</verse>
				<verse number="12">До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!</verse>
				<verse number="13">Бо Юду собі натягну, немов лука, наповню Єфремом його, і збуджу твоїх синів, Сіоне, на синів твоїх, Яване, і вчиню Я тебе за меча для лицарства.</verse>
				<verse number="14">А Господь з'явиться над ними, і стріла Його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями.</verse>
				<verse number="15">І Господь Саваот берегтиме всіх їх, і вони поїдять та потопчуть каміння, що кидається, і вони будуть пити та будуть шуміти, немов те вино, і будуть повні, як чаша жертовна, неначе ті роги жертівника.</verse>
				<verse number="16">І спасе їх Господь, їхній Бог, того дня, Свій народ, як отару, бо вони, як каміння корони, засяють у Краї Його.</verse>
				<verse number="17">і що за добро Його буде, і що за краса Його! Збіжжя поможе рости юнакам, а дівчатам вино молоде.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.</verse>
				<verse number="2">Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.</verse>
				<verse number="3">На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні.</verse>
				<verse number="4">З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,</verse>
				<verse number="5">І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.</verse>
				<verse number="6">І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.</verse>
				<verse number="7">І стане лицарським Єфрем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, потішиться серце їхнє Господом.</verse>
				<verse number="8">Я їм дам знака та їх позбираю, бо Я викупив їх, і множитись будуть, як множились.</verse>
				<verse number="9">І розсію Я їх між народами, і в далеких краях вони будуть Мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і вернуться.</verse>
				<verse number="10">І верну їх із краю єгипетського, і позгромаджую їх із Ашшуру, і введу їх до краю Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.</verse>
				<verse number="11">І прийде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відійметься берло.</verse>
				<verse number="12">І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!</verse>
				<verse number="2">Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!</verse>
				<verse number="3">Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...</verse>
				<verse number="4">Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,</verse>
				<verse number="5">що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...</verse>
				<verse number="6">Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!</verse>
				<verse number="7">І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.</verse>
				<verse number="8">І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.</verse>
				<verse number="9">Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!</verse>
				<verse number="10">І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.</verse>
				<verse number="11">І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.</verse>
				<verse number="12">І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.</verse>
				<verse number="13">І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.</verse>
				<verse number="14">І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.</verse>
				<verse number="15">І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.</verse>
				<verse number="16">Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.</verse>
				<verse number="17">Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Говорить Господь, що небо напнув та землю заклав, і вформував дух людині у нутрі її:</verse>
				<verse number="2">Ось Я Єрусалим учиню за келіха оп'яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим.</verse>
				<verse number="3">І буде в той день, Я зроблю Єрусалима за камінь тяжкий всім народам: усі, хто буде його порушати, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі.</verse>
				<verse number="4">Того дня, промовляє Господь, ударю всіх коней сполошенням, і шаленством його верхівця, а над Юдиним домом відкрию Я очі Свої, і всіх коней народів поб'ю сліпотою.</verse>
				<verse number="5">І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Моя потуга то мешканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бозі!</verse>
				<verse number="6">Того дня Я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з огнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і будуть вони пожирати праворуч і ліворуч всі довкільні народи. І знову осяде на місці своєму Єрусалим, у Єрусалимі.</verse>
				<verse number="7">І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилась слава Давидового дому та єрусалимського мешканця понад Юду.</verse>
				<verse number="8">Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними.</verse>
				<verse number="9">І станеться в день той, і Я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим.</verse>
				<verse number="10">А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви. І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем.</verse>
				<verse number="11">Того дня здійметься велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині.</verse>
				<verse number="12">І буде земля голосити, кожен рід окремо: окремо рід дому Давида, і окремо жінки їх, окремо рід дому Натана, й окремо жінки їх,</verse>
				<verse number="13">окремо рід дому Левія, і окремо жінки їх, окремо рід Шім'ї, і окремо жінки їх.</verse>
				<verse number="14">Усі роди, які позостали, кожен рід окремо, і окремо жінки їх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Того дня відкриється джерело для Давидового дому та для єрусалимських мешканців для жертви за гріх і за нечистоту.</verse>
				<verse number="2">І станеться в день той, говорить Господь Саваот, повигублюю ймення бовванів з землі, і не будуть вони більше згадуватись, бо й пророків та духа нечистого виведу Я із землі!</verse>
				<verse number="3">І станеться, коли буде хто пророкувати ще, то скажуть йому його батько та мати його, що його породили: Не будеш ти жити, бо ложне говориш Господнім Ім'ям! І заколють його його батько та мати його, що його породили, за те, що неправду він пророкував.</verse>
				<verse number="4">І станеться в день той, посоромлені будуть пророки оті, кожен видінням своїм, коли пророкував він, і волосяниці не будуть вони зодягати, щоб обманювати.</verse>
				<verse number="5">І скаже він: Я не пророк, я людина, що порає землю, бо земля мій набуток з юнацтва мого.</verse>
				<verse number="6">А коли йому скаже хто: Що це за рани на твоїх руках? то відкаже: Побито мене в домі тих, хто кохає мене...</verse>
				<verse number="7">О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.</verse>
				<verse number="8">І станеться в цілому Краї, говорить Господь, дві частині в нім витяті будуть, помруть, а третя частина зоставлена буде у ньому.</verse>
				<verse number="9">І цю третю частину введу на огонь, і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото. Він кликати буде Ймення Моє, і Я йому відповім і скажу: Це народ Мій, а він скаже: Господь то мій Бог!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Ось день настає для Господа, і серед тебе поділена буде здобич.</verse>
				<verse number="2">І зберу всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобуте це місто, і пограбовані будуть доми, а жінки побезчещені. І вийде півміста в полон на вигнання, а решта народу не буде погублена з міста.</verse>
				<verse number="3">І вийде Господь, і стане на прю із народами цими, як дня боротьби Його, за дня бою.</verse>
				<verse number="4">І того дня стануть ноги Його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оливна гора на свої половини роздвоїться, на схід і на захід, на дуже велику долину. І на північ осунеться половина гори, а половина її на південь.</verse>
				<verse number="5">І втікати ви будете в долину Моїх гір, бо долина гірська сягатиме по Ацал. І втікати ви будете, як утікали перед землетрусом за днів Уззійї, царя Юдиного. І прийде Господь, Бог мій, і з Ним усі святі.</verse>
				<verse number="6">І станеться в день той, світла не буде, і буде холод та замерзання.</verse>
				<verse number="7">І буде єдиний то день, Господу знаний, то буде не день, і не ніч, і буде, на час вечора станеться світло.</verse>
				<verse number="8">І станеться в день той, вийде з Єрусалиму живая вода, половина її до східнього моря, а половина її до моря західнього. Літом і зимою це буде.</verse>
				<verse number="9">І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне Ймення Його.</verse>
				<verse number="10">Уся ця земля стане степом від Ґеви до Ріммону, на південь Єрусалиму, який стане високим, і пробуватиме на місці своєму від брами Веніямина аж до місця Першої брами, аж до брами Наріжинків, і від башти Хананеїла аж до царського чавила.</verse>
				<verse number="11">І осядуть у ньому, і закляття вже більше не буде, і безпечно сидітиме Єрусалим.</verse>
				<verse number="12">А оце буде рана, що нею поранить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах.</verse>
				<verse number="13">І станеться в день той, між ними настане велике збентеження, і схопить один руку одного, і підійметься рука його понад руку свого ближнього.</verse>
				<verse number="14">І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде згромаджений маєток всіх навкільних народів, золото й срібло та одіж, дуже багато.</verse>
				<verse number="15">І буде такий самий удар на коня, мула, верблюда й осла, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як пораза оця.</verse>
				<verse number="16">І станеться, що позосталі з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, то будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок.</verse>
				<verse number="17">І станеться, хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, то не буде дощу в них.</verse>
				<verse number="18">А якщо не прийде племено єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та пораза, якою народи ударить Господь, хто святкувати свято Кучок не прийде.</verse>
				<verse number="19">Оце гріх Єгиптові буде, і гріх всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.</verse>
				<verse number="20">Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві, і будуть горнята в Господньому домі, немов ті кропильниці перед жертовником.</verse>
				<verse number="21">І буде усяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть приходити всі, хто жертву приносить, і будуть з них брати й варитимуть в них. І того дня не буде вже більше купця в домі Господа Саваота.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="39">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахію.</verse>
				<verse number="2">Я вас покохав, говорить Господь, а ви кажете: Як Ти нас покохав? Чи ж не брат Ісав Якову? каже Господь, а Я Якова був покохав,</verse>
				<verse number="3">а Ісава зненавидів, і зробив його гори спустошенням, а спадок його для шакалів пустині.</verse>
				<verse number="4">Коли скаже Едом: Ми зруйновані, та знову збудуємо руїни, то так промовляє Господь Саваот: Вони побудують, а Я розвалю! І звати їх будуть: Країна безбожности, і народ, на якого навіки розгнівавсь Господь!</verse>
				<verse number="5">І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Господь понад границю Ізраїлеву!</verse>
				<verse number="6">Шанує син батька, а раб свого пана; та якщо Я вам батько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною? говорить Господь Саваот вам, священики, що погорджуєте Моїм Іменням та й кажете: Чим ми погордили Йменням Твоїм?</verse>
				<verse number="7">На жертівник Мій ви приносите хліб занечищений і кажете: Чим Тебе ми зневажили? Тим, що кажете ви: Трапеза Господня вона погорджена!</verse>
				<verse number="8">І коли ви проносите в жертву сліпе, це не зле? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не зле? Принеси но подібне своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє? промовляє Господь Саваот.</verse>
				<verse number="9">А тепер ублагайте ви Боже лице, і хай стане для нас милостивим. З ваших рук це було, то хіба кому з вас Він обличчя підійме? говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="10">Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!</verse>
				<verse number="11">Бо від сходу сонця й аж по захід його звеличиться Ймення Моє між народами, і кадиться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звеличиться Ймення Моє між народами, каже Господь Саваот.</verse>
				<verse number="12">Ви ж Його зневажаєте, кажучи: Трапеза Господня вона занечищена, й дохід її, обриджена страва її.</verse>
				<verse number="13">І до того говорите: Ось стільки праці! і ним нехтуєте, говорить Господь Саваот, і приносите крадене, і кульгаве та хворе, і таку жертву хлібну приносите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Господь.</verse>
				<verse number="14">І проклятий обманець, що в стаді його є самець, а він обіцяє та в жертву дає Господеві зіпсуте, а Я Цар великий, говорить Господь, і серед народів грізне Моє Ймення!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А тепер до вас заповідь цяя, священики!</verse>
				<verse number="2">Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу, говорить Господь Саваот, то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші, і вже проклинаю, бо ви не берете до серця цього!</verse>
				<verse number="3">Ось Я обітну вам рамено, і розпорошу нечистість на ваших обличчях, нечистість свят ваших, і до неї вас винесуть.</verse>
				<verse number="4">І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Левієм, каже Господь Саваот.</verse>
				<verse number="5">Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боявсь перед Іменням Моїм.</verse>
				<verse number="6">Закон правди в устах його був, і не знайшлась на губах його кривда, у мирі й простоті ходив він зо Мною, і багато-кого відвернув від вини.</verse>
				<verse number="7">Бо уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота.</verse>
				<verse number="8">А ви відхилились з дороги, вчинили таке, що багато спіткнулись в Законі, Левієвого заповіта понищили, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="9">Тому то і Я вас зробив погорджуваними й низькими для всього народу, бо не стережете доріг Моїх ви, та не безсторонні в Законі.</verse>
				<verse number="10">Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?</verse>
				<verse number="11">Зраджує Юда, і робиться нечисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узяв.</verse>
				<verse number="12">Нехай Господь вигубить кожного, хто таке робить, того, хто чуває та відповідає з наметів Якова, і хто дар приносить Господу Саваоту.</verse>
				<verse number="13">І робите й друге таке: Господнього жертівника ви слізьми покриваєте, плачем та стогнанням, бо до дарів уже Він не звернеться більше, і милої жертви з рук ваших не візьме.</verse>
				<verse number="14">А ви ще й говорите: Защо? За те, що засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї!</verse>
				<verse number="15">Хіба Бог не один нас учинив? І залишок духу Його. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте!</verse>
				<verse number="16">Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів, і того, хто вкриває насильством одежу свою, промовляє Господь Саваот. Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!</verse>
				<verse number="17">Словами своїми ви мучите Господа, та й питаєте ще: Чим ми мучимо? Говоренням вашим: Кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах, і Він у них уподобання має, або: Де Бог правосуддя?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!</verse>
				<verse number="2">І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.</verse>
				<verse number="3">І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.</verse>
				<verse number="4">Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх.</verse>
				<verse number="5">І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="6">Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.</verse>
				<verse number="7">Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: У чому повернемось?</verse>
				<verse number="8">Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами!</verse>
				<verse number="9">Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь!</verse>
				<verse number="10">Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?</verse>
				<verse number="11">І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб'є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="12">І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм, говорить Господь Саваот.</verse>
				<verse number="13">Жорсткі ваші слова проти Мене, говорить Господь, а ви кажете: Що ми на Тебе сказали?</verse>
				<verse number="14">Ви кажете: Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота?</verse>
				<verse number="15">А тепер ми вважаємо пишних щасливими, і ті, хто вчиняє безбожне, будуються та випробовують Бога, і втікають...</verse>
				<verse number="16">Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його.</verse>
				<verse number="17">І будуть Мені вони власністю, каже Господь Саваот, на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому.</verse>
				<verse number="18">І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки.</verse>
				<verse number="2">А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!</verse>
				<verse number="3">І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п'ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот.</verse>
				<verse number="4">Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля.</verse>
				<verse number="5">Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!</verse>
				<verse number="6">І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!</verse>
			</chapter>
		</book>
	</testament>
	<testament name="New">
		<book number="40">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового:</verse>
				<verse number="2">Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив Юду й братів його.</verse>
				<verse number="3">Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари. Фарес же породив Есрома, а Есром породив Арама.</verse>
				<verse number="4">А Арам породив Амінадава, Амінадав же породив Наассона, а Наассон породив Салмона.</verse>
				<verse number="5">Салмон же породив Вооза від Рахави, а Вооз породив Йовіда від Рути, Йовід же породив Єссея.</verse>
				<verse number="6">А Єссей породив царя Давида, Давид же породив Соломона від Урієвої.</verse>
				<verse number="7">Соломон же породив Ровоама, а Ровоам породив Авію, а Авія породив Асафа.</verse>
				<verse number="8">Асаф же породив Йосафата, а Йосафат породив Йорама, Йорам же породив Озію.</verse>
				<verse number="9">Озія ж породив Йоатама, а Йоатам породив Ахаза, Ахаз же породив Єзекію.</verse>
				<verse number="10">А Єзекія породив Манасію, Манасія ж породив Амоса, а Амос породив Йосію.</verse>
				<verse number="11">Йосія ж породив Йоякима, Йояким породив Єхонію й братів його за вавилонського переселення.</verse>
				<verse number="12">А по вавилонськім переселенні Єхонія породив Салатіїля, а Салатіїль породив Зоровавеля.</verse>
				<verse number="13">Зоровавель же породив Авіюда, а Авіюд породив Еліякима, а Еліяким породив Азора.</verse>
				<verse number="14">Азор же породив Садока, а Садок породив Ахіма, а Ахім породив Еліюда.</verse>
				<verse number="15">Еліюд же породив Елеазара, а Елеазар породив Маттана, а Маттан породив Якова.</verse>
				<verse number="16">А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос.</verse>
				<verse number="17">А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять поколінь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять.</verse>
				<verse number="18">Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.</verse>
				<verse number="19">А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.</verse>
				<verse number="20">Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.</verse>
				<verse number="21">І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.</verse>
				<verse number="22">А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:</verse>
				<verse number="23">Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.</verse>
				<verse number="24">Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.</verse>
				<verse number="25">І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,</verse>
				<verse number="2">і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.</verse>
				<verse number="3">І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.</verse>
				<verse number="4">І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?</verse>
				<verse number="5">Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:</verse>
				<verse number="6">І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.</verse>
				<verse number="7">Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.</verse>
				<verse number="8">І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.</verse>
				<verse number="9">Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.</verse>
				<verse number="10">А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.</verse>
				<verse number="11">І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.</verse>
				<verse number="12">А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.</verse>
				<verse number="13">Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.</verse>
				<verse number="14">І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.</verse>
				<verse number="15">І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.</verse>
				<verse number="16">Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.</verse>
				<verse number="17">Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:</verse>
				<verse number="18">Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...</verse>
				<verse number="19">Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:</verse>
				<verse number="20">Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.</verse>
				<verse number="21">І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.</verse>
				<verse number="22">Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських.</verse>
				<verse number="23">А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,</verse>
				<verse number="2">та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!</verse>
				<verse number="3">Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!</verse>
				<verse number="4">Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий.</verse>
				<verse number="5">Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,</verse>
				<verse number="6">і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.</verse>
				<verse number="7">Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?</verse>
				<verse number="8">Отож, учиніть гідний плід покаяння!</verse>
				<verse number="9">І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!</verse>
				<verse number="10">Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.</verse>
				<verse number="11">Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.</verse>
				<verse number="12">У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.</verse>
				<verse number="13">Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.</verse>
				<verse number="14">Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?</verse>
				<verse number="15">А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.</verse>
				<verse number="16">І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.</verse>
				<verse number="17">І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.</verse>
				<verse number="2">І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.</verse>
				<verse number="3">І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!</verse>
				<verse number="4">А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.</verse>
				<verse number="5">Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,</verse>
				<verse number="6">та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.</verse>
				<verse number="7">Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!</verse>
				<verse number="8">Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,</verse>
				<verse number="9">та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!</verse>
				<verse number="10">Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!</verse>
				<verse number="11">Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.</verse>
				<verse number="12">Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.</verse>
				<verse number="13">І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,</verse>
				<verse number="14">щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:</verse>
				<verse number="15">Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!</verse>
				<verse number="16">Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.</verse>
				<verse number="17">Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!</verse>
				<verse number="18">Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.</verse>
				<verse number="19">І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!</verse>
				<verse number="20">І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.</verse>
				<verse number="21">І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх.</verse>
				<verse number="22">Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.</verse>
				<verse number="23">І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.</verse>
				<verse number="24">А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.</verse>
				<verse number="25">І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.</verse>
				<verse number="2">І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:</verse>
				<verse number="3">Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.</verse>
				<verse number="4">Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.</verse>
				<verse number="5">Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.</verse>
				<verse number="6">Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.</verse>
				<verse number="7">Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.</verse>
				<verse number="8">Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.</verse>
				<verse number="9">Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.</verse>
				<verse number="10">Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.</verse>
				<verse number="11">Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.</verse>
				<verse number="12">Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.</verse>
				<verse number="13">Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.</verse>
				<verse number="14">Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.</verse>
				<verse number="15">І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.</verse>
				<verse number="16">Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.</verse>
				<verse number="17">Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.</verse>
				<verse number="18">Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.</verse>
				<verse number="19">Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.</verse>
				<verse number="20">Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!</verse>
				<verse number="21">Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.</verse>
				<verse number="22">А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.</verse>
				<verse number="23">Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,</verse>
				<verse number="24">залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.</verse>
				<verse number="25">Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.</verse>
				<verse number="26">Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!</verse>
				<verse number="27">Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.</verse>
				<verse number="28">А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.</verse>
				<verse number="29">Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.</verse>
				<verse number="30">І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.</verse>
				<verse number="31">Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.</verse>
				<verse number="32">А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.</verse>
				<verse number="33">Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.</verse>
				<verse number="34">А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;</verse>
				<verse number="35">ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;</verse>
				<verse number="36">не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.</verse>
				<verse number="37">Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.</verse>
				<verse number="38">Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.</verse>
				<verse number="39">А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.</verse>
				<verse number="40">А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.</verse>
				<verse number="41">А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.</verse>
				<verse number="42">Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.</verse>
				<verse number="43">Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.</verse>
				<verse number="44">А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,</verse>
				<verse number="45">щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.</verse>
				<verse number="46">Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?</verse>
				<verse number="47">І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?</verse>
				<verse number="48">Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.</verse>
				<verse number="2">Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!</verse>
				<verse number="3">А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,</verse>
				<verse number="4">щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.</verse>
				<verse number="5">А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!</verse>
				<verse number="6">А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.</verse>
				<verse number="7">А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.</verse>
				<verse number="8">Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!</verse>
				<verse number="9">Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,</verse>
				<verse number="10">нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.</verse>
				<verse number="11">Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.</verse>
				<verse number="12">І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.</verse>
				<verse number="13">І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.</verse>
				<verse number="14">Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.</verse>
				<verse number="15">А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.</verse>
				<verse number="16">А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!</verse>
				<verse number="17">А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,</verse>
				<verse number="18">щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.</verse>
				<verse number="19">Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.</verse>
				<verse number="20">Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.</verse>
				<verse number="21">Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!</verse>
				<verse number="22">Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.</verse>
				<verse number="23">А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!</verse>
				<verse number="24">Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.</verse>
				<verse number="25">Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?</verse>
				<verse number="26">Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?</verse>
				<verse number="27">Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?</verse>
				<verse number="28">І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.</verse>
				<verse number="29">А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.</verse>
				<verse number="30">І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!</verse>
				<verse number="31">Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?</verse>
				<verse number="32">Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.</verse>
				<verse number="33">Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.</verse>
				<verse number="34">Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Не судіть, щоб і вас не судили;</verse>
				<verse number="2">бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.</verse>
				<verse number="3">І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?</verse>
				<verse number="4">Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?</verse>
				<verse number="5">Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.</verse>
				<verse number="6">Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...</verse>
				<verse number="7">Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;</verse>
				<verse number="8">бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.</verse>
				<verse number="9">Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?</verse>
				<verse number="10">Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?</verse>
				<verse number="11">Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!</verse>
				<verse number="12">Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.</verse>
				<verse number="13">Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.</verse>
				<verse number="14">Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!</verse>
				<verse number="15">Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.</verse>
				<verse number="16">По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?</verse>
				<verse number="17">Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.</verse>
				<verse number="18">Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.</verse>
				<verse number="19">Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.</verse>
				<verse number="20">Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!</verse>
				<verse number="21">Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.</verse>
				<verse number="22">Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?</verse>
				<verse number="23">І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!</verse>
				<verse number="24">Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.</verse>
				<verse number="25">І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.</verse>
				<verse number="26">А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.</verse>
				<verse number="27">І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!</verse>
				<verse number="28">І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.</verse>
				<verse number="29">Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.</verse>
				<verse number="2">І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!</verse>
				<verse number="3">А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.</verse>
				<verse number="4">І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.</verse>
				<verse number="5">А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,</verse>
				<verse number="6">кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.</verse>
				<verse number="7">Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.</verse>
				<verse number="8">А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!</verse>
				<verse number="9">Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.</verse>
				<verse number="10">Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!</verse>
				<verse number="11">Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.</verse>
				<verse number="12">Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...</verse>
				<verse number="13">І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.</verse>
				<verse number="14">Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.</verse>
				<verse number="15">І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!</verse>
				<verse number="16">А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,</verse>
				<verse number="17">щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.</verse>
				<verse number="18">А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.</verse>
				<verse number="19">І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!</verse>
				<verse number="20">Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...</verse>
				<verse number="21">А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.</verse>
				<verse number="22">А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!</verse>
				<verse number="23">І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.</verse>
				<verse number="24">І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...</verse>
				<verse number="25">І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!</verse>
				<verse number="26">А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...</verse>
				<verse number="27">А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?</verse>
				<verse number="28">І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.</verse>
				<verse number="29">І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?</verse>
				<verse number="30">А оподаль від них пасся гурт великий свиней.</verse>
				<verse number="31">І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.</verse>
				<verse number="32">А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.</verse>
				<verse number="33">Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.</verse>
				<verse number="34">І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.</verse>
				<verse number="2">І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!</verse>
				<verse number="3">І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.</verse>
				<verse number="4">Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?</verse>
				<verse number="5">Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?</verse>
				<verse number="6">Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!</verse>
				<verse number="7">Той устав і пішов у свій дім.</verse>
				<verse number="8">А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...</verse>
				<verse number="9">А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.</verse>
				<verse number="10">І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.</verse>
				<verse number="11">Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?</verse>
				<verse number="12">А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!</verse>
				<verse number="13">Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.</verse>
				<verse number="14">Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?</verse>
				<verse number="15">Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.</verse>
				<verse number="16">До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.</verse>
				<verse number="17">І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.</verse>
				<verse number="18">Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.</verse>
				<verse number="19">І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.</verse>
				<verse number="20">І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.</verse>
				<verse number="21">Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.</verse>
				<verse number="22">Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.</verse>
				<verse number="23">А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,</verse>
				<verse number="24">то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.</verse>
				<verse number="25">А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!</verse>
				<verse number="26">І вістка про це розійшлася по всій тій країні.</verse>
				<verse number="27">Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!</verse>
				<verse number="28">І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.</verse>
				<verse number="29">Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!</verse>
				<verse number="30">І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!</verse>
				<verse number="31">А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.</verse>
				<verse number="32">Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.</verse>
				<verse number="33">І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!</verse>
				<verse number="34">Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.</verse>
				<verse number="35">І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.</verse>
				<verse number="36">А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.</verse>
				<verse number="37">Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;</verse>
				<verse number="38">тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.</verse>
				<verse number="2">А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;</verse>
				<verse number="3">Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;</verse>
				<verse number="4">Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.</verse>
				<verse number="5">Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,</verse>
				<verse number="6">але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.</verse>
				<verse number="7">А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.</verse>
				<verse number="8">Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.</verse>
				<verse number="9">Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,</verse>
				<verse number="10">ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.</verse>
				<verse number="11">А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.</verse>
				<verse number="12">А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!</verse>
				<verse number="13">І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.</verse>
				<verse number="14">А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.</verse>
				<verse number="15">Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!</verse>
				<verse number="16">Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.</verse>
				<verse number="17">Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.</verse>
				<verse number="18">І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.</verse>
				<verse number="19">А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,</verse>
				<verse number="20">бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.</verse>
				<verse number="21">І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.</verse>
				<verse number="22">І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.</verse>
				<verse number="23">А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.</verse>
				<verse number="24">Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.</verse>
				<verse number="25">Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!</verse>
				<verse number="26">Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.</verse>
				<verse number="27">Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.</verse>
				<verse number="28">І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.</verse>
				<verse number="29">Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.</verse>
				<verse number="30">А вам і волосся все на голові пораховано.</verse>
				<verse number="31">Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.</verse>
				<verse number="32">Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.</verse>
				<verse number="33">Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.</verse>
				<verse number="34">Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.</verse>
				<verse number="35">Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.</verse>
				<verse number="36">І: вороги чоловікові домашні його!</verse>
				<verse number="37">Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.</verse>
				<verse number="38">І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.</verse>
				<verse number="39">Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.</verse>
				<verse number="40">Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.</verse>
				<verse number="41">Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.</verse>
				<verse number="42">І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.</verse>
				<verse number="2">Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,</verse>
				<verse number="3">щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?</verse>
				<verse number="4">Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:</verse>
				<verse number="5">Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...</verse>
				<verse number="6">І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!</verse>
				<verse number="7">Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?</verse>
				<verse number="8">Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.</verse>
				<verse number="9">По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.</verse>
				<verse number="10">Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!</verse>
				<verse number="11">Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!</verse>
				<verse number="12">Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.</verse>
				<verse number="13">Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.</verse>
				<verse number="14">Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.</verse>
				<verse number="15">Хто має вуха, нехай слухає!</verse>
				<verse number="16">До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,</verse>
				<verse number="17">і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...</verse>
				<verse number="18">Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.</verse>
				<verse number="19">Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.</verse>
				<verse number="20">Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:</verse>
				<verse number="21">Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.</verse>
				<verse number="22">Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!</verse>
				<verse number="23">А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.</verse>
				<verse number="24">Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...</verse>
				<verse number="25">Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.</verse>
				<verse number="26">Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!</verse>
				<verse number="27">Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.</verse>
				<verse number="28">Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!</verse>
				<verse number="29">Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.</verse>
				<verse number="30">Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.</verse>
				<verse number="2">Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...</verse>
				<verse number="3">А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?</verse>
				<verse number="4">Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?</verse>
				<verse number="5">Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони?</verse>
				<verse number="6">А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!</verse>
				<verse number="7">Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...</verse>
				<verse number="8">Бо Син Людський Господь і суботі!</verse>
				<verse number="9">І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.</verse>
				<verse number="10">І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?</verse>
				<verse number="11">А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?</verse>
				<verse number="12">А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!</verse>
				<verse number="13">І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...</verse>
				<verse number="14">Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...</verse>
				<verse number="15">А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.</verse>
				<verse number="16">А Він наказав їм суворо Його не виявляти,</verse>
				<verse number="17">щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:</verse>
				<verse number="18">Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.</verse>
				<verse number="19">Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.</verse>
				<verse number="20">Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...</verse>
				<verse number="21">І погани надіятись будуть на Ймення Його!</verse>
				<verse number="22">Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.</verse>
				<verse number="23">І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?</verse>
				<verse number="24">Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.</verse>
				<verse number="25">А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.</verse>
				<verse number="26">І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?</verse>
				<verse number="27">І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.</verse>
				<verse number="28">А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.</verse>
				<verse number="29">Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.</verse>
				<verse number="30">Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.</verse>
				<verse number="31">Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!</verse>
				<verse number="32">І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!</verse>
				<verse number="33">Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!</verse>
				<verse number="34">Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.</verse>
				<verse number="35">Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.</verse>
				<verse number="36">Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!</verse>
				<verse number="37">Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.</verse>
				<verse number="38">Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.</verse>
				<verse number="39">А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.</verse>
				<verse number="40">Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.</verse>
				<verse number="41">Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!</verse>
				<verse number="42">Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!</verse>
				<verse number="43">А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.</verse>
				<verse number="44">Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.</verse>
				<verse number="45">Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!</verse>
				<verse number="46">Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.</verse>
				<verse number="47">І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.</verse>
				<verse number="48">А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?</verse>
				<verse number="49">І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!</verse>
				<verse number="50">Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.</verse>
				<verse number="2">І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.</verse>
				<verse number="3">І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.</verse>
				<verse number="4">І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.</verse>
				<verse number="5">Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;</verse>
				<verse number="6">а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.</verse>
				<verse number="7">А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.</verse>
				<verse number="8">Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.</verse>
				<verse number="9">Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!</verse>
				<verse number="10">І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?</verse>
				<verse number="11">А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.</verse>
				<verse number="12">Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.</verse>
				<verse number="13">Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.</verse>
				<verse number="14">І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...</verse>
				<verse number="15">Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!</verse>
				<verse number="16">Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.</verse>
				<verse number="17">Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.</verse>
				<verse number="18">Послухайте ж притчу про сіяча.</verse>
				<verse number="19">До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.</verse>
				<verse number="20">А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;</verse>
				<verse number="21">але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.</verse>
				<verse number="22">А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.</verse>
				<verse number="23">А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.</verse>
				<verse number="24">Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.</verse>
				<verse number="25">А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.</verse>
				<verse number="26">А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.</verse>
				<verse number="27">І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?</verse>
				<verse number="28">А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?</verse>
				<verse number="29">Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.</verse>
				<verse number="30">Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.</verse>
				<verse number="31">Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.</verse>
				<verse number="32">Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.</verse>
				<verse number="33">Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.</verse>
				<verse number="34">Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,</verse>
				<verse number="35">щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!</verse>
				<verse number="36">Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.</verse>
				<verse number="37">А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,</verse>
				<verse number="38">а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;</verse>
				<verse number="39">а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.</verse>
				<verse number="40">І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.</verse>
				<verse number="41">Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,</verse>
				<verse number="42">і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!</verse>
				<verse number="43">Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!</verse>
				<verse number="44">Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.</verse>
				<verse number="45">Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,</verse>
				<verse number="46">а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.</verse>
				<verse number="47">Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.</verse>
				<verse number="48">Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.</verse>
				<verse number="49">Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,</verse>
				<verse number="50">і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!</verse>
				<verse number="51">Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.</verse>
				<verse number="52">І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.</verse>
				<verse number="53">І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.</verse>
				<verse number="54">І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?</verse>
				<verse number="55">Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?</verse>
				<verse number="56">І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?</verse>
				<verse number="57">І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!</verse>
				<verse number="58">І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,</verse>
				<verse number="2">і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...</verse>
				<verse number="3">Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.</verse>
				<verse number="4">Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!</verse>
				<verse number="5">І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.</verse>
				<verse number="6">А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.</verse>
				<verse number="7">Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.</verse>
				<verse number="8">А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...</verse>
				<verse number="9">І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.</verse>
				<verse number="10">І послав стяти Івана в в'язниці.</verse>
				<verse number="11">І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...</verse>
				<verse number="12">А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.</verse>
				<verse number="13">Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.</verse>
				<verse number="14">І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.</verse>
				<verse number="15">А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.</verse>
				<verse number="16">А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!</verse>
				<verse number="17">Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.</verse>
				<verse number="18">А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.</verse>
				<verse number="19">І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.</verse>
				<verse number="20">І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...</verse>
				<verse number="21">Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.</verse>
				<verse number="22">І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.</verse>
				<verse number="23">Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.</verse>
				<verse number="24">А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.</verse>
				<verse number="25">А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.</verse>
				<verse number="26">Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...</verse>
				<verse number="27">А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!</verse>
				<verse number="28">Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.</verse>
				<verse number="29">А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.</verse>
				<verse number="30">Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...</verse>
				<verse number="31">І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?</verse>
				<verse number="32">Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.</verse>
				<verse number="33">А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!</verse>
				<verse number="34">Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.</verse>
				<verse number="35">А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.</verse>
				<verse number="36">І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:</verse>
				<verse number="2">Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.</verse>
				<verse number="3">А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?</verse>
				<verse number="4">Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.</verse>
				<verse number="5">А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,</verse>
				<verse number="6">то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.</verse>
				<verse number="7">Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:</verse>
				<verse number="8">Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!</verse>
				<verse number="9">Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...</verse>
				<verse number="10">І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!</verse>
				<verse number="11">Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.</verse>
				<verse number="12">Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?</verse>
				<verse number="13">А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.</verse>
				<verse number="14">Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...</verse>
				<verse number="15">А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.</verse>
				<verse number="16">А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?</verse>
				<verse number="17">Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?</verse>
				<verse number="18">Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.</verse>
				<verse number="19">Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.</verse>
				<verse number="20">Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!</verse>
				<verse number="21">І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.</verse>
				<verse number="22">І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!</verse>
				<verse number="23">А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!</verse>
				<verse number="24">А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...</verse>
				<verse number="25">А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!</verse>
				<verse number="26">А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...</verse>
				<verse number="27">Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.</verse>
				<verse number="28">Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.</verse>
				<verse number="29">І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.</verse>
				<verse number="30">І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.</verse>
				<verse number="31">А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!</verse>
				<verse number="32">А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.</verse>
				<verse number="33">А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?</verse>
				<verse number="34">А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.</verse>
				<verse number="35">І Він ізвелів на землі посідати народові.</verse>
				<verse number="36">І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.</verse>
				<verse number="37">І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...</verse>
				<verse number="38">Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.</verse>
				<verse number="39">І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.</verse>
				<verse number="2">А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.</verse>
				<verse number="3">А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!</verse>
				<verse number="4">Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.</verse>
				<verse number="5">А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.</verse>
				<verse number="6">Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!</verse>
				<verse number="7">Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.</verse>
				<verse number="8">А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?</verse>
				<verse number="9">Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?</verse>
				<verse number="10">Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?</verse>
				<verse number="11">Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!</verse>
				<verse number="12">Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.</verse>
				<verse number="13">Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?</verse>
				<verse number="14">Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.</verse>
				<verse number="15">Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?</verse>
				<verse number="16">А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!</verse>
				<verse number="17">А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.</verse>
				<verse number="18">І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.</verse>
				<verse number="19">І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!</verse>
				<verse number="20">Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос.</verse>
				<verse number="21">Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня.</verse>
				<verse number="22">І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!</verse>
				<verse number="23">А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!</verse>
				<verse number="24">Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.</verse>
				<verse number="25">Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.</verse>
				<verse number="26">Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?</verse>
				<verse number="27">Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.</verse>
				<verse number="28">Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.</verse>
				<verse number="2">І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.</verse>
				<verse number="3">І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.</verse>
				<verse number="4">І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.</verse>
				<verse number="5">Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!</verse>
				<verse number="6">А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...</verse>
				<verse number="7">А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!</verse>
				<verse number="8">Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.</verse>
				<verse number="9">А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.</verse>
				<verse number="10">І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?</verse>
				<verse number="11">А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.</verse>
				<verse number="12">Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.</verse>
				<verse number="13">Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.</verse>
				<verse number="14">І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,</verse>
				<verse number="15">і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.</verse>
				<verse number="16">Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.</verse>
				<verse number="17">А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!</verse>
				<verse number="18">Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!</verse>
				<verse number="19">Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?</verse>
				<verse number="20">А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!</verse>
				<verse number="21">Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.</verse>
				<verse number="22">Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,</verse>
				<verse number="23">і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...</verse>
				<verse number="24">Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?</verse>
				<verse number="25">Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?</verse>
				<verse number="26">А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!</verse>
				<verse number="27">Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?</verse>
				<verse number="2">Він же дитину покликав, і поставив її серед них,</verse>
				<verse number="3">та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!</verse>
				<verse number="4">Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.</verse>
				<verse number="5">І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.</verse>
				<verse number="6">Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...</verse>
				<verse number="7">Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!</verse>
				<verse number="8">Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.</verse>
				<verse number="9">І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.</verse>
				<verse number="10">Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.</verse>
				<verse number="11">Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.</verse>
				<verse number="12">Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?</verse>
				<verse number="13">І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.</verse>
				<verse number="14">Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.</verse>
				<verse number="15">А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.</verse>
				<verse number="16">А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.</verse>
				<verse number="17">А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!</verse>
				<verse number="18">Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.</verse>
				<verse number="19">Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!</verse>
				<verse number="20">Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.</verse>
				<verse number="21">Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?</verse>
				<verse number="22">Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!</verse>
				<verse number="23">Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.</verse>
				<verse number="24">Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.</verse>
				<verse number="25">А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.</verse>
				<verse number="26">Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!</verse>
				<verse number="27">І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.</verse>
				<verse number="28">А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!</verse>
				<verse number="29">А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!</verse>
				<verse number="30">Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.</verse>
				<verse number="31">Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.</verse>
				<verse number="32">Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.</verse>
				<verse number="33">Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?</verse>
				<verse number="34">І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.</verse>
				<verse number="35">Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.</verse>
				<verse number="2">А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.</verse>
				<verse number="3">І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?</verse>
				<verse number="4">А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?</verse>
				<verse number="5">І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,</verse>
				<verse number="6">тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!</verse>
				<verse number="7">Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?</verse>
				<verse number="8">Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.</verse>
				<verse number="9">А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.</verse>
				<verse number="10">Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.</verse>
				<verse number="11">А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.</verse>
				<verse number="12">Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.</verse>
				<verse number="13">Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.</verse>
				<verse number="14">Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.</verse>
				<verse number="15">І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.</verse>
				<verse number="16">І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?</verse>
				<verse number="17">Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.</verse>
				<verse number="18">Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.</verse>
				<verse number="19">Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.</verse>
				<verse number="20">Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?</verse>
				<verse number="21">Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.</verse>
				<verse number="22">Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.</verse>
				<verse number="23">Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.</verse>
				<verse number="24">Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!</verse>
				<verse number="25">Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?</verse>
				<verse number="26">А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.</verse>
				<verse number="27">Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?</verse>
				<verse number="28">А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="29">І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.</verse>
				<verse number="30">І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.</verse>
				<verse number="2">Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.</verse>
				<verse number="3">А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,</verse>
				<verse number="4">та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.</verse>
				<verse number="5">Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.</verse>
				<verse number="6">А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?</verse>
				<verse number="7">Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.</verse>
				<verse number="8">Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.</verse>
				<verse number="9">І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.</verse>
				<verse number="10">Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.</verse>
				<verse number="11">А взявши, вони почали нарікати на господаря,</verse>
				<verse number="12">кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...</verse>
				<verse number="13">А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?</verse>
				<verse number="14">Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.</verse>
				<verse number="15">Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?</verse>
				<verse number="16">Отак будуть останні першими, а перші останніми!</verse>
				<verse number="17">Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:</verse>
				<verse number="18">Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...</verse>
				<verse number="19">І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!</verse>
				<verse number="20">Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.</verse>
				<verse number="21">А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.</verse>
				<verse number="22">А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.</verse>
				<verse number="23">Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.</verse>
				<verse number="24">Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.</verse>
				<verse number="25">А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.</verse>
				<verse number="26">Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.</verse>
				<verse number="27">А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.</verse>
				<verse number="28">Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!</verse>
				<verse number="29">Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.</verse>
				<verse number="30">І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!</verse>
				<verse number="31">Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!</verse>
				<verse number="32">Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?</verse>
				<verse number="33">Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!</verse>
				<verse number="34">І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,</verse>
				<verse number="2">до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.</verse>
				<verse number="3">А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.</verse>
				<verse number="4">А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:</verse>
				<verse number="5">Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.</verse>
				<verse number="6">А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.</verse>
				<verse number="7">Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.</verse>
				<verse number="8">І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.</verse>
				<verse number="9">А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!</verse>
				<verse number="10">А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?</verse>
				<verse number="11">А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!</verse>
				<verse number="12">Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.</verse>
				<verse number="13">І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.</verse>
				<verse number="14">І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.</verse>
				<verse number="15">А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,</verse>
				<verse number="16">та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?</verse>
				<verse number="17">І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.</verse>
				<verse number="18">А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.</verse>
				<verse number="19">І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.</verse>
				<verse number="20">А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...</verse>
				<verse number="21">Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!</verse>
				<verse number="22">І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.</verse>
				<verse number="23">А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?</verse>
				<verse number="24">Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.</verse>
				<verse number="25">Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?</verse>
				<verse number="26">А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.</verse>
				<verse number="27">І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.</verse>
				<verse number="28">А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!</verse>
				<verse number="29">А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.</verse>
				<verse number="30">І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.</verse>
				<verse number="31">Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.</verse>
				<verse number="32">Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.</verse>
				<verse number="33">Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.</verse>
				<verse number="34">Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.</verse>
				<verse number="35">Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.</verse>
				<verse number="36">Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.</verse>
				<verse number="37">Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.</verse>
				<verse number="38">Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!</verse>
				<verse number="39">І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.</verse>
				<verse number="40">Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?</verse>
				<verse number="41">Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.</verse>
				<verse number="42">Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!</verse>
				<verse number="43">Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.</verse>
				<verse number="44">І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.</verse>
				<verse number="45">А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.</verse>
				<verse number="46">І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:</verse>
				<verse number="2">Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.</verse>
				<verse number="3">І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.</verse>
				<verse number="4">Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!</verse>
				<verse number="5">Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.</verse>
				<verse number="6">А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.</verse>
				<verse number="7">І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.</verse>
				<verse number="8">Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.</verse>
				<verse number="9">Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.</verse>
				<verse number="10">І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.</verse>
				<verse number="11">Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,</verse>
				<verse number="12">та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.</verse>
				<verse number="13">Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...</verse>
				<verse number="14">Бо багато покликаних, та вибраних мало.</verse>
				<verse number="15">Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.</verse>
				<verse number="16">І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.</verse>
				<verse number="17">Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?</verse>
				<verse number="18">А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?</verse>
				<verse number="19">Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.</verse>
				<verse number="20">А Він каже до них: Чий це образ і напис?</verse>
				<verse number="21">Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.</verse>
				<verse number="22">А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.</verse>
				<verse number="23">Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,</verse>
				<verse number="24">та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.</verse>
				<verse number="25">Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.</verse>
				<verse number="26">Так само і другий, і третій, аж до сьомого.</verse>
				<verse number="27">А по всіх вмерла й жінка.</verse>
				<verse number="28">Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.</verse>
				<verse number="29">Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.</verse>
				<verse number="30">Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.</verse>
				<verse number="31">А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:</verse>
				<verse number="32">Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.</verse>
				<verse number="33">А народ, чувши це, дивувався науці Його.</verse>
				<verse number="34">Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.</verse>
				<verse number="35">І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:</verse>
				<verse number="36">Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?</verse>
				<verse number="37">Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.</verse>
				<verse number="38">Це найбільша й найперша заповідь.</verse>
				<verse number="39">А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.</verse>
				<verse number="40">На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.</verse>
				<verse number="41">Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,</verse>
				<verse number="42">і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.</verse>
				<verse number="43">Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:</verse>
				<verse number="44">Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.</verse>
				<verse number="45">Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?</verse>
				<verse number="46">І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,</verse>
				<verse number="2">і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.</verse>
				<verse number="3">Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!</verse>
				<verse number="4">Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...</verse>
				<verse number="5">Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.</verse>
				<verse number="6">І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,</verse>
				<verse number="7">і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!</verse>
				<verse number="8">А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.</verse>
				<verse number="9">І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.</verse>
				<verse number="10">І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.</verse>
				<verse number="11">Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!</verse>
				<verse number="12">Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.</verse>
				<verse number="13">Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!</verse>
				<verse number="14">Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!</verse>
				<verse number="15">Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!</verse>
				<verse number="16">Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.</verse>
				<verse number="17">Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?</verse>
				<verse number="18">І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.</verse>
				<verse number="19">Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?</verse>
				<verse number="20">Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.</verse>
				<verse number="21">І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.</verse>
				<verse number="22">І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.</verse>
				<verse number="23">Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.</verse>
				<verse number="24">Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!</verse>
				<verse number="25">Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!</verse>
				<verse number="26">Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!</verse>
				<verse number="27">Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!</verse>
				<verse number="28">Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!</verse>
				<verse number="29">Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,</verse>
				<verse number="30">та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.</verse>
				<verse number="31">Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.</verse>
				<verse number="32">Доповніть і ви міру провини ваших батьків!</verse>
				<verse number="33">О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?</verse>
				<verse number="34">І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.</verse>
				<verse number="35">Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!</verse>
				<verse number="36">Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!</verse>
				<verse number="37">Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!</verse>
				<verse number="38">Ось ваш дім залишається порожній для вас!</verse>
				<verse number="39">Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові.</verse>
				<verse number="2">Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!...</verse>
				<verse number="3">Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?</verse>
				<verse number="4">Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!</verse>
				<verse number="5">Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.</verse>
				<verse number="6">Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.</verse>
				<verse number="7">Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.</verse>
				<verse number="8">А все це початок терпінь породільних.</verse>
				<verse number="9">На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє.</verse>
				<verse number="10">І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.</verse>
				<verse number="11">Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.</verse>
				<verse number="12">І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.</verse>
				<verse number="13">А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!</verse>
				<verse number="14">І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!</verse>
				<verse number="15">Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє,</verse>
				<verse number="16">тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.</verse>
				<verse number="17">Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.</verse>
				<verse number="18">І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.</verse>
				<verse number="19">Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!</verse>
				<verse number="20">Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.</verse>
				<verse number="21">Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.</verse>
				<verse number="22">І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.</verse>
				<verse number="23">Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри.</verse>
				<verse number="24">Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.</verse>
				<verse number="25">Оце Я наперед вам сказав.</verse>
				<verse number="26">А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!</verse>
				<verse number="27">Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.</verse>
				<verse number="28">Бо де труп, там зберуться орли.</verse>
				<verse number="29">І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.</verse>
				<verse number="30">І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.</verse>
				<verse number="31">І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.</verse>
				<verse number="32">Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.</verse>
				<verse number="33">Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!</verse>
				<verse number="34">Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться.</verse>
				<verse number="35">Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!</verse>
				<verse number="36">А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець.</verse>
				<verse number="37">Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.</verse>
				<verse number="38">Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,</verse>
				<verse number="39">і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.</verse>
				<verse number="40">Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться.</verse>
				<verse number="41">Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться.</verse>
				<verse number="42">Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.</verse>
				<verse number="43">Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би.</verse>
				<verse number="44">Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!</verse>
				<verse number="45">Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?</verse>
				<verse number="46">Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!</verse>
				<verse number="47">Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його.</verse>
				<verse number="48">А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,</verse>
				<verse number="49">і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,</verse>
				<verse number="50">то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.</verse>
				<verse number="51">І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.</verse>
				<verse number="2">П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.</verse>
				<verse number="3">Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.</verse>
				<verse number="4">А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.</verse>
				<verse number="5">А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.</verse>
				<verse number="6">А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!</verse>
				<verse number="7">Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.</verse>
				<verse number="8">Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.</verse>
				<verse number="9">Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.</verse>
				<verse number="10">І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.</verse>
				<verse number="11">А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!</verse>
				<verse number="12">Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!</verse>
				<verse number="13">Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!</verse>
				<verse number="14">Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.</verse>
				<verse number="15">І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.</verse>
				<verse number="16">А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.</verse>
				<verse number="17">Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.</verse>
				<verse number="18">А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.</verse>
				<verse number="19">По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.</verse>
				<verse number="20">І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.</verse>
				<verse number="21">Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!</verse>
				<verse number="22">Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.</verse>
				<verse number="23">казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!</verse>
				<verse number="24">Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.</verse>
				<verse number="25">І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...</verse>
				<verse number="26">І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?</verse>
				<verse number="27">Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.</verse>
				<verse number="28">Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.</verse>
				<verse number="29">Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.</verse>
				<verse number="30">А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!</verse>
				<verse number="31">Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.</verse>
				<verse number="32">І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.</verse>
				<verse number="33">І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.</verse>
				<verse number="34">Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.</verse>
				<verse number="35">Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.</verse>
				<verse number="36">Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.</verse>
				<verse number="37">Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?</verse>
				<verse number="38">Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?</verse>
				<verse number="39">Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?</verse>
				<verse number="40">Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.</verse>
				<verse number="41">Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.</verse>
				<verse number="42">Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,</verse>
				<verse number="43">мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.</verse>
				<verse number="44">Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?</verse>
				<verse number="45">Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!</verse>
				<verse number="46">І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:</verse>
				<verse number="2">Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.</verse>
				<verse number="3">Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,</verse>
				<verse number="4">і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.</verse>
				<verse number="5">І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.</verse>
				<verse number="6">Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,</verse>
				<verse number="7">підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.</verse>
				<verse number="8">Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?</verse>
				<verse number="9">Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.</verse>
				<verse number="10">Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.</verse>
				<verse number="11">Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.</verse>
				<verse number="12">Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.</verse>
				<verse number="13">Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!</verse>
				<verse number="14">Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,</verse>
				<verse number="15">і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.</verse>
				<verse number="16">І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.</verse>
				<verse number="17">А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?</verse>
				<verse number="18">А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.</verse>
				<verse number="19">І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.</verse>
				<verse number="20">А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.</verse>
				<verse number="21">І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...</verse>
				<verse number="22">А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?</verse>
				<verse number="23">А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.</verse>
				<verse number="24">Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!</verse>
				<verse number="25">Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...</verse>
				<verse number="26">Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.</verse>
				<verse number="27">А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,</verse>
				<verse number="28">бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!</verse>
				<verse number="29">Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.</verse>
				<verse number="30">А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.</verse>
				<verse number="31">Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.</verse>
				<verse number="32">По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.</verse>
				<verse number="33">А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.</verse>
				<verse number="34">Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...</verse>
				<verse number="35">Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.</verse>
				<verse number="36">Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.</verse>
				<verse number="37">І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.</verse>
				<verse number="38">Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...</verse>
				<verse number="39">І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...</verse>
				<verse number="40">І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...</verse>
				<verse number="41">Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.</verse>
				<verse number="42">Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!</verse>
				<verse number="43">І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.</verse>
				<verse number="44">І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.</verse>
				<verse number="45">Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...</verse>
				<verse number="46">Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!</verse>
				<verse number="47">І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.</verse>
				<verse number="48">А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.</verse>
				<verse number="49">І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.</verse>
				<verse number="50">Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.</verse>
				<verse number="51">А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.</verse>
				<verse number="52">Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.</verse>
				<verse number="53">Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?</verse>
				<verse number="54">Але як має збутись Писання, що так статися мусить?</verse>
				<verse number="55">Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.</verse>
				<verse number="56">Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...</verse>
				<verse number="57">А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.</verse>
				<verse number="58">Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.</verse>
				<verse number="59">А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,</verse>
				<verse number="60">і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,</verse>
				<verse number="61">і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.</verse>
				<verse number="62">Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?</verse>
				<verse number="63">Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?</verse>
				<verse number="64">Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!</verse>
				<verse number="65">Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!</verse>
				<verse number="66">Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!</verse>
				<verse number="67">Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,</verse>
				<verse number="68">і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...</verse>
				<verse number="69">А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!</verse>
				<verse number="70">А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...</verse>
				<verse number="71">А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!</verse>
				<verse number="72">І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...</verse>
				<verse number="73">Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.</verse>
				<verse number="74">Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...</verse>
				<verse number="75">І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.</verse>
				<verse number="2">І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.</verse>
				<verse number="3">Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,</verse>
				<verse number="4">та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...</verse>
				<verse number="5">І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...</verse>
				<verse number="6">А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.</verse>
				<verse number="7">А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,</verse>
				<verse number="8">чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="9">Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,</verse>
				<verse number="10">і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.</verse>
				<verse number="11">Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.</verse>
				<verse number="12">Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.</verse>
				<verse number="13">Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?</verse>
				<verse number="14">А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.</verse>
				<verse number="15">Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.</verse>
				<verse number="16">Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.</verse>
				<verse number="17">І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?</verse>
				<verse number="18">Бо він знав, що Його через заздрощі видали.</verse>
				<verse number="19">Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...</verse>
				<verse number="20">А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.</verse>
				<verse number="21">Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.</verse>
				<verse number="22">Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...</verse>
				<verse number="23">А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!</verse>
				<verse number="24">І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...</verse>
				<verse number="25">А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...</verse>
				<verse number="26">Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.</verse>
				<verse number="27">Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.</verse>
				<verse number="28">І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.</verse>
				<verse number="29">І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!</verse>
				<verse number="30">І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...</verse>
				<verse number="31">А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.</verse>
				<verse number="32">А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.</verse>
				<verse number="33">І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,</verse>
				<verse number="34">дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.</verse>
				<verse number="35">А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.</verse>
				<verse number="36">І, посідавши, стерегли Його там.</verse>
				<verse number="37">І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.</verse>
				<verse number="38">Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.</verse>
				<verse number="39">А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,</verse>
				<verse number="40">і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!</verse>
				<verse number="41">Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:</verse>
				<verse number="42">Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!</verse>
				<verse number="43">Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...</verse>
				<verse number="44">Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.</verse>
				<verse number="45">А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!</verse>
				<verse number="46">А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...</verse>
				<verse number="47">Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.</verse>
				<verse number="48">А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.</verse>
				<verse number="49">Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.</verse>
				<verse number="50">А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...</verse>
				<verse number="51">І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,</verse>
				<verse number="52">і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,</verse>
				<verse number="53">а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.</verse>
				<verse number="54">А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!</verse>
				<verse number="55">Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.</verse>
				<verse number="56">Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.</verse>
				<verse number="57">А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.</verse>
				<verse number="58">Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.</verse>
				<verse number="59">І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,</verse>
				<verse number="60">і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.</verse>
				<verse number="61">Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.</verse>
				<verse number="62">А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,</verse>
				<verse number="63">і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.</verse>
				<verse number="64">Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...</verse>
				<verse number="65">Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.</verse>
				<verse number="66">І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.</verse>
				<verse number="2">І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.</verse>
				<verse number="3">Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.</verse>
				<verse number="4">І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.</verse>
				<verse number="5">А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.</verse>
				<verse number="6">Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.</verse>
				<verse number="7">Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!</verse>
				<verse number="8">І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.</verse>
				<verse number="9">Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.</verse>
				<verse number="10">Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!</verse>
				<verse number="11">Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось.</verse>
				<verse number="12">І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків,</verse>
				<verse number="13">і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали.</verse>
				<verse number="14">Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.</verse>
				<verse number="15">І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні.</verse>
				<verse number="16">Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.</verse>
				<verse number="17">І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.</verse>
				<verse number="18">А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.</verse>
				<verse number="19">Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,</verse>
				<verse number="20">навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="41">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.</verse>
				<verse number="2">Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.</verse>
				<verse number="3">Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!</verse>
				<verse number="4">виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.</verse>
				<verse number="5">І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.</verse>
				<verse number="6">А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.</verse>
				<verse number="7">І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його.</verse>
				<verse number="8">Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.</verse>
				<verse number="9">І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.</verse>
				<verse number="10">І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.</verse>
				<verse number="11">І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!</verse>
				<verse number="12">І зараз повів Його Дух у пустиню.</verse>
				<verse number="13">І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи.</verse>
				<verse number="14">А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію,</verse>
				<verse number="15">і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!</verse>
				<verse number="16">А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були.</verse>
				<verse number="17">І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.</verse>
				<verse number="18">І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.</verse>
				<verse number="19">А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.</verse>
				<verse number="20">І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним.</verse>
				<verse number="21">І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.</verse>
				<verse number="22">І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.</verse>
				<verse number="23">І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,</verse>
				<verse number="24">і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.</verse>
				<verse number="25">Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!</verse>
				<verse number="26">І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.</verse>
				<verse number="27">І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.</verse>
				<verse number="28">І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.</verse>
				<verse number="29">І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.</verse>
				<verse number="30">А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.</verse>
				<verse number="31">І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.</verse>
				<verse number="32">А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.</verse>
				<verse number="33">І все місто зібралося перед дверима.</verse>
				<verse number="34">І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.</verse>
				<verse number="35">А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.</verse>
				<verse number="36">А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.</verse>
				<verse number="37">І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.</verse>
				<verse number="38">А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.</verse>
				<verse number="39">І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.</verse>
				<verse number="40">І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!</verse>
				<verse number="41">І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!</verse>
				<verse number="42">І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.</verse>
				<verse number="43">А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,</verse>
				<verse number="44">і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.</verse>
				<verse number="45">А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях. І сходилися звідусюди до Нього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.</verse>
				<verse number="2">І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.</verse>
				<verse number="3">І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.</verse>
				<verse number="4">А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.</verse>
				<verse number="5">А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!</verse>
				<verse number="6">Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:</verse>
				<verse number="7">Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?</verse>
				<verse number="8">І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?</verse>
				<verse number="9">Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?</verse>
				<verse number="10">Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:</verse>
				<verse number="11">Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!</verse>
				<verse number="12">І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!</verse>
				<verse number="13">І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.</verse>
				<verse number="14">А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.</verse>
				<verse number="15">Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.</verse>
				<verse number="16">Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?</verse>
				<verse number="17">А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.</verse>
				<verse number="18">А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?</verse>
				<verse number="19">Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.</verse>
				<verse number="20">Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.</verse>
				<verse number="21">І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.</verse>
				<verse number="22">І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.</verse>
				<verse number="23">І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.</verse>
				<verse number="24">Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?</verse>
				<verse number="25">А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?</verse>
				<verse number="26">Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?</verse>
				<verse number="27">І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,</verse>
				<verse number="28">а тому то Син Людський Господь і суботі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.</verse>
				<verse number="2">І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.</verse>
				<verse number="3">І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!</verse>
				<verse number="4">А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.</verse>
				<verse number="5">І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!</verse>
				<verse number="6">Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.</verse>
				<verse number="7">А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,</verse>
				<verse number="8">і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.</verse>
				<verse number="9">І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.</verse>
				<verse number="10">Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.</verse>
				<verse number="11">І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!</verse>
				<verse number="12">А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.</verse>
				<verse number="13">І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.</verse>
				<verse number="14">І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,</verse>
				<verse number="15">і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.</verse>
				<verse number="16">І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,</verse>
				<verse number="17">і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,</verse>
				<verse number="18">і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта</verse>
				<verse number="19">та Юду Іскаріотського, що й видав Його.</verse>
				<verse number="20">І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.</verse>
				<verse number="21">І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.</verse>
				<verse number="22">А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.</verse>
				<verse number="23">І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?</verse>
				<verse number="24">І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.</verse>
				<verse number="25">І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.</verse>
				<verse number="26">І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.</verse>
				<verse number="27">Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.</verse>
				<verse number="28">Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.</verse>
				<verse number="29">Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.</verse>
				<verse number="30">Бож казали вони: Він духа нечистого має.</verse>
				<verse number="31">І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.</verse>
				<verse number="32">А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.</verse>
				<verse number="33">А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?</verse>
				<verse number="34">І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!</verse>
				<verse number="35">Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.</verse>
				<verse number="2">І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:</verse>
				<verse number="3">Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.</verse>
				<verse number="4">І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.</verse>
				<verse number="5">Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;</verse>
				<verse number="6">а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.</verse>
				<verse number="7">А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.</verse>
				<verse number="8">Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.</verse>
				<verse number="9">І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!</verse>
				<verse number="10">І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.</verse>
				<verse number="11">І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,</verse>
				<verse number="12">щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!</verse>
				<verse number="13">І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!</verse>
				<verse number="14">Сіяч сіє слово.</verse>
				<verse number="15">А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.</verse>
				<verse number="16">Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,</verse>
				<verse number="17">та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.</verse>
				<verse number="18">А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,</verse>
				<verse number="19">але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.</verse>
				<verse number="20">А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.</verse>
				<verse number="21">І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?</verse>
				<verse number="22">Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.</verse>
				<verse number="23">Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!</verse>
				<verse number="24">І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.</verse>
				<verse number="25">Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.</verse>
				<verse number="26">І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,</verse>
				<verse number="27">і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.</verse>
				<verse number="28">Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.</verse>
				<verse number="29">А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.</verse>
				<verse number="30">І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?</verse>
				<verse number="31">Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.</verse>
				<verse number="32">Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.</verse>
				<verse number="33">І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.</verse>
				<verse number="34">І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.</verse>
				<verse number="35">І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.</verse>
				<verse number="36">І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.</verse>
				<verse number="37">І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!</verse>
				<verse number="38">А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...</verse>
				<verse number="39">Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...</verse>
				<verse number="40">І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?</verse>
				<verse number="41">А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.</verse>
				<verse number="2">І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.</verse>
				<verse number="3">Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,</verse>
				<verse number="4">бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.</verse>
				<verse number="5">І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...</verse>
				<verse number="6">А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,</verse>
				<verse number="7">і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!</verse>
				<verse number="8">Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!</verse>
				<verse number="9">І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.</verse>
				<verse number="10">І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.</verse>
				<verse number="11">Пасся ж там на горі гурт великий свиней.</verse>
				<verse number="12">І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.</verse>
				<verse number="13">І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...</verse>
				<verse number="14">А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.</verse>
				<verse number="15">І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...</verse>
				<verse number="16">Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.</verse>
				<verse number="17">І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.</verse>
				<verse number="18">А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.</verse>
				<verse number="19">Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!</verse>
				<verse number="20">І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!</verse>
				<verse number="21">І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.</verse>
				<verse number="22">І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,</verse>
				<verse number="23">і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...</verse>
				<verse number="24">І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.</verse>
				<verse number="25">А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,</verse>
				<verse number="26">що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,</verse>
				<verse number="27">як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...</verse>
				<verse number="28">Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...</verse>
				<verse number="29">І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!</verse>
				<verse number="30">І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?</verse>
				<verse number="31">І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?</verse>
				<verse number="32">А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.</verse>
				<verse number="33">І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...</verse>
				<verse number="34">А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!</verse>
				<verse number="35">Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...</verse>
				<verse number="36">А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!</verse>
				<verse number="37">І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.</verse>
				<verse number="38">І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.</verse>
				<verse number="39">А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!</verse>
				<verse number="40">І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.</verse>
				<verse number="41">І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!</verse>
				<verse number="42">І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...</verse>
				<verse number="43">А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.</verse>
				<verse number="2">Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?</verse>
				<verse number="3">Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...</verse>
				<verse number="4">А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.</verse>
				<verse number="5">І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.</verse>
				<verse number="6">І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.</verse>
				<verse number="7">І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.</verse>
				<verse number="8">І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,</verse>
				<verse number="9">а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.</verse>
				<verse number="10">І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.</verse>
				<verse number="11">А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!</verse>
				<verse number="12">І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.</verse>
				<verse number="13">І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.</verse>
				<verse number="14">І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.</verse>
				<verse number="15">Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.</verse>
				<verse number="16">А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!</verse>
				<verse number="17">Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.</verse>
				<verse number="18">Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!</verse>
				<verse number="19">А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.</verse>
				<verse number="20">Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.</verse>
				<verse number="21">Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,</verse>
				<verse number="22">і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!</verse>
				<verse number="23">І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!</verse>
				<verse number="24">Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...</verse>
				<verse number="25">І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!</verse>
				<verse number="26">І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.</verse>
				<verse number="27">І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.</verse>
				<verse number="28">І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...</verse>
				<verse number="29">А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.</verse>
				<verse number="30">І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.</verse>
				<verse number="31">І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.</verse>
				<verse number="32">І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.</verse>
				<verse number="33">І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.</verse>
				<verse number="34">І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.</verse>
				<verse number="35">І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.</verse>
				<verse number="36">Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.</verse>
				<verse number="37">А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?</verse>
				<verse number="38">А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.</verse>
				<verse number="39">І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.</verse>
				<verse number="40">І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.</verse>
				<verse number="41">І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.</verse>
				<verse number="42">І всі їли й наїлися!</verse>
				<verse number="43">А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.</verse>
				<verse number="44">А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!</verse>
				<verse number="45">І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.</verse>
				<verse number="46">І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.</verse>
				<verse number="47">А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.</verse>
				<verse number="48">Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.</verse>
				<verse number="49">А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,</verse>
				<verse number="50">бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!</verse>
				<verse number="51">І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,</verse>
				<verse number="52">бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.</verse>
				<verse number="53">Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.</verse>
				<verse number="54">І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,</verse>
				<verse number="55">і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.</verse>
				<verse number="56">І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,</verse>
				<verse number="2">і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.</verse>
				<verse number="3">Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;</verse>
				<verse number="4">а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.</verse>
				<verse number="5">І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?</verse>
				<verse number="6">А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...</verse>
				<verse number="7">Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.</verse>
				<verse number="8">Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.</verse>
				<verse number="9">І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.</verse>
				<verse number="10">Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.</verse>
				<verse number="11">А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,</verse>
				<verse number="12">то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,</verse>
				<verse number="13">порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.</verse>
				<verse number="14">І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!</verse>
				<verse number="15">Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.</verse>
				<verse number="16">Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!</verse>
				<verse number="17">А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.</verse>
				<verse number="18">І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?</verse>
				<verse number="19">Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.</verse>
				<verse number="20">А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.</verse>
				<verse number="21">Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,</verse>
				<verse number="22">перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.</verse>
				<verse number="23">Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!</verse>
				<verse number="24">І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.</verse>
				<verse number="25">Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.</verse>
				<verse number="26">А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.</verse>
				<verse number="27">А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!</verse>
				<verse number="28">А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...</verse>
				<verse number="29">І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!</verse>
				<verse number="30">А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.</verse>
				<verse number="31">І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.</verse>
				<verse number="32">І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.</verse>
				<verse number="33">І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.</verse>
				<verse number="34">І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!</verse>
				<verse number="35">І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!</verse>
				<verse number="36">А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.</verse>
				<verse number="37">І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:</verse>
				<verse number="2">Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.</verse>
				<verse number="3">А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.</verse>
				<verse number="4">І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?</verse>
				<verse number="5">А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.</verse>
				<verse number="6">Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.</verse>
				<verse number="7">І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.</verse>
				<verse number="8">І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...</verse>
				<verse number="9">А їдців було тисяч з чотири!</verse>
				<verse number="10">І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.</verse>
				<verse number="11">І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.</verse>
				<verse number="12">А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!</verse>
				<verse number="13">І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.</verse>
				<verse number="14">І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.</verse>
				<verse number="15">А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!</verse>
				<verse number="16">Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.</verse>
				<verse number="17">А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?</verse>
				<verse number="18">Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,</verse>
				<verse number="19">коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.</verse>
				<verse number="20">А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.</verse>
				<verse number="21">І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...</verse>
				<verse number="22">І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.</verse>
				<verse number="23">І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.</verse>
				<verse number="24">І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...</verse>
				<verse number="25">Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!</verse>
				<verse number="26">І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!</verse>
				<verse number="27">Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?</verse>
				<verse number="28">Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.</verse>
				<verse number="29">І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!</verse>
				<verse number="30">І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!</verse>
				<verse number="31">І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.</verse>
				<verse number="32">І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.</verse>
				<verse number="33">А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!</verse>
				<verse number="34">І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!</verse>
				<verse number="35">Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.</verse>
				<verse number="36">Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?</verse>
				<verse number="37">Або що назамін дасть людина за душу свою?</verse>
				<verse number="38">Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.</verse>
				<verse number="2">А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.</verse>
				<verse number="3">І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!</verse>
				<verse number="4">І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.</verse>
				<verse number="5">І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...</verse>
				<verse number="6">Бо не знав, що казати, бо були перелякані.</verse>
				<verse number="7">Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!</verse>
				<verse number="8">І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.</verse>
				<verse number="9">А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.</verse>
				<verse number="10">І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.</verse>
				<verse number="11">І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?</verse>
				<verse number="12">А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?</verse>
				<verse number="13">Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...</verse>
				<verse number="14">А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.</verse>
				<verse number="15">І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.</verse>
				<verse number="16">І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?</verse>
				<verse number="17">І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.</verse>
				<verse number="18">А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.</verse>
				<verse number="19">А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!</verse>
				<verse number="20">І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...</verse>
				<verse number="21">І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.</verse>
				<verse number="22">І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!</verse>
				<verse number="23">Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!</verse>
				<verse number="24">Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!</verse>
				<verse number="25">А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!</verse>
				<verse number="26">І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...</verse>
				<verse number="27">А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.</verse>
				<verse number="28">Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?</verse>
				<verse number="29">А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.</verse>
				<verse number="30">І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.</verse>
				<verse number="31">Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!</verse>
				<verse number="32">Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.</verse>
				<verse number="33">І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?</verse>
				<verse number="34">І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.</verse>
				<verse number="35">А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!</verse>
				<verse number="36">І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:</verse>
				<verse number="37">Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!</verse>
				<verse number="38">Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.</verse>
				<verse number="39">А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.</verse>
				<verse number="40">Хто бо не супроти нас, той за нас!</verse>
				<verse number="41">І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!</verse>
				<verse number="42">Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!</verse>
				<verse number="43">І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,</verse>
				<verse number="44">де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.</verse>
				<verse number="45">І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,</verse>
				<verse number="46">де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.</verse>
				<verse number="47">І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,</verse>
				<verse number="48">де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!</verse>
				<verse number="49">Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.</verse>
				<verse number="50">Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.</verse>
				<verse number="2">І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?</verse>
				<verse number="3">А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?</verse>
				<verse number="4">Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.</verse>
				<verse number="5">Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.</verse>
				<verse number="6">Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.</verse>
				<verse number="7">Покине тому чоловік свого батька та матір,</verse>
				<verse number="8">і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.</verse>
				<verse number="9">Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!</verse>
				<verse number="10">А вдома про це учні знов запитали Його.</verse>
				<verse number="11">І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.</verse>
				<verse number="12">І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.</verse>
				<verse number="13">Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.</verse>
				<verse number="14">А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!</verse>
				<verse number="15">Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.</verse>
				<verse number="16">І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.</verse>
				<verse number="17">І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?</verse>
				<verse number="18">Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.</verse>
				<verse number="19">Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.</verse>
				<verse number="20">А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.</verse>
				<verse number="21">Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.</verse>
				<verse number="22">А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!</verse>
				<verse number="23">І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!</verse>
				<verse number="24">І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!</verse>
				<verse number="25">Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!</verse>
				<verse number="26">А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?</verse>
				<verse number="27">Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!</verse>
				<verse number="28">А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.</verse>
				<verse number="29">Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,</verse>
				<verse number="30">і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.</verse>
				<verse number="31">І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.</verse>
				<verse number="32">Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:</verse>
				<verse number="33">Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,</verse>
				<verse number="34">і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!</verse>
				<verse number="35">І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.</verse>
				<verse number="36">А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?</verse>
				<verse number="37">Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!</verse>
				<verse number="38">А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?</verse>
				<verse number="39">Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.</verse>
				<verse number="40">А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.</verse>
				<verse number="41">Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.</verse>
				<verse number="42">А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.</verse>
				<verse number="43">Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.</verse>
				<verse number="44">А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.</verse>
				<verse number="45">Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.</verse>
				<verse number="46">І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.</verse>
				<verse number="47">І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!</verse>
				<verse number="48">І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!</verse>
				<verse number="49">І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.</verse>
				<verse number="50">А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.</verse>
				<verse number="51">А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!</verse>
				<verse number="52">Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,</verse>
				<verse number="2">і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.</verse>
				<verse number="3">Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.</verse>
				<verse number="4">І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.</verse>
				<verse number="5">А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?</verse>
				<verse number="6">Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.</verse>
				<verse number="7">І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.</verse>
				<verse number="8">Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.</verse>
				<verse number="9">А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!</verse>
				<verse number="10">Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!</verse>
				<verse number="11">Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.</verse>
				<verse number="12">А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.</verse>
				<verse number="13">І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.</verse>
				<verse number="14">І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.</verse>
				<verse number="15">І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.</verse>
				<verse number="16">І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.</verse>
				<verse number="17">І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!</verse>
				<verse number="18">І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.</verse>
				<verse number="19">А як пізно ставало, вони поза місто виходили.</verse>
				<verse number="20">А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.</verse>
				<verse number="21">І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!</verse>
				<verse number="22">А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!</verse>
				<verse number="23">Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!</verse>
				<verse number="24">Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.</verse>
				<verse number="25">І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.</verse>
				<verse number="26">Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.</verse>
				<verse number="27">І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,</verse>
				<verse number="28">і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?</verse>
				<verse number="29">А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.</verse>
				<verse number="30">Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!</verse>
				<verse number="31">Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?</verse>
				<verse number="32">А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.</verse>
				<verse number="33">І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.</verse>
				<verse number="2">А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.</verse>
				<verse number="3">Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.</verse>
				<verse number="4">І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.</verse>
				<verse number="5">Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.</verse>
				<verse number="6">І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!</verse>
				<verse number="7">А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!</verse>
				<verse number="8">І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...</verse>
				<verse number="9">Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.</verse>
				<verse number="10">Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!</verse>
				<verse number="11">Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.</verse>
				<verse number="12">І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.</verse>
				<verse number="13">І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.</verse>
				<verse number="14">Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?</verse>
				<verse number="15">А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.</verse>
				<verse number="16">І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.</verse>
				<verse number="17">Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...</verse>
				<verse number="18">І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:</verse>
				<verse number="19">Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.</verse>
				<verse number="20">Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.</verse>
				<verse number="21">Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.</verse>
				<verse number="22">І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.</verse>
				<verse number="23">А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.</verse>
				<verse number="24">Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?</verse>
				<verse number="25">Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.</verse>
				<verse number="26">Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,</verse>
				<verse number="27">Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.</verse>
				<verse number="28">А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?</verse>
				<verse number="29">Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.</verse>
				<verse number="30">І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!</verse>
				<verse number="31">А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!</verse>
				<verse number="32">І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,</verse>
				<verse number="33">і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!</verse>
				<verse number="34">Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.</verse>
				<verse number="35">Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?</verse>
				<verse number="36">Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!</verse>
				<verse number="37">Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.</verse>
				<verse number="38">Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,</verse>
				<verse number="39">і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,</verse>
				<verse number="40">що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!</verse>
				<verse number="41">І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.</verse>
				<verse number="42">І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.</verse>
				<verse number="43">І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.</verse>
				<verse number="44">Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!</verse>
				<verse number="2">Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!</verse>
				<verse number="3">Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:</verse>
				<verse number="4">Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?</verse>
				<verse number="5">Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.</verse>
				<verse number="6">Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.</verse>
				<verse number="7">І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.</verse>
				<verse number="8">Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.</verse>
				<verse number="9">Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм.</verse>
				<verse number="10">Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана.</verse>
				<verse number="11">Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.</verse>
				<verse number="12">І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють.</verse>
				<verse number="13">І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!</verse>
				<verse number="14">Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.</verse>
				<verse number="15">І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого.</verse>
				<verse number="16">І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.</verse>
				<verse number="17">Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!</verse>
				<verse number="18">Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!</verse>
				<verse number="19">Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде.</verse>
				<verse number="20">І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні.</verse>
				<verse number="21">Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри.</verse>
				<verse number="22">Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.</verse>
				<verse number="23">Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.</verse>
				<verse number="24">Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла.</verse>
				<verse number="25">і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться...</verse>
				<verse number="26">І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою.</verse>
				<verse number="27">І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба.</verse>
				<verse number="28">Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.</verse>
				<verse number="29">Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима.</verse>
				<verse number="30">Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться!</verse>
				<verse number="31">Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!</verse>
				<verse number="32">Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець.</verse>
				<verse number="33">Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!</verse>
				<verse number="34">Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.</verse>
				<verse number="35">Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком.</verse>
				<verse number="36">Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано.</verse>
				<verse number="37">А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.</verse>
				<verse number="2">Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.</verse>
				<verse number="3">Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!</verse>
				<verse number="4">А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?</verse>
				<verse number="5">Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.</verse>
				<verse number="6">Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.</verse>
				<verse number="7">Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.</verse>
				<verse number="8">Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...</verse>
				<verse number="9">Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!</verse>
				<verse number="10">Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.</verse>
				<verse number="11">А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.</verse>
				<verse number="12">А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?</verse>
				<verse number="13">І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.</verse>
				<verse number="14">І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?</verse>
				<verse number="15">І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.</verse>
				<verse number="16">І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.</verse>
				<verse number="17">А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.</verse>
				<verse number="18">І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...</verse>
				<verse number="19">Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?</verse>
				<verse number="20">А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...</verse>
				<verse number="21">Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...</verse>
				<verse number="22">Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!</verse>
				<verse number="23">І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.</verse>
				<verse number="24">І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.</verse>
				<verse number="25">Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!</verse>
				<verse number="26">А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.</verse>
				<verse number="27">Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!</verse>
				<verse number="28">По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.</verse>
				<verse number="29">І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!</verse>
				<verse number="30">Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!</verse>
				<verse number="31">А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...</verse>
				<verse number="32">І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.</verse>
				<verse number="33">І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...</verse>
				<verse number="34">І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!</verse>
				<verse number="35">І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.</verse>
				<verse number="36">І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...</verse>
				<verse number="37">І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?</verse>
				<verse number="38">Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!</verse>
				<verse number="39">І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.</verse>
				<verse number="40">А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...</verse>
				<verse number="41">І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...</verse>
				<verse number="42">Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...</verse>
				<verse number="43">І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.</verse>
				<verse number="44">А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.</verse>
				<verse number="45">І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...</verse>
				<verse number="46">Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.</verse>
				<verse number="47">А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.</verse>
				<verse number="48">А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.</verse>
				<verse number="49">Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.</verse>
				<verse number="50">Тоді всі полишили Його й повтікали...</verse>
				<verse number="51">Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.</verse>
				<verse number="52">Але він, покривало покинувши, утік нагий.</verse>
				<verse number="53">А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.</verse>
				<verse number="54">Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.</verse>
				<verse number="55">А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.</verse>
				<verse number="56">Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.</verse>
				<verse number="57">Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:</verse>
				<verse number="58">Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.</verse>
				<verse number="59">Але й так не було їхнє свідчення згідне.</verse>
				<verse number="60">Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?</verse>
				<verse number="61">Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?</verse>
				<verse number="62">А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!</verse>
				<verse number="63">Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?</verse>
				<verse number="64">Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...</verse>
				<verse number="65">Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...</verse>
				<verse number="66">А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,</verse>
				<verse number="67">і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!</verse>
				<verse number="68">Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.</verse>
				<verse number="69">Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!</verse>
				<verse number="70">І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.</verse>
				<verse number="71">А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!</verse>
				<verse number="72">І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.</verse>
				<verse number="2">А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...</verse>
				<verse number="3">А первосвященики міцно Його винуватили.</verse>
				<verse number="4">Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!</verse>
				<verse number="5">А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.</verse>
				<verse number="6">На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.</verse>
				<verse number="7">Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.</verse>
				<verse number="8">Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.</verse>
				<verse number="9">Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?</verse>
				<verse number="10">Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.</verse>
				<verse number="11">А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.</verse>
				<verse number="12">Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?</verse>
				<verse number="13">Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!</verse>
				<verse number="14">Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...</verse>
				<verse number="15">Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.</verse>
				<verse number="16">Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.</verse>
				<verse number="17">І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.</verse>
				<verse number="18">І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!</verse>
				<verse number="19">І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...</verse>
				<verse number="20">І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.</verse>
				<verse number="21">І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.</verse>
				<verse number="22">І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.</verse>
				<verse number="23">І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.</verse>
				<verse number="24">І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.</verse>
				<verse number="25">Була ж третя година, як Його розп'яли.</verse>
				<verse number="26">І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.</verse>
				<verse number="27">Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.</verse>
				<verse number="28">І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!</verse>
				<verse number="29">А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,</verse>
				<verse number="30">зійди із хреста, та спаси Самого Себе!</verse>
				<verse number="31">Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!</verse>
				<verse number="32">Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...</verse>
				<verse number="33">А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.</verse>
				<verse number="34">О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?</verse>
				<verse number="35">Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!</verse>
				<verse number="36">А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!</verse>
				<verse number="37">А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...</verse>
				<verse number="38">І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.</verse>
				<verse number="39">А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!</verse>
				<verse number="40">Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,</verse>
				<verse number="41">що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.</verse>
				<verse number="42">А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,</verse>
				<verse number="43">прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.</verse>
				<verse number="44">А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.</verse>
				<verse number="45">І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.</verse>
				<verse number="46">А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.</verse>
				<verse number="47">Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.</verse>
				<verse number="2">І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,</verse>
				<verse number="3">і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?</verse>
				<verse number="4">А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...</verse>
				<verse number="5">І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...</verse>
				<verse number="6">А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.</verse>
				<verse number="7">Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.</verse>
				<verse number="8">А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...</verse>
				<verse number="9">Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.</verse>
				<verse number="10">Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.</verse>
				<verse number="11">А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.</verse>
				<verse number="12">По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.</verse>
				<verse number="13">А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.</verse>
				<verse number="14">Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.</verse>
				<verse number="15">І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!</verse>
				<verse number="16">Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.</verse>
				<verse number="17">А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,</verse>
				<verse number="18">братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!</verse>
				<verse number="19">Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.</verse>
				<verse number="20">І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="42">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,</verse>
				<verse number="2">як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,</verse>
				<verse number="3">тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,</verse>
				<verse number="4">щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.</verse>
				<verse number="5">За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.</verse>
				<verse number="6">І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.</verse>
				<verse number="7">А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.</verse>
				<verse number="8">І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,</verse>
				<verse number="9">за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.</verse>
				<verse number="10">Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.</verse>
				<verse number="11">І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.</verse>
				<verse number="12">І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.</verse>
				<verse number="13">А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.</verse>
				<verse number="14">І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.</verse>
				<verse number="15">Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.</verse>
				<verse number="16">І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.</verse>
				<verse number="17">І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.</verse>
				<verse number="18">І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...</verse>
				<verse number="19">А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.</verse>
				<verse number="20">І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!</verse>
				<verse number="21">А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.</verse>
				<verse number="22">Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...</verse>
				<verse number="23">І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.</verse>
				<verse number="24">А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:</verse>
				<verse number="25">Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!</verse>
				<verse number="26">А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,</verse>
				<verse number="27">до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.</verse>
				<verse number="28">І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!</verse>
				<verse number="29">Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.</verse>
				<verse number="30">А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!</verse>
				<verse number="31">І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.</verse>
				<verse number="32">Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.</verse>
				<verse number="33">І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.</verse>
				<verse number="34">А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...</verse>
				<verse number="35">І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!</verse>
				<verse number="36">А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.</verse>
				<verse number="37">Бо для Бога нема неможливої жадної речі!</verse>
				<verse number="38">А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.</verse>
				<verse number="39">Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.</verse>
				<verse number="40">І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.</verse>
				<verse number="41">Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,</verse>
				<verse number="42">і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!</verse>
				<verse number="43">І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?</verse>
				<verse number="44">Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!</verse>
				<verse number="45">Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!</verse>
				<verse number="46">А Марія промовила: Величає душа моя Господа,</verse>
				<verse number="47">і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,</verse>
				<verse number="48">що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,</verse>
				<verse number="49">бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,</verse>
				<verse number="50">і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!</verse>
				<verse number="51">Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!</verse>
				<verse number="52">Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,</verse>
				<verse number="53">удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!</verse>
				<verse number="54">Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,</verse>
				<verse number="55">як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!</verse>
				<verse number="56">І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.</verse>
				<verse number="57">А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.</verse>
				<verse number="58">І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.</verse>
				<verse number="59">І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.</verse>
				<verse number="60">І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!</verse>
				<verse number="61">А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!</verse>
				<verse number="62">І кивали до батька його, як хотів би назвати його?</verse>
				<verse number="63">Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.</verse>
				<verse number="64">І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!</verse>
				<verse number="65">І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...</verse>
				<verse number="66">А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.</verse>
				<verse number="67">Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:</verse>
				<verse number="68">Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!</verse>
				<verse number="69">Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,</verse>
				<verse number="70">як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,</verse>
				<verse number="71">що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,</verse>
				<verse number="72">що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,</verse>
				<verse number="73">що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,</verse>
				<verse number="74">щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому</verse>
				<verse number="75">у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.</verse>
				<verse number="76">Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,</verse>
				<verse number="77">щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,</verse>
				<verse number="78">через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,</verse>
				<verse number="79">щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!</verse>
				<verse number="80">А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.</verse>
				<verse number="2">Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.</verse>
				<verse number="3">І всі йшли записатися, кожен у місто своє.</verse>
				<verse number="4">Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,</verse>
				<verse number="5">щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.</verse>
				<verse number="6">І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.</verse>
				<verse number="7">І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...</verse>
				<verse number="8">А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.</verse>
				<verse number="9">Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...</verse>
				<verse number="10">Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.</verse>
				<verse number="11">Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.</verse>
				<verse number="12">А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.</verse>
				<verse number="13">І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:</verse>
				<verse number="14">Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!</verse>
				<verse number="15">І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.</verse>
				<verse number="16">І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.</verse>
				<verse number="17">А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.</verse>
				<verse number="18">І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...</verse>
				<verse number="19">А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.</verse>
				<verse number="20">Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.</verse>
				<verse number="21">Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.</verse>
				<verse number="22">А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,</verse>
				<verse number="23">як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,</verse>
				<verse number="24">і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.</verse>
				<verse number="25">І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.</verse>
				<verse number="26">І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.</verse>
				<verse number="27">І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,</verse>
				<verse number="28">тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:</verse>
				<verse number="29">Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,</verse>
				<verse number="30">бо побачили очі мої Спасіння Твоє,</verse>
				<verse number="31">яке Ти приготував перед всіма народами,</verse>
				<verse number="32">Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!</verse>
				<verse number="33">І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.</verse>
				<verse number="34">А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,</verse>
				<verse number="35">і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!</verse>
				<verse number="36">Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,</verse>
				<verse number="37">удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.</verse>
				<verse number="38">І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.</verse>
				<verse number="39">А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.</verse>
				<verse number="40">А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.</verse>
				<verse number="41">А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.</verse>
				<verse number="42">І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.</verse>
				<verse number="43">Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.</verse>
				<verse number="44">Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.</verse>
				<verse number="45">Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.</verse>
				<verse number="46">І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.</verse>
				<verse number="47">Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.</verse>
				<verse number="48">І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...</verse>
				<verse number="49">А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?</verse>
				<verse number="50">Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.</verse>
				<verse number="51">І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.</verse>
				<verse number="52">А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,</verse>
				<verse number="2">за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.</verse>
				<verse number="3">І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,</verse>
				<verse number="4">як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!</verse>
				<verse number="5">Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,</verse>
				<verse number="6">і кожна людина побачить Боже спасіння!</verse>
				<verse number="7">А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?</verse>
				<verse number="8">Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.</verse>
				<verse number="9">Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.</verse>
				<verse number="10">А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?</verse>
				<verse number="11">І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.</verse>
				<verse number="12">І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?</verse>
				<verse number="13">А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.</verse>
				<verse number="14">Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.</verse>
				<verse number="15">Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,</verse>
				<verse number="16">Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!</verse>
				<verse number="17">У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.</verse>
				<verse number="18">Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.</verse>
				<verse number="19">А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,</verse>
				<verse number="20">до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.</verse>
				<verse number="21">І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,</verse>
				<verse number="22">і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!</verse>
				<verse number="23">А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,</verse>
				<verse number="24">сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,</verse>
				<verse number="25">сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,</verse>
				<verse number="26">сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,</verse>
				<verse number="27">сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,</verse>
				<verse number="28">сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,</verse>
				<verse number="29">сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,</verse>
				<verse number="30">сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,</verse>
				<verse number="31">сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,</verse>
				<verse number="32">сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,</verse>
				<verse number="33">сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,</verse>
				<verse number="34">сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,</verse>
				<verse number="35">сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,</verse>
				<verse number="36">сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,</verse>
				<verse number="37">сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,</verse>
				<verse number="38">сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.</verse>
				<verse number="2">Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.</verse>
				<verse number="3">І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!</verse>
				<verse number="4">А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!</verse>
				<verse number="5">І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.</verse>
				<verse number="6">І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.</verse>
				<verse number="7">Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!</verse>
				<verse number="8">І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!</verse>
				<verse number="9">І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!</verse>
				<verse number="10">Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!</verse>
				<verse number="11">і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!</verse>
				<verse number="12">А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!</verse>
				<verse number="13">І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.</verse>
				<verse number="14">А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.</verse>
				<verse number="15">І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.</verse>
				<verse number="16">І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.</verse>
				<verse number="17">І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:</verse>
				<verse number="18">На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,</verse>
				<verse number="19">щоб проповідувати рік Господнього змилування.</verse>
				<verse number="20">І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.</verse>
				<verse number="21">І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!</verse>
				<verse number="22">І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?</verse>
				<verse number="23">Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.</verse>
				<verse number="24">І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.</verse>
				<verse number="25">Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,</verse>
				<verse number="26">а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.</verse>
				<verse number="27">І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.</verse>
				<verse number="28">І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.</verse>
				<verse number="29">І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...</verse>
				<verse number="30">Але Він перейшов серед них, і віддалився.</verse>
				<verse number="31">І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.</verse>
				<verse number="32">І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.</verse>
				<verse number="33">І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:</verse>
				<verse number="34">Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...</verse>
				<verse number="35">А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.</verse>
				<verse number="36">І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...</verse>
				<verse number="37">І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.</verse>
				<verse number="38">А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.</verse>
				<verse number="39">І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.</verse>
				<verse number="40">Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.</verse>
				<verse number="41">Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.</verse>
				<verse number="42">Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.</verse>
				<verse number="43">Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.</verse>
				<verse number="44">І Він проповідував по синагогах Галілеї.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.</verse>
				<verse number="2">І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.</verse>
				<verse number="3">І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.</verse>
				<verse number="4">А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.</verse>
				<verse number="5">А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.</verse>
				<verse number="6">А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...</verse>
				<verse number="7">І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.</verse>
				<verse number="8">А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!</verse>
				<verse number="9">Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,</verse>
				<verse number="10">також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!</verse>
				<verse number="11">І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.</verse>
				<verse number="12">А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!</verse>
				<verse number="13">А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...</verse>
				<verse number="14">І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.</verse>
				<verse number="15">А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.</verse>
				<verse number="16">Він же відходив на місце самотнє й молився.</verse>
				<verse number="17">І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,</verse>
				<verse number="18">і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.</verse>
				<verse number="19">Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.</verse>
				<verse number="20">І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!</verse>
				<verse number="21">А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...</verse>
				<verse number="22">Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?</verse>
				<verse number="23">Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?</verse>
				<verse number="24">Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!</verse>
				<verse number="25">І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.</verse>
				<verse number="26">І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...</verse>
				<verse number="27">Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!</verse>
				<verse number="28">І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.</verse>
				<verse number="29">І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.</verse>
				<verse number="30">Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?</verse>
				<verse number="31">А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.</verse>
				<verse number="32">Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.</verse>
				<verse number="33">Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?</verse>
				<verse number="34">Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?</verse>
				<verse number="35">Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...</verse>
				<verse number="36">Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.</verse>
				<verse number="37">І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.</verse>
				<verse number="38">Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.</verse>
				<verse number="39">І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.</verse>
				<verse number="2">А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?</verse>
				<verse number="3">І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?</verse>
				<verse number="4">Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?</verse>
				<verse number="5">І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!</verse>
				<verse number="6">І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.</verse>
				<verse number="7">А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.</verse>
				<verse number="8">А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.</verse>
				<verse number="9">Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?</verse>
				<verse number="10">І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!</verse>
				<verse number="11">А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...</verse>
				<verse number="12">І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.</verse>
				<verse number="13">А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:</verse>
				<verse number="14">Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,</verse>
				<verse number="15">Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,</verse>
				<verse number="16">Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.</verse>
				<verse number="17">Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,</verse>
				<verse number="18">що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.</verse>
				<verse number="19">Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.</verse>
				<verse number="20">А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.</verse>
				<verse number="21">Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.</verse>
				<verse number="22">Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.</verse>
				<verse number="23">Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.</verse>
				<verse number="24">Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.</verse>
				<verse number="25">Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.</verse>
				<verse number="26">Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!</verse>
				<verse number="27">А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.</verse>
				<verse number="28">Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.</verse>
				<verse number="29">Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.</verse>
				<verse number="30">І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.</verse>
				<verse number="31">І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.</verse>
				<verse number="32">А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.</verse>
				<verse number="33">І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.</verse>
				<verse number="34">А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.</verse>
				<verse number="35">Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!</verse>
				<verse number="36">Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!</verse>
				<verse number="37">Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.</verse>
				<verse number="38">Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.</verse>
				<verse number="39">Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?</verse>
				<verse number="40">Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.</verse>
				<verse number="41">Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?</verse>
				<verse number="42">Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!</verse>
				<verse number="43">Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.</verse>
				<verse number="44">Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.</verse>
				<verse number="45">Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!</verse>
				<verse number="46">Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?</verse>
				<verse number="47">Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:</verse>
				<verse number="48">Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!</verse>
				<verse number="49">А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.</verse>
				<verse number="2">У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.</verse>
				<verse number="3">А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.</verse>
				<verse number="4">Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.</verse>
				<verse number="5">Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.</verse>
				<verse number="6">І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.</verse>
				<verse number="7">Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.</verse>
				<verse number="8">Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.</verse>
				<verse number="9">Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!</verse>
				<verse number="10">А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!</verse>
				<verse number="11">І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.</verse>
				<verse number="12">І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.</verse>
				<verse number="13">Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!</verse>
				<verse number="14">І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!</verse>
				<verse number="15">І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.</verse>
				<verse number="16">А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!</verse>
				<verse number="17">І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.</verse>
				<verse number="18">Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,</verse>
				<verse number="19">і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?</verse>
				<verse number="20">А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?</verse>
				<verse number="21">А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.</verse>
				<verse number="22">І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.</verse>
				<verse number="23">І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!</verse>
				<verse number="24">А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?</verse>
				<verse number="25">Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.</verse>
				<verse number="26">На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.</verse>
				<verse number="27">Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!</verse>
				<verse number="28">Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.</verse>
				<verse number="29">І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.</verse>
				<verse number="30">А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.</verse>
				<verse number="31">І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?</verse>
				<verse number="32">Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...</verse>
				<verse number="33">Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.</verse>
				<verse number="34">Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.</verse>
				<verse number="35">І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.</verse>
				<verse number="36">А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.</verse>
				<verse number="37">І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,</verse>
				<verse number="38">і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...</verse>
				<verse number="39">Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!</verse>
				<verse number="40">І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.</verse>
				<verse number="41">І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.</verse>
				<verse number="42">Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?</verse>
				<verse number="43">Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.</verse>
				<verse number="44">І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.</verse>
				<verse number="45">Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.</verse>
				<verse number="46">Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...</verse>
				<verse number="47">Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.</verse>
				<verse number="48">А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!</verse>
				<verse number="49">А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?</verse>
				<verse number="50">А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були,</verse>
				<verse number="2">та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло,</verse>
				<verse number="3">і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.</verse>
				<verse number="4">І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.</verse>
				<verse number="5">Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.</verse>
				<verse number="6">Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.</verse>
				<verse number="7">А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.</verse>
				<verse number="8">Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!</verse>
				<verse number="9">Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?</verse>
				<verse number="10">А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли.</verse>
				<verse number="11">Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.</verse>
				<verse number="12">А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.</verse>
				<verse number="13">А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.</verse>
				<verse number="14">А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.</verse>
				<verse number="15">А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.</verse>
				<verse number="16">А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить.</verse>
				<verse number="17">Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв.</verse>
				<verse number="18">Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.</verse>
				<verse number="19">До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього.</verse>
				<verse number="20">І сповістили Йому: Твоя мати й брати Твої он стоять осторонь, і бажають побачити Тебе.</verse>
				<verse number="21">А Він відповів і промовив до них: Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!</verse>
				<verse number="22">І сталось, одного з тих днів увійшов Він до човна, а з Ним Його учні. І сказав Він до них: Переплиньмо на другий бік озера. І відчалили.</verse>
				<verse number="23">А коли вони плинули, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони.</verse>
				<verse number="24">І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!</verse>
				<verse number="25">А до них Він сказав: Де ж ваша віра? І дивувались вони, перестрашені, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?</verse>
				<verse number="26">І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї.</verse>
				<verse number="27">І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах.</verse>
				<verse number="28">А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!</verse>
				<verse number="29">Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його.</verse>
				<verse number="30">А Ісус запитався його: Як тобі на ім'я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів.</verse>
				<verse number="31">І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню.</verse>
				<verse number="32">Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.</verse>
				<verse number="33">А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась.</verse>
				<verse number="34">Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили.</verse>
				<verse number="35">І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались...</verse>
				<verse number="36">Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий.</verse>
				<verse number="37">І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся.</verse>
				<verse number="38">А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:</verse>
				<verse number="39">Вернися до дому свого, і розповіж, які речі великі вчинив тобі Бог! І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!</verse>
				<verse number="40">А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли, бо всі чекали Його.</verse>
				<verse number="41">Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я, що був старшим синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.</verse>
				<verse number="42">Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його.</verse>
				<verse number="43">А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її,</verse>
				<verse number="44">підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!</verse>
				<verse number="45">А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне.</verse>
				<verse number="46">Ісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене...</verse>
				<verse number="47">А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.</verse>
				<verse number="48">Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!</verse>
				<verse number="49">Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя!</verse>
				<verse number="50">Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона.</verse>
				<verse number="51">Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.</verse>
				<verse number="52">А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!</verse>
				<verse number="53">І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.</verse>
				<verse number="54">А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!</verse>
				<verse number="55">І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти.</verse>
				<verse number="56">І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.</verse>
				<verse number="2">І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.</verse>
				<verse number="3">І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.</verse>
				<verse number="4">І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.</verse>
				<verse number="5">А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.</verse>
				<verse number="6">І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.</verse>
				<verse number="7">А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,</verse>
				<verse number="8">а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.</verse>
				<verse number="9">Тоді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.</verse>
				<verse number="10">А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.</verse>
				<verse number="11">А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.</verse>
				<verse number="12">А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!</verse>
				<verse number="13">А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.</verse>
				<verse number="14">Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.</verse>
				<verse number="15">І зробили отак, і всіх їх розсадили.</verse>
				<verse number="16">І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.</verse>
				<verse number="17">І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...</verse>
				<verse number="18">І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?</verse>
				<verse number="19">Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.</verse>
				<verse number="20">А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!</verse>
				<verse number="21">Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.</verse>
				<verse number="22">І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!</verse>
				<verse number="23">А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.</verse>
				<verse number="24">Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.</verse>
				<verse number="25">Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?</verse>
				<verse number="26">Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.</verse>
				<verse number="27">Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.</verse>
				<verse number="28">І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.</verse>
				<verse number="29">І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.</verse>
				<verse number="30">І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,</verse>
				<verse number="31">що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.</verse>
				<verse number="32">А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.</verse>
				<verse number="33">І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...</verse>
				<verse number="34">А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.</verse>
				<verse number="35">І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!</verse>
				<verse number="36">А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.</verse>
				<verse number="37">А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.</verse>
				<verse number="38">І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!</verse>
				<verse number="39">А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.</verse>
				<verse number="40">І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.</verse>
				<verse number="41">А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!</verse>
				<verse number="42">А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.</verse>
				<verse number="43">І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:</verse>
				<verse number="44">Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...</verse>
				<verse number="45">Проте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.</verse>
				<verse number="46">І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?</verse>
				<verse number="47">А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.</verse>
				<verse number="48">І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!</verse>
				<verse number="49">А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.</verse>
				<verse number="50">Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!</verse>
				<verse number="51">І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.</verse>
				<verse number="52">І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.</verse>
				<verse number="53">А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.</verse>
				<verse number="54">Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.</verse>
				<verse number="55">А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.</verse>
				<verse number="56">Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.</verse>
				<verse number="57">І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.</verse>
				<verse number="58">Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!</verse>
				<verse number="59">І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.</verse>
				<verse number="60">Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.</verse>
				<verse number="61">А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.</verse>
				<verse number="62">Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.</verse>
				<verse number="2">І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.</verse>
				<verse number="3">Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.</verse>
				<verse number="4">Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.</verse>
				<verse number="5">Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!</verse>
				<verse number="6">І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.</verse>
				<verse number="7">Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.</verse>
				<verse number="8">А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.</verse>
				<verse number="9">Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!</verse>
				<verse number="10">А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:</verse>
				<verse number="11">Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!</verse>
				<verse number="12">Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!</verse>
				<verse number="13">Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!</verse>
				<verse number="14">Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...</verse>
				<verse number="15">А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!</verse>
				<verse number="16">Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.</verse>
				<verse number="17">А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!</verse>
				<verse number="18">Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.</verse>
				<verse number="19">Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.</verse>
				<verse number="20">Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!</verse>
				<verse number="21">Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!</verse>
				<verse number="22">Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.</verse>
				<verse number="23">І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!</verse>
				<verse number="24">Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!</verse>
				<verse number="25">І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?</verse>
				<verse number="26">Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?</verse>
				<verse number="27">А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.</verse>
				<verse number="28">Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.</verse>
				<verse number="29">А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?</verse>
				<verse number="30">А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.</verse>
				<verse number="31">Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.</verse>
				<verse number="32">Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.</verse>
				<verse number="33">Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.</verse>
				<verse number="34">І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.</verse>
				<verse number="35">А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.</verse>
				<verse number="36">Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?</verse>
				<verse number="37">А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!</verse>
				<verse number="38">І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.</verse>
				<verse number="39">Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.</verse>
				<verse number="40">А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.</verse>
				<verse number="41">Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,</verse>
				<verse number="42">а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.</verse>
				<verse number="2">Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.</verse>
				<verse number="3">Хліба нашого насущного дай нам на кожний день.</verse>
				<verse number="4">І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!</verse>
				<verse number="5">І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,</verse>
				<verse number="6">бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.</verse>
				<verse number="7">А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.</verse>
				<verse number="8">Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.</verse>
				<verse number="9">І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!</verse>
				<verse number="10">Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.</verse>
				<verse number="11">І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?</verse>
				<verse number="12">Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?</verse>
				<verse number="13">Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?</verse>
				<verse number="14">Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.</verse>
				<verse number="15">А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...</verse>
				<verse number="16">А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.</verse>
				<verse number="17">Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.</verse>
				<verse number="18">А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.</verse>
				<verse number="19">Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.</verse>
				<verse number="20">А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.</verse>
				<verse number="21">Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.</verse>
				<verse number="22">Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.</verse>
				<verse number="23">Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!</verse>
				<verse number="24">Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.</verse>
				<verse number="25">А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.</verse>
				<verse number="26">Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!</verse>
				<verse number="27">І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!</verse>
				<verse number="28">А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!</verse>
				<verse number="29">А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.</verse>
				<verse number="30">Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.</verse>
				<verse number="31">Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!</verse>
				<verse number="32">Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!</verse>
				<verse number="33">Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.</verse>
				<verse number="34">Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.</verse>
				<verse number="35">Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!</verse>
				<verse number="36">Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.</verse>
				<verse number="37">Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.</verse>
				<verse number="38">Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.</verse>
				<verse number="39">Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!</verse>
				<verse number="40">Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?</verse>
				<verse number="41">Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.</verse>
				<verse number="42">Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!</verse>
				<verse number="43">Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!</verse>
				<verse number="44">Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...</verse>
				<verse number="45">Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!</verse>
				<verse number="46">А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!</verse>
				<verse number="47">Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...</verse>
				<verse number="48">Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!</verse>
				<verse number="49">Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,</verse>
				<verse number="50">щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,</verse>
				<verse number="51">від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!</verse>
				<verse number="52">Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!</verse>
				<verse number="53">А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,</verse>
				<verse number="54">вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!</verse>
				<verse number="2">Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.</verse>
				<verse number="3">Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.</verse>
				<verse number="4">Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!</verse>
				<verse number="5">Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!</verse>
				<verse number="6">Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.</verse>
				<verse number="7">Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!</verse>
				<verse number="8">Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.</verse>
				<verse number="9">Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.</verse>
				<verse number="10">І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.</verse>
				<verse number="11">А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,</verse>
				<verse number="12">Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!</verse>
				<verse number="13">І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.</verse>
				<verse number="14">А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?</verse>
				<verse number="15">І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.</verse>
				<verse number="16">І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.</verse>
				<verse number="17">І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?</verse>
				<verse number="18">І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.</verse>
				<verse number="19">І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!</verse>
				<verse number="20">Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...</verse>
				<verse number="21">Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.</verse>
				<verse number="22">І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.</verse>
				<verse number="23">Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.</verse>
				<verse number="24">Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!</verse>
				<verse number="25">Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?</verse>
				<verse number="26">Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?</verse>
				<verse number="27">Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!</verse>
				<verse number="28">І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!</verse>
				<verse number="29">І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.</verse>
				<verse number="30">Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.</verse>
				<verse number="31">Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!</verse>
				<verse number="32">Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.</verse>
				<verse number="33">Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.</verse>
				<verse number="34">Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!</verse>
				<verse number="35">Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!</verse>
				<verse number="36">І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.</verse>
				<verse number="37">Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.</verse>
				<verse number="38">І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!</verse>
				<verse number="39">Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.</verse>
				<verse number="40">Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!</verse>
				<verse number="41">Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?</verse>
				<verse number="42">А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?</verse>
				<verse number="43">Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!</verse>
				<verse number="44">Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.</verse>
				<verse number="45">А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,</verse>
				<verse number="46">то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!</verse>
				<verse number="47">А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.</verse>
				<verse number="48">Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.</verse>
				<verse number="49">Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!</verse>
				<verse number="50">Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!</verse>
				<verse number="51">Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!</verse>
				<verse number="52">Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.</verse>
				<verse number="53">Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...</verse>
				<verse number="54">Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.</verse>
				<verse number="55">А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.</verse>
				<verse number="56">Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?</verse>
				<verse number="57">Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?</verse>
				<verse number="58">Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.</verse>
				<verse number="59">Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.</verse>
				<verse number="2">Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?</verse>
				<verse number="3">Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!</verse>
				<verse number="4">Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?</verse>
				<verse number="5">Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!</verse>
				<verse number="6">І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.</verse>
				<verse number="7">І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?</verse>
				<verse number="8">А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,</verse>
				<verse number="9">чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.</verse>
				<verse number="10">І навчав Він в одній з синагог у суботу.</verse>
				<verse number="11">І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.</verse>
				<verse number="12">А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.</verse>
				<verse number="13">І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!</verse>
				<verse number="14">Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.</verse>
				<verse number="15">А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?</verse>
				<verse number="16">Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?</verse>
				<verse number="17">А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!</verse>
				<verse number="18">Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?</verse>
				<verse number="19">Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.</verse>
				<verse number="20">І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?</verse>
				<verse number="21">Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.</verse>
				<verse number="22">І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.</verse>
				<verse number="23">І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:</verse>
				<verse number="24">Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!</verse>
				<verse number="25">Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!</verse>
				<verse number="26">Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...</verse>
				<verse number="27">А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!</verse>
				<verse number="28">Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...</verse>
				<verse number="29">І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!</verse>
				<verse number="30">І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!</verse>
				<verse number="31">Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...</verse>
				<verse number="32">А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.</verse>
				<verse number="33">Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.</verse>
				<verse number="34">Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!</verse>
				<verse number="35">Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.</verse>
				<verse number="2">І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.</verse>
				<verse number="3">Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?</verse>
				<verse number="4">Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...</verse>
				<verse number="5">І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?</verse>
				<verse number="6">І вони не могли відповісти на це.</verse>
				<verse number="7">А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:</verse>
				<verse number="8">Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,</verse>
				<verse number="9">і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...</verse>
				<verse number="10">Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.</verse>
				<verse number="11">Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.</verse>
				<verse number="12">А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.</verse>
				<verse number="13">Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,</verse>
				<verse number="14">і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!</verse>
				<verse number="15">Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!</verse>
				<verse number="16">Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.</verse>
				<verse number="17">І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.</verse>
				<verse number="18">І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!</verse>
				<verse number="19">А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!</verse>
				<verse number="20">І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.</verse>
				<verse number="21">І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.</verse>
				<verse number="22">І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.</verse>
				<verse number="23">І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.</verse>
				<verse number="24">Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!</verse>
				<verse number="25">Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:</verse>
				<verse number="26">Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!</verse>
				<verse number="27">І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!</verse>
				<verse number="28">Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,</verse>
				<verse number="29">щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,</verse>
				<verse number="30">говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...</verse>
				<verse number="31">Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?</verse>
				<verse number="32">Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.</verse>
				<verse number="33">Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.</verse>
				<verse number="34">Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?</verse>
				<verse number="35">Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.</verse>
				<verse number="2">Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.</verse>
				<verse number="3">А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:</verse>
				<verse number="4">Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?</verse>
				<verse number="5">А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.</verse>
				<verse number="6">І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.</verse>
				<verse number="7">Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...</verse>
				<verse number="8">Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?</verse>
				<verse number="9">А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!</verse>
				<verse number="10">Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.</verse>
				<verse number="11">І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.</verse>
				<verse number="12">І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.</verse>
				<verse number="13">А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.</verse>
				<verse number="14">А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.</verse>
				<verse number="15">І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.</verse>
				<verse number="16">І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.</verse>
				<verse number="17">Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!</verse>
				<verse number="18">Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...</verse>
				<verse number="19">Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...</verse>
				<verse number="20">І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!</verse>
				<verse number="21">І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...</verse>
				<verse number="22">А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.</verse>
				<verse number="23">Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,</verse>
				<verse number="24">бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.</verse>
				<verse number="25">А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.</verse>
				<verse number="26">І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?</verse>
				<verse number="27">А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.</verse>
				<verse number="28">І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.</verse>
				<verse number="29">А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...</verse>
				<verse number="30">Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...</verse>
				<verse number="31">І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!</verse>
				<verse number="32">Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.</verse>
				<verse number="2">І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.</verse>
				<verse number="3">І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.</verse>
				<verse number="4">Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.</verse>
				<verse number="5">І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?</verse>
				<verse number="6">А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.</verse>
				<verse number="7">А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.</verse>
				<verse number="8">І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.</verse>
				<verse number="9">І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.</verse>
				<verse number="10">Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.</verse>
				<verse number="11">Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?</verse>
				<verse number="12">І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?</verse>
				<verse number="13">Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!</verse>
				<verse number="14">Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.</verse>
				<verse number="15">Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.</verse>
				<verse number="16">Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.</verse>
				<verse number="17">Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.</verse>
				<verse number="18">Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.</verse>
				<verse number="19">Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.</verse>
				<verse number="20">Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,</verse>
				<verse number="21">і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...</verse>
				<verse number="22">Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.</verse>
				<verse number="23">І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.</verse>
				<verse number="24">І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...</verse>
				<verse number="25">Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.</verse>
				<verse number="26">А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.</verse>
				<verse number="27">А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,</verse>
				<verse number="28">бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!</verse>
				<verse number="29">Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!</verse>
				<verse number="30">А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.</verse>
				<verse number="31">Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!</verse>
				<verse number="2">Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!</verse>
				<verse number="3">Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.</verse>
				<verse number="4">І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!</verse>
				<verse number="5">І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!</verse>
				<verse number="6">А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!</verse>
				<verse number="7">Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?</verse>
				<verse number="8">Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?</verse>
				<verse number="9">Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?</verse>
				<verse number="10">Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!</verse>
				<verse number="11">І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.</verse>
				<verse number="12">І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.</verse>
				<verse number="13">І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!</verse>
				<verse number="14">І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...</verse>
				<verse number="15">Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.</verse>
				<verse number="16">І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...</verse>
				<verse number="17">Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?</verse>
				<verse number="18">Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?</verse>
				<verse number="19">І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!</verse>
				<verse number="20">А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,</verse>
				<verse number="21">і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!</verse>
				<verse number="22">І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...</verse>
				<verse number="23">І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!</verse>
				<verse number="24">Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.</verse>
				<verse number="25">А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...</verse>
				<verse number="26">І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:</verse>
				<verse number="27">їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.</verse>
				<verse number="28">Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;</verse>
				<verse number="29">того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.</verse>
				<verse number="30">Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!</verse>
				<verse number="31">Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,</verse>
				<verse number="32">пам'ятайте про Лотову дружину!</verse>
				<verse number="33">Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.</verse>
				<verse number="34">Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.</verse>
				<verse number="35">Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.</verse>
				<verse number="36">Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!</verse>
				<verse number="37">І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,</verse>
				<verse number="2">говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.</verse>
				<verse number="3">У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!</verse>
				<verse number="4">Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,</verse>
				<verse number="5">але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.</verse>
				<verse number="6">І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?</verse>
				<verse number="7">А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?</verse>
				<verse number="8">Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...</verse>
				<verse number="9">А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.</verse>
				<verse number="10">Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.</verse>
				<verse number="11">Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.</verse>
				<verse number="12">Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!</verse>
				<verse number="13">А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...</verse>
				<verse number="14">Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.</verse>
				<verse number="15">До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.</verse>
				<verse number="16">А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.</verse>
				<verse number="17">Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!</verse>
				<verse number="18">І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?</verse>
				<verse number="19">Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!</verse>
				<verse number="20">Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.</verse>
				<verse number="21">А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!</verse>
				<verse number="22">Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!</verse>
				<verse number="23">А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.</verse>
				<verse number="24">Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!</verse>
				<verse number="25">Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...</verse>
				<verse number="26">Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?</verse>
				<verse number="27">А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!</verse>
				<verse number="28">І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.</verse>
				<verse number="29">А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,</verse>
				<verse number="30">і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.</verse>
				<verse number="31">І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.</verse>
				<verse number="32">Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,</verse>
				<verse number="33">і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!</verse>
				<verse number="34">Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.</verse>
				<verse number="35">І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.</verse>
				<verse number="36">А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?</verse>
				<verse number="37">А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.</verse>
				<verse number="38">І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!</verse>
				<verse number="39">А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!</verse>
				<verse number="40">І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:</verse>
				<verse number="41">Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!</verse>
				<verse number="42">Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!</verse>
				<verse number="43">І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.</verse>
				<verse number="2">І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,</verse>
				<verse number="3">бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.</verse>
				<verse number="4">І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.</verse>
				<verse number="5">А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!</verse>
				<verse number="6">І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.</verse>
				<verse number="7">А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!</verse>
				<verse number="8">Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.</verse>
				<verse number="9">Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.</verse>
				<verse number="10">Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!</verse>
				<verse number="11">Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.</verse>
				<verse number="12">Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.</verse>
				<verse number="13">І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.</verse>
				<verse number="14">Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.</verse>
				<verse number="15">І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.</verse>
				<verse number="16">І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.</verse>
				<verse number="17">І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.</verse>
				<verse number="18">І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.</verse>
				<verse number="19">Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.</verse>
				<verse number="20">І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.</verse>
				<verse number="21">Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.</verse>
				<verse number="22">І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.</verse>
				<verse number="23">Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?</verse>
				<verse number="24">І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.</verse>
				<verse number="25">І відказали йому: Пане, він десять мін має.</verse>
				<verse number="26">Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.</verse>
				<verse number="27">А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.</verse>
				<verse number="28">А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.</verse>
				<verse number="29">І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,</verse>
				<verse number="30">наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.</verse>
				<verse number="31">Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.</verse>
				<verse number="32">Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.</verse>
				<verse number="33">А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?</verse>
				<verse number="34">Вони ж відказали: Господь потребує його.</verse>
				<verse number="35">І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.</verse>
				<verse number="36">Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.</verse>
				<verse number="37">А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,</verse>
				<verse number="38">кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!</verse>
				<verse number="39">А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!</verse>
				<verse number="40">А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!</verse>
				<verse number="41">І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,</verse>
				<verse number="42">і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.</verse>
				<verse number="43">Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.</verse>
				<verse number="44">І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...</verse>
				<verse number="45">А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,</verse>
				<verse number="46">до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.</verse>
				<verse number="47">І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,</verse>
				<verse number="48">але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,</verse>
				<verse number="2">та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?</verse>
				<verse number="3">І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:</verse>
				<verse number="4">Іванове хрищення з неба було, чи від людей?</verse>
				<verse number="5">Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?</verse>
				<verse number="6">А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.</verse>
				<verse number="7">І вони відповіли, що не знають, ізвідки...</verse>
				<verse number="8">А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.</verse>
				<verse number="9">І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.</verse>
				<verse number="10">А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.</verse>
				<verse number="11">І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.</verse>
				<verse number="12">І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.</verse>
				<verse number="13">Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...</verse>
				<verse number="14">Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.</verse>
				<verse number="15">І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?</verse>
				<verse number="16">Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!</verse>
				<verse number="17">А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!</verse>
				<verse number="18">Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.</verse>
				<verse number="19">А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.</verse>
				<verse number="20">І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.</verse>
				<verse number="21">І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.</verse>
				<verse number="22">Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?</verse>
				<verse number="23">Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?</verse>
				<verse number="24">Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.</verse>
				<verse number="25">А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!</verse>
				<verse number="26">І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.</verse>
				<verse number="27">І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,</verse>
				<verse number="28">та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.</verse>
				<verse number="29">Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.</verse>
				<verse number="30">І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.</verse>
				<verse number="31">І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.</verse>
				<verse number="32">А по всіх умерла й жінка.</verse>
				<verse number="33">А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.</verse>
				<verse number="34">Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.</verse>
				<verse number="35">А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,</verse>
				<verse number="36">ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.</verse>
				<verse number="37">А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.</verse>
				<verse number="38">Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.</verse>
				<verse number="39">Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!</verse>
				<verse number="40">І вже не насмілювалися питати Його ні про що.</verse>
				<verse number="41">І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?</verse>
				<verse number="42">Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,</verse>
				<verse number="43">поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!</verse>
				<verse number="44">Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?</verse>
				<verse number="45">І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:</verse>
				<verse number="46">Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,</verse>
				<verse number="47">що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці.</verse>
				<verse number="2">Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула.</verse>
				<verse number="3">І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!</verse>
				<verse number="4">Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала...</verse>
				<verse number="5">Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:</verse>
				<verse number="6">Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується...</verse>
				<verse number="7">І запитали Його та сказали: Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?</verse>
				<verse number="8">Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть!</verse>
				<verse number="9">І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще.</verse>
				<verse number="10">Тоді промовляв Він до них: Повстане народ на народ, і царство на царство.</verse>
				<verse number="11">І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.</verse>
				<verse number="12">Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через Ім'я Моє.</verse>
				<verse number="13">Але це стане вам на свідоцтво.</verse>
				<verse number="14">Отож, покладіть у серця свої наперед не гадати, що будете відповідати,</verse>
				<verse number="15">бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші.</verse>
				<verse number="16">І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть.</verse>
				<verse number="17">І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти.</verse>
				<verse number="18">Але й волосина вам із голови не загине!</verse>
				<verse number="19">Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.</verse>
				<verse number="20">А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.</verse>
				<verse number="21">Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього!</verse>
				<verse number="22">Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.</verse>
				<verse number="23">Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!</verse>
				<verse number="24">І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...</verse>
				<verse number="25">І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,</verse>
				<verse number="26">коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.</verse>
				<verse number="27">І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!</verse>
				<verse number="28">Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!</verse>
				<verse number="29">І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:</verse>
				<verse number="30">як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.</verse>
				<verse number="31">Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!</verse>
				<verse number="32">Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.</verse>
				<verse number="33">Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!</verse>
				<verse number="34">Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,</verse>
				<verse number="35">немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.</verse>
				<verse number="36">Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!</verse>
				<verse number="37">За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.</verse>
				<verse number="38">А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.</verse>
				<verse number="2">А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...</verse>
				<verse number="3">Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.</verse>
				<verse number="4">І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.</verse>
				<verse number="5">Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.</verse>
				<verse number="6">І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...</verse>
				<verse number="7">І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.</verse>
				<verse number="8">І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.</verse>
				<verse number="9">А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?</verse>
				<verse number="10">А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.</verse>
				<verse number="11">І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?</verse>
				<verse number="12">І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.</verse>
				<verse number="13">І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.</verse>
				<verse number="14">А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.</verse>
				<verse number="15">І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.</verse>
				<verse number="16">Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.</verse>
				<verse number="17">Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.</verse>
				<verse number="18">Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.</verse>
				<verse number="19">Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!</verse>
				<verse number="20">По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.</verse>
				<verse number="21">Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.</verse>
				<verse number="22">Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!</verse>
				<verse number="23">А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?</verse>
				<verse number="24">І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.</verse>
				<verse number="25">Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.</verse>
				<verse number="26">Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.</verse>
				<verse number="27">Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.</verse>
				<verse number="28">Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,</verse>
				<verse number="29">і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,</verse>
				<verse number="30">щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="31">І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.</verse>
				<verse number="32">Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!</verse>
				<verse number="33">А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!</verse>
				<verse number="34">Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...</verse>
				<verse number="35">І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.</verse>
				<verse number="36">А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.</verse>
				<verse number="37">Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.</verse>
				<verse number="38">І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!</verse>
				<verse number="39">І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.</verse>
				<verse number="40">А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.</verse>
				<verse number="41">А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,</verse>
				<verse number="42">благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...</verse>
				<verse number="43">І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.</verse>
				<verse number="44">А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...</verse>
				<verse number="45">І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...</verse>
				<verse number="46">І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!</verse>
				<verse number="47">І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!</verse>
				<verse number="48">Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?</verse>
				<verse number="49">А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?</verse>
				<verse number="50">І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.</verse>
				<verse number="51">Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.</verse>
				<verse number="52">А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...</verse>
				<verse number="53">Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...</verse>
				<verse number="54">А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.</verse>
				<verse number="55">Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.</verse>
				<verse number="56">А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!</verse>
				<verse number="57">І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!</verse>
				<verse number="58">Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...</verse>
				<verse number="59">І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.</verse>
				<verse number="60">А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.</verse>
				<verse number="61">І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.</verse>
				<verse number="62">І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!</verse>
				<verse number="63">А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.</verse>
				<verse number="64">І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?</verse>
				<verse number="65">І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...</verse>
				<verse number="66">А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,</verse>
				<verse number="67">і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.</verse>
				<verse number="68">А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.</verse>
				<verse number="69">Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!</verse>
				<verse number="70">Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...</verse>
				<verse number="71">А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.</verse>
				<verse number="2">І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.</verse>
				<verse number="3">І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...</verse>
				<verse number="4">І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.</verse>
				<verse number="5">А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.</verse>
				<verse number="6">А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?</verse>
				<verse number="7">І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.</verse>
				<verse number="8">Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.</verse>
				<verse number="9">І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.</verse>
				<verse number="10">І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.</verse>
				<verse number="11">Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.</verse>
				<verse number="12">І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.</verse>
				<verse number="13">А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,</verse>
				<verse number="14">і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.</verse>
				<verse number="15">Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.</verse>
				<verse number="16">Отже я покараю Його й відпущу.</verse>
				<verse number="17">Бо повинен був їм відпустити одного на свято.</verse>
				<verse number="18">А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!</verse>
				<verse number="19">А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.</verse>
				<verse number="20">І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.</verse>
				<verse number="21">Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!</verse>
				<verse number="22">Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.</verse>
				<verse number="23">А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.</verse>
				<verse number="24">І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:</verse>
				<verse number="25">відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...</verse>
				<verse number="26">І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!</verse>
				<verse number="27">А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.</verse>
				<verse number="28">А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!</verse>
				<verse number="29">Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...</verse>
				<verse number="30">Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!</verse>
				<verse number="31">Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?</verse>
				<verse number="32">І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.</verse>
				<verse number="33">А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.</verse>
				<verse number="34">Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.</verse>
				<verse number="35">А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!</verse>
				<verse number="36">І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,</verse>
				<verse number="37">і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!</verse>
				<verse number="38">Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.</verse>
				<verse number="39">А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!</verse>
				<verse number="40">Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?</verse>
				<verse number="41">Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.</verse>
				<verse number="42">І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!</verse>
				<verse number="43">І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!</verse>
				<verse number="44">Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...</verse>
				<verse number="45">І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...</verse>
				<verse number="46">І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...</verse>
				<verse number="47">Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!</verse>
				<verse number="48">І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...</verse>
				<verse number="49">Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...</verse>
				<verse number="50">І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,</verse>
				<verse number="51">не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,</verse>
				<verse number="52">цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.</verse>
				<verse number="53">І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.</verse>
				<verse number="54">День той був Приготування, і наставала субота.</verse>
				<verse number="55">А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.</verse>
				<verse number="56">Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,</verse>
				<verse number="2">та й застали, що камінь від гробу відвалений був.</verse>
				<verse number="3">А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.</verse>
				<verse number="4">І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.</verse>
				<verse number="5">А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?</verse>
				<verse number="6">Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.</verse>
				<verse number="7">Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.</verse>
				<verse number="8">І згадали вони ті слова Його!</verse>
				<verse number="9">А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.</verse>
				<verse number="10">То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.</verse>
				<verse number="11">Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.</verse>
				<verse number="12">Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...</verse>
				<verse number="13">І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.</verse>
				<verse number="14">І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.</verse>
				<verse number="15">І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.</verse>
				<verse number="16">Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.</verse>
				<verse number="17">І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?</verse>
				<verse number="18">І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?</verse>
				<verse number="19">І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.</verse>
				<verse number="20">Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...</verse>
				<verse number="21">А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...</verse>
				<verse number="22">А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:</verse>
				<verse number="23">вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...</verse>
				<verse number="24">І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...</verse>
				<verse number="25">Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!</verse>
				<verse number="26">Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?</verse>
				<verse number="27">І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.</verse>
				<verse number="28">І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.</verse>
				<verse number="29">А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.</verse>
				<verse number="30">І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...</verse>
				<verse number="31">Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...</verse>
				<verse number="32">І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...</verse>
				<verse number="33">І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,</verse>
				<verse number="34">які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.</verse>
				<verse number="35">А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.</verse>
				<verse number="36">І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!</verse>
				<verse number="37">А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.</verse>
				<verse number="38">Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?</verse>
				<verse number="39">Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.</verse>
				<verse number="40">І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.</verse>
				<verse number="41">І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?</verse>
				<verse number="42">Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.</verse>
				<verse number="43">І, взявши, Він їв перед ними.</verse>
				<verse number="44">І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.</verse>
				<verse number="45">Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.</verse>
				<verse number="46">І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,</verse>
				<verse number="47">і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.</verse>
				<verse number="48">А ви свідки того.</verse>
				<verse number="49">І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.</verse>
				<verse number="50">І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.</verse>
				<verse number="51">І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.</verse>
				<verse number="52">А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.</verse>
				<verse number="53">І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="43">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.</verse>
				<verse number="2">Воно в Бога було споконвіку.</verse>
				<verse number="3">Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.</verse>
				<verse number="4">І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.</verse>
				<verse number="5">А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.</verse>
				<verse number="6">Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.</verse>
				<verse number="7">Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.</verse>
				<verse number="8">Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.</verse>
				<verse number="9">Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.</verse>
				<verse number="10">Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.</verse>
				<verse number="11">До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.</verse>
				<verse number="12">А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,</verse>
				<verse number="13">що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.</verse>
				<verse number="14">І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.</verse>
				<verse number="15">Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.</verse>
				<verse number="16">А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.</verse>
				<verse number="17">Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="18">Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.</verse>
				<verse number="19">А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?</verse>
				<verse number="20">І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.</verse>
				<verse number="21">І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!</verse>
				<verse number="22">Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?</verse>
				<verse number="23">Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.</verse>
				<verse number="24">Посланці ж із фарисеїв були.</verse>
				<verse number="25">І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?</verse>
				<verse number="26">Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.</verse>
				<verse number="27">Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.</verse>
				<verse number="28">Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.</verse>
				<verse number="29">Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!</verse>
				<verse number="30">Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.</verse>
				<verse number="31">І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.</verse>
				<verse number="32">І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.</verse>
				<verse number="33">І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.</verse>
				<verse number="34">І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!</verse>
				<verse number="35">Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.</verse>
				<verse number="36">І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!</verse>
				<verse number="37">І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.</verse>
				<verse number="38">А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?</verse>
				<verse number="39">Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.</verse>
				<verse number="40">А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.</verse>
				<verse number="41">Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.</verse>
				<verse number="42">І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.</verse>
				<verse number="43">Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!</verse>
				<verse number="44">А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.</verse>
				<verse number="45">Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.</verse>
				<verse number="46">І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.</verse>
				<verse number="47">Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!</verse>
				<verse number="48">Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.</verse>
				<verse number="49">Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!</verse>
				<verse number="50">Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!</verse>
				<verse number="51">І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.</verse>
				<verse number="2">На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.</verse>
				<verse number="3">Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!</verse>
				<verse number="4">Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!</verse>
				<verse number="5">А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!</verse>
				<verse number="6">Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.</verse>
				<verse number="7">Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть.</verse>
				<verse number="8">І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли.</verse>
				<verse number="9">Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого</verse>
				<verse number="10">та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...</verse>
				<verse number="11">Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.</verse>
				<verse number="12">Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів.</verse>
				<verse number="13">А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.</verse>
				<verse number="14">І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники.</verse>
				<verse number="15">І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.</verse>
				<verse number="16">І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового!</verse>
				<verse number="17">Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!</verse>
				<verse number="18">І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?</verse>
				<verse number="19">Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!</verse>
				<verse number="20">Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його?</verse>
				<verse number="21">А Він говорив про храм тіла Свого.</verse>
				<verse number="22">Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.</verse>
				<verse number="23">А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив.</verse>
				<verse number="24">Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,</verse>
				<verse number="25">і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський.</verse>
				<verse number="2">Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.</verse>
				<verse number="3">Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.</verse>
				<verse number="4">Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?</verse>
				<verse number="5">Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.</verse>
				<verse number="6">Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.</verse>
				<verse number="7">Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.</verse>
				<verse number="8">Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.</verse>
				<verse number="9">Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?</verse>
				<verse number="10">Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?</verse>
				<verse number="11">Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.</verse>
				<verse number="12">Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?</verse>
				<verse number="13">І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.</verse>
				<verse number="14">І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,</verse>
				<verse number="15">щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.</verse>
				<verse number="16">Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.</verse>
				<verse number="17">Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.</verse>
				<verse number="18">Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.</verse>
				<verse number="19">Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!</verse>
				<verse number="20">Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.</verse>
				<verse number="21">А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.</verse>
				<verse number="22">По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.</verse>
				<verse number="23">А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились,</verse>
				<verse number="24">бо Іван до в'язниці не був ще посаджений.</verse>
				<verse number="25">І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення.</verse>
				<verse number="26">І прийшли до Івана вони та й сказали йому: Учителю, Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ото христить і Він, і до Нього всі йдуть.</verse>
				<verse number="27">Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.</verse>
				<verse number="28">Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.</verse>
				<verse number="29">Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!</verse>
				<verse number="30">Він має рости, я ж маліти.</verse>
				<verse number="31">Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто походить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,</verse>
				<verse number="32">і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоцтва Його не приймає ніхто.</verse>
				<verse number="33">Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.</verse>
				<verse number="34">Бо Кого Бог послав, Той Божі слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.</verse>
				<verse number="35">Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.</verse>
				<verse number="36">Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,</verse>
				<verse number="2">хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,</verse>
				<verse number="3">Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.</verse>
				<verse number="4">І потрібно було Самарію Йому переходити.</verse>
				<verse number="5">Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.</verse>
				<verse number="6">Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.</verse>
				<verse number="7">Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!</verse>
				<verse number="8">Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.</verse>
				<verse number="9">Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.</verse>
				<verse number="10">Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.</verse>
				<verse number="11">Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?</verse>
				<verse number="12">Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?</verse>
				<verse number="13">Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.</verse>
				<verse number="14">А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.</verse>
				<verse number="15">Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.</verse>
				<verse number="16">Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.</verse>
				<verse number="17">Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.</verse>
				<verse number="18">Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.</verse>
				<verse number="19">Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.</verse>
				<verse number="20">Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.</verse>
				<verse number="21">Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.</verse>
				<verse number="22">Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.</verse>
				<verse number="23">Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.</verse>
				<verse number="24">Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.</verse>
				<verse number="25">Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.</verse>
				<verse number="26">Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...</verse>
				<verse number="27">І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?</verse>
				<verse number="28">Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:</verse>
				<verse number="29">Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?</verse>
				<verse number="30">І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.</verse>
				<verse number="31">Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!</verse>
				<verse number="32">А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.</verse>
				<verse number="33">Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?</verse>
				<verse number="34">Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.</verse>
				<verse number="35">Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!</verse>
				<verse number="36">А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.</verse>
				<verse number="37">Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.</verse>
				<verse number="38">Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.</verse>
				<verse number="39">З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!</verse>
				<verse number="40">А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.</verse>
				<verse number="41">Значно ж більш вони ввірували через слово Його.</verse>
				<verse number="42">А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!</verse>
				<verse number="43">Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.</verse>
				<verse number="44">Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.</verse>
				<verse number="45">А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.</verse>
				<verse number="46">Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.</verse>
				<verse number="47">Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.</verse>
				<verse number="48">Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!</verse>
				<verse number="49">Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!</verse>
				<verse number="50">Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.</verse>
				<verse number="51">А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.</verse>
				<verse number="52">А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.</verse>
				<verse number="53">Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.</verse>
				<verse number="54">Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.</verse>
				<verse number="2">А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.</verse>
				<verse number="3">У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.</verse>
				<verse number="4">Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.</verse>
				<verse number="5">А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.</verse>
				<verse number="6">Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?</verse>
				<verse number="7">Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.</verse>
				<verse number="8">Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!</verse>
				<verse number="9">І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,</verse>
				<verse number="10">тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.</verse>
				<verse number="11">А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.</verse>
				<verse number="12">А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?</verse>
				<verse number="13">Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.</verse>
				<verse number="14">Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!</verse>
				<verse number="15">Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.</verse>
				<verse number="16">І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.</verse>
				<verse number="17">А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.</verse>
				<verse number="18">І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.</verse>
				<verse number="19">Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.</verse>
				<verse number="20">Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.</verse>
				<verse number="21">Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.</verse>
				<verse number="22">Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,</verse>
				<verse number="23">щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.</verse>
				<verse number="24">Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.</verse>
				<verse number="25">Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.</verse>
				<verse number="26">Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.</verse>
				<verse number="27">І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.</verse>
				<verse number="28">Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,</verse>
				<verse number="29">і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.</verse>
				<verse number="30">Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.</verse>
				<verse number="31">Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.</verse>
				<verse number="32">Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.</verse>
				<verse number="33">Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.</verse>
				<verse number="34">Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.</verse>
				<verse number="35">Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.</verse>
				<verse number="36">Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!</verse>
				<verse number="37">Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.</verse>
				<verse number="38">Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.</verse>
				<verse number="39">Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!</verse>
				<verse number="40">Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.</verse>
				<verse number="41">Від людей не приймаю Я слави,</verse>
				<verse number="42">але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.</verse>
				<verse number="43">Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.</verse>
				<verse number="44">Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?</verse>
				<verse number="45">Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!</verse>
				<verse number="46">Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.</verse>
				<verse number="47">Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.</verse>
				<verse number="2">А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.</verse>
				<verse number="3">Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.</verse>
				<verse number="4">Наближалася ж Пасха, свято юдейське.</verse>
				<verse number="5">А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?</verse>
				<verse number="6">Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.</verse>
				<verse number="7">Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.</verse>
				<verse number="8">Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:</verse>
				<verse number="9">Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!</verse>
				<verse number="10">А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.</verse>
				<verse number="11">А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.</verse>
				<verse number="12">І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.</verse>
				<verse number="13">І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.</verse>
				<verse number="14">А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!</verse>
				<verse number="15">Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.</verse>
				<verse number="16">А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.</verse>
				<verse number="17">І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.</verse>
				<verse number="18">Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.</verse>
				<verse number="19">Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...</verse>
				<verse number="20">Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!</verse>
				<verse number="21">І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.</verse>
				<verse number="22">А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.</verse>
				<verse number="23">А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.</verse>
				<verse number="24">Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.</verse>
				<verse number="25">І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?</verse>
				<verse number="26">Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.</verse>
				<verse number="27">Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.</verse>
				<verse number="28">Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?</verse>
				<verse number="29">Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.</verse>
				<verse number="30">А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?</verse>
				<verse number="31">Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.</verse>
				<verse number="32">А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.</verse>
				<verse number="33">Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.</verse>
				<verse number="34">А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!</verse>
				<verse number="35">Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.</verse>
				<verse number="36">Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.</verse>
				<verse number="37">Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.</verse>
				<verse number="38">Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.</verse>
				<verse number="39">Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.</verse>
				<verse number="40">Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.</verse>
				<verse number="41">Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.</verse>
				<verse number="42">І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?</verse>
				<verse number="43">А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!</verse>
				<verse number="44">Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.</verse>
				<verse number="45">У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.</verse>
				<verse number="46">Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.</verse>
				<verse number="47">Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.</verse>
				<verse number="48">Я хліб життя!</verse>
				<verse number="49">Отці ваші в пустині їли манну, і померли.</verse>
				<verse number="50">То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.</verse>
				<verse number="51">Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.</verse>
				<verse number="52">Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?</verse>
				<verse number="53">І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.</verse>
				<verse number="54">Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.</verse>
				<verse number="55">Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.</verse>
				<verse number="56">Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.</verse>
				<verse number="57">Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.</verse>
				<verse number="58">То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!</verse>
				<verse number="59">Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.</verse>
				<verse number="60">А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?</verse>
				<verse number="61">А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?</verse>
				<verse number="62">А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?</verse>
				<verse number="63">То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.</verse>
				<verse number="64">Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.</verse>
				<verse number="65">І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.</verse>
				<verse number="66">Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.</verse>
				<verse number="67">І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?</verse>
				<verse number="68">Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.</verse>
				<verse number="69">Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!</verse>
				<verse number="70">Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...</verse>
				<verse number="71">Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.</verse>
				<verse number="2">А надходило свято юдейське Кучки.</verse>
				<verse number="3">І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.</verse>
				<verse number="4">Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.</verse>
				<verse number="5">Бо не вірували в Нього навіть брати Його!</verse>
				<verse number="6">А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.</verse>
				<verse number="7">Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.</verse>
				<verse number="8">Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.</verse>
				<verse number="9">Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.</verse>
				<verse number="10">Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.</verse>
				<verse number="11">А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?</verse>
				<verse number="12">І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...</verse>
				<verse number="13">Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.</verse>
				<verse number="14">У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.</verse>
				<verse number="15">І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?</verse>
				<verse number="16">Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.</verse>
				<verse number="17">Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.</verse>
				<verse number="18">Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.</verse>
				<verse number="19">Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?</verse>
				<verse number="20">Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?</verse>
				<verse number="21">Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.</verse>
				<verse number="22">Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.</verse>
				<verse number="23">Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?</verse>
				<verse number="24">Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!</verse>
				<verse number="25">Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?</verse>
				<verse number="26">Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?</verse>
				<verse number="27">Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.</verse>
				<verse number="28">І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.</verse>
				<verse number="29">Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!</verse>
				<verse number="30">Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.</verse>
				<verse number="31">А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?</verse>
				<verse number="32">Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.</verse>
				<verse number="33">Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.</verse>
				<verse number="34">Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...</verse>
				<verse number="35">Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?</verse>
				<verse number="36">Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?</verse>
				<verse number="37">А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!</verse>
				<verse number="38">Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.</verse>
				<verse number="39">Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.</verse>
				<verse number="40">А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!</verse>
				<verse number="41">Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?</verse>
				<verse number="42">Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?</verse>
				<verse number="43">Так повстала незгода в народі з-за Нього.</verse>
				<verse number="44">А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.</verse>
				<verse number="45">І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?</verse>
				<verse number="46">Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...</verse>
				<verse number="47">А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?</verse>
				<verse number="48">Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?</verse>
				<verse number="49">Та проклятий народ, що не знає Закону!</verse>
				<verse number="50">Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:</verse>
				<verse number="51">Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?</verse>
				<verse number="52">Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.</verse>
				<verse number="53">І до дому свого пішов кожен.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Ісус же на гору Оливну пішов.</verse>
				<verse number="2">А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.</verse>
				<verse number="3">І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,</verse>
				<verse number="4">та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...</verse>
				<verse number="5">Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?</verse>
				<verse number="6">Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...</verse>
				<verse number="7">А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...</verse>
				<verse number="8">І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...</verse>
				<verse number="9">А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...</verse>
				<verse number="10">І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?</verse>
				<verse number="11">А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!</verse>
				<verse number="12">І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.</verse>
				<verse number="13">Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.</verse>
				<verse number="14">Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.</verse>
				<verse number="15">Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.</verse>
				<verse number="16">А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!</verse>
				<verse number="17">Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.</verse>
				<verse number="18">Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.</verse>
				<verse number="19">І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.</verse>
				<verse number="20">Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...</verse>
				<verse number="21">І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...</verse>
				<verse number="22">А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?</verse>
				<verse number="23">І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.</verse>
				<verse number="24">Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.</verse>
				<verse number="25">А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.</verse>
				<verse number="26">Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.</verse>
				<verse number="27">Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.</verse>
				<verse number="28">Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.</verse>
				<verse number="29">А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.</verse>
				<verse number="30">Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.</verse>
				<verse number="31">Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,</verse>
				<verse number="32">і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!</verse>
				<verse number="33">Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?</verse>
				<verse number="34">Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.</verse>
				<verse number="35">І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.</verse>
				<verse number="36">Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.</verse>
				<verse number="37">Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.</verse>
				<verse number="38">Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.</verse>
				<verse number="39">Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.</verse>
				<verse number="40">А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.</verse>
				<verse number="41">Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.</verse>
				<verse number="42">А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.</verse>
				<verse number="43">Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.</verse>
				<verse number="44">Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.</verse>
				<verse number="45">А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.</verse>
				<verse number="46">Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?</verse>
				<verse number="47">Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.</verse>
				<verse number="48">Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?</verse>
				<verse number="49">Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.</verse>
				<verse number="50">Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.</verse>
				<verse number="51">Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!</verse>
				<verse number="52">І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.</verse>
				<verse number="53">Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?</verse>
				<verse number="54">Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.</verse>
				<verse number="55">І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.</verse>
				<verse number="56">Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.</verse>
				<verse number="57">А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?</verse>
				<verse number="58">Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.</verse>
				<verse number="59">І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.</verse>
				<verse number="2">І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?</verse>
				<verse number="3">Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.</verse>
				<verse number="4">Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.</verse>
				<verse number="5">Доки Я в світі, Я Світло для світу.</verse>
				<verse number="6">Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,</verse>
				<verse number="7">і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...</verse>
				<verse number="8">А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?</verse>
				<verse number="9">Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!</verse>
				<verse number="10">І питали його: Як же очі відкрились тобі?</verse>
				<verse number="11">А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.</verse>
				<verse number="12">І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.</verse>
				<verse number="13">Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.</verse>
				<verse number="14">А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.</verse>
				<verse number="15">І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.</verse>
				<verse number="16">Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.</verse>
				<verse number="17">Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!</verse>
				<verse number="18">Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.</verse>
				<verse number="19">І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?</verse>
				<verse number="20">А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.</verse>
				<verse number="21">Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...</verse>
				<verse number="22">Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.</verse>
				<verse number="23">Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.</verse>
				<verse number="24">І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.</verse>
				<verse number="25">Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...</verse>
				<verse number="26">І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?</verse>
				<verse number="27">Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?</verse>
				<verse number="28">А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.</verse>
				<verse number="29">Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.</verse>
				<verse number="30">Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!</verse>
				<verse number="31">Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.</verse>
				<verse number="32">Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.</verse>
				<verse number="33">Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.</verse>
				<verse number="34">Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.</verse>
				<verse number="35">Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?</verse>
				<verse number="36">Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?</verse>
				<verse number="37">Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...</verse>
				<verse number="38">А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.</verse>
				<verse number="39">І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.</verse>
				<verse number="40">І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?</verse>
				<verse number="41">Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.</verse>
				<verse number="2">А хто входить дверима, той вівцям пастух.</verse>
				<verse number="3">Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.</verse>
				<verse number="4">А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.</verse>
				<verse number="5">За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.</verse>
				<verse number="6">Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.</verse>
				<verse number="7">І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.</verse>
				<verse number="8">Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.</verse>
				<verse number="9">Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.</verse>
				<verse number="10">Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.</verse>
				<verse number="11">Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.</verse>
				<verse number="12">А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.</verse>
				<verse number="13">А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.</verse>
				<verse number="14">Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.</verse>
				<verse number="15">Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.</verse>
				<verse number="16">Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!</verse>
				<verse number="17">Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.</verse>
				<verse number="18">Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.</verse>
				<verse number="19">З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.</verse>
				<verse number="20">І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?</verse>
				<verse number="21">Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...</verse>
				<verse number="22">Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.</verse>
				<verse number="23">А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.</verse>
				<verse number="24">Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!</verse>
				<verse number="25">Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.</verse>
				<verse number="26">Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.</verse>
				<verse number="27">Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.</verse>
				<verse number="28">І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.</verse>
				<verse number="29">Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.</verse>
				<verse number="30">Я й Отець Ми одне!</verse>
				<verse number="31">Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.</verse>
				<verse number="32">Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?</verse>
				<verse number="33">Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...</verse>
				<verse number="34">Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?</verse>
				<verse number="35">Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,</verse>
				<verse number="36">то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?</verse>
				<verse number="37">Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.</verse>
				<verse number="38">А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!</verse>
				<verse number="39">Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.</verse>
				<verse number="40">І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.</verse>
				<verse number="41">І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.</verse>
				<verse number="42">І багато-хто ввірували в Нього там.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.</verse>
				<verse number="2">А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.</verse>
				<verse number="3">Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...</verse>
				<verse number="4">Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.</verse>
				<verse number="5">А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.</verse>
				<verse number="6">А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.</verse>
				<verse number="7">Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.</verse>
				<verse number="8">Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?</verse>
				<verse number="9">Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.</verse>
				<verse number="10">А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.</verse>
				<verse number="11">Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.</verse>
				<verse number="12">А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.</verse>
				<verse number="13">Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.</verse>
				<verse number="14">Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.</verse>
				<verse number="15">І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.</verse>
				<verse number="16">Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.</verse>
				<verse number="17">Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.</verse>
				<verse number="18">А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.</verse>
				<verse number="19">І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.</verse>
				<verse number="20">Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.</verse>
				<verse number="21">І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...</verse>
				<verse number="22">Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!</verse>
				<verse number="23">Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!</verse>
				<verse number="24">Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.</verse>
				<verse number="25">Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.</verse>
				<verse number="26">І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?</verse>
				<verse number="27">Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.</verse>
				<verse number="28">І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!</verse>
				<verse number="29">А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.</verse>
				<verse number="30">А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.</verse>
				<verse number="31">Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.</verse>
				<verse number="32">Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!</verse>
				<verse number="33">А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,</verse>
				<verse number="34">і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!</verse>
				<verse number="35">І закапали сльози Ісусові...</verse>
				<verse number="36">А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!</verse>
				<verse number="37">А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?</verse>
				<verse number="38">Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.</verse>
				<verse number="39">Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...</verse>
				<verse number="40">Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?</verse>
				<verse number="41">І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.</verse>
				<verse number="42">Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.</verse>
				<verse number="43">І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!</verse>
				<verse number="44">І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...</verse>
				<verse number="45">І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.</verse>
				<verse number="46">А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.</verse>
				<verse number="47">Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?</verse>
				<verse number="48">Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!</verse>
				<verse number="49">А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,</verse>
				<verse number="50">і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!</verse>
				<verse number="51">А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,</verse>
				<verse number="52">і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.</verse>
				<verse number="53">Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.</verse>
				<verse number="54">І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.</verse>
				<verse number="55">Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.</verse>
				<verse number="56">І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?</verse>
				<verse number="57">А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.</verse>
				<verse number="2">І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.</verse>
				<verse number="3">А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!</verse>
				<verse number="4">І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:</verse>
				<verse number="5">Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?</verse>
				<verse number="6">А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.</verse>
				<verse number="7">І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...</verse>
				<verse number="8">Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!</verse>
				<verse number="9">А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.</verse>
				<verse number="10">А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,</verse>
				<verse number="11">бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.</verse>
				<verse number="12">А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,</verse>
				<verse number="13">то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!</verse>
				<verse number="14">Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:</verse>
				<verse number="15">Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!</verse>
				<verse number="16">А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.</verse>
				<verse number="17">Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.</verse>
				<verse number="18">Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.</verse>
				<verse number="19">Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!</verse>
				<verse number="20">А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.</verse>
				<verse number="21">І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.</verse>
				<verse number="22">Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.</verse>
				<verse number="23">Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.</verse>
				<verse number="24">Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.</verse>
				<verse number="25">Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.</verse>
				<verse number="26">Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.</verse>
				<verse number="27">Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...</verse>
				<verse number="28">Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!</verse>
				<verse number="29">А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!</verse>
				<verse number="30">Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.</verse>
				<verse number="31">Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.</verse>
				<verse number="32">І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.</verse>
				<verse number="33">А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.</verse>
				<verse number="34">А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?</verse>
				<verse number="35">І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...</verse>
				<verse number="36">Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.</verse>
				<verse number="37">І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,</verse>
				<verse number="38">щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?</verse>
				<verse number="39">Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:</verse>
				<verse number="40">Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!</verse>
				<verse number="41">Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.</verse>
				<verse number="42">Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.</verse>
				<verse number="43">Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.</verse>
				<verse number="44">А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.</verse>
				<verse number="45">А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.</verse>
				<verse number="46">Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.</verse>
				<verse number="47">Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.</verse>
				<verse number="48">Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!</verse>
				<verse number="49">Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.</verse>
				<verse number="50">І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.</verse>
				<verse number="2">Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,</verse>
				<verse number="3">то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,</verse>
				<verse number="4">устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.</verse>
				<verse number="5">Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.</verse>
				<verse number="6">І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?</verse>
				<verse number="7">Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.</verse>
				<verse number="8">Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.</verse>
				<verse number="9">До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!</verse>
				<verse number="10">Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.</verse>
				<verse number="11">Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.</verse>
				<verse number="12">Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?</verse>
				<verse number="13">Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.</verse>
				<verse number="14">А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.</verse>
				<verse number="15">Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.</verse>
				<verse number="16">Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.</verse>
				<verse number="17">Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!</verse>
				<verse number="18">Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!</verse>
				<verse number="19">Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.</verse>
				<verse number="20">Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!</verse>
				<verse number="21">Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...</verse>
				<verse number="22">І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.</verse>
				<verse number="23">При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.</verse>
				<verse number="24">От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?</verse>
				<verse number="25">І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?</verse>
				<verse number="26">Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...</verse>
				<verse number="27">За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...</verse>
				<verse number="28">Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.</verse>
				<verse number="29">А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.</verse>
				<verse number="30">А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.</verse>
				<verse number="31">Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.</verse>
				<verse number="32">Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!</verse>
				<verse number="33">Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.</verse>
				<verse number="34">Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!</verse>
				<verse number="35">По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.</verse>
				<verse number="36">А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.</verse>
				<verse number="37">Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!</verse>
				<verse number="38">Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!</verse>
				<verse number="2">Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?</verse>
				<verse number="3">А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.</verse>
				<verse number="4">А куди Я йду дорогу ви знаєте.</verse>
				<verse number="5">Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?</verse>
				<verse number="6">Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.</verse>
				<verse number="7">Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.</verse>
				<verse number="8">Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!</verse>
				<verse number="9">Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?</verse>
				<verse number="10">Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.</verse>
				<verse number="11">Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.</verse>
				<verse number="12">Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.</verse>
				<verse number="13">І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.</verse>
				<verse number="14">Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.</verse>
				<verse number="15">Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!</verse>
				<verse number="16">І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,</verse>
				<verse number="17">Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.</verse>
				<verse number="18">Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!</verse>
				<verse number="19">Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!</verse>
				<verse number="20">Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.</verse>
				<verse number="21">Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.</verse>
				<verse number="22">Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?</verse>
				<verse number="23">Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.</verse>
				<verse number="24">Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.</verse>
				<verse number="25">Говорив це Я вам, бувши з вами.</verse>
				<verse number="26">Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.</verse>
				<verse number="27">Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!</verse>
				<verse number="28">Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.</verse>
				<verse number="29">І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.</verse>
				<verse number="30">Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,</verse>
				<verse number="31">та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.</verse>
				<verse number="2">Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.</verse>
				<verse number="3">Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.</verse>
				<verse number="4">Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.</verse>
				<verse number="5">Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.</verse>
				<verse number="6">Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.</verse>
				<verse number="7">Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!</verse>
				<verse number="8">Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.</verse>
				<verse number="9">Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!</verse>
				<verse number="10">Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.</verse>
				<verse number="11">Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!</verse>
				<verse number="12">Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!</verse>
				<verse number="13">Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.</verse>
				<verse number="14">Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.</verse>
				<verse number="15">Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.</verse>
				<verse number="16">Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.</verse>
				<verse number="17">Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!</verse>
				<verse number="18">Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.</verse>
				<verse number="19">Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.</verse>
				<verse number="20">Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.</verse>
				<verse number="21">Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.</verse>
				<verse number="22">Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.</verse>
				<verse number="23">Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.</verse>
				<verse number="24">Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.</verse>
				<verse number="25">Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!</verse>
				<verse number="26">А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.</verse>
				<verse number="27">Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.</verse>
				<verse number="2">Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!</verse>
				<verse number="3">А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.</verse>
				<verse number="4">Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.</verse>
				<verse number="5">Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?</verse>
				<verse number="6">Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.</verse>
				<verse number="7">Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.</verse>
				<verse number="8">А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:</verse>
				<verse number="9">тож про гріх, що не вірують у Мене;</verse>
				<verse number="10">а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;</verse>
				<verse number="11">а про суд, що засуджений князь цього світу.</verse>
				<verse number="12">Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.</verse>
				<verse number="13">А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.</verse>
				<verse number="14">Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.</verse>
				<verse number="15">Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.</verse>
				<verse number="16">Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.</verse>
				<verse number="17">А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...</verse>
				<verse number="18">Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...</verse>
				<verse number="19">Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?</verse>
				<verse number="20">Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!</verse>
				<verse number="21">Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...</verse>
				<verse number="22">Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!</verse>
				<verse number="23">Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.</verse>
				<verse number="24">Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.</verse>
				<verse number="25">Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.</verse>
				<verse number="26">Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,</verse>
				<verse number="27">бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.</verse>
				<verse number="28">Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.</verse>
				<verse number="29">Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.</verse>
				<verse number="30">Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!</verse>
				<verse number="31">Ісус їм відповів: Тепер віруєте?</verse>
				<verse number="32">Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!</verse>
				<verse number="33">Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,</verse>
				<verse number="2">бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.</verse>
				<verse number="3">Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.</verse>
				<verse number="4">Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.</verse>
				<verse number="5">І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.</verse>
				<verse number="6">Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.</verse>
				<verse number="7">Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,</verse>
				<verse number="8">бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.</verse>
				<verse number="9">Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!</verse>
				<verse number="10">Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.</verse>
				<verse number="11">І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!</verse>
				<verse number="12">Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.</verse>
				<verse number="13">Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.</verse>
				<verse number="14">Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.</verse>
				<verse number="15">Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.</verse>
				<verse number="16">Не від світу вони, як і Я не від світу.</verse>
				<verse number="17">Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.</verse>
				<verse number="18">Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.</verse>
				<verse number="19">А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.</verse>
				<verse number="20">Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,</verse>
				<verse number="21">щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.</verse>
				<verse number="22">А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.</verse>
				<verse number="23">Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.</verse>
				<verse number="24">Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.</verse>
				<verse number="25">Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.</verse>
				<verse number="26">Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.</verse>
				<verse number="2">Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.</verse>
				<verse number="3">Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.</verse>
				<verse number="4">А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?</verse>
				<verse number="5">Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.</verse>
				<verse number="6">І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...</verse>
				<verse number="7">І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.</verse>
				<verse number="8">Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,</verse>
				<verse number="9">щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.</verse>
				<verse number="10">Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.</verse>
				<verse number="11">Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?</verse>
				<verse number="12">Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,</verse>
				<verse number="13">і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.</verse>
				<verse number="14">Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.</verse>
				<verse number="15">А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.</verse>
				<verse number="16">А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.</verse>
				<verse number="17">І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!</verse>
				<verse number="18">А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.</verse>
				<verse number="19">А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.</verse>
				<verse number="20">Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.</verse>
				<verse number="21">Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.</verse>
				<verse number="22">А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?</verse>
				<verse number="23">Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?</verse>
				<verse number="24">І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.</verse>
				<verse number="25">А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!</verse>
				<verse number="26">Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?</verse>
				<verse number="27">І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...</verse>
				<verse number="28">А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.</verse>
				<verse number="29">Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?</verse>
				<verse number="30">Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.</verse>
				<verse number="31">А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,</verse>
				<verse number="32">щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.</verse>
				<verse number="33">Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?</verse>
				<verse number="34">Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?</verse>
				<verse number="35">Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?</verse>
				<verse number="36">Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...</verse>
				<verse number="37">Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.</verse>
				<verse number="38">Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.</verse>
				<verse number="39">Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?</verse>
				<verse number="40">Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.</verse>
				<verse number="2">Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,</verse>
				<verse number="3">і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...</verse>
				<verse number="4">Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.</verse>
				<verse number="5">І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!</verse>
				<verse number="6">Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!</verse>
				<verse number="7">Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!</verse>
				<verse number="8">Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,</verse>
				<verse number="9">і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.</verse>
				<verse number="10">І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?</verse>
				<verse number="11">Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...</verse>
				<verse number="12">Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.</verse>
				<verse number="13">Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.</verse>
				<verse number="14">Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!</verse>
				<verse number="15">Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!</verse>
				<verse number="16">Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...</verse>
				<verse number="17">І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.</verse>
				<verse number="18">Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.</verse>
				<verse number="19">А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.</verse>
				<verse number="20">І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.</verse>
				<verse number="21">Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.</verse>
				<verse number="22">Пилат відповів: Що я написав написав!</verse>
				<verse number="23">Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.</verse>
				<verse number="24">Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...</verse>
				<verse number="25">Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.</verse>
				<verse number="26">Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!</verse>
				<verse number="27">Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.</verse>
				<verse number="28">Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!</verse>
				<verse number="29">Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.</verse>
				<verse number="30">А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...</verse>
				<verse number="31">Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.</verse>
				<verse number="32">Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.</verse>
				<verse number="33">Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,</verse>
				<verse number="34">та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.</verse>
				<verse number="35">І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.</verse>
				<verse number="36">о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!</verse>
				<verse number="37">І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.</verse>
				<verse number="38">Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.</verse>
				<verse number="39">Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.</verse>
				<verse number="40">Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.</verse>
				<verse number="41">На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.</verse>
				<verse number="42">Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.</verse>
				<verse number="2">Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!</verse>
				<verse number="3">Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.</verse>
				<verse number="4">Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.</verse>
				<verse number="5">І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.</verse>
				<verse number="6">Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,</verse>
				<verse number="7">і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...</verse>
				<verse number="8">Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.</verse>
				<verse number="9">Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.</verse>
				<verse number="10">І учні вернулися знову до себе.</verse>
				<verse number="11">А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.</verse>
				<verse number="12">І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...</verse>
				<verse number="13">І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...</verse>
				<verse number="14">І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...</verse>
				<verse number="15">Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!</verse>
				<verse number="16">Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!</verse>
				<verse number="17">Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!</verse>
				<verse number="18">Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...</verse>
				<verse number="19">Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!</verse>
				<verse number="20">І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.</verse>
				<verse number="21">Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!</verse>
				<verse number="22">Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!</verse>
				<verse number="23">Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!</verse>
				<verse number="24">А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.</verse>
				<verse number="25">Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!</verse>
				<verse number="26">За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!</verse>
				<verse number="27">Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!</verse>
				<verse number="28">А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!</verse>
				<verse number="29">Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!</verse>
				<verse number="30">Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.</verse>
				<verse number="31">Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.</verse>
				<verse number="2">Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.</verse>
				<verse number="3">Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.</verse>
				<verse number="4">А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.</verse>
				<verse number="5">Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.</verse>
				<verse number="6">А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...</verse>
				<verse number="7">Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...</verse>
				<verse number="8">Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.</verse>
				<verse number="9">А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.</verse>
				<verse number="10">Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!</verse>
				<verse number="11">Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.</verse>
				<verse number="12">Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...</verse>
				<verse number="13">Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.</verse>
				<verse number="14">Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.</verse>
				<verse number="15">Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!</verse>
				<verse number="16">І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!</verse>
				<verse number="17">Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!</verse>
				<verse number="18">Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш...</verse>
				<verse number="19">А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!</verse>
				<verse number="20">Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?</verse>
				<verse number="21">Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що?</verse>
				<verse number="22">Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!</verse>
				<verse number="23">І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?</verse>
				<verse number="24">Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!</verse>
				<verse number="25">Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="44">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,</verse>
				<verse number="2">аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.</verse>
				<verse number="3">А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.</verse>
				<verse number="4">А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.</verse>
				<verse number="5">Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!</verse>
				<verse number="6">А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?</verse>
				<verse number="7">А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.</verse>
				<verse number="8">Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.</verse>
				<verse number="9">І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...</verse>
				<verse number="10">А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,</verse>
				<verse number="11">та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!</verse>
				<verse number="12">Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.</verse>
				<verse number="13">А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.</verse>
				<verse number="14">Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.</verse>
				<verse number="15">Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:</verse>
				<verse number="16">Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,</verse>
				<verse number="17">бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.</verse>
				<verse number="18">І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...</verse>
				<verse number="19">І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.</verse>
				<verse number="20">Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.</verse>
				<verse number="21">Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,</verse>
				<verse number="22">зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.</verse>
				<verse number="23">І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.</verse>
				<verse number="24">А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,</verse>
				<verse number="25">щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.</verse>
				<verse number="26">І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.</verse>
				<verse number="2">І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.</verse>
				<verse number="3">І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.</verse>
				<verse number="4">Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.</verse>
				<verse number="5">Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.</verse>
				<verse number="6">А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...</verse>
				<verse number="7">Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?</verse>
				<verse number="8">Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?</verse>
				<verse number="9">Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,</verse>
				<verse number="10">і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,</verse>
				<verse number="11">юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!</verse>
				<verse number="12">І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?</verse>
				<verse number="13">А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!</verse>
				<verse number="14">Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!</verse>
				<verse number="15">Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,</verse>
				<verse number="16">а це те, що пророк Йоіл передрік:</verse>
				<verse number="17">І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.</verse>
				<verse number="18">І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!</verse>
				<verse number="19">І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.</verse>
				<verse number="20">Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!</verse>
				<verse number="21">І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.</verse>
				<verse number="22">Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,</verse>
				<verse number="23">Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.</verse>
				<verse number="24">Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.</verse>
				<verse number="25">Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.</verse>
				<verse number="26">Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.</verse>
				<verse number="27">Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!</verse>
				<verse number="28">Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!</verse>
				<verse number="29">Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.</verse>
				<verse number="30">А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,</verse>
				<verse number="31">у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.</verse>
				<verse number="32">Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!</verse>
				<verse number="33">А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.</verse>
				<verse number="34">Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,</verse>
				<verse number="35">доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!</verse>
				<verse number="36">Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!</verse>
				<verse number="37">Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?</verse>
				<verse number="38">А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!</verse>
				<verse number="39">Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.</verse>
				<verse number="40">І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!</verse>
				<verse number="41">Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!</verse>
				<verse number="42">І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.</verse>
				<verse number="43">І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.</verse>
				<verse number="44">А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.</verse>
				<verse number="45">І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.</verse>
				<verse number="46">І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,</verse>
				<verse number="47">вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.</verse>
				<verse number="2">І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.</verse>
				<verse number="3">Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.</verse>
				<verse number="4">Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!</verse>
				<verse number="5">І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.</verse>
				<verse number="6">Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!</verse>
				<verse number="7">І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...</verse>
				<verse number="8">І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!</verse>
				<verse number="9">Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.</verse>
				<verse number="10">І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!</verse>
				<verse number="11">А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.</verse>
				<verse number="12">І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?</verse>
				<verse number="13">Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.</verse>
				<verse number="14">Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.</verse>
				<verse number="15">Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!</verse>
				<verse number="16">І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.</verse>
				<verse number="17">А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.</verse>
				<verse number="18">А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.</verse>
				<verse number="19">Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,</verse>
				<verse number="20">щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="21">що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!</verse>
				<verse number="22">Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!</verse>
				<verse number="23">І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.</verse>
				<verse number="24">Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.</verse>
				<verse number="25">Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!</verse>
				<verse number="26">Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,</verse>
				<verse number="2">обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.</verse>
				<verse number="3">І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.</verse>
				<verse number="4">І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.</verse>
				<verse number="5">І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,</verse>
				<verse number="6">і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.</verse>
				<verse number="7">І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?</verse>
				<verse number="8">Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!</verse>
				<verse number="9">Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,</verse>
				<verse number="10">нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!</verse>
				<verse number="11">Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!</verse>
				<verse number="12">І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.</verse>
				<verse number="13">А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.</verse>
				<verse number="14">Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.</verse>
				<verse number="15">І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,</verse>
				<verse number="16">говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.</verse>
				<verse number="17">Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.</verse>
				<verse number="18">І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.</verse>
				<verse number="19">І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?</verse>
				<verse number="20">Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!</verse>
				<verse number="21">А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.</verse>
				<verse number="22">Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.</verse>
				<verse number="23">Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.</verse>
				<verse number="24">Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!</verse>
				<verse number="25">Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?</verse>
				<verse number="26">Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.</verse>
				<verse number="27">Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,</verse>
				<verse number="28">учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.</verse>
				<verse number="29">І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,</verse>
				<verse number="30">коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.</verse>
				<verse number="31">Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!</verse>
				<verse number="32">А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.</verse>
				<verse number="33">І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!</verse>
				<verse number="34">Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,</verse>
				<verse number="35">та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.</verse>
				<verse number="36">Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,</verse>
				<verse number="37">мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,</verse>
				<verse number="2">та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.</verse>
				<verse number="3">І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?</verse>
				<verse number="4">Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!</verse>
				<verse number="5">Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!</verse>
				<verse number="6">Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.</verse>
				<verse number="7">І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.</verse>
				<verse number="8">І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.</verse>
				<verse number="9">До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...</verse>
				<verse number="10">І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.</verse>
				<verse number="11">І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...</verse>
				<verse number="12">А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.</verse>
				<verse number="13">А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.</verse>
				<verse number="14">І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,</verse>
				<verse number="15">так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.</verse>
				<verse number="16">І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!</verse>
				<verse number="17">А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,</verse>
				<verse number="18">і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.</verse>
				<verse number="19">Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:</verse>
				<verse number="20">Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.</verse>
				<verse number="21">Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.</verse>
				<verse number="22">А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,</verse>
				<verse number="23">говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!</verse>
				<verse number="24">Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.</verse>
				<verse number="25">Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.</verse>
				<verse number="26">Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.</verse>
				<verse number="27">Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:</verse>
				<verse number="28">Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...</verse>
				<verse number="29">Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!</verse>
				<verse number="30">Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.</verse>
				<verse number="31">Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.</verse>
				<verse number="32">А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.</verse>
				<verse number="33">Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...</verse>
				<verse number="34">І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.</verse>
				<verse number="35">І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.</verse>
				<verse number="36">Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.</verse>
				<verse number="37">Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.</verse>
				<verse number="38">І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.</verse>
				<verse number="39">А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.</verse>
				<verse number="40">І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.</verse>
				<verse number="41">А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.</verse>
				<verse number="42">І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані.</verse>
				<verse number="2">Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах.</verse>
				<verse number="3">Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю.</verse>
				<verse number="4">А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.</verse>
				<verse number="5">І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії,</verse>
				<verse number="6">їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них.</verse>
				<verse number="7">І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.</verse>
				<verse number="8">А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.</verse>
				<verse number="9">Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.</verse>
				<verse number="10">Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.</verse>
				<verse number="11">Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога.</verse>
				<verse number="12">І людей попідбурювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон.</verse>
				<verse number="13">Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.</verse>
				<verse number="14">Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.</verse>
				<verse number="15">Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Запитав тоді первосвященик: Чи це так?</verse>
				<verse number="2">Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,</verse>
				<verse number="3">і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.</verse>
				<verse number="4">Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.</verse>
				<verse number="5">Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.</verse>
				<verse number="6">І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.</verse>
				<verse number="7">Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.</verse>
				<verse number="8">І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.</verse>
				<verse number="9">А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,</verse>
				<verse number="10">і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.</verse>
				<verse number="11">А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.</verse>
				<verse number="12">Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.</verse>
				<verse number="13">А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.</verse>
				<verse number="14">Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.</verse>
				<verse number="15">І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.</verse>
				<verse number="16">І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.</verse>
				<verse number="17">А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,</verse>
				<verse number="18">аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.</verse>
				<verse number="19">Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.</verse>
				<verse number="20">Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.</verse>
				<verse number="21">А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.</verse>
				<verse number="22">І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.</verse>
				<verse number="23">А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.</verse>
				<verse number="24">Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.</verse>
				<verse number="25">Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.</verse>
				<verse number="26">А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?</verse>
				<verse number="27">А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?</verse>
				<verse number="28">Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?</verse>
				<verse number="29">І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.</verse>
				<verse number="30">А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.</verse>
				<verse number="31">А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:</verse>
				<verse number="32">Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...</verse>
				<verse number="33">І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!</verse>
				<verse number="34">Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.</verse>
				<verse number="35">Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.</verse>
				<verse number="36">Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.</verse>
				<verse number="37">Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!</verse>
				<verse number="38">Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;</verse>
				<verse number="39">що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,</verse>
				<verse number="40">промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...</verse>
				<verse number="41">І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.</verse>
				<verse number="42">Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?</verse>
				<verse number="43">Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!</verse>
				<verse number="44">У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.</verse>
				<verse number="45">Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.</verse>
				<verse number="46">Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.</verse>
				<verse number="47">І Соломон збудував Йому дім.</verse>
				<verse number="48">Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:</verse>
				<verse number="49">Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?</verse>
				<verse number="50">Хіба не рука Моя все це створила?...</verse>
				<verse number="51">О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!</verse>
				<verse number="52">Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,</verse>
				<verse number="53">ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...</verse>
				<verse number="54">Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...</verse>
				<verse number="55">А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,</verse>
				<verse number="56">і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...</verse>
				<verse number="57">Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...</verse>
				<verse number="58">І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.</verse>
				<verse number="59">І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...</verse>
				<verse number="60">Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.</verse>
				<verse number="2">І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.</verse>
				<verse number="3">А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...</verse>
				<verse number="4">Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.</verse>
				<verse number="5">Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.</verse>
				<verse number="6">А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.</verse>
				<verse number="7">Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.</verse>
				<verse number="8">І радість велика в тім місті була!</verse>
				<verse number="9">Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.</verse>
				<verse number="10">Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!</verse>
				<verse number="11">Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.</verse>
				<verse number="12">Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.</verse>
				<verse number="13">Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.</verse>
				<verse number="14">Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.</verse>
				<verse number="15">А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,</verse>
				<verse number="16">бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.</verse>
				<verse number="17">Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!</verse>
				<verse number="18">Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,</verse>
				<verse number="19">і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!</verse>
				<verse number="20">Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!</verse>
				<verse number="21">У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.</verse>
				<verse number="22">Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!</verse>
				<verse number="23">Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.</verse>
				<verse number="24">А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...</verse>
				<verse number="25">А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.</verse>
				<verse number="26">А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.</verse>
				<verse number="27">І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,</verse>
				<verse number="28">вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.</verse>
				<verse number="29">А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.</verse>
				<verse number="30">Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?</verse>
				<verse number="31">А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.</verse>
				<verse number="32">А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!</verse>
				<verse number="33">У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...</verse>
				<verse number="34">Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?</verse>
				<verse number="35">А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.</verse>
				<verse number="36">І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?</verse>
				<verse number="37">А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!</verse>
				<verse number="38">І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.</verse>
				<verse number="39">А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.</verse>
				<verse number="40">А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,</verse>
				<verse number="2">попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="3">А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,</verse>
				<verse number="4">а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?</verse>
				<verse number="5">А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!</verse>
				<verse number="6">А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!</verse>
				<verse number="7">А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.</verse>
				<verse number="8">Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.</verse>
				<verse number="9">І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.</verse>
				<verse number="10">А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!</verse>
				<verse number="11">Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,</verse>
				<verse number="12">і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...</verse>
				<verse number="13">Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!</verse>
				<verse number="14">І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.</verse>
				<verse number="15">І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.</verse>
				<verse number="16">Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.</verse>
				<verse number="17">І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!</verse>
				<verse number="18">І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,</verse>
				<verse number="19">і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.</verse>
				<verse number="20">І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,</verse>
				<verse number="21">І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?</verse>
				<verse number="22">А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.</verse>
				<verse number="23">А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,</verse>
				<verse number="24">та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.</verse>
				<verse number="25">Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.</verse>
				<verse number="26">А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.</verse>
				<verse number="27">Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.</verse>
				<verse number="28">І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.</verse>
				<verse number="29">Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.</verse>
				<verse number="30">Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.</verse>
				<verse number="31">А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.</verse>
				<verse number="32">І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.</verse>
				<verse number="33">Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.</verse>
				<verse number="34">І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...</verse>
				<verse number="35">І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.</verse>
				<verse number="36">А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.</verse>
				<verse number="37">І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.</verse>
				<verse number="38">А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!</verse>
				<verse number="39">І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.</verse>
				<verse number="40">Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...</verse>
				<verse number="41">Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.</verse>
				<verse number="42">А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.</verse>
				<verse number="43">І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.</verse>
				<verse number="2">З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.</verse>
				<verse number="3">Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!</verse>
				<verse number="4">Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.</verse>
				<verse number="5">Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.</verse>
				<verse number="6">Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.</verse>
				<verse number="7">Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,</verse>
				<verse number="8">і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.</verse>
				<verse number="9">А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.</verse>
				<verse number="10">І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,</verse>
				<verse number="11">і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.</verse>
				<verse number="12">У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.</verse>
				<verse number="13">І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!</verse>
				<verse number="14">А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!</verse>
				<verse number="15">І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!</verse>
				<verse number="16">І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.</verse>
				<verse number="17">Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,</verse>
				<verse number="18">і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?</verse>
				<verse number="19">Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.</verse>
				<verse number="20">Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!</verse>
				<verse number="21">І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?</verse>
				<verse number="22">А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.</verse>
				<verse number="23">Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.</verse>
				<verse number="24">І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.</verse>
				<verse number="25">А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.</verse>
				<verse number="26">Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!</verse>
				<verse number="27">І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,</verse>
				<verse number="28">і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.</verse>
				<verse number="29">Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?</verse>
				<verse number="30">А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі</verse>
				<verse number="31">й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.</verse>
				<verse number="32">Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.</verse>
				<verse number="33">Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.</verse>
				<verse number="34">А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,</verse>
				<verse number="35">але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.</verse>
				<verse number="36">Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.</verse>
				<verse number="37">Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,</verse>
				<verse number="38">Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.</verse>
				<verse number="39">І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...</verse>
				<verse number="40">Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,</verse>
				<verse number="41">не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.</verse>
				<verse number="42">І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.</verse>
				<verse number="43">Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.</verse>
				<verse number="44">Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.</verse>
				<verse number="45">А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!</verse>
				<verse number="46">Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:</verse>
				<verse number="47">Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?</verse>
				<verse number="48">І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.</verse>
				<verse number="2">І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,</verse>
				<verse number="3">кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?</verse>
				<verse number="4">Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:</verse>
				<verse number="5">Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.</verse>
				<verse number="6">Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.</verse>
				<verse number="7">І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!</verse>
				<verse number="8">А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!</verse>
				<verse number="9">І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!</verse>
				<verse number="10">І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.</verse>
				<verse number="11">І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.</verse>
				<verse number="12">І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.</verse>
				<verse number="13">І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,</verse>
				<verse number="14">він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.</verse>
				<verse number="15">А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.</verse>
				<verse number="16">І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.</verse>
				<verse number="17">Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?</verse>
				<verse number="18">І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!</verse>
				<verse number="19">А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.</verse>
				<verse number="20">А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.</verse>
				<verse number="21">І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!</verse>
				<verse number="22">І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.</verse>
				<verse number="23">А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.</verse>
				<verse number="24">Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!</verse>
				<verse number="25">Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.</verse>
				<verse number="26">А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.</verse>
				<verse number="27">Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.</verse>
				<verse number="28">І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.</verse>
				<verse number="29">Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.</verse>
				<verse number="30">Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.</verse>
				<verse number="2">І мечем він стяв Якова, брата Іванового.</verse>
				<verse number="3">А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.</verse>
				<verse number="4">І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.</verse>
				<verse number="5">Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.</verse>
				<verse number="6">А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.</verse>
				<verse number="7">І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.</verse>
				<verse number="8">А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.</verse>
				<verse number="9">І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.</verse>
				<verse number="10">Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.</verse>
				<verse number="11">Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.</verse>
				<verse number="12">А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.</verse>
				<verse number="13">І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,</verse>
				<verse number="14">та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...</verse>
				<verse number="15">А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!</verse>
				<verse number="16">А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.</verse>
				<verse number="17">Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.</verse>
				<verse number="18">Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.</verse>
				<verse number="19">А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.</verse>
				<verse number="20">А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.</verse>
				<verse number="21">Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.</verse>
				<verse number="22">А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!</verse>
				<verse number="23">І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...</verse>
				<verse number="24">Слово ж Боже росло та помножувалось.</verse>
				<verse number="25">А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.</verse>
				<verse number="2">Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!</verse>
				<verse number="3">Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.</verse>
				<verse number="4">Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.</verse>
				<verse number="5">Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.</verse>
				<verse number="6">А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.</verse>
				<verse number="7">Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.</verse>
				<verse number="8">Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.</verse>
				<verse number="9">Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,</verse>
				<verse number="10">і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?</verse>
				<verse number="11">І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...</verse>
				<verse number="12">Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!</verse>
				<verse number="13">І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="14">А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.</verse>
				<verse number="15">А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!</verse>
				<verse number="16">Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!</verse>
				<verse number="17">Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,</verse>
				<verse number="18">і літ із сорок Він їх годував у пустині,</verse>
				<verse number="19">а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,</verse>
				<verse number="20">майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.</verse>
				<verse number="21">А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.</verse>
				<verse number="22">А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.</verse>
				<verse number="23">За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,</verse>
				<verse number="24">як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.</verse>
				<verse number="25">А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.</verse>
				<verse number="26">Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.</verse>
				<verse number="27">Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,</verse>
				<verse number="28">і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.</verse>
				<verse number="29">Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.</verse>
				<verse number="30">Але Бог воскресив Його з мертвих!</verse>
				<verse number="31">Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.</verse>
				<verse number="32">І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,</verse>
				<verse number="33">що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!</verse>
				<verse number="34">А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!</verse>
				<verse number="35">Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!</verse>
				<verse number="36">Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.</verse>
				<verse number="37">Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.</verse>
				<verse number="38">Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.</verse>
				<verse number="39">І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.</verse>
				<verse number="40">Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:</verse>
				<verse number="41">Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!</verse>
				<verse number="42">А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.</verse>
				<verse number="43">А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.</verse>
				<verse number="44">А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.</verse>
				<verse number="45">Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.</verse>
				<verse number="46">Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.</verse>
				<verse number="47">Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!</verse>
				<verse number="48">А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.</verse>
				<verse number="49">І ширилось Слово Господнє по цілій країні.</verse>
				<verse number="50">Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.</verse>
				<verse number="51">Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.</verse>
				<verse number="52">А учні сповнялися радощів і Духа Святого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.</verse>
				<verse number="2">Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.</verse>
				<verse number="3">Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.</verse>
				<verse number="4">А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.</verse>
				<verse number="5">Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,</verse>
				<verse number="6">то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,</verse>
				<verse number="7">і Євангелію там звіщали.</verse>
				<verse number="8">А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.</verse>
				<verse number="9">Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,</verse>
				<verse number="10">то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...</verse>
				<verse number="11">А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...</verse>
				<verse number="12">І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.</verse>
				<verse number="13">А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.</verse>
				<verse number="14">Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи</verse>
				<verse number="15">та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.</verse>
				<verse number="16">За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,</verse>
				<verse number="17">але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.</verse>
				<verse number="18">І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.</verse>
				<verse number="19">А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...</verse>
				<verse number="20">Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.</verse>
				<verse number="21">І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,</verse>
				<verse number="22">душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.</verse>
				<verse number="23">І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.</verse>
				<verse number="24">Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;</verse>
				<verse number="25">і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,</verse>
				<verse number="26">а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.</verse>
				<verse number="27">А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.</verse>
				<verse number="28">І перебували вони немалий час із учнями.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.</verse>
				<verse number="2">Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.</verse>
				<verse number="3">Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.</verse>
				<verse number="4">Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.</verse>
				<verse number="5">Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.</verse>
				<verse number="6">І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.</verse>
				<verse number="7">Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.</verse>
				<verse number="8">І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,</verse>
				<verse number="9">і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.</verse>
				<verse number="10">Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?</verse>
				<verse number="11">Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.</verse>
				<verse number="12">І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!</verse>
				<verse number="13">Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.</verse>
				<verse number="14">Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.</verse>
				<verse number="15">І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:</verse>
				<verse number="16">Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,</verse>
				<verse number="17">щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!</verse>
				<verse number="18">Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.</verse>
				<verse number="19">Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,</verse>
				<verse number="20">але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.</verse>
				<verse number="21">Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.</verse>
				<verse number="22">Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,</verse>
				<verse number="23">написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!</verse>
				<verse number="24">Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,</verse>
				<verse number="25">то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,</verse>
				<verse number="26">людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="27">Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.</verse>
				<verse number="28">Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:</verse>
				<verse number="29">стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...</verse>
				<verse number="30">Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.</verse>
				<verse number="31">А перечитавши, раділи з потішення того.</verse>
				<verse number="32">А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.</verse>
				<verse number="33">А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.</verse>
				<verse number="34">Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="35">А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.</verse>
				<verse number="36">А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.</verse>
				<verse number="37">А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.</verse>
				<verse number="38">Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.</verse>
				<verse number="39">І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.</verse>
				<verse number="40">А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.</verse>
				<verse number="41">І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім'я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.</verse>
				<verse number="2">Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.</verse>
				<verse number="3">Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.</verse>
				<verse number="4">Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.</verse>
				<verse number="5">А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.</verse>
				<verse number="6">А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.</verse>
				<verse number="7">Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.</verse>
				<verse number="8">Обминувши ж Мізію, прибули до Троади.</verse>
				<verse number="9">І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!</verse>
				<verse number="10">Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.</verse>
				<verse number="11">Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,</verse>
				<verse number="12">звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.</verse>
				<verse number="13">Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.</verse>
				<verse number="14">Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.</verse>
				<verse number="15">А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.</verse>
				<verse number="16">І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.</verse>
				<verse number="17">Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!</verse>
				<verse number="18">І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.</verse>
				<verse number="19">А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.</verse>
				<verse number="20">Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,</verse>
				<verse number="21">і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.</verse>
				<verse number="22">І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.</verse>
				<verse number="23">І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.</verse>
				<verse number="24">Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.</verse>
				<verse number="25">А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.</verse>
				<verse number="26">І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...</verse>
				<verse number="27">Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.</verse>
				<verse number="28">А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!</verse>
				<verse number="29">Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.</verse>
				<verse number="30">І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?</verse>
				<verse number="31">А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.</verse>
				<verse number="32">І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.</verse>
				<verse number="33">І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.</verse>
				<verse number="34">І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.</verse>
				<verse number="35">А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!</verse>
				<verse number="36">І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть!</verse>
				<verse number="37">А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас!</verse>
				<verse number="38">Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.</verse>
				<verse number="39">І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.</verse>
				<verse number="40">І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">Як вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.</verse>
				<verse number="2">І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,</verse>
				<verse number="3">виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.</verse>
				<verse number="4">І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.</verse>
				<verse number="5">А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.</verse>
				<verse number="6">А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили!</verse>
				<verse number="7">А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...</verse>
				<verse number="8">І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це.</verse>
				<verse number="9">Але, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.</verse>
				<verse number="10">А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.</verse>
				<verse number="11">Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.</verse>
				<verse number="12">Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.</verse>
				<verse number="13">Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.</verse>
				<verse number="14">Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.</verse>
				<verse number="15">А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули.</verse>
				<verse number="16">Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.</verse>
				<verse number="17">Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.</verse>
				<verse number="18">А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.</verse>
				<verse number="19">І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?</verse>
				<verse number="20">Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?</verse>
				<verse number="21">А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.</verse>
				<verse number="22">Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.</verse>
				<verse number="23">Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.</verse>
				<verse number="24">Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,</verse>
				<verse number="25">і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.</verse>
				<verse number="26">І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,</verse>
				<verse number="27">щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.</verse>
				<verse number="28">Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!</verse>
				<verse number="29">Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.</verse>
				<verse number="30">Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,</verse>
				<verse number="31">бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.</verse>
				<verse number="32">Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...</verse>
				<verse number="33">Так вийшов Павло з-поміж них.</verse>
				<verse number="34">А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.</verse>
				<verse number="2">І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,</verse>
				<verse number="3">а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.</verse>
				<verse number="4">І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.</verse>
				<verse number="5">А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.</verse>
				<verse number="6">Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.</verse>
				<verse number="7">І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.</verse>
				<verse number="8">А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.</verse>
				<verse number="9">Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,</verse>
				<verse number="10">бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.</verse>
				<verse number="11">І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.</verse>
				<verse number="12">А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,</verse>
				<verse number="13">кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!</verse>
				<verse number="14">Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.</verse>
				<verse number="15">Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.</verse>
				<verse number="16">І прогнав їх від суду.</verse>
				<verse number="17">Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.</verse>
				<verse number="18">А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.</verse>
				<verse number="19">І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.</verse>
				<verse number="20">Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,</verse>
				<verse number="21">але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.</verse>
				<verse number="22">І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.</verse>
				<verse number="23">І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.</verse>
				<verse number="24">Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.</verse>
				<verse number="25">Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.</verse>
				<verse number="26">І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.</verse>
				<verse number="27">А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,</verse>
				<verse number="28">бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,</verse>
				<verse number="2">та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!</verse>
				<verse number="3">І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.</verse>
				<verse number="4">І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.</verse>
				<verse number="5">Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.</verse>
				<verse number="6">А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!</verse>
				<verse number="7">А всіх їх було чоловіка з дванадцять.</verse>
				<verse number="8">А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.</verse>
				<verse number="9">А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.</verse>
				<verse number="10">Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.</verse>
				<verse number="11">І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,</verse>
				<verse number="12">так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.</verse>
				<verse number="13">Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!</verse>
				<verse number="14">Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.</verse>
				<verse number="15">Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?</verse>
				<verse number="16">І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.</verse>
				<verse number="17">І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.</verse>
				<verse number="18">І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.</verse>
				<verse number="19">І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.</verse>
				<verse number="20">Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!</verse>
				<verse number="21">А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.</verse>
				<verse number="22">Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.</verse>
				<verse number="23">І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.</verse>
				<verse number="24">Бо один золотар, Дмитро на ім'я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,</verse>
				<verse number="25">згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.</verse>
				<verse number="26">І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.</verse>
				<verse number="27">І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.</verse>
				<verse number="28">Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!</verse>
				<verse number="29">І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.</verse>
				<verse number="30">Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.</verse>
				<verse number="31">Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.</verse>
				<verse number="32">І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.</verse>
				<verse number="33">А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.</verse>
				<verse number="34">А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!</verse>
				<verse number="35">А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?</verse>
				<verse number="36">Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.</verse>
				<verse number="37">А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.</verse>
				<verse number="38">Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.</verse>
				<verse number="39">А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.</verse>
				<verse number="40">Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище.</verse>
				<verse number="41">(19-40) І, промовивши це, розпустив він громаду.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.</verse>
				<verse number="2">Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,</verse>
				<verse number="3">і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.</verse>
				<verse number="4">Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.</verse>
				<verse number="5">Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.</verse>
				<verse number="6">А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили.</verse>
				<verse number="7">А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.</verse>
				<verse number="8">А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.</verse>
				<verse number="9">Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...</verse>
				<verse number="10">Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!</verse>
				<verse number="11">А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.</verse>
				<verse number="12">А хлопця живим привели, і зраділи немало.</verse>
				<verse number="13">А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.</verse>
				<verse number="14">А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.</verse>
				<verse number="15">І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.</verse>
				<verse number="16">Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.</verse>
				<verse number="17">А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.</verse>
				<verse number="18">І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,</verse>
				<verse number="19">і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,</verse>
				<verse number="20">як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.</verse>
				<verse number="21">І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="22">І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,</verse>
				<verse number="23">тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...</verse>
				<verse number="24">Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.</verse>
				<verse number="25">І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...</verse>
				<verse number="26">Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,</verse>
				<verse number="27">бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!</verse>
				<verse number="28">Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.</verse>
				<verse number="29">Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...</verse>
				<verse number="30">Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...</verse>
				<verse number="31">Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.</verse>
				<verse number="32">А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.</verse>
				<verse number="33">Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...</verse>
				<verse number="34">Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.</verse>
				<verse number="35">Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!</verse>
				<verse number="36">Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.</verse>
				<verse number="37">І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...</verse>
				<verse number="38">А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару.</verse>
				<verse number="2">І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули.</verse>
				<verse number="3">А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.</verse>
				<verse number="4">І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов.</verse>
				<verse number="5">І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі.</verse>
				<verse number="6">І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.</verse>
				<verse number="7">А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них.</verse>
				<verse number="8">А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.</verse>
				<verse number="9">Він мав чотири панні дочки, що пророкували.</verse>
				<verse number="10">І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім'я.</verse>
				<verse number="11">І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган...</verse>
				<verse number="12">Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.</verse>
				<verse number="13">А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!</verse>
				<verse number="14">І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля!</verse>
				<verse number="15">А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили.</verse>
				<verse number="16">А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.</verse>
				<verse number="17">А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати прийняли нас гостинно.</verse>
				<verse number="18">А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.</verse>
				<verse number="19">Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.</verse>
				<verse number="20">Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!</verse>
				<verse number="21">Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відступлення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звичаїв.</verse>
				<verse number="22">Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.</verse>
				<verse number="23">Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе.</verse>
				<verse number="24">Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш.</verse>
				<verse number="25">А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушенини, та від блуду.</verse>
				<verse number="26">Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про виконання днів очищення, так, аж за кожного з них була жертва принесена.</verse>
				<verse number="27">А коли ті сім день закінчитися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбурили ввесь народ, та руки на нього наклали,</verse>
				<verse number="28">кричачи: Ізраїльські мужі, рятуйте! Це людина ота, що проти народу й Закону та місця цього всіх усюди навчає!... А до того у храм упровадив і гелленів, і занечистив це місце святе!</verse>
				<verse number="29">Бо перед тим вони бачили в місті з ним разом Трохима ефесянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.</verse>
				<verse number="30">І порушилося ціле місто, і повстало збіговисько люду. І, схопивши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено...</verse>
				<verse number="31">Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полкового тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!</verse>
				<verse number="32">І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.</verse>
				<verse number="33">Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?</verse>
				<verse number="34">Але кожен що інше викрикував у натовпі. І, не мігши довідатись певного через заколот, він звелів відпровадити його до фортеці.</verse>
				<verse number="35">А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського,</verse>
				<verse number="36">бо безліч народу йшла слідкома та кричала: Геть із ним!</verse>
				<verse number="37">А коли Павло входив до фортеці, то тисяцького поспитався: Чи можна мені щось сказати тобі? А той відказав: То ти вмієш по-грецькому?</verse>
				<verse number="38">Чи не той ти єгиптянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і випровадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?</verse>
				<verse number="39">А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!</verse>
				<verse number="40">А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою народові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, кажучи:</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер виправдання мого перед вами!</verse>
				<verse number="2">Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:</verse>
				<verse number="3">Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.</verse>
				<verse number="4">Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,</verse>
				<verse number="5">як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.</verse>
				<verse number="6">І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!</verse>
				<verse number="7">І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?</verse>
				<verse number="8">А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти...</verse>
				<verse number="9">А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.</verse>
				<verse number="10">А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.</verse>
				<verse number="11">А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я.</verse>
				<verse number="12">А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,</verse>
				<verse number="13">до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...</verse>
				<verse number="14">І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.</verse>
				<verse number="15">Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!</verse>
				<verse number="16">А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!</verse>
				<verse number="17">І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,</verse>
				<verse number="18">і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...</verse>
				<verse number="19">А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.</verse>
				<verse number="20">А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...</verse>
				<verse number="21">Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!</verse>
				<verse number="22">І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...</verse>
				<verse number="23">І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря,</verse>
				<verse number="24">то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.</verse>
				<verse number="25">І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?</verse>
				<verse number="26">Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік!</verse>
				<verse number="27">Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав.</verse>
				<verse number="28">Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився!</verse>
				<verse number="29">І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв'язав був його.</verse>
				<verse number="30">А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="23">
				<verse number="1">І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням!</verse>
				<verse number="2">Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах.</verse>
				<verse number="3">Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону?</verse>
				<verse number="4">А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш?</verse>
				<verse number="5">І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов.</verse>
				<verse number="6">І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять!</verse>
				<verse number="7">Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба.</verse>
				<verse number="8">Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають.</verse>
				<verse number="9">І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові.</verse>
				<verse number="10">А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.</verse>
				<verse number="11">А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!</verse>
				<verse number="12">А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!</verse>
				<verse number="13">А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.</verse>
				<verse number="14">І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!</verse>
				<verse number="15">Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...</verse>
				<verse number="16">Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив.</verse>
				<verse number="17">Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.</verse>
				<verse number="18">Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати.</verse>
				<verse number="19">І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені?</verse>
				<verse number="20">А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього.</verse>
				<verse number="21">Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.</verse>
				<verse number="22">Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.</verse>
				<verse number="23">І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців.</verse>
				<verse number="24">Приготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса.</verse>
				<verse number="25">І листа написав він такого ось змісту:</verse>
				<verse number="26">Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення!</verse>
				<verse number="27">Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин.</verse>
				<verse number="28">І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону.</verse>
				<verse number="29">Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів.</verse>
				<verse number="30">Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!</verse>
				<verse number="31">Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду.</verse>
				<verse number="32">А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись.</verse>
				<verse number="33">А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним.</verse>
				<verse number="34">Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив:</verse>
				<verse number="35">Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="24">
				<verse number="1">А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.</verse>
				<verse number="2">Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,</verse>
				<verse number="3">це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!</verse>
				<verse number="4">Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.</verse>
				<verse number="5">Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.</verse>
				<verse number="6">Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.</verse>
				<verse number="7">Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,</verse>
				<verse number="8">а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.</verse>
				<verse number="9">Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.</verse>
				<verse number="10">І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.</verse>
				<verse number="11">Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.</verse>
				<verse number="12">І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.</verse>
				<verse number="13">І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.</verse>
				<verse number="14">Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.</verse>
				<verse number="15">І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.</verse>
				<verse number="16">І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.</verse>
				<verse number="17">А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.</verse>
				<verse number="18">Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.</verse>
				<verse number="19">Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.</verse>
				<verse number="20">Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,</verse>
				<verse number="21">крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!</verse>
				<verse number="22">Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.</verse>
				<verse number="23">І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.</verse>
				<verse number="24">А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="25">І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!</verse>
				<verse number="26">Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.</verse>
				<verse number="27">Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="25">
				<verse number="1">А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="2">І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,</verse>
				<verse number="3">і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, вони змову вчинили, щоб смерть заподіяти йому по дорозі.</verse>
				<verse number="4">А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незабаром туди подається.</verse>
				<verse number="5">Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржають його.</verse>
				<verse number="6">І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб привести Павла.</verse>
				<verse number="7">Як його ж привели, то стали навколо юдеї, що поприходили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжких винувачень, що їх не могли довести,</verse>
				<verse number="8">бо Павло боронився: Я не провинився ні в чім ані проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.</verse>
				<verse number="9">Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павлові на відповідь: Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?</verse>
				<verse number="10">Та Павло відказав: Я стою перед судом кесаревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, як і ти дуже добре те знаєш.</verse>
				<verse number="11">Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до кесаря!</verse>
				<verse number="12">Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: Ти відкликавсь до кесаря, до кесаря підеш!</verse>
				<verse number="13">Як минуло ж днів кілька, цар Агріппа й Верніка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.</verse>
				<verse number="14">А що там багато днів вони пробули, то Фест виклав справу Павлову цареві й промовив: Є один чоловік від Фелікса лишений в'язень,</verse>
				<verse number="15">на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські принесли скаргу, домагаючись його осуду.</verse>
				<verse number="16">Я їм відповів, що римляни не мають звичаю людину якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачів, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.</verse>
				<verse number="17">І як зійшлись вони тут, то я, зволікання не роблячи жадного, сів наступного дня на сидіння суддеве, і звелів привести цього мужа.</verse>
				<verse number="18">І винувальники стали круг нього, проте не вказали вини ані жадної з тих, яких я сподівався.</verse>
				<verse number="19">Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.</verse>
				<verse number="20">І я був непевний у цьому змаганні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?</verse>
				<verse number="21">Через те ж, що Павло заявив, щоб залишений був він на кесарів розсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до кесаря.</verse>
				<verse number="22">А Агріппа промовив до Феста: Хотів би і я цього мужа послухати! Узавтра сказав той почуєш його.</verse>
				<verse number="23">А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений.</verse>
				<verse number="24">І сказав до них Фест: О царю Агріппо, та з нами присутні всі мужі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи, що йому не повинно більш жити.</verse>
				<verse number="25">Я ж дізнавсь, що нічого, вартого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.</verse>
				<verse number="26">Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, царю Агріппо, щоб після переслухання мав що писати.</verse>
				<verse number="27">Бо здається мені нерозважливим ув'язненого посилати, і не означити обвинувачень на нього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="26">
				<verse number="1">А Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе самого. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:</verse>
				<verse number="2">О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї,</verse>
				<verse number="3">особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче.</verse>
				<verse number="4">А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,</verse>
				<verse number="5">які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.</verse>
				<verse number="6">І тепер я стою отут суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,</verse>
				<verse number="7">а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї!</verse>
				<verse number="8">Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?</verse>
				<verse number="9">Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,</verse>
				<verse number="10">що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.</verse>
				<verse number="11">І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.</verse>
				<verse number="12">Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,</verse>
				<verse number="13">то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...</verse>
				<verse number="14">І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!</verse>
				<verse number="15">А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти.</verse>
				<verse number="16">Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.</verse>
				<verse number="17">Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,</verse>
				<verse number="18">відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.</verse>
				<verse number="19">Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,</verse>
				<verse number="20">але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.</verse>
				<verse number="21">Через це юдеї в святині схопили мене та й хотіли роздерти.</verse>
				<verse number="22">Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,</verse>
				<verse number="23">що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!</verse>
				<verse number="24">Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучним голосом: Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму!</verse>
				<verse number="25">А Павло: Не дурію сказав, о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.</verse>
				<verse number="26">Цар бо знає про це, до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гадаю я, щоб із цього щобудь сховалось від нього, бо не в закутку діялось це.</verse>
				<verse number="27">Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш.</verse>
				<verse number="28">Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...</verse>
				<verse number="29">А Павло: Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів...</verse>
				<verse number="30">І встав цар та намісник, і Верніка та ті, хто з ними сидів.</verse>
				<verse number="31">І набік вони відійшли, і розмовляли один до одного й казали: Нічого, вартого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!</verse>
				<verse number="32">Агріппа ж до Феста сказав: Міг би бути відпущений цей чоловік, якби не відкликавсь був до кесаря.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="27">
				<verse number="1">А коли постановлено, щоб відплинули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові, Юлієві на ім'я, з полку Августа.</verse>
				<verse number="2">І посідали ми на корабля адрамітського, що пливсти мав біля місць азійських, та й відчалили. Із нами був Арістарх македонець із Солуня.</verse>
				<verse number="3">А другого дня ми пристали в Сидоні. До Павла ж Юлій ставивсь по-людському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.</verse>
				<verse number="4">А вирушивши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри супротивні були.</verse>
				<verse number="5">Коли ж переплинули море, що біля Кілікії й Памфілії, то ми прибули до Лікійської Міри.</verse>
				<verse number="6">І там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і всадив нас на нього.</verse>
				<verse number="7">І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні.</verse>
				<verse number="8">І коли ми насилу минули його, то припливли до одного місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко якого знаходиться місто Ласея.</verse>
				<verse number="9">А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,</verse>
				<verse number="10">говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ.</verse>
				<verse number="11">Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив.</verse>
				<verse number="12">А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі.</verse>
				<verse number="13">А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.</verse>
				<verse number="14">Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон.</verse>
				<verse number="15">А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися.</verse>
				<verse number="16">І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли.</verse>
				<verse number="17">Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так.</verse>
				<verse number="18">А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись,</verse>
				<verse number="19">а третього дня корабельне знаряддя ми повикидали власноруч.</verse>
				<verse number="20">А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись...</verse>
				<verse number="21">А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди.</verse>
				<verse number="22">А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля.</verse>
				<verse number="23">Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу,</verse>
				<verse number="24">та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе.</verse>
				<verse number="25">Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.</verse>
				<verse number="26">І ми мусимо наткнутись на острів якійсь.</verse>
				<verse number="27">А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріятицькому морю, то десь коло півночі стали домислюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.</verse>
				<verse number="28">І, запустивши оливницю, двадцять сяжнів знайшли. А від'їхавши трохи, запустити оливницю знову, і знайшли сяжнів п'ятнадцять.</verse>
				<verse number="29">І боявшись, щоб не натрапити нам на скелясті місця, ми закинули чотири кітві з корми, і благали, щоб настав день.</verse>
				<verse number="30">А коли моряки намагались утекти з корабля, і човна спускали до моря, вдаючи, ніби кітви закинути з носа хочуть,</verse>
				<verse number="31">то сказав Павло сотникові й воякам: Як вони в кораблі не зостануться, то спастись ви не зможете!</verse>
				<verse number="32">Тоді вояки перерізали мотузи в човна, і дали йому впасти.</verse>
				<verse number="33">А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: Чотирнадцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.</verse>
				<verse number="34">Тому то благаю вас їжу прийняти, бо це на рятунок вам буде, бо жадному з вас не спаде з голови й волосина!</verse>
				<verse number="35">А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма, і, поламавши, став їсти.</verse>
				<verse number="36">Тоді всі піднеслись на дусі, і, стали поживу приймати.</verse>
				<verse number="37">А всіх душ нас було в кораблі двісті сімдесят шість.</verse>
				<verse number="38">І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.</verse>
				<verse number="39">А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе затоку якусь там угледіли, що берега плаского мала, до якого й вирішили, як можна, приплисти з кораблем.</verse>
				<verse number="40">Підняли тоді кітви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворозки в стерна, і вітрило мале за вітром поставили, та й покерували до берега.</verse>
				<verse number="41">Та ось ми натрапили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілкому: ніс загруз й позоставсь нерухомий, а корма розбивалася силою хвиль...</verse>
				<verse number="42">Вояки ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котрийсь не поплив і не втік.</verse>
				<verse number="43">Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній намір, і звелів усім тим, хто пливати вміє, щоб скакали та перші на берег виходили,</verse>
				<verse number="44">а інші хто на дошках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="28">
				<verse number="1">А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той зветься Меліта.</verse>
				<verse number="2">Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх.</verse>
				<verse number="3">Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому...</verse>
				<verse number="4">Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила!</verse>
				<verse number="5">Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав!</verse>
				<verse number="6">А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог...</verse>
				<verse number="7">Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив.</verse>
				<verse number="8">І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.</verse>
				<verse number="9">Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.</verse>
				<verse number="10">Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.</verse>
				<verse number="11">А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.</verse>
				<verse number="12">І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.</verse>
				<verse number="13">А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,</verse>
				<verse number="14">де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули ми до Риму.</verse>
				<verse number="15">А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.</verse>
				<verse number="16">А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.</verse>
				<verse number="17">І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в руки римлян.</verse>
				<verse number="18">Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було.</verse>
				<verse number="19">Та юдеї противилися, тому змушений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у чомусь оскаржити.</verse>
				<verse number="20">Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами...</verse>
				<verse number="21">А вони відказали йому: Не одержали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.</verse>
				<verse number="22">Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.</verse>
				<verse number="23">А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.</verse>
				<verse number="24">І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.</verse>
				<verse number="25">Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,</verse>
				<verse number="26">промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!</verse>
				<verse number="27">Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!</verse>
				<verse number="28">Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!</verse>
				<verse number="29">Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.</verse>
				<verse number="30">І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,</verse>
				<verse number="31">і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="45">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,</verse>
				<verse number="2">яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,</verse>
				<verse number="3">про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,</verse>
				<verse number="4">і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,</verse>
				<verse number="5">що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,</verse>
				<verse number="6">між якими й ви, покликані Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="7">усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="8">Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.</verse>
				<verse number="9">Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,</verse>
				<verse number="10">і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.</verse>
				<verse number="11">Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,</verse>
				<verse number="12">цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.</verse>
				<verse number="13">Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.</verse>
				<verse number="14">А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.</verse>
				<verse number="15">Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.</verse>
				<verse number="16">Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.</verse>
				<verse number="17">Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.</verse>
				<verse number="18">Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,</verse>
				<verse number="19">тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.</verse>
				<verse number="20">Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,</verse>
				<verse number="21">бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.</verse>
				<verse number="22">Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,</verse>
				<verse number="23">і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.</verse>
				<verse number="24">Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.</verse>
				<verse number="25">Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.</verse>
				<verse number="26">Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.</verse>
				<verse number="27">Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.</verse>
				<verse number="28">А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.</verse>
				<verse number="29">Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,</verse>
				<verse number="30">обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,</verse>
				<verse number="31">нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.</verse>
				<verse number="32">Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.</verse>
				<verse number="2">А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.</verse>
				<verse number="3">Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?</verse>
				<verse number="4">Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?</verse>
				<verse number="5">Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,</verse>
				<verse number="6">що кожному віддасть за його вчинками:</verse>
				<verse number="7">тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,</verse>
				<verse number="8">а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.</verse>
				<verse number="9">Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,</verse>
				<verse number="10">а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.</verse>
				<verse number="11">Бо не дивиться Бог на обличчя!</verse>
				<verse number="12">Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.</verse>
				<verse number="13">Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.</verse>
				<verse number="14">Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,</verse>
				<verse number="15">що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,</verse>
				<verse number="16">дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="17">Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,</verse>
				<verse number="18">і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,</verse>
				<verse number="19">і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,</verse>
				<verse number="20">виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.</verse>
				<verse number="21">Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!</verse>
				<verse number="22">Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!</verse>
				<verse number="23">Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!</verse>
				<verse number="24">Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.</verse>
				<verse number="25">Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням.</verse>
				<verse number="26">Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?</verse>
				<verse number="27">І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?</verse>
				<verse number="28">Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,</verse>
				<verse number="29">але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?</verse>
				<verse number="2">Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.</verse>
				<verse number="3">Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?</verse>
				<verse number="4">Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.</verse>
				<verse number="5">А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.</verse>
				<verse number="6">Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?</verse>
				<verse number="7">Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?</verse>
				<verse number="8">І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!</verse>
				<verse number="9">То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,</verse>
				<verse number="10">як написано: Нема праведного ані одного;</verse>
				<verse number="11">нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,</verse>
				<verse number="12">усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!</verse>
				<verse number="13">Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,</verse>
				<verse number="14">уста їхні повні прокляття й гіркоти!</verse>
				<verse number="15">Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,</verse>
				<verse number="16">руїна та злидні на їхніх дорогах,</verse>
				<verse number="17">а дороги миру вони не пізнали!</verse>
				<verse number="18">Нема страху Божого перед очима їхніми...</verse>
				<verse number="19">А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.</verse>
				<verse number="20">Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.</verse>
				<verse number="21">А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.</verse>
				<verse number="22">А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,</verse>
				<verse number="23">бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,</verse>
				<verse number="24">але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,</verse>
				<verse number="25">що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,</verse>
				<verse number="26">за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.</verse>
				<verse number="27">Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.</verse>
				<verse number="28">Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.</verse>
				<verse number="29">Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,</verse>
				<verse number="30">бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.</verse>
				<verse number="31">Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?</verse>
				<verse number="2">Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.</verse>
				<verse number="3">Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.</verse>
				<verse number="4">А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.</verse>
				<verse number="5">А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.</verse>
				<verse number="6">Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:</verse>
				<verse number="7">Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.</verse>
				<verse number="8">Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!</verse>
				<verse number="9">Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.</verse>
				<verse number="10">Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!</verse>
				<verse number="11">І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,</verse>
				<verse number="12">і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.</verse>
				<verse number="13">Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.</verse>
				<verse number="14">Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.</verse>
				<verse number="15">Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.</verse>
				<verse number="16">Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,</verse>
				<verse number="17">як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.</verse>
				<verse number="18">Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!</verse>
				<verse number="19">І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,</verse>
				<verse number="20">і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,</verse>
				<verse number="21">і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.</verse>
				<verse number="22">Тому й залічено це йому в праведність.</verse>
				<verse number="23">Та не написано за нього одного, що залічено йому,</verse>
				<verse number="24">а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,</verse>
				<verse number="25">що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="2">через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.</verse>
				<verse number="3">І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,</verse>
				<verse number="4">а терпеливість досвід, а досвід надію,</verse>
				<verse number="5">а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.</verse>
				<verse number="6">Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.</verse>
				<verse number="7">Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.</verse>
				<verse number="8">А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.</verse>
				<verse number="9">Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.</verse>
				<verse number="10">Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.</verse>
				<verse number="11">І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення.</verse>
				<verse number="12">Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили.</verse>
				<verse number="13">Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.</verse>
				<verse number="14">Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.</verse>
				<verse number="15">Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.</verse>
				<verse number="16">І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.</verse>
				<verse number="17">Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="18">Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.</verse>
				<verse number="19">Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.</verse>
				<verse number="20">Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,</verse>
				<verse number="21">щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!</verse>
				<verse number="2">Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?</verse>
				<verse number="3">Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?</verse>
				<verse number="4">Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.</verse>
				<verse number="5">Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,</verse>
				<verse number="6">знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,</verse>
				<verse number="7">бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!</verse>
				<verse number="8">А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,</verse>
				<verse number="9">знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!</verse>
				<verse number="10">Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.</verse>
				<verse number="11">Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.</verse>
				<verse number="12">Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,</verse>
				<verse number="13">і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.</verse>
				<verse number="14">Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.</verse>
				<verse number="15">Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!</verse>
				<verse number="16">Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?</verse>
				<verse number="17">Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.</verse>
				<verse number="18">А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.</verse>
				<verse number="19">Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.</verse>
				<verse number="20">Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.</verse>
				<verse number="21">Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.</verse>
				<verse number="22">А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.</verse>
				<verse number="23">Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?</verse>
				<verse number="2">Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.</verse>
				<verse number="3">Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.</verse>
				<verse number="4">Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.</verse>
				<verse number="5">Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.</verse>
				<verse number="6">А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.</verse>
				<verse number="7">Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.</verse>
				<verse number="8">Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.</verse>
				<verse number="9">А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,</verse>
				<verse number="10">а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,</verse>
				<verse number="11">бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.</verse>
				<verse number="12">Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.</verse>
				<verse number="13">Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.</verse>
				<verse number="14">Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.</verse>
				<verse number="15">Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.</verse>
				<verse number="16">А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,</verse>
				<verse number="17">а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.</verse>
				<verse number="18">Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.</verse>
				<verse number="19">Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.</verse>
				<verse number="20">Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.</verse>
				<verse number="21">Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.</verse>
				<verse number="22">Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,</verse>
				<verse number="23">та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.</verse>
				<verse number="24">Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?</verse>
				<verse number="25">Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,</verse>
				<verse number="2">бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.</verse>
				<verse number="3">Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,</verse>
				<verse number="4">щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.</verse>
				<verse number="5">Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.</verse>
				<verse number="6">Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,</verse>
				<verse number="7">думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.</verse>
				<verse number="8">І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.</verse>
				<verse number="9">А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.</verse>
				<verse number="10">А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.</verse>
				<verse number="11">А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.</verse>
				<verse number="12">Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;</verse>
				<verse number="13">бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.</verse>
				<verse number="14">Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;</verse>
				<verse number="15">бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!</verse>
				<verse number="16">Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.</verse>
				<verse number="17">А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.</verse>
				<verse number="18">Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.</verse>
				<verse number="19">Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,</verse>
				<verse number="20">бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,</verse>
				<verse number="21">що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.</verse>
				<verse number="22">Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.</verse>
				<verse number="23">Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.</verse>
				<verse number="24">Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?</verse>
				<verse number="25">А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.</verse>
				<verse number="26">Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.</verse>
				<verse number="27">А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.</verse>
				<verse number="28">І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.</verse>
				<verse number="29">Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.</verse>
				<verse number="30">А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.</verse>
				<verse number="31">Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?</verse>
				<verse number="32">Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?</verse>
				<verse number="33">Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.</verse>
				<verse number="34">Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.</verse>
				<verse number="35">Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?</verse>
				<verse number="36">Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.</verse>
				<verse number="37">Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.</verse>
				<verse number="38">Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,</verse>
				<verse number="39">ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,</verse>
				<verse number="2">що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!</verse>
				<verse number="3">Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;</verse>
				<verse number="4">вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,</verse>
				<verse number="5">що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.</verse>
				<verse number="6">Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,</verse>
				<verse number="7">і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.</verse>
				<verse number="8">Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.</verse>
				<verse number="9">А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.</verse>
				<verse number="10">І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,</verse>
				<verse number="11">бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні</verse>
				<verse number="12">не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,</verse>
				<verse number="13">як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.</verse>
				<verse number="14">Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!</verse>
				<verse number="15">Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.</verse>
				<verse number="16">Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.</verse>
				<verse number="17">Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.</verse>
				<verse number="18">Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.</verse>
				<verse number="19">А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?</verse>
				<verse number="20">Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?</verse>
				<verse number="21">Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?</verse>
				<verse number="22">Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,</verse>
				<verse number="23">і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,</verse>
				<verse number="24">на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.</verse>
				<verse number="25">Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,</verse>
				<verse number="26">і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!</verse>
				<verse number="27">А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,</verse>
				<verse number="28">бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!</verse>
				<verse number="29">І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!</verse>
				<verse number="30">Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,</verse>
				<verse number="31">а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.</verse>
				<verse number="32">Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,</verse>
				<verse number="33">як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.</verse>
				<verse number="2">Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.</verse>
				<verse number="3">Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.</verse>
				<verse number="4">Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.</verse>
				<verse number="5">Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.</verse>
				<verse number="6">А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,</verse>
				<verse number="7">або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.</verse>
				<verse number="8">Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.</verse>
				<verse number="9">Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,</verse>
				<verse number="10">бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.</verse>
				<verse number="11">Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.</verse>
				<verse number="12">Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.</verse>
				<verse number="13">Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.</verse>
				<verse number="14">Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?</verse>
				<verse number="15">І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.</verse>
				<verse number="16">Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?</verse>
				<verse number="17">Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.</verse>
				<verse number="18">Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!</verse>
				<verse number="19">Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.</verse>
				<verse number="20">А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!</verse>
				<verse number="21">А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.</verse>
				<verse number="2">Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:</verse>
				<verse number="3">Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.</verse>
				<verse number="4">Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.</verse>
				<verse number="5">Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.</verse>
				<verse number="6">А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.</verse>
				<verse number="7">Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,</verse>
				<verse number="8">як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.</verse>
				<verse number="9">А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;</verse>
				<verse number="10">нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!</verse>
				<verse number="11">Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.</verse>
				<verse number="12">А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?</verse>
				<verse number="13">Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,</verse>
				<verse number="14">може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.</verse>
				<verse number="15">Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?</verse>
				<verse number="16">А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.</verse>
				<verse number="17">Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,</verse>
				<verse number="18">то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.</verse>
				<verse number="19">Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.</verse>
				<verse number="20">Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.</verse>
				<verse number="21">Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!</verse>
				<verse number="22">Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.</verse>
				<verse number="23">Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.</verse>
				<verse number="24">Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?</verse>
				<verse number="25">Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,</verse>
				<verse number="26">і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,</verse>
				<verse number="27">і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!</verse>
				<verse number="28">Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.</verse>
				<verse number="29">Бо дари й покликання Божі невідмінні.</verse>
				<verse number="30">Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,</verse>
				<verse number="31">так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.</verse>
				<verse number="32">Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.</verse>
				<verse number="33">О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!</verse>
				<verse number="34">Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?</verse>
				<verse number="35">Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?</verse>
				<verse number="36">Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,</verse>
				<verse number="2">і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.</verse>
				<verse number="3">Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.</verse>
				<verse number="4">Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,</verse>
				<verse number="5">так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.</verse>
				<verse number="6">І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,</verse>
				<verse number="7">а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,</verse>
				<verse number="8">коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!</verse>
				<verse number="9">Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!</verse>
				<verse number="10">Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!</verse>
				<verse number="11">У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,</verse>
				<verse number="12">тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,</verse>
				<verse number="13">беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!</verse>
				<verse number="14">Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!</verse>
				<verse number="15">Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!</verse>
				<verse number="16">Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!</verse>
				<verse number="17">Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!</verse>
				<verse number="18">Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!</verse>
				<verse number="19">Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.</verse>
				<verse number="20">Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.</verse>
				<verse number="21">Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.</verse>
				<verse number="2">Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.</verse>
				<verse number="3">Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,</verse>
				<verse number="4">бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!</verse>
				<verse number="5">Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.</verse>
				<verse number="6">Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті.</verse>
				<verse number="7">Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь.</verse>
				<verse number="8">Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.</verse>
				<verse number="9">Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!</verse>
				<verse number="10">Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.</verse>
				<verse number="11">І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.</verse>
				<verse number="12">Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.</verse>
				<verse number="13">Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,</verse>
				<verse number="14">але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.</verse>
				<verse number="2">Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.</verse>
				<verse number="3">Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.</verse>
				<verse number="4">Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.</verse>
				<verse number="5">Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.</verse>
				<verse number="6">Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.</verse>
				<verse number="7">Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.</verse>
				<verse number="8">Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!</verse>
				<verse number="9">Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.</verse>
				<verse number="10">А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.</verse>
				<verse number="11">Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!</verse>
				<verse number="12">Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.</verse>
				<verse number="13">Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.</verse>
				<verse number="14">Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.</verse>
				<verse number="15">Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.</verse>
				<verse number="16">Нехай ваше добре не зневажається.</verse>
				<verse number="17">Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.</verse>
				<verse number="18">Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.</verse>
				<verse number="19">Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!</verse>
				<verse number="20">Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.</verse>
				<verse number="21">Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.</verse>
				<verse number="22">Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!</verse>
				<verse number="23">А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.</verse>
				<verse number="2">Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.</verse>
				<verse number="3">Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.</verse>
				<verse number="4">А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.</verse>
				<verse number="5">А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,</verse>
				<verse number="6">щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="7">Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.</verse>
				<verse number="8">Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,</verse>
				<verse number="9">а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!</verse>
				<verse number="10">І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!</verse>
				<verse number="11">І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!</verse>
				<verse number="12">І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!</verse>
				<verse number="13">Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!</verse>
				<verse number="14">І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.</verse>
				<verse number="15">А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,</verse>
				<verse number="16">щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.</verse>
				<verse number="17">Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,</verse>
				<verse number="18">бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,</verse>
				<verse number="19">силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.</verse>
				<verse number="20">При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,</verse>
				<verse number="21">але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!</verse>
				<verse number="22">Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.</verse>
				<verse number="23">А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,</verse>
				<verse number="24">коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.</verse>
				<verse number="25">А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,</verse>
				<verse number="26">бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.</verse>
				<verse number="27">Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.</verse>
				<verse number="28">Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.</verse>
				<verse number="29">І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.</verse>
				<verse number="30">Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,</verse>
				<verse number="31">щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,</verse>
				<verse number="32">щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!</verse>
				<verse number="33">А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">Поручаю ж вам сестру нашу Фіву, служебницю Церкви в Кенхреях,</verse>
				<verse number="2">щоб ви прийняли її в Господі, як личить святим, і допомагайте їй, у якій речі буде вона чого потребувати від вас, бо й вона опікунка була багатьом і самому мені.</verse>
				<verse number="3">Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,</verse>
				<verse number="4">що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву.</verse>
				<verse number="5">Вітайте улюбленого мого Епенета, він первісток Ахаї для Христа.</verse>
				<verse number="6">Вітайте Марію, що напрацювалася багато для вас.</verse>
				<verse number="7">Вітайте Андроніка й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами, що й у Христі були перше мене.</verse>
				<verse number="8">Вітайте Амплія, мого улюбленого в Господі.</verse>
				<verse number="9">Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і улюбленого мого Стахія.</verse>
				<verse number="10">Вітайте Апеллеса, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових.</verse>
				<verse number="11">Вітайте мого родича Іродіона. Вітайте Наркисових, що в Господі.</verse>
				<verse number="12">Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персиду, що багато попрацювала в Господі.</verse>
				<verse number="13">Вітайте вибраного в Господі Руфа, і матір його та мою.</verse>
				<verse number="14">Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і братів, що з ними.</verse>
				<verse number="15">Вітайте Філолога та Юлію, Нірея й сестру його, і Олімпіяна, і всіх святих, що з ними.</verse>
				<verse number="16">Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!</verse>
				<verse number="17">Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,</verse>
				<verse number="18">бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.</verse>
				<verse number="19">Ваша ж слухняність дійшла до всіх. І я тішусь за вас, але хочу, щоб були ви мудрі в доброму, а прості в злому.</verse>
				<verse number="20">А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь.</verse>
				<verse number="21">Вітає вас мій співробітник Тимофій, і Лукій, і Ясон, і Сосипатр, мої родичі.</verse>
				<verse number="22">Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що цього листа написав.</verse>
				<verse number="23">Вітає вас Гай, гостинний для мене й цілої Церкви. Вітає вас міський доморядник Ераст і брат Кварт.</verse>
				<verse number="24">Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь.</verse>
				<verse number="25">А Тому, хто може поставити вас міцно згідно з моєю Євангелією й проповіддю Ісуса Христа, за об'явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана,</verse>
				<verse number="26">а тепер виявлена, і через пророцькі писання, з наказу вічного Бога, на послух вірі по всіх народах провіщена,</verse>
				<verse number="27">єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="46">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,</verse>
				<verse number="2">Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,</verse>
				<verse number="3">благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="4">Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,</verse>
				<verse number="5">бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,</verse>
				<verse number="6">бо свідоцтво Христове між вами утвердилось,</verse>
				<verse number="7">так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з'явлення Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="8">Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="9">Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.</verse>
				<verse number="10">Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!</verse>
				<verse number="11">Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.</verse>
				<verse number="12">А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.</verse>
				<verse number="13">Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?</verse>
				<verse number="14">Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,</verse>
				<verse number="15">щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.</verse>
				<verse number="16">Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.</verse>
				<verse number="17">Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.</verse>
				<verse number="18">Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!</verse>
				<verse number="19">Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!</verse>
				<verse number="20">Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?</verse>
				<verse number="21">Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.</verse>
				<verse number="22">Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,</verse>
				<verse number="23">а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,</verse>
				<verse number="24">а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!</verse>
				<verse number="25">Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!</verse>
				<verse number="26">Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні.</verse>
				<verse number="27">Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,</verse>
				<verse number="28">і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,</verse>
				<verse number="29">так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло.</verse>
				<verse number="30">А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,</verse>
				<verse number="31">щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,</verse>
				<verse number="2">бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...</verse>
				<verse number="3">І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.</verse>
				<verse number="4">І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,</verse>
				<verse number="5">щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!</verse>
				<verse number="6">А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,</verse>
				<verse number="7">але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,</verse>
				<verse number="8">яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!</verse>
				<verse number="9">Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!</verse>
				<verse number="10">А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.</verse>
				<verse number="11">Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.</verse>
				<verse number="12">А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,</verse>
				<verse number="13">що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.</verse>
				<verse number="14">А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.</verse>
				<verse number="15">Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.</verse>
				<verse number="16">Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.</verse>
				<verse number="2">Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,</verse>
				<verse number="3">бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?</verse>
				<verse number="4">Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?</verse>
				<verse number="5">Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.</verse>
				<verse number="6">Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,</verse>
				<verse number="7">тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!</verse>
				<verse number="8">І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!</verse>
				<verse number="9">Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.</verse>
				<verse number="10">Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!</verse>
				<verse number="11">Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.</verse>
				<verse number="12">А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,</verse>
				<verse number="13">то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.</verse>
				<verse number="14">І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;</verse>
				<verse number="15">коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.</verse>
				<verse number="16">Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?</verse>
				<verse number="17">Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!</verse>
				<verse number="18">Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.</verse>
				<verse number="19">Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!</verse>
				<verse number="20">І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!</verse>
				<verse number="21">Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:</verse>
				<verse number="22">чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,</verse>
				<verse number="23">ви ж Христові, а Христос Божий!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;</verse>
				<verse number="2">а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.</verse>
				<verse number="3">А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.</verse>
				<verse number="4">Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.</verse>
				<verse number="5">Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.</verse>
				<verse number="6">Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.</verse>
				<verse number="7">Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?</verse>
				<verse number="8">Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!</verse>
				<verse number="9">Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.</verse>
				<verse number="10">Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!</verse>
				<verse number="11">Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,</verse>
				<verse number="12">і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;</verse>
				<verse number="13">як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!</verse>
				<verse number="14">Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.</verse>
				<verse number="15">Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...</verse>
				<verse number="16">Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!</verse>
				<verse number="17">Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.</verse>
				<verse number="18">Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.</verse>
				<verse number="19">Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.</verse>
				<verse number="20">Бо Царство Боже не в слові, а в силі.</verse>
				<verse number="21">Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...</verse>
				<verse number="2">І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.</verse>
				<verse number="3">Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,</verse>
				<verse number="4">у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,</verse>
				<verse number="5">віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!</verse>
				<verse number="6">Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?</verse>
				<verse number="7">Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.</verse>
				<verse number="8">Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!</verse>
				<verse number="9">Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,</verse>
				<verse number="10">але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.</verse>
				<verse number="11">А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!</verse>
				<verse number="12">Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?</verse>
				<verse number="13">А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?</verse>
				<verse number="2">Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи?</verse>
				<verse number="3">Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве?</verse>
				<verse number="4">А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічого не значить у Церкві.</verse>
				<verse number="5">Я на сором це вам говорю. Чи ж між вами немає ні одного мудрого, щоб він міг розсудити між братами своїми?</verse>
				<verse number="6">Та брат судиться з братом, і то перед невірними!</verse>
				<verse number="7">Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?</verse>
				<verse number="8">Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів...</verse>
				<verse number="9">Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,</verse>
				<verse number="10">ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!</verse>
				<verse number="11">І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.</verse>
				<verse number="12">Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.</verse>
				<verse number="13">Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.</verse>
				<verse number="14">Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!</verse>
				<verse number="15">Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!</verse>
				<verse number="16">Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.</verse>
				<verse number="17">А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.</verse>
				<verse number="18">Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.</verse>
				<verse number="19">Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?</verse>
				<verse number="20">Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.</verse>
				<verse number="2">Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.</verse>
				<verse number="3">Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.</verse>
				<verse number="4">Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.</verse>
				<verse number="5">Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.</verse>
				<verse number="6">А це говорю вам як раду, а не як наказа.</verse>
				<verse number="7">Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.</verse>
				<verse number="8">Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.</verse>
				<verse number="9">Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.</verse>
				<verse number="10">А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!</verse>
				<verse number="11">А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!</verse>
				<verse number="12">Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.</verse>
				<verse number="13">І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.</verse>
				<verse number="14">Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.</verse>
				<verse number="15">А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.</verse>
				<verse number="16">Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?</verse>
				<verse number="17">Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.</verse>
				<verse number="18">Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.</verse>
				<verse number="19">Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.</verse>
				<verse number="20">Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.</verse>
				<verse number="21">Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.</verse>
				<verse number="22">Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.</verse>
				<verse number="23">Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!</verse>
				<verse number="24">Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!</verse>
				<verse number="25">Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.</verse>
				<verse number="26">Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.</verse>
				<verse number="27">Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.</verse>
				<verse number="28">А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.</verse>
				<verse number="29">А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,</verse>
				<verse number="30">а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,</verse>
				<verse number="31">а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.</verse>
				<verse number="32">А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,</verse>
				<verse number="33">а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,</verse>
				<verse number="34">і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.</verse>
				<verse number="35">А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.</verse>
				<verse number="36">А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.</verse>
				<verse number="37">А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.</verse>
				<verse number="38">Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.</verse>
				<verse number="39">Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.</verse>
				<verse number="40">Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!</verse>
				<verse number="2">Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.</verse>
				<verse number="3">Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.</verse>
				<verse number="4">Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.</verse>
				<verse number="5">Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,</verse>
				<verse number="6">та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.</verse>
				<verse number="7">Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.</verse>
				<verse number="8">Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.</verse>
				<verse number="9">Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!</verse>
				<verse number="10">Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?</verse>
				<verse number="11">І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!</verse>
				<verse number="12">Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.</verse>
				<verse number="13">Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?</verse>
				<verse number="2">Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо печать мого апостольства в Господі.</verse>
				<verse number="3">Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.</verse>
				<verse number="4">Чи ми права не маємо їсти та пити?</verse>
				<verse number="5">Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?</verse>
				<verse number="6">Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?</verse>
				<verse number="7">Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?</verse>
				<verse number="8">Чи я тільки по-людському це говорю? Хіба ж і Закон не говорить цього?</verse>
				<verse number="9">Бо в Законі Мойсеєвім писано: Не в'яжи рота волові, що молотить. Хіба за волів Бог турбується?</verse>
				<verse number="10">Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.</verse>
				<verse number="11">Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?</verse>
				<verse number="12">Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.</verse>
				<verse number="13">Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?</verse>
				<verse number="14">Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.</verse>
				<verse number="15">Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!</verse>
				<verse number="16">Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!</verse>
				<verse number="17">Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.</verse>
				<verse number="18">Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.</verse>
				<verse number="19">Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.</verse>
				<verse number="20">Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.</verse>
				<verse number="21">Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.</verse>
				<verse number="22">Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.</verse>
				<verse number="23">А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.</verse>
				<verse number="24">Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!</verse>
				<verse number="25">І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.</verse>
				<verse number="26">Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи.</verse>
				<verse number="27">Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,</verse>
				<verse number="2">і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,</verse>
				<verse number="3">і всі їли ту саму поживу духовну,</verse>
				<verse number="4">і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!</verse>
				<verse number="5">Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.</verse>
				<verse number="6">А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.</verse>
				<verse number="7">Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.</verse>
				<verse number="8">Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.</verse>
				<verse number="9">Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.</verse>
				<verse number="10">Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.</verse>
				<verse number="11">Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.</verse>
				<verse number="12">Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!</verse>
				<verse number="13">Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.</verse>
				<verse number="14">Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.</verse>
				<verse number="15">Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.</verse>
				<verse number="16">Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?</verse>
				<verse number="17">Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.</verse>
				<verse number="18">Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?</verse>
				<verse number="19">Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?</verse>
				<verse number="20">Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.</verse>
				<verse number="21">Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.</verse>
				<verse number="22">Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?</verse>
				<verse number="23">Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!</verse>
				<verse number="24">Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!</verse>
				<verse number="25">Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,</verse>
				<verse number="26">Бо Господня земля, і все, що на ній!</verse>
				<verse number="27">Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.</verse>
				<verse number="28">Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!</verse>
				<verse number="29">Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?</verse>
				<verse number="30">Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?</verse>
				<verse number="31">Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!</verse>
				<verse number="32">Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,</verse>
				<verse number="33">як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!</verse>
				<verse number="2">Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і заховуєте так передання, як я вам передав.</verse>
				<verse number="3">Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.</verse>
				<verse number="4">Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, осоромлює він свою голову.</verse>
				<verse number="5">І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена.</verse>
				<verse number="6">Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стригтися чи голитися, нехай покривається!</verse>
				<verse number="7">Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава.</verse>
				<verse number="8">Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,</verse>
				<verse number="9">не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.</verse>
				<verse number="10">Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.</verse>
				<verse number="11">Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.</verse>
				<verse number="12">Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога.</verse>
				<verse number="13">Поміркуйте самі між собою, чи пристойне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?</verse>
				<verse number="14">Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то безчестя для нього?</verse>
				<verse number="15">Коли ж жінка косу запускає, це слава для неї, бо замість покривала дана коса їй.</verse>
				<verse number="16">Коли ж хто сперечатися хоче, ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.</verse>
				<verse number="17">Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.</verse>
				<verse number="18">Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю.</verse>
				<verse number="19">Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.</verse>
				<verse number="20">А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю.</verse>
				<verse number="21">Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається.</verse>
				<verse number="22">Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!</verse>
				<verse number="23">Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,</verse>
				<verse number="24">подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!</verse>
				<verse number="25">Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!</verse>
				<verse number="26">Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.</verse>
				<verse number="27">Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!</verse>
				<verse number="28">Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.</verse>
				<verse number="29">Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!</verse>
				<verse number="30">Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.</verse>
				<verse number="31">Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.</verse>
				<verse number="32">Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.</verse>
				<verse number="33">Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.</verse>
				<verse number="34">А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.</verse>
				<verse number="2">Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.</verse>
				<verse number="3">Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.</verse>
				<verse number="4">Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.</verse>
				<verse number="5">Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.</verse>
				<verse number="6">Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.</verse>
				<verse number="7">І кожному дається виявлення Духа на користь.</verse>
				<verse number="8">Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,</verse>
				<verse number="9">а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,</verse>
				<verse number="10">а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.</verse>
				<verse number="11">А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.</verse>
				<verse number="12">Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.</verse>
				<verse number="13">Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.</verse>
				<verse number="14">Бо тіло не є один член, а багато.</verse>
				<verse number="15">Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?</verse>
				<verse number="16">І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?</verse>
				<verse number="17">Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?</verse>
				<verse number="18">Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.</verse>
				<verse number="19">Якби всі одним членом були, то де тіло було б?</verse>
				<verse number="20">Отож, тепер членів багато, та тіло одне.</verse>
				<verse number="21">Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.</verse>
				<verse number="22">Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.</verse>
				<verse number="23">А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,</verse>
				<verse number="24">а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,</verse>
				<verse number="25">щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.</verse>
				<verse number="26">І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.</verse>
				<verse number="27">І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!</verse>
				<verse number="28">А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.</verse>
				<verse number="29">Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?</verse>
				<verse number="30">Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?</verse>
				<verse number="31">Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!</verse>
				<verse number="2">І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!</verse>
				<verse number="3">І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!</verse>
				<verse number="4">Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,</verse>
				<verse number="5">не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,</verse>
				<verse number="6">не радіє з неправди, але тішиться правдою,</verse>
				<verse number="7">усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!</verse>
				<verse number="8">Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.</verse>
				<verse number="9">Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;</verse>
				<verse number="10">коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.</verse>
				<verse number="11">Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.</verse>
				<verse number="12">Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.</verse>
				<verse number="13">А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.</verse>
				<verse number="2">Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.</verse>
				<verse number="3">А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.</verse>
				<verse number="4">Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.</verse>
				<verse number="5">Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.</verse>
				<verse number="6">А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?</verse>
				<verse number="7">Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?</verse>
				<verse number="8">Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?</verse>
				<verse number="9">Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!</verse>
				<verse number="10">Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!</verse>
				<verse number="11">І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.</verse>
				<verse number="12">Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!</verse>
				<verse number="13">Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.</verse>
				<verse number="14">Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!</verse>
				<verse number="15">Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.</verse>
				<verse number="16">Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.</verse>
				<verse number="17">Ти дякуєш добре, але не будується інший.</verse>
				<verse number="18">Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.</verse>
				<verse number="19">Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!</verse>
				<verse number="20">Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!</verse>
				<verse number="21">У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.</verse>
				<verse number="22">Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.</verse>
				<verse number="23">А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?</verse>
				<verse number="24">Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,</verse>
				<verse number="25">і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!</verse>
				<verse number="26">То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!</verse>
				<verse number="27">Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!</verse>
				<verse number="28">А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!</verse>
				<verse number="29">А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.</verse>
				<verse number="30">Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!</verse>
				<verse number="31">Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!</verse>
				<verse number="32">І коряться духи пророчі пророкам,</verse>
				<verse number="33">бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,</verse>
				<verse number="34">нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.</verse>
				<verse number="35">Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!</verse>
				<verse number="36">Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?</verse>
				<verse number="37">Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!</verse>
				<verse number="38">Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!</verse>
				<verse number="39">Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!</verse>
				<verse number="40">Але все нехай буде добропристойно і статечно!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,</verse>
				<verse number="2">Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.</verse>
				<verse number="3">Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,</verse>
				<verse number="4">і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,</verse>
				<verse number="5">і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.</verse>
				<verse number="6">А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.</verse>
				<verse number="7">Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.</verse>
				<verse number="8">А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.</verse>
				<verse number="9">Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.</verse>
				<verse number="10">Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.</verse>
				<verse number="11">Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.</verse>
				<verse number="12">Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?</verse>
				<verse number="13">Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!</verse>
				<verse number="14">оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!</verse>
				<verse number="15">Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.</verse>
				<verse number="16">Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!</verse>
				<verse number="17">Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,</verse>
				<verse number="18">тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!</verse>
				<verse number="19">Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!</verse>
				<verse number="20">Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.</verse>
				<verse number="21">Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.</verse>
				<verse number="22">Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,</verse>
				<verse number="23">кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.</verse>
				<verse number="24">А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.</verse>
				<verse number="25">Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!</verse>
				<verse number="26">Як ворог останній смерть знищиться,</verse>
				<verse number="27">бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.</verse>
				<verse number="28">А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.</verse>
				<verse number="29">Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?</verse>
				<verse number="30">Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?</verse>
				<verse number="31">Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.</verse>
				<verse number="32">Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...</verse>
				<verse number="33">Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!</verse>
				<verse number="34">Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!</verse>
				<verse number="35">Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?</verse>
				<verse number="36">Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.</verse>
				<verse number="37">І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,</verse>
				<verse number="38">і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.</verse>
				<verse number="39">Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.</verse>
				<verse number="40">Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.</verse>
				<verse number="41">Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!</verse>
				<verse number="42">Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,</verse>
				<verse number="43">сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,</verse>
				<verse number="44">сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.</verse>
				<verse number="45">Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.</verse>
				<verse number="46">Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.</verse>
				<verse number="47">Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.</verse>
				<verse number="48">Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.</verse>
				<verse number="49">І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.</verse>
				<verse number="50">І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.</verse>
				<verse number="51">Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,</verse>
				<verse number="52">раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...</verse>
				<verse number="53">Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.</verse>
				<verse number="54">А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!</verse>
				<verse number="55">Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?</verse>
				<verse number="56">Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.</verse>
				<verse number="57">А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.</verse>
				<verse number="58">Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських.</verse>
				<verse number="2">А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду.</verse>
				<verse number="3">А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму.</verse>
				<verse number="4">А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть.</verse>
				<verse number="5">Я прибуду до вас, коли перейду Македонію, бо проходжу через Македонію.</verse>
				<verse number="6">А в вас, коли трапиться, я поживу або й перезимую, щоб мене провели ви, куди я піду.</verse>
				<verse number="7">Не хочу я бачитись з вами тепер мимохідь, але сподіваюся деякий час перебути у вас, як дозволить Господь.</verse>
				<verse number="8">А в Ефесі пробуду я до П'ятдесятниці,</verse>
				<verse number="9">бо двері великі й широкі мені відчинилися, та багато противників...</verse>
				<verse number="10">Коли ж прийде до вас Тимофій, то пильнуйте, щоб він був безпечний у вас, бо діло Господнє він робить, як і я.</verse>
				<verse number="11">Тому то нехай ним ніхто не погорджує, але відпровадьте його з миром, щоб прийшов він до мене, бо чекаю його з братами.</verse>
				<verse number="12">А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з братами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відповідний.</verse>
				<verse number="13">Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,</verse>
				<verse number="14">хай з любов'ю все робиться в вас!</verse>
				<verse number="15">Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток, і що службі святим присвятились вони,</verse>
				<verse number="16">і ви підкоряйтесь таким, також кожному, хто помагає та працює.</verse>
				<verse number="17">Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили,</verse>
				<verse number="18">бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких!</verse>
				<verse number="19">Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхньою гаряче вітають у Господі вас.</verse>
				<verse number="20">Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.</verse>
				<verse number="21">Привітання моєю рукою Павловою.</verse>
				<verse number="22">Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!</verse>
				<verse number="23">Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами!</verse>
				<verse number="24">Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="47">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,</verse>
				<verse number="2">благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="3">Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,</verse>
				<verse number="4">що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.</verse>
				<verse number="5">Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.</verse>
				<verse number="6">Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.</verse>
				<verse number="7">А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.</verse>
				<verse number="8">Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.</verse>
				<verse number="9">Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,</verse>
				<verse number="10">що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,</verse>
				<verse number="11">як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.</verse>
				<verse number="12">Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.</verse>
				<verse number="13">Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,</verse>
				<verse number="14">як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.</verse>
				<verse number="15">І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,</verse>
				<verse number="16">і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.</verse>
				<verse number="17">Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?</verse>
				<verse number="18">Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.</verse>
				<verse number="19">Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.</verse>
				<verse number="20">Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.</verse>
				<verse number="21">А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,</verse>
				<verse number="22">Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.</verse>
				<verse number="23">А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,</verse>
				<verse number="24">не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.</verse>
				<verse number="2">Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?</verse>
				<verse number="3">І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!</verse>
				<verse number="4">Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!</verse>
				<verse number="5">А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.</verse>
				<verse number="6">Досить такому карання того, що від багатьох,</verse>
				<verse number="7">через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.</verse>
				<verse number="8">Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!</verse>
				<verse number="9">Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.</verse>
				<verse number="10">А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,</verse>
				<verse number="11">щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!</verse>
				<verse number="12">А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,</verse>
				<verse number="13">не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.</verse>
				<verse number="14">А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!</verse>
				<verse number="15">Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,</verse>
				<verse number="16">для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?</verse>
				<verse number="17">Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?</verse>
				<verse number="2">Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!</verse>
				<verse number="3">Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.</verse>
				<verse number="4">Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,</verse>
				<verse number="5">не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.</verse>
				<verse number="6">І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.</verse>
				<verse number="7">Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,</verse>
				<verse number="8">скільки ж більш буде в славі те служіння духа!</verse>
				<verse number="9">Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!</verse>
				<verse number="10">Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,</verse>
				<verse number="11">бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!</verse>
				<verse number="12">Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,</verse>
				<verse number="13">а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.</verse>
				<verse number="14">Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.</verse>
				<verse number="15">Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,</verse>
				<verse number="16">коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.</verse>
				<verse number="17">Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.</verse>
				<verse number="18">Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,</verse>
				<verse number="2">але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.</verse>
				<verse number="3">Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,</verse>
				<verse number="4">для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.</verse>
				<verse number="5">Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.</verse>
				<verse number="6">Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.</verse>
				<verse number="7">А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.</verse>
				<verse number="8">У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.</verse>
				<verse number="9">Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.</verse>
				<verse number="10">Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.</verse>
				<verse number="11">Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.</verse>
				<verse number="12">Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.</verse>
				<verse number="13">Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,</verse>
				<verse number="14">знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.</verse>
				<verse number="15">Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.</verse>
				<verse number="16">Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.</verse>
				<verse number="17">Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,</verse>
				<verse number="18">коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.</verse>
				<verse number="2">Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,</verse>
				<verse number="3">коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!</verse>
				<verse number="4">Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.</verse>
				<verse number="5">А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.</verse>
				<verse number="6">Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,</verse>
				<verse number="7">бо ходимо вірою, а не видінням,</verse>
				<verse number="8">ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.</verse>
				<verse number="9">Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.</verse>
				<verse number="10">Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.</verse>
				<verse number="11">Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.</verse>
				<verse number="12">Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.</verse>
				<verse number="13">Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.</verse>
				<verse number="14">Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.</verse>
				<verse number="15">А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.</verse>
				<verse number="16">Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!</verse>
				<verse number="17">Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!</verse>
				<verse number="18">Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,</verse>
				<verse number="19">бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.</verse>
				<verse number="20">Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!</verse>
				<verse number="21">Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.</verse>
				<verse number="2">Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!</verse>
				<verse number="3">Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,</verse>
				<verse number="4">а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,</verse>
				<verse number="5">у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,</verse>
				<verse number="6">у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,</verse>
				<verse number="7">у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,</verse>
				<verse number="8">через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;</verse>
				<verse number="9">як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;</verse>
				<verse number="10">як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.</verse>
				<verse number="11">Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!</verse>
				<verse number="12">У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!</verse>
				<verse number="13">Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!</verse>
				<verse number="14">До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?</verse>
				<verse number="15">Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?</verse>
				<verse number="16">Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!</verse>
				<verse number="17">Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,</verse>
				<verse number="18">і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!</verse>
				<verse number="2">Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!</verse>
				<verse number="3">Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.</verse>
				<verse number="4">У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.</verse>
				<verse number="5">Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.</verse>
				<verse number="6">Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,</verse>
				<verse number="7">і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.</verse>
				<verse number="8">Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.</verse>
				<verse number="9">Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.</verse>
				<verse number="10">Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.</verse>
				<verse number="11">Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.</verse>
				<verse number="12">А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.</verse>
				<verse number="13">Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.</verse>
				<verse number="14">Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!</verse>
				<verse number="15">І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.</verse>
				<verse number="16">Отож, тішуся я, що можу покластись у всьому на вас!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,</verse>
				<verse number="2">що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;</verse>
				<verse number="3">бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,</verse>
				<verse number="4">із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.</verse>
				<verse number="5">І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,</verse>
				<verse number="6">щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.</verse>
				<verse number="7">А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.</verse>
				<verse number="8">Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.</verse>
				<verse number="9">Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.</verse>
				<verse number="10">І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.</verse>
				<verse number="11">А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.</verse>
				<verse number="12">Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.</verse>
				<verse number="13">Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.</verse>
				<verse number="14">Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,</verse>
				<verse number="15">як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.</verse>
				<verse number="16">Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,</verse>
				<verse number="17">бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.</verse>
				<verse number="18">А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,</verse>
				<verse number="19">і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,</verse>
				<verse number="20">остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,</verse>
				<verse number="21">дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.</verse>
				<verse number="22">А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.</verse>
				<verse number="23">Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!</verse>
				<verse number="24">Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">А про службу святим мені зайво писати до вас,</verse>
				<verse number="2">бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.</verse>
				<verse number="3">А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,</verse>
				<verse number="4">щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.</verse>
				<verse number="5">Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.</verse>
				<verse number="6">А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!</verse>
				<verse number="7">Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!</verse>
				<verse number="8">А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,</verse>
				<verse number="9">як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!</verse>
				<verse number="10">А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,</verse>
				<verse number="11">щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.</verse>
				<verse number="12">Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.</verse>
				<verse number="13">Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,</verse>
				<verse number="14">вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.</verse>
				<verse number="15">Дяка Богові за невимовний дар Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.</verse>
				<verse number="2">І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.</verse>
				<verse number="3">Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми,</verse>
				<verse number="4">зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,</verse>
				<verse number="5">і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові,</verse>
				<verse number="6">і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш.</verse>
				<verse number="7">Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.</verse>
				<verse number="8">Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.</verse>
				<verse number="9">Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.</verse>
				<verse number="10">Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,</verse>
				<verse number="11">такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши.</verse>
				<verse number="12">Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.</verse>
				<verse number="13">Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти.</verse>
				<verse number="14">Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою.</verse>
				<verse number="15">Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами,</verse>
				<verse number="16">щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять.</verse>
				<verse number="17">А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!</verse>
				<verse number="18">Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.</verse>
				<verse number="2">Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.</verse>
				<verse number="3">Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.</verse>
				<verse number="4">Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!</verse>
				<verse number="5">Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.</verse>
				<verse number="6">Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.</verse>
				<verse number="7">Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?</verse>
				<verse number="8">Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.</verse>
				<verse number="9">Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.</verse>
				<verse number="10">Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.</verse>
				<verse number="11">Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!</verse>
				<verse number="12">А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.</verse>
				<verse number="13">Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.</verse>
				<verse number="14">І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!</verse>
				<verse number="15">Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!</verse>
				<verse number="16">Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!</verse>
				<verse number="17">А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.</verse>
				<verse number="18">Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.</verse>
				<verse number="19">Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.</verse>
				<verse number="20">Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.</verse>
				<verse number="21">На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.</verse>
				<verse number="22">Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!</verse>
				<verse number="23">Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.</verse>
				<verse number="24">Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,</verse>
				<verse number="25">тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;</verse>
				<verse number="26">у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,</verse>
				<verse number="27">у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.</verse>
				<verse number="28">Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.</verse>
				<verse number="29">Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?</verse>
				<verse number="30">Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.</verse>
				<verse number="31">Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.</verse>
				<verse number="32">У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,</verse>
				<verse number="33">але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.</verse>
				<verse number="2">Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.</verse>
				<verse number="3">І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,</verse>
				<verse number="4">що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.</verse>
				<verse number="5">Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.</verse>
				<verse number="6">Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.</verse>
				<verse number="7">А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.</verse>
				<verse number="8">Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.</verse>
				<verse number="9">І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.</verse>
				<verse number="10">Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.</verse>
				<verse number="11">Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.</verse>
				<verse number="12">А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.</verse>
				<verse number="13">Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягарем вам не був? Даруйте мені цю провину!</verse>
				<verse number="14">Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.</verse>
				<verse number="15">Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.</verse>
				<verse number="16">Та нехай буде так, тягара я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.</verse>
				<verse number="17">Чи я використовував вас через когось із тих, кого до вас посилав?</verse>
				<verse number="18">Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит використав вас чим? Хіба ми ходили не в одному дусі? Хіба не одними стопами?</verse>
				<verse number="19">Чи ви знову не думаєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!</verse>
				<verse number="20">Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, свари, нашепти, пихи, безладдя,</verse>
				<verse number="21">щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.</verse>
				<verse number="2">Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,</verse>
				<verse number="3">через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.</verse>
				<verse number="4">Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.</verse>
				<verse number="5">Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.</verse>
				<verse number="6">Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.</verse>
				<verse number="7">І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.</verse>
				<verse number="8">Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.</verse>
				<verse number="9">Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!</verse>
				<verse number="10">Ось тому то, відсутній, пишу це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за владою, якої Господь мені дав на будування, а не на руйнування.</verse>
				<verse number="11">А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!</verse>
				<verse number="12">Вітайте один одного святим поцілунком!</verse>
				<verse number="13">(13-12) Усі святі вас вітають!</verse>
				<verse number="14">(13-13) Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="48">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,</verse>
				<verse number="2">і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:</verse>
				<verse number="3">благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="4">що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,</verse>
				<verse number="5">Йому слава на віки вічні, амінь!</verse>
				<verse number="6">Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,</verse>
				<verse number="7">що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.</verse>
				<verse number="8">Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!</verse>
				<verse number="9">Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!</verse>
				<verse number="10">Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.</verse>
				<verse number="11">Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.</verse>
				<verse number="12">Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="13">Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.</verse>
				<verse number="14">І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.</verse>
				<verse number="15">Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав</verse>
				<verse number="16">виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,</verse>
				<verse number="17">і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.</verse>
				<verse number="18">По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.</verse>
				<verse number="19">А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.</verse>
				<verse number="20">А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!</verse>
				<verse number="21">Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.</verse>
				<verse number="22">Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,</verse>
				<verse number="23">тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.</verse>
				<verse number="24">І славили Бога вони через мене!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.</verse>
				<verse number="2">А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.</verse>
				<verse number="3">Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.</verse>
				<verse number="4">А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,</verse>
				<verse number="5">то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.</verse>
				<verse number="6">Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,</verse>
				<verse number="7">але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,</verse>
				<verse number="8">бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,</verse>
				<verse number="9">і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,</verse>
				<verse number="10">тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.</verse>
				<verse number="11">Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.</verse>
				<verse number="12">Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.</verse>
				<verse number="13">А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.</verse>
				<verse number="14">А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?</verse>
				<verse number="15">Ми юдеї природою, а не грішники з поган...</verse>
				<verse number="16">А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!</verse>
				<verse number="17">Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!</verse>
				<verse number="18">Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.</verse>
				<verse number="19">Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.</verse>
				<verse number="20">І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.</verse>
				<verse number="21">Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?</verse>
				<verse number="2">Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?</verse>
				<verse number="3">Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?</verse>
				<verse number="4">Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!</verse>
				<verse number="5">Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?</verse>
				<verse number="6">Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.</verse>
				<verse number="7">Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.</verse>
				<verse number="8">І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!</verse>
				<verse number="9">Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.</verse>
				<verse number="10">А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!</verse>
				<verse number="11">А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.</verse>
				<verse number="12">А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.</verse>
				<verse number="13">Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,</verse>
				<verse number="14">щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.</verse>
				<verse number="15">Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.</verse>
				<verse number="16">А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.</verse>
				<verse number="17">А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.</verse>
				<verse number="18">Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.</verse>
				<verse number="19">Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.</verse>
				<verse number="20">Але посередник не є для одного, Бог же один.</verse>
				<verse number="21">Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!</verse>
				<verse number="22">Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="23">Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.</verse>
				<verse number="24">Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.</verse>
				<verse number="25">А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.</verse>
				<verse number="26">Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!</verse>
				<verse number="27">Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!</verse>
				<verse number="28">Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!</verse>
				<verse number="29">А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,</verse>
				<verse number="2">але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.</verse>
				<verse number="3">Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.</verse>
				<verse number="4">Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,</verse>
				<verse number="5">щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.</verse>
				<verse number="6">А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!</verse>
				<verse number="7">Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.</verse>
				<verse number="8">Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.</verse>
				<verse number="9">А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?</verse>
				<verse number="10">Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.</verse>
				<verse number="11">Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...</verse>
				<verse number="12">Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!</verse>
				<verse number="13">І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,</verse>
				<verse number="14">ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!</verse>
				<verse number="15">Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!</verse>
				<verse number="16">Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?</verse>
				<verse number="17">Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.</verse>
				<verse number="18">То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.</verse>
				<verse number="19">Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!</verse>
				<verse number="20">Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.</verse>
				<verse number="21">Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?</verse>
				<verse number="22">Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.</verse>
				<verse number="23">Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.</verse>
				<verse number="24">Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.</verse>
				<verse number="25">Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.</verse>
				<verse number="26">А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!</verse>
				<verse number="27">Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!</verse>
				<verse number="28">А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!</verse>
				<verse number="29">Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.</verse>
				<verse number="30">Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.</verse>
				<verse number="31">Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!</verse>
				<verse number="2">Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа.</verse>
				<verse number="3">І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон.</verse>
				<verse number="4">Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!</verse>
				<verse number="5">Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.</verse>
				<verse number="6">Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.</verse>
				<verse number="7">Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?</verse>
				<verse number="8">Таке переконання не від Того, Хто вас покликав.</verse>
				<verse number="9">Трохи розчини квасить усе тісто!</verse>
				<verse number="10">Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!</verse>
				<verse number="11">Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається!</verse>
				<verse number="12">О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!</verse>
				<verse number="13">Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!</verse>
				<verse number="14">Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!</verse>
				<verse number="15">Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!</verse>
				<verse number="16">І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,</verse>
				<verse number="17">бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.</verse>
				<verse number="18">Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.</verse>
				<verse number="19">Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,</verse>
				<verse number="20">ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,</verse>
				<verse number="21">завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!</verse>
				<verse number="22">А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,</verse>
				<verse number="23">лагідність, здержливість: Закону нема на таких!</verse>
				<verse number="24">А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.</verse>
				<verse number="25">Коли духом живемо, то й духом ходімо!</verse>
				<verse number="26">Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!</verse>
				<verse number="2">Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.</verse>
				<verse number="3">Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.</verse>
				<verse number="4">Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!</verse>
				<verse number="5">Бо кожен нестиме свій власний тягар!</verse>
				<verse number="6">А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.</verse>
				<verse number="7">Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!</verse>
				<verse number="8">Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.</verse>
				<verse number="9">А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.</verse>
				<verse number="10">Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!</verse>
				<verse number="11">Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!</verse>
				<verse number="12">Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.</verse>
				<verse number="13">Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.</verse>
				<verse number="14">А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.</verse>
				<verse number="15">Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.</verse>
				<verse number="16">А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!</verse>
				<verse number="17">Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...</verse>
				<verse number="18">Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="49">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі,</verse>
				<verse number="2">нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="3">Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах,</verse>
				<verse number="4">так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,</verse>
				<verse number="5">призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,</verse>
				<verse number="6">на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім,</verse>
				<verse number="7">що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його,</verse>
				<verse number="8">яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності,</verse>
				<verse number="9">об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,</verse>
				<verse number="10">для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі.</verse>
				<verse number="11">У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,</verse>
				<verse number="12">щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.</verse>
				<verse number="13">У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,</verse>
				<verse number="14">Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!</verse>
				<verse number="15">Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,</verse>
				<verse number="16">не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую,</verse>
				<verse number="17">щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його,</verse>
				<verse number="18">просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,</verse>
				<verse number="19">і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,</verse>
				<verse number="20">яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,</verse>
				<verse number="21">вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому.</verse>
				<verse number="22">І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви,</verse>
				<verse number="23">а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,</verse>
				<verse number="2">в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,</verse>
				<verse number="3">між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,</verse>
				<verse number="4">Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,</verse>
				<verse number="5">і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,</verse>
				<verse number="6">і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,</verse>
				<verse number="7">щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.</verse>
				<verse number="8">Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,</verse>
				<verse number="9">не від діл, щоб ніхто не хвалився.</verse>
				<verse number="10">Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.</verse>
				<verse number="11">Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,</verse>
				<verse number="12">що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.</verse>
				<verse number="13">А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.</verse>
				<verse number="14">Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,</verse>
				<verse number="15">Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,</verse>
				<verse number="16">і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.</verse>
				<verse number="17">І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,</verse>
				<verse number="18">бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.</verse>
				<verse number="19">Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,</verse>
				<verse number="20">збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,</verse>
				<verse number="21">що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,</verse>
				<verse number="22">що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган,</verse>
				<verse number="2">якщо ви тільки чули про зарядження Божої благодаті, що для вас мені дана.</verse>
				<verse number="3">Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,</verse>
				<verse number="4">з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.</verse>
				<verse number="5">А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,</verse>
				<verse number="6">що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,</verse>
				<verse number="7">якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.</verse>
				<verse number="8">Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,</verse>
				<verse number="9">та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,</verse>
				<verse number="10">щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,</verse>
				<verse number="11">за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,</verse>
				<verse number="12">в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.</verse>
				<verse number="13">Тому то благаю я вас не занепадати духом через терпіння моє через вас, бо воно ваша слава.</verse>
				<verse number="14">Для того схиляю коліна свої перед Отцем,</verse>
				<verse number="15">що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі,</verse>
				<verse number="16">щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,</verse>
				<verse number="17">щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,</verse>
				<verse number="18">змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,</verse>
				<verse number="19">і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.</verse>
				<verse number="20">А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас,</verse>
				<verse number="21">Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,</verse>
				<verse number="2">зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,</verse>
				<verse number="3">пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.</verse>
				<verse number="4">Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.</verse>
				<verse number="5">Один Господь, одна віра, одне хрищення,</verse>
				<verse number="6">один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.</verse>
				<verse number="7">А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.</verse>
				<verse number="8">Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!</verse>
				<verse number="9">А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?</verse>
				<verse number="10">Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.</verse>
				<verse number="11">І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,</verse>
				<verse number="12">щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,</verse>
				<verse number="13">аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,</verse>
				<verse number="14">щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,</verse>
				<verse number="15">щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.</verse>
				<verse number="16">А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.</verse>
				<verse number="17">Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,</verse>
				<verse number="18">вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,</verse>
				<verse number="19">вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.</verse>
				<verse number="20">Але ви не так пізнали Христа,</verse>
				<verse number="21">якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,</verse>
				<verse number="22">щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,</verse>
				<verse number="23">та відновлятися духом вашого розуму,</verse>
				<verse number="24">і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.</verse>
				<verse number="25">Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.</verse>
				<verse number="26">Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,</verse>
				<verse number="27">і місця дияволові не давайте!</verse>
				<verse number="28">Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.</verse>
				<verse number="29">Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.</verse>
				<verse number="30">І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.</verse>
				<verse number="31">Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.</verse>
				<verse number="32">А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,</verse>
				<verse number="2">і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.</verse>
				<verse number="3">А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,</verse>
				<verse number="4">і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.</verse>
				<verse number="5">Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!</verse>
				<verse number="6">Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,</verse>
				<verse number="7">тож не будьте їм спільниками!</verse>
				<verse number="8">Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,</verse>
				<verse number="9">бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.</verse>
				<verse number="10">Допевняйтеся, що приємне для Господа,</verse>
				<verse number="11">і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.</verse>
				<verse number="12">Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!</verse>
				<verse number="13">Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.</verse>
				<verse number="14">Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!</verse>
				<verse number="15">Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,</verse>
				<verse number="16">використовуючи час, дні бо лукаві!</verse>
				<verse number="17">Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.</verse>
				<verse number="18">І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,</verse>
				<verse number="19">розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,</verse>
				<verse number="20">дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="21">корячися один одному у Христовім страху.</verse>
				<verse number="22">Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,</verse>
				<verse number="23">бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!</verse>
				<verse number="24">І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.</verse>
				<verse number="25">Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,</verse>
				<verse number="26">щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,</verse>
				<verse number="27">щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!</verse>
				<verse number="28">Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.</verse>
				<verse number="29">Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,</verse>
				<verse number="30">бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!</verse>
				<verse number="31">Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.</verse>
				<verse number="32">Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!</verse>
				<verse number="33">Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!</verse>
				<verse number="2">Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,</verse>
				<verse number="3">щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!</verse>
				<verse number="4">А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!</verse>
				<verse number="5">Раби, слухайтеся тілесних панів зо страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа!</verse>
				<verse number="6">Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,</verse>
				<verse number="7">служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!</verse>
				<verse number="8">Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.</verse>
				<verse number="9">А пани, чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться!</verse>
				<verse number="10">Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!</verse>
				<verse number="11">Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.</verse>
				<verse number="12">Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.</verse>
				<verse number="13">Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.</verse>
				<verse number="14">Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,</verse>
				<verse number="15">і взувши ноги в готовість Євангелії миру.</verse>
				<verse number="16">А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.</verse>
				<verse number="17">Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.</verse>
				<verse number="18">Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,</verse>
				<verse number="19">і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії,</verse>
				<verse number="20">для якої посол я в кайданах, щоб сміливо про неї звіщати, як належить мені.</verse>
				<verse number="21">А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,</verse>
				<verse number="22">якого послав я до вас на це саме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він потішив.</verse>
				<verse number="23">Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="24">Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="50">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:</verse>
				<verse number="2">благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="3">Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,</verse>
				<verse number="4">і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,</verse>
				<verse number="5">за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.</verse>
				<verse number="6">Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.</verse>
				<verse number="7">Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.</verse>
				<verse number="8">Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.</verse>
				<verse number="9">І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,</verse>
				<verse number="10">щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,</verse>
				<verse number="11">наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.</verse>
				<verse number="12">Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,</verse>
				<verse number="13">бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.</verse>
				<verse number="14">А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.</verse>
				<verse number="15">Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;</verse>
				<verse number="16">а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;</verse>
				<verse number="17">а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.</verse>
				<verse number="18">Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.</verse>
				<verse number="19">Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="20">через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.</verse>
				<verse number="21">Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.</verse>
				<verse number="22">А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.</verse>
				<verse number="23">Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.</verse>
				<verse number="24">А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.</verse>
				<verse number="25">І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,</verse>
				<verse number="26">щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.</verse>
				<verse number="27">Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,</verse>
				<verse number="28">і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!</verse>
				<verse number="29">Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,</verse>
				<verse number="30">маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,</verse>
				<verse number="2">то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!</verse>
				<verse number="3">Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.</verse>
				<verse number="4">Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.</verse>
				<verse number="5">Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!</verse>
				<verse number="6">Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,</verse>
				<verse number="7">але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,</verse>
				<verse number="8">Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...</verse>
				<verse number="9">Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,</verse>
				<verse number="10">щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,</verse>
				<verse number="11">і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!</verse>
				<verse number="12">Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.</verse>
				<verse number="13">Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.</verse>
				<verse number="14">Робіть усе без нарікання та сумніву,</verse>
				<verse number="15">щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,</verse>
				<verse number="16">додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.</verse>
				<verse number="17">Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.</verse>
				<verse number="18">Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!</verse>
				<verse number="19">Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.</verse>
				<verse number="20">Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.</verse>
				<verse number="21">Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.</verse>
				<verse number="22">Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.</verse>
				<verse number="23">Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.</verse>
				<verse number="24">Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.</verse>
				<verse number="25">Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,</verse>
				<verse number="26">бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.</verse>
				<verse number="27">Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.</verse>
				<verse number="28">Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.</verse>
				<verse number="29">Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,</verse>
				<verse number="30">бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.</verse>
				<verse number="2">Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!</verse>
				<verse number="3">Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,</verse>
				<verse number="4">хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,</verse>
				<verse number="5">обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.</verse>
				<verse number="6">Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.</verse>
				<verse number="7">Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.</verse>
				<verse number="8">Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,</verse>
				<verse number="9">щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,</verse>
				<verse number="10">щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,</verse>
				<verse number="11">аби досягнути якось воскресення з мертвих.</verse>
				<verse number="12">Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.</verse>
				<verse number="13">Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,</verse>
				<verse number="14">я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.</verse>
				<verse number="15">Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.</verse>
				<verse number="16">Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.</verse>
				<verse number="17">Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.</verse>
				<verse number="18">Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.</verse>
				<verse number="19">Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!</verse>
				<verse number="20">Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="21">Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!</verse>
				<verse number="2">Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.</verse>
				<verse number="3">Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.</verse>
				<verse number="4">Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!</verse>
				<verse number="5">Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!</verse>
				<verse number="6">Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.</verse>
				<verse number="7">І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.</verse>
				<verse number="8">Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!</verse>
				<verse number="9">Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!</verse>
				<verse number="10">Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.</verse>
				<verse number="11">Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.</verse>
				<verse number="12">Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.</verse>
				<verse number="13">Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.</verse>
				<verse number="14">Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.</verse>
				<verse number="15">І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,</verse>
				<verse number="16">що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.</verse>
				<verse number="17">Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.</verse>
				<verse number="18">Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.</verse>
				<verse number="19">А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.</verse>
				<verse number="20">А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.</verse>
				<verse number="21">Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.</verse>
				<verse number="22">Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.</verse>
				<verse number="23">Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="51">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій</verse>
				<verse number="2">до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!</verse>
				<verse number="3">Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,</verse>
				<verse number="4">прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих</verse>
				<verse number="5">через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,</verse>
				<verse number="6">що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.</verse>
				<verse number="7">Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,</verse>
				<verse number="8">що й виявив нам про вашу духовну любов.</verse>
				<verse number="9">Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,</verse>
				<verse number="10">щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,</verse>
				<verse number="11">зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,</verse>
				<verse number="12">дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі,</verse>
				<verse number="13">що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,</verse>
				<verse number="14">в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.</verse>
				<verse number="15">Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.</verse>
				<verse number="16">Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!</verse>
				<verse number="17">А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.</verse>
				<verse number="18">І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.</verse>
				<verse number="19">Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота,</verse>
				<verse number="20">і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.</verse>
				<verse number="21">І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,</verse>
				<verse number="22">тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,</verse>
				<verse number="23">якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.</verse>
				<verse number="24">Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;</verse>
				<verse number="25">якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,</verse>
				<verse number="26">Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,</verse>
				<verse number="27">що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!</verse>
				<verse number="28">Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.</verse>
				<verse number="29">У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.</verse>
				<verse number="2">Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,</verse>
				<verse number="3">в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані.</verse>
				<verse number="4">А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.</verse>
				<verse number="5">Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.</verse>
				<verse number="6">Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,</verse>
				<verse number="7">бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.</verse>
				<verse number="8">Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,</verse>
				<verse number="9">бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.</verse>
				<verse number="10">І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства.</verse>
				<verse number="11">Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.</verse>
				<verse number="12">Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.</verse>
				<verse number="13">І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,</verse>
				<verse number="14">знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,</verse>
				<verse number="15">роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!</verse>
				<verse number="16">Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,</verse>
				<verse number="17">бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.</verse>
				<verse number="18">Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою Анголам, вдаючися до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом,</verse>
				<verse number="19">а не тримачись Голови, від Якої все тіло, суглобами й зв'язями з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим.</verse>
				<verse number="20">Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:</verse>
				<verse number="21">не дотикайся, ані їж, ані рухай,</verse>
				<verse number="22">бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською.</verse>
				<verse number="23">Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.</verse>
				<verse number="2">Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.</verse>
				<verse number="3">Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.</verse>
				<verse number="4">Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.</verse>
				<verse number="5">Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,</verse>
				<verse number="6">бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.</verse>
				<verse number="7">І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.</verse>
				<verse number="8">Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.</verse>
				<verse number="9">Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,</verse>
				<verse number="10">та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,</verse>
				<verse number="11">де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!</verse>
				<verse number="12">Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.</verse>
				<verse number="13">Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!</verse>
				<verse number="14">А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!</verse>
				<verse number="15">І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!</verse>
				<verse number="16">Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!</verse>
				<verse number="17">І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.</verse>
				<verse number="18">Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі!</verse>
				<verse number="19">Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!</verse>
				<verse number="20">Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!</verse>
				<verse number="21">Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!</verse>
				<verse number="22">Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!</verse>
				<verse number="23">І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!</verse>
				<verse number="24">Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.</verse>
				<verse number="25">А хто кривдить, той одержить за свою кривду. Бо не дивиться Бог на особу!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Пани, виявляйте до рабів справедливість та рівність, і знайте, що й для вас є на небі Господь!</verse>
				<verse number="2">Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!</verse>
				<verse number="3">Моліться разом і за нас, щоб Бог нам відчинив двері слова, звіщати таємницю Христову, що за неї я й зв'язаний,</verse>
				<verse number="4">щоб з'явив я її, як звіщати належить мені.</verse>
				<verse number="5">Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.</verse>
				<verse number="6">Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати.</verse>
				<verse number="7">Що зо мною, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і вірний служитель і співробітник у Господі.</verse>
				<verse number="8">Я саме на те його вислав до вас, щоб довідались ви про нас, і щоб ваші серця він потішив,</verse>
				<verse number="9">із Онисимом, вірним та улюбленим братом, який з-поміж вас. Вони все вам розповідять, що діється тут.</verse>
				<verse number="10">Поздоровлює вас Аристарх, ув'язнений разом зо мною, і Марко, небіж Варнавин, що про нього ви дістали накази; як прийде до вас, то прийміть його,</verse>
				<verse number="11">теж Ісус, на прізвище Юст, вони із обрізаних. Для Божого Царства єдині вони співробітники, що були мені втіхою.</verse>
				<verse number="12">Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.</verse>
				<verse number="13">І я свідчу за нього, що він має велику горливість про вас та про тих, що знаходяться в Лаодикії та в Гієраполі.</verse>
				<verse number="14">Вітає вас Лука, улюблений лікар, та Димас.</verse>
				<verse number="15">Привітайте братів, що в Лаодикії, і Німфана, і Церкву домашню його.</verse>
				<verse number="16">І як буде прочитаний лист цей у вас, то зробіть, щоб прочитаний був він також у Церкві Лаодикійській, а того, що написаний з Лаодикії, прочитайте і ви.</verse>
				<verse number="17">Та скажіть Архіпові: Доглядай того служіння, що прийняв його в Господі, щоб ти його виконав!</verse>
				<verse number="18">Привітання моєю рукою Павловою. Пам'ятайте про пута мої! Благодать Божа нехай буде з вами! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="52">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!</verse>
				<verse number="2">Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.</verse>
				<verse number="3">Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,</verse>
				<verse number="4">знаючи, Богом улюблені браття, про ваше обрання.</verse>
				<verse number="5">Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.</verse>
				<verse number="6">І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,</verse>
				<verse number="7">так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.</verse>
				<verse number="8">Бо пронеслося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так що вам непотрібно казати чогось.</verse>
				<verse number="9">Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,</verse>
				<verse number="10">і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був.</verse>
				<verse number="2">Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.</verse>
				<verse number="3">Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,</verse>
				<verse number="4">але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.</verse>
				<verse number="5">Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!</verse>
				<verse number="6">Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.</verse>
				<verse number="7">Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх.</verse>
				<verse number="8">Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.</verse>
				<verse number="9">Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.</verse>
				<verse number="10">Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими!</verse>
				<verse number="11">Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних,</verse>
				<verse number="12">просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.</verse>
				<verse number="13">Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.</verse>
				<verse number="14">Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,</verse>
				<verse number="15">що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям.</verse>
				<verse number="16">Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!</verse>
				<verse number="17">А ми, браття, на короткий часок розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажанням силкувались побачити ваше лице.</verse>
				<verse number="18">Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана перешкодив був нам.</verse>
				<verse number="19">Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?</verse>
				<verse number="20">Бо ви наша слава та радість!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,</verse>
				<verse number="2">і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,</verse>
				<verse number="3">щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.</verse>
				<verse number="4">Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.</verse>
				<verse number="5">Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.</verse>
				<verse number="6">А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,</verse>
				<verse number="7">через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.</verse>
				<verse number="8">Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!</verse>
				<verse number="9">Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?</verse>
				<verse number="10">Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.</verse>
				<verse number="11">Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!</verse>
				<verse number="12">А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!</verse>
				<verse number="13">Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!</verse>
				<verse number="2">Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.</verse>
				<verse number="3">Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,</verse>
				<verse number="4">щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,</verse>
				<verse number="5">а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.</verse>
				<verse number="6">Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.</verse>
				<verse number="7">Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.</verse>
				<verse number="8">Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.</verse>
				<verse number="9">А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного,</verse>
				<verse number="10">бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,</verse>
				<verse number="11">і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,</verse>
				<verse number="12">щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!</verse>
				<verse number="13">Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.</verse>
				<verse number="14">Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.</verse>
				<verse number="15">Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.</verse>
				<verse number="16">Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,</verse>
				<verse number="17">потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.</verse>
				<verse number="18">Отож, потішайте один одного цими словами!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,</verse>
				<verse number="2">бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.</verse>
				<verse number="3">Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!</verse>
				<verse number="4">А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.</verse>
				<verse number="5">Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві.</verse>
				<verse number="6">Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!</verse>
				<verse number="7">Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.</verse>
				<verse number="8">А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,</verse>
				<verse number="9">бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,</verse>
				<verse number="10">що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.</verse>
				<verse number="11">Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!</verse>
				<verse number="12">Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони,</verse>
				<verse number="13">і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!</verse>
				<verse number="14">Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть!</verse>
				<verse number="15">Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!</verse>
				<verse number="16">Завжди радійте!</verse>
				<verse number="17">Безперестанку моліться!</verse>
				<verse number="18">Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.</verse>
				<verse number="19">Духа не вгашайте!</verse>
				<verse number="20">Не гордуйте пророцтвами!</verse>
				<verse number="21">Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!</verse>
				<verse number="22">Стережіться лихого в усякому вигляді!</verse>
				<verse number="23">А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="24">Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!</verse>
				<verse number="25">Браття, моліться за нас!</verse>
				<verse number="26">Привітайте всю браттю святим поцілунком!</verse>
				<verse number="27">Заклинаю вас Господом, цього листа прочитати перед усіма братами!</verse>
				<verse number="28">Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амінь!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="53">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, і Силуан, і Тимофій до Солунської Церкви в нашім Бозі Отці й Господі Ісусі Христі:</verse>
				<verse number="2">благодать вам і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="3">Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного.</verse>
				<verse number="4">Так що ми самі хвалимось вами по Божих Церквах за ваші страждання та віру в усіх переслідуваннях ваших та в утисках, що їх переносите ви.</verse>
				<verse number="5">А це доказ праведного Божого суду, щоб стали ви гідні Божого Царства, що за нього й страждаєте ви!</verse>
				<verse number="6">Бо то справедливе в Бога віддати утиском тим, хто вас утискає,</verse>
				<verse number="7">а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,</verse>
				<verse number="8">в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.</verse>
				<verse number="9">Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його,</verse>
				<verse number="10">як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свідчення наше знайшло віру між вами.</verse>
				<verse number="11">За це ми й молимось завжди за вас, щоб наш Бог учинив вас гідними покликання, і міццю наповнив усю добру волю добрости й діло віри,</verse>
				<verse number="12">щоб прославилося Ім'я Господа нашого Ісуса в вас, а ви в Ньому, за благодаттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього,</verse>
				<verse number="2">щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній.</verse>
				<verse number="3">Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль,</verse>
				<verse number="4">що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме.</verse>
				<verse number="5">Чи ви не пам'ятаєте, як, ще в вас живши, я це вам говорив був?</verse>
				<verse number="6">І тепер ви знаєте, що саме не допускає з'явитись йому своєчасно.</verse>
				<verse number="7">Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини.</verse>
				<verse number="8">І тоді то з'явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого.</verse>
				<verse number="9">Його прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами,</verse>
				<verse number="10">і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися.</verse>
				<verse number="11">І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили,</verse>
				<verse number="12">щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду.</verse>
				<verse number="13">А ми завжди повинні дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог вибрав вас спочатку на спасіння освяченням Духа та вірою в правду,</verse>
				<verse number="14">до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="15">Отже, браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посланням.</verse>
				<verse number="16">Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію,</verse>
				<verse number="17">нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Наостанку, моліться, браття, за нас, щоб ширилось Слово Господнє та славилось, як і в вас,</verse>
				<verse number="2">і щоб ми визволилися від злих та лукавих людей, бо віра не в усіх.</verse>
				<verse number="3">І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.</verse>
				<verse number="4">А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам.</verse>
				<verse number="5">Господь же нехай серця ваші спрямує на Божу любов та терпеливість Христову!</verse>
				<verse number="6">А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.</verse>
				<verse number="7">Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,</verse>
				<verse number="8">і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,</verse>
				<verse number="9">не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.</verse>
				<verse number="10">Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!</verse>
				<verse number="11">Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.</verse>
				<verse number="12">Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.</verse>
				<verse number="13">А ви, браття, не втомлюйтеся, коли чините добре.</verse>
				<verse number="14">Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.</verse>
				<verse number="15">Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.</verse>
				<verse number="16">А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з вами всіма!</verse>
				<verse number="17">Привіт вам моєю рукою Павловою, це править за знака в усякім листі. Так пишу я.</verse>
				<verse number="18">Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="54">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,</verse>
				<verse number="2">до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!</verse>
				<verse number="3">Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,</verse>
				<verse number="4">і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.</verse>
				<verse number="5">Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.</verse>
				<verse number="6">Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,</verse>
				<verse number="7">вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.</verse>
				<verse number="8">А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,</verse>
				<verse number="9">та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців,</verse>
				<verse number="10">розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,</verse>
				<verse number="11">за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.</verse>
				<verse number="12">Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,</verse>
				<verse number="13">мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.</verse>
				<verse number="14">І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.</verse>
				<verse number="15">Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.</verse>
				<verse number="16">Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.</verse>
				<verse number="17">А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.</verse>
				<verse number="18">Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,</verse>
				<verse number="19">маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.</verse>
				<verse number="20">Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,</verse>
				<verse number="2">за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.</verse>
				<verse number="3">Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,</verse>
				<verse number="4">що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.</verse>
				<verse number="5">Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,</verse>
				<verse number="6">що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,</verse>
				<verse number="7">на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.</verse>
				<verse number="8">Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.</verse>
				<verse number="9">Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами,</verse>
				<verse number="10">але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність.</verse>
				<verse number="11">Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі.</verse>
				<verse number="12">А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні.</verse>
				<verse number="13">Адам бо був створений перше, а Єва потому.</verse>
				<verse number="14">І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ.</verse>
				<verse number="15">Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне.</verse>
				<verse number="2">А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати,</verse>
				<verse number="3">не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,</verse>
				<verse number="4">щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,</verse>
				<verse number="5">бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?</verse>
				<verse number="6">не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд.</verse>
				<verse number="7">Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.</verse>
				<verse number="8">Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,</verse>
				<verse number="9">такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні.</verse>
				<verse number="10">Отже, і вони нехай перш випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні.</verse>
				<verse number="11">Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.</verse>
				<verse number="12">Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами.</verse>
				<verse number="13">Бо хто добре виконує службу, той добрий ступінь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса.</verse>
				<verse number="14">Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром.</verse>
				<verse number="15">А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.</verse>
				<verse number="16">Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,</verse>
				<verse number="2">хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє,</verse>
				<verse number="3">хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав.</verse>
				<verse number="4">Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою,</verse>
				<verse number="5">воно бо освячується Божим Словом і молитвою.</verse>
				<verse number="6">Як будеш оце подавати братам, то будеш ти добрий служитель Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, що за нею слідом ти пішов.</verse>
				<verse number="7">Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочесті.</verse>
				<verse number="8">Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього.</verse>
				<verse number="9">Вірне це слово, і гідне всякого прийняття!</verse>
				<verse number="10">Бо на це ми й працюємо і зносимо ганьбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних.</verse>
				<verse number="11">Наказуй оце та навчай!</verse>
				<verse number="12">Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!</verse>
				<verse number="13">Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!</verse>
				<verse number="14">Не занедбуй благодатного дара в собі, що був даний тобі за пророцтвом із покладенням рук пресвітерів.</verse>
				<verse number="15">Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!</verse>
				<verse number="16">Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів,</verse>
				<verse number="2">старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю.</verse>
				<verse number="3">Шануй вдів, удів правдивих.</verse>
				<verse number="4">А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.</verse>
				<verse number="5">А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях.</verse>
				<verse number="6">А котра у розкошах живе, та живою померла.</verse>
				<verse number="7">І це наказуй, щоб були непорочні.</verse>
				<verse number="8">Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.</verse>
				<verse number="9">А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові,</verse>
				<verse number="10">засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.</verse>
				<verse number="11">Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити,</verse>
				<verse number="12">через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись.</verse>
				<verse number="13">А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.</verse>
				<verse number="14">Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства.</verse>
				<verse number="15">Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.</verse>
				<verse number="16">А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.</verse>
				<verse number="17">А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.</verse>
				<verse number="18">Бо каже Писання: Не в'яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди.</verse>
				<verse number="19">Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках.</verse>
				<verse number="20">А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали.</verse>
				<verse number="21">Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.</verse>
				<verse number="22">Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!</verse>
				<verse number="23">Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх.</verse>
				<verse number="24">У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома.</verse>
				<verse number="25">Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім'я та наука.</verse>
				<verse number="2">А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй!</verse>
				<verse number="3">А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,</verse>
				<verse number="4">той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,</verse>
				<verse number="5">постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!</verse>
				<verse number="6">Великий же зиск то благочестя із задоволенням.</verse>
				<verse number="7">Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.</verse>
				<verse number="8">А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.</verse>
				<verse number="9">А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.</verse>
				<verse number="10">Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.</verse>
				<verse number="11">Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!</verse>
				<verse number="12">Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.</verse>
				<verse number="13">Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,</verse>
				<verse number="14">щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="15">що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,</verse>
				<verse number="16">Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!</verse>
				<verse number="17">Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,</verse>
				<verse number="18">щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні,</verse>
				<verse number="19">щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.</verse>
				<verse number="20">О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так.</verse>
				<verse number="21">Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благодать з тобою. Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="55">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,</verse>
				<verse number="2">до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!</verse>
				<verse number="3">Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.</verse>
				<verse number="4">Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.</verse>
				<verse number="5">Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.</verse>
				<verse number="6">З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.</verse>
				<verse number="7">Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.</verse>
				<verse number="8">Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,</verse>
				<verse number="9">що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.</verse>
				<verse number="10">А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією,</verse>
				<verse number="11">що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.</verse>
				<verse number="12">З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.</verse>
				<verse number="13">Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.</verse>
				<verse number="14">Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.</verse>
				<verse number="15">Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген.</verse>
				<verse number="16">Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.</verse>
				<verse number="17">А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,</verse>
				<verse number="18">хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!</verse>
				<verse number="2">А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.</verse>
				<verse number="3">А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса!</verse>
				<verse number="4">Бо жаден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає.</verse>
				<verse number="5">А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається.</verse>
				<verse number="6">Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду.</verse>
				<verse number="7">Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому.</verse>
				<verse number="8">Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією,</verse>
				<verse number="9">за яку я терплю муки аж до ув'язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув'язнити!</verse>
				<verse number="10">Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.</verse>
				<verse number="11">Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!</verse>
				<verse number="12">А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!</verse>
				<verse number="13">А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!</verse>
				<verse number="14">Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.</verse>
				<verse number="15">Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.</verse>
				<verse number="16">Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,</verse>
				<verse number="17">а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,</verse>
				<verse number="18">що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.</verse>
				<verse number="19">Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!</verse>
				<verse number="20">А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.</verse>
				<verse number="21">Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.</verse>
				<verse number="22">Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.</verse>
				<verse number="23">А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.</verse>
				<verse number="24">А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,</verse>
				<verse number="25">що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,</verse>
				<verse number="26">щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.</verse>
				<verse number="2">Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,</verse>
				<verse number="3">нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,</verse>
				<verse number="4">зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,</verse>
				<verse number="5">вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!</verse>
				<verse number="6">До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,</verse>
				<verse number="7">що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.</verse>
				<verse number="8">Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.</verse>
				<verse number="9">Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.</verse>
				<verse number="10">Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,</verse>
				<verse number="11">переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.</verse>
				<verse number="12">Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.</verse>
				<verse number="13">А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.</verse>
				<verse number="14">А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.</verse>
				<verse number="15">І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.</verse>
				<verse number="16">Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,</verse>
				<verse number="17">щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства.</verse>
				<verse number="2">Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.</verse>
				<verse number="3">Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.</verse>
				<verse number="4">Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться.</verse>
				<verse number="5">Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу.</verse>
				<verse number="6">Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав.</verse>
				<verse number="7">Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.</verse>
				<verse number="8">Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.</verse>
				<verse number="9">Подбай незабаром прибути до мене.</verse>
				<verse number="10">Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії.</verse>
				<verse number="11">Зо мною сам тільки Лука. Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.</verse>
				<verse number="12">А Тихика послав я в Ефес.</verse>
				<verse number="13">Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді зоставив у Карпа, і книжки, особливо пергаменові.</verse>
				<verse number="14">Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Нехай Господь йому віддасть за його вчинками!</verse>
				<verse number="15">Стережись його й ти, бо він міцно противився нашим словам!</verse>
				<verse number="16">При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене... Хай Господь їм того не полічить!</verse>
				<verse number="17">Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...</verse>
				<verse number="18">А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!</verse>
				<verse number="19">Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.</verse>
				<verse number="20">Ераст позостався в Коринті, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.</verse>
				<verse number="21">Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і вся браття.</verse>
				<verse number="22">Господь з твоїм духом! Благодать з вами! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="56">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,</verse>
				<verse number="2">в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,</verse>
				<verse number="3">і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,</verse>
				<verse number="4">до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!</verse>
				<verse number="5">Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,</verse>
				<verse number="6">коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.</verse>
				<verse number="7">Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,</verse>
				<verse number="8">але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,</verse>
				<verse number="9">що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.</verse>
				<verse number="10">Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,</verse>
				<verse number="11">їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.</verse>
				<verse number="12">Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...</verse>
				<verse number="13">Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,</verse>
				<verse number="14">і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.</verse>
				<verse number="15">Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.</verse>
				<verse number="16">Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А ти говори, що відповідає здоровій науці.</verse>
				<verse number="2">Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.</verse>
				<verse number="3">Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,</verse>
				<verse number="4">щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,</verse>
				<verse number="5">щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.</verse>
				<verse number="6">Так само благай юнаків, щоб були помірковані.</verse>
				<verse number="7">У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,</verse>
				<verse number="8">слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.</verse>
				<verse number="9">Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,</verse>
				<verse number="10">не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.</verse>
				<verse number="11">Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,</verse>
				<verse number="12">і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,</verse>
				<verse number="13">і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,</verse>
				<verse number="14">що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.</verse>
				<verse number="15">Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,</verse>
				<verse number="2">щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.</verse>
				<verse number="3">Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.</verse>
				<verse number="4">А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,</verse>
				<verse number="5">Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,</verse>
				<verse number="6">Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,</verse>
				<verse number="7">щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.</verse>
				<verse number="8">Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!</verse>
				<verse number="9">Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.</verse>
				<verse number="10">Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,</verse>
				<verse number="11">знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.</verse>
				<verse number="12">Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.</verse>
				<verse number="13">Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.</verse>
				<verse number="14">Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.</verse>
				<verse number="15">Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="57">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,</verse>
				<verse number="2">і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй:</verse>
				<verse number="3">благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!</verse>
				<verse number="4">Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.</verse>
				<verse number="5">Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,</verse>
				<verse number="6">щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.</verse>
				<verse number="7">Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.</verse>
				<verse number="8">Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,</verse>
				<verse number="9">але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.</verse>
				<verse number="10">Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.</verse>
				<verse number="11">Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.</verse>
				<verse number="12">Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.</verse>
				<verse number="13">Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,</verse>
				<verse number="14">та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.</verse>
				<verse number="15">Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,</verse>
				<verse number="16">і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.</verse>
				<verse number="17">Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.</verse>
				<verse number="18">Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.</verse>
				<verse number="19">Я, Павло, написав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен.</verse>
				<verse number="20">Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!</verse>
				<verse number="21">Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю.</verse>
				<verse number="22">А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.</verse>
				<verse number="23">Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,</verse>
				<verse number="24">Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.</verse>
				<verse number="25">Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="58">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,</verse>
				<verse number="2">а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.</verse>
				<verse number="3">Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.</verse>
				<verse number="4">Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.</verse>
				<verse number="5">Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!</verse>
				<verse number="6">І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.</verse>
				<verse number="7">А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.</verse>
				<verse number="8">А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.</verse>
				<verse number="9">Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.</verse>
				<verse number="10">І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.</verse>
				<verse number="11">Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.</verse>
				<verse number="12">Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!</verse>
				<verse number="13">Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!</verse>
				<verse number="14">Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.</verse>
				<verse number="2">Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату,</verse>
				<verse number="3">то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,</verse>
				<verse number="4">коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.</verse>
				<verse number="5">Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.</verse>
				<verse number="6">Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?</verse>
				<verse number="7">Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,</verse>
				<verse number="8">усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.</verse>
				<verse number="9">Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.</verse>
				<verse number="10">Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.</verse>
				<verse number="11">Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:</verse>
				<verse number="12">Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!</verse>
				<verse number="13">І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.</verse>
				<verse number="14">А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,</verse>
				<verse number="15">та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.</verse>
				<verse number="16">Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.</verse>
				<verse number="17">Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.</verse>
				<verse number="18">Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,</verse>
				<verse number="2">що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,</verse>
				<verse number="3">бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.</verse>
				<verse number="4">Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.</verse>
				<verse number="5">І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.</verse>
				<verse number="6">Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.</verse>
				<verse number="7">Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,</verse>
				<verse number="8">не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,</verse>
				<verse number="9">де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.</verse>
				<verse number="10">Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,</verse>
				<verse number="11">тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!</verse>
				<verse number="12">Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!</verse>
				<verse number="13">Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.</verse>
				<verse number="14">Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,</verse>
				<verse number="15">аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!</verse>
				<verse number="16">Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?</verse>
				<verse number="17">На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?</verse>
				<verse number="18">Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?</verse>
				<verse number="19">І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.</verse>
				<verse number="2">Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.</verse>
				<verse number="3">Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.</verse>
				<verse number="4">Бо колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.</verse>
				<verse number="5">А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!</verse>
				<verse number="6">Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,</verse>
				<verse number="7">то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!</verse>
				<verse number="8">Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.</verse>
				<verse number="9">Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.</verse>
				<verse number="10">Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.</verse>
				<verse number="11">Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.</verse>
				<verse number="12">Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.</verse>
				<verse number="13">І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!</verse>
				<verse number="14">Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!</verse>
				<verse number="15">Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.</verse>
				<verse number="16">Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,</verse>
				<verse number="2">і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.</verse>
				<verse number="3">І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.</verse>
				<verse number="4">А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.</verse>
				<verse number="5">Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.</verse>
				<verse number="6">Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.</verse>
				<verse number="7">Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.</verse>
				<verse number="8">І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.</verse>
				<verse number="9">А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,</verse>
				<verse number="10">і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.</verse>
				<verse number="11">Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.</verse>
				<verse number="12">Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.</verse>
				<verse number="13">Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.</verse>
				<verse number="14">А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,</verse>
				<verse number="2">науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.</verse>
				<verse number="3">Зробимо й це, коли Бог дозволить.</verse>
				<verse number="4">Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,</verse>
				<verse number="5">і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,</verse>
				<verse number="6">та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.</verse>
				<verse number="7">Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.</verse>
				<verse number="8">Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.</verse>
				<verse number="9">Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.</verse>
				<verse number="10">Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.</verse>
				<verse number="11">Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,</verse>
				<verse number="12">щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.</verse>
				<verse number="13">Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,</verse>
				<verse number="14">говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!</verse>
				<verse number="15">І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.</verse>
				<verse number="16">Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.</verse>
				<verse number="17">Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,</verse>
				<verse number="18">щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,</verse>
				<verse number="19">що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,</verse>
				<verse number="20">куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.</verse>
				<verse number="2">Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.</verse>
				<verse number="3">Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.</verse>
				<verse number="4">Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!</verse>
				<verse number="5">Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.</verse>
				<verse number="6">Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.</verse>
				<verse number="7">І без усякої суперечки більший меншого благословляє.</verse>
				<verse number="8">І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.</verse>
				<verse number="9">І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.</verse>
				<verse number="10">Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.</verse>
				<verse number="11">Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?</verse>
				<verse number="12">Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.</verse>
				<verse number="13">Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.</verse>
				<verse number="14">Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.</verse>
				<verse number="15">І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,</verse>
				<verse number="16">що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.</verse>
				<verse number="17">Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.</verse>
				<verse number="18">Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.</verse>
				<verse number="19">Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.</verse>
				<verse number="20">І поскільки воно не без клятви,</verse>
				<verse number="21">вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,</verse>
				<verse number="22">то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!</verse>
				<verse number="23">І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,</verse>
				<verse number="24">але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.</verse>
				<verse number="25">Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.</verse>
				<verse number="26">Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,</verse>
				<verse number="27">що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.</verse>
				<verse number="28">Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,</verse>
				<verse number="2">що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.</verse>
				<verse number="3">Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.</verse>
				<verse number="4">Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.</verse>
				<verse number="5">Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!</verse>
				<verse number="6">А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.</verse>
				<verse number="7">Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.</verse>
				<verse number="8">Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,</verse>
				<verse number="9">не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!</verse>
				<verse number="10">Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!</verse>
				<verse number="11">І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!</verse>
				<verse number="12">Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!</verse>
				<verse number="13">Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.</verse>
				<verse number="2">Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.</verse>
				<verse number="3">А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.</verse>
				<verse number="4">Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.</verse>
				<verse number="5">А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.</verse>
				<verse number="6">При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,</verse>
				<verse number="7">а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.</verse>
				<verse number="8">Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.</verse>
				<verse number="9">Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,</verse>
				<verse number="10">що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.</verse>
				<verse number="11">Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,</verse>
				<verse number="12">і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.</verse>
				<verse number="13">Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,</verse>
				<verse number="14">скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!</verse>
				<verse number="15">Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.</verse>
				<verse number="16">Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,</verse>
				<verse number="17">заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.</verse>
				<verse number="18">Тому й перший заповіт освячений був не без крови:</verse>
				<verse number="19">Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,</verse>
				<verse number="20">проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!</verse>
				<verse number="21">Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.</verse>
				<verse number="22">І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.</verse>
				<verse number="23">Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.</verse>
				<verse number="24">Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,</verse>
				<verse number="25">і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,</verse>
				<verse number="26">бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.</verse>
				<verse number="27">І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,</verse>
				<verse number="28">так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.</verse>
				<verse number="2">Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.</verse>
				<verse number="3">Але в них спомин про гріхи буває щороку,</verse>
				<verse number="4">бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!</verse>
				<verse number="5">Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.</verse>
				<verse number="6">Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.</verse>
				<verse number="7">Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!</verse>
				<verse number="8">Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.</verse>
				<verse number="9">Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.</verse>
				<verse number="10">У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.</verse>
				<verse number="11">І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.</verse>
				<verse number="12">А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,</verse>
				<verse number="13">далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.</verse>
				<verse number="14">Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.</verse>
				<verse number="15">Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:</verse>
				<verse number="16">Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.</verse>
				<verse number="17">А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!</verse>
				<verse number="18">А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.</verse>
				<verse number="19">Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,</verse>
				<verse number="20">новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,</verse>
				<verse number="21">маємо й Великого Священика над домом Божим,</verse>
				<verse number="22">то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!</verse>
				<verse number="23">Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.</verse>
				<verse number="24">І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.</verse>
				<verse number="25">Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.</verse>
				<verse number="26">Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,</verse>
				<verse number="27">а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.</verse>
				<verse number="28">Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,</verse>
				<verse number="29">скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!</verse>
				<verse number="30">Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!</verse>
				<verse number="31">Страшна річ упасти в руки Бога Живого!</verse>
				<verse number="32">Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.</verse>
				<verse number="33">Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.</verse>
				<verse number="34">Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.</verse>
				<verse number="35">Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.</verse>
				<verse number="36">Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.</verse>
				<verse number="37">Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!</verse>
				<verse number="38">А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.</verse>
				<verse number="39">Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.</verse>
				<verse number="2">Бо нею засвідчені старші були.</verse>
				<verse number="3">Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.</verse>
				<verse number="4">Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.</verse>
				<verse number="5">Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.</verse>
				<verse number="6">Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.</verse>
				<verse number="7">Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.</verse>
				<verse number="8">Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.</verse>
				<verse number="9">Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,</verse>
				<verse number="10">бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.</verse>
				<verse number="11">Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.</verse>
				<verse number="12">Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.</verse>
				<verse number="13">Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.</verse>
				<verse number="14">Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.</verse>
				<verse number="15">І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.</verse>
				<verse number="16">Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.</verse>
				<verse number="17">Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,</verse>
				<verse number="18">що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.</verse>
				<verse number="19">Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.</verse>
				<verse number="20">Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.</verse>
				<verse number="21">Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.</verse>
				<verse number="22">Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.</verse>
				<verse number="23">Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.</verse>
				<verse number="24">Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.</verse>
				<verse number="25">Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.</verse>
				<verse number="26">Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.</verse>
				<verse number="27">Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.</verse>
				<verse number="28">Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.</verse>
				<verse number="29">Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.</verse>
				<verse number="30">Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.</verse>
				<verse number="31">Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.</verse>
				<verse number="32">І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,</verse>
				<verse number="33">що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,</verse>
				<verse number="34">силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;</verse>
				<verse number="35">жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;</verse>
				<verse number="36">а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.</verse>
				<verse number="37">Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.</verse>
				<verse number="38">Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.</verse>
				<verse number="39">І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,</verse>
				<verse number="40">бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,</verse>
				<verse number="2">дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.</verse>
				<verse number="3">Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.</verse>
				<verse number="4">Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,</verse>
				<verse number="5">і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.</verse>
				<verse number="6">Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!</verse>
				<verse number="7">Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?</verse>
				<verse number="8">А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.</verse>
				<verse number="9">А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?</verse>
				<verse number="10">Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.</verse>
				<verse number="11">Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!</verse>
				<verse number="12">Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,</verse>
				<verse number="13">і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.</verse>
				<verse number="14">Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.</verse>
				<verse number="15">Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.</verse>
				<verse number="16">Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму.</verse>
				<verse number="17">Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав.</verse>
				<verse number="18">Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі,</verse>
				<verse number="19">і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.</verse>
				<verse number="20">Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита.</verse>
				<verse number="21">І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!...</verse>
				<verse number="22">Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,</verse>
				<verse number="23">і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників,</verse>
				<verse number="24">і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.</verse>
				<verse number="25">Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,</verse>
				<verse number="26">що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом.</verse>
				<verse number="27">А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.</verse>
				<verse number="28">Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.</verse>
				<verse number="29">Бо наш Бог то палючий огонь!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">Братолюбство нехай пробуває між вами!</verse>
				<verse number="2">Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів.</verse>
				<verse number="3">Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі.</verse>
				<verse number="4">Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.</verse>
				<verse number="5">Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!</verse>
				<verse number="6">Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?</verse>
				<verse number="7">Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.</verse>
				<verse number="8">Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!</verse>
				<verse number="9">Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.</verse>
				<verse number="10">Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,</verse>
				<verse number="11">бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,</verse>
				<verse number="12">тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.</verse>
				<verse number="13">Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,</verse>
				<verse number="14">бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!</verse>
				<verse number="15">Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.</verse>
				<verse number="16">Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.</verse>
				<verse number="17">Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.</verse>
				<verse number="18">Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.</verse>
				<verse number="19">А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено.</verse>
				<verse number="20">Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,</verse>
				<verse number="21">нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.</verse>
				<verse number="22">Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам.</verse>
				<verse number="23">Знайте, що наш брат Тимофій вже випущений, і я з ним; коли незабаром він прийде, я вас побачу.</verse>
				<verse number="24">Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.</verse>
				<verse number="25">Благодать зо всіма вами! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="59">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!</verse>
				<verse number="2">Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,</verse>
				<verse number="3">знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.</verse>
				<verse number="4">А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.</verse>
				<verse number="5">А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.</verse>
				<verse number="6">Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.</verse>
				<verse number="7">Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.</verse>
				<verse number="8">Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.</verse>
				<verse number="9">А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,</verse>
				<verse number="10">а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,</verse>
				<verse number="11">бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!</verse>
				<verse number="12">Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.</verse>
				<verse number="13">Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.</verse>
				<verse number="14">Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.</verse>
				<verse number="15">Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.</verse>
				<verse number="16">Не обманюйтесь, брати мої любі!</verse>
				<verse number="17">Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.</verse>
				<verse number="18">Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.</verse>
				<verse number="19">Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.</verse>
				<verse number="20">Бо гнів людський не чинить правди Божої.</verse>
				<verse number="21">Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.</verse>
				<verse number="22">Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.</verse>
				<verse number="23">Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,</verse>
				<verse number="24">бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.</verse>
				<verse number="25">А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!</verse>
				<verse number="26">Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!</verse>
				<verse number="27">Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="2">Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,</verse>
				<verse number="3">і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,</verse>
				<verse number="4">то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?</verse>
				<verse number="5">Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?</verse>
				<verse number="6">А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?</verse>
				<verse number="7">Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?</verse>
				<verse number="8">Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.</verse>
				<verse number="9">Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.</verse>
				<verse number="10">Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.</verse>
				<verse number="11">Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.</verse>
				<verse number="12">Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.</verse>
				<verse number="13">Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.</verse>
				<verse number="14">Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?</verse>
				<verse number="15">Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,</verse>
				<verse number="16">а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?</verse>
				<verse number="17">Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!</verse>
				<verse number="18">Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.</verse>
				<verse number="19">Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.</verse>
				<verse number="20">Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?</verse>
				<verse number="21">Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?</verse>
				<verse number="22">Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?</verse>
				<verse number="23">І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.</verse>
				<verse number="24">Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?</verse>
				<verse number="25">Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?</verse>
				<verse number="26">Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.</verse>
				<verse number="2">Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.</verse>
				<verse number="3">От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.</verse>
				<verse number="4">От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.</verse>
				<verse number="5">Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!</verse>
				<verse number="6">І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.</verse>
				<verse number="7">Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,</verse>
				<verse number="8">та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!</verse>
				<verse number="9">Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.</verse>
				<verse number="10">Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!</verse>
				<verse number="11">Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?</verse>
				<verse number="12">Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.</verse>
				<verse number="13">Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!</verse>
				<verse number="14">Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,</verse>
				<verse number="15">це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.</verse>
				<verse number="16">Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!</verse>
				<verse number="17">А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.</verse>
				<verse number="18">А плід правди сіється творцями миру.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?</verse>
				<verse number="2">Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,</verse>
				<verse number="3">прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.</verse>
				<verse number="4">Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.</verse>
				<verse number="5">Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?</verse>
				<verse number="6">Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.</verse>
				<verse number="7">Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.</verse>
				<verse number="8">Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!</verse>
				<verse number="9">Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!</verse>
				<verse number="10">Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!</verse>
				<verse number="11">Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.</verse>
				<verse number="12">Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?</verse>
				<verse number="13">А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,</verse>
				<verse number="14">ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...</verse>
				<verse number="15">Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.</verse>
				<verse number="16">А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!</verse>
				<verse number="17">Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:</verse>
				<verse number="2">ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!</verse>
				<verse number="3">Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!</verse>
				<verse number="4">Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!</verse>
				<verse number="5">Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.</verse>
				<verse number="6">Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!</verse>
				<verse number="7">Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.</verse>
				<verse number="8">Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!</verse>
				<verse number="9">Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!</verse>
				<verse number="10">Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім'ям!</verse>
				<verse number="11">Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.</verse>
				<verse number="12">А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.</verse>
				<verse number="13">Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!</verse>
				<verse number="14">Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я,</verse>
				<verse number="15">і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.</verse>
				<verse number="16">Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!</verse>
				<verse number="17">Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...</verse>
				<verse number="18">І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!</verse>
				<verse number="19">Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,</verse>
				<verse number="20">хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="60">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним</verse>
				<verse number="2">із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!</verse>
				<verse number="3">Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="4">на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,</verse>
				<verse number="5">що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.</verse>
				<verse number="6">Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,</verse>
				<verse number="7">щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="8">Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,</verse>
				<verse number="9">бо досягаєте мети віри вашої спасіння душам.</verse>
				<verse number="10">Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.</verse>
				<verse number="11">Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.</verse>
				<verse number="12">Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.</verse>
				<verse number="13">Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="14">Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,</verse>
				<verse number="15">але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,</verse>
				<verse number="16">бо написано: Будьте святі, Я бо святий!</verse>
				<verse number="17">І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.</verse>
				<verse number="18">І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,</verse>
				<verse number="19">але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,</verse>
				<verse number="20">що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу.</verse>
				<verse number="21">Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.</verse>
				<verse number="22">Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,</verse>
				<verse number="23">бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.</verse>
				<verse number="24">Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде,</verse>
				<verse number="25">а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,</verse>
				<verse number="2">і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,</verse>
				<verse number="3">якщо ви спробували, що добрий Господь.</verse>
				<verse number="4">Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.</verse>
				<verse number="5">І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="6">Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!</verse>
				<verse number="7">Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,</verse>
				<verse number="8">і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.</verse>
				<verse number="9">Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,</verse>
				<verse number="10">колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!</verse>
				<verse number="11">Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.</verse>
				<verse number="12">Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.</verse>
				<verse number="13">Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,</verse>
				<verse number="14">чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.</verse>
				<verse number="15">Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,</verse>
				<verse number="16">як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.</verse>
				<verse number="17">Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.</verse>
				<verse number="18">Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.</verse>
				<verse number="19">Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.</verse>
				<verse number="20">Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!</verse>
				<verse number="21">Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.</verse>
				<verse number="22">Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!</verse>
				<verse number="23">Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.</verse>
				<verse number="24">Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.</verse>
				<verse number="25">Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,</verse>
				<verse number="2">як побачать ваше поводження чисте в страху.</verse>
				<verse number="3">А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,</verse>
				<verse number="4">але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.</verse>
				<verse number="5">Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.</verse>
				<verse number="6">Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.</verse>
				<verse number="7">Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.</verse>
				<verse number="8">Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.</verse>
				<verse number="9">Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.</verse>
				<verse number="10">Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.</verse>
				<verse number="11">Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!</verse>
				<verse number="12">Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!</verse>
				<verse number="13">І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?</verse>
				<verse number="14">А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!</verse>
				<verse number="15">А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.</verse>
				<verse number="16">Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.</verse>
				<verse number="17">Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.</verse>
				<verse number="18">Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,</verse>
				<verse number="19">Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав;</verse>
				<verse number="20">вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.</verse>
				<verse number="21">Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="22">що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,</verse>
				<verse number="2">щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.</verse>
				<verse number="3">Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.</verse>
				<verse number="4">Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.</verse>
				<verse number="5">Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!</verse>
				<verse number="6">Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.</verse>
				<verse number="7">Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!</verse>
				<verse number="8">Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!</verse>
				<verse number="9">Будьте гостинні один до одного без нехоті!</verse>
				<verse number="10">Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.</verse>
				<verse number="11">Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.</verse>
				<verse number="12">Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.</verse>
				<verse number="13">Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.</verse>
				<verse number="14">Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.</verse>
				<verse number="15">Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,</verse>
				<verse number="16">а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.</verse>
				<verse number="17">Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?</verse>
				<verse number="18">А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?</verse>
				<verse number="19">Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:</verse>
				<verse number="2">пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,</verse>
				<verse number="3">не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.</verse>
				<verse number="4">А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.</verse>
				<verse number="5">Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!</verse>
				<verse number="6">Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.</verse>
				<verse number="7">Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!</verse>
				<verse number="8">Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.</verse>
				<verse number="9">Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.</verse>
				<verse number="10">А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.</verse>
				<verse number="11">Йому слава та влада на вічні віки, амінь.</verse>
				<verse number="12">Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.</verse>
				<verse number="13">Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.</verse>
				<verse number="14">Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="61">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:</verse>
				<verse number="2">благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!</verse>
				<verse number="3">Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.</verse>
				<verse number="4">Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.</verse>
				<verse number="5">Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,</verse>
				<verse number="6">а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,</verse>
				<verse number="7">а в благочесті братерство, а в братерстві любов.</verse>
				<verse number="8">Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="9">А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.</verse>
				<verse number="10">Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.</verse>
				<verse number="11">Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="12">Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.</verse>
				<verse number="13">Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,</verse>
				<verse number="14">знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.</verse>
				<verse number="15">А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.</verse>
				<verse number="16">Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.</verse>
				<verse number="17">Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!</verse>
				<verse number="18">І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.</verse>
				<verse number="19">І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,</verse>
				<verse number="20">бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.</verse>
				<verse number="21">Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.</verse>
				<verse number="2">І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.</verse>
				<verse number="3">І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!</verse>
				<verse number="4">Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;</verse>
				<verse number="5">і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;</verse>
				<verse number="6">і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,</verse>
				<verse number="7">а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,</verse>
				<verse number="8">бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,</verse>
				<verse number="9">то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,</verse>
				<verse number="10">а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,</verse>
				<verse number="11">хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.</verse>
				<verse number="12">Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,</verse>
				<verse number="13">і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.</verse>
				<verse number="14">Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.</verse>
				<verse number="15">Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,</verse>
				<verse number="16">але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.</verse>
				<verse number="17">Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!</verse>
				<verse number="18">Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.</verse>
				<verse number="19">Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.</verse>
				<verse number="20">Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.</verse>
				<verse number="21">Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!</verse>
				<verse number="22">Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,</verse>
				<verse number="2">щоб ви пам'ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів.</verse>
				<verse number="3">Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,</verse>
				<verse number="4">та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.</verse>
				<verse number="5">Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,</verse>
				<verse number="6">тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.</verse>
				<verse number="7">А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.</verse>
				<verse number="8">Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!</verse>
				<verse number="9">Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.</verse>
				<verse number="10">День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...</verse>
				<verse number="11">А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,</verse>
				<verse number="12">що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?</verse>
				<verse number="13">Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.</verse>
				<verse number="14">Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.</verse>
				<verse number="15">А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю,</verse>
				<verse number="16">як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою.</verse>
				<verse number="17">Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування,</verse>
				<verse number="18">але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="62">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя,</verse>
				<verse number="2">а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам,</verse>
				<verse number="3">що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.</verse>
				<verse number="4">А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість!</verse>
				<verse number="5">А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!</verse>
				<verse number="6">Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!</verse>
				<verse number="7">Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.</verse>
				<verse number="8">Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!</verse>
				<verse number="9">Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.</verse>
				<verse number="10">А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.</verse>
				<verse number="2">Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.</verse>
				<verse number="3">А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.</verse>
				<verse number="4">Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!</verse>
				<verse number="5">А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.</verse>
				<verse number="6">А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.</verse>
				<verse number="7">Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.</verse>
				<verse number="8">Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.</verse>
				<verse number="9">Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.</verse>
				<verse number="10">А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.</verse>
				<verse number="11">Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.</verse>
				<verse number="12">Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.</verse>
				<verse number="13">Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.</verse>
				<verse number="14">Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.</verse>
				<verse number="15">Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,</verse>
				<verse number="16">бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.</verse>
				<verse number="17">Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!</verse>
				<verse number="18">Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!</verse>
				<verse number="19">Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.</verse>
				<verse number="20">А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.</verse>
				<verse number="21">Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.</verse>
				<verse number="22">Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!</verse>
				<verse number="23">Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.</verse>
				<verse number="24">Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.</verse>
				<verse number="25">А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.</verse>
				<verse number="26">Це я написав вам про тих, хто обманює вас.</verse>
				<verse number="27">А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.</verse>
				<verse number="28">А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.</verse>
				<verse number="29">Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.</verse>
				<verse number="2">Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.</verse>
				<verse number="3">І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.</verse>
				<verse number="4">Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.</verse>
				<verse number="5">І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.</verse>
				<verse number="6">Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.</verse>
				<verse number="7">Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!</verse>
				<verse number="8">Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.</verse>
				<verse number="9">Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.</verse>
				<verse number="10">Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!</verse>
				<verse number="11">Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,</verse>
				<verse number="12">не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.</verse>
				<verse number="13">Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!</verse>
				<verse number="14">Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.</verse>
				<verse number="15">Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.</verse>
				<verse number="16">Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!</verse>
				<verse number="17">А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?</verse>
				<verse number="18">Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!</verse>
				<verse number="19">Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,</verse>
				<verse number="20">бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!</verse>
				<verse number="21">Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,</verse>
				<verse number="22">і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.</verse>
				<verse number="23">І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!</verse>
				<verse number="24">А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.</verse>
				<verse number="2">Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.</verse>
				<verse number="3">А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.</verse>
				<verse number="4">Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.</verse>
				<verse number="5">Вони від світу, тому то говорять від світу, а світ слухає їх.</verse>
				<verse number="6">Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани.</verse>
				<verse number="7">Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!</verse>
				<verse number="8">Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!</verse>
				<verse number="9">Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.</verse>
				<verse number="10">Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.</verse>
				<verse number="11">Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!</verse>
				<verse number="12">Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.</verse>
				<verse number="13">Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.</verse>
				<verse number="14">І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.</verse>
				<verse number="15">Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.</verse>
				<verse number="16">Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!</verse>
				<verse number="17">Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.</verse>
				<verse number="18">Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.</verse>
				<verse number="19">Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.</verse>
				<verse number="20">Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?</verse>
				<verse number="21">І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">Кожен, хто вірує, що Ісус то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.</verse>
				<verse number="2">Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і Його заповіді додержуємо.</verse>
				<verse number="3">Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.</verse>
				<verse number="4">Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.</verse>
				<verse number="5">А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?</verse>
				<verse number="6">То Той, що прийшов був водою та кров'ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда.</verse>
				<verse number="7">Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.</verse>
				<verse number="8">І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно.</verse>
				<verse number="9">Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.</verse>
				<verse number="10">Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.</verse>
				<verse number="11">А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його.</verse>
				<verse number="12">Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.</verse>
				<verse number="13">Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.</verse>
				<verse number="14">І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.</verse>
				<verse number="15">А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.</verse>
				<verse number="16">Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.</verse>
				<verse number="17">Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.</verse>
				<verse number="18">Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.</verse>
				<verse number="19">Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.</verse>
				<verse number="20">Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!</verse>
				<verse number="21">Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="63">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,</verse>
				<verse number="2">за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:</verse>
				<verse number="3">нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!</verse>
				<verse number="4">Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.</verse>
				<verse number="5">І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!</verse>
				<verse number="6">А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.</verse>
				<verse number="7">Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!</verse>
				<verse number="8">Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.</verse>
				<verse number="9">Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.</verse>
				<verse number="10">Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!</verse>
				<verse number="11">Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.</verse>
				<verse number="12">Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!</verse>
				<verse number="13">Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="64">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.</verse>
				<verse number="2">Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.</verse>
				<verse number="3">Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.</verse>
				<verse number="4">Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.</verse>
				<verse number="5">Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,</verse>
				<verse number="6">вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,</verse>
				<verse number="7">бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.</verse>
				<verse number="8">Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.</verse>
				<verse number="9">Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.</verse>
				<verse number="10">Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.</verse>
				<verse number="11">Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.</verse>
				<verse number="12">Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.</verse>
				<verse number="13">Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,</verse>
				<verse number="14">але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="65">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:</verse>
				<verse number="2">милість вам, і мир, і любов хай примножиться!</verse>
				<verse number="3">Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.</verse>
				<verse number="4">Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="5">А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.</verse>
				<verse number="6">І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.</verse>
				<verse number="7">Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,</verse>
				<verse number="8">так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.</verse>
				<verse number="9">І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!</verse>
				<verse number="10">А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.</verse>
				<verse number="11">Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!</verse>
				<verse number="12">Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;</verse>
				<verse number="13">люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.</verse>
				<verse number="14">Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,</verse>
				<verse number="15">щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.</verse>
				<verse number="16">Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!</verse>
				<verse number="17">А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,</verse>
				<verse number="18">які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.</verse>
				<verse number="19">Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.</verse>
				<verse number="20">А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,</verse>
				<verse number="21">бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.</verse>
				<verse number="22">І до одних, хто вагається, будьте милостиві,</verse>
				<verse number="23">спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!</verse>
				<verse number="24">А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,</verse>
				<verse number="25">Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
		<book number="66">
			<chapter number="1">
				<verse number="1">Об'явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові,</verse>
				<verse number="2">який свідчив про Слово Боже, і про свідчення Ісуса Христа, і про все, що він бачив.</verse>
				<verse number="3">Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!</verse>
				<verse number="4">Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,</verse>
				<verse number="5">та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,</verse>
				<verse number="6">що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.</verse>
				<verse number="7">Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!</verse>
				<verse number="8">Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!</verse>
				<verse number="9">Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.</verse>
				<verse number="10">Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,</verse>
				<verse number="11">який говорив: Що бачиш, напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філядельфії, і до Лаодикії.</verse>
				<verse number="12">І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;</verse>
				<verse number="13">а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом.</verse>
				<verse number="14">А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум'я огняне.</verse>
				<verse number="15">А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води.</verse>
				<verse number="16">І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.</verse>
				<verse number="17">І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: Не лякайся! Я Перший і Останній,</verse>
				<verse number="18">і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.</verse>
				<verse number="19">Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що має бути по цьому!</verse>
				<verse number="20">Таємниця семи зір, що бачив ти їх на правиці Моїй, і семи свічників золотих: сім зір, то Анголи семи Церков, а сім свічників, що ти бачив, то сім Церков.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="2">
				<verse number="1">До Ангола Церкви в Ефесі напиши: Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих:</verse>
				<verse number="2">Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.</verse>
				<verse number="3">І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся.</verse>
				<verse number="4">Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.</verse>
				<verse number="5">Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся.</verse>
				<verse number="6">Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу.</verse>
				<verse number="7">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім.</verse>
				<verse number="8">А до Ангола Церкви в Смірні напиши: Оце каже Перший й Останній, що був мертвий й ожив:</verse>
				<verse number="9">Я знаю діла твої, і біду, і убозтво, але ти багатий, і зневагу тих, що говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не є, але вони зборище сатани.</verse>
				<verse number="10">Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!</verse>
				<verse number="11">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерти.</verse>
				<verse number="12">А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного:</verse>
				<verse number="13">Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний.</verse>
				<verse number="14">Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили.</verse>
				<verse number="15">Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само.</verse>
				<verse number="16">Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст.</verse>
				<verse number="17">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.</verse>
				<verse number="18">І до Ангола Церкви в Тіятирах напиши: Оце каже Син Божий, що має очі Свої, як полум'я огняне, а ноги Його подібні до міді:</verse>
				<verse number="19">Я знаю діла твої, і любов, і віру, і службу, і твою терпеливість, і останні вчинки твої, що більші за перші.</verse>
				<verse number="20">Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.</verse>
				<verse number="21">І Я дав був їй часу, щоб покаялася, та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй.</verse>
				<verse number="22">Ось Я кину її на ложе, а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються,</verse>
				<verse number="23">а діти її поб'ю смертю. І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.</verse>
				<verse number="24">А вам, та іншим, що в Тіятирах, що не мають науки цієї, і як кажуть не розуміють так званих глибин сатани, кажу: не накладу на вас іншого тягару,</verse>
				<verse number="25">тільки те, що ви маєте, тримайте, аж поки прийду.</verse>
				<verse number="26">А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу над поганами,</verse>
				<verse number="27">і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться, як і Я одержав владу від Свого Отця,</verse>
				<verse number="28">і дам Я йому зорю досвітню.</verse>
				<verse number="29">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="3">
				<verse number="1">А до Ангола Церкви в Сардах напиши: Оце каже Той, Хто має сім Божих духів і сім зір: Я знаю діла твої, що маєш ім'я, ніби живий, а ти мертвий.</verse>
				<verse number="2">Будь чуйний та решту зміцняй, що мають померти. Бо Я не знайшов твоїх діл закінченими перед Богом Моїм.</verse>
				<verse number="3">Отож, пам'ятай, як ти взяв і почув, і бережи, і покайся. А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду.</verse>
				<verse number="4">Та ти маєш і в Сардах кілька імен, що одежі своєї вони не споганили, і в білій зо Мною ходитимуть, бо гідні вони.</verse>
				<verse number="5">Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами.</verse>
				<verse number="6">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!</verse>
				<verse number="7">І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить.</verse>
				<verse number="8">Я знаю діла твої. Ось Я перед тобою дверей не зачинив, і їх зачинити не може ніхто. Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг, і від Ймення Мого не відкинувся.</verse>
				<verse number="9">Ось Я зроблю, що декого з зборища сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду, ось Я зроблю, що вони прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми, і пізнають, що Я полюбив тебе.</verse>
				<verse number="10">А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.</verse>
				<verse number="11">Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.</verse>
				<verse number="12">Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні, і на нім напишу Ім'я Бога Мого й ім'я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім'я Своє.</verse>
				<verse number="13">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!</verse>
				<verse number="14">І до Ангола Церкви в Лаодикії напиши: Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива:</verse>
				<verse number="15">Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був!</verse>
				<verse number="16">А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст...</verse>
				<verse number="17">Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!</verse>
				<verse number="18">Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити.</verse>
				<verse number="19">Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!</verse>
				<verse number="20">Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.</verse>
				<verse number="21">Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його.</verse>
				<verse number="22">Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="4">
				<verse number="1">По цьому я поглянув, і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому!</verse>
				<verse number="2">І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий.</verse>
				<verse number="3">А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду.</verse>
				<verse number="4">А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті.</verse>
				<verse number="5">А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих.</verse>
				<verse number="6">І перед престолом як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду.</verse>
				<verse number="7">І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить.</verse>
				<verse number="8">І ті чотири тварині, кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!</verse>
				<verse number="9">І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,</verse>
				<verse number="10">тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:</verse>
				<verse number="11">Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="5">
				<verse number="1">І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками.</verse>
				<verse number="2">І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її?</verse>
				<verse number="3">І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї.</verse>
				<verse number="4">І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї.</verse>
				<verse number="5">А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її.</verse>
				<verse number="6">І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений, що має сім рогів і сім очей, а це сім Божих духів, посланих на всю землю.</verse>
				<verse number="7">І Він підійшов, і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі.</verse>
				<verse number="8">А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони молитви святих.</verse>
				<verse number="9">І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.</verse>
				<verse number="10">І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!</verse>
				<verse number="11">І я бачив, і чув голос багатьох Анголів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч.</verse>
				<verse number="12">І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!</verse>
				<verse number="13">І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!</verse>
				<verse number="14">А чотири тварині казали: Амінь! І двадцять чотири старці попадали та поклонились Тому, Хто живе повік віку!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="6">
				<verse number="1">І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: Підійди!</verse>
				<verse number="2">І я глянув, і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.</verse>
				<verse number="3">І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди!</verse>
				<verse number="4">І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.</verse>
				<verse number="5">І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.</verse>
				<verse number="6">І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!</verse>
				<verse number="7">А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди!</verse>
				<verse number="8">І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.</verse>
				<verse number="9">І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.</verse>
				<verse number="10">І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?</verse>
				<verse number="11">І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.</verse>
				<verse number="12">І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров...</verse>
				<verse number="13">І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер...</verse>
				<verse number="14">І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...</verse>
				<verse number="15">І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,</verse>
				<verse number="16">та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...</verse>
				<verse number="17">Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?</verse>
			</chapter>
			<chapter number="7">
				<verse number="1">А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.</verse>
				<verse number="2">І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,</verse>
				<verse number="3">говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!</verse>
				<verse number="4">І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:</verse>
				<verse number="5">з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового дванадцять тисяч, з племени Ґадового дванадцять тисяч,</verse>
				<verse number="6">з племени Асирового дванадцять тисяч, з племени Нефталимового дванадцять тисяч, з племени Манасіїного дванадцять тисяч,</verse>
				<verse number="7">з племени Симеонового дванадцять тисяч, з племени Левіїного дванадцять тисяч, з племени Іссахарового дванадцять тисяч,</verse>
				<verse number="8">з племени Завулонового дванадцять тисяч, з племени Йосипового дванадцять тисяч, з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних.</verse>
				<verse number="9">Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.</verse>
				<verse number="10">І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!</verse>
				<verse number="11">А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,</verse>
				<verse number="12">кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!</verse>
				<verse number="13">І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?</verse>
				<verse number="14">І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...</verse>
				<verse number="15">Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.</verse>
				<verse number="16">Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.</verse>
				<verse number="17">Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!</verse>
			</chapter>
			<chapter number="8">
				<verse number="1">І коли сьому печатку розкрив, німа тиша настала на небі десь на півгодини.</verse>
				<verse number="2">І я бачив сімох Анголів, що стояли перед Богом. І дано було їм сім сурем.</verse>
				<verse number="3">І прийшов другий Ангол, та й став перед жертівником із золотою кадильницею. І було йому дано багато кадила, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника, що перед престолом.</verse>
				<verse number="4">І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога.</verse>
				<verse number="5">А Ангол кадильницю взяв, і наповнив її огнем із жертівника, та й кинув на землю. І зчинилися громи, і гуркотнява, і блискавиці та трясіння землі...</verse>
				<verse number="6">І сім Анголів, що мали сім сурем, приготувалися, щоб сурмити.</verse>
				<verse number="7">І засурмив перший Ангол, і вчинилися град та огонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла...</verse>
				<verse number="8">І засурмив другий Ангол, і немов би велика гора, розпалена огнем, була вкинена в море. І третина моря зробилася кров'ю,</verse>
				<verse number="9">і померла третина морського створіння, що мають життя, і загинула третина кораблів...</verse>
				<verse number="10">І засурмив третій Ангол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела.</verse>
				<verse number="11">А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона...</verse>
				<verse number="12">І засурмив Ангол четвертий, і вдарено третину сонця, і третину місяця, і третину зір, щоб затьмилася їхня третина, щоб третина дня не світила, так само ж і ніч...</verse>
				<verse number="13">І бачив, і чув я одного орла, що летів серед неба і кликав гучним голосом: Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмових позосталих трьох Анголів, що мають сурмити!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="9">
				<verse number="1">І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.</verse>
				<verse number="2">І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...</verse>
				<verse number="3">А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.</verse>
				<verse number="4">І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.</verse>
				<verse number="5">І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.</verse>
				<verse number="6">І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...</verse>
				<verse number="7">А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.</verse>
				<verse number="8">І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі.</verse>
				<verse number="9">І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.</verse>
				<verse number="10">І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.</verse>
				<verse number="11">І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!</verse>
				<verse number="12">Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!</verse>
				<verse number="13">І засурмив шостий Ангол, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,</verse>
				<verse number="14">що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.</verse>
				<verse number="15">І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.</verse>
				<verse number="16">А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.</verse>
				<verse number="17">І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.</verse>
				<verse number="18">І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.</verse>
				<verse number="19">Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.</verse>
				<verse number="20">А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.</verse>
				<verse number="21">І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="10">
				<verse number="1">І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,</verse>
				<verse number="2">і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,</verse>
				<verse number="3">і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.</verse>
				<verse number="4">А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!</verse>
				<verse number="5">А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою</verse>
				<verse number="6">та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,</verse>
				<verse number="7">а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.</verse>
				<verse number="8">І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.</verse>
				<verse number="9">І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.</verse>
				<verse number="10">І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...</verse>
				<verse number="11">І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="11">
				<verse number="1">І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому.</verse>
				<verse number="2">А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він даний поганам, і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто.</verse>
				<verse number="3">І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.</verse>
				<verse number="4">Вони дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.</verse>
				<verse number="5">І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, той отак мусить бути забитий.</verse>
				<verse number="6">Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть.</verse>
				<verse number="7">А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, і вона їх переможе та їх повбиває.</verse>
				<verse number="8">І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп'ятий.</verse>
				<verse number="9">І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів.</verse>
				<verse number="10">А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі.</verse>
				<verse number="11">А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!</verse>
				<verse number="12">І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: Зійдіть сюди! І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.</verse>
				<verse number="13">І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була, і вони віддали славу Богу Небесному!...</verse>
				<verse number="14">Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!</verse>
				<verse number="15">І засурмив сьомий Ангол, і на небі зчинились гучні голоси, що казали: Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки!</verse>
				<verse number="16">І двадцять чотири старці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попадали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,</verse>
				<verse number="17">кажучи: Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!</verse>
				<verse number="18">А погани розлютилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Ймення Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю.</verse>
				<verse number="19">І розкрився храм Божий на небі, і ковчег заповіту Його в Його храмі з'явився. І зчинилися блискавки, і гуркіт, і громи, і землетрус, і великий град...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="12">
				<verse number="1">І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.</verse>
				<verse number="2">І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.</verse>
				<verse number="3">І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.</verse>
				<verse number="4">Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...</verse>
				<verse number="5">І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.</verse>
				<verse number="6">А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.</verse>
				<verse number="7">І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,</verse>
				<verse number="8">та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.</verse>
				<verse number="9">І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.</verse>
				<verse number="10">І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!</verse>
				<verse number="11">І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!</verse>
				<verse number="12">Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!</verse>
				<verse number="13">А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я.</verse>
				<verse number="14">І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.</verse>
				<verse number="15">І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.</verse>
				<verse number="16">Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст...</verse>
				<verse number="17">І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="13">
				<verse number="1">(12-18) І я став на морському піску. (13-1) І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена.</verse>
				<verse number="2">А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її як ведмежі, а паща її немов лев'яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику.</verse>
				<verse number="3">А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною!</verse>
				<verse number="4">І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?</verse>
				<verse number="5">І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці.</verse>
				<verse number="6">І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.</verse>
				<verse number="7">І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом.</verse>
				<verse number="8">І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу.</verse>
				<verse number="9">Коли має хто вухо, нехай слухає:</verse>
				<verse number="10">Коли хто до полону веде, сам піде в полон. Коли хто мечем убиває, такий мусить сам бути вбитий мечем! Отут терпеливість та віра святих!</verse>
				<verse number="11">І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій.</verse>
				<verse number="12">І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна.</verse>
				<verse number="13">І чинить вона великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми.</verse>
				<verse number="14">І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.</verse>
				<verse number="15">І дано їй вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були.</verse>
				<verse number="16">І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,</verse>
				<verse number="17">щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...</verse>
				<verse number="18">Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="14">
				<verse number="1">І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.</verse>
				<verse number="2">І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,</verse>
				<verse number="3">і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.</verse>
				<verse number="4">Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,</verse>
				<verse number="5">не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!</verse>
				<verse number="6">І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.</verse>
				<verse number="7">І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!</verse>
				<verse number="8">А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!</verse>
				<verse number="9">А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй,</verse>
				<verse number="10">то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.</verse>
				<verse number="11">А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.</verse>
				<verse number="12">Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!</verse>
				<verse number="13">І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.</verse>
				<verse number="14">І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.</verse>
				<verse number="15">І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!</verse>
				<verse number="16">І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.</verse>
				<verse number="17">І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа.</verse>
				<verse number="18">І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.</verse>
				<verse number="19">І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.</verse>
				<verse number="20">І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="15">
				<verse number="1">І бачив я інше знамено на небі, велике та дивне, сім Анголів, що сім кар вони мали, бо ними кінчався гнів Божий.</verse>
				<verse number="2">І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі.</verse>
				<verse number="3">І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих!</verse>
				<verse number="4">Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з'явилися суди Твої!</verse>
				<verse number="5">А по цьому я глянув, і ось відчинився храм скинії свідчення в небі,</verse>
				<verse number="6">і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті й ясні, і підперезані довкола грудей золотими поясами.</verse>
				<verse number="7">І одна з чотирьох тих тварин дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гніву Бога, що живе повік віку.</verse>
				<verse number="8">І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="16">
				<verse number="1">І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!</verse>
				<verse number="2">І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.</verse>
				<verse number="3">А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі.</verse>
				<verse number="4">Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.</verse>
				<verse number="5">І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!</verse>
				<verse number="6">Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!</verse>
				<verse number="7">І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!</verse>
				<verse number="8">А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.</verse>
				<verse number="9">І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.</verse>
				<verse number="10">А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,</verse>
				<verse number="11">і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!</verse>
				<verse number="12">Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.</verse>
				<verse number="13">І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,</verse>
				<verse number="14">це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.</verse>
				<verse number="15">Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!</verse>
				<verse number="16">І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.</verse>
				<verse number="17">Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!</verse>
				<verse number="18">І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!</verse>
				<verse number="19">І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...</verse>
				<verse number="20">І зник кожен острів, і не знайдено гір!...</verse>
				<verse number="21">І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="17">
				<verse number="1">І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами.</verse>
				<verse number="2">З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі.</verse>
				<verse number="3">І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів.</verse>
				<verse number="4">А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її.</verse>
				<verse number="5">А на чолі її було написане ім'я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі.</verse>
				<verse number="6">І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.</verse>
				<verse number="7">А Ангол промовив до мене: Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів.</verse>
				<verse number="8">Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була і нема, і з'явиться.</verse>
				<verse number="9">Тут розум, що має він мудрість. Сім голів це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів,</verse>
				<verse number="10">п'ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути.</verse>
				<verse number="11">І звірина, що була і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибіль.</verse>
				<verse number="12">А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства, але приймуть владу царську із звіриною на одну годину.</verse>
				<verse number="13">Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині.</verse>
				<verse number="14">Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він Господь над панами та Цар над царями. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні.</verse>
				<verse number="15">І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.</verse>
				<verse number="16">А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.</verse>
				<verse number="17">Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виповняться слова Божі.</verse>
				<verse number="18">А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="18">
				<verse number="1">Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.</verse>
				<verse number="2">І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,</verse>
				<verse number="3">бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!</verse>
				<verse number="4">І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.</verse>
				<verse number="5">Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.</verse>
				<verse number="6">Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!</verse>
				<verse number="7">Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!</verse>
				<verse number="8">Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!</verse>
				<verse number="9">І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.</verse>
				<verse number="10">Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!</verse>
				<verse number="11">І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,</verse>
				<verse number="12">вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,</verse>
				<verse number="13">і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.</verse>
				<verse number="14">І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!</verse>
				<verse number="15">Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,</verse>
				<verse number="16">і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,</verse>
				<verse number="17">бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,</verse>
				<verse number="18">і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?</verse>
				<verse number="19">І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!</verse>
				<verse number="20">Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!</verse>
				<verse number="21">І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!</verse>
				<verse number="22">І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!</verse>
				<verse number="23">І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!</verse>
				<verse number="24">Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="19">
				<verse number="1">По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,</verse>
				<verse number="2">правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!</verse>
				<verse number="3">І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!</verse>
				<verse number="4">І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя!</verse>
				<verse number="5">А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!</verse>
				<verse number="6">І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!</verse>
				<verse number="7">Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!</verse>
				<verse number="8">І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.</verse>
				<verse number="9">І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!</verse>
				<verse number="10">І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.</verse>
				<verse number="11">І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.</verse>
				<verse number="12">Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.</verse>
				<verse number="13">І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.</verse>
				<verse number="14">А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.</verse>
				<verse number="15">А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!</verse>
				<verse number="16">І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.</verse>
				<verse number="17">І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,</verse>
				<verse number="18">щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...</verse>
				<verse number="19">І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.</verse>
				<verse number="20">І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...</verse>
				<verse number="21">А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="20">
				<verse number="1">І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй.</verse>
				<verse number="2">І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років,</verse>
				<verse number="3">та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час.</verse>
				<verse number="4">І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років.</verse>
				<verse number="5">А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.</verse>
				<verse number="6">Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років.</verse>
				<verse number="7">Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.</verse>
				<verse number="8">І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.</verse>
				<verse number="9">І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх.</verse>
				<verse number="10">А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.</verse>
				<verse number="11">І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.</verse>
				<verse number="12">І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.</verse>
				<verse number="13">І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.</verse>
				<verse number="14">Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне.</verse>
				<verse number="15">А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...</verse>
			</chapter>
			<chapter number="21">
				<verse number="1">І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.</verse>
				<verse number="2">І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.</verse>
				<verse number="3">І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,</verse>
				<verse number="4">і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!</verse>
				<verse number="5">І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!</verse>
				<verse number="6">І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.</verse>
				<verse number="7">Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!</verse>
				<verse number="8">А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!</verse>
				<verse number="9">І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.</verse>
				<verse number="10">І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога.</verse>
				<verse number="11">Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь.</verse>
				<verse number="12">Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля.</verse>
				<verse number="13">Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.</verse>
				<verse number="14">І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.</verse>
				<verse number="15">А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур.</verse>
				<verse number="16">А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні.</verse>
				<verse number="17">І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.</verse>
				<verse number="18">Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла.</verse>
				<verse number="19">Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд,</verse>
				<verse number="20">п'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист.</verse>
				<verse number="21">А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло.</verse>
				<verse number="22">А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець.</verse>
				<verse number="23">І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець.</verse>
				<verse number="24">І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього.</verse>
				<verse number="25">А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде.</verse>
				<verse number="26">І принесуть до нього славу й честь народів.</verse>
				<verse number="27">І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.</verse>
			</chapter>
			<chapter number="22">
				<verse number="1">І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.</verse>
				<verse number="2">Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.</verse>
				<verse number="3">І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,</verse>
				<verse number="4">і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.</verse>
				<verse number="5">А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки.</verse>
				<verse number="6">І сказав він до мене: Це вірні й правдиві слова, а Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангола, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить.</verse>
				<verse number="7">Ото, незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!</verse>
				<verse number="8">І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг Ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.</verse>
				<verse number="9">І сказав він до мене: Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!</verse>
				<verse number="10">І сказав він до мене: Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час бо близький!</verse>
				<verse number="11">Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!</verse>
				<verse number="12">Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його.</verse>
				<verse number="13">Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.</verse>
				<verse number="14">Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!</verse>
				<verse number="15">А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду.</verse>
				<verse number="16">Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!</verse>
				<verse number="17">А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!</verse>
				<verse number="18">Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.</verse>
				<verse number="19">А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.</verse>
				<verse number="20">Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!</verse>
				<verse number="21">Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.</verse>
			</chapter>
		</book>
	</testament>
</bible>